автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Правобережные порубежные территории в генезисе, эволюции и организационном формировании украинского казачества (вторая половина XV - середина XVII вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Правобережные порубежные территории в генезисе, эволюции и организационном формировании украинского казачества (вторая половина XV - середина XVII вв.)"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Правобережні порубіжні території у генезі, еволюції гл організаційному формуванні українського козацтва (друга половина XV - середина ХУІІ ст.)

Спеціальність 07.00.0^— Історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Черкаського державног університету імені Богдана Хмельницького

Науковийкерівник

Офіційні опоненти

-доктор історичних наук Ричка Володимир Михайлович,

провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- доктор історичних наук, професор -

Шербак Віталій Олсксіойвіїч,

професор кафедри історії

та політології Національного

університету “Києво-Могилянська академія”

- кандидат історичних наук Петренко Євген Дем’яновіїч, науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Провідна організація - Донецький державшій університет, кафедра історії України

Захист відбудеться “ 2000 року о ^ годині ні

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26 ш01.20 в Київському національном; університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60 ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київськоп національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул Володимирська, 58).

Авторефератрозісланий “^6_” уіг2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент

О.І. Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Її обсяг становить 200 сторінок. Робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку гркерел і літератури (18 сторінок, 210 назв).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Козацтву належала особлива роль у Загатовіковій історії українського народу. Як важлива ланка соціальної структури феодального суспільства, козацтво тривалий час визначало політичне, економічне та духовне життя України, тому історія українського козацтва є невід’ємною складовою іагал ьноукраїї і ської історії.

Зародившись у другій половині XV ст. на правобережних порубіжних територіях, українське козацтво, згодом,зросло не лише чисельно, а й піднялося у своєму розвитку до усвідомлення особливої ролі в тогочасному суспільстві, виявило значний вплив на формування національної свідомості народу, чим визначається його унікальна роль в сторії України. На правобережних порубіжних територіях під впливом специфічних “порубіжних” факторів проходили процеси зародження українського козацтва та його ;волюція від стихійного явища до вагомої суспільно-політичної і військової сили, яка ігодом забезпечила захист загальнонаціональних інтересів. Про виняткову роль іравобережних порубіжних територій у тогочасних суспільно-політичних процесах гвідчить той факт, що з ними пов’язані наступні доленосні події, які розгорталися, ючннаючи з другої половини XVII ст. і привели до утворення української, козацької держави, відродженняпроцесів державотворення.

Характерною особливістю правобережних порубіжних територій було те, що вони інаходилися на перехресті людських потоків, зазнавали постійних нападів кочівників, що іакладало певний відбиток на життєвий уклад населення, його побут, звичаї. Пояснити іпецифіку наступного політичного, економічного і культурного розвитку України можна інше враховуючи той факт, що вона тривалий час була форпостом Європи на сході і імушена була стримувати натиск кочових народів. Виходячи з цього, цілком закономірним 5уло те, що саме правобережні порубіжні території стали місцем зародження такого юординарного соціального явища як українське козацтво.

Специфічні умови Порубіжжябули спричинені комплексною дією багатьох факторів інутрішньодержавного та зовнішньополітичного характеру, поєднання яких визначає юняття геополітичного аспекту проблеми. Оскільки геополітичні аспекти стосуються іолітичннх, економічних і територіальних інтересів тієї чи іншої країни в різних її )егіонах, актуальним є дослідження історичних процесів, що відбувалися як на всій території України, так і на окремих її землях. Це дає можливість окреслити більш повну і іілісиу картину перебігу тогочасних подій, об’єднати явища, що тісно перепліталися в диному процесі творення історії краю.

Як всеохоплююче явище, українське козацтво було характерне для більшості територій, на яких, в тій чи іншій мірі, виявлялася дія “порубіжних” факторів, що :понукали до ного появи. Свідченням цього є задокументованізгадки про подільських,

брацлавських та подніпровських козаків. Це, значною мірою, було зумовлено та ;о; історичною спадщиною окремих регіонів України, які тривалий час знаходились у с(}^ впливу різних державних утворень, зокрема Польщі та Литви, що не могло не позначите на багатьох рисах господарсько-побутової діяльності населення його життєвому уклад соціальній свідомості.

Дослідження історичних подій, що відбувалися на правобережних порубіжнії територіях у другій половині XV - середині XVII ст. засвідчує важливу роль їх як виникненні, становленні та організаційному формуванні українського козацтва, так утвердженні національної свідомості та самобутності народу України, відроджені процесів державотворення на автохтонних українських землях. З’ясування особливосте регіональної історії України є актуальним з огляду на те, що дає змогу відгворит узагальнену картину історичного минулого одного з найбільших європейських народів, щ займав території від Карпат до Дону. Усвідомлення цього особливо важливе в ч;і націоі іального відродження України, оскільки глибоке і об’єктивне осмислення минулого запорукою успішного поступу в майбутнє.

Об’єктом дослідження стали історичні процеси, що відбувалися на правобережнії порубіжних територіях України. Порубіжні території-це землі на межі держав, суміжі території, для яких були характерні специфічні умови (постійна загроза нападу винищення) та особливий життєвий уклад - "змішаний спосіб життя’’ (військові господарська діяльність), що зумовлювало поєднання в одній особі воїна і виробника.

У досліджуваний період (друга половина XV - середина XVII ст.) правобережі порубіжні територіїзаймали частину лісостепової та степової природно-клімятичнихзо України і за історико-географічним районуванням включали Середнє Подніпров'ї Брацлавщииу (Східне Поділля) і частину Західного Поділля (лівобережний басеіі Дністра). Після Люблінської унії ці території входили до складу адміністративні територіальних одиниць правобережної України і займали південно-східні регіон Київського, Брацлавського та Подільського воєводств. Таке окреслення ме правобережних порубіжних територій зумовлене спільністю історико-географічни особливостей та природно-кліматичних умов, дією специфічних геополітичних і соціально-економічних факторів, які були задіяні на цих територіях і впродовж тривалої часу визначали їх історичний розвиток.

Предметом дослідження є місце і роль правобережних порубіжних територі України у процесах виникнення, становлення та організаційного формування української козацтва, із врахуванням комплексної дії факторів внутрішньодержавного і зовнішньополітичного характеру.

Мета дисертаційного дослідження - з’ясування ролі історичних процесів, п відбувалися на правобережних порубіжних територіях (друга половина XV - середні XVIІ ст.) у виникненні, становленні та організаційному формуванні українськог о козацтв Виходячи з цього, визначені основні завдання дослідження:

- встановлення рівня і повноти науково-теоретичного осмислення обраної тєї>: дослідження та стану її джерельної бази;

- з’ясування особливостей правобережних порубіжних територій та ролі історичних процесів, що відбувалися на них у витоках і генеалогії козацтва;

- дослідження ролі “порубіжних” факторів у забезпеченні початкових форм військової організації козаків;

- розмежування особливостей генези українського і татарського козацтва залежно від гволюції їх функцій;

- визначення внеску окремих порубіжних територій у процеси виникнення та організаційного фор мування козацтва;

- вивчення впливу на ці процеси геополітичнихта соціально-економічних чинників;

- висвітлення основних етапів організаційного формування козацтва та їх зсобливостей;

- визначення ролі станових прав і привілеїв та станової свідомості у процесах :успільного конституювання козацтва;

- окреслення ролі історичних процесів, що відбувалися на порубіжних територіях у знзрівашіі національної ідеїта розвитку процесів державотворення;

- з’ясування особливостей правобережних порубіжних територій напередодні Визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період другої юловинн XV -середини XVII ст., що обгрунтовується кількома причинами. Насамперед, інше в другій половині XV ст. з’являються задокументовані згадки про українських созаків на правобережних порубіжних територіях. Крім того, саме в цей період найбільш >ельєфно простежується вплив різних чинників геополітичного та соціально-жономічного характеру, комплексна дія яких зумовила процеси його виникнення та >рганізаційного формування. Верхньою межею дослідження е середина XVII ст., коли юзпочався якісно новий етап розвитку українського козацтва, який характеризувався іиходом його на міжнародну арену та залученнямдо національно-визвольних змагань. Означені хронологічні рамки дослідження охоплюють тривалий відрізок часу, що дає могу прослідкувати динаміку процесу еволюції козацтва від побутового явища до оціально визначеноїверстви суспільства.

Методологічною основою роботи стали принципи історизму та об’єктивності. Для к реалізації використані проблемно-хронологічний та порівняльно-історичний методи. 1е дозволило розглянути процеси витоків генеалогії та організаційного формування країнського козацтва у взаємному зв’язку із специфічними соціально-економічними та еополітичними умовами, що склалися на правобережних порубіжних тер иторіях України.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній у висвітлено актуальну [роблему, якадо цього часу небула предметом окремого наукового дослідження. На основі налізу джерел та історичної літератури з’ясовується роль правобережних порубіжних ериторій у процесах виникнення та організаційного формування українського козацтва, істановлено причинно-наслідкові взаємні зв’язки між дією “порубіжних” факторів і зміною іункцій козацтва, запропоновано комплексний підхід до розуміння його витоків з огляду на днотипний вплив цих факторів у різних регіонахправобережних порубіжних територій.

На основі аналізу історичних процесів, що відбувалися у тогочасному суспільстві розроблено концептуальну схему еволюції функцій українського козацтва на окремих я аги; його становлення та організаційного формування, з’ясовано значення у цих процесам чинників соціально-економічного, геополітичного та військово-стратегічного характеру Отримані результати дослідження розширюють та доповнюють уявлення про особливост розвитку українського суспільства у період середини XV - другої половини XVII ст.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, щ< узагальнення та висновки висловлені в ньому можуть бути використані при поглибленом; вивченні окремих розділів історії України, написанні узагальнюючих наукових праць історії українського козацтва, розробці спецкурсів, підготовці лекцій дня студентів вищи; навчальнихзакладів, проведенні факультативних занять.

Апробація дисертаційного матеріалу. Окремі положення та висновки дисертаці оприлюднено на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького склад; Черкаського державного університету (1995, 1997, 1998, 1999 рр.), міжвузівських т; республіканських науково-практичішхконференціях: Міжвузівській науково-праісгичніі конференції молодих викладачів і аспірантів “Інтеграція науки в систему підготовкі учителів” (Черкаси, 1995 р.); Шостих Всеукраїнських історичних читаннях “Українськ козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку” (Черкаси, 1997р.); Міжнароднії науковій конференції “Україна в добу середньовіччя: українські землі в складі великої князівства Литовського” (Кіровоград, 1998 р.); Науково-практичнінконференції “Київщіш в період національно-визвольноїреволюції українського народу 1648-1655 рр.” (Переясла; Хмельницький, 1998р.); Міжнародній конференції “Етноеоціальні процеси на Середньом Подніпров’ї: минуле і сучасність” (Черкаси, 1999р.).

ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Історіографія та джерела" дається історіографічний аналі літератури та характеризуються джерела.

Стан наукової розробки теми. Питання витоків, генеалогії та організаційної формування українського козацтва тривалий час знаходяться в центрі уваги багатьо дослідників, які з’ясовують різні аспекти цієї проблеми. У переважній більшості науковії доробок, основна увага акцентується на з ’ясуванні ролі у виникненні та організаційпем формуванні українського козацтва історичних процесів, що відбувалися на окремії локальнихтериторіях (Середньому Подніпров’ї, Запорожжі) без врахування внеску іншії регіонів українських земель, історичний розвиток яких впродовж віків визначавс спільністю історико-географічних особливостей, геополітичних та соціально-економічнії умов. Тобто, в системі історичних досліджень процесів, що відбувалися на теригор України спостерігається певна диспропорція, внаслідок чого особливості історичної розвиткуряду регіонів залишаються поза увагою дослідників.

Разом з тим, до розгляду цієї проблеми необхідний комплексний підхід, що робі п можливим дати об’єктивну оцінку ролі специфічних “порубіжних” факторів, я

забезпечили процеси виникнення козацтва та його організаційне формування на всій території України, із врахуванням історичної індивідуальності кожного окремого регіону.

З’ясування витоків, генеалогіїта організаційного формування козацтвав історичній літературі було започатковано у XVIII ст. працями П.Симоновського, М.Маркевича, Ц.Бантиш-Кзменського, у яких прослідковуються перші спроби реальної оцінки, узагальнення та об’єктивного висвітлення минулого України.1

Автор “Історії Русів” вважав козаків особливою військовою верствою, лицарським уганом, порядз боярами і духовенством.2 Серед досліджень першої половини XIX ст., в шіх розглядалися різні аспекти проблеми козацтва, слід згадати праці М.Костомарова, VI.Карамзіна, С.Соловйова. Автори торкалися питань витоків та генеалогії козацтва, щерел його формування, ролі у процесах розвитку українського суспільства.3

М.Любавський витоки козацтва вбачав у татарських поселеннях на Подніпров’ї. Він іапочаткував “уходницьку” теорію походження козацтва, акцентував увагу на жономічному аспекті колонізації степових просторів.4 Нові історіографічні концепції :тосовно генезису українського козацтва та ролі соціально-економічних чинників у його поновленні та розвитку, було розроблено у працях М.Максимовича та В. Антоновича.5 На і;умку М.Максимовича, козацтво вже у XVI ст. існувало як окремий стан українського :успільства. Він підкреслював важливу роль південного українського Порубіжжя та івтохтонного населення, що заселяло ці території, у виникненні українського козацтва.

Наприкінці XIX ст. було започатковано дослідження регіональних особливостей ернторії України, мотивувалася необхідність поділу її за певними ознаками: історико-еографічними та етнографічними особливостями, природно-кліматичними умовами.6 (начної уваги розгляду регіональних особливостей соціально-економічного розвитку жремих територій України надавав М.Грушевський. Він підкреслював, що ці особливості іули зумовлені чинниками внутрішньодержавного та зовнішньополітичного характеру, (упиняючись на причинах організаційного формування українського козацтва,

Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России. - К.: Час, 1993. - 656 с.; Симоновский П.И. Сраткое описание о казацком малороссийском народе. - М., 1847. - 167 с.; Маркевич Н.А. Істория Малороссии. - М., 1842. - 387 с.

Історія Русів. - К.: Радянський письменник, 1991. - 318 с.

Костомаров Н.И. Богдан Хмельницкий //Собрание сочинений. Исторические монографии : исследования. - С.Пб., 1904. - Т.9. - 742 с.; Карамзины.М. История государства Российского. М.: Книга, 1988. - Т.2. - Кн. 2. - 185 с.; Т.6. - Кн. 2. - 201 с.; Соловьев С.М. Малороссийское азаіестзо до Богдана Хмельницкого //Русский вестник. - 1859. - Т. 23. - С.177-196. Любавский М.К. Начальная история малорусского казачества. // Журнал Министерства ародного просвещения. - 1895. -№ 7. - С.217-244.

Максимович М.А. Ответные письма М.П.Погодину//Собрание сочинений - К., 1880. - Т.З. С. 244-272; Маркевич Н.А. История Малороссии. - М., 1842. - 387 с.; Антонович В.Б. Про озацькі часи на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - 238 с.; Антонович В.Б. Коротка історія озаччини. - К.: Україна, 1991,- 156 с.

Житецкин И. Смена народностей в Южной России (историко-этнографическиезаметкн)

1 Киевская старина. - 1883. - Т.б. - № 5. - С.1-12.

М.Грушсвськин підкреслював важливе значення пс лише кількісног о зростання козацтш1, а й значних якісних змін у його середовищі.1

До з’ясування етапів організаційного формування козацтва зверталися також П.КлепацькштаІ.Каманін.Наїхдумку, формуванню військової організації козацтва сприяла необхідність захисту власної'території череззагрозу нападу і винищення тавідсутність міцної централізованоївлади державних сгрукіур.2 Значний ві іесок в історіографію козаччіи п і зроблено О.Єфіменко, яка велику увагу надавалаз’ясуванню рсгіональїшхособливостсіі ісгорич ■ ного розвитку тфігторнУкраїни.3 Д Дорошенко у праці “Нарис історії України” підкреслював, щосамев південно-східних регіонах, в районі Канева і Черкас, створилися доешь сприятливі умови для життя вільного населення, якезапочаткувало українське козацтво.4

У 20-30-х роках XX ст. з’явилися дослідження, в яких з’ясовувались історнко-геофафічні особливості окремих етнічних земель України.5 І.Кригі’якевичтаК.Гуслистин розглядали питання виникнення українського козацтва, особливості його організаційного формування, відносини запорозького козацтва з Польщею та іншими європейськими державами.6 Різні аспекти витоків генеалогії та організаційного формування козацтва досліджувались у працях В.Голобуцького та О.Апанович.7

Якісно новий підхід до з’ясування генезису та еволюції козацтва прослігі^овується \ працях сучасних істориків-дослідннків козацтва. ВроботахВ.Смолія,В.Щербака, А. Чабана. СЛел’явка, В.Степашсова, О.Гуржія, Н .Яковенко, В.Рички, В.Сергійчука, Ю.Мицнка детально розглядаються питання особливостей генезису та еволюції українського козацтва, соціально-економічні тагеополітнчні чинники його організаційного формування, причині розгортання козацько-селянських війн кінця XVI ст. - початку XVII ст., а також участі українського козацтва у визвольній боротьбі українського народу середини XVII ст.*

1 Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наукова думка, 1991. - Т. 1

- 624 с.; К., 1992.- Т.2. - 633 с.; К.,1994. - Т.5.-687 с.; К., 1995. - Т.7. - 562с.

2 Каманин И.М. Положение и взаимные отношения сословий Южной Руси накануне войн Богдан; Хмельницького как причина этих войн. - К., 1914. - 190 с.; Клепацкин П.Г. Очерки исторш Киевской земли. - Одесса, 1912. - 599 с.

J Ефименко А.Я. История украинского народа. - К.: Либідь, 1990,- 512 с.

4 Дорошенко Д.І. Нарис історії України: В 2 т. - К. - Мюнхен, 1991. - Т. I. - 23В с.; Т.2. - 242 с

5 Багалій Д.І. Заселення південної України (Запорожжя й Новоросійського краю) і перш початки культурного розвитку. - Харків: Союз, 1920. - 225 с.; Бадан О. Закарпатська Україна

- Харків, 1929. - 220 с.; Сицінський Е. Нариси історії Поділля. - Вінниця, 1927. - Т.1. - 260 с ‘ Крип’якевнч І.П. Козаччина і Баторіеві вольності. К.: Варта, 1994. - 464 с.

7 АпановичО. Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії. - К.: АН УРСР, 1S61

- 297 с.;ГолобуцькийВ.А. Запорізьке козацтво. - К.: Вища школа, 1994. - 495 с.

8 Смолій В.А., Степанков B.C. Богдан Хмельницький .Соціально-політичний портрет

- К.: Либідь, 1995. - 622 с.; Щербак В.О. Антифеодальні рухи на Україні напередодн Визвольної війни 1648-1654 pp. - К.: Наукова думка, 1989. - 127 с.; Смолій В.А., Гуржін 0.1 Становлення української феодальної державності //Український історичний журнал. - 199 С

- № 10. - С. 10-20; Ричка В.М. Формування території Київської землі. - К.: Наукова думка 1988. - 270 с.; Чабан А.Ю. Витоки. Середнє Подніпров’я з найдавніших часів до середин: XVII ст. - Черкаси: “Сіяч" РВЦ “Реал”, 1994. - 235 с.; Яковенко Н.М. Нарис історії України найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К.: Наукова думка, 1997. - 321 с.

Важливим внеском у дослідження історнко-географічних особливостей іравоберсжних порубіжних територій та їх ролі в українській історії зроблено працями І.Дашкевича. На його думку, українське козацтво виникло на “Велнкомукордоні”, який озділяп два світи - осілий християнський та кочовий мусульманський, і стало результатом [остійних військових змагань між ними.1

У працях В.Сергійчука, Ю.Мицика з’ясовується роль запорозького козацтва в пжнародних відносинах середини XVII ег., підкреслюється, що саме козацькі дипломати отупалі і грунт для процесу складання української державності.2

Значна увагав сучасній історіографії надається дослідженню історико-географічного •айонування, регіональних особливостей історичного розвитку території України умовлених специфічними соціально-економічними та геополітичними умовами, що клалися в окремих її регіонах.3

Особливості історичного розвитку порубіжних територій та філософські аспекги юрмування українського етносу розглядаються у працях В.Креміня та В.Ткаченка. Наїх умку, українське козацтво зародилося на пограничній смузі між кочовою та осілою ;нвілізаціями на межі із Степом, який для автохтонного населення України був постійним ошіішнім викликом і вимагав адекватної відповіді.4 Короткий огляд праць дослідників озацтва, у яких розглядаються важливі питання генеалогії, витоків, становлення і рганпаційного формування козацтва, був би неповним без врахування доробок зарубіжних -торнків О.Пріцака, Ф.Сисина, В.Серчика.5 Важяивезначення у з’ясуванні окремих питань, іо стосуються історичного минулого України, особливостей її соціально-економічного та олітичною розвитку, мають праці російських істориків М.Бичкової, Б.Флорі, Б.Рибакова.6

Таким чином, у науковій літературі визначені основні шляхи вирішення проблеми снези, еволюціїта організаційного формування українського козацтва. Разом з тим, роль в

Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом і Заходом (XIV - XVII ст.) // Записки наукового оваристваім.Т.Шевченка. - Львів, 1990. -Т.2. - С.22-24.

Мьщмк Ю.А. Новые данные о черноморских походах запорожского казачества против )оманской империи и Крымского ханства в конце XVI - первой половине XVII в.

' Международные отношения в бассейне Чорного моря в древности и средние века. - Ростов-:а-Дону:Изд-во Р/Д пед.ин-та, 1986. -С.І2б-137;СергінчукВ.І. Походи українського козацтва Європу в XVI - першій половині XVII століття // Запорізьке козацтво. - 1997. - С. 154-164. Горбик В.О. Скрипник П.І. До питання про районування України//Український історичний сурнал. - 1995. - № 1.-C.3-13.

Кремінь В., Ткаченко В. Шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. - К.: Видавничий ;ентр “Др.УК”, 1999. - 446 с.

Пріпак О. Деремела-бродники //International Journal of Slavic linguistics and poetics. - 1965. T.IX . - S. 89-95; Sysyn F. Between Poland and the Ukraine. The dilemma of Adam Kysil, 600 - 1653. - Cambridge, 1985. - 127 s.; Serczyk W. Na dalekey Ukrainie dziezekozaczyzny do 648 roku. - Krakov, 1984. - 240 s.

Бычкова M.E. Состав класса феодалов России в XVI в. Историко-генеалогическое сследование. - М.: Наука, 1986. - 221 с.; Флоря Б.Н. Государственная власть и формирование ;уховного сословия в средневековой России // Сословия и государственная власть в России XV - середины XIX ст.). - 1994. - С. 158-164; Рыбаков Б.А. Мир истории. Начальные века Русской істории. - М.: Наука, 1984. - 350 с.

цих процесах правобережних порубіжних територій досі ще не знайшла повного глибокого висвітлення, тому вимагає більш детального і грунтовного вивчення.

Джерельна база дисертації включає різноманітні літописні матеріали, архіві; документи, хроніки, мемуари, офіційне і приватне листування.

Особливу групу складають рукописні джерела, в яких висвітлюються окремі питал.; стосовно подій, що розгорталися на території України у різні історичні епохи.1

Важливу інформацію містять ухвали і постанови Польського сейму та законодав-акти Великого князівства Литовського, якими регламентувалися різні питання соціальне економічних і ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН у суспільстві, визначалися розміри ІІЛІ.ІІІ1 г утримання урядових структур, співвідношення МІЖ реєстровими І НерСССІКОШІМІ козаками, окреслювався їхконтингент, встановлювалися розміри земельних наділів

Цінні відомості відносно жиггевого укладу козаків, їх взаємин із владипю структурами та різними становими групами суспільства містять актові кньг: українських судів. Вони дають змогу прослідкувати соціальні зміни, які відбували::: тогочасному суспільстві і були зумовлені особливостями ного розвитку, з'ясуви : масштаби та причини переселень і міграційних процесів, характер стосунків мо-різними верствами та становими групами суспільства.3 Це стосується і актові і: матеріалів та збірників опублікованих документів, в яких розглядалися питанії: надання станових прав і привілеїв, земельних наділів та розмірів державних утрнмдн: і грошових виплат, що дає змогу прослідкувати особливості економічних та ираиоглі аспектів утвердження українського козацтва.4

Важливими джерелами є хроніки польських істориків М.Бєльського, С. Грондсца <л: Р.Гендснштейна, які використовували достовірні матеріали проперебіг тогочасних подій намагалися дати об’єктивну оцінку українському козацтву як специфічному явищу добі феодалізму.5

1 Лаврентиевская летопись // Полное собрание русских летописей. - Л.: Лениздат, 195U -Т.1. - 120 с.; Літопис Руський (Пер. з давнорус. Л .Є.Махновця. Відп.ред.О.В.Міїшянич) -К.: Дніпро, 1989.- 591 с.; Львівський літопис і Острозький літописець. (Джерелотвсрч дослідження О.А.Бевзо). - К.: Наукова думка, 1971,- 184 с.

2 Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVI вв. Сборші; материалов. - Л., 1936. - 320 с.

5 Виписки із рішень Київського городського суду. Замойські - графи польські маг шиї // ЦД1А. - Ф.256. - On. 1, спр. 144.

4 Акгы, относящиеся к истории Западной России: В Зт. - С.Пб., 1846. - Т. 1. - 354 с.; - С.Пб., ! 851

- Т.2. - 320 с.; С.Пб., 1851. - Т.З. - 316 с. ; Акты, относящиеся к истории Южной и Занадноі России: В 15 т.-С.Пб., 1865. - Т.2. - 287 с.; С.Пб., 1867. - Т.З. - 604 с.; - С.Пб., 1878. - Т.10. - 83 с.; Архив Юго-Западной России, издаваемый временной комиссией для разбора древних актов состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал губернаторстве: В 35 т., .4 ч

- К., 1883. - Т.6. - 4.1. - 938 с.; К., 1887. - Т.7. - Ч. 1. - 800 с.; - К., 1861. - Т.1. - 4.2. - 530 с. К., 1863. - Т.1. - Ч.З. - 433 с.; Acta historica res gestas poloniale illustrantia. - Krakow, 1887. - T.i 1 -487 s.; Voluminalegyra. - Petersburg, 1859. -T.2.- 482 s.;T.3. - 472 s.; Zrodladzieyowe. - Warszawa 1887.-T.4.- 928 s.; Т.5.- 226 s.

5Grondsky S.Kronika. - Warzslawa, 1954. - 279 s.;Kronika Polska MarcinaBielskiego. - Sanok, -T.2. -S.70I-1222; T.3. -S. 1223-1790.

Події доби українського козацтва розглядалися у козацьких літописах XVII -Г1ІІ ст., які були відображенням стану тогочасної суспільної свідомості козацької ріішни, що на той час вже сформувались як окремий суспільний стан.1

Цінні відомості про українське козацтво, його побут, звичаї, життєвий уклад містять луарні твори дипломатів, послів, мандрівників, які перебували в Україні у XVI - XVII ст.2

Таким чином, існуюча джерельна база дає можливість вирішити завдання, які ; г:> нив перед собою дисертант.

У другому розділі “Правобережні порубіжні території та їх роль у виникненні •іщмаа" дасться визначення поняття порубіжних територій, підкреслюється роль ;»ї:іічних процесів, що відбувалися на цих територіях у виникненні, становленні та )Пг> щінному формуванні українського козацтва. Акцентується увага на значенні 7% Сіжних” факторів у формуванні особливої людності, що змушена була поєднувати в »'7« с собі воїна і виробника.

В силу конкретних історичних реалій правобережні порубіжні території з другої ипінни XV сі. стали тим регіоном, де зосереджувалися представники різних верств :і"іення, досить часто різного етнічного складу, соціального стану і походження, які 'сеі'і були оселятися на вільних, але небезпечних для проживання землях. Тому цим .чт^рілм, ’> їх самобутнім життєвим укладом, належала важлива роль у виникненні, ■пса ченці та організаційному формуванні такого специфічного соціального явища, як : іпю.

Сто .'орлю витоків та генеалогії козацтва висловлювалися найрізноманітніші ііііущення, формулювалися різні теорії і концепції, які досить часто не відбивали У‘.)ЧІ!Х реалій. Найбільш близькими до істини є, очевидно, ті теорії, які проблему гокі.ї українського козацтва розглядають у контексті етнокультурної історії раїни. Це дає змогу об’єктивно прослідкувати спадкоємність процесів ?жавотворення на автохтонних українських землях та обгрунтувати роль іаїнського Порубіжжя як важливого чинника творення національної самобутності хіїїіського народу.

На окремих етапах розвитку суспільства українське козацтво мало ряд аналогів з (ібним життєвим укладом тазвнчаями, однак вони не Кюгли претендувати на роль ного шосередніх попередників, оскільки, незважаючи на типологічну єдність, у своєму >ннтку не досягай таких високих форм організаційної структури як українське козацтво, і перебрало на себе найважливіші завдання, які стояли перед народом України, )‘Ліїєчило реалізацію процесів державотворення. У цьому суть своєрідної, унікальної ті українського козацтва у національній історії.

ітоїшс гадяцького полковника Григорія Граб’янкн. - К.: Знання, 1992. - 185 с.; Літопис мойндця. - К.: Наукова думка, 1971. - 208 с.; Самійло Величко. Літопис. - К.: Дніпро, 1991. .1.- 373 с.

ійом Левассер де Боплан. Опис України, кількох провінцій королівства Польського, що путься від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, ісобом життя і веденням поен. - К.: Наукова думка, 1990. - 254 с.; ЛясотаЕріх із Стеблева. ід-чишк 1! Жовтень. - 1984. -№ 10. - С.97 - 1 10.

Особливі умови, що склалися на правобережних порубіжних територіях сприялі виникненню українського козацтва, так і його організаційному формуванню. Цей про був досить тривалим та складним і включав кілька етапів, кожен з яких мав пе особливості. На початкових етапах вирішальним фактором виникнення українські козацтва була постійна загроза нападу і винищення, що зумовлювало і його функції, реалізувались у вигляді військово-господарської діяльності (ухідництваіздобичннцті За цих умов основною формою організаціїкозацтва були гурти та ватаги. Згодом, потрі захисту територій від посягань завойовників спонукали до спроб організаційні формування козацтва під патронатом держави.

Це в свою чергу, сприяло еволюції військово-господарських угрупувані організовані військові формування, що стало важливою передумовою виокремлеї українського козацтва у станову групу суспільства.

У третьому розділі “Роль порубіжних факторів у процесах організаційні формування козацтва” розглядається роль геополітнчних аспектів та соціальї економічних чинників у процесах виникнення та організаційного формуваї українського козацтва.

Правобережні порубіжні територіїз давніх часів знаходилися в центрі багатьох по; на перехресті людських потоків, культур, релігій, що в значній мірі визначило їх настуш історичний розвиток.

На цих територіях поєднувались інтереси багатьох держав регіону, а також кр Південної і Західної Європи. Свідченням цього були зростаючі інтереси до правобсрежі порубіжних територій сусідніх державних утворень, таких як Кримське ханство, Поли Росія, Туреччина, Придунайські князівства, Австрія, Ватікан. Тому існували намагаї підкорити їх, приєднати до своїх території'!, або залучити на свій бік населення, що т проживало, тавикористатн його для вирішення власних проблем. Крім того, після вихс українського козацтва на міжнародну арену намагання кожної з держав, що мали па інтереси на цих територіях, змінювалися від відкритої конфронтації до налагоджеи союзницьких відносин. Важливим геополітичним фактором, що впливав на організації формування українського козацтва була постійна загроза з боку Кримського ханства, і спонукало до утворення військових формувань, здатних не лише дати відсіч ворогові, ал організувати надійну оборону власних територій.

У виникненні, становленні та організаційному формуванні українського козаці мали значення не лише геополітнчні, алей соціально-економічні чинники, зокрема змі поземельних відносин на порубіжних територіях після запровадження рішс Люблінської унії, що спричинило втрату селянами земельних наділів і, як насліді колонізаційну хвилю різнихверств населення у південно-східні регіони правобережн порубіжних територій та його масове покозачення.

Важливе значення мали також інші чинники внутрішньодержавного характс] зокрема заходи урядових структур здійсненні у 60-80-х роках XVI ст., спрямовані залучення козаків до державної служби та розширення привілеїв як однієї з озн становості. Розмежування козаків на два стани - “законний” і “незаконний” - загостри

иіріччя у суспільстві і вилилося згодом у складну соціальну проблему. Порушення млості суспільства спричинило зміну суспільної свідомості українських козаків та их верств населення і забезпечило появу нових стереотипів мислення. При цьому, тюція українського козацтва від стихійної сили, до організованих військових мувань проходила паралельно з еволюцією його функцій.

У четвертому розділі “Правобережні порубіжні території у становленні і читку українського козацтва” акцентується увага на тому, що виникнення та інпацінне формування українського козацтва було тісно пов’язане з правобережними убіжнимп територіями України. Це стосувалося і території Середнього Подніпров’я, з давніх часів була консолідуючимцентром українського етносу.

Певна автономія, віддаленість тер иторії від центральних владних структур, постійна юза нападу та винищення зумовлювали те, що тут склалися специфічні соціально-юмічпі умови, які сприяли колонізації її вихідцями з інших регіонів України, значному л аншо козацтва та йог о організаційному формуванню.

Разом з тим, підкреслюючи роль Середнього Подніпров’я у виникненні та аміз^ційному формуванні козацтва, не слід ігнорувати значення в цих процесахі інших побережних порубіжних територій, оскільки всі вони знаходилися в єдиному юлітнчкому просторі і зазнавали впливу спільних чинників, хоч прояви їх в окремих онах були різними.

Тобто, розглядаючи генезис українського козацтва, не можна обмежуватися лс з'ясуванням цього процесу на певній локальній території. Українське козацтво вище всеохоплююче, було характерне для всіх правобережних порубіжних кторій, які зазнавали впливу специфічних чинників внутрішньодержавного та нішньополітичного характеру, зумовлених особливостями їх історичного витку. Геополітичні та соціально-економічні умови, що склалися на території шлавщини, стали причиною заселення її вихідцями з Галнчини, Волині та інших іонів, де більшою мірою був відчутним польський вплив. Цій людності, різній за .одженням, соціальним станом та національною належністю, об’єднаній спільним іаганням до свободи, належала важлива роль у становленні і розвитку аїнського козацтва.

Не були винятком і землі Західного Поділля (лівобережний басейн Дністра), які <увалп з територією Брацлавщини і мали порубіжний статус. Порівняно з іншими вобережними порубіжними територіями вони знаходилися під більш вираженим іьським впливом, що значною мірою визначало особливості їх соціально-помічного та політичного розвитку. Внаслідок зміни поземельних відносин значна тин а селян і дрібної шляхти втратила землю і змушена була шукати порятунку в акуванні. Паралельно з утвердженням польського права посилювався кріпосницький г та формувався прошарок населення, яке не могло знайти в суспільстві відповідної іальної ніші. Це була принципово нова соціальна група, що і склала основу козацтва, асом посилювалося не лише соціальне і національне гноблення, але і релігійні іфлікти, що сприяло поповненню рядів козацтва у південно-східних регіонах

порубіжних територій. Специфічні соціально-економічні умови та геополітл фактори, значною міроювизначали і особливості первинних стимулів до козакуванн

Якщо на території Брацлавщини та Середнього Подніпров’я таким стимулом б загроза нападу і винищення, то на Західному Поділлі вирішальне значення мала зм поземельних відносин та правового статусу населення.

У п’ятому розділі “Правобережні порубіжні території як центр визріва державотворчих процесів та розгортання національно-визвольних змаг українського народу” проаналізовано взаємозв’язок організаційного формува: українського козацтва з визріванням національної ідеї і розвитком проц< державотворення. Організаційне формування козацтва і процеси державо георення м; на правобережних порубіжних територіях глибоке коріння та міцне історичне підгруп’, Це стосувалося, в першу чергу, території Середнього Подніпров’я. На цій териті найбільш вдалого поєднання набули ті чинники, комплексна дія яких сприяла роззит реалізаціїдержавотворчих процесів.

Наприкінці XVI - початку XVII ст. на правобережних порубіжних територ. нагромадилося ряд проблем, які стали результатом подій, започаткованих у др> половині XVI ст., внаслідок яких значно загострилися протиріччя у суспільстві, спонукало не лише до кількісного зростання українського козацтва, але і до значі якісних змін у його середовищі. Козаки поширювали свій вплив на значну терито] України, налагоджували двосторонні зв’язки та дипломатичні стосунки з сусіди: державами.

Утвердженню державотворчих процесів на правобережних порубіжних територ сприяло також виникнення Запорозької Січі - самостійног о військового формувачі самобутнім звичаєвим правом та демократичними формами управління. У розвіг державотворчих процесів важливе значення мала наявність певних традш успадкованих від княжої доби, а також специфіка соціально-економічного розви' правобережних порубіжних територій протягом XV - XVII ст. Внаслідок нерозважли політики владних структур значна частина цихтериторій була практично напівавтономі утворенням. Цьому сприяла і діяльність старост порубіжних міст (О.Дашкеви Д.Вншневецького). Відстоювання автономії прослідковується і у закликах козацы ватажків М.Жманла,Т.Федоровича,П.Бута, К.Скидана, які репрезентували намагаї населення правобережних порубіжних територій до національного визволення встановлення козацького самоврядування.

Перша половина XVII ст. була важливим періодом в історії України, яі характеризувався пробудженням національної свідомості народу та консолідацією е верств тогочасного суспільства навколо спільної мети - боротьби за власну свобо; незалежність. Це був період першого національного відродження України. Україно козацтво на цей час перетворилось у вагому військово-політичну силу, діяльність я виходила далеко за суто національні межі і утвердилось у ролі важливого чинні міжнародних стосунків. Розвиток подій початку XVII ст. був рубіжним в іст< українського козацтва. З поставленої поза законом практично безправної маси насели

ацгво виокремилось у вагому станову групу суспільства, а згодом і у привілейований пільний стан гетьманськоїУкраїни.

У висновках підведено підсумки дослідження, які виносяться на захист:

- У працях зарубіжних і вітчизняних авторів намічені шляхи розв’язання проблеми спи, еволюції та організаційного формування козацтва, однак ця тема повністю не іплена і не вирішена, і вимагає більш детального і грунтовного дослідження. Разом з

і, вона достатньо повно відображена в історичних джерелах, що даєзмогу вирішити дашія поставленні в дисертаційному дослідженні.

- Українське козацтво виникло у другій половині XV ст. на правобережних іубіжних територіях України, де «слалися особливі умови, спричиненні дією цифічних “порубіжних” факторів, таких як небезпечне сусідство кочових орд, ахищсність територій, постійна загроза нападу і винищення. Враховуючи це, пікнення козацтва було певною формою самозахисту населення перед загрозою іного фізичного винищення.

- Початкові форми військової організації козаків на правобережних порубіжних иторіях (загони, гурти, ватаги), були зумовлені особливостями життєвого укладу слення - поєднанням військової і господарської діяльності і були пов’язані з ідництвом та здобичництвом. За цих умов козацтво існувало на побутовому рівні.

- Незважаючи на спільний геополітичний простір, де розвивалося українське і арське козацтво, вони різнилися між собою не лише походженням, генезисом, але і юною еволюцією та особливістю організаційних засад. Відсутність у еволюції арськогокозацтватакоїважливої ланки як виробничадіяльнісгь, виключала можливість витку, що привело до зникнення його з арени історичних подій.

- Виникнення та розвиток українського козацтва неправомірно було б пов’язувати не з певною локальною територією, як явище всеохоплююче, українське козацтво ю характерне для всіх регіонів правобережної України, які мали порубіжний статус іумовлені ним специфічні особливості соціально-економічного та геополітичного івитку. При цьому, в окремих регіонах правобережних порубіжних територій, ежно від конкретних умов, процеси утвердження козацтва та його організаційне змування проходили з різною інтенсивністю, внаслідок чого козацтво виступало як юстійна організована структура або як складова частина різних воєнізованих упувань.

- Значний вплив на процеси виникнення та організаційного формування козацтва івили геополітичні та соціально-економічні чинники, задіяні на правобережних >убіжшіх територіях серед яких слід виокремити інтереси Польщі, Литви, Росії, имського ханства та інших країн, посилення феодально-кріпосницького гніту, Зонального та релігійного гноблення, порушення становості суспільства.

- Правобережним порубіжним територіям належала важлива роль не лише у шкненні та організаційному формуванні козацтва, але й у виокремленні його в (іально- визначену верству суспільства. Процес суспільного конституювання козацтва іючав кілька етапів: виокремлення групи прикордонного населення з певним видом

занять та особливим життєвим укладом; отримання станових правта привілеїв; борот за відстоювання здобутого статусу.

- Організаційному формуванню козацтва та його суспільному конституюваї сприяло залучення до державної служби з наданням привілеїв, звільнення від повнннос і оподаткування. Окреме адміністративне підпорядкування та судочинство, праве землеволодіння визначали місце козацтва у системі соціально-економічних відно тогочасного суспільства, що свідчило про отримання певного соціального статусу.

- Рушійною силою державотворчих процесів на правобережних порубіжних терито] була боротьба козацтва за станові права і привілеї, яка згодом переросла в боротьб незалежність, державні та національні інтереси. За цих умов українське козацтво не лі усвідомило себе окремим соціальним станом, але й репрезентувало поступ політичн мислення в історичній еволюції українського суспільства, що сприяло становлсі національної свідомості, визріванню державотворчої ідеї таїї наступній реалізації.

- Культурно-національне піднесення на правобережних порубіжних терито{ кінця XVI - початку XVII ст. сприяло становленню моральних і світоглядних ос козацької верстви тому головною силою, яка очолила боротьбу українського народ незалежність було козацтво.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

Статті:

1. Черкаське староство в XVI ст. // Українська козацька держава: витокі шляхи історичного розвитку. Матеріали шостих Всеукраїнських історичі читань. К. - Черкаси, 1997. - Кн. 2. - С.119-123.

2. Початкові форми військової організації козаків на Порубіжних землях // Віс; Черкаського університету. - Черкаси, 1997. - Вип. 2. - С.70-75.

3. Порубіжні території напередодні Великого повстання (1648 р.) // Наук праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Істори науки,- Кам’янець-Подільський, 1998. - Т.2. - С.209-216.

4. Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва // Українсьі історичний журнал. -1999. -№ 2. -С.48-63 (співавтор - Чабан А.Ю., особистий вне дисертанта - 50% тексту).

5. Козацтво і розвій демократичних традицій та національної ідеї // Істс України. - 1999. - № 25-28 (липень). - С.2-4.

6. Соціально-економічні та геополітичні чинники організаційного становле; козацтва. //Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 1999. - Вип. 2. -С.9-16.

Тези:

1. Формування державотворчої ідеї в Черкаському старостві в кінці XV початку XVI ст. //Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції моло, вчених і аспірантів. - Черкаси, 1995. - 4.1. - С.152-154.

АНОТАЦІЇ

Боєчко В.Ф. Правобережні порубіжні території у генезі, еволюції та ганізаційному формуванні українського козацтва (друга половина XV - середина XVII ). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за щіальністю 07.00.01 - Історія України. - Київський національний університет імені раса Шевченка. - Київ, 2000.

Дисертацію присвячено з’ясуванню ролі історичних процесів, що відбувалися на іпоберсжпих порубіжнихтериторіях у генезі, еволюціїта організаційному формуванні мінського козацтва. Генезис, еволюція та організаційне формування українського іацтва розглядаються в контексті етнокультурної історіїУкраїни, що даєзмогу нетільки грунтувати безперервність процесів державотворення на автохтонних територіях, які імав український етнос.з початку його розселення в Східній Європі, але й конкретизувати ■цнфічні регіональні особливості їх історичного розвитку, окреслити роль порубіжних жторій як важливого чинника творення національної самобутності українського хіду. З’ясовано роль “порубіжних” факторів на початкових етапах виникнення козацтва.

Встановлено, що еволюція українського козацтва на окремих етапах його гапізаційного формування, проходила паралельно з еволюцією функцій і була ультагом комплексної дії чинників соціально-економічного, геополітичного та ськово-стратегічного характеру. При цьому організаційне формування українського іяцтва супроводжувалося залученням ного до національно-визвольних змагань, що ігор гались на правобережних порубіжних територіях.

Ключові слова: Україна (друга половина XV - середина XVII ст.), Середнє дніпров’я, Брацлавщнна, Західне Поділля, українське козацтво, порубіжні території, дальний стан.

Боєчко В.Ф. Правобережные порубежные территории в генезисе, эволюции и ганизационном формировании украинского казачества (вторая половина XV -іедина XVII вв.). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата горических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Киевский щональный университег имени Тараса Шевченко. - Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению роли исторических процессов которые іходили на правобережных порубежных территориях в генезисе, эволюции и ’аннзационном формировании украинского казачества. Генезис, эволюция и анизационное формирование украинского казачества рассматриваются в контексте юкультурной истории Украины что дает возможность не только обосновать ірерьівность процессов государственности на автохтонных территориях, которые тмал украинский етнос с момента расселения его в Восточной Европе, но и ікретизировать специфические, региональные особенности исторического развития кдой из них, определить роль правобережных порубежных территорий, как важного <тора формирования национальной самобытности украинского народа. Выяснено

значение “порубежных” факторов на начальных этапах возникновения украинск казачества, предложено комплексный подход к пониманию его истоков с уче однотипного влияния этих факторовв различныхрегионахпорубежныхтерритори работе подчеркивается, что специфические условия Порубежья способствовал! только возникновению казачества, но и его организационному формированию.

Становление украинского казачества как социального сословия состояло из нестш этапов: выделения группы приграничного населения с определенным видом занят! специфическим образом жизни, приобретения сословных прав и привилегий, а та борьбы за отстаивание полученного статуса. Установлено, что эволюция украинск казачества на отдельных этапах его организационного формирования проход параллельно с эволюцией функций и была результатом комплексного действия ф акте социально-экономического, геополитического и военно-стратегического характера.

Организационное формирование украинского казачества сопровождав вовлечением его в национально-освободительное движение, которое зарождалоа правобережных порубежных территориях. Этому способствовали качествен изменения в среде украинского казачества, обусловленные слиянием еп привилегированными слоями общества, что внесло в ряды казачества не общественное содержание и обеспечило его эволюцию от аморфного приграничк явления до социально значимого сословия общества. При этом, украинское казачес способствовало не только возрождению идеи государственности на правобереж: порубежных территориях, но и стало надежным гарантом ее реализации. В пер борьбы украинского народа против социального, национального и рслш иозг притеснения, казачество выступило консолидирующей силой, которая возглав национально-освободительную борьбу олицетворив в себе вооруженные CI украинского народа. Как важное общественно-политическое явление украинс казачество оказало значительное влияние на формированиенационального созна! развитие национальной культуры, традиций, обычаев украинского народа.

Ключевые слова: Украина (вторая половина XV - середина XVII в.), Сре; Поднепровье, Брацлавщина, Западное Подолье, украинское казачество, порубеж территории, социальное сословие.

Boyechko, V.F. The Border Right-Bank Territories in the Genesis, Evolution, and Sc Formation of Ukrainian Kozaks (the second half of the 15th century - the mid of the century). - Manuscript.

Dissertation for a Candidate Degree in History, speciality 07.00.01 -History of Ukn -Kiev national University named after Taras Shevchenko, 2000.

This dissertation studies the role of historical process which took place on the bo right-bank territories in the genesis, evolution and social formation of Ukrainian Kozaks s the second half of the 15th century till the mid of the 17th century. The genesis, evolution social formation of Ukrainian Kozaks are considered against the background of Ukrai: ethnic and cultural history. The study demonstrates continuity of the process of state forma on the autothonomous territories inhabited by Ukrainians since they settled in Eastern Eur Each territory is described with regard to its specific regional features and history, anc contribution of the ethnic area to shaping the Ukrainian ethos.

Keywords: Ukrainian (the second half of the X V-th century - the middle of the XV! century), Sredneye Podniprovie, Bratslavsina, Western Podolye, Ukrainian Kozaks, the Be Territories, social estate.