автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Преодоление маргинальной осведомленности как проблема социокультурных трансформаций

Полный текст автореферата диссертации по теме "Преодоление маргинальной осведомленности как проблема социокультурных трансформаций"

Л я

-акадежя наук укрлгнй ; ... , 1НСТИТУТ Ф!лософП

На правах рукопису

АТОЯН Ареентiй Иванович

ПОДОЛАШ1Я •.!АГГ111АЛЫЮГ СВ1Д0М0СТ1 ЯК ITPOIvTívUA СОЦЮКУЛЬТУКШ ТРАНСЛЯЦШ

Сптиалыисть: 09.00.TT - социальна

ф1ЛОСО;ЦЯ

Автореферат дисертацп на здобуття науковогэ сту-пеня кандидата фтлософсыегх наук

Кихв -, 1993

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1Щ !НСТИТУТ ШОСОФН

На правах рукоггасу

АТОЯН ApceiîTift 1ванович

ПОДОЛАШШ '.ÎAPrilIAJIbHOÏ СВЦОл'ОСТ! ЯК ПРОБЛЕМА СОЦЮШЬТУИВГХ ТРАНСЛЯЦШ

Спешадыисть: 09.00.11 - сощалъна фыосойщ

Автореферат дисертацхх на здобуття паукового ступени кандидата фтлософсышх наук

Кихв 1993

Роботу виковано на кафэдр1 фыюсофп Дутансьлого державного подагог{чного хнсгитуту.

Науковий керхвник: (XfrñuitHi опоненти:

Провгдна яаукова устакова:

доктор фхлософських наук, профессор JI0EA.C Володимир Хоадч

доктор фхлософських наук, профессор ПАРАХОНСЬКИй Борис Олексавд-рович

кандидат фхлософсысих наук ВАЛеВСШШ Олекстй Леотдович

Центр гуматтарно'х ocbítk AJI Ук--paire:

Захяст вхдбудзться " 1953 р. о

__.00 на засхданнх Спедхалхаозанох: вченох'ради

Д 01.25.03 при 1нституг1 (Т)1Л0Л0ф11 AII Украхни за адресою: 252001, Kiiíb-I, вул.Трьохсвятятельська, 4.

3 дисертавдею .можна ознайошггкоь у ditíaioTeui 1нстлтуту.

Автореферат роз1ашно '

„ Stf»

1993 р.

Зчений секретар Слещалтзокшо1 вчэнох рад:: доктор ф^лоссфськЕх наук i

1 .В.ЮлЧЕШ'О

Темою дисертащйного дослгдження виступае сукугопсть сохцаль-но-ф1Лософських аспектов походження, розвитку та подолання маргинально! св1домоот1, феномена, який порхвняно недавно потрапив до "фокусу усвхдомлення" вхтчизнянях сусп1льних наук, хоча, певна ргч, теш в не новою. Вона заввди була присутньою у "периферичному.ба-. ченнх", розсгченою за рхзними дисциплинами, притайовансюу шарах прихованого знания.

АКТУАЛЪШСТЬ проблем маргхнальнох свхдомостх, а також маргх-; налхзац11 соцгальшх структур уеввдомлюаться сьогодн1 як громадсь-кою думкою, так х.урядовими структурами, як полхтичними рухами, так I науковам товариством. . .

Крах нещодавнхх М1ф1В про зростання духовно! едностх на осно-вх наукового св1тогляду й суспхльног однорхдностх в мхру розвитку нашого суспхльства /П.М.Федосеев, РЛ .Косолапов, М.М.Руткевич та

1Н./ супроводжувався прогнозами, що суспхльна евщомхеть та соцх-альна структура повиши ускладнюватися, а сетцалып зв"язки мно-житися, що, принаймих, вони "не будутъ спрощуватися" /Ю.М.Афанасьев, Т.О.Заславська/. На практицг соцхадьна рефлексхя пильно, ч1т-ко ф1ксуе масову маргшалхзащю буття та свхдомост1, розпад сощ-'■"• альних зв"язкхв, поляризацш жкттивих та соц1окультурних орхенти-рхв р1зних сусПхльних верств, що починаз загро;яуЕати хенуванню со-цхального шлого й досягае- стану заперечення права на 1снування 1 окрешх. груп. Актуальними стають як пошук термхнових. заход:в, так х розробка довгострокових стратегий щодо подолання маргхнальнох св!до:.!осТ1 й буття сустльства I оссби, щормування деяких спхльних Форм осмйсленяя дглсгюстг, * - '

' . Особливо П1дкреслю, що марН нал ьн теть пос1Дае значне мхеде як' проблема принцппово! нестхйкостх сощальних структур, всупереч ст1йк!й соц1альн1й структур!, яка визначае таке банане сусшльною думкою.•громадчнське суспхльство. Важгшвйй пошук Ще у фтлософсыиЙ .антропологхх,.де маргинал дедалг бхльше стае проблемою совдокуль-; турно'1 спадксемностх. .Для сучаоностх йуже. важливим е вгдновлення того "почуття безперервност1", втрата якого прязводить, на думку .. П.ЯЛаадавза, до самовхдчуяенця . та 'занедбаност! , до втрати ляь диною здатностх до.отото;шенкя себе з пвваям соцгалышм евхтш.що / забэзпечуз свосю:наяв1пстя доцтдыпеть-п дхй, а витак еднхеть

^ Див.: Чаадаев П.Я. Статы и паоьма".-~ М., 1088, - С.43 , 45.

сутностх та хснування, свхдомостх й буття, рефлексхх Я дхяльностх особи I групи. ,

СТЛИНЬ РОЭРОБКИ там. Дксертант знайшов загально-методолоНч-их орхентири для структурування ново? мхддисхцихлхнарно! галузх у сучаснгй украхнськхй соцхально-фхлософськхй та с0Ц10Л0Г1ЧНхй думцг а саме у дослхдкеннях М.В.Поповича, В.С.Горського, С.Б.Кримського, ВЛ.Шинкарука, частково такок у пошуках нових парадигм социального знания О.О^Р^учки, 1.В.Бойченка, б.К.Еистрщького, М.Ы.Мокляка, \ 6Л.Андроса та хншх, Цх орхентири дозволяють з опорою на дослхд-ження культурно^хсторичног онтологх$ св1Домостх /А.М.Лой, Б.0.Пара хонсышй/, категориально! структура Д.О.Булатов, Ю.О.Хархн.В.Г.Та бачковоышй/, семхотичних лередумов ефективностх управления сощ-атывя®» провесами /В.Х.Лобас/, кулъторологпхзгойництва /Б.О.Ус-ленський, Ю.М.Лотман/, теорН трансляцп /М.К.Петров/, аде! гпдви-щено! активное!! культури на меж! соц1альних середовищ /М.М.Ба*-т1н/, дхалогу культур /В.С.Бхблер/ пшйти. до основ феномена мар-гхнальност!, пвредуехм як онтологхчних.

Для обгрунтування хсторико-фхлософських аспектов походження теорхй маргинальное?! вадливими е дослхдхення .М.В.Еелнова, О.С.Богомолова, С.П.Баньковсько!, О.М.Янадького, як1 дозволяють виявити розпад сощальних зв"язк1в як просторово-часову дистанцхю, на язи; маргхнал перетворюеться, якщо застосувати вислхв Р.Музиля, на "лю дану без властивостей", тобтэ на таку, що втрачае сво! сутн^снх характеристики.

Щодо культурологхчних аспектхв теми маргхяальностх важливими пхдетазаш ыолуть бути роботи. якх тлумачать культурно-хеторичний доевхд у поняттях теорп культури /6.К.Еистрицьхкй, 1.В.Бичко, Е.С.Маркарян/, а також дослхдження типхв х форм содхальностх. /ЮЛ.Семенов, ОЛ.Яценко/ I леретворених форм евхдомоетх Д5.К.Ма~ мардапвШ/.

У нас традицхйно було прийнято логлянати маргхнальнхеть тем? ■ми пхдвищення киттевого р1вня у сел! та М1ст1, подолання соцхаль-но-економхчнох вздеталоетх, деструкщй социального орган1зму. У сферх сусгтхльнох свхдомостг г.'лргхналькхсть виступала як дефхцст евхдомоетх ранхще•в1дстал1пс.'версг»в.:;Сам'-те1кг!н-лоойрення 'не г-заз.

лкз в1й ькзначав, шносклось за мекх .''тенденций,'що -веля д< социально! • одйор&ност*I*'то<5то!- ¿yмf:^лpyгovmm■s¡,■ '.В дхйсностх ка'

гчнали вивчались як супутники капитализму 2 Д1йсн1сть крахн, що розвивазоться /Б.В.Ветров, М.П.Поляков/. Робились спроби розчинити маргхналхв у одному з трьох "великих класхв" /буржуазхя, пролетарх ат, др1бна буржуазия/ /АЛ.Левковсьхий/. Лише напршишц 80-х ро кхв було запропоновано перш г концепщ! маргхнальност1 /В. Стариков, В.Криворотов та т./, що за походкенням х Ц1лями стосувались наши,;: реад1й. Але вони фактично ототожнювалй маргхналгзавдп з наслхдкаш 1ндустр1ал13адхх, люмле^защею, декласуванням, дюркгеймхвськоа аномхею тощо. Факт спрощування сусшлышх зв"язк1в затуляв 1х пере структуруваяня на якхсно 1ншхй основх. Не ндлком очевидна перспектива подальшох еволюцй' соцхально! структура з одного боку ЗД1ЙС-нюваладаск як злoбoдeннícть, а з другого - !снувалч готорична ре-трос йктиэа /О.Ципко, В.Селюк1Н, С.Нхкольський/. Вх.инв поводнанна з поняттям призвело до його метафоризащх. Тхльки шдхзд, який за-безпечуе едшеть лог1чного та хсторичного при э"ясуваннх феномена карГ1нальностх, дозволяе уникнути перетворення поняття на безмеяну метафору,яку адептхв запровадження безменного согцального розшару-вагпш. а також минута уявлвн^ про мэр^калтв лише як фрагмент со-цхаи-нех структура, що иали сенс у дослдасеннях про третхй св1т /М.П.Поляков/., або фактхв сощально! психологи, що пов"язаш з дисфушаиев рольовох структура груп на рхши мхжособових вхдносин Д.Н&бутанх/.

Розробка скхльки-небудь точного понят!йного адарату соцхомар-гхналхстикя т!льки розлочинаеться. Соц1омарг1нал1стикою можна уыо-вно шзначити комплекс знань про маргхнальнхеть, який не претецдуе на статус окремо? дисциплхни. В!н може бути лише результатом мхж-дасциплхнарного синтезу багатьох з них, що, в свою черту, потребуе соц1ально-ф1лософського обгрунтування.

Методологхчним ключей до розумхння°неманучост1 запровадження поняття "маргхнальнхеть" до согиал£но1 онтологи може стати важли-ве зауваяення М.В.Поповича про едн^ть анализу формально! розробки концепцхй з культурно- 1Сторичним контекстом хх виникнення. "Проб-«леми та адех, - зазначае М.В.Попович, - якх нершео додаються зараз справою логхчно1 техники, не тхльки мають передхсторхю в галу-зх формальних розробок, але й бхльщ явно пов"язан1 з фхлософсьюшн, загальнокультуршпли та загальномр.тодолог^чниии поаухают..," ^.

Попович М.З. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. - К., 1979. - С.10.

Маргинальна свхдомхсть .та п подолгння но мо;«уть бути ототожненг з феноменом класовох свдашсть Ситуация виходу з однхе! социально! чарунки I недосягнення м1свд в 1ший е надто типовою х стае буден-ною. Але культурно-1сторичний контекст деформавд! класово1 свадомоет I - фактор, який не можна усунути з перелхку змхн при марг1над1-зацй". Слад погодитись з Ж.-Д.Сартром, який зауважив у розмовх з . А.Карпентьером: "Класова свхдомхсть виявляеться тод1, коли розумх-еш, що неможливо вийти з одного класу, щоб ув1йти в :гншяй" Л Пе-реххдшсть, нестхйкхсть або перебування поза хснуючиад стхйкими структурами е нетотожнх класовостх. Маргхнальнхсть швидае антипод визначеностх класового статусу й вхдповхдного типу свхдомостх, як I статусам, I типам кастового чи станового. '

За межами крашх проблематика маргхнальностх довгий час була поглинута соихолог1ею мхста, сформованою ще у 20-тх роки у складI шксши Р.Парка, Виявлення обмеженост1 висх1дно1 парадигми щодо подо» лання (ларгшальностх через сощокультурну адаптацхю викликало ви-никнення рхзноманхтних концепций /Е.Стоунквхст, Р.Мертон та 1Н./, криза яких, розпочавшись у 60-Т1 рогах, не подолана ще й доел.

Наступна еволвдхя уявлень про маргпшлхв у евхтовхй души ви-кликала'народаення нового напряму у соцхологГх - десаролхзму /вхд хспанського - "розвиток"/, який у рамках ООН запропонував декхлька проект 1В, спрямовашх проти вхдеталоетх, залежноетг, злиденностх та марг1нальност1. Концетш Р.Пребша, Р.Векеманса та нших тео-ретикхв й досладшпав створили у чойусь нову ситуацш в евгтовхй рефлексII про марпналхв. В« вузько, с0Ц10Л0Г1Чних нхдход1в почав здхйсюоватися поворот до мпкдисцигш парного синтезу та культурно-1сторичних прхоритетхв у щй галуз1 досв!ду.

МЕТОЮ даного доомдження виступае виявлешш онтологхчнпх пе-редумов процесу маргхналхзацхх й шло! сери марпналышх феноме-шв, розкриття мождивостей сощальши ыаргхналгетшш як ос об ли во I сфери м1;-.ду!сципл1нарних дослхдо;еш>, що охошшють рх зпх галуз1 бут-тя I св¡домоетх. Винвлоння невипадкового характеру процесхв маргхналхзацхх дозволяе поставдтп 0С1ЮВ11Е ЗАЩШШ дослхд.-шння - пошук мехашз;,пв нодолання маринальностх, якл на дуглку дисертанта.зна-ходяться у мс;.<ах макроструктура сохлокультурних трансляций I шд-коренх детер.\лнаци багатоканально! мереча тагах трансляций, як

^ Писатели Латинской Америки о литературе. - ?.!., 1983. - С.139.

повнот цтлюностг , що саме втхлюс нормуюче совдальне цхле.

ЗАМШиШЙ на шляху досятнення визначенох мети е:

- розкриття того, ще залишеного у тШ факту, що поряч з бур-хливою маргхнал1зац!ею суспхлыю! свхдомостг йде процес становления нового М1здисципл;парного синтезу знань про маргхналхв;

- пояснения культурно-1сторичного контексту виникнення аде? маргхнальност!;

. , - аналхз деяких основних концетдй маринальностх та редукцхо-шзму як кардинально! причини !х нестар;

- побудова на П1дстав1 робочо'х гхпотези про перетворену общин-ну свхдомхсть i XI складшхй характер ново! культурно-хсторячши концепцп маргхнально'х св1Домост1;

- показ неадекватностх наявних механхзмхв подолання маргхналь-иостх: адалтацх !, сощалгзацп, фхлантропп, аккультуращ ! та деяких 1нших, як1 часто пропонуються як достатнх;

- виявлення макроструктури трансляцп сощо-культурного дос-В1Ду як мехашзму подолання маргшальносп;

- аналхз кате.горхальних шдсгав понятая маргшалыюстг, обг-рунтупання його запровад;.;ення у сощальну онтологш;

- покаа праксеологхчних можливостей дано! мхздисцишпнарно! галузх.

АЖТОДОЛОГ141 и ТА ТЕОРЕТИКУ ОСНОВУ дисертацп складають принцип цдностх логичного та хсторичного, взятий у. аспектI едностх фо-рмальних розробок х культурно-вторичного контексту; принцип едностх д1яльност1 I свгцомостх; 1дея неможливостх редукцИ методоло-гхчного досв1ду до одше! традицп; хдея наведення М1сткхв м1ж ди~ сциплшцш за допоглогою рхзних категор1й фхлософського знания,

ДлЕРЕМ 1 ЕЛМРИЧНА БАЗА ДОСЛШИШ. Позищя, яка захшцаеть-ся в данхй робот I, о пхдходом з боку особливо! предметное?!,вхдоб-ракено! мЬздисцишпнаршш синтезом з точки зору культурно-1с торич-нох I сощально! онтологг!. Власне, така онтолог1я даз квдчовх по-няття й адекватну мову опнеу для щявлешхя прихбваних молшивостей вкзначеного впщё синтезу.

Спкраючиеь на методолог1ЧН1 передумали аналхзу, що шстяться у роботах М.М.ВахтIна, М.В.Поповича та 1Н. /див. вице/ дисертант звертастьея до осмислення даних соцшлогхчних, культурологхчндх, психолог 1ЧШ1Х, доыогра I; 1 ч!шх , л 1 нгв 1 стич-шх, етнологхчних та хнпих «дослхд-ошь у план! виявлення тевдешцй маргхналхзгци. Джерелана

наибольшей важливост1 е ориг1нальн1 текста Р.Парка, Е.Стоунквхста, П.Ллойда, С.Р1вери Кусхканкх, Р.Пребша, А.Гувдер Франка, М.МедIни, а тико.к хенукт переклади К,Г.Юнга, Ю.Хабермаса, В.Тернера та ш.

НАУКОВА НОВИЗНА дослдасення полягае у форглуливанш й обгрунту-Еанн1 кондепдп подолання маринальнох свхдомост1 засобами трансляции содхокультурного досвхду, що поряд з додхльною I регульованою трансформац1ею сусального буття дае молошв|сть позбавитись в ад ба-гатьох негативних насл1дкхв продесу тргхнал1заци.

- ' ОСНОВНИШ ЕЛМЕНТАМИ НОВИЗНИ виступають:

- виявлення багатом1рного характеру марпнальностх й концептуального нодолхку всхх хенуючих редукцхй маргшальностх до чогось простого, елементарного, часткового;

- визначення самостхйного об"екта мхздисциплшарних зусиль х вхдпов1Дно1 до'йих галуз1 культурно-хсторичного досвхду;

- розкриття 1нтерсуб"ективного характеру феномена маргхнально-ст1 й надання онтологхчного статусу категорп марг1нальностг,

- розробка тришарнох моделх маргшальнох свадомостх, до складу яко'х поруч хз стереотипами двох культур теля хх зхткнення, немину-че самоактуал1 зуються архетиповаш уявлення, що втручаються у пере-програмування поведхнки маргхшшв;

- виявлення 1 обгрунтування механхзцу подолання маргхнальност1 як мередх • сощокультурних трансляц1й, що засобами редхстрибудп досвхду оновлюе обов"язкк маргхналхв щодо суслхльного Д1лого, нормую-чого сусп1льного Ц1Лого щодо маргхналхв.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ЗНАЧУШЮТЬ. Пошрення Ц1леспрямованого вив-чення маргхнальностх мае академхчш аспекта /уточнения уявлень про подвхйЯ1сть реально! содхальнох структура/, неакадемхчнх /пошук стратег^ подолання у практидх/. Засвхдчення молушвостI подолання маргпшшюсп пов"язане з розумпшям того, що при трансляд11 передаться власне соцхальний зв"язок,зрозумхлий як сукупшсть двобхч-шхх обов"язкхв. Використовуючи багатоканальну мережу транслядШ со-цхокультурного досвхду заради подолання маргшальностх в уехх 11' аспектах, сл1д вырхзняти культурнх, законодавчх, оевгтнх та 1нш1 засоби вгшту.починаючи з окремого 1ндив1да 1 до побудош комплексно! програш ацреснох' допомогл у мешх макросодхально'х политики.

Не адаптадхю чл вхшшаиня, а бхльш г!дн1 дШ, що необххднх. для марх'хналхв, длктус практика.

Результат и доелдаешш у их п сферх стосуються проолеми сод1-альиих ст'льностей, уроатзацг!, безробхття,. 01ДН0СТ1, шгрздЫ,

етносоцхальних конфл1кт!в, популхзму, кризи освт, займового бу-дхвництва та 1Н., що говорить про дуже широк! можливост1 викорис-тання рекомендацхй, якх грунтуються на засадах сощомаргшапхсти-ки.

АПР0БАЦ1Я. Певн! пхдсумки, що Сули здобуп ид час досл1д;шн-ня, подан! автором у тезах та виступах на конференциях /УП конфе-рендхя молодих учених Донбасу, квхтень 1984 р., Ворошиловград ;кон-ференшя "Аграрнх проблеми х природовикористання", жовтень 1990 р., Одеса; У Республхканська школа молодих фшэсоф!в, жовтень 1991 р., Алушта; П конференция з питань Права, листопад 1992 р., Тюмень/.

. СТРУКТУРА ДИСВРТАЦН. Дослдаення складаеться з вступу.трьох роздШв, заключения, а також списку основнох вмкористашл лхте-ратури. •"-''•:.■■ _ _ •

Вступ М1стить обгрунтування актуальност! теми, аналхз ступе-ню розробки проблеми, формулюе мету та завдання, визначае методолог хчну основу 1 емпхричний базис, а також елементи науковог нови-зни, науково-практичиу значувдсть та обгрунтування структура.

Перший роздхл розкривае культурно-хсторичний контекст виник-нення 1деI маргхнальностх та суть деяких основних концепцгй, значка частяна з. яких функцтонуа й сьогодш у заруб1жшй соцхомаргхна-лхстицх.

Другий роздхл розкривае гшотезу про перетворений характер марг1нально! свхдоыостI, акцентуе увагу на П походжешп, а також анал!зуе молишвостг совдокультурних трансляций як .макроструктури, у мелсах яко? пропонуються механхзми подолання марг1нальност1.

Третей роздхл стосуеться проблеми категоризацхх поняття ыар-Г1нальшсть у соцгальнхй онтологх! I деяких праксеолозлчних аспектах демарг1нал1зац11.

Заключена узагальнюв здобут1 теоретичнх результата, вказуе на переходи," що гальмують подальпшй пошук, х выявляв деяк1 перспе-ктиви наступних дослхдмень маргхналыюх свхдомостг.

ОСНОВНИЙ ЗШСТ РОВОТИ.

У ВСТУП1 визначазться значущхсть теми, цхлх та завдашш дос-лхдаення, суть проблем::, добрела та литература, новизна та голов-Н1 визначення. '

-ю-

Пхд маргиналами у даному дослхджешп сл1д розумхти хндивдов та IX груни або спхльностх, якх формуються на мела станIв та про-цесхв переходу В1Д одного типу сощальностх до хншого. Це можуть бути етномаргхнали, народкенх у -зм1шаних шлюбах внаслзсдок мхграцхй ка чуг.су сторону; б1бмарг1нали, чие здоров"я перестае бути об"ектом турбот соцхума; соцхомаргхнали як групи, що знаходяться у прочееI незавершеного соцхального перемщення; вхковх маргхнали, що з"явлп-ються внаслхдок розриву зв"язкхв м1ж покешнняш; пол1тичн1 маргхнали, як1 не бакають тдоляти з хншш легалып умови боротьби; екожшчнх маргхнали традшцйного типу - безробхтнх й нового типу -так зван1 "новх бшл"; рел1гхйн1 маргхнали, що залишаються поза менами хенуючих конфесхй або не можуть зробити виб1р М1Ж ними;криминальна маргхнали I, нарештI, т!, чий статус у соцхальнхй структу-р1 з невизначено-подвхйним.'

Певн1 труднощх викликае вадсутнхсть загальноприйнятих визна-чень понять. Пгд маргхнальшетю у дашй роботI сл1Д розумхти роз-рив сощадьних зв"язк1в \аЫЬщивадом або сп1льн1стю, з одного бо~ цу, I б1льш високда реальности - з хилого. Пхд останньою маеться на уваз1 соцхальне тле, тобто, сусгпльство з його нормами, взятими як об"ективне нормуше щле. Сощальний зв"язок визначаеться як . с.укушпсть обов"язкхв хщщвхда або сгнльностх щодо такого цхлого.

Послабления чи деформация або в:гдсутн1сть вплучення такого зв"язку викликають кхнець кпщем феномен маргшальностх. Пхд мар-Г1нал1зац1бю буде розуштнсь дал1 розпад соцхальнкх зв"язк1в, тобто розрив просторовпх, екожшчних, культурных та Iниих обов"язклв вхдносно до цхлого. Слхдом за автором теорИ "комун1кативно1 дха-лектики" Ю.Хабермасом звернемо у вагу на тезу про те, що суспмь-ство СЛ1Д визначити як щле,. але не як систему, бо суттева помил-ка усIX концепщй, що хенують на засадах структурно-функдхонально-_го пхдходу т претевдують на з"ясування марпнальностх, полягас у тому, що авторк бачать просткй факт дозоргамзаци системц, посла-блешхя II функшй, 1гноруючи хиип фактори, зокрема змхшування сохл о-культурних кодхв як посл1довностей символхчнях пов1домлень, як1 уточнюють програми соЦ1ально1 поввдпнки.

Пхд дегларгхналх-задхею розумхсться .вЗдаговлення сощальних зв"я-

ЗКТВ, ТОбТО СукуПНОСТеЙ 0б0В"ЯЗК1В В1ДНОСН0 ДО Ц1Л0Г0.

У ггераому патяграфх /"Диерела ! культурно-1еторичнйй контекст

виникнення тдех маргхнальностх"/ ПЕРШОГО Р03Д1ЛУ /"Конце пцхI маргх-надьностх"/ аналхзуються умови та фактори, що сприяли появ1 соц1-аяьно-екологхчнох концепцп маргшальностх, роль Р.Пархса як творця С0Д10лбгхян01 теорхх "маргинально I лвдини", а такоя нодостатнхсть. цхв1 концепцп для з"ясування феномена маргхнальностх. Особливо г.и-сце посхдають свхдчещщ про ту "плавильню мей", якою стала "школа Парка" або Чхкагсыса соцхологхчна школа. УсЛ наступят концшщы, ЯК1 синтезували першу, або формулювались поза нею, бЪхьше залегали вхд культурно-хсторичного контексту. Осташпй кожного разу задавав-ся знову, бо застережував мохлив1Сть шших соц1алышх переваг.вхд-повхдав 1нмям науковим, суспхльним I методолог1чним обрхям.

У Л1тератур1 вже визначалось./наприклад, Б. О. Парахонс ыс/м/, що немае нхякох гарант!?, що наука здатна рушти дал1 абсолютно* вхр-хшм шляхом, окреслешш гдетодологхчнигл досвхдом однхе? традицхх у рагжах европейсько1 ¡сулътури, коли ново знания з"являлось в насл1-док розвитку В1Д Факту через гшотезу до теорп: наэпакп, нове ча-ст1ше з"явлчлося само звхдти,. звхдкл його не чекали: через соцю-культурш детармхнанти, тобто народ:-:<увалося загяякп детеркхнуючпх роЛ1 хсультурно-1стор>;чного контексту. Так ув{;1шлн у ;.сиття науки 1дех кунтвсько1 парадагш, наукового товарлства, особистого знания М.Поланх, центр-перкфзршнпй комплекс 1.Валлерстайна та 1Н. Так тралилось I з соцхогларгш&тпс'шкоп, яка залишила лоно соцхолог11 з немипучхст;" зрьюго плоду.

■ Другий параграф /"Долхп основнх концепцп зарубн-аню? соцхомар-гхналхстики: невдача редукцхй до простого"/ побудований як дхалог постпарклвсышх концепций в единому соцхально-лсторичному континуу-М1 XX столхття. Сохигльно-антропологхчнкЙ' напрям /О.Лънлс/ змагае-ться з функцхоналышм /'Р.Мэртон/, який, в свою чергу, суперзчить 1нвайр0ментал1стськ01лу /Р.Данлап/, а той - десаролхстоькому /Р.Пре-бш/, що не згоден з неомаркснстсышм /Ю.Хабермас/ та близысими по духу культурно-1Сторични№1,концо1Щ1ями /Р.Вакеманс, С.Р1вера Кус I каши/.

Не пхдсумовуючи названх кокцепцп ,все ж сл1Д вданачити, що фундаментальна мо:*ливост1 хх подальшого творчого синтезу 1снують. Дисертант вваше, що# за влнятком культурно-хсторичнлх кокцетцй, решта мае специфхчний недсшк, який вишшвао 13 само? спроби роду-кувати маргхналъшсть до чсгосх- ссльш простого, еломеьтарного, од-

чорхдного, що дозволяе ввести явшце у coцioлoгiю, антрополога: ю,пси-хологхю, теорш комун1кац1й тощо. Так1 спроби вхдд1ляють формальнх розрооки В1Д культурно-1сторичного контексту, В1ДН1мають у проблв-ми 11 К0р1ння, зменшують обсяг та позбавляють мхадисциплхнарностх. Концепц1Я, яка наводиться у дослдаенш, являе собою рхзновид культурно-! сторичних концешцй.з наголосом на онтолог1чному забезпечен-Н1 статусу само! категорп марг1нальност1.

Трохи осхбно залишаються й вдеологи маргшальностх /Ф.Фанон, Л.Сенгор, М.Каддаф1 та ш./, яких мокйа розглядати як представни-К1в содхомаргхналхзцу, частково соцхально з"ясованого, нав1ть част-ково виправданого, але науково неспроможного. Вони моауть служити . мхстком до свгдомоетх маргшального суб"екта, якйй соцхомаргхналх-стика розглядаз як суб"ективну хнтерпретацхю об"ективних даних.

Поняття марг1нальностх використовуеться нейтрально, без знаку "плюс" чи "мхнус". Такий знак означав би содхальну установку на пхднесення або зншцення маргхналхв, як це часто буваа у марг:гяаль-них й антдмаргхнальних хдеологхях, Нейтральний статус необххдний для конструювання соцхомарг1нал1стики як М1здисцигш парного синтезу знань про марг1нальнхсть на противагу соцхошргхналхзму як рефлекс 11 маргхнального суб"екта.

ДРУГИЙ Р03Д1Л - "Подолання маргхнальностх як проблема С0Д10-культурно! трансляци" - присвячений характеру маргпшльнох евхдо-мост!, подоланню явища маргхнальиостх. Пеший пашграФ /"Виххдна гипотеза" про мари нальну св1Д0М1Сть"/ наголошуе не на елементарно-простому характер! содIомарг1 надьност I ,а да ускладнено-зрощеноь^, що дозволяе не ставити запитання.нх фактично, ш метафорично про першоклхтину, частку, ген, проторечовину, першоелемент шргхнальнси СТ1 тощо. Марг1нальним е не гндивхд сам по 0061, а маргхнадьнх зв"язки та вхдносини, якщо вони пхдлягають деформаци, що призво-дить до втрати певних 0б0в"язк1в маргхнала щодо суспхльства, а сус-шльства - щодо маргхнала.

Маргхнальна евхдомхеть там, де вона хенуе як цШсшсть, а це зумовлюз залучення'троэш екзотичного матерхалу африкашетшш, лати-ноаморикашетики, а також юнгхвсько! психологг колективного неуевх-домленого х лотмашвськох культуролог11 хзгойндцтва у в1тчиэнян1й тра,циц11', що являе собою перетворену форму у тому смисл1, що надас цьо:.у поняттю !.';.К.^1амардашв1Л1, безпосереднь'о суспхльно!, а власне,

общинно"! св!домост1, чий потенцхал приховано поза стереотипами знов засвоеюн культури. Класична маргинальна свадомгсть нхби складаеть-ся з трьох прошаркхв. Бона включаа у себе, перетворенх архетипи об-щинност1, або архетиповаш уявлення /Юнг IX послвдовно розрхзшовав, останш все а е вторинними/, як неусвадомленх, сприятлив1, але не-рефлексуюч! форми переживания досвхду у "довгхй пам"ятх'', а також стереотипи першох та другох культур. Колективна cвiдoмicть актуа-Л1зуе "довгу пам"ять", що повертае до общинного й родового, але не у чистому виглядх, а у с клад х тхс1 хсультури, В1Д яко? маргхнал са-моххть чи недобровхльно намагаеться вШйти, нашаровуючи на не! стереотипи новох культури, з якою вш починаз ототожнювати свою "епхзодичну" або "коротку" пам"ять. Механхзми взаемод1х "короткох" \ "довго1"пам"ят1 описат С.Рхверою Кусхканкх для архахчнох свхдо-мост1 та Тойном ван Дейком для СВ1домоетх сучаснох.

Будь-яка нова чи та, що претендуе на новизну, св1Домгсть зав-да (лае справу з самоактуал1зацхею того, що у "довгхй пам"ятх:будь-то архетипи чи архетиповаш уявлення, м!фи чи мхфологхзованх хдео-логеми, колективне неуевхдомлене чи амшпфхковане хвдивхдуальне тощо.

.'Летком г«йж культурами виступають архетипованх уявлення. 6 щось спхльне мЫ успма типами сощальностх х перехад В1Д одного до одного актуалхзуе це спхльне. Архетипованх уявлення охоплюються стереотипами культури, що дозволяють маргиналу увхйти др нормального соцхума, але цього недостатньо. 1нща культура не лишаеться самотньою, перша не вхдетупае, а архетипованх уяЕлення у час граничного загострення взаемодхх марг1нального I социального вистрибу-ють вгору. Вииикас розлом, у який простують архетипованх уявлення, як г прндушують чи нав1ть руйнують стереотипи пануючо? сощальност1 аоо змпшють хх так, що вони стають невпИнанними.

До - "бунт архетипхв" або те, що С.Р1вера Кусхканкг визначае як "фуодаменталыгумову заколоту", а вхдома досл1дниця тотал1тариз-му Х.Аревдт зазначас категорхзга "кародлг/вашеть", з Т1С1 рхзннцеы, що для нех' едина под1Я, що повертас до початку, тобто народяувано-стх - це револадя, а бунт архетипхв мо;хе зазначити такод I крайню реакцхю. Щннхсне забарвлення "бунту архетипхв" залезть вхд функ-цп, що В1Н викоцуе вхдносно до сусшльства. Пхдкреслюкяи амбхвалентность виходу з маргхнальноЗг евхдомоетх, не слхд оцпшватн "бунт аихетипхв" апрхорь Г.'яргптхзацхя не зав..да досягао кулклиацп.

СусП1Л1.ство бхлъш зацпсавлене шви,п;,о у пореструктурувашп сусшль-них зв"язив, хнзс у падгннх у безодшо архетипхв.

Друтий пашгтаф /"Механгзми подолашш маргхнальностх"/ [.истпть макроструктуру сошально1 трансляцх г. Механхзми адаптацхх, аккуль;-тураци, соцхалхзацх?, комунхкаци та 1НШ1 розглядаються з точки зору IX позитивного потенвдалу х у планх недостатностх для подолан-ня марг1нальност1. Теза Е.Стоунквхста про нетрансльовашсть чужого досвхду йде всулереч протилешюму шдходу, що спиравтхля на кондеп-туалып положения М.М.Ьахт1на про шдвищену ахстившсть культури на 11 кордоггах та досвхд перекладу змхстхв одного культурного коду на мову хншого.

Сяираючись на концеяцП транодяцп, уявлення про якг дають роботи М.К.Петрова, В.С.Шблера, В.С.Семенцова, дисертант вважав прикциповим знаходаоння макрострухстури, в межах яко'х змхнюеться маргинальна ов1Домхсть, под1бно до того, як соцхальш перетворення змпгоють соцхальне буття, а духовне оновлення - особистхсть суб"ск-та. Такщ чином, макроструктура вдстулае як частина трансформацН буття, бо транслявдя социокультурного досвхду визначае переорхен-тадхю маргпюльиох свхдомоетх на цпшост1 соцхального Цхлого через багатоканальш мереж1 передавання, зберхгшшя, перекладу на мову 1Ншо'1 свхдомоетI сощохсультурного коду.

Транслювати мо,ша знания, професш, статус, позщдю, зразок поведхнки, символгчгп ресурс:«, зтаковх системи, наприклад, алфавхт або гропп тощо.. Концегаця М.К.Петрова ствердадге перёва1у передавай-, ня фрагменту знань В1Д поколишя до цоколхння, вхд старших до мо-лодших, але тут йдеться перш за все про те, що ва.чдиво уевхдомктн: ■ передавання досвхду як з горну то I у код: Д1яльност1 уявляеться,вла-сне, як передавання соцхального зв"язку у сукупностх обов"язкхв, я?А мхетять моддивостх взаемозростання шж'.маргиналами та сощаль-ним цшш. Переведения маргинального коду за норматившилк зразкаьы соцхального цхлого визначае переструктурування символхчних повхдом-лень, ф!ксуичих програми дп1льност1 й поведпиш, що означао иоагг-реншх досвхду маринада, його доведения до "нормально! сьчдомостх".

Переструктурування соцхэлышх зв"язкхв з опоро:о на архетипо-ачкх уявлення маргхнально! евхдомоегх потребуе по:-.шавлош£я деякдх соцхальних шетнтутхв, коршм яких знаходиться у шнулому СуттI.

Ш ]нститути ноначо поверташть сошум до прототипу суеЛ1Лько1

сввдомостг, як свхдомостх загадыю! родово! общини. Одншс зовнги-не повернення до минулого наспрчвдх являють якхсно 1ншх соцхальн1 форми, що пов"язанх а сощальннл цхлям як з вшцою реальнгстю, нхж т х, що I сну вали у минулому. Головне, що архетипованх уявлення мар-гпшпв мхцно схоплеш стереотипами нового досваду. Наприклад, це .може бути уся шфраструктура взаемодх! сощума-а мари налами, вклю-чаючи самодхяльш об"сднання з елементами самоорганхзацп, полхтич-н1 та професхйш асоцхацхх, за"язки справжньо! некомерщйно! коопе-раци, земляцтва, культурнх центри з рхдною мовою навчання, школи дгалогу культур в дусх С.С.Бхблера, фольклорно-обрвдовий б1к офхцхй-ного життя, центри реабШтацп тощо. У цих формах використовують-ся' символ1ЧН1 ресурси сощокультурного досвхду р1зних груп населения, що стане передумовою подолання марг1нальност1 не шляхом насиль-¡шцького иав"язування стереотипхв пануючо! культури, а навпаки, шляхом спонукання до внутршньо: перебудови соцхокультурного коду. Але це вже тема ТРЕТЬОГО Р03Д1ЛУ "1Нд онтологп свхдомостх до практично! соцхомаргхналхстики".

Перший параграф) роздхлу /"Нова категория совдально! онтологп?"/ логхчно повертае до визначення маргшальност1. В1н присвяче-ний довиявлешю категорхалышх основ наукового поняття гларгхнально-стх. Спираючисъ на доелдоення категорхально! структури, що зроб-ленх М.О.Булатовим, С.Б.Крпмським, А.М.Лоем, В.Г.Табачковським, Е.О.Парахонсыаш, Ю.О.Харишм та 1ншими фхлософами, можна розгля-нути категоризацхю поняття "маргшальшсть" лише як один з елемен-т1в опису об"сжтивного процесу складання культурно~1сторично! он-тологГ! суси1Льнох св1Домостх. Структурування такох онтологп фак-тично обумовлюеться ус хм ходом культурологхчних I науковознавчих дослхджень /тут мо:;ша навести приклад концепцх! особистого знания ¡Л.Полаш/. Дпюно, ягацо довести загальний«характер розповсюдження марг1нальност1, 11 нев1д"емн1сть в!д структури сощального Ц1лого 1 всIX його 1стотних сегментхв, бо нормальне й маринальне е суть -Д1алектично од не 1 те ж саме, I будь-яка структура г.исткть з соб1 маргхнальну структуру як свою подвхйнхсть,-якщо буттевх падстави визначенх, то структурування просторхв 11 мтредметно!. галузх доел хд:кеньл мхвдисцишпнарного'синтезу В1Дповщшх знань, надання паргшальностх статусу категорп социально! онтолог1I не буде супере чити формальшш розробкам вталузх категорхальних структур. А впххд поняття за ме:.с1 соцхально! рефлекс и та окремо взятих науко-

ВИХ ДИСЦИШПН, обумовлений культурно-хстбричнкм К0НТ8КСТ0М энання, що розвиваеться, потребуе категорвзаци для досягнення едностх ло-гхчдого й 1сторичного у П1ДХ0ДХ до явшца маргинально? св¿домоетI.

Другий параграф /"Деякх праксеологхчнх аспекта соц1ально-фхло-софського аналхзу процесу демаршнал1зацх1"/ зосереджено на питаниях, що не залишились без уваги I в хнших роздхлах, але тут голов-ну увагу прщилено застосуванню знань. Понад соцгально онтологхчни-ми категорхями марг1нальност1 повинна бути надбудована мережа понять, яка дозволяе деталхзувати марпналыпеть в межах мхздисциши-нарного синтезу, який е джерелом конструктивних хдей подолання мар-гхнальность Соцхально-фхлософський аналхз сам виступае важливим хнградцентом знань, що обгрунтовус перекинення конструктивних 1цей э однхе! галузх в хншу, що дозволить теоретично забезпечити упоряд-кування зв"язк!в рхзних соцхальних установ у сучасних умовах, • на-щлати так1 установи на марг1налхзацхю соцгальних структур та сус-

П1ЛЬН01 СВ1ДОМОСТ1.

Практично ор1онтована совдомарг1нал!стика здатна обслуговува-ти потреби рхзних соцхальних органIзад 1й : установ, а такок гро-мадсышх сил 1руххв, надаючи 11.?науково~практичн1 рекомендадх! у всхх галузях, де марпнальшеть породауе хстотний фактор зв"язкхв та вгдносин,

У ЗАКЛЮЧЕНН1 сформульовано висновки, пхдбито шдсушш, визна-чено моялив1 напрями подалыиого доелдаення, а також окреслено деякх невиршенх проблема, якг стоять на перешкодI становления В1ТЧИ-зняног соцхомарг1нал1стики.

Основнх положения дисертацН викладено у таких ПУБД1КА111ЯХ автора:

1. Атоян А.И. Разрушительные экологические последствия деятельности транснациональных, корпораций в Латинской Америке и рост антиимпериалистических тенденций в регионе // Мировоззренческие и методологические вопросы отношения общества и природы. - М., 1985. - 24 с.

2. Атоян А.И. Социальные проблемы научно-технического прогрес< и развитие материально-технической базы // Методологические указа-кия к самостоятельному изучению Ш разде.ла курса "Совершенствование социалистического общества". - Воропшловград: Е'..'СЛ, 1988. - ' С.14-21.

3. Атоян А.И. Социально-массовая структура социалистического общества и пути достижения социальной однородности // Методологические указания к самостоятельному изучению Ш раздела курса "Совершенствование социалистического общества". - Ворошиловград: БМСИ, 1988. - С.29-43.'

4. Атоян А.И. Маргинальность и право. - Луганск, 1993. - 17 с,

5. Атоян А,И. Методологические аспекты анализа эволюции взглядов на природу самобытности в философии индоамериканиэма. - Лугано! 1993. - 18 с.

6. Атоян А.И. Социальная маргиналистика, или реплика о возможном новом синтезе. - Луганск, 1993. - 28 с.

7. Атоян А.И. Общинное и маргинальное в индоамериканизме. -Луганск, 1993. - 22 с.

/-л ИГП "Тиран" Тирах 6О экз. Заказ N 3251 Печать офсетная. Формат 60/84