автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Принципы выделения лексических омонимов-существительных в украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Принципы выделения лексических омонимов-существительных в украинском языке"

УКРАПЮЬКИЯ ДЕРЖАВНИП ПЕДЛГОГГМИЯ 7Н1ВЕРСИТЕТ {мен! М.П.ДР АГОМАНОВА

На правах рукописи

САВЧЕНКО 1рина Степан! вна

ПРИНЦШШ ВШЛЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ШОШМ1В-ШШ-НИК1В В УКРАШСЬКЙ! М0В1

10.02.02 - укра"1нська мова

Автореферат дисвртацН на здобуття паукового отупеня кандидата ф!лолог!чних наук

Ки'1В - 1994

Д"сертац1я с рукош'С

Рэбота В"Конана на кафедр1 украТнськоТ мови УкраУнського деряавного педагоПчного ушверстету 1мен1 М.П.Драгоманова

Науков"й кер1В№»к - доктор ф!лолог1чтос наук, професор

Трощенко Арнольд Панасов"Ч

Сф1ц1йш опоненти - доктор ф1лолоп чн"Х наук, професор

Ермоленко Св1тлана Я1ивна - кацд"дат лолог!чн''х наук, доцент Степаненко Никола ¡санот-ч

Пров1дна орган1зац1я - КиТвськ"й ун1версгет Ыен1 Тараса

Шевченка

Зах'«с? В1дбудеться " У" _ 1994 р, на эас1-

данш спекал! зованоТ вчено! ради К ИЗ.01.03 в УкраУнському державному педагог1чному ун1верситет! 1меш М.П.Драгоманова / 252030, м.К"7э - 30, вул.ГЬрогова, 9 /.

3 дисертац!о» можна озиайому!т»»ся в б1бл1отец! УкраТнського державного педагог!чного университету ¡мен1 М.П.Драгоманова.

1 у

Автореферат роз1сланий " г" ЧА^ 1994 р.

/

Ученей секретар

спец!ал}эованоУ вченоГ ради „О&бшд^. Г.П.Бишневська

У дасертацй' з"ясовухгться основн! принципа рочмежування аексачних омон1м!в - !мбннак!в I багатозначиах сл!в. 1меянико-з! омон1ми анал1-зуються на засадах комплексного застосуваиня гэксиколог!чнах, словотв!рнах 1 граеттачнах ознак.

Актуальн!сть теш яисет>тап!У. Питания лексачно! омои!мП веоднэразово васв!тлявались у працях украУнськях ковозпавц1В,а гакож у п!дручниках ! пос!бниках для ващо'1 школа. 3«. .злуговують на увагу передуем мопограф!Ч Л.А.Лзсиченко 1 М.П.Кочергана, розд!л у колоктавя!й монографП 1.С.0лШгака. У пра-;ях згадаяих автор!в анал1зуеться омон!м!я окремих форм, з"ясовуються питания класиф(кац!1 омон!м1в за тходяонням, з погляду морфемно! бу-дови, за ступеней вяяву повноти граматячних форт, робляться спроба розмезування омон1м1Т та пол! сем! У як окремих тап!в се-иантичних в!дношень у межах лексико-семантачно! систои укра*и-

ськоу (ловя.

Проблем! розмеяувзння багатозначиах сл!в 1 омон!м!в пря-свячеа! статт! М.П.МуравицькоУ, М.Я.Шгац , РЛ.БолтянськоУ, Г.М.Мукая, Л. М. По лиги та 1н. Сеиаптатаг групи омон!м!в украУн-сько! мовя булл предметом анал!зу в досл!даэнн! А.Я.МановлцькоУ. Ва штэр!ал! украУнськрУ мовя питания омоморфемност! з"ясощад-лз Н.Ф.Клименко 1 В.Б.Фридрак. 0мон1и!чн1 в!дношення в терм!но-ЛогП розглядаються у працях; Л.О.Симоненко, А.М.Шамота ! З.В.Красножоп. Результата доел!даюнь згаданах автор!в беруться до увага в дасертац!У. Спец!альа! робота з патань лексачноУ гаон!м1У як окремого л!нгв!стачного явища ! лаксичних омоя!ы!в-!м9шшк!в,зокрема в украУнському мовознавств!, практично в!дсут-а!. Нйзяясованою залашаеться проблема становления {меннлковя ' смол*м!в, властивах окремим важливим д!лянкам лексичного складу украУнськоУ мова, до яких, поза всяким сумн!вом, належать 1

вазви рослян. Кедостатня увага ярядхлена також когн!тивному анал1зов! семаяти'та лексичяих OMOHiMiв.

Анал!з загальних питань омон!м!"i у слов"янському мово-звавств!, розпочатяй ще в пер1од П13йього середньов!ччя ( ХУ1-ХУП ст. ), зд!йснювався з лексико-семантичного, структурно-гра-матичного та cлoвoтвipнoгo погляд!в. Зг!дно з провалпючою тра-дац!ею вч8н! висв1тлювали це явище ado з погляду fliaxpoaii, бе-ручи до уваги вяпадки запозичення та вплив iсторпчнлх пронесiв на формування фонетично"! система мови, або з логлйду синхрон! Y, обгрунтовуичи 1снування гомогенно: oMOHiMii". Наявн!сть д!амет-рально протилэжних думок при з"ясуванн1 статусу omohImib серед 1нших одиняць лексичноГ сястеми украГнсько"! мови, як вважае М.П.Кочерга«, сяричинена сллутуванням синхрон!i i д1ахронП. Саме тому одним з головнях завдань анал!зу лексичних omohimIb g досл!даюнпя '¿х на "перетин!" синхрон! чно¥ i д!ахрон!чно1 пло-щин, з"ясування механ!зм!в виникненчя омон!м1Чних сл!в, р!зних з погляду походження.

Досл1дники гомогенно! омон!м!Т наполегливо з"ясовуваля причини руйнування noniceuti i появи на uifi П1дстав1 лексичних одиниць з омон!м!чнима в!дношеннями. Цей аспект анал!зу в!дпо-вхдного лексико-семантичного явища переважае у працях pocificb-ких учених Л.О.Новикова, Ф.П.ФШна, JI.JI.KyTiHOi, С.I.Ожегова, Ю.С.Сорок!на, О.С.АхыановоГ та !н.

Незважаючи на тривалу традпц1ю досл!дхення омои!м!1, проблема основних принцпШв вид!лення омон!м!в не втратпла ак-туальност! i заслуговуе на уъагу з теоретичного ! практичного погляд!в.

Щ та 1шп! чанняки лог!чно п!дводять до думки, що на ча-о1 - створення специального досл{джеяня, присвяченого принца-

пам розмеяуваяня омон!мП' i' nojiicsMii на матер! а лг ^кремого фрагмента Л0ксично1 система yKpaiHCbKO'i мови, яким можна вважати за-гальн1 iMeHHüKOBi вазви.

Об"ектом анал1зу в дасертагййн!й poöoTi g масив омон!м1ч-них сл1В - 1менняк1В yKpa'iHCbKOi мови С 1530 омон!м!чних пар i ряд!в, як1 охоплюють 3600 лексичяих одиняць ).

Предмет досл1дження становлять !менников! лексичя! омоя!ш, а сама: I) гомогенн! i готерогенн! з погляду походхен я (у тому числ1 omohim!4Hi назви рослин); 2) омон!ми з !деатичним i нг'ден-тячним морфемним членуванням, 3) повн1, неповн! i HepiBHOO(3"eMai омон!ми - за повнотов вяяву о;:решх граматичних форм.

Основшш джеталом добору матер1ад1в досл!дження е Словник укра'йюько! мови в 11-ти томах. Використовуються omohIm! чп!, ети-молог! 4ai, термхяолог!чя1 словники, спец! а льва дов!дкова л!тера-тура, матер! ала Лекслчно!" картотеки 1нституту украТнсько! мови HAH Укра i ня, а та к ох текста pi3H0i жанрово!" приналежност!.

Мета дасертацП полягае у з"ясуванн! принцип! в роЗмежуван-ня лексем, щэ функц! онують у словников ому склад! сучасяо!' укра-'incbKOl мои. лк омоя1ми, ! лексико-семантичних вар!ант!в багато-значних сл*в. Мета робота зумовлюе розв"язання ц!лого ряду зав-дань. головнями з яких е так!:

1) вязяачити Miene omohImIi як лексико-семантичного явища у словниковому склад! укра1'яськоТ мови;

2) з"ясувати шляхи появи гомогонних i гетерогенних омон!-

mib;

3) проанал!зувати лексичн! омон!ми у мшах ботан!чяоГ номенклатура ;

4) охарактеризувати структурно-словотв!рн! засоби розр!з-нення лексичяих OMOHiMiв i багатозначних сл!в;

5) з"ясувати роль граматячнях категор!й роду, числа 1 в!д-

м!нка у формуванн1 лексичних омонхмхв.

)

Методи досл1лження. Для досягнення мета 1 вдр]шення по-отавлених завдань досл]даення як основний викорястовувався опи-совий метод. Важливу роль вШграли також так: частков1 методики авал1зу, як статистичне обстеження в1дпов!дних лексичних оди-виць, л!нгв1стичн1 моделювания та алгоритм] защя.

Наукова ношзна робота. У дисертацП реагазуеться комплок-сний 1 системняй анал13 принцишв розр^знення багатозначних слП та омон!м1в. При цьому особлива увага пр;да ляаться фушац ональ-но-семантичному, структурно-словотвхрному 1 категор1ально-грама-тичному критер1ям як провопим у визначенн! сутност] розглядано-го лексико-семантичного явища. В опяс] гомогенных i гетерогенни: омон1м1в лексичного р]вня бвруться до уваги як синхронний, так I д!ахронний плаяи анал!зу. Такий п1дх!д е продуктивним у з"ясу-ванн! м1сця омон1м1К серед ¡:нших лексико-семантичнях явищ, з одного боку, 1 даз можлив1СТЬ обгрунтувати джерела становления лэксичнлх омонШв, вдд1лених на основ] функщ онально-семантич-ного принципу. Зам!сть усталено!" ¡нту1тавноТ констатац! I омонг-м!чних в]дношень м1к лексичними одиницями в дисертацП доклада-шэ досл!джуеться денотативний аспект лексичних значенъ пор!вню-ваних сл!в чи ЛСВ, враховуеться лексичне середовище фуигадонува ня, взавмод!я СЛ1В (ЛСВ) активного 1 пасивного, нормативного 1 ненормативного вжитку, з"ясовутоться. причини фонетичноТ конвер-генцН етимолог1чно р1зних сл!в. Кр1м того, гомогенн] за поход-женням омон1м1чн! пари 1 ряди, членя яких належать до те^но-систем чи спец] а ль них тематичних груп, а нал] зуються за певнимл всоц]ативно-дивергентними моделями, метафорачнкми 1 метон]м]ч-ниыи асоц1он1мамн, що дозволяе встановлгавати системн! Б1дношенн

ц!д реал!ями, як1 однаково*ном1нушъся. При вад!лерч! лексичних омоа1н1В барутьоя до увагй також особливост! морфемной сполучу-ваност! пор1внюванах сл!в (ЛСВ), досл1 джуютъся форш вираяенря окремих !монниковях категор!й.

Теоретична та практична п!¡ш!сть роботи визначаються мож-лив1стю використання И результат1в при п!дготовц! п1дручник1в 1 пос!бник1в з сучасноУ укра'1нськ01 мови, при укладанн! тлумач-них словник1в, у вуз!вському I шк!льному викладанн! курс!в лексиколог! I та лексикограф!У сучасно'1 укра!нсько1 мови, встуцу до иовознавства 1 загального мовознавства, у досл!даенн1 проблем лексично! омон!м!I !нших частли мови (прякметника, д!вслова то-що), вивченн1 шгтань культури мовлення, у спецкурсах 1 спецсемх-парах з локсиколог!I I лексикограф!I.

Ахгообатя робота. Дисертац1я обговорявалася на засова! кафодря укра1нсько! мови УкраУнського державного педагогичного ун!верситету !мен! М.П.Драгодаяова. Окрем! положения 1 результата досл!дконня накладенI автором у долов!дях 1 пов!до.',.лепнях на ШХ1 студентськ!й науков!й конференцИ (Черкаси, 1986), на рес-публ1канськ?** науков1Й конференцН "Науково-техн! чна революц1я { сучася! процеси розвцтку лексика украУнсько! народно-розмонно'1 ыови" (Ужгород, 1989), на обласних науково-практичних конфереп-ц!ях "Використання спадщини Т.Г.Шевченка в патр!отичному та 1н-гернац!овальному вихованн! молод!" (Черкаса, 1989), "Т.Г.Шевченко { загальнолмдськ! 1деалл" (Черкаси, 1991), на зв1тних науко-вях конференц!ях Украхнського державного педагог!чного уя!верси-гету (КиТв, 1992, 1993), на м!жнародн!й науков!й конференцН "Села нтика^ мови ! тексту" (1вано-Франк!вськ, 1993), на наукоБл: чи-ганнях "Актуальн! лроблеми словотвору укра1'нсько1 мови" (Терно-31 ль, 1993). Матер!али дасертащI висв!тлен! у шести публ!кац!ях.

- 8 -

ря захист виносяться так{ основа! положения:

1. Вид!лення текс^чних омов!м!в з функц! онально-семантич-ного погляду грунтуеться на розр!зненн! гомогенно!' ! гетероген-но! OMOHiMlI, з"ясуванн! причин 1х появи та тезаурусному поеднан-н! лексем, здатних асоц!товатися з певними предметами, явищами то-що.

2. При структурно-словотв!рному п!дход! до розр!знення ба-гатозначних сл!в I омон!м!в бэреться до уваги характер синтагма-тичних в!дношень м!х морфешми.

3. Категор!ально-граматичний анал1з лексичних омон1м!в дозволяв констатувати CTyniHb повноти вираження окремих граматич-них форм однозвучних !менник!в.

Комплексне застосування у форм! алгоритму трьох основ-них принцип!в вид!лення омон!м!в в украЧнськ!Ё мов! створюе спри ятливий грунт для pi3Ho6i4Horo вияву омон!м!чних в!дношень м!ж словами р!зяого походаення та колившмя вар1антами пол!семантич-них ол1в.

5. Наявн!сть перех!дноТ групп сл!в, так званих квазгомон!-м!в, що збер!гають б!льшою чи меншоп м!рою сл!ди семантячно1 спор!дненост1 при формально-граматичн1й та структурно-словотв!р-н!й констатацП локсично! автономност!, прогнозуточи там самим появу новях гомогенних омон!м!в, зумовлюеться об"ективними проце сами локсико-семантичного розвигку мови.

Структура дисеитап!i. Дисертац!йне досл!даення складаеть-ся 1з вступу, трьох розд!л!в, загальних висновшв, б!бл!ографИ, списку умовних скорочень, списку використаних джерел i додатка -словготка-покажчика !менникових omohimIb.

У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть теш jmcepTauii, ви-значаються предмет 1 об"ект досл!даення, мета i завдання, науков

новизна дисертац1Йно¥ робо#и, П теоретична 1 практ1чна ц!ян!сть, характеризуються джерела добору материалу 1 метода досл!джепня, формулшться основн1 положения, що виносяться на захяст.

У першомг роздШ "Функщ о на ль я о-с ома н ти чни й принцип вид!-лення омон1м!в" обгрунтовуеться поняття лексичних омоп1м!в, омо-н!м1чноТ пари 1 омон!м!чного ряду. Лексичними. омон 1 м а м и вважаготься функц!оналъно р}зн1 слова оАН1в1 мови з ч!тко вираженою фонематичною, орфоеп1чною та графгчнот дублетнЮ-тю 1 в!да1нн1 за лексичним значениям, а !нод! й за еловотв!ршши I граматичними особлявостями. Сум1жн1 з 0М0Н1М1вю явища (омофо-ни, омофорыи тощо), (.пнмовна ->мое!м!я до уваги не беруться.

Омон!ми, под1бяо до синоН1м£в { антон!м1в, виявляють сво* категор!альн! властивост! Т1льки через в1дношення одного слова до 1ншого. Це дозволяв квал!ф!кувати два слова з фонематичной та граф!чною дублетн!стю як омон!мхчну пару. Омон!м!чний ряд вини-кае, якщо в омон!шчя1 в1дношення вступав б1льша к!льк!сть сл!в. На протявагу сянон1м! чному рядов!, який характеризуется наявт-стю дом!нанти, омон!м1Чн! пара I ряд базутаться на р!впоправнос-Т1 лексичних одиняць, що входять до 1х складу.

Функц!ояалъво-семантичяий принцип вяд!.лояня омоя!мП груя-туеться на детальному анал!з! ¥х лексичних значень та углов фупк-ц!ояуванпя в мовлонн!. Згадаяий принцип передбачав викорястания дзох часткових принцип!в - власно семантячного 1 номенклатурного.

Власне семаятичний принцип розмежувапня багатозначнях сл!в 1 лексичяих омоп!м!в передбачаэ з"ясуваняя шлях!в появи досл!дау-вэешх лексичних одиняць. 3 погяяду отимологИ омон!мл под!длиться на три групп: гомогенн!, готерогеня! та зм1шаного типу.

Вид!лопня гомогенно! групп лексичних омо[пм!в за цим прян-

ципом зд1йснюеться на основ! чотирьох чинник!в. Одним з основ-них в нэсум!сн!стъ денотатов, як! однаково номгнуються. При ви-

I

д!ленн! гомогенних omohimIb сл! д ураховувати денотативна ! сигн!-ф!кативнэ значения в комплекс!, надаючи перевагу денотативному pi зновидов! лексичного значения. Друглй основний показник влас-не семантичного принципу вид1лэння гомогенних омон!м1в - часове в!ддалення значень у семантичшй структур: етимолойчно спор!д-нених сл!в. Часовий фактор мови враховуе закон безперервност! i зм1нюваност! лексично! система у 4aci. У цъому випадку BiH служить не засобом штучного руйнування пол!семГ1, а навпаки, засвщ-чуе появу ношх гомогенних omohImib, утворених у результат! "старения" одного !з значень пол] семантичного слова, звуження ним сферя свого функц1онувания ! активного вкивання inraoro значения /сочка1м "зерно сочевищ" ! сочка234 "/заст./ л1нза"/. Сам по codi трет!® показник аналхэованого принципу, суть якого вводиться до звуження територП поширення огремих значень, набирае акту-альност! т!лькн пор яд з двома яопереднхми. Омон!м!чне в!дштовху-вання лексичних одяниць, обмеяених теряторхалышм вяиванням.тоб-то д1алектпзм!в, може виявлятися при взасмодП ЛСВ диалектного

характеру з загальновживаням значениям, значеннлм-арха13мом чя

! Т*

1ншм д!алектязмом/насшт "штучне земляне ni двищення" ! да^ сип /д!ол./ пап!рнак"/. Четвертям чинником вид!лення омон!м!ч-них пар f ряд! в гомогенного типу е функц!ональна дяфоронгцащя значень. Колишн! ЛСВ пол!семантичних. сл!в на шляху в!д переносного вживания до деметафориэац!I /деметон!м!зац!I/ зазнають зм!н з функц!опального погляду. Части на таких значень терм!нолог!зу-сться, звузивши сферу свого застосування до трьох тематичних п!д-структур: науково!, вяробнкчо-техн!чноТ та оф!ц!йно-д!ловоГ /ктаиталик^* "шматочок кришталю" 1 кташталик2* /анат./ частина

ока позаду э1нац1", висод* "скроия" 1 висок** "/тех../ прилад

, тч,

для вим1рювання вертикальнах положень", палата "палац; к!мна-

/ /

та для хворих" 1 далата "п1дрозд!л парламенту"/.

В основ1 вид1лоння гэтерогенних омон1м1в лежать фонетич-на конвергенц!я: I) в минулому р1внозвгтаих чи р!знокоренезих сл!в питомоУ /праслов"яисько1, сх1дноолов"янсько1, власне укра-УнськоУ/ лексики; 2) р!знокорепевих сл1в, запозичених з одн!еУ мови; 3) запозичення з р1зних мов; 4) запозичених сл! 1 пито-цих, найчаст1ше - праслов"янського походаення; 5) л^ксичного запозичення, з одного боку, 1 питодах сл!в украУнськоУ мови, ая-никнення яких пов"язане з лег.дали словотв!рними процесами.

Групу лексичних омошлв зм!шаного типу становлять омон!-ы!чн1 ряди, членя яких з погляду походження Р1знор1дн1: об"ед-нувть у своему склад! 1 гомогешн, 1 гетерогвшп омонхми. При Ух вид!ленн! сл| д ураховувати колиищй зв"язок з пол1сом1еп, а такой шляхи фонетичного упод1бнення етимолог!чно неспор!днених сл!в.

Виявлення групи кваз:омо!Ш«в аргументузться можлив1Стю дальшого чи .'лижчого переходу багатозначних сл!в в омонЬли.спрл-чянепого розвитком лексичноУ система украУнськоУ мови. Ця група характеризуешься в!дчутним зближенням лексичних значен?, ног« па-Ц1Й„ Ваб1р Tep.ilпа "квазхомон!ми" фактично прогнозуеться напрям-ком розвитку семантачноУ структура анал!зованих сл}^: в!д пол!-сем!У до омон!м!У.

Номерклатурний принцип такок грунтуеться на денотативн!й несум!спост: I функц!ональн!й даферонц!ая! У лексичних одаяиць. В! я передбачас розгляд |мошшкових омон!м1В з погляду походрыння, у звиязку з там посялюеться роль взаемозв"язку д!ахрон1¥ 1 синхрон! У. Однак власне семаятачний принцип не забезпечув гладкого

пронякнення до понят!йно! структура слова 1 не регламентуеться вибором лексичного матер!алу. Номенклатурной принцип, обмежую-

I

чись семантачними в!дношеннями у сфер! терг.п но лог! , передбачае докладшй анал!з природа номена /у нашому випадку - назв л1кар-ських рослин/. У зв"язку з цим другий принцип по в!дношенню до першого виступае як частковий. Використання його потребуе,зокре-ма, побудови тематичних тезауруо!в, наприклад: ботан!чно*1 иомен^ клатури, зоолог!чно! номенклатура, а також урахування номенкла-турних знак!в /наприклад, для назв рослин ниш е родов! та класи-ф!кац!йн! характеристики/.

За характером взазмодП номен!в з однозвучними словами за-гальнолИературного вжитку та иоменами ¡нчмх терм! носистем вияв-лен1 чотири типи лексичних омон!м!в: внутр!шньогалузов!, зовн!ш-яьогалузов!, м!жгалузев! та нэр!внооб"шн! позагалузев! омон!ми. Кр!м того, ц! типи иод!ляються на груая: I) гомогеннг омонгми; 2) гетерогонн! омони.ш; 3) омон!ш зм!шаного типу.

У дисертацШюму досл1даенн1 вякораотане асоц!ативне моделю-вання гомогеиних внутр]пшьогалузевях омон!м1в, в основ! якого лежать оноыас!олог! чний анал!з денотатов. Це засв!дчуе систомн! в!д-ношення м1к позиачуваними роал!ями, !нформац!я про як! сприймасть-ся мовцем В1зуально, за дотиком, запахом тощо. Корпус гомогенних омон!м!в цього типу будуеться на основ! таких асоц!ативних моделей (АЫ) створення омон!м1чних ном!нац!й л!карських рослин: В1 зу-альна АМ1 (за под!би!стю загзльного вигляду рослини до предмет!в}, в!зуальна А?.^ (за кольором кв!т!в, стебел або кор1ння рослин;, запахова АЦ (за запахом рослин, !х кв!т!в), омакова АМ (за певнимя смаковимя якостями), дактильпа АМ (за певними дотико-вж.и вгдчуттяш: волохат!стю, безлист! стю, колюч! стю, липуч! стю тощо), тзоототюва А^ (за способом !снування, територ!альнам поши-

ремням), тасовч AM (за часовою характеристикою цв!т!ння, пророс-тання, розвитку, дозр1вання i розмножеяня рослин), AM* Щлющост! (за л1кувальною д!еп на орган!зм лгадяни), ДМ маг! чност! (за пев-ниш надпряродн!ма властивостями), AM* отоуйност!' (за негативизм впливом на орган!зм лпдини), AM* 1ст!вност! (за прадатн!стю для

о

вживания в Ужу людани), AM отруйиост! (за !нсектицидними, анти-

П

<5актор1альнямя властивостями та 1н.), AM 'ictIbhoct! (за придат-alcTio вжаватися як корм для тварин). ¡Комплексна Ш об"сднув роо-лини з омон!м!чними назвами одночасно за к! ль к о мл ознаками.

Характеристика гомогенно! групи зовн!шньогалузевях омон!-

♦

м!в з погляду створення \"х метафорачнях i мотон1м1чних асоц!он!-м!в сприяе глибиому розумМшв механ!зму перенесения загалытага-BaHo'i назви на назву л!карсько1[ рослини. Анал!з процесу деметафо-ризац!У дае можлив!сть вид!ляти так! р!зиовяда метафоричных acoui-о;1!м!в:

1) назви ос!б назви рослин /плл^хн* "людапа, яка часто плаче" i плакун2 "плакун !волястий, XytfLztcnv м ¿tiuiivu'o

f\

2) назви тварин —>- назви рослин /баранчик* "первоцв!т л]карський, Рыт. и ¿а* Jueg. " 1 бара'нчи^ "зменш. до 'баран"/:

3) назви птах!в —>- назви тварин /сн!гур* "птах" ! сн{-гур2 "анемона д1бровна, Jnzt>u?rai, агтегойЛ' f<4j

■/if tut. "/;

4) назви рослин (Ix плод!в) —>~ назви рослин /будячок* "сер-п1й красильний, ¿г itU-iaiii, СсгьеЫ'ШС- ¡/ " t будяч^2 миколайчики син!, ¿' гупа^и/и- /у.

5) назви продлет!в, матер!ал!в, явищ —г- назви рослин ' /дзвоник1 "зменш. до дзв!н" ! дзвониц2 "рослина"/;

- 14 -

6) назва хвороб, ушкодаень, ф!310Л0Пчного стану людани*-^-

> т / ?

назви рослин /синяк "ПОСИН1ЛЭ ПОПШОДКвНв мЛСЦе", синяк "воловик л!карський, Л" г сон1 "стан спокою лвди1ш" 1 СОН^ "сон широколистий , Ри^ОубиЦа- р&б&пл

ЯЛ1 »/;

Серед мотон1м1чних асото;Нм1в вид1лен! так1:

1) назва абстрактних понять —*- назви рослин /доля* "талан" 1 доля2 "молодило, 6г трапп. и и/п ¿/¿оЁь/ег-ит, Л "/;

2) назви. м1сцевост1 -*- назви рослин /багно1 "заболочена м1сцов5сть" 1 багно2 "багно звичайне, Л£с1и->п<

V;

3) назви с трав, предают} в харчування —»- назви рослин /ЩЬМ^ "пестл. до мед" I медок2 "горянка женевська, ^¡¿дй/

дг.ныгеъЛ'* и/ та 1н>

Гомогенна група ьйжгадузввого та нер!внооб"емного /зов-йшаьолядузеворо та м1жгалузевого/ тия!в систематизуе реал]I, праналежн1 до р!зних тезаурус1В, на основ1 зазначених вище.мета-форячних 1 ыетон1м1чних перенесень, асоц1ац!Й тощо.

Влникнення гетерогенно!' трупа ус1х тип!в спричинюеться фо-нетячним зб1го;д СЛ1В, запозичених з р!знях мов, певниш словогв!р~ ними процесами. Наявн! таксис вяпадки омон!м1чних ряд1В з гомоген-но-гетерогенними зв"язками,

У другому розлШ "Структурно-словотв1раий принцип видхлен-ня омон1ц1вв з"ясовуеться роль словотв!рних чанник!в у формуваннЬ й аяалгз! лексичних омон!ьйв. У зв"язку з цим уточниться понят-

тя словотвгрного типу, словотвтрного значения, омоморфемност! /аф!кс!в, тв!рних основ/, встановлиеться р1зняця м!ж словотв!р-ною омон!м!вю 1 лэксичною омо(им1е», зумовлеяою словотв!рними за-собамя.

Основу сгруктурно-словотв!рного принципу складав морфемна валептн!стъ 1монникових омон!м!в, виявлона в результат! досл1джон-ня словотв!рнях процос!в. За характером членування дериват!в-омо-н!м1В на значущ! частини, зокрема осиовя 1 суф1кси, вад!лон1 два тяпя омон!м!чних одяниць: I) омошми з !дентичним морфемиим члону-ваннятл та 2) омочил з негдентячним морфемням членуванням.

Омон1М!чнх пари 1 ряда пэршого типу охоплюють в1дд!бсл!вн1, в!д!менников!, в!дпрякметнаков1 утвороння та !монняков! поххдн! рхэно1 мотивацП', лексична омон1м1Я якях спричянона словотв!рнсю омон!м1ею, або омоморфемн! стю. УкраУнська !меннякова омон!м1я засв!дчуе сполучуван!сть семантячно ргзних моргом - тотожних, ба-гатозначнях, омон!м1чних. Суть структурно-словотв! ряого модоло-вання, представленого у дисертавд1, поредус!м зводиться до того, що наявнЮть хоча 5 од[цв1 омон1м1Чно'1 морфеми у структур! пяал!-зовапях СЛ1В проектуе омонН'ию лексичиу.

В!дд1есл!вн! омон!ми утворюються за такими моделями:

1) омон1М1Я /омсх^ор»д1 я,. омограф!я/ основи + тотожняй су-ф1кс = слова-омошми: промокания1 - .тромокати^ "робитися мокрим" ! промокания2 '- промокатя2 "висутаувати";

2) омон!м!я /оморформ!я/ основи +• багатозначняй суф!кс =

/ Т»

слова-омон!ми: заступник "той, хто заступае, зам!няс когось"в!д

/Г /

заступ-атя "замШати" ! заступник*' "той, хто захишаз кого- ае-

будь" в!д заступ-атяся "захищати";

3) омон!м!я основя + омон1м!я суМкепв = слова-омон1ми:

' [к /

П9Рев}д-ник "той, хто що-небудь переводить, псуе" в!д перевод-^-

- 16 -

г — / очг

щ "псувати" 1 ревев! д-ник "присгр!й, за допомогов як ого що-небудь переводить" в!д перевод-яти "змхнювати положения";

4) омон!м1я /омоформ!я/ тв!рних основ + 0 = слова-омон1ми: ркЮ1 в!д скосити1 "надати косо! форми" I ск!с2 в1д скосити2 "зр!зати косой або косаркою";

5) тотожн! тв1рн! основя + омон!м1чвг суфхкси = слова-омо-

/ Т* 1 2зс

н!ми: запаль-вик "роб!тник, який п!дпалюе запали" I запаль-няк

"пристрШ для зд!йснення спалалу вибухово! речовини";

Для в!д!менникових омон1м!в характерна така сполучуван!сть

иорфем:

1) омон!м!я основ + тотожнI суф!кси = слова-омон1ш: в|вся-

Т Т I 2 -2

ноч-к-а - вгвсянка "птах" 1 в1вояноч-к-а - в!всянка "риба";

2) оыон1м!я основ + багатозначний суф!кс = слова-омонига: коточ-ок* - кою'к^ "тварина" 1 коточ-ок2 - зменш. до коток2 "зна-ряддя";

3) омон!м1Я /омоформ!я/ тв!рнах основ + омонШя суф1кЫв=

слова~омоя1ш: тоавч-ик^ - зменш.-лестл. до кравець 1 кравч-яя2

! Т I

"жук родани пластинчатовусих", сач-ок - сак "риболовна снасть" 1 сач-ок2 - змонш.-пестл. до сак2 "¡йноад п!впалътоп;

4) тотожн! тв!рн! основя + омонНая суф!кс!в = слова-омон!-ми: торф"-я!11тк1'н "поклади торфу" 1 торф"~яняк2й "роб!тник на тор-форозробках";

5) омоформ!я тв1рнях основ = кошхозити-омон!ми: костогряз^ "народна назва хвороб, що вражавть -к!откн й зуба лвдиня та хре-бетяих твараа" 1 костогрлз "новеллкий сп!вочий птах з М1цщщ дзьобом, лристосоваязм для розгрязаяня к!сточок плодовях дерев".'

0мон1ш в!д прикметаиковах основ угворваться за моделями: I) омон!шя / омоформ! я, омограф!я/ тв!рно! основа + тотож-ний суф!кс = слова-омоя!ш: гладкасть* в!д гладкий "р!вний" 1

гладк-1сть2 в!д гладкий "угодований";

2) тотожн! тв!рн! основа +• омон!м1я суф!кс!в = слова-омо-н1ма: водян-ик** "зллй дух, що жива в озерах,р!чках" 1 водян-ак2^ "мохан!к водокачки";

0мон1ми неоднор!дно! частиномовно! мотивапН структуруоть-ся так:

1) тотожн! тв!рн! основя + омон!м!я суф!кс!в = слова-омон!-

' т /2

ми: лезгин-к-а "жителька Дагестану" 1 лезгия-к-а "народний та-

нець";

2) омоформ!я тв!ряих основ + омон!м!я суф!кс!в = слова-омо-

т '2

и!га: сяр-ець* "змеяи.-пестл. до сир" 1 сир-ець "не до к!нця

вяроблоний або очищений продукт" в1д сирий;

3) омоформ!я тв!рних основ + багатозначний суф!кс = олова-омон!мя: город-кик' "той, хто займяеться городництвом" в!д город 1 гороя-няк2 "/¡ст./ рэм!сник-буд!вельник, який споруджуе" в!д городити;

4) омоформ!я тв!рних основ + б = слова-омоп!ма: б! ль* "в!д-

/ о

чуття ф!эячного страждання" в!д бол! та. б!ль "б!лай кол!р", 61 ль "хвороба рослял" в1д 61 лай;

5) омоформ!я тв!рних основ = компоэити-омон1мл: верховод* "впливова людина" в1д верх 1 водитц, верховод2 "шар п!дземно! води" в!д ворхня водй.

Омолексеми другого типу, морфомпа межа ягсих не зб!гаеться па р{вн! структурно вид!лоних основя 1 суф!кса, засв1дчутоть лек-сичяу омонШи як пасл!док !ндлв!дуально! морфемно! структура сл!в. Це, по-першэ, омон!м! те! пари з неоднаковоп межею на р!вн! коревя ! суф!кса, по-друте, омон!мПя! паря, один член якого - пох!дна суф!ксально слово, а !нший - непох1дне !, по-тротз, омоп!м!чн1 паря, одлн адом ягах - непох!дне слово, а !нпшй - утвороний шляхом

абрев!ацП.

У третыжу врзпЦ! "Категоргально-граматичний принцип ви-д!лення омон1ы1в" вайб1льте увага придхлено характеристик мор-фологГчнях ознак як виразник!в граматичного оформления омон1м!ч-аих одинаць, розмажуванню ступвЕпв повноти омонПив, подаються визначення окремих одиниць граматичного та лексико-граматичного р!вн1в, як! необх1дн} для шевеления проблеми омон1мП яри формальному/граматичноцу/ пхдход!, зокрема грамеми, словоформи, лексема, типоформа 1 граматачноТ форма.

Значний Стерео для ваявлення лексичнзх омов!м!в ыорфоло-г1чними засобами становлять неповн1 /частков!/ та нерхвнообибма1 сион1и! чн 1 дари 1 ряди. Вщцлзння Чх за категорхально-граматич-ним принципом в основному спяраеться на з"ясування нев1дпов!днос-тх грамем роду, парадигм категор!й числа та в!дмхнка хыенникових омой1М1В. При цьому не можна зм1шувати лексичну оиояШ1ю, п!д-твердаену засобами граматики, з омон1м1ею флекс!й, або граматич-нов омонШев, лексико-граштичною 1 лексяко-словотвгрно-граиз-тичною омон1м1ев.

Автономиста }ыенниковох категорП роду св!дчитъ про те, що кокна лексична одиниця реал!зуе свою родову приналежн1сть лише одн!ею хтрамемою. У випадку попушення тако! законом!рност! маемо справу з двома лекси чгатш одиняцямя, тобто омон1мавд або кваз!-шов1ыаш, коли йдеться про перех!дний етап ЛЗВ слова до окремо-го слова. Однак сюда не сл!д зараховувати лексеми сильного роду, в яких розмежування стат1 вв закладевэ у форм} слова. ,,

При видиленн! лексичних омон1м1В за квантитативними показ-нивами враховано в1дм!нност! у семантачному характер! форм однини 1 множини. Надежна увага придхляеться розр!зненню явищ лексично* 1 категорхально! омоформ!!. Омоформами лексичного р!вня вважають-

ся морфолог!чяо р1 зн! слова, цо зб!гаються за звучаниям ! написаниям тальки в окремих граматичних формах. Категор!альн! омо-форми Юнують у межах од!Ис I частини мови 1 в!дтворгоють особлив ост! парадашя числа Iме нни к1 в-ом он 1м ¡в.

Формальна нев1дпов1дн! сть словоформ 1менникових омон!м!в заф!ксована, зокрема, у родовому В1гол1нку одними ! назявному в!дм!нку множина. Не1дентичн1сть словозм!нних форм цях в!дм1н-к1в спрячинюеться як!сно р!зними флокс!ями, р!зним наголошувая-ням тотожних флокс!й I МОрфОНОЛОГ!чними чергуваннями голосних.

У рагальних вясновках наголошусться на тому, що кожэн э принцип!в вяд!лення лексичних омон!м!в та кваз!омон!м!в - функ-ц!онально-семантичний, структурно-словотв!рний, категор!ально-граматячняй - в основяим вхдносно двох 1нших. Як ев!дчить з!бра-ний лексячний матерхал, для одних сл!в д!евяй один принцип, !нш! ж потребует» застооуваиня двох чи трьох. Розмежування багатознач-нях I омон!м1Чних лексем вямагае комплексного урахування принципов, яко у дясертащ1 реал!зуеться шляхом використання алгоритму.

У "Словняку-покажчику гмонниковях омон!м!в у1Ф31'нсько\' мови" наводиться реестр лексичних омон!м!в, вид!лених на основ! звзначоних принцип!в. Словников! статт1 окромах багатозначних ! 0М0н!М1<тих сл!в у Словнику украУнськоГ мови ! Словнику-покшглл-ку не зб!гак>ться. 3 останньому широко представлений корпус омо-н!м1чних пар ! ряд!в ботан!чно! номеиклатури, зокрема пародиях та л!тературних назв рослян.

Основн! положення дасертацП влкладен! в публ!каШях:

I. До питания про семантику антон1м!чного ряду "чорняй -червоний - б!лай" /па матер!ал1 поетичних твор1в Т.Г.Шовченка/ // Використання спада ня Т.Г.Иевчонка в патр! стачному та Iвтер-

над!ональному вихованн! молод!: Зб!рняк тез допов!дей 1 пов!-домлень.- Черкаси, 1989,- С.65 - 67.

2. Психол!нгв!стичний критер!й як один !з споооб!в розр!з-нання полгсамП та omohîmî ï /насл!дкя одного екоперименту/ // Науково-техн!чна революц!я 1 сучасн! процеси розвятку лексики yKpaïHCbKOï народно-розмовно! мови: Тези допов!дей республ!кан-сько'1 конференц!ï.- Ужгород, 1989.- С.125 - 126.

3. Анал13 семантично!" сфера слова "cbît" /на матер! ал! поетичних твор!в Т.Г.Шевченка/ // Т.Г.Шевченко-i загальнолюдськ! !деали: Тези доп. та ПОВ1Д. на обласн!й науково-практячн!й конфе-pôHqiï.- Черкаси, 1991.- С.42 - 45.

4. Типи OMOHiMiB в украпюьшй мов! /на матерхал! назв ф!тон!м!в/ // Проблем розвитку лсихолого-педагоПчно'! науки у науково-техн!чн!й творчост! молод!.- Переяслав-Хмельницький,1992.-Ч.1.- С.69 - 70.

5. Морфемна сполучуван!сть i омон!м!я // Актуадьн! проблема словотвору yKpaïHCbKOï мова: Матер!али наукових читань, при-свячених пам"ят! професора 1вана Ковалика.- Терноп!ль, 1993,-С.35 - 36.

6. Роль часового фактора мова у формувапн! лексичнях омон!-м!в // Семантика мови i тексту: ..,атер!аля м!жнародао'1' науковох конференц!ï.- 1вано-Франк1вськ, 1993.- С.97 - 98.

П1дписано до друку 20.05.Ш4р.0бем I,С.Формат 60x6^ 1/16 Друк офсетний Лир.КО пр.£амД20.Е?.зплатно.

ДОЛ УДПУ 1м.1а.П.Драгоманова,Ки'1Е,ПярогоЕа 5.