автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.06
диссертация на тему: Принятие решений и фактор эмоции (логико-когнитивный анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Принятие решений и фактор эмоции (логико-когнитивный анализ)"

ш статут фшософП нацюналыю1 академ11 наук украши

РГб од

на правах рукоиису

13 май 13У6

корпало ольга леон1д1виа

прийняття рппень та фактор емощ* (лопхо-когиЬтаннй анэли)

СпеШальнктъ - 09.00.06. - лопкн

автореферат дисертащ1 на здобуття паукового ступеня кандидата фыософських наук

КИГВ - 1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Енсплуп фшософи Нахцонально1 Академи Наук' Укранш.

Науковий кер1вник - доктор фшософсъкнх наук, професор 1шмуратов Анатолий Тем1ргалшо1нч

Офцдйт опоненти:

1. Доктор фмософських шук, професор

Мельников Володимир Миколайович.

2. Кандидат, фшософських наук, доцекг Навроцышв Володимир Вячеславович.

Провщна оргашзашя - Кшвський ушверситет шет Тараса Шевченка.

заеаданш спыцалзоважй вчено! ради Д.01.25.01. ддя захисгу днсертадШ на здобугхя наукового ступеНя доктора (кандидата) наук в 1нстипуп фмософи Нащональшп Академи Наук Украйш (252001, м.Кшв-01, вул.Трьохсвятитсльська,'4), '•>

3 дисертащею ^<ожна ознайомнтись в б1бшотещ Гнституту

фшософи Нацюналыкп Академи Наук Украйш (вул. Трьохсвжтгельська,

4)'

Автореферат розишано "30" ¡Си /ТЩ^Р 19% року Вчений с«фстар спещашэован™ —5 **- , .

доктор фшософських шук ( В.С.Лук' янедь

року на

АКТУАЛЬНХСТЬ ТЕМИ Д0СЛ1ДЖЕШШ. В наш час, коли людина отримала меж лив! сть б! льш поено! реал1зац!! сво1 х 1нтерес!в, керуючись онутр! ин! мн ц(нностяки та ноеими соц]альними можливостями, все 51 льш зрастаюче значения в систем! приор 1тетI в сусп!льних наук отримуе проблема прийняття р1 шень. духовпий св!т особистост! стае 61 льш значушим в структур! I! д1яльност1, оточення та сусп! льства в ц!лому. гуман!зац!я життя людини посилюе необх 1 днI сть част! ше звертати увагу на найб! льш складний, але й один з найважлив 1 них феномен! в ментально! о$ери - емоц! ю.

лог! ко-ф1 лософський аспект проблеми пов• язанкй з! з'ясуванням- особливостей розгляду процесу прийняття р1 шень в загальному контекст! соц! ально! д! I ! рол! емоц! й в процесах розм! рковування та формування "аргумент! в до д!1". р! вень досл1джень в таких, галузях наукового знания як соц! альна психолог! я, психол! нгв! стика, когн! толог! я, комп• ютерна наука, лог Iко-семгнтичний та лог!ко-когнIтивний анал!з дозволяе розробити спектр литань в!дносно емоц! йно-мотивац! Иного аспекту Прийняття р! шень. найб!лыа вашлив! з них пов'язан! з вивченням лог! ко-когн1.тивно! структур« емоц1й, взаемозв'язку емоц!й з ! ншими когн!тивнкми станами (знаниям, в!руванням, оч!куванням, бажанням. нам! ром, тощо), критичним анал!зом схем прийняття р! шень э точки зору можливостей урахування емоц1йного фактору, анал!эом емоц!й в схемах прийняття соц! альних р! шень. виглядае перспективным використання засоб! в лог! ки емоц 1 й при розробц 1 лог 1 ко-когн! тивних схем взаемод! I (соцIальних, соц! ально-психолог! чних, конфл!ктних,

комун! кацI йних, таких, шо Шдпадають п! д оц! нку етики, пол! тики, права, 1 деолог! I >.

Результаты лог! ко-когн! тивного анал! зу емоц! й як фактору прийняття piшень в конфл!ктних ситуац! ях можуть• використовуватись для побудови р! энор! днйх моделей людсько! взаемодI I . для створення д 1 алогоеих систем типу "лгодина-нашина". кр!н того, вони е матер Салон для побудови лог! ко-семантичних моделей емоц! й, а також для розробки спец!альних концепШй прийняття р! шень в соц!альн!й психолог! I та когн!тивн!й теор! 1- конфл! кт! в.

СТУП1НБ РОЗРОБЛЕНОСТ1 ПРОБЛЕМЫ. В ф! лософ I I ! нтерес до емоц/й був яскраво вираженим в трактат! Б.сп!нози "Етика" в зв'язку з його вченням про боротьбу розуму з афектами. Шсля сп!нози складаеться негативне в!дношення до емоц! I як ! ррац! онально! сфери ментальност! . Можливо т1 льки д.юм намагався "реаб! л! тувати" емоц! I , вказуючи на 1х регулятивне значения в д!яльност! людини. В подальшому ф 1 лософи , соц!ологи, психологи намагались з-ясувати рац!ональну суть емоц! йно1 по вед1нки, эаявляючи це як логГку емоц!й <т.р!бо "Лог! ка почутт!в">. значения емоц! йного фактору п! дкреслювалось соц 1 альним психологом Г. Тар дом' в його "Соц!апьн!й лог!ц!~. одначе. специФ1чним об'ектом доел! дження емоц1 йно-мотивац! йна сфера стае т! льки в середин! XX стор!ччя, I це пов'язано з виходом в св!т книги " I нтенц! я" г.Анскомб (Anscombe, 1937). Ця книга схилила ф!лссоф! в та лог! к! в до анал!тичних досл!джень емоц! й та породила нав!ть дек! лыса нових теч!й, котр! пов'язан! з доел! дкеннями в психолог! I , л!нгв!стиц1, теор1 1 прийняття pi шень, когн!толог!1 (М.Бретмен, Р.соломон, г.лакоф, а.вежбицька).

в лог! ц! 1 нтерес до емоц!й виникае в зв'язку з розвитком так звано! природньо! лог! ки (natural lode?,' яка пов'язана з

практичними розм! ркоауваннями. припускаеться, шо поч/ття е деякою Iнтенц!ональною структурою п! дев1 домоет} , котра детерм! нуе прийняття р! тення 1 розм!рковування природньо! лог! ки. (А. I шмуратов). До цього часу напрям, котрий Формально досл!джуе емотивну сферу, щэ но склався. це пов'язано э концептуальною нерозроблен! стю проблематики в таких галузях як лог! ко-когн! тивна репрезентац!я емоц! й, проблема сп! вв!дношення рац I опального та I ррац I онального в контекст! емоц(й, у зв'ялку з! схемами прийняття р! пень, моделювання мотивад! I д! I та реал! зац! ! плану д! яльност! , рол! емоц!й в нестанлартннх ситуац! ях прийняття р! шэнь, зокрема, в конфл!ктних ситуад|ях. Ця проблематика розглкдалась Фрагментарно в контекст! вир! шення ! ншнх ф!лософських та •методолог! чних проблем (рацI ональност! , розум!ння>. можлнво вказати на загальн! доел! дження рац! ональност! <з.сокулер, д.касав!н, в.омельянчик, С.Васильев), рад 1 ональност! д! Г та вир! шування см.Попович. а. I шмуратов, а.Васильченко, д.фолесдаль) та емоц!й <Р-де соуса, Я.Рос, Е.Рорт!), розробку засад когн1тивно! теор! I прийняття р! шень <в.Сергеев, м. Цимбурський, а. (шмуратов, а. варановський). котр! дали можлив!сть доел! дити крнтер! I рац! ональност! емоц! йних розм! рковувань та д! й, особливост! когн! тивно! репрезентац! I емоц!й в схемах прийняття р!иекь. днал! з рац!онально! чн маТематично! (р.льюТ с, х-Райфа, Дж.неймам, О. моргенштейн, т.саат!, Б.Пономарьов) ! психолг! чног <ю.Козелецький. В-Пономарьов) теор1й прийняття р! шень такой дозволили д!йти вненовку про придатн!сть когн 1 тивноТ методолог! I для анал! эу прийняття р) шень э урахуванням фактору емоц! й-

Важли&им непрямом в формуваннI когн!тивноТ теор! Т

а. з

прийняття р!шень стала 1 дея пладування повед! нки <Д.м1лер, Ю.галантер, к.прибрам) та роэробка принцип!в побудови Формальных моделей генерац!I та розп! знавання план!в в ситуац! ях мовного сп1лк/вання (Дж-Ален, с.Перо, М-Полак, Ф.Кац).

методолог! чн! п! дстави для ■ проникнення лог! чного досл1дження в царину емоц!й розроблен1 в межах сучасно! анал!тичноТ фI лосо®! I ср.соломон, Дж.серль. р.Гордон, Е.Роб! неон, Е-Рорт!), а також соц! ально1 (Дж.М1д, т.шибутан! > I когн!тивно! психолог!! < Дж. дконсон-лерд, К.оутл! , Т.штейн, т.трабасо, А.Ортон!). засади для можливих класиф!кац!й терм!н1в емоц1 йних стан! в вид! лен! в межах когн!тивних та л I нгв! стичних доел! джень < Дж.Авер 1 л, А.вежб I цька, дж. джонсон-лерд, к.оутл1 , А.ортон!).

в ц!лому, можлив! сть побудови лог!ки емоц1 й розглядалась взагал! , при цьому ч! тко не обмежувався контекст доел! дження, що не давало можливост! подолати так звану амб! валентн! сть терм! н! в емоц! йних стан ¡в, вичленити критер! I для Тх класиф! кац1 I та уточнити лог! ко-семантичн! характеристики.

Найб! пыл Нерозробленими е проблеми, що стосуються рол! емоц! й при прийнятт! р1 шень в нестандартних ситуац! ях сконфл! ктних). в конфл! ктолог! I розглядалась роль емоц! й в прикладному аспект!: нейтрал! эац! я емоц!й, стримування I т. 1 . сш.Фейфер, д.ден, д.скот), але не доел! джувалось 1х фундуюче значения в прот!канн! конфл!ктного процесу, зв'язок з процесами прийняття р! пень.

Таким чином, сучасннй стан доел! дження процес! в прийняття р!шень та I х емоц! йно-мотивац! йного' фактору дае можлив! сть поставити проблему лог! ко-когн! тивного анал!зу емоц! й в

контекст! прийняття р1 пень в конфл! ктн! й ситуац! I . ця проблема вимагае м1 ждисципл! нарного доел! диення, яке' заторкуе ФI лософ I ю, психолог! ю, л!нгв!стику, к!бернетику.

ЩЛЬ РОБОТЙ: доел! дити концептуальнI засади лог!ко-когн1 тивного анал! зу емоц!й як фактору прийняття р! шекь в нестандартних ситуац! ях, особливо в тих, шо лов'язан! з конфл! ктами.

Для досягнекня II в дисертац! 1 вир! ту вались наступи! заедания:

- проанал!зувати загальн! типи теор! й прийняття р) шень в[дносно нестандартных ситуац! й (конфл 1 ктогенних) з урахуванням-емоц! йного фактору;

доел! дити лог!ко-когн! тивне вэаемов! дношення конфл! ктогенноТ та емоц!йно? детерм! нант в структур! проблемно? ситуац! 1 ; .

- обгрунтувати потлив! сть виразу плану д! I (взаемод! I ) в пропозиц! йн! й форм! та репрезентад! I конфл! кту в терм! нах плануваннй;

доел! дити структуру емоц! йного роэм! рковування в зв'язку з емоц!йною д!ею;

- визначити когн! тивн! критер! I рац! ональност! емоц! йного розм! рковування в контекст! прийняття р!шення;

проаналI зувати лог! ко-когн1 тивн! залежност! м!ж емоц!йними та ментально-еп! стем! чними станами;

- доел! дити можливост! побудови клаенф 1 кац! Г терм! н! в емоц! йних стан! в з метою побудови лог! ки емоц! й;

- розробити лог! ко-семантичн! засоби анал! зу емоц! й в моделях Конфл! ктноТ взаемод! I .

МЕТОД ДОСЛШХЕННЯ: лог! ко-когн! тивний. Лог! чн! проблеми

' £* ■

когн1тивно1 науки розроблялись эадовго до II оф! ц1 иного народження в русл! такого налряму як <М лософська лог! ка-<еп! стем! чна лог! ка, лог! ка норм, оц!нок, д!й ! т.!.).

Лог!ко-когн)тивн! досл1 дження <лкд> ор!ентован! на анал!э ф1 лософських, методолог! чнйх, лог1 чних та прикладних проблем когн!тивно1 науки концептуальнимя I формапьними засобами сучасно! лог! ки та на розробку под! бних засоб! в. Можливо вид!лити наступи! аспекти лкд.

ФСлософський аспект. когн!тивна наука пропонуе I нший шлях вир!шення традиц!йних еп!стемолог! чних проблем

(рац| ональност1 , розум!ння, 1 нтенц! ональност! , нормативност! I т.!.), а також ставить нов! проблеми (когн!тивно! репрезентад! I , когн!тивно1 детерм I нац! I ). завдання ЛКД -уточнения концептуального I нструментар! ю когн! тивноГ <р1лософ11, котра генетична лов'язуеться майже з ус! ма сучасними ф! лософськими теч! ями санал! тичною, л! нгв! стичною, Феноменолог! чною, структурал! змом, прагматизмом,

психоанал I зом >.

Методолог1чний аспект. Когн! тивна наука е результатом ! нтеграц! йних процес! в в науковому п! знанн! , внасл! док взаемод!I гуман!тарних та техн! чних наук, формування ново! парадигми науковост! з I ншими принципами обгрунтування, критер!ями точност! , засобами експериментування. осмысления цього процесу, анал!з когн!тивноГ парадигми, вивчення логI ко-концептуальних засоб! в II конституювання в науковому доел! дженн! - завдання лкд.

ЛоеСчмий аспект. Когн! тивна наука продовжуе "пеглинати" пров!дн! напрями ф!лософсько1 лог! ки, тобто використовувати результат« I! досл!джень, зм! нюючи ц! льов!' настаноелення та

б

ор! ентуючи 1х на наукаео-техн( чн1 погреби розеитку 1 нформац! йних технолог! й. лкд в цьому аспект! е асим! ляц! ею наявннх лог! чниих эасоб! в в межах когн!тивно! парадигми та створенням нових засоб!в анал! зу I моделювання концептуальних схем когн! тивно! науки. Э центр! уваги ЛКД - лог! ка норм, д! й, 1мператив!в, питань, практичних м1ркувань, акт! в мовлення, немонотонна, ! нтенц!ональна лог! ка. лог! ка емоц( й-

ПриклаЭний аспект. результати ЛКД в формал! зованому вэр! ант! призначен! безпосоредньо для подальшо! розробки програмного забезпечення (системи I нтерфейсу, експертн! системи, компчотерне моделювання, тощо). В цьому аспект! лкд е необх1 дним етапом для переходу в!д зм! стово I концептуально т1 льки приблизно точних I дей до I х компчотерно! реал! зац! I .

НОВИЗНА ТА ПРАКТИЧНЕ 3!1АЧЕННЯ Д0СЛ1ДЖВКНЯ. В дисертац! I проведено лог! ко-когн! тивний анал! з емоц!й в контекст! прийняттй р! шень в нестандартних ситуац(ях, ио пов'язан! з кон®л!ктами.

в процес! доел! двгення отриман! наступи! результати.

1. обгрунтована доц!льн!сть эастосування лог! ко-когн! тивно! методолог! ! в якост! фундаменту для розробки емоШйНого аспекту теор! I прийняттп р! шень в нестандартних ситуац! ях.

2. на п! дстав! анал!зу логIко-когн!тивного взае^ов] дношення конфл! ктогенно! та емоц!йно! детерм1 нант в структур! проблемно! ситуац! Г розроблено Метод дескриптивного анал1 зу конфл! кту в терм! нах ёмоц!йних стан! в.

3. обгрунтована можлив! сть трактування плану д! I як комплексного ментального настановлення суб'екта, котре може

бути вираженим пропозиц! йно у вигляд! системи >

переконань-оч! кувань, котр! конституюють зв'язки м! ж когн! тавними под!ями; розроблена репрезенгац 1 я конфл! кту, яка визначаеться когн! тивною структурою комун! кативно1 ситуац! I , шо пов'язана з проблемами реал1 зац! 1 план! в.

4. доел! джена структура емоц!йного розм! рковування та емоц! йно! д! ! , визначенI лог! ко-когнI тивн! критер! 1 . 1х рац ! ональност I .

5. - побудован! класи®1 кац! I терм!н!в емоц! йних стан! в, котр! ор!ентован! на використання для лог1 чного моделювання емоц! йноI сфери; п!дставами класиф!кац!й слугують: рац! ональна оц!нка ситуац!!. Г! динам! чн! характеристики та аспекта дев! антого сп! лкування. .

е. Роэроблений метод лог1 ко-когн 1 тивного анал I зу емоц! й засобом експл!кац!! лог!ко-когн! тивних залежностей м!ж емоц! йними станами та основними модальностями прийняття р! шень.

7. розроблено вар! ант експл!кац!1 д!есл!в, котр! виражають Фундаментальн! для конфл!ктНо! ситуац!! емоц!!, як модалжих оператор! в (во Г ться та гн1 вдеться) засобами еп!стем!чно1 лоИки у вигляд! анал! тико-табличних правил.

Розроблен! лог1 ко-семантичн 1 засоби можуть слугувати I нструментом ф! лософського анал! зу д! I та взаемод! I, застосовуватись в когн! тивн! й психолог! Г , соц! олог! Г , для детал!зац!1 розд!л1в конфл 1 ктолоП 1 , що пов'язйн1 з емоц! ями, при розробц! I нтелектуальних систем, положения та висновки дано! роботи можуть бути також використан! при п! дготовц! загальних та спец!альних лекц!йних курс! в з вищеназваних дисципл!н.

АПР0БАЦ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ. зм! ст дисертац! I обговорювався на

зас! данн! сектору лог! ки наукового п! знания 1 нституту ф! лософ! i нан укра! ни <ки!в, 1В03) та на зас!данн! ка®едри лог!ки Ки1 вського ун! верситету I мен! Тараса шевченка (КиТв, 1995), на п!дстав! матер! ал! в дисертац! йного доел! дження прочитано лекц1 I <4 години) на юридичному факультет! ки! вського ун! верситету 1м. Тараса шевченка <1993 р.).

Загальн! положения та результата дисертац! I обгоеорювались на М! «народному сем! нар! "пост-радянськ! етн!чн! в!дносини: конфл! ктн та сп! впраця" <ки1 в, 1994), на М1 инародн! й . науков1 й конференц! I "Сучасна лог! ка-, проблеми теор! Т , 1 стор! Т та застосування в науц! " (Рос! я, Санкт-Петербург, 1994), на зас! данях круглого столу "Феноменолог! я конфл! кту" <ки!в, 1094), . на на укав! й. конференц! I "Ун! версум людини: мислення, наука, культура" <ки!а,- 1994), на науков!й конференц! 1 студент! в та асп!рант!в ФI лософського факультету Ки1 вського ун! верситету ! м.тараса шевченка <ки1в, 1994), на м!жнародн)й конференц 1 I з лог! ки. Методолог! I та $! лософ)I науки (Москва-обн! нськ, 1995), на ю МI «народному конгрес! з лог!ки, методолог! I та ф! лософ!I науки <!тал!я, Флоренц! я, 1395).

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЩI. Робота м!стить встул, три розд! ли, заключения та список л! тератури.

Порядок викладу матер! алу визначаеться посл1 довн1 стю вир1шення основно! проблеми дисертац! I . Поя! л на розд! ли в! дпов! дае також тематичн! й дизеренц! аШ I поставлених проблем.

перший розд! л присвячений ф!лософським та методолог! чним аспектам когн! тивного анал!зу процесу прийняття р! шень, конфл! кту та емоц!й. в ньому доел! джуеться можлив!сть анал(зу конфл! кту в терм!нах когн! тивно! парадигми, обгрунтовуетьел

доц! льн! сть лог! к0-к0гн1 вного доел! дкеиия

емоц! йно-мотивац! йно1 сфери, уточнюються лроблэми • рай! ональност! та I ррац! ональност! емоц! й.

другий розд!л присвячений з"ясуванню лог! ко-когн! тивних особливостей досл!дження . емоц! йно-мотивац! йно! сфери. на п!дстав! вид I пенни в якост! елемент! в анал!эу феноменолог 1 чних та семантичних прим!тив!в уточнюеться семантичний эм!ст емоц!йних концепт 1 в, э'ясовуються можливост! пропозиц! йного виразу 1х зм1 сту в терм! нах в! рувань та бажань, будуються класиф!кац!1 терм! н! в емоц! йних станI в.

в третьему розд! л! на пí дстав( проведенога анал! зу розглядаються деяк! . можливост! експл! кац! й емоц1 й лог! ко-семантичними засобами.

ЗДГАЛЪНИЯ 3HICT ДИСЕРТАЦХ1. У вступ! обгрунтована тема та. сформульован! проблеми доел! дження. вказан! новизна та практичне значення отриманих результат! в. обгрунтован! метод I структура дисертац! йно! роботи.

В neputoMji po3dtJtL "Р1шенНя, конфл1кт, емоц1я" доел! джуються особливост! когн! тивного трактування процесу прийняття р!шення, конфл!кту. уточнюються визначення останнього, э'ясовуються умови можливост! експл! кац! I ,емоц!й рац! ональними засобами.

В першому параграф! доел! джуються когн!тивн! механ!зми трактування процесу прийняття р! юень. уточнюються поняття р!шення та конфл1кту, розглядаеться динам! чна модель конфл! кту в загальному контекст! соц! апьно! д! I .

теор!я прийняття р!шень розвивалась паралельно з теор! сю гри. яку часто називають теор! ею конфл! кт! в, що пояснюеться специф!кою областей II застосу вання (в!йськова справа,

ю

економ! ка I т. I . ) . конфл! кт в ц1 й виэначаеться як ситуац! я неузгодженост! 1 нтерес! в учасник! в ! моделюеться як прийняття I ндив! дуальних чи колективних р| гаень в ситуац! ях з невизначен!стю або ризиком на п! летав! к! льк!сно визначеного в! дношення надання переваги, з розвитком психолог! чно! теор!I прийняття р! тень, котра враховуе загальн! характеристики суб'екта. що приймае р I :аення, постае питания про едину методолПю доел! дження. В якост! тако! пропонуеться когн! тивна методолог! я.

Р! шення розглядаеться як процес 1 нтелектуального обгрунтування д! I . як процес формування нам!ру. Проблема уточнюеться через поняття когн! тивного дисонансу. Дисонансом визначеного субъекта в внзначен! й ситуац!! е в! дношення м! ж двома елементами його когн! тивного оточення, котре оц! нюеться суб'ектом як несум!сне. У в! дпов! дност! до принципу когн! тивного детерм! н! зму, кожна когн! тивна под! я пов'язана умовою свое! актуал1зац! ! з деяким класом когн! тивних под! й-

У в! дпов! дност1 до загальних аспект! в анал! зу соц! ально! д! I (суб'ективн1 сть, реальн!сть, нормативн!сть) вид!ляються три типи д! I : I ндив! дуальна, взаемод!я, соц! альна д!я. взаемод!я анал! зуеться в загальному контекст! сп! лкування, де сп! лкування визначаеться як сп! льна д! я ' по_ реал! зац! I ! нтерес 1 в, котра координуеться шляхом обм!ну .думками та регулюеться сп! льними нормами, конфл! кт формуеться в зв'язку э виникненням порушень в сп! лкуванн!, котр! репрэзентують прояви неузгодженост! (1нтерес1в, думок, норм) по фазах сп! лку вання < комун1кативн! й, прагматичнI й, лег I тимн1 й, активн! й >. конфлI кт остаточно може бути виэначений як ситуац! я лрояву неузгодженост! в реал! зац! I ! нтерес! в, котра пов'язана з

лег1 тимними порушенннми cni лкування.

другий параграф присвоений розгляду когн! тивнсп репрезентад! I процесу прийняття pl вень в терм!нах парадигми планування д! i . План е встановленою сер) ею схем д! й, через посередництво котро! ц! леспрямована. система працюе для досягнення в! дпов! дност! mí ж свI том та ц|ллю. Bel д( ï в такому план! виконуються суб'ектом з нам! ром.

Проводиться nopl вняльний анал! з простого Texni много плану (у вигляд! комп'ютерноТ программ) та реального плану д! ! . Вид! ляються особливост! плану вання в реальних сиг/au! ях взаемод II , котре в!дбуваеться при: а) множин! ц! лей сне вс! з Них представлен! експл! цИтно) ; б) при взаемод!! з I ншими суб'ектами, нам! ри котрих не завжди ясн! ; в) при неповному знанн! та обмежених ресурсах. для суб'ект! в реального плану вання е характерним стан "захопленост! " - утотожнення себе з ц! Лл» плану, котрий е гарант! ею того, во план виконуватиметься.

На п!дстав! розр!знення д! I , виконано! з нам! ром, та нам!ру виконати дешо, уточнюеться зм!ст виразу "мати План" як складного ментального настановлення, котре передбачае визначен! зобов "язання в!дносно д! I . схематично, якщо А - !н'я суб'екта, г - д! я, ПЛАНУе - б!нарне в!дноошення м!ж агентом та д! ею, то ПЛАНУе (А,г) буде означати, що а мае план виконати г. план отримуе статус плану завдяки властивостей в! рувань суб'ект! е.

I ндив! дуальна д!я може моделюватись як простий план, тод! як ситуат ! I нтеракц1 1 та соц! ально! взаемод! ! - як складн! (комплект! ) плани, котр1 в окремих сво! х моментах можуть. бути спрошено представлен! як прост!. Умовою нормального

à

сп!лкування в такому випадку е ксжлив I сть в1льно виводити план I ниого. Внутр! особист! сний конфл! кт може бути представлений як конфл!кт ц! лей в простому I ндив! дуальному план!. Моделювання м! жособист! сного конфл! кту, як порушення комун! кативноГ сп! впрац! , пов'язане з проблемою незд! йсненност! чи неможливост I виконання плану.

в третьему параграф! проводиться когн! тивний анал!з емоц!й, суть котрого гтолягае в припушенн! можливост! витлумачення судження як когн!тивного 1х елементу. таким чином, кожний емоц! йний стан може бути представлений у вигляд! модус <х,А), де х - !м'я суб'екта, А - пропозиц! йний зм!ст. Головними властивостями емоц!йних стан! в е: I нтенц! ональн! сть, часова зобумовлен! сть; конфл! ктн! сть, р!зн! ступен! I нтенсивност1 .

для лог!чного моделювання когн!тивних аспект! в Формування нам! ру вид!ляються почуття, настро! та емоц1 1 . емоцН розглядаються як ментальн! стани, котр! впливають на процес прийняття р! шень, ! як специф!чн! посередники м!ж св! дом! стю I п! дев! дом! стю суб'екта. почуття розглядаються як структурн! утворення п! дев! домрст! . Настро! - як неусв! домлен! актуал!заи!1 деяких когн1 тивних под! й. сабо""'-- стан! в), детерм! нованих почуттями в визначен! й ситуоц! I емоц! я -усп!домлення визначеного зм!сту актуал1зованого когн! тивного стану, головною характеристикою почутт! в е 1х позачасов! сть сзв'язок з! стаб! льними компонентами модел! "Я" суб'екта), I в цьому сенс! вони можуть розглядатнея як акс!оми для дедуктивного моделювання сфери " 1 ррац! онального". почуття детерм!нують не сам! д! I , а бажання д|яти певним чином.

Четвертий параграф Присвячений з'ясуванню критер! ! в

визначення paúl ональност! емоц! й- розглядаються твердження з терм! нами емоц1 йних стан! в як елементи емоц! йного розм! рковування, та д! I, як! виконан! п! д впливом емоц! й. як еиоц!йн1 д! I ■ визначаються поняття "лог!чно", "нелог1чно", "алоПчно" та "рац! онально", "нерац! онально", "1 ppaul онально". питания про paut ональн! сть емоц! й Може бути вир!шене, якщо будуть визначен! загальн! «унки! f емоц! й в процес! прийняття pl день.

У ситуац! I неповного знания та обмежених ресурс! в емоц! йне розм! рковування, котре використовуе готову ф!ксовану структуру, ио безпосередньо впливае на структуру д!яльност! суб*екта, може сприяти швидкому вибору альтернатив. Емоц! I , як актуал! зац! Í почутт! в суб "екта, задають меж! можливостей вибору альтернатив- В ситуац! I множини ц!лей емоц! I визначають найоиший приор! тет для окремо1 ц! л! або класу и! лей, досягнення котрих стало проблеметичним. це часто переживаеться як "сггурбован! сть" проблемою. В ситуац! I взаемод! ! функц! я емоц! й полягае в тому, що вона встановлюв тон дружньоТ взаемод1 I (нормаяьне сп! лкування) або агресивного суперництва (конфл1кт). Таким чином, механ!зм. котрий сприяе подоланню недосконалостI процес! в розм! рковування та прийняття. р! шень не може роэглядатись як повн! стю ! ррац! ональний.

Доводиться необх(дн!сть введения двох План! в для визначення критер! Í в рацI ональностI емоц! й: внутр/шнього I зовн! шнього. в зв'язку э цим визначаються поняття стратег 1 чно! <як ефективн! сть досягнення ц!л!>, когн! тивноТ св!дносно системы переконань суб"екта) рацI ональност! та рац! ональност! в! дносно "парадигмального сценар!ю", котрий являе собою не шо 1нше, як опис соц! ально ! нституц1 ал i зованих норм для дано!

ситуац! I взаемод! I . к! нцевою метою лог! чного анал! зу емоц! йно! сфери е формальна репрезентац!я саме "внутр!иныэ1 рац ! ональност I " розм! рксвуючого та приймаючого р! шення суб'екта.

метоп другого роздСлу "Лот!ко-когн1тнэниЯ анал1э емоц1Я" е уточнения семантичного зм!сту терм! н! в емоц!йних стан! в лог! ко-когн1 тивними засоба, .1.

для когн!тивного доел! дження е суттевим визначення базових элемент!в анал! зу об'ект! в, що вивчаються. в першому параграф! проводиться пор) вняльний анал! з когн! тивного та Я! нгв! стичного п! дход! в до концептуап! зац! I емоц!й-когн! тивний анал! з пр<?реябачае вид! лення класу базових емоц!нийх модус! в як феноменолог! чних прим!тив!в селементарних переживань), котр! виракаються емоц! йними терм1нами: рад!сть, печаль, страх, гн! в, в! драза. в! льи складн! емоц! Пн! модуси I нтерпретуються як контекстуальн! розширення базових: контекстуальн1 терм! ни (наприклад, над! я, жаль) та комплексн! емоц1 йн! терм! ни «заздр! сть, ревн1сть>, контекст вживания котрих передбачаё врахування самооц! нок суб'екта.

на в! дм! ну в!д когн! тивного п(дходу, який передбачае I нтерпретац! го емоц! й в терм!нах емоц!йних же " модус! в, л! нгв I стичний п!дх!д ексшНкуе емоц!йн! концепта засобами семантичних прим!тив!в (А - Вежбицька), список котрих м!стить едине емоц!йне слово "переживае", використання котрого дозволяе сконцентруватись на визначенн! власне семантичного зм!сту концепта, в1 двол! каючись в1 д р!знор!дних супроводжуючих под1 й, як-то: зм!на кольору обличчя, температури т!ла, зм!на ! нтонац!й голосу, тоио.

Когн! тивний та л 1 нгв! стичний п! дходи розглядаються як

взаемодоповнююч! . перший дае можлиэ! сть обгрунтувати вид! лення м! н! мальнога класу емоц! йних терм! н! в для цобудови дедуктивних схем. за допомогою другого п! дходу ч!тко визначаеться семантичний зм!ст кожного такого терм! ну, задаються умови його I итепретац! ? з урахуванням особливостей контексту.

В другому параграф! проводиться анал!з засоб! в моделювання еяоц! йних переживань як когн!тивних под!й. кожка д!я, нав! ть та, що здаеться ! ррац!снальною, коже бути представлена в терм!нах в! рувань та бажань- Уточнвються поняття'. як! пов'язан! з виразом вол! суб'екта (моше. ХОЧЕ, ¡зажаз, ПРАГНЕ, MAS HAMlP>. I нтенц! я, спрямована в майбутне, та ! нтенц! я стособно тепер! шнього визначаються, в! дпов! дно, як первинна I нтенц! я <шо припускае в тому числ! ! психолог! чну ! нтерпретацi ю) та власне нам! р <як результат прийняття р!шення). Уточнюеться поняття ц! л! , як деякого стану справ, вибраного на п!дстав! бажання, оч! куючого результат. Робиться висновок про важлив! сть лог! ко-семантичного визначення оператора HAMI РУ для моделювання емоц! йно! сфери.

визначаються семантичн1 характеристики понять 3HAS, в! рить, переконаннй, сумн! вдеться. за !х допомогою уточнюються лог! ко-семантичн! - засоби виразу еп!стем!чнйх та фактичних емоц| йних. концепт! в.

в третьому параграф! розглядаються можлив! класи®! кац! Т-доел! джених терм! н! в емоц! йних стан! в: а) на п!дстав! предмета ! характеру оц!нки. Предметом е зм! на ситуац! ! взаемод! I , для котроТ передбачаються наступи! уточнения: зм! на ситуац! I ; оц1 нка под! I як результату д|яльност! "!ншого"; под1 I як результату д! яльност! "!ншого" по в! дношенню до "Я"; оц!нка сво!х особистих д!й; оц! нка моде л! "Я" по в!дношенню до

"I итого" та по в1 дношенню до сои 1 уму в ц!лому.

б) за часовим параметром: термI ни емоц! йних стан! в лов-лзан! з оц! н;;ою мшу лих под|й, тепер! шньо! ситуац! ! , майбутн! х под!й (ц.'лей), котр! передбачають б!льш складну часову специф I кац I ю.

У в! дпов! дкост! до розглянуто! динам!чно! модел! конфл! кту терм! ни емоц! йних стан! в класвдI куються зг! дно фаз його. розгортання (горизонтальна) та в!днов!дно до аспект! в девI антно! повед!нхн (вертикальна).

Множини терм! н! в, :цо позначають позитивн! та негативн! емоц!йн! стани не е 1эопорфними, тому критер! Т 1х розр! знэння можлизо наводити т! льки в межах конкретно! модел! - мсжлив! т! льки деяк! приблизн! опозиц! I , наприклад, гсрд1сть - сором, рад! ть - печаль, над! я - в! дчай.

Пор! вняння когн! тивного та л! кгв! стичного п!дход!в дозволяе зробити еисновок про можлив! сть, хоча б двох напрям!в в розробц! лог!ко-дедуктивних Моделей емоц! йних розм! ковувань: а) будуеться дедуктивна схема для базисного емоц! йного предикату, I на цьому фундамент! моделюються б! льш складн! терм! ни; б) кожен емоц! йний предикат моделюеться в терм!нах ц( лей, н2м!р(в, в! рувань, знань ! т.п. ""

В зв'язку з цйм в третьему po3St.it "Лог1чаа структура емоц! Я та модальисс-! прмйияття рЗеепь" розробляються лог! ко-семгнтичн I засоби моделювэднп екоц!й, обгрунтовуеться вежлив! сть визначення оператора наи! ру для побудови лог! ки емоц!й. в пераому параграф! розггяааготься оссбливост! лог!чно1 мови для моделювання рац!оиальноГ д! I . мокливост! виразу емоц! йних стан! в розглядаються в терм!ках модел! "рац! онального балансу" дж.коена та Г.лэвэсх'е. особливост!

моделI : а) центральными е поняття-концепти виконано! та викон/вано1 д| I ; 6) д| я - завжди результат активност! сую'екта; в) все, що суб'ект вважае 1стинним, може стати об'ектом його ц!л1; г) суб'ект завжди знае, що в1 н робить (Dr. 1,2; pr.i7j As4>- вводяться два типи оператора нам!ру (intendi; intend?) як модального оператора.

другий параграф присвяченИй доел! дженню можливостей представления конфл! кту як порушення комун! кативно! . cnl впрац! , а такой деяких важливих емоц! йних концепт! в засобами модел! "рац! опального балансу", нормальна сп!лкування, во передбачае сп! впрацю суб'ект! в, може описуватися парою:

CP-R-GOAL х р С GOAL у р> Ta (P-R-GOAL у р (GOAL х р).

порушення спI лкурання, в перш!й Фаз! формування конфл! кту:

(P-R-GOAL х р (GOAL у р> Та (Bel у ~(P-R-GOAL х р (GOAL у р»3; I в останн!й, що виражае в!дмову в!д cnl вроб! тництва: (P-R-GOAL к р ~(OOAL у р> та (P-R-OOAL у р -(GOAL X р>.

вводяться наступи! визначення: ворогувамня:

(HOSTIL X у p)dsf Ve CBel х CGOALy $(DONE xe»> э

COOAL x a ~(DONE x в».

обманюе: •

(DECEIVE X y p)d*' Ve CGOAL x (HAPPENS x в; CBEL y рЭ» л

(know к ~p>.

побоюеться:

(FEARi у X) «Ve (GOAL y¿<DONE к вЗ> л

(BEL у (GOAL х <а " PONE х в).

Во!ться:

(FEAR* у Х> = Ve (GOAL y£(DONE х в» л

(BEL у CP-R-GOAL x Co ~ DONE x e>.

гн! ваеться: (ANGER ух) = Ve (GOAL уф С DONE x у еЭ> л

CPEL у CGOAL x -DONE ч у ej э CKNOW у CGOAL X Co - DONE xe»>. в третьому параграф I на п(дстав! динам I чно! модел! конфл!кту та результат! в 1гн!тнвного анал!зу еп!стем!чних та Фактичних емоц!й розглядаеться можливI сть лог! ко-дедуктивного представления м!н!мального класу емоц!йних предикат! в засобами еп!стем!чно! лог! ки. головною особлив! стю запропоновано! моде л i конфл! кту е його принципова емоц!йн!сть, тобто в кожний момент свого формування конфл! кт моие бути представлений деяким окремим емоц!йним станом. Передбачаеться, до м! н! мально конфл1 кт може бути описаний за допомогою предикат! в ПОВОШТЬСЯ та гн! вдеться. Формулюються наступн! анал! тичн! правила для цих предикат! в як модальних оператор! в:

Tv Гх A Fv Гх А

Rvv- ——- 1 Rvv"

Tv- Вх A, Q Fv Вх А | Q

Tv Пх A Fv Пх А

Rvv" . Rvv*

»V Сх А| ч Fv• Ох А, С} '--

де о - додатков! умови, що пов'язан! з контекстом, за Тх допомогою доводиться, що неможливо одночасно гн! ватись I боятись одного ! того ж.

в заключенн! п!дводяться п!дсумки та обговорюються перспектив« доел! дкення. Доел! дження когн!тивно! структуры емоц! I дозволило з'ясувати характеристики, котр! в!др!зняють емоц!йн! стани один в!д одного та в!д ! нших когн!тивних стан! в (под!й); зробити висновок про можлив! сть виразу пропозиц! йного

зм!сту емоц! йних концепт 1 в в терм! ках в!рувань та бажань. запропонована деяуктнвно-ananl тична система моие бути розщирена за рахунок визначення умов для терм! н! в Поэитивних емоц! йних стан! а.

подальш! перспективи лог! ко-когш тивного анал! зу емоц! йних концепт! в пов'язан! з вивченняи можливост! побудови лаг! ки емоц!й як розиирення лог! ки оц! нок та лог! ки "надання переваги", з використанням систем динам! чно! лог1ки..

По тем! дисертац! I опубл! кованi наступи! роботи:

1. политический конфликт и социальные чувства // "св! т безпеки", N 2, 1994. - стор. 29-30, Су сп! вавторств! >•

2. Прийняття р! шень та ментальн!сть емоц1й // наукова конФвренц! я "Ун! версум людини: мислення, культура, наука", тези допов!дей - Ки! в, 19Э4. с. 63-65.

3. логико-когнитивный анализ // научная конференция "современная логика: проблемы теории, истории и применения в науке". тезисы дохладов. - санкт-летербург. Санкт-петербургский университет, 1994. - ч.1. - с. 21-23, (у сп! вавторств! ).

4. конфликт и социальные чувства «перспективы логико-когнитивного анализа) // международная научная конференция по логике, методологии и философии науки. Москва, Обнинск, 1995. - секция IV. с. 24-26, (у сп! вавторств! ).

3. Decisions, Emotions and Modalities (Logical-Cognitive analysis) // Volume of Abstructs of the 10th International Congress of Logic, Methodology and Philosophy of Science. -Florence, Italy, 1993. P. 340.

корпало о. Л. Принятие решений и фактор эмоции

(логико-когнити вный анализ) Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности оэ.оо.ов - логика, институт философии национальной Академии наук Украины, киев,-1990.

в диссертации исследуются проблемы, связанные с выяснением особенностей рассмотрения процесса принятия решений в общем контексте социального действия и роли эмоций в процессах рассуждения и формирования "аргументов к действию".

• ПроЕодится логико-когнитивный анализ эмоций как фактора принятия решений в конфликтных ситуациях и разрабатываются логико-семантические средства експликации терминов

эмоциональных состояний.

KORPALO O.L. MAKING DECISIONS AND FACTOR OF EMOTION (Logical - Cognitive Analysis?.

Thesis on compet.lt.ion for academic degree of Candidate of Sciences In Philosophy on speciality 09.00.06 - the logic. Institute of Philosophy of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv , 1996.

In this research paper we're looking through the problems

that are connected vrith realizing of peculiarities of the

making decisions in general context of social -action and

emotion's roles in processes of reasoning .and ^forming of

"arguments to doing". The logical-cognitive analysis of

emotion qua factor of making decisions in conflicting

situations are made and logical-semantics means for explicate

of emotional terms are worked out.

Кл»чов1 слова: прийняття pl шень, конфл!кт, емоц! я,

когн!ц!я, лог! ко-когн1 тивний анал!з, лог! ко-семантичне

моделювання.