автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.08
диссертация на тему: Притчево-аллегорическое направление в эпической драме. Поэтика. Жанры.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Притчево-аллегорическое направление в эпической драме. Поэтика. Жанры."

НЭДЮШШЖ АКАДЕМ 1Я ЕШ. УКРА1НИ С^ ^ 1НСТШУТ II ГЕРА ТУРИ 1М.Т.Г.ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЖИЗНЕН АНДРГЙ СЕРГ1Й0ВШ

ПРИТЧОВО-АЛЕГОРИЧНИЙ НАПРЯМ В ЕПГЧН1Й ДРАМ1. ПОЕТЖА. 1АНРИ.

IO.OI.O0. ~ Теор!я л!тератури

Автореферат дисертац!Г на здобуття наукового ступени кандидата фЬлолот1чних наук

КиГв ~ 1995

Дисертац{ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! заруб!яноГ л!тератури Житошр-ського державного педагог{чного {нституту Ы. Г.Я.Франка.

Науков! кер!вники : - доктор ф1лолог!чних наук

О.С.Чирков;

- кандидат 61лолог}чнш: наук Л.С.Монастарецьний.

ОфШйн! опоненги : - доктор ф!лолог1чних наук

О.В.Ипюгьова;

- кандидат ф{долог1чншс наук О.ВЛерБ!ноьна.

Пров!дна установа : Луцький державник ун!версЕтев

/кафедра reoplf лНератури/.

Захист в!дбудеться "_"_ 1995 р. о

_ год, на зас{данн! спец!ал!зоваяоГ ради Д.01.24.02.

при Тнститут! л!тератури {мЛД'Левченка /252001, КиГв, вул. Груиевського, 4/.

3 дисертац!<?ю можна ознакомитесь у б{бл!отец{ 1нституту л!тератури ¡м.Т.ГЛевченка HAH Укради.

Автореферат розfслано *_п_ 1995 р.

Вчений секретар спец!ал!зовакоГ вченоГ

ЗАГАДЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ. Проблемя enhraof драми вже

давно стали об'екгом не лише !стор1жо-л{тературних*,але t теоре—

о

ТЕКО- л}тературнах досл!даень . В сучаснШ reopíf л!тературз выведено багато м1сця та црвд1лгено уваги: розробц! питания геле-

зи Teopff 2 практики еп{чноГ драми13,? f жалровоГ р f аномальное-

4. Ч

т! ».CBOspfjiHOCTf If поетики .

1. Аадреев Л.Г. Иаски Мишеля де Гельдерода // Гельдерод М. Театр.- М.: Искусство, 1933.- С.653 - 694; Белинский В.Т., Разделение поэзии на рода а вида // Белинский В.Г. СохЗр.ооч. г В 9 т.-М.: Худ.л-ра, 1978.- Т.З.- С.294 - 352; Богданов А.Н.' На рубеже эпоса и драма. - Челябинск, 1984.- 72 о»; Затонский Д.В.' Театр Фрипа и Дюррвнматта // Затонский Д.В. Зеркала искусств.'- М.: Сов.писатель, 1975,- C.I4I - 179; Поляков Я.Я. В мире вде® и образов. Историческая поэтика и теорая жанров,- И.: Сов.писатель, 1983.- 480 с.;: Фрадкин И.М. Бертольт Брехт. Путь и метод.- М.: Наука, 1965,- 374 е.; Фролов В. Судьбы жанров драматургия. Анализы драматических жанров в России XX века.- М,: Сов.писатель, 1957.- 334 С-.; Клегапа q. Arletotal Hebe und Brechtsoho Draraatikt Vereuoh einer ästhetischer Wertung.- Rvdolatadt, 19591 Bracht B, über die Verwendung von Prinzipien // Brecht S. Schriften zua ThsaterBd.J3.120 - IAI.

2. Аншсст A.A. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга.- М.: Наука, 1967,- 45S е.; Аншсст A.A. Теория драмы от Гегеля до Маркса.-М.: Наука, 1983.- 288 е.; Велепкнй А.И. Древнегреческая трагедгл // Б!лецький 0.1. 31брання праць: Т 5 т.- К.: Наукова думка,1966. - Т. 5,- С. 94 - Г28; Б!лецький '0.1. "Прометей" Есх!ла ! його потомки в св!тов!Й л!тератур! // Там же. - С. Г23 — 180? Велъфлин Г. Основные понятия истории искусств.- М.-Л.: ГИХЛ, 1930.- 184 е.; Волков А.P. llpo-enisia у драматургí f соц!ал{стачного peanfsiíy шлковсьво-брехт!всьзого нацрямку // Г^оземна ф!лолог!'я.- Г964,-Взп.14.- С.236 - 309; Головчинер В.В. К историй вопроса об эпическом в драме // Художественное творчество/ а литературный процесс.- Томск, 1985,- Вып.7.- С.40 - 51; Кургшян М.С. "Эпячес~ кая драма" и новне формы повествования в романе // Проблемы художественно® форхн социалисмгасного реализма: В 2 т.- М.: Наука, 1971.- Т.2,- С. 236 - 309; 'Знрков A.C. Эпкчзская драна /проб-

г -

Проте,незважаючи на таку троку й поглпблену увагу до проблем eniwof драматург!f,на во} безперечпг досягяеяня в1тчизняно-го i заруб1жного л!тературознавства в осмисленн! IV свозр!двос-т!,на терен! теоретячяих попугЛв дос! залдааеться в}дкригш,1 питания тиеолог! f напряги!в еп!чно{ драми. Ддке,! де затальнов1да— Mo,досв{д еп1чноГ драматург! f' не вичерпуеться художньою спадпщ-нов Б.Брехта.

То вяпередааючи брехт{вськ! иовац!Г,то водночас !з нш в!д-краваши нов! шшхи створення неарiстогелfвського театру,драка-турги не липе прагнули до здШсвгеня тек самих худо£н1х та сус-п{льяо-пал!гжчвих завдань.цо t Б.Брехт>але t {шли часто блкзыси-

леш теории в поэтеки/. - К.: Вица школа, 1988,- 160 е. ; Gislser R. Zur Interpretation fies modernen Draaas. Brecht-D^rramatt-Frisoh.- Frankfurt am lieln-Berlln-Bonn, 1968} Klotz V. Geschlossene und offene Form in Drama.- Machen, 1960$ R"üllcke-ffe 11er K. Die Dramaturgie Brechts.- Berlin, 1968.

3. Плаусевська O.B. Ант!гона нзпрвшренна // Гноземна ф!лолог!я. ~ 1970,— Вил.21.- С. 168 - 170? Поляков М-Я. Вопросы поэтики и художественной семантики.- М.г Сов.писатель, IS86.- С.137 - 149; Чирков A.C. Эпическая драма /проблемы теории и поэтики/. - К.: Би-ща школа, 1988,- 160 о.

4. Грибчтк I.C. Чузшй сюжет як худоанШ зас 16 в!дчуженкя в п'есаэ Б.^эехта // Хнозенна ф1лолог1я.- 1969. - Ввп. 18.- СЛ06 - III; Волков А.Р. Переробка як особливий вид м1кл!тературяоГ взаемод!f // Радянське л!тературознавство. - 1984.-д/6.~ С. 13 - 24; Mittenzwei ff. Brecht von der "Maesnahno" zu "Leben des Galilei".- Berlin, 1962.

5. Карягии А. Драма как эстетическая проблема,- М.: Наука, 1971. — 224 с.; Двлевго Д.М. Сюжетность как литературоведческая категория // Стает и художественная система.- Даугавпилс, 1983.- С.З-

Чирков A.C. Эпическая драма,- 160 е.; Wekwart м. Scriften. Arbeit mit Brecht.- Berlin, 1975} Brecht B. Kurse Beschreibung einer Technik der Schauspielkunst,der einen V-Ef feiet hervorbringt // Brecht E. Schriften zm Theater.- Bd.7.~ S.177 - 178.

шаде в чему нав!гь год 1бпжи шсяхамя. Руйнуют сивк1чщг 1люа ¡и, використовукии для цвото транспаранта,сонги,маски та !нш! засо-бя,Б.Брехт,Е.Шснатор,Л.Шраяделло.)С.Беккет заперечували театр вживання ! творили кожен св!й,але близький за стил!стикою,яний використовував еп{чну основу.

Б пошунах модерн {зад? Г драш? вот часто йшли паралельнш курсом,хоча,<5езперечпо,своГм св{тоглядом Е.Брехт,Е.Йонеско,С. Бекк&г„Т.С.Ел!от в!др|зняються один в!д одного. Проте мав раШю Д.Затонський, ствердкуючвдо осповн! моментя брехтГвськсго ефек-ту очуження - { в!дверто унозн1 сшети,Л скуш.схематкчш" деко-рацГМ акторська техн}ка -пнер!дко власгяв! п»есам Ежена йснес-ко,.Сешзеля Беккета"^,що "еп!чною" е майже кожна р!ч Фр1ша I Дюр-ренматта,оск{льки вони часто„язс ! Б. Брехт, зикористовують метод провокац!Г в стосунках з публ!ков; що представши: !в сучасного модерн! стського театру,.як свого часу й Брехта,хвшшзть одн} й г! ж шляхи худсжкього вир!шення сучаснкх Гм проблем. Будучи близькими в постановц} тих чя !ншпх проблем,використовукии т! ж саШ принципи зсудоинього перетворення життя,Е.Йонеско { Б.Брехт, як особисгос11,малй,} це ц!лкоы природно,р}зн! пол!тичн!,ф1ло-софоьх} та {н. перекояання,.а тощ 1'х твори - р!зн{ за пафосом.

Звичайно,драка парадоксу!" I еп!чна драма мали ! мають спе-циф!чн! особлквост!. Але ц!лком очевидним е те,що гЦ два штучно протисгавлен! напряга,як! внншли як реакц{я на заштампован!сть

6. Затонский Д.В. Театр Фрапа и Дюррешагта. - С.173.

+ У иередмов{ до зб!ркя "Театр парадокса" /М.: Искусства, 1991/ 1оДшен,сл{дом за Е.Ионеско,пропонуе вшористовувати терм!н "театр парадоксу". Eta душу дксерганта, тала ном} над {я набагато точнее & повыше в1дпов!дае естетиц! театру,який традиц!йно визка-чашь як "театр абсурду"* I чсщ в дпсертац?f використовуегься герм!н "театр парадоксу".

не лише трздвд!йноГ драматург! I в&ивання { перевт!лення„але й сод1ал!сигчного реал!зму»були паралельяши у розширенн! умовно1 природа драматичного роду.

Дисертац!я базуеться на положены! ,,висунутому 0.'Чирковны I розвинутш В.Головчшер®,що еп!чна драма е продуктом тривалого художнъого розвитку ! стае самост!йшш л!тературним явкцем,окре-мим в!д 1ш1шхг!хше в XX ст. завдяки особливостям литературного, розвитку ! передус!м процесу м!ародовоГ дифуз!Г 1 неосинкретизму в. ц!дадду. Ця драма представлена не лше творами Б. Брехта,але- й Е.Ионеско,€.Шварца,Ф.Лирренматта та 1шшх,як! ран!ше традиц!йно розглядались у в!тчизняному ё заруб!жному л!тературознавств! як тал!,що протистоять еп!чн1Й драм},

Сьогодн! л!гературознаЕСТво вцритул п!д!йшло до проблеш тшолог!Г напрям!в в еп!чн!й драм!. Перш! кроки в цьому зробила н!мецька досл!дшщя творчост! Б.Брехта К.Рга!ке-Вайлер,ввд!лив~ ши два напрями в еп!чн!й драм! - еп!чну драму шексп!р!всъкого типу 1 еп!чну драму Б.Брехта". Драматургию театру парадоксу во-на в!дносила до ар!стотел!вськоГ драми,що,на душу дисертанта,е досить спГряим ! навряд чи моне сприйматися як абсолют.

ГншкЗ досл}дник Р.ГаЙслер*0 розглядав нововведения модер-нктсько!' драыи поряд з творч!стю Б.Брехта 1 визначав таку форму еп!чно!' драш,як пв1дкритуп форму драми, П!д цим досл!дник розум!в таккй драматичякй тв!р,який в!дстуяае в!д традиц!йних

7. Чирков A.C. Эпическая драма.- 160 с.;. Драма // УДЕ.- К.г 1990.- Т. 2.- С. 105.

8;Головчинер В.В. Эпический театр Евгения шварца.- Томск, 1992. - 184 с.

hüllоке-Weiler к. Die Dramaturgie Brachte.- 3.72. 10. Gig 3. ее г R. Zur Inte rpreta---t Ion des modernen Dramas.- 3,16.

принцип}в драки, висунутях це Ар1стотелем. Пд позиц!я близька I Ф.Клотцу^.

Такий же терм!н використовувала 2 1ш! досл!днини,але з певнши доповненнями: Г<,Вельфл!н 5 О.Вальцер "атектон}чна дра-ма"^,Д.Затонськкй - *,де!люз10н!стська драма" про мв}льну драму" писав Л.Акдреев^.

Поза суш }вом, понятая пв1дкрита",пв!льная або еп!чна драка дуде в1дносн!,.осн!льки в них вкладаеться р!зний зм!ст. 7 терм}-н! "еп!чна драма" заф!ксоваш1й родово зсанровиЭ аспекта терм!н "в!дкрита" шввдше"- в!дзначеяий намаганням протйставяти "закригЬ:? тобто ар}стотел!вськ!й/в}дкриту" - неар!стотел!вську форму драга. Але ц! терм!ш1. дуже близыс!,бо позначають майже одне а те ж - неар1стогел!вську дра?лу.

1ншого погляду на вид!лення { найменуванкя напрям!'в в еп!ч-нШ драм! дотршуегься А.Волков,який ввд!лив маяковсько-брехт!в-ський нанрям^, В його основ},на душсу досл!дника,дежить тяжгн-ня драматург!в до алегоризац!Г бугтя.алюзорност! в зображеня} конкретних реалШ життя.яскрава публ!ш:стйчн1сть 1 ч!тка св!то-глядна позлц!я автора.

Ввд}леяня з загалыгого потоку еп!чноГ драматург}Г цього на-пряму впритул п!дводить досл!дник!в до необх!дност1 визначити ставлення до тих драматург{в,як{ використовували } притчово-але-

1Г. Klotz V. Geschlossene гай offene Fora In Drama.- 3.60.

12. Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств,- C.I45 — 146'; Поляков М.Я. Вопросы поэтики и художественной семантики, - С. 137-149;: Фрадкин И.М. Бертолыг ^эехт. Путь и метод.- С.310 - 311.

13. Затонский Д.В. Театр Фрша и Дюрренматта. - С. 170 - 172.

14. Андреев Д.Г. Маски Мишеля де Гельдерода,- С.655.

15.' Волков А.P. Д1ро-еп}зм у драматург!Г соц!алГстичного реал!з-Щ маяковсько-брехт!вського напряму.-С. Г46.

горичну,! алюзорно-ун?версальзу,! позачаоову,по з аIстор¡мну основу да того,щоб створювати як соц!ально-ор!ентован1 драми,так 1' ун1версалън! за сво!м загальяолюдськш звучаниям. Ыльше того, певна частнна еп1чнихг драматург 1в,нав!ть створгаючи соц!ально-ан-гаяован? драми,в мехах цих твор!в також намагалися п!днятися I п1дн1маллся до вир{щення питань,.як1 Гх хвилювали,на загальнолвдд-ському,;поза!сторичвому р{вн! /Б.Брехт "Еавказьке крейдяне коло"/ Ось чому як цродовження пошуку в цьому напрямку можна роз-глддати спробу 0.Чиркову встановити типологш еи{чно!" драми. В досл!дяешг1 "Ешчна драма. Проблема теор!Г. Поетина" вгк говорить про наявнгств маяковсько-брехт1вського,шварц}вського га на-родно-еп1чного напрям{в*е,

Дисертант пропонуе св!й шлях визначення напрям!в в епгчнШ драш:. драматичн! твори, а не автора об'еднуютвся у напрям заздя-ки наявност! певноГ стильовоГ дом^антя в ньому. I в напрям!, який розглядаеться в дисертац!!' 1 який О.Чирков назвав "¡шварц^в-свким",дом{нанта може бути визначена як притчова або ж алегорич-на. Тому й сам напрям дисертант називае притчово-алегоричним. До нього може бути в!днесена драшатург1я1в якШ:

-д|йсн!ств в!дтворюеться в алегоричних образах г формах;

- основна увага прид!лязться не ст!яьки конкретнш, !сторачнш чи соц!алънш под!ям,ск1льки внутр}шньошу св!ту геро!в,як! вира-жають цей !сторичний ! соц!аяьний континуум, але завжди й обов'-яз-ково у формах позачасових,позасоц1альнюс,позакласових;

- пров!дним худсшньо-стильовим прийомом е парадокс;

- дШсн!сть м!фолог!зуеться, !сторичний контекст алегоризуеть-ся;

Чирков A.C. Эпическая драма. Проблемы Теории. Поэтика: дне... доктора филол.наук.- дктомнр, 1933,- С.32, 327.- Машинопись,

- основне навантажеяня для розумгння авторського пафосу лежитъ на алегоричному П1дтекст{.

В дисертац!иному дослгдаенн! вперше доклад,но аналгзуеться свосрщшсть притчово-алегоричного напряму,Його поетика,р!знома-н!тн!сть жанровоГ системк.

АКтаЛЬНЮЕЬ ДОСЛГДЕЕННЯ зумовлена,по-лерше, тим,що в ньому вперше розглядаеться пригчоЕо-алегоричний напрям як худозшьо-!с~ торичне явще. По-другегнастав час в!д розгляду еп!чноГ драли як цШсност! перейти до докладного,поза!деслогГчного за своею сут-по вивчення окрешпс '¡Г наярям!в. Г,карешт!,на час! теоретлчне осмысления жанровоГ система притчово-алегоричного напряму та йо— го поетики.

СБ' ЖТ I 1ЛЕТА ДОСЛ ЩЕНЕЯ. "Бп^чна драма - явще динамгчне, таке,що еволщ!онус,роз!мкнуте для нових художн!х знах!док як у жанрах,так ! в поетицг"^. Метою дисертац! Г е анал!з вперше виз-наченого й одного з ваклизих напрям!э в ешчнШ драм! - притчово-алегоричного»

Реал!зац}я поставлено? мети передбачаз розв'язання таких ЗАБДАНЬ:

- вкзначити основн! елементи поетики цього напряму;

- з'ясувати свозр!дн!сть використання троп!в у поетиц!;

- проанал!зувати спосоОи створення п!дтексту й особливост! йо~ го розум!ння;

- вивчити л!тературн! процеси,як! лежать в основI творения жанровоГ системи притчово-алегоричного напряму;.

- охарактеризувати р!зноглан!тн!сть його жанртв.

17. Чирков A.C. Эпическая драма /проблемы теории и поэтика/.-С.145.

Матер!алом досл!дження e CBiroBa драматург{я XX ст.- Л.Ак-дреев.М. Булгаков,Му!н Бс!су,С.Баннус,В.Винниченко,М.де Гельде-род,Ф.Дорренштт,е»Замят!н,иЛонеско,0. Казанцев,Дк»П. Кларк, Кобо Абе,.0.Колом!ещ>, 1.Кочерга,М.Кул!щ,Ю.0леша,А.Туран ОфлазогяуД ЗСань,Д.Ф!латов,е»Шварц,Ю.Едл1с та imni.

В!дб!р автор!в для цього досл!даення визначався передуем хуцажньою ц!нн!стю Гх драматичных твор!в,сп!льн!стю принцяп1в перетворення реального св!ту й поетики^яна лежать в основ i цьогч перетворення.

МЕТ0ДШЮГ1ЧНА ОСНОВА I МЕТОД ДОСЛЩЕННЯ. Теоретичною основою дасертац!Йного досл!дження е ochobhí положения пор{вняльно-!сторичноГ í формально!' шк!я л!тературознавства,,а такс® npaui в!тчизняншс í зарубíshjk досл!дник!в драматург!f Г.Белъфл!на, А.Волкова, Р.Га2слерагВ.Головчлнер,.1.Дшена,Д.Затонського,ФгКл отца, К.Рш!ке-Ва1лер,,1.Фрадк!на,0.1иркова та !шшх.

НШОВД НОБЙЗНА. Б досл!даенн! вперше вид!лено лк тшолог!' но важливиЗ напрям еп!чноГ драма - притчово-алегоритаий,визначе-но стильову дом!нанту його - притчу & алегор!ю,що дало змогу по-еднати в одне л!тературне ц!ле твори р!зних драматург!в.

Уперше докладно розглянуто поетику притчово-алегоркчного напряму: вказано на специф!чну роль троп!в„на своер!дн!сть вжо-ристання елемект^в казкп,с.тарозаповiтшк ! новозапов!тащх легенд, ы{фолог.!чних рем!нiсценц{к,в f дзначено роль парадоксу i подтексту у драматггших творах.

В досл!даенн{ такок уперие докладно проанал!зовано жанрову систему напряму,вказано на жанри Bcief еп!чно!' драми в Ц1Лому 1 т!»як! властив! лише для притчово-алегоричного напряму. На основ! вивчення худсжньоГ практики досл!дник ввд!лив hobí дифузн!

л!тературн! жанри: пгесу-опов!дь,п'есу-антиутоп{ю,!сторичну дра-му-алегор!ю.

Розгляд жанрово!" вистеми напряму дозволив визначити типоло-г!чяо значущ! шляхи жанроугворення в loro межах.

ПРАКТИЧНА ЦГННГСТЬ. Матер!ал дисертац!!" може бути використа-ний при читаны! вуз!вського курсу reopíf л!тератури,для проведения спецкурс{в ! спецсем!нар!в.

АПРОБАДШ ДОШДЕЕННЯ. Р{зн! аспекти досл!даення допов!дали~ ся на обласнкх м!жвуз!вських науково-практичних конференц!ях: "У Г1рлянду шани Лес! Укра{нки"/2итсмир, 1991Л"Микола Костомаров i проблеш сусп!льного та культурного розвнтку украГнсько!1 нац!Г" /Р!вне, 1992/,"Целостность художественного произведения и проблемы его анализа и интерпретациип/Донецк, 1592/,пМ!жнародн!а науко-во-практячн!й конферекцИ' "Християнськ! сюжети та образи в худож-н!2 л!тератур!"/Еитомкр, 1993/.

Результати дисертац!Иного досл!дяення допов!дались i обгово-рювались на заседаниях ка&едри св!товоГ л!тератури Житсмирського державного педагоггчного Гнститугу ш. Г.Я.Франка.

За темою дисергад!! напксано 6 праць /I монограф!я i I стат-тя — задепонован!,решта - тези/ та п!дготовано до друку 15 словник овпх статей.

СТРУКТУРА ДКСЕРТАЦИ. Доел !да:е тая складаеться }з вступу, дбох розд?л!в i висновк !в /обсяг - 153 ctopihok мапшопксу/. До дисертацп додаються прш!тки на 50 сторгнках машинопису.

У БСТУП1 обгрунтовуеться зкб!р теми,г i" актуальн!сть,робиться огляд досл!да:екь в?тчизяяних i заруб!жнлх л!тературознавц!в з ц!~ ef проблеш, визначен! мета и завдання дисертац1иного дослгдаення.

У ПЕРПШГ Р03Д1ЛГ "ОСОЫШЗОСТ1 ЩЕТККй Ш1ТЧОВО-АЖГО?ИЧКО~

ГО НнПРЯМУ В ЕП1ЧК1Й ДРАМ1" вдеться про наявк!сть у ряд! ешчних драм система худсагшх принципов ! пркйом!в,як! визначають особли в!,в!дм!нн! вгд запального /еп!чна драма/ шляхи художнього пере-творення дШсност! ,створення художньоГ реальност! як суб'ективао трансформованог реальност!: деформац!я реальност!,асоц!ативне сприймання дшсност! ,дктив1зац!я рационально!" д!яльност! читача,, зруйнування 1лгоз!Г достов!рност!,створення глибинного позачасово го алегоричного п!дтексту та !н. Все це дае залогу визначити прит чово-алегоричний напрям як стильовий за своею суттю.

Передус!м де виявляеться у ставлены! еп^чного драматурга до тропа,точн!ше - в його абсолюткзад!!', Як в!домо,в основ! будь-якого тропа лежать певн! процеси перетворення /упод!бнення,перенесения ознаки тощо/. Однак у притчово-алегоричних драмах вони в!дбуваються на двох р!внях: на м!крор!вн! - власне троп!в,.тих чи 1'нших груп сл!в,! на макрор!вн! - певних фактгв буття.явщ^об' раз!в ! жанр!в. У будь-^якому твор! сп!в!снують обидва ц! р!вн!, проте воден !з них не абсолютизуеться. 7 притчово-алегоричному напрям! вони 1сготно розр!зняються,особливо на ыакрор!вн!.

У притчово-алегоричному напрям! окремий троп /г!пербола,ме-юя!м!я, символ тощо/ набувае схгилетворчого характеру. Тобто троп,по-перше,перетворюеться в самодостатне начало ! визиачае собою функц!онування й художньо-есгетичне наповнення вс!х складо-вих приндш!в ! прийом!в цього напряму. По-друге,в т!й м!р!,в як!й троп /будь-який !з в!домих/ мае завзди й обов'язково другий план,оск!льки базуеться на асоц!ативност! бачення св!ту митцем,в так!й м!р! у притчово-алегоричному напрям! в!н стае багатофункц!-ональним,тобто "пранюв" на р!зних р!внях - в!д смислового до жанрового.

Отже, будь-який троп /алегор!я,символ,гротеск, !рон!я,сарказм!

~ гг •»

г]пербола,л1тота,метон!м1я та синекдоха/ використовуеться для абстрарування,"в!дльоту" фантаз5Г митця в!д дшсност! ,для дефор-глованого перетворення реальносг! й асоц}ативного сприймання тексту читачем.

Митець традиц!йно створгое предметний образ,який у тШ чи !нш!й м!р! в{дображуе реал!Г буття - але тхльки певною м!рою. Глибинний зм}ст,,другий план,,його символ1чн!сть /чи метафорич-н1с.тьгчи г!пербол!чн!сть тощо/ часто проявляемся поза баяакням його творця ! через б!льший чн менший в!др}зок часу. Але це вне вгдбувазться на р!вн{ !нтерпретац1{ худоянього твору.

■ I яшцо в традиц;иному мттспод!бноглу ыистецтвг асоц1ацН" еи-яикають мшювол1,то у притчово-алегоричному напрям! вони заэда-ггег!дь програмуються автором } провокують асоц!ативн!сть мислен-:м. рецЫента - людини.яка сприймае тв{р мнстецтва.

У притчово-алегоричних храмах тропи мояуть нередко взаемо-зам!нятися ! взаемопереходити: алегор!я - в символ /образ Президента в "Дракон?" 6.Шварца,Варавва } Христос у "Заравв!" М.де Гельдерода/.г^ербола - в гротеск /собачий хв!ст у Звабника з1 'Ср}бноI павутини" О.Коломгйдя/,г!пербола - в гротеск,а в!н,в :вою чергу,одернуе саркастичке забарвлення /кв{тка на бородавд! {ардияала в "Трьох товстунах" Ю.Олеш?/,г!пербола - в гротеск,яклй 1абувае врешт1'-решт йункц}! символу /ситуация з оносоролсуванням [ п'ес} "Носорога" В.Йонеско/,метон?м}я забарвлюеться в 1"рон!чн! сони /назви станцШ зал{знщх в п'ес! I.Кочерги "Марко в пекл!"/ [ т.д.

Практично будь-який образ мае мнояинний сенс. Шд одним яв~ шм значениям,що лежить на поверхн1,приховано к!лвка 1нших. Час-го завуальовування образу в!дбуваеться з цензурных м!ркувань або с для актив1зац}Г уяви читача»сп{втворчост! його з драматургом.

Завдяки цьому алегор!я»наприклад,набувае ще к!лькох нових зна-чень,наблтсаючксь до символу. Так,образ Президента }з п*е-си 6» Шварца "Дракон" може тлумачитися як алегор!я певно! форш прав-л!ння,1 в такШ якост! в}н набувае символ!чного сенсу. Все зале-жить в!д позиц!! {нтерпретатора /читача,режисера,л!тературознав-ця/.

У певних суб'ективних умовах /воля автора/ практично будь-який троп може стати "художньою властив!стю текстур /А.Бочаров/ !,як наел!док,набути жанротворчого характеру. Ней пронес с сут-н{снш для притчово-алегоричного напряму в епгчнШ драм!. Так, поеднання в системне ц!ле притч! Е алегор!!' здеб!лыиого зумовле-не тим,що притч! найсИлыпе властива алегор!я як основний прийом. У той же час,притча як традицШниЕ л!тературний жанр,е геноутзо-рюючим для нових лгтературнше жанр!в. Гнпшми словами,притчово-алегоричний напрям,контам!нуючи жанр I троп за принципом сдор1д-неноГ едност! ,створюе передумови. для виявлення !х потенц!йних можливостей»а отке,! для появи принципово нових жанр!в. У досл!д женн!' розглядаються ц! можливост! на приклад! алегор! !',хоча жая-роутворююче начало властиве також ! метафор!,г!пербол! та !ншш тропам.

При всъому багатств! алегор!й у творах кожна з них мае абсолютно !вдив!дуальне,т!льки !й пригамане призначення. Це можуть бути алегор ¡Г м!сця, часу, под! Г,якогось !сторичного д!яча та !н. Вони стають своер!дними сегментами,частинами одного ц!лого -алегоричного фоку.який виникае за умови ц!л!сного сприймання тво ру. А в кожнШ нац!ональнШ л!терагур! алегор1Я провокуе появу алегорично-нац!ональних алюзШ,що зумовлюеться як нац!ональнш., 1сторичним,так ! л1тературно-вультурнш досв!дом. Алегорични! фон за своею природою тяж!е до ун!версальност!,оск!льки перева-

жання соц!альних мотив!в,будь-як! алегоричн! узагальнення несуть у соб! прикмети загальнолюдського,поза- чи надчасового.поза- чи над!сторичного досв!ду.

C&vie така властяв!сть алегоричних узагальнень сприяе винин-ненню жанр!в,як! не можуть бути асоцШован! з т!ею чи гншою суто нац{ональною традщ1зю. Як,наприклад»роман-алегор!я /А.Франс ""Остр í в п!нгв!н!в"/,алегорична казна /казни М.Салтикова-Щедр!на/, хрон!ка-алегор!я /Б.Брехт "Кар'сра Артура Л"/ тощо. У так!й якост! алегор1ГЧН9 узагальнення близьке до притч! й параболи /А, Наш> "Чума",Ф.Кафка "Замок" i "Процес".А.Платонов "Котлован"»И. Хвильовкй "СанаторШна зона" ! т.д./.

Для деформованого перетворення д!йсност!,зруйнування !люз!!' достов!рност! .полепяення сприймання твору.створення алегоричного п!тексту тощо автори притчово-алегоричних драм використовують pi3HOMaHiTHi засоби. Один !з найб!льш продуктивнее шляххв створен-не "{рреальних горизонтíb" Д.Ортега-!-Гасет/ у драмах притчово-алегоричного напряму е взаемопереплетення i взаемозбагачення фольнлорно-казкового,б!бл!йно-апокриф!чного та м!фолог!чного пласт!в.

Поетика м!фу поряд Í3 б!бл!йнвми образами й мотивами та пое-тикою казки збагачуе зображення сучасного cbítí глибшою часовою перспективою з вкходом у позачасове.розширюе фонд культурних метафор ! асоц!ад!й,вводить у драматичней тв!р другий,а го й трет!й штан.повнгстю руйнуе механ!стичне спрощення дгйсност! и адресуемся, насамперед.розуму, а не почуттям лвдини. Поодинока доля,яка знайшла соб! паралель у тому чи !ншому м!ф!»фольклорнхй чи tí 16— л!йн!й легенд!,набувае загального ф!лософського сенсу: то е вис-новок,узагальнення,niflHeceHi до piBHH концепцН'. Д!йсн!сть очужу-еться таким сюжетом,мотивом чи образом i водночас выводиться за

вузьк! часов! рамки,набувае узагальнгоючого значения.

О.Колом!ець у "Ср1бН1Й павутин!" звернувся до мгфолоНчних 5 фольклорних уявлень та в!рувань,живих у св!домоетг украгнсько-го народу. Вони постають як айва св!тоглядна й психологгчна ре-альн!сть,як орган!чний складник народного життя I св1Домост!. В?дтворшчи м!фолог!чн! та фольклорнг образи,мотива й сшети,автор безпосередньо розкривае евгт народного життя,вказуючи при цьому на його соц{альну I пскхолсггчну складн!сть» О.Колом!ець, використовуючи низку атегоричних образ}в,в основ? яких лелсить глетон}мгя,що е своергдною м!фологеыою,~ Покинута,Неяонатий,Зваб-ник,Прив»язана,Гопак та !нш! - зображуе ц!лу гаму характер!в людей з Тх поглядаш,.вадаш,характерняш для будь-якого народу, будъ-яко!' куль тури, будъ-яко!' держави.

Отже.якщо для социально ангажовано! л!тератури властивим е зм!цнення зв»язк!в зображуваного !з конкретно сущим /тобтог по-л!тичною,.соц!альною,!деолог!чною боротьбою одних проти !ншшс/,то для притчово-алегоричного напряму в еп!чн!й драм! властивим е в!дх!д в "!нш! св!ти" й "!нш! часи". Под!бний "в!дл!т фантаз!!" в!дбуваеться не через категоричне несприйняття сучасност! з тис чи !нших причин. Драматурги всю свою увагу зосереджувть не- лише на сучасност!,алв' роблягь це,як правило,завуальовано через притчу, казков! образи,.б!блеГзш,.м!фологеми,г1перболу,алюз!ю та !н.

Особлив!стю поетики притчово-алегоричного напряг^у е не т!льки використакня тих чи !ншш традиц1йшзх м!фологем, але й творения нових. "Образи-поняття",як( нер!дас сжають символами, виступають такиш засобаыи й форшмн вираження дуыки,.яким. драматурги в!ддають найб!лыиу перевагу,незалекно в!д ступеня 1!' аб-страгування. Так! гл!фологеми ыають р!зноыан!тний характер 1 спрямован{сть,проте допомагають виявити сутн!сть саме сучасних

глобальних проблем.

Деформуючи д!йсн}стъ,драматурги,,як} спов!дують притчово-але-горичне св1тобачення,.покладаються насамперед на рацгональну,розу-мову д}яльн!ст:ь читача,а не на його емоцН'. А оск!льки б}лып}сть читан!в 1 глядачгв з "уо1ею пристраста захошгоеться людською ре-альн!стю,що мерехтить у твор}"*8,то автора для зруйнування }люэШ достоз!рност! в TBopi найчаст!ше використовують парадокс.

Як елемент поетжки притчово-елегоричних п'ес в{н мае двопла-новий характер: З' одного боку - своер{дна позначка.яку закладав автор у текст' драматичного твору для зруйнування шаблонно-трафаретного сприймання читачем /глядачем/ навколишнього св{ту,а з !н-шого — парадокс е одним }з засоб!в,за допомогою якого драматург зображуе у миттевому в!чне,у конкретному загальнолвдське'.

Майже кшний тв!р мистецтва м! стать у соб! завуальован! ав-торськ! думки,як! часто не зб!гаються з його прямим зм!стом. Автор з р!зних причин приховуе св!й нач!р i мету,а тог,ту вкладам справки}й»глнбинний зм!ст того.що в!дбувазться в притчово-алего-ркчн}й п'ес! у п!дтексг. При створенн! цех п'ес п}дтекстов! при-д1лязться особлива увага,оск!лъки в!н несе основне ф!лософське, с в i тоглядне, пол i тичне та }нше навантазсення.

Bei ц! теоретик висновки базуються на анал!з! творгв св!-тово! драматург}! XX ст.- "Шахта" Ыу!на Бс!су,"Султан е султан, або Що цей султан,що той" С«Ваняуса,"Чорна Пантера I Б}лий Мед-в}дь" В.Винниченка,"Варавва" М.де Гельдерода,"В}зит старо}' дами" { "Ф!зики" Ф.Дюрренматта,"Святей веч!р" Ю.Едл}са,'Толомоза eni-вачка" ! "Носороги" S.Йонаско,"Великий Будда,допоможи 7м!" О.ЗСа-

18. Ортега-и-Гасет X. Дегуманизация искусства // Самосознание? европейской культуры XX векаг Мыслители и политики Запада о месте культуры в современном обществе»- М,Политиздат, 1991.- С„233,.

заяцева,Дж.П.Кларка,"Фортеця" Кобо Абе,"Ср!бна павутина" О.Колом!й1щ,"Марко в пекл!" I.Кочерга,"Три товстуни" Ю.Олеш!," 16 рах!м Безумний" А.Турана Сфлазоглу,"Розжалування Хай Жуя" У Хакя "Дракон" е.Шварца.

У ДРУГОМУ Р03Д1Л1 "ЖАНР ОБА РШОМАНШЮТЬ ПРИГЧОВО-АЛЕГОРИ ЕОГО НАПРЯМУ В ЕП1ЧНГЙ ДРАМ1" Вдеться про те,що загальн! для еп!чно!' драматург!!' жанроутворшч! процеси ! генденц!!'набрають у притчово-алегоричному напрям! талож активного вираження. I пе-редуо!м це процес взаемопроншнення р! зних родових дом!нант,м!ж-жанрова дифуз!я,взаемод!я л!тературнах ! дол!тературних /фальк-лорних/ жанр!в. Аде головнш,визначальяш для становления нових жанр!в у межах щштчово-алегоричного напряму е використання еп!ч ного, опов!дного компоненту як складовоГ частини драматичного свору. Це даз можлив!сть виявити нов! якост! в традиц!йно в!домси?у жанр!. Але ъ будь-якому випадку жанрова форма наповнюеться новим зм!стом !,як наел!док,виникае ЕетрадвцШне жанрове утворення: п'бса-опов!да,п'еса-казка,п'бса-антиутоп!я.

I хоча розмекування жанр!в "завжди !сторичне,тобто справед-

то

ливе т!льки для певного вторичного моменту"1Э,будь-який !з ново-утворених:жанр!з м!стнть у соб! свобр!дний генотш,т! чи !нш! формальн! ознакв,як! й в!др!зняпть ознаки одного новоутвореного жанру в!д 1НШОГО.

В дисертацШному досл!даенн! анал!зузться природа ! своер!д-н!сть поетики таких жанр!в притчово-алегоричного напряму як п*е-са-казка^п'е са-опов!дь,п'еса-антиутоп!я,драма-притча,драма-парабола, вторична драма-алегор!я.

19. Томашевский Б.В. Теория литературы /Поэтика/. - Л.: Госуд.изд-во, I925.-C.I65.

Ц} канри мають сп{лып елементи,властив! еп1чн!й драхлх в ц!лому } притчово-алегоричному напряму зокреыа. Це - наявн!сть нового типу катарсиса,спрямованого на потряс1ння !нтелектуально— го св{ту людинн; очужуюче начало;, воображения хсторично важли— во|" под1Г-типу,в якШ людина виступае ноо!ем певноГ тендешд1Г свого часу;, використання парабол!чного сюжету,побудсваного на п!д1екстовш: паралелях 1 аналог 1ях; с творения образ 1в-алегоргй:, як! лше натякавть на певн! соц!альн! сили.але не подають Гх у п!знашпс форглах; конфп!кт полягае у згткнешп не особистостей,.а !дей,актуальная для XX ст.; у твор} ствердауеться певна сусп!ль-но важлива {дея; драма ор}ентована не на почуття читача,а на кого {нтелект ! розрахована на творчу сп1впрацю автора й. читача тощо. Однгею з основних жанроутворюючих ознак драматичних тзо— р!в притчово-алегорйчного напряму в еп!чнШ драмг в тяжгння до ун!версального. Воно створюеться на к!лькох р1внях: на р!вн1 змтсту^завдяки авторському пафосу,часовШ та просторовШ невпз— наченост1,а танож на рхвн{ проблематики,ф1Лософського п!дтексту 1 т.д.

Так* риси сп1льн1 для вс1х творгв у цьому напрям/ й эумовле-н1 намаганням еп!чних драматург!в пркмусити читача думати.знахо-дити аналог!Г,розшифровувати символи й. аналог! Г,сп!вчувати пев-н!й унгверсальнШ !деГ,а отае - впливати на !нтелект читача } духовн!сть,виховувати його.

Разом з тим,кожен !з жанр г в маз сво! власн! пршшети й особливост1,що в!др!зняють його В1д ¡нших. Так,спеииф!чнигл жанром,у якому найяскрав!ше проявляемся м!жродова дифуз1Я,е п»еса-опов1дь. Загальноприйнято вваяати.що опов{дь /рос.- сказ/ в жанром,який належить лише до еп!чного роду л!тератури.. Для пегного !сторичного i хронсшог1чно обаенеяото пзр!оду в розвитку л!тгра—

тури од точка зору справедлива.. Проте в умовах дом!нування неосинкретизму в литератур! И ст. елементи опов!д! можуть проявля^ тися { в !ншх родах,зокрема в драм!20.

У досл}дкенн{ розглядаються основн1 генотипно характерн! прикмети п'еси-опов!д!: наявн!сть опов1дача,не1дентичного автор<

В1,та його розповгдь про ту чи 1ншу иод1ю; текст будуеться як

21

"д!алог13ований монолог"11 розповддача; структурно важлива функ-ц!я ефекту очукеняя; корекц!я !ндив!дуальноГ думки щодо сусально*'; д!я в'дбувазтъся завнди в шнулому й в основ} сво!й умовна тощо.

Бивчення п'еси-опов1д1 дроводилося на матер!ал! таких дра-матичних твор!вг "Шття людини" Л.Андреева,обробки М.Булгакова "Мертв! душ" га "В!йна ! мир"„"£лоха" 6.Замят!на,"Патетична соната" Юул!ша,."Про £едота-стр!льця,завзятого молодая" Л.Ф!лато-ва.

Одним !з специфгчних жанрхв притчово-алегоричного напряму в

еп!чн!й драм! е п»еса-казка. Бона як канр докорпшо в!др!зыяеть-

ся з!д дуже близькоГ до не Г традицШноГ чи театрально!' казки. I,

найголовн!ше,тш,що авторов! традицШно!' казки властнее м!фоло-

г!чне мислення,яке зумовлюе природн!сть 1 лог1Чн!сть казково!'

д!!',перетворень ! створюе,за влучним визначенняы Карло Гоцц!гвра

2?

ження- "жорстокоГ фантастично!' серйозност1 неможливих пригод" . А в п»ес1-казц! р!зн1 казков! метаморфози виглядають як !носка-зання.натяк на реальну,але зовс!м не казкову дШснгсть. Кр!м того,у казц! ! в п»ес!-казц1 р1зн! об'екти зображення. В казц! в

20. Виноградов В.В. О языке художественной прозы,- Ы.: Наука, 1980.~ С.331.

21. Там же.

22. Гоцци К. Король-олень // Гольдони К. Комедии. Гоцци К. Сказк! для театра. Альфьери В. Трагедии.- М.: Худ.л-ра,1971.-С.356 /БВЛ,

центр! зображення -людина.а в п'ес!-казц} - сусп!лвство,сп!вто~ вариство людей. У них р!зний рхвень зображуваного: творив казни ц!кавлять радощ! й б!ди окремо!" лзодини,1Г недол}ки й чесноти,у фокус} ж п'еси-казки - соц!альн1,пол!тЕчн! та гн. проблеми.

Досл!дження жанру п'еси-казки виконувалося на матергал} таких драматичних твор!в - "Три ювстуни" Ю.Олепп, "Дракон", "Звичай-не чудо" та "Тгнь"6.Шварца.

Ще одним жанром у жанров!Й систем! притчово-алегоричного

напряму,в якому поеднумься елеменги драми та епосу,с п'ееа-антгь

утоп}я. Поширення цього жанру пояснюеться тим,що письмешшки,як!

тяж!ють до притчовост!»граничного- загострення думки,проблеш,зви-

чайно "зб}льшують людськ! пристрасти,добр! й погаш якост} людей.

Ця лгтература обов'язково мае футуролог!чне забарвлення: то е

2я

л}тература-попередження,л!тература-сигнал" . .

Суттю п'ес-антяутопШ е намагання драматургов застерегти своГх читачгв сьогодн! вгд необачних нрок}в,як! завтра можуть призвести до згубних насл{дк!в. Ц} твори пройнят} пафосом засте-реження,.а основною жанровою ознакою п'еси-антиутоп!!' б негативна соц!альна побудова. Зображуючи картины небажаного майбутнього лвдства I Земл!,автор шдштовхуе читача до певних д{й.

Вивчення п'еси-антиутопг Г проводилося на матер!ал! твор!в Е.йонеско "Носороги",О.Казанцева "Великий Будда,допомсжи !м!", А.Макайонка "Дихайте економно"Д.Ц]тейна "Потоп - 82",С.Ваннуса "Султан е султан",.

У дисертац!!" анал!зуоться також драма-парабола } драма-притча.. Ц} жанри характерн! не лише для притчово-алегоричного напря-

23. Адамович А. Торжество человека // Вопросы литературы.- 1973.-/5.- С.ГГ6.

му,але й еп!чн!й драм} в ц!лоыу.

Драма-парабола,як св!дчкть досл!даення,е своер!днкы розвит-ком драш-притч!. Але ц! ханри дуже близьк! ! мають свою специф!-ку. Так,використання пригчовост! в драм}-парабол! служить для зб!льшення питомо! ваги аяал!тичного,дидактичного начала,а алего-ричн!сть - для нестереотшгного,максимально точного,м!сткого ! яс-кравого розкриття зм!сту й сенсу об»ективних !с.торичних !стин. У драм!-притч! ц! ж основн! едементи слукать !нш!й мет!. Притчо-в!оть векористовуеться,так би мовити.в традиц!йному план! - для створення позачасового,позасоц!ального,узагальнюючохо плану того, що в!дбуваеться,а алегоричн!сть - для зыалювання у певному конкретно-! сторичному образ!,явищ!.характер: уя1Еерсахьного.

Отже.дая драми-параболи осковним зм!стом е в!дтворення.пев-ноГ соц!ально-!сторичноГ реальност{-,вияв в образн!й,часто худож-ньо незвичайн!й форм! закономгрностей 11' виникнення,соц!альних й класових витокIв. Кр!м того,в творах зазначеного жанру драматурги вказуюгь на необх!да!сть чи ыоклив!сть зм!нювати тексти парабол ,насичувати 1*х реал!ями сьогодення заради надавання творам сучасного, актуального звучания. Для драми-лритч! звертання до су-часност! не е необхгдним,бо сучасн!сть - це один !з засоб!в створення ун!версальносг!,але часто виступае !' як фон,антураж того, що в!дбуваеться в драматичному твор!.

Спостереження над жанром драми-притч! проводилося на матерI-ал! "Голомозо!" сп!вачки" Е.Йонеско,"Ср!бно!' павутини" О.Колом!й-ця, "Чорно!- Пантери ! Б!лого Медведя" В.Винниченка,"Шюту" Дк.П. Кларка,"&ортец!" Кобо Абе, а драш-параболи - на таких драматич-них творах - "Ыарко в пекл!" ¡.Кочерги,"Святий ьеч!р" Ю.Едл!са.

У жанров!й систем! притчово-алегоричного напряму ешчноГ драми важливе м!сце пос!дае !сторичяа драма-аяегор!я.

данр 1сторкчяоГ драми здавна гснував у лгтератург й був по-в'язанкй з намаганням драматургов не стглькя передати правду !с-торгГ,скгльки,спираючись на {стсричний сюжет,у тпг чи 1ншй м!р} обробляючи його,в}дбити у обоГх творах насашеред власн1 погляди, власне розушння !стор!Г. Тобто в гсторичн!й драм! завжди !сну-вав елемент асоц{ативного бачення життя.який ! давав змогу пере-носити д{ю з минулого у сучасне. Асоц!ативне бачення минуло Г !с-тор!Г в гсторичнШ драм!-алегор!!' формально виражаеться через алегорхю як домхнантне начато дього жакру.

Гсторична драг.а-алегор1Я мае у сво!й основ! автентичний {с-торичний сюжет. Сшети цих гвор1в,як правило, традицШн!. I в зв'язку з цим гсторична дра¥а-алегор!я завжди насичена алкшями, натяками на сучаск! автору пол!тичн!.соцга^ьн! реал!!'.

Теоретичн! пркнципи жанру досл!джен! на приклад! п'ес "Роз-жалування Хай Жуя" У Ханя та "ГбрахГм Безумний" А.Турана Офлазог-лу.

У ВИСНОВКАХ п!дбит! п!дсумки дисертац!иного дссл!дяення. В!дзначено,,цо проблеми притчово-алегорячного напряглу властизг не лише драматичному мкстецтву.а й Л1тератур! в ц!лому. 6 вс! п!д-стави вважати.що Генуе л!тература,яка використовуе притчу й але-гор!ю як принципово значн! для суб'ективного перетворення св!ту митцем. Таку л!тературу можна умовно назвати притчовс-алегорич-ною.

Вона мае батату !стор!н ! традщ!Г,оск!льки своГм кор!шшм сягае сиво!- давнини,започаткувалася ще в дол!тературн! часи: у м!фах»казках,легендах ! байках*б!бл!йних притчах ! апокрифах. Але св!й розкв!т д}стала саме в красному письменств!» До тако!' л!тератури належать: "Норабель дурн!в" С.Бранта ! шк!льна драма, "Похвала глупот!" Еразма Роттердамського ! "Гаргантюа ! Пантагрю-

ель" Ф.Рабле,"Мандри Рул!вера" Дж.Св!фта х байки Г.Е.Лессгнга, твори Г.Сковороди,казки та "1стор!я одного м!ста" М.Салтикова-Щедр!на,,"Ми" е.Замятхна та "Козацькому роду нема переводу" 0. Гль' ченка,"Аристократ !з Вапнярки" та "Претенденти на папаху" 0»Чор-ногуза I т.д.

Але незаперечне й очевидне !снування притчово-алегорично!' л!тератури потребуе подальшого вивчзння,теоретичного осмисленыя I розробки. Де завдання вне !ншого досл!даення.

Основн! положения дисертацШного досл!дження викладен! в таких працях автора:

1. Особливост! поетики притчово-алегоричного напрямку в еп1чн!й драм К- Житомир, 1995.- 81 е.- Деп.в ДНТБ УкраГни П.05.1995, г!п 10—Ук95.

2. Притчево-аллегорическое направление в драматургии. Вопросы теории.- 1итомир, 1993.- 26 е.- Деп.в ГНТБ Украины 22.04.1993, л/840-Ук53.

3. До питания про м!фотворч!сть у драуах М.Костомарова // "|,1ико— ла Костомаров х проблеми сусп{льного та культурного розвитну украГнсько!' нацП". Тези допов!дей науково-практично!" конферег; ц1Г,присвяченоГ Г75-р1ччю в!д дня народження Миколи 1вановича Костомарова /Р!вне, 14-15 травня 1992 року/.- Р!вне: РДПГ.РДШ 1392.- С.25 - 26.

4. Библейское и современное в драме Ю.Эдлиса "Сочельник" // Целостность художественного произведения и проблемы его анализа и интерпретации. Тезисы конференции 13-16 октября 1992 года,-Донецк: Изд-во ДонГУ, 1992.- С.64 - 66.

5.' Типолог!я алюз!!' в творах Лес! УкраГнки. I б.Шварца // У Г1р-лянду шани Лес! Укра!'нки. Тези ы!жвуз!всько! науково-практич-но!' конференц!!',присвячено! 120-р!ччю е!д дня народження Лес!

Украинки.- Житомир: Льонок, IS93.- С.48 - 50. S. Библейские мотивы в пьесе В.Маяковского "мистерия-буфф" // Християнськг сюнети та образи в худошшх Л1тератур}. Тези до-пов!дей ШжнародноГ науково-практичноГ конферешш' /12 - 14 kbîthh 1993 року/.- Житомир: Льонок, 1993.- С. 19 - 20.

HLiznyv& А.З. Parable-allegorlo trend in epic drama. Foetioa.

Dissertation maintains a candidate of philology degree on the epeoiallty IO.OI.Об. - Theory of literature, Shevchanko Institu-

te material,not investigated earlier, 1» maintained,which deals ■with the typology of trend» in epic drama. The fa-ct of exi®tan-ca of par able-allegoric trend within the genre of epic drama la established. The poetics of the given trend la studied in deta-

se feat гее s promote the creation of allegories iapllcation and the parable,universal basis. The literary processes,which underlie the creation of various genre system of the given trend are Investigated. A nuobar of Raw,but clearly shaped genre formations are first stated and interpreted. It is indicated that parable-allegoric treifl in epic drama la a part of parable-allegoric literature.

Близюок- A.C. ПритчвБО-аллегорическое направление в эпической драме. Поэтика. Жанры.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.06.- теория литературы, Институт литературы, им.Т.Г.Шевченког Киев, 1995.

Genrea.

tes of Literature, Kiev, 1995

11,its specific features are defined. It la found out that the-

Защищается ранее неисследованный материал,касающийся типологии направлений в эпической драме. Установлено,что в рамках эшгчас' ксй драмы существует притчево-аллегорическое направление. Подробно исследована поэтика данного, направления и определена ее специфика,которая способствует созданию аллегорического подтек ста и лритчевого. универсального начала. Изучены литературные процессы,которые лежат в основе создания разнообразной жанровой системы данного направления,впервые указан Е теоретически осмыслен ряд состоявшихся уже новых жанровых образований. Указывается, что притчево-аллегорическое направление в эпической драме является частью притчево-аллегорической литературы.

Клшов5 слова:

еп{чна драма,притчово-алегоричний налрягл,поетика,жанргтропи.