автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Проблема единого происхождения языка в истории монознавства

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема единого происхождения языка в истории монознавства"

ки1всышй ун1верситет iM. тараса шевченка

РГ5 ОЛ

На правах рукопису

- 5 СЕН

MOCEHKIC ЮрШ Леотдович

проблема единого походження MOB . в ICTOPII мовознавства

Спещвльшсть 10.02,19 - теория мовознавства

автореферат дисертаци на эдобуття нченого ступеня кандидата фмолопчних наук

Кюв - 1994

Дисерташя е рукописом

Робота виконана на кафедр! загального мовознавства та кла-сично! ф!лологП ф!лолог!чного факультету Ки1воького ун!ве]>-ситету 1м. Тараса Шевченка

НауковиЕ кер1вник - доктор ф1лолог!чних наук професор Семчинський C.B.

0ф1ц!йн1 опоненти - академ1к HAH Укра1ни, доктор ф1лолог!чних наук, профеоор Мельничук О.С.

кандидат ф1лолог!чних наук, доцент Пахолок 3.0.

Пров1дна орган!зац1я - Донецький деряавний ун!верситет

Захист в!дбудеться "21 "хoÇn»<i. 1994 р. о'¿Отоп. на зас1-данн! спец!ал1зованоГ ради Д.01.01.09 при КиГвському ун!верси-тет1 1м. Тараса Шевченка за адресов: 252017, и. Ки1в, <5ульв. Т.Шевченка, 14.

3 дисертац1ею мокна ознайомитися в 01бл1отец1 Ки1вського у^версатету 1м. Тараса Шевченка

Автореферат роз!слано " " _ 1994 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано! ради кендидат ф1лолог1Чних наук

доцент

Гетьман 3.0.

Дисертац1йна робота присвячена анал1эов! fcropll Я сучасного стану проблеми спор!дненост! та единого походження /моногенезу/ людських мов! Вивчаеться 1стор1я розвитку 1де! моногенезу мов, розглядаготься теоретичн1 засади t принципа доел 1джешш, зроблено спробу в!дтворяти структуру деяких матер!альних елемепт!» 1 ви-сунути припушення шодо окремих типолог1чнкх рис г!потетично! "nepsIcHoî мовно! едност!".

Пор!внялыю-1сторичним (.твозневстЕШ зд!йснено класиф1кац!ю мов за трупами й родинами.. Розробка давно висловлюваних при пуще нь про наявн1сть м!жродинних гекетичних зв'язк!в привела в ос-тбян! десятил 1ття до об'вднання мое них родия у надродини /пскро-с1мМ/. Лог1чно постало питания про можлив1сть спор1дненост1 Mix надродинами, вир1шешш якого пов'язане з необх!дн1стю дапьшо! розробки й поглиблення генеалог1чно1 класиф)кац11 мов. Поруч 1з тим потребуе пояснения !снування деяких мовних ун!версал1й /фре-квентал1й/, передуЫм лексичних. Розв'язаняя цих питань ноже бути пов'язане з даЕно сформульованою Teopiera единого походження мов, про яку в мовознавств1 висловлено багато ц{нних 1дейГ В украГн-оьк!й л!нгв1стиц| в останнШ час вироблено принпипи м!жродинних поргвняльно-!сторичних досл!джень, вивчено широкий мовниП материл р1зних родин I реконструйовано деяк1 вих!дн1 дяя мов CBiTy праформи /досл!дження О.С.Мелвничука/,' Проблема моей ого моногенезу е складовою частинов вежливо! для мовознавства проблема походження людсько! нова взагвл! /досл!дження яко! в останн! роки значно актив (зувалося/. Все це зумовлге актуален!сть вивчення проблеми единого походження мовГ

Нвукова новизна роботи пышгае в тому, шо в н1Й зд!йснено спробу комплексного досл!дження проблеми моногенезу мов. Систе-матизовано i проанал!зовано вироблен! в |сторИ мовознавства 1деÏ шодо проблеми мовного моногенезу! Показано, шо теор!я единого походження мов узгоджуеться з теоретичнимн положениями р!зних галузей мовознавства. Запропоновано г!потезу шодо можливих шлях!в утворення в деяких мовних родинах бконсонантних кореневюс структур 1з моноконсонантни* /"редудл1кац№о~дисим1ляц1йна rlno-теза"/. на як!й мохе базуватися один з додаткових принцип!в м!ж-родинних пор!вняльно-1оторичних досл!дженьГ Зд1йснено реконструк-

п1ю окремих ыатер1альних елемент!в г1потетично1 перв1сно1 ыовно! едност!.

Някопичен! в 1стор1г мовозневствв 1де1 шодо проблема моеного моногенезу потребують узагвльнення 1 систематизацИ." Проблема единого походження ков пае бути проанал!зованв з точки зору сучасних теоре-тичних положень р!знах галузей л1нгв1сткки." Нарешт1, досл1дженяя проблема неможлаве без спроби реконструкцН окремих вих1дних форм. Це зумовлюе-необх1дн1сть комплексного досл1дженяя проблема единого походження мов в 1стор1! мовознавства, яке е ме^ею дисертац1Рло1 робота.

Завдання досл1дження вишшвають 1з с?ориульовано1 виие мети.

1. Досл1дити ввтокя моногенетичноТ 1де! /фольклор, давньосх!дна, антична й середньов!чна ф!лософ1я/ та II розвиток у пор1вняльно-1о-торичному мовознавств1 Х1Х-ХХ стол1ть.

2. Визначати мовн! й позамовн! теоретичн! эвсади моногенетичного досл!дження шляхом анал1зу сп!вв1дношення теорН единого походження мов 1з сучаснкми досягненнями р1зних галузеЯ мовознавства та деяхих 1нших наук.'

3.' З'ясувати особливост! цринцип1в моногенетичного досл!джепня у сп!вв1дношенн! з принципами внутр1шньородинних 1 м1яродинних пор!в-няльно-!сторичних досл!дженьГ

4. Эробити спробу в1дтворення окремих кореневих £оры г)потетично1 перв!сно1 мовно1 едносИ Й досл1дити II можлив! типолог1чн1 риси.

Матер!алом досл!дження виступсззть: I/ фольклорн! сюжети, твори давньосх!дних, античних I середиьов!ч-них ф1лосо$1в, прац! компаратив!ст1в Х1Х-ХХ стол1ть^ у яких т!ею чи !ншою м!рою висв!тлюеться проблема вих1дно! мовно! сп!льност1 людства;

2/ досл!дження з р!зних галузей теоретичного мовознавства тв ряду 1нших лвдинознавчих дисципл1н, розробки приншш1в пор1вняльно-1с-торичних досл!джень, особливо "глибинних" /м^жродшшах/; 3/ матерГал встановлених у мовозневств! мовнюс надродин, теоретяч-н! положения комларатив!стики шодо можливих рис архаГчних мовних стан!в, досв1д реконструкцИ прамов окремих родин I надродин."

ИетодологИна основа рой от и - прац! укра!нських /1.1.0. Максим о-вич, О.О.Потебня, О.С.Мельничук/ ! заруб1жних /Г.В.Лейбн!ц, Ж.-Е.Руссо, Е.Гумбсшьдт, В.Вундт та 1н./ досл!дник1в ф{лософсько-го аспекту проблема походжешю моей.

Серед методов доел!дження проЕ!дним в пор!вшш>но-1сторичний /1з деякими частковими доповненнями I уточнениями з!дпов1дно до специф!ки проблем/. Частково застосо^усл.ся внутр!шня реконструк-ц!я, системний типолог1чний анал!з.

Теоретична значимость роботи полягав в тому, шо застосовышй у н !й комплексний п!дх!д 1 одержан! результат и сприяють дг.льшо^у до-сл1даенню ширшо1 проблем походження мови як тако1, поглиблешш генеалог!чно! класиф}кац11 мов, з'яоуванню природп деяких моеяих ун!версал!й /фреквентал!й/.

Практична значения результата досл!джеюш полягав в мокливост! !х використання при читанн! вуз!всышх курс1в "Вступ до мовознавства" "Загашьне новознавство", н1стор1я л!нгв!стичних учень" 1 ногш-санн! в!дпов!дних розд!л!в п!дручник1в 1 пос1бник1в, «етодичноГ л1-гератури.

Стан вивчення проблема 1 1отор1я розвитку моногенетично! 1де! частково розглядалась у працях з 1стор1I глотогенетичних теор!й узагал! /О.Л.Погод!н, О.А.Донських. Б.В.Якушин/, а такох у досл!-даеннях 1з загально! IсторIх мовознавства. Теоретичн! аспекти про-блеми единого походження мов аиал1зувалися спец!ально М.Сводешом, частково. й !ншма досл!дниками загально! теорН глотогенезу. Принципа моногенетичного досл!дяення значною м!рою базуються на принципах пор 1вняльн о-вторичного досл!дження мов р!зних родин, сфор-мульованих ! обгрунтованих О.С.Мельничуком. Моялив! типолопчн! риои арха?чнах мовних отан1в визначалися у працях Л.А.Булаховсько-го, М.Я.Калиновича, С.Д.Кацнельсона, О.О.Леонтьева, В.В.Шевсрошк{~ на, Н.Ф.Яковлева та 1н. Широк! м!яродинн! пор!вняння моногенетичного сщимування зд!йснили А^Тромбетт!, О.С.Мельничук.

Положения, що виносяться на захист.

1. Анал!з.доступних дисертанту джерел показуе', що 1дея моногенезу мов протягом свое! тривало! 1стор!I наодноразово формуливалася ! в ряд! аспект!в теоретично обгрунтовувалася.

2. Сучасн! досягнення р!зних галузей мовознавства ! ряду 1ших лю-

динознавчих наук опосередковано обгрунтовують 1дею единого похо-ддення мов i е достатн1ми теоретичними засадами реконструкцП г1~ потетично! nepBicaoî mobhoî едност!.

3. Стан розвитку nорiвнялъно-1сторичного методу /з урахуванням часткових доповнень 1 уточнень/ та 1снугачий матер1ал мов р!зних родин дозволяють зробити спробу в1дтворення окремих кореневих еле-мент1в г!потетично1 перв!сно! mobhoî едност1.

4. Реконструйован! в робот! корзнев! елементи г1потетично1 перв1с-hoî mobhoî едност! ceoIm 1снуванням можуть св1дчити на користь мо-ногенетично1 теорП.

Структура дисертац1йно1 роботи. Робота складаеться з вступу i трьох роздШв. У розд1л! I анал!зуеться 1стор!я 1дэ1 моногенезу мов. Розд!л 2 м!стить досл!дження тооретичних засад ! принцип!в реконструкцП гипотетично! nepBicHoï mobhoî едност!. У роздШ 3 зроблено спробу в!дтворення окремих матер! альних елемент!в i ти-полог!чких рис мсаливого вих1дного мовного стану. Обсяг роботи -156 стор1нок машянопясу. Додаеться список л1тература на 227 поз.

Апробдц1д. Иатер1али дисертац1йно! роботи в!дображен! в допо-в!дях на 1-й 1 2-я м1жнародних конференц!ях "Нова I культура" /Ки1в, 1992 i 1993/, на науково-осв!тн!х читаннях у Ка1вському ун1верситет1, присвячених 180-р!ччю з дня народаення Т.Шевченка /Khîb, 1994/, на науково-практичн!й конференцП в Ки1вськшу державному техшчному ун1верситет1 буд!вшщтва та арх1тектурп /п1д-секц1я при кафедр i украГнознавства; Ки1в, 1994/.

Основнай зя1ст роботи опубл!кованиЗ у статтях, список яках додаеться в к!нц! автореферату.

ОСНСВНИЛ 3.IICT РСБОТИ Розд!л I» Анал!тичний огляд 1стор11 розвитку 1де! моногенезу ыов

Мовознавство зароджувалось у надрах м1фолог!1, де знаходамв i вит оки моногенетично! !де!. На?давн1ша з в 1 домах легенд про почат-кову едину мову лвдства налехить шумерам 1 пот!и переказана Б1бл1-ею. Рящ под!бних м!ф!в /не пов'язаних !з Б!бл1ею/ заф!ксовано у

фольклор} р!зних народ!в Дж.Дж.4резером та 1н.

У Давньому бгипт! /як згодом в 1нших кра1нах/ були спроби ва-значити вих!дну мову лвдотва своер!дним експериментом. Такий п1д-х1д, незважаши на жорсток!сть i безрезультатн!сть, демонструе переконанiсть в 1снуванн1 вих!дно! мови ! в1дчугтя зв'язку м!ж процесами розвитку "дитячо! мови" 1 лвдсько! мови як тако!.

Давньокитайська й давньогрецька фглософИ досл!джували "вста-новлення 1мен" i "виправлення 1мен" /походження мови, мотивова-HÍCTb мовного знаку/. Були сформульован! теорН "в1дприродного" ft "догов{рного" походження мови. Перза пози^я /PepamiiT та т./ моде певноа м!рою вважатися моногонетичною, tío природн! джерела походаення мови един!. Прихильники ж reopií договору спиралися на спростовану сучасним мовознавством 1дею вих!дно! немотивова-HOOTt мовного знаку, хоча все ж визнавали 1снування "первтших сл!в" природного походжешш /Демокр!т, сто1ки/ ado говорили про "встановлення" у в!дпов!дност! до-дМсност! /Гуань-дзи, п1зн1 мо!сти/. 3 в1дприродя1Стю f звукосимвол!змом пов'язуе походаення мови Платон.

У Середньомчч! проблему единого походження нов нер1дко роз-глядали на основ! тлумачешш 1пдпов1дних шсць Б i бл i í /передус!м Буття П:1/, але !де! теологов /Августин Блаженний, OpireK, Ефрем CípiH та 1н./ шодо вих!дно! мови лгздства еиходять за меж! мовоанавства.

Ном!нал!сти /П'ер Абеляр/ i реал1сти /Ансельм Кентербергй-ський/ сходились на 1де1 вих!дно! мотивов он ост i, природн ост i мови. На ц!й позиц!! п!зн1ше стояли Дж.В1ко, 2.-Ж.Руссо, Е.Конд1ль-як, П.Гердер. Вони п!дкреслювали звукосимвол1зм, виражальну I са~ мантичну обмежен1сть мови на ранн!х етапах Я розвитку, мал! ар-тикуляц1йн! можливостi nepBicHOl лвдини, aóo нав!ть прямо вислов-люЕалася за моногенез мов /ДжДИко, Й.Гердер/.

Великий внесок у досл!дження проблема мовного моногенеду зро-бив Г.В.Лейбн!ц. В1н не т!лыш на два стол!ття випередив автор!в ностратично! теор!Г, а й твердив: "Немае н!чого, що суперечило б, а не п1дкр!шшвало теор!ю про сп!льне походження вс!х народ!в 1 про одну перв!сну кор!нну мову". На думку Г.В.Лейбн!иа, вих{дна мова лвдства не тотожна жоднiй з 'Чсторичних" мов, f ця позиц!я

б у л 8 значим,! ¡сроком уперед пор1вняно з сэредньов!чними уявлен-нями про ту чи iHDiy в!дому мову як nepBicHy. HapeœTi, вчений пропояуе метод досл!дження проблем глотогенезу - пор!вняльне вивчення якомога б!льшо! к|лькост{ мов.

Поява на поч. XIX ст. пор!вняльно-!сторичного методу дозволила поставати проблему единого походження мов на наукову основу.

Як вважав В.Гумбольдт, "навряд чи можна заперечувати думку про моялив!сть незалежного одна в1д одно! виникнення к!лькох мов. . .".'Основшш принципом при досл!дяенн! мови мае вважатися той, який вимагае встановлывати зв'язки р!знкх мов доти, поки 1х можна просл1дкувати".

Бдане походжешш мов визнавали Р.Раск, Р^Кодцуелл, Ф.Ф!нк. Можлив!сть в!дтворення едино1 прамови на основ! пор!Еняльно-!с-торичного досл!дяення !снуючих мов припускав Ф.Бопп. До !де! моногенезу мов схилявся Я.Гр!мм.

'.'¡ЛЬоллер стверджував мсжлив!сть моногенезу ыов 1 закликав не боятися досл!дження ц!е1 проблеми. В!н ввахав: якщо м!х родинами генетичн! зв'язки слабш!, н!я усередин! родин, то це не означав окремого походження кожноГ родини.

У 2-й пол. XIX - 1-й пол. XX ст." ряд мовозневц!в займав пол!-генетичну позиц!ю. Проте вони при цьому спиралися на спростован! п!зн!шим розвитком науки положения, так! як: генетична !зольова-н!сть кожно! mobhoI родшш /А.Илейхер/, неспор!днен!сть типоло-г!чно р!зних ыов /Е.Ренан/, виникненкя лвдства "багато раз!в, у р1зних М1сцях i в р!зний час" /1.0.Бодуен де Куртене/, можлив1сть лише конвергентного розвитку мов /М.Я.Марр/. Деяк! мовознавц! /I Л ,Мешан!нов, М.Я.Калинович/ у сво1й пал!генетичн1й позицН спиралися на думки 'Л.Я.Happe. Проте 1 прихильники педогенезу мов визнавали м!жродинну мовну спор!днен!сть. Е.Ренан припускав 1с-нування мовних надродин, а 1.0'."Бодуен де Куртене в1дзначив вияв-лення м!жродинно! спор!дненост! серед перспектив мовознавства XX ст. Пом1ж суперечливих ¡дей М.Я.Марра зяаходимо нав!ть пеннг ви-дозм!ни моногенетично! теорП.

Ф. де Соссюр ввалав, шо спор!дней!сть ycix ыов не п!ддаеться доведению. П.Ф.Фортунатов, не виступагочи в принцип! проти теорН

едино! прамоЕИ, гадпв, шо 11 не г.'сдал а реконструювати тогочасними

мовознавчими засобами. Г.Шухардт гадав, ио н! моногенез, н1 пол!-генез не можуть бути доведен i, _але водночао твердив, шо вс( мови спор!днен! м!ж собою.

Новий етап розвптку теорП моногенезу становлять досл!дження, зд!йснен! в межах розробки питань м!жродинно1 спор!дненост!. Символом 1де1 единого походаення мов стало í'm'h А.Тромбетт1 /головна його праия з ц!е! проблема: "бдине походження мови".Рим, 1905/. М.Сводеш /"Поход -ешя 1 розгалуження мови".'Лондон, 1972/ розглядав ряд теоретичних аспект1в проблеми моногенезу мов ! робить висновок: прамови великих родин мають структурну сп!льн!стъ, яка*, очевидно, базуеться на дуне давн1й основ!. Це, на його думку, значно Зб!льшуе можлив!сть сп!льного походження мов св!ту. Часова глибина 1х розга-луження, за М.Сводешом, не перевишуе 100 тисГ р. 1дев моногенезу мов обстоюють також Р.О.Будагов, Вяч.ВсЛванов, В.В.Шеворошк!н та 1н.

Значний внесок до теорН моногенезу мов зроблено укра1нсысими мо-вознавщши.

Учен! КиТвсько! Рус!, давньоукраТнського пер!оду приймали б!бл!й-ну концепц!ю единого походження мов ! твердили про походження слов'-янських мов в1д ц!е! едност! /"Пов!сть временних л1т", "Густянський л!топис", "Синопсис", "1стор1я рус!в" та !н./.

М.О.Мвксимовяч, розробляючи теоретичний п!дх!д до генеалог!яно! класиф!кацН мов св!ту, висловлюе переконання в единому походженн! вс!х мов.

Походженням мови багато заГ.мався О.О.Потебня, але э проблеми моногенезу в!н конкретно ке висловлпвався. Однак 1де! вченого шодо афективних f звукосимвод!чних джерел мови, вих!дно1 мотивованост1 мовного знаку можяа опосередковано пов'язувати з моногенетпчноп теор!еи. До того ж О.О.Потебня особливо наголошуе на необх!дност! пор!ЕШ1льно-1сторичног'о досл!дження вс!х мов.

Ка думку О.Л.Погод!на/""ова як творч!сть. Походження мови." Хар-к!в, 1913/, людська мова виникла в одному м!сц!, в одн!й груп! людей. Для ФЛ .Кнауера. питания про можлив!сть моногенезу мов лдшаеть-ся невизначеяим через невизначен!сть на той час питания про моногенез людства. И.Сулима був прихильником ностратичноГ теор!!, але вважав, шо наЛдавн!ших прамов було скор!ше дек!лька, н!ж одна.

Недоведенс® на той чао /1925/ вважав теор!ю моногенезу мов Л.А.Булаховський /за визначенням Ю.Шевельова - представник молодо-граматичного напряму в укра!нському мовознавств!/. Пол!генетистом був М.Я.Калииович /спираючись у цьому на М.Я.Марра/. Але М.Я.Кали-нович визнае, що м!ж арха!чними мовами не могло бути великих в!д-м!нностей.

О.С.Мельничук ше в робот1 1952 р. п!дкреслював, шо природну основу розвитку лвдоько! мови в р!зних перв!сних колективах треба визнати единою. ütsHiuie вчений розробляе принципи пор!внялыю-!с-торичного досл!даення мов р!зних родин i на широкому.мовному мате-р!ал! робить висновок: ус! мови св!ту спор!днен! й походять в!д едино! початково1 прамови лвдства /"Про всеэагальну спор!днен!сть мов св1ту"//Вопросы языкознания, 1991, JÍ 2-3/.

Отже, аналiз IcTopi! !де! единого походження мов показуе, шо од 1дея тривалий час розвивалася ! в рад! аспект!в обгрунтовувалася. 3 розвитком пор!вняльно-!сторичного мовознавства теор!я моногенезу, що в р!зн! часи мола багатьох прихильник!в, в!детоюеться з дедал! ширшою fi вагом!шою аргументац!ею /прац! А.Тромбетт!, М.Сводеша, О.С.Мельничука/.

PoajKj^. Теоретичн! засади ! принципи реконструкц! f г!потетич-но! перв!сно! mobhoI едност1.

Шляхом досл!дження сп!вв!дношення 1де! моногенезу мов !з сучас-ними досягненнями р!зних галузей мовознавства та деяких 1нших наук визначаються теоретичн! засади реконструкцП г!потетично! перв!с-hoí mobhoí едност!.

Поземовн! засади: I/ моноцентричне походження як лкщини взагал!, так ! лвдини сучас-ного виду зокрема; .. •

2/ мала величина лвдсько! популяцН та невелика плоша заселено! людиною територ!! у час можливого 1снування г!потетично! перв!сно1 мовно! едност! /понад 100 тис. р. тому/;

3/ обмежен!сть психоф!.з!олог!чних ! артикуляц!йно-ф1з!олог!чних можливостей людинни на paHHíx етапах II еволюцП /зокрема, в на-

званий пер!од/.

Мовн! засади:

I/ едн!сть шдях1б розвитку "людсько! мови взагал!", мов т!в1 чи 1ншо! родини, надродини, "дитячо! мови" - в1д прост!шого типу до складн!ших;

2/ теоретична моклив!сть поглиблення генеалогЧчно? класйф!кац!! мов у минуле, встановлення генетичних зв'язк1в кИж надродинами 1 продовження ряду "мова - трупа - родина - надродина.до кате-горИ "перв!сна мовна едн!сть";

3/ еда!сть природних джерел формування людсько! мови 1 вих!дна .природна мотивовшНсть мовного знаку;

4/ наявн!сть ун!версал!Я /фреквеятал!й/ на вс!х р!внях мови, у т. ч. на лексичному.

Анал!з 1снуючих принцип!в I/ внутр!шньородинного 1 2/ м!жро-динного досл!дження мов показуе, що для реконструкц!I г1потетич-но! перв!сно! мовно! едност! застосовна друга група названих прин-цил!в /сфориульована 1 обгруятоваяа 0.С.Мельничуком/.

Специф!ка проблеми зумовила необх!дн!сть формулювання дисертан-том додаткових принцип1ь досл!дження:

I/ необов'язков!сть Е1дтворення некореневих морфолог!чних елемен-т!в /базуеться на теоретичних уявленнях про !золюючий тип арха1ч-нях мовних стан!я I досв!д! реконструкц!! бореальио! прамови М.Д.Аацреевш/;

2/ встановленля В1дпов!дностей з допущениям иожливост!: минулик "редупл!кац!2но-дисям!ляц!йних процес!в" /базуеться на висунут!й дисертантом х!потез! походження б!консонантних кореневих структур в 1д моноконсонантних шляхом редугш!кац!! й подальшо! дисим!-ляц!1: С^ >С1УС1У> С^С/ / С^У, де Сх - [Я/И, С2 - !нший

консонант/.

Отке, анал!з сучасних досягнень р!зних галузей мовознавства /а також антропологи, генетики, палеодемограф!!, палеопсихоло-гЦ/ показуе, шо ц! досягнення можна розглядати як опосередко-ване обгрунтування !де! моногенезу мов I як достатн! теоретичн! засада реконструкц!I г!потетично! перв!сно! мовно! едност!. Стан розвятку пор!вняльно-(сторичного методу дозволяв зд!йснити спробу реконструкц!I окремих кореневих елемент!в г!потетично! пер-

т 10 -

в!сно! мовно! едноот!.

Розд1л__3. Спроса рвконструкцП деяких елемент!в 1 рио г!потетично! перв1сно! мовно! едност!

Пор!вняльно-1сторичшш мовознавством вироблено три основн! кри-терП мовно! спор!дненост!, на яких базуеться прамовна реконструк-ц!я: регулярна звуков !дпов!дност!, сп!льн! некоренев! морфолог!чн! елемента, паралел1 в основн!й лексиц!. На раан1х етапах розвитку мови могли бути в!доутн1ыи 1 некоренев! морфолог!чн1 елементи, 1 по-дв!йне членування мови, тому при моногенетичному доол!даенн! варто в!ддати перевагу лексичному критер!ев1.

Б робот! використано матер!ал уо!х в!домих мовних надродин /нос-тратичнопалеоевраз!йоько1, австроаэ!йсько!, австроиез!Яоько1, негроафрикансько!, амер!ндсько!, ав стран !йсько1, частково коЛсан-сько!/, а також "палеоаз^ських", "папуасышх" ! "генетично !зольо-ввних" мов.

Реконструйован! в робот! коренев! форми мояуть бути покласи'ф!ко-ван! в1дпов!дно до !х структура.

1. Моноконсонантн! слова-корен! /СУ/.

С - носовий: *тч/пЧ/л\/п\' "я, м1й", "людина"; "н!, не". С - "плавний"1/г :*IV "р!дина, лити/ся/", "м'який". С - задньоязиковий е/к/ь... "ходити, йти"; "вода, лити-

/оя/и; ЪМАЯ "вогонь, гор!ти". С -ъ/р "великий", "роста", "багато"?

С--а/* :*<1Ч/ьу "той", "ти", "другий", "два".

2. Б!консонантн! слова-корен! /С^УС2/.

С| - носовий, С2 - задньоязиковий: "зм!я", "хробак".

- "плавний", (¡2 - задньоязиковий: * ппс "нога" /> "йти", "сл!д"/ С^ - задньоязиковий, С2 - носовий: ''к'.'п/^а "р!чка".

3. Слова-корен! з нерозчленованим консонантним комплекоом /С^СдУ/? *рвУ "бризкати, лити, р!дина".

Так, слово-кор!нь * тч/пч/пч/пя "я, м!й", "лвдина" в!дтворено на п!дстав!:

ностр. - праностр.^шаплN8двл "чояов!к", "самедь"; пн.-кавк. - чеченськ. нах "народ, люди", даргинськ. ну "я", лак. йа "я";

кит.-тиб. - давньокит. "я", тиб. да,"^ «я*1 б!рм. 9я "я";

австроаз. - юсас! qa "я", кхмерськ, ш?, тэпиь "лвдина", в'етн. nguoi "ладана";

негроафр.* - ва1 то "людина", кпелле гш "людина", бамана ne, п "я", лimogo "людина", л1нгала ngai "м!й? аканте, mi "я", йоруба eni« "людина", суах. mimi"fl", т- преф1кс класу лвдей, фула mi"я", канур! Any« "люди";

амер(нд. - загальноамер!нд. кор1нь п- "я"; авсграл.-тасман,' - загальноавстрал. кор!нь ^-"я", таем, nine, теепа!1"я";

"палеоаз!йськ!" - н!вх. н! "я", юкпг. мет

"папуаськР - мар!нд *яет "людина", кун!ма!па по "я", вер! ne Vi "1зольован!" - айнськ. <вд"я", баск, не "я", етруоьк, ai "я", корейськ. па"я", шумерськ. те "я".

На п1дстав! реконструкц!й мояуть бути вад!лен! елементи фонемного

типу - моновокал л I консонанти 1/г, т/в/в/ц, k/g/h.., р/ъ, t/d. t

а також консонанта! комплекси типу ре.

Реконструйован! коренев1 структура в1дпов!дають типам склад!в

су, сус, ссу:

Типолог!чний розвиток г!потетично! перв!сно! mobhoI едност! мож-на умовно представити наступною схемою:

I/ нероачленован! односкладов! звуков 1 комплекси /корен1-слова-ре-

чення/, Виняткова роль !нтонац!1; 2/ упорвдкування система тон!в, Тривала фонематизац1я; 3/ поява структур, шо складаються 8 двох сл!в-корен!в - гомогенних /редупл!кативн! утворення/ i гетерогенная /нвйпрост!ш! речешщ/; 4/ руйнувалня односкладовост! слова-речення. Дивергенц!я г1потэтично! перв!сно1 мовно! едност!.

Отже,. на лексичному р!вн!, якай набувве пр!орятвту при моногене-тичному досл1даенн1, на матер!ал! мов !снуючих надродин реконстру-йовано ряд р!зноструктурних кореневих праформ, шо в аргументом на корпеть !снування г!потетично! перв!сно! мовно! едност!, единого походження мов. На п!дстав! теоретичних подожень мовознавства про врха!чн! мовн! стана ! зд!йсненях у робот! реконструкции визначено моялив! типолог!чн! риси г!потетично! nepBlcHoi moehoI едност!, серед яках - ознаки ¡золшчого типу, а такод моновокал!зм.

Освоений зм1ст дисертац(йно! роЗоти опу<5л!ковано у статтях:

1. До виток1в мови // Нове у мовознавств! 1 л1тературозиавств1: Тематичний зсНрник наукових праць. - К.: ШК ВО, 1992. - С. 96 - 104.

2. Перед{стор1я укра!нсько! мови Ц Слово. - 1992. - Л 3. - С. 8.

3. Иервояэык как мост к первокультуре // Язык и культура: Первая международная конференция. Материалы." - К., 1992. - С. 99.

4. Перномова: проблеми реконструкц! I // collegium . _ 1993. -ft I. - С. 41-47.

5. 1дея сильного походження мов св!ту у мовознавств! XIX-XX сто-л!ть Ц Язнк и культура: Вторая международная конференция. Тезисы. - К., 1993. - Ч. I. - С. 40-41.

6. Першомова: в}д г!потези до теорН // collegium , _ 1993. _ ji 2. - С. 46-51.

7. Чи 1снувала перв5сна мова? // Лвдина 1 св1т. - 1994. - К 3-4. -С. 5-6.

П!дп. до друку CV, 01.94 Формат 60x84'/^. Пап1р друк. . Cnpcifi друку офсетний. Умовн. друк. арк. 0,03 .

Умовн. фарбо-в!дб. . Обл.-вид. арк. { О

Тираж ЮО . Зам. i&

Ффма «В1ПОЛ» 252151, Kiiio, аул. Волинська, 60.