автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Проблема фразеологической эквивалентности в перевода на близкородственный язык (на материале русского и украинского языков)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема фразеологической эквивалентности в перевода на близкородственный язык (на материале русского и украинского языков)"

'.

^ ___г^л - ' .

; ' АКАДЬМЫ Іі.іУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ іЛОВОІіііАИСі'ВА їм. (і.О.ІЮШ НІ

Ііа іі^мняг рукоішиу

КУЛІШ ЛАСМШ ВАЛЕНТИН ШіА

ПРОБЛЕМА ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ У ПЕРЕКЛАДІ НА БАИаЬКОііПОРІІЦІЕНУ МОВУ /на матеріалі російської та української ми б/

Спеціальність 10.02.01 - російська мова 10.02.02 - українська мова

АКШРШШТ дисертації на здобутая вченого ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1993

Дисертація виконана на кафедрі, російської мови філологічного факультету Львівського державного університету ім. 1. Франка

Науковий корівник - доктор філологічних наук, професор М. А. Алексєенко

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор М^П.Кочергам: кандидат філологічних наук, доцент Н^ЗаЙченко

Провідна установа - Чернівецький державний

університет ім. Ю.Федьковичг

Захист відбудеться 1993 р. о_____гол. на засідай

ні спеціалізованої ради /Д.т,&.20.01 для захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук при Інституті мовознавства ім. 0. 0. Потебні АН України /252001, Київ, вул..Гру шевського, 4/. '

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства гм, О. 0. Потебні та Інституту української мови АН України.

Автореферат розіслано ■ЗО 1993 ц. ,

Учений секретар .

сікші ші і зорано і ради '

доктор філологічних наук & Н. Г. Озерова.

Серед актуальних нроАіям сучасного нереклвдознаБС;:г,-,а оиИ/т-ЇУ УВ&І'У ДОСЛІДНИКІВ ПрИЬіірТиіШЬ ПИТГдШЫ НІ,Ді'і»чКШІІ/( ших одиниць />Ю/ засобами мови шірокладу /Ш/. іі.я увага зумоь-теня специфіко» й структурно-сомантлчною окициыот*! фр -і-\ч

ШХ засобі и, ВІД'ПіОргіНІім як и К ;1ив">;3п(ііі :і ШЭЖмЫИ Г^у.ЦК’Лцциа лі-

ігаї; етичного, загалчюфілологічного, нудьтухюлогічного, сопішіь-іюго та історичного характеру. .

фразеологізм, 3. йЛіх'ЧІ И01ІМІ1 ДЛЯ ЯЬОІЧ) ВЬ^ТВОрМЧйШШОТМ у МиЦ-иенні, семантичною комшикативнгсга та цілісністю, нолікоміюшшт-чісти, формально-граматцчпоіс неоднорідністю, нааіоіі<иіЬ!іою уніко-иьністю становить надзвичайно складний об"ект транолятологіі.

Вирішення багатьох проблем пвреюіаду ФО лишається однаково актуальним як на матеріалі близькоопоріднених, так і їшопорідно-июс мов. Необхідністю подальшого вавчення питання про ФО як об"-вкт транслятології викликано й зційопвнв нами дисертаційне діїол і'-ціквиня.

АкТуаЛЬНІСГЬ ДОСЛІДЖбІШИ фраЗСОЛОГІЧНОЇ ОДИНИЦІ ЯК ІифсМіа-цоанаичоі категорії мотивується необхідність вирішення теоретичних проблем функціонування та відтворення ФО російської ычои засобами української мови,зокрема:

1/ вивчення специфіки семантичної структура ФО, десц і.цжеаня складових симактичної структури фразеологізму н динаміт їх взне;-мод і і;

2/ здійснення узагальнюиче-синтазуючого опису спільного й різного у семантичних структурах трьох структурно-семантичних типів 20 - ідіом, фра'.іем, паремій;

З/ аналізу особивоотей функціонування ФО різних структурно-семантичних типів у публіцистичному тексті;

4/ класифікапії семантичних, формальних і функціональних параметрів *’0 за принципом їх транслнтопогічиоі ииа'і, суттввості , Нвсуттевості ДЛЯ еквівалентного Hl.il і У ІК,р»>-

кладі; ■ ■

5/ ВИЯВЛЕННЯ ОбСнГу транвлятологІЧНИХ №і(ЬМ«Г(-ігі ІІН.І >,т:і .14, структурно-сомантичного ТШіу ФО, ііаобхідного І ДООТиТЯ'.иГО діЬі характеристики «ЇО як одиниці перекладу;

6/ опису КОЖНОГО структурно-семантичного ТШіу ФО Ні' перекладу на близькоспоріднену мову;

?/ ретроспективного аналізу українських перекладів тноріе ЮСІЙСЬКОЇ ІіублІПНСТИКИ З МИТОЮ визначення ТргіНО.ІНТО’ІОГІ 'ІІІІ-.Х Ї.Хг-

ДОННІЙ. .

Перераховані проблеми й складають оонояні іиштішл ломілг.

аашш». '

■Улт-ч роботи - визначити кількісні та якісні паралштри зіоп вдення достатні дай того, щоб витекти ступінь еКБІЬаЛвІГГНОС'І иорекледкоі Й їсосідної одиниць, тобто їх транслятологїчну співвіднесеність У КОЕііеШіеВІЙ ситуації, рОЗрООНТІ! ТИПОЛОГІЮ ТрЛНО-дятологгчш:х відповідників СО та алгоритмічну модель перекладу ФО засобам:! української моь/.. - • ' ' '

0':"( К'ГІ'У .ГОС.ПТТГКИІ’МЯ. ІіООЛуШ'ЛВ 50 ЯК функці ОіШіІііО-СеМйНТИ-чні койот. г:<оидо вивчаються у системі ія оішт&гшгичішх і пара-дкрматкчшзс зв"маків, які простежуються у 'синхроні і та діахронії у зіотавлі-іван;ас текстах російської публіцистики і їх українських переклала/.. . • ■

Уятет:ол т.'ослі?->:гч.чм - твори російської луолішістшш середини XIX - .першої чверті XX століття, /твори !.і. Г. 'Чершмюиоько-го, .'.і. А. добролюбова, 0. 1. Герцена, Д. 1. Писарева, і . і).'Дто-ханоде та іа./, а також їх українські шроімеди 10~х-о0“х рр.

XX століття. ■

В результаті.попередньої р Зоти, яка оула здійснена коштом суцільної в.ібіркл з текстів публіцистичних творів та їх українській перекладів, зібрано фактичний матеріал, іікий систематизовано у з'/.глдді трьох картотек:

1/ алфавітної двомовної фразеологічної картотек» обсягом ' 2.800 од,.; . . , , - . ' ’• '

V/ контекстуально ї, дг-гморно ї Фразеологічно і картотеки обсягом 5.300 од.; ' ' . . ■ • ■ ■ ■' -

З/ ретроспективної контекстуальної двомовної фразеологічної картотеки обсягом 9.400 од., ' ■ ■ ■■ _ ‘

Зйходкчя з завдань комплексного дос'накоїш а С'О як об"скту транслятології, п роботі шікоріістовуктьоя різні мотоди: лінгвістичного о;;.;су, корівнязьно-тилологічиі'.Й. мігшовної фразеолог І. ч-ної агілікша ї, компонентного аналізу, транолитологічний, дистри-буткімий.

.'■’.ОТУЛОЯОГІЧиОЮ ОСНОВО» Є ВІДОМИЙ ПрИШШІІ ціаяектики - Прин-імп. гмстеглюсті , що визначає вивчення фразеології як динамічної слотом;: см.:анти»(ііо, формально і Функціонально неоднорідних одиниць. - '

у;., з;--!, лис» і : поліп-»*; я і ому, що в ній просто-

кується ііп;..:моан"лиок т ісіч^і.здо.-'їумон.аі-іііо'гь с^кшетшоі отрултури ч'О к'-і-.ноі’о структурно-семантичного г:;пу т (ТугжиГ1. які вякоиус 'їразоолоіч ум у тексті. ;й,ґ! взия:.*г>:<в”язок гиюг-йчао трчмодетолоґ'іч-иу спічіафіку ідіом, ^разом, карній. Описується опепя^іка семантичної с'і'гутгтуг.і; со різя;к таппч :і рогіоті гяіе^зо и% ?.:?-Т‘ч'ла,'£! рч~ тро^пектиин:** '>0'-;гйі:м;г- -у/раїїіиьХмХ зіотліало;;:-. в;;зйачаіи*і>ся умови рошизааіі фразеологічних і нефразеологічних відповідників и»х»л-ному фразеологізму, ч«гяі!02лаи-*^с»і мипшигп! -;у:п:ціОпа»іьж>го >пдґ>о~ ГУ п''-~:і!і,'.онтііих ц<>з^тс’гадплх аідномлнккгз.

. і!а підставі самантико-стил і етичного і функціонального аначіад українській иерекяадів у ротроспективі в:іявлязоться ті товдонаі і відтворення го пуоліпиотачійх творів, які сформувалися у діахроиі простежується динаміка транслятологічшїх підходів до пере-сладу ФО на різних ет&ііах іх здійснення. .

КоміиіексняЯ підхід у доалідкеяні ФО .дозволив охопхти різноманітність ік синтагматичних і парг»дктгяі?дч;і:«с зв”язт:т'? 'у г.пвсроіи і Д'гіхротітг о : о і;:ргтросло-а'.1:;^ у::ра • :іст,;іі,рмк--

■‘чілін/, і.:от:'гзо:-іа:;; оть :

і'і.'-'ггіг: іч*іу .о- жду X;,

г/..-;т-г.іЛ ;хре;«ндьй2 ’:,ц;;г-ь-„;л ;:с-с;.и;

:• / / с;:гу-.ди„

ьуушіі;.:!-:улуп; гал я гаг, з •.чку, що і.~ іч^'ііоііоіїиіія і.а/;;, сер: яиьяько.’о досл ;ДХ'Д;;;Л 10 і :і ::ор.?:слад;і';р ідиові Д!'.”к;ь у о."::;)Ьки^иОр;;;їі‘-;': .1 ь:лв! дотолло і,огх.ву.сі о-«уг.-чий тргигсяя'.'ологічкиЛ дідхід у акаченні фразеологічного матеріалу, забезпечу© ддференаійований підхід у пер-'тіт.г-? їх

П?руі:г'\урно-ОП.ЧчНТ/ч;-Ц'.Х Д'.ПЇИ. :л: 4-0 НчУ-ЛІ, І. ,Ої.'"г. у 00''І

.ігір'ї.:<”гр'.-і яготоч-'.-*;.»"-. ; :-ср:торі; відбору еквівалентних інво-мовншс відповідників. її використання дозволить зд;;“с;г.:тл перег ляд ФО з мтнпмяьнлми птредош- сгкантичігого, стхчтсти’гного, Фуллци-иа-льного : формального характеру, а<<о "сп тсгл'.х.

я і и‘, ;■> ро'.у:-,; ліь-існг.^тьс.і ;і ;:р::;лпд;;;з- Xc.po.fx— Ро'-.*-' ,4 : у;-..-,0Вій51,и З-іОТайЛОККЯ СО І і: ЗТЛ'ЛОП‘Д-

каі:ч та іу^годі'.гс.1 трг< ,"чл;т-; ч і.г,-о яг/і^гзу глоху;^ ь.'ко;'^ ;га~

у •:• ук/;о;;г.:і.:л рос: ііочго-укр^ ; і укра чі-

<:м<‘>'р'-'е;і'іськ»;х Фуузеат:огічкііх словників і довідкових ::осі6нирів.

Йа?орі.ш: дксортаиійного досчідаеккя можуть впкордстовувагись у вйклодйіікі вузівськітс осіювшж крофідтгеч'.а: курсів з російської та україяської коз, перокладознавства, порівняльної лішт.істі:ки,

у спецкурсах та спецсемінарах з контрастивної фрааеплогії, теоретичної та практичног транолятологіі. ' •

Проведені дослідження дозволяють винести на захист такі належання;

1. ^«зоологія належить до найвакливішпх емотивно-образних НІДСІ!СТЄ!і, за допомогою яких у публіцистичному тексті роолізусть-ся соціально-впливова функція з метою Формування суспільної думки.

2. Всі структурно-семантичні типи фразеологізмів належать до

відтворюваних засоОаш мови перекладу одиниць. Домінувати у процесі перекладу ФО на інпіу мову повинен Функціональний підхід, а критерієм російсько-українського зіставлення при цьому е дівлінг-вапьна відповідність / невідповідність одиниць за параметричним комплексом ознак,. Цей критерій зумовлює здійснення пронесу відтворення ФО в три етапи: 1/ розкладення семантичної і формальної структури іО на комплекс параметричних ознак; П/ зіставлення фразеологічних одиниць різних мов за ідам комплексом; Ш/ визначення ступеню еквівалентності одиниць в цілому за результатами ашііка-птї. '

3. Діанінгітьна фразеологічна асиметрія та її крайній прояв ~ лзкуїшрніоть - Є ОДНИМ З ВИЯВІВ НаЦІОНаЛМЮ-МОВНОЇ специфіки. Отупінь лякуваріюоті фразеологічних систем мов зворотньо пропорційний гх генетичній слизькості. ■

4. Фразеологізм мохо відпорюватися у тексті близькоспорідне-ііої мови різними сносоО'лг.іл: фразеологічним і нофразеологічкими. При ньому між ФО оригіналу і пореклаку існує п’ять типів відношень ; а/ фразеологічна тотожність, 6/ фразеологічна еквівалентність, в/ пасткова фразеологічна'еквівалентніоть, г/ фразеологічна аналогія, д/ міжодиничва невідповідність.

&, Ретросаективний аналіз відтворення 10 в українській поре-кланах російської публіцистики середини XIX - першої чиерті XX століття динлида чітку тенденцію послідовно і заміни нефразеологіч-них способів перекладу цих одиниць фразеологічним. У цьому певним чином відсбрнжасться пронос еволюції, устачения та стабілізації Фразеологічної норми української літературної мори, а також стан і.рсчіслятолот'ічної думки та практики в цей період в Україні.

. б. визначити оптимальний перекладний відповідник вихідній ФО. який знаходиться з осїашгьои у відношення* мінімального діал/нг-}і;и;ьн'П'о протистнїїдошш в конкретній мовній ситуаиі ї, кожна за до ш»:огоо аяяіюионованої алгоритмічної г.олелі іюроклоду. ’

V. Теорія і практика ьорыиыду ФО з російської на укра.н

сЬНу МОВУ СВІДЧІМ*. Про ТО, ШО ьІлШО ДОЦІЛЬНІШ £ ЬІріїШД ТроиіііИ/і-

тологічшім нриншіиом « на підрив українського яирнклцну інін і<>>-ПІНСЬКОГО Пікету /"укра П1І :<а!ІІ н" Г.ту/, Н« НОДібЛиі(Ь.-І у її і і;і і її-СЬКОГО ІШр^Кіїаду І>00І й.пькоиу ирШ'ІШІЯу /"русифікація" те!Шт.у/, н Функціонально обгрунтовано врахування значної близькості іша мов та прагношш до оптимально точного нідтворчшш іищі<ж<«лі>и<п специфіки КиЮЮЇ конкретної І.ЮаЯОШЮІІО і ситуації.

Алшоанія роботи. Основні спостереження і результата дослідження виїмлдеиі у наукових доповідях і повідошіешмх на наукових конфервїшіж різного рангу /Львів, 1989, 1992, 1993; Дрогобич, 1990; Харків, 1991,' 19ЭЗ; Москва - Ужгород, 1992; Київ -Черкаси, 1992; Київ, 1993; Полтава, 1УЭЗ; Івано-Франківськ, 1993/. Крім того, проблемні питання дисортаиіх неодноразово обгоьйр^ьч-лися на теоретичному семінарі аспірантів, докторантів і оиішукачі» та на засі «ать-іх кафедри росі Йоько і мови Дььітн.ьоіч» днрл-унівєрситету в 1991, 1У92 і 1993 рр.

Дисертація обговорена на розширеному засіданні кафедри р>>-оійоькоі мови філологічного факультету Львівського держуніверситету за участю провідних спеціалістів кафедр української мови, загального та історичного мовознавства, а також на спільному засіданні Відділу російської мови Інституту мовознавства ім. 0. 0. Потебні АН України, Основні положення дослідження викладені в 16-ти опублікованих працях, в тому числі колективному посібнику "Російська мова в тестах".

Дисертація обсягом 210 сторінок машинописного тексту складається зі вступу, трьох частин, висновків, списку використаної літератури і чотирьох додатків: таблиць, в яких запропоновані шкали, за допомогою яких визначаються ступінь еквівалентності вихідно і ФО і й Фразеологічного або нефразеологічного відповідника /додатки 1 - 3/ та алгоритмічної моделі перекладу фразеологізмів на близькосігоріднену мову /додаток 4/. •

У вступі обгрунтовується актуальність теми, наукова новизна, визначається мета і завдання роботи-, теоретична і практична значущість дослідження, характеризуються джерела і фактичний матеріал, викладаються методологічні основи і методи дослідження,: формулюються основні положення, що виносяться на захист.

' ІІ-ішпшіП частині. "$шзподргізна%квівачднтність як ттоіи-.»ія~ тологічнагЗЬбблАг'і" ідог.іпуитьЬл широкий підхід до рои.уміиїм

єкту фразеології як найбільш конотруктивний для транслятологіч-ного дослідження фразеологічного матеріалу. Такий погляд на фразеологічний об"єкт дозволяє виділити три структурно-семантичні тиші ФО - ідіоми, фразами, паремії.

Викладаються теоретичні передумови дослідження, коротко подається історія розвитку транслятологі чного вчення, аналізуються основні положення сучасних транслятологічних концепцій, що розроблені в працях зарубіжних і вітчизняних мовознавців /0. В. Федорова, Я. 1. Реикера, Л. К. Латшева, С. Г. Бережана, А. Д.Шва-йцера, М. А. Алексьєнка, С. Г. Гаврі на, М. Дк. Хеллідея, 1. Левого, 3. Кяеменоєвича, Дк. Лакоффа; В. В. Коптілова, С. Ковга-юока, II. А. Батута, В. Еагойшк, її. Коссеріу та ін./. 'З позицій автора прокоментовані визначальні положення наступних транслятологі чних концепцій: буквалістської, ношативио-зм готово і. функціональної. , дишілкаї.

Фразеологізми поділяються - на три структурно-семантичних типі:

на підставі їх Функціональної нетотожності та невідповідності семантичних структур . Зазначається, що фразеологізми різних

структурно —семантичних типів як об"єкт транслятології мають багато спільного, що о наслідком ізоморфності раду їх властивостей

і ознак, а сама, семантичної цілісності, відтворюваиості, функціонально-семантичної комплікатавності, полікомпоне нтност і та ін. Однак дифербншйними ознаками фразеологізмів різних типів є ті з них, які визначають специфіку конкретного отруктурно-семантично-го типу і протиставляють одиниці даного типу іншим. Аломорфні ознаки ідіом, фразем і паремій і були покладені в основу трьох транслятологічних моделей перекладу, орієнтованих на специфіку одиниць структурно-семантичного типу. Використовуючи дані моделі перекладу, можна визначити для будь-якої контекстуальної ситуації оптимальний перекладний відповідник, мінімально протиставлений вихідній ФО за параметричним комплексом ознак.

В цій частині роботи розробляються основні положення Функціонально-семантичного підходу до ФО як одиниці перекладу. Описує-тьоя специфіка семантичної структури ідіом, фразем, паремій. Услід за М. А. Алексеенко, до компонентів семантичної структури ФО відносяться денотативне значення, внутрішня форма, образність, компоненти, що складать прагматичне значення ФО: експресивність, емоційність, оцінкість, функціонально-стилістичну маркова-ність одиниць. . . . .

* 1

З позицій функціонально-семантичного підходу до фразеологіч-

ного матеріалу досліджується семантична'структура Ф0, у якій виділяються ііомпоінзнтіі семантичного ядра і цдрифдрі і. Таким чином, дослідження здійснюється ла рівні компонентів семантичної структури Фразеологізмів, тобто ступінь еквівалентності зіставдюва-них одиниць визначається на ршіі . глибинних семантичних стрга-

ЗИ>*

В роботі провідною с думка про єдність Фугасці окально-семан-їичного аспекту т рівні фразеології. Дається типологія функцій, які ФО може виконувати в тексті; описується сутність фразеологічної комшіікативності.

Бяизькоспоргднені міжмовні зіставлення поділяються на одно-ТИПОВІ І РІЗНОТИПОВГ. До однотштових відносяться зіставлення фразеологічних одиниць, що належать до одного структурно-семантичного типу: бить бакдуии - байдики бити: убить двух зайпев -

- вбити двой зайпів: буква закона - буква закону: саноги всм.чт-

іі - на вецбі і.'іу,'і!іі . Різнотшюві зіставлення - кч ткд траїкзлято-лог і чімх яідоокень між -ІЮ, що належать до різних структурно- се-маитичи.іх танін: маитіпуп труд - даіч-,.і:<а п^-члл: :,оі:аогь бньорак

- цоі;аоУ'.'і я ■ ■ т■ с ^чг-п.дг.ь': пиио н гадгс - справі кінець та і и.

іі;«о«>ни із специфіки семантично* структура одиниць різних стру ктурі>;>-<з<№здімчиих типів і «^"«ктавнох цілісності Фуняціона-ЛЬНО-ОеМ5>НТ.!Ч!И>ГО П8рЗМЄ'.*ру На РІВНІ фраЗООЛОГІ ї, пропонуємо грапашм транслятологічяо зіставтованих ознак ФО на три типи: транслятологічпо обов'язкові, суттєві, несуттєві. ид градація спеинфі чна для ідіом, празем, даремій.

'Ьс-'іi~.ua 2, .Способи і засоби и:/пъо;ЮиНЛ яолцнагивно-хаоактатло-

• гічних ФО в українському перекладі .

1УТ досліджується специфіка контекстуального функціонування номінативно-характерологічних СО у публіцистичному тексті. До но-ншп’-'ив*ю-х<*р»жтг.ірологічговс типів ФО відносимо ідіоми /ахиллесова ІШІ, жльнцй ::у:лл;ь. кнгаЛскал стена. днаеть между двумя стульями. втяту.т.ч очки, ізут гороховый, мелкие сошки. мудияД по ак^-<£!.< оунати оуаалыгях. з додіу та під ринву. закарбувати на носі і под/; і (ііпаземн /лицом к лицу, краеугольный камень, бить челом. ни на золоо. вбивать в голозу. угрызения совести, и нашим л вашім, ввести в оману. потрапляти в пастку, ставити на цільна місце, слово в слово та ін./. •

Зіставлення українських варіантів перекладу фразеологічних засобів з оригіналом дає підстави для ’георшчшх висновків иодо спо-

іш-і'іки перекладу комінатияно-характерологічшіх ‘10, способів і принципів відтворення їх у близькоспорідненій мові. При трансля-тологічному порівнянні фразеологічних систем двох споріднених російської та української мов об"єктом зіставлення с діалінгва-льні системні відповідники / невідповідники. Метою перекладу ЗО при цьому лишається встановленця мовленнєвої /текстуальної/ фра-чйологі“чої.відповідності, в ідеалі - тотожності, засобами мови перекладу. '

Застосування аплікації одиниць за параметричним комплексом ознак дозволяє розробити типологію українських мовленнєвих від-пояідшжів ідіомам і фразе мам вихідної мови, розрізнюючи серед ник олнотипові. різнотипові та описові не&пазеологічні відповідники; .

олнотипові: ідіома ВМ ідіомо Ш,Фразоыа Ш >фразема ПМ

* /сбитн на одну колодку - збиті на один копил;

статіть точки над "і" - ставити крапки над "і"/;

різнотииові: ідіома ВМ -►фразема ІІГЛ, фразема'Ш ідіома Ш /валить через пень колоду- робити аби робилося;

* * рооити як но своїм/;

неіїюазеоло- фразеологічні кальки;

гічні відпо- у^трещать по всем швам - иоротися

відники: / по шитому /1924, 1925/ - тріща-

/ ти по всіх нитках /1932/ - трї-щати по всіх швах /1947/; власно описові ,

/Ш

номінатив- /словосполучення, речення/:

по- харак- оставлять под спудом - залишати

терологіч-Л . захованим/1927, .1932/; с&л черт

ні ФО 1\ монолексем- не брат - ніщо не обходить/1926/-ГНІ відпо-

І відники . . •

і імпліпитний

пеРеклаД , ■■

' Контекстуальне використання перекладачем одноттювих і між-гииоьих відповідників мотивується історичними та функціональними і)лктора'.тг;. В цілому ж, їм притаманний системний характер, оскільки рони п мовленнєвою реалізацією узуальних системно-мовних одиниць. Решта ж пероіуіадіпсс відповідників має яскраво виракшшй си-

туативно-мовленнввий характер. Вони є результатами індивідуальної творчості перекладача. При міжодшшчних зіставленнях ступінь еквівалентності одиниць визначається способом аилікаці; $-0 за диферсшційшіми для вихідної ФО ознаками.

Мовленнєве використання ідіом і фразем зводиться до чотирьох типізованих ситуацій:

1/ ідіома /фразема/ не трансформується і не королює э компонентами тексту /".♦. нельзя т сознаться, что его талант чроэ-«нчайно одностороннії, что вследствие этого, все герои его повестей сбит» ва одну кололку"/£елінський. Літературні мрії//;

2/ ідіома /фразема/ не трансформується, але корелює з компонентами тексту /"Как же ато он не заметил того_с§м£Г£і £Д£н§,

К.ОТОР2Г2 1._М]яайдо£СКи^ і! его £оипания_тгік_уаоЕН2 2 238 іодка-ственно внстамїяот_напоказ_всем зевакам" /Плеханов. До питання про розвиток моністичного погляду на історію//; •

З/ ідіома /фразема/ трансформується, ало не корелює з компонентами тексту /”... спина народа все шив «слонялась над орогненной его потом землей" /Луначарський. Великий народний поет /Тарас Шевченко///;

4/ ідіома /фразема/ трансформується і корелює з компонентами тексту /пЛ поистине великолепен бил тот просак. £ ко^о^ыД цодадп_бдя£ода£я_э1ому_чаща йУ<2ь£ктиаи£та а £. ЗШх а йдодс£.щ ао Цл&в£" /Плеханов. До питання про розвиток моністичного погляду на історію//.

Ніж транслятологічними відношеннями тотожності. еквівалент-* пості й аналогії фразеологізмів і приналежністю ФО до певного структурно-семантичного типу існує певний зв"язок. Так, «ТО російської та української мов, що знаходяться у відношеннях фразеологічної тотожності або еквівалентності, практично завади належать до одного структурно-семантичного типу /слово в слово -.<а°60Л_ШШй, ко йдіть, .завтраками - грдувэдцзйданвамч/. в му знаходить свій вияв близькоспоріднена аналогія російської і ' української мов на фразеологічному рівні.

Значна частина російських ідіом і фразем в українському перекладі відтворюється аналогами: бабьи сказки - сон рябої кобили: б<?з ножа резать - без вогню дектиі не ЛЫКРМ.ШИТйй - да. В їІмГд битий та ін. Явище фразеологічної аналогії лежить в основі різ-нотипопого перекладу.

В ході ретроспективного аналізу перекладів ФО на україиоьку мову виявлено, що фразеологічні аналоги активно використовуються

в українських перекладах різних років, однак поступаються за кількістю Фразеологічним тотожностям і еквівалентам у перекладах 40 -• 60х рр. та описовим і монолексемним відповідникам у пери-кладах 10 - рр.

Спосіб калькування як одна з форм відтворення ФО в перекладі досить продуктивний. Специфіка покомпонентних кальок в тому, що вони, проходячи складні стадії інтерференції й інтеграції, можуть стати фактами мовної системи. Тому шкоміюнонтие калькувати займає граничне місце між фразеологічним і нофразеологічгіими способами перекладу. ІІри ньому ситуативні покомпонентні утворенні відносяться до описових засобів перекладу, а кальки, які історично інтегрувалися в систему мови, - до фразеологічних.

У близькоспоріднешос моим в ще більшій мір'Й ніж у генетично і типологічно далеких, вибір калькування повинен мотивуватися функціональною доцільністю.

ІІокошюнентниЙ переклад ФО - ефективний спосіб подолання міжмовної фразеологічної асиметрії і безеквіаадентності: ни око но вшу.'?, ни оуб неймет - ні око не бачить, ні зуб не бере: осиное гпозло • осине ГНІЗДО і т. ін, .

Власно описові /або дсскршгпшні/ та ыоноликсамиі відповідники ФО ~ утворення, які обслуговують конкретну мовленнєву Ьиту-аціь і за її межами втрачають можливість відтворюватися: разбить •ШШИйЗХ - і^ЕтШ^ШВ2ЛЬ /1924/ - да&шиШЛ2£й /1925/ -/1932/; не...остагшг--качня: на качне - не залипши;. шлайаішиі /1926/; іш.^лаі)кхь.. літом в. гр>ізь - щ; погано іМіш^лЖ-^ІЖ! /1936/; Дй,.шШ!ощй - Щещ& /ІШІ, 1932/; ішішіь-таойї - №.?,<№шт /і 926/.

Сфера шшваннл описового і монсмоксемного способів відтворити ч,-0 обмежена норокподамя 10 - 30х рр. XX ст. Непродуктивність ц';>ї способів «ериг-каду на сучасному етапі ішкликана значною ссмпитячиою і функціональною аоиметріею текстів,-шо виникає внаслідок їх застосування.

Зміи'ііштний спосіб лише умовно можна назвати способом відтворення Фразеологізмів',’току що лрк його реалізації у перекладі навіть значения ФО іш завжди актуалізується, не кажучії ьке про втрати в прагматичному значенні, образності.- Випадки використання цього способу перекладу СО російської морл в публіцистичних роботчх, іцо досліджувалися, не виявлені. '

В ході ретроспективного з і ставлення українських перекладів творів російської пуЛліинопнса пр/дмена «іоозідовно здійснювана в «"•і зс'нііГ! о;ї;їсо плі о »,іоп*’-:г-;''“:?.“!іі[о /:;;'-сі>оін відтророшш <'0

________________ ______________ ____________ “ і л.

,«шніл переїладіа /10 - рі>. XX ст./ фразеологічним і сноео- ’ гіом кальку ванни у перекладах :і0 - йи* рр. XX .V». Дана *|іе«Н(>ч міологічна твндсїнш я ішионюс'Гьс/і фокто^дмії ріаного плану. Початку нього пропооу - кін, 20 - Ш'Ч. 30хр[,. - опринча стаоіі наш л Фразеолог• чмнх норм сучасної української мови, що снішшлгі а ним періодом, інші, армування функціопальної концепції перекладу у вітчизняній транслятологі ї - 40 • 60_Ірр. ііідобрааиімои у нодо-лаині буквалістського нілходу цо порокладу і активнійзаміаі оті— совоїм імонолексемного способу фразеологічним. Крім цього, відзначена транслятологічна тенденція об'єктивно зумовлена багатющими дистрибутивними і варіативними можливостями сучасної української літературної мови, її яскравим і самобутнім фразеологічним фондом, у якому є всі необхідні засоби для еквівалентного перекладу російських фразеологізмів.

У третій частині "Способи та засоби .відтворення. наїм,іШш опишщь в українському перекладі" досліджуються специфіка Функціонування паремій у публіцистичному тексті. Ршроблисті.ои класифікація способів входження паремій в текст, перед яких націляється: входження за допомогою слів-супровідликів, інтинацішм формально не виражене входження та семантичне співролніїц.жнн.

ГЬ зокіігйїиі ретроспективного аналізу українських прикладів розробляється типологія транслятологічішх відповідників аа-рем і ям ви.

Паремії відтворюються в українських текстах фразеологічним або нефразеологічним способом.. При цьому фразеологічні відповідники /як правило, паремії/ знаходяться з вихідігіми одиницями у відношеннях тотожності, еквівалентності, аналогії. До нефразео-логічних належать описові відповідники, що покомпонентно відтворюють вихідні паремії.

Особливість паремій як об"єкту перекладу полягає у ригу«явному відтворенні їх в їй одиницями того ж структурно-см.ілнтииного типу. ЦИМ паремія Принципово відрізняється ВІД НОМТНЛТИШЦІ-характерологічних ФО, оскільки більшість ідіом і фразам можуть відтворюватися одиницями іншого номінатиано-характоролоп чного типу, тобто ідіома фраземою, фразема ідіомою.

Нефразеологічні відповідники паремій відносяться до ситуативних утворень, їм не властива відтворюваність, воші обслуговують конкретну мошіенневу ситуацію.

Відтворення паремій однотиповими відпові я никам и забезпечу*: еквівалентний пороіслад орнгінаїу в Ш. Сутність такого ио| «-к-к-ду •

полягав у використанні в українському тексті паремій зі значенням, еквівалентам значенню вихідної ФО. Безделье портит человека -Без діда псується ома; Ке мил свет, когда .аотта нет - Ееалід-ного друга велика туга; Кому много дано, о того много и спросится - Кому багато дано, з того багато й спитають та ін.

Порівняльне дослідаання вихідної паремії і її коракладнюс відповідників здійснюється шляхом аплікаиі ї параметричних ознак паремій на систему ознак одиниці перекладу у відповідності з певною послідовністю, що зумовлена ступенем транслятологічноі значущості параметру зіставлення. Алгоритм порівняльного дослідження паремії Ші та її відповідника в ДМ такий: здійснюється аплікація денотативного значення, а потім функціонально-стилістичної маркованооті, внутрішньої форми, функціонального завдання в тексті, експресивності, емоційності, оцінності, образності, структурно-граматичного офорллення і дистрибутивних можливостей одиниць.

Цей алгоритм траислятологічного зіставлення використовується і для визначення ступеню еквівалентності нефразеологічпих відповідників вихідним пареміям, таким як: Спой, светик, не стыдись!

- .Заспівай, сашвдько. не соромс! /1924, 103; 1932, 112/ - Заспі-

вай. соколику, не соромся! /1947, 101/ - Співай же. люба, не оо-ромсь ! /1958, 108/. .

Описовий спосіб відтворення паремій непродуктивний. Це ситуативний переклад паремій реченням, семантично співвідносним з нею. Описова відтворення одиниць цього структурно-семантичного типу стає подібним до тлумачення, переказу значення одиниці засобами української мови. При цьому певна частина гносеологічного потенціалу фразеологізму втрачається. Де, в першу чергу приводить доде-фразеологізації паремії та руйнування функшональлої структури тексту: талант тачанту рознь - хист до хисту не приходиться /1924/

- но всі, .таланти, однакові /1926/ - таланти бувають різні /1932/ -талант різниться від таланту /1947/.

В цілому ж, можна говорити про динаміку розподілу способів перекладу по відношенню до фразеологічних типів при бдизькоспо- . рідненому порівнянні. Так, більшість ФО відтвориться фразеологічним, способом, що пояснюється генетичною і типологічною близькістю російської та української мов, а також тими лінгвістичними факторами, що визначаються цією близькістю. Семантична, формальна і Функціональна специфіка зокрема.паремгі, як фактори лінгвістич-

ного порцпку, формують оптимальні умови для перекладу о линянь цього структурно-семантичного типу фразеологічним способом або за допомогою фразеологічного калькування. Використання описового способу ш;рекладу паремій у перекладі на близькослорідярну мову - явище виняткове.

У Висновках стисло подаються основні підсумки дослідження.

Но томі дисертації опубліковані наотулні роботи:

1. Учение А. А. Шахматова о неразложимых сочетаниях как источник фразеологической концепции В. В. Виноградова // Тез. докл. республ. научно-матодич. семинара, посвященного 125-лотип со дня рождения А. А. Шахматова. Труды акад. А. А. Шахматова и профессиональная подготовка студента-филолога. Львов, 1989, с.23-24.

С. Фразеологічна одиниця як засіб інтелектуалізації публіцистичного мовлення // Тези доп. регіон, наук.-иракт. конференції. "Мова і духовність нації”. Львів. 1969, с, 69 - 60.

3. Особенности воспроизводения фразеологизм,-1 в ранних ук-ті-чинок'лх переводах ироизведений 3. Я. Лотта // Вестник Ль но некого ун-та, серил Ф;'лологнч. № 21, 1990, с. 13 - 19.

4, 0 воспроизведении асимметричной (фразеологии в бднзк >род~ отодшюи поропопо // Те.тл доп. всесопзн. наук.-матод. конторой-її і ї "Проблемі! шжир*доетнлх зв"язків в умовах білінгвізму". Дрогобич, 1Ь90, с, 167 - 16Є.

- 5. Фразеологическая эквивалентность и способы ее дсстте-

пия средствами близкородственного языка // А. А. Потебии - исследователь славянских рэаимооштй. Тез. всесохян. научн. конФ.

В2ч. Харьков, 1991. Ч. 1, с. 135 - 137.

6. Особенности воспроизведения фразеологизмов в украинских переводах русской публицистики /ретроспективный аспект/ // Тез. доил, нооеоюзн. научи, коиф. "Соотношение синхронии >' диахронии в нзмкойоЛ уволмдш;". Москва - Ужгород, 1991, с. 10$ - ,109.

7. Компонент семантической структурі? фразеологизма и его. восис’оиавпдопио в близкородственном переводе // Тез. докл. регион. иау'іі'. коїіф. ’’іірофеосор Е. В, Крогевич и современное языкознание /К 90-летию со дня рождения/". Львов, 1991, о. 116-117,

0. Трэ но цитологическое соотносит’ фразноногиэмов близко-родственич* ичнков // Тез. докл. научи. - м°3'.?д. конФ. "Проблеми изучішн и преподавания русского язнка в вузах н школах республики". В 2ч. І.ІИНОК, 1992. Ч. 1. о. 161 - 163.

І я.

9. О воспроизводили семантичоокоіі структури фразеологизмов ччілиацородотвенпом переводи // Тези доп. рчспуОя. ннук, кон-і-чр, "П[!'Илпм:і аіст£*вної семантики”. Київ ~ Черкаси, 199с, о. 117.

10. Фразеологизм в текстах перевода на блпэкоридотвдшшй язик // іуескиіі язик: вопроси функционирования и методики преподавания. Львов, 1992, с. В9 - 101.

11. Русский язнк в .тостах. Уч. пособие для студентов филолог,

ф-та. К,, 1993. 400 с. / в соавторство /. '

ЇЙ. Про фразеологічну типологію Іі.О.Ларіна // Тези наук, конф. мовознавців України "Актуальні питання мовознавства у світлі праць Б.О.Ляртна і Ф.ІІ.Філіна. Київ, 1993, о. Ь2 - 83.

.13. Эквивалентный перевод фразеологизма на близкородственный язик как транслятологическая проблема // Взоимодеііствио украинского, и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания /Материалы докладов 1 Гани-ч•’-ouv.it/. в 2 т. Нпдтова, 1993. Т. 1, с. 1вЗ - 165.

/