автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Проблема государственности в программных документах и деятельности современных политических партий Украины (историко-политический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема государственности в программных документах и деятельности современных политических партий Украины (историко-политический анализ)"

/о

КИСВШШ ШВЕРСШТ iм.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопнсу

Томенко Микола Володимирович

nPüEJiKMA ДЕРЖАВЮСТ1 В ПРОГРАШИХ ДОКУМЕНТАХ ТА Д1ЯЛШОСТ1 СУЧАСНИХ ПОЛГГИЧШ ПАРТ1Й УКРА1НИ ДСТОРИКО-ПОЛГГИЧШЙ АНАЛ13/

(7;.00.02-"В1тчизияиа icTopifl"

Автореферат дисертащ: на здобуття наукового ступеня кандидата гсторичних наук

Кихв-1992

Робота виконана на кафедр! новхтньо! ¡сторп Украши Кихвського ун!верситету Тараса Шевченка.

Науковий керхвник доктор гсторичних наук, професор Слюсаренко А.Г.

ОфщШп огюненти:

доктор 1сторичиих наук, професор Гордтенко Л.М.

кандидат ¿сторивдих наук, доцент Грипенко 1.С.

Провтдна оргашзащя - Львгвський державний

ун1верситет.

Захист дисертащх вхдбудеться Ь р.

у / С> годин на застценш спеглалгзовано! ради Д.ОбЬ.1В.06 при Кивеькому ун1верситет; гм.Тараса Шевченка за адресов: 252022, м.Кшв-22, вул.Володимирська, 60.

3 .дис'ертацгею можна ознвйомитися у неуков*й бхбл1оген1 Ки1вського ун1верситет,у гм.Тараса Шевченка.

Автореферат розгсланий © %втш 1992 р.

Вчений секретер спешал130ваш>1 ради, кандидат 1сторичних наук,

доцент

РУДЬ и.о.

. f "'.""Дктуальшсть дослтдження, Проблема розбудови власнох дернави була проездною в icTOpiï суспхльно-i... полгтйчного руху Украхни. Вгд першого полгтичного ^об'едрання Кирило-мефодi ï вцх в, що постало в народни-

добу, до створення снстеми политичного плюрализму в пострадянеький nepiofl - нашональне питания эалишилося головним на Mi пол1тично'1 думки украхнсько'х icTopiï.

Вступ в XX bîk хврактерний появою на Надаипряншши перших лол1Тичних naprifi. Слробою полгтичного об'еднання нового типу було недовговгчне "Братство тарасхвцхв" 189} року, а в 1899 роцх в Харковг засновано Революхцйнй украшську партш /РУЛ/. Проблема незалежностх Украши стае предметом теоретичних дискусхй серед полгтичних кгл Г'алиодни в 90-х роках /Юлган Бачинеький, 1ван Франко/. У 1900 poui надцншрянський публхиист Микола Мгхновський випустив брощуру "Семост1Йна Украша", яка зашнчувалася вимогою "oflHîsï, 5ДИно'1, иероэд1ЛЬН01, в1льног й само-стчйнoï Украши В1Д Карлаг ет по Кавказ". Але до 1917 року гдея незалечсностг не здобула широкого пошрення серед полгтичних органхзацп"? Украхни. Пршритетною була вимога 8БТ0Н0МН0СТi Украхни в рамках федеративно! демократично'1 Pociï.

Процео творения украхнськох державностх в пер1од Центрально'1 Ради пройшов два етапи. Перший можна назвати автоном1стським /весна-осхнь 1917 року/, другий - само-сгхйницьким /зима 191? - весна 1918 pp./. Великий паро-докс украгкськог нацхонально-демократачног революцп 1917 року полягае в тому, що в рол1 будхвничих деркави опинилися не самостхйницькх пол1тйчн1 Te4iï /Украшська парт i я сошалхстхв-самостхйникхв, Союз визволення Украхни.../, а переконаИ1 федералхсти Дкрахнська партхя соц1ал1ст1в-револш1онер1в, Украхнська сохиал-демократич-на робхтнича партхя, Украхнська перт1я сошалхстхв-федерал!СТ1в.../• Оскхльки кергвники них: партШ очолювали напгональний лровхц Надцншрянськох Украгни, то логчка поц1й привела саке ïx в1д федерализму до незале^но-

СТ1. Броте р1зН1 форми державностк Укра1нська Народна Реслублгка, Гетьманат Скоропадеького, Директорхя, - не эмогли протриматись довгий час. Одшею з головних причин занеладу Украхнсыш держави /1917-1920 рр./ стало нело-розукпння лхдерхв полхтичних партШ щодо форми деряавного правлшня Украк'ни, ¡деологгчних принципIв га мхсця соц1а-льного в систем I державного буд^вниптва. 11артхйн1 хнтере-си були поставленг вище штересхв державнйх.

3 опануванням Украхни бхльшовикеми зникають одна за одною пол1Тичш парт й', що домагалися розбудови незалекнох Украши. Останньою з^йшла з пол1тично1 арени в 1925 рохй Украхнська комушсгична парт1Я /укап1сти/. Разом хз ними залишила Украгну еамосггйницька здея, що перемгстилася на ем!грац1ю. Саме тут в 20-х-80-х рр. XX сторхччя продовжу-валося жваве полхтичне життя, головним чинником якого була популяризация хдей незалежнох Укра1нськох Народно! РеСПуб-

ЛХКИ.

Формування самост1йницького св1тогляду в пол1ти-чшй св1домосг1 громад ян сучасно1 Украши започаткував опози-цЩиий диседентський рух 60-80-х рр. Незначний за роэмахом, але суттевий за характером впливу вш став передтечею полиики >мократизаци та гласность За умов л1берал1за-цхх ко«ун1стичног тотал1тарно1 системи в добу леребудови на УкраШ появляються суспхльно-пол1тичн1 органгзацхх, що став-лять за мету культурний, ехонокпчний та пол1тичний су верен 1тет республ1ки. Протягом кхлькох рокхв сучасн1 пол1-тичнх лартхх' пройЕли шлях вхд вимог прав суверенитету республхки в оновлешй федерацп до повнох незалежностЬ Багато в чому цей лерход, його помилки та невдачх нагаду-вали боротьбу парт1йних попередник1в кшця Х1Х-початку XX сторхччя. 3 часу проголошення Акту про деркавну неза-лежтсть Украхни залишаються головнями завданняш моменту - розбудова реальних шститутхв та атрибут1в державностк 3 огляду на це.надзвичайно важливим для наукового дослхд-ження е анализ спадковосп деряавницьких традиций в 1сто-рп укра1нськ01 багатопартхйностх. реальний вплив сучасних пол1тичних партхй на виршення проблем становления

еамосмйног Укра!ни: полхтичног та економхчнох еиетеми, с в хтоглядних засад республики та шше.

йартп в систем! суспхльно-полхтичних вгдносин складають важливу 1 невщ'емну умову громадянського демократичного сусп!льства, вони еаэжливим чинником, то гаранту® в1д повернення до тотал1таризму.

Приншповий та актуальний характер носить проблема М1сця полхшчних парт1й в проиесх державного буд1вництва Укра'хни. Проголоиення незалежност1 Укра1ни склало певнх передумови для об'еднання пол1тичних партхй та руххв на грунтг реалхзаци дьртавотворчих процес1в. Дану тезу шдтверджуе г эвернення Презвди Верховно! Ради Украхни, яке було одним 13 перших документхв гпсля проголошення незалежност1 Украши. В зверненнх зазначветься: "24 серп-ня 1991 року сталася подхя надзвичайнох 1сторично1 ваги -Украша проголошена незалеаною демократичною державою...

За шх умов доля Украхни эалежатиме вхд узгоджено! позици рхзних демократичних сил. У ав'язку з цим Презид1я Верховно!' Ради Украгни, прагнучи до згуртування г консол1-дацп прогресивних сил, звертаеться до всхх пол1Тичних парт1й, громадських руххв, об'еднань та органхзац!й, якх вЦчуваюгь високу е!дповхдялыпсть за мейбутнс нашох держави, 1э закликом об'еднати свох зусилля на шляху розбудови незалежнох суверенно! Украхни, унласти з цхеп метою сп{льну угоду, яка була б гарантом громад сын»! злагоди".*

Степхнь вивченост! проблеми. На початку хсторхогра-ф1одого огледу дано1 проблеми слхд назвати кхлька об'ек-тивних причин маловивченостх державотворчо! д1яльност1 сучасних (толхтичних ларт!й Украши. Серед Н8йб1лыа важли-вих вгдзначимо: незавершен1сть процесу формування бегато-

I. Голос Укра1ни. -1991. -29 серпня.

napriflHo'i систем« в Украхш, вгдсуипсть стабильного м1сцезнаходження новмх партхйшх хнститутхв в шттичшй систем1 сусшльства, недостатки) кхлыйсть документ:в та матергалхв э означеного вище питания... 3 огляду на не, не маемо жодного монографгчного наукового дослдаення, то поставило б за мету аналхз впливу сучасних под1тичних парт!й Украхни на фэрмування iHCTHTyTiB державност1. HaTOMicTb необхдао визначити кхлька груп хсторико-полхтичних рабгт, що в Tiii чи хнппй wipi вивчають озна-чену вище.проблематику.

Слщ вхцзначити цглу низку робгт, що висв1тлювали процес формування ¿нституту багатопарт1йност1 в Украхш. Дан! доробки носять загальний характер, де значне Micqe займае фактичний матер1ал про icTopi» та особливост: нових полхтичних napTifi та ix програмних документ}в. Першим зб1рником, що подав програниi документа та статута головних сучасних полхтичних партхй та оргашэацхй, якх д1яли на теренх Укгшни, був "Сучесн1 полхтичш naprii та блоки Украхни". Враховуючи те, що зб1рник випущений хнститутом пол1тичних дослвджень при ЦК КПУ для службового иористування партгйних прац1вник1в /КПУ/, то загальна хн-формацш про партп носить в значнхй Mipi упереджений характер. В кшц1 1990 року э'явилась брощура А.Г.Слюса-ренка та М.В.Томенка "Hdbi пол1тичнг партхх Украхни".^ Через певний час був подготовлений спецвицуск журналу "Комунхст Украхни", в якому знаходимо програми те статута 13 украхнських полхгичних партiß. Даний эб1рнин ви-рхзняеться вхд лопереднього збхрника спробою аапропону-вати об'ективнг довдаи- про партхйш шститути.

1. Сучасн1 полхтачнх napTi'i та блоки на Украхш.-К. ,1991.

2. Слюсаренко А.Г..Томенко Ы.В. Hobi пол1тичн1 napTii Украхни. -К.,1990.

3. Ahupichko В.Д,, Литвин В.М., Смо^янников O.U. Хто е хто // Комушдт Украхни. -1991. - I Ь,

н

Невдовзг визита книга "Украхна багетопартхйна. Црогремнг документе нових партий", яку уклав кавдЛст. наук О.Гарань.''' Автор пхдготував також ряд енал1тичних статей гид загальною назвою "Багатопарт1йН1сть на Унрах-Н1: формування, проблеми, перспективи", де робить спробу класицнкувати полгтичнг сили, згвдно '¿х поличного темпераменту /л1вх, иентристи, прав!/ та розтв1Дувати хх Б1дпов1дно в полхтичшй структур! сусгпльсгва.

Певна груяа автор1в розглддае проблеми становления та д1яльност1 окремих полхтичних партий Украши, хх роль в сустльно-полгтичкому життI республхки. Серед них СЛ1Д ввдзначити роботи О.Гараня, Б.Канцелярука, Р.Курносова, В,Литвина. О.Петелая та шшх.^

В ряд1 досл1длень висвгтлюсться проблема реформи пол1тично1 системи крахни в целому, де процес становления нових полхтичних партхй згадусться побхжно.^ Також необхадно згадати неуковI доробки з приводу появи та дгяльнос^ суспхльно-лол1тичних органгзацхй та партШ в СРСР, де фактично не энайшлося мшдя для аналхзу

I. Украша багатопартгйна. Програмн! документа нових

ларт!й /Упорзд. О.Гарань. -К.,1991. к. Гарань 0. 11ол1тична пал1тра Украши //1стор1я Укравши в запитакнях та в1дпов1п;ях. -К.,1^90; Гарань 0. Kobî napriï на пол1гичтГ* сцеш Украши //Cyaip'h. -1991. - '} '¿\ Кенцелярук Петелэй 0. Актуальн: проблеми нашональног полхтики в ОРСР //У И. т 1991.

4; Курносо? Ю. Проблеми перебудови в Украхнськхй ■ PCP //уLit. -I9'Jl. - л» I; .Литвин В. Партхя демократичного втдрод-чення Украхни /Д1ол1Тика i час. -.1991. - № I; Литвин В. Демократична nspTÎn Украхни /Л1ол1Тика i чес. - 19^1. - к та iHiiii.

3. Демократиэатмя советского общества, /¡стоки, проблемы, решения. ]1од ред. В.И.Купцова. - ¿1,Д9о9. Гордгенко Д.М, Курсом само краду вання. -К.ДУс^; Политическая система: вопросы .демократии и самоуправления. Сб.статей, -i/i.,I9do; Амирова P.O. Политическая культура трудящихся кг.к фактор развития социалистического демократизма: Автгреф. Канд.дис. -К.,19(з6 та iHuii.

5

особливостей укрвшськсц полхтичкох ситуаций Варто сказати про велику кхль^сть фактичних помилок в даних роботах щодо укра:нсько1 багатопарт1йность

Осторонь стохть проблема загально-теоретичного плану, де в наукових статтях дискутуться питания принцип!в багатопарт!йно1 системи в СРСР, вархантностх переходу В1д системи тоталхтаризму до полгтичного плюрал1зму,при-роди та традиций правового суспхльства в крахнг, пор1вняння процесхв реформа полгтичнох системи в СРСР з крахнаш Схгдно1 бвропи. Сл1д вхдзначити, що така дискусхя проходила майже виключно на сторшках всесоюзних наукових видань/ В Украхш переду 19И/-1990 рок1в академ1чн1 видання фактично 1Гнорують щ> дискус1ю. Викяток склвдае х1ба то книга Д.Бидрша "Очерки практической политологии".^

Анал1з л1тератури свгдчить, що дана проблема лише починае дослхджуватись науковиями. Коло проблем лише накреслено, фундаментальн 1 моногргфачн1 дослхдчсення з цього питания момивх за умови завершения пропесу фор-мування багатопарт1йно1 системи в Украши

Мета га завдання дослтддення. Метою дослдаення с вивчення впливу на дертавотворч1 процеси в Укра1н1 сучас-них полггичних яартхй, значения та ьпаю хх науковог та громадсько-полхтичнох д1яльност1 в период розбудови Украхнсько1 держави. Завданням доел вдкення е:

1. Ьеляева М.1). Политическая активность общественных организаций в СССР и ее органиэашонно-лравовое обеспечение: Автореф.канд.ди.- М.,19Ъ8; Данченко МЛ. Громадсьн1 орг8Н1зацхх х соц1ал1стичне самоврэдування народу. -К.,19вЪ; Михайлова М.В. Общественные организации в политической системе стран социалистического содружества /на опыте СССР и Г'ДР/:Автореф.канд.дис. -.Й.ДЭИ/'; Партия и новые общественно-политические движения: проблемы диалога. -М.,1990 та хний. '¿. Амелин В. От диктатуры бюрократии к политическому рынку //Общественные науки. 1990.-№ I; Бутенко А. многопартийность реальная и демокративная //Новое Еремя.-1990.- № 28; Выонипкий В. От "дикой' многопартийности к блоковой системе //Диалог. - 1990.17; Демократизация - суть реформы политической системы //Политическое образование. - 1989. - № 19; Перспективы демократизации. Круглый стол по прбблемам политической реформы в СССР //Рабочий класс и современный мир.-1990.-№ 2; Политический плюрализм. Сущность и формы // иблественнне науки. - 19В9. - № 10-12; 1990.-»1-2; О проблеме огшопартийности и многопартийности . //Известил 1(К КПСС - 1990. - №> 1 та хнип. 3. Ькдрин Д. Очерки практической политологии. - К.,1991.

б

- проанал1зувати вплив та спадковхсть державотворчих традицш украшських полхтичних партпЧ початку XX сторхччя на cboix партхйних наступник1в;

- показати особливгсть передумов виникнення системи полттичного плюрализму в Украшх, вэаемозалевдхсть цього пронесу з 1деею суверештету республгки;

- визначити роль napTÍR в формуванн1 шститутхв та атрибутхв державност*: форми правл1ння та державного устрою Украши, економ1чно! системи республхки, свхтоглядних засад ново! державностх;

- класиф1кувати парт1йно-полхтичш шститути Украхни згхдно загальноприйнятих принципов захгдних пол1толог1чних шк1Л.

Хронологхчш рамки досл!Дження безпосередньо охоплюють пергод з квiтня I9t¡5 року до 24 серпня 1991 року. Вибгр даного вхдтинку часу обумовлений початком полхтики реформ, яка BBiPiraa в icTopiro як "перебудова". Перебудовч1 процеси створили певн1 передумови для перетворення пол1тично1 системи 1 сусп1льства, яка за характером була тоталитарною, а по форм1 - i комушстичною, на систему полхтичного плюрал1зму, притаманну громадянському суспхльству. Важливим о i побкний анал1з дисидентського та правозахисного руху 60-80-х рокгв, до ;

носив значний вплив суб'ективного характеру на змхни в :

сусшльно-полгтичному юпиатх фагни напередодн1 пол^ики л!бергл1зацп.

jlpouec станоглення та пол1тичнох дхяльностх сучасних парт1й Украхни пройшов етап в:д вимог екожтчного та полхтичного суверештету Украхни до розбудови хнститутхв неза-лекно1 держави.. Актом про державну незалеятсть Украхни в1д 24 серпня 1991 року пщведено меху пер ходу державницькох боротьби нових пол1тиодих партхй. Це стало пхдсумком нешо-нально-визвольних змагань сучаснод: доби. 3 огляду на це, доречним був би загальний анел*з головнях урокхв та ycnixÍB на шля>с;у до незалежностг, а тако-к ступшь спэдковост: на-н1он8льно-демократичних ¡дей в icTopii украхнськох бегатопар„Г1гност1.

з-у-// 7

Теоретичну основу дослвдкення склали роботи фуцдаторхв зарубхжних хсторико-полхтечних ишл та до-робки вйчиэндаох 1сторично1 Л1терагури. финципове значения мала проблема дефшщхй основних понять, шо аналхзуються в дисертацп. До таких вздносимо термши: "пол1тична партхя", "багатопартхйна система", "типолог1я багатопартхйних систем" та iHiiii.

В сучасшй ааруб1жнхй пол1Тологхчн1й лхтератург 1снують pi3Hi шдходи до визначення термхну "полхтична парт1я". У визначенш сутност1 пол1тично1 партп можна вщтдити три основнг лхдходи, а оаме: naprii як ррула, шо баэуеться на Цеологхчних зв'яэках; як оргашзашя i як вирааник класових iHTepeciB.

Сьогоднше тлумачення полхгично! napiii, що визнане

бглъцпстю наукових пол1толог!чних шк1л, поеднуе в певшй

Mipi наведенх вище шдходи. Автор схиляеться до наступно1

дефг Hiifi'i терм ¿ну "партхя политична". Перт: я лолхмчна -

оргашзоване об'еднання громадян i3 загальними сощаль-

ними штересами та пол1тичним розумшнш /уявленням/ про

форму державного, суспхльного та экономичного порядку

/ладу/ з метою здобуття, утвердження та контролю влади в

державПодхбнх визначення знаходимо i в хнших зару-

б1жних Еиданнях.^

Сучасна пол1толог1чна наука користуеться трьохком-

понентною типолоНею партхй: napTii нотаблей /кадровг/,

масов1 i партп виборц1в. Дана типологхя вперше запропо-

нована Ы.Доверие в npaui "Иол1тичн1 napTii". Згодом до-

повнена Вейнером /СМ/, Паламбара та хншими.^

Ваяливе значения мае проблема типолсги партхйних

систем. В бгльшостх випадкхв називають bicxm mrnib

партхйних систем: однопартийна полхтична система; бага-

топарт1йна система з парт1вю, що здгйснюе гегемон^;

багатопарттйна система з ф1ксораною к1льк1стю партхй;_

i. Ucjfcat; üiizyicJ-Oiiaciiactu's Lexikon in '¿Ь banden// Bib-liocj'aphicüs Institut.-liankhelm.-rtion.-Zurich, 1976.-B;uid18. -о.

Di r Gro.uje Broukhaun.-Brockliaus Wiesbaden,1955.-$i761...

3. Шмачкова Т. Из основ политологии Запада //политологические исследования. - 1991. - № '<..

система з домхнуючою партхею; двохпартхйна система; вкрай поляризована система; пом1рно поляризована система; мультипаргШха система.

При Еизначенн1 термшу "багатопарт*йна система", в незалекност1 В1Д рхэних хг типхв, бглынгсть сходиться на наступних головних оэнаках:

- наявн1сть правового сусп!льства;

- наявн1сть правлячих та опозишйних парт1й разом з шимми громадськими органхзацхями, як1 взаемодшть та ур1внова-кують однх одних при реал1эацхх владних функхцй;

- конститущйне забезпечення в рхвнхй м1рх птяльност1 вс IX партхйних шститутхв;

- 1снуванням традиц1й демократизму та полхтично1 куль тури.

Длерелознавча база досл!дження спираеться на документа поточних арххвхв Народного Руху Укрв!ни, Украхнсько! республхканськ01 партп, Демократично! парти Украхни, Партп демократичного вхдродження Украхни, Об'еднавчо1 сои,1ал-демократично1 партп Украхни, Украхнськох мхжпар-т1йнох асамблех та ряду ¿нших полхтичних орган: захцй. Серед документхв, як1 використовуються, слгд назвати: програм®в1 - матер!ели з'хздхв, конференхпй, программ, статута; поточнх - матер1али дхяльностх партмй, ввдозви, заяви, звернення та таке 1нше. Бажливе мхспе для вивчення социального, профес1йного характеру дхяльностх партШ мають дан1 секретар1ату про членхв парти, делегатхв з'1ЭД1В та пхших партхйних форумхв.

Проте дан1 матергали не упорядкованх, що не дав можливосгх дата повну об'ективну картину д1яльност1 тхе1 чи хншох партп при виртенн1 конкретного полпичного питания.

Одним 13 найбшьш важливих джерел вивчення проблеми становления системи багатопартхйностх на Украхн1 е преса. Автор вид1ля<з три осноенх групи видань: офшгйнх, самоЕвдав'Л 1 видения украхнсько! дхаспори. Офзлчйна пресе - пхдцбнзурн1 1. Ьазоккхн 'I. хштхи становления, прояву Оагатопер-

тхйностх //Лолхтика х час. - 1990. - .V' 10. -С.41.

3' Э

*

ft g о X н со

» s х as о 8

я 4 СП ¡3" • кЧ со СО о

:ы о СО с. m я О Ol OÍ

X CD с X X о >î ÍQ 1-н

s ft S ч s О о

s X X л о А со О О я

JS >» s ft I X о ■W ш и со

s э >а со <t> >в< ч ft «

4 со £ .5 аз g о СО X с ни о о.

со £ ft со СО с со :t-t О н

a) a) 1—1 О te о

X n ни e СО « К сз

О .»-i 1 л s? а)

s с. ч <£> о ф о А

a о 1 i X ю Я" X О аз

со s о 1 s о о ÍX оэ

СО s а) а С О со C\¡ X

et « к С m •M г 01 X « о;

:м О ш s •1-4 • t-t 1 H X со р. s -t-t 1 ч

о Я. X ч Е-* о et а> Я с X ч со

п ft ■о ft X s ai -X. ГГ ю ft X X

о ш fct >> СО S ft ft ÍS • м « сг >, со s о

s с >» 0) с с X ш 0) Ф X 5Î Ь С X

>> к ft о ¡e m с; ч со X ft и s

СО ф СО ш а) аз о о о t=C л cu О) аз а

X X СГ О ft ti Е- С M Ч о О ft 'ч X

as ft X Pi

£

ft к

>3

CO

о о p. a

со a;

S Я

СП EH CD И

P

CQ

SvM

I

О •

coo CUTi

td I

Аналгз трьох груп джерел дае змогу зробити так: висновки: I/ офнийна преоа дае фрагментарну картину появи i становления багатопарт1йност1 в Украшг; 2/ самвидав е одним is основних джерел для вивчення дхяльност1 сучасних пол1тичних партхй, хоча i носить однобокий характер; 3/ важливим д'керелом е преса украшськох д¿вспори, яка, маючи широку 1нформашйну меречу i ф1нансов1 можливост1, нехай 13 зашэненням, заповнювала шформац1йний вакуум про пол1тичну сигуацхю Украхни в цшому i в окремих хх perioHax.

Новизне наукового дослвдкення та його практичне значения в тому, но зроблена перша спроба не лише э1брати фактичний матерхал про особливост1 га характер процесу становления багатопарт1йно1 системи в Украш1, а й класифх-.кувати Bci сучаснх поЛ1ГИчш napTii, згадно певних тематич-них ознак, серед яких найхстотншк проблема державного статусу Украхни, вздношення до економ1Чнох та П0Л1тичн01 системи майбутньох дерлави. 3 огладу на принциповий характер системного анал1зу, дисертант наводить в робот1 момив1 класифхкец1йН1 ознаки характерна для эаххдних пол1толог1чних шк1л та ix адекватну сприйнягшсть для полхтичних сил Укра5ни. Вежливою е постановка проблема про спадков1сть нащонально-виэвольного руху в Украгнх, а та-кох аналхз особливостей св1тоглядних засад республик в icTopii украхнсько? сусп1льно-пол1гично1 думки. Автор Э1брав i систематизував самввдавну пресу сучасного пер}оду в тематично-алфавхтний каталог, в таконс данi про к1льк1сть та 1деолопчш особ®«ост1 сусп1льно-пол1тичних оргашзацШ i napTifl на Украгнг в перход 1986-1989 рок1в.

Висновки, фактичний матерхал, таблиц1 та каталоги дисертаци можуть бути використаш при подальш1й розробц1 проблеми укра1нськ01 баготопорт1йностг, poai сучасних полхтичних парт1й в розбудов1 CBoei державность На ochobi матер1алхв дисертацхЗЁ автор тдгохував i прочитав спецкурс для студент IB вторичного факультету КДУ на тему "Проблема дер?кавност1 в icropii украшського сусп1льно-пол1тичного

и

руху Д945-1991 рр./". Науковт висновки та матерхали могкуть бути використан1 для написания спецкурсхв, проведения семшарських занять, а тако* для читання яекцШ.

Структура i зыгст дисертацп. Дисертацхя складаеться 13 вступу, п'яти розд1Л1в i закшчення, а також списку використэнох Л1тератури та додетку.

У вотуп! обгрунтовуеться актуальн1сть проблеми, про-анал1зована ступшь Ii науковох вивченостг, визначена мета га завдання дослхдхення, його неукова новизна i практична значимхсть.

В першому роздхлх - "Державотворчх традицп в icTopii укра1нськох багатопарт!йност1" розглядаеться досвхд держав-ницько'х Д1Яльност1 пол1тичних парт1й Украхни кшця XIX -поч.ХК сторхччя. За формальну оэнаку аналгзу взято вад-. ношения парт1й до проблеми державного статусу Украхни. 3 часу створення nepuioi пол!тично1 naprii на Наддшпрян-ськ1й Украхн1 /Революшйна украхнська парт1я,1УСо р./, та nepmoi партхйнох структури в Галичиш /Укра1нська радикальна парт1я, IÖ90 р./ перевакала автономхстська тенденц1я: обстоювання iflei евт№ЫН01 Украхни в демократична федеративна Pocii. Серед найб1лэд впливових партий означеного напряму слхд вхдзначити Украшську соцхал-демокрагичну робттничу партш., Украхнську napTiio couia-Л1СГ1в-революц1онер1в, Укра'нську парт1ю сошалхстхв-федерал1стхв. Саме даний украхнський блок партз:й nepeMir nin час вибор1в до Всеросмських установчих 36opiB. Вимоги автономно! Украхни пхдтримали бхльше як 75% населения. Нав1ть в максимально зрусифхкованому Киевх укpaiHCbKi napTii набрали найб1лыцу кхльпсть голос1в. За дэними виборчох KOMicii м.Киева були наступнг результати: "Список № 1" /украхнськт napTii/ -46.764;

№ а /блок росхГ'ських виборцхв/ -36.602;

№ 12 /б1льшсвики/ -32.575;

$ 6 /кадета/ -Iö.742;

№ 2 /еврейський нацхональний ком1тет/-1э.9<.2. Л

I. итоги ьыОороБ б Учредительное собрание по г.Киеву //лиевлянин. -1Л/. -3 декабря.

а

Проте ЛОГ1КО гсторичних под1й, тлск зовн1ШН1Х чинниюв - вимоги нрагн-учасниць Берестейського миру винесли на порядок денний питания про незалезоисть та самостпЧнгсть Укра!нськох деркави.

1з-за Ц1лого ряду причин, остання деркава /1917— 1920 рр./., пройшовши три форми свое! деркавност1: Укра1нську Народну Республ1ку, Гетьманат Скоропадського та Директорш УНР, не змогла втриматися на стадий пер1од I була опанована б!лыювикеми. Однак помилки доби УНР не вплинули на пол1Тику лхдер1в украгнських парт1й. 3 часу розгрому останньо1 - Украхнсько! комун1Стично1 ларти /1925 р./, що Д1яла на тереш Украхни та стояла на грунтх самост1йно1 УРСР, пол1тичне життя перем1стила-ся на емхграцш. Спроба створення в даний перход пол1-тичного об'еднання вс1х партхй та гроывдсьшх орган1зац1й емхграцхх в боротьб1 за вхдновлення державност1 не була зреалхзована, 1деолог1чнх протир1ччя виявилися важлив1ши-ми. За таких умов проходила пол1тична боротьба в емхгра-цы до весни 1947 року, коли була створена Украхнська Нац10нальна Рада, що поставила за мету спхльну боротьбу за вхдновлення УНР. Не дивлячись на значн1 мтпартхйн1 протиргччя, Укра1нський Державний центр в ем!грацы про-в1в значну кхльк1сть акц1й на захист права украшського народу на свою державшсть I наблизив час самовизначення.

Пронес вхдновлення украшськох багатопартхйност1 в сучасну пору п'очався саме з 1Сторичних посилань на досвхд багатопарт1йностх поч.Хл сторхччя. Слад наголосити також, що в б1Льшост1 сучасш пол1тичн1 партп не придхляють належно1 уваги вивченню досввду 1СТоричних традиц1й СВ01Х парт1йних попередник1в, тому про спадковхсгь сусП1льно-пол1тичного руху початку XX сторхччя I сьогодН1ШН1Х ПОД1Й можемо говорите лише з огляду на схожхсть проблем, шо стояли перед Украхного.

В другому роэд1Лх "Передумови формування системи поличного плюрал1зму" проаналхзован1 роки лхбералхэацп комунхстичнох системи, то увхйтли в 1Стор1Ю як "перебудова". 3 часу политики перебудови, що формально започаткована 15

Kb i гневим 1985 року Пленумом ЦК KIIPC, по о тала можлив1сть перенести державницьку боротьбу полхтичних органхзашй на терени Украши. Проте не переоцшюемо значения реформи полхтичнох системи, запропоновано1 кер1вниптвом Комун1стично1 napTii. В документах та статтях перших poKiB пал¿тики перебудови не знаходимо таких, янх б заев щчили наявнхеть концептуального плану полхтичних перетворень, да ставили за мету зам1ну тотал1тарно! ко-мун1стичнох системи i розбудову демократичного громадян-ського суспхльства. На eTani, коли "революгпя згори" була пхдтримана "революц1ею зниэу", хнппатори перебудови стали гальмуваги пронеси соц1ально-пол1тичних та еконо-М1чних перетворень. Дентр пол1тичних зм1н був перенесений i3 Москви в республхки, де державотворч1 пронеси стали визначальшми для Подальнох долх запропонованих реформ.

Становления багатопарт1йно1 системи на Украхн1 проходило фактично в республ1канському npocTopi, враховуючи доевхд шших республш СРСР. Ыайисе bci сучаснх украхнськ1 партп визнали недостаипсть перебудовчих npou.ee ib i поставили за мету реальне творения суверенно! держави.

Значний вплив на формування нацгонально-демократичного, антитотал1тарного мислення мав дисидентський pyx 60-d0-x

' poKiB в Укра1н1. Д1яльнхсть дисидентгв стала предтечею тим полхтичниы змшам, якг почали нер}вшцтво KpaiHM в oco6i М.Горбачова. Незначний за к4льк;стю /icTopnK Богдан Кравченко склав список 13 975 оехб, знаних як учасникгв дисидентськох д1Яльностх в УРСР м!ж I960 i 1972 роками/*, але суттввий за характером cboei д1яльност1 правозахисний рух щдготував обгрунтування необхщностх коршних реформ у сусп1льств1, а також зазначив оргентири, згхдно яких, використовуючи доевщ захгдних дер-пав, необххдно вести пере-будову. Серед шших назве- о: демократична характер державного устрою /багатопарпйна система, 1нститут парламентаризму/; щиоритет прав особистостх,1сторичне право kokhoi на-uii на самовизначення та формування cbosi деряави. Тож

• 1. i-уднииький JL. иол1тична думка украхнських радянських диcидeнriв //Слово.-1990. -10 травня.

. Украгнський прявозахисний pyx створив neBHi передумови /1х слад ввднести до суб'ективного характеру/ пере-будовчим пропесам в радянсъкому сусптльствг i деколот-saqii комун1стично1 iMnepii.

В третьом.у розд!Л1 "1цея деркавност1 в npoqeci ство-рення нових полиичних парт1й Укра1ни" розглянутий першд формування сучасних полхтичних украиських парт1Й. Напередодн1 цього, в 1987-1989 роках йшов бурхливий проиес д1яльност1 громадсько-полхтичних груп та органхза-uifl. За даними саывидавнох преси, apxiBHoro ввдйлу соц1альних 1Н1щатив i самодгяльного руху молод: науково-дослтдного центру Вияо! комсомольсько! школи при ЦК ВЛКСМ, Московського бюро Народного фронту в перход з 1987 року до С1чня 1990 року в Укра1н1 нараховувалося 125 громадських орган 1защй.''' Однак практика поодиноких полхтичних виступ1в та дгй показала своя неперспективн1сть i необх1дн1сть полхтичного об'еднання опоэиц1йних сил. Де завдання вир¡йене проголошенням Народного Руху Укра1ни за перебудову як асоцхативнох органхзаци, вщ hkoi з часом почали в1дгалуджуватися орган1эованШ1 napTiftHi 1нститути.

Автор розглддае три групи парий: I/ napTii, що проголосили про свое 1снув8ння i знаходяться в стадп орга-щзац1йного оформления; £/ napTii, що провели cboi установ-41 з'1'зди; 3/ napTii, як1 можна назвати республшанськими, з огляду на ix органхзац1йну 1нфраструктуру у Bcix областях Украши та республ^внський характер полхтичних Д1Й i громадського впливу. До nepuio'i групи зараховуемо 18 парт1й, до flpyroi - 14, до TpeTboi - 12 парт1й.

Серед одного з HafiBaMHBiiiMx питань багатопарт1йност1

е проблема класифпгацп нових полхтичних шститутхв

Укради. Одшею з головних для пол1тологи е проблема

полхтичного темпераменту napTifl або загальновхдоме

Д1лення на лгвих i правих. В силу особливостх украгнськох

пол1тично1 ситуацп, коли 1деолог1чш чинники розташовують i. Политические партии, неформальные самодеятельные органи-зо^ии^и^независимая пресса СССР./Каталог-справочник/.

партп в одному пордцку, а хх ставлення до системи функгионування нинтшнього сустльства в протилетному, використання даних термшгв ыусить супроводжуватися вхдпо-вхдними пояснениями, або не вживатися взагалх. 6 рдц мших ознак I приниип1в, за якими можна класифхкувати парт Л. Де ввдношення партгй до майбутнього деркаЕНого статусу Украши, пол1тично1 та економ1чно! системи, свхтоглядних засад республик. 3 огледу на короткочаипсть 1 незавершен1сть створення системи поличного плюрал1зму на Украшх, попу-лярне трьохкомпонентне дхлення в сучасних пол1тологхчних школах: партп нотаблей /кедровг/, масовг та парти виборцгв майже не прийнятне для украшсько! пол1тично! пал1три. Серед трьох труп можемо використати лише тип партп виборхпв до якого вадносимо вс1 демократичн1 парти, виключаючи уль-трарадикальнх структур«, ио розраховують на украшських патрто-Т1в - хх можна назвати елгтарними.

В четвертому роздхлх "Проблема економ1чно1 самостгйност1 республ1ки в матер1алах та документах сучасних украхнських парт!й" дослдауеться роль парт1йних гнститут1в у формуванн1 еконохично! концепцп Украши. Анал1з програмних документгв нових полгтичних парт1й показуе, що хх економгчш розд1Л1 е найбхльш слабким мгсцем I носягь здебхлыюго декларативний характер. Економхчш платформи парт1й обмежуються констатац1бю сучасного стану економхчнох кризи та накреслюють загальнх риси майбутнього економ1чного по тупу суверенно! Украхни. Для вс1х них характерною особливхстю е пхдпорядкованхсть економ 1чно1 реформи полгтичним зышам. Показовим е той факт, шо на установчих з'!здах парт1й практично не дискутуеться проблема соцхально-економ1чно1 реформи. Так, скажхмо, в дебатах пхд час установчого з'1зду Украшськох республ1кан-ськох партп серед 61 виступвючого лише трое торкнулися ■питания сохпально-економ1чного розвитку суспхльства.^

Проте роэробка ряду економхчшх документе партийный.

шститутами та популяризахпя приниишв ринково! економ1ки

стали вагомим внеском у формування позитивно! громадсько!

думки додо необх1дност1 реформування економхки I у правовому'

забезпеченнх кеханхзмхв творения ново! економхчно! системи

госпрдаргьеннг. Гид значним впливом опозиип в "Деклараип 1. ¿стьнэьчиП з'хзд Украхнсько1 респуолхкенськох пьрт1х-К.,1991.

Уб

про дер-кавний суверенхтет" та в "Закош про економхчну самост1йн1оть Украхни" знайшли 1псце положения про: переход до ринку, визначення всгх форм власност1, необ-хвдн1сть створення власнох банк1веько1 г грошово! системи, мо«лив1сть введения укра!нсько! грошовох одиниш.

3 1нхп1ативи депутата - представникгв опозишйних партий, створювалися альтернативн1 закони. В результат! довгих дискус1й, роботи узгоджувально1 ком1сп приймають-ся нов1 закони "Про влэсн1сть" та "Про л}дприемництво". Проте аналхЗ позитивних та негативних сторш даних законо-проектхв дае моялив1сть зробити загальний висновок про половинчатхсть заходхв щодо переходу до формування мехэн1эм1в ринково! економ1ки.

Шсля подхй серпневого путчу та проголошення неза-лежност1 Укра1ни постала проблема створення принг^пово нових П1дход1в до програш економхчного розвитку самостЫно! Украши.

В п'ятому розцШ "Св1Тоглядн1 засади УкрашськоЗх дер-, жави в програмних документах нових пол1Тичних парт1й Украши" досладкуеться спадковготь та формування здеоло-гп нацхонально-еизвольного руху. Характеризуемся гсто-рико-пол1тична Л1тература в контесг! дифлйц! терм1ну "нац1онал13м". Автор винористовуе наступну шкалу темшо-логхчних ознак. Нацюналхзм в широкому розумхнш слова, як патрхогизм 1 боротьба за формування власно! держави, означений в робот! словами '.Ьр.юкратичне' самост1йниптво", "незалежницький напрямок". Що стосуеться штегрального нахцонал13му - то в дансму випадку автор використовуе термхн "нацхоналхэм".

Проблема формування етичних засад Укр81Нсько1 Рес-публхки, анал1з демократичних та недомократичних традиций нахионально-визвольного руху в контекст1 д1яльност1 сучасних парт1й Украши даготь пдетавл видоити нахцо-нально-демократичну групу парт1йних утворень та нащона-льну-радикальку. Для перша! характерне використання досвхду парламентських традихцй демократичного самост^-ництва ДРП, Дем11У,ДЦВУ, СДПУ.ОСДПУ.../. Дчя друго! -позапарламентсько! боротьби нацюнал1стичного характеру /УНП, УНД11, ДСУ.../.

В умовах проголошення Акту незалежност1 Украии склалася ситуац1я, коли е можлив1Сть для об'еднання Bcix полхтичних партхй, що стоять на rpyHTi побудови демократично! незалежно1 Украк'ни. Саме д1алектичне поеднання демократичного та нацюнального - основа для розумшня icTopiï укра'!нського визвольного руху, формування св1тоглядних засад Hamoï держави i це пгдгрунтя для консолвдапп Bcix сучасних пол1тичних парт1й Укрвтни.

В закшченш проанал1зовани важливий вплив сучасних гкштичних парт1й на деркавотворч! процеси в Украхн!, на основ! програмних докумешчв та д1яльност1 парт1й визначено ïx роль у формувашп 1нститут1в та атрибут1в державност1: форми пpaвлiння та державного устрою Укра1ни, економ1чно1 системи ресцублши, св1Тоглядних засад hoboï державност:.

Наукова аггробащя дисертацтя проводилася на кафедрi новхтньо! icTopiï Украгни Шпвського дсржун!вереитету. Оо-hobhî положения дисертацп були викладеш автором на mïk-народних, республ!канських конферени!ях, а також bhcbît-лен1 в наступних публ1кац1ях:

1. HoBi пол!Тичн1 napriï Украхни.-К.,Т-во "Знания" Украшськок' PCP. - 1990. Cep.I. » 12. -2,52 др.арк./в енпвавт/,

2. Пол1тичн1 доктрини М.Драгоманова та Д.Донцова i .в контекст1 щеолог1чного становления нових пол1тичних яарггй Украгни / Реапублг кенаька неукова конференцхя

молодих вчених "михайло Драго1 нов i украшське нац10нальне ввдродження": Тези.- 1991.

3. Хронша украшського плюралхзму //Незалежний огля-дач. - № 2. -1991.

4. Самвидавна преса - як джерело вивчення суспгльно-пол1тачного руху на Украхн! в посучасну добу //Арх1ви Укра'1ни. - № 1-2. - 1991.

5. Проблема становления тнстатуту багагопартхйност1

в yKpaÏHi //Вхсник Кигвського держушверситету 1М.Т.Шевченка. 1сторико-ф1лологччн1 науки, Випуск 7. -1992.

6. Пол1Тичн1 погляди Ыихайла Драгоманова та Дмитра Донцова в контекст i формування сучасно'х дертьвност1. -Слово.-№ 2I.-I99I .-грудень

48