автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Проблема психологии крестьянина и христианской морали в драматургии Марка Кропивницкого

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема психологии крестьянина и христианской морали в драматургии Марка Кропивницкого"

РГ6 од

- 1 ЯНВ 1996

ШВСЫШ'Л УН1ВЕБСИТЕТ шенг ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Гаврилвк Свгтлана Вгталггвна ПРОБЛЕМА ПСИХОЛОГИ СЕЛЯНИНА ТА ХРИСТИЯНСЬШ МОР АЛ I У ДРАМАТУРГИ МАРНА КРОПИВНИЦЬКОГО.

Спецгальнгсть 10.01.01.- украгнська лгтература

Автореферат дисертацгг на здобуття вченого ступеня кандидата фглологгчних наук

КИ1В - 1995

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедрг украгнськог лгтератури Сгыферопольського унгверситету

Науковий кергвник:

доктор ф1лолопчних наук, профе Киричок Петро Максимович

Офгцгйнх опоненти:

доктор фглологгчних наук, профе ( Деы'янгвська Людмила Семенгвна кандидат фглолопчних наук,ст.н Свербглова Тетяна Георгггвна

Провгдна орган1зацгя:

Одеський унгверсйтет

2ахист вгдбудеться II сгчня 1996 року на засгданнг спецгалг: ног ради Д.01.01.27 по захисту дясертацтй на здобуття наукового пеня доктора фглологхчних наук в Кигвоькому унхверситет1 щен1 Тг са Шевченка за адресов: 252017, Китв, бульвар Шевченка, И.

3 дисертацгев мокна ознайомитися в науковгй бгблютецг Кип кого унгверситету гм. Тараса Шевченка /вул. Володииирська,58/.

Автореферат роз тела но // грудня 1995 року.

Вчений секретар спецгалгзованох ради

Грицик Л.В

Селянин, з його турботами, прагненнями та сподгваннями завжди посгдав чглъне мгсцэ в украгнськгй лгтератург ргзних пергодгв гг розвитку. I це не випадково, а цглком закоионгрно, бо саме селянство у всгй свогй масг найповнгие зберггае й утрииуе в своему повсякденному життг традицп минулого. Село е конденсаторов усгх духовних цгнностей у1фагнського народу, якг,створювались протягом вгкгв, живили своею енерггею не одне поколгння, г втрата гх веде до морального зубожгння г навхть до виродкення наци. Разом з тим селянство формув в своему розвитковг нове свгтобачення, новг вгд-носини, стосунки, а такок обряди та звичаг. Минуле, сьогоднгшне г майбутне у селянському середовищг нгби переплавляться, утворювчи нероздтлъну еднтсть. Саме тону, щоб пхзнати минуле, зрозумгти су-часне, письменники звертаються до вивчення г худозшього вгдтворен-ня найртзномангтнгших вгдтгнкгв селянськог психологгг, иоралг. В наш час виникла необхгднгсть вгдродити, незаслужено за бут г. та приниженг тсторгев й епохою, дверела украгнсъког самобутностг, що наповнювали невичерпною моральною силою та мгццю, душевной красой наш народ протягом багатьох столгть. Дослгдження драматичног спадании М.Кроливницького е актуальним саме в такому аспектг, бо п'еси його не лише в усгн повнотг знальовують життя Украгни минули х столгть, а й вгдобракають проблёми, етапи та тенденцгг розвитку суспгльства, розкривають еволюцгю становления й розвитку людсысог особистостг, гг тгсний зв'язок з навколишнгм свгтом, не-розривну еднгсть з землею. М.Кропивницький, змальовуючи селянсь-кий побут, звичаг, правдиво вгдображае тяяке селянське життя, пгдневгльне становище лгнки, розкривае соцгальне через моральне, через внутргшнгй свгт герогв.

Над вивченням творчог спадщини И.Кропивницького предавало _ багато вчених. До перших спроб дати аналгз творчостг драматурга належать рецензгя Г.Я.Франка на збгрник творгв М.Кропивницько-

гог, дослтдження К.Шрама "Украгнське село в творах И.Старицысого

о

та Ц.Кропивницького . Птвнгше э'являються працг, в яких придтля-етьоя увага аналгзовг гдейно-худижньог тканини творгв драматурга, гсторгг гх написания, постановки та заборони цензурой, дослгдгу-вться творча манера М.Кропивницького, окремг пергоди його життя та творчостг. Думки дослгдникгв досить суперечливг, соцгально обумовленг. Серед праць на цю тематику слгд видглити роботи сучасникгв драматурга: Д.¥ордовцева, О.Огоновського та М.Вороного якг вбачали в творчостг М.Кропивницького "одслгд" захгдно-евро-пейськог лгтератури; Я.Мамонтова, Я.Шевченка , в яких дослгджу-еться соцгальний аспект виргшення суспгльних проблей у творах письыенника. Дещо пгзнгше з*явились вгдоиг працг Е.Кирилюка, 3.Мороза, I.Мар'яненка, М.Йосипенка, П.Киричка, Й.Куриленка, 0;Кисгля, Г.Пгльгука, М.Смоленчука\

Психологгчним проблемам образу життя на селх, зокреыа пси-хологхг селянина, гг специфщг присвяченг дослгдження БДрутв-няна, О.Зотовог, О.Бритгкова, М.Шаталгна, Морозова5. До вис-вгтлення проблем селянства минулого столгття звертався Ы.Гри-

г1.Франко Про театр г драматурги). Вибранг статтг, рецензгг та висловлввання.-К.:Вид-во АН УРСР,1н-т сусп.наук, 1957.-240с.

р

Ерам К. Украинская деревня по произведениям г.г. Старицкого и Кропивницкого // Степ. Херсонський белетристичний збгрник.-Херсон, 1886.-С.271-312. 30гоновський 0./1889/, Вороний И./1913/, Шевченко Й./1928/. ^Кирилок е./1940/, Мороз 3./1952,1961/, Иар'яненко 1./1953/, Яосипенко М ./1955,1958/, Киричок П./1955,1968,1985/, Кисгль 0. /1968/, Сиоленчук II./1971/

ц

Арутвнян Ю./1968/, Зотова 0./1983/, Бритгков 0./1970/, Морозов 6./1977/, Танчер В. /1965,1971/.

цюта в роботх "Селянство в украгнськгй дожовтневгй лгтературх"1.

Незважавчи на численнгсть ираць ка дану тематику, творчгсть M .Кропивкицького, як г бгльиостг украгнських письменникгв, саме в планг вивчення морально-естетичиох концепцгх лвдини, багатства внут ргшнього свгту селянина та своергдностг його психологи не дослг-джузалась г до сьогоднхшнього часу пхд такиы кутои зору не розгля-далась. Слгд зазначити, що проблема худокнього мислення иитця, його погляди на суспгльство вцхлону, селянина зокреыа, майстёрнхсть пись ыенника не титьки побутового, а й психологхчяого змалввання, став-лення до рел1ги висвгтлен1 неповно. Тону сучасному лгтературозназ-ству, як г театрознавству. належить чимало зробити для переоцгнки творчостг M.Хропивницького, вщкидавчи суб'ективний пгдххд до ху-дожньог ианери, застарглг догии в оцгнцг явид, подгй, питань релхп

Предметом дисертацгйного дослгдиекня е осиислення психологи . селянина у зв'язку з християнськов мораллв на матерхалг творгв II.Кропивяицького. Тривалий час si с(|ери дослхджень вгтчизняних вче-них вилучались проблеми, пов'язанх з християнськов мораллв, релг-ггйним вгрузанням народу та гх вгдобраненням у худокнгй лгтератург, оскгльки не вглповхдали основним принципам сопгологгзовано1. методо-логгг. Вгтчизняна атехстична лгтература, розвгнчувчи релхгхв як-за-сгб гнойлення, лишала без належнох уваги цгннють бгблейських посту-латгв, релгггйних канонгв як дяерела духовно1 наснаги, нораль-ностг народу. Звертання до категоргг иоральностх е актуальнин на даному етапг розвитку суспгльства. в зв'язку з визнання«. люд- ■ ством переваги духовних щнностей над иатергальихств. Нингшн1й про-цес духовного вгдродження украхнсъког нацхг розкрив необх1ДИ1сть грунтовного аналгзу як релхгхйного аспекту в худокнгй лгтературх,

гГрипвта И.С. Селянство : в украгнськхй дожовтнев1й лгтератург.-К.:Наукова думка,1979.-313с.

так г творчого освоения проблем духовностг, моральностг в творах украгнських письменникгв. Пропонована дисертацгя е першою спробов дослгдкення драматурги М.Кропивницького в такому аспектг, що даст можливгсть грунтовнгшого осмислення проблем г тенденцгй ыинулого.

Наукова новизна дослгдкення полягае в тому, що це перша спроб наукового осыислення психологи селянина у зв'язку з його ставленн до принципгв християнськог моралг та релггп в творах М.Кропивниць кого. Порушена проблема виргшуеться в контекстг розвитку лгтератур но-худокнього процесу XIX столгття. Твори М.Кропивницького,рангше 5недослгджуванг в такому ракурсг, розглядавться з точки зору нових принципгв та пгдходгв до розв'язання проблем села та релгггйного вгрування.

Об'ектом аналгзу обиравться твори,в яких зображена мораль та психологгя рхзних сусшльних прошаршв, а саые: бгдних селян, селя середнякгв, наймипв, панських слуг, помпдикгв та багатих землевол< дгльцгв /вихгдцгв гз простонароддя/, зокрема украгнських куркулгв • глитагв, гнтелггенцгг. Матергалом дослгдкення обираються найвизна* нгшг твори письменника: "Дай серцевг волю, заведе у неволв","Доки сонце згйде, роса очг вигсть", "Глитай, або ж Павук", "Де зерно, те г полова", "Зайдиголова", "Чмир", "Олеся", "Замуленг дкерела", "Перед волею", "Скрутна доба", "Конон Блискавиченко", "Мамаша", "Стар1 сучки й молодг паростки", "Страчена сила", "Супротивнг течгг".

Мёта роботи полягае в дослгдкеннг драматурггг М.Кропивницького в контекстг гсторико-суспгльного та лгтературно-мистецького эшття XIX столгття. Складнгсть цгег проблеми в гг багатоаспектностг - во-на пов'язана з гсторхев лгтератури, психологгев, релгггею, духовно» культурою, гдеологгев, фглософгею, естетикою, а такон з суспгльниы устроен дослгдкуваног епохи.

Мета дослгдкення обумовила г його зав&ання': На матергалг вшце-названих п'ес з'ясувати майстернгсть М.Кропивницького як драматурга

психолога, його гдейно-естетичнг пошуки, показати залежнгсть пронесу творения вгд соцгально-культурного стану суспгльства, дгалекти-ки взаемодгй традицгй х новаторства. На основг глибокого дослг-дження творгв М.Кропивницького розглянути еволюцгв соцгальних та релгггйних поглядгв драматурга; провести грунтовний аналгз психо-логп селянина, визначити функцгв морального аспекту в психологгг окремого гндивгду, простежити вплив моральних норм та настанов на поведгнку та процес формування й становления особистостг. Дисер-тант не ставить перед собов мети - дослгдження б1блейських сюжетгв та притч, В роботг увага звертаеться лише на духовнг настанови, якг вгднайшли свое виракення в дгях та вчинках селян.

Характер поставлених завдань визначае методологгд та методику дослгдяення, вйхгдним пунктом яких с вчення про народнгсть мис-тецтва, критичне впкористання культурно г спадщини, гдея соцгальног обумовленостг лхтератури в процесг гг гсторичного розвитку. Мето-дологгчною основою дисертацгг е гсторико-лгтературний пгдхгд у ■ поеднаннг з конкретно-текстовим аналгзом.

Теоретична та практична цгннгсть. Дисертащя мае певне значения в планг поглиблення вивчення психологгг людини, зокрема селянина, його релгггйних вгрувань, морального впливу. християнства. -на процес формування особистостг. Основнг..положения дисертацгг мо-жуть б.ути корисними для спецгалгстгв, якг займавться психологгчни-ми дослгдженкями, питаниями гсторико-лгтературного. та теоретичного,, вивчення украгнськог лгтератури. У практичному планг вони монуть •. бути використанг при викладаннг курс1в з гсторгг украгнськог лгтератури, спецкурсгв, спецсемгнаргв. -

Апробацгя роботи. Основнг положения г результат« дослгдження вгдбитг в 5_ти публгкацгях. Окремг роздгли та робота вцглому об-говорввались на засгданнг кафедри украгнськог лгтератури Сгмферо-польського деряавного унгверситету.

Структура роботи обумовлена метою та завданням дослгднення. Дисертацгя скдадаеться з вступу, трьох роздглгв, висновкгв та бгбдгографгг.

7 вступг аргументуеться актуальнгсть теми, визначаетьоя мета, завдання дослгдження, його предмет, подаеться аналгз пгдсуикгв роботи вгтчизняних вчених, розглядаеться стан дослгдкуваного пи-тання^ формулюються основнг методологгчнг засади.

Теоретичною базою дослгдження е працг у^агноьких та зарубгж-них вчених: фглологгв, гсторикгв, лхтературознавцгв, психологгв, присвяченг розвитковг жанру драми в украгнськгй лиератург, гсто-ргг лгтератури, релгггг1. Вгдправним пунктом дослгдження стала концепцгя психологгчного аналгзу як методу образно-логгчного осяг-нення юторично характерно! соцгально/-психологхчног сутг людини в художнгй творчостг, розроблена 11.Кодаком в роботг "Психологгзм" соцгальног прози"/К.,1560/. В процеог дослгдження простекуеться змгна психологгг селянина, удосконалення гг чи деградацгя у вгдпо-вгдностт до еконоигчних та соцгально-полгтичних перетворень, якг проявляются безпосередньо з селянськоыу середовищг. Основу в сис-темг соцгальног психологп селянства становлять потреби, гнтереси, гдеали, якг й визначають суспгльно-психолопчну направленгсть ок-ремог особи, гг дп, впливають на переживания, думки, волю людини. Однак психологгя селянина нерозривно пов'язана з христпянською моралл», яка е критергем дгяльностг людини, визначае всг цгннгснг оргентанп гг гснування. "Мораль - ще форма суспгльног свгдоыостг, яка утриыуе в собг норми, якг регулюють поведгнку, але не саму по-ведгнку... Мораль всецгло налекить до сфери суспгльног свгдомостг." /Шерда«о.в В., 1967./ Коральнгсть проникав в царство

хБасгн е. /1985/, Братусь Б. /1977/, В'язовський Г. /1979/, Де-м'янгвська Л. /1984/, Зулинський /1983/, Козлов А. /1991/, Кучин-ськия/ С. /1989/, Нечипоров Б. /1990/, Хропко П. /1978/.

предметного свгту як транссуб'ективне, як гсторична взаеыодгя та сума дгяльностг багаточисленних суб'ектгв. Релгггйна форма е ви-раиенням у вищому ступенг складног сукупностг духовних норм та цгнностей, якг вгдкривають окремгй особг доступ до осмислення етичних категоргй як добро г зло, зрада г чеснгсть, подвиг, ео-вгсть, обов'язок. Проте мораЛьнгсть /немоялива без усвгдомленого прийняття й наслгдування них вищих надбань людськог культури як свохх власних, к переломлення гх через призму власного свгтогля-ду. Складний процес поеднання моральностх й натергалыюстг, як необхгднох умови фгзичного гснування людини, в окреихй особг та дхалектики гх взаемодгй г е предметом нашого дослгдвення.

Перкий роздгл "Xудойно иислення драматурга" складаеться з двох частин, В перпгй частинг подаеться огляд свгтоглядног основи творчостг письменника. Аналгз гдейних дкерел та сутностг поглядгв М.Кропивницького проведено на основг старанкого вивчення бгогра-фгчних даних, епгстолярног спадщини, спогадгв драматурга. Дослг-дження цтех спадщини ствердауе тезу про залежнхсть процесу творения вгд соцгально-економ1чного, культурного стану суспгльства.

Процес фориуЕання моралытх переконань, свхтоглядних позищй М.Кропивницького розпочався в селянському середовищг. Дужевнг, щирг взаемовгдносини серед бгдного люду стаковили.за згадков письменника, початок його душг, основи розвитку серця, чулого до чужого горя. Селянське середовище, що зберегло в недоторкангй величг духовний потенцгал нацгг, комплекс стосункгв, якг базуються на принципах християнськог моралг, стало прикладом гармонгйного гснування й розвитку людськог особистостг.

Помгтний вплив на становления творчог гндивгдуальностг драматурга мав О.Кониський, який розкрив перед Н.Нропивницькии ча-ргвний свхт усног народног творчостг, допом1Г зрозумгти красу й велич народног пгснх. Формуваннг свгтогляду також сприяли творчг

зустргчг, лгтературнг вечори в родинх Тобхлевичхв. Тут розпочалося знайомство майбутнього драматурга з творами Т.Шевченка, М.Гоголя, О.Пушкгна, I.Тургенева, Н .Некрасова, працяии зарубгжних фхлософгв: Сиайльсом, Р.Оуеном, Дк.Ст.Мгллем, творами Шекспгра, Гете, Гейне, Дюма. 1фитично оцгнюючи ф1Лооофськг розробки дослгдникгв, М.Кропив-ницький створг)вав свог теоргг, намхчав свог шляхи подолання кризо-вог ситуацгг, яка склалася в суспгльствг. Драматург вивчав працг Дж'.Ст. Мглля, основою робгт якого було розумгння моралг як прагнен-ня до досягнення найбгльшог суш людського щастя; Г.Спенсера, Я.Мо-лешота, якг пов'язували мораль з матергальною вигодою, достатком, М.Кропивницький подгляв думки названих фглософгв, про що свгдчать згадки його сучасникгв та створенг ним образи. На схилг лгт пись-менник зацгкавився працями Шопенгауера, його фглософгею киття, що вгдштовхувалась вгд кантовськог где г про примат практичного розуму, компонентом якого е воля. В цих роботах драматург намагався вгднай-ти пояснения тим життевим розчаруванням, якг довелося йому пережити Вплив думок фглософа помгтний на творах, створених в останнг роки. Працг фглософгв г творчг роздуми драматурга були единими в розуыхн-нг ыоралг, яка в свогй основг мала спгвчуття до ближнього,

М.Кропивницький змалював в свохх творах складний процес пере-творення суспхльства, змхни психологи селянина, зародження нового соцгального прошарку на селг. Продовжуючи думку М.Салтикова-Щедргна про те, що "чумазий хде", М.Кропивницький зауважував, що "не тгльки йде, але й уже прийшов", причому вийшов саме " з влас-ного конопляника".

Драматург пропонував свог шляхи полгпшення тяжкого становища селян. Яйцо I.Франко, М.Коцюбинський, П.Грабовський вбачали в мгстх той грунт, те пхдгрунтя, яке плекало молодх, новх сили, здатнг змг-нити економгчне становище, то М.Кропивницысии вбачав майбутне за селянською гнтелхгенцгею. Добре обгзнана з киттям народу, його побу-

том, мораллв, зона - реальна сила, здатна пробудити маси. Драматург справедливо зауважував, що основою розумного киття е знания, якг на той час могли отримати лише заможнг люди, тому герог п'ес М .Кропивницького - вихгдцг з багатих родин, сповненг бакань принести користь всьому народу. Драматург велике значения надавав освгтг, активно пропагувчи силу знань, в нгй же вбачав вгн реальну. монли-вгсть всестороннього розвитку людини. Освгченгсть, обхзнангсть з законами розвитку сусп1льства, природи сприятиме включению селянсысих мае в процес соцгальних побудов, якг е гсторичною не0бх1днгстю, об'ективною закономгрнгстю гсторичного -пронесу. Першг твори М.Кропивницького е прикладом вгдбиття власних поглядгв письменника на майбутне, яке являе собою еднгсть "справедливого розуму" /Розумний гроиадський устргй/ та гуманне, християнське ставлення до кожного члена суспгльства, яке пов'язане з релгггйним вгруванням.

Смгливо, незважаючи на цензурнг переикоди, Н.Кропивницький бо-ровся за права лвдини, одним з яких е право говорити ргднов мовов. Пк людина невичерпного ентузгазму, творчого горгння, яка любить евгй народ, дбае про покращення його долг, нацгональний саморозквгт, драматург пропонуе' евгй шлях вгдродяення нацгональног культур'и - в: виданнг газет та журналхв ргднов мовов, вгдкриттг шкгл з украгнсь-кою мовою навчання.

У друггй частинг першого роздглу дослгджувться лгтерату^нг впо-добання драматурга. Процес формування худоннього мислення МЛропив-ницького пов'язаний з лгтературним життям Украгни другог половини XIX столгття. Система поглядгв драматурга вгдповгдала загальному за-хопленню проблемами села та селянина, пгдвищеному гнтересовг пис'ь-менникгв до проблеми особистостг у системг гг взаемозв'язкгв з суспгльством. -

За евгдченням самого М.Кропивницького свою першу драму "Дай серцевг волю, заведе у неволю" вгн написав пгд безпосереднш впли-

вом "Наталки Полтавки" I.Котляревського та "Назара Стодолг" Т.Шсв-ченка. Знайомство з поезгев, пгснями великого Кобзаря розлочалооя е дитинства. За згадкою драматурга слова Шевченка увгйшли в плоть г кров з молоком годувальницг, украгнки-селянки. У спогадах про М.Кро пивницького син Володимир пшпе, що "Кобзар був для батька своергд-ним евангелгем"г, заповгдг якого пронгс письменник через все киття, свято виконувчи гх, зберггаючи в своему серцг лвбов до простого люду, оспгвувчи нелегку долв жгнки-трудгвницг. Про значний вплив Кобзаря на формування свгтоглядних переконань та художнього мислення драматурга овгдчить споргдненють тематики гх творгв: гсторгя ргд-ного краю, народу, гордгсть за йога славних сишв, протест проти соцгального та нацгоналыюго принижения лвдини, мргя про краще май-бутне для пригнобленого та скривдженого люду, вгра в розквгт г вгль ний розвиток украгнськох нацгг. Художня велич, життева правда, на-цгональний колорит, волелюбнг где г, реалгстична манера письма -складовг Шевченковог поезгг, що знайшли свое втглення у творах М.Кропивницького.

Перебування М.Кропивницького протягом десяти рокгв на росгйсь-кгй сценг, спостереження за художньою практикою багатьох росгйськил труп, увага до творчих принцишв майстргв - все це сприяло формуван ню мистецького свгтогляду драматурга, Письменник не тгльки вивчае грунтовно гсторгв росгйського театру, знайомиться з кращими зразка-ми класичног лгтератури, а й активно пропагуе постановку росгйських п'ес на сценах украгнських театргв, займаеться перекладами.

Т^адицгг драм М.Островського , якг нещадно висмцэвали моральну вбоггсть та хижють, жадобу та лицемгрство глитагв знайшли продов-ження в творах украгнського драматурга, зокрема п'есах Тлитай",

г1{ро ливни ць кий В.М, 1з сгмейнох хронгки Марка Кропивницького.-К.: Мистецтво, 19® .-С .77.

"Двг сгн'г". Твори М.Кропивницького та М .Островського спгзвучнг за, свохы хдейним та теиатичним спрямуванням. 1х герогв еднавть : соцгальнг умови та безвихгднгсть, в яку потраплявть морально чис-тг, добрг, чеснг леди. Вони гинуть пгд тягарем сшейних негараз-дгв, але осковяа причина гх знгвеченог долг вбачаеться авторами в душевнгй байдужостг та в атмосферг ненавистг, яадоби до збагачен-ня за рахунок принижения гнних. Автори шдводять до думки про справднг причини, якг нгвечать лвдськ1 долг, гублять безвиннг душг, й вбачають гх у державному устрог.

Нету своег творчог дгяльностг визначае драматург в створеннг украгнського театру для широких мае, щоб кожен глядач, який прий-шов на театральну постановку, вингс з нього иорально-естетичне за-доволення, щоб кожна вистава несла в собг суспгльно-виховну гдею. М.Кропивницький наполягав на введеннг до репертуару високомистець-ких творгв, якг виховували б г приносили користь. Високо оцгнюючи класикгв заххдноевропейськог лгтератури, драматург займаеться пе -рекладами творгв Швкспгра, гх перзробкою для украгнського театру.

Своергднгсть творчог манери драматурга полягае в розв'язаннг суспгльних, соцгальних пктань у побутовгй оферт, Однак змалвван-ня побутових картин е не цгллв, а допомгжним засобом, який пов'я-заний з психолопчною характеристикою, й кргм сценг'чного ефекту мае виразне соцгальне звучания. Бгльшгсть творгв М .Кропивницького е глибоко психологгчниын. Драматурговг притаманне вмгння розкрява-ти психологгю свогх герогв в найтонвих проявах та нюансах. 1х"осо-бистг переживания, тобто гндивгдуально-людське е невгддгльним вгд соцгально-типового. Постгйнг творчг пошуки драматурга вели до по-глиблення психологгчного аналгзу людини працг.

У другому роздглг "Канони християнсъког норалг в життг й твор-чостг и.Кропивницького" дослгдиуеться релгггйний аспект в п'есах драматурга, його погляди на мораль народну г християнську, ставлен-

ня до церковнослужители} та Бгблгг. У про да с г еволюцп поглядгв письменника, його сприйняття евангельських проповхдей, християн-ських постулата не раз зазнавало суттевих змхн. Ставлення драматурга до релхггг, церковнослужителгв розвивалось вгд повного не-прийняття церковних постулатгв та неприязнг до попгв у дитячг роки до глибоког та вдушшвог переоцгнки сутг релгггйного вгрування в эрглостг:. На всгй творчостх М.Кропивницького простежуеться особ-ливе поеднання поваги до хриотиянськог моралг, яка пхдкртлена Святим Письмом, до вгри селян у справедливхсть боког влади, г в цей же час В1дкрит01 неприязнх до церковнослужителгв, перевертнхв, якх спотворюють принципи моральностх, покладенх в основу християн-ського вхрування. В "Автобхографи" драматург чхтко сформулював свое ставлення до рел1гп, суть якого полягае в почитуваннг бога та Свангелхя та повному вхдреченнх, неприйняттх попа та дяка, якх пхд маскою добропорядностг чинять грабгж бгдних людей.

Християнська мораль, християнська гуманнгсть для М.Кропив-ницького - точка опори в боротьбг з бездуховнхстю хснуючого свх-ту. Проте да не означае, що письменник вхрить в бога. Християн-ство цхнне для нього як акомулятор певних людських гдей, мораль-них норм та настанов, як "кодекс поведгнки людини". Воно е невгд-дхльним вгд сутностх людини, його божественнг атрибута с нагаду-ванням людинг як члену суспхльства про обов'язок перед собою, близькими, вехи людством. Християнство допомагае людинг знайти себе, виробити певний моральний кодекс поведхнки.

Запорукою морального здоров'я е еднгсть людини з духовним над-банням минулих поколгнь, з щедрою й багатою землею, з природою,з оточуючим cbitom. Глибокий зв'язок mik художн1м мисленняи та хрис-тиянським евхтоглядом М.Кропивницького простежуеться в його п'есах де дхйовх особи, гх вчинки несуть на собх моральне навантаження, вгдображають етичнг норми певного суспгльного прошарку. В творах

драматурга добро та зло пов'язанг, переплетенг, невгддтльнг одне вгд одного*. Нове в утвердженнг активног позицгг людини, в освгтг, духовному зростаннг.

Глибока защкавленгсть морально-естетичнов проблематикою не лише авторська гндивгдуальна особливгсть, а я спепифгчна риса роз-витку суспгльигг свгдомостг епохи, в якгй жив письменник. Проб-леми ыоралг, залежностг психологгг окремог людини вгд загально-людських норм поведгнки виступали на перший план у зв'язку з не-обхгднгств переосмислення сусшльного буття, потребов формування нового комплексу стосункгв. Сормування морально-естетичног концеп-цгг И.Кропивницького, яка вгдображала гдег гуманного оновлення люд-ськог особистостг, и гармонгйного розвитку в суспгльств1, було обумовлене соцгально-психологгчними причинами, зокрема розшару-ванням селянсъкого суспгльства на антагонхстичнг класи.

Ч.Кропивнипький робить спробу представити християнство як основу моральностг, в той же час викривавчи спотворення справжньо-го вгрування представниками заможних верств населения. Однак автор зовсгм не ввакав, що християнська мораль повинна бути на зра-зок кайдангв, обмежувати права особистостг, сковувати гндивгдуаль-нгсть. Одним з критергв вдосконалення лвдини, на думку драматурга, е додержання заповгдей, викладених у Святому Письмг, водночас, як прихильник гдей просвгтительства,- демократизму, в самоосвгтг, про-свгтительськгй дгяльностх, пгднесеннг культури вбачав втн шлях до утвердження добропорядностг, здорово г моральностг, гуманних вгд-носин мгя лвдьми.

Драматург вважав, що два початки доброго та злого знаходяться в дупг ковног людини, тому й в самгй лвдинг треба шукати мотиви гг поведгнки. Однак в П'есах М.Нропивницький висловлюваз г проти-лежну думку: джерело зла криеться не у природнгй згпсованостг лвдини, а у людському неунтвг й недосконалостг вгдносин, гснувчих в суспгльотвг, в Яого моральнгй атиосферг.

Невнчерпниы джерелом духовностх, морально-естетичних надбань попереднгх поколгнь е селянське середовище, яке несе в собг безпос» реднгй вираз народног свздомостг. В творах ИДропивницького селян-ська ыаса кеоднорхдна, сошальне розшарування суспгльства веде до змгни психологгг людей, що закономгрно впливае на моральнх норми та настанови. Релгггйнг постулати знайили родючий грунт в селянсь-ких душах, значно вплинули на процес фориування национально! духовностг. 1нколи напхвсвхдоио, гнколи цглком осиислено приймались релгггйнг постулати людьми, стаючи загальноприйнятими ыоральними нормами: любов до ближнього, заклики до ненасильства, вгра в перемогу добра. В п'есах драматург розкривае релгггйний аспект хрис-тиянського вгрування. Традишйно з Бгблгею звхрялась достовгрнгстъ людського пгзнання, гг заповхдяыи керувались в свогх дгях люди, Дгйовг особи в творах М.Кропивницького, незалежно вгд матергально-го стану, соцгальног прнналежностх,вгрять в бога, його святгсть. Для чесних, працьовитих, вгрувчих людей лише бог, як уособлення праведностг, порядностг, е ыгрилоы дгй та вчинкгв.,Вгн единий вершитель людських доль, порадник г суддя, навгть в сферх сгмейних вхдноскн, якг лишались поза увагою суспгльства. Bipa в силу бога, його справедливхсть, преклонгння перед його владою - необххдний атрибут селянського яиття. Селянин наыагався знайти пояснения не-злагодам, схмейним негараздам, громадському безсиллю, шукав його в свогх думках, природг, оточуючому свхтх й знаходив в звертаннг до бога. Герох творхв М.Кропивницького-часто звертаються до бога з словами вдячностх в хвилини радостх, з гнгвними речами в час смутку г невдач, звертаються з над гею г каяттям, вхрою у справедливхсть г доброту, божу пом1ч г розраду в горх. Таке звертання до бога, вхру в його силу багато дослхдникхв-лхтературознавцгв, зок-рема Й.Шевченко , пояснювть тим, що дрхбно-буркуазна гнтелхгенцхя, до яко!, ыовляв, належав М.Кропивнииький, вважала, що релгггйне по-

чуття е головною силою, "основою народног", ирб-то селянськог моральностг, бо як не буде мужик вгрити, в бога, то чого вгн то-дг боятиметься.

М.Кропивницький, змальовуючи складний процзс сусшльних вза-емозгдносин, торкався проблем йормування в свгдомостг морально-ес-•ктичних категоргй добра, зла, справедливостг. Драматург виражав свою точку зору щодо моральностг селянсысого суспгльства. Причиною виступностг дгтей вгд батькгв, г навпаки, деморалгзацгею суспгльства е розхристиянення, розрушення морально-релгггйного фундаменту життя. Нехтування моральними нормами обертаеться черст-вгстю, егогзмом, неповагою до людей. Релгггя, бгблейськг заповгдг, на думку драматурга, застерггали людину втд спокус, злодгянь, ду-ховног розтлгнностг, якг були результатом матсргальног залекностг. Мета релгггйного вгрування полягала в направленнг всгх сил на добро, на користь людству, а не на задоволення фгзгологгчних потреб. "Глядгть, остерггайтеся закерливостг, бо життя людини не за-лежить вгд достатку маетку його"/£вангелге згхдно Луки Т2:Т5/. Ця бгблейська гстина е основою моралг селян. Твори М.Кропивницького е пгдтвердженняы гуманностг суспгльства, яке дотримуеться принципгв християнськог моралг, етичних гдеалгв минулого, в якому дге закон спадкоемностг норм та правил поводксння, людських стосункгв.

Драматург порушуе ряд проблем фглософського порядку, а саме:

- залежнгсть внутртшнього свгту людини вгд глибини осмислення навколишньог дгйсностг, своег ролг в суспгльному процэсг;

- неминуча гибель людини чистог морально, доброг, вгдвертог у сус-пгльствг, де панус несправедливгсть;

- моральна деградацгя, духовне спустошення, що неминуче призводить до трагедгг, як результат замкненостг людини в рамках вульгарног матергальностг./Порушення бгблейськог заповгдг:' "Не хлгбом единим живе людина'7;

- очищения селянина вгд рабськог, егогстичног облуди приводить до утвердження високих гдеалгв.

Драматург торкаеться проблеми якою повинна бути мораль, причини виникнення та становления тгег чи гншох иоралх. В авторсько-му розуихннг це поняття невхддхльне вхд поняття свободи.

У творах М.Кропивницького селянська маса розрхзнена, неорга-нгзована, безпомгчна. Постхйне принижения, знущання над особис-тгстю селянина породжувало у багатьох неусвхдомлену корстокють по вхдношеншг до ближнхх, постхйну роздратованхсть, злгсть х най-страшнхше - байдужхсть. Незвакаючи на апрхорне хснування в хрис-тиянськгЧ моралх В1чних, абсолютная ютин, хдей, сусшльно-еко-номхчнх умови формували народну мораль.

Однак. драматург пхдводить до думки, що вхдмгнност1 в трак-туваннг моральних норм детермхнуються не лише соцхальними умова-ии, а й обумовленг психхкою людини, залежать вгд гг внутр1шнього свхту, вгд сгм'г, яка виховала особу.

Сутнгсть морального вхрування полягас не у вгдмовх вхд ба-жань, сковуваннх гх релггхйними настановами, а в облагороджуваннх розумоы. Розсудливхсть, вмхння пхдпорядкувати свох бажання розу-му - одна з головних1 чеснот герогв М.Кропивницького. Визначальна думка концепцп драматурга може бути сформована так: сенс людсь-кого буття в його гармонп з природними началами добра та справед-ливостх, закладенгй в людськхй натурх, у творчхй активностх в гм'я утвердження суспхльного блага.

В третьому роздхлх "Динамхка психологгзму образног системи у творах М.Кропивницького" проводиться конкретно-текотовий аналгз п'ес драматурга, дослхджуеться психологгя рхзнобарвних образхв та типгв у зв'язку з хх ставленням до землх, власностх, пращ, тради-цхй, суспхльно-економхчних вхдносин,- Особлива увага придхляеться

проблема« християнеьког моралт. як основи народног моральностг, проблемам релгггйного вгрування селян, збереження духовних наста-нов, норм поведгнки попереднгх поколгнь-. Дослгдженкя психологгг селянина в гг. еволвигг ставить ряд морально-фглософських проблем, порушених в даному роздглг. Серед них слгд видглити:

- проблему особистостг в селянському середовищг та суспгльствг взагалг / як самоцтнного, неповторного, унгкального/;

- проблему гармонгзацгг особистостг й суспгльства;

- проблему пгзнання свгту, розширення свгтогляду селянина;

- ставлення до жгнки, сгмейнг стосунки як показник благополуччя нацгг.

Особливий актнт у роботг поставлено на дослгдзеннг психологгг представникгв ргзних сопгальних пропаркгв селянського суспгльства, вгдмгнностях в гх моральних переконаннях, нормах поводження.

Перша п'еса И.Кропивницького, завдяки ориггнальностг й правди-востг сюжету, знаменувала новий етап розвитку суспхльстза, вису-ваючи на переднгй план соцгальнг суперечноетг, показуючи розргзне-нгсть моральних корм людей як закономгрний результат матергального розшарування села. Мораль та психологгя представникгв бгдного та заможного селянства ргэна.

Безтурботнгсть життя багатих власниктв породжуе лгнь та пияц-тво, призводить до моральног розпусти. Мораль Микити егогстична, хижа, заради вдоволекня власних потреб вгн ладен пгти на злочин, вбити людину. Психологгя представникгв бгдного селянства у п'есг "Дай серцевг волю,..." гкиа. Основа моральностг селянина - христи-янська мораль, яка не дозволяв глуму над людиною, закликав до бла-годгйностг, всепрощения. Саме тому бгдний селянин Семен вибачае всг злодгяння багатгевг Микитг, вгрить у щиргсть його каяття, й в пьому виявляеться перевага здоровог народног моралг, а не соцгаль-не примирения. Драматург постгйно наголошуе на спадкоемностг, ге-

неточному кортннг моральностг представникгв ргзних поколгнь. Нас-тупнють - запорука безперервностг роду, народу, нацгонального характеру. Традицгг, суспгльна мораль живуть в селянському сере-довищг. Працьовитгсть - складова психологи селянина, й гргх за невгдсвяткований "празник" е ыеншим нгк лгнь та безпросвгтнг гулянки. Праця чесна та сумлшна, кавгть у свята, не пгдлягае осу-довг, do того вимагае сама земля, сама земл'еробська праця.

У п'есг "Глитай" психологгя багатого селянина вгдмгнна вгд характеристики, даног в попередньому творг. Варада сдоволет;я власних потреб багатгй Еичок здатен вгдмовитись вгд власног гор-достг, ладен вклонятись та принижуватись навгть перед бгднгшиыи, красти, обманювати, пгдлабузнюватись, лицешрити. Хибне понятая моральностг Бичка виражаяться в його прагненнг стараниям виконан-ням обрядхв та задобреннг гргши цорковнослужителхв спокутувати свог гргхк. В образг селянки Олени розкриваються позиттанг rkocti украгнкк, тг життезий оптимгзм, талановитють, пгсеннгсть, висока емоцгйнють. В ir уста драматург вкладае слова про сподхване, ок-ргяпо кгноче щастя, однак зазначае.що мргя про щасливе життя роз-вгюеться як сон суворою реальнгстю. В образх маторг Олени гшсьмен-ник майстерно розкривае психологгю селянства: нагвнгсть, вгдоторо-ненгсть вгд полгтикк, мгсткчнс вгруванкя, бажання замкнутися в своему домашньоиу свгтг, безсилгсть перед руйнуючою силою гроией.

Основнг риси психологгг заможних власникгв, змальваних у п'fier "Поиились у дурнг", це самозакохангсть, впевнентсть у свогй всемогутностг, безпгдетавна, неггоигрна зазнайкуватгеть, завищена самооцгнка. Цгкавою е поведгнка слуг, якг за однакових умов вияв-

ляють ргзнс ставлекня до господаргв, як евгдчення роздвоеностг моралг, пануючо1 в суспгльствг. Рабська покгрнгсть Василя й свободолюбива натура Антона - риси украгнського селянства, якг характе-

ризують своергднгсть украхнськох нацгг.

Мораль заможних власникхв Турина /"Помирились"/ та Балтиза /"Олеся"/ пгдпорядкована власним гнтересам, вдоволенню свогх потреб. Чужими е поняття добра, любовх, милосердя для них. Балтиз -складна натура, його психологхя е подвгйною: з одного боку - це той же селянин, який звик щоденно трудитись, воздавчи хвалу працг, лвдина, яка зазнала багато лиха й знудань в життг, й спгвчувае бгдним; з тншого боку - не багатий власник, який заради власног вигоди готовий пгти на гргх, знущаеться над бгдншли, за шматок хлгба прин.ушу'е дгвчат принижувати свою ггднгсть. Вих1дець з бгд-ног селянськог родини, добре знаючи всг потреби народу, вгн спеку-люе на безвихгдностг селянського буття. Складнгсть психологгг Балтиза е вгдбитком складностг його зшття. Цинуле тяжхе над ним, страх стати бгдним, знову голодувати, поневгрятись по наймах, му-читись вгд непосильног працг змутуе його вдосконалювати засоби знущань над бгдними, г в такий спосгб знаходити втгху та впевне-нготь у своему майбутньому. Драматург пгдводить до думки, що сус-пгльний устргй спотворюе мораль, породкуе поняття вседозволеностг та безкарностг, безвгдповгдальностг за скоенг злочини.

Драматург створюе образи Олесг та Власа як приклад, як надгю на духовний потенцгал народу, який схований за пеленою темнота й забитостг. Суспгльнг вхдносини, якг несуть в собг зло й несправед-ливгсть не можуть подавити гуманнг, свободолюбив! прагнення. Елизь-кгсть людини до всгх умовностей зшття суспгльства приводить до морального виродження, духовного спустошення, але чим далг вона вгд цього свгту, чим бликче до природи, тим бгльше розвиненг в нгй почуття добра, краси, прагнення гармони. Тому образ Власа е втг-ленням 1фащих рис трудового люду: доброти, порядностг, працелюб-ностг, чуйностг, гостинностх.

Драма "Доки сонце з!йде, роса очг вигсть" - перший твгр М.Кро- ■

пивницького, де найбхлып повно втхлений авторський задум про роль гнтелхгенцгг в киттх села. Молодг освгченх панськг сини виражавть свгй протест лроти хснувчого ладу, проте слабодуххстъ, лгнь, без-журнхсть панського життя не дають можливостх втхлити в реальнхсть гх задуми. Так драматург ствердяуе думку, що гнтелхгенцхя, в1дхрва-на В1Д народу, не ноже бути справжнхм виразником його прагнень.

Згубний, деморалхзувчий вплив грошей на людину показав драматург у п'есх "Чиир". 3 роботящого чесного селянина, який шанував в лсдях доброту, справедливхсть, •чеснхсть, праиьовитхсть, Пшхнка пе-ретворветься на гультяя, жорстокого та зарозумхлого самод.ура.

Проблему важког долх жхнки-трудхвкиш пгднгмае М.Нропивнииь-кий в n'eci "Jbx cxu'i? Трагедхя Згньки, не з власнох волг одру-женох з нелвбом, принкженох суспхльством, громадським усгросм, вхд-даног на поталу свекрушених самодурств,- доля багатьох украгнськкх жхнок. Мора ль не принижения, щоденн1 бгйкк, п'яний дебош чоловхка змусили хг задуматись над шкнхств свого хснування, поставили перед вибором. Зхньчина безвихгднють очевидна, й сиергь гх е викликом сусмльству, всьояу- устроев1, який приниауе людську гхднхсть, зво-дить людину до механгчного робгтника. Антиподом моральнорозтлгнкхй схм'х 1лудхв е родина Реви, джерелом схмейного благополуччя, взае-морозунхння якох е християнська мораль й мотив всепроиення, добросердечного, тцирого ставлення до ближнього.

Детальний аналгз психологгх селянина щдводить до думки, що ставлення до пращ, до землг е рисов не тхльки специфично нацхо-нальною, воно мае й родикне корхння. Однак. М.Кропивнипьккй зау-важуе на ряд причин, якх спричинввть слабкхсть, призводять до за-непаду селянського господарства, Це - непосильна праця селянина на чужхй нивх, мхзернхсть надхлхв та вхдсутнхсть засобхв обробки зеылх. Отже, причина бхдного хснування селянина криеться не в йо-то лгнх та байдукостг до землг, впованнх на боку помхч, а в сус-

пгльному устрог, який сковуе бажання та ыожливостх селянина.

Виргиальна роль суспгльног думки в життг кожног лвдини показана драматургом в п'есг "Эайдиголова". Громада, п мораль зму-шуе жорстоку та зазнайкувату Стеху визнати своп провину перед невгстков. Прозргння герогв, гх каяття пгдтверджують авторську думку про можливгсть переродження навгть нгкчемног та пгдлог лвдини пгд впливом народног моралг, християнських канонгв, настанов.

Руйнацгя патргархальних устогв родинного життя за иових еко-номгчних умов сприяла подальшгй ыоральнгй деполяризацхг селянського суспгльства. 1 п'есг "Замуленг джерела" драматург пгднгмае проблему залежностх внутрпгаього свгту лвдини вгд ргвня гг матергального достатку. Душевно багатшими, чулими до чужого горя, милосерднхшими е бгднг люди. Багатг, -примгром Тгпка, в погонх за гргими втрачавть доброту та чуйнгсть, поряднгсть. Одная герох цього твору змгнюгть звичне уязлення про селянина. Сгм'я помщицг Необачног з усгма ц вадами е гуыаннгпов, добргшов нхж схм'я бгдного селянина Зажери. Я в пьому виражена певна невгдповтднгсть в залежностг вн.утргшнього свгту лвдини вгд матергального достатку. Така постановка питания /авторське розумгння душг, яка ыгстить два початки: добро та зло/ спгззвучна з бгблейськими постулатами./Див.бвангелге вгд Луки 6:^5/.

Духом очгкузаних змгн, довгожданног свободи сповненг дгг, думки, помисли дгйових осхб п'еси "Перед волею". Селяни вже не па-сивнх спостерхгачг, вони рхшучг, дхвчг, дуыавчг. В образх протестанта панського прислужника Яшки втглено краих риси украхнського селянина: його чеснгсть, доброту, ггднгсть, прагнення до волг.

Лгберально-народницькг хдег общинностг знайшли свое вгдбиття у п'есх "Конон Елискавиченко". В1дсталгсть, затуркангсть селянина, його мгстичне вхрування, покгрнгсть перед владою закону викликавть эбурення у освхченого сгльського чоловхка. Яого намгр просвгтити гелян, пол1гшитй гх добробут наштовхуетъся на глуху стхну непоро-

зумгння, бо ж суперечить усталеним поняттям. Консервативний устргй, роками сформоване мислення .протистоять новому не тому, що воно е не вгрним, а лиш тому, що воно вгдмгнн.е вгд звичкого,старого.

Прагненкю Надежди /"Супротивнг течгг"/ освгтити дорогу в май-бутне бтдним селянським дгтям протистогть спотворенгсть селянськог психологп, яку представляють у творг Хведгр та його син. Громада змальвана драматургом як темна, затуркана сила.

Назргвання протесту проти злочинств влади, жорстокого гноблен-ня бхдних селян змальовако в п'есах "Розгардгяш","Зерно г полова".

Психологгю селянина, гг залежнгсть вгд суспгльних змгн, со-цгального статусу людини, найтоншг душевнг переживания та перео-цгнку моральних норм та настанов, складний процес внутргшньо! бо-ротьби мгж прагненням пгдкоритися силг грошей та справдх гумакним людським почуттяы розкривае драматург в п'есг "Страчена сила" в образг £фрема. Письменник наголосив на великгй самокритичность иоральностг селянина, яка утримуе його вгд хибного шляху.

7 ВКСНОВКАХ пгдбито пгдсумкк дисертацгйного дослгднення. Здгй-снений аналгз творчост1 М.Кропивкинького дозволяе зробити висновок, що перевакна частина творгв драматурга присвячена проблемам психо-логгчного аналгзу селянства. На нашу думку,головна мета М.Кропив-ницького при створеннг п'ес полягала в вираженнг власног хоннепцп суспгльного устрою, яка б грунтувалась на християнських постулатах в поеднаннг з "справедливим розумом".

Поштовхом до творчих задумгв, джерелом постгйних роздумгв драматурга було внутргшне протиргччя мгж силою та слабгстю в самгй гндивгдуальностг селянина. Наючи велику силу, проявляют мужнгсть г самовгддангсть в працг, селяни терпгли гнгт пангв, локгрно викону

вали всг приыхи попгв, В1рили в панську добрють, свгтлий день, коли щастя й воля прийдуть самг, без боротьби за них. Конкретнг умов* життя селян сприяли формуванню рабськог покгрливостг, а безграмот-

нгсть бгднякгв не дозволяла гм осмислити причини свого соцгального становища. Селянин зшрився з своей безвихгднгств.

Складний процес поеднання в психологи селянина покгрливостг, релгггйностг з обережнгств та вигодов вгдобразив драматург, Герог його творгв - вгруючт люди, не залеяно вгд гх вгку, статг, соцгального статусу. 1х мораль - мораль всепрощения, добросердечность терпимостг е результатом дгх громадськог думки, народног моральнос-тг, якг сформованг багатовгковим досвгдом, несуть в собг вгдбиття суспгльног свгдомостг й свог витоки беруть в християнствг.

Образи глитагв, майстерно виписанг автором, е художнгм вгдкрих тям епохи. Драматург пояснив, що не еврей-шинкар заправляе на селг, а його мтсце посгв глитай, в минулому селянин,приказчик, який кор-стокгше нгя попередник грабять народ. Зкачне нгспз в п'есах займае показ самого процесу збагачення глитагв, що дае зкогу краще вгдтво-рити психологгв власника, основи його моралышх принципгв. Пись-менник вгдобразив еволюцгв свгтогляду селянина, зростання соцгаль-Н01 активностг мае, невтримний потяг до знань, до осмислення сут-ностг свого генування, прагнення до самовдосконалення.

Творчгсть И.Кропивницького - ориггнальна сторгнка в гсторгг нашог лгтератури, яка розкривае перед нами неповторну гкдивгдуаль-нгсть украгнського селянина. Порушенг драматургом проблемк акту-альнг для сьогодення.

Основнг положения дисертацгг вгдображенг в таких публгкашях:

^Сатира г гумор як заегб розкриття психологи людини в драматур-ггчнгй спадщинг М.Кропивницького//Сатира г гумор в украгнськгй лгтературнгй традицгг:Матевгали Всеукрагнськог науковог конфе-ренцгг.-Чернгвцг, 1994.-С.116-П9.

2 Дяерело доброти г заыилтаання./Дгтературознавство, "Просят" г духовний гдеал украгнця:Йатергали всеукрагнськог науково-практич-ног конгеренцтг.-1фивий Prr.l994.-C.it7.

3' Проблеии християнськог моралг в драматурггг Марка Кропивницько-го.-Деп. в ДЯТЕ .Украгни 13.02.95.-5 ЗФЗ.-Ук.95.-16еч

4 I.Карпенко-Карий та М.Кропивницький//1.Карпенко-Карий.150-ргччя вгд дня народження:Матергали всеукрагнськог ыгквузгвськог науко-

5 вог конференцгг.-Кгрозоград,1995.-С.23-24.

Вивчення творчостг М.Кропивницького в аспектг йормування нацгональ-ног самосвгдомостг/ Формування державног свгдомостг молод г: Матер! али всеукрагнськог науково-практичног конФеренцг г.-Симферополь, 1995!.

SUMMARY

GAVRILUK S.V. The problem of peasant's psycology and the Christian morality in the dramatic art by M. Kropivnitsky. The thesis submitted for a scholarly degree of a candidate of Philology in speciality 10.01.01 Ukrainian literature at Kyiv Taras Shevchenko University.Kyiv,1995.

The manuscript devoted to the problem of psycology of the Ukrainian peasant in connection with his relationship to the standards of christian religion and morality on the material of M.Kropivnitsky's works is being defended. The skill of psychological analysis of the playwright, his high-principled and aethetic search have been under consideration in the paper. M.Kropivnitsky's work is analized from the point of the view of the study of the moral and ethical conception of a peasant, the wealth of his inner world and the peculiarity of his psychology. The function of the moral aspect in the psychology of individual is defined, the influence of the moral standards on the process of the peasant consciousness formation is followed.

РЕЗШЕ

Гаврилок C.3. Проблема психологии крестьянина и христианской морали в драматургии Марка Кропивницкого. Дисертация является рукописью. Дисертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности IC.CI.0I -украинская литература. Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев,I99bi

Защищается рукопись, посвященная исследованию проблем психологии украинского крестьянина в связи с его отношением к нормам христианской морали и религии на материале произведений И.Кропивницкого Б работе рассмотрено мастерство психологического анализа драматурга, его идейно-эстетические поиски. Творчество М,Кропивницкого исследуется в плане изучения моральной концепции крестьянина, своеоб разия его психологии. Определяется Функция морального аспекта в пси хологии отдельного индивида, прослеживается влияние норм морали на пронес формирования сознания.крестьянина.

Ключовг слова: психологгчний аналгз, християнська мораль, пси-холопя селянина. „ р