автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.05
диссертация на тему: Проблемы украинской этнографии в научном наследии Николая Сумцова

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы украинской этнографии в научном наследии Николая Сумцова"

КИЇВСЬКИМ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

„

На правах рукопису

МАНДЕБУРА Олеся Святославіпиа

ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОГРАФІЇ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ МИКОЛИ СУМЦОВА

Спеціальність 07.00.05. - етнологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі етнології та краєзнавства історичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Борисенко Валентина Кирилівна Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Кожолянко Георгій Костянтинович

- кандидат історичних наук Творун Світлана Олександрівна Провідна установа - Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України

Захист дисертації відбудеться березня 1997 р. о 14.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.67.01 при Інституті національних відносин і політології НАН України за адресою: 252011, м. Київ - 11, вул. Кутузова, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту національних відносин і політології НАН України (вул. Кутузова, 8, кім. 218).

Автореферат розіслано “ ~7~ ’’ лютого 1997 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук

Ю.А.Левенець

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

П’ятирічний досвід побудови незалежної держави наочно свідчить, що Україна потребує нової системи ціннісних орієнтирів. На переломних етапах розвитку суспільства особливої важливості набуває звернення до першовитоків народу, глибокого пізнання власної історії, прагнення до відновлення його генетичної пам’яті.

Дослідження названих проблем є компетенцією також і етнології* -науки про етногенез народу, його ментальність та духовні цінності, особливості традиційно - побутової культури. На історії розвитку української етнології, як і на історії її народу, відобразились всі ті політичні умови, в яких існувала Україна. Оформившись в середині XIX ст. як окрема, самостійна наукова дисципліна з власними об’єктом та предметом дослідження, за весь період свого розвитку вона зазнавала відчутних утисків та втрат. Це виразилось як у фізичному знищенні українських фахівців-етнологів, так і у фальсифікації окремих сторінок історії, приниженні внеску вітчизняних вчених у розвиток науки, постановку та вирішення багатьох важливих теоретичних та практичних питань. Але попри все, українська етнологія розвивалась, а її історія -досліджувалась.

Віддамо належне В.Ф.Горленку, який ще в період хрущовської відлиги у своїх працях поставив питання про необхідність всебічного, комплексного дослідження історії української етнології. До нього наукові розробки були присвячені лише окремим аспектам1. Зусиллями В.Ф.Горленка досліджено цілий пласт важливих питань розвитку етнології в Україні. Зокрема, її витоки та зародження, становлення як

* В українській науці терміни ‘‘етнологія’’ та “етнографія" для визначення наукової дисципліни вважаються тотожними. За кордоном більшого поширення набув термін “етнологія”, який зараз дедалі частіше вживається і в Україні.

1 Грушевский М. Ранние этнографические работы Н. Костомарова. - Спб., 1911; Данилів В. До історії української етнографії //Записки Українського Наукового Товариства у Києві. - Ки. IV. -К., 1908; Лобода А. Праці В. Антоновича по етнографії та літературі. - К., 1909; Він же. Судьбы этнографии на Украине за 1917 * 1925 гг. - К., 1926 тощо.

самостійної науки, існування наукових товариств, організацій, діяльність вчених - фахівців тощо1. Окрім нього, над цими питаннями працювали також Р.Кирчів, О.Кравець, МЛомова та інші дослідники2.

Однак, історія української етнології має ще цілу низку проблем, які нагально потребують наукового дослідження. В їх числі - вивчення наукової спадщини тих вчених, які своїми працями утверджували її право на існування та розвиток, підкреслювали етнічну специфіку українського народу та особливості його традиційно - побутової культури.

Важливе місце в історії української етнології посідає професор Харківського університету, видатний вчений Микола Федорович Сумцов (1854 - 1922). У його реєстрі опублікованих праць3 значну частину складають етнологічні розробки.

Актуальність теми пропонованого дисертаційного дослідження зумовлена недостатньою вивченістю наукової спадщини Миколи Сумцова в галузі української етнографії. На цю тему написано лише ряд невеликих публікацій4, де досить побіжно розглядається доробок

1 Горленко В. Ф. Русское географическое общество и украинская этнография в середине XIX в. //Советская этнография (далі СЭ. - О. М.). - 1957. - >6 3; Він же. З українсько * російських взаємозв'язків у галузі етнографічної науки середини XIX ст. //Народна творчість та етнографія. -1958. * № 3; Горленко В., Гуслистый К. О периодизации истории украинской этнографии //СЭ. -1961. - 1; Він же. Нариси з історії української етнографії та російсько - українських

етнографічних зв'язків - K., 1964; Він же. Становление украинской этнографии конца XVIII -первой половины XIX ст. - К., 1988.

‘ Кравец E. М. Из истории русско - украинских связей в области этнографии в XIX в. //СЭ. -1954. - № 4; Вона ж. Діяльність Т. Г. Шевченка в галузі етнографії. - K., 1961; Вона ж. M. М. Коцюбинський про народний побут. - K., 1963; Ломова М. Ф. Етнографічна діяльність І. Франка /АН УРСР. Український державний музей етнографі! та художнього промислу. - K., 1957; Маланчук В. А. Етнографічна діяльність В. Ю. Охримовича [1870 - 1931]. - K., 1972; Вона ж. Розвиток етнографічної думки в Галичині кінця XIX - початку XX ст. • K., 1977; Кирчів Р. Етнографічно - фольклористична діяльність “Руської трійці”. ♦ K., 1990.

3 Реєстр наукових праць проф. М. Сумцова. 1878-1918. //Записки історично - філологічного Відділу Української Академії Наук (далі ЗІФВ УАН - О.М.). - Кн. II - III. - K., 1923. - С. 8 - 39 (додаток III до протоколу Ка 1).

Камінський В. Етнографія та її питання в працях акад. М. Ф. Сумцова // ЗІФВ УАИ. - Кн. VII -VIII. - K., 1926; Петров В. М.Ф. Сумцов як історик української етнографії //ЗІФВ УАН. - Кн. VII

- VIII. - K., 1926; Фрадкин В.З. К вопросу об изучении фольклорно - этнографического наследия Н.Ф. Сумцова //Краткое содержание докладов годичной сессии ИЭ АН СССР. - Л., 1972; Він же. Служити народові (пам’яті М. Ф. Сумцова) //Прапор. - 1979. - Кз 9; Він же. Н.Ф.Сумцов //Славяноведение в дореволюционной России. Биобиблиографический словарь. - М., 1979; Маланчук В. А. М. Ф. Сумцов як етнограф (до 125 - річчя з дня народження) //Народна творчість та етнографія (далі НТЕ - О.М.). - 1979. - № 2.

вченого, який започаткував і дослідив цілий ряд наукових питань з етнології. Так, поза увагою дослідників лишився той факт, що саме М.Сумцов розпочав наукове вивчення символіки українського весілля. Йому належить пріоритет у виявленні та підкресленні таких його важливих рис, як, зокрема, ритуальне використання хатнього простору, його організації та функцій, предметів домашнього вжитку, символічних функцій одягу та їжі тощо. Значну увагу вчений присвятив дослідженню ролі і значення (символічного, морально-правового) хліба у сімейних обрядах та календарних святах українців. Вчений фактично вперше поставив це питання, яке і досі не стало предметом окремого наукового дослідження.

Потребує нових підходів класифікація наукових інтересів дослідника в галузі української етнографії. Вперше таку спробу зробив у 1926 р. етнолог та філолог В.Камінський. Він окреслив шість аспектів наукових інтересів вченого, які стосуються не лише етнографії українців, але й фольклору, усної народної поетичної творчості. У дисертації запропонована власна класифікація етнологічних праць дослідника, побудована за проблемним принципом. З цим пов’язана новизна дисертаційного дослідження.

Микола Сумцов був вченим з надзвичайно широким науковим діапазоном. Його цікавили проблеми фольклористики, мовознавства, літературознавства, краєзнавства, історії, археології, мистецтвознавства, педагогіки тощо.

Отже, об’єктом дисертаційного дослідження є історія розвитку української етнологічної науки у 80-і рр. XIX - 20-і рр. XX ст.

Предмет дослідження - етнологічна спадщина М.Сумцова, його праці з етнографії українців.

Метою дослідження є визначення кола питань, у яких М.Сумцов підняв важливі теоретичні проблеми етнології.

Реалізації поставленої мети підпорядковані такі дослідницькі завдання:

- проаналізувати висвітлення М.Сумцовим різноманітних аспектів традиційного весілля українців та виявити загальний ступінь розробки проблеми символіки українського весілля;

- дослідити внесок М.Сумцова у започатковане ним вивчення символіки хліба у сімейних обрядах та календарних святах українців;

- показати важливу роль вченого у розбудові Музею Слобідської України ім. Григорія Сковороди як одного з перших суто етнографічних музейних осередків України;

- охарактеризувати внесок дослідника в етнорегіональне вивчення України.

Разом з тим, реально оцінюючи глибину наукових здобутків М.Сумцова, автор не претендує на всебічний та вичерпний аналіз всього етнографічного доробку вченого, оскільки це завдання подальшого розвитку української етнології.

Науковий доробок автора конкретизується у таких основних положеннях, що виносяться на захист:

- в українській етнологічній науці Микола Сумцов започаткував дослідження багатьох аспектів, що стосуються традиційного весільного обряду українців, зокрема: символіки його ключових елементів, залишків давніх дохристиянських культів - рослинного та тваринного, просторової структури - організації та функцій хатнього простору і предметів домашнього вжитку, символіки обрядового одягу, символічних функцій хліба та зерна;

- розроблені вченим проблеми, пов’язані з вивченням традиційно -побутової (і в першу чергу - духовної) культури українців, характеризуються масштабністю та науковою глибиною;

- відповідні теоретичні висновки дослідника в період другої половини XIX - початку XX ст. були прогресивним і помітним явищем не лише в українській етнології, але й за кордоном, деякі з його положень зберігають свою актуальність і досі;

- не до кінця оцінена у вітчизняній науці етнологічна спадщина М.Сумцова є ваговим здобутком української етнології;

- вчений є найвидатнішим етнологом на Слобожанщині в період другої половини XIX - початку XX ст., дослідник зробив величезний особистий внесок в розвиток етнологічної науки в Україні.

Джерельну базу дисертаційного дослідження склали матеріали особистого фонду М.Сумцова № 2052, що зберігаються в Центральному Державному Історичному Архіві України у Києві, а також інші фонди цього архіву - Харківського історико - філологічного товариства (далі -ХІФТ) № 2017, особисті фонди Д.І.Багалія № 2020, об’єднаний фонд Грушевських № 1235, О.О.Потебні № 2045, М.Г.Халанського № 2061 тощо.

Основну групу джерел, що використовувались при написанні дисертації, склали етнологічні праці М.Сумцова, особливо ті, в яких йдеться про духовну культуру українців. Це впершу чергу праці про громадський побут українців: громадські форми дозвілля, спілкування1; сімейні обряди та звичаї, переважно родильні та весільні2; народні

1 Сумцов Н. К истории малорусских нравов XVII века //Киевская старина (далі КС. - О.М.). -1884. - Кн. Ш; Він же. Доспетки и посиделки //КС. - 1886. - Кн. Ill, їй.

' Сумцов Н. О славянских народных воззрениях на новорожденого ребенка //Журнал Министерства Народного Просвещения. - 1880. - Х° ССХИ; Він же. О свадебных обрядах, преимущественно русских. * X., 1881; Він же. К истории малорусских свадебных обычаев // КС. -1883. - Кн. XI; Він же. Религиозно - мифическое значение малорусской свадьбы //КС. - 1885. - Кн. III; ВЫ же. К вопросу о влиянии греческого и римского свадебного ритуала на малороссийскую свадьбу //КС. - 1886. - Кн. І; Він же, Гарбуза піднести //КС. - 1889. - № Х-ХІІ; Він же. Значение “весілля" //КС. - 1889. * X® Х-ХІІ; Він же. Малорусская свадебная терминология //КС. - 1889. - Ха Х-ХІІ; ; Він же. Могорич //КС. - 1889. - X? Х-ХИ; Він же. Палка сватов //КС - 1889. - № Х-ХИ; Лін же. Пост невесты //ICC * 18S9. - Хг Х-ХІІ.

світоглядні уявлення1; календарні звичаї та обряди2; народну медицину3.

Окремо об’єднані праці з української ономастики: “Малорусские фамильные прозвища” (КС. - 1885. - Кн. II), “Малорусская

географическая номенклатура” (КС. - 1886. - Кн.УП), “Местные названия в украинской народной словесности” (КС. - 1886. - Кн. X).

Праці, зміст яких носить комплексний характер, згруповані окремо4.

Чільне місце в науковому доробку вченого належить дослідженню історії української етнологічної науки. Це, зокрема, статті про відомих діячів культури, письменників, які активно збирали етнографічний матеріал та використовували його у творчості5. Таким чином М.Сумцов розширив тематичні рамки предмету історії етнографії та коло її дослідників.

Не обминув він і питання про матеріальну культуру, хоча ця проблема цікавила дослідника дещо менше 6.

Зазначена проблематика наукових праць посідає значне місце в етнографічної творчості М.Сумцова.

J Сумцов II. Колдуны, ведьмы и упыри // Сборник Харьковского историко • филологического общества (далі Сборник ХИФО - О.М.). - 1891. - Т. III, 1892. - Т. IV; Bin же. К объяснению малорусских гаданий // КС. - 1891. - Кн. VIII; Bin же. Дополнения к литературе о Доле и Недоле у Этнографическое обозрение (далі ЭО. - О.М.). - 1892. - Т. XV тощо.

‘ Сумцов Н. Этнографические заметки //ЭО. - 1889. - Т. III; Він же. Заметка о писанках //ХВ. -1890. - № 70; Bin же. Писанки //КС. - 1891. - Кн. V, VI; Він же. Обычай ломать скарлупу яйца //КС. - 1897. - Кн. XII; Він же. Великдень// ЮК. - 1911. - 102G4. '

Сумцов Н. Кое-что о народной медицине //ХВ. - 1890. * № 70; Він же. Личные обереги от сглаза. // Сборник ХИФО. - 1897. - Т. IX; Він же. Заговоры (Библиографический указатель) // Сборник ХИФО. - 1892. - Т. IV; Bin же. Заговоры Инкантации //Труды XIII археологического съезда. * Екатеринослав, 1907. - Т. II.

4 Сумцов Н. Хлеб в обрядах и песнях. - X., 1885; Він же. Культурные переживания. - К., 1890; Він же. Слобожане. Історико - етнографічна розвідка. - X.f 1918.

J Сумцов И. Бытовая сторона в сочинениях Г. Ф. Квитки //Харьков. • 1878. - ЛЗДГг 272 - 275; Він же. Современная малорусская этнография. - Ч. 1. *■ К., 1893, Ч. 2. - К., 1897; Він же. Г. Ф. Квитка, как этнограф //КС. - 1893. - Кн. VIII; Він же. Пятидесятилетие сборника А.Метлинского “Народные южнорусские песни". * Спб., 1904; Він же. Из украинской старины. - X., 1905; Він же. Этнографизм Шевченка //ЭО. - 1914. - № 3 - 4 та багато інших.

6 Сумцов II. К истории малорусских ремесленных изделий //КС. - 1886. • Кн. XII; Він же. Очерки народного быта. • X., 1902 та деякі інші.

До другого проблемного блоку віднесено праці вченого методичного спрямування. Це, в першу чергу, розроблені ним програми щодо збирання етнографічних матеріалів1; роботи, присвячені побудові етнографічних музеїв чи виставок2; про викладання етнографії, її джерела, наукові школи та методи3.

Такий підхід до класифікації етнографічної спадщини вченого більш повно і конкретно представляє її проблематику та діапазон наукових інтересів дослідника. Водночас зауважу, що поза увагою залишились праці, де розглядаються питання української усної народної поетичної творчості. Це праці дослідника про думи, пісні, казки, прислів’я, приказки тощо. Оскільки жанри фольклору потребують фольклористичного аналізу, вони не є предметом пропонованого дисертаційного дослідження.

У наукових працях з української етнографії найбільше увага приділив М.Сумцов вивченню народного весілля, дослідженню символіки хліба у сімейних обрядах та календарних святах українців. Окремо розглядається робота “Слобожани. Історико - етнографічна розвідка” (X., 1918), яка і досі залишається єдиним етнорегіональним

1 Сумцов Н. Вниманию сельских хозяев (програм для збирання відомостей про писанки) //ХВ. -1889. - X? 76; Він же. Программа для составления этнографических статей для народных чтений //Отчет Харьковского Общества грамотности за 1894 г.; Він же. Программа для собирания этнографических предметов к Еыставке на предстоящем в 1902 г. в г. Харькове XII археологическом съезде //Труды Харьковского Предварительного Комитета по устройству XII археологического съезда. * X., 1902. * Т. І; Він же. Программа для собирания сведений о кобзарях и лирниках. К предстоящем в 1902 г. в г.Харькове XII археологическом съезде //Там само; Він же. Программа для собирания писанок и сведений о них (к XII археологическому съезду в Харькове) ^/Там само та деякі Інші.

‘ Сумцов Н. К вопросу об устройстве в Харькове этнографической выставки //ЮК. - 1900. - Ха 6682; Він же. Университетский этнографический музей //ЮК. - 1903. - № 7626; Він же. Музей изящных искусств Харьковского университета //ЮК. - 1907. - № 8989; Він же. О кустарной выставке // ЮК. - 1907. * Ка 9186 та деякі інші.

3 Сумцов Н. “Губернские Ведомости” как пособие при изучении русской истории и этнографии //КС. - 1885. * Кн. И; Вій же. Научное изучение колядок и щедривок //КС. - 1886. - Кн. II; Він же. Утилитарная этнография //ХВ. - 1897. - X" 234; Він же. 50*летие сборника А. Мстлинского “Народные Южно - русские пссни". - Спб., 1904 г.; Він же. История и этнография Малороссии в Харьковском университете //ЮК. - 1906. - Хв 8800; Він же. Этнографическое изучение Екатеринославской губернии //Сборник статей Екатеринославского научного общества. - 1905 та інші.

дослідженням вказаного регіону, що підкреслює актуальність теми дослідження.

Прн написанні дисертації використовувались також описи українського весілля та збірники обрядової поезії, матеріали експедиції П.Чубинського1.

Теоретичне підгрунтя дисертації склали наукові роботи фахівців з української обрядовості. Це, насамперед, праці В.Борисенко, Ф.Вовка,

Н.Гаврилюк, Н.Здоровеги2. При дослідженні символіки хліба використовувались праці про календарні свята українців К.Копержинського, Аг.Кримського, О.Курочкіна ; давніх релігійних та світоглядних уявлень - В.Іванова та В.Топорова, С.Токарєва4.

Історіографія дисертаційного дослідження базується на здобутках всіх тих дослідників, які вивчали наукову спадщину М.Сумцова в галузі української етнографії. Це праця О.Пипіна “История русской этнографии”, третій том якої присвячено українській етнографії0. Він назвав М.Сумцова одним з авторитетних українських вчених і поставив

1 Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. - Ч. П. Обрядные песни. - М., 1878; Чубинский П. Труды Этиографическо * Статистической экспедиции в Западно - Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго - Западный отдел. Материалы и исследования. - Т. III. - Спб., 1872; Т. IV. - Спб., 1877; Т. V. - Спб., 1878; Литвинова

- Бартош П. Весільні обряди і звичаї у селі Землянці Глухівськоіо повіту на Чернігівщині //Матеріали до українсько - руської етнолога. - Т. 3. - Львів, 1900; Весілля. У двох книгах. - Кн. 1, 2. - К., 1970; Весільні пісні. У 2-х кн. - Кн. 1, 2. - К., 1982; Весільні пісні. - К., 1988.

2 Вовк Хв. Шлюбний ритуал та обряди на Україні //Хв. Вовк. Студії з української етнографії та антропології. - Прага, 1925; Кравець О. М. Сімейиий побут та звичаї українського народу. • К., 1966; Злоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. - К., 1974; Гаврилюк Н. К. Картографирование явлений духовной культуры. По материалам родильной обрядности украинцев. - К., 1981; Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні. * К., 1988.

3 Копержинський К. Обряди збору врожаю у слов’янських народів нової доби розпитку /Одеське наукове при УАН товариство. Секція історично-філологічна. - № 1. - Одеса, 1926; Копсржинський К. Господарчі сезони у Слов’ян (з історії новорічного циклу обрядовости) //Первісне громадянство та його пережитки на Україні (далі ПГ - О.М.). - Вии. 1. - К., 1928; Копержинський К. Обряди

збору врожаю у слов’янських народів у найдавнішу добу розвитку //ПГ. - Вип. 1 і 2. - ІС, 1929; Копержинський К. Календар народньої обрядовости новорічного циклу //ПГ. - Вип. 3. - К., 1929; Кримський Аг. “Волосова борода”. З учено - кабінетної міфології XIX ст. // Кримський Аг. Твори в п'яти томах. - Т. 3. Мовознавство. Фольклористика. • ІС, 1973; Курочкін О. В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність. - К., 1978.

5 Токарев С. А. Религиозные верования восточнославянских народов XIX - начала XX в. - М.-Л., 1957; Він же. Ранние формы религии. - М., 1990; Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие системы (Древний период). - М., 1965; Вони ж. Исследования в области славянских древностей. Лексические и фразеологические вопросы реконструкции текстов. - М, 1974; Иванов В. В. Очерки по истории семиотики в СССР. - М., 1976.

5 Див.: Пыпин А. История русской этнографии. * Т. III. Зтноірафия малорусская. - Спб., 1893.

и

його в один ряд з М.Костомаровим, В.Антоновичем, О.Потебнею, Т.Рильським, В.Горленко та іншими.

М.Драгоманов, критично оцінюючи українську етнологію 80-х рр. XIX ст., визнавав внесок дослідника у розвиток науки1.

Фольклорно - етнографічну діяльність вченого позитивно оцінив Ф.Вовк2. Він проаналізував теоретичні положення його праць, визначив наукові методи, якими користувався М.Сумцов, відзначив велику заслугу вченого щодо становлення історичної етнографії.

Означеними статтями О.Пишна, М.Драгоманова та Ф.Вовка завершується прижиттєвий аналіз етнографічної спадщини М.Сумцова.

Роль М.Сумцова як головного фундатора і завідувача Музею Слобідської України ім. Григорія Сковороди коротко охарактеризувала дослідниця культури та побуту Слобожанщини Р.Данківська3. Вона відзначила, що саме М.Сумцову належить ідея поділу музею на три відділи - історичний,, художній та етнографічний, що вчений був активним збирачем етнографічних колекцій, деякі з яких були зібрані вперше в Україні (наприклад, колекція писанок, обрядового печива тощо).

Наукову діяльність М.Сумцова як етнографа високо оцінив і Д.Дорошенко4, який підтвердив висновки О.Пипіна про нього як дослідника нової генерації українських вчених.

’ Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну //М. Драгоманов. Літературно - публіцистичні праці в 2-х т. - Т. 1. - К., 1970. • С. 401; Він же. Наукові методи проф. Сумцова //Житє і слово. Вісник літератури, історії і фольклору. - Львів, 1894. - Кн. 1. - С. 152 - 153; Він же. Чудацькі думки про українську національну справу //М. Драгоманов. Літературно - публіцистичні праці в 2-х т. -Т. 2. -К„ 1970. -С. 312 - 367. '

2 Отзыв Ф. К. Волкова о научных трудах II. Ф. Сумцова //Отчет Императорского Русского Географического Общества за 1915 г. - М., 1916. - С. 66 - 63.

У російських виданнях праці Ф. Вовка друкувались під прізвищем Ф. Волков. Однак, сам вчений підписував свої роботи як Хв. Вовк. - О. М.

3 Данковська Р. Акад. М. Сумцов яко діяч Музея Слобідської України // Науковий збірник Харківської науково - дослідної катедри історії України. - X., 1924. - Ч. І. - С. 23 - 26.

4 Дорошенко Д. Академік Микола Сумцов. Його життя й діяльність //Білецький Л., Дорошенко Д. Пам'яті академіка Миколи Сумцова. * Прага, 1925.

Етнографічному доробку М.Сумцова приділили свою увагу В.Петров та В.КамінськиЙ1.

В.Петров віддав належне вченому, який уважно стежив за поточною науковою літературою, відгукувався на кожний новий напрямок в етнографічних дослідженнях. На думку вказаного автора, значення Сумцова як історика етнографії та критика - бібліографа полягає в тому, що він підготував ґрунт для подальшого розвитку історії етнографії - “від еклектичного засвоєння всіх доктрин перейти до органічного з’єднання їх у суцільній системі .

Стаття етнографа та філолога В.Камінського є однією з найбільш повних оцінок етнографічної спадщини М.Сумцова. Як вже зазначалося вище, у ній була запропонована перша класифікація етнографічних праць вченого, висвітлено найважливіші напрямки його наукової діяльності, зроблена спроба визначити його наукові методи та належність до наукових шкіл у різні періоди творчості.

На необхідність серйозного наукового вивчення етнографічного доробку М.Сумцова звернув увагу В.Фрадкін3. Він також висвітлив ряд маловідомих сторінок в етнографії України кінця XIX - початку XX ст., пов’язаних з іменем вченого4.

г

Принагідно висвітлювалась спадщина М.Сумцова і пізніше .

1 Див.: Петров В. М. Ф. Сумцов як історик української етнографі! //ЗІФВ УАН. - Кн. VII - VIII. -К., 1926. * С. 7 - 15; Камінський В. Етнографія та ЇЇ питання в працях акад. М.Ф. Сумцова. //Там само. - С. 10 - 46.

2 Петров В. Вказана праця. - С. 15.

3 Фрадкин В. 3. К вопросу сб изучении фольклорно • этнографического наследия Н. Ф. Сумцова //Краткое содержание докладов годичной сессии ИЭ АН СССР. - Л., 1972. - С. 10 - 17; Він же. Служити народові (пам'яті М. Ф. Сумцова) //Прапор. - 1979. - Хз9. - С. 84 - 85; Він же. Н.Ф.Сумцов //Славяноведение в дореволюционной России. Биобиблиографический словарь. • М., 1979. - С. 325 - 326.

4 Фрадкин В. 3. Фольклорно - этнографическая деятельность харьковского историко -филологического общества . 1877 - 1919 гг. Автореф. дисс ... к.и.н. - Л., 1973; Він же. Научная деятельность Зеленина Д. К. в Харькове (1916 ♦ 1925) //Проблемы славянской этнографии. К 100-летию со дня рождения члена - корреспондента АН СССР Д. К. Зеленина. - Л., 1979.

5 Маланчук В. А. М. Ф. Сумцов як етнограф (до 125 - річчя з дня народження) //НТЕ. - 1979. -

2. - С. 51 - 55. '

Помітною подією в науковому житті України стало видання у 1965 р. опису особистого фонду дослідника, що зберігається в Центральному Державному Історичному архіві України у м. Києві1.

Перші публікації епістолярної спадщини М.Сумцова з’явились у 1958-1959 рр.2, наступні - через десятиріччя3.

У дев’яності роки XX ст. розпочався якісно новий етап у вивченні наукової спадщини вченого. Це зумовлено загальною атмосферою українського відродження, яке почалося з другої половини 80-х рр. XX ст. Літературознавчим працям М.Сумцова присвячена дисертація В.Пивоварова, суто історичним - Г.Савченко4.

Окремі питання наукової, громадської, організаційної діяльності вченого піднімалися на конференціях, які відбулися у Харкові у 1992 Р-°

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити загальний висновок про відсутність узагальнюючої праці та про недостатнє вивчення наукової спадщини видатного вченого М.Сумцова, і особливо у галузі української етнографії. Запропонована дисертація є першою спробою осягнути, по можливості, більшість найголовніших праць дослідника у названій науковій дисципліні під кутом зору досягнень сучасної

^ М. Ф. Сумцов. Опис особистого фонду Х°794. 1876 • 1921 pp. - К., 1965. - 138 с.

‘ Лещенко П. Я. Листи І. Ягича до М. Ф. Сумцоїза //Радянське літературознавство. - 1958. - Кч 4. -С. 117 - 119; Він же. Листування В. Гнатюка з М. Ф. Сумцовим //Жовтень. * 1958. - X? 12. - С. 102 - 10G; Мороз О. Листи М. Сумцоїза та О. Шахматова //Там само. - 1958. - X? 3. - С. 112 - 114; Лещепко П. 51., Балака Т. Т. Листи М. Л. Кропивницького до М. Ф. Сумцова та його дружини //Радянське літературознавство. - 1959. - № 5. - С. 106 - 110.

J Гольберг М. Я. Письма М. Мурко к М. Сумцову //Вопросы русской литературы. Межвед. pern, научн. сб. - Выи. 3. - Львов, 1969. - С. 81 - 85; Шумада II. С. Сторінка українсько - болгарського фольклористичного спілкування (Листи М. Мажова до М. Сумцова) //Слов'янське літературознавство і фольклористика. Респ. міжвід. зб. -Вип. 6. - К., 1970. - С. 94 - 98; Листи С. Петлюри до М. Сумцова //Неопалима купина. - 1993. - Ха 2. - С. 15 - 17; Дзендзелівський Й. Невідомі моменти наукових зв’язків. Листи Миколи Сумцова до Ватрослава Ягича //Слово і час. -1994. - Хз 4 - 5. - С. 28 - 32; Листи С. Петлюри до М. Сумцова //Українське слово. - 1994. - 20 жовтня.

4 Пивоваров В. М. М. Сумцов як дослідник давньої української літератури. Дис. ... к. філол. н. - К., 1991; Савченко Г. О. Життя, діяльність і науково - історична спадщина академіка М. Ф. Сумцова (1854 - 1922). Дис. ... к.і.н. - Харків, 1993,

Актуальні питаня історії України. Тези доповідей перших Багаліївських читань, присвячених 135-річчю з дня народження, 60-річчю з дня смерті акад Д. І. Багалія. * X., 1992; История и археология Слободской Украины. - X., 1992.

етнологічної науки. Враховуючи актуальність та недостатню вивченість теми, автор прагнула, по змозі, заповнити цю прогалину в історії української етнологічної науки.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його фактичний матеріал та висновки можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць про наукову діяльність М.Сумцова, з історії української етнології, її історіографії, історії України, історії української культури. Дисертаційний матеріал може стати основою при розробці відповідних курсів з традиційно - побутової культури українців, їх святкової обрядовості; влаштуванні етнографічних виставок, організації національних етнографічних музеїв; проведенні лекційної роботи. Положення та висновки також можуть використовуватись при підготовці енциклопедичних видань, нових підручників, довідникової літератури.

Наукова апробація роботи проводилась на засіданні кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у трьох публікаціях автора. Окремі її тези апробовувалися на міжнародних науково - практичних та методичних конференціях.

Структурно дисертація побудована за проблемним принципом. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та списку скорочень.

II. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У ВСТУПІ обгрунтовуються актуальність та новизна дослідження, визначаються його мета та дослідницькі завдання, окреслюється коло використаних джерел та теоретичне підгрунтя, характеризується ступінь розробленості теми.

Перший розділ має назву “ТРАДИЦІЙНЕ ВЕСІЛЛЯ УКРАЇНЦІВ У РОБОТАХ М.СУМЦОВА”. Вивчення весільних звичаїв та обрядів українців займав чи не найголовніше місце в етнографічному доробку вченого. Дослідник порушив тут цілий ряд важливих моментів. Зокрема, позитивної оцінки заслуговує спроба поставити питання про походження українського весільного ритуалу. Детальний аналіз деяких характерних рис українського шлюбного обряд}7, зроблений вченим, дозволив йому простежити певні аналогії з весіллям давніх греків та римлян. Це в першу чергу обрядове використання вогню та свічки, води, кожуха, обрядове покривання голови молодої, вживання короваю та зерна, а також деякі інші моменти. Слід зазначити, що підкреслення вченим цих паралелей певного мірою спричинилося до того, що в подальшому ряд дослідників традиційного українського весілля робили закиди М.Сумцову у надмірному захопленні такими порівняннями. Однак, детальний аналіз положень вченого на цю тему свідчить, що дослідник аж ніяк не ставив категорично питання про штучне перенесення вказаних рис з римського та грецького шлюбних ритуалів на українське весілля. Він неодноразово підкреслював, що маються на увазі не стільки дійсний вплив та запозичення, скільки аналогії певних реалій, які існували в давнину і серед східних слов’ян.

У коло питань, що цікавили дослідника, входило також дослідження історичних форм шлюбу на Україні. Власне інститут шлюбу, вважав вчений, пройшов три історичні етапи - викрадення дівчини, її купівлю, шлюб за домовленістю. У весільній практиці українців другої половини XIX ст. М.Сумцов підкреслив існування елементів, які він однозначно трактував як пережитки первісних форм шлюбу. Зокрема, до таких, що свідчать про побутування звичаю викрадення дівчини, він відніс цикл звичаїв озброєного захисту хати

молодої та її родини від почету молодого (влаштування перепон, замикання воріт, імітація боротьби за право увійти у двір, озброєння брата молодої шаблею тощо). Як пережитки форми шлюбу через викрадення дослідник трактував ряд обрядодій, що вказують на войовничий характер дружини молодого (її багаточисельність, наявність хоругви як військової відзнаки, звичай відправлятися до вінця обов’язково верхи, а не пішки та деякі інші).

До компонентів весільного обряду, що походять від звичаю купівлі дівчини, М.Сумцов зараховував насамперед сватівську формулу “у вас товар, у нас купець”, викуп місця біля молодої та символічне скріплення згоди на шлюб биттям рук старости і батька дівчини.

До елементів весільного ритуалу, що мають своїм джерелом укладання шлюбу за домовленістю, в першу чергу належить обрядове запитання у дівчини її згоди на шлюб та привселюдне висловлення цієї згоди, а також звичай оглядин. '

Велика заслуга дослідника полягає в тому, що він чи не вперше в науці звів ці явища в єдине ціле, систематизував їх та узагальнив. Багато його припущень знайшли підтвердження в працях відомих українських вчених - етнографів. Зокрема, думки про первісну роль старости на весіллі, про функції роду стосовно видання заміж та одруження молоді, про передачу цих функцій сільській громаді в процесі подальшого історичного розвитку.

Великий внесок М.Сумцова в постановку, розробку і висвітлення питань символіки окремих ключових елементів українського весілля. В першу чергу це стосується міфологічних та світоглядних уявлень українців. В цьому плані цікавим матеріалом є його досліди про народні космогонічні вірування в існування небесних подружніх пар, їх вплив на долю людини, віднайдення рис небесного шлюбу у народному весільному обряді. Спираючись на праці своїх попередників, широко

оперуючи фольклорним та етнографічним матеріалом, М.Сумцов узагальнив наявний величезний фактичний матеріал і показав риси українського світогляду. Це в першу чергу вірування в пару пращурів небо та земля (що відноситься до найдавніших індоєвропейських уявлень), а також в небесні пари місяць та сонце, місяць та зірка, Громовик та Громниці.

Деякі з наукових гіпотез вченого вимагають уточнень з погляду сучасності. Зокрема, про міфологічне значення солярного культу у весіллі, що виражається у міфологемі шлюбу місяця і сонця, неба і землі. Культи сонця і землі в українців були більше проявами магічного мислення і ритуальної культури, аніж міфологічного плану. Однак, беззаперечним лишається той факт, що постановкою цих питань М.Сумцов стимулював більш глибоке, детальне вивчення питання про міфологічні вірування українців.

При вивченні весільної символіки вчений приділив суттєву увагу опрацюванню такого складного і важливого питання, як солярні знаки в українському весіллі. Він зробив висновок, що в українському весільному ритуалі другої половини - кінця XIX ст. ще помітні пережитки солярних культів. Заслуга вченого полягає в тому, що він вперше в українській етнологічній науці зробив комплексне дослідження солярних символів. Як найголовніші з таких виділено обручку, яблуко, вінок, вогонь. Разом з тим, віднесення до їх числа стріли, батога та ціпка викликало в науковому світі цілу дискусію. Можна припустити, що в результаті цього українська і світова етнологія збагатились багатьма новими працями, автори яких полемізували над поставленими М.Сумцовим питаннями. Зокрема, є підстави вважати однією з таких роботу Є.Кагарова “Состав и происхождение свадебной обрядности" (Сборник Музея антропологии и этнографии. - Т. VIII. - Л., 1929).

Позитивної оцінки заслуговує намагання М.Сумцова визначити залишки ритуальних жертвоприношень у весільних обрядодіях українців. Вчений окремо виділив жертвоприношення тваринного і рослинного походження. Саме як пережитки культу тварин трактує він наявність слідів культового бика, барана та вівці (і її продукту - сиру), а також цапа, свині, півня та курки, в яких підкреслено їх солярну сиволіку.

У практиці ритуальних весільних страв звертають на себе увагу досліди М.Сумцова стосовно символіки каші та різноманітних борошняних виробів. Особливо слід відзначити прагнення дослідника визначити етимологію слова “коровай”. На ранньому етапі своєї наукової діяльності він виводив його від санскритського иракагіка - рід пирога та литовського кагаіБгіБ - пиріг, хліб і на підставі цього стверджував, що коровай у первісному своєму значенні - просто хліб. Пізніше М.Сумцов змінив свої погляди і запропонував новий варіант етимології, про що йтиметься нижче.

У контексті символіки весілля вчений виділив окремо обряди з ритуальними напоями. Таким чином він інтерпретує факти наявності у весільних обрядодіях, та особливо в обрядовому фольклорі, українців другої половини XIX ст. молока та меду.

Важливим здобутком для української етнології є досліди вченого про залишки культу рослин та дерев і активне використання в українській весільній обрядовості другої половини - кінця XIX сторіччя сосни, калини, яблуні, явора, вишні, берези, барвінку.

Одним з перших в етнологічній науці М.Сумцов звернув увагу на ритуальне використання на весіллі хатнього простору, його організації та функцій, предметів домашнього вжитку. В першу черг}' виділено піч, де дослідник підкреслив насамперед її символічне значення -приєднання молодої до родинного вогнища чоловіка, та магічне -

очищення від чужих (злих) сил. Серед елементів хатнього простору, як найголовніші, він виділив також стіл та поріг.

Деякі з цих питань вивчалися й пізніше. Так, на обряди з піччю звертали увагу Ф.Вовк, Є.Кагаров. Обрядодії з входом (дверима, порогом) виділяв, зокрема, Хр.Ящуржинський. Заслуга М.Сумцова полягає в тому, що він вперше подав різнобічне, комплексне дослідження елементів просторової структури обряду. Вперше в науці поріг було визначено як “межу роду". Значно пізніше вчені А.К.Байбурін, Н.А.Лавонен, Г.АЛевінтон підійшли до визначення ролі порогу в обрядах з аналогічних позицій.

Досліднику належить також першість у вивченні символіки обрядового одягу. Власне, саме він поставив це питання. На його думку, .мають найбільше символічне магічне навантаження сорочка молодої, пояс, кооісух, хустки та рушники.

У другому розділі - “СИМВОЛІЧНІ ФУНКЦІЇ ХЛІБА В ОБРЯДАХ УКРАЇНЦІВ” аналізуються праці вченого, присвячені даній тематиці. Визначною заслугою М.Сумцова є те, що він фактично започаткував комплексне дослідження символіки хліба у святах та обрядах українців. Важливо підкреслити той факт, що вчений вперше в науці узагальнив величезний фактологічний матеріал про форми побутування обрядового хліба та його символіку, теоретично обгрунтував місце і час його використання в сімейних обрядах та календарних святах українців, дослідив пов’язані з хлібом обрядові пісні, визначив його релігійно - міфічну функцію та звичаєво - правове значення. Він першим підмітив мотив дороги, як переважаючий при виконанні відповідних ритуальних дій, пов’язаних з використанням хліба та зерна. Досліднику належить пріоритет у виявленні деяких характерних рис сімейних обрядів українців, підкресленні їх певних національних специфічних ознак. Так, саме М.Сумцов наголосив, що

серед слов’янських народів обряд обсипання зерном в кінці XIX ст. найповніше зберігся саме у весільному обряді українців. За рівнем та повнотою обрядового використання хліба виділено насамперед українське весілля, де цей атрибут має широкі форми побутування. Характерною особливістю українського весільного ритуалу є також розвинута обрядова поезія, у якій збережено архаїчні елементи.

Великим є внесок М.Сумцова в розробку і висвітлення питання символіки хліба, залишки якої у первісному варіанті ще зберігалися в обрядах українців другої половини - кінця XIX сторіччя. Підкреслено її зв’язок з давніми народними світоглядними уявленнями, в першу чергу

- солярними. Серед інших об’єктів жертвоприношення хліба та каші у минулому названо таких персонажів української міфології, як рожениці, домовик, душі пращурів.

Вчений виділив декілька видів обрядового хліба, головним серед яких є коровай, що властиво перевалено українській та білоруській весільній обрядовості.

Заслуговують на увагу досліди вченого щодо визначення етимології слова “коровай". В цьому плані цікавим матеріалом є його міркування про корову як священну тварину давніх слов’ян. На підставі аналізу етнографічних, лінгвістичних та фольклорних джерел він підкреслив виразну роль цієї тварини в міфопоетичній та світоглядній картинах світу давніх слов’ян, пращурів українців. У зв’язку з цим особливого значення набуває лінгвістичний зв’язок слів “корова” та “коровай". Все це привело М.Сумцова до висновку, що весільний коровай є заміною жертовної тварини корови хлібом із збереженням її символіки та релігійно - міфічного значення. Слід зазначити, що питання етимології слова “коровай" не є остаточно вирішеним і сучасними вченими, оскільки загальноприйнятого варіанту походження слова досі ще немає. Більшість фахівців дотримуються погляду, що корені слова знаходяться

у праслов’янському когуа - корова. Таким чином, наукові пошуки М.Сумцова зробили певний внесок в орієнтовне вирішення і цього питання.

У розділі третьому “НАУКОВА ТА МУЗЕЙНО -ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.СУМЦОВА” характеризується внесок дослідника у розв’язання питання етнорегіонального вивчення України та висвітлюється його роль у розбудові Музею Слобідської України ім. Гр.С.Сковороди як одного з перших суто етнографічних музейних осередків України.

М.Сумцов був головним організатором Музею Слобідської України, до складу якого повністю увійшов етнографічний музей ХІФТ. Очолений М.Сумцовим, він став тим осередком, навколо якого вирувало українське життя в першій третині XX сторіччя на Слобожанщині.

Особливої уваги заслуговує праця М.Сумцова “Слобожане. Історико - етнографічна розвідка”. Вчений продовжив започатковану проф. В.Шухевичем традицію етнорегіонального вивчення України. Він запропонував своє історико - етнографічне районування України, виходячи з характеристики етнічних земель. Дослідник торкнувся питання теорії етносу, виділивши в числі його головних визначальників: мову, спільність традиційно - побутової культури, історичні традиції. Разом з тим, мають місце локальні варіанти народної культури українців, регіональні особливості історичного розвитку. В праці "Слобожане” проведено грунтовне дослідження історії заселення краю, матеріальної та духовної культури населення регіону, його соціальної структури. Особливу увагу дослідник приділив вивченню народного житла, одягу, харчування, народних промисел та ремесел, народної медицини. Не обминув він і питань духовної культури,

зокрема, народного календаря, тижневого циклу, світогляду народу тощо.

Зміст монографії “Слобожане” засвідчує про М.Сумцова як самовідданого українського патріота, який на базі величезного фактичного матеріалу зробив наукові узагальнення про Слобідську Україну як суто український край з притаманними його населенню українськими обрядами, традиціями, віруваннями. Ця праця залишається і сьогодні єдиним етнорегіональним дослідженням вказаного регіону.

У ВИСНОВКАХ узагальнюються результати дослідження. Проведений детальний аналіз дозволяє стверджувати ■ положення про наукову достовірність розроблених М.Сумцовим проблем, пов’язаних з вивченням традиційно-побутової культури українців, про вагу його етнологічної спадщини та про великий особистий внесок дослідника у розвиток етнологічної науки в Україні кінця XIX - початку XX ст.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора:

СТАТТІ:

1. Наукова діяльність М.Сумцова і розвиток української етнографії (до 140-ї річниці від дня народження) //Вісник Київського університету. Історія. - К., 1995. - Вип. 33. - С. 48 - 55.

2. Особистий фонд М.Сумцова як джерело вивчення історії етнологічної науки в Україні кінця XIX - початку XX ст. //Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наукові доповіді Всеукраїнської архівознавчої конференції /Укладачі В.ПЛяхоцький, І.Б.Матіаш. - К, 1997. - С. 152 - 160.

3. Символіка українського весілля в дослідженнях Миколи Сумцова (1854 - 1922). - К, 1997. - 25 с. - Бібліогр.: 31 назв. - Деп. в ДНТБ України 03.02.97, № 113 - Ук97.

ТЕЗИ ВИСТУПІВ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ:

1. Дослідження громадського побуту українців в працях академіка М.Ф.Сумцова //Духовні витоки Поділля: Творці історії краю.

Матеріали міжнародної науково - практичної конференції. -

Хмельницький: Поділля, 1994. - С. 362 - 364.

Мандебура О.С. Проблемы украинской этнографии в научном наследии Николая Сумцова. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 - этнология, рукопись, Институт национальных отношений и политологии, Киев, 1997.

Диссертация посвящена изучению научного наследия одного из крупнейших украинских ученых - этнологов конца XIX - начала XX вв. Н.Ф.Сумцова (1854-1922). Исследуются важные проблемные вопросы этнологии - украинский свадебный обряд, в частности, его символика,

пережитки давних дохристианских культов - растительного и

животного, давних религиозных и мировоззренческих народных

представлений, следы исторических форм брака; символические функции хлеба и зерна в обрядах украинцев.

Изучается вклад Н.Сумцова в изучение традиционно - бытовой культуры населения Слобожанщини, его роль в становлении Музея Слободской Украины им. Гр.Сковороды.

Проведенный детальный анализ позволяет сделать выводы о научной достоверности разработанных Н.Сумцовым проблем, связанных с изучением традиционно - бытовой (в первую очередь духовной) культуры украинцев; о значимости его этнологического наследия; о большом личном вкладе ученого в развитие этнологической науки в Украине конца XIX - начала XX в.в.

Mandebura O.S. The problems of Ukrainian ethnology in the scientific heritage of Nikolay Sumtsov. The thesis to obtain the degree of kandidate of science in History on speciality 07.00.05 - ethnology, manuscript, the Institute of national relations and politology of Ukraine National Academy of sciences, Kyiv, 1997.

This thesis is devoted to studying the scientific heritage of the N.F.Sumtsov - one of the prominent Ukrainian scientist - ethnologist of the end of the XIX - the beginning of the XX.

The important problem questions of the ethnology are examined here. Among them: the Ukrainian wedding rite, in particular, its symbolism, the remnants of the ancient before-Christian cults - plant and animal, of old religious and people’s world outlook ideas, the tracks of the historical forms of marriage; symbolic functions of bread and grain in the rites of the Ukrainians.

N.Sumtsov’s contributions in the studying of traditional culture of Slobojanschina’s population, his (N.Sumtsov’s) role in the formation process of the Museum of the Slobodskaya Ukraine named by Gr.Scovoroda, is studied.

The detailed analysis which has been conducted, allows to make the conclusions about scientific reliability of the problems which have been developed by N.Sumtsov and which connected with studying the traditional culture of the Ukrainians; about significance of his ethnological heritage; about scientist’s great personal contribution in the development of the ethnological science in the Ukraine at the end of the XIX - in the beginning of the XXth centuries.

Ключові слова: весільний обряд, шлюбний ритуал, хліб, зерно, солярні знаки, світогляд, поганство, традиційно - побутова культура, Слобожанщина. ^

û>~