автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.15
диссертация на тему: Психолингвистические особенности восприятия семантики соматической лексики в украинском и русском языках.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Психолингвистические особенности восприятия семантики соматической лексики в украинском и русском языках."

и»

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ УКРАШСБК01 МОВИ

ТЕРЕХОВА Д1АНА 1ВАН1ВНА

УДК 808:801.316.4

ПСИХОЛ1НГВ1СТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СПРИЙНЯТТЯ СЕМАНТИКИ С0МАТИЧН01 ЛЕКСИКИ В УКРАШСЬКШ ТА РОС1ЙСБК1Й МОВАХ

Спещальшсть: 10.02.15 - загальне мовознавство

Автореферат

днсертацн на здобуття паукового ступени кандидата фшолопчних наук

Кии - 1997

Дисертащею е рукопис

Роботу виконано на кафедр1 загального та украшського мовознавства Кшвського державного лшгвютичного ушверситету МЫстерства освгги Украши

Науковий KepiuiuiK - доктор фшолопчних наук,

Офщшш опонентн:

доктор фiлoлoгiчниx наук, професор Муравицька Маргарита Петр1вна, Нацюнапьний педагопчний ушверситет ¡м. М. Драгоманова, завшувач кафедри мовознавства i методики мови

кандидат фшолопчних наук, старший науковий сшвробггник Яворська Галина Михайл1вна, 1нститут мовознавства ¡м. О.О. Потебш HAH Украши, старший науковий сшвробггник

Провшна установа: кафедра загального мовознавства f класично! фшологн Кшвського нащонального ушверситету im. Т. Шевченка mihictepctba ocbith Украши

Захист вщбу деться " 24 " грудня 1997 року о 14 годин! на заыданш спешал13овано'1 вчено! ради Д 26.173.01 1нституту укра'шсько! мови HAH Украши за адресою: 252001, м. Кшв, вул. М. Грушевського, 4

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Гнституту украшсько! мови HAH Украши за адресою: 252001, м. Кшв, вул. М. Грушевського, 4

Автореферат роз^лано "ЛЛ р. ~~

Учений секретар

професор Кочерган Михайло Петрович,

Кшвський державний лшгвютичний ушверситет, завщувач кафедри загального та украшського мовознавства

спещал13овано1 вчено! ради

Ажнюк JI.B.

Проблеми тидображетшя в мoвi карта ни сш'ту та виявлення у зв'язку з цим универсального 1 национального в мовнш свщомосп представниюв р1зних гангвокулыурних груп протягом остангах роив привертають пильну увагу дошднша'в-мовознавщв. Защкавлешсгь цими проблемами зумовлена загалыю-¡сторичним розвитком липтастично! думки та розвитком мови взагат, оскшьки мо-ва безпосередньо пов'язана з житгям сусшльсгва.

Одним 13 шлям вивчення нацюнально-мовно! картини свпу е контрастивт л1нтастичш досладження.

Проблема м1жмовних 1 мЬккультурних з1ставлеш> була об'екгом обговорення в багатъох доповщях на X Всесоюзному симпсетулп з психолшгвкггики, що вщбувся в 1991 рощ, та на XI Всеросшському симпоз1ум1 в 1994 рощ в Мост, що засвщчуе п актуальность на даному еташ, коли вщроджусться { оновлгоеться нащональне духовне багатство народа, значну часгину якого становлять мови.

Бшышстъ роб1т ¡з з:ставпсго вивчешш лексики у впчизпяному мовознгвста i за кордоном стосуетъся, як правило, неспорвднених мов. В остант десятщмччя зав-дяки зусиллям головним чином украшсысих мовознавщв (див. робот Г. П. Ькакевич, М. П. Кочергана, Н. Г. Озерово!, Т. К. ЧерторизькоТ, В. М. Ма-наюна) стали з'являтися дослвдження, присвячеш контрастивному вивченню систем близькоспорщнених мсв. Тага дослщження базуклъся на компонентному анатз1, але вщ не позбавлений недолшв, оскшыси теля опису семантики в термтах сем е залишок, який описати за допомогою сем не можна. Мова йде про фон слова, нацюнальш асощацц, що пов'язаш з тим чи шшим словом. Як зазначае М. П. Кочерган, найкраще цей своерцдаий ореол слова розкриваеться шляхом пси-хол1нгв1Сптошх експерименпв (вшьного 1 цшеспрямованого). Парадигматичш й синтагматичш реакцй" носив мови виявляють той семантичний ореол слова, який фксуетъся в лексикограс}пчних працях, 1 заевщчують реальне функщонування слова в певному сощум1 (Кочерган, 1995).

Пор1вняння близькоспорщнених мов за допомогою асощативних експери-менпв проводилися такими вченими, як Г. П. Клименко, М. П. Муравицька, Л. В. Лаврова та т..

Аюуальшсть дослщження вербальннх асощащй, що зумовлюються нащональщепо мовця, тобто встановлення впливу пацюнально! культури на асощацц, а також пор1вняння асощативних ползв отв носив р1зних мов, обумовлена посилепням уваги до лпжмовпих та мткулътурних зкггавлень з метою виявлення ушверсальних {щоетючних характеристик слова. Це дозволяе яскрав1ше виявига особливосп мови 1 культури в IX взаемозв'язку.

На часп дослщження лексичжп' семантики з урахуванням специфики катего-ризацй навколншнього евггу в щдивщуальнш свщомосп 1 схем збереження знань про свет; виявлення особливостей взаемодц мовних та енциклопедичних знань та 1х

вщображення у свщомосп мовця кр1зь призму системи норм i оцшок, вироблено'1 в couiyMi, та нацюнально-культурнси специфшн вербальних асощацш.

Тому предметом дисертаци е мгсце i роль ушверсальних i специф^ших (нащональних) асощацш у семантичних системах близькоспорщнених мов. Ця проблема пов'язана з бшьш загальною проблемою - вивченням нащонально-мовно! картини свпу.

Об'екгом даного дослщження е семантичю вщношення, яю кнують у rpyni соматизм{в (назв частой тша), що предсгавлеш як система.

Мета дослщження - показати можливосп психолшгвкличного гадходу до 3icraBHoro анагазу i всгановити психолитмстачш особливосп сприйнятгя та щентифкацц сомапгашв носшми украшсько!' та росшсыам мов; виявити спшьне i вдапнне (специф1чне) у ïx семантичних асощащях; розкрити причини, що викли-кають вщмшш асощацц у носив р!зних мов; дослщити асощацц, яш виникають у носив мови, що живугь в шшомовному оточенш, у nopiBHflHHi з асощащямн представ ниюв Tieï ж нащональносп, яю живугь на свош етшчнш батыавщши.

Головна мета робота зумовила постановку i поетапне розв'язання таких кон-кретних завдань:

1) дослщити нацшнально-культурну специфжу вербальних асощацш на ос-нов1 вшьного i цшеспрямованих асощативних експерименпв;

2) виявити найбшьш xicui, глибинш семантичш зв'язки ошв у семангачному пол1 соматнзм1в, що ¡снують у свщомосп носив yKpaiHCbKoï та росшсько! мови;

3) з'ясувати характер уявлень носив мови про КРАСИВЕ i НЕКРАСИВЕ;

4) за допомогою цшеспрямованого асощативного експерименту вщтворити словесний портрет типового нос ¿я кожши з досшджуваних мов i пор1вняти його з портретами, що знаходимо в художшх творах письменниюв XIX-XX сголггь.

Теоретико-методолопчною основою дослщження стали:

1) учения В. фон Гумбольдта про надзвичайну едшсть мов свпу за внутршшм баченням свпу i про наявшсть у кожно! лшгвокультурюн сшльноти свое картини свпу;

2) теор1я сприйнятгя як суб'ективного вщображення об'екшвно! дшсносп при взаемодн суб'екга з навколгапгам cbîtom, учения О.М. Леонтьева про образ свпу.

Метода дослщження. Основним методом дослщження е психолшгвштичний експерименг (вшьний i цшеспрямований). У po6ori також викорисговувалися зкггавпий метод, описовий та статистичний.

У npoueci дослщження було проведено два вшьних i три цшеспрямованих асощативних експерименга, яю угворюють своерщний комплекс i дають мож-лив1сть всеб1чно дослщити асощативш поля соматизм1в.

Матер1алом достдження е украшсью та росшсьга соматизми, вадбраш шляхом зютавлення словесних даних та наелщав вшьного асощативного експери-мешу № 1.

У психолшгастшц вивченням соматизм1в за допомогою асощативних експе-рименттв займалися Нгуен Дик Тон, Ш Тоан Тханг на матер1ат росшсько! та в'егаамсько! мов (Нгуен Дык Тон, 1988; Нгуен Дык Тон, Ли Тоан Тханг, 1988), Л. I. Харченкова - на матер1ат роайсько! мови рецитенпв-роаян та народа Край-ньо! П]'вноч1 (Харченкова, 1991), Ю. О. Сорокш - на мaтepiaлi росшсько!, вipмeнcькoi, казахсько1 та шших мов (Сорокин, 1994), проте, наскшьки нам вщомо, комплексного психолштастичного дослщження соматизмгв близькоспорщнених мов у лшгвгстичнш лiтepaтypi поки що немае.

Наукова новизна дисертацй випливае з аетуальносп теми г полягае в тому, що: 1) зроблено спробу комплексного психол1нгв1'стичного тдходу до анатзу со-матизм!в; 2) у лексичних асощащях носив украшсько! й росшсько! мови шляхом мгжмовного зктавлення виявлеш сгальш 1 cпeцифiчнi риси, розглянуп причини, що зумовили IX виникнення; 3) установлено традищйшеть уявлень носив мови про красиве { некрасиве: 4) зроблено спробу за допомогою цшеспрямованого асощативного експеримешу вщгворити словесний портрет тапових носив кожно! з дослхджуваних мов 1 пор1вняти йога з описами зовнзшносп людшш, що к створили письменники Х1Х-ХХ столпъ.

Достширшсть висновтв, зроблених у результат! дослщження лексичних асощацш, забезпечуетъея великим експерименгальним мaтepiaлoм. У травш - ве-ресш 1995 року проводилося анкетування трьох нащонально-мовних груп: 1)укра1нщв з рщною украшською мовою (УУ) - загальною юльмстю 300 ре-цитенпв; 2) предегавтшв росшськомовного населения з рщною росшського мовою, що живугь в Укранп (РУ), - загальною кзлыастю 300 рецишенпв. Опихування цих двох груп проводилося в милах Киев1, Луганську, 1вано-Франювську, Полтав^ Дрогоб1гп, Юровограда, Переяслаш-Хмелышцькому; 3) роаян з рщюю росшською мовою, що живугь у Роси (РР), - загальною кшыастю 283 рецигаенти. Огапування проводилося в Caнкт-Пeтepбypзi i Москв!

Загальна кшыастъ - 883 рецишенти - узгоджуехъея з мЬкародними вимогами, що ставляться до проведения таких експерименпв; ураховувалася вкова, статева, сощальна характеристика рецишешгв, к мовна приналежшеть, що також забезпе-чуе вашдшеть одержаних даних I достхжршсть висновйв.

Основш положения, яи виносяться на захист:

1. Кшьисна обробка вшьного асощативного експеримешу дозволяе виявити в кожному асощативному тот сомаптапв найбшьш частота асощацц, що склада-ють ядро поля, та перифершш. Гндекс Апресяна знаходиться в цшковитш залеж-носп вщ рангу i кшькосп реакцш, тобто найвшщ показники шдексу Апресяна припадает. на слова з найвшцим рангом, а вщповщно й бшьшою кшьюстю реакцш,

вшцою частотшстю, 1 навпаки: найнижч1 показники шдексу Апресяна належать словам з найнижчим рангом \ кшьмстю реакцш, що дор1внюе 2.

Найвищ показники млькосп асощат на соматизми 1 вщповщю найнижчий р1вень стереотипносп реакцш спостертаетъся в груш рещпценпв-украшщв. У цшому показники р!вня стереотипносп реакцш мають невелию розб1жносп.

Кшьгаст показники вказуюгь на стушнь актуальное)! визначеного типа вер-бальних асощацш при сприйнятп соматизм1в рвними ноцюнально-мовними гру-пами. Найбшьш поширеними е синтагматичш асощацц, бшыпою м1рою вони при-таманш украшцям. У склада синтагматичних асощацш найчастотшшими е реакцц, ям складаютъ ядро асощативних по.тв або належать до "сильних" елеменпв поля. Вони е стереотипними й ушверсальними. Нацюнально-специф1чш риси виявля-ються в низькочастотних реакщях.

2. В украшськш та росшськш мовах наявш дев'ять титв асощацш на соматизми: синтагматичш, парадигматичш, тематичш, фонетичш, словсгшрш, грама-тичш, ремшгсценггш, фразеолопчного типу, персоналй.

3. В украшськш 1 в росшсыай мовах лексичне асощювання вщбуваеться за обмеженою юльюстю напрямгав, що складають структуру асощагавного поля. Су-купшеть найбшыц частотних асощацш, що становлягь ядро асощативного поля, визначае головш напрямки асощювання, а саме: за формою, за яюспо, за парам ет-ричними просторовими характеристиками, за кольором та ш.

4.Зцлавлення асощативних полгв сомаптив, що отримаш в цшеспрямованому (№ 3) 1 вшьному (№ 2) експериментах, указуе на зб1г ядер них асощацш, причому в переважнш бшьшосп щ ядра представлеш категор]оо при-кметникш.

5. Експериментальне дослщження оцшки соматизмш з погляду естетичного щеалу (краси) 1 його протилежносп (бридкосп) заевщчуе, що асощювання вщбуваеться за тими ж напрямками, що й у вшьному (№ 2) та цшеспрямованому (№ 3) експериментах. Краса зовншносп людини пов'язуегъся з! здоров'ям, довер-шешепо форм \ пропорцш, чистотою, охашнетю, а бридкклъ - ¡з хворобою, непро-порцшшепо, неохайшепо.

6. У носив як украшсько!, так 1 росшсьгам мови ¡снують певш уявлення щодо нащонального образу зовншносп представника •пех чи шлю! нацц. Цд уявлення вщбиваютъея в мовних засобах, за допомогою яких рецишенти вщгворюють сло-весш портрета представниюв нащональних груп.

Теорегичне значения дослщження пов'язане ¿з введениям у науковий ужи-ток викладених вище положень. Його результати можуть бути використаш для по-глиблення теори значения слова, а саме того аспекту, який пов'язаний 13 так званим лексичним фоном 1 фоновою неекв1валентнкпю став з однаковим змктом у р1зних мовах, для уточнения деяких аспекпв концепцй нащонально-мовно! картини свиу.

Практичне значения достдження полягае в тому, що матер1али можугь ви-корисговуватись у вуз1вському навчальному процесл, при шдготовщ 1 проведенш спецкурст з лексично!" семантики та психолшгвтстики; у викладанш украшсько1 та росшсько} мови в У крапп, в теорп 1 пракппц перекладу. Виявлення рис подабносп й вщмшносп лексичних асощацш е корисним не тшьки в етнопсихолшгастичному, але 1 в культуролопчному й методичному аспектах, тому що дозволяе опптпзувати процес м1жкультурно1 комушкацп 1 полшшти процес навчання друго! мови, а та-кож ¡сгори лператури й свггово! ¡сгори. Матер1али цшеспрямованих асощативних експерименпв можутъ доповнити словники егатепв укршнсько! та росшсько! мов.

Апробацш результата дисертацй, Основш результата дослщження обгово-рювались на засщаннях кафедри загального та украшського мовознавства Кш'вського державного лштстичного ушверситету (1996 та 1997 рр.), а також були висвгглеш в доповщях та повщомленнях на Всеукрашськш науковш конференци "Проблемн з;сто2пс1 сематикп" (Ктв, 1995 р.), па П'ягш мпхпароднш науковш конференци "Семантика мови 1 тексту" (Твано-Франктськ, 1996 р.), на Всеукрашськш науковШ конференци "Провщш лшгастичш концепци кшця XX столптя" (Льв1в, 1996 р.), на Шостш ювшейнш конференци "Актуалии проблеми вивчення мови та мовлення, м1жособово! та М1жкультурн01 комушкацй" (Харюв, 1996 р.),. на Мжнароднш науковш конференци "Проблеми З1ставн01 семантики" (Кшв, 1997 р.), на П Всеукрашськш науковй конференци "Украшська термшолопя 1 сучасшсть" (Киш, 1997).

За мащлалами дослщження пщготовлено ом публисащй.

Структура дисертацй. Робота складасться 31 вступу, двох роздгав, вис-новюв, додатгав, списку використаних джерел, списку джерел виб1рки мащиалу, списку умовних скорочень. Обсяг дисертацй - 187 сторшок, обсяг таблиць 1 додатгав - 250 сторшок, список використаних лпературних джерел складасться з 341 найменування.

У Встут обгрунтовуеться виб1р теми, з'ясовусться и актуальшсть, указуетъся предмет та об'ект дослщження, формулюегься мета й завдання робота, розкри-ваетъся и наукова новизна, теоретичне та практичне значения, формулюються основш положения, яи виносяться на захист, висвплюються метода дослщження 1 структура робота, наводяться даш про апробацию основних положень дисертацй.

У першому роздал - "Виявлення ушверсального 1 натонального в асощативному шт соматттйв в украшсыай та росйсьгай мовах за допомогою вшьного асощативного експеримешу" описуеться шдготовчий стал та в1дбф мов-ленневого матер1алу, анал1зуеться мащиал вшьного асощативного експеримешу (№ 2), описуеться його кшыасна та яюсна обробка.

На гадготовчому еташ дослщження здайснено вщбф матер1алу для експерименпв шляхом поршняння даних двох джерел (словнгаов та вшьного.асощативного експерименту № 1), встановлено юлыастъ соматазм1в (40 <шв) та IX яисний склад;

складено анкета \ робоч! документа до них ("1нструкщя експериментатору", "Щоденник експериментатора") у двох пршпрниках (украшською 1 росшською мо-вами); проведено анкетування в мютах Украши та Росй, з1брано експерименталь-ний матер1ал. Оскшьки експерименти (1 украшський, 1 росшський варианта) прово-дилися в максимально наближених умовах 1 за единою методикою, можна вважати "вир1в1шшми" екстралшгаетичш чинники, що впливають на хщ i результата дослщження.

Комплексне психолшгвютичне дослщження соматизмш почалося з вшьного асощативного експеримету № 2. Його метою було виявлення нацюнально! спе-цифши в асощювант рецигаентш, визначення найтгсшших, найглибших семантич-них зв'язив ств, що 1снують у свщомосп носив кожно1 мови в семантичному пол1 соматизм1в; установления причин, яга зумовлюють подобшсгь 1 розб1жшсть у про-цeci асоцповання в ршгих шдивццв.

Рецишенгам було запропоновано до слова, яке вони почули, записати будь-яке слово, що спало ш на думку у зв'язку з почугим. У результат! вщбору реакцш на кожний стимул ¿з заповнених анкет, 1х шдрахунку 1 ранжування були складеш таблищ розподшу реакцш на вci слова-сгамули в кожшй ¡з дослщжуваних груп. Обробка результата експеримету включала два етапи.

На першому сташ результата експерименту було пщдано ягаенш обробщ. У кожному асощативному пол! сомаптаив вирахувано шдекс Апресяна, який фксуе наявшеть у даному слов! семантичного швар^анга семантичного поля, показуе ступшь входження слова в дане семангачне поле. 1ндекс Апресяна перебувае у взаемозв'язку з рангом 1 частотшстю. Так, зокрема, вирахуваш показники шдексу Апресяна для век стимулш 1 реакцш дали можлив1сть встановити, що показник щдексу Апресяна змшюстъея вщ 0,4267 (ЗУБИ - бш") в груш УУ10,42 (ЗУБЫ - белые) в груга РУ до 0,0033, а в груш РР - вщ 0,3498 (КОСА - длинная) до 0,0035. Цей диапазон показуе, як вщбуваегься змша сили семантичних зв'язюв вщ ядра до периферй асощативного поля.

1вдекс Апресяна дозволяе дата кшьюсну оцшку подабносп 1 розб1жносп асощативних псипв. Вщповщно до рангу, юлькосп реакцш, частотносп та шдексу Апресяна асощати в кожному асощативному гот можна розподшити на три групи: 1) асощати з високим значениям шдексу Апресяна (поещають перпп п'ять ранпв: вщ 0,4267 (УУ), 0,42 (РУ), 0,3498 (РР) й нижче. Щ слова маклъ найвищий стушнь входження в асощативне поле 1 складакль його ядро, а також мають най-вшцу кшыасть реакцш, частотшсгь. Ця група слш входить до ядра лексикону лю-дини 1 зб1гаегься майже повшепо в трьох трупах, отже, можемо говорит про и ушверсальний характер; 2) асощати з середшм показником значения шдексу Апресяна (займають ранги вщ шосгого й дат, крш двох осташпх); це "сильш" елемента асощативного поля; 3) асощати з низькими показ пиками шдексу Апресяна (М™^) дор1внюе 0,0067 та 0,0033 для УУ, РУ 1 0,0071 та 0,0035 для РР, займають останш

два ранги; за кшьюспо реакщй - зустршися три або два рази); "слаби" елементи асощативного поля.

Проведено 31ставлення розкиду кшькосп асощата на сорок спшулав-соматизм^в у трьох трупах рецишенпв, гадраховано середа п показпики (ревень стереотипносп); виявлено, що найвтщ показники кшькосп асощапв на соматизми 1 вщповвдно найнижчий р1вень стереотипносп реакщй спостерпаеться в груш ре-щвленпв-украшцш (УУ). У цшому показники р1вня стереотипносп реакцш маютъ невелига розбгжносп: 77 (УУ), 73 ¿»У), 72 (РР).

Таблиця 'Оставления кшькосп реакцш на 40 соматизм1в у трьох трупах рецишенпв" показуе, яю саме соматизми вгосликають найбшыпу або найменшу кшыасть реакщй, у яких випадках виявляегься збгг 1 розбЬкносп показншав у тих чи шших асощативних полях став.

Вирахувано й заставлено значения Я-оцшки стереотипносп реакцш для кожного соматизму, видшеш найвипд й найнижч1 показники значения Я у трьох гру-пах.

Проведено з1ставлення кшькосп синтагматичних, парадигматичних 1 тема-тичних асощацш на кожен соматизм. На вci стимули в трьох групах рецишенти дали найбшьше синтагматичних реакцш, менше парадигматичних 1 невелику кшыасть темагачних. Показники, одержат в груш рецшпента-украшщв, дещо вщмзняються вщ показншав, одержаних у шших групах: тут найбшыпа кшыастъ синтагматичних реакцш 1 вщповщно менше парадигматичних 1 тематичних. У процентному вщношеша розподш реакцш виглядае так:

На ва нпш типи асощацш припадав лише 18,4% (УУ), 20,4% (РУ), 19,3% (РР) вад загалыкм кшькосп реакцш.

Кшыасш показники свщчать про стушнь аюуальносп визначеного типу вер-бальних асощащй для р1зних нащонально-мовних груп при сприйнятп соматизм1в. В ус1Х трьох групах рецишенпв найбшын акгуальними е синтагмахичш асощацй. У склада синтагматичних асощацш найчастотншпши е реакцй, яи складаклъ ядро асощативних шотв або належать до "сильних" елеменпв поля. Вони е стереотип-ними й ушверсалышми. Специф1чш нащональш риси виявляготься, як правило, в низькочастотних реакщях.

На другому етага обробки результата експеримешу зроблена спроба кла-сиф1кувати асощацй. 1снуе декшька класифкацш вербальних асощащй (див.: Дж. ДЦз, Г. П. Клименко, О. О. Леонтьев, I. В. Роднева, О. В. 1ванова, Ю. А Са-марш, Г. С. Щур, Л. Маршалова, Н. В. Уфьчцева, Н. А. Гасиця, та ш..). Ураховую-

УУ РУ РР

синтагматичт парадигм атичш тематичш

69,5% 58,5% 58,7% 13,8% 17,9% 18,8% 1,9% 3,19% 3,2%

чи цей попереднш досвщ 1 специфжу дослщжуваного матер1алу, а також виходячи ¡з завдань експерименту, видшяемо таю тили асощацш:

I. Синтагматичш:

1) синтагматичш асощацц, яю м1стять у соб1 оцшку 1 разом з1 стимулом утво-рюютъ гадрядне словосполучения (С{). Наприклад: ВОЛОССЯ - довге (УУ); БОРОДА - седая (РУ); БРОВИ - густые (РР);

2) синтагматичш реакци, ям, сладом за О. О. Леонтьевим 1 О. М. Шахнаровичем, називаемо синтаксичними (Сг). Наприклад: ВУСА - стирчать (УУ); УШИ - слушал, (РУ); БОЮДА - бриться (РР).

П. Парадигматичш - асощацп, що належать до одного граматичного ютасу з1 стимулом 1 вщмзняються вщ нього не бшьше, шж за одшею семангичною ознакою. Серед них видшясться п'ять щдгруп:

1) категор1альш парадигматичш асощацп, що належать до того ж семантич-ного поля, що { стимул (П1). Наприклад: ГОЛОВА - шия (УУ); ГРУДЬ - живот (РУ); ГРУДЬ - плечи (РР);

2) реакци, яю належать до того ж семантичного поля, що 1 стимул, 1 е йоге синошмами (конгекстуальними, спшстичними 1 т. ш.) (П2). Наприклад: ГПГТ1 -югп (УУ); ГРУДЬ - грудная клетка (РУ); ЛАДОНИ - длани (РР);

3) реакци-власшвосп, ям харакгеризуютъ стимули (П3). Наприклад: ПЛЕЧ1 -мужмсть (УУ); ВОЛОСЫ - расческа (РУ); ГОЛОВА - шляпа (РР);

4) реакци, у яких стимул е показником або одшею з харакгерних ознак ре-акцш (Ш). Наприклад: ВУСА - чоловк (УУ); КОСА - девушка (РУ); БОЮДА -старик (РР);

5) реакци-пор!вняння (П5). Наприклад: Н1С - картопля (УУ); КОСА - веревка (РУ); ЗУБЫ - жемчуг (РР).

Ш. Тематичш - реакцц, яю складають або в результат граматично! змши можуть скласти з1 стимулом словосполучення, а також -л, що можугь буш викори-сташ в рамках тематично обмеженого контексту (речения). Наприклад: РУКИ - мгь тещ (УУ); ЗУБИ - стоматолог (РУ); ВОЛОСЫ - вода (РР).

IV. Фонетичш - реакци, в яких е сшвзвучшстъ з1 стимулом (ономагопепичш, за О. О. Леонтьевим, О. М. Шахнаровичем): Наприклад: ГУБИ - трубы (УУ); КОЛЕНИ - олени (РУ); КОСА - оса (РР).

V. Словотшрт, серед яких видшяються два шдгапи:

1) морфемно-словотрш, засноваш на едносп кореня стимула 1 реакци (номшаторно-операторш, за О. О. Леонтьевим [ О. М. Шахнаровичем): ШИЯ - на;

-шийник (УУ): РУКИ - наручники (РУ); РУКИ - ручонки (РР),

2) комбшаторного типу - складш слова, одшею з основ яких е слова-стимули. Наприклад: СТОПЫ - плоскостопие (РУ); ГОЛОВА - головоломка (РУ).

VI. Граматичш реакци, яю являють собою граматичну форму стимулу. Наприклад: КИСТИ - кисть (РР).

VII. Ремппсцентш (цитатш) - перенесения цитат 1 назв, а також ¡мен персонажей ¿з лггературних твор1"в, мнофшьм1в, приапвЧв, тсень, мiфiв тощо. Наприк-лад: ШС - Бурзтшо (УУ); ПЯТЫ - Ахиллес (РУ); УСЫ - ДонЖуан (РР).

УШ. Фразеолопчного типу, наприклад: ЛЖТ1 - кусати (УУ); УШИ - лапша (РУ); КОЖА - да кости (РР).

IX. Персонала - прпвища, ¿мена кторичшк оаб, полггачгшх дата, пись-меншшв, акгор1в тощо. Наприклад: ВУСА - Шевченко (УУ); НОС - Гоголь (РУ); БРОВИ - Брежнев (РР).

Назваш дев'ять тигав асощацш представлеш в обох мовах.

ГПдтипи реакцш гаддано подалышй класифшаци. Наприклад, серед найбшьш поширеного, синтагматичного типу в пщишх С] видшяютъся тага групи: 1) ней-тральш реакци: ТШО - людське (УУ), ПЛЕЧИ - открытые (РР); 2) характеристики соматизмтв: БРОВИ - гусп (УУ), ПЛЕЧИ - широкие (РУ); 3) емоцшно-оцшш: БРОВИ - тоненъга (УУ), ТАЛИЯ - прекрасная (РУ); 4) функщональш: ЮТ - розкритий (УУ), ЛОКТИ - согнутые (РР); 5) статево-вков1 та сощально-рольовг ЮРОДА -чолов1ча (УУ), РУКИ - материнские (РР); 6)вкaзiвкa на характер, настрШ, емощйний стан людини: ОБЛИЧЧЯ - добре (УУ), ГЛАЗА - грустные (РР); 7) вказ1вка на розум, штелект або 1х вщсуппсть: ГОЛОВА - розумна (УУ), ГЛАЗА -умные (РУ), ГОЛОВА - пустая (РР); 8) вказ1вка на хворобу, стан здоров'я: ПОПЕРЕК - хворий (УУ), СПИНА - больная (РР); 9) вказ1вка на догляд за зовншппстю: ШДБОРЩДЯ - виголене (УУ), ГУБЫ - накрашенные (РР); 10) асощацй за сум1жшспо з профеаею або видом даяльносп: ДОЛОШ - робочт (УУ), ПАЛЬЦЫ -музыкальные (РР); 11)зоонМчш: ВУСА - копто (УУ), ШЕЯ - лебединая (РР); 12) ¡сторико-культурш: ВУСА - козацыа (УУ), УСЫ - гусарские (РР).

ГЦ дванадцять груп, хоча й не в повному обсяз^ мають мгсце також i в другому гадгаш сгатгагматичних асощацш, у чотирьох тдтипах парадигматичних асощацш 1 серед темагичних асощацш.

Серед видшених груп найчисленнша друга - характеристики соматизм1в. У п склада видшяклься шдгрупи: а) параметричш просторов! характеристики: ГОЛОВА - велика (УУ), ЛОБ - высокий (РУ), ТАЛИЯ - узкая (РР); б) характеристики за формою: ОБЛИЧЧЯ - кругле (УУ), ПЛЕЧИ - ровные (РУ), СПИНА - прямая (РР); в) характеристики за яюстю: БОРОДА - густа (УУ), ВОЛОСЫ - пышные (РУ), КОЖА - гладкая (РР); г) колъоров1 характеристики: БРОВИ - чорш (УУ), ГУБЫ -алые (РУ), ШЕЯ - белая (РР).

У склада ща групп - найчастотншп асощацц, яга складаютъ ядро асощагивних пол ¡в або належать до "сильних" елеменпв поля. Сприйняпя сома-•птаив вшсликае в рецшпенпв перш за все уявлення про poзмip, штр, форму 1 т. ш.. Бшышсть характеристик е позитив ними.

Одш й т! сали соматизми породжують у носив обох мов однаков1 синтагма-тичш, парадигматичш й тематичш асощацй. Наприклад, до групи "Bкaзiвкa на ро-

зум, штелекг або IX вщсугшсть" належать синтагматичш асощацп (С]): ГОЛОВА -розумна. мудра, дурна / ГОЛОВА - умная, мудрая, глупая, парадигаатичш асощацй (П2): ГОЛОВА - розум. мудр1сть. думка / ГОЛОВА - ум. мысли, мысль; до групи "Вказ1вка на хворобу, стан здоров'я" входять Сь ПОПЕРЕК - хворий / ПОЯСНИЦА - больная, ноющая та П3: ПОПЕРЕК - бшь / ПОЯСНИЦА - боль; до групи "¡сторико-культурш асощацп" - Сь ВУСА - козалыа / УСЫ - гусарские. Щ ВУСА - козак / УСЫ - гусар тощо.

У дослщженш виявлеш й проанагазоваш причини збгу вербальних асощацш.

Стлыпстъ уявлень про навколишнш свгг 1 людину в носив р1зних мов пояс-нюегься об'ектившспо ¿снування цього свпу й людини в ньому. Найвщомшп факта реально!" дшсносп в свадомосп людини закршлеш найбшьш стереотипними вер-бальними асощащями (Дмитрюк, 1985). Наприклад ЗУБИ - бш / ЗУБЫ - белые. ГОЛОВА - кругла / ГОЛОВА - круглая. Н1С - прямий / НОС - прямой. ВУХА -слон / УШИ - слон.

Сгальшсть стратепй асощювання визначаеться головними ознаками предмета, назва якого е стимулом. Асощювання вщбуваеться за такими напр ямками: за формою, за яюстю, за головними параметрами, за кольором та ¡ншими (вщповщно до видшених дванадцяти груп).

До причин зб1гу асощацш належить 1 сшльшсть традицшних образт (КОСА

- швоча / КОСА - девичья. 041 - озера / ГЛАЗА - озера).

Поява однакових асощацш пояснюеться й колишшм спшьним сусшльно-пол1тичним житгям (БРОВИ - Брежнев / БРОВИ - Брежнев).

У рецишенпв ввдуачаегься спшьтсть моральних цшностей (ГРУДИ (жш.) -маги / ГРУДЬ (жен.) - мать. РУКИ - робочг / РУКИ - рабочие), спшьшсть культур-них цшностей та естетичних щеашв (КОСА - в!'рьовка / КОСА - веревка. КОСА -краса / КОСА - красота).

Збн асощацш на соматизми пояснюеться також единою для век людей функщональною дшлъшетю органш тша (041 - бачити / ГЛАЗА - смотреть. ГРУДИ

- дихати / ГРУДЬ - дышать. ВУХА - чути / УШИ - слышать), процесами життедшльносп оргашзму, його властивостями, потребами, схильшспо до хвороб (ПОПЕРЕК - радист / ПОЯСНИЦА - радикулит. ЖИВИ - ¿жа / ЖИВОТ - еда. ЗУБИ - зубний лжар / ЗУБЫ - зубной врач), вшовим розвитком (КОСА - молодеть / КОСА - молодость. БОЮ ДА - стар1сть / БОРОДА - старость).

У процеЫ анагозу асощативних пол1в соматизм1в вщм1чаеться доешь висока однорщшеть у вибор1 асощативних стратепй у рецишенпв згставлюваних груп. Збитлъся головш напрямки асощювання, менш дабш розгалуження також вияв-ляються стввщносними. Слщ зауважити, що при вщносшй сшльносп структур з1ставлюваних асощативних шшв кулыуролопчна вага кожно! семангачно! групи виявляеться рвною в експерименп (Дмитрюк, 1985). Найбшьш значними розб1жностями е таи: 1) розбЬкносп в традищях, звичаях: ВОЛОССЯ - швоцтво.

КОСА - дшоцтво: РУКИ - заручини. БОРОДА - ксьондз. священик православний (УУ); БОРОДА - батюшка (РУ); 2) розб1жносп в проявах нацюнальних рис у зовшшносп: ВУСА - козак. козадыа / УСЫ - гусар, гусарские; ЛИЦО - скуластое. БЮВИ - соболиные (РР); 3) розб1жносп у сфер! образ1'в, пов'язаних h народною культурою: КИСТ1 - калина. 041 - волошки; ЩОКИ - пампушки. КОСА - Наталка Полтавка (УУ); КОСА - Василиса. Аленушка. Варвара (РР); 4) розбЬкносп в семан-тшц соматизм1в; ГОЛОВА - cim'i. колгоспу (УУ) та ш.

Слад вщзначиги в кладки впливу нащонально-культурного середовшца на процеси асоцновання у представнигав росшськомовного населения в Укранп, який виявився, наприклад, у таких реакщях: КОСА - украшська д1'вчина; БРОВИ - ук-рашка: РУКИ - рушник (РУ) тощо.

Таким чином, лроцес асоциовання в носпв pi3imx мов вщбуваеться гад впли-вом р1зноматтних мовних i культурних та ¡нпгах факторов.

У другому роздии - "Цшеспрямований асощативний експерименг як шструмент досладження нащонально-культурно!' специфши мовленневого мислен-ня украшцв та роаян" - анал1зуетъся матер1ал трьох цшеспрямованих асощативннх експеримента.

Мовш засоби опису зовшшносп людини до цього часу доотджувалися на лексичному piBHi (Сендровиц, 1970; Старикова, 1985) або в межах шдивщуального авторського стилю, мови письменника (Линник, 1970; Быкова, 1988 та ш.). На син-таксичному piBHi анашзувалнся просп речения росшсько! мови, яга використову-ються в oiraci зовншносп людаши в оповщаннях раданськнх письменниюв 60-80-х роюв (Гамалей, 1989), складне сингаксичне цше в oirnci зовшшносп персонаж1в Ф. М. Достоевського (Иванчикова, 1980), використашгя моделей тексту для форму-вання вмшь опису зовшшносп i характеристики персонажа (Иванова Г. А., 1995), портрет персонажа в систем! цшсного художнього тексту (Горшенева, 1984).

Останшм часом з'являетъся все бшьше досл^джснь, спрямованих на вивчен-ня нац!онально-специф1чш1х рис у сприйнятп й onnci зовшшносп людини. Про це свадчать там пращ: Нгуен Дык Тон. Специфика лексико-семантического поля названий частей человеческого тела (на материале русского и вьетнамского языков) (Нгуен Дык Тон, 1988), Казакова Ю. А. Русские глазами русских: ассоциативный портрет (Казакова, 1994), Турагаша Е. Н. Семасиологические исследования группы слов, обозначающих части тела (на материале английского языка) (Турапина, 1995), Богуславский В. М. Национальный образ внешности и его роль в обучении иностранным языкам (Богуславский, 1996).

3 метою поглиблення вивчення нацюнально-культурно! специфки вербаль-них асощацш на соматизми в украшськш та росшсыай мовах були проведеш цшеспрямоваш асощативт експерименти.

У цшеспрямованому асощативному експерименп (№ 3) рсцишснтам трьох груп було запропоновано дабрати до сомагазм1в декшька пов'язаних з ними за змкггом означень.

У результап анашзу матергашв цього експерименту виявлеш соматизми з широким, середнш 1 вузьким сематичним обсягом. Соматизми з вузьким семан-тичним обсягом мають в ядам асощативних полш найчасготншн асощацй, на яю припадае школи до третини загально! кшькосп реакцш. Це саме п асощацй, що у вшьному асощативному експерименп також мали найвшщ показники частотносп та шдексу Апресяна.

Як у вшьному асощативному експерименп (№ 2), одержаш сингагматичш асощацй вщповццю до частоти 1 рангу розподшяються на: 1)високочасютш асощацй, що складшоть ядро соматизм1в; 2) асощацй' з середньою частотшстю, "сильш" елементи асощативного поля; 3) низькочастотш асощацй, "слабю" еле-менти асощативного поля. При з1ставленш асощативних пол1в соматизмш за результатами цшеспрямованого (№ 3) i вшьного (№ 2) асощативних експерименпв виявлений майже повний зб1г ядерних асощацш 1 в украшськш, 1 в росшсыай мо-вах, що дас гадставн для твердження про склад ядер асощативних псшв сомаптпв переважно з прикметншав. Вони даготь найхарактсршил, визначальш ознаки 1 до-сить чпко вказують на головш напрямки асоццовання: за розм1ром, формою, коль-ором, яюстю тощо.

Розподш реакцш за напрямками асощювання майже повшспо збн-аегься з трупами синтагм атичних асощацш, видаленими у вшьному асощативному експерименп (№ 2), однак, на вщмшу вщ нього, кожна група включае значно бшьше асощацш. Це дае можшшсть бшьш докладно к проанал1зувати, виявити си-ношм1чш, антошмрпп та шпп вщношешш м1ж асощатами, що базуклъся як на по-замовних зв'язках, так 1 на внутршшьомовних зв'язках сл1в.

Семантичш зв'язки м1ж словами встановлюються на основ1 прогиставлень, антошмгв, наприклад, "сильний-слабкий" (характеристика за ф!зичною силою 1 мщшспо або слабюстю мускугпв). Кожен з асощаттв-антотм1в у свою чергу входить як домшанга до синон^чних ряда: сильний-мщний. могутнш. кремезний. дужий / сильный - крепкий, могучий, мощный: слабый - хилый.

Як зазначае 3. Д. Попова, слова одного семангачного даапазону, що назива-ють полярш явища, завжди включають оцшний компонент значения, який може буш представлений семами "дуже" (длинный-короткий, рядом-далеко, огромный-маленькийУ Наявшстъ або вщсуппсть оцшного компонента в значенш сл1в одного семангачного даапазону, а також включения семемами цих слгв протилежних оцшок дозволяе представити оргашзацпо цих груп лексики таким чином, щоб роз-ташоваш поруч слова фнссували посилення або послабления оцшного компоненту при поступовому перехода до протилежно! ощшси. Такий принцип оргашзацй лексики в межах групи одного семангачного даапазону 3. Д. Попова називае принци-

пом хвиш (Попова, 1989): великий-малий (дуже великий /огромный/ - великий -невеликий - малий-маленысий) Наприклад: ШС - великий - малий - маленький / НОС - большой - небольшой - средний - маленький: ГЛАЗА - огромные - большие - маленькие.

Найбшьшою е трупа "Характеристики соматстайв", яка розпадастъся на ве-лику кшьюсгь гадгруп, що в свою черту мають р1зномаш-па розгалуження. Наприклад, гадгрупа "Характеристики за ягаспо" мае декшька розряда: а) характеристики за ({лзичною силою 1 м]цшспо або слабгастю м'яз1в (ПЛЕЧ1 - сильш. мщш. мoгyтнi■ .тога / ПЛЕЧИ - сильные, крепкие, могучие): б) тактилыл характеристики: за яиспо ншряного покриву (ДОЛОШ - глади / ЛАДОНИ - гладкие): за яистю будови м'язово! тканини (ТШО - м'яке / ТЕЛО - рыхлое, пухлое, упругое'): за яюспо во-лосся (БОЮДА - колюча / БОРОДА - колючая, мягкая); за наявтстю або вщсутшстю вологи (ДОЛОШ - мокр}, вогю. волоп / ЛАДОНИ - мокрые, влажные, потные); за температурного характеристикою (ГУБИ - тент, гаряч! / ГУБЫ - горячие): в) за певною яскраво вираженою ознакою часгани тша (ШС - рябий / НОС -веснушчатый; ГОЛОВА - ушастая): г) за ступеней повнота або худорби (НОГИ -товстк повш. тони, хуш / НОГИ - толстые, тонкие, худые) та ш.

Специф1чш риси асоциовання, виявлею у вшьному асошатавному експери-менп (№ 2), знаходять вадображення i в цшеспрямованому експерименп; деяи з них набуваютъ бшьш яскравого вираження. Таким чином, у цшеспрямованому асощашвному експерименп (№ 3) зросла кшьюсть реакщй, яга даютъ можлив1сть глибше газнагги нащональну специфку асоциовання, що простежуегься (як видно з анашзу вшьного асощативного експерименту (№ 2) { як зазначае 3. Д. Попова (Попова, 1989) у низькочасготних асощащях, у периферШних зонах асощативних гошв.

Даш експерименту дозволяють скласти узагальнеш портрета украшця, рос1янина та представннка росшськомовного населения в Украйп (пор. з Казако-вою, 1994). Огже, обличчя у спршшятп украшця: гарне кругле обличчя, високий лоб, чорш брови, велии кар} або голуб1 оч1, довп чорш ви, бша або смугла шюра, червош щоки, прямий шс, червош повш губи, бш р1вш зуби, гостре тдборщдя, густе чорне або русяве волосся.

Обличчя у сприйняга представника росшськомовного населения в Украли: красивое круглое умное лицо, высокий лоб, черные густые тонкие брови, большие карие или голубые глаза, длинные черные ресницы, нежная белая кожа, румяные щеки, прямой нос, красные полные губы, белые ровные зубы, острый подбородок, густые черные или русые волосы.

Обличчя у сприйнятп роаянина: красивое круглое или овальное лицо, высокий лоб, черные тонкие брови, большие голубые или карие глаза, длинные черные ресницы, нежная белая кожа, румяные щеки, прямой или курносый нос, полные

или тонкие алые губы, белые ровные зубы, острый подбородок, русые или черные волосы.

Пор^внюючи даш асощативш поргрети, можна зробиги висновок, що, по-перше, вони багаго в чому схож1, а по-друге, ва вони бшьшою шрою зор1ентоваш на щеальну картину свйу, а ширше - образ свпу (за О. М. Леонтьевим).

У свщомосп людини е певш еталони мовленнево-розумово! даяльносп, на основ1 яких вщбуваегься сприйняггя навколишньо! дшсносп, будова образу свпу в свщомосп, а також здшснення мовленнево-розумово! даяльносп.

1деал е найвшцим об'ективним кpитepieм оцшки всього, з чим людина сти-каеться в навколипшьому свт, усього, що потрапляе до сфери Е штересш. У свош даяльносп людина пщсвщомо (шода свщомо) постшо сшввщносить реальне з щеалом, виявляе, якою м1рою це реальне вщповщае ¿цеалов1 (Левчук, Кучерюк та ш., 1992). Велику роль у цьому вщц-рае ощнний момент, наявшсть так звано! виб1рково! защкавленост, яка полягае в переважному видшенш певних об'екпв (або певних властивосгей, ознак, якостей предмета) шляхом поршняння !х ¡з шшими. Емоци та оцшки стаклъ одшею з форм вщображення дшсносп (Серебрешппсов, Уфимцева, 1977).

У мовознавстБ1 ця проблема грунговно розроблена О. М. Шраммом. Ми подшяемо його думку про те, що оцшка - це виражене в словесшй форм1 вщношення людини до предмета, явища, процесу, стану, до шшо! людини, до самого себе i т. ¡н. (Шрамм, 1979).

1з метою визначення вщповщносп щеалу уявлень носив мови про КРАСИВЕ i НЕКРАСИВЕ був проведений експеримент № 4. Рецитентам було запропоновано дабрати до сорока соматизм1в означения за параметром КРАСИВЕ/НЕКРАСИВЕ.

У результат анагпзу експериментальних даних у век трьох групах (УУ, РУ, РР) видшено таи напр ямки оцшки в асоциованш (на основ! тшьки високочастотних асощацш):

1) асощацпюцшки за розм1ром: КРАСИВИЙ РОТ/ЮТ - маленький (96) (УУ); маленький (82) (РУ); маленький (64) (РР); НЕКРАСИВИЙ ЮТ/ЮТ - великий (109), здоровий (26) (УУ); большой (93) (РУ); большой (76) (РР);

2) асощаци-ощнки за формою: КРАСИВИЙ ШС/НОС - прямий (82) (УУ); прямой (82) (УУ); прямой (73) (РУ); прямой (102) (РР); НЕКРАСИВИЙ ШС/НОС -кривий (58) (УУ), кривой (39) (РУ); кривой (63) (РР);

3) асощацп-оцшки за яюспо (мають декшька шдгруп):

а) оцшка за наявшстю/вщсуппстю ф!зично! сили: КРАСИВ1ПЛЕЧ1/ ПЛЕЧИ - сильга (28) (УУ) сильные (23) (РР); НЕКРАСИВ1 ПЛЕЧ1 / ПЛЕЧИ - слабю (12) (УУ) та ш.; б) оцшка за характеристикою ширяного покриву: КРАСИВА ПЖ1РАЖОЖА - гладка (21) (УУ); гладкая (34) (РУ); гладкая (32) (РР); НЕКРАСИВА ШЮРА/КОЖА - пористая (13) (РУ); пористая (11) (РР); в) за ступеней повнога чи худорби: КРАСИВА ТАЛШТАЛИЯ - тонка (102) (УУ); тонкая (124) (РУ); тон;

кая (143) (РР); НЕКРАСИВА ТАЖЯУТАЛИЯ - товста (92) (УУ); толстая (74) (РУ); толстая (81) (РР); г) за ступеней густота волосся: КРАСИВА БОРОДА/БОРОДА -густа (118) (УУ); густая (94) (РУ); густая (109) (РР); НЕКРАСИВА БОРОДА/ БОРОДА - р!дка (111) (УУ); редкая (78), жидкая (19) (РУ); редкая (62), жидкая (37) (РР);

4) асощацй'-оцптки за кольором: КРАСИВА ШКГРА/КОЖА - бша (92), за-горша (22) (УУ); белая (61), загорелая (15) (РУ); белая (54), загорелая (29) (РР); НЕКРАСИВА ШК1РА/КОЖА - жовта (14) (У^О; бледная (11) (РР);

5) асощаци, яга шсять оцшку з погляду вщношення до розуму: КРАСИВА ГОЛОВА - розумна (56) (УУ); умная (47) (РР); НЕКРАСИВАЯ ГОЛОВА/ГОЛОВА - дурна (36) (УУ); глупая (17), дурная (9), пустая (9) (РУ); тупая (11) (РР);

6) асощаци, яю М1стять оцшку за станом здоров'я: КРАСИВ1 ЗУБИ/ЗУБЫ -здоров1 (35) (УУ); здоровые (43) (РУ); здоровые (27) (РР); НЕКРАСИВ1 ЗУБИ/ЗУБЫ - гшш (36), хвор1 (19) (РР); гнилые (29), больные (32) (РР);

7) асощаци-оцшки за крищлем "догляд за зовшшшспо": КРАСИВЕ ВО-ЛОССЯ/ВОЛОСЫ - чисте (34) (УУ); чистые (37), ухоженные (16) (РУ); чистые (26), ухоженные (21) (РР); НЕКРАСИВЕ ВОЛОССЯ/ВОЛОСЫ - брудне (46) (УУ); грязные (51) (РУ); грязные (74) (РР);

8) асощацй'-емощ'йш оцшки: КРАСИВ1 ОЧ1/ГЛАЗА - добр1 (14), весел1 (9) (УУ); добрые (23), веселые (12) (РУ); добрые (19) (РР); НЕКРАСИВ1 ОЧЗ/ГЛАЗА -зт (29), сумш (8), Х1ггр1 (8) похмур! (7) (УУ); злые (26), сердитые (10) (РУ); злые (17) (РР);

9) асощаци-оцшки, що виникають на осшта з1ставлення з нормою, з якимись предметами, тваринами тощо: КРАСИВИЙ ГОТ/РОТ - нормальний (14) (УУ), пра-вильний (21) (РУ); НЕКРАСИВИЙ ШС/НОС - як бульба (12) (УУ); картошкой (28) (РУ); картошкой (43) (РР); НЕКРАСИВА БОРОДА/БОРОДА - цапова (4) (УУ); козлиная (19) (РУ); козлиная (37) (РР);

10) асощаци-оцшки за вком: КРАСИВА ШЮРА/КОЖА - молода (12) (УУ); НЕКРАСИВА ШКГРА / КОЖА - стара (32) (УУ); старая (18) (РР);

11) асощаци-оцшки за вщповщшспо гсторико-культурним адеалам: ВУСА -козапьга (26) (УУ), УСЫ - гусарские (21) (РР) визначаються як красив^ що е спе-циф1чною рисою асоцювання.

При оцшюванш часгин тша як красивих 1 некрасив их у рецишенпв трьох фуп асощювання вщбуваеться за теми самими напрямками, що були видшеш у вшьному (№ 2) 1 цшеспрямованому (№ 3) експериментах. Рецишенти трьох груп красу зовшшносп людини пов'язують з1 здоров'ям, пропорцшшспо, чистотою, а бридюсп. - Ь непропорцшшспо, хворобою, брудом. Естетачш ¡деали, уявлення про КРАСИВЕ 1 НЕКРАСИВЕ у рецишенпв трьох груп дуже схожь Головний критерш розумшня краси полягае у едносп фвично! I морально! досконалосп.

В осганньому цщеспрямованому експерименп (№ 5) рецишаггам було за-пропоновано по два текста опису зовшшносп (чоловша та жшки) представншав украшсько! або росШсько! нащональносп.

Попередньо з проза1чних твор1в росшських та украшських письменниив Х1Х-ХХ сташть було виписано по сто словесних портрета (п'ятдесят чолов1чих 1 п'ятдесят жшочих),! на к основ! складено чотири тематичш описи зовшшносп пщ умовними заголовками "Наталка", "Петро", "Иван", "Марья". 1Ц текста з ключо-вими словами-соматизмами, позбавлеш означень, були запропоноваш трьом трупам рецишенпв (УУ, РУ, РР) 13 проханням вщновити портрета типових предсгавншав украшсько! та росшсько! нащональносп (методику проведения яюсних син-тагматичних експерименпв на субсппуцш див.: Клименко, 1970).

Наведемо один и зазначених текста:

НАТАЛКА

Та що ж то за давка була!

..........на зркт,..........станом. 3..........прозористим личком. 3....................очима,

що як....................й....................бровами. Так вона-бо зараз 1 напустил, сво!..........

..........вц, 1 крвь них очищ, мов.........., так 1 блистать...........щоки,..........гас..........,

1 личко гарне - трохи довгасте, з....................вустами. Коси у не!, як....................та

довп-довл.

На давчиш була вишивана сорочка з маленьким вироом на оборочку довкола ..........округло! шш...........талио стягала червона окрайка.

Бона схопилася на..........ноги й закружляла по хал.

У процеа дослщження вщтвореш 1 проанал13оваш словесш портрета представ ниюв украшсько! та росшсько!' нащональносгей. Найчастотшшими в них е Т1 ж асощаци, яга маютъ найвшцу частотшстъ, показники рангу та шдексу Апресяна у вшьному асощатавному експерименп (№ 2), тобто асощаци ядра асощативних шшв соматизм1в та "сильш" елеменги поля. Разом ¡з тим у деяких стимулах про-стежуеться змша частотносп, що пов'язано з певним контекстом.

Установка на вщновлення словесних поргрепв представншав двох нащональносгей 1 вщповщний конгексг с прияли аетуашзащ! у свщомосп й викори-станню певних означень, унаслщок чого ознаки, характеры! для зовнпикосп представншав па чи шшо! нащональносп, в асощативних портретах проявляйся рвкше, стали бшын виразними.

В асощащях рецитенпв трьох груп виявилися традищши у явления про ¡деал чолов!чо! 1 жшочо! краси. Цри з1сгавленш асощативних поргрепв, опиав зовшшносп з художньо! лггератури 1 живописних поргрепв знаходимо типов! нащональш риси зовшшносп, що характерш для украшщв та роаян. Огже, у свщомосп рецитенпв юнуе гиповий образ зовшшносп представника певно! наци. Цей образ мае свое мовне вираження.

У Внсновках узагалыпоються результата проведеного дослщження, форму-люються висновки й накреслююгься перспекгиви подальшого дослщження.

У Додатках м^стяться таблищ з результатами проведения асощативних ек-сперименпв, 31ставлення головних чинниюв кшьиснох обробки даних.

Ochobhí положения дисертаци воображено в таких публйсащях:

1. lía литературном примере // Всесвгшя лггература в середшх навчальних закладах Украши. -1997. -№ 9. - С. 59-61.

2. Загальне i специф1чне в лексичному асоцнованш украшщв та рсилян// Ак-туальш проблеми вивчення мови та мовлення, м1жособово! та мЬккультурно! ко-муншащ!: МЪквуз^вський зб1рник наукових праць. - Харюв : Константа, 1996. -С. 182-185.

3. До проблеми культурних стереотигав украшщв та роскн (за мащлалами вшьного асощативного експерименту) // Проблеми згставно! семшпики: Доповщ та повщомлення М1жнародно! науково! конференцй. - К.: КДЛУ, 1997. - С. 184-188.

4. Búa6ip мовленневого Marepiany для психолшгастичних дослщжень (соматична лексика) // Украшська термшолопя i сучасшсть: Marepiaini П Всеук-рашсько! науково! конференцй. - К.: 1нститут украшсько! мови HAH Украши, 1997,-С. 104-107.

5. До методики доапдження семантичних асощацш // Проблеми згставно! семантики: Marcpiarai Всеукрашсько! науково! конференцй. - К.: КДЛУ, 1995. -С. 42-43.

6. Типолопя вербальних асощацш // Семантика мови i тексту: Marepiaiui V Мжнародно! науково! конференцй. - Гвано-Франмвськ, 1996. - Ч. 1. - С. 187-188.

7. Hobí тенденцй в психолшгвшишшх досл1'дженнях // Провадш лшшстичш концепцй кшця XX столптя: Тези Всеукрашсько! науково! конференцй. - Льв^в, 1996. - С. 238-239.

Терехова Д. I. Психолшгастичш особливосп сприйняття семантики сома-тачно! лексики в украшськш та росшськш мовах. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук за спещальшстю 10.02.15 - загальне мовознавство. - 1нститут украшсько! мови HAH Украши, Кшв, 1997.

У робоп запроваджуегься комплексне психолшгвкггичне дослщження сома-th3míb у близькоспорщнених мовах (два вшьних i три цшеспрямованих асощативних експерименти). Виявлено загальне i вщмшне (специф1чне) в семан-тичних асощащях носив цих мов; розкрип причини, що викликають специф1чш асощацй у р1зних мовах; визначеш щеальш у явления носйв про красу людини; вщтвореш словесш портрета представнигав двох нацюнальностей i зшгавлеш з описами зовшшносп у художшх творах письмешпшв XIX-XX столгть.

Ключов! слова: психолштстика, етнопсихолшшстика, семантика, асощативний експеримент (вшьний i цшеспрямований), асощащя, асощативне поле.

Терехова Д. И. Психолингвистические особенности восприятия семантики соматической лексики в украинском и русском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Рукопись. Институт украинского языка НАЛ Украины, Киев, 1997.

В работе проводится комплексное психолингвистическое исследование со-матизмов в близкородственных языках (два свободных и три целенаправленных ассоциативных эксперимента). Выявлено общее и отличительное (специфическое) в семантических ассоциациях носителей этих языков; раскрыты причины, вызывающие специфические ассоциации в разных языках; определены идеальные представления носителей языка о человеческой красоте; воссозданы словесные портреты представителей двух национальностей и сопоставлены с описаниями внешности в художественных произведениях писателей XIX-XX веков.

Ключевые слова: психолингвистика, этнопсихолингвисшка, семантика, ассоциативный эксперимент (свободный и целенаправленный), ассоциация, ассоциативное поле.

Terekhova D. I. Psycholinguistic features of comprehension of semantics of somatic vocabulary in the Ukrainian and Russian languages. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree in Philology, speciality 10.02.15. -General Linguistics. - Institute of Ukrainian Lanquaqe National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997.

The work is devoted to the complex psycholinguistic study of somatism in the related languages (two free and three target associative experiments). Both general and distinctive (specific) features in semantic associations of noctive speakers of these two languages have been found and depieted. The reasons that cause the specific assotiations in these different languages have been investigated ideal images native speakers about human beauty have been determined. Verbal portraits of representatives of the two nations have been reconstructed and compared to descriptions of characters' appearance in literary works by writers of the XIX-th and XX-th centuries.

Key words: psycholinguistics, ethnopsycholinguistics, semantics, associative experiment (free and target), association, associative field. '