автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Рабочая политика украинских правительств (1917- 1920 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Рабочая политика украинских правительств (1917- 1920 гг.)"

ШСТИТУТ YKPAIHCbKOI АРХЕОГРАФИ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ím. М.С.ГРУШЕВСЬКОГО HAH УКРА1НИ

РГ6 ОД

На правах рукопису

АНДРУСИШИН Богдан 1ванович

РОБ1ТНИЧА ПОЛГГИКА УКРАШСЬКИХ УРЯД1В (1917 - 1920 pp.)

07.00.01. — icTopin Украши

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступени доктора кггоричних наук

Khïb — 1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп укра'шсько'1 археографй та джерел знавста iM-М.С.Грушевського HAH Украши та кафедр1 icTOpii Украи Нацюнального педагопчного ушверситету ¡м. МДрагоманова

Науковий консультант — доктор кггоричних наук, професор, чле!

кореспондент HAH Украши СОХАН Павло Степанович

— доктор ¡сторичних наук, ВЕРСТЮ Владислав Федорович;

— доктор кторичних наук, професор ПИР] Руслан Якович;

— доктор юторичних наук, СТОЯН Оле! сандр Миколайович.

— Кшвський державний лшгшстичний ун верситет, MiHicTepcTBO освгги Украш] м.Кшв

Захист вщбудеться "25й вересня 1997 р. об 11 год. на засщан спещал1зованог вчено! ради Д 01.43.01 по захисту дисертацм Институт! украшсько! археографй та джерелознавста 1М.М.С.Гр шевського HAH Украши (252001, м.Киш, вул. Трьохсвятител ська, 4).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютеш 1нститу укра'шськох археографй та джерелознавста ¡м.М.С.Грушевського НА Украши (252001 м.КМв, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розюланий "23" серпня 1997 р.

Офщшш опоненти

Провщна оргашзацш

Вчений секретар спещагизованоУ вчено!" ради кандидат юторичних наук

ВЕРБА I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЩЙНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Актуалъшсть теми. У часи державного вщродження укра'шського народу вадбуваеться пробудження суспшьного штересу до ¡сторп Укра'ши. Роки державно'] незалежносп засвщчили нeoбxiднicть роз-робки 1 впровадження ефективного мехашзму досягнення гармони штереав р1зних сошалышх груп. У цьому контексп докладного 1 всеб!чного вивчення заслуговуе полынка укра'шських державних ут-ворень щодо окремих класлв \ сощальних груп. 1стор1*я украшсько! держа вностз 1917 — 1920-х рою в, и пор азка бага то в чому пов'язана з полггикою щодо робшшцтва, через яку проявилося надзвичайно складне переплетения суспшьно-полгсичних, культурних 1 сошально-економ!чних проблем, що ¡снували тод1 в Укра'шк 3 огляду на багато-нащональний склад робшшцтва актуальним е питания сшввщно-шення М1Ж нацдональними 1 сощальними проблемами в Украшськш революци, як! часто служили предметом спекулятивного, популют-ського подходу у пол1тицк

Як 1 в роки революци й визвольних змагань, сьогодш знову стоить питания як, 1 за допомогою чого вр1внопажити полярт суспшьн! настроТ, примирити людей, вцщаних нацюналышм идеалам 1 людей, приоритетом яких е задоволення сощальних потреб.

У дисертацн йдеться про спроби укра'шських уряд1в Центрально! Ради, УкраТнсько'1 держави, Директора УНР, а також УСРР виршшти гранично загостреш суспшьш проблеми через реал^зашю програмних засад социально! политики в першу чергу щодо робшшцтва та його професшних оргатзацш, розглянуто докгрини украшських та шших полггичних партш, яы визначали шсце I роль пролетар1ату в систем! суспшьних вщносин неструктурованого укра'шського суспшьства початку XX столгггя як руипя суспшьного прогресу.

Анатз внутршш1х мехашзмхв революци \ громадянсько'1 йшни дае шд ставу стверджувати, що не лише червоний террор, надзвичайщина, жорстока мобшзацшна пол!тика, центрашзм та шип подобш методи дозволили партй бшьшовиив переможно пройти ва перипетп шштично! 1 военно! боротьби. У тому, що бшьшовики свш шанс використали сповна, кр1м вищеназваних причин став такий важливий фактор, як сощальна поляка, яка, незважаючи на и непослщовшсть 1 лицем!рство, була вкрай дшовим шструментом залучення мае на свш

6ik, оскшьки викликала дов1ру трудящих на здшснення соц1альн< справедливой, що була i е гйчшш щеалом людства. Роб1тничий кле пов1рив у couiajibHy пол ¡тику радянсько1 влади, спод^ваючись и краще життя. Виникае законо\прне запитання, чому цим козирем к скористалися inuii украшсьи уряди.

У вггчизнянш ¡сторюграфп ця тема залишаеться практично н вивченою.

У реферованш дисертацй робггнича полкика розглядаеться я складова сощальноГ пол ¡тики. Оскшьки понятгя "сощальне" у ши рокому значенш служить для характеристики всього того, що стс суеться життя людського суспшьства, робггничу полггику ми розгля даемо у вузькому значенш, стосовно таких докоршних питань у жиг робтшчого класу, як вщношення до 3aco6iB виробнидтва, оргашзац1 npaui, заробшю! плати, соц1ального страхування i забезпеченш охорони здоров'я, npaui, покращення житлових умов, боротьби безробптям тощо.

Виходячи з такого контексту социально! полггики ми розглядаемо сощальш конфлмсги, яи у широкому розумшш бачаться як зтсненн протилежних iHTepeciB чи погляд1в, крайне загострення протир1ч суспшьств1, що призводить до ускладнень чи rocTpoi' боротьби, на приклад, збройноТ.

Пщ сощальними конфл!ктами у вузькому розумшш ми маемо н уваз! передусш трудов! конфлжти, тобто з!ткнення iHTepeciB у процес пращ. Ha3BaHi конфлжти насамперед е боротьбою робпництва гтрот сошально1 несправедливости що проявляеться у страйках, бойкота та шших формах.

Понятгя робшшчий та профспшковий рух служать для харак теристики вистутв робшшцтва та його професшних оргашзацг проти незадовшьних умов життя та ripaui, структур офщшно1 по лггично! влади, за досягнення couiaiibHoi справедливое^ та мож ливють брати участь у полггичному житп краши. У перюд Hauio нально-визвольно! революци 1917 — 1920 pp. робшшчий та проф епшковий рух стали визначальними чинниками грандюзних сошаль них конфлпепв, яй виникали при розвал1 Росшсько! iMiiepii та тво peHHi украшсько1 державноеп.

Досвщ 1917 — 1920 pp. показав, що прогистояння м1ж р1зним1 coцiaльними силами, вщкладення виршення нагальних сощально eKOHOMi4HHx проблем призводили до неминучих вибух1в.

Професшш сшлки, яга виросли на основ! боротьби трудящих, евгг npaui i перш за все робшшюв за ixHi справедлив! права прот)

итснимв засоб!в виробництва, вцигравали одну з головних ролей у ласовш страйковш боротьб), шших сош'альних конфшктах.

Сучасш суспшьш науки видшяють дв1 теори досягнення миру — )еформ13му 1 социального партнерства та теорш революцшного пере-гворення суспшьства:

перша — проголошуе можливють узгодження ¡нтереав власниюв ¡асоб1в виробництва 1 найманих пращвшшв через переговори, взаем-II поступки, вдосконалення господарського законодавства; . друга — називае суперечносп М1Ж Пересами буржуазй 1 про-1етар1ату анагошстичними, непримиренними, закликае робгёничий слас \ селянство до революци, до знищення приватно!' власносп, а тзом з нею 1 власниюв.

Упродовж XX ст. ми стали сводками спроб реагнзувати обидв! теорц 1 свгговШ практиш, в результат чого стало очевидним, що теория >еформ1зму I сощапьного партнерства виявилася значно д1ешшою 1 китгездатншюю, Н1Ж теорш кривавих революцШних перетворень.

Вщ кшця 1980-х роив ми стали свщками вщродження феномена 1езалежного робшшчого руху. Масовий характер 1 реальний вплив гого на полггачш процеси того часу, який тривае й дониш, обумовив 1еобх1днють практично наново формувату робтшчу полггику уряду хезалежно! Украши, досвщу проведения яко! практично немае.

Основною формою виявдення сощального протесту робшшчого шасу сьогодш, як 5 рантше, залишаеться страйк. Розгортання процеав фиватизацц створюе принципово нов1 стосунки м1ж роботодавцями 1 робтшками, вимагае напрацювання новйх форм сшвпращ з метою гникнення небажаних конфлиспв, аби реашзувати в житп таю при->аблив1 гасла суспшьно! солщаросп I сощального пратнерства. Над-¡вичайно болючою у роки революци була проблема безробптя. Бона 1 ниш мае планетарний характер. Гостро стоять питания охорони гращ, виробничого травматизму 1 профзахворювань. Про те, як важко фиймати нове сошальне законодавство, свщчить вже досвщ законо-ворчо! робота незалежноТ Украши 90-х роюв.

Вимагають негайного виршення багато шших сощальних проблем, >агато з яких торкаються робгёничого класу.

На шляху переходу до ринку з ус!ею гостротою постало питания фо мгсце 1 роль профспшж у полгёичнш систем! незалежно! украш-:ько1 держави. Для того, щоб це мюце було гщним \ вщповщало сторичним вимогам, першочерговою стае проблема побудови вщно-:ин з державою, яю бачаться партнерськими, под^бними до тих, що ;клалися у цившзованих кра'шах з розвиненою ринковою еконо-

мкою.

Хронололчш рамки дослщження охошпоють перюд вщ березш 1917 р. до листопада 1920 р. Нижня хронолопчна межа зб!гаеться : початком Д1яльност1 Центрально! Ради. Верхню межу становляп поди, коли Директор1я УНР, ва и державыI шститутцп остаточнс перейшли за кордон, а в Укра!ш припинилося юнування украшсько нерадянсько! державность

Робтшча полкика бшьшовишв розглядаеться переважно у фокус дояльносп Першого та Другого радянського урядив Украши, як!Д1ЯЛ1 у 1917 — 1919 рр. У цей перюд робггнича политика в УСРР вщр!знялао В1Д аналопчноТ роботи в Радянсыай Роса, де "военно-комушстичш' перетворення були значно глибшими. Шсля об'еднання згщно декрету ВЦВК вщ 1 червня 1919 року низки важливих наркомане, роЕНт-нича полггика бшьшовиюв в Укра!ш провадилася цшком у русл загальноросшсько!' полггики.

До того ж проблема взаемовадносин м1ж пролетарсышми версгвамл 1 радянськими державними органами Украши 1917 — 1920 рр. знай-шла висшглення в працях укра'шських дослщниюв.

Територ1альш рамки дослщження визначаються межами ¡снування украхнсько? державносгп.

Методолопчну й теоретичну основи дослщження складаюп принципи об'ективносп та ¡сторизму, положения про даалектичнш зв'язок процеав та явищ у суспшьств1, необхщшсть адекватной шзнання юторичних процеав на основ! цих принципов, яга реал! зувалися через застосування комплексу методав для анашу юторично дшсност!. Серед них важливе м!сце посщае пор1вняльно-кторичпи! метод комплексного анализу подш, явищ ! процеав. Використанс також предметно-хронолопчний та структурно-системний метода поеднання яких дозволило найповшше реашувати поставлен! в ди сергаци мету та завдання дослщження.

Предметом дисертацШного досладження е д1яльшсть украш ських урядав, мюцевих орган1в влади та упранлшня, правов! основ! творения та головш напрями проведения ними роб'пничоУ политики а також вплив на Н формування профсшлкових та шших оргашзацн робшшчого класу.

Об'ектом доеладження виступае комплекс документальних дже рел з гсторн Украшсько! революцп та визвольних змагань 1917 -1920 рр.

1сторюграф1'я 1 етапи иауково? розробки теми. Проблем! Украшсько! революци та визвольних змагань хвилювали в перш;

чергу учасшшв цих подш, ям теля поразки УНР опинилися у вигнанш. Вже вщ початку 20-х роюв поза межами Укра'щи з'явипся значний масив спогад1в, шторичних дослщжень, де знаходимо ма-терциш з робггничоТ полггики. Це 1 роботи д!яч1в Центрально}" Ради, Гетьманату, Директор» УНР, безпосередшх учасниюв подШ, як] опинилися у вигнанш, а також дослщження заруб1жних юториюв — як украшського, так 1 неукрашського походження.

Цшшсть праць, написаних учасниками дослщжуваних процеав, людьми, як] знали поди безпосередньо, полягае в тому, що щ автори, як правило, керувалися лише фактами 1 власними уявленнями про суть описуваних подш. Водночас у цьомуж 1 слабкгсть цих дослщжень, адже в деяких ¡з них простежуеться прагнення до апологи власних шштичних погляд1в, виправдання або згладжування помилок мину-лого, тенденцщшеть.

М.С.Грушевський вже 1920 року, перебуваючи в ем1граш'], опуб-лжував "Ъпостровану iсторно Украши" (перевидана.у 1990 р.)1, на сторшках якоТ було вмшхено концепщю, викладену автором у статгях 1917 — 1918 рр., об'еднаних у книз1 "Хто таи украшщ $ чого вони хочуть?"2.

3 позицш л1вого сощал-демократа, котрий фактично перейшов на комушетичш позици, написав трьохтомну юторда Украшсько1 революци "Вщродження наци" В.Винниченко. Основш положения концепцн В.Винниченка, викладеш у трьохтомнику, були повторен! в його публщистичних гворах останнЬс роив жиггя3. Суть Винниченково! сощально-економ!чно1 концепци полягае в тому, що вш пристрастно глд кидав тод^шнШ суспшьний лад каттал1зм, в якому вбачав лише втшення сощально! несправдливосп, вщетоюючи ¡деал "всеб!чного визволення", який, як сощально-утошчний, нехгу-вав реальною украшською державшетю. Головна помилка В.Винниченка, як 1 ¡нших сощалклтв, полягала в тому, що вони не визна-вали примату державного штересу, керуючись замють того утотч-ними щеями. Певний штерес для нашо? теми мае "Щодеиник"

' Грушевсысий М. Ьиострована ¡стор^я Украши. — К., 1990.

Грушевсысий М. Хто таи укршнщ ] чого вони хочуть? — К., 1991; лого ж. Спомини // Кию. - 1989. - № 8, 9, 10. -1

Винниченко В. Вщродження наци. — Кшв; Вщень, 1920. — Т.1 — 3; Иого ж. Запотпт борцям за визволення. — К., 1991 та ш.

В.Винниченка1.

Узагальнююч! оцшки державного апарату, структур, яи займалис здшсненням роб1тничо'1 пол ¡тики доби Центрально'1 Ради, а особлив Директора УНР, оцшки переб!гу 1 результата Украшсько! революц та учасп в нш окремих суспшьних сил, в тому чиаи робтшцтв; знаходимо у працях С.Петлюри, виданих у США . На основ! названи видань в У крапп' було видано низку найважливших його твор1в т документ, ям стали доступними широкому колу читач1В3.

Широку панораму подш 1917 — 1920 рр. з точки зору украшськи есер1в намалював ]'хнш учасник 1 творець П.Христюк, праця яког мютить повний виклад численних документов. Значну увагу придшен й робтшчш пол1ТИЦ1' украшських урядив.

Теоретичним проблемам робггничо! полггики присвятив свою пра цю "Теор1Я господарсько! демократа" колишнш член Центрально Ради М.Мандирка (Канада, 1934). Цжавий матер1ал щодо характер укра'шсько! влади дослщжуваного периоду мктять спогади 1.Мазепи

Огляду СОЦ'ШНСТИЧНИХ ]Д6Й 1 СОЩЗЛЮТИЧНИХ рух1в присвятив СВ01-працю "Сошал!зм давнш I новочасний" член Центрально! Ради т Конгресу Трудового народу П.Феденко.

Питання про характер Украшсько'1 революцй з точки зору и ру шшних сил торкнувся один ¡з учаснийв цих под1й М. Славинський Акгивний учасник Укра'шсько!' национально? революцй ГФещенко Чотвський всю вину за и невдач! покладае на УСДРП, яка "цупк< трималася влади, базуючись на сошально-демократичних доктринах., заступаючи твердо штереси ще не оформленого, нечисленног( укра'шського пролетар!агу"5.

1 Винниченко В. Щоденник. 1911 — 1920. - Нью-Йорк, 1980. — Т. 2. — 499 с.

2

С.Петлюра. Статп. Листи. Документа. — Нью-Йорк.: Украшська В ¡льна АкадемЬ Наук у США. Б1ол1отека ¡м.Симона Петлюри в Париж. — Т. 1. — 1956; Т. 2. — 1979 - 627 с.

3

Петлюра С. Статп. — К.: Дшпро, 1993; Його ж. Народе украшсъкий. Вибраш статп листи, документа. — Харкш: Лший Берег, 1992; Його ж. Московська воша. — К.: ПБГ "Фотовшеосервю", 1993.

^ Мазепа /. Украша в огш 1 бур! революцй 1917 — 1921 рр. — В-во "Прометей". — Ч 1. - 1950; Ч. 2. - 1951.

^ Фещенко-Чопксышй 1. Хронжа мого житгя. Спогади мшютра Центрально! Ради т: Директора. — Житомир, 1992. — С. 50.

Значним внеском в дослщження сощально-економ1чно1, а також робтшчоУ полкики украшських уряд ¡в стала праця учаспика цих под1Й К.Кононенка1. Характеризуючи оргашзацшну л пол1тичну оркнтовашсть робггниюв, К.Коиоиенко доходить справедливого вис-новку, що "промисловий пролетар1ат в УкраМ перюду 1917 — 1918 рр. не дав тих кадр1в борщв за комушспв, яких вони мали в Росп"2.

У 50 -70-х роках за кордоном з'явилися дослщження П.М1рчука, М.Стах1ва, Б.Мартоса3 та iншиx аатор1В, яга у своУх дослщженнях торкалися етносощального складу прихильнигав I противниюв украУнськоУ революцп, в тому чист \ полггики державних утворень стосовно великих суспшьних груп, зокрема робтшцтва.

1970 р. в Канад1 побачила свгг написана з самоспйницьких позицш книга Р.Млиновецького4, що мнггить р1зк1 оцшки дш coцiaлicтiв 1 автоном1спв, як воропв ще'У вадновлення цшковитоУ самоспйносп УкраУни.

Аналопчш оцшки укра'шськоУ револющУ знаходимо у пращ В.Мороза5.

Американський ¡сторик Т.Гунчак, виходець з Галичини, у своУй праш "УкраУна: перша половина XX столптя" (К., 1993) пщкреслюе, що "брак национально свщомого украУнського м^ста являв собою, мабуть, найбшьшу перешкоду створеншо украУнськоУ держави". То-ркаючись проблем Гетьманату в свош англомовнш пращ6, Т.Гунчак змальовуе робшшчий клас як "антигетьманську силу".

У загальних рисах ще'У проблеми торкалися також Н.Полонська-

Кононенко К.С. Украша i Росш: сощально-економ1чш пщстави украшсько}' нашонально"! iaeí: 1917 — 1960. — Мюнхен, 1965.

2 Там само. — С. 65.

-i

Мфчук Л. Укра'шська державшсть 1917 — 1920 pp. — Фшадельфи, 1967; Мартос Б. Визвольний здвиг Украши. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1989; Cmaxie М. Украша проти большевиыв: Нариси з ícropii arpecii" советсъко! Pocií (Вид. друге). — Кн. 1. — Тернопшь, 1992; Кн. 2. — Тернопшь, 1993; Його ж. Украша в до61 Директора УНР.- Торонто, 1962 - 1965: В 7 ч.

^ Млиновецький Р. Нариси з icropil украшських низвольних змагань 1917 — 1918. — Торонто, 1970 (перевидання в У крат 1994 р.).

^ Мороз В. Украша в двадцятому спштп. — Тернотль, 1992.

^ Hunchak Т. Ukraine under Hetmán Pavlo Skoropadsky // T.Hunchak (ed.). — Ibid. — P. 61 - 82.

Василенко, О.Субтельний та ГНагаевський1, шип заруб^жш ¡сгорик украшського та неукра'шського походження.

Американський дослшник Дж.Мейс2 зазначае, що пролетари Украши дшився надв1 велии групи: 1) росшський або зрусифжовани пролетар1ат, сконцентрований переважно у галузях важко! гтромислс восп та 2) укра'шсысий пролетариат, сконцентрований там, де бул потреба у менш квашф^ованш робочШ cшIi. На його думку, рс сшський 1 зросшщений пролетар1ат не зм!Г зрозумгги украшськ нацюнальну революцйо 1 спод1вання украшського народу.

В контексп питань национального державного буд^внпцтва проблс робггничо! полкики торкалися таи заруб ¡жш ¡сторики, як Дж.Реше тар3, 1.Каменецький4, Я.Бшинський5, Ю.Борис6, А.Адамс7.

Низку праць з дослщжуваного нами перюду ¡сторй Украши ма англшський вчений Б. Кравченко8, який анагпзуе ступшь пщтримк бшьшовшав робшшками наприкшш 1917 — на початку 1918 рок> гегемошю меншовикш у профспшках Украши тощо. На думку авторе робгшики, об'еднаш у профспшки, тяжши до щс1 створення УНР1 ц давало можлившть притягти 1х до боротьби за "украшську справу".

Проте, в заруб 1жшй ¡сторюграфн немае роботи, спещально присвя чено! анагнзош робтшчо'/ полкики украшських уряд1в перюду 191

1 noAonchKa-BaaueuKG H. IcTopia ykpaiuh. 1900 — 1923 pp. Y 2-x t. — K., 1992. — T.Z HaiaeecbKuu 1. iciopm yKpa'incbKoi aepxaBH flBaflwrroro ctojiitm. — K., 1993; Nahaewsk I. History of the modern Ukrainian State 1917 — 1923. — Hanich, 1966. — 317 p.

7

Macc G.E. Communism and the Dilemmas of national liberation. — Cambridge, Massac housetts, 1983. - 334 p. - P. 77, 78.

3 Reshetar G. The Uktainian revolution 1917 — 1920. A study in Nationalizm. — N.-Y. 1972. - 663 p. - P. 172, 173, 216.

4 Kamenetsky I. Hruschevsky and the Central Rada. — P. 43 // Hunczak T.(ed.) The Ukraini 1917 — 1921. A study in Revolution. — Cambridge, Massachusets, 1977. — P. 33 — 61.

Bilinsky Ya. The Communist Jake — over of the Ukraine I I Hunczak T. The Ukraine... -P. 106, 112.-P. 104- 128.

6 Borys J. Political Parties in the Ukraine // Hunczak T. — Ibid. — P.141. — P.P.128 -159.

7 Adams A. The Great Ukrainian Jacgucrie // Hunczak T. — P. 258. — P.P. 247 — 271.

o

Krawchenko B. Social change and national consciousness in the twentieth century Ukraine - Oxford, 1985. - P. 73 - 75.

— 1920 рр.

Упродопж семи десятир1ч правляча в Радянському Союз! парт1я поширювала уяалення про комушзм як суспшьство загального благо-денства. Переобтяжена м1фами та шеолопчними стереотипами ра-дянська ¡стор!ограф1Я не спроможна була вщтворити реальний юто-ричний процес. 1деологи сощал1стично! модел! розвитку сустльства були переконаш, що в результат! перемоги сощал!стично1 революци встановлюеться диктатура пролстар1ату, завданням яко'г е побудова сошашзму 1 здшснення переходу до комушзму. Вчення про диктатуру пролетар1ату випкало з марксистсько-лешнсько! теори клас!в ! кла-сово! боротьби. Робггнича полгтика держави диктатури пролетар1ату розглядалася через призму 'Чпфологеми" про "провщну роль" ро-бпгничого класу, основну виробничу силу сучасного суспшьства, головпу рунийну силу в процеа переходу в1д калттлпму до соцдальзму 1 комушзму, як оргашзатора суспшьного виробництва, а також все-свггньо-гсторичну м!спо робшшчого класу, як руш1Я суспшьного розвитку.

У радянськш кторюграфи спещальних праць, присвячених ро-бггничШ подтип укра'шських нерадянських уряд1в немае. Водночас окрем1 аспекта ще! проблеми, яюдо й розглядалися авторами, котр1 займалися вивченням полггичних \ сощ'ально-економ!чних процессе, що розгорталися в УкраМ в цей час, то оцшки були лайливо-викривальними, тобто не виходили за меж! марксистсько-лешнського фарватера дослщжень.

Б!льше "поталанило" проблем! вивчення робшшчо! полггики ор-гашв радянсько"! влади, хоч \ тут увага до розглядуваних питань на р!зних етапах !сторичного розвитку була резною.

Початков! кроки у вивченш юторй створення ! д!яльносп оргашв "диктатури пролетар!ату", як! займалися проведениям роб!тничо!' пол^ики бшьшовигав, були зроблеш вже на початку 20-х рогав. У публ!кац!ях ряду радянських кер!вник!в1, написаних в русл! тра-дицшних уявлень про роль пролетарсько!' держави, мютиться цш-ниний матер!ал про створення ! д!яльн!сть Наркомату прац! УСРР, який був головною ланкою у державному апарат! для проведения робггничо! пол!тики. Питания, як! торкалися р!зних сторщ д!яльност!

* Гинзбург Л. Биржи труда и тарифная политика // Весник Народного комиссариата труда Украины. — 1919. — № 2; Кабалкин С. Охрана труда и профсоюзы // Там само, та ш.

оргашв пращ, розглядаються в роботах В.Биструкова, С.Когана, ГМежберга, Я.Ряппо, С.Сметанина, М.Яворського, В.Крутя, опуб-лжованих у 20-х — на початку 30-х роив1.

Цим питаниям присвячеш спещальш дослщження К.М.Гулого, С.Й.Каплуна, ГЛшюса, Б.Маркуса та шших2. Питания ¿стори прове-дення робггничоУ полники бшьшовиюв знайшли також вщображення у публжащях з ¡сторп профспшкового руху3. Серед них значний штерес мають пращ Б.Колесникова4, який торкаеться робггничо! полггики украшських уряд1в. Особливо гостро оцшено репресп проти профепшок урядом П.Скоропадського.

Загалом у публкащях 20-х — початку 30-х роив було зроблено важливий крок у вивченш робптшчо'! полггики радянсько1 влади, стану справ з охорони пращ робггникгв, дослщженш ринку пращ,

Быструков В. Советсткое строительство в 1919 г. (Городнянщина) // Летопись революции. — 1926. — № 5; Коган С., Межбгрг Н. Другий перюд РадяиськоГ влади на Одещит // Там само. — 1930. — № 1; Ряппо Я. Революционная борьба в Николаеве (1918 — 1919 гг.) // Там само. — 1924. — № 4; Сметании С. 1з спогадш про громадянську В1 йму 1 перш) кроки 6уд]ви1П1тва Радянсько!' влади на Полтавщиш // Там само. — 1930.

— № 5. — С.236 — 247; Яворський М. Проблемм Украшсько! нашонально-демократичноЗ революцп в 1917 р. // Червоний шлях. — № 1 — 4; Яворський М. Революцк на В крап и в ц етапах. — Харив, 1923; Круть В. Пролетариат Украины в борьбе с германским империализмом // История пролетариата СССР. — М., 1934. — Сб. 3.

2

Гулый КМ. Положение труда на Украине. — Б.м., 1928; Каплун С.И. Десятилетие советской охраны труда // Вопросы труда. — 1927. — № 10. — С. 61 — 72; Його ж. Охрана труда и ее органы. — М, 1921; Иого ок. Охрана труда в СССР в цифрах. — М., 1928 и др.; Лтк/'с /. Промислова праця на Кшвщиш з 1912 до 1926 р. (Головш покажчики). — К., 1925; Маркус Б. Охрана труда на Украине в 1922 г. — Харьков, 1923 та ш.

Баажевич П. Десять лет союза горняков Донбасса. — Харьков, 1930; Геккер М., Шлосберг Д. Профсшлки Украши за п'ятнадцять роив. — Харив, 1932; Лейканд Д. Октябрьская революция и вопросы профдвижения // Пять лет. Сб. статей и воспоминаний, посвященных пятой годовщине Октябрьской революции. — Харьков, 1922.

— С. 34 — 37; Шатан Е. О. Из истории профессионального движения на Украине в 1918

— 1919 гг. — Харьков, 1921; Шингарьов И.О. 1стор1я робпничого професШного руху друкар1в Кшвщини (1901 - 1926). — К., 1926.

^ Колесников Б. Три года в развитии профессионального движения на Украине // Октябрьская революция. Первое пятилетие. — Харьков, 1922. — С. 131 — 151; Його ж. Профессиональное движение и контрреволюция: Очерки та истории профессионального движения на Украине. — Б.м., 1923; Його ж. Первые шаги развития профессионального движения на Украине // Профсоюзы после Октября на Украине. — Харьков, 1923. — С. 3 — 20; та ш.

анализу безробптя, матер1ального становища робшшюв, Ух прожитко-вого мппмуму, р1вня життя тощо.

1сторюграф1Чний перюд 30-х — першоУ половини 50-х pokíb характеризуемся pÍ3KHM скороченням кшькост!" праць з icTopi'i перетворень в сощально-економ1ЧнШ сфер1 у 1917 — 1920 рр. Таке становище зумовлювалося негативним впливом культу особи Cтaлiнa на ícto-рйчну науку. Класовий тдхщ до оцшки суспшьних явищ i процеав деструктивно впливав на дослщження проблем робппичоУ полггики, проблем робггництва загалом. Головною метою як полггичноУ м!фо-логй, так i ¡дсолопзованоУ ¡сторичhoí науки ставало визнання про-вщноУ рол1 робтшчого класу в сощагнстичних перетвореннях, вклю-чаючи й сферу економжи. Практично не вивчалася полкика дер-жавних оргашв у галуз5 охорони npani i сощапьного страхування, MaTepianbHoro забезпечення po6íthiikíb, ix житлово-побутов1 умови, Д1ялыпсть шснекшУ npaui, imui важлит проблеми. Серед дослщжень цього перюду слщ вщзначити статтю 1.М.Премислера1, монографда МЛ.Супруненка2, в яких поряд ¡з загальними питаниями становления радянськоУ системи певна увага првдшшася й д1ялыюси opraHiB npaui радянськоУ влади.

Наступний етап гсторюграфи' дослщжуваноУ в дисертаци теми роз-почався вад другоУ половини 50-х роюв шсля XX з'Узду КПРС i тривав до 1991 року. Bíh пов'язаний Í3 подоланням впливу культу особи Сталша. У названий перюд зросла юлыасть дослщнимв, розширилася джерельна база ixhíx праць, побачили cbít ранше закрит! джерела. Сощалгстичну спрямопашсть юторичних праць визначали об'ективш умови розвитку кторичноУ науки, прагнення командно-адмшютра-тивно! системи використати цю науку в своУх штересах. Проблеми вщновлення радянськоУ влади, i становления радянського суспшьства в УкраУт у 1917 — 1920 рр. розглядаються в бьтып як 20 монографУчних працях ¡сторичного, ¡сторико-правового та icTopHKO-eKOHOMÍMHoro характеру. Низка питань з дослщжуваних нами проблем знайшла вщображення в узагалылоючих фундаментальних працях з icTopi'i СРСР та УРСР, icTopi'i держави та права.

Премислер Т. Ухрашська Сощшпстична Радянська Республика в 1919 р. (Ычень — серпень) // ГЦц марксистсько-леншським прапором: Теорет. жури. — 1936. — № 1.

2 -Супруненко M.I. УкраГна в перюд ¡ноземно! военно! штервенцй i громадянсько1

Biíbffl. - К., 1951.

Р1зш аспекти проблеми висвклювалися в працях ¡сториюв та правознавщв Б.М.Баб1я, О.Д.Бойко, В.Ф.Верстюка, ПЛ.Гарчева, 1.Л.Гошуляка, Ю.Ю.Кондуфора, 1.Ф.Кураса, Л.Л.Потариюно?, Г.К.Рибалки, З.К.Симорота, МЛ.Супруненка, ЮЛ.Терещенка, Ф.Г.Турченка, С.О.Наумова, 1.С.Плахпя, Р.Я.Пирога, ГШ.Чорнома-за, П.М.Тршуба, Г.В.Касьянова, А.ВЛихолата, А.1.Рогожина, В.АЛе-ховича, МЛ.Куличенка, ГБ.Усенка, В.Ф.Солдатенка, 1.А.Громово1, Н.А.Шевченка та шших автор1в. Деяй даш про даяльшсть радянсько'1 держави з проведения робггничо!' политики М1стяться в узагальнюючих працях з ¡стори робкничого класу1, дослщженнях П.П.Гудзенка, А.П.Гриценко, !.К.Рибалки, В.Я.Ревегука, О.П.Реента, б.М.Скля-ренка.

У працях цих автор!в заторкуються проблеми сощально-регулюючо'1 д1яльносп держави в роки революцй га нацюнально-визвольних зма-гань, висвшпоються заходи, спрямоваш на боротьбу з безробктям 1 за збереження кадрю робкничого класу, формування свщомоГ дис-цишйни пращ, нового ставлення до пращ, розглянуто матер1альне становище робкниюв тощо.

Безпосередне вщношення до нашо! теми мають пращ з ¡стори професшних спшок2, в яких розкриваеться IX участь у проведешп робкничо! полкики. До цих праць примикають дослщження з ¡стори економйси3, економ!чно1 полкики радянсько! влади в Укра'нп 1917 — 1920 рр., яга торкаються р1зномаштних аспектов взаемовщносин профспшок ¡з державним апаратом, управлшням народним господар-ством, особливо раднаргоспами.

Аншиз радянськох ¡сторюграфп цього перюду свщчигь про те, що

История советского рабочего класса: В 6-ти т. — М., 1984. — T. l;ieropis робтшчого класу Украшсько! PCP. — К., 1967. — Т. 2; История рабочих Донбасса. — Киев, 1981.

— Т. 2; Рабочий класс Украиской ССР: традиции и современность. — Киев, 1986.

Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. — Киев, 1983; Скля-ренко ё.М. Нариси icropiï профсгшкового руху на УкраМ, 1917 — 1920. — К., 1974; Слуцкий А.Б., Сидоренко В.П. Профсоюзы Украины после победы Великого Октября.

— М., 1961; Зозуля 1л., Суровый А.Ф. ПартШне кер1вництво профсшлковим рухом на УкраМ в перюд громадянсько!" вшни. — К., 1979.

■х

Розвиток народного господарства Украшсько!' PCP, 1917 — 1967: В 2-х т. — К., 1967.

— Т. 1; icTopla народного господарства Укра'шсы«н PCP: Створення сощашстично! економида Укра1ни, 1917 — 1937. — К., 1984. — Т. 2; Терещенко Ю.И. Великий Октябрь и становление социалистической экономики на Украине: Очерк истории экономической политики (1917 — 1920). — Киев, 1986.

незважаючи на проголошеш гасла про авангардну роль робшшчого класу в радянському суспшьств!, робгснича полынка специально комплексно не вивчалася, а ¡сторнки залишалися у полож догматичних установок, стереотипов, шаблонш, яю ьадно закртилися у св!домост1 пщ безпосеред(йм впливом адмипстративно-командно! системи ке-Р1"вництва. Все це призвело вивчення робггничо1 полггики до кризо-вого стану, а украшську радянську ¡сторюграф1ю XX ст. завело у "глухий кут" ! вона стала неспроможною вщтворити реальний 'юто-ричний процес.

Проблема рол! 1 М1"сця робшшчого класу в структур! суспшьства, вщношення до нього шших суспшьних клас1в I груп, а також держави через свою полггику хвилювала украшську суспшьно-полггичну думку в умовах пщпшля. Значну увагу дьому питанию приди!яли визнач-ш щеологи ОУН-УПА Й.Горновий (Дяив), П.Полтава, Я.Старух, Д.Шахрай.

Й.Горновий вщстоював щею нацюнального правлшня, безкласово-го суспшьства1. П.Полтава, дослщжуючи взаемовщносини ще! нацюнального з двома шшими чинниками юторичного пронесу: щеею , конституиШно? парламентськоГ держави \ появою нових суспшьних клаав — буржуази та пролетар1ату, яга зггкнулися М1Ж собою, дшшов висновку, що домшуюче значения серед них мае щея наци2.

Починаючи з середини 50-х роив державницька суспшьно-по-лггична думка розвивалася майже виключно у самвидав1, значна увага у якому придшшася перюду 1917 — 1920 рр. Про нещадну екс- . плуатацио робтшгав та невшьницьке становище селян за умов ра-дянсько1 влади писав Л.Лук'яненко (1959)3. М.Руденко заперсчував можлив1сть юнування диктатури пролетариату, твердячи, що свое-рщним класом стала теля революци держава з бюрократичними перекрученнями4. Найбшьшою ! найвщомшюю працею перюду ук-

* Див.: Андрусишин Б.1. Питания сощально! революци в Украпи у програмах ОУН-УПА-УГВР // Друга свпова вшна 1 Укра'ша. Матер, наук, конф- 27 — 28 квтш 1995 р. - К., 1996. - С. 50 - 53.

2 Украшська державшсть у XX столптк 1сторико-полгголопчний анализ. — К.: Полтина думка, 1996. — С. 97 — 102.

3 Лук'тенко Л. Не дам загинуть УкраГш. — К., 1994. — С. 17.

^ Руденко М. Катастрофична полггика Маркса. ЕкономЬпа монодоги // Впчизна. — №11.-С. 27.

рашського диссидентства була робота ¡.Дзюби " Ьггернашошипзм • русифжац!я" (1965). В контексп нашоТ теми заслуговуе на увагу анал проблеми поеднання нацюнального питания з питаниям сошальши яке 1.Дзюба називае "всесв1ТНЬО-к:горичним".

До проблеми едносп нацюнального 1 сошального звертався тако В.Ф.Рубан (автор практично невщомог до сьогодш "Програм укомушспв (Укра'шсько1нащонально1комунютично1партп) 1971 р."

1з розпадом СРСР 1 проголошенням незалежно-1 Украши 1991 р, дещо рашше й так зваш процеси демократизацп та гласности насправд! послабления цензури, сприяли переосмисленню багатьс стереотишв, що панували в радянсьюй юторюграфп. Суспшьствс знавщ нарешп одержали можливють неупереджено, на пщстав1 фаь ■пв, приступити до вивчення проблем нашого державотворення, вц творения драматичних сторшок нашо! ¡сторичноУ минувшими.

У монограф1чних дослщженнях С.В.Кульчицького1 всеб1чно оЕ грунтовано висновки про полггику правдячо! партй щодо роб1Тничог класу, де п1д виглядом "диктатури пролетар1ату" була встановлен нiчим не обмежена диктатура комушстичноТ парта, без вживанш правда, названого термиту. Професор С.В.Кульчицышй говорить пр вщчужешсгь робггниив вщ засоб1в виробництва за умов нацюнашзац промисловосп бшьшовиками. Зроблено важлив1 висновки про спин шсть поглящв захщноевропейських сощалкттв чаав Е.Бернштейнг росшських меншовшав 1 укра'шських соц1ал-демократ в на ринков економжу.

Упродовж 1992 — 1996 роив були опублисоваш пращ фаывця ¿сторп робггничого класу Украши 1917 — 1920 рр. професора О.П.Ре ента2. У монографй "Украшська револющя 1 робшшцтво: Сощалыю

Кульчицький C.B. Комушстична доктрина i спроби ïi реашзацн в Радянсьый Укра'Ь у 1919 — 1929 pp. (До питания про так званий "военний комушзм") // 1сторичш зошито — 1992. — № 8; Кульчицький C.B. УСРР в добу "военного комушзму" (1917 — 1920 pp.; Спроба побудови концептуальних засад реально! ¡сгори // 1сторичш зошити (1нститу icTopiï HAH Украши). — К., 1994. — 194 е.; Кульчицький C.B. Комушзм в У крап»: перш десятир!Ччя (1919 — 1928). — К.: Основи, 1996. — 396 е.; Кульчицький C.B. Укра'шськ держава чаав гетьманщини // Укр. ¡ст. журн. — 1992. — № 7— 8.

2

Рееит А.П. Рабочий класс Украины. 1917 — 1920 (Социально-экономически изменения). — К., 1992; Реент О.П. Бшыиовизм i украшська революшя 1917 — 192' pp. Спроба визначення характеру i динамки сощальних процес^в. — К., 1994; Реент С Робтгацтво Украши i Центральна Рада. — К., 1993; Реент О. Украшська революшя робшшцтво. Сощально-под1тичн1 та економ1чш змши. 1917 — 1920 pp. — К., 1996.

полкичш та економ1чш змши 1917 — 1920 рр." автор фактично щдбивае шдсумки свогх багатор1чних дослщжень I вщтворюе адекват-не обличчя робкничого класу, простежуе суттев1 трансформаци, яю спричинилися до змши його сусптьного статусу за умов боротьби р1зних полкичних сил. Основна увага в монографп придшена мюцю 1 рол1 робкничого класу за умов бшьшовицького правлшня. Тор-каеться автор 1 ставлення роб'пнпцтпа до Центрально! Ради, взаемин робкииюв з владою гетьмана та Директорн УНР, яю отримали негативну оцшку.

В цей час з'явилися науков1 та науково-публщистичш праш з ¡сторп' Укра'ши, в яких анал1зуються р1зш аспекти робггничо! полкики украшських уряд1в. Побачили свк дослщження А.Буравченкова, В.Верстюка, О.Галенка та Д.Яневського, В.Горака, Я.Грицака, А.Гриценко, О.Копиленка, О.Мовчан, Ю.Павленка та Ю.Храмова, В.По-тульницького, Г.Папакша, В.Солдатенка, П.Соханя, Р.Пирога, Ф.Проданюка, Д.Яневського.

Ц1кав1 думки з проблем, що розглядаються в днсертацн, пролунали на М1Жнароднш науковШ конференцн, присвяченш 90-р1ччго ви-никнення масового профспшкового руху в Украйп, оргашзовашй ФП Украши у листопад! 1995 року в Академи пращ 1 сощальних вщносин ФПУ. Концептуальних питань робкничо! полкики, профспшкового руху торкалися О.Стоян, М.Головко, в.Скляренко.

Безперечний шгерес для дослщшш'в робкничог полкики украшських урядав становлять пращ, присвячеш вивченню стану р1зних галузей промисловосп Укра'ши, серед яких вирпняеться праця В.Ма-зуренка "Економ1чна самостШшсть Укра'ши в числах", що побачила свк одразу ж теля заинчення визвольних змагань (Вщень — Кит, 1921).

У 50-Т1 — бО-и роки на ем1граци з'явилися пращ з економгчно! ¡сторп Укра'ши Б.Винаря та 1.Витановича, в яких знаходимо значний цифровий та шший матер!ал, що дае можливкть ош'шовати становище робкництва в Укршш та простежувати, хоча й посередньо, динамику його сощально'1 активно«!1.

Останшм часом в УкраМ побачили свк пращ з економ!чно1 ¡сторп

Винар Б. Укра'шська промисловкпъ. Студш советського колоншл^зму. — Париж-Нью-Йорк-Мюнхен, 1964; Винар Б.. Розвиток укра'шсько!" легко? промисловосй.— Донвер, ЗБА, 1955; Витанович /. Аграрна политика украшських урядав 1917 — 1920. — Мюнхен, 1969.

УкраУни1, що проливають сшгло на базисы] перетворення (чи У> спроби), яи намагалися провести укра'Унсью полггичш парт» у св( нaмipax реал1зувати робшшчу полкику. УкраУнсыа ¡сторики-екон лпсти дшшли думки про необхщшсть формування принципово нов методолопчних засад юторико-економ1чних дослщжень в УкраУ; широко залучаючи надбання в1'тчизняноУ науки, а також заруб¡жш досвщ гсторико-економ1чних розробок. Характерною у цьому В1 ношешп е праця Л.ГоркшоУ "Нариси з 1 стори политично!' економн УкраУш" (К., 1994).

У зазначений перюд захищепо дисертацшш роботи, автори як: торкаються окреих сюжепв з дослщжуваноУ проблеми2. Водноч ютор!я формування та проведения робтшчо'У полгонш украУнсыа уряд1в перюду револющ'У та визвольних змагань 1917 — 1920 рр. ще ) стала предметом узагальнюючого комплексного дослщження.

Основною документальною базою дослщження стали матер1а) 57 фоцщв з 11 центральних 1 обласних архУвосховищ УкраУни 1 Рос бшышсть з яких вперше залучена дисертантом до наукового оби Документа 1 материал» виявлеш у фондах Росшського центру збер ження 1 вивчення документов новггньоУ ¡сторн, фощи ЦК КПР (ф. 17), Центральному державному apxiвi громадських оргашзац УкраУни (ЦЦАВО УкраУни, ф. 1), Державному арх1в1 РосшськоУ Ф деращ'У в Москв1 (ДАРФ) — фонди Наркомату пращ РРФСР (ф. 382 ВЦРПС (ф. 5451), ВЦВК (ф. 1235), Наркомату держконгролю РРФС (ф. 4390) та ¡н., Росшському державному арх!в1 народного господа] ства (м.Москва) (ДАНГ), Фонд ВшцоУ Ради Народного Господарст] РРФСР (ф. 3429).

Найбихьше докуменпв залучено з Центрального державного архв вищих opгaнiв влади й управлшня (ЦДАВО) Украши. Серед фонд

1 Рудницький С. Чомумихочемосамост1Йно1Укршни. — Льв]в: Сыт, 1994; Коропецък 1ван-Святослав. Дещо про минуле, недавне минуле та сучасне украУнсько/ еконолйк - К.: Либ1дь, 1995.

2

Клименко-Мудрий B.C. Нацшнально-демократичний рух за чашв УкраУнськоУ де жави гетьмана Скоропадського. Дис. ... канд. icr. наук. — К., 1997. — 170 е.; Мяког С.€. Еконошчна шштика уряду Укршнсько! держави (травень — грудень 1918 р.). Ду ... канд. ¡ст. наук. — К., 1997. — 180 е.; Кривоший Г.Ф. Етносощальна база украшськ ре волю цц (березень 1917 — лютий 1918 pp.). Автореф. дис. ... канд. icT. наук. ЗапорЬкжя, 1997. — 23 е.; Проданюк Ф.М. Внутрпиня полггака УкраТнсько? держави ( кв1тня — 14 грудня 1918 року). — Автореф. дис. ... канд. icT. наук. — К., 1997. — 23 i та JH.

цього apxiuy штерес дисертанта привернули стенограми засщань Центрально! Ради та Генерального Секретариату. У фон;и 1063 (Рада Народних MiHicrpiB УНР), фонд! 1115 (Центральна Рада) можна ознайомитися з найважлившими ршеннями з питань робтшчо! пол ¡тики уряду Центрально!' Ради, а також з реакщею на цю политику робггництва Украши. Робтшча полггика украшського радянського уряду вивчалася дисертантом за фондами ВУЦВК (ф. 1), РНК УСРР (ф. 2), НКВС УСРР (ф. 5), Наркомф!ну УСРР (ф. 30), Бюро украш-сько! преси при ВУЦВК (ф. 1738), Наркомату пращ УСРР (ф. 2623) та ¡н., Державного арх!ву Кшвсько! (ДА Кшвсько!' облает!), Мико-лашсько?, Дншропетровсько!", Одесько!', Харювсько! та Херсонсько! областей.

Д!яльшсть гетьманського уряду в царин! робггничо! пол1тики роз-кривае фонд Ради MiHicrpiB УкраТнсько! держави (ф. 1064). Особ-ливосп оргашзаци та становления адмипстративного апарату Укра'ш-сько!" держави розкривають матер!али фонд!в MiHicTepcTBa внутр!шн1х справ (ф. 1216). Про конкретш питания стану промисловосп УкраУ-ни можна довдатися з фонду Мнпсгерства торгу i промисловосп (ф. 1118). Материал» про взаемовщиосини центральних i м!сцевих оргашв Украшсько! держави з профспитками вщнайшлися у фонд! М!шстерства судових справ Укра'шськог держави (ф. 2207). Вивчеш документи фондав мппстерств народного здоров'я i попечения Украшсько!' держави (ф. 1035) та юповшань (ф. 1071), а також Mi-шстерства ¡сповщань УНР (ф. 1072), за допомогою яких вивчалися сощально-психолопчш настро! населения Укра'ши. Особливост! ро-б1тничо!' пол1тики Директори дисертант проанал!зував завдяки документам фондш Ради Народних MiHicrpiB УНР (ф. 1065), Канцелярн Директори УНР (ф. 1429), Мш!стерства охорони здоров'я та ошку-вання УНР (ф. 1604) та Референта по справах саштари й откування при Головноуповноваженому уряду УНР на Подши (ф. 3157).

У фоцщ 1065 м!стяться справи про фшасування заход in уряду в русл! проведения робшшчо! пол!тики, проекти, спрямован! на полшшення економ!чно1 ситуацп в УкраТш та пом'якшення проблеми безробггтя, сощальне забезпечення, про роботу мЪквщомчих оргашв з вироблення роб)тничого законодавства, про тдготовч! зусилля уряду, спрямован! на пщготовку робггничих кадр!в, виршення житлово!' проблеми ро-бггниюв, врегулювання робочого часу тощо.

У дисертаци використано ¡менш фонди визначних Д1яч1в украшсько!' революци та визвольних змагань: В.Винниченка (ф. 1823), С.Петлюри (ф. 3809), Б.Мартоса (ф. 4000), ГМазепи (ф. 3933), М.Ша-

повала (ф. 3563), О.Безпалка (ф. 4453).

Основний масив документов з дисертацшно! теми виявлено фондах мшютерств пращ Центрально! Ради (ф. 3266), Укра'шсью держави (ф. 2857), УНР (ф. 3305) та Наркомату пращ УСРР (ф. 2623

У фонд! Мшютерства пращ Центрально'1 Ради збереглися док\ менти, я и розкривають процес становления мюцевих 1 обласни ком1сар1ат!в пращ Тимчасового уряду, оргашзацпо та статутш док) менти б1рж пращ, матер!али про кшыасть безробггних в окреми репонах Украши, про оргашзаццо ММстерством пращ громадськи робгг та шип матер1али. Значний ¡нтерес викликають документ фонду Мшютерства пращ Украшсько! держави (ф. 2857).

Тут переважають проекта закошв, постанови, розпорядженш oбiжники, шструкцц, положения, матер1али з социального законодав ства, протоколи засщань м1жвщомчих оргашзацш, Комитету прац Документа е оригшалами, засгвдчеш та незасвщчеш копи, рукопис та ииконаш на машинщ, пршпрники друкарсько1 о та склограф^чног зразка.

У фонд1 Мшютерства пращ УНР виявлений комплекс документ!! який дае можливюь висвшшти питания оргашзацц, основш завданш форми 1 методи д!яльносп як самого центрального апарату мии стрества, так I його мюцевих оргашв, а також розкрити основ! напрями 1хньо1 дшльносп. Дуже важливо, що збереглися особист справи пращвниив мш1стерства, яп вщповщали за конкретт на прями робггничо! полЬики (24 справи). Привертають увагу документ: Законодавчо! комки, яка розробляла нове роб1тниче законодавствс Великий пласт документа характеризуе сощальнс забезпечення, регу лювання ринку пращ, боротьбу з бeзpoбiггям, взаемовщносини профспшками, робтшчими клубами, надання Гм финансово! допо моги тощо.

Документа про персональну 1 загалъну характеристику урядовщ УНР почерпнуто у ЩЦАу мЛьвовк персональний фонд митрополит А.Шептицького (ф. 358), у вщдш рукопис!в б^блютеки ¡м.В.Сте фаника, фонда митрополита А.Шептицького (о/н 1069) та С.Ше лухша (о/н 4312).

Анал1з арх1вних джерел дае пщставу зробити висновок, що вели чезш масиви арх!вних документ з сощально-економ1чно1, у том чиаги й робшшчох поляки украшсысих урядав, сл'ш термшово вво дити до наукового об!гу.

Кр^м оригшальних арх1вних документа використано велику иль петь опублйсованих джерел, серед яких документа зЪд^в, нара.

opraHiB npaui, стагистичш матер1али тощо.

Оста ни ¡ми роками опублжоваш зб!рники докуменпв "Консти-TyniiiHi акти УкраТни. 1917 — 1920. Невщом1 конституцп Украши" (К., 1992) та 36ipKa документа у двох томах "Укра'шська Центральна Рада" (К., 1996, 1997), вяких знаходимо нормативш та фактичш MaTepiara по проблем!.

Важливим джерелом е матер1али перюдично! преси 1917 — 1920 pp. В газетах "Народня воля", "Робкнича газета", "Боротьба", "Нова Рада", "Державний вютник", "Большевик", "Известия" тощо пщ рубриками "Робтшче життя", "Профспшкове житгя", "Профспш-ковий рух", "В MiHicTepcTBi npaui", "От Народного комиссариата труда" та ш. друкувалися матер!али, що розкривають д1ялыйсть уря-дових структур з розробки робкничого законодавства та спроби запровадити його у життя, Д1яльн5сть профспшок, ¡нших робкничих оргашзацш, 1х взаемовщносини з державними органами npaui тощо. До uiei групи джерел належать видання як державних opraniB, так i профспшок, серед яких "Тарифный бюллетень", "Бюллетень статистики труда Украины", "Профессиональное движение", "Bicri Ради професшних спшок УкраТни", "Вестник Народного комиссариата труда Украины" та ¡н.

Немал оважне Micne у дисертацп посщае анашз достовфних арх!вних i опублжованих джерел та спогад!в учасниюв революцц та визвольних змагань, на пщстав! яких автор намагаеться висвклити не лише програмш засади полкичних партш, а й показати компетенцию, правовий статус i структуру opraHiB влади, яи забезпечували здшс-нення робкничо! полкики та визначали ставлен ня до профспшок.

KpiM уже названих вище, заслушвують на увагу спогади В.Анд-pieecbKoro, М.Галагана, Д.Дорошенка, А.Деншна, О.Мицюка, М.Могилянського, В.М'якотша, П.Скоропадського, 1.Фещенка-Чо-швського, Л.Цегельського, С.Шемета та iH. Проте питания робггаичо! полкики украшських уряд1в в зазначених спогадах практично не висвклеш. Спогади важлив! з'ясуванням загально"! суспшьно-поль тично! обстановки, за яко! працювали назват уряди.

Головна мета дослщження полягае у тому, аби всеб1чно про-анашувати ставлення основних сощально-полкичних сил до робкничого питания, його вираження у програмах пoлiтичниx партш в УкраМ, вивчити головш напрями робкничо? полкики уряд1в Центрально! Ради, Украхнсько! держави, ДиректорГ! УНР та УСРР, роз-

КрИТИ IX ОСОблИВОСП Й КОНКреТНИЙ 3MiCT.

Виходячи з цього, були визначеш завдання дослщження:

— дослщити теоретичш пщ валики основних моделей сусггшьного розвитку та м1сде в них робггничого класу;

— проангипзуваги ставлення до робтшчого питания визначних Д1яч1в украшського визвольного руху М.Грушевського, В.Винничен-ка, П.Скоропадського, С.Петлюри та ¡нших, з'ясувати '¿хшй вплив на роб1тничу политику;

— показати роль украшськоТ штелектуально!" ел!ти у виробленш програмних положень робггничо! пол!тики на р1зних етапах укра'ш-ського руху;

— дослщити мнще та роль робггничо!" политики у внутр1шньо-полггичнш /дальности украшських у рядов 1917 — 1920 рр.;

— визначити чинники, що ¡стотно впливали на вироблення та спрямовашсть робггничо! пол1тики в УкраТш;

— розкрити механизм створення оргашв здшснення роб!тничо\' полггики, дослщити IX склад, структуру, компетенцйо та мкце в систем! державного упраыпння;

— висвшшти проблему пошуку компром!су м!ж державними органами та профспшками у здшсненш робггничо! полггики ! показати р1вень вшшву цих громадських об'еднань на и формування;

— охарактеризувати ставлення до робггничо! пол ¡тики уряд!в самого робетничого класу;

— узагальнити досвщ робггничо!' пол ¡тики в Украхш у 1917 — 1920 рр., розробити науков! рекомендаци щодо взаемовщносин м!ж державою ! роб!тничим класом та його професшними оргашзащями.

Наукова новизна \ теоретичне й практично значения дисер-тацн визначаються насамперед самою постановкою й розробкою дослщжувано! теми, як самостшно!'! цшсно'! науково! проблеми та обгрунтуванням концептуального пщходу до ц висвгтлення.

Автор уперше у вггчизнянш ! заруб!жнш ¡сторюграфц на пщстав! грунтовного вивчення ! введения в оби широкого масиву орипналь-них матер1алш ! джерел, головним чином арх1вних, зробив спробу комплексно дослщити важливу наукову проблему — робтшчу поль тику украшських уряд1в пер!оду революци та визвольних змагань та ц мшце у сустльно-полггичному розвитку. Такий комплексний пщхщ поеднуеться з науковим висвижнням низки конкретних питань, як! становлять основний змют проблеми, але силою р1зних причин або не вивчалися зовс!м, або розкривалися тенденцшно.

Висвгглено основн! напрями у дияльност! украшських державних утворень, проанал!зовано "!х основн! засади д!яльносг! щодо робггничо! пол ¡тики.

Особистим внеском дисертапта у розвиток юторичноУ науки сл1д вважати розширення й поглиблення ¡снуючого в науковш лкератур! поияття "робкнича полкика", на основ! грунтовного анагизу мюця, змюту, значения та рол! цього питания у сощально-економ!чшй д1Яльносп укра'Унських урядив 1917 — 1920 рр., а також спробу об'ек-тивно дослщити низку проблем, котр1 рашше не розглядалися ¡сто-риками або не д!стали надежного наукового висвклення.

У дисертацп практично вперше кр1зь призму робтшчоУ проблематики здшснено анашз соц!ально-економ!чних погляд1в М.Грушев-ського, П.Скоропадського, С.Петлюри, щших д1яч!в та Ух вплив на реальну робкничу полкику. Дисергант учив до наукового об1гу значне коло джерел, в т.ч. тих, що тривалий час знаходились "у закритих фондах" та були недоступш дослщникам, розкрив д1ялыпсть дигпв, котр1 займалися розробкою 1 проведениям робкничоУ полкики, провыв науковий анатз В1тчизнян01 та заруб ¡жноУ гсторюграфй проблеми, зробив низку важливих висновюв та узагальнень з метою ГУ подаль-шого вивчення.

Практичне значения роботи полягае в тому, що автор перекон-ливо показав актуальшсть дослщжуваноУ ним проблеми, необхщшсть вивчення полкики держави щодо окремих суспшьних груп, роль яких особливо зростала в процеа загострення суспшьних вщносин, розкрив сшввщношення нацюнального! сощального в УкраУнськш рево-люцц та його значения для сьогодення.

Матер!али дослщжения можуть бути використаш для подготовки спещальних узагальнюючих праць з даноУ проблематики, вуз^вських курав юторй Украши, юторп профспшок. Кр1м того, результатами науково-пошуково'У роботи дисертанта з дано! теми можна скорис-татися при формуванш сощальноУ полкики держави, при розв'язанш сощальних конфл1кт1в, яю час вщ часу виникають у робкничому середовтщ.

Основш положения дисертацп, що виносяться на захист:

1. Суспшьна свщомють юнця XIX — початку XX ст. виробила достатнш штелектуальний багаж, на основ! якого полкичн! парт!! та !нш! сощальт сили могли зд!йснювати побудову сустльного житгя. УкраУнська сощал-деократая покладала над!! на реформ!стськ!, пар-ламентсыа метода боротьби, вщкидаючи кривавий насильницький шлях реашзацй пролетар!атом своеУ ¡сторичноУ м^си.

2. Робкнича полкика Центрально! Ради носила переважно декла-ративний характер. Незважаючи на окрем! конкретн! кроки у прове-денн! щеУ полкики, Центральна Рада не змогла виршшти таю гло-

бальш питания, як оргашзащя роботи промислових пщприемств, !х ф1нансування, забезпечення сировиною, а фабрично-заводських ко-лектив1в — продуктами харчування, запровадити робггничий контроль над виробництвом, через що значна частина роб!тництва Укра'ши ставилася до не!' критично. Дуже часто влада лише реагувала на поди, що вщбувалися у робшшчому середовиш], а не йшла у Ъшьому авангард!.

3. Визначальною тенденщею в уряд! П.Скоропадського було праг-нення реагизувати консервативну доктрину, проводите центристську пол ¡тику, спрямовану на досягнення сощального компромюу в су-спшьств!, яка квал1ф!куеться автором як бонапартизм. Водночас через слабюсть державно! клади, особисту залежн!сть гетьмана в!д верх!вки буржуазй та шмецького командування, його пол!тика еволющонувала вправо.

4. Проголосивши революцшш перетворення в галуз! роб!тничо! пол!тики, Директор!я УНР на практиц! не наважилася приступите до хх здшснення, змщуючись поступово в бж пом!ркованих сощально-економ!чних перетворень, за що виступали прибхчники парламент-сько! демократа. Вбачаючи згубшсть для Украши полггики ор!ентаци на один роб!тничий клас, лщери УНР намагалися спрямувати су-спшьний розвиток у реформютсъке русло, тобто фактично реал!зува-ти л!беральну доктрину.

5. Робггнича полпика за умов радянського режиму грунтувалася на "м!фологем1" про диктатуру пролетар!ату, класову боротьбу та зм!ну сощально-економ1чних формацш. Програма бшьшовиюв, яка об!цяла задовшьнити потреби робшшыв у сощальнш справедливост!, незва-жаючи на сво! утошчшсть ! лицем!рство ! не вщповщшсть еконо-м1чним можливостям держави, все-таки викликала дов!ру у широких мае робггництва ! за умов активного пропагування давала 1м велику юлыасть прихильниив.

6. Взаемовщносини м!ж державними органами та профспижами формувалися на основ! тих методолопчних засад, на яких базувалося кожне з державних утворень в Украпп у 1917 — 1920 рр. Профспшки виступали як самостшна сила, яка ютотно впливала на державо-творч! процеси.

7. Намагання реал1зувати суспшьно-полгшчну доктрину, ор!енто-вану на внутркош сили одного суспшьного класу, на !сторично неп1дготовленому грунт! було практично неможливим ! евщчать про утотзм лщер!в украшсько! революцп.

8. Робтнма политика украшських урядав 1917 — 1920 рр. розроб-

лялася в контекст! загалыюсштогшх еволюцшних тенденцш суспьль-ного поступу.

9. На ефективносп робки ичо! полкики украГнських урядав 1917 — 1920 рр. вщбився величезний правовий шггазм — люди перестали поважати закон. Роботодавщ невчасно виплачували зарплату, не вщраховували кошти у державну казну, на сощальш потреби, допускали порушення пщ час працевлаштування робкниюв, яю, в свою черту, прийняли революцию як вседозволешсть.

10. Набутий у 1917 — 1920 рр. досвщ проведения робггничоТ полкики зберкае значения й сьогодш. Заслутовуе на увату практика створення та д1яльноеп \пжвщомчих оргашв, у д!яльносп яких про-стежувалися елементи социального партнерства М1"ж державою i проф-спшками, а також м1ж капкалютами та найманими робкниками. Актуальними виглядають висновки про своечасшсть проведения не-обхадних реформ, затягування з якими призводить до загальнодер-жавних страйюв, що ведуть крашу не лише до економ1чного хаосу, але й до зм1ни державного ладу. Не втратили свое! злободенност1 проблеми, пов'язаш з подоланням правового шгшзму робкництва, роз'яснення ситуацц, що найшквдлившим для украшського вщрод-ження е реал^защя групових егогстичних imepeciB, яю ведуть до перманентно! боротьби у сусшльс™, дискредитують укра'шську державу. Заслуговують на увагу i методи розв'язання украшськими уря-1ами сощальних конфл1кпв, що виникали у робгтничому середопгаш".

Наукову апробащю робота пройшла у вщдип вивчення та публь сацп заруб ¡жних джерел з icTopii Украши i вщдйй джерел новкньог cropii Украши 1нституту украшсько!' археографи та джерелознавства м. М.С.Грушевського HAH Укра'ши, яю рекомендували дисертацпо ю захисту (протокол № 4 вщ 12 червня 1997 року) та на кафедр! icTopii Украши Нацюнального педагогичного ушверситету im. М .Драгоманова.

Основт положения i висновки дисертацшного дослщження викла-№Hi у бшьш як сорока публЬсац1ях автора загальним обсягом понад 55 др. арк., серед яких монограф1я, навчальний пос1бник, брошури, [ауков! та науково-популярш статл, коментар! до кторичних джерел, 5ецензи.

Пщсумки дослщжень висвклювались у виступах автора й обгово-ловалися на наукових конференц1ях, серед яких: м1жнародш науков! сонференцц "Робкничий клас i нацюнальне питания" (Харив, 1991), 'Михайло Гушевський — юторик, полкик, громадянин" (Rhib, 1996), муково-теоретичних читаннях в 1нституп icTopii Украши HAH /краши (Кит, 1995), Всеукрашськш краезнавчш конференцн "Ма-

линщина у простор! 1 чаа" (Малин, 1996), звггних наукових кон ференцых НПУ ¡м.М.Драгоманова, м!жнароднш науковш конферен цп "Профспшковий рух в Украпп: актуальш проблеми теори, ютор1 1 сучасносп" (Кшв, 1995), та науковш конференцп "Центральна Рад; 1 укра'шський державотворчий процес" (Кшв, 1997).

Результати дослщження використаш також при читанн! систе матичного курсу '11сторш Украши XX ст." на вторичному факультет в НПУ 1м.М.Драгоманова (1991 — 1996 рр.).

Достов1ршсть результате дослщження забезпечуеться опрацьо ваними 1 використаними документами 1 матер1алами, сучасною мето долопею 1 методами юторичного дослщження, на основ! яких ви конана дисертац1я.

Структура дисертаци зумовлена змктом проблеми, предметом т, методом дослщження. Бона охоплюе вступ, п'ять роздшв, висновки додатки, примггки, список використано! лперагури й джерел. Струк тура дисертаци пщпорядкована и головное завдаиню — розкриттв зм1сту роШтничо! полггики укра'шських уряд1в, що д!яли в Украш 1917 — 1920 рр. Найбшьшу увагу придшено питаниям теоретичноп осмислення позицш головних сощально-полггичних сил у вщношенн до робггничого питания, доа невщомим, або маловщомим сторшкаь роб1тничо1 полггики Центрально! Ради, Украшсько! держави, та головно, Директорц УНР, а також переосмисленню робяничо! пол! тики бшьшовиюв. Обсяги магер!алу та його дозування визначалиа не лише "реалыпстю" роб!тничо! пол!тики кожного з уряд!В, а ! ступенем дослщженосп проблеми.

У першому роздш " Робтшче питания в Украш! на початк] XX ст." дослщжуються загальнометодолопчш подходи до роб!тничо проблематики в Украш! у контекст! розвитку передових щеолошй -марксизму ! л!берашзму, яю панували в суспшьнш свщомост!, по чинаючи в!д кшця XIX ст. Показано роль ! м!сце роб!тничого клас; Украхни в умовах каштал!зму, який формував властиву йому сощальн; структуру. Робггництво розглядаеться як суб'ект зд!йснення украш ськими урядами свое! робгшичо! полггики. Пщкреслюеться, що пи тома вага украшщв, зайнятих у промисловосп, була значно меншок !хньо1 частки у населены Украши. Силою свого розвитку украшськш пролетар!ат схилявся бшьше до сощально-полггачних, нЬк до на щонально-державних проблем. Нечисленною була й украшська бур жуаз1я. У роздш! звернуто увагу на стан правового та саштарно техн!чного захисту робггниюв. Бурхливий розвиток каштагпзму ] РосШськш !мперц \ зокрема в Украш!, викликав до життя масовш

эобкничий pyx, який, поеднуюючись з вимогами соц5ал-демократ1в, лягнув полкичного р1вня.

УкраУнська суспшьно-полкична думка, починаючи вщ кшця KIX ст., вела активний пошук шлях1в нащонального i сощ'ального шзволення украУнського народу. Доля щеУ революцп, як i доля жремих суспшьних icnacin в шй, у тому чисти й робкництва, багато в юму зумовлювалася не лише р1внем полкичноУ зршосп УУ дшових >ci6, а й тими доктринами, я и виробили в галуз1 суспшьного розвитку cpami пред ставники укра'УнськоУ штелектуальноУ елки, використову-очи здобутки свкового економ1чного та сощального прогресу. Знач-шхycnixiB у цьому напрям! досягли М.Туган-Барановський, б.Слуць-:ий, П.Ляшенко, В.Левитський, В.Косинський, О.Миклашевський, 4.Птуха, О.Русов та багато шших вчених. Одним ¡з кращих фах1*вшв t icTopii економ1чних вчеиь був М.Туган-Барановський, nia впливом [кого розвивалася значного Mipoio немарксистська полкеконом1я.

Бурхливий економ1чний розвиток наприкшщ XIX ст. призвав до гереошнки теоретичних та методолопчних засад марксизму. Вна-лшок переосмислення економ!чноУ i полкичноУ доктрини в сощал-[емократп в цей час стався розкол на ортодоксалышй (К.Каутський, 5Л1бкнехт, А.Бебельта iH.) i реформютський (Е.Бернштейн, Е.Давщ) гапрями.

ТдеУ европейськоУ сощал-демократГУ були добре вщом1 в УкраУш. Тут [анував сошалышй, сощ'альномсторичний, або сощально-економ1Ч-[ий напрям, що об'еднував вчених pi3iioi сощально-полкичноУ спря-юваносп — л1берально-народнидькоУ, послщовно пробуржуазноУ й ощашстичноУ. До сощального напряму належали О.Русов, Т.Осад-ий, Т.Рильський, К.Воблий, П.Миулш, В.Косинський, М.Туган-Ба-ановський, Б.Кистяковський, М.Соболев та багато шших.

В УкраУш та Pocii активно вщбувалося переосмислення марксизму. 1очаток процесу перегляду суспшыго-економпших доктрин в системi явлень европейськоУ сощал-демократи поклав П.Струве, якому вщ-ають прюритет перед Е.Бернштейном. Критичний алагпз еволюцп 1ей сощатзму зробив М.Туган-Барановський, котрий вщстоював умку, що перехщ до сощамзму можливий лише за умови пщготовки ощалыюго середовища, де передбачалося формування вщповщних юральних i штелектуалышх якостей у людей. Вчений заперечував ;opiio Маркса про зубожшня пролетар1ату, як таку, що не вщповщала ificiiocTi. BiH говорив про безсумтвне економ1чне, моральне й ште-ектуальне пщнесення робкничого класу "в найновшшй час".

У роздшi зроблено висновок, що щеУ, яю панували серед науково'У

ел!ти, мали вплив на фомування програм полтшних партш, що д!ял в Укради у цей час, а також на практичну розбудову украшськс державность

Доводиться, що серед лщер'т укра'шсько}' сощал-демократа бул розумшня того, що поступ Укра'ши можливий лише в контекс загальносв1тового розвитку.

Практично в ycix програмах украшських пол^ичних партий Bi початку XX ст. аж до Лютнево!" революцп, крш надюнально-кул! турних, чшьне мюце вщводилося сощ'ально-економ^чним вимогам, нацюналышй громадсько-полггичний рух Укра'ши мав здебшьшог виразний сощашстичний характер. У дисертацн ана/йзуеться Mien робггничого питания в програмах украшських та загальноросШськи пол^тичних партш, що дЬши в УкраУш.

Переб1г подш показав, що украУнсью сод!ал-демократи не встигл належним чином пщготуватися до украшсько!" революцп, приеднат хоч i слабы украшсыа елементи в мютах та промислових осередках поставити IX пщ свш вплив. Водночас ор1ентащя лише на роб1тництв у таий селянськш кра'ип як Украша, об'ективно була приречена н Heycnix. Зроблено висновок, що тактика украшських соц1ал1стгв бул типовою для реформютськоУ парламентськоТ роботи napTiii II 1нтер нацюналу. Тут чггко простежуеться сощалютичний характер укра'Ун ських пол1гичних партШ, який виражався у формул!, що лише влаенш державi можливо побудувати сощально справедливе "сс щалютичне" суспшьство без HepiBHocri i визиску.

У другому роздий "Центральна Рада та ii ставлення до робп ництва i професшних спихок" анагдзуеться соц!ально-економ1Чн концепщя Центрально! Ради в Украшсыой революцй, яку обгрунтува М.С.Грушевський та шип полггичш лщери. tae'i М.С.Грушевськог розробляли й доповнювали украшсыа пол'1Тичш парти, що вщбилос у постановах та резолющях ixHix KOHrpecis i з'Уздов. Концепция украУи ськоГ революцп' передбачала поряд ¡з украшським нащональним oU родженням i вщновленням украУнськоУ державносп, також широ] сощальш перетворення на користь широких народних мае, у pyej чого й здшснювалася робггнича пол ¡тика.

Розглядаеться створення й д1яльтсть державних структур, спрямс вана на проведения роб1тничо'У полггики. Показано, що в nepuii мгся1 гасля повалення самодержавства Центральна Рада самостшно'У сс щально-економ!чноУ, в тому числ! й робтшчоУ полггики, не вел; Цими питаниями займалися MicueBi органи Тимчасового уряду -KOMicapiara MiHicTepcTBa працк Така позищя украУнськоУ влади пояс

шоеться тим, що Центральна Рада була зв'язана угодами з Тимча-совим урядом про утримання opraHiB влади в Укршш вщ виршення нагальних питань сощально-економ1чного устрою аж до Установчих Збор1в. Тому нащональш полетичт сили на перше мюце ставили найболючшн для пригнобленого народу вимоги: визнання нацюналь-Ho'i територп, децентрашзацгя системи управлшня з передачею Mic-цево!' влади до рук нащональних сил, нацюнальна школа, суд тощо. Практично аж до прийняття III Ушверсалу боротьба Центрально!' Ради з росшсысим урядом вщбувалася в площиш закр1плення консти-туцшно-правового становища й не поширювалася на сощально-еко-HOMi4Hi вщносини, залишаючи поза увагою й робтшцтво. Вщдавши на вщкуп Тимчасовому уряду розв'язания важливих сошально-еко-ном!чних проблем, Центральна Рада на першому eTani революцн втратила BaroMi важсл! впливу на робггшщтво, де значний вплив мали роа'йсью" бшьшовики, а також ради робггничих депутатов та проф-спшки.

Поштовх оргашзацн державних opraHiB для проведения реально!' робпничоТ полынки фактично дав I Всеукрашський робггничий з'!'зд, в р!шеннях якого мютшшся пропозиц!я про утворення Генерального ceKpeTapiaiy npani. Реальних рис роб!тнича пол ¡тика Центрально! Ради стала набирати п!сля Iii Ун!версалу.

3 приходом до влади в Poci'i бгльшовиюв Центральна Рада змушена була визначитися у сво'ш законодавчш сощатьно-економгчнш базь 25 листопада 1917 р. були запишет чинними yci закони Росшсько! гмпери, як! д!яли на територн Украши. Реформаторський еволюцш-ний стратепчний курс Центрально! Ради увшшов у гостре протибор-ство з приб!чниками революцшного напряму перебудови суспшьства.

На фактичному MaTepiani показано д!яльн!сть opraHiB npani Центрально! Ради з питань робггничо!' пол1тики, яка вщнайшла сво!х прихильниив серед профспшок пращвниив цукрово! промисловост!, пошт i телеграф!в, а також серед зал!зничнигав.

Розглянуто механ!зми, за допомогою яких укра'шська влада нама-галася досягти сощального компром!су, розв'язуючи численн! конфликт питания м!ж робггниками й пщприемцями, створюючи pi3-номанггш примирююч! шституци. Украшський уряд прагнув впли-нути на орган!зац!ю виробництва, забороняючи власникам закривати фабрики й заводи, внаслщок чого маси роблгниюв опинялися на вулищ. Доведено, що внасл!док нериыучосп й непослщовност! в здшсненш робггничо!" пол!тики, малоефективносп виконавчо! вертикал! влади численш закони й проекта, спрямоваш на полшшення

становища укра'шського робкництва, так i не були регишоват.

У третьому роздал i "Робггнича пол кика УкраТнськоТ держави вщтворено icTopiio створення та д!яльносп оргашв державно)! влад1 яю займалися проведениям робкничо! полкики, розглянуто особлр boctí виршення робкничого питания, мехашзми розробки та при! няття основних соц!алыю-економ!чних закон1в, взаемовщносин гетьманського уряду з профспшковими та ¡ншими робкничими орп шзащями, способи розв'язання соц!альних конфл!кив та пошук couianbHoro компромюу в Украшськш держав!.

На конкретному материал! проанал1зовано персональний кер!вни склад гетьманських органов npani, яга зд!йснювали робкничу пол тику, простежено зв'язок 1х суспшьно-полкичних погляд!в з npai тичною полкикою, яка була значним чином персошфжована.

Робкнича полкика Украшсько! держави формувалася на осно: "Грамоти до всього укра'шського народу" в!д 29 квкня 1918 р., в яю м!стилася об!цянка забезпечити права робкничого класу. 18 трави míhíctp npaui залишив чинними bcí закони, обЬкники та розпоряд ження з робкничого питания, видаш Тимчасовим урядом та Цент ральною Радою1. Така позищя гетьмана та йога уряду виключала тис на державну кладу з боку окремих KnaciB чи груп i робила буд!вницт1 економ!чно сильно! та полкично незалежно! Укра'!ни справою всьо1 укра'шського народу без врахування сощального й економ!чного пс далу.

До лка 1918 р. гетьману вдалося сформувати д1ездатну систе\ управлшня державою. Для галуз1 пращ на мюцях залишилися ел< менти структури, яка склалася одразу ж шеля повалення царат комюар!ати пращ, фабричш шепекци та окружи! шженери, 6ip> пращ, у склад! яких працювали практично tí ж caMi люди, що i : Центрально! Ради.

У дисертацц зазначаеться, що спочатку гетьманський уряд прс водив щодо робкництва полкику, яка не зачшала основних завоюваг революцц, тобто гетьман не тшов шляхом реставраци царськт порядив, як про це стверджувалося в лкератур!, а залишив сощальнс eKOHOMÍ4HÍ завоювання робкництва, , здобут! ним у революцц, в сил

Великий вплив на проведения робкничо'1 полкики мали особис погляди П.Скоропадського, переконаного, що сощашстичш ще!" чу;

1 ЦДАВО Украши. - Ф. 2857. - Оп. J. - Спр. 3. - Арк. 34.

народним масам, що !х "держиться тшьки невелика купка од!рвано! вщ народу штелненци". Головна мета сощально-економ!чно! пол!-тики гегьмана зводилась до того, аби не допустити р1зних екс-перимекпв над економжою, в результат! яких економ1чно ослаблена Украша могла стати легкою здобиччю м1жнародного кашталу.

Робкнича полкика Украшсько! держави грунтувалася на програм-них засадах консерватизму, що вмступав за сильну державу, здатну протистояти тисков! р1зних суспшьних груп; держава не повинна втручатися в ринок, водночас допомагаючи певним категор1ям населения, ф1зично нем!чним, перестаршим; у профспшков1й полкищ сповщувався корпоративний принцип, де едит профспшков! струк-тури ткно ствпрацюють з державою. Гетьман д!яв у контекст! вста-новлення економ!чного стану згщно 31 свковими законами загально-громадсько! приватноТ власност!.

У роздга наголошено, що на проведения робкничо! полкики Украшсько! держави справляли вплив проголошеш завоювання ро-бкничого класу в РРФСР. Це змушувало уряд схилятися в б!к л!берал!зму. Конкретним кроком у напрям1 л1берал!зацй полкики гетьмана, на нашу думку, було створення 15 липня 1918 р. Комкету пращ — м!жвщомчого дорадчого органу при Мшютерств! пращ, який мав попередньо обговорюваги вс1 законопроекти, що торкалися взае-мин м!ж промисловцями ! робкииками. У створенн! та д!яльносп Комкету прац! нами вбачаеться прояв полкики нов!тнього бонапартизму, через яку гетьман прагнув примусити працювати полярн! сощальш сили.

Незважаючи на вжил державою заходи по врегулюванню робк-ничого питания, сощальний антагонизм посилювався, особливо п!сля прийнятгя серн законодавчих акпв, яю обмежували завоювання ро-бкнигав, що призвело до всезагального страйку зал!зничник!в влкку 1918 р., який, зокрема, фшансувався ЦК КП(б)У з Москви.

Окремий параграф присвячений полкиц! уряду щодо профспшок, розглядаеться реакц!я робкничих оргашзацш на його полкику.

Зазначимо, що проти репресш, до яких вдалися силов! структури Украшсько! держави, неодноразово виступало Мнпстерство пращ, д!яльн!сть якого передбачала дов!ру з боку населения, без чого не-можливо було протиставити свою державну робкничу полкику кла-сов!й полкиц! защкавлених груп. У роздш! зроблено висновок, що запропонована робкнича полкика Украшсько! держави не знайшла пщтримки у тих, на кого вона була розрахована. Навпаки, вона викликала р!зке и несприйняття з боку роб!тництва. Держава ви-

явилася неспроможною схилити до сощального компромюу анта гошстичш суспшьш групи, зпкнення яких I призвело до паднш УкраУнськоУ держави.

Четвертий роздш "Робптшча полггика в УСРР" присвячено ана Л1зу створення та даяльносп радянських оргашв пращ по проведенш робггничо'У политики у склад1 Першого та Другого радянських уряди Увагу передовс!М звернено на таю вaжливi питания, яю paнiш обходилися дослщниками, як сощальний \ нацюнальний склад, пар тшшсть члешв уряду, освггнш рУвень, динамику зростання чисельност пращвник1в, джерела формування та шип кшьюсш та яю'сш харак теристики.

У роздш показано компетенцию орган ¡в пращ, яю виступали в ро; мiжвiдoмчoгo центру по кер!вництву I координацп дiялы[ocтi госпо дарських структур, а також профспшок у справ! проведения робп НИЧ01 полиики.

Результата аналгзу кшькюного 1 яысного складу пращвшпав дер жавного апарату свщчать, що за умов радянськоУ влади 1917 — 1920 р{ диктатура пролетар1агу перетворювалася на диктатуру для пролете рУату, оскшьки через Наркомат пращ та шип державш органи УСР справжнш диктат над украУнським робпництвом здшснювало нащс нально чужорщне йому бюрократизоване м1щанство.

3 перших дшв приходу до влади бшьшовиюв проблема взаемс вщносин профспшок ¡держави набула особливо'х актуальносп. Дисер тант дШшов висновку, що взаемовщносшш державних органов профспшок переживали р1зномаштш перюди: вщ неприкритоУ коне} роитаца, поки гочилася боротьба не лише за бшьшовизацш про^ епшок, а й за своерщний розподш сфер впливу у робггничому рус1, д спроб взаемодо навй ь з кер1вництвом небшьшовицьких профепшо через утворення м1жвщомчих оргашв для розробки робггничого закс нодавства тощо.

Досвщ проведения робггничо'У полггики в УСРР евщчить, що в» перил спроби штегрувати профепшки як органи еконо\ичноУ диктг тури в командно-адмцйстративну систему, що зароджувалася, призвел до гострого конфлжту не лише мУж р1зними париями, а й до обм( женхш демократично! самодУялыюстт робггничого класу. Профспшк Мали стати й згодом стали-таки одним ¡з силових елементтв суспш ного житгя, за допомогою якого бшьшовики змщнювали свою влад

Окремим аспектом теми в дисертаци розглядаються проблем сощальних конфликт 1 сощального забезпечення. Виходячи з лен!! ських постулатов, що пригноблет класи мають право застосовуват

насильство над колишшми визискувачами, ва виникаюч! на приват-новласницьких пщприемствах конфлпсги розглядалися пщ кутом зору класовоТ боротьби \ виршувалися в бшьшост! випадюв на користь робггниюв. Тенденщя "жодноТ поступки експлуататорам" посшиова-лася. На приватновласницьких пвдприемствах заохочувалися й страй-ки. Зовам по-шшому ощнювалося становище на державних пщ-приемствах, де конфл1кти виникали мЬк правлячою верх!вкою, кастою чиновниив бюрократично! радянсько!' системи, що зароджувала-ся ! несла вщчуження виробника вщ засоб1в виробництва 1 робгг-никами. Це створювало об'ективну ситуашю опозицшносп робггни-чого класу до радянсько! влади. Страйки, хвилювання, що виникали на державних пщприемствах, розцшювалися як контрреволюция ! жорстоко придушувалися, а до хх учасниюв застосовувалися репре-сив1й заходи. Сощальш конфл!кти в УСРР засвщчили, що такий метод боротьби робгпшюв за сво! права не вичерпав себе 1 т'сля проголо-шення радянсько! влади. Вони спростовували стереотипне тверджен-ня про неможливють страгоав у радянськш держав!.

Важливим аспектом сощально! пол ¡тки бшьшовигав, яка мала яскраво виражений класовий характер, виступало сощ'альне забезпе-чення та страхування. Поза сферою сощального захисту залишилися широи верстви суспыьства, селянство, штелценц!я, иши прошарки, що значно звужувало соц!альиу базу ново!' влади, вносило в су-сшльство класовий розбрат. Вже перш! спроби запровадити сощальну допомоту за рахунок держави показали неефективн!сть ще! системи. У республщ! не було достатнгх економ!чних ! сощальних передумов для и реал!зац!!, а соц!альн! програми не були узгоджен! з фшансовими можливостями держави.

У заключному роздш дисертацц "Директор!я УНР та п робп-нича пол!тика" розкриваються ди украшсько! сощал-демократи та ¡нших полтиних сил, яи прийшли до влади в Украпп в результат! антигеть-манського повстання наприюнщ 1918 р., спрямоваш на реашзащю сво!х профамних засад з проблем робшшчо! политики. Значне мюце в роздш! вщведено анал!зов! проблеми: С.Петлюра ! робтшцтво. Пщкреслюеться, що саме С.Петлюра зум!в пщнятися до розум!ння необхщност! поеднання нащонального визволення з соц!альним, що уподабнювало епоху УНР з добою Хмельниччини. С.Петлюра розум1в, що украшська "чернь", тобто ¡дея украшсько! сощальносп, не включена в украшську визвольну революцно, тобто у визвольну вшну, означае и катастрофу. Проте злет Петлюри вщбувся занадто шзно, аби врятувати украшську державу. С.Петлюра сповщував тч основопо-

ложн1 сощал-демократичт принципи, як1 протиставлялися лепи ськш програм1 сощалютично! революца. У вираиенш сощальних 1 економ1чних завдань першочерговим вш вважав державне регулюва! ня у поеднанш з розвигком приватно! ш!щативи нацюнально] пщприемництва, залучення шоземних швестицш, вдосконалення а] щонерного, кооперативного, робгтничого законодавства, розвитс сшьськогосподарсько! кооперацп при одночасному збереженш ' розвитку великого катташзованого сшьськогосподарського виро( ництва щтенсивного типу. Як 1 бшышсть сощал!ст!в початку XX сп С.Петлюра ставився до приватно! власност! як головно! причини з; ! насильства в суспшьсга. Зазначаеться, що жодних розб!жностей м! С.Петлюрою! В.Вишшченком стосовно сощально-економ!чно1 пер* будови суспшьства не було. Проанатовано науковий доробок С.Пе' люри стосовно робггничого питания до революцп та теоретич! осмислення ним Г! уроюв.

У дисергацп особливу увагу придшено з'ясуванню !сторичних умо за яких довелося працювати Директорп. Реальна робггнича полки] розглядаеться лише там, де робггництво мало безпосередн! вцшосш з укра'шськими державними структурами. У загальному ж концепт альному розр!з! роб!гнича пол!тика анал!зуеться на р1вш законода чому, декларативному, що дало можливють, сп!вставивши п з реал ною пол¡тикою, намалювати бшьш-менш цшсну ц картину.

Програма робкничого питания була викладена в Деклараци Дире: тори, опублйсованш 26 грудня 1918 р. Декларащя вщмшяла закон* постанови гетьманського уряду в сфер! робшшчо! политики: бу; вщновлено 8-годинний робочий день, право коашцш! страйив, пра: фабзавкомхв. Проголошувався державний робггаичий контроль ] фабриках ! заводах. Приватна власшсть переставала бути гарантов ною. Принципи робггничо! пол!тики Директора пщтвердив Трудов! Конгрес.

Автор анал!зуе процес розробки нового робгтничого законодавстг розглядае компетенщю Законодавчо! ком!са, до складу я ко! увшии представники професшних спшок. Робтшче законодавство Дире тори готувалося з урахуванням досв!ду кра'ш бвропи та Америки, також УСРР та РРФСР. Розглядаються реальн! кроки Директора ] оргашзаца виробництва, борогьб! з безробггтям, з охорони пра] сошального страхування тощо. У роздш дослщжуються взаемовщн сини уряду Директора з профспшками, навколо чого було бага спекуляцш, особливо щодо випадкш насильства, що допускали вшськовою владою. Уряд Директора вжив заходив для опануван!

итуащею, видавши вщповщш розпорядження про неприпустимють удь-яких репресш проти робкничих оргашзащй, здшсшовав фшаи-ову пщтримку профспшок та робкничих клуб!в.

Показано конкретну роботу робкничих клуб1в по Л1квщацй не-исьменносто, розвитку культурних запито в робкнигав, нащонально-[у вихованню. Вщсутшсть чккоУ вертикал! влади, отаманш призво-или до того, що на мюцях, а особливо в армГх до профспшок гавилися з тдозрою I недов1рою. Це псувало ¡мщж Директорн в обкничому середовищ!.

Повчальною виявилася спроба восеии 1919 р. направления деле-ащ'У УНР на конгрес працюючих у Вашингтон!, який скликався з пщативи президента В.Вшьсона. Однак через ф!нансов! та орга-¡зацшш негаразди дя справа не вдалася.

П!сля повернення на укра'Унсыа терени навесн! — влкку 1920 р. ,иректор!я взялася за вщновлення зруйнованого державного анарату. уло скасовано вс! розпорядження радянськоУ влади, яи стосувалися ацюна-ШованоУ прничо'У та цукровоТ промисловосто. Вщновилася ¡ялыпсть державних оргашв по проведению робкничоУ полкики, абувало чинносто роб!тпиче законодавство УНР. Як ! в 1919 р., очалися спроби налагодити виробництво, у тому чион й колишн!х ¡йськових завод!в, шляхом розмщення на них замовлення для армй НР. 1з залишенням украшсько-польськими вшськами територп краУни, з осет 1920 р. робкнича полкика Директорй остаточно ерейшла в галузь законотворчосто.

Анагпзуючи вс1 щ процеси, автор робить висновок, що робкнича олкика Директори виходила з само: суп й влади. Внаслщок парал1чу гспублпсанського режиму жодне з соц!ально-економ!чних питань, ро необхщшсть виргшення яких йшлося в численних заявах Дирек-)рп, не було вттлено в житгя сповна, отже, про багато напрям!в эбкничо'У полкики ми можемо вести мову передуЫм як про законо-юрч!сть.

У висновках пщбито пщсумки дослщження робкничоУ пол!тики фа'Унських уряд!в 1917 — 1920 рр.

1. Програми основних полкичних партш передбачали два альтер-ативн! напрями розвитку суспшьства. Перший (реформ!стський) — юлюцшне безбол!сне перетворення сучасноУ суспшьио'У оргашзаци. ругий (радикальний) — ломка ¡снуючоУ оргашзацхУ суспшьства ! грибок у яюсно новий стан.

Перший напрям обстоювала б!льш!сть украхнських сощал-демо-эатов та есер!в, а також сощашсти-федерал!сти. Саме щ сшш визна-

чали пол1тичний курс Центрально! Ради та Директорй' УН Р. 3 реашзащю другого напряму боролися бшьшовики та iniiii радикаль! партп й групи.

2. Законодавча i практична д!яльн1сть украшських уряд1в, кол закони iHOfli приймалися поспЬсом i без належно!' пщготовки, захи щаючи передуа'м штереси робтшчого класу, ¡гноруючи при цьом штереси промисловосп загалом, або навпаки, висуваючи на перш Miene штереси промисловщв чи державних пщприемств, створювал таку обстановку, яка вела до загострення суспшьних aHTaroHi3MiB.

3. Роб1тнича полггика Центрально! Ради до кшця жовтня 1917 р. щлому проводилася в pyani реформацшного курсу Тимчасового уряд> У розбудов1 державних opraHiB пращ, Центральна Рада використал оргашзацшш структури Тимчасового уряду.

До III Ушверсалу основна дшлыпеть Центрально! Ради спрямову валася на закр1плення конститущйно-правового становища Укра'ш i практично не поширювалася на сощально-економ1чну сферу, у том числ1 й робггничу, хоч поповнення й представниками робггничог класу давало можливють поряд i3 пол1тичними ставити сощальнс eKOHOMi4Hi вимоги.

Практична д1яльшсть Центрально! Ради в галуз1 роб1тничо! пол] тики розвивалася шляхом реконструкцй державного MexaHi3My, актив но! законотворчо! i практично! робота, що мало ютотно вплинути н становище робггничого класу.

4. Пщ час революцй нащональне визволення ототожнювалос робггництвом з щеями полггично! i сощально! piBHoeri. Проте не рйпучюь украшського уряду у вирппенш сощальних проблем i, зок рема, затягування з впровадженням роб1тничого контролю на ви робництв! вщштовхувало робгсниыв Украши вщ подальшо! участ1 нацюнально-визвольнш боротьб1.

5. Курс уряду П.Скоропадського на подолання кризових явип стабшзацпо економ1чно\" ситуацй в кра'йп, мав об'ективно вплинут i на становище робгшицва. BiH проявився у створенш окремог MiiiicTepcTBa пращ, яке сконцентрувало в cboüx руках проведенн робшшчо! пол1тики. 3 метою послабления сощальних антагошзм1 було створено м!жв1домчий дорадчий орган — Комггет пращ, до яког увшшли представники держави, промисловщв, робггничих орган] защй, а також незалежж експерти. Основним завданням Комггет пращ було вироблення робшшчого законодавства, яке б задовольнял ¡нтереси полярних суспшьних сил i зняло би сощальне напруження

Прагнучи налагодити розладнану войною i револющею промис

ювклъ, змушений виконувати важки умов! Берсстейського миру, етьман пщ тиском реакцюнер1в з Протофюу вдався до ряду жорстких непопулярних заход1в стосовно роб1гництва. Зруйнувавши здобутки юбггництва, завойоваш ним у революцн, Гетьманат сам загинув пщ ш!ми уламками.

6. Незважаючи на те, що в уряд Директора входили представники крашського робггництва, полпика украшських сощал-демократгв в гьому не була й не могла бути полгсикою класу. Робггнича ж полггика, дшснювана селянською демократ!ею, не була послщовною, а плута-[ою, неясною 1 суперечливою.

Бона балансувала м!ж економ1чною доцшьшстю 1 популизмом, мЬк октринерськими положениям сошашспв та реал1ями життя. Украш-ьга сощалютичн! партп вбачали революцпо у багатоетапних перетво-еннях, прагнули розв'язати нагальш потреби шляхом реформ. При-лад Радянсько!" Роен лише пригшчував тих, хто бажав революцшних еретворень без терору й диктатури пролетар1ату. Вш ставив перед кра'шськими лщерами головну проблему — шна революцн. Якщо тыловики стояли на тому, що моральне вдосконаленн! людипи щбудеться в ход1 сощальних насильницьких перетворень, то украш-ьга сощагисти вважали, що вона станеться еволгошйно, без на-ильства й кров!. Тому вони не прагнули вести революцию даш, и1ж уло можливо.

Причинами, що не дозволили провести ефективну робггничу попику, були "хрошчна евакуащя" Директорй, недостатня проду-ашсть сошального законодавства, що викликало незадоволення об!тництва окремими його положениями, фшансова скрута та бай-ужють значно! частини людей пращ до здшсшованих перетворень.

7. Пр1рва м1ж доктринерським схоластизмом \ реагмми життя була жою великою, що цившзовано подолати и не вдалося жодшй олггичшй сшп. Бшьшовики зумши це зробити, заповнивши безодню гошчними общянками, демагапею, трупами своЬс полпичних про-явниюв, а згодом — своЬс же союзнигав по боротьбь Намггилася ебезпечна тенденц1я пщмгни реально! суп робггничо! полггики гас-эм.

8. Важливють впливу профспшок на сощально-економ!чну пол!-гку розумши вс! украшсыа уряди. В и реал!заци вони застосовували айр!зномаштш1ш методи — в!д загравання з профсгалками, фшан-эво!" та шшо! пщтримки до репресш I гоншня. Бшьшовики, розу-шчи важлив!сть впливу на профспшки, розпочали наступ на !х езалежшсть з метою "одержавлення". Профспшки 1917 — 1920 рр.

були чи не единою до кшця послщовною силою, яка на перше мшце сво1й дшльносп ставила сощальний захист робггничого класу Украш

9. Найголовшшими причинами неефективност! робки и ч о! пол тики всгх украшських урявдв 1917 — 1920 рр. було вщчуження людш пращ вщ засоб1в виробництва.

10. Псюичнш вдач! бшьшосп украшцш не властиво виражати св прагнення через емоцп 1 легко йти на конфлпег. До рииучих крою до крайнк дай вони вдаються у тих випадках, коли шин аргумент вичерпуються. Але ж коли Украша промовляла слово у розв'язан сощальних проблем — з основ ¡снуючого ладу не залишалося камен на камень

11. Нащональна револющя в Украпп юнця 80-х — початку 90 рогав евщчить, що одним з нащиевших чиннигав у ц перемоз! стаг широю сошальш рухи, насамперед робкничий у фор\п страйга шших сощальних вибух1в, що показуе генетичний зв'язок означен! подш з епохою Украшсько! революци 1917 — 1920 рр.

У висновках зазначеш -л науков1 проблеми сощально-економ1чн полкики уряддв тогочасних державних утворень, яга недостатн] дослщжеш науковцями, зроблено низку конкретних рекомендащ що могли б сприяти уникненню помилок у оргашзацй робкничогс профепшкового руху незалежноТ Украши.

OCHOBHi ПРАЩ ДИСЕРТАНТА 3 ДОСЛЩЖУВАНО! ПРОБЛЕМИ:

Монографш, брошури, роздиш в колективних працях:

1. У пошуках сощальноУ picnonarn. Нарис icTopiï робггничо'/ пол1-тики укра'Унських уряд1п революцй' та визвольних змагань 1917 — 1920 pp. — К.: ФП УкраУни, 1995. — 192 с.

2. Церква в Укра'Унськш держав1 1917 — 1920 рр: (доба Директора" УНР): Навч. поабник. — К.: Либщь, 1997. — 176 с.

3. Робоча програма курсу "îcTopui Украши" для студентов ycix спещальностей (KpiM 02.07.00. — icropifl). — К.: КДП1, 1990. — 29 с. (у cniBaBT. з В.Й.Борисенком, Д.М.Баланом).

4. Робоча програма курсу "1стор1я Украши" для студентов ycix спешальностей (кр!м 02.07.00. — icropbi). — К.: КДП1, 1992. 22 с. (у сшвавт. з В.Й.Борисенком, Д.М.Баланом).

5. ÎcTopifl УкраУни. Матер1али до лекцш та методичт поради для викладач1в навчальних заклад1в системи подготовки молодших спе-щатспв (частота И). — К.: РНМК, 1992. — С. 32 — 65.

6. З'Узд поневолених народов (8 — 15 вересня 1917 р.) (21 — 28 вересня н.ст.). — К.: Îh-t icTopiï HAH УкраУни, 1994. — 71 с. (1сторичщ зошити) (у спгвавт. з О.П.Реентом).

7. Церква в Укра'Унськш Гетьманськш Державь Попередш нотатки та документа // Останнш Гетьман. Ювшейний зб1рник пам'ято Павла Скоропадського. 1873 — 1945. — К.: Академпрес, 1993. — С. 285 — 399 (у сшвавт. з В.Ульяновським).

Упорядкування, коментар1

8. о.Павло Олшник. Зошити / Передмова, KOMeirrapi, упорядкування. - К., 1995. - 191 с.

HayKOBi статп, повУдомлення

9. 70-pi44fl створення Народного секретарства пращ // Укр. îct. журн. - 1987. - № 12. - С. 144 - 149.

10. Сощалып конфлнсги вУкра'пн: спроба ретроспективного анал: // Сучасшсть. - 1994. - № 2. - С. 83 - 92.

11. Оргашзащя системи оплати пращ в перший перюд военнс комуюзму на УкраУш (1919 р.) // Наук.-метод, пращ з ¡сторп СРС

- 36. статей. - Вип. I. - К., 1991. — С. 37 - 54.

12. "Bei говорять про одне i те ж — безробитя, дорожнечу..." Рин пращ i безробитя на У крапп в nepini роки Радянсько! влади (1917 1919 роки) // Трибуна. - 1991. - № 2. - С. 34 - 35.

• 13. "Пролетарська диктатура" на Украпп в 1919 р.: народи: KOMicapiaT npaui // 1стор1я, ¡сторюсоф1я, джерелознавство (стат розвщки, замшей, есе). 1ст. зб1рник. — К.: 1нтел, 1996. — С. 101 112.

14. До питания про нащональний i сощальний склад друго радянського укра'шського уряду (1919 р.) // Наук, записки. MaTepia зв1тно-наук. конф. викладач1в за 1991 р. — К.: КДШ, 1992. — С. 3

- 363.

15. Профспшки i держава. Взаемовщносини в 1918 — 1919 рр. Профспшки УкраУни. — 1993. — № 1. — С. 38 — 43; № 2. — С. 11 15.

16. Сощальна пол ¡тика: ¡сторичний аспект // Профспшки У крап

- 1993. - № 3 - 4. - С. 10 - 15.

17. "Спомини" П.Скоропадського як джерело вивчення сощальн eK0H0Mi4H0i' пол ¡тики Украшсько!'держави // HayKOBi записки. Мат р1али звгено-наук. конф. викл. УДПУ ¡м.М.Драгоманова за 1992 р. К.: УДПУ, 1993. - С. 224 - 225.

18. Охорона npaui: повторения пройденого? Як було в Укра'пп 1917 — 1921 рр. // Профспшки Украши. — 1994. — № 1. — С. 45 50.

19. Анатом!я сощальних конфлшт1в доби Центрально? Ради Центральна Рада на тл! Украшсько? революци / Наук.-теорет. читан в 1н-т1 icTpi? Укра?ни HAH Украшй 16 березня 1995 р. — К., 1996. С. 118 - 131.

20. Программ засади робкничо? шштики гетьманського уряду Наук, записки. 36. праць молодих вчених та асшранттв. — К., 1996. Т. 1. - С. 219-239.

21. Барометр сощалыю? piBHOBam (страйки: ¡сторична ретрс пектива) // Профспшки Укра?ни. — 1995. — № 1 — 2. — С. 38 — * № 3 - 4. - С. 10 - 14.

22. Анатом1я сощальних конфлйепв доби Центрально? Ради // На] записки. 36. наук, праць молодих вчених та асшрагтв. — К., 1996.

T.J. - С. 178 — 213.

23. Феномен проституции и борьба с ней в первые годы Советской власти // Новое поколение. — 1990. — № 2. — С. 13 — 15.

24. Проституцш — явище сощальне //Трибуна. — 1990. — № 9. — С. 31.

25. Як приборкували профспыки. МЪкпартшна боротьба у профруа УкраУни 1917 — 1920 рр. // Профспшки УкраУни. — 1995. — № 5 — б. - С. 20 - 27; 1996. - № 1 - 2. - С. 53 - 59; № 3 - 4. - С. 65

— 75 (в сшвавт. з О.П.Реентом, ОЛ.Мовчан).

26. Запустшня в храмах — пустка в душах // Дзвш. — 1993. — № 1.

- С. 78 - 79.

27. "Зошити" священика отця Павла (1939 — 1958 рр.) // Укр. ют. «урн. - 1993. - №1. - С. 105 — 109; № 9. - С. 96 — 110.

28. Питания сошальноУ револющ'У в Укра'Уш у програмах ОУН-УПА-УТВР // Друга CBiTOBa вшна. Матер, наук. конф. 27 — 28 жовтня 1995 р. - К., 1996. - С. 50 - 54.

29. Просвггництво i нащональна свщомють (Галичина 20-х — 30-х эоив) // Пол1толопчш читання. — 1993. — № 3. — С. 99 — 111.

30. Полум'яний борець лешнского гарту Б.Й.Магщов // Трибуна 1ектора. — 1987. — № 12. — С. 4 — 5.

31. Сошально-економнша програма М.С.Грушевського в укра'Ун-:ькУй революцй' // Михайло Грушевський — Усторик, политик, грома-1янин. Матер. м1жнар. наук, конф., присвяченоУ 130-рУччю вщ дня гародження М.С.Грушевського. КиУв, 24 — 25 вересня 1996 р. — К., 1997. - 1,5 др. арк.

32. Сощально-економ1чн1 погляди С.Петлюри // Центральна Рада

укра'Унський державотворчий процес (До 80-р1ччя створення Ценг-)ально'У Ради). Матер, наук. конф. 20 березня 1997 р. — К.: 1н-т icTopii ЛфаУни HAH УкраУни, 1997. - С. 347 — 366.

33. Профспшки i укра'Унська державнУсть (1917 — 1920 рр.) // 90 ююв виникнення масового профспшкового руху в Укра'Уш. Матер, тук. конф. "Профспшковий рух в Укра'УнУ: актуалып проблеми icropii

сучасностУ', присвяченоУ 90-pi44io виникнення масового проф-:пшкового руху в Укра'Уш / Федерация профспшок УкраУни. Акад. ipaui та соцУалышх вщ носин ФПУ. — К.: Логос, 1996. — С. 70 — 71.

34. Про розгром Центрального Бюро професУйних спшок м.Киева !0грудня 1918р. //Там само. — С. 81 — 82. (у ствавт. з Д.М.Баланом).

Тсзи, рецензи

35. Дшльшсть Подшьського губернського вщд1лу пращ,// Те: доповщей V Вшницьксн обласно! ¡сторико-краезнавчоУ конф. — Bii ниця, 1997. - С. 7.

36. 0ргашзац1я сощального страхуваня в 1919 р. // VIII Подшьсь: Чсторико-краезнавча конф. Тези доповщей. — Кам'янець-Подш ський, 1990. — С. 8 — 9.

37. Новое из жизни и деятельности Б.И.Магидова. — Тезисы док сообщения респ. научно-практ. конф. 12 — 14 октября 1988 г. Актуальные проблемы исследования биографий пролетарских рев люционеров. — Ч.И. — Николаев, 1988. — С. 212 — 214.

38. Становления професшно-техшчноУ освгги в Галицькш С щалютичнш Радянсьюй Республ1щ (1920 р.) // Розвиток педагопчн ocbíth i науки в Захщних областях Укра'ши: Тези доповщей нау* практ. конф. — 4.1. — Тернопшь, 1990. — С. 38 — 39.

39. Методолог1я оцшки сощальних конфл!кт1в на Волин1 у nepii революцп та визвольних змагань 1917 — 1920 рр. // Наукове п вщомлення на Всеукра'шсыай науково-краезнавч1й конференцй 25 27 вересня 1996 р. "Малинщина у npocTopi i 4aci". — Малин, 1996. С. 113 - 114.

40. Польська колошзацш украшських земель 20-х — 30-х рр. очи галицького селянина: соц1ально-психолопчний аспект // Полыца Украша: ¡сторична спадщина i суспшьна свщомють. М1жнар. кон

— Кам'янець-Подшьський, 29 — 31 травня 1992 р. — Тези доповще

— К., 1992. - С. 3 - 5.

41. Ред. на кн.: Печенко ГЛ., Реент А.П. Бесстрашный бронепое;

— Харьков: Прапор, 1989. — 190 с. // Укр. ¡ст. журн. — 1993. — №

— С. 151 — 152 (в сшвавт. з МД.Березовчуком).

SUMMARY

Andrusyshyn B.I. The working class policy of the Ukrainian governments 1917 - 1920)

The theses art presented for getting the scientific degree of Doctor of istorical sciences according to the speciality 07.00.01 — History of Ukraine.

Institute of Ukrainian Archeography and Studies in historical sources.

The results of the author's studies are expounded in more than 40 :ientific works.

To be defended is the manuscript of the theses which are based on a great umber of sources and for the first time in Ukrainian historiography analyse le principal directions of implementation of the working class policy by le Governments of the Central Rada, Ukrainian State, USSR and the )irectory of the UNR in 1917 — 1920. The author has shown the influence f the trade unions and other public organizations on the working class olicy, determined the socio-economic contents of the Ukrainian Revolu-on, studied the ratio between its social and national aspects, analysed the lethodological prerequisite of the settlement of the working problem in Jkraine.

Special attention is given to the problem of a search of the compromise etween the state structures and trade unions in settling social conflicts.

Андрусишин Б. И. Рабочая политика украинских правительств 1917 - 1920 гг.)

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических [аук по специальности 07.00.01. — История Украины. Институт краинской археографии и источниковедения им. М.С.Грушевского Тациональной Академии наук Украины, Киев, 1997.

Защищается рукопись диссертации. Итоги исследования изложены более чем сорока научных работах, в которых на основе обширного :руга источников впервые в отечественной историографии анали-ируются основные направления осуществления рабочей политики [равительствами Центральной Рады, Украинской державы, УССР и Директории УНР в 1917 — 1920 гг. Показано влияние профсоюзов, ругих общественных организаций на разработку и проведение рабочей политики. Раскрыто социально-экономическое содержание Украинской революции, изучено соотношение социального и нацио-[ального в ней, проанализированы методологические предпосылки

решения рабочего вопроса в Украине. Значительное внимание уделе но проблеме поиска компромисса между государственными структу рами и профсоюзами в решении социальных конфликтов.

Ключов! слова: роб^ниче питания, робтгича полггика профспшки, сощал-демократа, нацюнальне 1 сощальне, сощальн конфл1кти, страйк, сощ'альний компромю, робггничий клас, сощаль на психолопя, робйгниче законодавство, диктатура пролетар!ату, вщ чуження робггниюв вщ засоб!в виробництва.