автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Развитие художественной культуры Сирии на современном этапе (70-80-е гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие художественной культуры Сирии на современном этапе (70-80-е гг.)"

київський датами інститут культли

Р Г Б ОЛ „

" На правах рукопису

-5 СЕН 1994

ГАССАН НАЕХАН

РОЗМІТОК ХУДОЖНЬОЇ ШЬТЛИ СІРІ Ї НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ АО-ЄО-ТІ рр./

Спеціальність: 17.00.08 - теорія та історія культура

Автореферат дисерїаці І на здобуття іиукоього ступеня кандидата історичних наук

КИЇВ - І&34

Дисертацією о рукопис

Робота виконана в Київському державному інституті культура '

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор КОНДРАТШ Анатолій Степанович

Офіційні опоненти:

1. Доктор.історичних наук, професор СИШОВЛ Світлана Михайлівна

2. Кандидат історичних цаук, старший науковий співробітник ПОЛЬОІМЛ Леонтій Павлович

Провідна організація - Інститут підвищення кваліфікаціІ працівників культури Міністерства культури України

Захист відбудеться." "вересня 1994 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.34.02 у Київському державному інституті культури /м.Каїв, вул.Щорса, 36/

З дисертацією можна ознайомитися-у бібліотеці Київського деркавного інституту культури /м.Каїв, вул.Щорса,,36/

■ / Автореферат розісланий "•______"______ 1994 року

Вчений секретар -спеціалізованої вченої ради

- з -

Актуальність дослідження. Головнями історичними особливостями, які визначили розвиток художньої культурі Сірії.в 70-80-х роках XX ст. є: відлуння національно-віізвольно! .боротьби проти іноземних колонізаторів та активна участь Сірії у роз-в"язанні близькосхідної проблема,з одного боку, і гостра політична боротьба між різними партія;.® ці.сї країни - з іншого.

Принципове значенім для Сірії .vac 1946 рч:, коли вона стала незаленною і почала здійснювати самостійні ¿нутрішю і зовнішню політику, а так о,-з 1971 рік, коли з приходом до влади одного з лідерів ШСВ /Партія арабського соціалістичного відродження/ Хафеза Асада в країні почали здійснюватись значні політичні, соціально-економічні та культурні перетворення, які одержали в сірійській історіографії назву "виправного руху".

Програма цих перетворень включала в себе: об"єднання прогресивних сил у Національний фронт, скликання Народної ради, прийняття постійної конституції, економічний і соціально-, культурний розвиток з.урахуванням народних потреб і необхідність боротьби з ізраїльською агресією, дальше зміцнення обороноздатності країни, підвищення ролі громадських організацій у розв"язанні суспільшх проблем. Наголодувалось на необхід-. пості ширше розвивати відносини Сірії з усіма арабськими країнами та іншими державами і національно-визвольними рухами.

Зрозуміло, що ці важливі обставини не мояуть не враховуватися при розгляді загальних і конкретних питань розвитку нультури Сірії в 70-80-ті роки поточного століття. .

Культурний процес - поняття історично конкретне, яке мав як внутрішні закономірності розвитку, обумовлені такими факторами, як етнос, мова, традиційна культура та ін., так і специфіку, що визначається соціально-економічним і політичним розвитком суспільства. Досвід, нагромаджений Сірією у розвитку художньої культури в досліджуваний період, має важливе теоретичне і практичне значення. Тому дослідження процесів розвитку художньої, культури Сірії в зазначений період є актуальним.

Стан наукової розробки проблеми. . .

Вивчення та аналіз відповідних джерел і літератури свідчить про те, що після одержання Сірією незалежності та октавного включення її в політичні процеси на Близькому Сході в сучасній історичній науці значно зріс інтерес до дослідження

питань суспільно-політичного розвитку країни. Про це свідчить чимало публікацій і кандидатських дисертацій, присвячених цим проблемам.* ■

Проте в більшості досліджень питання культурного-будівництва, в тому числі розвитку художньо! культури Сірі! на сучасному етапі, майже не розглядаються.

.Аналізуючи історіографію даної проблеми, можна умовно розділити всі дослідження і публікації про Сірію та розвиток II культури на декілька нерівнозначних як у кількісному, так і в якісному відношенні груп.

До перлої з них, на наш погляд, варто віднести роботи, в яких висвітлюється історія арабських країн, в тому числі і Сірії, їх становище в Османській імперії, виникнення та розвиток міст, аграрні відносини, історія дипломатичних відносин Сірії з іншими країнами.та ін.^ Інститут Сходознавства АН СРСР протягом 70-80-х років підготував і Еидав ряд досліджень з проблем загальноарабської етнографії.3 '

1. Див.: Абдель М.Ш. Истоки монументальной живописи и ее художественные традиции на территории современной САР: Автореф.дас канд.искусствовед ения-rU. .1971: Альхадж-Хусейн Б.С. Сирийско-советские отношения /1970-1983 гг./: Автореф.дас.канд.ист.наук -К.,1982; Афиногенов Д.Е. Социально-политические концепции в раннесирийской литературе: Автореф.дис.канд.ист.наук.-Ы.,1930; Дергам А. Некоторые аспекты политической кизни современной Сирии: Автореф.дас.канд.филос.наук.'-М., 1973; Захаров А.М. Социальная структура общества и рабочий класс независимой Сирии. Автореф.дис.канд.кст.наук.-М.,1979; Кулшин В.Н. Советско-си-рииские отношешш /1966-1976 гг./: Автореф.дас.канд.ист.наук. -К., 1£7Б; Надаарян Е.О. Армяно-арабские культурные связи в Сирии и Ливане /1945-1970 гг./: Авторе* .дме.кавд.ист.наук.-Ереван,1973; Тацдура D.H. Антиимпериалистическая внешняя политика Сирийской Арабской Республики /середина 60-80 гг./: Автореф.дас.кавд.ист.наук.-К.,1988 та in.

2. Базила К. А!. Сирия и Палестина под Османским владычеством.-М.,1989. Опис.по пер.на араб.яз.; Сирия, Ливан и Палестина в описашшх российских путешественников, консульских и военных обзорах первой половины XIX века / АН СССР. Ин-т востоковедения. Сост.м.Р.Рыженков, И.ГЛ.Смилянская. / - М.: Наука, 1991 та in.

3. Этнография народов зарубежной Азии. Сборник АН СССР.- М.: Наука, i960; Календарные обычаи и обтады народов Восточной Азии: Новый год. - М.: Наука, 1985; Традиции в современном отчество. Сборник АН СССР. - М.: Наука, 1990 та iH.

Найбільшу Х'рупу досліджень становлять роботи, присвячені питанням соціально-економічного та політичної« життя Сірії в І

сучасних умовах.

До третьої групи ми відносимо роботи, які безпосередньо стосуються пройдем-розвитку арабської.культури. Слід відзначити, що публікації з питань арабської культури, зокрема, література і мистецтва, видані російською мовою, в деякій мірі обмеяені, Радянські сходознавці займались здебільшого вивченням середньовічних письмових даерел та окремих аспектів за-гальноарабської культури в середні віки. Так, у працях Бартольда В.В., Крачковського І.Г1 , Беляева Є.A., Квкевича А.11., Григоряна С.П., Розен В.Р. .Фільтштинського I.М., КуэнецоваК.О. та ін. розглядаються лише питания класичної арабської літератури, історії арабської філософії, музики, архітектури. Ці дослідження мають запальний характер і фактично не торкаються проблем розвитку сучасної арабської культури. Що стосується вивчення та узагальнення процесів розвитку сірійської-культури, то, на жаль, тут можна назвати лише роботу Доліної O.A., в якій висвітлюються окремі питання розвитку культури Сірії в сучасний період.2

.. З арабських джерел необхідно назвати окремі праці з історії і теорії культури, зокрема, Аль-Факурі X., Мехріні-Мехр-дад, Салах Діхні. Джёрела та література англійською, німецькою і французькою мовами також в основному однобічні, так як в них розглядаються питання арабської культури в обмеженому відрізку часу /УП-ХП ст./ і в контексті загального арабського розвитку, без аналізу особливостей { специфіки розвитку художньої культури країн, що розвиваються, другої половини Хлст.

Аналіз дисертаційних досліджень, які розроблялись в колишньому СРСР та Україні, також дозволяє стверджувати, що вони присвячені здебільшого питанням політичного-та економічного становища і міжнародних відносин, соціології, а також істо-

X. Гатауллин М.Ф. Аграрные отношения в Сирии. - ¡Д., IÜ57 /АН СССР, Институт востоноведения.

ргї арабських країн у середні віки.

Отеє, історіографічний і тематичний огляд вказаних джерел дає підставу зробити.висновок про те, що проблематика цих праць практично не торкається питань культурного будівництва в Сірії в сучасних ушвах. Разом з тим, за період 1970-1280-х років у культурному 'литті сірійського суспільства відбулися принципові, надзвичайно важливі зміни: неписьменність серед насашнш країни зменшилась з '■¿0% у. 1946 р. до 35# у 1980 р.; почали активно розвіватись нетрадиційні для країни вида і форда мистецтва, відкрилися нові початкові, середні та вищі навчальні заклади, музеї, бібліотеки, а традиційні арабські музика, література, мистецтво одержали нові - імпульси розвитку, пов"язані, насамперед, з боротьбою Сірії за національну і політичну незалежність і всеарябоьке об"еднання. Але ці нові, важливі процеси ще не стали об'єктом спеціального дослідження,і узагальнюючої роботи з проблем розвитку художньої культура Сірії у 70-60-х рр., на.яаль, ще немає. Тому наукова необхідність в такому дослідженні очевидна, так як дозволяє проаналізувати та узагальнити нагромаджений досвід культурного розвитку сірійського народу в сучасних умовах. . .

Об"скт дослідження - розвиток художньої.культури Сірії на сучасному етапі в контексті загальних соціально-економічних і політичних перетворень у країні за останні десятиріччя.

. Предмет дослідження - основні напрямки розвитку художньої культури Сірії, форді і методи її функціонування. Хронологічні гамки дослідження - 70-Ш-ті роки XX от. Мета дослідження. Враховуючи актуальність, наукове і практично значення, а-такок недостатню розробку вказано! . проблеми, в дисертації.поставлено завдання: на основі архівних документів і матеріалів узагальнити і науково осмислити, історичний досвід культурного будівництва в Сірії в 70-80-ті роки XX ст., розкрити та проаналізувати основні тенденції . розвитку художньої культура в досліджуваний період в світлі загальних соціально-економічних і політичних перетворень в країні за останні десятиріччя. -

Реалізація поставленої у роботі мети вирішується на основі таких завдань: - .

- розглянути основні тенденції та особливості розвитку сірійської художньої культури:

- з"ясувати запільні закономі рності і спишфіку культурних процесів у Сірії в зазначений період; .

. - розкрити конкретні напрямки, вида і жанри розвитку, сі-

рійсько! художьої культури, обгрунтувати ступінь їх взаємозв'язку і взаємовпливу; -

- проаналізувати та узагальнити досвід Сірі і у підготовці національних кадрів художньої культурі; .

. ' - розкрити зб"язки і співробітництво Сірі І в галузі культури з іншими країнами. -

Теоретична основа дослідження. Дия розробки дано! проблематики особливе значення мають принципи, які лежать в основі сучасного культурного будівництва, ставлення до культурної спадщини. Дослідження сучасних процесів розвитку худокньої . культурі Сірії необхідно проводити з.урахуванням тісного взаємозв'язку соціально-еконоиічнихг політичних і власне культурних факторів. Тому правомірним в за яс-оретачну основу взяти дану схему з урахуванням коккретно-і^сторичних особливостей сучасного етапу історії Сірії і виділити такі провідні співвідношення;

. - культурішіі процес і національно-демократичні, визволь-

ні рухи та їх вплив іа історичний розвиток сірійського народу;

- культурний процес і національно-демократичні фактори соціально-економічного і політичного розвитку; *

- культурний.процес і формування демократичної культури на основі багатовікового досвіду загальноарабоької культури.

. Таким чином, виділяється три провідних ключових аспекти, які різною мірою акцентованості враховуються при аналізі матеріалів у відповідних розділах дослідження.

Виходячи з цього, необхідно підкреслити, що дослідженій цих аспектів, ло-пергае, мас теоретичне іі пізнавальне значення для вивчення і визначення конкретних явищ і динаміки культурних перетворень в типологічних ситуаціях; по-друге, сприяє збагаченню проблеми культурного будівництва на основі історя-ко-фактологічного матеріалу; може бути використано при створенні рекомендацій для наступних соціально-культурних перетворень, нових форм і методів культурного співробітництва . різшіх країн.-Отже, дослідження процеоів розвитку художньої культур« Сірії в сучасних умовах має актуальне теоротико-піз-навальне, наукове і практичне значенім.

Джерельну базу дисертації складають в перлу чергу документа урядових установ Сірії і партії БААС, офіційні публікації ЛСВ, тематичні збірники документів та аналітичні огляди, а такояс матеріали.архівіе Міністерства культури.Сірії та Міністерства освіти.Сірії /Дамаск/, які дали можливість проаналізувати хід соціально-культурних перетворень в галузі культури та освіти в досліджуваний період. Вивчені також документи з питань культурного співробітництва міх колишім . Радянські'! Союзом і Сірією,,.що знаходяться в архіві Міністерства культури Росі? /ф.2о29/, Союзу радянських трваристд дружба і культурних зв”язків з зарубішшми країнами /ф.5576/. .

■При роботі над дисертацією використані матеріали архівів України, зокрема, Міністерства освіта /ф.642і/ і Центрального державного архіву України /ф.5ІІ0/. Вивчена такок періодична преса колишнього СРСР, Сірії та інших країн, насамперед публікації, '-іо стосуються досліджуваної проблеми. _

Наукова новизна дисертації полягас в тому, що вона є одним із перцях у сучасній сірійській історіографі і спеціальним дослідженням, присвяченим питанням розвитку культури Сірії в 70-£0-х роках. На основі архівних документів, великого фактологічного матеріалу з роботі висвітлюються соціально-культурні процеси, розкриті історичні закономірності, особливості і складності в формуванні.художньої культури сірійського народу.. Вперше в формі дослідяеши показано розвиток радянсько-сіріі'їського співробітництва у підготовці національних кадрів у галузі культури, а також між громадськими організація®.

Цс співробітництво почало практично розвиватись лише після завоювання Сірією незалежності. - -

Практичне значення дослідження. Матеріали і висновки дисертації можуть.бути використані у подальшій розробці питань культурного будівництва Сірії. Бони можуть такок використовуватись викладачзш навчальних закладів при підготовці курсів лекцій, спецкурсів, проведення семінарських і практичних аа-нлть, написанні курсових і дипломних робіт. .

Окремі положення і висновки дослідження допоможуть відповідним органам у розробці програм і планів розвитку художньої культури сірійського народу, а такоа матимуть практичне значення для працівників культура, освіти, громадських орга-

_ з -

нізацій у поліпшенні культурного співробітництва мік Сірією та іншими країнами, в тому числі з Україною.

іїологчення. дю виносяться на захист:

- по-перше, висвітлення специфіки історико-культурного розвитку Сірі! в контексті загальноарабськоі культурі;

- по-друге, аналіз особливостей, форм і ішіяхів розвитку сірійської художньої культурі на даному етапі; .

■ - по-третє, дослідження процесів взаємодії сірійсько! художньо! традиції з розвитком культури Заходу; .

' - по-четверте, вивченім фор.і і методів співробітництва

в галузі культури міх Сірією та іншими краї наш.

Апробацію роботи здійснено шляхом П. обговорення та рекомендації до захисту кафедрою теорії та історії культури України Київського державного інституту.культури, а також основні положення дисертаці! були викладені на науково-практичній конференції "Культурно-нросвітшіцька діяльність в сучасних умовах". - К.: 1Щ1К, 1994 р, .

Основний зміст дисертаці ї викладеш у трьох публікаціях.

Структура дисертаціІ обумовлена метою і завданням дослідження, Бона складається із вступі’, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

ОСЦОВШіІ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність, наукове і практичне значення обраної теми, міститься аналіз наукової розробки проблеми, визначені мота, завдання дослідження, вяовітлені теоретична І методологічна основа, подано огляд використаних джерел. . . ....

у пешому розділі "Культурна політика Сірі?:її суть І засоби-здійснення" відзначається, що в 70-80-х рр.ХХ ст. перед Сірією постало питання про необхідність розв"язашія політичних, соціально-економічних і культурних проблем. Після І94Єр., коли Сіріє» була здобута справжня незалежність, у країні відбулося кілька політичних переворотів, внаслідок чого у 1963 ц,-до длади прийшла дартія арабської« соціалістичного відродження ЛіАСВ або БЛАС/. Основою И діяльності в країні стало проведення реформ у політичній та соціально-економічній сферах,

а такок в галузі культура. Вперле в Сірійській історії питання культури одержали деряавне обгрунтування в "Етапній програмі" /І9С5 р./ і е першііі Конституції, яка була прийнята ІЗ березня 1973 року. Бея наступна культурна політика сірійської дернавн будувалась на основних конституційних положеннях. Культурні засади державного ладу трактуються в Конституції як принципово нові, патріотичні, як основа побудови нового суспільства.* В Конституції підкреслюється, що наука і наукові дослідкення користуються підтримкою з боку держави.

Всі громадяни проголошені рівними перед законом у правах та обов'язках, а на державу покладено завдання забезпечити рівні можливості всім лвдям. Кожному громадянину гарантується право на участь.у політичному, соціально-економічному і культурному житті країни, в т.ч.право на безплатну освіту, прічому початкова освіта оголошується обов"язковою. Ці положення реалізуються на практиці. Гак, якщо в 1945-1963 роках на розвиток народної освіта і підготовку національних кадрів було виділе. но близько 650 киш. сірійських лір, а в 1964-1370 роках -1200 ідлн., то в 1973 р. - 358 млн—Кількість учнів у початкових класах зросла з 792 тис.у 1968/69 навчальному році до 1,8 шн. в кінці 60-х років. Загальна кількість початкових і підготовчих шкіл в кр.пні становила більше 10-тисяч.2 Разом з там середніх шкіл у Сірі ї всього 1300 і навчається в них лише 600 тис.учнів.3 . - •

Професійно-технічна освіта в Сірії будувалась в тісному зв"язку з конкретними потребами соціально-економічного розвитку країни. Нині тут функціонує 130 професійно-технічних училищ, в яких ведеться підготовка близько 56 тис.чоловік, в тому числі 76 промислових, ЗО торговельних, 60 ветеринарних, і сільськогосподарських, 12 жіночих. Підготовка робітників і се-

1. Некоторые вопросы нап:ей внешней политики. - Дамаск, 1977.-

0.16. .

2. Революционная Су -я в своем 14-м году. - Дамаск, 1977. -С. 25.

Там яе, с.33. '

редніх технічних спеціалістів здійснюється такон-на різних курсах і в технічних училищах на-багатьох підприємствах.

Система вищої освіти в Сірії включає чотири університети: Дамаський /15 факультетів/, заснований в 1903 р. - в провідним вищим навчальним закладом; університет в Халебі /12 факультетів/, заснований в 1346 р.як інженерний факультет Дамаського -університету, а в 1960 р.став самостійним. У 1971 р. в Латакі! був створений університет "Тимрін’\-/8 факультеті®/, а в 1977 р.в Хомсі - університет "Аль-Баас" /7 факультетів/.

Загальна кількість студентів в країні на сьогодні становить майже 120 тис.чоловік,крій того, працюють 83 виді .школи і.проміжні інститути, які готують техніків вищої кваліфікації. Всі вищі навчальні заклади дер,яовні і навчання в них платне. - - ’ .

Як бачимо, співвідношення початкової, середньої освіти нерівнозначне, а кількість тих, хто навчається, невелико, ио свідчить про складності у розвиязанні завдань культурного ' розвитку Сірії в 70-80-х рр. Цьому об'єктивно сприяло і те, що програми всіх навчальних закладів розроблені в основному за європейським зразком і недостатньо враховують специфіку і національно-психологічний фактор. . ..

. Слід також зазначити, що в освіті і в науці Сірії надається велике значення їх гуманітаризації. Про це свідчить аналіз характеру наукових закладів. Гак, дві..сірійські академії - Арабська академія /заснована в 1919 р./ і Дамаська академія /заснована в 1919-р./ - займаються в основному дослідженням проблем арабської мови, літератури, культурі. Еідсутні науково-дослідні інститути в галузі природничих наук та національна аспірантура, яка готувала б кадрі вищої кваліфікації. Державні І партійні органа основну увагу зосереджують на питаннях політичного та економічного розвитку. Це стас особливо помітним при кількісному порівнянні законодавчих актів, шо стосуються питань економіки і культури. Наприклад, з питань економічного розвитку країни в останні роки було прийнято по-

I. Ревйяюциоїшяя Сирия в сеоєм 14-м годі'. - Дамаск, 1277. -С.Н5,

над 2500 рішень, з політичних - 7900, а з питань культури -тільки 174. Крім того, асигнувати на культуру становили в передньому не більше $% на рік.1 '

Наслідком такої політики сіало поступове гальмування культурних процесів у досліджуваний період, нерідко ці важливі пройдеш розглядались як другорядні.

Другий--розділ "Характеристика основних напрямків розвитку художньо! культури Сірії" присвячений дослідженню іоторнч-нихкоренів сучасної сірійської художньої культурі, її основних тенденцій та особливостей розвитку в 70-80-х роках.

Історично культура Сірі ї до XIX ст.розвивалася в єдиному руслі загальноа рабської культури. Під терміном "загальноараб-ська культура” маємо на увазі середньовічну культуру арабського халіфату' УП-Х ст., яка складалася в процесі культурної взаємодії арабів та завойованих ними народів Близького та Середнього Сходу, Північної Африки та Південно-Західної Європи.

Необхідно відзначити важливу роль, яка належала Сірії у загальному-арабському культурному розвитку. Саме тому всі особливості культурні« процесів у Сірії кінця XX ст.були закладені ще в період становлення загальної арабської культури.

У формуванні арабської культура можна виділити два періоди: доісламський та ісламський. Першою важливою особливістю доісламського періоду треба назвати дуже розвинену словесність кочових племен Аравійського півострова. Друга характери риса ~ високе мистецтво у виготовленні виробів декоративно-прикладного напрда®У- - • -

В ісламський період розвитку арабської культури Сірія займала особливе місце. На II територі І було багато племен, які не сприйняли іслам. Саме вони сприяли розповсюдженню в арабському світі філософсько-етичних та наукових досягнень античності ü елінізму. Мусульманський період формування арабської культура відзначається також зміною носіїв культури. Якщо до ісламу суб"єктом культурного процесу були широкі народні маси, то в період середньовіччя носіями культурі стають окремі вчені, поети та їх оточення.

І. Арабское единство. - Дамаск, 1977. - С.95.

Після введеш« писемності всд-арайська культура серед-, ніх віків розділилась на офіційну /класична арабська мова/ і неофіційну /народна - мова, образи, форми і жанри якої не фіксувались письмово і яка складалась із.стійко! суміші арабської традиції і різноманітних племоіших традицій основного населення^

У сучасній сірійській культурі тісно переплетені два корені: класичної арабської і фольклорної народної культур. Ile особливо проявляється у традиційних жанрах худокньої культури: літературі, музиці, архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві та ін. Такий стиль особливо яскраво проявляється в письменників Ханнаміна, Валіда Міамарі, композиторів Сулхі, Альваді і Сухейль Арафе. • ■

Нові нетрадиційні жанри: ігіно, театр, радіо, телебаче?іня виробили стійку тенденцію до взасмопосднашія цих стильових особливостей у нову культурну систему. У зв"язку з унікальним етнічним, географічним, соціально-політичним та економічним полоненням на Близькому Сході, Сірія, як.ніяка інпа країна, відкрита для- впливу західноєвропейської і американської культур, що,з одного боку - збагочуз П культурний досвід, а з іншого - перетворює сірійську архітектуру, музику, літературу на середній арабсько-європейський конгломерат.

Культурне життя Сірі! 70-х - пертої половини 80-х років відзначається створенням.перпш: творчих спілок, які об”сдкзли основну.частину художньої інтелігенції країни. Нові для сірійської культури форми і жанри - кіно, телебачення, преса, театр - перебували в цей період на стадії становлення.-Не маючи глибоких історичних коренів, вони переймала все європейське, що безумовно знижувало художній рівень їх діяльності.

. У третьому розділі "Підготовка кадрів художньої культури Сірії" васвітлкються проблеми формування кадрів сірійсько] художньої інтелігенції. Особливу роль тут відіграє, на наш погляд, період французького мандату /1218-І34¡5 pp./, який приніс в культурне ниття країни відповідні зміни, сприяв розповсюдженню світського способу ниття. В багатьох містах відкривались ліцеї, де сіріШі могли продовжувати навчання, прилучатися до досягнень сучасної культури і мистецтва. Еикла-

дашш в цих навчальних закладах велося лише французькою мовою. Разом з там, французькі власті не заперечували проти відкриття клубів любителів мистецтв, гуртків художньої творчості, приватних икіл мистецтв, в яких викладання велося .. арабською твою. Тому, починаюча а 20-х років, подібні об"ед-иашш любителів мистецтв стали провідними у формуванні сірійської художньої інтелігенції. В ішх вивчалась музика, образотворче мистецтво, акторська майстерність. Клуби художньої ін-телігеїщії виховували нове покоління любителів мистецтв, . сприяли професійному становленню і зростанню національних зірок музики, театру, образотворчих мистецтв. Діяльність цих клубів сприяла зміні традиційних поглядів владних структур Сірії на діячів худ'ошіьої культури, зокрема музики. З 194? по 1990 р. у Сірії були створені Інститут східної музики. Арабський інститут музики, Аллепський інститут музики, музичний Інститут Спілки революційної молоді Сірії, Вищий інститут музичного мистецтва. ' . .

_ Підготовка кадрів професійних письменників Сірії здійснюється у Дамаському університеті, Арабській і Дамаоькій академіях, а такоя у різних гуртках та об'єднаннях молодих авторів. . . .

Художників, архітекторів, діячів кіно, театру і телебачення Сірії готують за трьома напрямками. Перший з них - це безпосередньо на факультетах мистецтв та архітектури в Дамаському і Халібському університетах. Але ці факультети відкрились недавно, а до цього молоді представники художньої інтелігенції одержували відповідну освіту в країнах Західної та Східної Європи. В 70-ті роки почало широко практикуватися -запрошення на викладацьку роботу до Сірії творчої інтелігенції з Радянського Союзу та європейських країн. Так, радянські музиканти тривалий час викладали музичні дисципліни в Дамаській консерваторії. . Радянські хореографи надали велику допомогу у отворешіі сірійської хореографічної школи.

Спілка радянських художників в 70-Є0~ті роки брала активну участь у створенні Сірійської спілки художників, зокрема Міністерству культури Сірії були направлені організаційні матеріали щодо створення вказаної спілки, тематичні плани та інші документи, на основі яких були розроблені аналогічні документи Сірійської спілки художників.

Ціла плеяда художників Сірії була підгочовлена Московським художнім інститутом ім.Ь.І.Сурікова і Ленінградським інститутом живопису, скульптурі та архітектура ім.І.Ю.Рспі-на, зокрема Абдель Манан, Шаша, Халіль Анкарі, Мілат Шалій, Аліль Халіль, Гассан Саббар, ІІабіх Бадан, Ніхад Нохсід, Іо-сам Хаттіто та ін. -

Перші сірійські архітектори одерхали професійну освіту у Франції. В 1960 році на інженерному факультеті Дамаського університеті' відкрилось архітектурне відділення. Викладали фахові дисципліни на цьому відділенні педагоги з ЩІР і Франції. Перші національні сірійські зодчі Х.Фарра, Н.аль-Каср.зуї, Б.Тайяр, Д&.Абдухадід, Б.оль-Хаккім своєю творчістю і викладацькою діяльністю в Дамаському університеті фактично визна--чили майбутнє сірійської архітектури,.як власне національної та арабської. Архітектурну освіту сірійські студенти одержували .також у Західній Європі на архітектурному факультеті Сор-бони /Франція/ та в архітектурній академії в Берліні. - '

. Значну роль у підготовці сірійських кадрів художньої інтелігенції відіграла Україна. В 70-80-ті роїш вона активно співпрацювала із створеним у 1967 р. Товариством "Сірія -СРСР”. У рамках цього співробітництва сірійська громадськість мала можливість широко ознайомитися з художньо® культурою України. Сірія щорічно направляла на навчання в українські художні вузи і вузи культури значну кількість студентів та аспірантів. . - . -

. .-Таким чином, підготовка кадрів худоглшої інтелігенції .. Сірії розпочалась приблизно в 20-ті роки XX ст. в самій Сірії у франкомовних ліцеях та арабських гуртках любителів миотецтв. Протягом наступних десятиріч сірійські діячі культури одержували відповідну освіту як у країнах Заходу, так і в Сірії. Б .60-ті.роки після.підлисання угоди про культуріе співробітництво мін СРСР і Сірією щорічно близько 100 студентів та аспірантів одераували освіту з гуманітарних спеціальностей у Радянському Союзі. . .

- Внаслідок того, що сірійська творча інтелігенція форлу-сться і здобуває необхідну фахову підготовку-як в Сірії, так і за кордоном, культурне життя країни залишається відкритим для широкого впливу пеаробомовішх культур.

Четвастиіі тоз’їіл "Зв”язки t співробітництво Pipi! в галузі художньої культури з іншими країнами /на прікладі колишнього СЮР та Україна/" присвячений питанням міжнародного культурного співробітництва Сірії, яке в 70-80-ті роки було надзвичайно інтенсивним. Вивчати матеріали архівів як Сірії, так і колишнього СРСР і України, можна зробити висновок про те, що мішюродаі зв"язки Сірії в галузі культури необхідно розглядати в трьох аспектах: по-перше, зв"язки і співробітництво Сірії і СРСР; по-друге, співробітництво Сірії з іншими зару^ішшми країнами; 'по-трете, взаємозв'язки в галузі художньої культури Сірії та України.

Сірійсько-радянські культурні зв"язки базувалась головним чином на угоді про культурне співробітництво мік Сірійською Арабською Республікою і СРСР, яка була.підписана 19 серпня . 1962 р. Всі плани upo наукове і культурне сі. .вробітшіцтво, які були закладені міх цими двома країнами в 70-ті роки, були практичною реалізацією вищеназваної Угоди, так як'нею передбачались розвиток і зміцнення співробітництва, обмін досвідом і досягненнями в галузі літератури, науки, мистецтва, освіта та охорони здоров"я шляхом направлення груп та окремих лвдеіі, взаємного обміну вчен їй і спеціалістами, а також розвиток зв"язків між навчальними закладами і науковими установами, співробітництво мік музеями, обмін худокніми виставками, театральними та іншими худокніми колективами, проьедешш кінофестивалів, переклад і публікація літературшх творів.* .

•У вищих навчачьішх закладах Радянського Союу сірійські студенти почали навчатись з 1956 року. Якщо, в 1356 році в СРСР навчались тільки 3 сірійці, то в січні IS72 р. - вав 10-10, ь тому чис'Ч 5S7 студентів, 174 аспіранти, 54 стакери і 215 чоловік на підготовчих факультетах.

У 1-63 ¿.оці кількість тих, що навчались у вузах СРСР, становила 3354 чоловіка, тобто зросла більше,ніж у 3 рази.порівняно з IS72 роком.¿ Це свідчить про те, ідо обидві країни

[. Див.: "СЗорішк действущих договоров, соглашениіі u коїшен-ций,. заклпченних ССС с яностраншш государствами. "ші.ХХП. -1970. — С.627.

2. Поточний архів Посольства CAP в СРСР. Док.К І74/0К.

накреслили широку програму цодо підготовки сірійських ііаціо-нальних кадрів. . ' . -

. Обобливе-місце у зв"язках і співробітництві Сірі? в галузі-художньо Г культури з іншими країнами займав співпраця з Україною. Початок їй було покладено в 1965 році, коли було створено Всесоюзне товариство "СРСР - ОЛР" /Сірія декілька років входила до складу 00"єднаної Арабської Республіки, с;;о-рочепо - ОЛР/. До цього Об'єднання від України входили дор-кавні і.гродйдські діячі, представники творчої інтелігенції, науковці. .

Колективними членами цього товариства стали окремі вищі навчальні заклади України, чимало заводів, фабрик, які поставляли свою продукцію до ОАР. Вя'е перші кроки в діяльності цього товариства були спрямовані саме на розвиток співробітництва з арабськими країнами в галузі художньої культури.

Культурне співробітництво.здійснювалось за такими.основними напрямками: обмін делегаціями творчої інтелігенції, колективами художньої самодіяльності,-організація кінофестивалів, виставок художніх творів, творів прикладного мистецтва, графіки, дитячого малюнку, проведення спільних заходів, присвячених знаменним датам, видатним діячам науки і культури та ін. .

. У висновках підведені підсумки дослідяєішя, зроблено відповідні узагальнення: •

1. Худоякя культура Сірії в 70-80-х роках XX ст.розвива-

лась як єдиний цілеспрямований процес, обумовлений, з одного боку, історичнії:.»! особливостями арабської культури, з іншого

- впливом сучасних зарубікних культур. У зв"язку з традицііі-ним високим рівнем неписьменності населення, в арабській культурі, в тому числі і сірійській, фактично функціонує дві культурні традаці ї: класична і народна. . .

2. Здійснення цілеспрямованої державної політики в пзлузі

культурі розпочалось в Сірі і фактично з 1976 року, коли в країні почали проводитися значні політичні, соціально-економічні та культурні перетворення, які одержали в сірійській історіографії назву "виправного руху". -

3. Для розвитку сірійської худояньої культур!! В 70-С0-Х роках характерним с одночасне існування "нового.стилю", яки;1, поєднує класичну арабську спадщину з сучасними європейським

ib -

ua-i'üAüUii i , i-a ілшш чисто класичного, »жому прита-

машшіі тільки даьньиарибський досвід. •

4. і'озби'іок національно! сірійсько! культури, иауки та исьівд в досліджуваний період невіддільні від процесу культурного і наукового обміну мі* Сірією, CFCP та Україною,-гак як

ь зазначені роки велика кількість сірійсько! худокньоf інтелі-гешйі одоі«ала відповідну освіту в художніх вузах CFCP та Ук~ раїші. Ь цей eü час розпочались контакти, обмін досвідом ніж творчими спілками та окремими діячами культура цих країн.

Необхідно, на шш погляд, відзшчати, що вказані культурні ав“яаки, маючи загальна позитивне значення, в деякій мірі і негативно вшивали на розв"язаішл завдань культурного будівництва. В планах соціально-економічного і культурною розвитку Сірії та іі на практиці часто поспішно, без критичного аналізу та узагальнення переймався.і впроваджувався досвід колишнього СРСР, країн "соціалістичної співдружності", без належної« врахувати стану соціально-економічного розвитку, національних особливостей Сірі Í,. ї f .МОГ4ЛИВОСТЄЙ. -

5. Включення Сірії в активний гуманітарний обмін має в цілому для розвитку .художньо І культури подвійне значення: з одного боку, зростає загальний культурний рівень нації, а з іншого - під впливом західно-європейсько! культури національна сірійська культура поступово руйнується і перетворюється на єдиний конгломерат стандартної арабо-европейськоІ масової _ культурі. Саме явище "сірійська оучасна художня.культура", на наш погляд, е продуктом боротьби і окладної взаємодії давньо-арабсько! і сучасної європейсько! культурних традицій.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

І.. Громадянська політична пісіш-в арабській сучаоній музиці // Збірник статей аспірантів Київського державного інституту культури. - К,, 193-1. - 0,5 д.а. .

. 2. Традиційні форми і жанри музичного мистецтва Сірії //

Збірішк статей аспірантів Київського державного інституту культури. - К., 1994. - 0,3 д.а. .-

3. Зв"язки і співробітництво Сірії в галузі художньої

культура з іншими країнами //Питання культурології. Щквідом-чий збірник И ІЗ. - К., 1934. - 0,5 д.а.