автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Речевые механизмы формирования эмотивного значения в эмотивно нейтральных словах (нa материале современного английского языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Речевые механизмы формирования эмотивного значения в эмотивно нейтральных словах (нa материале современного английского языка)"

шіїзсьісиг] детЕШ/і МнпИсш'ймп уіііверсзп’^г

' ОД

_ На гранах рукопису

•, , «7 -*/'.»

і •- . . ?

ЇРОіДЖ * Уді їінр.о naseua

ІІОВЛШЄйі МШІІІЗШі *0ШУ£ШШ ЕМОТИВНОГО ЗНАЧЕНІ!!!

В 2НОШЫ1С НЕЙТРАЛЬНИХ ОКОВАХ ■

/їв матеріалі сучасної англійської иоіи/ ,

Спзціавьнісго 10.02.01 - гв{*і.чнсь«і иоьа

■ (зтгре|«рїї

на здоїіуття вчвигго му гоня кйбздкдата фіг^асгічшп; пауз:

ііиїз - 3994

Депортацією е рукопис .

Робота виконанії на кафедр} лексиколог її те стилістики англійської мови Київського державного лінгвістичного унійерсптоту

Науковий керівник - кандидат філологічній наук,

.доцент І.М.ІОНОЗА,

Офіційні оподантн - доктор філологічних наук,

професор І.«.ХАРИТОНОВА

• - кандидат філологічних наук,

. ' Доцзнт Т.П.АРДШОВНУ

Гіровідіа установа - Черкаський державний гвдагогічннй .

. інститут

Захист відбудеться "_____" _____________ 1994 року о_____годині

на засіданні спзціалізоваиої ради 113.14.01 по при су діез нню наукового ступзнл кандидата наук у Київському державному лінгвістичному університеті /252150, Київ, вул. Червоноармійське, 73/. З диоєртг.цісв моит ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розіслано р.

Вчений езкретар сгюціаліаованої рада

Лад лінгвістичних досліджень останніх, десятиріч характерним g зростаючий інтерес до вивчення значення мова з точкл зору комуні іотивяого підходу, який передбачає розглга його ліс одиниці, призначеної для виконання певних комунікативних функцій. Мота в сю їй комуні іативніЕі функції служить кч тільки для передачі ін-$орлації, але й для вираження емоцій. Саме тому мовні засоби вираження емоцій становлять пеіяий інтерес для лінгвістів, які досліджували різноманітні групи емотивних слів /В.и.Ананін, Л.Д.Тарасова, Іі.Schmidt, W.Wlpplch/» М8Т0ДИ ДОСЛІДНШЯНЯ ШОТИВНОГО компонента значення /В.І.ІИажовсьглй, б.Ю-.Мягкова/, емоційність фразеологічних одиниць /0.І.Коддраикна/, особливості функціонування емотивного слова в мовленні /О.С.Балов, R.Fiohler, В.Fischer/, емоційний синтаксис /Н.В.Бурєяіна, О.П.Сршова/, проблеми емотивності тексту /В.1.Болотов, І.МДцакота, В.О.Шслот, E.Dorf-тиіІег-Кагшзак/. Але окремі аспекти теорії емотивності, а саме реалізація емотивної функції за допомогою емотивно-нейтральної лексики, практично на обговорювались. Відомо, пю емотивність може Зути узуальною та оказіонально», тому питання, які саме ксшоненти іексичного значення слова форлують оказіональний емотивний коьпо-ієнт у нейтральної одиниці, викликає певний інтерес.

На вирішене питання, чому в мовленні практично будь-яке слово "може стати емотивним, а також, чому нейтральні лексичні одиниці /тобто НЄ0МОТИБНІ в словниковій презентації/, сполучуючись одне з однім, можуть утворювати емотивні словосполучення, речення /висловлювання/ та надфразові єдності,

0 б' о к ї ом дослідження є лексичні одиниці, які узуально is мають емотивного компонента значення в своїй структурі, а набу-заать у мовленні оказіональний емотивний смисл. .

.Предметом дослідження стаж парадигматичні та син-

таилатичні особливості досліджуваних лаксивдіх одиниць

Актуальність обраної тещі шзначаеться наступними факторам#:

- загальної напрямком сучасних лінгвістичних досліджень на . розі'лад мовішх одиниць з точки зору функцій, які еони досонурть

у процесі комунікації; .

- необхідністю подальшої розробки теорії розвитку значеная слова та теорії емотивності в лексичній се,\’ан?іщі;

- недостатнім щвчешш взаємодії лексичного і граматичного

значень в слові, що е суттєву при дослідженні значення слова Б функціональному аспекті. '

Наукова новизна роботи визначається тім, що у ній шерше кошшексно досліджується емотивний каяіоііаят зкачек-ня з тощп зору його вішрішення в мошбняі на матеріалі нейтральних лексичних ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ ІІІОВЙІ виявляються компоненти семантичної структури нейтрального слова, які сприяють його емотивному переосмисленню. Новим е такоа розгляд голиву лексико-граматичних категорій лексичних одиниць на процес фондування емотивного компонента значення в їх структурі. ■ ' .

- Основною метоп робота є вивчення механізму формування емотивного компонента значення в нейтральних лексичних одиницях та встановлення лінгвістичних факторів, які впливають на цей процес. Основна мета роботи визначила необхідність вирішення таких конкретних завдань: ' '

- визначити специфічні особливості семантики нейтральних лексичних одиниць, які сприяють формуванню емотивного компонента значення в гішаяенні;

- виявити семи, на основі яких виникає емотивний компонент значення, та визначити їх місце в ієрархії семантичної структури

слота; . . ,

- визначити мехаиізг формування емотивності слота в межах словосполучення;

. - визначити механізм формування емотивності слот в межах

речаннєвого та йаЛфразового висловлювань.

Матеріалом дослідження слугували прозові твори англійських та американській: ііксменників ХІХ-Ж століть. Лєк—• сичи і одиниці для аналізу відбирались методом суцільної вибірки загальнім обсягом біля 4 гллн. слововживань.

Методика дослідження визначається завданнями, матеріалом, спрямованістю риботп і носить комплексний характер. Вйвчйння відібраних лексичних одиниць в залежності від вирішуваного конкретного завдання проводилось на осйові застосування наступних методів та дослідницьких прийомів: І/ дефініційного

аналізу - для визначення поняттєвої віднвсеності лексичних одиниць та встановленая їх "іюГітральності'', й/ компонентного аналізу - з метою встановлення семного складу лексико-семантичіюго варіанта тй при класифікації лексичного касиву на лексико-семан-тичні групи; 3/ елементів багатоступеневого компонентного аналізу - а'метою виявлення глибинних сем у структурі лексико-семан-тйчного варіанта; 4/ дистрибутивного та контекстологічяоґо аналізів - з метоп виявлення контекстних умов маніфестації глибинних та індукування оказіональних сем.

Теоретична знач и м і с т > дослідження полягає в розробці однієї з проблем емоційного в лексичній семантиці; лінгвістичний опис формування емотивного компонента значення в семантичній структурі емотивно-нейтральних слів, встано&ченяя компонентів лексичного значення, які формують емотивність, розширює наші знання про семантичний потенціал словесного знака, спри-

яз подальшій розробці таорії зміни та розвитку нового значення олова. Діне дослідження в певним внеском у теорію синтагматичнії* відносин; результати даного досяідквння доповнюють положення у гадузі взаємодії лексичного і граматичного значень в слові, у поглибленні знань про семантичну структуру слова.

Практична цінність дослідження полягао у можливості використання фактичного матеріалу дослідження, його основних подолань та висновків у процесі викладання теоретичних курсів і проведення семінарських занять із лексикології /розділ "Семантична структура слога”/ та стилістики англійської мові!, при читанні спзцкурсів з лінгвістики тексту, в лексикографічній практиці, а також при написанні курсових та дипломних робіт.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу» деох розділів з висновками де кожного, загальних висновків, списку основної, використаної літератури, списку дій рол ілюстративного матеріалу та додатків. .

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідаенші, її актуальність, теоретичне та практична значення, визначаються його мата і завдання,, виділяються об’єкт іі. предмет дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У первому розділі - "Парадигматичні особливості лексдачих одиниць, які формують емотивно значення в контексті" - викладено основні теоретичні та вихідні положення роботи, дасться парадигматичний аналіз досліджуваних мксичних одиниць.

У 'другому розділі - "Механізм виникнення емотивного значення в нейтральній лексиці" - досліджується функціонування емотивно-нейтральних лексичних одиниць в різних типах ' контексту: у ^восполученні, висловлюванні, над*разовіа єдності.

У загальних висновках . підводяться

Підсумки, оснозііі результати робота узагальнюються } квкрзслгазт;-»-ся торсгактпви подальших дослідгань.

Апробація роботи. Основні положення і результати проведеного дослід;г.зння обговорювались на науковій коїфзрзн-ції "Контекстуальна ваазмодія одиниць різних рівнів" у КДШ14 2? жовтня 199# р., на науковій конференції у Волинському дзр-кавно-ау ун-ті ім. Ласі Українки 14 квітня 1994 р., на Першій Національній конференції jA.TEFlr-tHcra.ine у КДОІІІ.І 22-24 квітня 1994 р., на Першій регіональній міжнародній конференції "Мова у відкритому суспільстві" у Чернігівському педінституті 12-13 травня 1994 р., на 'Гротій міжнародній конференції "Мова і і^льтура" в Українському інституті міжнародник відносин Київського університету їм. Тараса іііезченка 28 червня - 3 липня 1994 р,

У ході дослідження були досягнуті результат;!, які молить бути сформульовані у вигляді п о д о ?к о и ь, ц о вилося-т.ься на захист: .

1, Ііеіітральні лексичні одиниці англійської мови набувають емотивний компонент їх зігачоиня я тексті у вигляді емотивного по-танціала слова, пов'язаного з можливою актуалізацією в контексті неявних ініенсіонзльнік емотивних компонентів семантичної структури слова /глибинних інгерентних емотишкх ознак/, притаманних слову як частіші мовної, системи, або адгерецтнкх емотивних ознак, набутих словом тільки в дано:«у контексті.

2. Вирішальну роль у виявленні емотивного компонента а нейтральних лексичних одиницях відіграють лексико-граматичні категорії конкретність/абстрактність, шта/дажива істота, (^узгодження сама цих лексико-граматичних категорій з причино» формуззння емотивного компонента значення а контактно розполоханих нейтральних лексичних одиницях в контексті олозосподучаннк.

3, У контексті рзчанна іменники та прикметники утворюють саоерідна субстаїтшіз пола, всі компоненти якого, будучи підпо-рядкованимк загальному змієту висловлювання* спливають один на одного як при контактному так і при дистантному розположтші слів. Поява хоча б одного іменника з протилежнім лексико-граііаїичнга значенням приводить до трзгрупунання сам в інших іменниках, що функціонують в даному рз чанні.

4. У контексті надфразоеої єдності перегрупування сам, або індукування емотивної соми контекстом у семантичній структурі нейтральної лаксичної одиниці е рззультатаї впливу сигналів про емотивну інформацію, у ролі яких виступають лінгвістичні та даралін-гвістпчні засоби.

Основний зміст роботи

В даному дослідженні основним положенням е тз, що практично £5удь-яш найтральнз слово в залежності від мовлэннецога або ситуативного ионтоксту, р якому поло ввивається, мода стати носієм емотивного значення /О.В.Алаксандрова, Ш.Ьалі, В.А.Звегінцов, В.І.Шаховський, Н.Д.Шмальов/. Але катеріалк дослідження вказують, що нз кожне емотивно-нейтральне слово має потенційну здатність виражати еиоції. На відбір лексичної одиниці в мовленнєвій ситуації накладаються пзвні лінгвістичні та екстралінгвістичні обмеження. Мова для учасників комунікації являє собою сукупність нори: норми мови та порий мовлення, У мові норма - це закріплений регламент, а в мовлзнні - правила використання цього регламенту /Є.іі.ііеднікова/. Існуючі в мові граматичні, семантичні та стилі стичні зв'язки вимагають правильного вживання мовної одиниці та побудови ланцюжків слів /і.Ц.Лооман/. Це обов'язкова умова для того, щоб мовлашш бу-

ло зрозумілим. Мова, на відміну від мовлэння, утворэна регулярними рисами своїх: одиниць і відношень ніж тын і нз допускав елементів випадкового та [«впорядкованого; У мовлэинг к портативні відносини часто порушуються /Ип Нле/. ВІДОІЛОННЯ ВІД норлі В М0ВЯЄШИ відбуваються свідомо з матою подолати мовний стереотип для вира-тоння ссоої індивідуальної оцінки та емоційного впливу на адресат. На думку В.І.Болотова» будь-яке поруїшннп норми вживання мовної’ одиниці в новлзнні приводить до появи інформації емотивного характеру, В зв’язку з цим ми будували свою гіпотезу про існовання спэ-цифічних особливостей в семантиці нейтральних слів, які сприяють формуванню емотивного компонента значення в конто кеті,

Озред слів, які набули емотивний компонент значення в тексті, виділяються дві груп;:: І/ слова, семантика яких характеризуйтеся наявністю на глибинному рівні значзкия слова індикатора емотизнос-ті; 2/ слова, семантика яких характеризується семантичноп невизначеністю.

Індикаторами емотивності слугувть езші, виділені за допомогою метода компонентного аналізу слова "reeling”, яго о центарльнш поняттям ЯСГ "емоції та почуття". Дня цього із тлумачних словників були виписані всі значення слова ''feeling". J3 словникових дефініцій були відібрані такі семи: consciousness, belief, sensation, excitement of mind, sense, emotion, sfintinait.Lfcf! СПИСОК було доповнено синонімами слова "feeling", виписаними із словника синонімів англійської мови affection, passion, а також словами, зв'язаними а поняттям "feeling", відібраними з тооаурусу Рожо: experience, responsiveness, response, reaction, realization, impression, emotionality, eaotionalisa, affectivity, expression, attitude, demonstration, state of mind.

Наявність у словникозій дефініції індикатора емотивності або

виводрння його методом словникових трансформацій свідчить про потенційну можливість тієї т ішої тйтральної одиниці виконувати емотивну функцій в повних умовах контексту.

Було встановлено, що більпість нзйтрйльних лзнсичшгк Ьдшиць на глибинному рівні значення мають емотивну саму*

При виявлені глибинних сам ми використовували елейаитй багатоступеневого аналізу, який пзродбачаа» що слово в мовленні обов'язково р-алізуе частину інформації, яка прйїамянна йому як одиниці Номінації в системі мови.

Емотивні сомі! виявляються на різній глибині: «а І-УІ кроках словникових трансформацій. Наприклад: , ’

до - move, pass from ове point to another) ,

move - cause to be in a different place or attitude /нзршяй крок трансформації/;

reporter - регзсп who re-ports for a newspaper; report - give as news;

news - new or fresh infomafeion; ■

infornafcion - something told; ,

tell - make known; ■ ■

know - have in the mind;

mlna - feelinr wishing /шостий крок трансформаці ї/.

Семи move, mind s семами-основами індикаторів емотивності.

'Дослідження дало можливість визначити місцо сем-основ індикаторів емотивності б семантичній структурі слова. . ■

В структурі лексичного значення слова ми розрізняємо, слідом за Ц.В.Кікіїіним, інтансіонал /ддро/ та імшіікаціонал /периферію/. Імплікаціонал - цз потенціальні соми, що залежать від властивостей предшта реальної дійсності, що називаоться словом, які не увійшли в первинну номінацію, але. потенційно можливі при вторинній номіна-

ції, оказіональній, або закріїшиій в лаискко-сомантірисму варіанті Д.В.АрнольдЛ В основі імщікаціоналу легат нз тільки наукові4 а й науково-популярні та просто киттзві знання.

Ііи виділяємо поверхневий та глибинний рівні інтоцоіоналу. По-взрхкешій рівень вндвчпа ярці семи: аргісеми та дифвряіщіальні семи, які знаходять підображзнця в словникових дефініціях слів. Глибинний ріваць шслвчае наявні cai.su. Вони внчлзновувться ;за допомогоа іютодики словникових трансфор-іацій на ріпних кроках аналізу. Ступінь передбачуваності та вияалання значень, які'виникли на о снобі не яв цю: інтонсіонііжікх сем, великий, оскільки ЕОНИ задані глнбкннш рівнем мови.

Наявність сзм-осноз індикаторів емотивності в дефініції слова дозволяв відвести Ь: до явних іиіенсіоітльшк сен та прогнозувати здатність того чи іюгого слова отримати о пзвшк умовах контексту емотивна значення, ’

Індикатори омотнмості, виведені методом трансформації семи, підносяться до наявних інтенсіональнік сон. .

, Такім чином, хдкенчні одшшці, сеиснтцка яких харакгарвауегь-ся наявністю на глибинному рівні значення слова індикатора смолив-і?ссті, реалізують емотивний компонент значення внаслідок агиуалі-ЗЦЦІЇ НлшННХ інтснсі опальних емотивних компонентів.

'-•Значення лзксцчнісс одиниць другої групи характеризується со-манткчкоз невизначеністю» Значоння слова на завада можна охарактеризувати з повнсм визначенім»: деякий еламзнт значенні! на мош бути приписаний слову безумовно. Така ситуація досить виразно відображена в тлумачних словника'?, дз зазначання на дакяі озмантич-ні ознака ряду слів суарозодаувїьсі^ саооріднімі сбиовкзня: "ази-чайно'*» "ирзвашс", "головши чином" і г.і'н. /Н.Д.Шуздьог/.

Під семантичною швизначзнісги ції розуміймо рсемптість са-

ионтйчііих шк слова, яка відображає нечіткість понятійного онізду локсичного оначаиня /Т.Є.Нэдашковська/. 0зман?нчна невизначеність

- ір властивість лзксичного аначення слова, яка відображає відповідну особливість поняття. Вона фіксується тхуіючнші словниками

і яблів собою в цьому відасітнні оді и із парамзтрів семантичної характеристики слова. Наявність у словникових дефініціях еломзн-тів "or", "uau", "esp.", "etc." га in. мц вважаємо індикаторами семантичної новизначеності.

йвігцз семантичної нсвцзначанооті притаманна для лексичного значення багатьох слів. Матеріал нашого досяідтлшш свідчить про та, що в англійській ирві ця риса властива всім смисловим частинам мови: іменнику, ррикмотшіку, дієслову:

apartment — п - а гоои or suite of го.оиз to live in і wooden - at3j - made of or consisting of aoodj Ьцтгу - v - move w Sd e»th quickly or too Семантична невизначеність проявлявться на рідних ділянках значоння слова: в ядрі, на периферії, або'і в йДрі, і ні шригїарі ї. ' йдзрна сси а - стршшзва в лексичному значенні, Вона безпосередньо вв’язана з відображанням відповідного поняття.' Тому саман. s '

тична давкзначаність проявляемся в адзрній сомі в нз значній мірі. Як правило, в дцрі значення має мгецо зіставлення двох ознак поняття. ЕІаприклад: .

canale - a cylindrical їздзз of tallow or wax with a wick

through its centre, which gives light when "burned /варіюється ознака "виготовлений 3 певного матеріалу”/;

diet - what a person or aniaal usually eats and drinlcs /ва-ріюзться ознака "особа/неособа"/.

В іменника leaf семантична нзвизначзність проявляється на

пзрііфзрії значення:

leaf - any of the flnb,thin, expanded orjjnna, i?su green,

growing from the ofcern or- t«l,; of a plnnt. .

Індикатор семантичної нзвигнпчзносгі прислівник usually утсчнгз поняття, вирадано в пдзрній сені.

У Дієслова hurry - move or do зяЬЦ quickly or too quickly

- семантична невизначеність проявляються і в ядрі, і на пзрії'>дріі значення, слова. У ядрі оначшшл сомяпгстт невизначеність ві:па:гя-сться сполучником or то ноозначонии заіімоиншсом something, лкий вказує на деякий прздмот, т ід8нти]іікуючи його. На гар»;»зрії значення варіюється ознака "інтенсивність виконання дії".

Лексичні одішиці, семантика які ж характеризуються сс-иоітгшсд нзвигначоністпз, мають нечіткі, розмиті макі семантичного простору, Який вони покривають. З основі сог/античної невизначеності мовних одншщь ло::;;;ть відсутність чітких розмзжовуючих лінії1, та наявність числоншк зв'язків та переходів мій предметами, явндами та сі: уз-ціячн реальної дійсності. Це дає можливість вживати дані лексичні одиниці з дещо зміненими значення:.?’.?, ідо надао їм гнучкість та можливість "пристосовуватись" до найрізноманітніших ситуацій. Се.'.пі, які отримує така лексична одиниця в тексті, s потенціальній:!, і, отзгл, наложать до імплікаціоналу значення. Вони, нз виводяться катодом словникових трансформацій, відсутні на рлнбішнсму рівні значення слова і виявляються тільки в контексті, тобто є адгзрентними.

Тагпім чином, нейтральні лексичні одиниці набувають емотивний компонент значення у вигляді емотивного потанціала слова, під яким ми розуміємо можливі актуалізації інгерзвтнкх емотивних ознак, тобто наявних інтснеіональшк емотивних компонентів семантичної структури слова як частини мезної системи, або адгерзнтшк

емотивних ознак» набутих словом Тільки в даному контексті.

Акіуалізаціп глибинних наявних інтзноіональнюс сам та індукування оказіональних сем відбувається тільки 6 емотивному контексті .

У даному дослідженні ми розрізняємо два типи контексту: мік-роконтекст - контокет словосполучання та макроконтзкеї - контекст висловлювання. Висловлювання в роботі розглядається в широкому значенні • від речення до надфразової єдності.

Слова в мовленні сполучаться вибірково. З'єднання слів у мовленні повинні утворювати словосполучення» які відобрадавть рз-альні або уявні ситуації. Згідно з законом сполучання слів для того, щоб два слова склад; привильні словосполучення, Воші повинні мати, крім специфічних сен, що відрізняють їх, одну загальну саму. Якщо щй закон порушується, use місце семантична Нвуегодюн-ня, внаслідок якого утворввться незвичні словосполучення.

Їй звична словосполучення - це словосполучення, в якому порушуються звичні форми поєднання понять* Наприклад: smiling garden /сад, що посміхаються/, еаотшоав з Пенсе /величезна їиша/, thoughtful hand /задумлива рука/, В даних словосполученнях денотатам /сад, тиша, рука/ приписуються ознаки та властивості* які характерні їм в реальній дійсності* '

Основні аспекти, пов'язані з вивченням Проблеми емотивності в області незвичних словосполучень* включають проблему граматично! правильності, проблему семантичної правильності та пробламу сполучуваності смислів о точки зору відповідності між закодованою автором/мовцем реальною дійсністю ta логічною моделло свіїу.

Незвичні слососполучення завжди ^автоматизують мовний код. Увага негайно пгроклвчабгься на значення одиниць коду. Однак і деавтоматизація, і пов’язана з нею Переключення уваги зі змісте на

форму та подальше гареосмислошш одиниць коду юодігаково пропиляється і!» морфологічному, лексичному та синтаксичному ріші/іх /І.Р.Гальгарін/.

Нпйкраср цей процос простояувтьсл в сполученнях на лексичному рівні, що ПОЯСНЮЄТЬСЯ звичними уявленнями про сні стовпу сторону слова, котра відображав зв’язки і відаопоння об'єктивної дійсності. Відпрацьований автоматизм сполучення одиниць коду змущує ' піддати значення одного з компонентів /вбо обох компонентів/ словосполучення пэрэосмисленню.

При декодуванні смислу незвичних словосполучень застосовувався метод аналізу трансформсзаних сначэнь складових е.таментів, грі! якому відбувається погук семантичних ознак, які об'єктивно відображені в словниковій дефініції.

Метод аналізу трансформованих значень дає можливість просте-*я>ги плях переосмислення значень елементів словосполучення, а також визначити механізм щз імення смислів.

При сприйманні слова в його звичайному значенні у свідомості випливає, ли правило, мінімум сем, частіша всього одна - основний компонент значення. Решта сем, які формують в мові смисловий зміст слова» залишаються на периферії сприйняття або навіть на помічаються в контексті повсякденного мовлення /Н.В.Чзремісіна/.

Значёння слова в незвичному словосполученні суттєво змінюється. Незвична сполучуваність визначає виниюйння нової семантичної ій?іормаціїі в семантичній структурі слова змінюється і склад, і кількість випливаючих у свідомості сем, і своєрідність їх комбінаторики. СЬмантична структура слова в незвичному словосполученні, як правило, чййтновб повторює семантичну структуру слова в прямому значенні: на відміну від вихідного набору сем в сошому склад} слова відбувається зсув сем. Заміна категоріальної семи йде за

лінією семантичних категорій:

■ - "конкрстність/абстракхиість": wings of joy, the ouashine

of love, tbs altars of шу

- "кива/нокипа істота": the paper's bedtime, friendly trees, lazy water, an angry pencil;

- "особа/нзособа": a haggard ship, to marry йопэу.

Прирощення емотивного значення до семантики нейтрального слова мохи відбуватися і в умовах компяетивного синтаксичного зв'язку. Наприклад, у словосполученні to narry money дієслого иаггу семантично орієнтоване відносно тільки особи. Внаслідок влшвашш даного дієслова з іменником, що позначає шжіту істоту, на семантичну структуру останнього нашаровується додаткове значення "особа". Зсув категоріальної сомл відбувається за лінією "особа/неособа”.

Емотивна переосмислювання нейтральних лексичних одиниць відбувається в процесі семантичного зіткнення слів у будь-якому типі словосполучень, включаючи і предикативні. Наприклад: feet were ninglng, tooth, was jimping, eyes went, words dancod.

Як правило, переосмисленню підляго.оть обидва члени словоспо-лучання. . .

Включаючись у 'іудь-яке речення слово набирає відповідної формі; і виконує гізвну синтаксичну функцію, функціонування слова у ро-чанні являє собою процес взреплетіння його граматичних та лаксич-[іік аспектів. Локсичнз значення, ка думку Є.І.Изндельс, відноситься до умов роалізац;ї граматичних структур в такій ю мірі, в якій граматична характеристика а умовою реалізації слова в лексиконі.

Граматичне значення неоднорідно за своєю природою і поділяється на основне - начення морфологічних категорій та додаткове -значення синтаксичних функцій, яких слово набуває в мовленні.

Додаткове граматичне значення вступав в тонкі взаємовідносини з основним лаксичшзі значенням слова. При узгодженні лексико-граматичних компонентів відбувається реалізація основного значення слова. Але матеріалі! дослідження свідчать про та, що така узгодження зустрічається рідко. Частіша додаткова граматично значення внявлязться у протиріччі з основнім лексичнім значенням. Це створте умови для пояли емотивного компонента значення в семантиці нзПтраліного слова.

У реченні на значення слова впливають на тільки семантичні зв'язки контактних слів, але й зв’язки, які виникають між дистантно розташованими лексотниші одиницями.

На поязу емотивного компонента значення в семантиці нейтральних лексичних одиниць у реченні впливає сзмантнна предиката. Предикативний члзн складеного присудка завжди спрямований на позначення ознаки» стану суб'єкта, а дієслівна частина виконує лиш функцій зв’язку. Наприклад; The square chtnneya, broken and uneven, lcoko4 drun&ea (Cronin)j дієприкметник минулого часу drunken має опосередкований смисловий зв'язок з ішнником сьіипеуа. Дієприкметник drunken зв'язаний своїм значенням з внутрішнім світом людини і мав у своїй семантичній структурі компонент "регзоп", Ддл суб’єкта дії, вираженого іменником chimneya у значенні "частіша будівлі", не властива ознака, що характеризує внутрішній світ людини. Значення слів square, chimneys, broken, uneven об»0днуються за ознакою "нежива істота", "неособа1', тому поява в синтагматичному ланцвгу дієприкметника минулого часу drunken у ролі предикатива, семантика якого орієнтована на живу істоту, особу, а нзочіку-вана і сприяв емотивному гораосмислешго іменинна chimneys.

В реченні значення кожного наступного слова підпорядковується смислу висловлювання в цілому. Кожне наступне слово у висловлваан-

15

ні додаа нові "деталі" смислу, Наприклад у висловлюванні: "Оіі, well Jules here will compose for you a little neal that will be a роалі - positively o poem" (Chriatle) емотивному гераосмислан-н» відлягав іменник aeal. В семантичній структурі дієслово сок-роао в ролі об^еквдого синтаксичного елашнта мою виступати тільки той ішнник, кішй позначає літературний або музичний твір, Ішнник meal наложить до інзої лакслкс-сзмантіїчної груші. Поява в синтагматичному’ ланцогу іменника роея, а якім дієслово сайрове семантично узгоджується, підтвердну? ірзвичде вживання іменника пеаі. Такім чиш, ігри подальшому розгортанні рзчзння праворуч чиниться уточившої значення ішшшка meal ПІД впливем езмантикк слова poep /piece of creative writing, eg one expressing deep feeling on beautiful language/.Внаслідок опосередкованого впливу ішнника poGa на аначеннк іизнщш meal, останній гереосм подраться і отримує додаткова значення expressing aeap feeling, що накладається на основне. - ' .

ІШННИКИ б реченні утворюють своєрідне субстантивно ПОЛО, всі члзни якого впливають один на одного. Суттєвими при цьому є лзісси-ко-гракіатичні категорії тік і манни лі в, які функціонують в реченні. Наприклад: marriage wan a v.hia of youth, a paafling cloud, no

bigger fchaa a nan’D baud" (Shaw). Іменники narriags, youth, whlaa налакать до абстрактної лексики, в той час як імзнншс cloud позначає конкретне поняття: р його семантичній структурі імпліцитно присутня сема "розмір1'. Завдяки опосередкованому впливу на ішнник marriase зі сторони соиантики конкретного іменника cloud абстрактному іменнику carriage приписується властивість конкретного предмета - мати розмір. .

Займенники третьої особи однини he, she сприяють формуванню еиотивного компонента значаннп в даксичних' одиницях, якщо he або

she замінить іменники, що традиційно осміхаються займенником Lt. Наприклад: "When will the train be In?"'said Ed ward to tho telegraph clerk. • '

"In f ive-and-thirty minutSs. Shy’a now at L. (Hardy). Внаслідок опосередкованого впливу значЗішя займенника оЬо на іменник train та основі віднзсеності з одніс.) і ти* самим референтом на семантичну структур/ ішнникй train накладається додаткове значення "feoale person". .

Часто нейтральна лексична одиниця отримує емотивний катонвнт значення в структурі порівняння. Порівняння - ф структура, яка складається з двох компонентів: суб’єкта та об'єкта порівняння, що об’єднувться формальними показниками аз, ав ... аз, like, оа though, as If, such.аз та in. .

В роботі були розглянуті образні порівняння, в основу яких покладені неочікувані /дазагальномовнї/ зіставлення та зближення р-залій, їх властивостей та ознак. Наприклад: tha air sharp НЗге a knife, invisible voices as liquid aa tha wind. В останньому прикладі під впливом семантики прикметника invisible на семанта-ну іменника voice нашаровується сена ’’предметність". Опосередкованого впливу на.значення слова voice завдає і прикметник liquid, який наділ яз іменник voice ознакою "речовина”., внаслідок чого відбувається модифікація значення іменника voice: він набуває нової якості - "вологість". '

Іноді найсуттєвіша ознака, яка є основоо для порівняння, виявляється -за допомогою більш широкого контексту, як у прикладі: Science, he thought, whimsically after a while, could te like a woman, who withholds her favors from a suitor until evontually he Is close to giving up, ready to abandon hope. Then in a sudden switch of mood, without warning, the woman capitulates, орепз her

anas, lets her оіозіпб fall away, revealing ana offering everything (Hailey). Лоняттю абстрактного іменника science приписуються риси характеру, які притаманні жінці: не передбачуваність, раптова зміна настрою, внаслідок чого іменник science стає емотивно маркованим. '

Повна відношення до появи емотивного компонента значення в емотивно-нейтральних лексичних одиницях маа приписування абстрактному поняттю властивостей та характеристик, притаманних ідеальніш образам. Так, у висловлюванні: "Perhaps that isn't a goc.3 example. But there'vo been plenty of others, and when these aensitive cases соше up you паіо the Government look lllso soma heartless ogre* which, hams us all" (Hailey) на семантичну структуру іменника government, який означав груцу людей, що виконують гаані функції, накладаються додаткові семи "жорстокісгь1’, "безсердечність" внаслідок впливу зі сторони семантики іменника ogre, що означав казковий персонаж, котрий не існує в реальній дійсності і

Надфрааова єдність - це розгорнене висловлювання, Пгаз виражається відрізком то Кету, (до складається з декількох речень, об'єднаних у смисловому відношенні, тематично, а також формально, що мав власну структуру, комунікативне завдання і особливий інтонаційний контур /І.Р.Гал шрін/, ■ .

У контексті над^разової єдності відбувається виявлений або наведення емотивного компонента значення під впливом сигналів про емотивну інформацію.

У лексичних одиницях, значення яких характеризується семантичною навизначені сто, відбувається процес наведення емотивної семи контекстом. У лексичних одиницях, семантика яких характеризується наявністю на глибинному рівні значення слова індикатора емотивності, відбувається перегрупування сам. Основні семи усуваються, а глибинні неявні інтонсіопальні семи "виходять" на поверхню і ак-

туаліоувться.

Під сигналом про емоційну інформацію ми розвіємо слово, словосполучення або речення даного уривка тексту, семантика і структуро, яких допомагають встановити наявність емоційності.

Емотивний компонент значенню у нейтральних лексичних одиницях створиться за допомогою синтаксичних конструкцій, які "заряджені У піжпозідлими конотативними поденціями. Сади відносяться такі структури:

- How/TTbere/.’/ho/f/hat/l'/hy on earth... iVhat + II (Pr) + VI

What t lit Коw + Adjt Such + Ш You +(Adi) lit Прн заповненні да-

них структур нейтральними лексичними одиницями їх емоційний зміст виявляється внаслідок аналізу надіразоізої єдності. Наприклад;

"i’thy Bernard? ТЬопаа asked Irritably. "Г bad a friend опое Ъу that name." Pappy left lightly, on his wary alligator foot, Bernard, Thomas thought, what: a aanet (Shaw)

Значення слова лада актуалізує емотивний компонент значення зі знаком на що вказує ремарка;автора, яка описує емоційний стан субъекта; ТЬошаз aaked irritablyj

- повтор, який вказує на напругу, схвильованість, гораляк, розгубленість та інші емоції, які властиві мовцю в момент висловлювання. На думку І.В,Арнольд, слово не, дорівнює самому собі в емоційно-експресивному відношенні, яніцо воно повторено декілька разів: "College із greatt I love it here. What I li&e moat is they want yoa to thluk, think, taiidi... (Hailey). Триразовий повтор дієслова think сприяо виявленню 0 його структурі емотивного компонента значення;

- модель повтор-шрепит: "IJ I believed in God I'd ba a priest," be said at laab.

"А ргіезі?"

Julia could hardly believe her ears. She h&d a feeling of

acute discomfort (Kaugham).

Під рішив ом ремарки автора та вказано! моделі на соиантичну структуру еиотнзцо нейтральної токсичної адшшці priest наводиться емотивний компонент значення 4 а дивування";

- номінативи} репання, оті кадаоть висітав^ювйннр іитонацір

xtjiporo мозлокня. Смислові та емоційні відтінки ноиінатгащк речень зумовлюються на стільки інтонаціє», скільки х-зксііко-і'раий'і'ііч-К№ значенням КОМПОЬ-ЗИГІЕ, які їх утворяить, . т$ контекстом /Л.В.Лс-бздзва/: "The male sleeping beauty," she said. ''The long diafcar»ae sleeping champion, l!y husband,1’ (Shaw) ИйПОВНЗШШ І і О Д-4 —

лі номінгщгошгх pзгань лвіссітрш одпшщщч я гсорушшям впнтеої СПОууЧуваїїОСТІ СЛІВ ВИЯВЛЯЄ еМОТИВКИЙ ЇІСІ.ЩСШНТ значення у нейтрального іменниїт husband;

- транспозиція розповідюго раданнч б питально; "And you are all celibate?” she inquired sarcastically (Lessing).- Прямий порядок слів в питанні героїці насичує його сарказмомt що підтпар-дзуетьсл ремарков автора, яка наводить емотивний комподавт знзчзн-ня із знаком на соиаїтщ arose celibate.

Вияялзинч смосеми у дзкенчній одиниці мока відбуватися внаслідок вимовляння даного слова з емоцірнор інтонацією, що фіксується на письмі:. .

- окличним знаком: "І'п afraid you'll find no Irish servants

in Atlanta," answered Scarlett, coolness in her voice. "Personally, I've never seen a white servant find I sbouIdn,t сагя to have one in my house. And" - «he could not; keep a slight note of sarcasm from her words - "1 asyure you that durkies aren1t cannibals and are quite trustworthy I" "

"Goodness, no! I wouldn't have one in my house. The Idea)

(Mitchell).

Сам по собі окличний знак не сприяє виявленні) емотивного значеная п семантиці слова idea. ф відбувається в окличних та спонукальних реченнях. У даному випадку наявність частки з негативним значенням, що повторюється у висловлюванні, та ремарки автора впаоуоть на емоційність ситуації, яка виявляє емотивний компоти? значення у нейтрального слова idea,

- ремаркою автора: Mrs Goff made her face blank: to the abuse. "An abortion?" aha gave the word its full aglinesa (І.І.Ріскспз).

- емфатичній наголосом, який часто передасться за допомогои графічних засобів, таких яле курсив та дзфісація.

Виділення слова курсивом свідчить про особливу емоційність, э яков дане слово вимовляється пэрсонаяеы /О.М.ІЇороховський/. Різниця у шрифті відповідає різниці в інтонації, а різниця в інтонації пэре дає різні емоції /І.В.Лрнояьд/. Наприклад:

-"She's a friend of .yours?"

"A friend?" /слово виділено курсивом/ said Martha in sir -prise (Xessim). Ремарка автора конкретизує емоцію: на значення іменника friend наводиться семний конкретизотор "здивування'*.

Матеріали дослідження свідчать про те, що часто всі ці засоби діють комплексно. ' . .

Створені в семантичній структурі нейтральних лексичних одиниць нові емотивні компоненти значення та їх реалізація в мовленні має оказіональний характер.

Зв’язок мія. денотагивним значенням слова та оказіональнім емотивним значенням є несистемним, оскільки емотивне значення у нейтральних лексичних одиницях вішикае не на основі денотативного значення, а в більшій мірі залежить від семантичних зв'язків слова з іншими одиницями контексту І .

У ході дослідження були визначені лінгвістичні та парзлінгві-

стичні фактори, які впливають на появу емотивного компонента зна-ченіїл досліджуваних лексичних одиниць у мовленні.

До лінгвістичних факторів належить: І/ семантична сгоцифікз ■

самої лексичної одиниці; 2/ семантика контактного і дистантного вербального оточення; 3/ семантика предиката; 4/ семантика речення; 5/ синтаксичний спосіб офотмлэния вислоилішашл.

До пареяінгвістичнга факторів відноситься інтонація, премій— ними еквіьалентами якої є курсив та дефісація. . .

Дисертація відкриває перспективи подал ьеігї дослідгх'іь у цьому напрямку, Тан, шрепентйвним є вивчення екстралінгвіьїіічішх факторів, які зумоЬлСють Поясу емотивного компонента в зн&чоїп'їі . емотивно-нейтрального слова.

дисертації публікаціях:

1. Емотивне переосмислювання нейтральнії* лексичних одиниці» и .

контексті надфразобот єдності '/Волинський-деря, ун-т ім, Ласі Українки. - Луцьк, 1994. - II с. - Дзп. в Д1ТБ України біД 27.10.94. Р 2092-Ук 94. .

2. Особливості семантики нейтральних лексичних одиниць емотивно гвроосмислених в тексті /на матеріалі англійських ік:о.і:никіс/ //Матеріали хь Наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського дэрж. ун-ту. - Ч. І. - Луцьк, 1994.

- С. 153-155. ■

3. Механізм появи емотивного значення в нейтральних лексичних одиницях в контексті словосполучення //Язык и культура. Трзтья международная конференция. Тезисы докладов. - Ч. 3. - Кизб, 1994.

- С. ІІЗ-ІІ4.

Ос ЛОВІ! і положен и л висвітлені у таких

Троц®:< А.Н. Речоена механизмы формирования шотиэного значения в е.'!откв1(0 нзйтральних словах /на материала современного английского языка/.

^ссартвция на соискание ученой степени кандидат» филологических цзуп по специальности 10.02.04 - германские языки. Киевским государственный лингвистический университет, Юге в, 1994.

В работе исследуется механизм формирования эмотивного компо-нэнта сначения о семантической структуре центральншс слов в речи. Эуотнвноа гарзосшслониа нейтральных лексических единиц имеет ряд эзкоиошрноетей, которыз обусловлены, с одной стороны, их ЯЗЫКОВОЙ природой, а с другой - спецификой е.чотибного текста. В контексте адрросснзтшщя сиотишшй компонент значения дозникаат в результате 1Э согласования яэвсико-грзмматичэсяих категорий "конкрзтность/аб-ртрзитность", "одукзвлзнность/нэо^кзвлещость", 4 лицо/на лицо" при контактном соположении с;;ол.' В контекста предложения на семантику слева влияет семантику дистантно распорота тле лексически:: единиц. В прэдяохзнии значения сущестэитс лымх и прилагательных вхнгат друг на друга образуя своеобразное субстантивное пола.

Юввччвда слова: семантика, пиотивноа значение, нейтральная лексика, английский язнн, ■

' . Trotsyuk A.N. Speech mechanisms of emotive meaning formation in emotively neutral English, words. The thesis competing for the candidate's degree in linguistics. Speciality 10.02.04- - Germanic languages, Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1994.

The mechanism of the formatioo of the meaning's emotive coa-ponent in the semantic structure of neutral words in speech is studied in the work. Emotive recomprehens ion of neutral lexical units has some regularities which are caused by their linguistic

nature and by the specific character of the emotive text. The emotive component of meaning appears as a result of the lexico-grammatical categories' disagreement, such as concreteness/abatractnesa, animateneas/inanimatenesa, person/imperson in the position o£ the immediate contact in the word-combination context. The semantic of the word is influenced by the semantics of the words in distant position in the sentence context. The meanings of the nouns and adjectives are mutually effected forming the specific substantive, field in the .sentence. .

Key words: semantics, emotive meaning, neutral words. English.