автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Роль исполнительства в формировании музыкальной традици (на материале украинской сопилковой музыки Прикарпатья)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль исполнительства в формировании музыкальной традици (на материале украинской сопилковой музыки Прикарпатья)"

р Г Б ОА

1 3 ^ —<

КиУзська дер.хавна консорватор1я 1м, ПЛ. Чайковського Спец!апиована вч&на рада Д 092.14.01

На правах рукопису

ЯРЕМКО БогДан !ванович

Роль виконавства у формуванш музично'ГтрадицП"

(на матер1ал1 украТнськоТсоптковоТ музики Прикарпатгя)

Слец1альнють 17.00.02 ■ музичне мистетцтво

АВТОРЕФЕРАТ дйсерп.цм на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Ки'|в -1905

Дисертац1я 6 рукогшсом

робота виконана в сектор1 ¡нструментознавства Рос1йського (свнкт-пвтербург) 1нституту 1сторП ыистадтв

Науковий кер1вник - доктор мистецтвознавства, пров!дниЙ науковин сп1ьроб1тник МАЩбВСЬЮЙ 1гор володимирович .

Сф!ц1йн! опоненти: доктор мистецтвознавства, лрофесор ¿ваиицыой .Анатолий 1ванович

кандидат мютецтвознавства хай михаило Иосипович

Пров1дна орган}эа!ия - ввдий музичнии 1нститут :и. у.Лисенка у лььовт

на зас1данн1 спец1сл130ван01 вчено'1 рада Д 092.14.01 . по захисту дисертацхЗ: на здоОуття наукового ступеня доктора-мистецтвоэкпвствэ при да5ьськЫ державна консерватор! I Ш. П-ЬЧзйлоьзького и а едресою: 252001, м.Кихв-1, вул, клрркоа, х/з, 2 поверх, ауд. 36

3 дясертацх ею ¡.¡окна ознайомитись в 61бл'1 отец! ки'1всько1 держаьно'1 консерватор! I

Вченш секретар спец1ал1зовано'1 ради-кандидат кистецтвоэкаБства

■ / тишко С.В.

диоертйц1я пркоьячона нройлемш традиции! о! согияковох культура бонкггс>.ко'1 1 гуцульсько! етногря/Ь1чних зон Украпш.

Дктуальн1сть доая¡дтапня зумоьлена: I) активним функц1о-нуьанням традицхйнс"! флейт обо! ( сошлково!) иуаики в Карпатах, !< вясокими художн1ми я костя ми и эначим!стю у побут!; 2) с,а;добут!ц атк сопхлкових ¡илроь1зацш иазвацих. рег!Он1в, то виявляеться и !хшй структур!, принципах розгортзння фор-ми, уассбах бпконеьськоХ влразноат! (артиг.уяяц!!, дпнашц! , акцентуььши , технщ: дихання) Й апл{катурй, дсслхджзшш яких ноже збвгзтита теорэтичне музикэзлавство, теор{ю 1 практику сучасного спконавотьа; 3) в!дсутн1стю науково! х нформзцП а технолог}! виготовлиння ^родиц!йш:х флейт (п!дбору катор!алу, эомиашьох I ьнутршяьо! ;1 го сопочки, «эхпн[чь'их I звукознк властивооте:!, розрахункхв розтаяушшш гртфнях отвор!в у систем! народних лхнишк;: м1р), тембрових характеристик сопхлок, виготовледах 1з певнкх пор!д дерегшп; 4) недоелхдяанхетп Оо,!,-мвськох й малой вивченгстю гуцульськох сол1лково! муэики з зудожнього га викснавського беку; 5) вШрв^яхств активно фул-кц1 снукчогэ ллазту трад,1д1;1!юЗ ¡кструтлентальыох культурп вхд ¡1 ого систкиютичного науково-теоретпчного дослхдязння, а такой в1д наьчалвнях. програм закяад1в культури Й иистецтва. УКра!ни та укра!нських ре^хонхв ¡нащ держав у галуз! як таоретичннх, так 1 виконавоьких дкеципл!н.

Мета доел; дженая: заповиити прогалину, котра пов'язагв з вивченняы традихийцого сошлкового виконавства, дати щльна уявлення про роль та значения особистост! народного ыайстра-ви-готовлювача ! музикантр-виконаьця з збереяенн! й роэвитку му-эично! традиц^Г ухфахнських верховики!в.

рчвдання дисертацхх; включвтп в науковий об1г нов!, ран!-ша непубл!ковая1 мзтер!али з досл^ження ерголог!чних, етноцу-

аичних та виконаьських традиций, до посутумь на <>ойк1ьоько-гуцульськ!и територ! 1 унсашсадшх Карпат; вивчити народну технолог!» вяготовленкя традицШнях одноц1вкових сопелок I вля-вити на 11 основ! спетому кенструювш-шя в едностх з и>зичнш виконавствоы; визначити реальну ьикоиавську а плит тур у й ой-грунтуввтл П зв'язок з музячков стилгатикою 1 формоутворен-ням; роаглннутц пов'язан! а техяхко-виконэвськлми осоЗ.таьоотя-ми нвродиих флейт эасоби виразнос.Т! (артикуляцию, данам: ку, ахцентуваяня, технику дихоння), якт в сукупкос-п ыдоЬрадавть {ндив1д>'алы!1 й локаяьш музнчн; стили

Вивченням карпатоько'1 согллково! культури, зокрема, к-сэц! ею гуцульського музичвого {нстр^антар¡ю почали зайизтися в перппй половин1-серед1:н1 XIX ст. украЗноыи й польськ! !сто-рики, л^тературоэноыд! етнографп 1ван вагиле*чч (1811-18 ев), Як1в Головацькни ( 1814-1888). лукам голембйоьсыаа (1773-1849), Оскар кольс5ерг (1614-1890). У к;нцг ЯХ - на початку XX ст. Ьолодишр щухеьич (1350-1915) дав детальн! в!домостг про гуцу-льоькии музичний Шструмент^и . а такск. конструкцш, способ» три та функц!онування В1 дкрнтег довго'1 флосри 1 свисткоьо! коротко!' денц1вки, а ф1ларет кожссз ( ¿37[-ГЛ7) зд!йсь;:в трлн-скрипц! 1 фонозаписгв гуцульоько'1 традкцпшо!' музлки. Сл:до:.1 эа ними у першIи половин! X); ст. ¡.:уз;;чш !нструмзктз гуцул ¡в вив-чае один Iз фундаторхв украшського етиоиютрукентознаватва Гнат хоткевмч ((1877-1930). Посялотеюъ на робота сво!х поп;-редник1в, в!н досл1Д1;:уе еткмологш лаав флоерк I дешевки, описуе будову, виготовяення, прийоми гру, харакгэр авучакия, Функц!онування, а тйкок особливост! в!добра;;оння дог. сопелок у несущих шскях , кизках , дегендах.

7 с '>х—10-х рр. XX ст. виачоють 1иструке№гар1к I ¡нотру-меитаяъну музику галицъко: гуцульаинл польськ! ку?л:кс"ь-авц{

Стакхслав К':рч!!нськ:<.1 ( 1894-1552) та '¿¡хал крндрацькш (нар. 19 02 Р-). Ст. У^р'гинськии транскркбував ыузику окремих тради-цтних Енкокавц;» 1 "вос1яьних капал", на в!дм!ну в!д оьо'х'х лош;редник!в, в1н, окр!м декц(вм1, зафх ксуьав ту одноц1вкову вхдхрцту сетплку, яку назвав фуяркою ( тобто фсярку, флусрку, фр1лку)« 1стотним в те, що польсыскй досл!дник в перш а зД1кс.ччв спроОу ьивчення ^.иконавоько* агл1катури декЬлькох то-нхъ звукоряду флоеря 1 виявнв хх ладов! функцП. 0кр1м опису, Ст.мзрчиясмени залквив зрззкл нотних запис1В сольно! й ансамЗ-леио! музиня, що ройить йоро матер}ал особливо ц!нчии 1 приваб-лилим. \fj-xan яощрацышЗ д;оол1дяуе эагальну характеристику гуцул ьоько'! хнетрукеитзяыюх муз и км, беручи за основу власн! трансхрипцН. вглхли! важлг-виг.гл в и ого роботг ё ф!ксац!я дина-чи 1а анализ музичнох <|ор;дл народного танца "Гуцулка".

У ео-х рр. 11. ст. кя1бськи5 етномузикознввець Андр!и Гу-менш у работ! а украиюьксго 1ЯС1ру!.кнтознавствэ, базуючись на л!тературко-арх!вннх матер!алах, дае ¡сторичну дов!дку про соп1 лку (деяцхвку), олиоуе И конструкции ! звукоряд, а та к о ж згадуе про в!дкриту коротку та довгу флейта, пэршу з них. нази-ваючл "зуб^вксю", другу - "флохрою".

У популярному вадаши 1975 року "Атлас музыкальных инструментов народов СССР" !'■ ого автори - лен1 ¡гградськ! хнетру-[.'.онтознавц! к>Бэ?тков, Г.Благодатов I Е.Язовицька - дають !н-Формяц!ю про в1дкриту I свиоткову флейти, приводить прям! зву-кордди "сольноI" 1 "ансамЗлево!" флояр. фэктолог^чн} огр!хи, зро0лен1 авторам Атласу, торкаться саиох назви "флонра" , котра у них об'еднуе два функц1онвльно 1нструментн: дов-

гу ( 800 мм) Ф*еХ?у флсиру, д!дову флочру) I коротку (366 ьм) флейту ( фоярку, фр1лку). насправд! у гуцул1в побутують три од-ноц!вков! в1дкрит! флейтч: довга флосра (ВОО-ТРОО мм), саредяя

флоера (600-800 им), коротка фодрка (флувркя;, фр!лкя - 26&-36G мм).

Взяьми дифереиц!йовано кл&сиф1кував трупу свисткових флейт trop Кзцхевський у 70-80 pp., доолхдауючи гуцульськ! 1-.:у»ичиi 1иструъеити та шструмеитальну музику, а таког ьзасиозв'язок Mia ОКОЦИф^КОЮ 1НСТрумЧНТ1В i музкчною стилистикою.

Першим до вивчення боикгвсъкмс муэкчинх 1нструнеит{в у друг!й половин! XIX ст. зьерн1'вся ¿.Вагилевич, a иого продов-аувачамя лиша в нашх дн1 стали л!нгв10т sinoaiii Булик, историк i етн аграф Григор1й Дем'ян та етнэыуьмкозлаьець Михаил о Хай. у роботах 3-Б/лика 1 г. Дем'яна, по ряд а 1яшилзи «узичними 1н-сгрум.-нташ, опиеувться ареал розловоюдкеняя obiictkoboï сол1лки (пвдавки), перараховуюгься ïï назви. \,\.ум розглядае р1аяовиди бойк1вськох пищавки, ïï конструкШ ю, загзлыи датал! вкготов-лення, яыств звучания, роль у сольному й ансамблевому ьико-habotei, приналеыйств до лоено'1 субд1ал0ктнох зони.

Наведаною icTopiorpoi1 ¿ю ьичерпус;ься л!тература щодо бойк1всько"1 свистковох, гуц^ тьських свистксвох та в1дкрито'1 флейт, про ïx виготовлення i виконаьство на mix. До оьогодн1-шнього часу немае спец1алъно1 робот а традмдгйного согллкош-го виконаьства, то охоплюе технолог!» виготовлення хнструмэн-Tib, май.стр1в-аиготоьлшач{в, ьяконаЕЦ!в-coriiлкар1в та хх музику. звернен!ш до названо! теки, що Hi коли ранте не окладл-ла предмету спирального наукоього дослЦжекня, продиктовано, . окрхмцього, В1ДСуТН1СТЮ програм 3 ООВОСННЯ l.^p-lHIK coniлок у закладах культури i ыиотецтва укра'хни, эацхкавлен1сти моло-Ai, що цавчает-оя, каркатською трздюиею, а такок ai «ективним ходоч роэвитку украïHDiKoro отнохнетрументозгшьетва як.науки.

^.»тозологИнг осиови днсертацП. у робот i за методом ло~ ¿¿ькядьного анализу дослхдкуються: а) досв!.ц градиц1икого-ыг-

готов.тання одчс^вксьгх еогллок бсик!еоькныц та гуцульськими шиетрам!; б) пал; кат ура , Л!:а ь'лхо.-истоьуогься иогп л каря ми , в П г.зэсиогь'язку з музлчпоя стил^стпкотэ I (£ор.чоутворешши; в) конструктяьнс-ьакснаьсъя! оссйлииост! Оойк1еоько! пинувни, гуцульськ-.х дешевки I фонрка та ^оль у формувешп локально й ¡«див!дуальнкх муакчлих стил1ь.

Наукоьик апарат досл:дейння фориувався ка основ1 праць 1стор::ко-етиогро1.'1чн1а (й.целевич, в."'ухевич), фольхлсристич-них (Е.Гусев, Ь'Пропа, Б-Путьтса), ф1зико-акустичних. (М.Гарбу-зсб, т.^акар'ева), деревознавчих (т.в'нтонхв, м.ноьодержк1Н, Б-Уголсв), рой!Т а доолхдгиння 1ктсиац:ино1 теорП (Б.Ас^'ев, е.Г1 пл!уо , з.Еьальд, Т.Бзр-адсъкя , 1.зеыцовськш), иучасно? бт.чоэрганологП (?.Апанав1чюо, Ю. Бойко, р.&шисыаш , О.каро-матов, I. |,рц1 евськил , 1.№чак, С- Субакал1 св, Ц.чистальсв, Т.Паакгиа, П.Шегебаев, о.Ельзех, Е.Еи'схаикер), мзтодики ш Ясного (С.Богатирьов, л.Мазель, в.цукеркэн) та систешого (6. нз-зайк1нськ!й, ю.твл1н, В.Холопоьа) анэл1зу музичних творхв, ро-61т з гситань кузичного виконавства, в тому числг духового ( ЬБраудо, Б.Д^ков, ю. До лжи ¡ков, р.Неигауз, м.плаюйн, А.Федоров , О.шульпякоьа , 1.Ямпольс1юы , й.Ястребов), а такоа. 1сто-рико-теоретичних I етноиузикознавчих праць, прнсвячених дос-Л1дхенню укра5нсько1 музичноХ культура (М-Грпиенко, К.№1тка, 5.Колесса, м-Лисенко, с.ЛВДкевич, г.Хоткевич, м.Горд^йчук, Б.Гоаюьськии, с.ГРВДа, в. Довженко, О-Правдак, е. Ефремов, а.1ваиицький , Б.луканюк, I.Шц1 «всышй , (МЩшна, Н.Супрун, М.Хай).

дасертац1я спираеться на онстешо-етнофш1чянй метод, роз-роблений ьмзц! гвським I за прова дгсешй у досл1дпвцьку практику останн!х рок!в етяо1нструментознавщшн йото школи. цей штод зор!снтованкй на санхронва вивчення системоутаориочих

е.

компонент i в муанчних 1нстру;.внт1ъ i музам, в;о на пкх в!дтво~ ряетъся.

Для эдШсненач £нал1ткчних нстац!;; зас-:ооовзна методика, яка вшрше була сформульовбра e.I't niií ус oí.: при ыде.ши осетин-ськах народнкх гпсень i оарацьоьана l.'Aini свськпм ¡лдповхдчо до народной шгтрумектал1,по1 музикл. У нотацгжх дкоортэнто изображена структура ыузичного твору, а таком за допо.мсгоя пзвкиж ннак1Ь позначен! гаоойи ьико;:.аьоько'1 вирам о orí (артикуляция, акц<?нтучц1я, дикампса, техн:ка дкхання) та ькхонавська аил iг.е-тура. дотащ í подан: у енгл.чд1 ;'.ъор.тдкоьо'1 вгртитури (саятопуша транскр1И1д1п), в ях!я к'.пксан! ccHOuar.í кзлодични/ каркас (перагаа рядок) i докладиа розшфровю opuas,whtiikh (другкй рядок). клшов1 знаки ьизнзчають опецщику прямое i робочих (ре-алышх) звукоряд!в п» 'ес , знаки при нотах. - альтерьцЬш! om:u;i. Систем ритм!чнох оргон1ззцП yú дкоряетъея но лиге тактовíii пер1одазацН, оле и закономерностям компоаиц1йио1 оудовя, то зумовлюв Еикористання i. тактово! рки.я, i "риски у ь'/.тсш так-tobo1" (за k.B.Tíbítxcjo).

Ы1крозльтерицп;ка влезта г.сб'чнгас звук i в у ccoaz али:рк~ валася. за допомогою епорату Sbiobxoaa (yxitt й 061 в) airpcouu-UTBa США (точшеть ыш1рвшияя дотшшюе едкому центу).

> те г f а л z1 г с л i s ,'--:е:; я я } iioro сбдокекая. УГЯ

розглядайШ пкгань традиция ого • ••.yiU.-to»cro вяяонзвстза нгамо-Ц1лья!шиа Биявкгсоь зосеродаткся на д&ра ai.wrcri4¡¡:;;í га структурой водах народшэс ganzn 0¿-u0'ti5K03íi свжглоь;;: сохпяц! ( <5оик1зсьмй пгкавц», г;,7;ул"к:ькгй де;гдгвд ) íkbííi за c¿--с ой ом ззуковидсбуванкл < Б1Дсуг;;П[ ов:ч:?с:;) одвсц1вкои!й six,-крит!й сол!яц1 (гуцульськ*;: феарцП з осксвкш! ыагдцпм: зпука и:а "О,1", за сеэсы конструкц1еа eoí трт вядн сонглок газоть форму цкл'кдричпо! погдовхяьо! труOta (>чрев'л':й - у шггзвки,

дераи'яна ¡.¡Sc г.итолеьй - у до1п!ика i Доярки) э б-мя гркрними створам:;, як: розтаыоъан! дпока гсуиа.чи по три на одн!н вертикал! .

У.паааьки та дещгнхи верхи! частики трубок масть свистков! пристро! при Ь1ДсугнойТ1 такого уфоярки, гладкии корпус котро'1 заинчуеться э обох kikuib однакового :~03Mipy зр!зами.

ьйгзичнсу-етногра^чнии матер!ал у витии фонозашкЛв, фото- i кйюзксмок, i нц)ормац! i, отриманох в!д народних шистр^в-виготовл1:ьач!з i ыузикант^в, 3iopannii автором у фольклорних експодиц^ях I977-I989 рок!в у С'сол! вському раионх Льывськ"'! га кос1вському район! тьано-оранкгвсько! областей 'У*сра1ки. Окр!м того, кого осойистии досвгд волод1ння грою на традицги-чкх одноцгвкових соп1Лкаг., участь у концертних виступах на ьсо-2 сяоз них i ресяубл!канських фольклорнкх KOH$epsKuirtx, а та кок. иедагс^чна практика ка баз! експери!.йнтального класу традпц|&-них флеитових !HCTpyweHTiB у рхвненськоыу 1нститут1 культури сприяля ^ормуванно цШсно! система наукових погляд!в на бой-к^всько-гуцульське соя!лкове виконавство як худошв явите.

Для проникнення в глибину традицгиного соп1лкового вико-навства автор ретельно вивчав багатор!чний досв1д виготовлен-ня гшщаъки, денщвки та фоярки, емгпркчно накопиченни карпат-. ськими майстрамн-виготовллвачаш, зокреш, ьасилеи Бураком ( 1928 р.н., с.грабоввць) ! Ёр!ем гарасиюком (1937 р.я., с. Прокурава).

Музичнш катвр1ал ("музика до сп!ву") запасаний автором в1д боик!вськях народних музикантПв ср!я грвба (1906 р.н., с. Славське), 1вана карШиського (1931 р.н., с.даанвць) та гуцу-льських - гри. jpia дандюка (1941 р.н., о.коомач), Микоян думя-трака (1942 р.н., c.Bpycrypu), миколи павлшса (1925 р.н., о. уторопи) ! транскрибовании у форм! аяал!тжчннх нотац!й.

rpúí ppeö - один i3 яскраьих. i шаиоьаких серед 0..;нс!сапь-ц1в Енконаьц1в на пищсвцз, екрлиц! , c&ci, буСок!. bíH з одна-2;овим натхненпям грае яйщзькоэг 'мгрошьац:} "до о лузины я" або супрогодхуе сп!в kIhok i чояоьШв. is»« к»?п<воыи»и - шпгиз-г.кк, якпй Е1др1аяясться стрикганЛгаз i r.orx;:a;isuiста мксллшш, bilí 01лм:е схилыш: до иуаихуааиня для ьлаского есгетичного аадоволоння чк oxjxbksr иогрездпь itar-w:, r.pcre и^лцко zixi!.¡r>-зти ькомпануе гИночому ouiьу.

rpi'.ropi;;- ];аял.кк, 1У.кола цангах ¡¿uccsa Дуг.:;:гр.:и: - t*?c~ tbscioiíí'jTbiií Beaí льи! 1лузикс.атк~с'.-'г:: rtr.apí, кот pi rpuí.Tb у i-t;r,y-чил "ьесхлы!5:х: каиояах" чк ь cmîLtkceîjx ансамблях, н;.на cùici-ки ссйоренв»31. CîcpiM декщкл i ©сари:, jcííj гуъс:.: гуа::;хунтам sí i j.foi.it й i кн i fnoïpyiôHTii, i;oxpi".;,.n » hkv ьолсаи с з боль-

шею чп мгшо» ),ййстерп1сгг!. У сноску jj.oí,:;.ixa;iHi л trop «ться ооп!лкоьп:.ы п»всак»( них муьйгмк?! ъ, собух^гьжя oyro na

колок'.иков? 00tl-r>BÍ.

;!ау~о\)3 новззяа ад1,.с".но5 pcSor¡ cuirai,:

- у гьерягннс до ор1!г,1»:елькчя,о i p;:¡¡ic:e к«г ду~я! e'-wkupc материалу;

- у слрои Ы!;;оду Hei pjïOHb i'o;io-

вдоетквостее трбдт.пбоаьток ï. cv;:.ucr.»~'

кой i gop;.;o»;

- y тему piDKí досл5 дя.инн>:, >,рл :-:yj>j i- i;?:.v'¡ комплекс знак:., соа'.чзы к:: " :.: îîîotîj» чгми (/'.3¡'i да.о процесу традкцхикого ii'rovo.-.. £ ш;лрукаал1Л 'л , трвдиц!йксго i акадэигии-го «тер {аяойл.'.ьс;л>а, ;ширул-итг-зкавства т<хцо);

- у визязчеинг лабсхс^орьо-ексЕврхго'.лалшю: azuiua дом-ги-лившкх. акустичник ъяасти»остей куковоï Aoperutm -

иоду ля npygKCOTt и акустичк ого опору. - до дс-ы»оац.о драла л

э

до вас.човку про iстогну роль акустичного опору в роэповсвджан-Hi звуково! хьил} в труйдt, при ьисокому покызнику котрого ру-хаюча звукова хвиля ь[датощуеться в1д ctihok трубки, посилю-ючи звучания сопглки без з<шш вбсолстно"! ьисоти основного тону;

- у вия£ленн1 м! сцевих. народних мгр довжинн, kotpi викори-стовуються при nifldopi ШИСТрОЫ П0тр!б1101 дсвыши трубки та розрахунках розпод! лення грифних отворхв на niii, то дало можг-ливхсть видвити pi3Hi прикцнпи Шдходу до розташування :-риф-ннх отвор1 в в1дпов1дно на бо.Швськди пищаьцг, гуцулъськ1м дешцыц ифшрц! i констатувати про утворення на KOKHiu 13 них р 1зиих пряглх д1атоя1чних эвукоряд!в;

- у д^оалхд'ленн! реально'! инконавсько'! ошнклуря в И ьза-смозв'яэку si стилхстикоо 1 формой сопхлкевих. п-ес, що спркяло глябшому та сь1Д0м1И0м!' окрасленшо своер1дцост1 музачного мис-леши карпатських горян;

- у розгляданн! взасмопсв'язаних з технхко-ьиконавсъкими особливостями традиц1иииг сопхлок (отаб}лънимл евметковика при-строями i ьдуьниШ! отЕора?д1 пищавки та деицгвки, ыоб! льиш. гуй-ниы отвороы фоярки, вузькими мензурам трубок ycix трьох !н-струмент!в, фуикЦ1Со язи'кй при ввдобуванн! звуК1в) засоб!в ви-разкост! (арч'юфгац!!', акцентyatit !, jainaMitui, технгки дйхання)

На ззхют r ofsev вйгносяпся так! полоасення дмсертац! I:

Iпро наяыпоть системного взвемозв'язку мх ерголог1ею i иузачнШ' викояавством.

2. про вар1ентн!сть ашг!катур шхИчних. тон!в у i'i зв'яаку а м1кроалътерац1йним вар!юваншш, wo обуыовлеио пальцевою конбг-Наторяков головнях, оубхвартовпх та KBtHfOBiix звуков.

3. ]ро отаб!лыпсть акуотяко-ергояом1чниг властивоотей 1н-отрумент!в, як! диктують виб ip музнкеятаыи певнихзасобгв ар-

тикулвдання, Д'нашчного розыпгку та внутршнъого акцснтуван-ня шлодП, що в сдност! ыдобракас 1ндиь1дуальн1 й локалвн! музичн! стил1 сошлкархв.

Цриктдчне значения дисертацг Л.

№тодл I результата даного дясертац^ного досл!дкеш« мо-куть бути використан!' при аналогичному практичному оволодхнн! г ров на. на роди ж согл лках I теоретичному виъчеши рол1 ьико-навотва на и их у формуваннх ыузичнкх традиц1й будь-яких етнИ-иих рег!о!Пв. Кауково-кетодолог1ЧН1 й тракскрибован! художльо-ви"-онавоьк1 катер 1 а-и, частила ямы снубл1коваг.: музичники ви-давяицтваш в етисннструментознавчях збхрниках, моауть стати базою для в!дкркття класу з вивченкя традицШних сошлкових ¡нструхвнт1в у середнхх I вящих, иавчалып-х закладах культур»! та хшстецтва укра'ши. 'Скр!мцього, вони ыоиуть започа.ткуватн видання сер11 нотних збхрнгшь гпд рубрикой "традиции 1н-струмзнтальда музика кар:^т" , один ¡з яклх - "уторопсый со-л!лков1 1шроь1зад11 ^ьлюка" - г.:дготсменни автором 1 включений у церспектнБНИи план ввдаивцтво ":,*узи«на Укра1на". На рент!, робота певнов кйрою псповнить поэд1лл етношструм-зято-знавства { теорП виконавства як на р!вн1 ухраМсткки, так I в га луз! виЬчення соп! лково! традицИшо! кузпки 1кшвх народхв.

Апробащя троботи.

Ряд полдень дисертац!! знажсов втхлешш в педагопчнЬ! Гобот! дисарт&нта в ргвненському пгстлтут! нуяьтурл при пхдго-товц! Ы!кокавц1в на традициях кариатснда сопелках {трое а них стали республ!кзцськима лауреатам*.), а тэкоа у кврхвництза експздацШною практикой, курсом рожж|>рська иародиого гёоевнс-г^ й 1 кструзвонгчльиого иате^аяу та отудзатсыог-гд вэуково-тоор» чинк соОоташ! (два студент столп зор8яок«я»п рсспуйл! кюсшис каухояих кокуеря.чц! к).

Ог.новнг творд'.гення дисертацП обговорЕвалися на заседаниях науково-досл;дно! лзборзторП музичнох атнограф!i i кефед-рп музично'х фольклористики виаюго кузичкого пктитуту 1м.м.лисенка (M.JibBia), сектор!в фольклору та i нсгрушнтознаЕства ро-сп'.ськсго шституту icTopfj мзютецтв (Санкт-Петербург). Науко-в! и практкчн! результата дослгдження агтрсбсваш в допов{дчх на miкнароднях комфереш.иях фольклорчстхв (Санкт-Петербург, цгпкллдз, Л:сблш), кск.^зренц1я: , прясвяченкх. проб тема и иузико-знавсткг i фольклористика(!$iiB, Харгав, ОДвса., ЛьЫв, Суш, 1вако-5ранкгвськ, ргвнэ), няукоБС-летодичйнх сео'иарах з ш!та-ць виклодз:!!!я кузичного фольклору та назчапнч rpi на нзроднях музкчних инструментах (.Пьбгв, 'Герноппгь» »'.элышцъкк!!), на за-с:дянн1 дн^веьксго глдд! лонпя спхлки коулозктоЫв укргшш.

Структура i со 1 о:.* лисесташ i. giccpm;in склада етьск 1з Ьступу, трьох роздШв, buciioi-KiB (173 f,клинописных CToptHoit дослхдницъкого тексту), списку iнформэторхь(Q2), Списку лхто-ратури (251 назви). a та кок Додагку (другого тому дисертац11 , 150 стор. ), -..о вклкчзв 19 котких зразкхв (у взгляд! -ц1Л1сних композгелй) гранскрибовако! автором традкцгйнох солглково! му-зики, 8 текст ¡в казок i легенд про сопхлкоьх пютрументи, 9 таблиць, 4 ыалвнки та 33 (¡ютолитерхаяи.

0сно5нии зм ст дисертащ i.

Бступ включав огляд та анал1з литератур«, пов'язаиох з 6cp[;dвоьков свистковою» гуцульською свистковоя й вхдкритоэ со-Шлхсами i вюсонавством на них; обгрунтування цхлей, завдань, метсдологИ, матер!алу досл!дження тощо.

У пащому роздШ - и1нструментар1й: морфолоНя j ыузич-но-виконавська специфтка" - послхдоьяо розкрнваеться техноло-г'хчна система виготовлення народкиын «аистрами традицхинпх одноц!вкових солЬток, а такох подаотьоя результата лабораторно-

експеримеятальних досл!д;кень О^зячнпх г мехашчннх властиво-стей кущовоТ деревин*: уста нов люют воя П щпхыпсть, модуль пружност! (ш) 1 акустичний оп!р(А0). мра поглинання вологн деревиною, вкявляються кародн1 ш"ри довкини та '¿х застосуван-ня при роэрахунку розцодг лення грвднюс отвор1в на трубках ¡н-отрукентгЕ. технолог! ч на ело тех-,а вкготовлення сопхлок окреслп-еться автором на основ1.еширичних да них., »¡бронкх вхд бойыв-сыих I гуцульських м'П'.стр^в, I викладаеться у послгдовност! , екв!валентн!й самому технологхчноьгу процесу виготовлення со:и-лок I всього, то з ник пов'язано. ;!ля здпюнення процесу ьк-робнидтва сетИлок кэрпатськ! мзйстри иироко використовують та-К1 кущовг I лястяно-хвойн! породи дерев: бойки - бузину чорну, груиу; гуцулв -. щкпу, клокнчку паркету, грурту, клен-яв1р, сливу.

Розгляданчи питания використаша г.ор!д дерев для виготов-ленш народник соп!лок, дчеертант торкзеться виьчення естетич-них погляд!» карпатсыас: дайстрхв I ькконаыив с;одо кузичних. 1нстру1дент1в й деревинц. у ставленк! бойкгв до пивавки заленились В1дголоскя шг! 1, цо В: добрака «твоя у поводивши а не» як з "зача^овансю". №г!чк1сть вяявляиься у }Др! чабана в те, що я1д звуки кого "зачаровано!" пицаькя а1ьц1 можуть самостийно внходати !з кшари, пастася -)а полонйш к повертоткся в эаг!н. У гуцул!в поб;-уе легенда про те, що Флозра(довга), на озукя я-01 реагувзли .'чец! , була вулстиллщем "чорта" ("дгдька" ). Цо-д!бне сгвердкення, однак, заи/ди залквалсся лкие на р!вн1 аа-гвльнолодсько! ¡де'х про моглибгсть переселения душ I образов, яка не вплпвае на резльну вповнен!сть гуцулхв у 1е, ад ыщ! йду-ь за голосом сошлгл, гйдкоряючась вкроблен!?. звачц1.

Народа! маиотри в процес! шдбору я.лсно"о катер!аяу враховувть еколог!чне середовлще зрг^тання куцхв та дерев {

його вплив на фориувашш кеханхчних вяастивостек деревиня. При цьо/,у вопи стзвяять Ц1Лу низку важлпвих технолоНчнпх ви-иог, а сама: ф!аичн{ if кихан1чн1 властнвост) г.атер!алу; ко-л!р i кольоровг в!дг1нки даревпни; м1раг крихкост! ît роам!ри fliai.BTpa серцевини загот1вок; ргвень твердост1 i наявн1сть добро! П1ддатл1ш0ст1 цря у.учнШ i токзрн£и oûpoOui.

Суттеву роль у роэповсиджанн! зьуково! ,хв:ш в трубц! ^¡дп'рао акустичнки onip. При иого ьисокому показнику звуко-ва хвиля, що рухастьоя, в{датовхуеться в:д ctíhck трубок oo -ni лкл, посилюючп звучания Отз эмпш абсолютно"! еисоти основного тону, ввагаячп акустячнки onip внзнячаючкм иактором в оцпщ{ якост1 порхд куловог деревкнп, ям!.«! кг-'исгукться для виготовлення соп!лок, автор групуе ïx на чотирп клеек якост:: породи i класу - свиднма бгла, кл лишка перг.зта; Ц класу -калика; m класу - гл1Д когачки; Г/ класу - лакана.

Розташування гряфнпх OTBopiB иа шщавц!, детйвц! Я фоя-рцх з основиим тоном "d1" bííhobíjwo розраховано кайстрауи так, но перши!! грифнк* отвгр CoîSkîbcbroï соп£лкя зм!щапгд

ь!д центру трубки на л г шала (13 ьм) Егору i при д1омзтр1

2

7 г/и дав дпутнй оберток CL , тод1 як той жо грибник, отвгр гу-

цульських i HCTpywoKTÎB залгааоться з центр! трубок i утворгав г

завер'луючий своим тон д. прямого звукоряду. в!д усталепого перэого грибного створу на yoix трьос сопелках розташовуютв-ся на однаковЫ и г дета ai друга;: f третШ грпрн! отвори, кот-pi , буду«и затуленими разом з перакм, утворвэть головн! опор-н1 тонп0^3\на гппцавщ ) i dJ^ (на денц1вц1 и фол: Еисог-иа рiзн«щп Mis головнями опорами бсй!С1воько'1 i гуцульськлг conçoit полягав в тому, со тра гргфнах отвори пицавки змНцэ-Hi в(д центру трубы: ¡ta швцалз уЕерх, i тому голевна опора впдсбуваеться п!втокои вита, тодх як ):•? двнц!вц[ то фоярцё

Г 4

II и грирн1 отвори, ио розташоьпн! посередиы: трубок, утвор:а-

ЮТЬ ГОЛОБИу оперу швтоноы НИЖЧ0. В£Д ГОЛОВИН* опор е>> I а

при ПОСЛ1ДСВНО:.<у В1Дкритт1 третього 1 другого грирнкх отвор'в

видобуваються два трихердк, що форыртть излодичну лШю. (" оо-

1/1 1

новну ари>") смйлхових п'сс: ангемгтонны (Й - у ~ £ ) на

12 2 г2

шщащ! 1 трлхорд шнорного нахияу (а - С-- у ) на двнцгвгй

та фоярцг. р1 ьном1 рне роь.ташуаання трьох грифнмх отворхв ник-

1 .(И 1..1

ньо! трупа утьорюв шши трихордн (на кишавт Сь -/ И - ог-1 ,

• ..г .

на денцшщ и фсярщ ч - Я - сЛ ), ям виконувгв в нслод! 1

ладо-функцгональну роль.

У другому гоал'Дг - "Езаскозв'язок еплшатурп й музичною стюастикою 1 форыоугворенкям" - ъияьлеш звуховиссти! апл1ка-турн1 позицП гри, доал1даен! виконаьська апл натура головне опорних тон 1 в, а також. г.вр1антна пальцева комбинаторика псхНч-иих тон!в, 11 зуковлен1оть выбором одного ¡з декиькох иоялп-вих ашпкатурних виршень.

На початку розд1яу автор вказуе ашйкатуру головних опорних тошв, котр! особливо рельефно проявляють себе в ссредин-них 1 заключит, кадансах п*ес. Сама на даних Д1лякках форьм верхоьинськ! музиканти голова! опорн! звуки грають стереотипной апл!натурою, утворення яко'1 взаемопов'язано з природою традид!йно1 музыки I з принципом розрахунку розташуьання гриф-них отворив на кожн!и 1з трьса сошлок. голоьш опори являють собою два центральних звуки - фптл1с 1 субкварта, навколо котрих ввдобуваеться уся звуковисотна система зв'язк^в, яка вт!люеться в хонкретних сош лкових п-есах. переконавшись в тому; по на пицавц! й данц!вц1 ладова фунгаия головних опор е отаб!дьнс». а нп'фоярц! зм;нною. автор резшу«: соп!лкар4 п1д чао иузвчвиня внкористовують звуковясотя! алл!катуря1 позицИ, як! називавться бойками основною "грою", а гуцулами - основ-

нпм, нижнгм i середтм "строями", "гпа" t "стртй" як поняття, гао витпийть ia народно"! музичног практики, зв'язуються з ви-кснанкям coiii лкових ггсс в умова;с тих конкретник которно-сте-реотипних i слухов:« спрюнять, якл розкриваються у сфер1 пев-ного ладу з його головиими опорами, зафгксованшд! в ашпкату-pt моторной пам'ятто вико .авця. При цьому на сищввц! вживана лише основяа "гра" , на денцхвц! - осиоьнийпстр1й" , а на фояр-ui - основнки, HHKiiiii i оередн1й "cTpoi". на матер1ал1 бойкгв-сько'1 i гуцульсько! сошлксво! музики ачтор-докладно розглядэв апл1катуру побгткх тоыв р ochobiuM "rpi" на тщавц}, в основному "стро'1" на денщзц! и в основному, нидньому i сервд-ньому "строях" на фсярць

узагальнюзочл дослдауваний натер1ал з вивченш реально! виконавсько! анл1катури на трэда1,гйних сошчках, дисертант приходить до таких висновк!в: у 0ойк1всы<1н кузин:

i Ф)

-в ocHOBHiii "rpi" на пищовгп "а" фшал1С ei виконуеться

нез:лнноэ прямою апя1катузюю (Ji/) а субквартовий & i KBiH-

I Тут i дал! заогосовуеться вироблена автором система зна-KiB, за допомогою яко! позначуеться конкрэтне апл!катурне ви-ршення, а' сама: л - Л1ва рука, п - права, цифри 2,3,4 - номера пальдхв кожно1 руки, и» позначають затуяен1 грйфя! отвори, / - риска розподыення л!тери та цифри на верхню i нижню групп грифних отвср!в, jr/ - закритх три грифних отвори верж-Hbo'f г^упи, /я - загулея! три отвори нижний групи, л/П -за кпит! yci г pip Hi отвори.

IG

товий - постШнсю вилковсю (34/П

- yci nooíHHi звуки ьерхнього регчстру (f^*, fej*,f ai), як! утворюються вилковой йпл1катуро!), с ы!кроальтерац!мно п1дви-щениыи, а виконухаи1 прямою - и!кроальтерац1ино понмсеяиш;

- застоеування поб!чних авумв мхкроальтерацШю шдвищзни-ми або пониеаними пов'язано ai ступеней 5х взаемоп1дхореиня головноыу спорному тон у еЪ1® або icbIhtob ему (у1^ , а тахоа а епл1катурною зручнгсг» ix виконання;

- на пиааьц! в осноьнк. "rpi" разом з головнш опорнии зву-

М*) ) з

хоы ib , терцовии с^ ,J^ , кв1нтоьим 6- I субкьартовиы & ви-

конуетьоя иузика липе ь д1атон1чнвх. ьеповних ладах какорного uaxsuy: 1он1кськсиу тетрахорд! ai субквартов i беа не i; io-цЫськоыу з понкааним П1 ступенек i лШиському ai субквартою пентахордах; ¡ошиськоцу та перелиьчастому л1д1ксько-$о-Шйськоау пентахордах.

В гуцульськ!й ыузиц1:

/íftí • U»

- головн1 опори! звуки CL б основному "строх", a У ниеньо-

3 .

иУг/ь У оередньому, а такоа субквартовх опори i а в основнс-uy, t^ у HuacHboijy i k у середньому вцдобуваються незыхнною прямою ашйкатурою, okpíu голоьноХ опори ¿у оередньому "строГ, яка виконуеться вилковой аплхкатурою;

- посПчн! звуки, ы!}фоальтерац1йяо шдвищеи! в основному "стро'1", утворвють розsiupeai Bucxiñni ii-лервали: терц\if.g -fí3 -jd* i кв1нту d -f a , а Ыкроальтерац1йно понижен! -8вухен1 tui2xiMi штервалв;

1 П*Д вилковою апл1катурои розу^ються ргзн! хоиЗшацП 1з эахритих i В1дк^итих гри&нис отворив, у тому числх палъцяш р!аних рук; п!д прямою - поступоье висх1дне в!дариття або низ-xt дне аакриття грифних otbopí в •

- у нижньоиу "crçoi" за допомсгоы вкйору иеоЗххдио'х ьархаиг-

uoï шшкагурч r.jXi'.ivi:".т пппшщишо ып.ооуьчв мело.цт-шг-) r:ic-vik, п:<;:5 г. icnyxi.oi охоплпс 1н?|}рвил poawapt-Ho'i кь!нтя /£'). л в захлтикх е&дрисях - чисто'! кьортя ('с'-/«^ ). товив уоч у дьочу ос тел i альтегацЫио моГИлыи'.! и тзпо'ду wi-падку, коля с тгельнш до ..нлсдичиого юортоього й- , я голоа-ла опека f(lJ - &.t»wr-"iifîino ст.чЯлька , ockí л ыл ïv риооту и ш~ кочаьоьку апч 1ка туру дяг/гу-сть субкьзрта / i верхи hi yj't дя«й

Л 0:1 (yíi3.

У тгдггьояу тозд.'.■:! - '.'?огл> хнетгу.^.'нтурт :¡ yoicy-afni i эдиы дузлыпл i лол;лы:;.х г.узичнях. c':\míü" - на \ ' го;амл1 í'fcp'iúnr : бек tJ :-<îiKsx ;':!c:¡ii;'jf л о.т'гтая i x • "4>'i ''оьлого , гу-иуяьськж , »'.кззлгжя i ü!. ¿у.-'трет дет»яи,о дооя1д -

куг.ться 3&ccáK i-.гзкHio-j.ZKí.-iwysí,;- л! nap.-cs/or.yi (прг.!йудан',}я , акмктузхйя, jeepc Mim , люевьт) va ьарсчог.ов'ягпй» з

(14л.'-.i ; ндм1,лузлч:; ; гдузкчн : отлл: usa ooaLwspífc, о тако» -уаздодмгено ~ ,"йклл;ли ctmtíí hj^kkshtíí» огЗох tcTCwo-cworp«-¿;чнпх зон.

•йтляно -г..: in ель !"р;л грсСа аьтог гапипорпзуч

як е ; х-; ; г л к о н-лсл iVf!;..' f "y'ipeM^TPTiPCü'i , f,r. i ^1тло-

рмд: c¡:;;,; , С1:";:::.лллг:л кл саглсг.-:!? ч;"»;, iuî иум^лнтп . чрт;;-

ст;.ч':л ririí'.Vif К'лл лл гг'чллл'ч, . :ллгг*.;пх, хллптгл.чх,

pf гяродга niñrr.y. .ко яъссо Счлпчьот. О/Логолкпь.

&>г*д я:ом nia п.'»о зьсорктй;- i i;c ^'ленэх.-ць ¡n пл?:г;<-

щ , i як я'«..!:!«.. Глкл!теолъло-,лнл ."нпо^пушоть \;no,-r:'rrt и'со B.pruûa ол*"<та рятмо-1 !i?o:iuaiKiioy arn,isfj«ai *г.о, к.гя-уойо-гаучк!;» ьгьедоыют«, ч» ¡»Загачу с? ься »osiiianlr« i ьнутгя'я-;ií :< экцоитр.одняу.

1ндлв!дуллтл1г.й lvjukwa: стлль рвана jjm nine ь кого з худоч-гьего бол,>• ;..о;.>а охарэете-ри:?увг.та як ькутргиньо ¡•лг.таЗлгчия ,

оаогдядальний , лт'.ьдо-ка.'.йршм , козбнвленки ьоаяйаньо!' ешакт-ио! репрезентетквиост!. як правило, иродовкен! звуки и троллю

Ьг * I.

(сКч о1^«!, I ко роты з форалагаул айо мордентом, а та-

кон. поел! довност! шлодичних ¡¡игурацш, яш виракен! др1бними триьалостями, ьимоьляються легато. 1.карп1нськил не користуе-ться стаккато, оск!Льки цеи штрих позоавляе ¡нструмент протяг-ливого звучания в "ншшьому регистр!" 1 не дае справжньо! гли-бини тону, ьнутршне акцентуьання корениться в особливостях розвигку мелодично! Л1н:':, у тому чиол! за рахунок синкоиуван-ня , орнаментики, розма!тост! ритмгчних длгур.

0ооблив1сть 1ндав1 дуального стилю григор!я линдюка ьияв-лябться в ком51наторноыу ьикористанш трьох ритморормул - двох експозиц1Йних-1 одно! каденц1ино!, котр( визначають процес фор-ноутв°Реи11я. разом з одно- 1 двотактовим каденщйним мотивом-формулою "С", як1И використовуеться I в незм!нноиу, I в вар1-и оьаному видах, обидва мотива с клада г -ь тематизм, на якому ба-зуеться кожна п'еса в ц1лому. 1кт0нац1инии анал13 мотивов-формул дозволяв зребити висновок, що г.Линдок будув мелодЛ на гармон4чн1И основ! , 1 це йдтвердиуеться чаотим застосуванням гармон1чних ф:гурац1к - перевахно плагальних, р!дае автентич-ннх - у перших дьох мотивах 1 автентичних - в каденцЫному.

1кдив1дуальнш стиль миколи давлюка вираженш у викори-станк! р1 зноыан!тнгх способ!в вимовлянкя, ят зумовлен1 природою гуцульоько! фоярки 1 внеокою внконавською майстерн1ст», що визначаеться багатою орнаментикою. Бедучим штрихом у звуко-ваденн! павлвкових п'ес е легато, що пов'язано з орнаментальной наснчен1стю мелодики, мистецтьом маЯдьних зм1н у складах голосШос, ио ре1 у явить II вимову ( чистоту 1«тонац11.

Народили музикант Кикола Думитрак - про£ес1ональниа вико-навець на багатьох 1нструментах, в тому числ1 на фоярц! з е-ма

гриСиимя отворпми у о^овним тоном " <1". излодика його н'сс спог.нена ргзноетнхтнох орнамзнтшот, що цозволцс говорит» пу:> визначальну II роль для зртпкулящх. рдксриотання резник ви-кон.чвських штрих 113, мел 13ичтики , ритмоформул нэдае звучании харзктер безгторерьного руху, якки органхзовуеться чхтков, рХвно.чг рио» пулт.сац т са.

11рош1алхзовач1 пшйпдунльш ыузлчн! стил! прошдчих кнриатських согплкзрП) и едностх В1ДОбра.чаюгь локальн! отил1 кс8н01 10торико-от.чогр5ф1 чн01 3 си И , г Ц; ЛОКЭЛЬК! стиле ха-рактес:!зугстъ тал! рк;;л: ^йолкгн:

-- 1М.ЧОДИ1ГЭ , багета рнтмохнтонацгиною винах! д.пцпстю, ьяразо-ьо-гнучким вимоеляншм, обжквнов аовнгиньоо акцентуац!е», що нов'язапо з техя! ко-в;:конавськи№ особливоо-ягли шлцавки, та внутрхшньсю, яда внявднстъся такими заообамл, як мелодична вершина, нхктактова синкопа, оркакентуваннл звуку на силыпи дол! , лротиставлекш др!бни;^ рхголчних тривалостеи бьтьш великим, о таком фактура ! поеднон.чя зовшшнього акцентування з голоснем;

- наявшсть у нккньому регхстр1 прихованого " пульс уюч ого" бурдонкого двоголосся ( в зачинах), риткпшого вархюьэння на «•ллк5гх 1 слзбкях долях (в ааключикх. каденцднх ! кадетд!,лних доиск:е!ш.чх);

- г.рисутнхсть елеузнтхь л-здоьох гкреливчастост! (перешнно-* от!), цо -"твористьоч заьлчки остинатному чергуваннп "на в!д-

13!!™:

- рзчитативго-роз/лЛднии характер музлки согплкових п'вс;

- кол1»к;г1отр&вка розьлток 1дглодики;

- адебЬ'.'мого гариэшчна основа юходики, к&У£а ьяпааасг*ься ФИ'Урациьк з тон^чтк, плагольннх та ь^'гегтачк.а звср.от1в; -попераигнпе ри^мчяе вархвванкя предал тоьше «:Л;йлги-фор;.;ул заключит кадансI.в з частим орнаызнтольним оигЛьувакням го-лоьно! опори мюх1дниш ад о ннзхгдншл уь1днккя эьукаш;

- шдкреслюьання акценту на сальна: дол! за допоиогою фактура (форшлагу, морденту або трелд), а на слабкп: - змЬюв середнього рспотру на ьисокки з ьикористаниям у ньому(висо-кому) дод1 ;коьох акцент^ацП на вершинному постиктовому зву-

ц1.

у заклвчеин! пхдводяться осноып пгдсуики провзденого досл^даення.

Технолог! чна сксгека ьиготовлення карпетськпх соп1лок форкуьалась на баз! стародавнього традищиного ручного способу вмр'обництва I у своему становление постпшо еволпионува-ла й удосконалввалася.

1СТОТНОЮ виконавською и стшпстичною Ь1дшнк1ст» бйшьсьхою } Гуцульськов соп1лкоьою ыуэнко» е ргзне ладо-Функц1ональне застосуьання в 11111 основного(вих1дного) звуку " й " усгх трьох шструмашчл. у пищавкових. и'ках «ей тон (якйй передуьаеться в третю октаву) виконуе функцию пхдвице-ного квартового звуку /а3 в основной "грГ , у фсяркових -функц!ю головно'1 опора а1 в нихнвому "стро1". дсиметрична основа розгаиувалня грифних отвор1вна пишэвш утворюе ц1 лото-нов ил шестиступеневий зьукоряд, то дав мохливхсть ( завдаки використанню вилковох аапкэтури) вкконувати Оойк^вську музи-ку в изхах ода овне отн ого неповного д1атон(чного звукоряду мажорного ладового нахилу. р1вно»арни1! розрахунок роэташуван-

ня грифнкх отворхь на детдвт й фснрц! дозволяе(застосуванням

валхово! 1 пряцо"! з Авитовим нера дуван ь>ш аплгкатури) гуцу-

льсыай музиц) звучати у р1зноьисотних д!атон1чних ладах ма-корного та i/,i норного нахплхв.

Ьилкова ( на yoix трьох coittлках) i пряма з кЫнтоьим цередуванням (на гуцульеьких еопЬтках) ашпкагура с единим вживаннм за о oci ом утворення альтерованих звук!в, кот pi не мо-куть видобуватися шляхом ^¡взакриггя грифних отворi в, як про це стьерджувть деяк1 росШськ! та укрэшськх муэиконзвц! (Вартков к.А> , Благодатов Г. И., Язовицкая д. Э- Атлас музыкальных инструментов народов GGCP» - ?-е,кзд. - «д.: музыка, 1975. - С.48-49; украинские народные наигрыши/ Сост. В.ГУ-дал, - t,*.: музыка. 193 8. - С.8).

Продовження Д0СЛ1Д»енш тряднц1Йних еонхлковкс ¡нстру-MeiiTiB i i'x музнки пов'язусться автором з розмиренням гео-граф!ЧН01 атрибуцП, то включатии" кар;яти, (wni рег!они ук-pai'HH, а також ареали проживания укра'1нцгв у Белорус:, ро~ ci'i, Цольщ1 , румунГ!, ЧвхП, Слоьаччши , кра1нах колишньо! Югослав! I.

Ссновни>1_. зм1от диоеотацИ викладении у таких публпэт-

щях:

1. Музичн1 1нструкенги гуцулыцини //народна творчхсп. та eTHorpati.4. - 199Р. - !<в. - С.53-59.- I ,'йдр. арк.

2. Народноисволнительские вариантные образцы аппликатур гуцульсксй ч^рилки //проблемы традиционной инструментальной музыки народов UCOP (инструмент - исполнитель - муэнка).-л. , 198е. - с.123-128. - 0,5 ДР. арк.

3. H'!p<.v,il иузичн! iиструменти //гуцулыцина*. 1стортко-ет-ногра^нпн: досл1д»:ення. - к.: Наумова душ<я , IS87- - С.040-

- 0,в др» арк.

4. AxyCTKKO-eprOHOMiuili MilCTHbOC'li ТрЛлИцШШ ййрпиТСЬ-ках флейт i i'x а.-'язок з форкувашим влконавсьют стил!в

//укргннське музикознавстьо. вип. 24. - К»: №. Украхна. -19ЬУ. - С. 17-24. - 0,8 ДР. арк.

5. Ф1ксац1я народновиконавсько"! апл1катури(на приклад! бонк1всько1 пищавки) //лктуальн! питания методики ф!ксацП та транокриицИ твор!» народно"! муэики /зб. наук, праць. -К- , 1989. - С.41-44. - 0,3 ДР. арк.

С. Ьиготоьленкя традкцШнга карпатських нар о диад флейт // записи ааук. тов. Т.Щевченка. - Т.223: працг секцП ет-нографГх та фольклористики. - Льв1в, 1992- - СЛ37-154. -1.Ь др. арк.

7. Ьзаемозв'язок а1Шкатуря а ь.уиичною стил1стикою I фор-иоутьоренням карпатоькох ссиглксьоЗ муэики //залиски наук, тов. хм. г.невченка. - Т.224: ПРац! музикоэнавчо'1 коы{сН.

- Лььге, 1993. - С.74-ЮГ. - 2,Я др. арк.

й. Вгасмозв'язок агшкауури з (нтонацгею в бойк!вських 1м-пров1зац1ях на пищавц! //друга конференция досл!дник1в ньрод-но1 муэики червонорусвкнх( ралидько-ьолодимирських) земель: Теор. студИ /дьб1в, держ'. консерватор ¡я ¡м. М-Лисенка. - • ЛЬЫв, 1991. - С.35-42. - 0,4 др. а^к.

9. Конструктлвно-Биконавськ! особливост1 традицшнюс карпатоьких согп лок 1 формування !нднв1дуальних муиичних стил! в //Матер!али Ц всеукрахнського наук.-практ. семгнару викла-дачхв пузичного фольклору /кихвсьшы дерк. 1н-т культури. -КИ1В, 1993- - С.120-129. - 0,4 др. арк.

10. О специфических особенностях экспедиционно-пслево^ работа с гуцульскими щриыарями //тезисы докладов Бсео. сессии по итогам полевых этнографических и антропологических исследований 1°В2-1983 гг.: В 2 «• - Ч.Ц. - Черновцы, 19Э4.

- С.536-33 Г. - 0,1 ДР. арк.

11. О воспитании в кугыкальных учебных заведениях профз-

ссионалымх исполнителей на традиционных флейтовых инстру-ментах//тезисн докладов респ. науч.-теор. конф.: В 2 ч. -Ч.Ц/ Одесская roo. консерватория им. л.цевдшюьои. - Одесса, IS37. - С.26-2«. - 0.1 др. арк.

12-Трэдац1йч1 народн1 флеЛти в легендах i казнах карпат-ських ropijÍB //теза допс^Лдей респ. наук. - теор. ко|гр./р1»и. дзрж. 1н-т культура. ~ piBHe, 1У90. - C-IIO-1I2. - 0,1 др.api'.

13. BoiiKiECbKl кзродн! флейта у житт! BÍiwapib //тези допевшей респ. наук.-тзор. коиф. /льв!р. держ. консерватор(я ím. М. ли сон ¡ta. - ЛЬВ1В, Т!Щ. - С. 30-31- - 0,1 ДО. арк.

14. Актуальн1сть етнотнструмэнтознавчо! концепцП гшиэ Хоткевича для сучасно"! музично! педагогпш //"ауково-творча конф. "гнат А'откевич та украКнська культура" /ргвн. деря.íh-t

культури. - piBfB, 1992.- C.2f-- 0, 3 Др. ерк.

15- ТРУДова ¡нструментальна музика гуц.ул i в i Comkíb //f,p-тер!али i тези наук.-практ. конф."духовна вгдродгсення культури укра'ши: традицЛ, сучасшсть" /р!ви. дерк. íh-t культури. - Piвне, 1994- - С. 21 е-217. - 0,1 др. арк. резюме

®внко б.И. ¿'оль исполнительства в формировании музыкальной традкцн (на материале украинской солилксвол музыки Нрнкярнч-тья). диссертация на соискание ученой стенони кандидата искусствоведения но специальности ]?. ГО. 02 - музыкальное искусство, давская государственное кояссовзтории ей. п> И. Чайковского, Киев, J99U

ц автореферате на компаративном уровне росс чтрнваятся: технологическая систем изготовления традн1 чошшх одноствольных с опилок (йоикоеской пищавки, гуцульских дйнцивкя А фояр-кя); стереотипная и вариантная аппликатура; иядгакдуавише и. локальные «учнкальнс-ког.олнительские ^^или, форсированно кото-

рыл oo условие «о средствами исполнительской т'чразительности и акуитико-конструктивными особенностями инструментов.

Существенным является вывод о той, что бойцовская и гуцульская сопилкоьая музыка реирезентуют разные пласты карпатской культуры, это объясняется отличите явными микроконструктивными свойствами инструментов с различными диатоническими системами, в райках которых функционируют две самобытные музыкальные традиции.

сил-ж.

D ."Alii;;,'rip . The rolt> of peri'Druinnse is the cultivation inu3icsil trf"1:' t'oris /on the criteribi of the Viirmi.i tni fluto music.oi 'Гг'мг.г^лгрч 1Ы о/ . 'Паз f'esi a is for s C4ndi<?&tu >£ ert criti-c'pir. Ocgrec en opcci nl" t,y I7.CC.02- musicbl йг! , The I'iuv St etc Conrf rvntcire nr.i-ic <1 o.ftcr Г .Tchnbiovytcy „ Kiev, T994 -

The ¡».''рог considers cn the comparative level tlir follc*i tter-г: thr technologycnl systea of ni.vii>c tUo U>i*.l tlonel -T n— г,'!«1 - tube flut.";! /boi'covBky pyehchDVicy, Uu'ilil (H'utciv'ij ;.rd foyct'ky/i strreoLypcd mid variant ft n^eri B£ ! individual urul locnl per?..rvi? nc ¡styles th? forrifitiOfi of wM ch in conJi. ПолеД by Keens of cxpiuLci veneao ami acouot i c-c ons true t i ve peculiarities of the instruoonta .

It "o eroerit'al tliut bciikovaky в ml Hutuul Пи', с эти: e represents the various Isyers of the Carpathian culture, Tt i.u accounted for the d?otinct;ve n'croconatructi ve '-u&Lit'os of the Instruments v'th different 6« eIon! с systcau v;!th;n the frame nf which two original ir.uaicfil traclitionp or? t&ir.g fui'.c-tior.ed .

В1ючов1 сло.,а:технолог1чна система, одноцхвков1 соп!лки, пвдавкв, денц!вка, сроярка, градн! отвори, музичир траддая,

виконавство, ахиикатура, м1кроальтерац1я, головнх тони.

Д^.и'-с