автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Роль рабочих факультетов УССР в подготовке специалистов /20-е гг./

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль рабочих факультетов УССР в подготовке специалистов /20-е гг./"

оа

ЯЛ ШОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРЛТШ! ШСТИТУТ 1СТОРН УКРЛШИ

На правая рукопясу

Шспель Лазбов ФедорСяна

РОЛЬ РОБ1ТНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТШ УСРР В ШДГОТОВЩ СПЕЦШИСТ1В (20 т! рр.)

07.С0.01 - 1стор1ж У*р»1нн

АВТОРЕФЕРАТ днсертадН на эдобугта иаукопого ступсяя кандидата 1сторнчиих наук

КмТи-19%

Дисертац1ею s рукопис

Робота виконана у в!дд1л1 IcTopiï культурн украТнського народу 1нституту IcroplT УкраТни HAH УкраТни

Науковий квр1вник - кандидат 1сторичник наук, ст.науковий

сп!вроб1тннк Ткачова ЛЛ. Науковий консультант - доктор 1стбричних наук, професор Реент О.П.

0ф1ц1Йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук» професор Кульчицький C.B. - кандидат 1сторичних наук, доцент Головко II.Л

Пров!дна орган1эац}я - УкраУнський державний педагог1чний ун1верситет 1мен1 М.П.Драгоыанова

Захист в1дбудвться "¿6" кёшнЛ 1996 р. о годин! на зас!данн1 спец1ал!эованоТ вченоТ ради Д 50.17.01 для захисту дисертац!й в 1нститут1 1стор1Т УкраТни Нац1ональноТ Академ!Т наук УкраТни за адресов: 252001, м.КиТв, вул..Ы.Грутввсма>го, 4, 1нотитут fCTOpiï УкраТни HAH УкраТни

3 дисертац|ео можна ознайомитись в науков!й б!бл1отвц1 1нституту IcToptï УкраТни HAH УкраТни /вул. М.Грушевоького, 4/

Аатореферат роэ!сланий "«//" iëPtiHA. 1996 р.

Вчений сокротар спец1ал1эо5аноТ вченоТ ради доктор 1сторичних наук

Шип H.A.

I. Загальна характеристика та основний зы!ст дисертац!?.

Актуальн1сть теми. Сьогодн1, коли Украина утверджувтъся як незалежна держава, в1д(5увавться формування нац!ональноТ саыосв!-домост!, посилювться }нгерёс до !сторичного минулого. Перетворв-пня, що в1дбувеються з сусп1льств!, немислим! без виходу держави на як!сно новий р1вень п1дготовки спац!ал1ст1в з урахуванням 1с-торичноК практики 1 досв1ду. Цкм визначаються стратег!чн! напря-ми в пол1тиц1 держави, скерован! на соц1ально-економ!чне 1 духовна в1дрод:*ення сусп1льства. В зв"язку э цим актуальном! набував эивчення та осмислення загальних законом!рностей культурного проносу 20-х рр. в ц!лому I особливостей, по а "яз ал их э няц!ональним та культурним життяы УкраГни.

20-т!. рр. - складний пер1од в 1стор1У украУнсьхо? 1нтел{ген-Т. Саме в ц! роки в1дбулося к1льк1сна зростання ТУ лав за раху-иок 1нтенсивноУ п!дготовки спец1ал1ст1в э роб!тничо-селянського соредови^а. Водночас були знкцен! колишн! традшЦУ формування 1н-тел!генцН з првдставник1в р1зних соц!альних верств шляхом в!дбору найталановит!шйх 1 найэд1бн!ших. Основой еоц1альноУ пол!тики щодо формування ново? 1нтел1генц1Т став вузькокласовий п!дк1д, чкм було закладено багато майбутн1х проблем, не роэвпязаних 1 у наш час.

Радянськ1й влад! необидна була нова 1нтел1генц1я, як за своею соц!альнся природою, так 1 за 1деолог1чними принципами. Проблему п1дготовки нових спац1ал!ст1в потр!бно було вир!аити в найкороти! строЯ51. Радянйзац1я 1нтел1генц1У вир!щувалася багатьма шляхами, пэ-чпсгй суперэчлипими. дряматичними, а то Я в!дверто репресиЕНИми.

Базоч формування 1нтел1генц!Т у 20-т1 рр., як 1 до револпцП, заллшалася вища пколси Одним з основних завдань реорган!эац1Т сис-темй вищоТ осв!тй була пролётаризац!я соц1ального складу стуцентст-

ва. Позитивною рисою цього процэсу стала денократиэац1я осв!ти, до-CTynnicTb И для тих верстб, як! до революц!У були поэбавлен! ыок-ливост! навчатися. Разом з тиы влада вдавалася до дискрим1нац!У представник!в непролетарски* верств. Вузькокласовий п!дх!д при <$юрмуванн! студентотва Приэв1в до зниження як!сного р!вня !нте-л1гвнцПГ •

У цьому зв"язку набувае значения вивчення, науковий онал1з 1 узагальнення досв!ду в справ! п!дготовки спец!ал!ст!в з р!зних гаяузе.й знань 1з роб!тник!в та селян через роб!тнич! фадольтети, як! у 20-Ti рр. в!д1гравали вир!шаяьну роль.

Цвй досв1д мав як позитива!, так t негативн! насл!дки. В!и, по-своему, специф1чний ! ун1кальний, мае практична значения особливо в оучасних умзвак культурного в!дродження, переходу оусп1ль-стпа до ринково! економ1ки, коли без п!дготовки та переп!дготовки п1дпов1дних кадр!в, оволод!ннк ними навиками i законами ринку не-можливо вир!шити зввдання, що стоять перед державою. В1н до полагав при визначенн! засад державно? соц!алькоТ пол!тики щодо сгю-и!ал!ст!в, оск!льки побудова цивШзованоТ держави неможлива без створення еисококвал!ф!-кованих кадр!в спец!ал!ст!в.

Тому обрана для досл!дження тема мае соц1альне, наукове та практкчне значения.

Предметом даного дося!дження i наукового узагальнення в ор-гашэшЦя народно? осв!ти роб!тник!в 1 г.елян через систему роб!т-ничих факультет!в в УкраТнськ!й CRP у 1920-т1 роки.

Пол!т-ика дер-кави вимаг.ала р!шучих 1 швидких заход! в, с прямо-

ванн*' насамперед на п1дготовку 1 формування в!дданнх Кй кадр1в спец!ал!ст!в шляхом зб!льшення питомоК ваги роб!тник!в 1 селян у навчальних-закладах. Вузи було в!ддано в розпоряджвння роб!т-ник!в та селян, одаак скористатися можлив!стп, наданоо новоп вла-дов, щастило далеко не вс!м. Основна маса пролатарсысоТ молод! не мала в1дпов!дко¥ осв!тньоТ п!дготовки, щр була б основою дяя продовяення навчання в систем! вжцоУ осв!ти. 3 мэтоа л!кв!дац!¥ ЩбУ прогалини двржаво» був зроблений д1йовий крок щодо створен-ня роб!тничих факультет!в, як! мали тимчасовий характер, що в!д~ пов!дав пееному пер!оду киттзд!яльност1 сусп!льства. Ця форма навчання була викликана необх!дн!сто оволод!ти в коротк! строки необх^дними знаниями 1 виробити в1дпов1дн! навички для оволод!н-ня програмою вуз!в. Створен! при вищих учбових закладах, вони стали Чх нев!д"емнои складовою частино», оргал!чною ланкой нав-чального процесу. Завданням роб!тничих факультет!в стало такоя зд!йснення необидного в !итаресах держапи впливу на внутр!ше життя !нститут!в, зм!ни социального складу студентства гЦдготов-ки в найкоротп! строки реального г.отовнення для эуз!в.

Хронолог!чн! яея! дисвртац!? обумовлен! тим, цо сама в дос-л1д*уваниЯ пзр!од була створена нова, як!сно. в!дм!нна в!д попе-редн!х покол!нь,роб!тничо-селянська !нтел!генц!я. 3 початком пв-р!оду становления та 'зм!цнанкя економ!чних та виробничих в!дносин, перобудови господарства, зд!Лснення культурник перетворень на первому Исц! постали завдаяня Шдготовки хадр!о споц1ал!сг!в р!зних галузей, !дейно пераконаних у правильност! пол!тнки прав-лячо! 6!льиоеяцькоТ партИ 1 радинського уряду, як! практично <1 могли зробйти внесок у справу творения нових сусп!льннх в!дносин.

Стан науково? розробки проблеми.

Осыислення процесу аи1н в галуз! культурного буд!вництва, яке зд{йснсвалося новой владоо, розпочалось в процес! П становления та зы1цнення. 1сторична наука, що роэвивалась одаочасно э леретво-ренням самого сусгйльства, не могла достатньою м!рою проанал!зува-ти всi проблеми цього багатогранного процесу. 1стор1ограф1я дано) проблеми св!дчить, що вже на початку 20-х pp. було зроблено перш! спроби вивчення д!яльност! Наркомосу УСРР, який зд!йсновав кер!в-ництво BciMa сферами культурного ииття. В цей час з"явилисяпуб-л1кац!Т, автори яких обгрунтовували ваходи парт! í i уряду в спра-в1 буд!вництва вищо! школи i, зокрема, роб!тничих фг.культет!в. 1х авторами були переважно caul учасники цих под!й 1 державн! д!яч1.

Одним э перших питания п!дготовки спвц1ал1ст!в розгдянув у своХх публ!кац1ях нарком осв!»и республ!ки Г.Ф.Гринько*. його пра-ц! MicTHTb ц!нний фактичний матерtал i статистичн! дан!, висв!тяю~ ють процес становления профес!йно-техн!чно? осв!ти 1 соц!ального виховання у вищ!й школ!. Висв!тлюоться ц! процеси у п1днесеноцу стил!, факти лише конотатуються, критичний анал!з в!дсутн!й.

¡нтерес викликають прац! в1доыого орган!затора роб!тнкчих факультет! в в УкраТн!, державного д!яча, вченого й педагога, який заЛмав у I92I-I920 pp. посаду заступника наркома осв!ти ресцу<5л!ки Я.Л.Ряппо. Нш написано ц!лий рад наукових праць з. питань народно!

1 Гринько Г.4. Очередные задачи советского правительства в области просвещения. - Харьков, 1920; Яого х. Хозяйственные основы советского культурного строительства. - Харьков, 1921; Яого ж. Чергов1 эавдання радянського буд!вництва в царин! осв1ти. - К., 1920.

сси1ти, багато з яхих присвячвн! саде тем! роб!тфак1в*. В них автор, парвбуваочи п!д впливоы постанов парт!йних ! державних орга-н!в, докладно висв!тлюв проведения набор!в, э пафосом анал!эув уоп!шн!сть слухач!в, роэпов!дав про орган!зац!ю навчально-вихов-ноТ роботи, матер!альне становище 1 побут слухач!в. Однак, а!н часто й !деал!эуе ц! пронеси, не завжди об"вктивно анал!эув к!ль-к!сн! та як!сн! реэультати зробленого у процес! творения на шляху эаснування роб1тничих факультет!в в УкраКн!.

В середин! 2Э-х рр. з розвитком та розширенняы мереж! роб!т~ ничих факультет!в з'явилися пера! прац!, в яких зроблеко спробу узагальнити досв!д роботи окремих роб!тфак!в^. Однак, у них пита-иня якост! зм!сту ¥х д!яльност! згадувалися лише поб!;кно. Б1льш детальному анал!зу навчально-виховноТ роботи на роб!тяичих факуль-

о

тетах присвячено книгу профэсора Я.В.Столярова", який, як 1 б!ль-ш!сть вчених на той час, був прихильником лабораторно-бригадного методу навчання. Незважаючи на в!дсутн1сть у ц!й робот! теоратич-них узагальнень, у н!й, зокрема, наведено ц1нн! фактичн1 матер1а-

1 Ряппо Я.П. Реформа высшей школы на У крате в годы революции /19201924/; Сб.статей и докл. - Карьков, 1925; його я. Рабочее образованно на Украине и ого блилайшие перспективы: Докл. на П Всеукр. сьездо по рабочему образованна. - Харьков, 1925; Пого я. Совете--пая профессиональная школа, еа место и значение в системе просвещения и в нешзи народном хозяйство. - Харьков, 1925; його я. Система народно? осз!ти на УкраТн!: Соц!ольна виховання, про$ес!йиа осв!та й наука. - Харьк1в, 1926.

2 ГрунськиЯ Ц. Рабфак КиТвського !нотитуту народно? осв!ти /19231925 рр./. - К., 1925..

3 Столяров Я.В. Организация учебно-методической работы в институтах. - Харьков, 1925.

ли, що даоть можлигпть певною и!рою в^дтворити 1 зрозум!ти эмгст навчальних план!в та програм, побудови методичноУ робоеи на роб!т-факах.

В ц! ж роки сп!вроб1танками НКО УСРР у сШвдрукност! э викла-дачами роб1тфак1в був розроблений ряд навчальних пос!бкик!в та навчальних план!в*.

Зкачний матер!ал про практичну д!яльн!сть роб!тфак!в УкраУни

? «а

Мститься а працях М.Авд!енка , Я.Зв!гальського та МЛванова . Ав-тори використовують емп!ричн! дан! з метою показу к!льк1сного зб1-льшення роб!тфак!в, анал!зу Тх соц!ального, парг!йного, нелокального складу, висв!тлпять навчально-мвтодичну роботу..При цьому сл!д зазначяти, що в цих роботах, як 1 у вказ&них ран!ше, наведено бага-то цифрових даних, що нар!дко мають суперечливий характер.

Загальною особлив!то публ!кац!й пер!оду 20-х рр. е гостра Тк дискус! ¡!н!сть, полеЩка, !нформативн!сть у викладенн! матер!алу, п!дпорядкован!сть пол1тиц{ правлячоУ б!льшовицькоУ парт!У. Але ц! публ!кац!У започаткували процес нагромадаеиня конкретного 1сторич-ного матер!алу, який допомагав в осмисленн! та !сторичн!Й оц!нц! под!й, що в!дбувалися в досл!джуваний пер!од.

У наступи! десятир!ччя в УкраУн! не було видано кодноУ роботи з досл!джуваноУ тематики. 1стор!я роб!тничих факультет!в не знайшла надежного в!дображення.в узагальнвючих 1сторнчних працях та монографиях. з питань культурного буд!вництва.

3 середини 50-х рр. ситуац!я зм!нилася. Зм!на пол!тичноУ обстановки в краУн! сприяла актив!зац!У досл!джень в галуз! сусп!лышх наук. Проблема п!дготовки кадр1в знову опинилася в кол! 1нтерес!в досл|дник!ь. Для них стали доступними. численн! матер!али ,

1 Навчальн! плани роб!тфак!в; - X., 1926.

2 Авд1енко И.О. Народна осв!та на УкраУн!, - X., 1927. :

3 Зв1гальський Я., 1ванов Ы. ПрофесШа осв!та на УкраУн!. - Х.,1927.

яиими ран!ше вони не могли користуватися. Проте автори роб!т, як1 ВИЙП1ЛИ у цей час, анал1эували 1сторичн! процеси з вузько-парт!йних позиц!й, показували д!яльн1сть ,В.1.Лен!на в галуз! культурного бу-д!вництва нав!ть в тих аспектах, до яких в!н не мав н!якого в!дно-сення, а роль КПРС, компарт!У УкраУни в справ! створення кадр!в спзц!ал!ст!й роэглядалася як "незм!нно "кер!вна ! спрямовуюча".

Процеси становления та розвитку украУнськоУ культури за роки ново У влади в1дображено в колективн!й даногра^У, п!дготовлен!й п!д кзр!вництвом П.П.Гудэенка*. В одному з УУ розд!л!в автори висв!тлюють стан вуз!в в республ1ц!, п!дготовку педагог1чних кадр!в 1 в!дзнач"-эть, 'до роб!тфаки були найважлив!шим каналом у справ1 "пролетариэа-ц!У вищоУ иколи, в!д!гравали певну роль у эд1йсненн! нол1тичного спливу на студентство. Автори цих I ран!ше названих монограф!й на-зодять багато статистичних даних, але вони у багатьох випацках роз-61:кн1. Це було насл!дком використання л!тератури 20-30-х pp., в як!й це мало м!сце. Таких хибнс позбавлен! й грунтовн! монограф!У 1.Д.Зо-

•1 о

дотоэерхого'" та Г.Д.Д!денка .

В^льга детально аяал1зувалося питяння створення ! д!яльноет! ро-б1тиичих факультет!в у працях, присвячених формуванн*) кадр!в !нте-л!генц1Уч. Автори цих праць роблять висновок, що поява роб!тничих |акультат!в була в и кликана необх!дн!сто ггрис корено Y п1дго тоски роб!т-ник!в та селян з метою Ух подальшого навчання у вузах.

Скрем! аспакти д!яльност! роб!тфак!в у досл!дауваний пер!од роз-глядааться в роботах, присвячених розвитку народноY осв!ти. До таких

1 Роэвиток украУнськоУ культури за роки РадянськоУ влади. - It., I9G7.

2 Золотоверхий Г.Д. Становления украУнськоУ радянськоУ культури /1917-1920 pp./. - К., 1961.

3 Двденко Г.Д. Рабочий класс Украины в годы восстановления нчроднэго хозяйства. - Киев, 1962.

4 Курносов D.O., Бондар А.Г. У наэчанн! та лрац!: Шдготэвка ¡»ядр!я 1нтел!генц!У в УкраТнськ!Я PCP. - К., 1964.

роб!т у.ожна ¡пднести монограф!ю ГЛ.Ясницького* та колективну пра-

ию досл1дни>пв 1нституту пёдагог!ки, п!дготовлену п!д кср!вництвом

о

Л.Г.Бондар .

В це!!. пёр!од був виданий ряд роб1т, автори яких намагаяись по-казати вплив роб1тничих факультетхв на формування соц!ального складу студент!в вуз!в взагал! . Проте ! в цих досл!джекня); основну ува-гу энову ж гаки було зосередкено на висв!тленн! д!яльност1 компарт!?, заходах уряду, спрямованих на розвиток вищо? школи. Автори обгрунто-вугать ! б!дстогоють ¡сторичну необх!пн!сть створення роб!тфак!в з кетою зд!йснення полхтичного впливу на життя навчальних заклад! в, ли-шають при цьому поза увагою питания оволод1ння профес!йниыи знвншшй.

Результатом вивчення проблеми створення кадр!в власно? штвл!-генц!У був I вих1д монограф1й в!домих спец!ал!ст!в у галуз! культу-ри,в яких значною м!рою висв!тлено проблеми створення роб!тфак!б**.

1 Ясницький ГЛ. Розвиток народно? осв!ти на УкраУн! /1921-1932 pp./ - К., 1965.

2 Народна осв!та ! педагог!чна наука в УкраУнськ!й PCP. I9I7-I967 pp. - К., 1967.

3 УкраУнська Радянська Соц!ал!стична Республ!ка. - К., 1965; Народное образование в СССР I9I7-I967 гг. - M., 1967; Очерки истории высшего медицинского образования и научных медицинских школ на Украине. - Киев, 1965.

4. Даниленко В.Рабочий класс и культурная революция на Украине. -Киев, 1906; Ткачова JI.I. 1нтел1генц!я Радянсько? УкраУни в пер!-од побудови основ соц!ал!зму. - ¡t., I9G5; Б!лоцерк!вський В.il. Комун!стична парт!я - орган!затор культурно? революц!? на Укра?-н! / 1926 - 1937 pp. /. - X., 1905; та 1н.

Вони становлять науковий !нторес насампвред наявн!сти великого фактичного матер1алу, хоча оц1нки та висновки на сьогодн!шн!й день певноо м1рою вже застар1л1.

Близьков до досл!джувано? проблеми е монографя Ц.А.Бистрова*. У hifl роб!тракам присвячений окремий роэд!л, в якому эазначалось, tqo вони були новою формою навчання 1 эалучення роб!тник!в та селян для подальиого ïx навчання у вищих навчальних закладах i забезпечу-вали ïm загальнооса!тно п!дготовку. Роб!тфаки УкраТни автор розгля-дав з контекст! розвитку роб!к$ак1в в С PCP. На зм!ст та висновки цього досл!дздння суттево вплинуло тод1шнв розум!ння проблем, пану-яч! на той час стереотип».

¡¡А чергового юв!леп - 50-р!ччя рэволюц!? - э"явилось ще одно ' досл!дження з !стор!Г в игр Y школи УРСР, п!дготовлене колоктивом автор! в п!д кер!вництвом ВД.Штова- "Вица школа УкраУнськоГ PCP эа 50 рок!в"2. В ц!й прац! значку увагу прид!лено досл1д*уван!й пройло-ni - роб!тничим факультета«. Широко залучивши apxitm! джерела, доку-иентальн! матор!али, автори показали становления та розвиток вицо! иколи в УкраУн!, глибша, Hls у попвредн!х роботах, розкрили причини та кету створення роб!таичих факультет!а > як складовоТ частннн система народноY осв1ти, показала орган!зед!и навчвльно-виховного процесу, заходи деряави в питаниях матер! ального забезпечення ро-б!тфак!вц!в, а тако* навели зиачну к!льк!сть нових статистичних даких.

Досл!джувану проблему певноо wipoo в!дтворено у видмшях, при-

1 Еистроз H.A. Кер!вна роль КП/б/У в галуз! вгсцоТ осв!та э пэр!од буд!вництва соц!ал!зыу /1917 -1937 pp./ - X., 1974.

2 Вода школа УкраТнсько! PCP эа 50 рок1в /1917-1967 р./: У 2-х ч. - К., 1967;

свячених «тлейним датам окремих вуз!в*. Висв!тловчи К к iCTopla, ап-тори розпов!дали про роб!тнич1 факультеты при них, Тх ^}яльн!сть i м1сце в житт! вуз!в.

Окрен! дан! щодо досл(дауваноТ проблеми знаходимо 1 у нариск: з icTopiY обласних парт!йних орган1зац!й. Однак, не в!дквдавчи Тх права на м!сце в !стор!ограф1Т, сл!д зазначитй, що парт!йн! авторк часто обмежувались фрагыентарниии статистичними в!домостями боз достатньоТ оц!нки наведвних факт!в t под!й, що ц1лкоы в1дпов!дало мет! таких досл!джень.

В !сторичн1й науц! в й спец1ал£н1 досл!дкення, як! конкретно присвячен! 1сторП створення та роэвитку роб1тничих факультет!в. Серед них сл!д особливо в ид i лит и монографИ Н.Ы.КатунцевоТ^. Вико-ристовуючи численн! ддерела, документален! та apxiBHi liataptasu, автор доводила необх!дн!сть запровадаення ц!вТ форни навчаиня роб!т-HHKiB та селян, показала процес створення та розвитку роб!тфак!в, розкрила проблеми класового та гшрт!йного принцип!в Тх комплекту-вашш, вис в ¡тлила орган1зац1ю навчально-виховного процесу в зв'яз-ку !з завданшши п!дготовки нових спец!ал!ст!в, в!дтворила матер!-альне становище ! умови побуту слухач!в. Н.Ы.Катунцвва s автором иершоТ узагалыиючоТ розробки 1стор!Т роб!тничюс факультет!в РРФСР,

1 Днепропетровский горный институт им.Артема 1899-1949. - Днепропетровск, 1949; Харьковский государственный университет им.A.U.Горького за 150 лет. - Харьков, 1955; 1стор!я КиТвсько'го ун!ворситету» 1834-1959. - К., 1959; 150 лет Харьковскоцу ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту им.В.В.Докучаева /10101966/. - Киев, 1966; Одесский политехнический институт. Краткий истор.очерк /1918-1966 гг./ - Киев, 1966; Харьковский политехнический институт. - Харьков, 1985.

2 Катунцева Н.М. Роль рабочих факультетом в формировании интеллигенции в СССР. - П., 1966; Как создавались в СССР кадры специалистов, м., 1969; Опыт СССР по подготовке интеллигенции из рабочих и крестьян. - 14., 1977.

п

РА досизь повно висв1тлено аспэкти Гх д!яльност!. В ТГ працях дано г.нчергшу характеристику вс!х тип!в роб!тфак!в, наведено прикяади по экремих рэспубл!ках колишнього СРСР, зокрема УкраУн!, в!дошст! про к!льк!сний, соц!альний, нац!ональний склад слухач!в.

С-зрзд дисертацШшх досл1д5ень, що розкривають 1стор!о створэ-пня та д!ялыюст! роб!?ничих. факультет! в УкраТни, сл!д в!дзначити роботу Н.К.ТитовоТ*, паписану в !сторико-парт!йному план!. Автор досл!дк<?1шя на гначноиу фактичному катер!ал 1, використооупчи арх!в-и! документи, показув д!яльн!сть парт!йних та дертавних орган!в,по стаоронно мереж! роб1тничих факультет!в' у республ!ц!. Багато м!сця в робот! прид!лено створенно парт!йних осередк!в на роб1тфаках, д!я-льност! гронадськнх студентських орган!зоц!й, эд! Йсненно заход!в по матер!альному забезпзчешга роб!тфак!а, залученнэ на роб!тфани ивал!ф!кованих педагог!'ших кадр!в ! проведении навчально-мзтодич-но! роЗоти. Цэ перае в УкраТн! узагальнетш, да досл!даувана проблема еисв!тлена дооить аироко, ало питания, пов"язан! э орг?а!за-ц!зо ! д!яльн!ств роб!тничях фаяультот!в, розгладааться э точки вору парт!йно-держаЕного кер!виицтва Ух д!яльн!стю.

Останн!н часом в!дбулнся позитивн! зрушення у вивченн1 та об"вктаеному висв!тленн! !отор1? культури УкраТни пер!оду 20-х рр. 3"явилиса нов1 прац!, присвячен! проблемам !нтел!генцИ, в я и их роэгллдаэться особливост1 ф>рмування тотал!тарноУ системи, вплив дераави на сферу культури, досл!дники згертавться до проблеыи ук-ра1н1зац!Т, национально-культурного життя, використовупть ¡¡оз! документи. Др таких сл!д в1диестн досл!дження колективу

I Титова И.К. Деятельность КП/б/У по создонкэ и развитиг рабочих

факультетов на Украине /1921-1929 гг./. - Днес. ... канд. нет. наук. - Харьков, 1976.

автор!в "1стор!У украУнськоУ !нтел!генц!Уи*. Автори розглядаоть проб-леми культурних перетворень кр!зь призму впливу стал1н!зиу, що сприяз поглибленню знань про особливост! розвитку культури 20-30-х рр., без чого неможливо оц!нити процеси, що в!дбувалися.

Заслуговуе на увагу украУнська эаруб!жна 1стор1ограф1я. Цо, на-самперед, прац! 6.Пастернака та 1.Лисяка-Рудницького, як1 проникнут! 1деею нац1онального в!дродження УкраУни 1 м1стять в!дм1ниий - в!д усталеного в радянськ!й !стор!ограф!У - "погляд на культурн! процеси 20-х рр. Шдсумовуючи 1стор1ограф|чний огляд л!тератури, сл!д в!дм!-тити, що, незважаючи на то, що окрем! аспакти даноУ теми висв1тлек!, проблома в 1Цлому не вивчена всвб!чно 1 комплексно. Тому вока 1 об-рана темою дисертац!Иного досл!дження, яке в фактично першим в украУ-нськ!й 1стор1ограф1У науковим узагальненняи з цього питання, що й пизначае його новизну.

Методолог!чну основу дисертац!У стадавлять' загальнонауков! прин-ципи об"ективност! та !сторизму, за якими вивчення 1 узагальнення 1с-торичних под!й можливе виключно на основ! науково-критичного анал!зу як арх!вних, так ! опубл!кованих джерел. Лише такий п!дх!д дав змогу не т!льки з"ясувати як 1 коли в!дбувалися т! чи !нш! под!У, але й вичвити законом!рност! досл1джуваних !сторичних под!й та явищ. Ц!й же мет! сприяло використання в робот! ! проблемно-хронолоПчного методу, що дозволило автору викласти ыатер!ал и лог!чно-завершен!й 1 посл1д9вн1й форм!.

1 йарис» 1стор1У украУнськоУ 1нтел1генц1У /перша половина XX ст./:

У 3-х .кн. , СЛ.В!лок!нь, О.Д.Бойко, Г.С.Брега та !н./. - К., 1994.

2 Пастернак С. УкраУна п!д б!льшовикамиЛ919-1939/. - Торонто, 1979; Лисяк-Рудницький I. 1сторичн! есе: В 2-х т. /Центр досл!дж.1стор!У !м.П.Лцика Канадського !н-*у укр.студ!й Альберт. ун-ту. -К., 1994.

Ыэтд та оонорн! завдання досл!дження-. Виходячи з актуальном! обраноУ теми та ступени УУ розробки у в!тчизнян!й 1стор1ограф1У, дисортант здШсшов комплексний анал1э 1 узагальнення наявного I впэрие виявленого матер!алу, що дозволило досл!дити 1 зробити вис-новки в1диосно р!зних аспект!в 1стор1У створення та розвитку ро-б1тничих факультет!в в радянськ!й УкраУн! в 20-т! рр., показати 1х роль у справ! п1дготовки кадр!в спец1ал!ст1в .з роб1тниа!в та селян, розкрити причини стратег!чних прорахунк!в та помилок, що пзрешкоджали эд!Лсненню нам!чених план!в, призводили до !деолог!ч-ного тиску.

Досягквння ц!вУ мети передбачае вир!швння таких завдань;

- на основ! !стор!ограф1чного анал!зу дати оц!нку стену роз-робленост! проблеми, виявити перспектив« подальшого УУ вивчення;

- показати об"вктивну необх!дн!сть виникнення роб1тничих факу-льтет!а в соц!ально-економ!чн!й ситуацП, ню склалася в республЩ! »а початку 20-х рр.;

- виявити ! проанал!зувати концептуальн! основи соц!альноУ поломки радянськоУ держави та правлячоУ комун1стичноУ парт!У цодо ро-б!тничих факультет!в, охарактвризувати р!венъ вт1лення в життя цих основ парт!йно-дер^авними структурами та проанал!зувати Ух насл1дки;

- досл!дити та узагальнити досв!д створення системи роб1тфак!в р!зних проф!л!в, розглянути географ!® Ух розм!щення;

- виявити основн! пркнципи коыплектування роб1тфпк!в за ооц!а-льними, пар?!Кними, нац!ональними ознаками;

- випв!тлити питания, пов"яэан! !з отпоренням катер!альноТ бази роб!тфак!в, матэр!аяъним становищем слухач!в, эабэзпаченнлм виклада-чшгн;

- на основ! елал1зу як эагалших законом!рюстей, так 1 специ-ф!чних особливостей, характерных для УкраУни, висв1тлитц науково-пе-дагог!чну д1яльк!сть, розкрити tciople становления та орган!еац!У навчального процесу на роб!тничих факультетах.

Джврельна бааа досл!дкення. Основу джерельноУ баэи дисартацП склали apxtBHl документи. В робот! використан! матер!али Центрального державного арх!ву вищих орган!в влади та управл!ння УкраУни /ЦДШЗ УкраУни/. Це документи ВсеукраУнського Центрального Виконавчого Компоту Рад роб!тничих» селяиських та червоноарм!йських депутат!б /ф.1/, Роди Народних Кам!сар!в /ф.2/, ВицоУ ради народного господаро-тва /ф.34/, Народного ком!сар!ату осв!ти УкраУни /ф.16б/, Парадного ком!сар!ату роб!тничо-селянськоУ !нспекц!У /ф.539/, Ради прэфес!йшк сп!лок УкраУни /ф.2605/, особистого фонду Я.П.Ряппо /ф.4805/. Значку ц!нн!сть для автора ыали стенограыи нарад о питань осв!тк, зв!ти, протокол» зас!дань Наркомосу УкраУни та його структураих п!дрозд!л!ь, листування з питань орган!зац{¥ навчального процесу, матер!ального забеэпечення слухач!в. Ц! матер! ал и дають змогу проникнутися атмосферою, духом того часу, допомагають в!дтворити явища ! процеск, цо в!дбувалися, зроэуы!тн суть принцип!в парт!Иного та класового выбору слухач!в.

1з документ!в Центрального державного арх!ву громадських об"ед-нань УкраУни /ЦДАГО УкраУни/ використано матер! ал и фонду 1/описи 6, 7, 20/, що висв!тлювть пол!тику ЦК KII/б/У в галуз! народно! ocbítij та профес!йно! п!дготовки кадр!в спец!ал!ст!в. Цэ эведен! эв!ти, листування, дов!дки, допов!д1 з окремих иитанЬ| що стосупться досл!дау-раноУ проблеыи.

В КиУвському обласному державному арх!в! використано фонди /142, 144, 292, 385, 708, 709, 710, 1043/ в!дц!лу народно! осв!ти» обяаскэ! контрольноУ ком!с!У, окрплану, КиУвськоУ губпрофради, облпрофрадк.

m

КиТосьсо? окруйнз? [испэктурм народно! ocdîtiî, в яккх за-рксовако !с-"~ Topto стЕоршнл море;::! рэб!тфак!в на [{hïe^khî та Yx роль у формувЕн-Kt cnsniûJiicTia-

• В Державному арх!в( м.Киева оивчзко фонди КиУвського пол!тех-н!чного !нституту /ф.ЗОЗ/. «£атер1али його м!стять в!домост! про я ■■Ланий та к1льк!сний оклад роСИтфаку ШП, про оргаи!з&ц!я иавчально-эихо-bhoY роботи, позаурочну д!яльи!сть студентськнх орган!зац!й.

Важливу трупу джерол акладапть опубл!кован! зб!рники документ!в

г

я проблем культурного буд!вшщтва та ocbîtk в УкраТк! » цор!чн! зб!р-

ч

ники'".

Однак, сказан! зб!риики не..мояиа вважати за повноц!нне джераяо, тому що вони наоть серйозн! вади в п!дбор! документ!в, основа! з яких - за!деолог!зован!сть ! тенденц!Яна однобок!сть матер!ал!в, цо давала змогу п!дтвердити л изо досяшэння в справ! п!дготовки нови?: опец!ал!ст!в.

Вайчиве значения для досл!д;«ёння пали централь»!, росцубл!калсь-к!, м1сцев!'газоти та журнали, як! друкувалися в 20-т! pp. Пер!одика м!стить багато фактичного матер!алу, який не yBiftmôs до !нпшх джерел, допомагав в!дтворити реальну атмосферу того часу.

X Культурна буд!вництво в УкраУнськ!Й PCP: Важлив!ш! р!шекня KûmvhIc-TH4HOÏ партН ! Радянського уряду, I9I7-I960: 36. документ!в. У 2-х т. - T.I. - К.,'i960; Культурна буд!внкцтво в УкраТнськ*й FCP, I9I7-I927: 36. документов { ыатер!ал!в. - 1С., 1979. 2 Культурш буд!вництво УкрэТнськоТ РадянськоТ Соц!ал1ститео1 Рес-публ!ки /Стат.дов!даик/. - 1С., 1940; Досягнення РадянськоТ УкраТни за 40 рок!в /1917-1557/; Стат.зЗ. - ¡С., IS57; Народна осв!та УкраУн!. Установи npo-feclftitoï та пэз!текн!чноТ осв!тн; Стат. зб. - К., 1929; УкраТка: Стат. qoptrnm:: нл 1929 р. - X., 1929; УСР? в цифрах /Сгат. дов!дни;г - !î.; 1933.

Наукова новизна дисертадИ полягас в тому, гцо в и!й а урахуван-ням сучасних досягнень 1сторично'< науки зд!йснено узагальишчий ана-л1з процесу створення та д!яльност! роб!тничих факультет!в * в УСРР в 20-т! pp. При цьому основну увагу зосереджено на ранше не досл!д-жених та иалодосл1джених аспектах п!дготовки кадр!в !нтел!генц!У для рхзних галузей господарства шляхом створення ново* форми навчання роб!тник1а та селян - роб!тничих факультет!в.

В дисертац!? ш-новому анал!эуються ироцеси, пов"язан! з форму-ванням 1нтел1генцП, яка стала об"ектоы ц!леспрямовано! i жорстко оа-1деолог!зовано? соц!альноТ пол1тики держави, що базувалася на абсо-лютизованому класовому п!дход1. Одночасно niдкреслюзться, що остаин1й визначав орган!зац!йн! форми п1дготовки кадр!в спец!ал!ст1в, метода навчання, принципи комплектування, спричинився до утвердяення команд-но-адм!н!стративних метод! в управл!ння, моральних та !дейних дефор-мац1й. У дисертацШючу досл!д*енн! вперше введено в об1г ран!ве не опубл!кован! ! недосл!д*ен1 apxicni документи, що м!стять нов1 факти та статистичн! дан!.У робот! neperлянуто потирену в !сторичн!й л!те-pasypi ои!нку соц!альн(*-пол1тичних та культурних процес!в, переоц!нено ряд положень i висновк!в, пануючих в 1стор1ографП про-тяром десятил!ть.

Викоркстання метод!в !сторичыого внал!зу та синтезу у висв! тлели! !сторичиих явищ та процес!в дозволило вид!лити загальн! законо-м!рност! в роэвитку досл!джуваного объекта.

Осноен! положения. як! виносяться на захист. - наявн!сть достатн!х !нтелектуальних та духовних сил у сурп!ль-ств! - одна э обов'язкових передумов його. поступального розвитку й прогресу. 1нтенсивн!сть еоц!альних пропас!в у 20-х pp. вимагала иввд-кого створення новоТ !нтел!гснц!Т, яка д!стала назву роб!тничо-селян-ewcoY ! соц!ач!стичноТ;

- осентня пол!тика в УСРР, цо формувалася протягом 20-х рр., п!д-порядковувалась рвал!ям формування ун!тарноУ двржави та практиц! побу-дови тотал!тарно-бпрократичного соц!ал!зму. Створення нових кадр!з спец{ал1ст1в стало об"в'стом особливбУ уваги правлячоУ б!льшовицькоГ парт!У, п!дпорядковувалося класовому принципу, якиЯ визначив специф!-ку орган!эац!йни}{ форм. матод!в навчання та комплектування,.пол!ти-ку щодо "староУ !ител!генц!У" 1, як насл!док, призв!в до створення за короткий пром!жок 1сторичного часу :новоУ соц!ал!стичноУ Ытел!-генц!У;

- в досл!джуваний пер!од склалася повна система п!дготовки нових спец!ал!ст!в, одн!ео з ланок якоУ стали роб!тнич! факультети. Створен-кл та д!яльн!сть роб!тфак1в як одного з основних канал!в для п!дготов-ки роб!тничоУ та селянськоУ молод! для вступу до вуз!в I п!дготовка власних кадр!в спец!ал!ст!в для нового. сусп!льства стало складовов час-тиною державноУ пол!тики; спрямованоУ на забезпечення соц!ально-кла-сового Складу та к!льк!сних показник!в, що привело до деформування процесу внховання новоУ !нтел!генц!У, було в!дходом в!д загальнолюд-сьгсих ц!нностей у б!к класових, значно вуячих та обмежених;

- вир!шення в иайкоротш! строки проблеми створення кадр!в спец!-ал!ст!в привело до необх!дност! зосередити на роб!тфаках певн! мате-р!альн! кошти. Складна соц!ально-екоком!чна ситуац!я в УкраУн! не сприяла вир!шенно поставлен!« завдань. Трудной^ матер!ального характеру, як ! !дейн1 розходтення з багатьох питань, негативно впливали на п!дготоьку спец!ал!ст!в. Ух квал1ф1кац1в, профес!Яну ор!знтац!в;

- насл!дком процес!в, як! в!дбувалися у досл!джуваний пер!од, стало послхдовно вит!снекня з ус!х сфер староУ !нтел!генц!У, зам!на

УУ новою, яка згодон була поступово зведена до р!вня "пропарку". Разом з тим, незважаючй на вс! збочення, осв!тня пол!тика,сформована в УСРР, за своУк характером та масштаба),!!! не мала аналогия 1 залучала величез-

1.8

iil маси прости« людей, як! д!стаяи реальний доступ до знаиь.

Структура дисoptant Y обуювлена мэтою 1 заеданиями досл!дження t складаеться ai ветупу, двох роэдШв, п"яги параграф!в, висновк1в, списку використаних джерел та л!тератури. Обсяг рукопису 158 стор.

Зм!ст дисертац!¥. У вступ! обгрунтовано актуальн!сть теми, хромо лог! чн! мож!, показано ступ1нь науково? розробкн проблем», визна-чеио методолог!чн! основи досл!джекня, могу 1 эавдшшя дисертац!Î, роэкрито теоретична i практично значения робо?н, подало характеристику джерел, в!дображено апробац!» результат i в досл!дкек:*я га показано його практично значення.

В роздШ I - "Проблема п!дготобки спец!ал1ст1в 1э роб1тник!в i селян у 20-т1 pp." - розглядазться соц!ьльно-еноном!чна ситуац1я, цо, с клал ас я в УкраУн! на початку 20-х pp. та стан з кадрами спзц|а-л!ст!в, викладаються основи псрт!йно-дариавно? полiтики цодо вир!вони я проблем« з кадрами спец!ал1ст!в. В1дзначазгься, ¡цо э пврекогов б!льшовнцькоТ влади у I9I7-I920 pp. розпзчалося буд!ВНИЦ7В0 нового сусп!льного ладу, який з часом набув характерних рис тот&л Харизму. 3 початку 20-х pp. на порядку деннону постало чимало проблем, як! вп~ магали негайного розэмяэання. Одн!ео з них стала проблема п!дготовкм кадр!в спец!ал1ст1в для boíx галузей народного государства, в!д ви-р!ионня яко? залезала е1дбудова зруйнозаноТ економ!ки, реал!зац!1 соц!альних, пол!тичннх завд&чь, подальшого культурного розвитяу.

Аьхор в!дзначао, цо для розв"язшпш в!дпов!дальних ааадань, по-ставлсних партШо-радянсьКою владоо, нообх1дний був тривалий чао, про тя го к якого п0тр1бн0 було б5ф!еи1и ц!лий ряд проблем, зумовл^них як об"ектнвними причинами, тек i соц1ально-економ1чною ситуац!ею,ЩО ! снузала о республ1ц!, сраховуоч» при цьому палке прагнення народу до ншЦонально-культурного в!дродження./С.29-43/.

Поряд Í3 звлученням та використанням старих спец!ал!ст!в, яких

реально биявилось запало, було поставлено завдеиня форцувення новкг: кадр!в з часяа роб!тнтс1о та селян, як! повинн! були отримати в!д-пов!дяу осв!ту, Цз завдання у 1921 р. й.було висунуто новоо владоо, доля яко! пош!стю залежала в!д його розв"лзшшя. Передбач'алось го-Тусати у втар« назчзльних зшмод&с роспубл!ки в найкороти! строки кадри э осношо? соц!алыюУ маем сусп!лъства - роб1тник1в та селян. Для того, щоб створнти "таких спец!ал!ст!в, необх1дно було роб!тише!п та селян, як! баяали здобути вищу ося!ту, п!дготувати до навчання у вузах. Цэб зробити рзальним вжо предзклароване право на навчання, було створено роб!тнич! факультет«.

Шляхогл гашироння роб!т$ак!а пзредбач'алося докор!нно зм!нити, сод!альн1Ш С1шад студентства вуз!в, реально забезпечти право роб!?-ничо-селяксьхоУ молод!, яка кала профос!йшй досв1д 1 стаж робот:!, на пераочзргопий вступ до вуз1в, зд!йс|швати 1деолог!чний еялив на вез студентство.

У дисзргац|У показано, що д!йльн!сгь роб|тфак!в, як одного а осноеиих канал!в п!дготовки роб!т«ичоТ молод! для вступу до вуз!п I стаорення власник кадр!в спец!ал!ст!в для нового сусп!льства, бу-ла ститадовою частиною загальнодержавно! пол!тики. Приклад цього -порт! декрет«, як! проголошували р!ек!сть нац!онального розвитку вс!х народ!в краУни. Цэй пэр!од в 1стор!У УкраУни отримав назву "культурно? рэЕОлщИ", в!дродяення, коли спалахнула творча енергЬт мае } впершз упраУнський народ к!г розраховувати на певну п!дтрим"у державних структур. Зг!дло а прийлятоз Конституц!со УСРР, декретами Ради ар кому та Постановами Наркомосу УСРР, як! закр!пили право роб!т-ник1в та селян на отржання осв!ти, э республ!ц! почала здШсиявэ-тись реформа вицоТ сколи. Одночасно з наступнов реорган!зац!еп структура вуз!а вт!лпвався в киття принцип пол!тичного завоевания витцоУ иколи. При цьому бралися до уваги лише т! сторони цього про-

цесу, що зб!галися з б!лыаовицькими настановами, спрямованими на п!дготовку якомога б!льшоУ к!лькост! спец!ал!ст!в з трудового народу.

Таким чином, виконання цих нвв!дкладних завдань було покладено . передус!м на роб!тнич! факультета, Ух створення ! подальший розвитов вватлися першочерговими у пол!тжи бхльшовицькоУ парт!!.

У другому роз,ц!л! дисертац!У.~ "Становления 1 розвиток систе-ми роб!тничих факультет!вм - досл!джуеться прочее становления та' д!яльност! новоУ форми навчання для роб!тник!в 1 селян - роб!тфак1в, Ух комплектування за соЩальним та парт!йним принципами. Значне м!с-це выводиться висв!тленнх> матер!альноУ'баэи роб!тфак!в, з&беэпечаа-на Ух викладачами, розглядшоться основн! аспекта навчальда-виховноI та громадськоУ роботи.

У дисертац!йному досл!дженн! доводиться, що плаиом!рне буд!вни-цтво роб!тфак1в в УкраУн! почалося з 1921 р. в!дпов1дцо до декрету Раднаркому УСЕР в1д 7 березня 1921 р./С.63-99/.

Заходи новоУ влади з самого початку створення ц!еУ ново? форми навчання трудящих эумовили перш за все надм!рну 1деолоГ1зац1ю роб!т-иичих факультет!в. Цей принцип було закладено в самих нормативных документах, в!н энайшов свое воображения в питаниях комплектування контингенту слухач!в, викладач!в, в сам!й систем! управл!ння, орга-н!зац!У роб!тфак!в. Щлком законом!рно, що центральна м!сце в робот! по створеннв роб!тфак!в в!дводилося насамперед Ух комплектуванн» во соц!альним 1 яарт!йнкм принципами, о в зв"язку э проведениям гол!тики "украУн! за:;! У" - 1э урахуванням нац!ональност! слухач!в.

У робот! Шдкреслэно, цо розгортання перших роб!тфак!в найактив-м!ше проходило в Киев!, Харков!, Одес!, що поясноетьс'я наявн!стю в цих м!стах эначно! к!лькост! промислових п!дприемств э багатотисяч-ними роб!тничими колактивами, як1 стали основно» базою формування но вих кадр! в радянських спец!ал!ст!в. В цих м!стах д!яли вищ! нав-

чальн! заклади, при них в!дкривались роб1тфаки. Пер!оди мирного пэ-репочинку в ход1 визвольних змагань були в !стор!У роб!тфак!в лиша початком Ух становления та пошук!в орган!зац!йного упорядкування. Якщо в ц! роки в!дкриттч роб!тфак!в носило стих!йниЯ, оп!зодичний характер /' наприклад, виникнення роб!тфаку в Одес! у 1920 р./, то в подальшому цей процес в!дбувався.орган!зовано, п!д беэпосередшм кер!вництвом б!льшовицькоУ парт¡У ! пролетарськоУ держави.

Вир!шення завдань по п!дготовц! спец1ал!ст!в вимагало пол1пшен-ня матер!альноУ бази та становища слухач!в. Прийнят! державними, пар-т!Гшими, громадськими орган!зац!таи постанови та ршення про матер!а-льно-техн!чкэ забезпеченкя роб!тфак!в в уставах зруйнованого народного господарства не завкди могли бути виконан!. В 20-т1 рр., коли основи! державн1 кошти асигнувались для розвитку пров!дних галузей економ!ки, Р9спубл1ка не могла задовольнити матер!альн! потреби слухач!в. Однак, враховуючи ва-хлив!сть зандань, покладених на роб!тфаки, уряд робив чимало Для пол!пшенням матер!ального становища.

Автор в!дзиачас, що серед багатьох проблем, як! виникли в досл!-джуваний пер!од, сл!д особливо в1дзначитя проблему забезпечення роб1т-фак!в кадрами винладач!в. Труднощ! катер!ального порядку, як ! !дейн! розходження з багатьох питань, в!дбивалися ! на викладацькому складо-в1, де педагоги нялекноУ квалхфпсацГ/ становили незначну частину,

У дисертац!У показано, що саме п орган!зац!У та проведенн! нав-чально-вихопноУ роботи спрацьовував механ!зм, чкий дозволяв вчораизим роб!тникам та селянам, що проявляли ентуз!азы та палке прагнення здо-бути осв1ту, прилучатись певноп м!роо до досягнень цив!л!зац!У - науки, культури, а згодом брати участь у забезпеченн! духовного потенц!-алу сусп!льства, в необх!дност! якого вони були глибоко переконан!, намагалися вкласти св!й !нтелект в псбудову справедливого сусп!ль-ства. Завданням навчально-БиховноУ роботи на роб!тфаках було п!дви-

аг

щення загальноосв!тнього р1вня гнань слухач!в, виховання э них ак-тивних борцов за пролетарську деркаву.

Таким чином, узагальнений I проанал1эований матер!ал дозволив автору аробити висковок, що одним !з 1стотаих недол!к!в у складанн! навчальних план!в, програы 1 використання Тх у иввчальному процес! була в!дсутн!сть координад!Т . д!яльност1. Питания роэробки навчальних план! в 1 програы вир!щувалися беэшсередньо на м!сцях не силами викладач!в, як! мали в ц!й справ! досв!д ! профес!йн! навички, а теоретиками Наркомосу, як! емп1рично виэначали теоретичний р!-вень энань майбутн1х слухач!в/ Пб-125/.

Тому й не дивно, як доводиться у дисертацИ, 40 в пошуках нових метод!в. викладання припустилися багатьох помилок, тому цо слухач! роб!тфак!в були учнями особливого типу. 3 одного боку, це були люди э в!дпов!дним життввим досв!дом, виробничими навичками, як! мали волю ! бажання отримати знания, а з другого - з досить слабкою навча-льноо п!дго?овкою, в!дсутн1стю найменших навичок роботи в книгою, конспектування матер!алу тощо.

Автор показуз, що виходячи а специф!ки орган!зац!? роб!тфак!в, принцип!в Ух комплектування, особливого значения надввалося так зва-п1П пар?!Гвю-вяховн!Й робот!. 8 ц!бю метою було створено парт!йн! та иоисомольськ! осередки / 139-144/.

Робота по створаннп, розвитку та поширенно роб!тфак!в, винаНде-иио нових форм ! метод!в навчишя, матер!ального забезпочення в ц1ло-му носила пэзитиений характер 1 мала певну в!ддачу. Ця форма навчан-нл, цо не один раз п!дкреслюв дисертант, досить усп1шно допомогла не одному по ко л ¡нло молод!, яке отримало осв!ту I поповнйло лави !нтел!-генц!! УкраТни.

У висновках п!дввдея! Шдсумки досл!дження, зроблен! уэагальнен-

ня, ntдкрестоаться, ща розглячутий в дисертац!Т пер!од був складний 1 суперечливий. Bet ц! суперечност! знпйшли дзеркальне в!дображення 1 в cnpaBi п!дготовки кадр!в спец!ал1ст!в.

Встановлёння монопол1¥ napxiY в сфер! !деологН п!дпо'рядкувало вир!шення питань подготовки спец!ал!ст!в !нтересам пролетарсько! дер-жави.

ВкникненНя роб!тничих факультет!а було обумовлене об"ективними потребили, пов"язаними з порушениям наступност! в систем! осв!ти м!я середньою та вищою ланками шасл!док л!кв!дац!Т загальноосв!тньо! школи, необх!дн!стю терм!новоУ п!дготовки роб!тник!в та селян з метоп Yx вступу до вуз!в; прагненням б!льшовицько? влади до зм!ни со-ц!ального та парт!йного складу студент!в вмцих навчальних заклад!в, впливом на внутр!вшв життя вуз!в.

Роб!тфаки стали засобом, який надавав реальну можлив!сть роб!т-никам ! селянам одержати"необх!дну спец!альну осв!ту. Позитивним моментом В opraniaaui'i nisi форми навчання було й те, що про тягом короткого часу пэвн1 знания отримували доросл! люди, як! вже мали ви-робничий стаж ! профес!йну п!дготовку.

Поряд з цим роб!тфаки в!д!грали роль !, не лише позитивну, в процзс! посл1довно? зам!ни старо! !нтел!генц!1 новою, радянськоо. Насл1дком пронес!в ! явищ, як! мали м!сце у досл!дяуваний перtод, виявилася зам!на !нтелектуального потенц!алу нац!ональноТ ел!ти, яка на основ! "класових переконань" п!зн!ше була зведена до р!вня прошар-ку, Ставлячи на м!сце нос!Тв загально! духовност! народу посп!хом п!дготовлених висуванц!в, парт!я, уряд створили умови для шв ид кого виховання слухняних виконавц!в, вузьких спец!ал1ст!в, як! сприймали киття т!льки в межах власност! профес11, позбавлених эначною м!роо знутр!шньо? культури. Одночасно з ф!зичним ! соц!альним знищенням багатьох нос!Тв культури в!дбувався процес знищення духовност! шля-

хом эам!ни загальиолюдських моральних ц!нностей вузькокласовими. По-ряд 1а створенням 1 утвердженняы нового ладу руйнувалася нац!ональна культура. Спец!ал!сти формувались, як правило,.1з малоосв!ченого, но-достатньо культурного населения. Основними критер1ями, як! враховувались при зарахуванн! до вицих навчальиих заклад1в, були соц!альне по-' ходження { парт!йн1сть. Р1шення, що приймались правлячою парт!ее та державою в питанн! п!дготовки кадр!в спец!ал!ст!в, не могли компенсу-вати розрив у спадковост! культурних традиц!й, негативно вплнвали на профес!йн! якост! новоТ 1нтея!генцИ, р!вень культури сусп!льотва взагал!.

Нов! спец!ал!сти отримували вицу осв1ту, не ыавчи, як правило, середнъо!, оволэд1валн знаниями на роб1тфаках, як! но шгли пор!вня-тися з !пнуичши ран!се г!мназ!ями та реальними училками. 3 вчораш-нього роб!тфак!вця у вузах накагазися якнайтведие п!дготувати специалиста, якиЯ на и!г протягом навчання на роб!тничому факультет! от-римати належну загальиоосв1тню п!дготовку.

Практична значения дисертацП виэначавться постановкою проблеыи та надостятньо» П роэробкою. Осиовн! положения й висшвки, фактичний матер!ел иояуть бути використан1 при написанн! узагалшвячих ! спец1-альних праць э !стор!У культури, !нтел!гоиц!?. Дан! досл!дження ко-нуть використовуватись при л!дготовц! споц!альшк курс!в о !стор!1 УкраУии у вузах 1 сэредн!х навчальиих еак^адах. Разультати досл!дке-ккя кояуть бути корисними при оргвн1оац!Т р1зномаи1тних курс!в «а !ниих фор» навчання по п!дготовц! кадр!о длл практично! д!яльлост! в умовах пароходу до риякових в1дносии.

Апробаи1я робот». Дисертац1я обговорэвалась на зас!дшш! в!дд!-лу !стор!У культури украУиського народу !нституту !стор!Т УкреТнн ¡Ш1 УкраУни. Теоретичн! положения, висновки, узагальнення, практичн! роко-кзндацЗУ Сули викориотан1 у виступах на нвукорих коифор8ш;1ях та в лубл!кац1кх.

Список опубл!кованик наукових праць.

1. Рабочие факультеты - важный путь формирования кадров социалистической интеллигенции на Украина // Актуальные вопросы исторнчоской науки: Сборник материалов городской научной конференции моЛодюс ученых, посвященной 60-латио образования СССР. 21-22 декабря 1982 г. - Киев, 1962. - с.70-71.

2. Проблема п!дготовки кадр!в спэц1ал!ст1в в УСРР а роб1тник1в I селян /20-т1 рр. XX ст./ - К., 19%. - 33 с.

Шепель Jl.fi. Роль рабочих факультетов УССР в подготовке специалистов /2Э-е гг./. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. Институт истории Украины НАН Украины, Киев, 1996.

Диссертацией является рукопись. В работе на основе широкого круга источников, преимущественно.архивных, исследована история возникновения и развития системы рабочих факультетов в УССР в 20-е годы, динамика их роста и численности слушателей. Проанализована политика правящей коммунистической партии и государства по отношений к рабфакам, рассмотрены основные принципы их комплектования, материальное положение слушателей, процесс идеологизации учебно-воспитательно!': работы. Показаны результаты деятельности рабфаков.

Shepel' L.í. the Rol« of Worker'r Faculties of the ClcralAlaa S3B ia education oí «peolallata 1и th* 1920-e. 1h» dlaaertetion i»r л ¿agre» of Caadidate of Hieterioal Soleaoes - epoolality 07.00.01 -History el Ulcaratna. IiaUIaU «f liiatary af Uicrat»« ( Betieaal Aoadeisy «i Soieneee }. Kiev, 1396.

Ib» dieaertatie* le the auutuaarlpt. Shla *«'k le tecunad «в the lilotery «f appottraaoe «ad dnTelepae»» eí the «ratea ef «erke*'« *»-oultien in Ukrainian SER lx th* 1У20-О. ,i'he ciuthav ав«1уяев te» pell-tic s of the rullüjj CcrujUMlet perty cad the So*iat State towarda var-fcer'e faoultíeo. Ihe cale prinolplso a/ their fuaoíiealag, the ¿jaar aloa sf their growth, chacea la еаареаШоя ада 11*in« aiaxdmrt af atudeata, the preceee ef lde»lcgl«atl»e af «artera* íacultlea «ra ееabobad аа »ell. The awther я»я1ув*я the »aetata tha&r aottvltj.

Ключов1 слова: 1нтея1генц1я, гг?ец}ал1сти, культура, роб!тфак /роб i тничиЯ факультет/. _ yJ'.^/l^