автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Роман М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита": генезис и особенности поэтики
Полный текст автореферата диссертации по теме "Роман М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита": генезис и особенности поэтики"
АКАДЕЛИЯ НАУК УКРЛТНИ 1НСТИТУТ Л1ТЕРЛТУРИ ¡м. Т. Г. ШЕВЧЕНКЛ
На правах рукопису
ЩЕТ1Н1НА Людмила МиколаТвна
РОМАН М. О. БУЛГАКОВА «МАЙСТЕР I МАРГАРИТА»: ГЕНЕЗИС I ОСОБЛ И ВОСТ1 ПОЕТИКИ
10.01.01 — Росшська лпература
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата 4»лолопчних наук
Ки'Ги — 1993
Дисертацхе» е рукошс.
Робота вшсонана » Хнститугх лмерахури 1м.Т.Г.Шевчениа АН Украхни.
НауковяЗ керхвник - академхк АН Украпш, доктор фхлологхчшгх наук, про^есор 1.0.ДзсзЕрги.
Офхцхй« опомвнтк - доктор фадолэичних наук, профасор Т.П.МасЕська;
- кандидат фхлологхчнпх наук,
• доцент Н.1 .НЪсолаенко.
Провхдна организация - Ки1вський дергайннй унхверситет хм. Т.Г.Еевчекка.
3ахнет вхдбудегьел я30 « ЛИСГПОПадО. 1993 року на заехдаинх спецхалхзосаног ради Д 01.24.01 при 1нетлгутх л1?ерагури. 1ы.Т.Г.Есгченка АН Украгни
/•252001, Кихв-1, вул.Грушезського, 4 /.
3 дясертацхеэ макяа ознайомитися в бхблхотецх 1нсяя?угу Л1теретур;! хм. Т.Г.Шевчешса АН Украши.
Автореферат рсзхслакий " 19дЭ р.
Вчений се!сретар спгцхалхзонакох нченсг р<1.Гайнхчору
кандидат фгдологхчних
Актуален ¡сть дослшжшшя. Iii с ля багатьозс рок!в забуття нен-пинно зростас гауковий 1 читацький ¡нтерос до творчост! Михайла Опанассвича Булгакова. "Майстор i Маргарита" - вершинно явище в Його творчост!. За чворть стол!ття, що минула з часу пе pinol пуб-лiкацiI роману (1366-1937 рр.) про нього написанЛ сотн! статей i рацзнзiií. Прото пвродчасно було б говорити про вичерпний характер ДОСЛ1ДЖС!НЬ, ЯГ.Í стосуютьоя ¡дойяо! CBOapiflHOCTÍ твору, floro стп-льових особлпностей, спаци^Пш композицИ ( яанру. Дсс! що на 1с-иуе сяет'адьно! uoHo*'paJi4f!oI ройотл, присвяченоГ яоетиц! роману "Майствр i Маргарита". Скнтезуший, узагальнвичий п!дх!д до пив-чэння цього твору заллшасться, таким чипом, доснть актуальним.
Одна л особливостей останяього роману '.¡.Булгакова полягае в тому, що авторська позиц!я в текст! безпосередньо не виражена; •л багатьох причин, в основному пол!тичного характеру, погляди автора винвсон! в п!дтекст, роман написаний езоповою новою. 1 його оимвол!ка до к1нця не розшифрована, внасл!док чого потребив дос-л!дницько1 уваги питания про прототипи деягах персоная1в, зокрс-иа тих, в яких в!дбилися риси пол!тичних д1яч1в перших рок1в ра-дянсько1 влади. На до к!нця влр!шена i проблема прототип1зыу МаЙ-стра.
QcHOBHi ц!л! роботи полягають у тому, щоб повн!ше осьшслити' !дейно-художню CBoepiflHicTb роману "Майствр 1 Маргарита", його структуру 1 коыпозиц!ю, стильов! i жанров i особливост1, розглянув1--ши при цьоиу твiр у контекст! заруб!жно! i pociñcbKoI класачно1 л1тературц. Поставлен! ц!л! зумовила нообх!дн!сть вир!пення таклг завдань:
- з"ясувати, цо саме в тод.'шнШ д{йсност!'могло стати для письманника доатовхом для народжзння ! кристал!зац{I задуму роману "Майстер I Маргарита";
- лростояшти i cropijo оц1нш роману в критиц!;
- вказати на ф1лосо$сьи1, загальнокультурн! та л1тературн! джэрела, до лежать в основ i твору Булгакова;
- прознал!зувати композиц!ю твору, особливост1 floro хронотопу, роль створено! автором ун1кально! концепцИ чаоу, котра сприяе сприйняттю р!зних сюжетних л!н!й роману як единого цiлого;
- розкрити роль наскр1зних mothbíb, як! пронизують тканину твору: дзеркал, скла, будинк!в, сонця та 1н.
Наукова новизна дксертвдН полягае, по-першв, у cnpoöl qUic-
ного п1дходу до роману в вторичному 1 л1тературознавчому аспектах; по-друге, вперше зд!йснено анал!з цього л1тературного твору на основ! раду полокень теорП З.Фрейда; по-трете, автором запро-понована оригинальна схоыа, яка представляе граф!Чно ыакрокомпо-зщ1ю роману. Кр1м того, доол!дкуетьси вплив на Булгакова деяких тем I мотив 1в Пушк1на, Гоголя, Дсстосвського, Салтикова-Щедр1на. У дисертацП т.чкож з1ставлен! макросами роману: б1бл1йний, ш-фернальний 1 московський; дано !х пор!вняльну таблица. Мал1 1 велик! св!ти розглянут! за планотарною схемою центр-перифер!я. Уза-гальноно досл1Дження симетрН 1 дзоркальност! отруктури роману на р1вн1 композит I, образ!в 1 символен кольор!в.
Мотодолог !чна основа дисертацП - ф!лософська концепция З.Фройда, а також !де! 1 положения, обгрунтоБан! в лрацях Ы.Бахт!-на, Б.Еирмунського, Ю.Лотмана. Автор спираеться й на досл1дкення ЫЛудаково!, ЬБолзи, ЬГалинсько!, Г.Лесск1са, Л.Яноесько! та !н. л!тературознавд1в.
Науково-практична значения досл1дження полягае в тому, що йо-го ыатор!али ыожуть бути використан! для дальшого поглибленого вивчення творчост1 М.Булгакова,' а та!.ок у вуз!вських спецкурсах 1 сшцсем!нарах.
Апообаи1я роботи. Окреы! положения дисертацП були викладен! «а 1ижнародк1й конференцП "Л1торатура та влада" (Одеса, 1991). В ц!лоиу робота обговорена на зас1данн! вцщ!лу рос!йсько1 л!тера-тури 1нституту л!тератури 1и.Т.Г.111евченка АН Укра1ни. Зм!ст дисертацП в!дбито в трьох статтях.
Структура роботи. Дисертац!я складаеться з! вступу, двох чао-
тин 1 ВИСНОВК!В.
Зм1ст роботи. У ВСТУП1 обгрунтовуеться актуальность теми до-сл!дкення. Анал!зушься р1зн! точки зору ьа роман у критиц! 197080-х рок!в. У цей пер1од ав!р Булгакова оц1нюаався здеб!льшого з двох позиц!й. Першу, що продовжувала традицП рапШвських критшс!в Ы.Булгакова в 30-х роках, представляли В.Ыотяшов, Л.Скорино, У.Гус. Вони внал!зували не ст!льки роман, ск!льки св!тогляд Його автора, який не ь!дпов1дав ¡хн!м особисмш поглядаы, що грунтува-лися на вул7гарнс-ооц1слог1чнцх постулатах. 1ншу точку зору харак-теризували загальнсгуыан1стичн! тенденцП, що справд1 в(дпов1да-юх'ь духовI роману. Сама ця точка зору, яка представлена в працях 6.Сидорова, О.Михайлова/ 1.Виноградова, В.Лакшина, П.Пал1евського, Г.Макаровсько! та О.Кук, утвердилася у нагому ;цтиратурознавств!
1 справила вплив па подалыд! досл1дження булгак1всько! спадаини.
7 Г части»I роботи - "Генезис ¡дейно! концепцН роману" - вл-сз1тлксться проблема- пародаошш 1 кристал!зпц 15 задуму автора; анал'зуеться 1нд1ш1дуалышй худоян!й метод М.Булгакова, суть яко-го поллгас в тому, що письыенник, чордаючи та),ш, 1де1, образа з творгв лггератури, муэикк, ¡хивопису, переосилслюе, а нор1дко Я парод пзе 1х. Текст роману е найвккоа м!роа г.ол1лалентшм, в!н г;а— сичокий алкшяыи 1 ре!,пи1сцекц1к:.!и, взятими з Б1блИ, з р!зних л|-тзрагурних дкерел духовного зм!сту, з твор!в св!тово! 1 рос1йськоГ класичио! л!тератури.
Остакшй роман Булгакова лпсався лротягсм тривалого часу -по над десять рок!в. В арх1н! письменнпка збор1гастьсл 20 рукоппс-них зошит1в, три' примх'рникп машинопису, а такоа золит г з новими редахшямч деяких мГсць, доповненнями 1 правками тексту ('¡'>: записала О.С.Булгакова в 1939-1940-х роках, коли смертельно хворай Нахайло Оданасович уг:а не вставав з л ¡»¡«О - всього в1с1и редакц!й.
Роман "Майстер Маргарита" являе собоа свого роду кв1нтесен-ц!ю художнього 1' лкщського досвщу його автора: Булгаков порэкив три революцП, був св1дком переходу до неяу, на його очах (Хорыу-вавсл культ особи СталШа 1 в!дбувалося становления тотал!тарного режиму...
Письыенник йув нерозривно лов"яэа;шй з] сво1ы часом. В атмосфер! насилля I в!дсутностг особисто! свободи панував страх, який вбивав усе те чесне, розумне I творче, що Но було знищено ф1зпчно. Драма Булгакова-художника роз 1грувалаоя на фон! сусп{льно! траге-д1I: були заборонен! вс! його твори. Нёможлнв1ств в!льного вислов-лювання змушувала письменника говорите езоповою новою.(Вт1м, ыош ця п!д пером Булгакова стала д|йовим засобом" худояньо! виразност!). 7 роман! "Майстер 1 Маргарита" постШно 1 в 1дчутна■ звучать автоб1о-граф1чн1 мотива. Майстра "цькувалл" з прес1 з"а те,, цо в1н "пользуясь беспечностью и невежеством редактора, сделал попытку протащить апологию Иисуса Христа"1; л1тератор Мстислав Лаврович пропонус "крепко ударить до пилатчине" (118) - цей словотв1р спор1днениЙ з т1ею "<Зулгак1вщиною", проти яко! боролася раппгвсыш критика...
1925 року Булгаков записав у щоденнику: "...Иисуса Христа изо' Булгаков М. Избранное. - М., 1980. - С.118. Дал1 при циту-ванн! роману "Майстер 1 Маргарита" вказуються т1лыш сторпиш да-ного видання (у круглих дужках).
б pa кают п виде негодяя и мошенника ...Этому преступления нет це-аш"'. Руйнування церкви супропод>.;увалось падПшям мораль нос ti.
Огжо, абсурд навколоньо! д^саост!, атмосфера терору, войов-ничий ато!зц тощо призвали до народження уникального роману з гли-бокиы пщтекс^си.
Булгаков не був рел1г1йною Лдщпною, bin на в1дв!дуваю регулярно церкву, не дотриыувався постiu i т.д. Ала Bin ! но вщквдав той шар CBiTOBol културл, ли1й с^орыувався у лош християнсько! церкви i, безуыовно, впеоко цiнував циркьу як хранительку тради-ц!й. 3 точки ж зору t>JiuiHuoi церковно! доктршш, автор ".''айстра i Маргарити" - еретик, оскijibjui Bin отворив особисту Bupcia бван-ГОЛ1Я.
Мотива Б1бл1! Булгаков багато в чоиу пвраосшолюо. Касашеред Га-Ноцр1 мало под1бни!'. до Христа: йоыу на властив! строг1сть i су-вор1сть, в1н но викривuс £арпсе1в i власть 1мущих. Свiтоглядна по-зиц!я lemya внражона в иаксиык "злих лэдий пит на свете" (2S); Bin сповнений всопроцення - складаеться вращения, що булгак1всышй герой добр1ший, Н1ж йсго б{блШшх прототип.
"бвангелЮ в1д Булгакова" не пов' орюе Hi канон1чн1, н! адок-pnj.i4!ii тексти, власна, з них взят! т!лыш сюжет i деянЛ ыотиви. Наприклдд, у есiх чотирьох каношчтх 6вангел1ях говориться про муки Христа; те ж саые у романi: lemya приводять до Шлата побитиы: nifl л|виы оком у пього "большой синяк, в углу рта - ссадина с запекшейся кровью" (20), та що й "Крцсобой винул из рук легионера бич... и, несильно размахнувшись, ударил арестован,юго по ллечаы" (21).
Мотив чудес 1 чудаенпх перетворень автором пороосшслений. В 6вангел1ях 1сус л!кував "недуаои ycix, хто TupniB на р1зш хворобы га ыукк, i бЮнуватпх, J сновид, i розс-вбланих" (Мв.4, 23), Bin л"ягьма хМбинаш I двна рибинаыи нагодував "тисяч 1з п"ять, крш ж!нок i д!тей" (Ыв.14, 21), lcyc ходить по иорю (Цв. 14, 25). бдлний в1дгук на вс1 ц1 чудеса - вил^.ування Шлата в!д головного болю. КБалза ввакае, що 1ешуа волод!е здатн1стю сугестивного вяли-ву^, i циы пояснюс зц!лвшш прокуратора.
' Булгр:-.ов М. Под пятой. Moti дневник // Огонек, 1989, В 51. -
С. 19.
2
Див.: Бэлза И. Генаялогия "Мастера и Маргариты". - У кн.: Контакст-78. - И., 1978. -С.170.
Перегукуеться з б1блШшм текстом 1 мотив гр{хопадтня, спо-кутування гр1ху ! прощения. Але Л тут наявна опоэиц1я. Концопц1я гр!ха - одна з головних у християнському св1тоглзд1. Адам 1 8ва, вкусивши всупероч заборош в!д древа добра 1 зла, виганяються и саду Едекського (Буття, 3, 23). Булгаков переносить акцент з рел1-г!йного моменту на момент морально-ф{лософсыиШ, етичний.
Неминуч^сть выплати - одна з головних ¡дей роману. Коатому в1дцаеться "по его вере" (221). Причому злочкнц} проти Слова -зрадкики 1 розтлител!, як-от Майгзль I Еерл1оз, - караються з кор-сток1стю б1льшою, Н1к убивця дитшш Фрща 1 виншш у смертг 1ешуа Шлат. Така градац{я злочкшв говнгстю в!дпов!дае принципам пока-ралня злочивд1В у "Божествешй комедп" Данто, бо взагал! "неправильные поступки причиняют единичное зло, нарушение предустановленных знаковых связей разрывает саму основу человеческого общества и делают землю царством Сатаны - Адом"'.
Красномовний Еерл103 викликае особливу ненависть автора. Пол1-тичш алюзН яронизують текст "Майстра I Маргариты". Не випадково один ¡з перщих його читаЧ1Р, Л1тературознавець П.С.Попов, назвав 1деолог1Ю роману "жахлшзою", передбачапчи, що опублй<ований вш моке бути не ранше, н!к через 50 - 100 рок!в. (Наспраьд1 тг*р з "явився друкоы через 25 рок ¡в. Цей факт можна поясните т!льки ' тш, що нова номенклатура просто не зрозулпла хНдтекст твору Булгакова).
Дослщники- звернули у вагу на те, що Стравшський спэ!ми м"я-кима та спокШншл манерами вельми нагздуе Сталша (деталь: збхг.-:— ються перш Л]"тери !хн1х пр!звищ). У бее!д! професора з 1ваноы Боздомним спарод1йоваиа•телэфонна рознова воздя з Булгаковим. Коы-позиторське пр1звище спор^днюе дрофесора- СтравШського з усег/огут-Н1М редактором I головою МАССОЛИа. В одн!й з ранн!х редакц!й ро- ' ману про Езрл10за сказано, що в!н досяг тако!-ыогутност^. що нака-зувати йому вже шхто на М1Г. ЕрудицГя та начитан хоть Мяхайла -Олексавдрозича, йэго ставлешш до християнсько! ролт1, страх перед "ударом", високий тембр голосу, лисина, зб1г звуюв [л '] у прозвищах, те, що, в рашпх редагацях вш мае ИГл Володкмир Миронович (Володимир 1лл1Ч + Серпй Миронович), що у нього немао Д1тей, що В1Н не курить, - усе це дозволяс припустити, що Булгаков тут натякае на Лешна. Саые Берлиозу Воланд каже: "...вообразлте, что
1 Лотман Ю. Заметки о художественном пространства // Ученые записки Тартуского универсп'.'ета, 1986. - Я 720. - С.35.
ви, налрг.иор, начнете управлять, распоряжаться и другими и собой, так скьзгнь ьхсдить во вкус, и вдруг у вас... кха... саркома легкого" (16). /.'сжлльо, иисьышишк хот^в биыовитл ¡шие слово - сиул-л!с, натякаючи на т! чутки, поширен! в 20-х роках, згшю з якими Ланж !пбито помер само в1д ц1е! хвороби. Воланд, говоричи про сво» хворобу, якои його "нагородила" "одна очаровательная ведьма" (209), зауважуе що "лет через триста ото иро!:дет" (209). 3 вЛдь-ыою бултивсышй герой познайсмився в 1571 ро:и. Зробивши несклад-ний гндрахунок: 1571 + 300 = 1871, матимемо цп^ру, яка ыа!Ьке точно зб1гасться з датою пародкеьня Ленит.
Поза сумн1вои, дшнюл1ада в творчост{ письме шшка - це реак-ц!л но абсурдн1сть навколцшньо! дП1сност1. 1ррац1оналышй характер того, ш.о в!дбувалося, шмагав для свого зобраашння неординар-них худокн!Х засоб1в. Створюючи свого Сатану, Булгаков звернувся до безсмертно1 творчост! Гето; показово, що саые з "Фауста" взято еп1граф роману - перифраз трагедП илразно звучить .у ньоыу, хоч обрззи твору наповнен! ловим зьНстом. Иа^.ос роману .Еалгакова е протилежним основн!й 1деI Гете: тво()оць "НаИстра 1 1,'аргарити" .кличи но до вчинк!в I зверщень,'а лшь до роздум1в I осягнешш Лстшш, Св1ту 1 Лвдини в ньому. Воланд набагато складн!ший 1 ц1ка-вШий за свого л!тературиого лолиредника - Мефистофеля. Лрош.чний, бозсторошпй, всезнаючий Воланд шкого не спокушае, навпаки, а1н надае всьсыу природного ходу речей, чудово знаючи, що все буда розставлено по сво!х м1сцях з Стальною нешшуч1стю, що "кирпич ни с того, пи с сего... никогда никому на голову не свалится" (17).
Герой Булгакова твердить, що його запросили до Москви розби-рати рукописи чорнокникника Герберта Аврилакського. У трагедП Гете Меф1сто|ель з"являеться, перевт¡лившись ¡з черного пудоля. За народними пов1р"яыи, Геойертом Аврилакськш, який став у 999 роц1 папою п1д 1м"яы Си/ц^стра II, оп1кувався диявол, що супро-воджував Його завждц у вкглши чорного кудлатого пуделя'. У Волан-да - "трость с набалдашником в вице головы пуделя" (13), причоцу цай 1нферналыши З1шк згадусться у роиан! тричЬ
Дуже часто в дослцжуваному текст; з мотивом нечасто! сили перегукуеться мотив коней. У йЛнальнт: сценах Волшщ. його почат, щнслиг-Л команд! -• вс 1 зд1йсньшть оотанн1й нол1Т ни чар1вних коше:. 3 Шдвальчика Майстра 1 Маргариту везуть "трое чершх коней" ("229), -1--
Див.: .Чирмунский В. Легенда о докторе Фаусте. - М.-Л., 155В.
С.369.
i п!л"час шалсного танцю у Грибоедов!, коли вирують пристраст!, раитом-"ожили на потолке нарисовашшс лошади"' (57).
Лнал!з цього мотиву, а також г.омпозицИ роиану в дисортацН, эиконано на-ос нов ! роботи З.СреЛда "Я i Dono". За Фрейдом, nciixl-ка складастьс.ч з трьох комионент!в. Перший з них - учеш1Й !мену-вав його Я'- уособлюе розум i розсудлив1сть. Я прктамаши функц!я сприГ:.чяття :(овн1шнього св!ту,всно п!дпорядковусться приицилу реальности Два шших компонент« психеи п1дсв!дом1: Dono - симпо-л!зуе прпстрасне начало: л!б!до, агрес1ю, страх скерт! тощо, а Над-Я м!стить у codi5 сусп!льн! моральн! норми, це - сов!сть.
Под1бно до Платона Фрейд пор!внывав Воно з норовистш конем, який несе вершника Я, куди'йому заманотьсл. Вершник хот1в би руха-тись у 6iK, який вказуе Я-щеал, але доводиться п!дкорятись но-стримним• порицаниям• Зонд. Кон1!в роман! з"являаться щораг,-./, коли герог (Шлат, Маргарита)■ обирають шлях п!д впливом Bono, коли пщ-лен!ють пристрасти. "Как всаднику, если он не хочет расставаться с лошадью,, часто остается вести ее туда, куда ей хочется, так g превращает обыкновенную вол! Ош в действие, как будто би зто било его собственной волей"1. 6 Bei п!дстави гадати, що Булгаков був знайомий ¡з цими словами творця Teopii психоанал!зу.
Художшй досв1,Д письменнккп'спираеться на джерела cbItoboI л!тератури !' $!ДософЛГ,. проте' сл!д п!дкреслити, що особллвий вплив мала на нього рос1йська класична л!тэратура XIX столггтя. Багат'. ' проблем роману несуть на codi' в!дбиток лушкfноько!; тематики: повг ' 1 цар Пешуа ! Шлат), поет' i'натовп (Майстер'i' fföro критики), Бог ! Диявол, ген!й !■ злод!й'ство... Под!бно до ПушкШа-В" "М!дному вершнику", Булгаков намагаетьсярозв"язати дилеиу н6со бис т!сть- Г держава", Увичайно, ситуац!я взаемов1дносин'особистого 1<сусп!ль-ного в роман! "Майстер i Маргарита" 1 в поем! ПушкПш iiobhIcto не'-' з6!гечоться. Стар1юча Римська держава в смертельна агонП' чинить' розправу над Га-Ноцр!, палмно лякаючись л ролов¡дувань одинокого ф!лософа; ¡стор!л повторюеться, 1 через 1900 рок!в г!гантоький привид-держава розтоптуе Майстра, котрнй наважився проявити !нако-мислення, под!бно до того, як статуя Петра змела з! свого шляху nymKfHCbKoro героя.
Паралельним мотивом, характерним для поеми Пушк!на 1 роману Булгакова, е тема спокога, якого прагнуть i Майстер, I бвген. Герой Пушк!на свого "приюта смиренного и простого" так i на отримуе.
J Фрейд 3. "Я и Оно". У кн.: Психология бессознательного.- М., 1989. - С.432.
- о - ,
МаЯстор же нагороджиниИ спокоии (ни святой!) у будинку, дв "венецианской окно и вьющийся виноград" (300), але не в реальному св!-т!, ¿1 в уявному, трансцендентному, до нема М1сця видадковостям 1 не захоплкх; скреыу долю коловорот ¡сторп.
Но ыокна но бачити в "¡.'айстр! 1 Маргарит!" И чши;х слшв вплпьу Гоголя. Ус 1 ¡нферналып бачення булгак1вського роману пере-буваыть у генет1чнп1 слориишноотI з т!сю начпстю - чортами, кота-ыи й пилили б!с1вськпш силами, - яка так нластива лонтши Гоголя. П вплив полна побачити не плькг. в ойпазнь': систем! роману, а й у сшетн!!'. тканин! розпов1д1, вибор! лексичних засоб1В, що характеризуется нчявн!стю ут.раппз:.:¡ь, а також цглковитою свободою авторе!,ко1 фэнтазП.
Булгаков блпекучо продовзлш дв! л!в 11 творчост! Гоголя: роыан-тичну фантастику ! нощадний раал!зм; сплав цих тендещ!!! породив нову, нобачену ран!ша, 1 во!стину блискучу романну форму.
Без сумн!ву вплив на текст, про який ¡доться, мала творч!сть Салтикова-Щедрпш, котрий продовкив следом за Гоголем сатиричну традиц!ю в рос!йськН! л!тератур1. Булгаков но вииа.цково назилав Щадрпш сво!м учителем.
Д!йсн!сть 1920-30-х рок!в давала письменнику багатлй матор!-ал для сатиричного викриття. Семлл/ярови, сокови, могарич! иемов-би з1йшли з! стор!нок книжок Щидр1на. 1 Найстра, й 1вана мучить "исколотая ш^лами память" (309, 318), ! цей булгак!всы'.ий вираз прямо в!деилае до "помортвевшей памяти" гиро!в Салтикова-Щедр!на. В автора 'ЧсторП одного ы!ста" траг!чна "разъединенность бес-совестного мира и бесприютной совести - неизменный фон всего художественного творчества"У Булгакова цо роз"е,ыаши досягае апогею: Ыайетер не моке Ш1ти в "бес-совестноь; пире", де панують привиди, 1 змушений н1ти з нього.
Салтиков-Щедр1н свП! 1деал не де^аруе, хоч в!н, зрозум!ло, завзди лроступае кр!зь тканину опов1д!; читач в!дчувас його в ксж-ному рщку. На в!дмшу в!д спого вчителя Булгаков бозпосоредньо зьертаеться до ¿диалу.
1стстш1Й шиш ¡1а роман Булгакова икрияла твср«»!сть Достосв-ського. Так, багэю досл!дш:кп> (1.!. ¡уцш.она, О.Казарк1н, ¿.Зеркалов та ш.) справедливо вказують на зоыЛшнь. лод1бь{сть Корон"ива I
Горэлов П. Пропана I возвращение Совести. Художественное слово з романе "Господа Головлевы". У к;!.: За строкой учооника. Сборник статей. - М., 1989. -С.12?.
юрта, який з"явився 1вану Карамазову. 1х д!алог е предтечею роз-мови 1вана Бездомного з самим собою в розд!л! "Раздвоение Ивана". Р>ла ще важливш тут внутршнл спор|дношсть персонах!в.
Достосвський ум! в проннкнути в найпотаемнш! куточки лвдсь-!ш! душ!, а Булгаков ту душу зшзернув навиЕоргт: начисть, цо вих-люпнулася з II дна, гуляс по Моем!.
У П розд1л1 - "Просторово-часовпй континуум роману "Майстер } Маргарита" - анал1зуаться особдшзост! хронотопу твору, пого итруктура I композит л.
Вшиукашсть £орми роману "Майстер I Маргарита" назначалась Загатьма досл!дникаш. Три пласт и роздовш - б!бЛ1йш1й, ¡нферна-льнп]'. I московський - створен! письменншсом на основ! р!зноман1т-чих стил1стичних ! локсичних засоб!в. 1стор!ю загибал! 1шуа еик-чадено карбованим, строгим стилем; розповгдь гранично об"ективова-ш, лексичн! засоби тязлють до нойтральност!, авторськ! описи стри-лаш то лакошчш.
Ця стильова манера контрастуе з манерою опоыд! про мос.човсь-и дсдН. Розмова тут ведеться не всав!даючим автором, який "вез /гадал", а опов!дачом, який реконструюе ¡стор!ы за слухами, оум-Ивними й нецостов!ршйт, а часто ! ц!лком фанта с тич жми. Конф! -;анц1альшсть ц1е! розповш подеколи переходить у фам!льярн1сть; :>пов!дач нерЦко виражае свое ставлення до того, що вЦбуваеться, ш пропускав нагоди вставити гоотрв сл1вце, як-ст "и повесил труб-<у, подлец" (84).
Контраст стшпстичних прийом!в надае романов!, написаному 1айстром, особливу в!рог!дн!сть - як !снуючшу об"ективно, неза-цежно в1д вол! опов!дача. Це в|дчуття гИдсилюсться тим, що один !з розд!л!в цього роману викладае Болавд, а пшшй - сниться 1вану.
Проблемам часу в роман! присвяче;и прац! О.Солоух1но1, Б.Со-юлова, М.Шатша. ! во! дс^пдники оходяться на тому, що под!! в (оскв! розгортаютьоя у травнэв1 дш ]329 року, в паредпасхальний гаудонь, псчавкись у середу ввачерк Осташпй пол!т геро!в в!дбу-шсться в нН ¡з суботи на нециио 5-го травня. Под!' в 6ршала!м! ючкнапться в середу врашл, розвиваючись паралельно ! н|би одно-¡оыэнтно, ьа аналогичному витку сл!рал!, яка розвертаеться у нев1-[смому чаиозому простор!. ГЛзниця в час! становить 1300 рок1в.
Час у ропак I с концеитуальним. Булгаков пинайиов ор иг!нальну ¡истеку, зСлшкус горизонта сз!тово1 ¡стор!! ! сучасшсть. При-юму ставленмя до евпозо! координата в ппсьманника дво!сте. 3 од-
~ ю -
юго боку, калевдар под!й розкреслено з математичною точн!стю, з {ншого (за бажанням автора) - чао може бути спов1льн8но f iiaBfTb зупинвно. Так, бал у квартир! й 50 тривае... нуль секунд. Почав-тиоь оп1вноч{, bíh i зак!нчусться з останцы, дванадцятим, ударом годянннка. IZo дозволило автору отак в!льно поводитися з часовою координатою?
Вс! уявлення про час з давн!х-давен грунтувалися на тому,, що в!н н1 в1д чого не залэжить, що х!д його плавний, р!вном¡рний, но порушний, як теч!Я' р1внинно1 р1чкк. Тим часом тоор!я в!дносност1: Ейнштейна, яка з"явилася на Початку стол1ття, довела, що час зале жить е!д швидкост! руху сиотеми: чим вона (швидк!оть) б!льша', тим яов{льн!ше прот! кае чао. Б1льшо того, при рус i сиотеми з!:шввдк!с тю ов!тла час зупиняеться. Таким чином,', мсяша з упевнен!стю при-пускати;. що i Teopifl в!дносностГ но пройпла повз увагу автора ром ну "Майстер i Маргарита".
Важливе м!сце в роман!! займам тема Дому; не виладково траПч ний герой 1ван мае пр!звище Бездомний. Трагед!я ]вана, як 1 всьо! його поколйшя,-у втрат! власногодому, який заселений нечистою силою, у заыш1 цього дому кл1н!кою для душевнохворих. Заклад Ct¡ BincbKoro -свого роду антид!м; образ його, контамШований !з л1-KapHi fi в"язнщ!, "виходить за власн! меж!" (С.Авер!нцев) I п!дн1-маетьоя до узагальнаного символу - це СРСР, який в!дв!дують допит лив i 1Нозэмц1 та з якого так i не зм!г вирватися Булгаков, як Ib¡ не 3mir вирватися з míhíkh Страв1нського.
Предметна оередовще роману ьйстить багато дзеркал^з ix допо( ros заселяеться "нехорошая квартира" № 50. Дзеркало - кордон м1ж св!тами д!йсюш I уявним, площина 1х симетрП... Симетр1я характ! на для коШозицП роману в ц!лому. "Два романа - Мастера и о Мае ра - зеркально повернуты друг к другу, и игра отражений и паралл! лей рождаат-художественное целое..." . Ця дзеркальн!сть знайшла свое вираження в систем! образ!в, окремих деталях i нав!ть у паз! 1н!ц1ади головних геро!в п!дпорадковуються все тому ж правилу за галыю! гармонП:
"Ы i М".
Б]льша того, 1ван Бездомний побачив на карточц! Воланда "надечат ное иностранными буквами слово "ярофесор" и начальную букву лии двойное Б" (19). Тобто ¡Н1ц1али Майстра i Волавда також утво ить дзеркально-оиметричну пару:
1 Свдоров Е. М.А. Булгаков (1891-1940). У.кн.: Булгаков М. И раннов. - М., 1980. - С.7.
Симатричну композицш роману, пршхливо сплетену з трьох сю~ катних лIн!й - Iстор1Г 1ешуа, пригод згра! Воланда I розповщ! про Майстра та його кохану, - автор реферовано! роботи представляв у виглддI граф^чного образу-схоми, що е перар{зом повного конуса, який зану рений у прост¡р лвдського сх Iту 1 пов"яэаний з ним. Верх-нхй налгвконус - це б1бл1йний св1т, нижн1Й - {нфернальний. У еван-гальському - св1тло, яскравв сонцв, а в ¡нфернадьному - Т1нь, ьН-
бвакгельський 1 ¡нфернальний св1ти протиставлен1 один одному 1 з1ставлвн1 з1 св!том лвдей:
Св1т лвдей
СВ1ТЛ0 Сонца Лешу а/
Сдо'Ш
Св1т лвдей
Таблкця
СЕ1Т
СнбЛ1ЙИИЙ ; лодський
лнфернальний
Идшжання до .¡йсност! уявний
ре алы щй уявний
'св1тлон1сть св!тло
день 1 Н1ч теырява
рост о ров 1 шдкритий гдношення про т1р
вулши, сквера, замкнений об"еы, заклади,Еар"ете, квартира & 60 Торге(н,кл1н1ка
3 а гх а X троянд 1 тро- перукарн1,нафти, шдвалу, гнило!
яндово! ол11 н1чно! св1жост! сирость мишей !
й аромату лип чосПт, духхв
3 в У к воркують 1 гучний голос крик,свист,
' гулькають голу- кричить в¡ршами, дзвхн битого по-
бя, дзюрчить бас сп!вае про суду I скла, ви-
вода у фонтан! кохання до Тетя- гу к "Алхлуйл!"
хш,кричать ¡з
ненависти, вигу- •
кують "Ал1луйя!"
К о л 1 р зеленх, бхлий, червоний.'сПлий, схрий.фхолетовий
чорвоний, баг- зелений, крива- лхловий,зеленува
ряхшй, жовту- вий, лхловий тий,мертвотно-си
ватий,золотий нюватий
Рослини троявди, кипа- лша, бузок, осика, верба,
риси, ыагнолН клеи, ковтх зр!зан! кз!ти:
квхтн, троянди троянди I твдь-
пани
П т а X и голуби, лас- горобц! горобци сова,
т!вки шпак, папуга
С с а в ц 1 собака Банта коти, собаки кхт Бегемот
Освхтлення сонце, евх- сонце I ыхсяць, ыхсяць, яскраве
тильники евхчки, лхч- електричне евхт-
груба, елект- ло, евхчки
ричн! лашочки
Можна бачити, що для Булгакова сзхт людей за сво!ми физичн ми параметрами блиглий до пхфернального св!ту, н!ж до еваагельс кого.
7о1 ев1ти роману - окреы1 та загальш - ыають свох центри: в МАСС0Л1Т! - де Берл1оз, у клШщх - Стравшський, у Вар"ете -Ршлсышй, у Торге хнх - Певло йоенпович, у житловому товариств1 Никанор 1ванович Босой; центром б1бл!йного св{ту стае 1ешуа, в 1нферналькому св!т! - це Волавд. Автор не .вказуе, хто саме е це
юм московського cBiTy, ало.судячн з того, що собою являе цей :bît, де гине все талановите й чесно, ыожна зробнти висновок про ioro центральну $irypy i про ставлання до на! Булгакова.
У ВПСНОВКАХ п1дводяться основаi подсуши доол1дзення.
За глибиною всоосяжност! t ыасштабн|стю осшслання д!йснос-М "Майстер i Маргарита" сто!ть в одному ряду з такими шедеврами ibItoboï л1торатури - великими витвораии переломная апох, - як 'Еожествена комед{я" i "Фауст",
Образи роману "М-Шстер { Маргарита" контам1нован1 з окрзгж !лемент1в, додано до того, як 1з скалок дзеркал окладаеться одна юлике дзеркальне полотно. Пород ¡з своер!днны синтезом Булгакоз шкористовуе i прийом розкладання, множинного в{добраяення: рисц |дно! особистост! (лочинахни з самого сабе) автор роздае багатьш юрсонажам: Майстру, 1вану Бездомному, 1ешуа, Волг.нду, Афран1ю...
Дзаркало, склеено 3i скалочок, роздр^бныв натуру, але t зба- ' )ае П в немлслимих, здавалось б.ч, комб1нац|ях, породкених авторскою $антаз1ею. Симетр1Я зображень у .романi - це симетр}я особ-швого роду: за принципом позитив-негатив. Такого роду дзеркаль-[|сть знаходить свое виракення не тальки в коыпозицМ TEOpy, у ;труктур! його cBÎTiB, у систем! образ!в, а й у кольороз1й яал!т->i останнього твору Булгакова: в евангельському св1т! та в парша? юзд1лах роману пореважае жовтий кол1р та його 3iflTiHKii; !, нав-[аки, для ¡нормального cBiTy характерна превалювання його полкр-юго двШшка - фioлeтoвoгo кольору.
Таким чином, негативна симетр|я - орган¡зацШндй початок ¡труктури тексту "Майотра i Ыаргарити" - проявляеться на BOix р!в-1ях po3noBifli: кошюзиц!йлому (б!блШшй t ¡нфернальний св!та), ¡бразному i символ1чному (особлива роль ковтого I ф|олетового ко-ibopiB).
Роман е енциклопедичн/'м за сво1ы зм!стом, BiH ув!брав у себе до! багатьох худокЫх I наукових джерел, а в!дл!к загальнолвдсь-лх цшюстей Булгаков веде передус!ы в!д видатно! пам"ятка св1то-о1 культури - £ i бл f ï. Роман лежить у русл! традиц!й рос!йсько! [¡торатури XIX стол¡ття, його зв"язок з твораыи Пушк1на, Гоголя, ^алтикова-Щедрша очеввдний. Особлива концвнц1я часу, що неыовби iprani3ye ев1дом1Сть оповщача, HacKpiaHl мотявь (сонця, ы!сяця, .зеркал, скла, коне1 , хиар, грози) додомагашть сприйняти задуы втора як одне худояньо досконала ц|ле.
Весь досвёд останн1х десятир!ч наочно ов!дчить про активна
кптгя роману "MaSctep j Царгсриа" в EaatS язхоший caiiioracrt.
s 5 x-
0шов1ш2 saict дзсерпсцЦ В1до0рягойо в тепезс путЗлпгацЪгх:
1. Ьолапд, Палкг и ипоблехн нсихогшшшзп // Русский явка Я да-тература в сродная учбЗнил: заведашш УССР. - 1991, В Б. - С. 75-70.
2. Часов! коордгшсуа i сйстеий »зорям // Снова i пае. -1992, й 10. - С. V4-7ß, S4.
3. "Рсмвя ££:•, нраивсгг еда езраразн..." Нространсгвош»-орк:ояпо2 конгяида р&шша П.Будгакова Тшег«р я UaprapataP » apocUesa его &ззчзц^ч ¡1 Низинка ирежиишвна» русского язкаа
гз лзгврстури. n^^no-tmTcm^cKSir cdopim. Bmi. 21. - К., 1333. - С. 12-21'.