автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Росiйськi двозначнi прикметники: до проблеми полiсемii

Полный текст автореферата диссертации по теме "Росiйськi двозначнi прикметники: до проблеми полiсемii"

РГб од

и Ci.il

ОДВСЫШЙ ДЕРНАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ гме т IЛ.Мечникова

На правах рукопису

АФАйАСЬвВА Лараса 1врнхгна

Р0С1ЙСМ1 ДЮ31ЛЧН1 ПРИКМЕШМИ; ДО ПРОБЛЕМИ Ш)Л1СЕМД

Спещальнгсть 10.02.01 - рос1йська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертацх! на здобуття наукового ступеня кандидата фтлологхчних наук

Одеса - 1993

Робота виконана в Прикарпатському университет! г мен г Василя Стефтаика

Науковий кор1вник: доктор фхлологгчних наук, професор Соколовська Яанна Павл1вна

0фгд1йИ1 опоненти: доктор фглологгчних наук, професор Арват Шнель Микола*внб кандидат фтлологгчнкх наук, доцент ?адчечко Шнель Григор!вна

Пров1даа устаяова; Черигвецький лержаь^Ей унгверситег Ыеиг Юргя Федьковича

Захист вгдбудотьоя 9 ьересня 1993 р. о 14 год"нх на застданнх спешвлхзовано* вчено! ради К 068.24.88 з фхлоло-Г1чних наук в Одесько?лу державному унгверситет! /270015, м.Одеоа, французький бульвар, 24/26, ауд. 130/.

3 дксертацгею коти ознайомитись у науковгй бгблхотецх Одесского унгворситвту.

Автореферат розгслано -393

Вчеьяй секретар ''

cпeцiaлiзoвa^¡oI вчточ ради

доцент У'1 Тхор Н.М.

Питания про гснування полхсе?!1! до к пни не виршене в су-яг й семасгсчогг!;. Бглмггсть Л1нгв:ст1в визнають пол1сем1ю як я;' унхверсалхгь зласгиву лексико-семантапнгй системг мови,

Зивченню рхзних аспектов багатозначностх г.рисвяченх числен-лращ, в яких аналхзуються сем&чтична структура багатозначно-слова, характеристика деривашйних В1дношень в лексемах, види гантичних зв'язкхв оагятозначногс слова» критертК назначения II пол1семантхв /Ю.Д.Апресян, Р.О.Ьудагов, В.Г.Гак, М.П.Кочер-г, М.П.Муравицька, Л,0.Новиков. 1„А„Стери1Н, Г.А.Уф1мцева, в.Шмельов та гн./.

В останнх роки лроблеми полхсемх! дослтдж^тоться на матер!-: семантичаях оо одн^нь ел:в рхзних частик мови - тематичних лексико-семантичних труп.

Залишаеться невирщеним ряд г.ятань, таких» як багатознач-зть та омонхмхя, полхевмхь та моносемгя» бахатозначшеть г итекст, багатозначИ1Сть у мов1 та мовлешп. Рефырована робота нсвячена доелгдженяю двозначних крикметгашв» як: е одним гз йбхльш поширених прояви полхсемН.

Прикмотники неодноразово булк эд'ектом лпггвгетичного ан,"-зу. Вивчалися т>:зн; лексико-семантнчнх трупа лрикметникхэ, мантична структура ктлькхених та яйсних прикметншпв,. дери-щйнх ов'язки дано* частини мови /Г.М.Артем'вва, В.С.Викогра-ва, МЛ.Гураль, Н.О.Лксицина. М.П.Тимченко, З.А.Харитончик, М.Шрамм та ш,/.

Актуальность дослтлж.зння обумовлена нвобххднхетю комплекс-то пхдходу до вивчення двозначних прикмвтиикхв. Аналгэ гош-мх! дае момив1Сть роэш!.рити уявлення про природу багатоэнач-го слова, визначити имсце кожього значения полгееманта в мов-й модели, що доэволяс в+дтворити мовну "картину сэхту",

Пол1сегия тхено зв'язана з мислыням,- "'Шдшшення думки до юва е насамперед не рхч, а пропел... Думка не виражает^ся в гавг, алв удосконзлюеться р словг"1. У мовознавствг до кткця > вивчеп! причини та результат пом I с ем ¿1. механтзм виникнен-г нового значения. Полхсем-т, з« визначенням Р.О Булаговя, ,:о-)еб;, з ловиг обгрунтувах. <

Мета робота полягаг. в комплексному анал1зх двоэ1. дчних прак-зткикгв сучасноХ рос1'»сько1 моей, вазначени! "юемИ як етг-пу

"^Вн готский Л. С. Мышление и речь. - Г'. -Л.: Соц-(гиз| 1934. - С.269.

i; процесх полхсемП, семантичн1й класиф1кавд1 б1семаяттв,

Поставлена мета цосягаеться вирхшенням таких завлань: 1»3д1йснити К1ЛЬК1Сну параметричну класнфхкацхю двсзначних при? метникхв. 2.Розглянути типи словникових тлумачень двозначних прикметшшв. З.Проаналхзувати семантичну структуру двозначних прикметншив, 4.Бявчити процес розвитку значения, етапи та характер цього процесу. б.З'юувати роль в1ДТ1Нку значения в про-цесх полхсемх!. б.Описати моделх та тиш fi.TceMiï. 7.Визначити мхсце двозначних прикметштав в лексико-семантичнхй системх moi

Матергал дослхдження становить 2 445 двозначних прикметни-кхв, заф1Ксованих у Словнику ростйсько! мсзи в 4-х томах /дал1 MAC/. У процес i аналхзу залучалися iffliii тлумачн1 словники, у тс му числ1 Словник yKpaïHCbKoï мови, Словник польсько! мови, а тг кож енциклопедичнх словники.

Методи лослхдження. Науковий пошук спираеться на один is основних принцишв, у в1дпов1дностх з яким вивчення явища повш но розглядатися в npoueci його розвитку В1Д простого до складнс го, у взаемозв'язку з хншими явящами. Всеб1чний анал!з лексичш одиниць здхйснюеться за допомогою таких лiнгвicтичниx метод1в : прийомхв: метод компонентного анализу як основний cnociô визна-чення смислово! структури слова, описовий метод, елементи ста-тиетичного методу, прийом лхнгв1стччного конструюванпя, метод siставного аналхзу.

Наукова новизна роботи полягае в комплексному семасктогг ному анал1зх прикметиикхв, представлених в чотирьохтомному ака-демхчному словнику pociftcbKoï мови, як i об*еднан1 форм&хьним показником двозначносп. На великому мовному матерхал! як В1Д-яосно замкнут1й тдсистемх лексико-семантично! системи мови до-слхджуеться мехшпзм виникнення нового значения. Полхсемхя ви-значаеться як процес 3i cboïmh етапами, фазаш розвитку. BiceM роз1,лядаеться як один хз поча^кових етап!j багатозначностх, до носить закономхрний характер. Виявляеться характер прсцесу пол ceuiï. Визна^аеться роль вхдпнку значения в цьому процесс. От суються моделх та. типи 6icewiï. Вперше представлена семантична класифхкащя двозначних прикметникхв.

Теоретична значимхоть дослхдження полягае в тому, що воно вносить певний вклад у виршеньл складно! проблема пол;семН, поглиблюе уявл^чня про оемантичж структуру багатсзначног? ело ва. Комплексний п'дххд до аналхзу двозначних прикметникхв дае

- о -

гожливхсть визначити законом:рност: розвитку 3!сем:£5 виявити 'енденщ! виникнення нового значения слова. Результата дослх-[ження можуть бути використанх для подальшого аналтзу всхх 5а-'атозначних прикметншав,

Практичне застосування. ДаН1, одержан: в процес! досл1-ркення» можуть знайти застосування в практичнхй лексикограф! X ¡ри створенн: тлумачних еловникгв для унтфхкацх! словьикових де-Шйщй» а також при створенн: хдеографхчних 1 тематичних слов-ниив- Матерхали дослхджэння можна впроваджувати в практику ви-сладання вузхвсысого та шкхльного курсIв лексиколог:I „ п|д чао штання спецкурс:в х проведения спецае.'.пнартв.

На захист виносяться так! основнх положения:

1.Полхсем1я ":вляе собою процес, який мае втапи, фазк свого. эозвитку.

2.Б:сем:я е одним 13 початкових етапхв процесу пол:сем1Х„

3.Вдахнки значения можуть бути хмпульсом для розвитку но-зого значения, показником.кхлькгеного або якхеного прирощення змислу.

4.Процес пол1семх1 ггёдпорядховуеться пеэним закономхрнос-гям, якх носять системний характер

Аптобамя роботи. Дисертащя та окремх п роздхли обгово-рювались на кафедр: слов'янсышх мов Прикарпатського ун!взрсите-гу, кафедрх рсс:йсько1 мочи та загального мовознавства Кхрово-градського педагогичного институту, кафедрх росхйськох а/ювч Эдеського унхверситету, Оснозн: положения та матерхали досл1-цжэння повхдомлялися на мххвугивських наукових конференцхях з земантики мовних одиниць /Кхровоград 1987, 1вано-Франк:воьк 1990/» Третях наукових читаннях» присвячених вО-рхччю з дня на-родження Т.П.Ломтева /Днхпропетрсзськ 1987/, Республхканськхй туковхй конферещц! з контрастно X яхнгвхетики /Кхровоград 1993/., на зв1тн;гс наукових конфзреншях професорсько-викладвць-ссго складу Кхровограяського державного педагогхчного хнетитуту гменх В.К.Винниченка.

Осноея: положения дисертац:! викладенс в п'ятн опублхкоза-1 " роботах.

Структура ;шертац!Т. Робота складаеться 13 вступу, трьох П1В, - :-.м 'гв1 списку викорясгано! ..хтератури, додатку. зт роботи

•• - тнто~'.'-~тъся вибгт> теми дослхдяення та II акту-

альнхсть i наукова новизна. Визначаеться мета i эавдання дисер-Tanil. Характеризуются материал i метсди дослхдження. Формулю-ються теоретична та практична значищсть роботи, ochobhi положения, як! виносяться на захист.

У першому роздглх "Теорвтичнг основи дослхдження" викладе-Hi ochobhi напрямки в розробш проблеми полхсвшХ. Даеться огл* рхзних погляд1В на дану проблему.

У морознавствх немае единой думки щодо 1снування багато-значностх. В1Домоа наприклад, що О.О.Потебня та Л.В.Щерба зале-рэчували полхсемтю. Проте в поглядах учених на дану проблему знаходимо суперечшсть. Аналхзуючи слово верста. О.О.Потебня га ше, що воно може бути "многознаменательно . Л.В.Щерба в однИ 13 cboIx праць стверджуе думку гро те, шо слова можуть бути ба гатозначшюта^. •.

Бгльшгсть лгнгвгстгв визнаять полгсемхга як ваюшвий факто гснування та розвитку .лови, показник лексико-стилхстичного ба-гатства мови. ;

Багатоэначне слово - "в мгкросистема, яка характеризуете певною органхэаодею-структурою. В po6oTi описуеться семантична структура багатозначного слова. Даний тер-пн може означети семантику слова в едностх scix його значень i форм та семантику кожного значения слова. Зиходячи з цього, розрхзняються термтн "лексема", або "полхсемглт", для визначення багатозначного слс ва як единого шло го; "моносемант" для позначення однозяачногс слова; "семема", або "лекоико-семантичний вархант", для позначення окремого значения полгсеманта. Враховуючи, що двозначнг прикметникя - це цхлхсна одиниця, яка складаеться з двох семе» для П позначення використовуеться терм1н иб1семантв. Надвиге у словх двох значень визначаеться термином иб1сем1я".

Семантична структура семеми включае TaKi компонента: пре; метно-логхчна частина, або смйсл, чи денотативний компонент з: чення; вхдт1нки значения; лексична та скнтаксична сполучуванг стшпстичне та емоцхйно-експресквне забарвлення, або конотати значения. Денотативне значение семеми може бути розкладене на скляцовх елементи, для найменування яких ВЕКористовусться

1Потебнч А. А. Из записок по русской грамматике.

М.: Учпедгиз, 1958. - С.15.

о

Щ е р б а Л. В. Языковая система и речевая, деятельное! Л.: Наука, 1974. - С.304.

ерм1н "семг.". Семи - це мшхмалыи компонента смислово! струк-

■ури семеми. ъони розта^зваш не линейно. а в ^ерархп.

Щлхсний ана;...? семантячно* структура слова отараеться на юдель семантячних вхдношень у лекстп, яка розроблена К.П.Спко-

л

ювською^,. Дана модель створена на основt категорп? газнанчя те :фер буття. Зона е унхверсальним способом опису 1.:овниу опичи!."-. ртзводяе : становити хер„ках> сем э лоедметйо-логгчнИ* чэстйн; :емеми, виявити зз'кзки адхж значениями <5агатозначнсто олова "в ляибйну" та м1ж семемами в межах семантичнях об'еднань "'в шиот-iv'", шзнрчити законечтр^ост! розвитку значена»

Вивчення полхсемхХ потребуе вирахуваяня рхзних параметров» характеристики багатозаачних ал в. В робот! викорястовувались влементарнх статистичнх п;црахункиг в результат! яких було назначено, що кхлькхсть прикметн,лив у МАС складав 15 347 сл х в» або 18 % вгд загат' .но1 ктлъкостг олхв. зафхксованих у словнику. Однозначних прикметнюсхв 11 723» «бо 14 1 % /76% В1Д кхлькостх всхх прикметникхв/. "агатозначних прйкметншав - 3 624, або 4,3 % /2Ь% 5хд кхлыгстт пр2кметнкк1в/. 7 багато-яачниу прикмет«. никхв загаяьна кхлькхсть значеаь /без зрахува.:ня этдтх<1К11У 3 275 семем. Та; .им чином, зареянг4 коефхщеит толхсемхг -1рик№йт-шкхв склада*. 2,2.- Две -чач.л ?нйки е наАб^лы1: ггоширенкк

типом полхсемх! - г »45 слИ, або оЬ,6 % вхд кхлькостх асп: «а-гатоэначнпх г2рик?.>етнак г в -

В дстдхдженяях, присвячених проблемам ¡гшеемг*, хенуе дв* Тфогилешх точки зору я? роль оагатозйачноетт д лексицх. Одкх Л1нгвхст^ 5лажають, шо бхлшхеть слхч у "лов: багатсзн&ип /Р.О.Будагов, У.Вейнрейх, Я.М.Денисов, К.О.Левковсьха/. 1ни1 эчеих, епираючись на ^татистичк* яхцрахунчи, ствчрджують. що перевалена б1гьшст«> багатогчачних СЛ1В карактеша для мошгечнг. В системх моьл, в словнику.К1льк1сть полхсеманттв не перевищуе 30% /Н.П.Савельева/. Одер. лнх стаздстичнх данх про кхлькхсть багаю-значних прикметншлв питве.джують еппавелливтптъ другоу точки зору.

лолхсемхя чк «-арпкгерн.. явк:«в, як оооолгт;ий ископти-чии тюмгиене, за твер^кышя». й.М.Дечч'.оъй, лсчниаеться з; гл ъ -кхлькома десяткшв сеетчтачних иознцх? ;иячаг"гься -лоъыг* л

•'■Соколовская Ж. П. ^исте^а в лексической семантике. - Киев: Виша школа, 1РЭ; Проблемн систвд'ного паг^с-лт лекекче кои с^лантики. - : иаукова дуь'Ка, а

числом семантичних позиций не мелне. восьми. Слова з так званою малою полхсемтею тяжготь до полюсу моносем11, В процес: подаль-шого Д0сл1лження виявлено, що двозначнх прикметники, як й 1Ншх слова, мають складну структуру. 3 одного боку, вони тяжтть до моносемг!, з 1Ншого, - е початковим етапом формування пол1сем11.

Комплексний аналгз двоелачних прикметишив передбачае опис принцшпв розкриття значень, або семантизацш 1х у тлумачних словниках. Мовознавш В1ДМ1чають, що дрикметники е одним хз най-складнших матер:ал1в для упоряднимв словншив. Семантизацхя слхв не мае едино! системи. Використовуються р13К1 способи тлу-мачення значень. В робот1 аналхзуються способи опису двозначних прикметникхв, основними з яких е танк

1.Енциклопедичне тлумачення використовуеться для I гзначення ботач1чних та зоологхчних термхнхв /Голенастый - 2. в згач. суш. Зоол. 'название отряда птиц, имеющих длинные ноги, клюв и шею, к которому относятся цапля, журавель, кулик и др.'/.

2.0писове тлумачення /одне з найб1лып поширених/ - це короткий опис значения слова через зв'язки з 1ншими словами /Озимый - 1.'высеваемый и произрастающий под снегом'/»

З.син0н1м1чний спос1б розкривае значения слова через сино-Н1ми /Угрюмый - 1. 'мрачный, суровый, невесель'й*/.

4.31дсилочН1 визначення не розкривають прямо значения слов? а вмхщують формалший показник на тлумачення Iитого слова. Най-частхше вмеилочний спос1б використовуеться для опису поххдних прикметникхв /Взрнвно^ - ;и'прил. к взрыв'/.

• 5 Заперечувальнх тлумачення вказують на вхдеутнхеть 'у слов: якихт-небудь ознак /Бездонны^ - 1.'без дна'; Своеобразный -". 1/ "не похожий на других'/.

1нш1 способи, тага, як йЧтон1М1Чнийе перечислювальний, сло-вотворчий, комбхнований, для тлумачення двозначних прикметникхв використовуються менш активно.

Словн"ковх деф1Н1ш! двозначних прикметникх&;дають зМогу розкрити значения слова, визначити компонента-семи, на основ: яких описугаться етап™ та тиг.л полхсемх!.

У другому тюзгхлх "Б1се:ля як етап розвитку полхсемт?" аналхэувться-?тупенх процесу багатознач^остх,.визначальну роль в якпх вЫграе бКемх.-. . •

Слова будь-яко! кови мають потенвдйнх можливостг створення

ових значень. На цю осо^ливгсть вказував У„Вейнрейх, говорячи ро "безк1нечну пглхсемхю" мовного знаку.

Процес псшсемх! .тхсно зв'язаний з мясленпям I коже бути бумовлений соцхальнши та психгчними факторами. Соцгальнг фак-ори яов'язаы з роэвитком суспхдьс^эа, йауково-^ехН1 чним про-ресом, Поява нових ^еапй позамэвно! дхйсност1 викликае необ-хднхсть комхнащ* цих реал!й у мовх, Психхчн1 фактори назначать появу нових значень на основ1 асовдащй, перенос ¿в., емошй-:о-експресивного забарвл&ння. Сощальне т псяхтчне в мов: взае-юдоповнюють одне одного. Наприклад, у словх "молния", яке за-яксовано щв в дажьоруськгй мовь значения 'телеграма' та »га-1вта' виникли П1сля появи цих реалхй наприкхнцх XIX ст. Разоу э ям вд значения виникають на ожых асоцхавд* з першим значеи-1ям, в якому може бути вид1лена сема 'швидкгсл'. Дан» сема е !МПЛ1цитною 1 видхляетьсн на осноах аналхзу поняття "молния' в энциклопедичних та тпумачних словниках.

Процес полхсемх! Вклихае не вхдразу. Важливу роль у цьому троцесх грають вхдпнки значения. Питания про в1дтгнки ? скла^-

I о с та точно не аиршеним в семасхологЛ. Проблем! зхдтшку зьачення пригвяченх доолхдтення Ю.Д.Апресяна, Я.Бенковичево!„ 3. Г. Верстана, Р.О.Будагова, Д.М.Шмельова та хн.

У дисертацхШпй роботх визначаеться» що за своею природой в1дт1нки можуть бути внутрхлньосмисловими та внутршньословниш. Внутрхшньоомислов1 вхдтхнки з додатковими компонентами денотативного значения семеми. Наприклад, семеми Оливковый - 2.'светло-коричневы^ с желтоваты - или зеленоватым отливом, цвета оливок'; Табачный - 2.*зеленовато-коричневый, цвета табака'; Бронзовый - ¿.'золотисто-коричневый, цвета бронзы' хнтегральною семою 'коричиевий* об'еднуються в сино.лмхчний ряд з домгнантою Коричневый. 1ндив1ду8"ьними семам: /'с желтоватым или зеленоватым отлийом', • зеленовато-' 'золотисто-'/ вони спхввтдносятьея зх словами Желты^ тя Зеленый I таким чином зв'язанх " ¡¡ншими фрагментами семантично! сисеми. В даному випадк;- вхдгхнок ченнг е компонентом семг 1тично1 структури семеми, який няшаро-гуеться на П смисл.

ВнутрхШНЬ0СЛ0ВН1 ВХДТ1НКИ, на вхдм1ну в!г внутршньосусло-вих, под1бН1 до семеми, мапть свою свиинтичну структуру, денота-тивний компонент. Вони е додчтковим значен и, да у слоЕ:-пол!сеу ч-Т1 чи словг-моносемантх. У словниках такт витхнки -хдочаються

за допомогою специального эначкг. //: Безграмотный - 1.'не укзю-щий читать и писать; не грамотный*; //'не знающий правит письма, делающий грубые ошибки'. В робот: розглядаються знутрхшньословнх В1дт1нки» як1 можуть бути перех1дним етапом в розвитку навого значения. Наприклад, б лексико-семантичнхй груш "х1мгчяг елемен ти* у прикметникхв Стальной Кремниевый, Чугунной» Оловянный. Металлический вхдпнок значения "сделанный из.,.1' служить основою для вчникнення переносного значения, в якому видхляеться сема "схожий наг: Стальной - 2.'сажный, крепкий"; Кремнкпвы*» -2.'твердый, непреклонный"; Чугунный - 2-'гнетущий, тяжелый'; Оловянннй - 2.'тусклый» ничего не выражающий /о глазах/'; Металлический - 2.'такой, как } металла'. Переноси: значения в данкх словах виникають на основ1 асоцхащй з мотквуючим словом /наприклад, Сталь - "твердый металл, кобхШй» соробристо-сероп цвета"/ Але важливу роль у стзорешп значения вШграе й вхдтхнок /Стаях ной - 1 //'сильный, крепкий", начебто зроблений хэ сталх/«

Однак В1дтхнок значения на завжди берз участь у розвитку. полхсемх*. Наприклад» у пгисмекшнв Аспидный» БпонзовыГ, Ртутный ■ -:н. семема "колхр" розвивазтъся не з вхдтхнку "сделанный из...", а э основного значения "прил. к ¿.спиде бронза, '„путь'.

Процес пол1сем11 починаеться тодх, коли в однозначних словах з 'являегься вхдтхнок. Цей процес можна сдостерхгати, наприклад, в. трупI сл1в, об'еднаних префшсальним компонентом безлес-/. В семантичнхй структур! даних слхв видхляеться сема "В1дсутн^ть", яка манхфеотуеться префиксом. 1ншх семи можуть б; ти рхзними. Сема "ф1зична якхсть людини" входить в семантичку структуру таких моносемантхв; Бестелесный, Бесполый, Безволосый-Безбровый, Безглазый. Беспалый та хн. У деяких моносемантхв да-ноХ ЛСГ з'являеться вхдтшок значения, в якому сема "фхзична якгсть людини" переноситься на предмет: Безносыйд - 'без носа" —- //"без носика". Б. чайник» Бегчогийд- 'без ноги" —// "без гожки». Б.стол; Безухийд' - "без уха" —»- //',без ушка". Б., игла, у прикметнику БезрукийдВххгтхнок значения 'неловкий неумелый' характеризуе властирг :ть людинк. Сема "ф1зична- як1стЬ' замтнюсться семою »властивхсть». Моносемант Беззубцйд мае вхд-тхнок значения »лишенный остроты, слабнЧ». Б. критика. Вхдтхнок виникае к л основ! асопацхХ з першим значениям - "без зубов", тобто такая, що не може спричинити гострий бгль. Сема "фхзична. як1сть' замхнюег^ся семою 'харгистер змхету", яка лизначаеться

ксичною сполучувангстю э! словами стеття» фхлыа, виступ. У бх~ «акта Берголовий яове значения формуеться вае не як В1дтхнок8 як окрема семема 'лишенный здравиго смысла, глупый'о Сема "фт-чна якгсть' перетворюеться в сему 'хнтелектуальна якхсть»„ По-а в данхй груиг слхв самост1йного значения /Вэзголовийд/ яо-п з вгдтхнками лгдтверджуе положения яро те, а» нолхсечхя - це эпйс, першим этапом якогс е вииикнення вагонку значения у 'ло-семанйв.

Друга» етаг реззитку подхоелц! аизначавться появов яозогс ачення. Вшотщення öiceMii може зд1йснюватись через вхдтхнок без ньогэ.

В деавдс лексико-сетантичних трупах /'рослияний' та »тваргк-й cbít», *вднерали*, 'xímHhí елементи" та хн./ у моносемантхв тивно вшакае вхдтхнок 'приготовленный из., 'сделанный ..о». Оеяовне значения у таких слхв визнслаеться £ словнику дсилочею тяумаченням 'прилагательное к...', в якому видхля- . ься сема »в^дкоагевня». Ця сема може эираяатзь зхдношбння: so ргз-х частик денотата» Наприклад, в ЛСГ 'рослинкий свхт* такиии стинами можуть бути плхд,.кора, деревина; гхлка, KopiKb та хн„ дт1Нок »приготовленный из...*, 'сделанный из..,8 виранае вхд-шення тхльки до одшеЕ частини денотату - плоду або дзревина: Сливовыйс - 'прил„ к слива». —»- //'приготовленный из олкв■. С. косточка. Со компот.

Кленовыйд - *прял„ к клен*. —»- //'сделанный из клена', Кс лист. К. атол.

У деяких прикмвтник1в дано! ЛСГ значения 'приготовлении? 'сделанный из.»о8 вгдмхчаеться не як вгдтгнок, а як ок-ма семем? двозначного слова:

Анисовый^ -"прил. к анис. —2.'прштстгвиенннй из аниса". А. семена. А. масло».

Овсяный^. - "прил. к oree'. •—*- 2»'приготажшпхый 2з овса". 0. поле. 0. каша.

Бхсеманти Грушевый. Черешневый вклвчають обидва название млонеятя, перпгай is яких s вхдтхнком значения, а другий - ок-мим значениям.

Грушевый^ --'прил. к -г--*Грушевцй.// - 'сделанный из груша*,' Г. ветка. \ груши'. г. доски.

Грушевыйо - 'григотовленный из груши'. Г. компот.

Черешневый-^ - - 'прил. к черешня". Ч. сад.

Черешневый^// - 'сделанный из черешни». Ч. чубук. Черешневый^ - 'приготовленный из черешни'. Ч. варенье Вхдтшок першох семеми i друга семема даних сл1В утворюють-ся на основх першого значения. Видхлення компонента 'приготов-. ленный из...' в окрему семему мо:ша визначити як кхлькхснв при-г рощення смислу, змгну моносеманта в бхсеманг.

У прикметншив, перше значения яких входить в piaHi ЛСГ, може виникати друга семема хз значениям 'колхр';

Вишневый^ - 'прил. к —»- Вишневый^ - 'темно-красный, вишня?.- В. сад. цвета вишни'. В. бархат.

Сапфировыйд- 'прил. —, Сапфировый*, - 'синий, цвета к сапфир*. С. россыпи. сапфира'. С. глаза.

BiflTiHOK в даних словах не бере участ1 в процесi формуванн значения 'колхр'. Це значения виякха« в бхльшостх бхсемаатхв ян друга оемема. Тхлыш у прикметникхл Карминный. Стальной. Оловяв ный значения 'колхр'вхд^чене як вхдтхнок.

Розвиток нолхсемхХ - це "розширештя" значения. Проте в ок-ремих випадках може виникати зворотнхй процес. Наприклад, y.npi метника Абрикосовый вхдбуваеться "этортання" значения - 'колхр*. Цей процес можна розглянути, спираючись на pi3Hi тлумачН1 слов ники - MAC, Словарь Д.М.Ушакова /ТСУ/, Словарь ВЛ.Даля /ТСД/, Словарь русского языка ХУШ в. /С-ХУШ/, Словник украхнсько! мо-ВИ /СУМ/, Siownik d^zyka polalciego.

Слове Абрикосовы^ в рхзних словниках представлено такими значения!, л:

ш

Прил. к абрикос. А. дерево. //Приготовленный из абрикосов. А. мороженое.

¡¡Ш

Прил. к абрикос. А. дерево. //Приготовленный из абрикосов. А. варенье.

С-ХУШ 1.0тн. к абрикосу. Ядра абрикосовые.

2.Цвета абрикоса. -Воротник и

СШ

Прикм. до абрикос i абрикоса. А. дерева. //Вигот. з абрикос. А. схк.

Ж .

Абрикось, плодь в дерево. Абрикосная косточка. Абрикосовое дерево;

Slovmik .^ezvka pola^ieEjo Mprelowy 1. "odnoazacy do nor« U (drzewa alt>o wool zrobiony z owocow шо-reli'.'

- И -

лацканы абрико- цвете, светло- 2. "majacy koior dojr-

совые. блЬднооранжевнй. zaiej moreli (rozowj %

odciertiem zoltawym)".

Bei словники у прикметника Абрикосовый вхдмхчають значения "прилагательное к /'относящийся к ,.,'/, В сучасних росхй-ськхй, укт>а!неьк1й та польськхй мовах пя семема мае в1дт1Нок 'приготовленный из Друге значения 'цвета абрикоса», яке заф1кооване в С-ХУШ, ТСД i в Словнику польсько* мови, втрачече з сучасних росхйеькхй та укракнськгй мовах. "Згортання" значения 'колхр' вхдбулося, напевно, тому, що семема Абрикосовый^ is значения»/ 'колхр* витиснулась прикметником Оранжевый. який означав ОДИН 13 ОСН1ВНИХ кольорхв спектру. 1ншои причиною втратк . значения в те, що семема Абрикосовый,. знаходиться на периферхХ синогЛмхчного ряду, де ядром /домшантою/ виступае спово Оранжевый. Таким чином, двозначне словэ Абрикосовы^ стае однозначним.

Даний процес нетиповий i зафтксований ильки в окремщг зя-педказс* У бхлыпеетх прикметншпв, як зазначгтоеь, проходить процес роэширення значения. Етап виникнення' бхсемант^в розглддаеть-ся в роботi на прикладах СЛ1Б ргзких Л'СГ. Даний етап вкзпачаеть-ся тако<о схемою:

моносемаит + biätihok —»- семема, + семема0 = 01семант. Наступив:.: етапом процесу полхсемх! е виникнення третьего значения. Цей процес проходить мешп активно у порхвняннх г- про-цесом öicef-пЗ.

Наприклзд, у словах Заячи^. Медвежий в першому значенн! 'прял, к ...* в вхдтхнок 'сделанный из У другхй семем:

~ 'робкий, трусливый'. 3. натура; йедвежийо 'напоминающий чьм-л. медведя'. М. фигура - сет 'якхсть тварини' замх-нюеться семою 'якхсть людини'. Трете значения - термхн 'как составная часть некоторых ботанических названий' виникае на основх поршого ЗНЕСЧеННЯ.

У прикмотника Кошачий значения 'свойственный кошке; такой, как у кошки'. К. шаги - е В1ДТ1Нком до першох семеми, а не са-M0CTiftH0K> семемою, як в описаних прикладах. Друге значения ■сделанный ьз меха кошки» утворене вхд першо! семеми.- Третя та четверта семеми формуються на ochobi першо! i магать термхноло-Г1чне значения. ■ ■

В результат! процесу полхсемх! може виникнути кхлыасне прирощення сглислу. У прикмегатав Умный, Глупый значения про ти-

лею-п , ase спхвв1диосяться мхя собою. Значения 'выражающий ум' в слов! УтнЦ В1дм1^ене як ьхдтхнок до зершоХ семеми, а в сло-bí Глупый значения 'свидетельствующий о недостатке ума' визнача втьск як друга семема, i, таким чином, прикметник Глупый стае трьохзначним на вгдмхну В1д бхсеманта Умный.

/ лексем Дешевый. Дорогой сдхввхдносяться перше i друге значения. У полхсеманта Дорогой виникае трете значения 'такой,' которому испытывают любовь, кездость', яке вхдсутне у б i семах: та Дешевый. Вхдбувалься якхсне прирощення смислу.

На даному erani розвитку полхсемхХ - вхд бхсеманта до пол: семанта - виникнення нового значения може бути обумовлене терм: яолог1защею, млькхсним та якхсним прирощеиням смислу. Таким члном, процес noJiiceMií проходите наступи! етапи:

I етап - моносемант моносемант + вхдтхнок значения;

II етап - моносемант + вхдтгнок значения —бхсемант; ffi етап - бхсемант —полхсемант.

У дослгдж2нн1 робиться спроба виявити характер процесу по лгсемгх, Аналхз eraiiiB розвитку багатозначностг показуе, що гхр gee полхсемх! обумовлений такими ж типаш вхдношень, як: Д.М.Шмельов визчачаg як парадигматичнх, але bí дношення винаках не М1ж членами лексико-семантичних ларадигм, а М1ж семемами т£ В1дтхнкаш в структурх лексеми. Це В1ДВошення детермхнацх!, комплементарностх та автономвэстх,

Характер процесу багатозначностх визначаеться детермхнац: ними bíдноыенвдми, коли В1дтхнок обумовлюв виникнення нового значения. Такши вхдношеннями визначаеться поява друга£ семем: у б1семантхв Звучный. Липкий. Уищннй. Егучий. Радостный. Грус huP¡, Приветливый та хн.

Розвиток багатозначностх можо бути обумовлений одчочасно ахдтхкком i основним значениям. Такий хар^дтер процесу пол ice míi визначаеться вгдяошеянями комплементарностх, наприклад, у 01семант1в Плодовитый. Грозный. Властный. ЙШ2Й» £¿22M> Ййй JÜqüM та ÍH.

Abtohomhí в1дкошення в процесх полгеемх! виникають тод1; коли втдт1Нок не зв'язуе перше та друге значения, наприклад, бхсемантхв Пасмурный. Прохладна•}. Чахлый. Бронзовый. М^линов! та тн.

У третьому угчигл! "Закоиомхрностх розвитку oiceMii" on су;ться моделi та типи двозначностх.

Вивчення етагпв розвитку пол1сем1} дало мокливгсть виявити закономхрност1 викикнення нового значения, що пов'яэанх э дери-вацхйними вгдношеннями у структур: багатозначного слова* Цх вхд-ношеннч обумовлюютъ здатнхсть словг створювати новг значения на основ1 асощащй. Асощатавно-деривацхйнх в1дноиення дозволяють визначити способт виникнення значень. Для опису цих способхз ви-користовуэться так1 термхии, як регулярнхсть/нерегулярнхсть, модель, тип, формула.

Визначаемо, супдом за Ю.Д. Апресяном, регулярность як мож-лив1сть семантичного розвитку слова за моделями. Модель - це зразок, за яким виникають нов1 значения у сем&нти^но близысих слхв. Серед моделей можуть бути виявленх продуктивнх типи, як1 повн1стю охоплюготи слова дано! групи, та непродуктивнх, що лиш частковс проявляться в грут СЛ1В. Модел1 б1сем11 можуть реалх-зовуьатись рхзними типами. Визначення моделей опираешься на ком-понентний анал1з словникових деф]Н1цтй.

При вивчен! закономерностей розвитку б!сомй було виявлено, що пои1ДН1 з точки зору словотвору прикметншш утворюють, бхльш регулярях та продуктивнх модели Серед б1семант1В похшп скла-дають эначну частику. Вони мають однотипну семантичну структуру , що дае змогу визначити хнтегральнх семи, на основ! яких описувались типи розвитку нових значена.

Ptoдeлi &семН визнат:аються в зв'язку з принаяежнхстго основного х поххдного значень до томатичних х лексико-семантпчних труп.

Модель 'цхлэ - частика* обумовлюе виникнення нових значень у словах, що входять до рхзних ЛСГ хдеографхчяого поля "буття". Модель реал1зуеться такими типами:

1.Тип 'тле - найб!льш тина частива*. За даним типом роз-виваеться значения 'приготовленный из ..у.слхв ЛСГ 'рослинний' та 'тваринний св:т*. Винпкнення значения визначаеться конкретными компонентами мотивуючого хменника 4шпд', 'хутро", якх мож-на позначити абстрактною семою 'найбхльш цхнна частина*. Цк сема х несе заряд полхсемх!.

Клубника^, - 'душистые сладкие —Клубничныйд// - 'приго- . красные ягоды этого растения*. товленный из клубники*. Белкар - 'небольшой пушистый —Беличий..// - 'сделанный зверек отряда грызунов..., а из' меха^белки*. также мех этого зверька*.

- JL* -

За даним типом рсувивает:.ся нова значения або вгдтгнок у ких cjiib: Ананасннйд//. Луковийр//. Помидорныйд//. Р.^анойр/У, Яблочннйг//. Гороховый^/. Лимонный^//. Куриный^//. Овсяныйп// Верблюяийз та ifJ>

За ¡цим типом виникають значения у прикметншив ЛСГ 'mih рали®, 'xiMi4Hi елементи», атканини'; Кирюзовый^//. Опаловый^/ Чугунный^//. Капроновый^ та iH.

2.'Гип »тле - найбтльш характерна ознака'. Значения винш на oo.hobi найб1льш характерно! ознакк, названо! у мотивуючому слов г . Може формуватися значения *колгр', 'фтзтн} якостг мщ! ни'.

Малина^ - 'душистые сладкие, —- Малиновчйд - 'темно-обычно красного пвета. яго- * красный, цвета ягод ды этого растения*. малины*.

Журавль^ - "бо.-отная пере- — Журавлиный^ - 'напоми; летная птица отряда голе- купий чем-либо журавля

нас тих, с длинными ногат. такой, как у журавля,

шеей и клювом*. Ж. ноги.

Даний тип реал1зуеться в прикметниках Сиреневыйо. Аспид-ныйо о Вишневыйд. Каштановый^. Изумрудный^. Канареечный^. Соло ментор, Янтарный^. Лебединыйт. Соболиный^. Львиныйд. Бычийо та in.

Тип пол:сем ix е регулярним i продуктивным. Модель »частина - щле» основана на Г1Пон1М1чних, видо-р дових вхдношеннях» реал1зуеться такими типами:

1.Тип 'вид - Р1д". Друге значения, яке виникае за даним пом, е терм1ном для найменування с:мейства рослик чи твари.". Дельфиновы^ - »прил. —Дельфиновый^ - в знач. сущ. Зо к дедьфит. ' »назвзние семейства млекопитак

щих подотряда зубатых китов'. Цей тип е продуктнвним, i регулярним i обумовлюе виникнем таких СЛ1В: Беличий^. Лососевый^. КипарисовыйзТутовый'д. Бег sobhifc. Лавровый^. Пчелиный.-.,, Фиалковый. Рутовыйо. Цитрусовые тр ia.

11 Тип 'найотльш характерна ознака - щле*. В основу ро; витку зкачыш.: покладена якгзь характерна ознака.

Полорогий^ - 'lue--»- Полотюгкйо - в знач. сущ. Зоол.

ющий полые рога®. 'название семейства млекотг/ав-

щих с полыми рогами'.

За цик типом виникають значения у лрикметниктв ДанцотнуДз' юйнийо» Слоновый^. Земноводный^, Двукрылый^, Сумчатыйд, Teri-|вг1йг, та ih.. а також у сл1В, перша семема яких означав "часть >ня'„ а друга - назв} коня; Вороной^. Гнедой о liLöaguftg« rftg та гн о

Тип е регулярним, але ньпродукг;ивнимг бо охошпос не sei :ова даних ЛСГ.

Модель 'людина - прлрода* основала на зхдображеннх в cbj-мостг i в мовт протиставлення ¿сто: та HeicTOT, а серед ic-

•т - людини та 1нш0г0 6-олог1чного cblty.

З.Тип 'людина - жива природа'. Значения виникають у прик-тникгв, в першхй семем: яких видхляеться сема 'людина», а в |уг:й - семи 'рослина% 'тваринг»: ,

Курчавы!^ - "вьющийся —»- Курчавый^ - 'пышно растущий, с завитками /о воло- с богатой листвой'. К. ива.

сах/'. К. волосы.

Голоногий^ - Разг.'с —Голоногий.-, - 'с ногами, не неприкрытыми голыми покрытыми шерстью, опере-

ногами, босой'. нием /о ттицах.животных/'

Г. малхчишка,

Цей тип реалх..уетьск в словах: Безусый^*. Коренасты^. Дла-чийо„ Нагойо та iH„ i s регулярным, непродуктивна,

11.Тип 'людина - нежива природа". Розвиток значения зхдбу-еться в результат: трансф~>рмащЯ семи »фхзична якхсть людинл" сему сEjilcthbiсть предмета*.

Горба' нй| - 'с горбом1.Горбатый,-. - 'изогнутый» с Г. челогзк, гороиной'. Г. мост.

За даним типом виникають тгк1 семеми: Безноснйд//. Безно-Йф//, '¡ироконоснйо.Кривоноги^- Пузатыйо» Тупоносый., та iH.

Ш.Тип -жива.'нежива арирода - л-пина'. Спостер1гаеться iHa семи «нежива, жива природа1 в сему 'люд'-.на'.

Вислоухий. - ' имеющий —Вислоухи^п — Простt 'глупо-отвислые уши / о Вдг ватнй. нерасторопный /о че-

птных^'. ловеке/'.

За ним типом розвиваються значения прикметшшв; Доу.нйп.

сматы^о, Мятыйп, • Лохматойо, Хи^ныйд, Плотоядны^> ^трс.шйд« емучийо. Кипучий^ та ih.

Моде'лювання процесу полтсемЛ ность системний характер i е мояливхсть виявити тенденцх! семантичного розв: л<у слова.

Нащжклад, прикматнюси Банановый, Манговый зафхксосан! в MAC як однозначнх з тлумаченням »прил. к банан; манго*. Б. кожура; М. дерево. На pigui мовлеиня з'явюшсь сполучення Банановый лигер, Банановое мороженое. Манговый сок, якх не фхксуються словниками. Розвиток значения 'приготовленный из здхйсню-еться на основ: мод ел i 'цхле - частина', тилу "ц1ле - найб1льш щнна частина'. Таким чином, данх слова у словнику можуть бу-, тк представлен! як двозначнх.

У висновках сиотематизованх та узагальненх основыi результат дослхдження, як: випливають Í3 комплексного анал1зу дво-значних прикметншив. Одним Í3 головних Шдсумк1в робота е вчс-новок Про те, що полгсемхя - це процес, який мае етапи розвитку. Початковим етапом процесу багатозначност1 е почва В1дт1нку значения у моносемантхв. На наступному eiani виникае друге значения, що св1дчить про появу 6iceMaHTÍB. Кхлыйсний аналхз дво-значних прикметншав свхдчить про те, що 6iceMÍH е найактивнх-шою зоною полхсемх!. Двозначи1 прикметники становлять бхльше половлнк всix багатозначних прикметникхв.

Важливу роль в npoixeci полхсемЛ грають В1ДТ1Нки значения, HKÍ можуть бути показником илыпсного або ямсного прирощенш смислу.

Характер процесу полгсемИ мо;йе бути обумовлениЬ детермхш шйними, комплементарними або автономними вхдношеннями.

Аналхз семантичноУ струг гури двозначних прикметникхв дае змогу виявити мод ел i та типи 6iceMil, jnti пхдпорядкованх пеади закономхрнрстям i носять системний характер. За; описаними моде лями роз.'иваються значения не тгльки у бхсемштв, а й у моно-та полхсемантхв.

Завдяки регулярностх та системностх процесу пол i семг! моя на виявити тенденций розвитку значень, прогнозувати полву нови значень у словах.

Додаток М1стить список двозначних прикметнюив, и також с мантичну класифп-ащю б1семант1В, зроблену на ochobí модеxi ct мантичяих вхдношгаь у лексицх.

Ochobhí положения дисертащ! викладено у т.-ккх публхкаци 1. О семантических связях семем в лексеме// Семантика языка и текста /К проблегз изучения русского ярыка в союзных республиках/. -торые Кировоградские семантические чтения; Тез: сы межвузовское научной конференции. - Кировогра~. 1987, -С. 54-55.

I. Органлзяция структуры лексического значения двузначных прилагательных .// Внедрение результатов исследования молодых ученых в реализацию реформы средней и перестройки зксшей школы: Тезисы научно-практической конференции, - Кировоград, 1988. - С.51-52. з.Компонентный анализ, в семантических исследованиях // Актуальные проблемы общей семантики и семантики русского языка: Тезисы докладов межвузовской научной конференции. - Ташкент» 1988. - С.45-47 /в соавторстве/„ ¿.Статистический анализ многозначных прилагательных современного русского языка // Актуальные проблемы русского языкознания. - Кировоград, 1992. - С.2-9. З.Семантизация двузначных прилагательных в толковом словаре // Вопросы русского языкознания /Межвузовский сборник научных трудов/. - Кировоград, 1993. - С.61-65.