автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Дослiдження семантичноi та словотвiрноi структури назв дорiг у росiйськiй мовi (за даними пам'яток писемностi)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Дослiдження семантичноi та словотвiрноi структури назв дорiг у росiйськiй мовi (за даними пам'яток писемностi)"

РГ6 од

-- ü / iiOñ boj---------------------------^--------------------

ОДЕСЬКИК ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕГ ím. I J .МЕЧНИКОВА

На правах.; рукипису

C2/.EH0Í 1нна АнатолПвна

Д0СЛ1ДШ1НЯ СьМЛШЧН01 Та CJIQBOTBIPHQI

СТРУШРИ НАЗВ Д0Р1Г У РОС1ЙСЬК1Й MOBI /за даними г.ам'яток писвмност!/ (

Cne¡!i алькг еть 10.02.01 - ростСська мова

' АВТОРЕФЕРАТ •

дисвртацГ? на здобуття няукового ступени кандидата ф! долог i чнчх,- наук

Одеса - 1993

Роботу виконанов Одеському державному ун!вврситвт1 1мен!

I.¡.Мечникова

Науковий к«р!вник - доктор ф1долог« чних , наук, професор Сергеев Фед1р Павлович

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор ф1лолог!чних наук, професор Турк*н Володимир Миколайович кандидат ф1лолог!чних наук, доцент ¡щенко Дмцтро Семенович

"Пров! дна устанем - Прикарпатський державний ун1 верситат /и.•Iвано-'ранк!вськ/

Захист в!дбудеться 7/ листопада 1993 р. на эас1-двнн! спец!ал13«вано1 ра*и К 068.24.08, в Одеському державному ун(верситет! /270058, и. Одеса, Французький бульвар, 24/26, «уд. 130/.

3 дисвртаще» мояне ознайомитисг у науков!й б1бл!от#Ц1 Одвського университету.

Автореферат роз {слано ^ ИЩвТоШк^А 1993 р.

•Б.о. »чоного секретарь

слец1ал1аованоГ зчекоГради Шевченко Н.Г.

Актуалыйсть т?ми. Для сучаского pocificbKoro ыовозкавсо>-в а с характергаш усе зр о стаюсь"! inxepec до пишшя про ¡сляхя розвятку слоькикового складу pocfJicbsof мови. Особлгозу ц1ка-BtcTb у досипд11Ик1з-Л1НГз1стхБ викллкае професхйно-тврмхноло-Мчна лексика, осгс!лькя терм!налог1чна система г найбхльш рухокоя, nOCTiftHO цоновлювачоп чистиною усього СЛОВг,ЛНОГО складу, вона реагуе на yci зьНян в яитт1 сусягльства i ца роз-яяток мат'ер fanbHoro вотобнянтва.

У друг{* половин* XX стол'ття рос!2ська icxop'tqna локсдко-лог!я Збагатилась досл*джённяш, спрямоваяякя иа вивчеяня тях чи imnx лексико-семангячних груп, На гЬкцг сякхрзпях зр!зах Прсл1даувалиоь юрядачна /Н.Я.Вр1цин/, соц!альна /В.М.Турк1н/, дипломатична /ф.П.Сергеев/, в!йськова Д'./V. Кожин, Ф.П.Сороко-летов/, судохЫт/Б.Л.Богород'Щькяй/, рем!скичь/Ь,М.1£убачов/ та iH. терм!нолог1!. •

Та-Еса-такк icTopin слсвняковсго складу pocificbKoi mobs на с; достатньо Еявченою. Щла низка те'-атяшпк груп у план! синхрон!? t jjaxpOHix ада не залучал;,ся до ддылдаенпя. Hi вгт-чизнянями, Hi заруб1яндаи лпизгетамл. До i"x числа вхднпсятъи! леясиха дороянъох спраниг яка, мэючи свое корхн..я у датскому тнулому, являе со<?ою досять ''начний шар у лексичнолу склад! росхйсысох л}тературнох мови.

Опясу груди слхв pociiiCbKOi мови з загальним значениям "дорога" 7 зхставленн! з зхдповхдною лексикою англ! Pcbicoi мези прясвячена стаття А.В.Посбх /1972/. Э.М.Блчко аязл1?уе тер.м1- • ни дороаньо? слрави 7Р>.рапгсь..ох мййя /198$/. 7 цзт досл^д^ ■ женпязс KicTHT--ься ц!кав! спостереження над функп!онхианням бага-тьох дорожи1х (гериШв z рос{йськ1Я f украх'нськ!3 мовах v .

Однан pooiT:, нотр{ 6 займались зшзченням дорожньох лексики як складовох частили слевнякового складу pociftcbKoi козя,наглев» А поза уехм лекеико-семанмчна i сгруктурнснЛ'Уь'кцхональ-па характеристика дорожньох термхнолог!? с ваг. хивою не лише дай мовезнавчох науки. Вона станоЕгть певк,тй. хнтерео та -.ож у соц1альяо-оконо:л!'гаому i культурному аспектах, поз ая-: спря-Я5г б!льш повному t правильно^ розутйнню литтл рмпйського ... сусп1льства тот чи !ншого nspiojiy. Усе го i змусило. нас ■ • зварнутися до вяаченкя рос!2ськох дорожньог терм^олог!!.

Об"ектом досл!ляення е засв!дчеч! памятниками давньо-русько1 та рос1йсько1 писемност1 ХГ - XX ст. однослхвн! та -склада! наэвк, що в1дносяться до сфери дорожньох.справи.

Мета роботя полягаэ у комплексному аналхз! рос!йськ01 дорожньог герм1нолог!х як складовох частяни лексикону росхйсь-к01 мози. , '

Задач! дослхдкення:!/ Вхдаукати в памятниках рос!йськох писекност! лексичнх одинищ, то означають поняття. дороянъох справк; здхйсняти :х класифхкагЦю за, лекеико-семавтичшши групаки; зробсекантичний. аяалхз. сл!в у них групах. •

2/ Дати характеристику угенетачноыу аспекй; слхв.що вноситься до даао1 сфери; вяявити даерела, за рахунок яккх Лорйувалася росМська дорсякня лексика.

3/ ^озглянути основн! способа 1 продуктивна модели терм!-нотворення у дорокн!й твршносястем!>

Матер!алом лосл!лнення стали данн! руських лхтописхв, грамот, писцевих, торгових, крамяичнях,. прибутково-видаткових • книг. Необх1дняй для доел! даення. матер! ал черпався такса з техн!чних словник!в р!зних рок!в видання, учбових словник!в загальнотехн1чнох лексики I терм!нолог!гашх словников р!знях галузей знань, тлумачних. словник! в сучаснох роо!Йськох мовк, онциклопедаппих дов!дкяк!в, етимолог!чних та !шшх словник!?. ВрахоБувались також матер!али учбовах поо1бнак1в з одсциплхяй "Оенови дорожив о! справа"*

Мвтоля досл!юиеннк, Як 'основний' вскористовувався !сторико-пор!Рчяльний метод, котркй дозволив показатк дорожню термхйо-лог!ю в етановленн! й розвитку. Застооовувався опис.вий. метод ¿явчеиня матер! алу на сянхроному эр!з!. В роботх знайтлк вхд- . обращения 1 ирийош клаеиф1кац!1« систематики, а такоа метод статистичних п!драхунк!в.'

Наукова новизна; Дана дисортацШа робота е першм в росЦ&-кому мовознавств1 досл'.дкенням, в якоцу зд!йснено сястеший аная!з роо!8оько£ дорожньо1 терм!нолог!1, виконаяий. у генеткч-ноыу 1 функционально^ аспектах за тематячшши ! лексико-сзиян-тичниш групами !з залученням чималого фактичного штор! алу /проанал1зовано близько 400 срносл!вних 1 складнях дорсш1!х

згермШв/. Описано скл^т цих лексиадях груп^вязначен^сеуг*?-------

т;г-пп зз"язки всерединх груп, охарактеризован! способи слово-твор7 анал1 зованих терм!н!в.

Теоретична значим} стъ рооотя полягае у тому", що впершэ дд!йснсно кошлексняй анализ дороаньох термшологхх з п дина-м!чному аспектх; материал дисертац!1 мояе служит." для б1льщ глибоксх узагэдьнень про. характер форг^закня ! законом!рност! . розвлтку словникового складу рос!йськох мови. ДеякЛ спостере-ження, I а!стятш1 у робой, тгмзт»' бутя вяяорас**я! при на-ппсанн1 узагальнюючих праць з вторично! лексиколог11 росхйсь-кох мовя,при розробц! загальнях полонекь про системну орган! защн лексики, при розв"язанчг питаяь вхдбору терм1нолог!чно1 лексики в тлумачних словниках рос!йськох мовя.

Практячне- застосуваику. Результата дясе^гацШого досл!д-яення шяутъ бутя викориетан! в лексикограф! х, зокрема, при-укладанн1 хсторичних, тергЛнологхчних та х'ншшс словникхв , у продес! зякладання курсхз !стор!т'рссхйськох мовн, лекспхя сучасно! росшськох мови, при читашп спецкурс!в з хсторичнох лечсякологп, у робот! л!нгв!стичних гурткхв у ёищхй та саред-н!й школь

На захкст алносяться так! науков! положения: Г. Найкенування дор!г ! дорожи!х об"ект!в ятвляють собою склада? систему* !ерарх!чНо орган!зованих .ематпчних ! лексико-семантичкях об"еднань. В росхйсьххй дорожшй терм!полог!I знайшля воображения нов! умови побуту Росп: з"язяллсь нов! слоза-термищ ! терт^нолет-хтн!' словоспойуч»чня, наповнявся новим змхгтом ряд уяе 1снуючих термпив, виШшш з активного узитку сЛова-терм!ни, що не в!дпов!дали новии умовам >:си.ття» 2. У склад! рос!йсько1 дорожньо! терм!нолог12 вид!ля-ють.ся два шари: корхнна х запозичена лексика. Кор!нна .уексяка, котра складае ядро дано! тематячноЗГ групп, представлена словами праслоз"янського, сх!днослов"янського х власне росхйськогг походасння. Тншомовн! слова вхдхгравал: суттеву, але не ви-значальну роль в п формуватп. Серед запозичень вид!ляються латйнГзми ! эах!дноевропе13ми.

V. 4 ■ '

3. Через ряд екстрал1нгв!ст«тошх фактор!в росШька дороашя термшолог1я характеризуемся в!дкрит!стю 1 м}нли-вгста складу, появсю новях сл!в-терм1н1в 1 випаданням заста-р!лих лексичних одянэдь. .

4. Багато !з слхв-термШв, що э"лвились ще у давкьорусь кхй 1 влаоне рос!йськ}й. мовах,д!8шли до сьо'годн!, зберхгш свое- колишне значения,

Апро(5ац1я поботи. Дисертац1й обговорювалась на эасЬданн! кефэдри загального 1 слов"янськ^го мовознавстза Одеського держун!ЕСроктету. Основн! положения дшзертац!йного досл}даення' знайши висв1*деная. на науковях конференциям професорсько-, • викладацького окладу Одеського ун1вет>ситету /199Г, 1993 рр./« "штеуз1вськюг коиферёшйях "О.О.Потебня - досмйдник слов"янсз кях вза5мозв"язк1пп Дарк1в,1Э90/, "Семантика ьюви I тексту" /1вано-Франк!воьк, 1990/, обласнкх науковях стуйях', присвя-ченнх 175-р1ччю з дня народження ВЛ.Григоровичи /Одеса^ 1992/.

Основн1 положения дисертац} х знайши воображения у трьоа публ1кац1ях.

. Стоуктува лиееотан! |. Робота складазться. з вступу-, даох глав, висновк!в, списку скорочень, прийнятих у дисертац! г, списку ,якоряс'танох л!тератури1 двох додатк!в: ' словнича I ■ стратиф1кац11 лексики буд1вшвдтва 1 експлуатани дор!г.

Зм1ст воботй. У. вступ! вкзначаеться предмет досуцдаення, його мета ! задач!, обгрунтовуються актуальность : новизна ■дисертац! Йно! робота, нааиваються метода досл*даення, ' форьу- . . лвються положения, що виносяться на захист, Решиться корот- . кий огляд, ступейя розробленост! анал!зовано| проблема I характеризуются вюсХдаЦ теоретичн! положения.

Гсторяко-л1нгв!стячне вивчення лексичнкх оданиць зд!йсш>-еться за тематячнимя 1 лексико-^семантичняыа групаш, котр! е структурною одишщаю, що забезпечуе найб!льш ефективний ана-д!з лекелки. Сл1дом за Ф.П»Ф:л1ним ш розищдаемо лексяко-ое-мантичну груйу як сукупн!сть слхв, як! мають близьк! та !ден« •сичн! аначення э р!аними в1дт1нкама, даференЩйнями ©знаками.

Результата досшджсотя оформлюються у яягляд! 1сторико-дзксккогра£)!чних евдцв, ярисвяченях вивченню як тер^нхв-сл!в, так I складнях назв, в кеглях дорожн! терм! ни е опорнимя.

Анапхзован! дорожн! найменування у локсико-семантгчних трупах розглядавться з земантачного боку, з поглйду слово-твору, сферя ужпьання I функщ онування на резнях этапах роз-витку рост йсько! мовд. Опис термШв зд!йс^юеться у. кхлькох аспентях: а/ вияаляеться значения олова; б/ уточнюються ■ стгсц!алън: технхчн1 х ■лексикограф! чнх даерела, ^з в^ерша за-ф!ксоваяо термхн; в/ хлюструються особлявост! функщонування-слова; г/ вказуються шляхи його прончкнення в аналхзовану • терШнолэгхчну систему..

Петоа глава' - "Лексико-семантична структура сучаснох росхйськох дорояньох термшалогхх" - складаетъся з шести па-, раграф!в. В першему зд!йсгагвться анал!з лексем, лов"язангос я покяттям "смута земл!, пр^значепа для пересування? ! за пам"-ятнякамг росхйськох ппсемностх прос.;.удаусться 1х семантячна дипампса. Хнтегральна семема "емуга зе?.их1, призначена для пер.^сування по кцй" вазначила кож! апал!зовано1 групя лексики у план! змхету, а у план! виразу опорной лексекп виступк. "апелятиь яотюга. Таким чином, до назв шлях! в сполу-ченнк у робот: ш в!днесли игенникя, в тлумаченк' як;£Х чиститься лише власче дорожке значения.

Об"ск дороянкл лексики в пам"ятнйках писемнсстх досить широкий. До його складу входять як одаосл!вн1, тдч гсклад-нх найменування дрроннхх ос'ектхв, котрх г досить р!зномая!т-н:та йодо езнак, що леиать в основ! хх номшащл. Цим зумов-лена доц1ЛЪНхсть проводити аналхз СЛ1В ! словосполучень за родо-видовим ПРИВГЩ110М»

Ло родовгсх назв дор!г вхдноситься нечисленна- група, основу яко? складають слова загальнослоз"янського походаення, котр1 засв!дчу:оться памятниками давньоруськох I власне ро-с!Зсь«ох нисемност!: дорога /кхпець ХП «:./ - "м!сцо для проходу, пр01здут', похздка, подороз", з Х7Ш ст.- "подороя, напря-мок, шлях прямування", перен. зас!б для досягненяя чогось",

з "siHiw XDC ст.- "npocTip, по якому вхдбуваеться просування, сполучення", "сл{д у вягляд! с!иуги, залишеняй шлось або чш.лсь рухоьаик**; туть /шлях/ /Ш ст./ - "дорога", "право . на прохзд ш црох1д", з друго! половики ХУ ст.- "водорок, дорога*'; "напрямик", "рух" /слово дуть, .i значениями I/ "«ясцо ддя проходу,. прохзду"; Л./"шяздка, подорок"; 3/ перен. "3aci6 для дб-сягненнд чогсоь" е- chhohímom до тих же значень. слова дорогу/; грогта ДГ. ст./ - "стезя; дор1кка,прокладена., протоптана тявдг, хто ходить. п!тки" /паралельнс до лексещ уропа для позначеш..х "вузькох смути зеша, втоптанох' людьми, зв1рями" використову-ються слова тропинку. тропина. В chhohíwí4Hí. вхдношення зх словом тропинка зступае- назва дооо^ка - "штучно створена вузь-ка дорога в парку, в саду". В1д не? утворено демхшгтив' доро- . , жечка. За твхршша основами назвя, що мян1фастують хнтегральну сему "тропа /стежка/", розподхляються таким чином: I/ тропа.' ■"оопячка. тоопочка. .тоопзд. аропяна. стезя, стедка: 2/ дорожка, дороженька, дорояечка. нолевая, лотзожка. садовая дорожка. пзркозая дородна/ Улила /кхяець XI ст./ - "площа", "вулиця, црбх1д Mis рядами будинк!в", пх1д, про*2д", "рад", "ворота', • 3 також дв!р"; npocTip за будинком",'"садиба", "поле бхля 'са-дяби", в сучасн!й рос1йськ;2-.mobí - "npoctip mík-двош яара-■ лельпиш рядами будинк1в для npoi зду, проходу','. 'mí оде-поза домом"; тракт /перса-половина XIX ст./ верша. хц.ч>1ддаа до-■рога"; трассз/хи ст./ - "велика прохждка дорога,'ицо з"еднуе вишш1 об"екти,. пункта" /у росifiobkiü. mobí bíдома i' видове' кайыенування автотрасса в значецч! "автомобхльна дорога"/; . . mocos, ;/пРгяаа чверть ХЗХст./ — "дорога^ колена щебенём, а також усяка дорога в твердим похфита/ал i звичайно з. кюветаш-, признанна для вуху* безрейковогр транспорту"* В лексико-семан-тлчну парадигм "вугггця1" входить вечика кхлыиоть лексемj aki е вйдовими назваш або ннзваш-аналогами. Це слова: пере- .. улок / вродина ХУ1 ст./'- "невелитка вузька вулиця mí л да ома во-

1ИКИМИ pyjinxsMí.*' - .. " • • '.....а. . т •

L • Д22Г?Л /к!нець ХУ ст./ -

"цровулок *ш невеличка вулиод, £ка з":;днуе дв1 *кш1 паралельнх jayÁiml;„взагал! - "вулиця, дорота з рухем транспорт*",

проспект /к1нець ХУШ ст./ - "пряма широка вулиця в мхстх", магх страта /90-тх рр. ИХ ст./ - " вулиця з великим рргом'% бульвар /кхнець ХУШ ст./ -"широка алая уздозж тлдвищенох мощено?' вулищ, берега иоря;р!чк^"> набережная /початок ХУ ст./ -Чзулнця за березх рхчки, моря". Загально^, хнтегральноа семою для родових назв доронн!х об"ект1в /дорогд. .путь,, уропа. у.тасаа£ тоасса'{ тракт,шоссе/ е сема "розтащування в'населено;,гу пункта За свогм зшстом I призначенням видов! торШнг-назвя: до-р]'Г досить рхзномшптн1 г численн*. 1х пожна об"еггиати у калька тематичних груп: I/ позначення дор1г,пов"язаних з перасу-ванням но супя /пор» подход /XI ст./' - "мхеце, шлях, по ¡гсому Шдходять, наближаються. до чогосьу подъезд /середина Х1У сау-"щсце, по якому п1дп1аджають до чогоЬь", пеоетоесток /друга ' ; половина ХУГст;/ - °м1сце перетину доргг! вучиць", иеоевад /перша чвсрть ХУЛ ст./ - пм1сце, придатне чя пристосозане для яереправи черзз^щось", перегон /початок ХУЛ ст./ - "вхдстань, що долаеться за один раз. мхж зуяпнками', привалами", ачлсп /початок ХУШ ст./ - "дорога, сбсаш-ена з обох бокхэ дерсБЭШ" чн"лряма дорога, прорубана у лхсГ'; з К1нця ХУШ ст.- "прох!д м!я двома стхначн бу цинку, що веде на дайр чи до сход!в", "мхсцо для змагавь э боротьби, б1гу у дазн1*с грех!в", "¡утучно проложена дор!жка ч дорога, обсадкена з обох-бок!? деревами, кущами тощо", тротуар /початок XIX ст./ - "шшох1дна дорхжка з бок{в вуливД, пло;ц1, п!днята над прохадаою частиною", виадук /друга половина ЙХ ст./ - "мостоза споруда над яром, ущвлино», дорогою тощо /але не над водним простором/; 2/ назвз дорхг , сполучених з"водпшл простором /пор. .брод /початок XI ст./ -1,перех!д через р1чку чи трясовипу у м!лкому м1сщщр^оа /середина ХП ст./-"перевоз через р1чку", гать /ш ст./ - "настил з колод чи хмизу для прохзду,проходу чарез болото", ¡аолок. /кднеггь Х1У ст./ - простгр судоххдниш рхчка-л!, через я кий судна' переволочувались"/; 3/ назвя дорхг, що переда- : валясь лексемами з оэнакагдя "сполучуваншсть з сушею" + "сло-лучуванн1сть з водним простором" /пор. м}ст /X ст*./ - "кам"яна або дерев ;яна споруда, на.п1дпоразс чи склеп!ннях прокдадена ча-

роз р!чку, даерело, р!в тощо для переправя або переходу з .одао-- го боку на 1нший", "настил на болотистэтлу мзсцх, гать" , виадека дорога, бруйвка", кепаьед /друга полоЕлна ХП ст./ -"шлях пордсування", переход /ХП ст./ - "хщ ¡.'Лк двома буд!в-ляки", "м!сце, де могиа перейти р1чку","споруда, по як!й ше-на пврейти рхчку", вопота /друга половина Я1 - ХУГ. ст./ -"вх!д, про1зд,прох1д", береговх. ворота", проххд на р^чцх м!я. ■ скеляш, м!линаш", туннель /тоннель/ друга половина XIX ст./ "наскрхзний лроххд, п!дземна споруда для залхзначного шляху, канала//довгий. прох!д, утворюваний. лимось".-

У другому параграф! -,Ъ'айменування катер!ал:а, що викорлс-товуються хцш буд!вшщтв! дор!ги~ описано лексбш, що позна-чають буд!вьльк! матер!али. ■ _ -

3 ХУ по ХУЛ ст. вянякають сприятлив! умо^рг для буд!вяицт-ва дор!г переванно з дикого, камекю,. а п!зн!ше /е ХУШ ст./ бу-ло розпочато розробку мереж! дор!г з асфальтовдм покриттям. 7 той же час починають закладатяся пера! елемвдтк сучасног дорокньох науки, що перш за все пов"язано з розвкткогл буД!в- . кицтва кампяних ! шосейнях дор!г. У зв"язку з. удосконаленням процес!в буд!вництва дорхг вхдбувазться збагачення лексячного ". складу дорогшьох тарм!нолог!1, формуеться нова тематячна група "назви матер!ал!в, що використовуються при .буд!внидтв1 дорЬг". До нех входять лексеми ктзщ /X ст./ в значены! "видобувне т!ло рхзног твердост!", асфальт /друга половина ХЗУ ст./ — "бняжуча речовина", з початку ХШ ст. - в значонн! "клей", а з к!нця ХУШ. ст. - "гхрська смака", брусчатка /друга -половина Х17 ст./чотирикутно обстругана колода чи ка1л!нБ, увиваний в будШшцтвЬ", кирпич /друга половина ХУ ст./- "брусок^ зроблеиий з. глини", рхинрвр /початок XX ст./ - "цеглина /йншшз/ спец!алышх роэм!р!в для мощення брук!вка", щебень /перша половина ХУЕ ст./- "потф!бноний кшляь, цегла", бетон /паша половина ХЗХ ст./ - "сум!ш тверда* матер! ал! в з в"яаучЕш: ре-човинами".

В третьему параграф. "Назва малин, що застосовуються для побудови Дор!гп д!длягають с^мантичному анал!зу лексеш , що

g

означать назви дорожнхх машин.

В к!нц! ХУШ - на поч'атку XIX ст. в1дбуваоться подальиий розвиток i вдосконалекня технолог!i будхвництвс дорхг. Цьому сприяе псява новях машин i засобхз мэханхзацп. Год впливом екетрал1нгв!стячних чиниякЛв вхдбуваються з:.:хни в кхлъкхсному • Ь якЮТому склад!. терм!нодог!х дороясньо? справу: з терм!ноло-°rlf pebtfbmrioi зона вяростас у яаукозо-тешхчку, зз"язалу.з великим. казшнп- зирсЗншггзсь:. Дсслхдаувака тери!нолог!я активно розвиваеться, розширюються Mesci тематичних груп, формуеться група TepMiHiB на позначення доролшхх машин. Пор.: каток /ХУ -, початок ХУ1 ст./, грохот /друг.пол. ХУШ ст./, скпвпет) /глнець Ш ст./, гудронатор/к! иепь ХТХ ст*/, тоейлер /XX ст./, экскаватор /перша пол. ХГ ст./.

3 четвертому параграф! . "Позначення вид!в деформаци дороетього покриття" описуют.цоя слова волна- /перг;а пол. ХП ст./ - "нер!в-на, горбиста поверхня", выбоина /кгнець ХП ст./ - "яма, еиби-та В1Д 1зди по £opo?i", ят /оцтсння чверв» ЯП ст./ - "заг-либлення на поЕерхи!", износ /кхнець ХУ^ ст./ - "'стан того, що вхд частого укявання псусться i_почйнас стар1ти", cuffiiEl /перша половина XIX ст./ - дтеюрмахЦя пружного тхла, нрк якхй пари його зсовуються один в!днисно 1ншого".

В п"ятому параграф! "Тврмхнологхя дор:;;-шьо'1 справи з точка зору походаення" оаксуеться утворення росхйського тзрмхтго— лаг!чного фонду сфери будхвшщтва i експ. уатацН дор1г. Зазка-чено, ао за походяеннш одн! дорсха! терм!ни с корящими ро~ ciRcb№AH, iHm! - запозичен1. Ссновну частицу словникового фонду дорокньо'х терм;иолог!х складаютт. KopiKHi термхчи, як! п!д-розд!ляються на слова праслав"янського, давньоруського i влас-не рос!йсвкого походаення, -що ув!йшлив терч!нолог!ю дсроя-ььох справа !з загатьяоужяванох лексики: /пр.-рус. £0-

^тоа^. з дорогг ifl сфорх. ^нкорлстову-ться в значений "ведуча i иаправляюча частинь. автоколони, похзда"/, бровка /ст.-слов, бръвь, в. дорожи!it cnpabi - "л!нхя перетину поверхнх узбхччд

з< поверхнею укосу земляного полотна"/, корыто /др.-рус. ЩЩ1С» терм!нолог!чне значения* — "заглзблення у земляному полотна

для розмЬцемня у ньому дорожного одягу"/» пс»\отаР. /др.-ру^.

полорьно, як дорозшй термхн означав "земляне полотно з розгашованими на ньоыу проЗскдаою частиною,; узбхячями, крайовя— ш смутами i обстановкою дороги^ та iH.

Поряд зкс-рпшимя термхнами для Йомхнац!д дорогнхх понять . широко застосовоються слова з 1щшх. мов: з нхмецькоз; - rroog-пект. трасса; франпузькох - бульвар, магистраль. - россе: алглхйськох - тоннель'.. грейлер тощо.

3 лексико-семантичного погляду пшюмовн! слова мокуть бути пазваш дор!г /трасса» тракт, шоссе тощо/, дорояно-будхвельких KaTppiagiB /бе,то;,. асфальт, клинкер та iH./, дорожи!х машин /гре?шер. скпенср. экскаватор тощо/.'

Рос!йсъка дороакя терм!нслог!я збагачусгься не лише за рахунок. ггрямх запознчень , але й шляхом калькування. 0ск1льки у синхронов плащ' калька не вяявляють будь-якюг ознак !ншо-MOBhocTi, семантичнх, словотвхрн! та фразеологхчн| кальки з англ:йських'вхдпов1Дшкхв розглядаються нам'ж, особлива Гру~ па власне pcci йськкх тегмпцв.

До фразеологхчхшх кэльок вхдносяться: железная дорога /■англ. Sain Кау-- /» кост с ездой поверху / /i'oprroad ■ . .. bridge/ - '/, мост с ездой понизу / ■ . /bofct'ps-road Ъг:: •-у,./ /; до семантичяих: - теошк ветка /англ. htHJiefi'/, до словотвхрних - волнолом . /англ. breakwater /. ^

01ф1м семантянпяго anasisy лексем в ыекаг тематячних ^ груп, здхйснено класшМкацх» лексяхах. дорОЕВьох справи за крате- : р!ями внутр!- та м!жгалузевого ро.зподхлу /шостий. тгараграф "ГласилKau,iя лексики дррокяьр! справи"/.' У" дороянхй термхно- . лог11 видхляються пласта0 власкит; i" ззлучених тормШв. Власа! ! ■термхня складають основу 'словннкозого фонду дорожньо! TepMi-, ' нолог!х. За параглетрок Бнутр1галузевох да'стрибуцхх /розпод!ду/ вони можуть бути розд!лен! на загэлькодорозсн! терм!ни. котр! належать до ycix терШносястем доротшього транспорту /дор. дорога. пу?ь, трасса,., шлях, автострада : КР?1Щ, Д<>Р.РГЧ*' -ляноо.полотно, дорожная одегда та !н./.' i вузькоспед!альн! ' .; терм ни - /пор.. 0оряш.?. тротуар, кромка дороги / надолб.. 2й<222Ыа» ' обрез, островок безопасности, островок регулирования движения. .. ось автомобильной дороги.' полоса стоянки; асфальтоукладчик. . бетоносмеситель, драглайн, грохот, каток тощо/,котрх функц1о-

путать лине в ме®ах данох областх. '

Некий контакт буд1вництва 1 експлуатацх1 дср1г з такнтли гэлузяыя людсько' д!яльност1, як геологхя, гхдрологхя, за-лхзниця 1 за-изкичне господарстэо, будхвельна справа е- причиною широкого використачня термхнхв з. цих галузей у про$ес1ЙН1Й комун1каг*.1 доро,тлик1в. За критерии ватливостх позначуианого термином поняття у систем! акадхьозалох неуково-виробничоГ облает!., та регулярное^ функш онування залучен1 терьцни рпзподхляються на обоз"язков1, гвцатичи'о зумовлон| й. додатковт /пор, арматура, балк^. консоль тормозной путь, уклон: водоотвод, волнолрм, дамба, бкетроток. обвал, селевой поток; порок гш^веси я. засев травой/.

Переходячи в дор оленю тгрмхнолог!ю, вхдбуваеться певна ко-рекц{я семактичного наповнення у тергШв сушжних галузей . щодо дорозтього контексту, •

Друга глава - "Структурно-функдх ональьа характеристика дорозшьо1 теумхнологтт рос!йсько1 мови". У ихй йдеться про основн! способа ношяаци понять дорл-льс? с:.;ери х. проду/тяэ-нх модел! термгчотворення. "творения сп^Шааьних назз у рхзш;: галузях знань здхйснюеться за допемогою семантпчного, ¡горфоло-

гхчного 1 синтаксачного способ хв номхнахххх. Акгивне засто^у-

р

вашя уехг способ!з кззднаци - характерна риса темхнолопч-н х лексики.

Семантично творепя термш!ь - традицхйний прсдуктивниЯ сцос!б попбвнення теем!нолог!чного фонд^ рос!йськог мови . ' ТЬорення термШв вхд оллв загальнокародно; нови втдбувагться шляхом метароричних, метонхшчких та т.уяквд ональних перенесет»' значения, а. тзкож з».рахунок розпшрення чи звужетня ■ семантичного'об"чму слова. " • '

Мзтафоричне- перенесения, як ешхпб утворення спедхальнях найменувань рееструеться уже в давнфуськхй мовх. Пор., подошва - "основа, фундамент будхвлх", в дорошлй еяравх - г.олош-^ - "осне-за тр'чпгх,- на яку йхитдаеться дерохш й одяг".

7 наш час спосте\Лгаеться послабления активности мэта&о-ризац£1 як засобу термгнотвореаяя. Рхвеиь оучаовох, науки 'А трхн!ки висував строго неуков! ознакя .побудови термйиосистем.

Активность даного способу заложить в!д того, на якоцу етап! свого розвитку знаходиться конкретна терШносистема /пор. допоет я оляхла, болезнь земляного полотна, шапка насыпи •■■/.'

Досл1ддення дорокнгх термхкхв метон!м1Чного походження пЦтвердауе, що проводною тенденц!ею летонхмхчного перенесения в техн1чнхй терм1нолог!х е се.лантичне перетворення типу *д1я -результат д?х"': внемка. перегон. переезд тошо.

Виконане наш дослхдкення низки терки Н1 в дорожнього серв-довища св{дчить про взаемозв"зок м!я ус!ма семантичниш про— . цосаш х, зокрема, - звуженням } розпшренням значения. .

Спог^ал^ зац!я значения спостер!гаеться при переходх в терм1нолог!чну лексику загально -чкгоаних сл1в. При цьому зву-ження значения досягазться додаванням до смислово! структура слова спещальних сем. Наприклад, антисептик - загальнотех. "х1мхчна речовина, котрхй властива прошмхкробна д!я", дор. - "речовина, що широко засто овуеться для введения в де- / ревнну шпал, а такоа мостоввх, перех!днях брусхв спец1альншс стовп1в з мет о» захясту хх В1Д загниЕанн'з 1 для ггродовження строку СЛуЕбИ? '..:■'•'.

При розшрчнн! значения хз смисловох структури слова вид!лявгься уточнюяч! компонЕ- гти. Ца монна простежитй на прикла-д1 слова лок мотив. Воно ув№ию до рос1Йсько1 мови.з англ!Йсь-ког як позначення паровох руш!йно: машни. На початковому етапх терм!н локомотив у своему значеня! збхгдетьея з. терМ1-ном паровоз. Однак через масове-застосувачня шшях .лдов тяги /наприклад", елоктрично!/ з"являоться диференщюючх позначеня цих г^д!в тяги:паровоз, тепловоз. электровоз. Слово к локомо-тцй у мовленнсв1й прЕиякцд фах1вцхБ доронньох сцрави заяр1п-люеться як уз^талышюче позначення "машини, яка пересувае себе 1 тягне ьа. собою вантак".

Щ приклада свШать про те, що в дорожнхй термхкологх1 в лексеми, М1ж якими 1снують синонхьцчнх вхдношецня. Явище . '. синонхмхх /слова вико^ують одну х ту ж фуншйю в шках одного 1. того н. чи одних: 1 тих же речень/ спостерхгаежься I в 1шшос • тершнолог!ях /дав;Кут1ка Д.Д. 1970, Бр1щн МЛ. 1967, Соро-колетов Ф.П. 1970 та хн./. Це пояснюеться там, що темхнолог!я

е- «кладово» аастиною загальномовного словника i шдлягас .загальним законом!рностям його розчиттсу. Винакнення сянонхмг» у дородн!й. термхнологп спричиюоеться баг'атьма чанниками. Один з них - пряххд сл!в з однаковою чи близькою ссм&чпшло а р!зних мов /ларобоз - локомотив/.

Ллшпз термхн!в дорояньох" термшссистеми з погляду сло-вотворрння дозволяв д!йти до висиовку про малу продуктивн!сть •

та uperiKoainx-oycbiKoanii як способов тврмшотво-рення. Переважна частика назв твориться шляхом додавання суф'чс!» -üfij-(tj , -ф) ! нульоЕого суф!кса до дцесл!в-шх основ, внаслхдок чого утворюються терм!ни i3 семантикою процесуальност!-результативност! /ашхтвовэнгсе. а£ЩЮШШ» истирание:.: 2ЖЗШ, 2ЯШШ, ШШШШ*.; ■ £2Ш&. Разбег.

птт тоео/.

Дорачзш терм!нолсг1Я м!стить значну кьтьк!стъ 5врм!г!в, утворених основоскладаннгтм, основоск^аданням ö нульово» еу-(МксагДсю /грузопоток;, водоборъба: бистрото:^. лаышорсз; ггу,- • теочпститель. износоуловитель токо/.

Беляку груну терм!и!в складаюаь терм!ни-словосполучекня /ТС/, котр! вяконують ту а ноуднатквну функц!ю* то й уштггр^хня. В' дороззйй. терм!волог.п неравгтають субстантизн! ТС атрибутивного типу, сама продуктивна модель яких "прикматшгк 4В мешпй м!р! атрибутивна зхдношення харакюрн! для ТС типу ^хменнак + хменник в родов ому BimiiiKy" /нор. откос наоыкя. ?стои мостам износ ттотоктея тощо/.

В°яен! в дорожнМ термхнолог!х i тркелементнх утвореяня

/дор. ощщт.....ишка.чошжха,i&asaiA

Г вясновк^х викладено основы! здгальн! результата нашох пауково? розт^дац:

Г. PooiHcbita нова дослхджуваноро пер! цу володхла р!зни-ш лёкснчнима эасобачи,! за дояомогоа яках аозначАЛпеъ понятая дорсйшвог сфьри» Ш засоби являли собой чевну систему^- котра. у пер!од з XL по ХЛД ст. !нтенсявно' формувалась 1 пхд.кхнець ШГрЕ.-набула досить. конкретных, обрисхз. Е процес!. становления в Bilt Щ яа*. якi вгодгта до локса-

ко-тематичних об"еднанъ, що пост!йно поповнизались новими ' засобаш позндчення дороян!х понять. .

ьагато лексем у ггаданих с^еднаннях функц!онували лише як Дорожи! терм!ни /пор. дорога, путь, трассат. тракт, магистраль, автобан: асфальт. камень, брусчатка; грохот, катог;. грейдер V тощо/; пши /IX значно менше/ виступали як терм!ни.у одаому tз своЗёх знаиень, а в !ших фуннщ-онувала^загша^ноукиван! .слова рос!йськох мови /пор. бровка, голова, полотно, корыто, рре-. День, шапка, карман тощо/. Перех1д одиняць £з загальновжива-но1 лексики до фонду спевдальних найменувань в да^ому випадку с насл!дкогл процесу вториннох ногишац!!, зя якох наявн! у мо-в! засоби використозуються у }|ов!й для них функци називаняя стосоздо до нових яви1ц у дхйсност1.

У дородН1Й термхнолог!х широко користувались термшами су?» м!яних сфер: в!йськогч>х, буд!вельнох, г!дррлог!чног та !нших. Це так зван! залучен! термхня /пор.арматура, быстроток.' волр-то2, В2Д20ТШ2Д» волнолом,, агрессивность водыУ обвал. селеврй ' • поток тощо/.

2. У активному запас! сучасно1 дорожньо1 терм1нолог!1 збереглось читало терм!н!в попередн!х епох /пор. проселок, колея, путь, улица, тропа, стезя, тракт, шлях: камень, кирпич та багато !дошх/.

Номенклатура досл!дауванох терм!нолог!1 поШтно поповни-лась I новиш позначенняш.. 1х поява зумовлена пост1йииы. вдосконаленням дорожньох служба Рос И /пор. .магистраль; шосс&у, трасса, тротуар, бульвар, виадук, автобан: гудронатор, здеаа- ■

в&ЕГр /• ' - ■

Деяк! з дорожшх термШв протрималнсь у .росхйсыйй мо- . вх недонго - лише до ХУ1. ст. Вони вийшли з укитку через теу що недосгатньо точно воображали суть новях дорожшх понять /пор. завор. стопам стопник.. перёвертС жеравеп/.

3. Досл!даення дорожнЬг термхнолог« з точки зору мовних даерел показало, що основну 1? частину становлять лексичн! одиницх нацхокальнох мови, що зумовлено II опиранням. на кор!н-ну лексику ремесв£;засоб!в пересувания, буд!вняцтва. склад

не ег одаор1дшш, позаяк ця лексика не с утвором яксхсь одно: епохи. ?ог/!у в н!й е слова загальнослов"янського; дазнъорусь-кого 1 власне росхйського походження.

У пошукаг засоб!в ном{нац!! понять дорожньо1 онрави росхйська мовленшва практика пергдко удазалася до запозичепь а 1нпшх мов. Такх спеШалып мовн! з ас оби приходила звичайно разом з познал уван;::.и: реадЬякг /власне зелозкчен! терм!ни/, активно використовувалась лексига сушян:тх сфер дтяльност! /семанткчко переор1ентован! тершни/, а ш<ож тврмхнологхзу-

валися ¿нпомовн! лекслчш одянивд загаль^овживаного характеру.

Не завжди хтюмозна лексика запозичусться безпосередньо з мовп-даерела. Вкявлено випадки опосере •кованого переходу запозичень в росхйську мову : пор. просп.кт /кхнець ХУЛ ст./ а н!ы.' рго5р?-:г "вид, перспектива". Е н1мгць'к!й яе це слово . з"явплось з латигти - рг ог:чг'.:т,иг . "вид на щось", що власне походить в4ц д!еслова : ; "дигитись

уперед,. вдалину"/; тоннель /яр.пол. XIX ст./: англ. !

а ст.-франц. ^ о.ппе I "кругл«' , бочковидне. сюгеппп-гя"/; магистраль /др. пол. XIX. сх/: ^рахщ -г .4 вхд лат,

ааг15т.г«Н$ "головний"^ -:: ог'п /перша чверть XIX ст./: франц. спаизге? з лат. С5.с1о1о Сч* 1 -а • , не вк~ ключена й нШецька мава-посередник. .

Гос!йоька дорожнятермшологхя збага^увалась не лишо шляхом пряшх 1 опосередковгших запозичень, ало й за рахунок каль-кування. Це фразе алоггац, семачтичн! й словотз1рн! кальки.

4'.. У створенн! стаЦальних найменувань 7 сфер! дорояньох справк вккорястовуються семанткчний, Морфолог1чний I сянтаксич-пий сдособя 'шШиац!?. ' • • ■ .

Семантичне творения термШв денсоструе традаиШои протлей семантичвнг переосм-слень слхв загальнонародно5 мови. НЬв! Т5рм1ни виника, гь унаслхдок метафори/шого 1 метонхмхчного перенесешь» зщшзння. за розшрення значенъ спец!ашшх чи аагалБПоуаиваниг сл1в.

Доел!дження- ¿лорфолог!чного творьння терм!н1в дброжньог

справи схНдчит:- про те, що тут,, як t в 1ших термхносисто'гаг, ' дЬэть загалыц тенденцМ словотвору pocíficbitox мовя. Основна маса .аких спец!альних позначен*, створшться шляхом, афхкса-ц!5 чи складання.. У процесс a$iKcanix наШльщ актявну роль вШграють суфпсси ■ -hhJíе>,* -к(а) , а також нулъо-вип суй i кс, Преф!ксаЦ1я у ц!Й TepMiHOCKcxeri майже.яе засто- • соэ^сться 'гласл1док меншох клаСйф!купчо1 здаткост! преф1кс1Е«. Вахштвв мхсце тут яалеяить складанню основ.' :*'*.*''

Статистичнх шдрахунки укявань в 'дорожмй тёрмхнолог11 . . одкосл1вних i к1лькасл1внях спвц!альнях найменуваих. п1деверда-ля думку про перевакания у дая!й nimom схдаднах терм!н* 6» • валике пошнрення шеях у мовх я.уки i техн1кЯ. пояснюеться гнучкхстю синтаксичного способу термхнотворвння, мол{лив1стю уш стлтл в одному позначенн! багато ознак понятая.

Се^ед дорохайх тОрмШв найб!лып частотними. s Терыщоло-riraii словосьолучення атрибутивного типу/б!ля .60., yete 1С/ шдел1 "прккметшк + 1менни£", в яких прикметняк. вйзначае ведуний компонент за озкакдох приз'н'и^ення, воледшь'?; п'е&ною. • г

BJiacTiiEicTKv зовн!шнього зигллду i подid. -елозотаорча . модель "iменяя ту називкому вхдмхнку як.SHxiдна форма- -4-хмокяик в родовому в i дм1нку" вякористсзуеться яерйваяно.для вират.ення о^ 'е.ктних В1дношень. Семантична емнхеть родового означального дозволяе виразитк р!'зн'оман1тн1 зддов! ознакк, точшше назватя чясленн! власт1гвост! явища /пор. исправление пути. вивал грунта.-отвод пути/. ' Зряелементя! складах найменуваиня пр едсТавлен i моделям^ - атрибутивного типу ' "npií4jr.3TFKK + /прикметшк + 1менннк/";- '.Чменкик 4- /прг-кметник + 1мзнняк в родовому в i да! нку/" i об"ектними конструишями "хменник 4 /Ьчешшк вродовому в!дмхнку f moinmn ъ родовому вхдмхкку/". Пор. киров^ онегозкшитндя -.; линия, пчрнгя состояния дороги. вымывание частап трунта шзо.'.

Головых положения дасерташх викладено в публ!ка1йях: -

Г. Сопоставительный анализ наименований дорог з русском и' украинском языках // А.А.Потебня — исследователь славянских взаимосвязей: Тез» межвуз! науч. 'конферешыи- Харьков-, 1990.-C.9I-92.

2. Из истории наименований дорог в русском языке // Профессор Виктор Иванович Григорович: Тез; докладов областных: научных чтений» посвященных Х75-леиго со дня рождения ученого-слависта.- Одесса, ГЭ9Г.- С.72-74.

З1, Наблюдения над лексикой, обозначающей наименования дородных объектов в русском и украинском языках // Актулън! проблеми в! дродження мов 1 куль тури зах1дншс, та п!вдешшх слов"Я1г в Укратн!: Матер!али м!жвуз. науково-практйч. кон-фервяпЦ,- Одеса, 1993.-С.282-287.