автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Рыбацкая лексика в украинских говорах Нижней Надднепрянщины

Полный текст автореферата диссертации по теме "Рыбацкая лексика в украинских говорах Нижней Надднепрянщины"

ДНШРОПЬТРОЗСЫШ ДЕРЖАШИЙ yiiliEPOlIET РГр 0«i На правах рукопиоу

"i i -,

Л1ПКЕШЧ Irop ГРИГОРОВИЧ

РИБАЛЬСЬКА ЛЕКСИКА ti УКРАШСЬКПХ rOJlPiUX нижньог ндадшпряшрш

10„02.02-укра1нська мова

Автореферат

дисертацхг на эдобуття паукового ступвня кандидата ф!лолсг1чних наук

Д^пр'эгмтроиськ - Д>93

Дисвртацхя е рукописом.

Робота виконана на кафгдрх загального моооонавства Запо-р4зького державного уиверситету.

Науковий корхвник - доктор фхлолог!Ч1и.\ наук, прсфсор Чабаненко В.Л.

0ф1Ц1ЙН1 опонвнти - доктор фглолопших наук, профзсор ПоповеысиП Л.М., кандидат фхлологхчшх наук, доцент Бичко З.М.

Провхдна установа - Херсонський державний педагог! чний 1нститут

Захисг вадбудетьсл %к^И^Я 1393 року о__годичх

на зас1данн1 спецхалхзованот вийо^ ради Д 053.2-..04 ¿з огисисту дисертащй на здобуття паукового ступеня доктора фглолЬгхчшх наук при Днхпропвтровськоыу державному унгверсктетх,/520625, м.Днхпролэтровськ, просп. Гагархна, 72, фхлолоичшй ^культа?, аудитория ¿оц/.

3 дисертаЦ1ею можна оэнаЛомитися в пауков!!! бгблхотецх ДнгпропвтровРького державного унхворсптету.

Автореферат ро ах слано "1?> " ц^сяЛ^дДШ року.

Учншй свкретар спацхалгзованот вчзнох ради доктор фхлологходих наук

Колоы1ець Ы.П.

Аигуальн1сть_тем1. Серед эавдань укратськоТ дхалектоло-rix, цо чэкшсть сь ого розв"язання, особлива М1СЦЗ належитъ дослг-джзгаш галузевог лексики, зокрема опису тако! лзксиги в говхрках конкретних хеторико-етнографххгпгх реггонхв. У цьому вхдношеннх шлыюг уваги заслуговус говгркова рибальсьга» термхнологхя Ниж-ifboi 1!адц1^прянциш1.

РибальськнЯ промисел е одним э найдавнгпзк зидхв госло-дарсько! дгяльнэстх лвдиш. Серед хкших промислхв рибальсгво ви-дхлясться вхдносиза стабхлыистю, тому пр сам процес, основнх зна-рядця лэвлх риби из зазнавали корхших змш на п^отязх bxkib. Ог-*а, алялгз рибальськэ? лексики дае можливгсгь розкрити mor hi явк-ца, nimir i для icropi* мови, i для П сучасного стану, i кав4ть для пгг.!х наук. Пхд^зердкенням останнього е працх JI.Eepra , 0.Горда^, d.i^.ioi jcub^, в яких на основх аналхзу назв риб дроблено ви-снэакн фдо деяких проблем, по.."я;.ашх з етнхчтою icTopic» сло-виян. Буду41 давчьою х самобутньою, рибальеька лексика завлди при-ввртала увагу як зарубгмшх4, гак х bit изняиих лшгвгстхв. Русистами зх бри in i! проалалхзована термхнологхя рибалок пониззя Дунаю^, Волго-Кастю^, Нижньаго Дону'', Бхломор"л^ ,

*Берг Л.С, Названии риб и этгеивсгаш взаимоотношения славян// Оэ-вегская этнография.-1940.-С.62-73.

A.C. Сзвсрнэрусские названия рыб и некоторые вопросы отни-»еско,1 истори русского севера, и севро-запада// ¿опросы изучания севернорусских говоров и глыягт'яков письменности.-Череповец , Ю70.-С. 132-135.

^Колоииец В.Т. Происхождения общеславянских названий рыб.-К.,1903. Паганини £. ¡¿lA^ikoa бочл i rLßoCoim. . — Zetere {it ffe^; MictuijXf., ^rt'o^c Sr/iiAoArvbtitu isÄ-UAn ri-Bar-s /W ¿'art; Forum, <S??; Mo^i^ - Ко -

Чи.'0.~ Wa<~i%a-ura , tgC3. '

^Григгнко И.Д. Промысловая лексика русских •рыбаков дельт г Дуная: Дис....к. ф1л0л. к.Лчтнград-Кшинвв,19б4. ЧСэпилова й.В. Профессионально-терминологичяская лексика рыбаков 1Ьлго-Каспия: Лвтореф. дис....к. филэл. н. -Саратов,ЮбЯ. Макаров З.И. Рыболовецкая лексика говоров Нижнего ,"->ка:А»горв$. g!tc....k. |}и.глл. н.-Ростовчи-Доиу,И1б7, Зорэновя. I.A. Русская промысловая лексика риб-.г ч сеяоиорья; inrop-^. ¿re....к. ^илмд. н.-Л.,1903.

12 3

Пскошциш! , озера Релхгер , середньо! i шгжньо! течг! рхки Уралу ,

Дагестану/районхв, де живь росхйськомовне населения/1, Пхвнхчно-

Захвдного Прячорномор"я^. Росхйською новою видано бгля десяти спв-

щальних словкикхв рибальськэ! лексики.

ß Укра1Н1 годного подхбного словника немае, як i немае до

сьогоднхшього дня сформовано! загальнонародног рибальськог термг-

мологх!. У нашэму мовозназствх всебхчю представлена лише рибаль-

ська лексика Ними i Наддн1сгрянщшш^. Так, у працях А. Берл1зова

подано семантичшй аналхз нижньонадднхстрянсько! лексики рибальст-

ва, етимологхю окреыих рибальських назв, ¡^зкрито фонетиадх, сло-

возм1Ш1 й словс/гворчг особливостг TepHiifiß рибальства, вмхирно

як додаток до дисертащйног роботи словник рио'альських наэв Ниж-

ньо! Наддт:стря!1ЩгШи."Щодо лексики рибальства в говхрках хнших ре-

riofiiB Укра!ни, навхть тих , де рибс.льсышй промисел внсоко розви--

нутий/ Днхпро, Буг, Азовське й Чэрне моря, Прип"ять.../, то вона

або зовсхм не дослэджена, або висвхтлена окремими итржамл, не як

цхлхсна система"?

^Храмцова В.П. Легзика псковсшх рыбаков:Автореф. диСо..„к. Цклсл.

н.-Л..1969, ' 2

Меркулов H.L. Лексика рыбаков озера Селигер:Автореф. дне....к. сЬ1Лол. и.-Л., 1974.

"тАосеева Н-В. Рыболовецкая лексика русских народных говоров средн. и нижн. течзния р. Урал:Автореф. дис....к. филол. h.-W.,I975. ^Рафаилова Е.Д. Системные отношения в рыболовной лексике русских говоров Дагестана:Авгорец/. дис....к. филол. н.-Махачкала, 1990. "^отузенко Е .М. Морская рыболовецкая терминология Северо-Западного Прич5рноыорья:Дис....к. ф!лол. н.-0,г*!сса,1937. ЧЗерлхзов A.A. Лексика рибальства укратських говор1в Нижнього Поднхстров"я//Наук. зап. Чгрнх^вс. пед1Нст.-Т.4.-Вип.4.-Ч;рн1Г1в, 19Ь9; Берлизов A.A. Лексика рыболовства я краинских говоров Нижнего Поднестровья;Дис..«.к. ф?лол. н.-К.,1974; Дэгндзелхвський £.0, Спостереження над лексикою украшська. говхрбк Кианього Подн1стро-впя//Наук. san. Ужгороде. ун-ту.-Т.13.-Льв1в, 1355; Дзендзелхвсь-кий И.О. Слозник егкцифхшот лексики Нижнього Поднхстров"я// Лексикограф. бюлет.,К58.-В!Ш.6.-С.36-54.

"Тарасенко Г.Д. Шсце ри^'альсько! лексики Середньо! Наддопрянщи-ни в словниковому склгда укратнськох ыови/7Д1алектолог. билет.-Вип.0.-К.,19э1,- Юркгвський Б. 3 риб-льсько! тершнологх! с. Дуф1Н-ки на Одецинх//Bich. 1н-ту укр. наук. мови.-К.,1929,-Вип.1.-С.79-83.

До ci не досДцжена Й лексика рибалок Нияньо! Наддщпрящи-im- parioiiy, де рпбальський промисел мае давит 1сториод1 коренг, багагг традицп. Важливий, хоч кхлькхсно i не великий фактичний матврхал з минулого тютьоиаддагпрпнських ркбальських казв зафхк-сований в гсторико-етнографх-ких працях танич ХУ1-поч.ХХ ст.*, найбхльш цпшэв серед яких е робота В. ТиЩ5Яка"Рйбаль'1г заводи на низу Днгпра", опублгкована Д.Яворницьким у "Етнографхчному вхсни-ку". Згаданг гсторлко-етногра^одх джерала даюгь змогу поргпняти сучасну rcBipitoBy локсику рибальства Нижньо? Надднгпряно;.ни i ту, як*. функцхонувала на qitt територгг до XX ст.

Обсгз.гг"i наин нижньонадднхпрянсыа говхрки входять у ма-сив стапових roBopia, лкх на сьогоднхшнхй день мало вивчзн1. Тону паи», робота с одночгсно певним внвском у подальше дослхджвння П1вденио-сх1,дюго дг лекту украгисько! мови.

OESÂûËZSîd наиого дослгд.-гкш е гов1ркоьа рибальська лексика ILiïHbol Наг"\н:хпряшрши^, записана автором пгд час дхилекто-ЛОГ1Ч1П1Х експедицхП 1059- 1992 pp. у нопднхпровськх мхста i села 3anopi3bKOï, Днхпропэтровсьно! та Хврсонсько! областей. Кхльмсть рнбальсышх казв/сл1в i словосполучань/, цо аналхзуоться в nauuifl рзботх станозить 1Ю8 одиниц..^.

^Афшасьев-Чукбинский A.C. Оч»pr.it Днапра/ДЬездк* в Южную Россию. Ч.—I.—СПб.,I0G3; Эваршщкий Д.И. Топографгаский очерк Запорожья //Киевокая старина.-1884.-T.8-I0; Зуев В. О бивших прочыслах запорожских казаков и паи шив о ^ыбном//Собр. соч., выбранных из месяцесловов за рлзт« годы.-СПб.,1798.-4.6.-0.104-119; Рябков П. Рыболовные артели п низовьях Днепра и Днестра//Вастн. рыбопрошшл. I894.-№I.-C.I-2i; Скальковский A.A. Опыт статиотишского описания Новороссийского края.-Одесса, 1863; Язорницький Д.1. Рибальчг заводи на низу Цнгпр»//Етнэгр*ф1чкий 1Хсник.-К.,1927, Кн.5.-С.24-Э6... '*0б"ектом нашэг ) дослгдтлшм с рибальська лексика у ronipKax не noix населених гунктги Нижньо! Надднхпрянирши, а липа прибережных /правий i Л1вий береги Днхпра й водосхо'-чщ/ wicr i о!л Запо-piaoui вниз за твчгсю до Дн4провського лиману. V вк-зане «исло не niuima.ii терыхни з наукоео-популярши книг, СЛОВНИК!», 3 ЬпшЛС, HS нижньонадднхпряноьких rOBipOK, <$OH«TH'«t ■ apiatmi ел!» на зр«зок:/в/ят1р, п/лДшня, ро/е/гелл, об/д/руб...

Мета диссртал1{що1 роботи- зробити системний структурно- се-мантиший, словотв1рний 1 л±нгвогеографгший анал!з рибальсько! ' лексики гов!рок Нияньо! Наддн!прянщини в п взабмээв"язку з укра-Тноькою л*тера*урною мовою, 1ншими укратнськимч говораш.

Загалыйй мат! досл!дження п!дпорядкован! наступи! завдан-ня:1/ систематизац!я гов1рковс! рибальсько г лексики за теыатичи-ми й лвксико-граматичними групаыи; 2/ ошс терм!н1в рибальства з о г ляду на IX семанпку, особливост! функц1онуваш1я; 3/ визначчннл етимолог!! /за нэобхгднс г1/ рибальських назв; 4/ розкри.гя слосо-б!в творения лексики нижньонаддн1прянсышх рибалок; 5/ л1нгвзгео-графЬоде висв!тл^ння рег! нального пошрення окремих терм!н1в рибальства; 6/ лексикографов опрацш&ння шикньанадцнхпрянських рибальських назв.

Наукова новизна роботи; а/ виборг об"екга досладжзння-гoвipкoвoI рибальсько! торм1нолог!1 , яка не вивчэлась раи1шг, в II системному л±нгв:стишому ошсх? б/ у застосувнн±рл1нгвогвогра-ф!вдого методу гри досЙдженИ; украинсько* говхрково! лексики рибальства; в/ у вир1шешй питань, як! не отримали однознашого тлу-мачзння в укратисъкому мовознавстБх: термхн у дхвлакт!, особливое-т! д!алектно! термшосистеми.

МатодологЪяою основою дисертац±г е фхлософсько вчзння про зв"язок мхж об"екташ д!йсност!, про 4снувакня окремого в ц!лзму, про мову як воображения д!йсноат1, -ро эв"язок нови з 1стор!ею народу, про 1сториший гсЬдххд до явшц, та с об"сктом вивчення.

Матоди дое.^дження. лексиодого магерха.^ эдЮенпвьвся •методом спостереженяя ! беетди з ¿нформантами: для записувянчч рибальсько! лексики нами був створзшй спец1альнлй питольник/вклю-*ае 920 питань/, заштанья якого були базою для розыови з рибалка-ми про во! можлив! реал!!, лов"язан! з гхнш лромислоы; кр!м того, автором проведен!' записи на основ! слост-чеження за мовою самими рибалками пгд хас "набирания" ниш с!ток на човзн, ргмсту й виготовлешя снастьй, перегляду с!ток ча вод!- товр. Ареал:« терм±н!в визнатались методом картографування/ за методикою й. Дзевдзел!вського /,

йактичний матер!ал аналхзуеться в синх$кноыу план! /з екскур, сали в д!мрон!ю/ з вико^чстанням м-тод!з структурно-сиполог!чного, компонентно-сенного, пор!вняльдо-з!стаЕногс аналхзу лексичых оди-ниць. Рйбальоьк! лексеми нижньонаддйпрянських гов!рок порхвнЕгть-ся з в!дпрв:сдщми лексемами !иаих укра!нсышх говор!в, украгнськот л !тврагурнэх мови, ф!ксац1&ми слец!ально1 латератури з рибальства,

давнхх I ст ори к о -е т 1 п гр а фх чних джерол. П1д ®е аналхзу лексики за-стосопанг огаови..,1сомпоненгно-семний,31ставний та 1ншх иэтоди. ЛхнгаогеографгчниП мепд використаниЙ для показу регионального поиирення окремих пвхркових терм1нгв рибальства Нилнъот Надп,н1-прлшцини.

Теоретична значэння дослхдження зуыовлюеться його актуальною х новиэною:у ньому вперше зроблено комшгакский опис рибаль-сько! гов1рково! терм1Нолог1? Нижньох Надднхпрянщини; розвивають-ся примципи I методи досладтсння галузево* гопхрковот лексики; розкриваьться хкновапхШ.. процеси в терм1Н0систем1 рибальського пром!(слу,як1 зумозлен1 пэреважно соц1ол1нгв1стичними чинниками.

У дисертаодг наявний багатий фактичний 1*>тер1ал,значна час-тина якого уводиться в науковий обхг упергае.

Г са ктцчне_з на чо ння роботи.Матер1али дослхдження можуть бути використанх для кчмплэксног - ошсу украТнськоТ терм1Нолог1Г рибальства,остаточного формування украгнсько! науково-виробничог тергшилогел рхчкоаого рибальського про:лислу,укладання словника украгнсько! рибальськог лексики. Результат» дисертац1йноТ роботи можуть бути задгянх I П1Д час укладання звзденого словника народ-них говорхв Украпш.у процес. створення Лексичного атласу украгн-ськоу мови.Наше дтслгдження дасть новий лексичний матер!ал для П1дручн.1К1в з д1алоктолог1Т,для розробки спцкурсхв г спецсемхна-рхв,пов"язаних 13 вивчзнням галузевот лексики,з проблемами м1ж-дхалектних контакт1В,для читання вузхвського курсу укр~?нськот дга-лектолог11, Матерхал роботи мою виявитись корисним також для ет-нографхв та 1сторик1в у процас1 виачзнмя побуту, культури й 1сто-тх мешканцхь нижньонадднхпрянського регхону.

_Ап22бацгя_2об2Ти.Про основн1 результати дослхдження эроб-лено повхдомлоння й доповхд* на: I/ Рэспублхканськхй д1алекто-лоичнхй нарад1 "Проблеми укратнськот дхалектологгТ на сучисному етапг" /Житомир,1390/; 2/ Рйг10нальнхй науков!й конференц!г "Куль-тула Приднхпровс жого рег!ону в контекст! загальноукрагноько* культури" /Дн1 пропетровськ, 1991/; о/ Ресц>блгканськ1Я науков!Ч конДе-решцг "Уапорожжя в 1стор1Т та культур!" /Запор!жжя,1991/; 4/ на-уэтвих. конфзргнцхях виклацдч1п х студнт!в ^апорхзького у.Лверсигр-ту /Запор1жжя,ЬЛ,1392/; 5/ Рег!ональн!й науково-практичн!й кон-ф ренцгг "Феноые" укриТнського козацтва в контекст! св1тосог !сто-р.Г I культури" /Херсон, 1992/; 6/ 1-хй М!жнародн!я н»уков!й конф»-ронцп "Пр.блеыи укратнськот науково-техн!чнот терм!|;олог!т" Дь-ььв,1 Э2/; 7/ Республхкансьмй наукой^ конфзрени!! "01ц!ол!нгв!с-тичи ПСПЭКТИ СУЧ1СН01 МОВНОТ ДХЙСНОСТ! В П!ьн*<«10»/у Примерно-

- б -

мор"т" /Запорхжгд,1992/.

Аспакти дос~1джуванэГ проблеми Идображанг d 9 публхкащях.

0£2^етщ^1_зм1СТ_£об2ти.Дисера-й.цгя складаеться io вступу, п"яти розд1л1в,висновк1в,б1блхографг1,словника нижньонадцнхпрлн-ських рибальських наэв /додаток №1/,д1алектолог1чних карт /додаток Ш/1.

У BCTyni говориться про актуальность теь.и дисертацхйнот роботи,визначгно и теоретичне й практики значгння,подаеться короткий огляд Л1те^а.'ури,указан1 ochobhi завдання й ыетоди дослг-дження.даюгься стисл1 вгдомостх з icTopii Нилиьог Надцнхпрянпрни i нияньонаддн1прянських гов1рок,рибгльсы ->го прошслу на нижньому Дн1пр1.

Згадки про значимхсть рибальського пр.жислу на дослхджува-И1й територп сягавть найдревнхших часхв.коли нижньонадцн1прянсь-ка земля вгдоыа була ир шд назвою "грецьких ewmpiü /торгових ко-лон1й/,зв1дки Грец1я,п1зн1ша Рим роздобували coöi рибуДкру, риб"я-чий жир. 11от1м в1Еант1йЦ1,а в середнхх BiKax хталхйцх.засновували тут з цхсю ж мчтою сво! поселения. Риба була дотрело..! багатства тутешн1х емпор1й i предметом розкошх афгнсько1,римсько* В1за1стхй-сько! ,генуезькоГ*~. Широко! розбудови зазнас рибальсысий промисел на Нижн1й Надцн1прянщинг в часи козацышго Запарожжя.!1айдаЕН1шх козацьк1 поселения завжди знаходились або на багатому рибою Днх-npi,a6o на його островах. "Козак поза вхйнэю -табунник,скотар,а особливо рибалка. Рибальство було лершою галуззю ycix промислхв низових козакхв i давало 5(м необх1Днцй х найуливан1ыий харчовий продукт ,рибу,а разом з тимбуло дкерелом багатства для всього вхйська:з рибальства козаки й одягалися,х взувалися,1 зброю здо-бували"^.Для cboix риболовхв х лодей,цо приходили на рибальсысий промисел ,Запорожья запроваджувало вхйськов1 пости в найбхльш вад-' далеких К1нцях вольностей. На цих постах аасновувалась особлива старамна.яка складалася 13 полковника,есаула i писаря. Для рибо-ловного промкслу р ^1зних мхсцях козаць'кого Запорояжя будувались "рибальчх заводи". Головниыи знарядцяш ловл1 риби в запзроських козак1в були неводи,косяки,мережх,са1.!0Л0вк,ве;щк1 й др1бн1 рибо-ловн1 ciri. Виловлена риба , cbim. 4бо приготовлена за допомогою

фаза к одн1е1 з лхнгвогеограф1ших карт дисертацп див. на с. 18. 2Скальковский A.A. Опыт статистического описания Новороссийского края.- Одгсса,1850.-4.1,-0,394.

ЧЗворницький Д.1. 1стор1я запорозьких кэзакхв.-Т Л.-К. ,1320.-0.403.

спец!альнох обрэбкя га "рибальчос заводах", збувалась на tdcqi гтри-цвдаии польськии i укратнсьгаш чушкаы, ¿рсщыош, турецькиы i sip-ивнеькиы торголцям, або ввдвозилась у Ctq, Очак!в, УвраТму й Поль-Iцу. Завдякн рибигй торггвл! створвьались своер!дн! торгов! Я вко-номхшё зв"язки uîx Запорэхжям i свропайськими деркаваик.

Сужений рибальськиЯ проьсгсел на Hienda Кадцн!прянпрш! /иасться на. увазг профес!ональЕв рябальство/ s "ctrnoD" рибколгос-ntn, як! в сзою tnpry под!лент на риббригадп, пр знаходяться у оу-oifliiir в!д рибколгоспу селах. Головними сназтямн, яки ни зараз лов-лять рибу , е piano го роду емки, трали, карав ки, ятер!. На жаль, 1»в!д свое naür^ в!дэтш: активно рибаллть ним лише в Дгапровсь-коыу ли^шц. Сричшоп вэдмирання невеща е велика к!льк!сть "тип" /дерев, камгння t т. ты./ на дн! видосховищ, терез пр заотосування невода нвможливе.

Нал вами розд!л!в основчс.^ тастини рисертац!йно1 работа стали тематичй груш, вид!лен! наш о rosipiroiift рибальсыйй лак-еиц! Нииньет Надцн!прянп?ои. Кокки з Tepaiirfe /! floro в!дтв!дки-к!е/ подаетьея в oxpetda словчи ков!й стагт!, яка пае таку структуру: почшаеться серийном, який найб!льпю поширений у ковленк! нижньо-нвддн!прянеымх рибалок; п!сля тари!на, в дужках , записан! яазжк на селенит пункт!в, в якнх даний термин був гаф!кеований авторе j. В!дсутн!сгь назв каселених пункт i в п!сля торм!ка озкатшз, ц» в!н поширений у лаксиц! рибалок ycix обствиних гов!рои£ дал! каводять-ол wtxroBipKor! »!дпов!д1иги /ззи<*йно , при наявноет! оотаян!*/" у раз!, коли в сед! /wteri/ одна i та ж реал!я vas дв! /i б!льюв/ назви, вонк будут ь подан! як д«блети /иаеыо на у ваз! т!лькя овиая— TH4ii дублаги/; гйсдя raps подаетьол ншав вязка «вння евшнгккя тври!на /за основу вийначзння взят! пояснения рибалок i ошо в!д-повгдно! peajcit л словниках та сгац1альн!Я fltrepaTjp!/; п!одя роз-криття свши&яки тери!н поданий у иовленневоиу контекст!, переданному фонвтинов траиысршг!ею; дал! розкриваетьея функц!окуванкя терм!на в "Словнику укратвеысот нова" /в{деутн!<«ь скороч>ння ау СУ 11" ознашв, пр аналог! *на казва - словнику на фхксувть^я/, у опец!альн!й л!твра*ур!, ■ !ншкх гввэраг /УкраГни т» PoatT/, у дав-ралах ьинулего; зиероукатима сльвникову отатпз /за нвабх!дл1ег!/ коме1лар!й про оеоблипст! функц!ануванш| Tapvri«a i йэ"о ap»ubres* опоэиг!в у roaipKax йганьот Нмзин!прянчкни, прз ix гихэджккл. Звитйнэ, woepaxoguit вицв компонента станчвллтк !даальнхЯ вар!-*нг СЛ9ВНИК0В01 статт!, вр на саавди «уде витряивний у ав'яэгу s в!дсутн!отв тих tnatx фккт!в /еловкиковхх, !кших гов!ркэсхх, дагервльних топр/.

Нижчз наведено приклади словникових статей ia kojehoï таматич-hoï групи.

ТГ "Рибк":

Лл/е/ц. чаба'к /Благ*., Бал., В Крин., Гв. /заст./,Кяп./; дублет: ля/е/ц-чхба'к /Бал.,Благ.,ВКрин.,Кап./- риба .-16 г ami s ¿/-«ma: /л'аш'ч» не" бере1 блисснуУ/Б!л,/, /n'ifway гри ч'с.баки'± трохи окун-ц'l'y//Благ/.

У Ш!;"лящ1,/Е\ 3.583/. У спец. лхт. :*W/23C^c.I48; 123,с. 121/. В îhui. говор.:Серед . Надцн.-'одбак-великий ляц"/200,с.57/, Одещ.-"чабак-др!бний лящ"/211,Е77,С.70/, Дукай-"чебак-ля1д'7123,с. 121/. Давн. :"лящ"/б, c.L/9-Катер. губер.; 234,1,с.90-3апоро:етя; 48,U.c.304/, "лящЛабАк/"/70,с.405/, "лещ,'/143,с.24-о.Хортиця/, "чабак-лящ"/43, ЗУ,0.442/.

Назва ляд походить в'1д "п л./йгаск / ic/t- * вт^ь/¿asfi-jh "лящ", г.эххдне утворения в!д звуконаслхдузальног осноии ifl-лбl, Ccic-aii-/* ^¿»сл&Лназва пояснюзгься тим, що п{д чгс нересту ляц! вискакують у пов!тря i, падаю'-i, ударяють/пскають / по вод!:" /74, 41,с.345/; цабак - запозшкння з тьркських ).:.:"сa6a.fi» "плотва", "певна у&лснька рибьа"/214,1У,с.322/.

ТГ "Назви рибальсько го прклацдя та î'nro деталей": Обтрка Jj Куш.,Бал., ВЛеп.,Дудч.|КЛаг.,Кр;:н.,СЗбур.,К!з.,Р!Ш.| Гер.,Оган./ колола Дв.,Черв.,Нов.,ЬБая.,ВЛеп.,Кап.,Ка1ри/, С5Т04-Htк /Бал.<Н2к..ЗБал,,Бср.,СЗбур./. по/г/дбор/Рпб./. подбора/Оган./, осада/Гер./; дублети:об1рка-сеточйк/Бая.,СЗбур./,об1рка~осад«./Гер./( об1рка-подбэра/Оган./,кодола-сеточихк/ЗБал./- канат/мотузэк/,до лко-го прикр1плшгь полотно рибальсько* с!тки:/мату!ау присз£жуйемэ до о~б'1рки//0ган./, /с'егоед'хк/в^р'оука у c'iru/i дл-'а. лэаатки на lient полотпа'/а у нсвод^/кодо'ла/канат//"Jp./.

У СУНх:"кодо!па-ду,тг грубий i м!цний мотузок;,линза,канат!'/1У« с.207/. У спец. л!т. :пп1дбора"/101!с.14/-^гс.,"кодоли/в1пьоаки/ за дотмогою яких тягнутьонев^ по водойм1"/.104,с.1Ь/,"обора/на ciTui/" /104,с.16/,"кодоли-в!рьовки для л!дбори"/Г72,с.90/. i) : • \ . : Чиш. Наддн!стр • -"кодо'ла"/15,с.47/, Дн1стер-',о'бора"А)5,с.67/, 0дещ.^{&дУла"/135,с.42/, понпззя Дунав-'пхдборг або кодола"/50,е. 159/, Полхсся-"обора"/112,с140/-гс. Давн.:"кодола"/б,с.430-Хврц. гу-

*ГЪвн1 наЗЕИ населених пункгхв Нилкьпг Нацщ^прянщинн, в яких досл!-даувалась рибальська лексика див. на с. 17. ,

^Тут i далх в дужках указаний порядкопий номер npaqi в списку л!те-ратури з ди^ертаг.;!.

бер„; 40,П,с.263г 235,с.30-Херс. губер.:"Прийдв до крила, уа^нув нею/лпмкою-1.Л./, то вэна о6ав"сться округи кодоли"/» иоб1рка~в!~ рьовка,протягнуга в крайн!. патл! нижнього краю рибг ювнок с!тки" /48,III,с.II/," "крдола"/75,с.99-Дн1:проДФС.

Кодола -"очгвиднэ,зь.юзич;ння э давн^оскадд. м.; д!сл. ^я-"якхрний канат,мотузок" виеодиться чгрвз снН. &сич1сё "канат", Цс-^игс* -,,тс"/74,11,с.491/;. рбхрка | -"з обвора"/214,Ш,с.105/; низва о саля утворена в*д д^сслова осаджувЕТ11-"прикр1шювати полотно снаст! до кодолн//об1рки/.

ТГ "ПРИРОД!!! РЕ/ III ,П0В"ЯЗАН1 3 РИБОЛОШ^Ю": 1Мы> ^5п/Б«Р»/, це'гя/Кап.,Ка1ри/~ перешкода для снаст1:дерево, ка-ыхиь, корч I т. 1к.,пр знаходягься на дн! водойга./тапе'р ч'е'п'1у хвате длй кокнэгэ//Дуд :./.

У сп1-ц. л1т.:"ч5пи"/104,с.1с6/-|гс. В *нш. говор.: Одеи.-"ч*'п* * Г3С-с.75/-чсс. Дазн.:"чзпа"/188,с.440:',ит!внлли, що твраз наявигеть у Днхг^рх кореневих i камЬплгх на дн! "»вп",наводи вико-ристоауьати наможливо"/, "ч51;а"/48,1У,с ,451/-гс.

ТГ ,1ЕР;ИКП,1"Ш"ЯЗАН1 3 РИБАЛКАШ,ОКРЕМИМИ ПРЕДМЕТАМИ IX П0КПУ,Д1ЯМИ/пхд час ловл! риби, эиготовл^.шя й ремонту снастей то-що/":

Зз"язати/ь/ на лук"яна/Куи..Ч;р».,Кап.,Нэв. .С3бур./,взоти/ь/ на лук"ян/Ю1аг..Крин./, стлгн/ть на лукняна./Кагри,', стягнуть на обу'.м ла'заря/Бал./, злук"лнити/Чарв./- щд аде рнбальства нвшвидко-руч заглгнутч д!рку в лолотн! cнacтi:/нa лукйана/зна'ччт^по бистро-му зашориу/иоб д-'хрки ве^ликой* наи'було'//Кап./,/росколо,лэ народе * посарвди'н'х нарар-1залэ д'хрку/тре'ба уз'а*ги на лукйан/ур'е'м'ен: о за**, шит'/потом спра'зит'йак нада/лукйан росшивайец?а//Ю'аг/.

Риболопи ЛикньоК Наддн£пря:11фши пояенвоть, що цей виcлtв винте втд назви рибалки:Лук"ян був л1нивим,робив все аби пошвидшв,аби 3 рук.

ТГ "¡¡Ао1*л1 ЫМ1Р1В РИБМЬОЬКИХ СНАСТЕЙ".

Мах/на Iмх/, какова са'гань/Бзр./~ вим!р рибальських снасхай, одтвшаю якого а з1дстань м!ж горизонтально розвадаккми у гтротилеж-нх боки руками:/уйажи' каш'! до кодо'ли ч'а'рвз три маха/Дв./,/п' пуки г рогозн'уйа^али ч'араз три махи//Нов./.

Дави.:"..елань махов. Г/48,1У, с.96/.

ТГ "ПТАХИ,ЩО & ВОРОГАШ ДЛЯ РИВ":

П!/и/ра'ць. ниро'к/Куш./, погунка/КаГри/; дублет:н1рвць-ло-ганка/!5а]гри/-. «одоплавний маловить рибу, кадееге п£рнаюш гЛд ■еду :/нирц'1'дэубут'у о'1тках рибу/.'ЗЛ». ./.

У СУ1й:"нире'ць-рози. Тс.,up нирок"уУ1,с.414/.

тг "окгем! НАзеи.пов^яа.ш! э рибною кул1нар1£Ь".

Вагашкя'/Б!д..Б^аг..Шеп..Чэрв, .Ден..Нэв..Кк/ря/заст.//.

ваганц!'/Куш./заст.//. «ч1ябло*/Ха..Рал»«Благ..Hin./. fcopré АЧк./. кори чу'г ка/1в. /; дублет: i >ряк-стябло/Шк./- видов бане з дерева /зжишЯно з сдох *и з е«рби,частини,яка блюте до гореня/ невелика s двоыа в1дц1лешша! корит це, в якоыу годаютъ варе Ну рибу э хп-ков:/рибу на сТ'аблс1 иаби oí д'е'л" но//д'!рка/botí йукка с'тЧкаЬа// « вяр'!з«!ди у р'!зн..х форыах/булэ' у zvfct ж'1нки//Н!к./.

У СУШ"с*ябдо^а*Л.Двреп"янкй к!ьа. 2. [Цднос,таця"/1Х, с .809/, "ваг*ки-1.заст.Довгаста дерез"яна миска дня lxt"/I,o.274/. В tiea. говор. :Нижн. Наддн1сгр.-пстябло,злст.я/5Э,с.Ь2/-тс. Д«зн.: "сгяблэ"/234,1,с.Ш4; 2Ш,с^57:"а як кухар! рознэсять рибу на стяблэ, то по звятаа i олова складавгь перед отананои"; 23í,oJ¡0-Херс. ry6=p.î";iouy не Фрапяягося Теги в завод! варзнот на стяб..о ряби, т^й i Bs шв!ре, врб II ыохна було так да смаку зготузати";

1У.с.224/, ",ваишки"/48,1,с.120; 234,1,с.Ю"/-«с.

Вагаяки -запозяд5ннявз сер.' грец.уЗвуаЛ корчто"/1б0,1, с.62¥; стяблor о «видно, походить в!д ím. "стеблс"-етовбур дерева /пор!вн. "блр. сцебло, дан .рус. стьбло...,болг. стебло...//Праслов. " it¿é£tá4itéfv/ZI4tIIltn^50/i коряк - ыогз бути з!с*авлене з ко-р!нь.

Проанайзувавда рибальську лексику в укринсьганс гов!рках Нихньот Надцн!прпнции,|ли вробили тяк! вискоа:к:

У сянхрошону аспект! кяхньокадд^прянська Говоркова тер-в!иэхог!я рибальства с зв"лзанзю , орган±зованоп системою,формува-ння яког тривалэ протягоы в!к!в. Свыобутня 1ыор!а кияньонгдцн!-прявськол краю пеанов MipoD а!добраас!Я1 в мол! floro мешканц!в, зо-icpeua,B гев!ркг>в!Я лексиц! рибальства.

13% з здела проглал!зованих лексем ф!ксуються в СУ Л, 12,2$ знаходимо в спец. д±тера.тур!, 20,2? наягн! в 1ншиг укра1нськях го* в!рнжх, В? е давн!ии /qf «ела складаоть слова 1 олозополуч5НК1, як! us т!льки пэд!бн! з гов!рковими н^яньокаддн!прянськини звуковик гхладом/дапускалис;. незнаш! фэнеълчгг! розб!жност!, напр.:го-лиця-голя'чю., сTcT-a-iañстро', у ст е'нок-густе'ник. , ./,ала й тотозгг! абэ блкзьк! за знатенлям/. ЗвичШно,наведен! процентн! п!драхунки е в!дносии1Я. Боки зроблен! за цими Д1Ними,ятс! були в надгаму розпо-рядаенн!. Однак, нл.в!ть допускал ти IX гввну в!дносн!сть,надеден1 вигр tntípH дозволясть зробкги настуш! зисновки:1/аереваха1ИА б!ль-и1сть з активно £ункц!оцуюодх у ниляь онаддн!гфянських гов!рках тер-v'!k!b рибальства в!дсуткя в СУЩ ::,з в сб!д*енням того ,пр шбглсь-

ка лекси-

- и -

ка Нижньо? Наддн г пряиотни е тим самобутнгм прошарком у с клад I ук-рахнсько! мови, я кий до гепергшнього часу не буг об"ск,»,ом вивченнл; ? / зг.т 12,? гов!ркозот ни-тньонадджпрянсько? лексики рибальства эустоЬтеио я спец. лттерятур}: значить, для острточнсго гогроблення украшсько! науково! термтнологг г ртчкового рибальства е можливтсть скористагися з великот ктлькостг народних рибальських терм.нгв, щл були до цього часу поза увагоп, 3/ портвняння нижньонаддн}прянських рибальських назв з аналогтчними я }ншнг говтрках приводить до висновку,' 50 значка доля народних ермжгв рибальства Нижньо! ¡¡аддшьрягаини /ЗУ1'/ втдргзняеться своей спецификою, тобто, морилась на мхсцевпму дгалектному грунт!; виб;рково наведгмо прикгчди сг.еци{нчних д:агект-них нрзв, якI не вияаленг в ¡нших укр«Тнсыих голхрка*: ипич^к1__;{0:; рог.ч/ш/ук, чеша, _дерюг, блуд як, косдчка,жвак^ттрояг'дгперев1чко/а/.

кухтиль, П1дг.уки,_ бо'ня, кандали'ця, ма'хал/в/каг с'ьоганка, ..ерцояа^ . кялг^ухн, г*але^зякг туцбурка, тдвихи,

дирбань, аа'нька, бакланть, иа'мрати, нIпсунтурати/ь/ь взятина лук^н, оцарок, хрьд'кало, брязк^ла, п{лпгзний капк^ гтри'бот--ка,_по^,[рйботьок г !н.; разом л тйм, частина нитльонадднIпрянськи.- наймет :увань /».ерш за все, слова на позначення давнгх загально.нлоыих риболовнкх зня-рядь г Тх деталей, тргушийних процесгв ловлт риби / мае семан-ичш в1дпов;янияи в укратнських гов}рках; 4/ останнМ факт, ч т*коп те, до основна частика вузлових- рибальських побуту^ала на НижнИ Надднгпряиэтн! та в ¡нших мтсцлх ¿кра!'ни до XX ст. /за данной гсто-рико-етногр^Мчниг гжерел/ I то б:льшгсть анялтзава"их лексем сьоТм походхенияи зв"язана я праслса"янськ;ши словами, говор).гь про давне винякнення основ рибальсько? тершнолггп, корен! яхих часто сягазоть ач праслов"янського пергояу.'

У творенн! гов1рково7 РЛ Наддн {прягатни вихористано як ...орфо-логгчнг, тая I неморфояогхчнг спссоби.

Для рибальськот те рм! но лог х! як тегчгнологГ! нарэднсго прсмислу характерною рисою е 5ункц10нування в игй у ролх спвщальних н*Яме-нуэань загальновжигаиих сл1в. Термгнояотзурться уже готов' слов*, або тальки "х коренеьа часткна. При цьому, до уваги Зереться близь-К1сть за-,алвнов1до»г-х предметIв I предмет?в ггюиислу за формою, фгункщею, !г використанчям, вгдношенням до матерIалз якого вони виготовленх I г. ж.: I/ тершни, що виникли з результат! переносу за футащею: 'тткач, сторож/ок/, груз, ^аэтд^^ кормтльн^я^^эига^ накривачка дзвони. цимбали...;'2/ назви, шо виникяи в результат: метоншгчнпго перенесенкл: а/ найменувлннч, як1 виникли на основ! *

- п -

перенесения за сумишгсгга, тгсного виутргшнього I зовншнъого зв"яз-ку ы'ж лвищами, предметги.м: япспКтк,мод .дь, ..баба,. полотно ,__п?.пс,

птг^к а ^ а ^__бон и;__к^У -ДЗ^^/Ц?:__Ы " Х.г''-ХШ! • • •! б/ перенесения

назви вгд матергалу, з' лкого'зробле.ний, предмет, на сам предмет: дель,

сдинеш: камгтиУ" порт, Лепеха, __липад__сотк>1;

в/ перенесения з частини на цтле';. вудка, „тц.ха',, кцюики', пятьорка /сороковка;' с!мьорка,' сбткаД. /., "лшш • • • 5 3/ метвфориине перенесения за модI би: стг форг.да: бото кокнуть

Щё! ЛЕЯ 12.1. с и н ки;__котел,__бочка,

яюч о пи;г к о^^л ю Л1Ж а,__8 а^ан ^ _л и с иця_п е ...; Л/ метафо-

ричне перенесет.:; за. кольором: /карась/,

синщь^ пх^^ига^.. . ....

•-;:Велика к1лькгг.ть: термгнтв.'.як^Гвиникли -лексико-сс кштичним способом творения," ¿.эяснюеться тим,; що'рибгиьсыи наймепування ( .>рмувались на П1ДС7ПВ1 народних узагагьнень, О-.оиманих у процес1 практи -ного тзнання СВ1ту;■ розум1еться;, цеИ 'процес творенн" термЫгв був актиа-ниы, в основному, на пои'.тку-формуванн^промислу.

Б1дыгу ■частину гЬв1ркових РТ'Ни-адьо: КадднIпрлтмни становлять назви,' сформован г вЦ кор-.чевих морфем за певною еловогвгрною мо-деллю: I/ термгни,. утвогзш е.д]пксальним способом: п[ска£г_силяяка, гтрчак, пузанка, коргзук^ ЛИ бе ць¡__чопну"'аь__кл1!Пець¡_вег; _частт_к, 4-1. кашниця, косячка „б^О^нить^

7/ РЛ, утворена префшеальним способом: птдля'щик, надух, перемгль, [Щ-оака, паколи, непромясло. д'/риба/; З/.^Г, утворена префгкеально-суфгксальним способом: пцгкщеник^ пгдкрильник, здухлина, злук"яиити, ШШботьок^зат^б'чь; 4/ безаф[ксн1 утвореш рибальсышк иазв: невест,

сдм^ть^заво^ь^^ЕГЕеба,__зчоРмя...;

Окремг нтдаьснаддщ прянсыи терм ¡ни рибнльства утворекх осново-г(о С лов оси ладанням: кодо _к§рас ь ^бичо ^аба 1__ч,о1_номаз и й г _в ег)Хо -

Серед рибачьських нгйменуьань с й такГ, якт утворенг ыерфолого-

синтаксичн.ш __^Т.?.1"¿'1.?

ейомн*, неврднйчий, (Птнмчии, верхов»;!, с-одовой.../ ! сннтаксичиим /лД'-'нД-Атавна'/ с!тка, яко'рна с!тка,. чуттковий н^в[д, _сл^па'с!тка. 2*??крило', Т11др1зннй каюк, грузкти споди', укинути штуку.

а Ь^!^-? ™ г. _й£ з__^^ а в ат н _н ч в хд

способами. 1

За пишкрешстп шсля сем этичного друге мгсце чале'ить морфо-логтчному суфгкоальному способов! 'аворення гов^ркозих терм1шв рибальства /до числа актияк'пх входять наступи! "¡уфп<си: -к-, -н-, -л-, -ик-, -ник-, -ак-/-як-/, -чик-/-щик-/, -ов-, -19-, -ок-/, трете - синтаксичному. У спйких словосполучеинях - рибальських склядених найменуваннях - наявш вс1 види гпдрядиого зв"я?ку: узгчдкення /бглий^изд^^олии^ороп^

¡самшь/, кгрування /ме1а^и_|кп^1_отиить_¿oтнять/_IrgияивI^i_oчи/cткa /^^ЭГ-й^Е!!^/^!!^/' приляганнд /сггк&_на Гонку ; ^ибак на ве^хах^ /иг пяхгУ, схва'чусати по ство'"1!/. Главно рЦше "зу'отр1чаклосл ' сЛосполученн^ з к1лькома видами зв'язку одпочасно: ст'авити„сгтку вгрхом_/на_г;ваочи' перевалом/, переби/г/рать сIтку на ходу? .пд^е-

Перекачено окладент най-менування побудованг за настулннми моделям!: л/ П - 1 /подгона' с ¡тка, ходовкй канат/; б/Л - 1 /5нлквати^и^^_^с^вляти_пла)2г,

стягнути тз'|.та/; в/ I - I __^Е.йШУ'' р/ ~

При;'1:/!. - 1 /стать на якорь, солить ид оттпмня'к/; д/ 1 ~ При(!м. - I /сттка на ставку, риба'к на ;м::т/; с/ Л - 1 - приел. /стпвнти/ь/

__а'. Л _ ^ ~ Прнйм. -

1 /псовтря'ть с ¡тку че'рез барке ., нсрехолитл/ь/ сггку чдреа дубтвку/; •»./ Д - П - 1 /ст.отг/ти/ь/ свг-5!у те-по/: з/ Д - 11 - Ч - I /постадити/ь/ poгo^J^aJITи_в!¿xaчi/.

Характерное ознако" нкчньонаддщирпнсько! рибальсыссн лексики с явияе ун1вербац!1 - утворення словес! их номгнати-.них одиниць на баз1 синон1М1М!!их !'м словосполучс'ь: японськчй ка£ас* - японьчик,

« . i i /, г '" ~~ 7 л" г. 7",

• • Згнчайно, ун1вербац!я - доречив, нзШцв у с^ср! спеагг?' лексики, оск;льки коротка звукоьа .«Горке. тер(г- , на робить Яого зручшаим для -'овлсннсвого ь»:итку. ■

5,5% в1д венл ;плькост1 кит.ньон'уцуипряксышх тер:.«пав риблль-ства становлять запозичення. Н.-яб^иие ix, цо спричинено ¿сторичнт.ш п„дгями на територГг Ии*ньо1 Наддшпрян'г.иии, с твр::1л!ами: с?зам,

й^а£ан^ка|змак..- Чикало с занозичень гз !имсцько1 мови. кодоп,

Очевидно, бхлып1сть хз цнх назв ¡ринеегкг на ни,я!ьонг,дан1П^лнську землю нтмец*кики пересоленцяки г роки царлвакня К&тершт П. С.кргмг

з Н'мецьких слт в запозичек^ через пооередницх'во польсько! /кар-

üiübdnüi__ÜätlZÜt'V pocitlcbKOi /банка/ мое. Голландсып /брас,

®55тиниг_к^льь_линь1,_2ейг_ЩПЕ1нтрва/ та французькг /баркас, пай^л.../ загозиченнл поь"язаН1, насампере^, тз назвами частин великого /звичайно парускоро/ човна. Думаеться, що голляндськг, французы? i, тталтйськ! /матстра ,_левант^t.ocTp^^ TßaHOMMj^jroe-

слов.' потрапиг на Нити») Наддшпрян-щину завдяки давнгм полгтичнчм 'г торговельним зв"язкам ничньонад-дн1прлнц1в з европейськими державами /особливо в епоху запорозько-го козацтва/.

Як i nci лексичш пуошарки укрг '"нського пiвденнл-схiдного

дгалекта, в силу пол(тичних перепетой за останш стортччя ри^аль-

ська лет..;а зазнала впливу pociRcrtol мови. У лексикон! рибалок

вживаш TaKi pociflcb.it слова: gni/q/Ho', ячеяь_чсшуя,сорна/риба/,

сорняк, ^кошальк^вий Унеп^д/, леска, углова /ополонка/, южняк,

CTpJiTH, кукла, ry4at .бровка, петухи^ разбро'саний /короп/.

Вплив pociitCbKoi нови пом!тний i в тому, що чимало нав1ть

украшських сл1В Ьидавляються рибалкаки на зразок рос^ських

/сподовойт белуга тьс{рка^ недомер.../. Однак, у ц1лоцу poeißeb-

ких ¿апозичень у рибальськ:й лекскц1 /якщо пор1вняти з ix к1льк1с-

тю в 1нших сферах жкття i д!яльност{ нижньонадднiпрянцiв/ не так

ужо Я богато. Ца Fie роз п!дтверджуе то Я факт, цо фундаментальна

рибальська териЫолог!я була сформована набагато рантше -ого часу,

коли почалося активна зрос1йлення М«пканц1в гнвдня Укратни. Тради-

utttHi рибал? ськ{ каави ртдко зам Назвались рос1йськими, остатп

част!ше функц1оцували паралельно / як код^ла - урез, луска • чешуя',

о'ко /в{чко/ - ячея/, ала на вит!сняли оовн{стю давнтх.

У мегапй Mipi, однак в склад! гювхрково! нижньонаддн1прянсько!

терм*нологЛ рибалъства наявн} эялозичення i з таких иов, як поль-

ська /пацьо'рки, стерно', шпенек/. литовська /ве'нте/е/р, пакля/,

грецька /сак/, фшська /майна/, еврвйська /иабшя/, давньосканд1-

навська /кобола/, яатинська /трал/.

Серед рибальсьto! лексики Нижньо! Наддшпрянщини наявна нез-

начна KijibKicvb сл!в, етимолог1я яких неясна" си/т/ихнь, опачина,

, > v ' I ' _ _ ' I ——--1--<-

Я1дяр, oJcyra. тарань, кухтиль. болбир. 1<аледзи', тума, секрет,

*aüf>' китало, мисина,

Пор1Ж1.льня сучв"Них найменувань is давший, а тако* з тими,

KKi недавно вийшли з активного мовленневэго ¡»житку, дало нам

змогу пом1тиги, що в РЛ Нижньох Надднтпрянщнни накреслилась тен-

дгчц!я до KiibKicHoro перевекання назв, якт перейяли або перето-

Длть у разряд застар1лих, над навовв.денними. Так, серед 33 назв

ч

вид!в риб /не враховуютьг.г р1знониди/ 5 е застар!лими /виризуб, клипець, марена, синець, стерлядь/, 6 знаходиться на переходу до застар!лях /осетр, пЦуст ,в; ю р, форе ль, чзхоня,1'г/ка/, а серрд иововвэдених маем лише так!:тоастоло'б/ик/,японсыа1^ каргеь, дзер-кальний/лШ'йниЛ/ короп, короп-кара с.ь; у ТГ"Рибальськз приладця" 18 назв /серед ии х: а /о /хан, к о ся к, ы ре ■ л, го ро uj т, кг к! чш, само ло в, кот а, л!са_.../ вийшли з мовленневого вкитку i т^'эки до 10 появилося но-вих/трал,кара'вка,кукла,бонн,¡телу ТГ"Човни та ix детал*"-15 заст-р!лих/ в основному поз"лзаи1: з деталями парусного чорна.який зам*нений мот ортам/, нововведения 3 /иого'риа, дюраль ка, катамаран/. Пареххд багатьох рибэлоських "азб до застарглих був зумоглеш1й по-засистемн..ми,позалхнгв1сстичн1!ми причинами:-творения Ден!нського i Каховського водосговиц змгкл.т1 не с крап?.'! С г к природний ландшафт Ннкньох Надднгпрянарни. Пхд водою зннкло безл!ч озер,проток,плав-»1в,що привело до гникнення багатьох вид!в риб,нас-мгиред тих, як! wOi'ли колись запливаги на нерест 1з Чоргто моря аж до хЗсликого Лугу:"щовесни сила риби.не маэчн coöi в uopi cnпсиного та захице-ного В1Д хяиль г.ритулку.де б !й покласти 1кру,р^ала в Дн1гро.заходя 41 в озера,ли-vajci та протоки.. „Чзрео те мо>»ча _1ритн опоеЗда-ннлм.записии'ш в ХУ1 столхтт!,що и Дн!провнх протоках,пгд час нересту,риба так пыльно пливл.г, як усгромиш у воду списа.го tiin но тонув i не хилизся на 6iic,6o його тримала jsoro товцрю ри.ба"/ЭЗ, с.377/. Пгсля зкикнення нижньонгуг.нхпрянськкх озер та про-^зк стало немояливим застосуваннл таких риболовних 3!прядь,як кота,перес.¡п,

НОВ1Д i in.

Поява новях рибальсь.их назв зумовлена екстгал!нгз!е-гичгт1ги факторами:енникнокням новкх реал!й прокислу.гс спзциф1Кою,впливом наукоооу тормхнологх! у зв"язку з суадсною peoprani3aqicH рибальсь-кого промислу,в»1ливом wtciM-TIIX пркрдних умов ± т.тн.

У лгкгзогеографЬяому план! cbojm лексичним складом серед дослвдкених никньонадднх.-рл^ьких говорок вид!ляигьс херсонськ! гзв1рки,каблкггчх до Дчхпровського лиману: в риОальсыай .-jKCHut даних roaipoK функвдокус нимало терм!н!в м'.рського рибальства,що пояснюсться близь кхстю Чорного моря,звгдк;1 ui термхни були псреш--сенх.

У функциональному roiani нижньонзддн!прянська Говоркова ?ерм1~ нолог1я в!дзначасться пивною строкат!стю,наявр:гстп в н±й велико! кхлькост1 аргальних опозит1в,н-;.зз-вар1ант1в,що зустргт'п^ся. з кол;-Н1й з тематичшгс гру п:йорж, бо/у/бкрь,бо/у/шгроиь; короп,каап,ьа?а'н, усач.ипичак; чо/с/рнуха, щрнопе'рка, краснот:'/е/рка, красно'osp, кобг тка*{

«

цатула,полотно,дель,паха; кодо'ла,обхрка,сеточн! к,пхдбор/а/,.осада; до паха, ле пешка,буйо*г>к,бачьо1?бубли,-,погу''яа,курчц,бабайка, сучка, ку-. кинь/ч/ка; ш/с/кариини,уключ.1на.к0'дт;г,1^^1ст1 .ючт^кт^.пр!;

водоворот,о'дм!ть,заворот, запов^ь.закрутень; то'рба,су"ка,авоська, шабашка, пайка, тормозок, кума, шанька,ди/ю/гбань,дп0'/у/ра,джюрлайка; ю<шки,кидшання,триоухи,го/а/гроха/и/,вн','грощ!.«. Анал!з м!жгов!р-кових в!дпов!дник!в у рибальсьмй лексиц! Нижньо! Надднгпрянщтм виявляс як сгмантичнг дублетк /уклычпна-ц...арма, кляч-кляшник,крас-лоп!рка-чорпуха7,так I ареальнх опозитч з рхзними вхдтхнкаыи о семантицх /гшгыня'-спис-сайрак.кухтиль-тдкужни:.-пломбир/» Щ? ж до ав"язку м!ж сеиа^'иют сп1вв1дн"?ниш назваыи одн1с! реалхг в рхз-"их гов!рках то тут одно^хдно! картини нэмае. 6 випацки,коли в од-. н!й гк^рц! пор-ц, з лексемою,ир :юст!йно -вживаотьс-я в мов1 рибалок. функц!онуе рвдда вживана.яка маь периорядне ыхсце у з!дда;.эн!й го-ь-рц! /с.Геройське Херснськок о б л.: поо'б ка-сауат -г'алаГа'н/р г д к. /, а в с«Благов!щикц! Уапорхзько! обл. гала^ан-осовна назва в рибальсь-кому лексикон! на пэоначення великого п^плавга на невод" /. Типовим в »1 обмеавьс) г.обутування назви:у мовх рибалок одного-трьох насоле-них пунктхв 1 В1дсутнхсть ц з хнших /Гале'дзик-Мкопольцина Дн4про-петроиськог обл. ! у/мбурка-сустдн! говхрки Запор!зько1 обл./. 11©— р!дко рибаЛкам одного села /мхса../ вхдоме хнше найменування певно! ре?л!г,вживане в нов! IX коле г по промислу з сус!днього поселения. Эднак Говоркова норма В1дзна*аеться стхйкхстю,через що зличайно важко пробиваюгься в ХГ систему чужорздп елементи.Однхею з найва-Г01лтих причин винекнення тако! велико* кглькост1 ы!жгов!ркових в1дпов!дник!ь у рибальсьгай лекс.,ц! Нижньох Наддн1прянщини,безу-мовно,було колишнс заселения 1 дозаселення цього регаону вих1дця-ми з рхзних чгстин Укра1ни та хшых земель. НЕ в такому широкому масштаб!,однак вхдхграло свою роль х в1дносно недавне /у 50-х ро-. ках/ переселения в час: сгал!нських репрес1й. Наведьм таким факт: один з пвдз рибальсько! с!тки в Нововороыцоыи Херсон, обл. мае назву ехтка на подв"я'зках. Чзрез 15 км. у б1к Херсона в с.Ллота Балка цл ж реал!я називаеться ехтка на гойдалкпх. А дал! по вс!й Херсошцин! поц!бна назва не зусггр!чаеться. Слово гбйдалка сзагал! р!дковживане в ни^ньонадцн!1.рянському лекси.он!,а в Золгс. 1й Бали! наявне його функг*онування ««роз 1е,що соди в 50-х роках буди на сильно переселен! леди 15 зах1д,них земель Украгки; IX иов^х особ-лиаост! 1 доа1 но нгвалюзались у середовип^ говхрок Нижньог Нарц-н1пр.чнцшм. Одки« !з чинник!в виникиення и1жго-!ркових в!дтв!дни-.¿в е Я те, ср та сама за призначгишы реал!л мояв ати а рхзних • рибколгэсгых 1киу фэриу,розм1р,використання гоцо. Кухтиль-така на-

♦

- J -

эва погшшкн на нэводх чи cirqi зафхксовгча в Нововоронцовцх i сусгдн1х селах та в c.Orapiri Збур"гвц1 на Херсонщши,дв поплавок буи одтгз типу:велика скляна /гцзнша з пластмаси/ куля. íi íh-дих населеш!Х пунктах ця назва вхдсутна, оск1льки були згдсутнх caí,1» такого пму поплавки.

Ч:!СЛ5Н1 MÍJSrOBÍphOBi ВХ^ПОВХДЬИКИ d рибальсыай лексиц1 Нитльо! иадднхпрянципи с сзгдтгзпням неабияких впражглышх мож-ливостей гов1ркового мовлення в спецхальнхй сфзр1.

Список скороч:нь назн населених пункт i в Ниульо! Наддн1прянцини,в яш!х Д0сл1Дхузаласл рибальська лексика:

Бал.-с.Балки ¿!аси.г1вського р-^у Заплр1зько1 обл., Бер.-м.ЕЦрислав Херсонськох обл., Б1Л.-п.Б1леньке Запорхзького р-ну Запор13Ысо! обл., Б;.аг.-с.Благов1прнка Кам"янсько-Дн1поовського р-ну -Ъпорхзько! обл.,

БКрин.-с.Берхня Криниця Басилхвськогэ р-ну Запорхзько! обл., 1Шп.-смт.13елика'Легитиха «Зеликолопгтигькогэ р-ну Херсонськох обл.,

Гер.-с.Геройське Голопристангъкого р-ну Херсонсько! обл.,' Дудч.-с.Дудчани Нововоронцовського р-ну Хьрсонськот обл., оБал.- с.Золота Балка Нововоронцовського р-ну Херсонсысо!, обл., 1в.-с.1ван1вка Кам"лнсько-Дн1пров-,ького р-гу campisto! обл., Ка!ри-с.КаГри ГорносгаХвського р-ну Херсонсько? обл.. Кап.-с.1лпулхвка Нхкопольсьюго р-ну Днхпропегровсько! обл., К'езт-с.Кхзоиис БЬюзерського р-ну Херсонсько! обл., КЛаг.-с.Козач1 Jlarepi Цюрупикського р-ну Херсонсько! обл., Крин.-с.Кринки Дюрупинського р-ну Херсоисысох обл., Куш.-смт.Кушугум Запорхзького р-ну Запор13Ько! обл., Лен.-с.Лен1Иське Апостоловеького р-ну Дн1пропегровськог обл., HÍK.-J...H хкополь Днхпролетровсько! обл., Нов.-м.Нововоронцовка Хсрсонаьког обл., Риб.-с.Рибальче Голопристанського р-ну Херсонсько! обл., СЗбур.-с.Огара Збур"!вка Глопристаг'ського р-ну Херсонсько! обл., Гтан.-смт.0ган1слал Бхлозерського р-ну ХерсонсъкоТ обл., Чзрв.-с.Чзрвоногригорхвгл Hiкопольського р-ну Днхпропетрэвсько! обл.

D "чэрнуха

И - тпрнуха

О - чзрнуха

Ф - тврнуха

А - чорнэ'гнрка О - красношрка

0 - краснопзрка Q _ краснзггргг

О - краснопьзрка

© - краснопер Д - кабилка

о „ - и a i i líárw«»

Hiuponewp ч .ъ

- m ъ ú ¿

Д

о б л а с

"Чгтотг^гор.екаОР ^л.иькец е VJ. yo

_I /NOv^4—IRauiRKQ

s г? 1 'Г V I . \}р?ЛГО°'tu,PHi

У Осота Ьзлка 0)А '

О

О0ОА

рхня О Кр^ниоя

. .._ 'истзнь

g5 'S

о

3

s?

и ta S

w

s сл

S I

Г§ 8

p

О I

3

M-

я

Картосхзьа А'й. Назви гоплавкхв.що знаходятьсл ira Dopxiiif! кодол! watni невода.

<

Ь тем1* днсертащ! опубдхковаш: иаступш робот и:

1. До питания дослхдження рибальськоу лексики в говорах Ниж-ньоГ Надп,л1прянщшш/Л1роблами украшсько? д1алекто.ки>15Г на суженому егап1;Те%допов1дай г ловхдоилань ХУI Республхканськок дха-лактологхчю! наради.-Житомир,ГЭ90.-С. 173-180.

2. Рибальськх проыисли козацького Запорожжя//Запоронжя в 1сто-р±г та культур1:Гез.допоа!дей I повхдомлеиь регхональнэ* пауковог конференцх!.- Запор1жжя,1991о-С, 19-20.

3. Рибальська лексика в говхрках Нчжньот Надднхпрянщинп за 1стор',1ко-етнографгчнш,ш джерелаш Х1Х-поч.ХХ стол1ть//Культура Приднхпровського регхону в контекстх загальноукрашсько! культури: Тез.допов1дей регхона/ыю! науковок конференцхх.-Днхпропетрэвськ,

1991.-С.99-Ю1. -

4. Лексша на позиачзння р1.3альського знаряддя та йог о час-т.ш.вживана в говхрках каддопрянських схл Каы"янсько-Дн1прэвсь-кого району/Дез.доповхдеЙ нау ¡совог конфэренцг! викладачгв I сту--дентхв ун1верситету,-За1^р1жжя,1992,-С.<±3-44.

5. Екстралхнгвхстйчнх чшники формування рибальська* термх-нологтчнои: системи /на матер1ал1 лэксики риба^ьства в говхрках НижньЛ Наддн1пряш:[1п:л/ //Соц1ол1Цгогстич1г аспакти су част г мов-нот дхПсногтх в Лхвнхчному Причорномор"г:Тез.доповхдеЙ г повхдом-лень. Р0спубл1кансько¥ науково» конф2ре1ЩХ1.-йапор1жжя,1992.-С.29-30.

6. Назви риб у говхрках Нижньог Надднхпрянщши /Дез.допоцг-дей наукових конфзренщй викладачгв I студентхв унгверсите;у /ви-пуск И/.-Загир1жкя,1392.-С.зг-35.

7. До проблеми становления укратнськог науково-виробничог термшолог1 * ^ибальства//Проблом<! украп.оько* науковогтехн1чно1 термхнологхГ.ГеаЛ-о! Мхжнародлог науково! конферснц11.-ЛьЕ :в,

1992.-С. 170-172.

8. Лексика на позначшня реалхй козгцького рибальзького про-мислу//2еноыен украхнського козацтва в контекст! свхтово! 1стор1К

х кулы7ри:Тез.допов1дей пауков о г кош{еронц11. -Херсон, 1992. -С.96-96.

9. Шжговхрковх вхдпэь1дники в рибальськ1й лаксиц1 Нижньог Наддн!прянцини//>.'-во~навство.-199^ С.63-67.