автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Семантика единства в современном испанском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантика единства в современном испанском языке"

Міністерство народної! освіти України КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІИ Ї..Г ШЕЗЧЕІПІА

їй правах pjroiwcjr Пйвпичко Гоксалага Дмитрівна

СШШПЗІА ОДНИНИ В СУЧАСІПП ІСПЛНСКІІЯ ШН Спеціальність 10.02.СЗ - ромаисіїїі новії

АВТаРЕОЕРЛТ ,

дагертаці І яз здОЗ/ття вчоного сгушпп кандидата філологічних наук

И її ї я

1 6.9 2

Poooya ишояава на кафедр) теорії ты пракгшс* вврекдеду pq-

mHcw-x мов Київського уиі верстату tu. Тараса Щавчзщф.

Шуксвжй керівник! каздадах філсадгічшіх payfy доденг ґмьиая 8.0.

ОфІцШІ оаоабідао - «osïop фикдагічззлс юу», професор І'ІІЛОР. її.о,

- кгздідат фідамсгїчгага ваук,

. . ' д-оцэні уруаоаа f.В. .

Яроаійна орші»І8ац)я« OqeofesssS дсрдагшкй учівзрсвіа?

Baxscr 8ІДЙУД9ТЬЄЯ - . Tfyj'étâ — ItlSg рову o' rOJ9,'3$

ка еаоїдааяі опоцІаді^оЕзняа! рада Д,098.їй.11 прз EftWouî^ зпііберевтегі їм. Тараса Щдаїбвка ги едоосш» 2S2Q17, gai*« Ôfâbjap Т.£02Ч»кка , Oy fi. 14.

8 даеергації» іаш twtaêoiaroics в вгуховів й№»огад^ yHlïSpeîVtiJty. - '

Автореферат відірл'шй —19952 ро^у,

йчеаий свлрзтар ‘ сивціад|»овапоІ ради , /¿¿¿<! < Лесе«« Е.|,

¡■.йндьдаг SUonopíiMBit щук,

ДГіЦСІіТ

Дисартація присвячена дослідженню сукупності різноманітних васоОІв вираження сегантіїка однини в су^іаснlu іспанській мові. Аналіз проводиться а позицій гс-орії функціональко-сеї/лвтичіянс полів /К!Л/, які відтворюють найбілци вовну та багатосторонню картину мови.

Актуальність дисертаційного даслідхеннп визначається зверненням до функціональної граматиси, а такси* до функціонального опису мовник пвиц. Сучасна лінгвістика прагне вивчати 1 описувати закономірності функціонування граматичних одиниць у взаємодії з вле-мантаїш різних мовних рівнів, які Соругь участь у передачі cul«ту висловлення. Це передбачав могшгаїсть аналізу в напряжу від форми до значення, а також у зворотньому напрямі від значення до форми. Такий підхід поєднуй аналіз снстс-іа мовних сассйів, які Оєруть участь в реалізації досліджуваних функцій, відтворсвашіх у иезі. ОсоОлиез увага гадається контексту ситуації мовлення у взаємодії 1а значенням граматичних одиниць. (Гункціоналмн граматика використовує для цього польове структуруг.аннп - опис структури ФСЛ у складі системи полів конкретної шви. Дисертація вивчає та опксуо ЗСПТ однини, яко в сучасній Іспанській мові практично т дослі;дана.

Об'єктом днозотаиійтог^ дослідаетт о гракадичні та лексичні засоби вираження одганн.

Новизна роОоти полягає з тому, пуз на матеріалі Іспанської мови ¡шаріло застосована ефективна штоджз - польова структурупання для вквчзвкя сензитикл однини. Сутністо цього напряму е Інтотровший опис ковігах варіантів, які передасть дану семантичну категорія. В іспаністкці одімва роеглядасться в теоретичних граматиках як гаре-яят множини, дається її нормативне використання. Спеціаяьні даолідаюннй на цю тану відсутні.

Катоп даної роботи о вивчання тз ошю структури' всп однини о сучасній Іспанській мові. Відповідно до ¡загальної мети в дк.сор-гації ставиться цяд кенкрагних завдань ;

1/ визначити сутність однини та И відмінність від інших зіга-івнь в полі кількості;

2/ визначати иіеда мікрополн однкші в складі иакроповя кіль-їості;

З/ проаналізувати будову мікроігалд, виходячії з граштітого та іексичяого скачаная однини;

4/ встановити конституенти, ЯКІ ПІДНОСЯТЬСЯ ДО ріпних МОВНИХ рівнів /граматичні, лексико-граматичні, фразеологічні - словотворчі/;

5/ розглянути взаємодію рігноріаиеши конституентів, з такоа зв'язки а іниими мікрополяш кількості, а також в різними ШІ.

У відповідності а загальною метоп 1 завданнями дослідження ваг захист виносяться наступні положення:

- ФСІІ одниші є мікрополєм по відношенню до функзЦоналадо-ое - ' «античного макраполя кількості, мав ускладнену структуру. У вира-дени 1 однини беруть участь одиниці рівних мовних рівнів;

- ІСП однини складається з деох тісно взаємопов'язаних модифікацій - лексичної та граматичної, кожна з яких має самостійну структуру із своїм центром, навколоцентровими зонами та периферією. Лексична модифікація утвориться лексико-фрагюологічгашй іа словотворчими засобами, а граматична будується паБколо Гршла-■гичної категорії одшшн;

- конституантами обох модифікацій є одиниці як з скспліцитнов, так 1 з ішліцітісю семами однини:

- польовий характер дослідаувашіх модифікація проявляється з

існуванні перехідних явищ мім другими Шкрополями а складі загального ноля кількості, а такогя а іншими функціонально-семантичними палиш; .

- семантична структура значення одкшш крім нумеральпого ч« квантитативного значення мояэ мати додаткові коннотаціІ.

Матеріалом дослідження стали худолиі твори Іспанських та латиноамериканських авторів, а такод дані суцільних вибірок а Іспаномовних тлумачних, синонімічних, науково-технічних, фразеологічних словників. Картотека, зібрана на основі аналісу текстів художньої літератури, складає 3440 одиниць.

Методи дослідження. Обробка матеріалу проводиться в микронному плані. Головний принціш дослідження це - функціональний аналіз. Комплексний метод, якій використовується в роботі як основний метод лінгвістичного дослідження, поєднує польовий підхід э компонентним та дефініційним аналіБок, а також передбачав використання коитекстодогічного аналізу. .

Теореягма цінність роботи шлягаз в тому, що застосована з ній методика мол» становити певний внесок в активну грашткку Іспанської мови, а тшсод у розвиток функціонально-семантичного аналізу иоии, а це значить у вирішення задачі комплексного вивчея-

- З -

яя головних аспектів взаємодії та функціонування різнорівневнх одиниць гри вираженні найбільш важливих понятійних категорій, б даному випадку, категорії однини.

Практична значення дисертаційного дослідження полягає в тону, що його результати можуть бути використані у викладанні Іспанської моей, в курсах теоретичної граматики, лексикології, стилістики, при вивченні образних засобів худодльої моїй, а тзгсоя в курсі перекладу. Матеріалі! роботи можуть бути використані б дослідженнях порівняльного характеру, а також при сісладанні методичних розроби; та учбових посібників а іспанської моей.

Алрсбація роботи. Результати дисертації обговорювалися на IV науковій ксн$зренцП молодих вчених та спеціалістів факультату Іноземної філологи Київського університету /квітень 1989/, а та-гсол на кафедрі іспанської філології; відображені в тезах: 1/

Зсесоюзної конференції "Іуніщі спальні та семантичні кореляції мов-зих одиниць”, Київський університет /гаїтень 1989/; 2/ Міжнародної «іфсренції "Проблеми нов для спеціальних цілей, наукової та про-(йсійпоі комунікації", Київський університет /травень 1902/, а та-сож у чотирьох публікаціях.

Структура рсботк. Дисертація складається їв вступу, двох глав, іисішвків, бібліографії та списка цитованої літератури.

У вступі обгрунтовується актуальність дисертаційної теки, фор-¡улшгься задачі дослідження, викладаються головні положення, які ніносяться на захист. Визначається теоретичне та практичне значеній отриманих наукових результатів. Розглядається математична, щгічзів та лінгвістичне трактування однини, вказуються їхні іідиінкамі.

Штештиса оперуй тільки абстрактним числами, одпиці Ідловідав число "один", найиеігоз а цілих натуральних чисел. По-ятійиа категорія однини входить у склад понятійної категорії Ількості, в логіці виеяачзет>.ся ял окрздю тз обмежене в просторі з часі тіло, річ, явще, екє протиставляється інеим одиьичшік рєдметам та загальному. Звідси елі дув, цо погатійггз категорія од-кіщ не тільки вказуо на існування окремих один від одного продажів, явиц, але я відрізняє один об'окт від другого, виражаючи рк цьоиу їх неглаторні, іядявідуальні риск. Загальне не 1спуе Саг циничного, так як одинично без сагальаого, наступно» лаїкоп ulc sasawrws категоріями вяступгз особлив®. Логічна категорія кіль-зеті та шк?а кількість не готожзі, аяхе вона ю-рівному иірааг-

ються № тільки в різних мовних системах, але й усередині окремо взятої системи. Де стосується й одітни. С.О.Шзачко, ¡^слідкуючи мовне поле кількості, вказує, що семантичні компоненти значения кількості гаввди відповідають ознакам логічного поняття кількості. В мові значення кількості виражаються за дотоігагою морфемних, морфологічній, лексичних та синтаксичних засобів.* '

Важсо визначити характер залежності лексичної та граматичної секи, їх веасмообумовленість. Так, лексичне значення передав не тільки матеріально значення однини, але й Оееліч конногативних відтінків, які накладаються яа його головне значення. Лексична значения Еираяаб відношення людини до даного денотату, а таїсож його оцінку однині! через конкретний предает. В цьому випадку проявляється емоційно-експресивна та оціночна коннотадія. Граматична значення одншш передає протиставлення "один" :: "Сільке ній

один", воно абстрактне, виражається граматичною ютегорією числа, не відображає ніяких додаткових характеристик денотату.

У вступі аналізуються головні намові праці, в яких розроблена 1 викладена теорія ФСП /див. роб. В.Г.АдмонІ, 0.В.Бондарка, О.В.Гулилі 1 е.Л.Шендельс, Г.С.Щура та ін./; а також праці, в якя-т широко використовується теорія ССП для вивчення засоОІв вираження кількісних відносин /дав. . Е.Б.Акуленко, Л.Х.КаСальеро діае, її. Д. Климе еко, О,Я.Букреева та 1л./.

Перша глава присвячена дослідження граматичних засобів вира-люння однини. В сучасній граматичній науці число Іменників розглядається як граматична, таї«: і лексико-граматична категорія. Відмінність форм одйини 1 множини іменників створює шві семантичні відтінки значень слів. Числові форми можуть передавати ве тільки кількісні відносини, але я набувати певного якісного характеру. В деяких групах Іменників Іспанської мови дамае лозної відповідності ніж граматичним числом як мовно» категорією та кількісними ознаками в реальній дійсності. Ця невідповідність порушує взаємозв'язок числових форм однини 1 множини.

Існує 1 традиційний розгляд числа як чисто граматичної категорії, яка виражає тільки кількісні відносини, являє собою опозицію однини 1 невизначеної множини. Дана категорія виражає голов-

* Швачко С.А. Языкяше средства выражения количества в современном английском, русском, украинском пэхкад. - їїяев: Вгаца т., 1281.- С. 13-15

. - б - .

19 протиставлення "один" ¡s "Оільша нія один". Граматична іясло являв ооОов один а багатьох спосоОІв позначення в мові по-¡ятійних катагорій одіп'.гсн і кпохішя.

Граматична иодафікація ССП однини будується навколо граматнч-гоІ категорії однини імшшккз. Неозначений артикль взаємодіє з юркоа едздшк, він вживається о іизкнішаия, які передають поняття аккратзаі однкші а одна! сгорояи, а а другої - несе в собі харак-ерястику невизначеності Іменним "один з багатьох", ца аСстракт-УЛ рредсгавдає« всіх об'єктів одного класу. Неозначений артикль un una/ практично Ішілікуа значення сіягулярнссті, співпадає ¡за фор-оа з "куюратиЕон загальної ыови" /термін О.Й.ЕукресюГ/, часто овг.’Ядазтьсп як його суЗетлту?. НзсзначшшЯ артикль утворює еону ересікзння двох центр 1а поля однини. J неозначений артикль, 1 нуиервтіга загально! шви" /кількісній числівник/ можуть сполучз-каз з (мгдошми і а »толіваккаїд» ткну: decena,- centena і г.д., еге/РЕ"-'! 1 в одноуу і в другому випадках значення одітни.

Орлина в системі іспанської иови шіяв сп&ціальних шрфем ви-зяояиа. їсиуо ряд 1 кавників у ¿юрмі однини, які закінчуються на з в ненаголспзясму складі. Вени нэ г^иігать закінчення в формі аотави , так як цього "псовдолоказника" - флексії -з достатньо ся того, ros на міняти-форку а оСої числах. Зняітя двозяачності у Ідяошзкяі до грзшгичяаго числа аідбуЕзапсч за рахунок артиклів j контексту. До слів цього пгпу відносяться: 1/ складні ішнккгаї, гвореаі га скойся дієслово + іменгоз з фориї мислиш: еі/іоз srtaplunos, el/ісз raecaaulos 1 т.д.; 2/ назви днів тіташ І/Іоз iunss, el/іоз rcartea і т.д.; З/деякі слога грецького доход->гаш la/las crisis, la/lag dosiq 1 г.д.; Л/ Ішниикп, які кэють ікінчвяия ка -х: el/іоз fsnix I т.д. Садя я нэгла віднести слова, кгахнім »юмдаяенгоы яких а ікфіиіяш діссдосз, особова форуз. смозз изо одна з фори особового эаЯмэянюса: el/іоз hazflsrrefr. /loa вепаріепіз, sl/log correveidiles І т.д. Ця група елі» зга-ктеразуотгея геядвнцієо утворення форми изожвки за вакшвяя bskbou ; Юз oorravoldilss. Незражарчз яз те, ко вказані групц єнеяяів ;¡9 изоть мор|ологічзп!х тю:жзши!Іа одш'ляї тз шсхяня, еэ-йорадаргь значеная оддаии/ішит щ яашагоя артиклів t¡> кс:ї~ №ту, ■ - .

Віияїсть кяннляїз 1стзсько| ішм еШеозтзся по вдаси £3 Пцаззшц кредаизш. СзріЗ одяш вкааув гд ?о, гр дзгоїат подало «ільвосїі одного exaetnwps sflo яагязгз цілей клас осчийтазадь-

них іменників. Ваачвнкя одним може виражатися неозначеним артиклей: un libro, [un solo libro, frente a dea), який також передае значення "один la de algún libro.* Опозиція однина/множииа

повністю реалізується тільки в рамках категорії визначеності Іменника. В Іспанській меві означений артикль тісно пов'язаний з о0~ числлазальністю іменника. Сама наявність означеного артикля о обов'язковим компонентом форш обчислювальності, при якому однина 1 полікує ОПОЗИЦІЇ) множин 1- Другий компонентом форми s флексія Іменника. Оорма шюшикі виражає неьизначену множину; los libros, в ВЧІПІ флексії відображається одинична або мнежшше значення числі ¡шика: un libro - dös libros.

В Іспанській мові, сі с 1 в будь-якій іншій мові, можна виділити.-категорії ’ обчислювальних 1 неоочиелввалышх Іменників та відповідно слова, які ct.ilпесться або на змінюються по числах. Загальновідомо, що відповідно до даного твердження виділяється двГ великі підгрупи Іменників, які по-різному відносяться до граматичної форми числа: 1/ вваємообушадені форми Із значенням однини аЛо множини, цю rpynj складають тільки обчислювальні іменники; E/варіант форми числа однини або множини, Кореями! форма . ' відсутні, протиставлення "один” :: "більш ній один" порушується, ворми іменників несумісні а поняттям числа як міри кількості.

Центральну зону граматичної модифікації заповнюють Іменники singular і a tantrn, які в».; заюгьсн тільки у формі одішни. Грамзтич-. вд Її визначити важо. Цю групу слів складають Іменники única. Воші являють соВои унікальні в своєму роді предмети, що зумовлено реадьнею дійсністю /екстралінгвістичними факторами/, а такая позначають абстрактні поняття єдині в своєму роді. Це пояснює відсутність у них категоріальної співвідносності. Вказані Шеиншш майже ааввди оформлені одниною о означеним артиклем: la tierra, el*-agua, el ruturo, el porvenir 1 т.д. До даних слів приєднується власні імена, які позначають абстрактні поняття та характеризуються цілим рядом специфічних ознак: el Diablo, el Destino 1 т.д. Сюда таїюж відносяться слова, які визначають соціальні поняття ; la television, el telegrafo 1 г.д. Форма множини цих Іменників пояснюється еиклкчно стилі стичніші потребами. Екааані слова заведз вживаються а означеним артиклем, який вкззує ш те, ¡до поняття, які містяться в Іменниках гавдда конкретні та індивідуальні, кэ

* Seco R. Ltmual de grairatioa española. - t&drldi Aauilar, I960. - Р.5г.

госилюз значення однини.

Власні Шана за споеи природою о зігсиїагіа tantum, передать іпачешт "абсолютної одншш", не І мплі кутать шіохішн. Трапляються ■нпздки оформлений власних 1 нон шохшои, але вона відрізняється Ід іякшіни загальник Імен. Так, прізвища завжди мають словоформу дшши, мистпшість передасться за допомогою артиклів. Аналогічні рпчіши, які оСумсшісють вгавання однині; у географічних назвах топмііїлп, гідроні мі в/¡ ifedrid, Barcelona, tillo 1 т.д. Ечасні иена, які погначапть деяку сукупність політичних, здчіністрзпш-ії!С с-дитіць, ¡паш гір, долин 1 т.д., подуть кати форну ішохшвд, та пзредао множину а єдності, 1 :т передбачає множину одних І тик ’них об'єктів: las Alpes, las Azores і т,д. . ,

Першій пласт периферійної зони складається ■ з речовинних та Зстрзктшп: іменників, які позначають недаскротні явищ. Де Імен-їки sina’Ularia tantuin, nul ке піддаються рахунку. Форка одівши гчовпяшпс Імєгаппсів, погїавлена значення одиничності, так як гдь-яку речовину неможливо тучно Еіі.міряти. Егазані Іменники позіпають рівні види речовин; el oro, la porcelana, si vino 1 т.д. •pita однини даімх іменників міститься в семантиці 1 не може Сута ролятон форм: мнояашт, яка використовується для позначення: сортів, видів речовини Entretanto, ml anlgo, al ralherido, se bsbido varios renes y habla entusiasmado ... /S. Feijoo./;

для позначення великої кількості речогпни: Wo pienso marcharme nque ma cubran las agu3': /J.L. РайюсоЛ Абстрактні Іменники

редаоть особливе дєквантвтивне значення, nice в мові вигадається іЗІльнои формою однини : el ачіог, 1а hermosura, la bondad 1 т.д.' :траі:тн1 Іменники, які виражають емоції, почуття мояуть утворюся форму множини, та вживається виключно в експресивних цілях, їаному випадку, форма множини виражза Оільп конкретне значення, с форма однини: la ira - las iras /actos ds ira/ l т.д, В

ганській мові Існує ггупа Іменників, специфіка ягепс полягає а ty, що в утворенням форми шюжпш змітаються її семантичний ст: la letra - las letras 1 т.д. ВІдОуваоться процес лекси-

ІзацІІ плюралісз. Форма мнолзпга десемзнтизуеться, набув ос сло-ворчої функції. '

Не мають форми мнолиші Іменники, які називають деякі науки, и мистецтва, професії) 1/ la pintura, la anatomía, la abogacía .д.5 2/ терміни та нагва полігічних, наукових 1 т.п. напрям-

- В -

Ris, які мають суфікс -іseo:impresionismo, realism-,, idealism) 1 т.д.; 3/ назви хвсріб: sarna, tisis, colera 1 T.tf-s 4/ назви видів спорту: tenis, gimnasia, rataoion 1 т.д.

На віддаленій периферії знаходяться збірні іменники. Граматичне вираження збірності полягве у вираженні множини як єдиного цілого, звідки слідує Іх оформлення одншюв. В іспанських збіряиг спостерігається тенденція до надбання числової корелятивності. Вживання у формі однини аміиш характер сукупної миншни, вирояао" дистрибутивну множинність одиниць-сукупностей: muchedumbre -muchedumbres 1 т.д. Іменники, типу: vacada, jefatura, campesinado 1 т.д. о дериватявтіми збірними Іменниками, вони являгаь собов домінантній гас 1C вираження категорії збірності. Конституентами цього пласту с наступні Іменники, які: 1/ називають сукупну множину живих Істот: bandada, grey, retino 1 т.д.; 2/ представляють об'єднання різного роду: junta, muchedumbre, asamblea 1 т.д.; З/

містять у своїй семантиці Інформаців про чисельність предметів: abundancia, conjunto 1 т.д.; 4/ формують уяву про форму предмета сукупної множини: irontoh, hilada, lío 1 т.д.-, Б/ називають явища природи: mar, selva 1 т.д. Предмет, виникає в нашій уяві га допомого» збірних понять як єдине ціле, в реальності можна розділити на складові частини. Однина і шюжиш тісно переметені в семантиці цієї групи Іменників, в плані змісту яких завжди міститься еєма "икоеттюсті", а в плані вираження переваяа® граматична форма однини. Поняття збірності дуже тісно Пов'язано 8 поняттям множинності. Сама множина може бути 1/ дистрибутивною /роздільною/; . 2/ збірною /об'єднувальною /; 3/ контінуумом. Серед збірних Іменників особливо треба виділити Іменники plumlia tantum, які маять тільки формі' множини. До цієї групи входять іменники, які називають: 1/ предмети, що складаються а двох частин: los lentes, los anteojos 1 т.д.; 2/ узагальнені поняття: los viveros, los modales 1 т.д.; 3/ Ігри: las damas, los dados 1 т.д.; 4/ топоніми: Bruselas, Pirineos 1 т.д. Вказані Іменники передають різні відтінки збірності, зберігаючи логічний зв'язок з множинністю. Іменники summation plurals, які позначають складні предмети, елементи яких пов'язані один з одним так, що. не допускають незалежного пересування. Вони позначають не множину предметів, а предметну множинність, мають тенденцію вживання в формі однини: tenazas - tenaza і т.д. У мікроподі однини збірні Іменники займають одне з головних Місць, Ідо обумовлюється їх семантичними та граматичними значеннями. В се-

мзнтиці збірних Іменників пэр9пл1тахтьсп поняття одиничності, збірності, множинності. Сорми однини 1 мяоданн п багатьох випадках гублять сйоп квантитативну.актуалізацію 1 тільки пі-знзчають сукупність об'єктів, явищ. План впрхт.епня не відповідно плану •змісту. Збірні Імєшшші передають значення ш: об'Р.тпувадіпої, так 1 роздільної множинності. Тільки в г: ¡avoir пі об'єднувалио І множинності, у сполученні а дісслсвом-присудком та означенням в однині вони являються елементам« ССП одіпші.

Значення одшіяи та збірності може передаватися рігниш формами числа одного 1 того ж Іменника, а такоя за допомогою лексичних засобів. Можливі випадки, галі форма однінш мао два значення вбірності та однини, тобто видове та родова поняття співпадають. Copia одішіт ікдсуо га одиничний предает, а фориа Іятожтт мас І збірне значення, 1 значення множинності. Диференціація збірності та ‘однини шле підсуватися за допої,toroa лексячішх "доповнюванів" /un егзпо de arena/.

На периферії суОполя знаходяться "бінарні словіЛполученкя" тл-пуі mucho campesino, torta mujer 1 т.д. Названі слопосполучеяня складаяться з квантитативних займенників: mucho, tanto, cuanto, todo та обчислювального Іменника в однині, яке вживається в збірному значенні. Де явице демонструє полісемантнчність граматичної форми однини.

На дуже віддаленій периферії знаходяться Іменники, які вживаються як абстраговані представники цілих кланів предметів. Означений артикль мав кількісний характер, містить функцію, що узагальню® поняття, виравдяе Іменником, якій моле мати форму множлни. Однина в даному випадку розглядається як фзрма загального числа, Ішіваеться а узагальнено-збіряому значенні, ця активізація едиіяя-ня однини обумовлена взаємодією двох мовних рівнів - лексичного та граматичного. В граматичній семантиці однини можна виділити семи "одиничність” та "узагальненість", ворма множини по семантиці відповідач формі одшініі, відповідно П не можна вважати категоріально». Можлива взаємозаміниваність форм числа. Часто подібну форму числа розглядають як форму загального числа, колії одночасно присутні ознаки 1 однини 1 множини, це не дозволяє визначити дане явище як одиничність чи множинність: і La nobleza del hombro ез la memoria! /J.Martí/. Оориз іменника з нульовою флексіеп передач множинність, це протиріччя між числовий оформленням та кількісним змістом виражається загальним числом, яке знаходиться па вищому

рівні абстракції та імплікуя нешзлачену множину. Означений артикль у кі лы;1 cnlíi узагальнюючій функції молз вливатися а речовинними та абстрактними Іменника!,и, коли воші яярагаить найбільш щирої;»« об'єм поняття. Граматична опозиція одншп/мноивна стирається при дистрибутивному отшванні фэрчи однини (мзшшків. колії воли позначають не реальну одиничність, з шіотану однакових предметів, які о у кожного: Las mujeres iban secándose las .laurinas con el rebozo /0.Alegría'. % '

В загальне значення функціонально-семантичної категорії кілі-кості входигь тако* категорія обчисиговальяості/неабчисішпльності. Обчислювальні Пютішші позначають предмета, які можна перерахувати, гоїш являють собою дискретну /п?рерва.ну/ кількість. Піл несО— числлиалыпши іменниками маяться на увазі предмэти, які перерахувати неможливо, вони являють собою недискретну /неперзрзану/ кількість. Дискретну кількість ножна встановити за допомого» рахунку, а недиокрєтну - sa допомогою виміру. Одиничність s різновидом множинності, входить до неї як конкретизована поняття. Це зумовлено тим, цо кількісна конкретність виражається обчислювальною одиничністю, а кількісна неконкретність - в узагальетшо-зСІряій та абстрагованій одиничності. Обчислювальність часто отогожшоеться s конкретністю, а необчислювальнК^гь в абстрактністю.

У дисертації зроблена спроОа встановити критерії оОчислвваль-ності/необчислювальності на лінгвістичному рівні. Для обчислювальних Іменників ца наявність категорії числа, опозиції означеного/неозначеного артикля, сполучення з кількісними та порядковим числівниками. Для необчисллвальшх Іменників це відсутність категорії числа, наявність опозиціІ нульовий/неозначений артикль, ие-моллизість сполучення з кількісними та порядковими числівниками. На здатність повначати кількісні характеристики іменників впливав їх співвіднесеність з визначеною областю екстралінгвістичної сфа-ри. НІ один з названих критеріїв не є універсальним, точно визначити характер іменника можливо ліяпе в контексті.

Ваша задача - встановити здатність необчисяювальгогх Іменників передавати значення однини. ИеоВхІдно враховувати той факт, цо маха між обчислювальністю та неойчислювальїіісхх може прогадати не між словами, а всередані одного слова мі* ґіого лексико-coj,’античними варіантами /іїСЗ/, які становлять елементарні значення лексеми. Ми провели дефініцішш аналіз групи слів, в семантиці яких виявили обчислювальні та несбчисяпваяьні JÏCB; expresión - l/r*presenta-

oim sensible, ecn palabras, gastos, «te., de- 1« «leas, loa deseos o los sentimientos-, í/ \v-,libra o frase /M.l.tol tner/. CCJ-чнслгЕалшій ЛСВ завжди характеризується звуженням семантичного об'єму та конкретністю, має співвідіпсні форми числа.

Встановлено, що необчкелтташії /реномгтгі та абстр?ктні/ lMfiiiíiirai ммугь перед-изти аначонтш однини па допомогою трьох словосполучень: til da 112, де Мі позначає кілїкість, а N2 -субстанцію. Словосполучення N1 de IIP- може передавати рначення: 1/ догпфІкаціГ, де Ні можуть еаміїтвати назви фігпчних тіл та одиниць він”.1ГУ ваги та об’єму: una taza di- te, un vaso dé curve-,?.a 1 т.д. ¡

2/ ііаритиваці І» де в погиці! 111 впиваються Юлькісно-рпадільні Імєішикп: і.!П cacho de tocino, una porr.ioh de jarcon 1 т.д.; 3/ кшігтуракня - "оеоСлит мояно-гсаушвя комбінація", абстрактне явища абстрактно ділиться на частини: ur» fragmento de vida, una parte de cultura 1 т.д. Вибір того та Іншого словосполучення вале-зиїть від властивостей субстанції.

В другій главі дисертації досліджуються лексичні засоби вира-ненпя однини. Ми спробували виділити квантитативні та нумеральні семи в семангачітх структурах рігшіх лексем. Аналіз багаточчелен-шї текстів дозволяє виді літи лексему uno, яка утворив декілька омонімічних слів, паз'я гай їх аІдшлюняям конверсії, кожна з яких гає ЛСВ, які не еаажди передасть значення "чистої однини". Неможливо чітко сВмємити Ііпо-аргикль, ІІПО-ЧИСЛІВИИК, ипо-іменшік, uno-прикметник та ипо-вайменшік, . гак як ці лексико-граматичні ¡маси слів легко переходять один в другій. У роботі ш розділили дані омонімічні слова на два блоки: uno - артикль/числівник та uno

- Іменник /прикметник Гвайменпик], ІЛю-зайизяїгок ми розглядаємо в системі uno - іменник /прикметник,. так як uno в тій чи Іншій функції маа тік граматичні властивості. Ипо-яаймешшгс, крім сет "невизначеності”, наОуваз семи "бегосс0овоет1,\ цо значення протилежне нумеральності: Cualquier día se puede morir uno y todo cato queda en el aire /F.Silva/. В семантичній структурі uno-Hfemiwta в’являється ceua "вибірковості" - реалізується модель словосполучення: uno tsing.] de N Срі.і, де uno вживається тільки з одигаї, a ti - це імешти, який позначав дітекрєтну множину денотатів; Este era uno de los motivos de que hubiese propuesto a Olivares /León-Ignaoio/. Uno часто може вживатися в ролі "слсва-аамісника", або субститута, для розкриття такого uno необхідній широкій ¡ссн-текст. Точна значення одівши передай uno-числівник : El truco

invertido derrostra язг еГіоаг en las tres estaciones dé Retiro, trabajadas sucesivamente oa.la jomada, durante un invierno, una ргіпл'.’ога y un verano /J.C.Onetti/. ; та un /una/ - артикль y квантитативній функції: -¡Una peseta, por amar de Dioa /I.Alvares . da Toledo/. Складові компоненти першого та другого Олоку ігоауть набувати домі куючого значення "невизначеності", сема "однини" Відходить на другая aran, наприклад: tJna madrugada na despierto oyendo mover los sillones /S.Feijoo/. Лексема uno нас широкий діапазон валентності від нульової валентності до здатності Суіи членом рівних фразеологівованнх словосполучень: uno por uno, uno а uno l т.д. Лексема uno, актуалізуючії квантитативне вначення один- • НИ, М0*9 доповнюватись ІЕШШ семнші компонента;«, які передззиь поняття: "едшшй", "цілісність", "єдність" 1 т.д.: Son сопи uno,

¿verdad? /F.Silva/.

В Іспанській нові є велика група слів, сО’сднувалько» ознакою яких являється семантична основа - фонове значення одниіш. До цієї групи належить синонімічний ряд лекоеші uno: singular, solo, un і oo, indiviso, unitario, simple, idéntico, igual, equivalente, aislado, señaro, unidad 1 т.д. Як показав аналіз, нейтральна з па---ченнл однини иістять такі слова пк: Único, solo, singular, які Слизько роатаиоваці до центрального слова uno. В тексті вони вдатні передавати аідааігая, які можуть втрачати зв'язок в кількістю: ... la fiesta única у la suma de gente joven c¡ue se . поз їй pegando a medida que flvanaabMios, para ver el renánano /S.Fqí joo/. У семантичних структурах лексем, які віддаляються від рлвчового слова uno,.'шиться на увазі синонімічні'ряди лексема uno/# Кількість дефініцій вшикується, домінує кошюіатішпе значення однини. Значення одниіш даних яоксеи можна кваліфікувати ва тематичним принципом: aislado, separado передають вначення "відокремленість", "роз'єднаність"; recogido, solitario - "відчуженість", "емкнутість"; ornitar.Q - '•ізольованість”; oálibe, musito - "неодружений”, "вільний"; desamparado - "попікутиГ:". У конкретному контексті досліджувані слсоа навувапть двох преваїрсшнх виачекьі %/ "самотності"; 2/ "вшііїтковосг 1". Незважаючи на те, що вказані вначення е домінантними в сешнтичягос структурах слів типу: solo, singular, único воші аалишают{.ся -канституентчми ШІ однини. '

В НЗЕКОЛОЯДеріІІЙ вені 'ЛЗШГШОІ Ц0Д1іф11ї£ЩІІ РОЕЇШ))ОЬУЇ??ЬСЯ' ваймантгаки у $ормі однкет. Ца оооОо&І, присвійні, Екааївьі, питальні та неозвачані аайиеншііи. Та«; вайнецшаш єн ¡ oads uno,

cualquiera, quienquiera знаходяться в гоні перосікання а полем млоМини. Воїш реалізують дві можливості: пказувть ¡їм одітну та

Індивідуальність членів з урахуванням множили, пка охоплю їх, 1 навпаки, - шгмна мнодтіу через Vi поодинокі «латі. Па'і.л uno-чарез індивідуальне передае поняття цілого; cualquiera, qubnqiora-Інформує про будь-який довільно лгяпй член МНОЖИШ, підкреслити в топ же час його Індивідуальність, окремість.

До лексем, які передають фоново значення однини відноситься порядковій ЧИСЛІВНИК primero. Порядкові ЧИСДІШЕГ1! являються абстрагованими показниками місця з ряду однорідних денотатів, яке ріпне одиниці. Порядкові слова, реалізуши сену '’оишни", імндіку-вть кількісну предстамоніпті класу. Сполучання ol libro tercero Інформує нас про книгу, яка займає троте місце після перго« двох.

В семантиці порядкових числівників доиінуо д»1‘9реіщ1Піга cera ’’зазначення конкретного номера референта", о цього едідуо, и.о тільки primero містить "чисте" значення однини, так як називав порядкове місце N 1: ...apenas oyó 1а primera nota de la nueva

ріога..,/J.L.Pacheco/, В контексті prinero моле доповнюватися якісно новими значеннями - "кращий", "головнігіГ, "перссікасний” І т.д. Наприклад: la primera persona invitada fue Isabel...

/S.Foijdó./ Порядковий числівник primero в морфологічному та синтаксичному відношенні не відрізняються від прикметника, але у Відношенні Л9ИСІПСО-СЄЮПТИЧЇШХ особливостей ВІН СТОЇТЬ 0J3CT49 до КІЛЬКІСНИХ ЧИСЛІВНИКІВ, ніж до прикметників.

Іспанське дієслово такол може актуалізувати фзяезе значення однини. Видові можливості іспанської мови досить широкі.В предикаті дії можна виділити значення однократності, багатократності, дистрибутивності, повторності, тривалості 1 т.д. Рядові -значення виражаються не тільки через систему морфологічних засобів 1 мояуть Оути ноа'яваяі не стільки з характером дієслівної лексемі, скількп з модифікацією II значення під впливом різних лексичних специфікаторів /індикаторів/. Дів, яка відбувається окремими порціями, можна вважати дискретно», відповідно можна виділити однократність дії. Будь-якій видовий комплекс містить постійні та змінні структурні компоненти. Постійігаш структурними коитоненташі мікрополя однини о часові форми Freterito indefinido, Pretérito perfecto, Pretérito pluscuamperfecto da Indicativo. Вказані часові форми взаєшдівчтг а перфективним характером дієслівної лексеми, - це значить при підтримці внутрішньої лексичної оОумзвлешгосгІ, зирз-

кшоть видове значення однократності. План вмісту однократності складається s с su: кратність, парфективність, локалівошність; St abrió la puerta y asomo un tipo de cara risueña /А.Ferros/. Iunap-факітзні дієслова дія виражений эначання однократності вживаться і пераШитіюї структурними кошоиэнтамк. Цо алецанти зовнівньої лексичної обушадваності - індикатори однократності) da un salto, de un sorbo, una sola vez 1 т.д.; Se towá la copa d® un trago... /А.Perras./ Лексичні Індикатори однократності а перфективним:: дієсловами служіть "гіперхарактернгатора«” /термін ї.Г.Попової/ видового значення: La criada oemí la canoa la de ur. portazo

/>.Alvaros da Toledo/. Однократність иода передаватися описовими, діеслівно-іиенішковши словосполученнями, да іішншікк вдаваться б иеоаначетрі артиклем в квантитативній функції. Особливо продуктивними о моделі; dar + її tsing.J 1 haoar + N Csing.l, які ивлявть собою лєксико-граштйчюій вас 10 вираження одншш. Вдавані сю-Еосподучааня більш дифаракційоваш, ніж просте дієслово виражать Кількісну характеристику ді!, в даному випадку, значения одшши. Вони иакуть позначати дії; 1/ паа’явані в ааравиы спрнйнягтяы; Inas та lanzo-una mirada... /B.P.GaldQs./¡ 2/ пов’язані в дастику-ляціее: Иіса m amabilísima reverencia.. ./B.P.Qaldo'a./; З/ звукові дії; Al conocerme, Inés dio un grito da alegría /B.P.Galdcs/; 4/ пов'язані а нзнасаишш удару: El hoisbra da la nariz da fresa ma dio una palmdita cariñosa en la таз illa... /I.Allands./ Одноактні сть ыоаэ взаємодіяти la аначанням початку дії, до того s це "початковість" не ділиться на фазц, а сприймається як єдино ціла; comenzar a llorar 1 т.д. Ци виділяємо три група дієслів, у свшн-кгці шанс виділяється фонова сеш однини; і/ діаслова, які називз-ить дії - пересування, до одон крок вважається одиницею рахунку; galopar, caminar 1 т.д.; '¿/ дієслова, екі називали. фізіологічні процеси, де одиницею дії б оди© мускульне скороченняs trabar, escupir і т.д.¡ 3/ дієслова, які називають короткострокові дії; saltar, arrojar І т.д.

Значення шттовості дієслівних лексем посилюється SOEHlCHlíK дэксичшпш Індашторами, які грають роль перемінних структурної кошонантів даного видового кашлекоу. в ролі лексичних специфікаторів іедуть виступати; 1/ прислівники; inr.isdiatartontc, siibitaranto і т.д.; La пшіоа caso iraaadiataniente /L. Espinosa/j 2/ прислівникові стелі словосполучення; da golp&, de repente 1 т.д.г De rípante día otro grito /Ц.A.Asturias/.; 3/ фразаологіча; од:;-

¡гііці! en un dos por tres, en un abrir y cerrar do ojos 1 г.д. Gem однини в семантиці дісслів - фонона, вона вліівзсті-ся паралелмго з такими семаші як "птіодасть”, "раптовість". Специфікатори миттєвої дії, із кагалі мще, допошпзсчіісі часовою визначені сто відчутно зшивають на актуалізацію кількісного значення дії.

Вєягасиіі пласт лексичної шдн$!кац1І утворюють *їраз пологі пні одиниці /ЕО/ з сомшім компонентом "один", які можуть передавати значення на зв’язані з кількістю. Під ТО слід роа^іти стійкі словосполучення, а також прислів’я та приказки. Лексеми uno, solo з складі ФО можуть передавати значеня: 1/ "самотності": como la иаа, irás solo que un hcngo 1 т.д.; 2/ "самостійності”; ya sabe andar

colo, por sí solo 1 т.д.; З/ "одпочзссеостГ': por am їссл, ccno un solo iiombro ! 7.Д.; 4/ "часової швигчіачгиссгі"! on un punto ’/

hora, en una de esas 1 г.д.) 6/ "паз’калпюсті": una no es ninguna: ЗУмиттсвостГ': iodo fue uno 1 т.д. Лексемі uno, solo при псвиом7

псресешісленні втрачають сену "однини", нгСувапгь якісно нових значень: tragar шта :шу garda, hacer una buena 1’т.д. 00 модуть

передавати співзідистеїшл одіінігиого , гагального та особливого. Наприклад: buscar una aguja en un rajar, la oveja паз ruin ha de

ensuciar el tarro і т,д. ЗО модуть відображати протиставлення uno . 1 otro: una cosa ез c:on violín y otra cosa es con guitarra. Uno

часто а основою прсс.'иставлешш una::dC3: una vana y dos vacías.

Коїпгатація однини у 20 шо нейтральній характер, П межи ¡сваліфікувати як культурну гссннотзцію. Весь вираз з компстнташ! Uno, solo s мжиотовмпш. .

У висновках чітко представлено МІ одшші сучасної іспанської МОВИ, Підсумовуються ГОЛОЕНІ теоретичні результати ДОСЛІДЧЗКНЯ. Мікропояз одіпнш творить едіга з елементів макрошяя кількості, з якому воно протиставлено иіісрсполю множили. Однина маемопов'язаяа З' ПОШТТІЙШІМЯ /логічній«/ категоріями: дискретності/ иедискрет-ності, означеності/неозначеності, оСчііслоааіьності/несСчисшивзль-ності, План змісту мікрополя одішго! аигнзчзаться мовною сеьшітич-нов функцією, a cam морфологічнев категорією - категоріальнім значенням однини. Глал вирплення складається з різнеданітннх сполучень морфологічних, синтаксичних, мовотворчих та лексичних засобів.

Головний зміст дисертації зІдоОражего з наступних П70лікац}сз:

1/ К вопросу о структура микрополя »дпгагшоста я ;!стг;пксм

їши.-ii /■' Суиадасиьшшс- и сг:іаитичггюів корреляция язикових единиц: 'Ісзкси Еоїссест.єй коцфгргцки / КГУ, - Киев: КГУ, 1089. -

С.ЬГ.

Z' Іспанська дієслово та зкачашга сдішші // Шсшпс Київського університету. Ісіоржо - філологічні науки, 1991, кип. 3. - С. ІЗО-І^. ■

2/ Про статує порядковий числівників в Іспанській та українські« №Еа:: (:и пріаеззді чиалинш;ів ргіїшго та перииа у плані категорії сдтплг.і) // Еісмшк Київського університету. Іеіорика -ФііолсгіЧііі іиугл, 1391, е::п.4. - С. 100-103.

V Кзіі-тіїтугііти ІунвдІскалы»-сеіізигвигс-го поля одішни (иа матеріалі іспанської мсь-и) // Вісник Київського університету. Ісго-

рикл - філологічні іауші, 1992, шш. 8.

Б/ СоСпратолшые имена сущоствлгэлышз как коаотигуєаги шікро-поля едншчноспі // Вопросы ремано-гермалсші филолопш. Киев,

1092. Доп. 0 Укр. ШШТП ОТ 28.01.1992, К 102 Ук92. '

8/ Единичность п тєршшосистеиг испанского язика // ПроОлемы язиков для спеціальних: целвл, научной н профессиональной коииуіга-коцші: Тє£;'сц шхді'кародной научной конференции / УИМО. - Кіісu: УІШЗ, 11392. - С. 123.