автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Семантико-функциональные особенности выражений, передающих удивление (на материале английского языка)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантико-функциональные особенности выражений, передающих удивление (на материале английского языка)"

Кііїіи мснн держанням педагогічним інститут (З , ■> ІНОЗЕМНИХ мов

і п Пі»Лі 1В9А

На правах рукопису

(1ЧІЮНЛ Олена Павлівна

СЕМАІП’ИКО-ФУШСЦІОІІАЛЬШ ОСОБЛИВОСТІ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ПОДИВ

/на матеріалі англійської мови/ Спеціальність 10.02.01. - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття вченою стуяепл кандидата філологічних наук

Київ - 1994

І

Дисертацією с рукопис

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського державного педагогічного інституту іноземних мои

Науковий керівник: кандидат філологічних иаук, доцент Л.С.Лев

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор С.А.Жаботинська

кандидат філологічних наук,

, доцент О.ф.Шевченко

Провідна установа: Волинський державний університет імені Лесі Українки

Захист відбудеться ” ” 1994 р. о годині

иа засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.14.01. по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Київському державному педагогічному інституті іноземних мов /252150, Київ, вул. Червоноармійська, 73/. '

З дисертацією можаа ознайомитися в науковій бібліотеці інституту.

Автореферат розіслано *{@ 1094 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Смєлпкова Jl.Il.

Винчения емоційності, яка довго не отримувала належної уваги з боку багатьох наук, зараз с актуальним для психології* (Н.Н.Нітт, ВЛСЛІілюпае, Л.С.Внгогськнй, ПЛ.Галунов, ІИ.Додо-нов, КЛзард, ОЛІ.Лук, Ё.Л.Носенко, КЛС.Платопов), філософів (И.С.Алансрлнп, Іі.А.Василенко, М.С.Каган, Г.МЛСафтонова, Р.ГЛСстхудоп, Ю.М.Міроппиков, Г.К.Шингаров), фізіологів (ІІ.К.Лиохін, ІІ.В.Сімоноп, М.М.Ру^алова), лінгвістів (ВЛО.Апрє-сян» ГО.Д.Агіресян, В.І.Гюлотов, Р.Х.Вольнерт, К.М.Вольф, М.Д.І'о-родовніковя, Л.ДЛСашурнікова, Н.О.Лук'янова, Ю.М.Малінович, К.ОЛІуіпикяп, В.Н.Телія, ВЛЛІІаховський).

Об'єктом дослідження в роботі, ідо реферується, виступають висловлювання, іцо передають подив.

П редметом вивчення € семантичні та функціональні особливості даних висловлювань.

Зацікавленість у вивченні лінгвістичних засобів виражеппя емоції подиву викликана специфікою самої емоції, яка займає проміжне положення між позитивними і негативними емоціями і не € емоцією у такому розумінні як радість, або сум. Специфіка полягає також у тому, що емоція подиву є поштовхом до розумової та вербальної діяльності, яка спрямована на встановлення причинно-иаслідкових зв'язків. Саме тому емоція подиву стала психологічним джерелом філософії. Ця емоція виступала об'єктом дослідження у філософів ЇЛСанта, Р.Декарта, фізіолога Ч.Дарвіна.

Актуальність проведеного дослідження визначається загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на розгляд мовних, одиниць з точіш зору їх функцій у процесі комунікації; необхідністю подальшого вивчення емоції подиву з метою виявити комплекс різнорівневих засобів її вираження; необхідністю вивчепня організації семантичної сторони емотивних висловлювань у аспекті взаємодії емотивності з категоріями оцінювально-сті, модальності, експресивності і встановлення співвідношення модальної, експресивної і емотивної функцій мови; потребою у вивченні вербалізованої суб’єктивної інтерпретації диктумиої події (модуса) в аспекті характеру психічної обробки представлення інформації про диктум; важливістю встановлення ролі емотивності в організації комунікативних сутиостей. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проведено комплексне дослідження семантики висловлювань, які передають синкретичні емоцій пі реакції; виявлені різнорівпеві вєрбальпі, а також невербальпі засобе вираження емоції подиву; запропонована система комплексів суб'єк-

гивнкх значень; розглянута роль емотивних висловлювань н організації комунікативних сутпостей.

Основною метою дисертаційного дослідження с: комплексний опис семантичних особливостей висловлювань, які передають подив, у процесі їх функціонування. Мста роботи досягається шляхом вирішеппя наступних завдань:

- провести класифікацію висловлювань, що передають подив, для виявлення їх спільних і відмінних риг;

- описати семаптичпу структуру даних висловлювань у термінах модуса і диктума; встановити основні семпнтико-структурні типи цих висловлювань; розглянути взаємовідносини між значенням модуса і основними формами його представлення у поверхневій структурі висловлювання;

- визначити основні комплекси значень, які реалізуються у

таких висловлюваннях; .

- виявити фактори, що зумовлюють функціонування цих висловлювань;

- розглянути особливості функціонування даних висловлювань у монологічному і діалогічному дискурсі. Для вирішення поставле-иих завдань в роботі було використано методи семантичного, контекстуальвого, елементи семпого аналізу і методу прафраз.

Методологічною основою дослідження с положення філософської теорії: про діалектичну єдність емоційного та раціонального, мови та мислення» форми та змісту, а також діалектичний ' принцип відображення, що є одвіею з властивостей матерії.

Матеріалом дослідження посужили 2500 зв’язаних у смисловому відношенні фрагментів діалогів і монологів, які включають висловлювання, що передають подив. Приклади вибирались методом суцільного прочитапня творів англійських, американських та австралійських письменників другої половини 20 сторіччя. .

Теоретичне значення роботи визначається дослідженням інтегративної взаємодії різнорівневих вербальних і невербальвих засобів вираження суб'єктивного ставлення; запропонованою класифікацією емотивних висловлювань на емотивні реактиви та емотивні міркування; виділеною системою комплексів суб’єктивних постійних і змінних значень; встановленням ролі емо-тяввості в організації комунікативних сутностей; дослідженням основних засобів вираження змішаних реакцій і комплексів значень, що реалізуються в таких висловлюваннях.

П р а і; т и 'і іі а цінність дослідженая визначається можливістю використання його основних положень та висновків у лекційному курсі з теоретичної граматики англійської мови (розділи “Комунікативні типи речень", "Проблема окличного типу речення”, "Проміжні комунікативні тнии речень як виразники експресивних конотацій "), а також в сиецееміиарох з теорії емотивності, в практиці иикладаніїя англійської! мови (при навчанні діалогічному мовленню), при написанні курсових та дипломних робіт.

Апробація роботи. Основпі положення дисертації було висвітлено в тезах доповідей на науковій конференції пам’яті проф.

Н.М.Расвської (Київ, 1993), на другій міжнародній конференції "Мова та культура" (Київ, 1993), па Всеросійській науковій конференції "Принципи функціонального опису мовних одиниць’* (Катеринбург, 1991)» У наукових повідомленнях па засіданнях кафедри граматики та історії англійської мови Київського державного педагогічного іиституту іноземних мов (1993 р. , 199*1 р.),

В ході доеліджеппя були сформульовані основні п о л о ж е « п я, які виносяться па захист: •

1. Висловлювання, ідо передають подив - незамкненші клас і'етерогепних комунікативних одиниць, об'єднаних на основі спільного для них функціонального значення - виражати емоцію подиву.

2. Висловлювання, ідо передають подив, утворюють підклас емотивних реактивних висловлювань і підклас емотивних міркувань. Емотивні реактивні висловлювання передають подив у формі реакції за допомогою узуальних емотивів ідіоматичної та неідіоматичної зони, а також оказіональних емотипів, генерованих за допомогою різ-пих видів формально-смислового (дослівного, недослівногр/'модифі-кованого граматичного, субстптуповапого, розширеного), або смислового повтору. Вони характеризуються короткістю і передають емоцію подиву в загальному, нерозчлепованому вигляді. Емотивні міркування передають подив у формі переживаная. В залежності від супровідної функції емотивні міркувапня поділяються па представляючі, аргументуючі, активізуючі, оцінювальні.

3. У семантичній структурі висловлювань, що передають подив, відбиваються основні кроки процесу здивування. В залежності від цього вони поділяються на семантшсо-струкгурпі тппи висловлювань, які передають: подив-поттовх, нодив-поніук, подив-усвідомленпя-пезпаяпя причин, нодив-усвідомлення причин, ПОДІГВ-представлення причин, подив-оціиювяпня. ІСожпий семантико-функ-

ціоиальпий підклас корелює з одним із семантико структурних ти-піп.

4. Знячеппя, які реалізуються модусом висловлювань, що передають подив, представляють собою систему КОМІ1ЛЄКСІП ПОСТІҐІНІІХ і змінних значень. Кількість і якість значень зумовлена типом модуси, який може бути простим і коптпмінопаним. Висловлювання, які відображають простий модус, реалізують одпу емотивну домінанту і є моносемантичними. ГІоліеемаїтріні внслонлювяпнл реалізують смислову домінанту і смислову субдомінанту. Якщо домінанта і субдомінанта належать до одного плапу, то модус контамінова-шій гомогенпий, а якщо вопи належать до різних планів, то модус контаміновапий гетерогеппий. Підчас передачі сипкретичпнх реакцій значеппя реалізуються емотивними, емотивно-модальними, або емотивно-оцінювальними комплексами.

5. Детермінуючим фактором, що зумовлю?, емоційний перлокутип пий ефект подиву і функціонування висловлювань, які його передають, с невідповідність нормі мовних або позамовпих складових мовленнєвого акту, які мають відношення до повідомлення.

6. Для діалогічного дискурсу характерним є функціонування

як смотввпих реактивів, так і емотивних міркувань. Представляючі емотивні міркування нетішові. В діалогічному дискурсі внсловлювап ня, які передають подив, виконують функції реакції, зв'язку компонентів діалогічної єдності. Функція розвитку дискурсу пов'язана з характером пєрлокутивного ефекту подиву, його заплановапістго/ незапланованістю. Висловлювання, які передають подив як результат запланованої дії, характеризуються одиоагентною співвіднесеністю. Висловлювання, які передають подив як пезаплановапу дію, належать або перлокутору, або перлокутагу. При досягненні запланованого пєрлокутивного ефекту можлива модифікація перлоиутчрної сили передлокугивного етапу.

7. У висловлюваннях, які функціонують р монологічному дискурсі, метамовець виконує функцію перлокутора. Для монологічних дискурсів характерніш є функціонування представляючих емотивпих міркувань. Властивість подиву викликати розумову діяльність може бути використана автором для реалізації його інтенцій. У цьому випадку висловлювання виконує функцію збільшення комунікатнв ного навантаження повідомлення, що в них передається. Інформація, носієм якої виступають дані висловлювання, є соціально значущою,

а її експлікація відкриває іплях до цізпання цінносно-норматпвної картини світу. В таких випадках функції перлокутора і перлокутя-

та суміщепі.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків» переліку основної літератури, переліку лексикографічних джерел та переліку ілюстративного матеріалу.

У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається об’єкт га предмет досліджепня, новизна, теоретичне значення і практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У перм ому розділі викладено основні теоретичні положення, на яких базується дослідження, розглядаються проблемні питаная вивчелня емоційлості в психології, філософії, фізіології, лінгвістиці, встановлюється лінгвістичний статус емотивності.

Другий розділ присвячений розгляду семантичних характеристик висловлювань, які передають подив: проводиться їх семантико-функціональна таксономія, розглядаються спільні і відмиті риси, виділяються основні семантико-струкутрні тини висловлювань і встановлюється кореляція мінс відображеним процесом здивування, семантико-функціональним підкласом і семангико-струк-турним типом. У розділі також розглядається система суб'єктивних значень, що реалізуються даними висловлюваннями, встановлюються комплекси значень у висловлюваннях, які передають синкретичні емоційні стани. .

У третьому розділі досліджуються особливості функціонування висловлювань в монологічному і діалогічному дискурсі, визначаються фактори» що викликають емоційний перлокутивний ефект і зумовлюють функціонування висловлювань, які його передають; встановлюється набір функцій, що виконуються цими висловлюваннями, вивчається роль емотивних висловлювань в організації комунікативних сутностей.

У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження, формулюються основні висновки і намічаються перспективи подальших досліджень.

Основний зміст роботи.

Емотивність розуміємо як лінгвістичне вираження емоцій, а емотив як мовну одиницю, превалюючою функцією якої є вираження емоцій мовця. Під емотивним висловлюванням розуміємо інформаційний слід мовленнєвого акту (простого нбо складного), який за своїми межами є реалізацією структурної схеми речення, непредп« катиягтої структури (вигуку, звертанпя, тощо), або ж сукупності речень,

2-1/-209І

і переднє емоційну інформацію поруч з актуальною за допомогою як міпімум одного лінгвістичного або паралінгвісгнчяого пмотнвного засобу, що вирпжае пеипу емоцію, більш мешп адекватно усвідомлю-папу усіма комупікаитами в даній ситуації.

До емотивних реактивних відносимо ВІІИ, які передають подив у формі емоційної реакції, а до емотивних міркувань - ВПП, які передають подив у формі переживання. Доля емотивності в семаптиці емотивних реактивів вища у порівпянні з емотивними міркуваннями. Емотпвае переживання, на відміну від короткочасних реакцій, є більш довготривалим стадом, і тому ступінь емоційної насиченості в емотивних міркуваннях вищий, ніж у емотиваих реактивів. Приклад ВПП емотивного реактиву: "In the whole of Carne, he was the one thing I loved."

"Loved?” asked Smiley (Le Carre).

Приклад ВІШ емотивного міркуввпня:

- Maybe they think they know our battle plan.

- But then ■wouldn't it have been much ■wiser for them not to

do anything - to sucker us in? (ClaveU's).

Емотивні реактивні висловлювання передають подив у загальному, нерозчленованому виді, харакетризуються короткістю, клі-шованістю, високою часткою емотивності у їх семантиці- В струк-турно-синтаксичном-у відвошепні вони можуть бути однослівними і і багатослівними утвореннями, а також реченнями з застиглими предикативними зв’язками, або відносно усталеними утвореннями з рухливим лексичним складом. В залежності від актуалізованих в них засобів, емотивні реактивні ВПП умовно поділяються на узуальні реактиви ідіоматичної зони, узуальні реактиви неідіоматичної зови, оказіональні реактивні висловлювання.

До узуальних емотивних реактивів ідіоматичної зони належать ВПП, які реалізують значення подиву однозначними первинними вигуками, або фразеологізовапими сполученнями, Що є реченнями, або не є ними: Boyl Jeepers! Garni My boy! М-у -word! By gingerl Hey prestol

Фразеологізовані структури-речення можуть за формою співпадати з реченнями спонукальними: ho and behold! Bless mel Blow me down! Do tell!; розповідальними: Every barber knows that. You must be joking/kidding; запитальними: How crazy can you get?

What’s next?; окличними: Can you imagine! Did you ever! Well, I never did! You can’t be serious! Наприклад:

"My word!” ejaculated Jessie jogging Lavinia's elbow (Burnett).

До узуальних емотивних реактивів неідіоматичної зони відносимо ВПП, які реалізують зпачення подиву первинними багатозпач-

ними вигуками: ОМ Ehl AM llnl Ні! ІІеу!; вторинними вигуками: Jesusl Godl Christl Oosli! Wliat! Why! Impossible! Really! Marvellous!; структурами-реченнямн: Із it? Isn't it? Do you? Have you? Aren't you? Wliat do you mean? What's that? What ia it? Can it lie true? Wliat is one doing?

Оказіональні емотивні реактивні висловлювання виникають на базі попередньої репліки і можуть мати з нею формальний, або смисловий зв'язок, що виражається в наявності повтору. Повтор може бути дослівним, недослівиим/моднфіковашім (розширеним, граматичним, субституйовапим). Наприклад:

"You are not to go in there" she said.

"Not to go in?" exclaimed Sara and she fell back a pace (Burnett). Дамо загальну схему ВГІП першого підкласу.

Схема І.

ЕМОТИВНП^ЕДКІИВШ ВИСЛОВЛЮВАННЯ УзуаЯБнІ ' ~ ОказІойїгзцгИІ

ід ¡ом Ґ.глчної" неідпіматиі іюі з п QlVroj >о м б<' итю втор у

зови зони

дослів£иий модиДукЬвашій розширсйии грамітгчпий~субетиг.

Емотивні міркування передають пе тільки реакцію, а ще Й закінчену думку. В залежності від комунікативної структури міркування даний підклас ділиться па чотири розряди: представляючих, активізуючих, аргументуючих, оцінювальних емотивних міркувань. Вопи передають подив і одночасно реалізують одну із супутніх функцій - повідомлення, аргументації, оцінювання, або активізації розумової діяльності.

Представляючі емотивні міркування виражають подив у формі емотивного повідомлення чи емотивної характеристики і передають . емоцію подиву в розгорнутому вигляді. Вони мають форму монологічного повідомлення, носять ілюстративний характер і виступають макроміркуваииями, які для розмовної мови нетипові.

Активізуючі емотивні міркування виражають емоцію подиву і одночасно активізують вербальпу та невербальпу діяльність. До їх складу входять питальні висловлювання. Наприклад:

"Tony, Lucy said hurriedly, moving away from the subject.

Why do you live in Europe?" (Shaw).

До аргументуючих емотивпих міркувань відвосимо ВПП, які володіють двома функціональними зпаченпямн - емотвввим та аргу-ментативпим. Під аргументативним значенням розуміємо семантичну

характеристику висловлювання, яка проявляється л йото здатності використовуватися як аргумент для висновків певного тішу (Іоа-інсян). Маркером протиставлення яргумеїітатшших важелів двох аргументів висгуцас сполучиш! but, який »¡юрмлюс вргументатнпиу частину висловлювань. Наприклад:

"So quit talkin about it", Calvin said. "I'm sick a liearin about it. The ass tried to shoot us and it's over and that's it".

"But Calvin, don't you sec? He didn’t even know us" (Wambough). Оцінювальні емотивні міркування виконують одночасно функцію оцінювання і фупкцію емоційної реакції. До оціпювальшіх ВІІП відносимо лише ті висловлювання, які реалізують значення, іюв’я аане з ознакою добре/погано, а не зпаченпя позитивних і пегативпих емоцій. Оцінювальне значення прнсутнє в семантиці оцінювального слова і відображає такі властивості об'єкту, які викликають у мовця емоцію подиву. ОційК)вальні емотивні міркування характеризуються наявністю в їхньому складі фіксованих моделей. Гсчепня, які включають такі моделі, належать до власне окличних. Крім цього до складу емотивного оціиюального міркування входить одна чи декілька предикативних оданиць, які конкретизують і розвивають емотивно-оцінювальну реакцію, виражену власне окличним реченням. Наприклад: "What a curious man he is! I don't know another mail who would use a phrase like that" (Shaw).

Семантична структура досліджуваних висловлювань на глибин- -йому рівні представлена у вигляді його модуслої і диктумної частин. Дикгум означає подію, що викликала емоцію, а модус - підношення до цієї події. На поверхневому рівні модус і днктум можуть бути представлені по-різному, і ВПП мають різноманітну семантичну структуру: одночастинну, двочастипну, ускладнену.

Семантична структура ВПП пов'язана з певним етаном процесу здивування. В залежності від кроку процесу, який відображається в семантичній структурі висловлювання, ВПП поділяються на семан-тико-структурві типи висловлювань, що передають: подив-поштонх, подив-пошук, подив-усвідомлєння-незнапня причин, що викликали подив, подив-усвідомленпя Ерячвя, ноднв-предстанлешія причин, шідіш-оцішованвя.

Оказіональні емотивні реактивні ВПП, генеровані за допомо-і-ою дослівного повтору, представляють собою вібп зупинку в ході повідомлення і служать більш глибокому проникненню в зміст скаленого співрозмовником. Саме воші і виражають подив-поштовх.

- Do you know who it is? It's Mr.Blakemore.

• lllakemore? (Hustings).

ІІоднв-усвідомлення-незнання виражається одночастинними ЯІШ з експліцитним модусом незнання, представленим елементарним реченням - конструкцією. Наприклад:

"What's tlie matter? Tony followed her and peered at her closely. Wliat are you laughing about?"

She stopped. S/ie stared at the approaching columns.

"I don’t know", she said (Shaw).

Активізуючі емотивні міркували, що за формою співпадають з повними дистальними запитаннями, оказіональні емотивні реактивні ВПП з модифікованим субституііовапим повтором, мають одпочастппну семантичну егрукутру і виражають подив-потук причин, що викликали подив. Цей же крок процесу здивування зафіксований в стаціо-нарпих питальпих реченнях: What is it? What do yo mean? How do you know? What are you doing? та інших.

Подив представлення причин відображається в поверхневій семаптичпій структурі представляючих емотивпих міркувань з одним компонентом (диктумом), або двома. Наприклад:

A atrcam of screaming villagers led by Farouk and Hagar reached him.

- The well is dry! ГЬгаЬіш'й mouth also went dry.

- We have no water!

- We shall die! (Uris)

ІІодив-усвідомлення причин відображається в поверхневій семантичній струкутрі аргументуючих одночастинних емотивних міркувань з експліцитним диктумом, або активізуючих ВІІП, які є актуалізацією загальномодальних питань. Такий крок зафіксований також в узуальних емотивних реактивах неідіоматичної зони, представлених стаціонарними речєннями-запитяннями: Did you? Isn’t it? Are you? Can you? Have you? Will you? та інших.

ІІодин-оціпюваная зафіксований в узуальних емотивних реактп-впх неідіоматичної зони, котрі є вторинними вигуками, що зберегли спос предметно-лоїічне значення: Marvellous! Splendid! Divine!

Цей крок відображається також в семаптичній структурі оцінюваль-пих емотивних міркувапь.

У висловлюваннях з ускладненою семантичною структурою один із компонентів є формальпим повтором частини попередньої репліки, контактно чи дистантно розміщеної по відношенню до нього, а інша частина відноситься до одного з типів міркувань. Зафіксовані

такі типи поєднання кроків процесу здивування, відображених в поверхневій семантичній структурі ВПП:

1) поднв-иоті’овх 4 пошуковий подив:

"What on earth did the last thing he said mean? The ebony tower?” (Fowlea);

2) подив-поштовх 1 подив-представлеішя( або усвідомлення причин):

"I had a room-mate, but my cough drove Itiin out”.

"Your cough?" Oliver asked puzzled. “I didn't know you had a cough" ' (Shaw);

3) подив-поштовх і оцінювання:

"Burn the fields?... That's the most stupid tactic I've ever heard of" Ilaj Ibrahim said (Uris). '

Комплексне вираження суб'єктивних реакцій має місце тоді, коли подив реалізус трансформаторну фупкцію, тобто переводить одну реакцію в іншу. Іншою реакцією може бути і сам подив, точніше подив-реакція. Цей процес також може бути відображений у поверхневій семантичній структурі ВПГІ. Зафіксовані такі иарі-анти поедяавня подиву-реакції з іншими кроками процесу здиву-вигшя:

1) подив-поштовх------ подив-реакція — іпша реакція:

[Break them up?] [My God, Robert]. I know Pierre la Croix

has established n personal regime in France, but [ЇІД] destroying political opposition by use of the Secret Service? Robert, we are still a democracy (Uris);

2) подив-реакція...... подив-пошук:

... your interviewing technique leaves something to be desired.

[Oh?] [In what respect? Wliat do you find lacking in my approach, Mr.Cutlur?] (Me.Bain);

3) подив-поштовх —подив-реакція----------усвідомлеїшя-

вєзваипя......пошук причин (представлення причин):

- Are you giving it to me? he asked Jeff.

- Yes, said Jeff.

- Why?

- [Why?j Jeff asked unhappy at the question. [Oh], [I

don't know], [Because we had some good times together this summer] (Shaw);

1) подив-поштовх------інша реакція:

"Efeiidi, I do not wish to seem ungrateful, but what if the

Arab regular Armies are defeated?”

"All the Arab Armies defeated? It is not possible!” (Urn). Висловлювання, що передають подив, можуть передавати різний об'єм значення. Воші бувають моиогемшгтичпими і полісемантичними, що пон’лано з характером модуса. Якщо модус простий і мас одну емотивну домінанту, то ВПП мопосемантичпе. Якщо модус контамінований і має домінанту і субдомінанту, то ВПП полісемантичне. Значення домінанти і субдомінанти можуть належати до одного плану, тоді модус контаміповапий гомогенпий, або до різних, і тоді модус контамінований гетерогенний.

Зпачення "простого" подиву реалізують узуальпі емотивні реактивні ВГІП, представлені: .

* однозначними первинними і вторинними емотивними вигуками: Wow! Banzai! Hey! Behold! Hey presto! Well, well! Hello, hello!

Lo & behold!;

- клішованими словосполученнями: by the holy poker! no joking matter!;

- клішованими стаціонарними речепнямп, які зо формою співпадають зі спонукальними: Blow me down! Hang on! Look who's here!; розповідальними: It's not so easy. That's no joke. It's

quite something. Well, I never did; питальними: W'hat fates bring you here? What chance brings you here? What wind has brought you here?; речепнямп, які містять емфатичні конструкції:

I do declare; That's the crux of the matter; That’s where the trouble lies; That's the long and the short of it; There’s the key; There's the rub; That’s where the shoe pinches.

Зпачепия простого подиву може бути реалізовано емотивними багатозначними вигуками з ’широким функціональним діапазоном" (Мацмсо): Oh, eh, ah, Christ! God! Hal Held Heigh! Значення подиву, виражене такими вигуками, уточнюється контекстом, ситуацією спілкування, лінгвістичними та паралінгвісгппнимн засобами. Уточнення зяачеппя подиву, переданого невербальними засобами, проходить в многочлеппих дієслівних словосполученнях, які їх нормалізують, у ході синтаксичних процесів розширення (специфікації) і розгортання (ІІочепцов Г.Г.)

Простий подив може бути також виражений представляючими емотивними міркуваннями, якщо в контексті немає додаткових конкретизяторів відтінків подпву. Семантична структура такого ВПП відображає останній крок процесу здивування. Наприклад:

"I’m only surprised you’ve given it to me" (Clavell's).

Синкретичні суб’сктияні реакції реалізують«! емотивними, емотивно модальними, емоптно-оцішопальшіми комплексами. Для реалізації кожного комплексу значень ніікористовуютьсп емотнви з постійний комплексним значенням і смотиви, що реалізують такі значеная в процесі функціонування. Всю різноманітність супутніх значень об’єднуємо в дві груші: позитивних, які передають стан задоволення, і негативних, які передають етап незадоволення. Під значенням емотивної домінанти розуміємо значення самих емоцій і відрізняємо ного від емотивно-оцінювальних значень. Керуючись принципом системності при пивченпі семантики емотивних висловлювань, співвідносимо значення, які воші реалізують, а систе мою емотивних значень (Юдіня). З групи задоволення подив поєднується з радістю, захопленням, захватом, о з групи незадоволення - з невдоволенням, роздратуванням, досадою, обуренням, гнівом, страхом, люттю, "недоумением", "наумлением".

Емотмвпі комплекси значень реалізуються представляючими і активізуючими емотивними міркуваннями, в семантичній структурі яких відбивається крок представлення причіш або їх пошуку, а також емотивними реактивними ВПП, які відображають крої; пошуку, або реакції. Наприклад:

"Why are the alternatives marriage or leaving him?" (Fowles).

В комплекс може входити два, три і більше значень.

Діадні комплекси значень реалізуються узуальннми емотивними реактивними ВПП з постійним контамінояаяим значенням, носіями якого виступають: багатозначні вигуки зі значеннями:'-подив, захват: whizz! joicks! wacko! hubba-hubba! zooll keeno (Amer.);

подив,захоплення: gee! whoo! heigh-ho! whopped подив, "изумлевие": hey! .

подив, "недоумепие": what! why!

- усталені вирази, які передають значепня: подив, захоплення: Jeepers! My word! It beats the bar.dl подав, невдоволення: Of all things! Well, I never. Think of that! How do you like it! That's a fine question! That's the idea! God knows what!;

подив, роздратування: As if by neck! I’ll be! I'll be blowed! What's next! What the hell for! What on earth for! Well,

I don’t know! It takes the cake;

подив, досада: My God (Lord, Gosh, Goodness)! In God's (heaven's) iinmc! For the love of God (Christ, Mike); For the

land's (goodness) sake; by Jesus! Goodness me! Good gravy! not bad; I don't know! ] like that! I'll be damned! Damn it!

nоднії, обурення: Bless mo! Bless my soul! How dare you Bay! What’s thn.Lt

події«, "пегодоланне”: The jumping Moses! powere above! Well,

I do declare!

подив, "лсдоумеїше": Why should I? Why must you? What about you? What about it? Wtat's the cause? In what sense? but what? so wliat? What do you mean? What 1ms it got to do with that? I cannot understand that;

подив, переляк: Gracious heaven! Gracious mercy (powers)!

Good gracious (Got!, Gosh, heavens)!;

"изум.іепне”: Are you off your head (bean, chump, crumpet, nut, onion, rocker, rocket) (si)? (Are) Have you gone balmy (barmy, daft, crackers, nuts, stark mad) (si).

Невербальні засоби представлені кінємами, просодемами та змішапими діями - рухами рук, голови, корпусу; сміхом. Конкретизація значення проводиться ссмаптикою дієслова, яке виступає п контексті у відношенні комплементації, або специфікації, а також значенпям йото постпозитивного ад'юнкту, вираженого, як правило, субстантивним утворенням, або різними адвер-біаліями.

До емотлвво-модальних значень відпосимо такі, які випинають у результаті поєднання емотивних значень з модальними. Вихідним положенням у дапій роботі є признання трьох гипіп модальних зпа-чень, які відповідають "зовні ганій" (об'єктивній і суб'єктивній) і "внутрішній’’ модалькостям (Срмолаєва).

Емотивно модальні значення реалізуються емотивними реактивними ВПІІ з модусом, вираженим узуальвнм емогивом з постійним емотивно-модальним значенням:

подив, педовіра: All my eye! Go on with you! Are you for real? You can't be serious! Can it be true?;

подив, недовіра, пезгода: My foot!;

подив, сумпів, педовіра: You have got to be joking/kidding! famous last words!;

подив, педовіра, "изумление": You don’t say sol You don't mean it!;

подив, оцінювання стосовно істинності повідомлення: Impossible! It can't be!;

подгтн, сумпів: Really? Can you? Are you? Did you? Indeed?

н

la tiiat so?;

подив, згода: Why not? Of causel Naturally! Certainly!;

Sure! Rather! Oh, yes! "You bet!;

подив, докір: However сап/ could you?

Усі супутні суб'сктивно-модальні значення належать до двох основних, груші) модальні значення, які характеризують ступінь звання дійності мовцем (достовірність/можливість); 2) значення, пов'язані з вираженням волі та почуттів мовця (бажавия/небажан-ня, згода/незгода).

Емотивно-модальні значеипя реалізуються емотивними реактивними ВІІП, аргументуючими і активізуючими емотивними міркувавпями, в семантичній структурі яких відображається крок співставленая постунаючоі інформації з існуючою, її усвідомлення. Наприклад:

"Tomorrow you will meet with Kaukji and Abdul Kadar Heus-

6ЄІПІ."

Ibrahim sat up, his fogginess dispelled instantly.

"But they are my blood enemies! They are Kabir's blood enemies!" (Uris).

Емотивно-модальні значення передаються: 1) узуальними емоти-вами з постійним емотивно-модальним значенням; 2) інтонацією;

3) синтаксичними конструкціями: а) питальними висловлюваннями, які виступають у функції повідомлення з імліцитним запереченням; б) конструкціями з початковим but; 4) фориами часу і стану;

5) модальними дієсловами в складному присудку, який переосмислюється і виражає не модальність диктума, а модальність модуса.

Емотивно-оцінювальні значення виражаються ВІІП тоді, коли має місце.не просто оцінювання за принципом добре/цогано, а оці-пюиаппя невідповідності нормі, яке викликає емоцію подиву. Емо-тавно-оцінювальні значення відрізняємо від емотивно-модальних. Емотивність, модальність, оцінювадьність є взаємонересічними семантичними категоріями, бо всі вони пов'язані з відношенням мовця. При їх тісному зв'яку кожна, всеж, характеризується домінуючою системою значень. Емотивність передає значення самих емоцій, модальність характеризує відношення у плані реальності/ нереальності, достовірпості/недостовірності, можливості/неможливості. Оцінювальні значення пов'язані з відношенням добре/ погано. У процесі іх функціонування вони можуть зливатися, або поєднуватись.

У ВІІП для передачі емоційного оцівюванпя використовуються

«мотиви з постійпим емотивпо-оцінювальним зпачеяпям:

подив, захоплення: Divinel Wonderful! Marvellous! Stunning! I/jveW! Oreatl Sweet! Exquisite! Charming! Deliciousl Amazingly enough! Funnily enough! How sweet! It's great (splendid, excellent)! That's fine ((fraud, fantastic)! The wonder is...;

подив, несхвалення, засуджеппя: It’s disgraceful (scendal-lous, shocking, outrageous)! Whnt a shame! What nonsense! What a horrible thing! Something terrible!

подив, оцінювання чогось як незрозумілого, дивного, чудпо-го: How strange! It's a strange, odd thing!;

подпв, іронія: Fancy tliat now! Just think of thatl Very neat! How do you like itl

Емотивно-оцінювальні значення передаються також поєднанням в межах одного ВІШ одиниць емотивної та опівювальпої семантики, лексемами позитивпої та негативної оціпки у складі емотивво-екс-пресипннх конструкцій, самими конструкціями.

Емотивно-оцінювальні значення реалізуються узуальними емотивними реактивними ВПП і емотивпо-оцінювальними міркуваннями, які відображають в семантичній структурі крок оцінювання, або оцінювання з іншим кроком. Наприклад:

" What an original child! she said. Curious,... What a darling little creature!" (Burnett).

Проведений аналіз не є вичерпним. Перспективним е вивчення ВПП з використанням методу актуального членування для дослідження інформативної функції, а також розгляд характеристик ВПП з використанням пресупозиційиого аналізу, вивчення імпліцнт-ного подиву і основних засобів його вираження.

Запропонована класифікація даних емотивних висловлювань, а також система суб'ективпих значень може бути використана при вивченні іпших емотивних висловлювань конкретної семантики.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. До питання про емотивпість та основні засоби її вираження//

// Структурно-змістовні характеристики типових і нетипових текстів. - Суми, 1992. - С. 30-38. - Рукопис лредст. Сумським держ. пед. інстит. ім. А.С.Макарепка. Ден. в Укр ШТЕІ від 27.01.92. N 1954 Ук 92. (рос. мовою)

2. Про один структурний засіб підвищення інтенсивності вислов-

лювання //Філологічі читання, присвячені нам'яті проф. Н.М.І’а свскої: Тези доповідей та виступів / Наук. коні|>. /Київ, 26 січня 1993 р. /Київ, 1993. - С. 73-75. - Рукопис иредст. Київським ун-том. Деп. в Укр ІЦТЕІ від 27.01.03. N 61 Ук 93 (рос. мовою).

3. Норма - це багато чи більше? //Моиа і культура. Друга міжнародна конференція. Тези. - Ч. 1. - Київ, 1993. - С. 46-47 (рос. мовою).

4. Деякі функціональні властивості експрегивпнх конструкцій //Принципи функціонального опису мови: Тез. дон. і иист. Всеросійська наукова конференція. - Катерипбург, 1991. - Виходить з друку (рос. мовою).

5. Семантико функціональпа таксономія висловлювань, які виражають подив //Мова і культура. Третя міжнародна конференція. Тези. - Київ, 1994. - Подано до друку (рос. мовою).

Піди, до друку• О і. , ф0рмаг 60X8.)'/,,. Папір друк. Лі 5

пяїі . ДР>ІІ- ар“' 4C'V ■ Умо“- фарб.-иідбигок

Оолік.-вид._црк. у;£ . Гираж їси . Лам. № ty-zoii

РОПО « У кр п у з по л І і () а ф». 2521",І, Кнїа, пул. Колимська, 60.