автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Семантико-синтаксические функции частиц в испанском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантико-синтаксические функции частиц в испанском языке"

УНШЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

- о МА? $35

На правах рукопису

' -г ■ ' '

ОНИЩЕНКО ЯНА АНАТОЛП'ВНА

СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧН1 ФУНКЦП ЧАСТОК В 1СПАНСЬКШ МОВ1

Спещальшсть: 10.02.05 — романсыи мови

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата ф^лолопчних наук

К и I в —

1995

КИП'.СЬКИП УШПНРСИТПТ ¡м.ТЛРЛСЛ ШЕВЧЕНКА

Ип пряпях рукопису

ОНПЩЕНКО Яня Лнатоливна

СИМЛ1Ш1КО-СИНГДКСИЧ1И ФУИК1ДП ЧЛСТОК в 1СПЛИСЬК1Й MODI.

Cn"ujnnbnicTb 10 02.05 - роыансыи мори

АВТОРЕФЕРАТ

дисергйци ля здобуття паукового ступени

кятщнчятя (Ылслопчних HavK

/f ' '

Kmc • 1995

V

V

Днсертащ* 4 ру КОПЯ СОИ

": ?ота вихокана на кафедм теорп та практики перехладу ::ышх мов факультету шоземноУ фпологи Кшвського ушзерснтвту ш.Тараса Шввченха.

Науховнн кертвник - доктор фшолопчнюс наук,

профасор Литвиаенкр €.Б.

кандидат фиюлопчннх наук, доцент Гетьман 3.0.

И

Оф1Ц2ЙН1 опоненти - доктор фыюлогош« наук, професор Рилов Ю.О.

кандидат фьлолопчнюс наук, доцент Магушинець 1.1.

Проглдка организация - Кшвськин державний лшгвктичкий ужверситет

Зэлист выбудетьсГ^ ] 995 р

юс0

о год. на засщанш спещал1зовано! ради Д.01.01.09

при КиУзськолу уюверситет1 ш.Тараса Шевченкя за адресов: 252017, иКиУв, бульвар Тараса Шевченка, 14.

3 дисертацкю ыожза ознайоаитиса в 5[&П10тда КиУвсь-кого ушвврситату ш.Тараса Шезченка.

,,/П (¡М&михо ,,пг Автореферат розюлако /__1955

Р

Бченнй секретар спешзлдзованоУ ради доктор фиклопчнизс наук професор

Крючков Г. Г.

Тернхн "частка" в !спанськ1й л!нгв!стичн!й л!тера-тур! часто вживаеться в двок значениях - в загальнону та окренону. Частками в пеггаоиу значенн! звичайно називають одну з слухбових частин иови. В другому значеннI тери!н "частки" об'сдн уе в с! службов! слова та ирис л 1 вники. в ■ наш!й робот! пей терн!я вживаеться в першону значен«!, для .вйзначення ошие! з частин нови.

Частки не е лише елеиентарнини, однофушаиональнини одинипями, але становлять досить склаяну лексико-граматич-ну категорию з розгалуженою нереже» семантичяих в!дт!нк!в. шо притаиашп санГй часта!. 1 яких вона ■ набУйае в умовах сенантичного контексту. Синтаксична 1 семантична структура речения, його КонуШкативна орган!зация. ¡итонаШйний контур, с получи 1сть окреких одиПиць та ¡нш! явиша перебувають у т1сшй взасмодп з частками.

Частки наст!льки своер1дш в Функц!онально-сенан-тичному в1 дношешп. так! р^знрнаштн! за складом. наст!льки склада! за синтаксичнини фунмпями. шо ! в наш час проблема Шс1 частини нови потреблять ретельно! розробки.

Актуалыпсть робота зумовлена тин. шо в центр! ува-ги перебувае комун!кативний аспект нови, який передбачае розгляд новних одинйць з погляду 1х реального вжитку.

V ПОР1ВНЯННХ з укра\'нською.рос!йською.ангд!йською та н!мепькою новами, в ГспанськШ б1льщ виразно простежу-ються недоробки у досл!дхенн!-не т!льки окроних. але й за-гальних аспектов часток. А* до ниШшнього часу в за-рубх*н!й та в!тчизнян!й 1спан!стиШ В1дсутш нонограмчн! прад!. в яких частки виступали б об'сктон спешальпого досл1д*ення.

Роботи' з пього питания обнежуються окреними стат-тяни: в 'эаруб!х11{й !спан!стип! Л.Акоста. Е.31ррер, и. Нол1нер, у в!тчизняШй - е. В. литвиненко, о. К. Васильева-Шведе, Г. В. Степанов, в. с. Виноградов, с. I. Кааонкч, Практично неприд!ляють уваги часткан в загальних праоях э 1спансько1 нови, програмпих пГдручниках з практично! та теоретично! граматикк. в лексикограф!чиих доел! лженннх.

таким чином. доШлыИсть та актуальШ сть эвернення до багато.иланово! характеристики {спансышх часток зумов-лена. з одного боку, необхШп стю заповнити провал у вив-чeннi и1е5 частини нови, а з другого - 1х великими конота-тивними ножливостями. «исоко» частотою вживания в нов-ленн!. вахливою ролю в конун!кативному акт1.

Нета дисертадН пояягае в тому, шоби виявити 1 про-: анал1зувати сенантико-синтаксичну специФ1ку часток. Для ЗД1йснення цього завдання довелося вирЦниш так! конкретн! питания:

1. визсласти пох!дну теоретичну концепШю, пов'язану з тлуиаченням кардинальних понять данного об'екта досл1джешш;

2. встановити ч!тк! неж! досл1джувано! категорЦ

сл1в:

3. визначити гранатичний статус часток;

у. виявити та обгрунтувати наявн|сть у часток влас- . ного лексичного значения та розкрити його слеоиф1ку;

5. визначити основн1 сенантичн! Шдгрупи часток;

6, показати роль часток в текст1 та реченн1.

рреднетон досл!дження е вивчення структурно-се-

нантичния харакчиристик часток сучасно! 1спансько1 нови.

Об'ект д0сл1дження, характер визначенно! мети ди-сертацП та завдань. зумовили застосування комплексно! методики. то вдало поедаус в соб! традитйШ нетоди I способи спостереження та аналогичного опису мовних Факт!в. Засто-совано так! метода: сенантико-стшистичнмй. к!льк1сний, контекстуальный. метод субститупП (зан!шення) та анал!з словникових тлуначень.

Наукова новизна досл!дження полягае в т1м, шо в ньому.поряд 1з уточнениям та подальшою розробкою ряду тео-ретичних положень. вперте в |спан1стиц! на основ! Фактичного натеР1алу зроблена спроба всеб!чного та комплексного вивчення часток з боку Тх структурно-семантичних можливос-тей.

Теоретичне. значения ц1 е5 прац! пояягае в тону, то

П результата роблять певний внесок в розробку теорЦ час-ток. в Я1нгв!стику тексту, а також в уточнения кла-сиф1капП части» нови.

Практична ШнШсть результат!в доел!дхення полягяе в тому, шо виводи можуть бути застососан1 в курсМ теоре-' тично! 1 практично! гранатики гп' д час вивчення тем "Части. ни нови". "Присл^вник". "Службой! слова*.а також при написан! словника. Поглиблене розунПгня природи (сток допоно-же студентам новких ВУЗ!в в!льн1ше вживати IX у новленнь шо эробить його повШтйн, б!льш еконон!чним, 1д1оматичнин.

Емп!ричну базу досл!дження становлять матер!али, отриная! з р1зних джерел:

1. ЛексикограФ!чн1 джерела, в дисертап!! використа-но ряд словник1 в. Для накопичення Факт!в основнин джерелон було обрано 20-те видання словника 1спансько1 КоролевськоТ АкадемП. За ним лексикограф!чиим джерелон зроблено повний в1дб1р. не тальки слхв'з пондткою "частка". але й позначе-них 1шпими терн!нани: '"сполучник". "вирук". "присл!вник". Дей в!дб1р становить основну частину словниковоХ картотеки. до якоТ додан! приеднан! натер1али з 1нших словник1в. Ц'е, передус1н. словник м.Нол1нер.який с кодировании джерелон сучасНо! 1спансько1 нови, а також тритомний енникло-педичний !люстрований словник Сонена. Загалом проанал!зо-вано двадцать лексикограф1чних джерел.

2. Письмов! текста.. Доц!лыисть застосування иього джерела полягяе в тону, шо письмов! тексти максимально реал! зують сенантико-стшпстичний потенц!ал часток. як дже-Рело фактичного натер!алУ. вйкористано ориг!нальн! твори !спанських письмеиник!в. Анал!з часток зд!йснеио на натер! ал! повного в!дбору з текст!в.- шо належать до чотирьох функц!ональних стилгв !спансько! нови. Весь мовний натер! ал з твор!в заФ!ксовано в контекстному супронол! . кот-рий, окр!м сенантичних I синтаксичних ознак. спонукав ше й до выявления стил!стичник ознак часток.

Загалом, натер1алйм' доел¡дження послужили близько ста твор!в 1спанських апторЩ. Робоча картотека в!лбору з

текстов Р1зних Функц!оналышх стил!в становить понад п'ят-десят тисяч приклад!в вживання частой.

Основн1 положения й висновки робота буди викладен! на наукових конФерешПях: Шжаародна наукова конференция "Проблени нов для спеШальних гПлей, науково! та про-Фесхопально! конуя1кац11" /ки!в, 1992/; Шжнародна науко-во-методична конференция викладач!в 1нозенних нов вуз!в "Проблени лшгв!стики тексту , та л 1 нгвометодики" /Льв1в. 1993/;' науково-практична конФеренШя "УкраХнська нова як базова у вивчент Шоземних нов" /Ки1в.1992/. 3 ус!к допоп!дей опубл1ковано тези. •

На захист виносятьсяташ положения:

1. Частей не е лише еленентарними (одно-функц!ональнини) новнини одишшями. а становлять своер!дну, досить складку лексико-гранатичну категорию. Частки за сво!ни гранатичюши та семантичними властивостя-ни пос!дають повноцравне н1спе в загальн»й систем! частив нови.

2. Частка - де частина нови, до яко! належать иеэн!нн1 слова, шонають уШверсальпу сполучшсть 1 шлкон саност1йэе значения» 1 шо надають окренин словам, еловое-" полученнян та ц!лин реченнян додатков1 лог1ко-снислов1. модальнЬ енод1йно-експресивн1 в!дт!нки або виступають як сполучно-еднальний зас1б, вказуючи на лоПчний зв'язок висловлювань.

3. За часткани як новнини знакани закреплен! значения. як1 становлять результат вшображення окремих вид1в В1ДН0СИН. шо о&'ективно 1снуоть. Власне лексичне, нодаль-не» еноа^йшо-експресивне значения становлять лексичний зн1ст часток.

л. Частки. як 1 концептуальн! слова, иають багатоз-иачн!сть. онои!н!ю» антов]н1с та синон1н1ю^

5. частки належать до пол!«ункд!опального кпасу допон1дних сл1в. Вони здатн! передавати склади1 в!дносини конуШкативного. модального 1 еноо1ональыого план! в. шо реал! эувться в конкрётних висловлюваннях. 1н належить важли-

ве и!сие в снстеи1 засоб!в вирахення модальност!. Ней лех-сико-граматичпий роэрял сл!в бере участь у вирахенн! як объективно!, таге 1 суб'ективно! нодальност!.

б. Частки нохуть п!дсилювати смислов! та емоаши в1дт!пки сл!в у реченн1 , Шдвишувати. силу еноц1йного навлн-тахення питания. Частка нохе ладавати речению модалыю-екс-пресивну значим!сть за рахунок акцентуючого Шдсилення. Пе так звана експресивна функшя частой, в пин випадках частки е нос1яни т!е1 особливо! лексико-граматичво! властивост!. якою эуновлеиа тх Функш я - слухити эавдапням новно! експ-ресЛ,

. 7. В фуикдювальяо-скнтакеичному ляая1 частки. як I слухбов! слова, виявляюгь наксинальну. активн!сть як рГзно-нанхтн! засоби иая! Фестап! I сполу-.чно-еднальния в!дношень Н1х одиницями синтаксичного р1вня.

в. На п!летавI сенантйчно-функшовального кр1тер1ю частки нохна розд1литинатри розряяи: лопко-сиислов!; подал ыИ: емопШю-експресивн!.

Структура робота.

Дисертап1я складаеться 1з вступу. двох розд!л1в з висновкаки по кохнону 'з них, висновк!в та додатку з и! стяадпяти таблипь. в к! ни! Роботи подаеться список пико-ристано! д1нгв!стично1 л!терагури рос1йською. укра1нською та !нозекними новами, список лексикограф!чних дхерел, а та-кох перел( к твор!в, з яких .буди взят! приклади.

Оспопний дисертаакший текст викладено на 166 дру-кованих аркушах. .

Встт V вступ! обгрунтовуЕться виб!р теми, визна-чаються мета та завдання роботи, нетоди досл1дхення, Фор-нулюються основШ полохення. шо виносяться на захист. заз-начаеться структура дисертаци.

В першону розд1л1 подаеться короткий огляд !стор11 досд|дхень часток та сучасного стану питания, викладають-ся уявлення автора про об'ект спостепехення, висв!тя1>сться загапьиа конаешИя досд(дхения, роэробляоться' понят! йно-теоретичния аппарат, уточнссться склад кдасг

¡спанських часток, а такой розглядаються т! теоретичн! положении! дпо виступають клрчовини у вивченш* проблеми час-ток, без четкого розун!шш яких неножливий подальший розг-яяд Тх сенантичиих та синтаксичних характеристик. Зокрена. ni днЫасться питания про лексичне значения часток, про йо-го специфику, про Hicne часток Mi* iнгаини частиками нови, про функиП часток.

В другому розд1л1 розлядаютьсья питания систенати- „ зааП часток 'з точки зору ix '4уикп1й та значеиь. як1 вони виражають. Висвгглюеться проблема багатозначностя часток, доел!джусться сенантичний 3hiст кохно! з них. <

V висновках узагальнюються результата дослшкень i окреслиоться перспективна шляхи подал ьшо!" розробки теор!I часток.

V додатку подаються таблиц!, . шо виюбражають поря- . док часток за частотою поширення.

осиовний 3MiCT робота.

Bei слова icnancbKoi нови ножна розд1лити на три класи сл^в: концептУалыН, допоюхнх та слуябов1. До кон-пептуальних сл1В належать ть що нають самост!йне лексичне значеиня. Щ слова виконують iioHi нативну фушаию, тобто виступають названи предметов, властивостей, якосте'й. д!й. Вони ножуть виступати в речешй як його члени 1 яесуть на Co6i фразовий наголос. Друга група сл!в - службов!. 1стин-ио службовий характер марть прийменники та сполучники. ockiflbKH вони виконують граматичну функшю зв'язку сл!в, еловоеполучень чи ц!лих речень. Трет!й клас - допои 1жш слова. Вони станрвлять так званий перех1дний клас.

Лексико-гранатичний розряд часток входить до класу допомiжних сл1В. BlAHiiiuicTb часток в!д концептуальних сл1н иолягае в тону, шо вони не виконують ном!нативнох фуикп!I, тобто не означають назви преднет!в, властивостей, якостей, д!й. Вони ,служать для нирахення р1знонан1пшх niдноси». також не ножлиао. в1гтести, частки до слугбових

сл!в,оск!льки вони виражають в1днопення, як! вяходять за Hexi чисто граматичних зп'язк!в та категор!й. пони е по-казникани суб'сктивно-кодальних. отночних значень, kotpi не входять до внсловлювагшя неспод!вано, а в!дт!нюють т! чи lraii компонента, смисл яких найважлив1шкй для загально- ' го 3MÍ сту даного тексту.

Частки е далеко не елементарнини (однофункц1ональ-нини) новнини одинидями, а становлять сво£Р1дну, досить складну лексико-граматичну категор1ю; Частки - це частнна мови,до яко! належать незм!нн! слова, шо мають ун!версаль-ну сполучн1сть, niлком самост1йне значения, та надають ок-ремим словам, словосполученнян чи ni лил речениям додатко-вИх лог1ко-смислових, модальних, . еноШйно~експрес1йних BiflTiHKlB, абр виступають як еднально-сполучний эас!б, вказуоти на лог!чний зв'язок висловлювань.

За часткани як новнини знаками закрЩлеШ значения, як1 е результатом в!добрахення певних вид!в в1дпошень, шо 1спують об'сктивно, зокрема вШюззення д!í стану або Шлого пов!донлеиня до д!йсност! чи ставлення новая до того, то пов1донлюеться. при чому беидва ai види в!дношень духе часто поеднуються в зиачеин1 oahící частки. Лексичие значения часток нас досить високий piвеиь абстракт*.

Сл!д в!дзначити. • шо значения часток не Форнусться шоразу спочатку в р1зних семантичних контекстах та типових конструшИях, а лиш реал1зусться в них. Наприклад, 1спансь-ка частка sf поза контекстом нас значения ствердхення, яке досить н1пно закр(пилося у cbíaomoctI hocííb нови за таким звуковим комплексом:

-сРог чие" no salís a dar una vuelta, a enseñar!е?-ргоризо - Sí". Es una idea. (Gpytisolo, i.a resaca, r>. 60)

Багато часток, kpim свого власного значения, реал! зують в текст! nwiy низку., контекстуальних значень, як! с Bapiантами власного лексичного значения ланоТ частки.

Часткам притлнлниа власти»!сть автоматично пикли-кати у cn¡ доност! адресата цiлий ряд :>лаЧ1?»ь. як! стосу-ються предмета мовлення. Hi прикован i .значения пиниклють у

cbíдомоет! конун1кант!в у зв'яаку з певною комунiкативною ситуап!е». знаниям преднета бес!ди та !н. Кр!и того, кохен вар!ант значения частки ноже скпадатись э дек!лькох компонент! в значения.

Леяк! частки (pues. pero. . г, yaj нають досить складяу семаитичну структуру, багатий потенц!ал значень. як! ' реал!зуоться в конкретних умовах контексту чи ситу-. ams, то нашаровуються на головне лексичне значения часток „ та становлять 1х семантичийй 3híct. Однак. незважаючи на контекстуальиу зв'язшеть. говорити про в1дсутн!сть у час-ток власного лексичного значения неправон!рно»оск!льки для багатозначних концептуальних сл!в не оставлю роль BiAirpae контекст. Н. Н. Аносова в!дзначас, то "только безусловно однозначные слова или при условии употребления их в общепринятом значении могут обладать свободою" I дал! " совнеше- . иие в слове хотя бы двух значений автоматически превращает каждое из них в несвободное, контекстуально связанное". *

При розгляд! значения часток треба звернути увагу на положения, висунуте Л С. Бархударовим. про три тиши значень, ню становлять сенантичний зм1ст мовного знака: референт йне. прагиатичне, внУтр!шньол1нгв1стичне. ««

Часткам не оритамаяна ном!нативна функп!я. тобто вони не маютъ предметного значения, не називаоть явиа д!йсност!. ОДнак заперечувати наявШсть г часток референт йного значения лип через те. по в навколишн!й д!йсност! немае матер!ально! в1дпов1дност!. с неправой! рним. явша псих1чно! л1йсност! - то така х ре-альшеть. як i матер!альний св!т. Частки сдухать засобом вираження в нов! р!знонан1тних зв'язк1в. в!дносин. шо реально 1саують. як не можуть ni явила 1сиувати поза в1дво-синами. так не мохе бута й пов1домленяя jipo ш предмета та зв'язки н!х ними без новногоозиачення останн!х.

На референц!йне значения часток ваваровусться црагматичне: отнка конуи!кантами предмета мовленвя. ситу-апП, один одного. 1нформаа1Т про становления комун!кавт!в до висдовлювашя, про 1х енопП.

За допоногою niei частили нови новень ноже ♦орну-вати н01311 i акта: акти-оШнки, акти-директиви, як! надають йону можливi сть впливати на точку зору адресата та спону-кати його до невно! поведПжи.

Наяви1сть внутр1пшьол1нгв1стачного значения дозво-ляе часткан перебувати в парадигнатичних та синтагнатичних . вишосинах з !ншиии словами нови.

В лекснчШй систем! нови часткк вступають як у синтагматичш Bi дносини з концептуальнини чи службовими словами, так ! в парадигматичн! - з i шпини часткани.

В синтагматачнону план! частка надае снисловий BiflTiHOK слову, шо з нею нов'язане. При дьону частка 36epirae за собою цей nirtTinoK. сШльний для кожного слова, шо до нього . ця частка приеднуеться. Вступаючи у взасмод!» з речениям, з його структурою, частка сприяс ви-никненню еноШйних. нодальних. смислових BiflTiiwiB речения.

Часткам притаманне лексичне значения ше п тону, шо, по-перше, is зникненням частки втрачаеться в!днов!дний нодальний чи енон!йний в!дт1нок BCiel констрУкцП, а но-друге, н! значения не залежать винятково и!д структури речения Сзн!ню>еться лига cbibb!дношення м!ж часткою та час-тинами речення), I через те в1дносятьсн до внутр1инього боку (плану зм!сту) допон!жного слова.

Власне лексичне, 'нодальне, емоц!йно-експресивне значения становлять лексичний 3HicY часток.

В парадигматичному план! наявнГсть сйнон1н11> ан-TOHiHli. oMOHiMli та !нших класиф!кац!йних ознак св!дчить про пританашисть часткан лексичного значения.

Шдтвердженням лексичност! часток с також I* бага-тозначн!сть, Частки мають високий ступ!нь абстрактиост! та рухливост! лексичного значения,тому сенантичний обсяг шга ся!в достатньо широкий, В р!зних контекстах п|д виливом оточення семантика слова. Ноже нодиФ!куватися, реал1зут>чи частину притананного слову смислового обеягу. актуал1зуючи неэвичШ.не закр1плен| нонним узусом сени або навпаки.

втрачаючн сени, якi традиш йно Ф1ксуються в словниках.

cuhohihlh часток спостертаеться тод), коли виасл!док сполучения концептуального слова з Р1знини част-кани створюються близьк! за сиислон сполучения. шо викону-ють аналог! чн i синтаксичн! ФуикцП, позначають в однаково-ну план1 синтаксичн i конструкп! "i та вшношення, шо виника-ють. Так. частки sí та га нають сп!льне лексичне значения ствердження. При цьону у частки sf - це основн- лексичне значения, а для частки уа воно с лиш одним з bíatIhkíb. шо передаться ni ею часткою:

-2 Y sabe ella que se ha muerto el tío?

-t Sf. ahí Pero no te han dicho lo que ha ocurrido?

- Но. (BaroJa. camino, p. 162)

Si no fuera рог la inflación, te Juro que nos inflabais i

- Ya.ya.Blra tu que esto de la inflación.

(Cela. Hovela, p. T5> .

ahtohímíчц1 вЮТошення в лексико-гранатичноиу роз-ряд{ часток виявляються ненш ч!тко. 1 притананн! «е вс|и слован uiEí лексико-гранатично! категорН. В Шй робот! ни вид i лили, антоШми. спираючись на основне значения частой 1 не беручи до уваги 1нш1 bíatíhkh. шо привноситься пини часткани. Розглянено як цриклади так! частки-антон!ни:

1. Sf, по. Перша з них вносить значения стверджен-ня. а друга - в!дт!нок запереченнй:

-¿Те cambiabas por don FellPlto. Blas?

- Но, señora.

-¿y por un bombero?

- Tampoco. (Cela. Nivelas, p. 260)

- Gran hombre es ese: c'r es amleo de mi amleo?

-sí". señor, -respondió el coJo. Y ambos Юз mejores

caballeros de ZaraSoza... (Galdo's.Zaraeosa.p. 12).

2. ya. aún:

Eran ya las. siete menos cuatro. (Cela. Hovelas, p. 74)

Eran aún las siete menos cuatro.

В першону приклад! новедь за допоногою частки уа

вточнюе: вже cím годин, наючи на увазЬ шо вхе п1зно. V другону * приклад! в!н п1дкресяюе за допоногою частки aun протилехнУ дунку: липкс1н годин, а значить, шо не так вже й п|зпо.

3. т. pero:

El caballero:¿Ho habrá llegado?

El capellan: i H1 1 leearai... Haufraearon...

El caballeros? han perecido todos?

El capellan: ¡Todos t (V.-Inclán, Jornada, p. 81)

Humeriano:c*Al entrar yo ep el saltfh de lectura tu no lefas

nada en mis ojos?

Henendez: Но, señori то casi" nunca leo nada. f ' \ Humerlano: cpero "no te chocaba verme- huraño, triste y solo,

metido en ese rincón?

(Arnlches.La señorlna.p. 139) V приклад! з часткою у новевь мае на уваз! певну реакшю слухача. Ця Частка вводить до тексту речения, шо несе в соб! 1нФорнац1ю, большою hípo» вiдону слухачев!. Тод1 як частка pero навпаки, вводить речения, зм!ст якого не в1дпов!дае оч!куваноиу.

За сво!м аоходхенняи клас часток - явите б1льт п1зне у нов1. Частки виникли шляхом розвитку у сл!в, шо налехать до !вших частив нови, такого лексико-граматичного значения, яке в( докремлг>€ 1к в1д вих1дного значения слова. Геяетично частки пов'язав1 .з присл1вникани, сполучниками, кодальники словаки та.займенниканк. Результатом воступово-го переходу певних частин нови в частки стало виникпення велико! к1лькост! омон!н!чних ся!в. Пей Факт власне, й пояс нюс наявн1сть в 1сванськ1й нов! числеяних онопар: част-ки-присл1вники, частки-сполучники, частки-вигуки. част-ки-прикиетники, частки-эайнениики та |нше.

В частках, як I у bcíx лексемах нови, лексичне та граматичне значения виступають пост1йними конституентанн слова, Перебувавть у пост1йн1й взасмодП одне з одним. Лексичне зпачення часток -- це реальне, об'сктивне * пост!йнезначения, спеаиФ!чне Для кохного слова, те, шо

визначас його сане як дане конкретне слово з-iiohíx ycix imimx cjiíв нови. -Гранатичне значения часток - не íx Фушоиональне, ситуативне, тимчасове значения, пов'язане з гранатичною ФункШею, яку викоиуе те чи ¡нше слово, i при-тананне bcíh представннкан дано! грунн допон1*лих сшв.

Частки icnaiicbKoí нови, субстантивуючись, ножуть виступати в ролi члена речения, ставати екв!валентон речения. з дата i входити до складу офорнленого речения, вико-нуючи сполучну та акдентуючу функдП.

Частки належать до пол1функц|оналыюго класу до-ион»жних слав i виконують taki синтаксичн! функци:

1)вираження pi зних значень суб*сктивно! нодаль-uoctí (форнування синтаксично! семантики речения);

2) оформления речения за задано» метою;

3) оФорнлоння актуального члеиування;

4) вираження енотйних bíatíhkÍbí

5) сполучна Функшя.

Нодальна функШя часток с 1х первинною Фушайею. Частки беруть участь у йираженн» як об'ективноь так i суб'ективно! нодальност). Частки служать засобон встанов-лення Bi/шошення знйгту висловлювання до aí&choctí. Сенан-' тика niel частини нови пов'язана з! ставленнян новдя до Шфррнадп. яку bíh пов1Донляе. вони виражають р!зно-Hanimi значения, шо нашаровуються на загальну Сенантику пов!донлення: реальност!/iрреальностх. ножливост|/ненохли-ЬостЬ бажанос-П/небажаност! здГйснення д11. впевне-hoctí/невпеваеност!. сумн1ву. ирипушення. Частки нають П1ЛУ гаму 1нших значень. нов'язаних з реал!зац{ею вольових ПРОЯВ1В новая: спонукання, наказу, заборони, побажання, поради i таке ¡нше:

Si a don Desiderio le hiciesen aleun día ministro de hacienda) (Cela,Hovelas,p. 79)

В цьону приклад! новець за допоногою частки si не

сдонукас эробити будь-шо, а лищ виказус свое волевиявлен-

■■•'• ня-

Роль часток дюдягас в тону, шоб надати нов! Ticl

довершено! Форни втеахекк» зм1сту- дунки, яка б в!дпов!дала суб'ективнин потребам новпя. Разон з тим вони с нос!яни лексико-граматично! властивост1. якою зумоплена !х головна ФУ11кд1я: служити нет i новно! експрес!!. Частки ножуть ви-ражати таку емои1йно-експресивну характеристику особи, предмета, явиша реально! дШсность яка не ноже бути зд1йснена 1ютини лексичними засобани. Ця якlena характеристика нас б!льш абстрактний енот йний характер, niж пе ноже бути виражено Ишини частиками мови:

Tito: Ya rae conocéis.Habéis visto la gracia con que be complicado todo esto?... i Pues, mucho roas eracloso es lo чие esto* tramando para deshaceno i (Arnlches. La señorita, p. 151)

Частки виступають наркерами теми й реми, поряд з Лог1чнин наголосом. порядком сл18 та артиклем. Вони можуть поскшовати смислов1 та еноШйн! в!дт1нки сл1в у реченн!. п1двйшувати силу екоп!йного навантахення питания. Частки можуть надавати речению нодальяо-експресивио! значиност! за рахунок акиентуючого посипення. При пьому вони пов'язу-ють експл1дитн1 та.1мпл1цитн1 судження про ситуаДП. утво-■ рюючи каркас в1диосно завершения конуяIкативиих сдпостей. Характерною рисою часток с те. шо вони дають ножлив1сть регулярно комб1нувати новн! та ненова! засоби. шо беруть рзасть у сшлкуванш:

Las tres эешапаз чие faltan. - deefa -ше gustaría pasarlas durmiendo, но quiero ver. oir. ni aprender nada... (Goytlsolo.La resaca, p. 239)

В данону приклад! частка ni Шдкреслюс заперечення. то передаешься часткою по. '

В!льш!сть представпик1в лексико-граматичного роз-ряду часток характеризуются яскраво вираженоо едналь-но-сполучною фуякШею. Не зуновлено прагвеяням найч!тк1ие та найясн!ше висловити р1знонаи1тн1 снислов! в1днотення. Под)бн! лексичн! засоби допоиагаоть сполучникам передати т1 в!днопення, як! сполучники вирахають часом недосить повно та ясно. 61 льш точно та спеШал!зоваяо. еднаючи та

ckpíолюючи компонента речения чи тексту в одне тле, частки беруть вайактивншу участь в оФоркленн! структурно! aiflicHocTi висловлення, отхе. Частки виконують структурно -синтаксичнi функцИ.Вони ие лише узагальнюють в!дношен-ня. якi с сферою синтаксису, але й виражають б!льш конк-ретн! зв'язки н1х реальними снисловини значениями члешв речения чи власне речень, шо з'еднуються:

Ие parece un sueno verte i Pues, señor, ya qtue no hablas, bablare yo solo.te contare aleo de mis viajes.

( Alarcon, El final, p. 129 )

Нен! эдаеться, шо пе сон, те, шо я бачу тебе. Так от, якшо ти не розпошдаеш про свою нандр1вку, то я роз-П0В1Н про свою.

В основу наведено! класиФ1кааИ покладено функШональний та сеиантичний KPiTepü. Виходячи э того, во часткИ виконують модальну, акцентэточу, сполучну та енод!йно-експресивну функц11, як це мовилось више, а також звахаючи на те, юо одна й та сана частка, залехно в1д кон-кретних лексико-граматичних умов та обставин нови, мохе набувати р!зних значень, класиФ1кап!я цього лексико-граий-тичного розряду сдешо уновною. Спираючись на викладене више. частки можна розпод1литина три головн1 групи:

а) модальа! частки;

б) яоПко-сиислов! частки; ______ ______ ~

в) емод1йно-експресивн1 частки.

В свою чергу", ai розряди дияться на б1льа окрем!

групи. :

Нодальн! частки. залехно в1д ситуаШТ. до яко! входять Taxi чиняики, як контекстуальне оточеаяя. opichto-ван( сть на cni врозковника, ,„сп i вв! дношення mí ж компонентами. виконують р1зноман<%1{ кому«!кативно-прагматичн i ФункпП. Иодальн! частки неовнор1пн1 за cboim значениям. Одн1 з них виражають волевиявлення новая. 1нш1-ставлеиня до д1йсност< чи до 0ов1домлення про як1сь Факти, шо вста-новлюються иовпен.Модальн! частки вирахають стверлхення, запитзння,заперечення, суми2в. иохлив1сть. повинн!сть, ба-

хан!сть. До аього розряду ни в1дносино так! частки 1спансько1 нови: no, ni. sí", si. pues. ya. solo, aún, quiza, quizás.

.частки, шо вирахають ставлення до д!йсяость об'еднують р!знор1дн1 за сво!и значениям частки: ствердху-вальнЬзаперечн!. питальн!. частки, шо вирахають в!дношен-ня до достов1рност! пов|донлення,

Сгвердхувальн! частки в !сванськ!й нов! нечис-ленн1. Эвичайно, при ствердхенн! вхнваються частки зГ. та, риез. ствердхувадьн! частки зосередхуютьувагу на Факт!, шо ствердхуеться. на Факт!.1 в якону у слухача "не hobhhhi виникати сумн!ви:

-о Pues vengo a pedir perdón, рогчие то. sabe usted?, creo <ше lo cortes no quita а lo valiente.

- Sí7 señor, eso es de caballeros, esa es una actitud «rué le bonra a usted:en seguida se echa de ver чие es usted un artista. (Cela, Hovelás.p. 16E)

- Ну, я хочу попросити пробачення. тону шо, знаете, я гада» шо вв!члив1сть не завахае бути коробрин.

- Так,сеньор.пе справа чолов!к!в...

Частка уа стверджуе реальн!сть тих чн i тагах явиш д|йсност! с точки зору говоримого, а сане передае модальн1 в!дношения. Ця частка Шдкреслре те, ио вхе в!доно, про шо вхе йшла нова:

- ta señora Наги es de Tánger, Taneer es muy bonito.

- Ya/ya. (Cela.Hovelás.p. 166)

- Сеньора Нару з Тангера, Тангер духе гарняй.

- Так. так.

Частау по використовують для "оживления* стверд-хення. звертаючи увагу на думку, шо протиставиться: SI soy como soy у no cobo tu quieres чие culpa teneo то de ser азГ. (cela,Hovelás.p. 120)

Але* я така, яка е, ( не така, як та ко чет. в чои у ж ноя про-вина.

До заперечних часток належать по. ш. 31. у. pero. Ш частки Функц! онують на píbhi речення.. виступаючи обов'язковин чи факультативнин елеиентои його структури. Заперечн! частки йожуть в!дноситись як до окреного слова, так i до всього речення загалон:

Но eran nadie. Los diez olí hombres, mujeres y ninas del barrio, soportaban una vida de larvas. Gotas de aeua.no creaban un mar. (Goytlsolo. La resaca, p. 262)

Вони híxto. десять тисяч чолов!к1 в, жНюк та д1тей околипь ¡снують híбн в личинках. Qi крапл! води не злились у норе. Робоч! бджоли не стали рос н.

Заперечення. висловлене' часткою ni, bí flpi зняеться емошйною насичешстю та експресивШстю, шо обуновлено здатн!стюц1еТ частки caHocTiftim. поза зв'язком з ¡ншини занеречними словаки (присл!внккаки. займенниками, часткани) виражати заперечення 1 niдсилювати його:

Menudo material > Lo demás... De lo demás, usted.nl preocuparse (нав!ть не турбуйтесь). La Instrucción militar del somaten de este publico corre a mi cargo.

(izcaray. Hadame, p. 57) Частки y. pero, як! нають si¿tíhok заперечення. niдкреслюють Heóíдпов!дн!сть двох д!й. 3 одного боку п1дтвердження будь-чого. а з другого заперечення:

- usted, señor Marques, tiene muy aeradecida a esa gente.

- Pero si no los conozco. Segismundo! (Але ж я i'x не знаю) -Pero los tiene usted amparados sin conocerlos. Señor

Marques, el buen.corazon hace amigos en el infierno!

(V.-Inclan, Lacorte, p. 157) Питальн! частки niдкреслюють запитальний bíatíhok, доповнюючи його шрансани здивування, сунн!ву. впевненост! в протилежн1й bíaoobíaí. Oi&i з питальних часток виражають чи в!дт!няють лиш запитання. !нш1, kpíh за питал ыю! ♦ункдП, привносить ше й додатков! в!дт!нки значень, еноо1йн! та спонукальн!. Лексичний склад названого розряду сд i в в сучасн1й i спансьК1й нов! досить таки чисельний. бо у вигляд! питальних (за вевних лексико-гранатичних уиов та

обставим новй) мохе вживатися широке коло часток !ншия роЗряд1п: у, pero. sf. по, риез. si. Частки pues, pero, г вносить запигтальний в!дт1жж у питальн! речевая, Шдкрес-люючи результативно-насл!дковий характер запитання, п1дго-товленого чимось попередл1н 1 тому такого, шо мае характер природного наел!дку, характер висиовку:

. - Hombre de Dios - contesto el mendigo-e pues no se lo be de decir? (Galdos, zarasosa. p. 151

La Poncia: Esa niña esta mala.

Martirio : Claro.no duerme apenas.

La Ponda: ¿Pues, que hace?

Martirio : Fo que se lo que hace» (Lorca. La саза. v. 57?

- XIба я не мусив вам пього казати?

Поис!я: Ця д1вчииа недобре себе почувае.

HaPTlplo: Ясно, вона майже не спить.

Понс1я: Так шо ж вона робить?

Hap-rlplo: А я знав, шо вои^ робитЫ

V першону приклад i частка pues, виступае одним э . еленент1в, шо Формують питальне речення.

в другому випадку вона шдкреслюе насл!дковий ха-' рактер питаиня, I разом з тин вносить додатковий в1дт!нок нсрозун1ння. поливу.

Частка si. шо мае «ей в1дт!нок значения. вводить . до'складноШдрядного речевая вепряме запитання, яке почи-наеться без шггального слова:

Ya no se si la aurora la fuente o la tristeza son mi cuerpo en mi mano, mi soledad o el asua...

(Prados. В lo. p. 338) Частки no. sí вживаються 1з загаггадьвоо 1нто-ващео. але при такому пов!ломлена!, яке викдшсас подив, недов! ру чи рад1сть, тобто при зашпгаян1. яке супровод-жусться будь-яким емошйним в1дт!акон: поливу. сумн!ву то-то:

Florita: iLo decla.porqué en una de sus partes bar una escena tan parecida a esta' Vuneriano:¿SÍ? (Intenta levantarse, ella le detiene)

(Arnlcbes, La sefíorlta. p. 154) Флор i та: я так сказала, тому шо в однна з частин е сцена,

духе схожа на по. НУнер1ано: К1ба?

Частки si", по, шо нають такий в1дт1нок значения, вхиваються з кетою шдтвердження чи спростування. а чи уточнения отринано! 1нфорнацП:

- Ayer no quisimos venir, sabe usted? Los Días de inauguración. con el Personal que se reúne y todo eso. son siempre los peores. Verdad usted, que sí"? - SI. si.. . (Cela. Novelas, p. 204)

В acaeKTi модально! градацП частки, шо виражають в1дношення до aoctobíphoctí висловлювання. ножуть бути роз-цод!лев1 на три груш:

а) частки. то виражають припушення достов1рност1 тих чи ¡шшх явщ навколишньо! д1йсност! з вштИпсами надП чи нав!ть приховано! впевненост!:

с Но es un domingo de hace tres, diez afíos?('Ho es el domineo que viene?... Es este: uno Preclsoir, al mismo tiempo, un dommso cualquiera. Paco volverá a media noche. (I?caray. Hadame. p. 15Q)

Под1"бн1 питания нають в соб) в!дт1Нок можливость при чонуножливост! наивного, а Не в!дсутност1 Aii, явиша чи т. 1н, Питания У Форм1 заперечення.' значения яких не визкачаеться конснтуаШею. висловлюють позитивне прилушеи-ня. Значения речення. виражене таким видон запитання. В1др1зняеться в!д негативного припушснйя не тЦьки проти-лехнин знакон. але й тик, шо перше ррунтусться hí на якону знанн!. це припушення ножливост!. в тей час як друге обу-новлено pí3Iikmh ступенями достов1рност1 знания, винесеного новиен з конкретно! конситу!и1I.

б) частки, шо виражають припущення достов1Рност1 тих чи 1 шлих явиш д]йс1юст1 з BiflTiHKOH дЬнущення:

-„' Notas al во?. <. У ahora?. ¿Ahora tampoco?.. ¿ Но?.. ..„" De verdla?. Pues ya he vuelto a manKartela, compadro..'.

(Roytisolo. 1.a resaca, p. 64)

- Що-небудь в1дчувает? А тепер? I тепер и1чого? Н1? Д!йсно? Ну а я в тебе знову його вже вкрап...

В данному випадку частка pues нас niдт!нок коли-ваиия. невпевнеиост!.

в) частки. шо виражають нохпиву впевпен1сть новчя в недостов1риост1. нереальности. ненохливост! якихось явил яавколишньо! д!йсност1. Причону. назван! частки, як правило, зв'язаи! з лрисудком:

La molinera aguzaba el 0J0 de atalaya en el ventano: Era huerta, endrina, rizosa: En la figura, brío y •vivacidad de cabra, murmuro apagando la voz: *

- si no vendrán esta nochet (набудь вони пе прийдуть. .. ) El tullido, avispado en su yacija.alareaba la oreia:

- Extraño se me hace,vista la ursencia de transponer el Contrabando! (V.-Inclan, La.corte, p. 110)

в дьому приклад! частка si сигнал!зye про сприяття тин, хто BiflnoBiaBae, ininiRmoi реплйш як неадекватно!, невчасно! в дан!й ситуап!I. Тей, хто в1Дпов!дае. мае суинi в у виконанп!. унов усшху новного акту, або впевне-ний в ix порушенн!.

До частой, то виражаоть р!зного роду волевиявлен-ия, належать:

1) частки (si, «me, ojala), иоШдкреслюють ба-sauíсть здтснення т!е! чи ¡нио! дП. i вживаються в деси-деративиих'речениях. Вопи не спонукають суб'ект до д!I, а лит виражають свое бажання до II зд1йснення:

Sí a don Desiderio.le hiciesen algún día ministro de hacienda! (Cela,novelas, p. 79)

в цону приклад! за допомогою частки si нопепь не спонукае зробити шо-небудь, а лиш показУЕ свое волевиявен-пя.

Частка que niдкресл»е в!дтт!нок бажаностьвикорис-товуючись у десидератившн речетЦекии:

JPor.Юз clavos de cristo, hlJo» Но le dieas a tn padre nada de esto... Que no sepa que yo.os lo he contado!

(izcarar. ьаз múralas, р. 157)

2) частки no, si. шо нають в!дт!нок прохання. част-ка si також вживаеться для виражеиня поваги, ванн:

- ие dirás que sor una Pluma?

- Si Vuestra Majestad me autorizara para decírselo!

(V.-Inclan. La corte, p. 36)

3) частка no. шо нас bíatibok эастереження.. Ця частка вживаеться в спонукальних речениях 1 п!дкреслюс ви-ногу того, во спi врозновников! эдасться чонусь вебажавин. неврисннин. важкин тошо:

Foncia: Bernarda, no seas tan inquisitiva»

(Lorca, La casa, p. 46)

4) частки <me. ya в спонукальноиу реченн! переда-ють biatlhok погрози, наказу чи вииоги. якшо вони вжит! з д!ссловом у спонукальноиу способ!:

- Calmate.AnaelaiCalmate та! (Izcarar,Hadame,P. J64)

- заиовкви Анжела! замовкаи ж>

Частка чие. яку вжито у спонукальному реченн!. ноже передавати i наказ, якии звернено безпосередньо до calврозновника:

-.DeJamei Basta! Que me dejesi - fueron las palabras suras 4ue loere percibir. (Alareon.El final, p. 123)

- Que te vor a pesar!

Речения, во вводяться часткоючгие. можуть внрахати косвенна наказ: -

- Оие se lleven a este loco! (Izcaray. Las ruinas, p. 191

- Que abran.pronto! (izcarar.Las rumas, p. 27!)

Частки. во виконують лог!ко-смислову 4ункя!ю. ви-

користовуюпся для передач! ргзиомак1твих смислових зна-чень. Вони в!дображають об'ектнвн! тоамси явил д1йсност!. встаиовлея! в ni знавальнi X Зияльност! людини. Частки такого типу эдатя! ооширювати св!й сёнантичний вплив як на ок-рем! слова в реченн». сполучаючись з якиии, вони утворюють член речения з новин дексичиин зиаченнян, так 1 на всю конструктю загалон. не входячи до складу lí член!в. Залехно в!д характеру лексичного значения та ♦Ушш!й. во ни-

ми викопуються, лог!ко-снислов1 частки л)ляться на чотири групи: вид1льн1. обмеяупалыи. дшово? нодиФ^капИ та частки, за допоногою яких сШврозновник вступае до рознови.

.До díwíльпих часток сучасно! ЮпанськоТ нови належать частки з1. у. solo. aún. Вони об'еднан! на п1дстав1 найб1льш загальнох смислово? о знаки. Ш частки вживат-ься для вил!лення в реченн! окрених сд1в 1з ширшого кола пред-MéTiB. явиш, Д1й чи ознак. и ¡яачених даними словами: sólo en ачие1la habitación olla asi.

(Matute. Solo. p. 32)

Лише у Шй klHHaTl такий запах. ОбмежувальШ частки становлять налочисельну груяу: ya. so'lo. аил, pero, ш частки надають обмехувального niдтпшу. тобто. доПчно в1 докренлюючи, вони н!би обмеху-ють значения того слова .групи сл!в чи Ш лого речения, в якi укладено пов!донлення про шось нове у висловлюванн!. •За aonoHoroD часток nlcj групи предмет чи д1я н!би протис-тавляеться 1ншоиу чи ряду !нших преднет1в, д!й. в!дмехову-ючись в1д них. Таке протиставлення мохе бути явно вирахене в контекст! або лише припускатись:

Quedaban solo dos problemas por resolver:la mulata Dolorosa y el interrogatorio que le harían a Serafín.

(Cela. Hovelás.p. 12 O)

залишялось лише дв! пробдеми...

В цьому приклад! частка постас особливо внразно. ockíльки вона в!дноситься до чисельника. який сам по соб1 вказус на дешо обмехене чи нав1ть сфдине мохливе.

До розряду часток д1йово! нодиФ1катI налехить частка з£Г зм!на теми розмови. шо супроводхуе використання sí". пояснюеться ось чин: кош новець шойно згадав якийсь Факт чи под!», то. вочевидь. до цього номенту вони не могли бути тенов бес!ди. Ке 1 в!дзначае неспод1ваний характер поди (згадка) при використанн! частки sí": -¿Но tendrá"gusto de verla casada con el hiJo de Don José

de Hontor.ta? -¿Estas loco? Sf,.. f ve a hablarle de eso.

(Galdos.Zaragosa, р. 5в) - Х1ба йону не сподобаеться. то його фдочка одру- ; житься з синон Лона Хосе де Нанторио?

-ти з глузду з'1кав? Так... Шди. поговори з нин про

це.

частка sf належить до тих новних одиниоь. за допо-ногоо яких один з учасник!в рознови.шо дос! не брав у н!й участ1. вир¡шив висловити свою точку зору: La Poncia:La traen arrastrando por la calle abajo,y рог la trochas у Юз terrenos del dlvar vienen los hombres corriendo, dando unas voces que estremecen los campos. Bernarda : sí", que vengan todos con varas de olvio y mangos de azadones, que vengan todos para matarla. Adela : Ho.no. Para matarla.no. Hartlrlo : Sí*, sí*, vamos a salir también nosotras.

. ' (Lorca.La casa. p. 90)

До третьего розряду належать еноц!йно-експресивн! частки. Сюди входить група часток, як! в1дт1НЯ1йть емоан» висловлювання. Kpíh того, до niel групи включаються п!дси-лювальн! частки. як!. не привносячи в новлення жодного в1дт!нку, лит посилюють те значения, яке м!ститься в самому пов1докленнК

Частки. то нають п1дсшшвальний в1дт!нок значения, становлять групу досить чисельну: si. no. ni. que. та, ~ aun. у, pero, hasta. Пiдсишоючи в рёчени! те чи 1нше слово, групу сл!в. частки роблять все висловлювання ви-разн!шин, яскраво еноп1йнии:

- No.'icomo yo quiera, по Гг ya te he dicho otras veces qué no t

\Como уо quiera,noi Tu no quieres iri

- Que si.hombre.. . ° ■■■ '

- Pues entonces no lo quiero *o...

- Hl yo tampoco. (Unamuno. Abel.p. 13)

Емоп1йно-експресивн! частки представлен! досить

великою к!льк1стю лексем. Основною функШональноо властно! стю них часток с здатн!сть посилювати вираження

емоШйно-опПгсчио! характеристики того конпонента. з яким вони лог!чно пов'язан!. Частки, шо мають енол/йио-експре-сивиий в!дт1нок зпачення. виражають суб'ективну емоп!йну оШику та лочуття иовця, викликан! певнии пов!домленнян. запитаннян чи ситуац1ею ( иерозуи!ння, обурення, полив, захопления. рад!сть. сп1вчуття тошо) :

- Has oído,Florona?

- LO estoy oyendo todo! - respondlo la voz angustiada.

- Pues di a tu hlJa lo que tiene que hacen

Uzeara*. Hádame, р. 1И) Частка si. вжита на початку окличного речения, пе-редае реакя1х> новая, реакп1ю подиву на зн!ст попереднього висловлювання:

Pemlarla lealtad de tu heroico padre.. .Adolfo, medí-, talo y comprende que no puedes debutar creándole una situación enojosa a la Señora»

-¡SI e3ta encaprichada!

-^Siempre es la reinal (V. -Inclán.La corte.p. 219) В ОКЛИЧЯ1Н реченн! частка si ноже набувати в!дт1нку обурення:

serafín : Casada con Polion.. o poco menos!... Alberto : Si no te hablo de HormaiTe hablo de Matilde.

Шагсоп.El final, p. 64) СераФ1н: Одружена з Польоном... '

Альберто:Я х тоб! не про норну говорю! я тоб1 говорю

про Натильдуе. Таким чинон. анал!з функпюпування часток !спансько! нови св!дчить про те. шо частки становлять- своср!дну,до-сить складну лексико-гранатичну категорцо. з розгалуженою мережею сенантичних в!дт!як!в. шо притананн! сам1й частд1 I яких вона пабувае в уновах семантичного контексту. Синтак-сична 1 семантична структура речения, його комун!кативна орган! запия. 1нтонап1йиий' контур, с получи! сть окрених оди-нипь та !нш! явиша перебувають у т1сн!й взаенодИ з част-кани.

Частки яалежать до пол1Функд!онального класу допои! жних сл(в. вони здатн! передавати скпадн! в!дношення комуткативного. модального i енотонального план!в.то реял! эуж>ться в конкретних висловяюваннях. Тн належить важли-ве Mi сие в систем! эасоб!в вираження нодальностк Частки иожуть п!дсилювати сиислов! та еноШйн! в!дт!нки сл1в у реченШ. шдвишувати силу енот иного навангажения питания.

В функц1онально-синтакейяному план! частки, як 1 службов! слова.виявляоть наксимальяу активность як ргзно-нан!тн! засоби наШФестац!i сполучно-еднальних в!дношёнь Mix одинипяни синтаксичного pi вня.

На рснов! сенантично-функтонального кр!тер!ю частки ножна розд!яити на три розряди: лог!ко-снислов!: нодальн!; емоц!йно-експресивн!.

OCHOBHi положения . дисертадП в!дображен! у публ1кап1ях:

1. функд!онування часток в текст!. - в зб. Тези до-пов!дей нiжнародно5 науково-методично! конФерена!i викла-дач1в ¡нозеняих нов вуз1в. Льв1в. 1992. - с. Зб

2. Роль частиц в расширении содержательной стороны речевого.произведения. - В зб. Тезисы докладов международной научной конференции. Киев, 1992. - с. 62

. 3. Роль часток у Форнуванн! сенантичнот структури речення неспор!дненних нов /зЮтавний аналiз украТнських та 1снанських печень/. - в зб. Тези допов1дей науково-прак-тично! конФеренц!!, ЕиХв. 1992. - с. 52

4. синтаксические свойства частиц в современном испанском языке. -Деп. в УкрНИИНТИ. 11, 01. 93. Н 29Р-93 -VK 92. - 10 С.

5. Семантика испанских частая, - Деп. в УкрНИИНТИ. 11.01.93.* Н2вР-93 - УК 92.« U С.

Annotation

OnishchenKo у. a. Semantic and syntactic functions of partlcls in the Spanish laneuaee.

Dissertation for the degree of Master of Philology, speciality 10.02.0S - Romanic languages. Kiev Taras Shevchenko University, 1995.

Dissertation is devoted to the semantic and structural functions of words that belong to particles.

Particle is a part of speech that denotes subjective shades of meaning. Particles have their own lexical meaning; and may denote modal, logical or emotional shades. These shades of meaning depend on the syntactic and semantic structure of the sentence.

Particles may be used practically with any part of speech. Besides, they may function as conjunctions. In this case particles accentuate logical connection of the utterances.

Key-words: part of speech, lexical meaning, grammatical meaning, semantic context, modality, frequensy.

Аннотация ;

t

Онищенко Я.А. Сенантико-сянтаксические функции чз4тац з испанском языке.

1 Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 • романские языки.Киевский университет ии.Тараса Шевченко, 1935.

Исследуется структурно-семантическая и функциональная характеристика частиц современного испанского языка. Частицы составляют довольно сложную лексико-грая.чаткческую категории», обладающую разветвленной сетью семантических оттенков, как присущих самой частице, так и возникающих у нее з условиях :внантического контекста. Синтаксическая и семантическая структура предложения,его коммуникативная оррнизацня, интонационный íOHTyp, сочетаемость отдельных единиц и многие другие явления таходятса в тесном взаимодействии с частицами. Частицы обладают гниверсалькой сочетаемостью, имеют вполне самостоятельное значе-

нив и придают отдельным сл'.-г.'-.-Г'Ччптзин"" u.m lr-nuv

ПРЕДЛОЖЕНИЯМ ДОПОЛНИТвЛШМ* JnntKC ГНИ'ЖЧ», К'\ПЧГИ II'

зноционалию-экспресснгиы» оттлнхи Ча^тици г.итг/п-чги г пяч^стр--»

С"л,ЛИШ!Т1\т.11Г>-Г*чаоЧИОГ<> ?рвДСТР.1, у>Я'>ипЗЯ 11Я ЛГГ11Ч»<ч:у1п ,чТ1|

высказывании.

Ключевые слова: лвксико-грамматич^-ка» кятгг»рмя, jwR'h-чегкое значение, гранматичоско? тнячлнир. ««•мдптичпскни конт^гт, модальность, частотность

t

'.......'.;. . . 1

' • • " * •*.«. ' •'«• s. ■ ........- • . .

П|ДП. до другу D8.02.9b Формат Эз.н. 20Б. Тирак 100 прим.

Надруковано s друкарн! Упр Птдвннс-Эажушо! ?алпнши,