автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Символистские тенденции в русском камерном музыкальном театре начала XX столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Символистские тенденции в русском камерном музыкальном театре начала XX столетия"

М1Н1СТЕРСТВ0 КУЛЬТУР» УКРАТНИ

КИТВСЬКД ДЕРЖАВНА К0НСЕРВАТ0Р1Я !м. II. I. ЧЛИКОВСЬКОГО

Ил ираиах рукопиеу

ГАВР1ЛОВА Людмила Гаврил!пна

СИМВОЛ1СТСЬК1 ТЕНДЕНЦГГ В РОС1ЙСЬКОМУ КАМЕРНОМУ МУЗИЧНОМУ ТЕАТР1 ПОЧАТКУ XX СТОЛ1ТТЯ

1/.00.02 — ¡Музичпе м нетепл по

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобутгя паукового ступени кандидата мистецгвозиавства

КИ1В - 1993

Робота виконана на кафедр: тстор11 музики народ1В) Украгни та музичног критики Ки1всько1 державн01 коноерваторп 1м, ГСЛ.Чяйкввоького

Науковий керхвник 0ф1Ц1йН1 опоненти

ПровЦкий заклад

- доктор миотецтвознавотва ЗШКЕВИЧ ОЛЕНА СЕРГ1Й0ВНА

- доктор миотецтвознавсгва ЗА.ГАЙКЕВИЧ МАР1а ПЕТР1ВНА кандидат миотецтвознавотва НЕКРАСОВА-ЛЮРСЬКА НАД1И Й0СШ1ВНА

- Донецька державна консерватор!я 1м. С.С.ПрокофЧзва

/г

Захиот дисертацп вхдбудвться '¿¿с> " 1993р.

в » гоцин1 на зао^аннг опвгдалтзовано1 Ради Д 092.1^.01 по захиогу дисертацхй на здобуття наукового отупеня доктора наук при Ки1воьк1й державн1й коисерваторН гм. ПЛ.Чайков-оысого за адресоо: 253301,КихвЛ.вуя. К.Маркса 1-3/11,

2 поверх.ауд. 36»

3 диоертащвю можна ознайомитиоя в б1блхотец1 Ки¥воько1 державно! консерватор1г.

Автореферат розхсланий

Эчении оекретар опецхадхзоваквх Реди,кандидат миотецтвознавотва, доцент

ТИЖй а.В.

PociñoiKft музичне миотецтво початку XX столтття -об"ект пильно? уваги сучасного музикознавства.Завопвания ро-схйоького "культурного ренвоаксу"/М.Берджв/ мали ввличезнип вплив на розви^ок миотецтва XX столхтгя.у багатьому визначи-

вши його провхднх тенденцх1.Одним з найб1льи яокравих худож-... -----------------

ньо-естегичних напрятав цього. пертоду став'символтзм, який охоплюввв . розум i серце целого поколения, дгячтв роохйськох культури i став для багагьох з них не пльки виххдним пунктом творчих пошукхв,алв й способом життя.

Розговсюдившись практично на вот види мистецтва,no-pis-чому в них виявившись ,оимвол1эм набув озовртдне вЦбитгя в pociйськону музичноиу театрт, [¡оруигупч!: переввжио його камер-ну галузь.Як В1д»ш>,кии« рний »аир в рэсхйоькгй onepi широко ['кчпвсмивия на меж} XIX-XX отолхть.що було пов"ггзано г íh-телектуалхзацтС!" ^ijnoro мииле.нчч,з51льшеккям питомоЗ ваги <';'л'"Ч'.1иии01 иснови в образному мисленнз ,а також з пхдсилен-ням вил иву на оперу з боку драматичного театру .В Pooii кхкця XIX - початку XX столхття до "мало1" опернох форми ввернулось багато компэзиторхв: П.Чайковоький.лхричний генхй якого на-nptiKÍHqi творчого шляху приишов до камерних форм "1оланти"' /1691/,М.Римськии-Корсаков,який спробував в "Моцарт! i Сальери" /1897/ дати свхй.погляд на поставлен! О.Пушк1ним проб-леми хуцожньох творчоот1,С.Рахманинов,оперке обдарувакня якого вдлкон розкрилося в камерному жанр! /"Алеко",1892, "Франчеока да Pímí hí", "Скупий лицар",Б0 4/.В операх цих ком-позиторгв склалися виэначнх законом:рноотх "малого" оперного жанру,в руолт яких виникли також "малi" опери А.Ареноького /"Рафаель"',189 V та Ц.Кв: /"Мадмуазель íi$i",I90 V'Mareo фальконе", Б07/, але пошуки цих композиторов були пов"язаи! не з л}рико-психологтчно» традищею Чвяковсьхого .Римського--Короакова,Рахмантнова,а з кеоклаоицистськими,неокатурал10~ тичними та деякими хншими еотетико-художнхми тейденц1яии мнотецтва рубежу .ото л ^уь.......

На початку XX столбя з"'явлчзтьоя цхла плеяда pociticb-ких композиторгв ,якт, зяаходячись ni д впливом нов их капрямкхв |тл000^11,всте1ики,л1тератури,в1дм0вляютюя вхд трааищйних форм та жанрово-компоэиц1йиих прияципхв оперного миотецтво. До "нових 6eperiB,r оперний жанр иамвгаптьея'вивесги ВЛ'"1'!-ков,М.0отроглззэв та чеч?:} зн'зт автори.вд так чи тнаое

оприйняли естетико-художнх принципи символизму.У творчоотх цих композиторов сформувалися особлив1 жанров о -композиц1йН1 еипи символ!стоько1 камеркох музично1 драми /опера-стан,onepa-aneropia, опера-мхстерхя/, ЯК1 стали предметом дакого досл1дження.'

Матер1алом д0сл!дження стали маловхдом: камернх onepHi твори М.Остроглазова:"Непрошена" за п"есою М.Метерл1нка|пМау-ка Червонох GMepii" за оготданням Е.По та "Привхц" на влао-не л1бретто; В.Ребгкова;"Даинка" за мотивами TBOpiB Г.Андерсена,Г.Гауптмана.Ф.Достоевсь кого , "Альфа та Омега" на вяасне лгбретто,"Tea" за поемов А.Воротникова;. О.Гречанхнова "Сестра Беатрхса" за п"сс0ю-м1стер1ею М.Метерлхнка.Ц1 onepni твори BiajdpaHi як найбхлыв цхкав1 з точки зору перетворення в них символ! стських хдей та образтв,а також утворввання нових жан-рово-композицхйних структур,Назван1 опери маловхдомх i сього-дк1 знаходяться поза репертуаром, тому виникла кеобх1дн1СТь в поширених аналОтичних характеристиках найбхлыл показових

TBOpiB.

Акт.уальн1сть теми зумовлена зростаючим 1Нтересом до одного з найокллдн1ших i суперечливих nepiofliB pboiflcbKOi культу-ри га,кр1м того,в1домою незадоволен1стю хснуючос лхтературою про музичне мистецтво того часу.на якхй В1дбилися 6araropi4Ki заборони BMCBiтлсвання тих чи ihuihx тем.Глибоке вивчекня мис-тецтва початку XX стол1ття гхльки починаеться.сучаоне музико-зкавство ще мае борги перед духовно-еотетичною уникального Kcpi6Horo вхку" рос1йського мистецтва.

Вивчекня iciopii створення дослгддуваних опер.перходики початку стол1ття,критично1 та мистецтвознавчо1 лхтератури свхдчить про значку популярнхсть у овхй час творчооп В.Ребх-кова,О.Гречан:гнова, М.Остроглазова,ix оперних творхв.забутих сьогодн1.На початку, столхття ка cropiHKax "Росхйськох музич-Hoi газети",журналу "Музика",багатьох 1нших перходичних ви-дань регулярно друкувались рецензхх та кригичн1 вхдгуки на ви-отави опер названих композиторов,анонси ix нових TBopiB.ix творч1Сть викликала суперечки та диокусхх в колах аматорхв й знаац1В музики.ГИсля жовтневого перевороту 1917 року,у зв"яз~ ку з новими завданнями.що були поставлен! перёд музичнйм мис-тецтвом,1х творча спадщина була невзрно оц1нена й забута.Мис-

-У-

тецтвознавство багато рохгв займалось розробков сильно! па-норами розвитку национального оперного мистецтва та-цаяяьн!» стп дого ^айкрупкхших представниктв.Менш значит,хоча- й до-сить характерна явица запищал ись поза увагов досяЦнтив.В напп ди1 ситуация зьцнилаоя I багато художньо-естетичних явищ,як1 супроводжувал и основне русло розвигку роспчсько! тсури початку XX столтгтя.отримурть належну ошнку.З"явл>ш-тьоч окре!« мистецтвознезч! досл^джеиня.присвяченх творчостт МП.ЛЭВ1ДОМИХ роотгюьких композиторов того часу, так чи 1наия0 пов"язаних з екоперименгами в галуз! камерного оперного жанру оимвол1отського напрямку /монограф15 Т.Лево1,О..Томпако— вох/.Опробв в цзй робот! проол хдкуввти жанр.ово~композиц1йн1 принципи та драмаг.ург1чн1 закоиом1рноот1 росхйських симв«Л10-тських камерних ояер на материал! гворчостт 8.Рвб1кова,М.0ог-роглазова та О.Гречанхнова - новий внесок у цьому. напрямку.

При вивченн! художнтх явищ,пов"язаних з символ13мом,аи-никяв необх! ¡иисть освоения ф1лооофс»ких категортй оикваяхот-ського мистецтва.проникнення в йоге особливии естетичний свтт та от1Л1Сгику.Теоретичн! положения I фтлософсько-естегичнт поияття,сфорнульован1 у працях теоретиков роотйчького символизму А.Белого ,8яч Лвааова.Зол .Оолов"йова,а також вНомих ро» ийських га украхнських ф!лэсоф1я, мистецтвознавщв та лхтера-г?роэ>1чвц1в Г.Домуса,0.Лооева.М.Кагана,Д.Налтвайко,Г.Стерн:-нп те багатьох тнших увI кшп и до теоргтично1 бази дяного до-311 дження.

Основною метой роботи е визкачення жанрово-композицгйиих 5ч;птв рост йсь кот камерно! опери символ 1сгс1 кого напрямку, э".(./вйння ртзнтз лиявлення символизму в умовах музичного те» атру.Н" зир}шило завдання цисерта1ийкого дослхажвння:

- конкретизувати особливоот! вттаиву вотетико-^лооофоьхих за1-п|")'.1т рностеп л г тературнз-театрального оимэол13му на слеци-»

, ! - ;'.ямерно1 ну зично! драми;

- обгрунтувати специф!ЧН1 риои ооновних жачрово-комп&зи-тип^в символтстськот камерно1 опери: опери-огаяу,опери»

л ' ■' "ч-т х, о пяр и -М1 о те р! I;

- "пчвнги с!>«пИ>тгу драм.иургтчних конфпIкт гэ га пркнци» '■■'•ан'Л н я с к (■: зног Д71 у аимвол1отоь^тя гамйр;иП муз«-

ч- ;

" > •• «->"41 ..... »» юр«:*» >яср на ртви! во-

кал того хнюнування.принципхв формоугворення, заходхв' оркестровки та ¡н.

Наукова новизна роботи м1сгитюя у знаходженн1 закономхр-ноагей жанроутворення!в роохйоькому камерному музичкому теат-рх початку XX столхття. в межах символ1стського напрямку .Новим е звернення до невхдомого музичного магер!алу .обгрунтування основних жанрово-композшдйних тигцв оимвол1СТСЬких опер в 5сх зв"язку з «стетико-художньов та жанрово-сгилювов оистемов театрального мистецтва Рос11 цього перходу.На конкретних прикладах розглядавться особливостх трактовки розповсвцжени* у тх часй тем I сюжет1в,1х овоерхдне вхдбиття.вхдображавче опеци-ф1ку жанру.

Практична цхнн1сть прац1 визначаеться можливхотв викори-сгання XI матерхалхв в подалыяому досл1дженнх музичного, театру Роих початку XX сюл1ття в його взаемод11 з попереднхми епо-хами та сучаоник: мистецтвом.Резулмати дослхдження можуть бути використан1 в вузовських курсах 1оторх1 рос1йсько1 музики \ театру.основ оперно1 драматургах.Робота також даже поолужи-ти пошговхом до вхдроджеиня розглянутих в нех гворхв на оце-нах оперних. театрхв.

Апробацхя пращ.Дисертацхя обговорввалась на кафедр: 10-горП музики народхв УкраЗЕни га музично"1 критики Ки1воькох державно1 кoнcepвaтopií 1м.ПЛ.Чайковського,результати доо-л1дження опубл1кованх в чогирюх працях х використовувться в практичн1й роботх - в лекщйних курсах ^торх? музичного мио-тецтва та 1стор:1 свттово1 художньо1 культури для студентхв музичного В1дд1лення Слов"янського державного педагог1чного I ко гигу ту.

Структура I обсяг роботи. Дисертацх я викладена на 210 оторхк-ках 1 складаегься хз вступу,чотирьох глав,заклочення та описку викорисгано1 Л1 тер а тур и. До да го к /УО сторхнок/ метить нот приклади,описки твор!в В.Ребхкова.М.Остроглазова та 0,Гречаи:гнова /до 1917 року/.хронологтчиу таблице "Камер* ний музичний театр рубежу Х1Х-ХХ стол1Ть",схеми аранатур-Г1чних кoнфлiктiв кожно! опери.

ООНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБО.та У во ту гп обгрунтовуеться актуалмпсть досл1дження,ке-обхх днхсд. Iсторико-георетичних_ пошукхв в^галуях росх йоькога камерного-музичного театру в його> зв"язках з символхстсккими тенденциями,виэначаються мета та основи завдання дослхд-*ення. . '

Глава 1."Роо1йоький символ1зм, його худоиньо-еотетичн! закоком1рнооп та хх виявлення у р!зних видах миетецтва".

Рос1 йоький символ!зм - одне з найЦ1кав1ших,складних га суперечливих явищ миетецтва,яке рэзповсюдилось на початку XX сголхття практично на вех иого види.Сфэрмувавшись опечатку в Л1тератур1 ,рос1йський симвазизм кабув'теоретичного обгрунтування в $1лософ11 та естетИ1Ц.його предотавниками були М.Мхкоккий.Д.Мережковоький.що надали в ово!сх ртботах /"Старовинна суперечка", "Про причини занепаду та про нов: течГх сучаснох рс1йсько1 лхтератури"/ першх ф:слЬсофсько-еотетичнх визначення цього напрямку.Одним з керхвникхв ро-С1йоького символхзцу початку XX стол1ття був В.Бросов.який видавав поетичих збхрки "Роо:гйСкХ1 символОсти" хз вотупамк -"манхфеотами" символхзму.присвяченими проблемам-еотетики. Виробленням цШснох фхлооэфеккох концешцх займалиск так зван: "молодосимволхсти" ВячЛванов /"По 31рках",1909, "Бо-розки та межт",© II, "Думи про символхзм",В12/ та А.Бхлий /"Скивол I зм", Б10, "Арабески", 19II/.

Георетичнх деклараци рос:гйських символхстхв.рэботи ф1лософ1в та мистецтвознавцхв дають уявлення про. фхлософсь-ко-естетичну концепцхп символ13му,головнх положения якох мхетятюя в подальших визначенкях."Символ1Эм вхдкидае рацхо-налхзм та виеэвуэ принцип хнтухтивного осмислення певно1 духовно! о с нов и, по гае мних начал, ..закладених у п«став1 буг-тя"*.Головне в символхзмх - апеляцхя до евхту хрреалького, "до великих иевидимих с ил "/М.Метерл 1нк/, керувчих життям.Такими силами для символ!от1в стаять Вхчна Иночхоть .Софхя Премудрхстк Божа,"Дружика,оповита сонцем" - як в ища реалк-Н1стк,"одвхчна рхч любовх Божох.його дов!чнв 1ншв"/Вол.Со-

Т Лекции пэ истории эстетики.Кн. 3.4.2. ~Л.;Б77. - С.138.

_ б -

ловйов/.цовхчна подруга,хснувча в нескхнченностх ¡Смерть ,тае~ мна } иеминуча - кеобхгдна умова залучення до "вищог реаль-носп"; Лвбов як виправдання й спаохння хндхвхдуальностх.си-яа,що дае людинг можлив1сть стати нев1д"емнов частиною "все-единого" щлого,залучитися до абсолютного життя.Вищо» формою пгзнакня на противагу науково-ращоналхстичному методу си(<й-В0Л10ТИ огояосили проникнення в хдеальний свхт засобом хн-т ту!Ц11 митця.а вищою та найбйьш адбквзтнос фо рмою о сяг1нс,У'«' ня овхту - мистецтво.

Ооновн! принципи художньо1 творчооп символ1отхв:

- багатопланов1стк,розмит1сгь обра31В,неяси1сть,недо~ казан1стк змхсту.приховакхси. ооновно1 хдех.вд допускав коливання м!ж рхзними сенсами, дав можливхсть декхлькох ос-мислень;

- протиставнення оубстанцхйного, трансцендентного "св1~ ту 1дей" вторииному "св1ту речей",що складае матерхально- . почуттеву оболоику вищох,духовно1 реальносп;

- вид1лення символу як основного компоненту в структу-рг художнкого мислення / символ допускав багатозначнгсть поетичког« слова: "Символ Т1Л1ки тодх 10тинний символ, коли В1К невичерпаний та безмежний в своему значеннх.багатоли-хий та багат03м1ст0вний,то завждн темний в останнхй глиби-

т

кГ .Символ повинен бути нез"яоненким до кхнця,н1би-то ми-готливим,П1дказувчим значения/;

~ сугевтивк1сть - прагнення до створення образхв,"що вимовлявть своею таемнов /:гсрагичнов та маячков/ мовов иатяку та навхюванк щось невимовне.'неадекватне зовнхшньому слову

Одне а центральких питаиь фпюсофс1ко1 та творчох дхялькост! росхйських оимвол1стхв - питания про природу ху-дожкьох творчоотр.яке вир1шувалось ка дисгакц11 вхд "можли-вост1 б хуцокн1й творчосп перетворювати образи д1йсносач" до пропзлошення "творчосТ1 б1льш доскокалих форм життя", так званох "теург11" /А.Бхлий/.

В числI суттевих естетичних положень символизму -

1 Иванов Зяч. По звездам. - СПб. ,1909. - С .139. Р

ь Там же.

принцип взазмод!? та зливаинч тнич и»«Ь» • »;• -->1кимй зНдно до символ 1Ст:у|.ч'.)'/ ¡езрп п:>л.т«с муаьп^.лк,-- • 6}ЛМ1 ПОВНО 0х0плю5 Сферу. духу .3"муЗИП' 11'('■ * '

знаходияи потаёмну суть яв¡;щ,¡скерело,¡до дао можяи,; •• • •«*. ¡госередньо торкнутись аовхчно'х краси,осганню обоя^пк- " зпмехиого"/за виоловллваккям А.Бхлого/.Втдштовху- •• • ч пього положения, спмволхсти прагнули до залучання рьзних ви~ атв миогецтва до "духу муэики",в тому вони гна>олит.- • ■•! Х1дну умову руху мистецтв до найглибшого.позараптональ» то контакту 31 свг том, тобто умову руху IX до символхзиу /думку про всеооетний "дух му'зики" та саме це висловлпзашш симт^т-тй запозичили тэ трактату §.Нтдае "Походження трагедп духу музйки"/.

Теорегичнх декларацх1 росхйських символхстхв дхпили конкретной реал1'зашх в рхзних видах мистецтва.Принцип П1д-силення вкугрмньох музикальностх характеризуй в першу чергу росхйську л1тературу початку XX столхття.Так.послхдовно "му-зичким"' був творчхй метод А.Бхпого.який став творцем ориг1-нального жанру лхтературнох "симфоихх"."Му.зикальч1сть": стала одним з ооноеоположних компонентов росхйсько¥ счмвол^тськох поеэхт.виявившись на всхх рхвнях: фэнетичному.римхчному, компо зиц! пнэму /широко використовувалися оллхтерацхх.внутрЬ-шнх рими.спхвэвучнхсть голэсних та приголссних звукхв,анафора, в про ваджувалис я рхзноманхтнх ригми - все це.поеднуючись з пристраст до глибоких oбpaзiв-cимвoлiв, якх втцкривають "в1Кно у ЗтчнхстьУА.Бтлии/.створюе специфгку ростпськох символ хстсь кох пэезЛ, дозволясчи теоретикам симзолхзму наз-вати поеэгс "просторовим еквхвялентом музики"/.

В рос1йському живописI оимвол13м не склався як цхлхсний худо.гкхй напрямок.як струйка теоретична кояцепц1я,але цхлип ряд росхйських митц!в-жив0писц1в так чи хнагсое до цього до-торкнулиоя.Сюжетно-змхотовна основа,творчий метод та формальна система М.Врубеля,3.Борисова-Мусатова та аого посл1Дов-ник1В,як1 об"едиалися в художньому гуртх "Блахитна трояида" га прагкули до ствэрення "ново1 реальиоотт" з ннстецтвх, св1дчит> про близь ктсть с.о естетичних пеалтв символ1зму.йи~ «очгоцт :;г'1'.'нули до прогр^'ч?! тзая1 тературностх обрязтв, о->)щ •••) 'кг-апредмегн! йорми гапстнчнэгэ эи~лоэлюваннп, пчрл

~а -

за все.- на музично-ритмхчну оргакхзацхю картини й метафоричну семантику колюру.

Росхйоький театр, драматург! я початку XX СТОЛ1ТТЯ - ще, одне мхсце,де сфокусувалися та отримали практичне втхлення) основн1 1де1 оимвол1зму.Реал1зац1в принципхв синтетично!: культури.проголошених теоретиками симвал13му,рос1йськ1 драматурги знаходили в театр1 М1стер1й,театрх-культ1 /обгруиту-вання 1дея символхстсько1 мхстер!1 дав Вяч Лванов ,який вва-кав.що театр повинен зроотися з життям,стати чимось гсшбним; до обряду: в единому соборному Д1йств1 повинн! злитися рухи, звуки, фарби.актори й глядачх/.Прагнучи наблизити драматичне мистецтво до "духу музики","послабити образи дх йсност1"/А.Бх~ лий/,символ1сти привнесли до драматург^ посилену психолог1~ зац1с Д11 та д1алогу,св1дому невиписан1сть,"блШсть" харак-терхв,послабления свжетно^абульних зв"язк1в.Поширилася царица лхрики,посилилось л1ричне начало.Сценхчнии еквхвалент символ1отськох драми було знайдеио Вс.Мейзрхольдом.котрий у овохй режисероькхй практик використовував сцен1чн1 форми, адеквагкз: поетицх символхзму:. вхн впровадив принцип ке домов-леносп,обожнив паузу, йтонащ я недомовленосТ1 стала основою мовного стров вистави.нове усвхдомлення здобув сцен1чний . проспр та декорацп,широко використовувались пластичнх форми "^ерухомого театру"1.В межах символ1стського театру вини-кли також ориг1нальн1 юкцепцхх '"театру для себе" М.бврех-нова та "театру одн^ех волх" Ф.Сологуба.

В рос1йському музичному мистецтвх особлив1сгв,що вхд-била багато з художньо-естетичних закокомхрностей та стильо-вих прийомхв символ13му,був 0 .Скрябхн.Рос1йськ! музиканти 311кнулися з символIзюи також в жанрах камерно-вокальио1 цузики,звертаочись до символ1стсьюох гоезИ.вплив симвслхзму вхдчуваеться I в жакр1 симфоихчнох поеми /С.Рахман1нов "Ост-Р1В иертвих",С.Василенко "Сад смерт1","Пол1т В1дьм"' та 1И./, г в облает! музичного театру.

В другхй глав1 "Символ 1стськх опери-стани М.Острогла-зова" детально розглякуто три оперн1 твори композитора: "Не-фошгча" за символхстською п"есою М.Метерл1Нка/'Мас<:-1_1_1е^;-воиэх С'мергх" за психоло гхчним оповхданняы Б.По га "Л^ва" за влаошш глбретто автора.

1м"я; М.Осяроглазова було досить в1домим на початку от«-гтя.Особливою популярного користувалиоя його комхчна одно-гна опера "Xipyprifl" за опознаниям А.Чехова_.та_ооната-дляг-рипки_й-фортеп1ано орЛО'/дода'ток дисертацтх мтстить, опи-í raopiB композитора, складений на ochobí гнформац}! "Poain-ío'í музичих газети",;)Н0Н01В видавництва П.Юргенсона у Моо-f тп тшиих дов1 aK0B0~6i6nÍ0^^{)Í4HHX джерзл/.Музична крика íiix часíв вхдзначада також пошуки М.Осгроглгдзова в- галу-ttHMBoniciobKoi опери.втдгукуичись на anota:»и кого зкмво-jíCbKHX ка мери их иузпчних ярам з проз: нцгальнн> театрах

• I т в

С,имвол1стський музичннй театр М.Острог;;л>ил»а апорчувзв.. niд значним впяввом еа^о^ичних прин^гйз '"хеагру owepri" leiepjiiнка,ща визначнло найважливхых сторони фхлософсъко-тегичнох концепцхх камерних симзолтетських драм композита-,риси fix композиц!1 та драматургтх.Аналхз грьох опер М.Оо-эглазова дозволяв зробити виснэвок про утворення в рамках мерного жанру ориггнального жанрово-ко мпозшп иного типу -ери-отану .визначаючими для якого стають такг принципи:

- загальчо-естетична концепцтя опери-стану повязана з ¡.ленням певного образно-емоцтвного стану,ai дб^ая-.ого сим -я i1: ну даогщ ..шоа теть i снуванвд, наявн i ггь двох основних сфер ття - поверхово!, ма гертально-лочуттевот та гл тиннот, т рре-ь но—грансцен чен тот. За зов Him hím ходом ¡юзвйтк-; aií л o¡w • х М.Острогяазовн чезриио приоутнти i на и ft пл нн , ¡ioú " .¡заики „• цчуванням героями "Sctkkhoí cyruDcii .<ултн" /л& ¡ipuj;in>, p.;;j.!,i-í-[ " .■■>': .u вяастиво плыси ге{юям,волод1~

им особливим внутршнгм зором, душевное в итонченнтс'тг: це i пкй /ид у "Непрошен! п",11росперо у "Maoui Червонох uMepii" Генр1 у "Прьшидх"/.KpiM цього,св11" "вящох реальнооТ1" в ерах М.Остроглазова пов"язан ; традищиним для еимвол10г-кого ''театру смертт" образом-символим незримо! таемничох ли,ы!Значагчо1 xiд бутгя i rpari4tty розв"язку под1й,прн-му Д1я Boix опер збудована на тривалхй демонстращх стану кання,передчуття наблюкення niei сили.приимавчох вигляд ерп.Звхдси - загальна емоцтйна атмосфера нарастания три-'Ч'.хвипюъыи, i, órt:i;iepeu faimoro неси и кои.

• нагальна >¡ í лосось ко-есгемгона концепцтч опер виэни-S

- 10 -

чае xepiBHi принципи ix драматург: i.Це,по-перше, принцип безупинного емоцхйного etesсгпЫо , найбхлыа повно реал: зований у "Непрошекхй", динамхка драматург::: якох пов"язана з П1дсиленням хрреально-трансцендентних знакхв наближения; GMepri: pe4i й звуки реального свхту /Ьолов":гн: сп:ви,м:сяч не CBirao,звуки крок:в та ™./,в:дбивавчись крхэь' призму напружено-хворобливох людськзх св1домэст:, перетворюпться в алегоричн: провхсники Смерт1, символ и "вищох реальност:". Дв: íhsiií опери М.О.строглазова у цьому розум:нк1 характеризуются впрозадженням вхдсгороняючих еп:зод:в: сцена Маскараду в onepi "Маска Червоно1 Смертх" та л:ричкий дует в "Привид:".Kpiм того, драматург:» опери-стану визначае принцип монодрами: головна дхюча особа bcíx опер - незримо при-сутня Смерть,яка одержуе у фхнальних епхзодах в:зуально-сцен1чне вт:лення у вигляд: Сестри-жал1бниц: /"Непрошена"/, образу-маски /"Маска Червоно1 Смерт1п/ та чудового марева небесно? нареченох /"Привид"/,яку в даному випадку бачить Т1льки головний repon.

-в умовах опери-стану з"являеться особливий тип героя безладного, безхарактерного в психологхчному значен«: /"Тут дхвть не люди,а т:льки душ:,майже подихи людей" - ц: слова ОлБлока про "Пелеаса" М.Метерл1нка дуже точно характеризуют персокажхв опери-стану/.Tepoi опер Остроглазова - нехарактерна уособлення певних стаК1В,рхзних тип:в людсько1 свхдомэстх /як правило,впроваджуеться протмотавлення двох типхв свхдомостi: тривхальнох,звичай'нох.вр не п:дтймаеться над побутовов реальн!стю,х свтдомосг1"глибиннох",воло дгю-чох ":сгинним аором",здатно1 сприймати трансцендектнии tíiк буття/.

- особлива естетико-художня. атмэсфера символ1стських сюжетхв та образхв викликае в опер1~стан1 ориг1нальну ком-позицхйно-драматургхчну структуру,в ochobí яюз1 не гради-uiñHÍ компоненти й роздали,а фази, збудован1 на "саморухо-moctí" ситуац11 /з класично1 структури основного драматур-г1чного конфлхкту вид:ляеться,таким чином,один елемент та. здобувае можливхсть саморозвитку - "саморух"/.Це пов"язано з тим.що пласт зовн:шньо1 niх в onepi-оган: практично в:д-сутнтй.основна увага пртйлябться подхям внутр1шнього

_ - II -

иття,"трагедхх розхгруються на велики глибинт духу...так оглиблюючись у себе.що зовнхшнхй свхт стае для нього нетерпкою вагою.а елементи свтту - материя й осла - уявляють-.....- - --------------

я хаотичними,безладними,без8М1Стсп!Шми">'!'!.М1чоький/^.3 уотх пмзол i с тсь к их камерних операх М.Остроглазова "саморушна" итуащя однакова - невтдворотний наотуп Смертх /ртзними иявляптьоя яияе обставили хх наближення/.

- цосигь оригхнальним виявлязться худэжнхй хронотоп пери-огану.Автор приблизно зазначое чао х мтсце д^/^Нашх их" - в"Непрошен1й",середньов1ЧНий замок в операх "Маока ервонох Смертх" та "Привид"/,але фактично оюжетно-зм1отов-и.. пласт й музичния ряд опер не приотосовакт кт до певйого вторичного ¡»менту.н! ло конкретних геогрнфтчних уноа.Д1Я. азрортасться неначе поза часом } простором,"завжди й всю-и",тг таемнх замки,башнх, кхмнати,серед яких гснуюгь в стан: езперервного трепету й замшання геро1 Остроглазова, симво-{зують внутр1ШК1й свхт душх,як I сам: ц! геро1.

- як нев1д"емнии компонент символ1стського театру,му-ичкий ряд опери-стану метить теми-символи.багатозначн! га агатозмхстовн1,ол1цетворяюч1 як поняття "позапобутового эрядку1*' /Смерть - традицхйний символ яевидимих роков их ста, 5ов"язковия елемент "теахру смертх",Лобов - одвгчна аль-зрнагива Смерп/, так х пезнх поихолог1ЧН1 стани /тривога, зспокой,страждання г т.д./.Музична тканина опери-стану, як равило.будуеться на розаигку декхлькох основних тем-

ИМВОЛ1В.

-в умолах символ!стськох опери-стану,персонаж! яко1 знують як "персонхфлкован; органи почутт!в"/Л.Андреев/,во-зльнип мелос З1.пнш свою функцию, перестав бути реагентом 5 току становищ та емоцхй,особлива опецифхка вокальной пар» полягае в тому.що в не£ практично втдсутня природна рв-{цтя на имисловий контекст,вона опов!дально-«вельовака. «е в моменти особливого напруження виникаить обвроти.якх [отять "згустки" емоц1й,первдан1 зшсббом вигуку.В [длому, :нову вокальнот парт складае декламация, яка опираетьоя

Див.перйвчэву нсь лого до «идання твopiв М.Метерлхика /СПб.г'.Ьд-е М.Нгрожкова, Т.1/.

- 12 - 1 .

на вигук.причому вигук не побутовий.а теагрально-поетичний. При цьому .оемантична природа вигукхв та В1ДП0В1ДНИХ музич-них хнтонащй досить р13нома1агна,вона залежить вхд психолс гхчних станхв герохв.

Глава Э. "Опери-алегор!! В.Ребткова" мхотить характерис тику трьох камерних опер композитора: ."Ялинка"1 за мотивами опов1дання. Ф.Достоевського "Хлопчик у Христа на ялинц1*,р1: двяно1 казки Г.Андероена "Дхвчинка з схрниками" та оимволх< тсько5с драми Г.Гауптмана "Вознёс1нкя Ганнеле","Тва" за п"е-оос А.Воротн1кова,"Альфа га Омега" за власним лхбретто.

В.1»Реб1ков - один з вхдомих рос1йських композиторов початку XX отолхття, творчии вигляд якого характеризуют ак-тивн1 пошуки нових шляххв розвитку музичного мистецтва.нов! виразних заообхв,нових музично-синтегичних форм.Сприйнявши фхлософсько-1деал1стичний,"траноцендентний" 61К рос1йськогс символ1зму,1 естетичн1 заклики до синтезу миогецгв.вхн при| шов в овоех творчосГ1 до оригхнальних жакрових утворень си| тетичного типу - меломхм1ка,мелопластика,мелопоеза.С1во1 ек< перименти в галуз1 музичного театру Реб1ков називав "музич-но-поихограф1чними драмами" або "драмами пуху".

Музичнии стиль оперних творхв В.Ребхкова,особливо в п< Р10Д творчох' зр1лос.т1,вхдзначае впровадження найнов1тн1ШИх на початку стол1тгя цузично-мовних засобхв: вдлотону як оо-нови ладовох .сисгеми твору,терпких гармонхйнйх кварто-кв1н-тових сполучень та паралел1зм1в,,пол1тоналы:'1ст1,атонально-с,т1, акорд1в-кл асгерхв.

Де.тальний анал1з трьох опер Ребхкова дозволяв зробити висновок про отворення.жанрово-композиц1йного типу опери-алегор1Х,який характеризуйть певнх закономхрностх загально! естетико-ф1лооофсько1 концепвдх.композицхйно-драматурНчно] рОвнс та стилю:

- про гриналежн1сть камерних опер Ребхкова типу опери-алегор11 св1дчигь оемантичний,образно-зм1стовий рхвень Их драмагургх1.В1Дштовхупчиаь В1д лхтерагурознвв.чого визначен-ня поняття алегор11,яка виступае як "тип образностх.осново! якого е }нооказання: в!дбивання умогляднох 1де1 в предметному образ1я^,вхдзначимо.що в основу кожного .^. оперних тво-

* Песков А. Аллегория //'Литературная, энциклопедический словарь. » М. :Сов.энцикл. ,1967. - С.20.'

- 13 - •

¡в В.Взбхюва mкладвно алегоричну 1двю,яка висловлюе абс-рактн} поняття в 1накомовн1й фэрм1,через конкретно образи:

"Ялинцх" маленька дхвчинка.що замерзае.е алегоричним обра-. - _____ -

эм "наиох самотносг1, нашо!г занедбакостГ. нашох безпораднос-1..,пхсня Дол: над кзжним з нас"-''; художнг образи "Tei" -яегоричне вхдбиття адвтчно1 оуперечноотх М1Ж '"духовним" та блесним", "потребами дуих" и "закликом Kposi"; умовно-сим-зл1ЧН1 картини "Альфи га Омеги" - цхлком визначенх алегорх1, кi в1до?ражаюгь есхатологхчну isen яеминучох загибелх л»д-акоi цшил]защ1.

- о с нов н i художнх образи опери-алегор11 досить конкрет-1,>|ризначен1,вони ф1коуюгь задану думку та поэбавлен! ту-аннот багатозиачностх,багатопланэвосгх символу,який вима-ае тризалэго осмисл)ивання,,волоnie неск1кченною смисловою ерспективою /в onepi "Tea" в образх голов hoi' repoifci та ii зханого втхлен1 алегор11 "духовного" й "тхлесного"; в onepi \льфа та Омега" Чолов1К i ЗИнка - алегор11 дуалхзму людсь-)i душх.в як1й поеднуються активно-дхгрве та пасивие; нача-а i т.д./.Хоча в умовах символ1стського театру образи-алв-opii виявляються оточеними символ1коо,загальна алег"ричиа дья реал1зуеться через художнв виразнхсть символ1в.

- характерна риса драматургхх о лери-алего pii - ix пхд~ реслена двоплановхсгь .Це - протиставлен'ня магер1ального й

у.-.овного, "аполз ночного" та "д!0 HiciRnoro " в onepi "Tea",

драчатургГх ,ikoi ctoiajae конфликт м1ж духовное достал! с» «.».дини та ниэьки.чи чристрасгями й бажаннями Tina. 'Млинщ" дана риса драматург] i реал1зуогься через супе-вчнхеть "земнох реальности' та "потойб1чного свхту'Удрама-ургхчяиа конфлЬст опери,у/бста^ийний за своею природою, ioiHTi одвiчне,инд.лиь-/ нерозв"язие волер окремих лвдей 50Tиpiччя М1Ж недосконаяим.несправедлив;™ "земним" життгш, •lni ричнос "сфероь novyry" га ')raHi зозано». по "найвищим зконам природи" сферою "ауття духу"/.3 onepi "Альфа та Омв-л" даеться з1ставлення o6pasie лыдей i "нематер1альних сил |Гтя"/безволь Hi , слабо:',ирактерн1 леди - мархонетки в rpi з-ищих сил природи"/.

- визначальною ocO'»ni»icre /гас замкнутхеть драматург!!,

Попов Б. "Елка" Ребикой*. // Музыка. - 1912. »103. -G.960.

- 14 -

у якхй реализовано принцип симетричносп /цд композицхйно-драматургхчна закономхрнхсть опери-алегор11 виходить з сим- ■ волхстсько1 прихильносп "круговох" драмагург1х - коло для символ1ст1в було уособленням "вищох" гармон11 буття"/: си-мегрично роэташован! картини в "йлииц1",де образи трагичного земного буття. обрамляють сцепи "свхту потойбхчного"; принцип эамкнутоотх драматург11 е осковогюложним в onepi "Альфа та Омега",дв1 картини якох: демэнструють по чат ко вид егап.ексгоэицт:» драматургхчного' конфл1кту i eninor /результатом розвитку,таким чином.стае повернення до виххдного стану/. Замкну тхсть драматургах: в даних уювах сприяР бгльш на очному вт1леннп основнох алегоричнох' 1дех»Риси замкнутости та cHMeipix менш притамани onepi "Tea" /чотири фази ii др--MaTyprii - "вища духовнхсть ", земна пристрасть.розчаруваннп i смерть - В1ДНОСНО самост1йн1/,але сюжетнип ютив "спуску верщиви",вхдмовй вхд "bhcokoi духовност!" в im% земного та-хання й наступив повернення до "втчкого" через страждання i смерть ,безсумн1Вно реалхзуе принцип замкнутосп.

- для опери-алегор11 характерно використанняс великоi кхлькостх образхв-симазл1в,як каскр1знг.х,так i ло^альних, поглиблюючих та розширюючих о сновку .визначпчо-конкретну ал»-горичну 1дев.

Глава 4."Камерна опера-м!стерхя О.Гречангновэ "Jccipa Беатриса".Почато к XX столхття в icTopii музичного иистецтрг. тв"язании з »1дродженням старовинного тев", аль wo чинру MicTepii /до цього перходу належать спроби створ^н^ -тилз-зованих зразкхв «пстерхальних жанр1в - мх раклей,рпл i те, Д1йств,кр1м того, цт яиц ряд му зичю -театрал ь и иг т в"1 р f в рз~ ciflcnoro й за/i дно-евро пейзые>г> re игру за своди характером нсбл ижаг. тьоп до Micrepii.

До ряду музично-театральних mi crept ri початку столiгтч яюч)Чог"ься « дкоактт опера О.Гррчзчтиоаа "Лестрп Рептриоа ' багап-.мр ризими пт>"яча«а смчоя тсгсько») г?н:к»пцт5г синтетично ru MtcrepiniiiH'iro 'имтчцтва.Нро ниж'киечнп n "'Jetjrpi T»*-nii ист" onopB-«i"MpiF овтччить ri^p' "<•

ч :•» K44n»miTfl i'T'j / - 33D[ псичн л," здчних f деалjв ..}• :•••lf.. • •-•>( •• .pj'Mi •• "1 r>'-4- ; ;:лнь-'I-: WK ОГПВтгачча i'.p'i ' , i . • f!'.-•■ :p.'<••)!'/ [•.•", 'I; 3|!'!'!"-Г,!'й.чатячнп Пр"1 ' V' • ". I.

- 15 -

всепрощения i Бокох любов1,з обов"язковою присутнхстю "tío-жествекного" персонажу,"святого" /в даному випадкуДхви Ма-pii/.який демонструе свою-чудодхйну" силу й"могутн1сть , ствер-джуе ово'хмя Д1яннями вишу мудреть а справедливость /в свже-tí "Сеотри Беатриси" присугнхй обав"язковий мхстерхаяь ний компонент - "дива" Свято i Дхви: перевтхлення Мадони в Беатрису, сяяння одеж-милостинх убогих,чудо в церкв: - дощ з не-беоних кв1Т1в,опхви ангелхв та íh./.Як сюжетна основа в onepi використана п"еса М.Метерлiнка,отворена спец1ально як оперне л1бретто,"глибоке за проникаючов його 1деев всепрщекня.сияь-не кращими сторонами символ13му..,оригхнальне за оценхчним. за./мои.замхсть всього часткового .випадкового висовувче на

перший план основнх тяжхння людського духу ,о сягнен: б1льш пот

ЧуТТЯМИ,Н1Ж розумом" .

Специфичною рисою "Сесгри Беатриси" як камерной опери-MicTepix стае своер0дне поеднання принципов MicTepii га moho драми.З одного боку,за давньою м1стер1Эльною традивдею, зг1дно яко1 Micrepii вгдрхзняли масштабн1сть я видовищн,хсть /згадаемо.що середиьов1ЧН1 MicTepii складалися з багатьох п"ео,включали тисячх вхршхв, залучал и до участх cothí викона-вцхв П1Д час дек1лькох tkshíb/.b "Сестрх Беагрисх" цосить ба~ гато д i йо в их о cití; крхм головних герохв - Беатриси,спокуоника Беллхдора й Мадони - в розчриттх основно'х хде1 приймають участь група черниць,наговп убогих, з маси яких видхляються окремх фхтури - 1гуменя,Алетта,сестра Еглантина та íh.Зелике значения у зв"язку з цим в onepi мають хорвх сцени.основна функц1я яких - не традицхйне для камерного жанру вхдсторонен-ня д11,огворенкя народно ~гг бутового фону або внесения образ-но-еизцхйного контрасту,а активне включения в розкриття голо-bhoí 1дех.Так,хори-молитви черниць на католичиг тексти ство-рюють образ християнського еднання помислхв й почутпв Bipy-вчих.масова сцена Мадони з убогою dpaTien-рзкривае мудрзгсть Божох любовх /Надона роздае милостинс,в1дкидавчи розмови про "привиди hí4hí","думки эбенгежекх"/,хор убогих, бхдних у kí*-цх niei сцени стверджуо вищх хриотиянськх' хдеали; основиия

^ Эигель Ю. Обзор сезона 1912-19 13 гг.Москва.Оперные новинка// Ежегодник императорских театров. - 1913. - вып.5. -С.93.

- 16 -

зм1ст ансамблевой оцени черниць з Мадоною - у протиставленнх рел!Г1йного фанатизму й жорстокосп.з одного боку,та упокою- • вання.замикаючого в со61 дух 1етикноз! вгри.

Але.водночас з такими принципами М1стер11,як масштаб-н1сть,масов1сть д11,велике значения вхзуально-сцекхчного компоненту /"дива" Мадони/,у "Сестр! Беатрисх"' присутнх принципи моиодрами: у центр! - доля 0дн161 геро1Нх,х1 психологхчний св1Т,рзкригий у переломит момекти життя /приотраснии горив, болтсн1 сумнхви у перш1й картинх.коли Беатриоа сю1ть перед вибором - земна любов або служ1икя вхрх; передсмертне розка-яния,духовна спустошлив} сть у третхй картинх.коли Беатриоа завершуе св1й житхевий шлях/.Друга картина дае часове вхд-сторнення В1д долх Беатриси /11 "заихнюе" Мадона/,але э точки зору особовозс драми черницх тут дана об"ективна оц1н-ка II вчинку.весь Х1д пздхй св1дчить про споконвхчне прощения гр1шниц1 небесами,I таким чином,друга картина також включаеться до реал1зац11 монодраматичного принципу.

Про створення у "Сестр1 Беатрисх" сам>ст1йного жанрово-юмпозицхйного типу опери-мхстер11 свхдчить г хнтонацхвнии стрй опери,що включае такии невхд"емний комгонент мхстер:-ального жанру,як стипзацхя церковного стилю .середньовхчно-го григор}анського спхву з використанням католичних гекоты.

Заключения. Створенх в рамках символ1СТСько хо камерного музичного театру .жанрово-композицхйнх типи опери-стану,опе-ри-алегор1х,опери-м1Сгер11 виявилися досигь перспектив ними з точки эору подалылого рзвитку жанрово-драматургхчних законе М1рностей,комгюзиц1йних при«цип1В та стильових прийомхв. Однак хсторична перспективн1сть рс1йсько1 символхстсько1 камерю^с опери реал1зувалась в основному в умовах заххцно-европейськогЮ'театру,тому що доля рс1йсько1 куль.гурнох спадщини гочат-ку XX ст0л1ття склалася драматично .жлвтневий катакл13м та його наслхдки В1дгукнулися на розвнтку куль-тури занадто значними змтнами.

Публ1кац11 по темт но сложения.

1. Гаврилова Л.Г. .Журавлева О.И. Основные художественно-эстетические направления й тенденции русского искусства конца XIX - начала XX века .Символизм в русском камерном музыкальном театре. - Славянок,ЬУО. - 32с.

2. Гаврилова Л.Г. Дуравлева О.И. О воздействии жанрово-зракат/рг;: ¡сских оиэбанносгей лихературно-теагралышх напр..злений конца XIX - начала XX века на русский камерный музыкальный театр /рукопись деп.: НИО Инфэрм-культура Гэс.б-ки ХСР им.З.И.Ленина,26.02.91,№ 2422/. -2бс.

3. Ггврилова Л.Г. Символизм в русском камерном музыкальном театре // Тезисы докладов к научно-теоретической конференции "Русская музыка: наследие и современность Нижний Новгород,В92. - С.64-66.

4. Гаврилова Л.Г. Проблемы воплощения философоко-аллегорической символики в камерной опере З.Ребикова "Альфа и Омега" /рукопись деп.: НПО Ин(|о рмкуль тура Российской Гос. б-ки,1е .05.92,№ 26 1 2/. - 26с.

Пип. АО дру»у Формат вох«4'/„. Пап1р друк. М 2. ОфсетниА ару«.

Умо.и. ярук. арк.0,93 Умо.н. фарв.-»шв. Об*1к.-«ил. арк.-^, Тираж 10С прим. Замо»дення И. Ч-ШЧ.