автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.03
диссертация на тему: Синкретические и объектроно-обстоятельственные отношений и способы их выражения в современном украинском литературном языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синкретические и объектроно-обстоятельственные отношений и способы их выражения в современном украинском литературном языке"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАПШНОВА

На правах рукопису

ШИТИК Людмила Володимирівна

СШШТИЧНІ ОБ"ЄКТНО-ОБСТАВШНІ ВЩОШЕЯШ ’ ТА ЗАСОБИ ЇХ ВИРАШЇШ

В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРА ТУШІ й МОВІ

ІО.ОІ .0?. - українська мова

А втореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1Э96

Дисертація е рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Українського державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор УДОВИЧЕНКО Григорій Михайлович

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, процесор

Провідна організація - Ніжинський державний педаї огіч^ий

інститут їм. М.В.Гоголя

Захист відбудеться " ?7 " лптого_ 1996 р. на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 01.33.0і* в Українсьчому державному

педал'огічному університеті імені М.П.Драгоманова (252030,

ЗО

м. Київ - ЗО, вул. Пирогова, 9) о 16 годині.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського лер*?пюго педагогічного університету імоці М.П.Драгоманова.

Автореферат розісланії? 1996 р.

Учений секретар

ДУйК Петро Семенович

кандидат філологічних наук ЬІЛОНШЕНКО Вірв Максимівна

Пропонована дисертація присвячена дослідженню семантико-син-таксичних аспектів синкретичних об"єктно-обставинних відношень (00В) інструментальності та каузальності у структурі речення в сучасній українській літературній шві.

Актуальність теми дисертації. При семантико-граматичному аналізі мовного матеріалу виявляється веника кількість синкретичних утворень, які не допускають однозначної кваліфікації і не вкладаються в традиційні класифікаційні схеми. Найчастіше їх позначають термінами - перехідні явиша. синкретичні, контамінаційні, гібридні, проміжні тощо.

З-поміж усіх синкретичних утворень найменше угати в мовознавчій літературі приділяється семантико-синтаксичним відношенням (ССВ). Здебільшого тільки згадується про існування релятивних (0.0.Шахматов), комплексних (Іваницька Н.Л.) та дифузних (Русская грамматика, 1980) відношень. Невелика кількість досліджень присвячена окремим різновидам синкретичних ССВ. Так. зокрема, питання значеннєвого синкретизму у сфері атрибутивних відношень розглядаються у наукових працях В.В.Бабайцевої, В.О.Ващук і В.В.Моренець. С.В.Степанюк, М.М.Богдана, В.К.Кур"янової, Я.М.Чопика та ін.

Синкретичні відношення, представлені конструкціями з так званим дуплексивом (членом речення. Який характеризується одночасною подвійною залежністю від імені та дієслова і називає ознаку предмета, що проявляється одночасно з дією, та саму дію), аналізуються в роботах Л.Д.Чеснокової.

Іншим видам синкретичних ССВ, зокрема об"єктно-обставинним. практично не приділялося уваги в науковій літературі. В українському мовознавстві немає спеціальної праці, присвяченої дослідженню системи словосполучень на вираження синкретичних 00В. хоч ці конструкції не залишаються поза увагою при розв"язанні інших, близь-

ких проблем. Так, у деяких працях, присвячених окремим різновидам ССВ, зокрема просторовим, причиновим, часовим тощо, лише побічно згадується про киратенвд додаткових об"єктних відтінків значення (О.М.Фінкель, З.І.Іваненко, А.І.Йова. Н.В.Жигилій, П.С.Канеса,

Р.О.Коваленко, Н.М.Бурдаківська та ін.).

З проблемою синкретизму у сфері об"єктно-обставинних відношень пов"язані дослідгення відмінкових значень, шо представлені в нормативних граматиках (Русская грамматика, 1980) і в окремих монографіях (М.Я.Пшош, І.Р.Вихованець та ік.). Безприйменникові та прийменниково-відмінкові словосполучення інструментального і каузального значення розглядалися у. працях б.К.Тимчєнка, С.С.Смере-чинського, Г.М.Удовиченка, З.І.Іваненко. О.М.Фінкеля, Н.Я.Плюш,

І.?.Вихованця та ін. Разом з тим названі конструкції з синкретичним значенням ше не аналізувалися як об"ект спеціального дослідження в українській лінгвістичній літературі, шо й дає підставу вважати за необхідне їх вивчення. • .

Отїв, актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю описати систему синкретичних 00В (зокрема, основних різновидів: інструментальних та об"єктно-каузальнйх з додатковими відтінками і без них) та закономірності їх формування і вираження; потребою з"ясувати причини синкретизму; важливістю вироблення методики лінгвістичного аналізу ССВ з метою виділення та розрізнення типових об"єктних, обставинних і синкретичних об"єктно-обставинних відношень, шо сприятиме більш глибокому пізнанню суті граматичної семантики.

Об'єктом дослідження в дисертації є синкретичні 00В інстру-ментальності та каузальності як найбільш різноманітні з погляду семантики і розгалужені у плані граматичних засобів вираження. ' Вибір об”єкта дослідження мотивується фордально-граматичною та се-

- З -

мантичною близькістю об"єктЛо-каузальних та інструментальних від- ■ ношень. У дисертації розглядаються названі різновиди синкретичних 00В. виражені бьзприйменниковими конструкціями (з орудним відмінком - для інструментальних та з орудним, давальним (контекстуально - родовим)відмінками дня об"єктно-каузальних відношень) і численними прийменниково-відмінковими зворотами з непохідними прийменниками. Конструкції з похідними прийменниками на позначення об"єктно-каузальгшх відношень у дисертації не аналізуються, шо зумовлене об"ємністю матеріалу дослідження.

Предмет дослідкення становлять безприйменникові та прийменниково-відмінкові конструкції з непохідниі.іи прийменниками, шо репрезентують синкретичні інструментальні відношеній знаряддя та засобу дії, об"єктно-інструментальні та інструментальні відношення допоміжного матеріалу й об"єктно-каузальні відношешш із значенням зов- . нішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини, причини-перешкоди, причшш-відплати (винагороди), каузгції-підстави (мотиву. приводу). об"єктно-каузапьні відношення з контенстуальнш значенням. причини, об"єктно-каузально-цільові відношення. ОСЗ зовнішньої та неусв ідомленої внутрішньої причини, інстіументаяьно-кау-зальні та інструменталь.но-об"єктно-каузапьиі відношення. об"єктно-каузальні з іншими семантичними відтінками (умови, часу, способу дії тошо).

Матеріал дослідження. Длявирішення поставлених у дисертації завдань добирався лексичний матеріал із текстів прозових, поетичних і драматичних творів українських письменників (Е.Лепкого.

Г.Тютюнника, О.Гончара, Олександра Олеся, Т.Осьмачки, В.Симонеика.

Л.Костенко, Б.-І.Антонича, С.ЇЇовєнко)1. епістолярієм та публіцис-

■ 1 Надалі у тексті будемо користуватися скороченнями - Б.Л.,

Г.Т.. О.Г., 0.0. тошо.

тикою В.Силонеика. Вибір матеріалу дослідження штигується широким представленням синкретичних конструкцій у текстах творів названих авторів. Оскільки в завдання дисертації не входить визначення особливосте;’: стилістичного використання конструкції; з синкретичними 00Б, до аналізу не залучалися тексти іншої стильової приналежності. Всього проаналізовано близько семи тисяч зворотів.

Осноша :.;ета дисертації полягає в системному аналізі струк-турно-сомангичних особливостей синкретичних ООВ інструментальності к каузальності та виробленні методики лінгвістичного аналізу ССВ. Реалізація поставленої кети передбачає вирішення таких завдачь:

1) з"яс;;вати лінгвістичну сутність синкретичних ООВ та причини синкретизму;

2) визначити різновиди синкретичних ООВ інструментальності та' каузальності, враховуючи характер зв"язку між компонентами та їх лексичне наповнення;

3) проаналізувати засоби вираження синкретичних інструментальних . та об"єктно-каузальних відношень; ' .

4) виявити та описати синкретичні ООВ названих різновидів з додатко-вимисемантичними відтінками (умови, мети, способу дії толо);

5) виробити методику лінгвістичного аналізу ССВ з метою розрізнення типових об"єктних, обставинних та синкретичних. ООВ.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і розв'язання конкретних «завдань використовувався метод лінгвістичного опису мовних фактів із залученням прийомів трансформаційного, опозиційного й структурно-семантичного аналізу, метод спостереження.

Для встановлення характеру ССВ застосовувалась методика постановки запитань.

Наукова новизна роботи полягає в тому, шо в ній уперле в українському мовознавстві зроблено спробу системного опису синкре-

гичних 00В з обґрунтування^ причин синкретизму, з"ясовано особливості їх формально-граматичного плану вираиэння та вироблено методику лінгвістичного аналізу ССВ. У дисертації здійснений семанти-ко-синтаксичний підхід до аналізу конструкцій з синкретичними 00В. шо дало змогу виявити закономірності співвідношення між формальною організацією і значеннєвими ознаками. Вироблена методика лінгвістичного аналізу дозволяє розрізняти типові та синкретичні ССВ.

Теоретична і практична цінність дослідкення визначається можливістю використання Гого результатів при підготовці підручників і посібників з сучасної української літературної мови з метою поглибленого опису структурно-семантичної специфіки простого речення, а гаког у практиці вузівського і шкільного викладання мсеи, у спецкурсах і спецсемінарах з синтаксису простого речення. Основні пологення значеннєвого і функціонального синкретизму сприятимуть розв"язанню проблеми синкретизму в інших сферах моей, а вироблена методика лінгвістичного аналізу дозволить уникнути однозначності й категоричності при кваліфікації другорядних членів речення.

. Апробація роботи. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри української мови Українського державного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Окремі положення і результати дослідження викладені автором у доповідях і повідомленнях на звітних наукових конференціях (Київ, 1993, 1994, 1ЭЭ5). на обласній науково-практичній конференції "Т.Г.Шевченко і загальнолюдські ідеали" (Черкаси, 1Э91), на республіканській науковій конференції "Питання синтаксису української мови", присвячені? ІОО-річчю від дня народкення С.С.Смеречинського (Запоріетя, 1Э93). на и.ігнарод-ній науковій конференції "Семантика мови і тексту" (ІЕано-Фран-ківськ, 1993), на третій міжнароднії" конференції "Язі'к и культура" (Київ, 19Э4), на міжвузівській науково-практичній г.огт.у есенції тло—

лодих викладачів та аспірантів "Інтеграція науки у систему підготовки учителів" (Черкаси. 1995), на Всеукраїнській наукові!; конференції "Творчість і доля Т.С.Осы ачки в контексті українського письменства XX сг.” (Черкаси, 1995). Матеріали дисертації висвітлені у шести публікаціях.

На захист виносяться такі основні пологення:

І. Синкретичні 00В мають місце в тих випадках, коли поширюючий компонент синкретичної конструкції позначає об"єкт цілеспрямованої дії, одночасно вказуючи на різноманітні обставинні характеристики.

. 2. Значеннєвий синкретизм ССВ породгується Функціональним

синкретизмом засобів вираження цих в ідіїошень: особливостями синтаксичного зв"язку між компонентами. невідповідністю змісту і Форми підпорядкованого члена» гао зумовлюється і!ого вторинним функціонуванням, лексичною і граматичною природою поєднуваних слів, а такок,синкретизмом категоріального значення відмінкової словоформи та синкретизмом прийменника. ' .

. 3. ССВ, виражені конструкціями з оруднії/, знаряддя та засобу, кваліфікуються як синкретичні 0QB інструментальності, а ССВ, представлені зворотами з орудним допоміжного матеріалу, - як інструментальні та об"єктно-інструментальні.

4. Синкретичними об"єктно-каузальники вважаються ССВ зовнішньої причини, репрезентовані прийменниково-відмінковими КОНСТГ^К-ціями та безприйменникового словоформою орудного, давального і (контекстуально) родового відмінків, а таков ССВ внутрішньої причини, представлені зворотами з підпорядковуючим компонентом - діє-слоеом або прикметником релятивної семантики.

5. Застосування методики лінгвістичного аналізу ССВ. то передбачає встановлення можливих відтінків у значенні методом постанов-

ки запитань та подальшу обробку одержаних результатів методом рів-' нозначних трансформацій і шляхом опозиційного аналізу синкретичних утворень, дає змоіу всебічно проаналізувати специфіку ССВ, сприяє вирішенню проблеми класифікації та розрізнення структурних компонентів речення.

. Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків» бібліографії, списку умовних скорочень, списку використаних дігерел та додатка "Застосування методики лінгвістичного аналізу при характеристиці семантико-синтаксичних відношень". .

У вступі обґрунтовується актуальність теш дисертації, визначаються предмет і об"єкт дослідження, мета і завдання, наукова новизна дисертаційної роботи. її теоретична і практична цінність, характеризуються дкєрола добору матеріалу та методи дослідження, формулюються основні положення, шо виносяться на захист.

■ У першому розділі "Структурно-семантичний аналіз синкретичних об"єкгно-обставинних відношень інструментальності" обгрунтовується поняття синкретичних 00В та засобів їх вирагення, з'ясовуються причина синкретизму, пропонується методика лінгвістичного аналізу ССВ та досліджуються семант-ико-синтаксичні аспекти 00В інструменталь-носгі.

00В як один з різновидів синкретичних ССВ мають місце в тих випадках, коли підпорядкований компонент синкретичної конструкції вказує одночасно і на предметність, і на обставинну характеристику. За цих умов лексичне значення посередньо та безпосередньо керованих іменників відтісняється функціональними значеннями - обставинними.

Аналізуючи синкретичні ССВ, слід розрізняти значение?.:;!; синкретизм ССВ і функціональний синкретизм засобів вираження цих відношень. Синкретизм плану змісту звичайно підтримується синкретиз-

мом плану вираягєчня, оскільки синтезовані властивості мають відповідне оформлення, тобто синтаксичні засоби (форма слова, службові слова, інтонація та порядок спів) інтерпретуються як мовні маркери ССВ.

Значеннєвий синкретизм 00В породжується функціональним синкретизмом засобів вираження цих відношень: особливостями синтаксичного зв"язку між компонентам. лексичною і граматичною природою поєднуваних слів, невідповідністю змісту і форми підпорядкованого члена, то зумовлюється його вторинним функціонуванням, а такок синкретизмом категоріального значення відмінкової словоформи та синкретизмом прийменника.

Мікросистема об"єктно-каузальних та інструментальних засобів мови сторгується синтаксичними виразниками відповідних ССВ: придієслівним орудним (для інструментальних відношень), придієслівним, приад"єктивним і (рідко) приадвербіальпим орудний, давальним, (контекстуально) родовим відмінками - для оС"єктпо-каузальних відношень та численними структурно розгалуженими в аналогічній позиції прийменниково-відмінковими зворотами.

Запропонована методика лінгвістичного аналізу ССВ, шо передбачає встановлення могаивих відтінків у значенні методом постановки запитань та подальшу обробку одержаних результатів шляхом трансформаційних перетворень і з допомогою опозиційного аналізу синкретичних мовленнєвих фактів, дає змоіу виявити у кількісному і якісною плані різноманітні значеннєві відтінки ССВ, допомагає при кваліфікації структурних компонентів речення.

У дослідженнях власне мовної організації семантики речення відомі два підходи: "від значення" і "від'форми". Такий підхід до аналізу мовних явки, в основу якого покладено дослідження лінгвістичних одиниць по лінії "від значення до Форми", є плідним, оскіль-

ки і'.ого реалізація дає моящвіоть простежити процес функціонально-семантичного зближння структурно не тотожних засобів вираження. Саме тему опис конструкцій з синкретичним інструментальним значенням проводиться за семантичною ознакою, з урахуванням характеру синтаксичних значень. Форма розглядається як засіб вирагення певного відношення. Це наЕбільшою мірою сприяє досягненню мети системного опису відмінкових і прийменниково-відмінкових конструкцій.

Як синкретичні 00В інстдуменгаяьності кваліфікуються ССВ. виражені конструкціями з орудним знаряддя та засобу дії. ССВ. представлені зворотами з орудним допоміжного матеріалу, визначаються як інструментальні та об"єктно-інструментальні, ио мотивується спільністю адвербіального значення умояливлення дії.

. 00В знаряддя дії передаються сполученнями перехідних дієслів конкретної фізичної дії. окремих розрядів неперехідних дієслів (із значенням надання руху об'єктові у структурах тричленного типу, назви процесів діяльності організму, дієслова зворотні та взаємної дії), а також дієприкметників, дієприслівників, форм на -но,

-то з орудним безприйменниковим відмінком іменників узагальненої семантики (асоціативне знаряддя дії): Ми мусим вирватись з тюрми, Ки мусим ґрати розірвати. Але не смутком, не плачем і не благанням. не словами, а ділом, волею, мечем!-Оцими, власними руками (0.0.): назв конкретних предметів (власне знаряддя дії): А батько косили у гонах під шляхом: о<5_ сонячні гили косою бряячали... (Т.О.). Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним (Л.К.) '

і назв частин тіла та органів відчуття людини або істоти взагалі (діючи!? орган): Десь. мояе. там зустрінемося ми. Не буде рук -обнімемось крильми (Л.К.).

Крім морфологічного варіанта відмінкового типу, в сучасній

українській літературній мові сформувались і формуються морТюлогіч- ■ ні варіанти знаряддя дії, виражені прийменниково-відмінковими сполуками: "в + знах.в.", "ні + знах.в.", "о (об) + .знах.в.", "крізь + знах.в.". "за + знах.в.", "з (із) + род.в.", "на + місц.в.":

І всесвіт в пупу дивиться на нас (Л.К.). В час бенкету на бандурах. Гуслях різних сопілках Грали весело музики... (0.0.). Рубай мене, прицілься в мене з лука (Л.К.). Лдвилкся хто голим оком, а хто крізь дапокогяяд (Г.Л.).

003 засобу дії, репрезентуючи вироку семантику (власне засоби дії, асоціативні засоби дії, засоби пересування, засоби передачі інформації та пос:рєдніщтво особи), передаються конструкціями, головни;; компонент яких виражений перехідними дієсловами із значенням перемішеній у просторі, передачі інформації, неперехідними дієсловами духу та інших семантичних груп, дієс.лівними формами, гербалі-зованими вигуками, а синтаксично залегший.елемент представлений іменниками конкретної та абстрактної семантики у формі орудного . безприйменникового: Військом ти підпер Карпати, Шлях мадярам заступив і Дунаєві ворота Кораблями зачинив (0.0.). Якби була знала, яка її /дочки/ біда, була б передала горобчиком хліба. Горобчиком хліба, синичкою солі... (Н.тв.) .

та прийменниково-відмінковими зворотами: "по + місц.в.", "з + род.в." (засоби передачі інформації): ...йому /Володці/ доступне, мовляв, те, про шо вони згодсм почують по радіо чи з газет... (О.Г.), "через + знах.в." (на означення посередництва особи):

Лип усміхнулись куби крейдяні:

-'Велінь царя не визнаю. Бо через євнухів передані, втрачають цар-

ственність сеою! (Л.К.); '

"на + місц.в.", "у + місц.в." (засоби пересуваній): Ішов

у мандри у період літ'-'іи, де па волах, де пішки, де човном (Л.К.).

Тільки знаю одне - шо, склериши повіки, пропливла моя мати £ тому човні... (Л.К.),

"за + знах.в." (засоби куплі^ обміну): Хто купив собі Долю за гріш. А хто - і за мільйони (Л.К.).

ССВ. представлені зворотами з орудним допоміжного матеріалу, кваліфікуються як інструментальні та об"єктно-інструментальні відношення допоміжного матеріалу. Відрізняються вони між собою наявністю у другому різновиді, крім об"вктного значення допоміжного матеріалу, ше одного відтінку - об"єкта, семантично зумовленого дієсловом. У формально-граматичному плані ця відмінність визначається лексичним наповненням підпорядковуючого компонента, бо позицію поширювача в обох випадках заповнюють іменники з матеріально-речовиннім . значенням та деякі іменники конкретної й абстрактної семантики.

Інструментальні відношення допоміжного матеріалу представлені ^ сполученням перехідних дієслів конкретної фізичної дії та іменників у форлі орудного безприйменникового: Іона якогось царственного скіфа зеленим шовком виткала цей луг... (Л.К.) -Житом засіять хотів він долини і зорями гори, мов росяним рястом... (Т.О.) Опівночі айстри в саду розцвіли... Умипиоь росою, вінки одягли... (0.0.)

і сполученням перехідних дієслів та прийменниково-відмінкових зворотів "в + знах.в.". "з + род.в.", "в + місц.в.": Із пісень своїх, як з квітів, Я вінок тобі сплету. А із сліз скую на чоло Діадему золоту (0.0.). Іду. Ереду. Захочу, то й спочину. Розбиті ноги остуджу в росі (Л.К.). Ой була на світі та удівонька. Трьох синів мала. Ночі не спала, їх доглядала-, В чистім любистку синів своїх купала (0.0.).

Об"єктно-інструментальні відношення допоміжного матеріалу передаються конструкціями, шо поєднують у собі дієслова чітко окресленої дії (із значенням наповнення чимось, заповненій великою

кількістю, великою мірою га охоплення гтОЕерхні осГскга) 1 словоформу орудного безприйменникового є бо п рилме нн ик ов о-е і дчІ нк оь а?, зворот "в + знах.в.":

Хлібом геній нивився кожен, щоба розум його не погас (В.С.). Вбитяс нас сонце парчею, Співає пгаилнкіі конгрес (0.0.). Ке!тями, травами Ькгалзсь земля (0.0,). ТрйЕИ й квітки хутко вбятвються г білі свитки (0.0.)• -

Синкретизм 00В інстру.ментальності зумОЕлениіт синкретизмом відмінкового значення підпорядкованої словоформи, що поєднує в собі ! предметність, і обставинну характеристику уможливлення дії, тр лексико-грвматичнвми особливостями поєднуваних елементів. Про наявність обставинного значення уможливлення дії свідчать трансформаційні перетворення безприйменникових та прийменниково-відмінкових конструкцій у зворот з похідним прийменником універсального лляну за допомогою: Старий тримав книхжу в руках, молодоіий залізними вильцями попгевляв кар(Ь.Л.) - Т.: .-.за допомогою залізних вилець попрввляв жар. Наче гетьман з козаками Понад хмарами гуля І із лука блискавками в ворогІЕ своїх стріля (0.0.) - Т.: ...і за допомогою лука блискавками В ворогів своїх стріля.

У дті7гому розділі "Структурно-семантичний аналіз синкретичних об"єктно-обстзвинних відношень каузальності" з'ясовуються причини синкретизму об"єктно-каузальних відношень, визначаються їх різновиди та засоби вираження. 00В каузальності через багатство семантичних еідтінкіб причини описуються частково за формально-граматичною ознакою, що дозеоляє еияеити різноманітні значеннєві нюанси маніфестуючих ССВ конструкцій, в частково за семантичною ознакою.

Причинові відношення харзктерязуються ТІСНИМ ЕИЯВОМ РЗРЄМ0-зб"язкіб мік значеннєвими і формальними ознаками, тому для еиечєн-

- ІЗ -

ня каузальної семантики необхідно виявити її структуру, визначити формальні засоби вирагюшія ССВ. Оскільки каузативну функцію в основному виконує іменник - слово із значенням предметності. - не СПРИЧИНЯЄТЬСЯ ДО ТОГО, ЕО У більшості таких словосполучень НЯЯЕНИЙ елемент об"єктного значення.

Синкретичними об"вктно-каузальними сватаються ССВ зовнішньої причини, вирагені приГменниково-відмінкоЕШЛ конструкціям! та боз-пр&імеппиковои словоформой орудного, давального І (контекстуально) родового відмінків, а такоя ССВ внутрішньої причини, представлені • зворотами з підпорядковуючим компонентом - дієслова! (прт/етнтом) релятивної семантики.

Синкретизм 00В причині зумовлюється такими факторами: лексіг.о-граматичними особливостями коміононтів, сиіпсротизшл категоріального значення відмінкової словоформи, синкретизмом самого приГменни-ка та невідповідністю змісту І фор.ш підпорядкованого члена, що породжується Г.ого вторинним ФУШЩІОНУЕШИШМ.

003 каузальності, вирагені прийменниково-відмінкові и конструкціями з непохідними прийменниками, ропрезентують широку семантику: 00В зовнішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини, 00В причпни-перепкодя. 00В пр;яинп-відплати (винагороди) та прігчи-ни-підстави (приводу). 00В з контекстуальнії.! значенням причини Я об"єктно-каузально-цільові відношення.

Об"єктно-каузальні в ідношення зовнішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини позначають дгорело. шо спонукає до дії, викликає зміни стану, будучи при цьому несприятливім і сприятливим. Названий різновид синкретичних ССВ є найбільш різноманітним з погляду формально-граматичного плану вираження і представлений такими прийменниково-відмінковими конструкціями: "від + род.в.", "з + род.в.", "через + знах.в.", "із-за + род.в.", "без + род.в."»

- 14 -

"за + орудн.в.", "по + місц.в.". "перед + орудн.в.":

І наче Еогу, кланявся дуплу, де срібні липи чаділи від меду (Л.К.) Тпмко чмихнув у рукав, але не від розповіді Гаврила, а з того сг. і иного виразу обличчя Юлі. яка слухала це оповідання з над-звнчаГнои цікавістю (Г.ТвтюннізО. ЇГ. /Оркоі/ і в голову не приходило. по найбільш Ткмко гучпться саме через неї, через їхню баламутну, засуджену всім селом, любов (Г.Т.) ...із-за вашого Гаттона я питов баз Пальмерстона (Т.О.). Глянь! Моя радість без тебе в:л;глс. В"яне. як квітка в степу без роси... (0.0.) Де дітися -горшки з горя на знала. Стогнала за дітьми, у воду пірнала: Хотіла дістати (0.0.). Будем разш р:шати по мрії, Ти по ньому, а я по тобі (0.0.). СпіюС, забудь усі галі - Так, винен я перед тобою (0.0.).

Крім об"єктно-каузапьною значення, деякі з названих зворотів можуть г.ати додаткові відтінки: умови ("без + род.в."), способу • дії ("від+ род.в." того). . '

Синтаксично головний кошонент об"ектно-каузальної ..онструк-ції із значенням зовнішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини найчастіше виражається дієсловами на позначення фізичного та емоційного стану, зміни стану, дієсловами процесуальної семантики, сприймання, конкретної дії, буття, а також прикметниками, дієприкметниками, дієприслівниками, предикативними прислівниками (для повного конкретного структурно-семантичного різновиду продуктивність названих формальних засобів різна). У функції поширювача виступають іменники, які репрезентують широку семантику: назви істот. явиш природи, конкретні предмети, опредмечені дії, процеси мовлення, мислення. іменники з матеріально-речовинним значенням, назви емоційних станів, якостей, властивостей та інші абстрактні, поняття.

Крім іменників, підпорядкований компонент конструкції’ з об"єктно-каузальним значенням зовнішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини може бути представлений окремими семантичними розрядами займенників (особовими, екззіежіми, питально-відносними та неозначеними):

Я думаю про Вас, Я знаю, ідо Ви є. Моя дуга іі еід пього елп світас ( ^.К.).«Тії не приі'.шла в ьечірнііі час... Ьез тебе донь гмчтге сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні (О.О.).Уночі хтозна від чого хлипала деєрі . шелестіло по хлівах ■ сіно, щось перешіптувалося (Г.Т.).

Значення прачини-перєшкоди передають пгн.'імєнникобо-г-іачінкоеі звороти "за + род.в.", "через *■ знах.в.", "із-за + род.в.” та рідко - "під + орудн.в." у сполученні 3 ДІЄСЛОЕЯМ1 ( ДІГСЛІПІЧ'.Н формами та предикативними прислівникам;-} на позначення негатнЕної характеристики дії:

Те гусеЯ пасе, ге ціле ліго з річки не вилазить: оглухне від води, як чобіт, батогом потягти слідує, та за робото.) ні..олн (Г.Т.).А йому /гетьманові/ все-таки зважитися тянсо. Не через що. а через своїх'людей (Б.Л.). Я диелюся, я ридаю, я не бачу із-за сліз (О.О.). Мого лиця не видно під чадрою (Л.К.).

Прийменнйково-ЕІдаіккоЕа конструкція "за + знах.в.", яка відзначається в українській мові особливою продуктивністю, переднє значення зовнішньої каузацІЇ-Бідллати, що вирвхає причину несправедливої чи справедливої відплати, винагорода, підстави, приводу.

Сполучення з дієсловами відплати, винагороди, почуттІЕ, стану маніфестують об"єктно-каузальні відношення причини-відллатя з виразним відтінком заміни, компенсації: Все це говорило Дорошеві, що люди здорові 1 фізично сильні мучаться духовно за поганених і покалічених... (Г.Т.).Це за примхи мої ти так гарно мене покарпв

<л.іо;

конструкції з дієсловами називання - об"єктно-каузальні аідно-□оішя причини як приводу, підстави, мотиву якоїсь дії з-менш виразним відтінком відплати, компенсації: Колись за іскристі, мов з сонця виплетені коси, він наптаав свою гру гину вербичкою (М. Стельмах);

зворот "за + знах.в." у сполученні з дієсловами взаємної дії та руху передає об"єктно-каузальио-цільові відношення з різкою мірою ві'льу конкретних значень залежно від лексичного наповнення структури: Ке типи в братерські!: згоді Святославові сини: Все змагаєшся за владу. Все сварилися вони (0.0.). 5а ясні зорі і за тихі еопц Ішли в бої сини теого народу... (В.С.)

Виділення в окремиіі різновид ООВ-з контекстуальнш (иесистем-шіі) значенням причини зумовлене орієнтацією на функціонування при-йкенників у мовленні, ОСКІЛЬКИ £ системі мови еони позбавлені каузального значення.

Прдііменниково-відмінкова конструкція "на + місц.в." у сполученні з дієсловами на позначення кількісних І якісних змін фізичного та емоційного стану людини або істоти взагалі репрезентує об"єктно-каузально-умовно-часові відношення, про шо свідчить можливість трансформаційних перетворень .на виявлення кожного з відтінків:

А було н на проводи як обвішають той хрест рушниками, то він лопотить на вітрі, біліє вночі, як мана (Л.К.) - Т.: ...він /хрест/ лопотить від вітру - ...він /хрест/ лопотить, бо віє вітор - Віз вітер + Хрест лопотить - ...він /хрест/ лопотить від того, то ВІЙ вітер - ...він /хрест/ лопотить, копи /якшо/ віє вітер.

00В з контекстуальнім значенням підстави, мотиву, збудника . ' дії. яку суб"єкт виконує свідомо, цілеспрямовано, передається зворотом "на + знах.в.": І Олег, на греків лютий. Став збиратися в поход (0.0.). •

- 17 -

Несистемне (контекстуальне) значення причини можуть мати й інші прийменниково-відмінкові спонуки: "під + оруди.в.", "про + знах.в.". "о (об) + місц.в.", "при + місц.в.", "в + місц.в.",

"з + орудн.в.". Названі прийменники у звичайному своєї."/ вживанні не виражають значення причини, пише виконують функцію каузальної зв"язки. Основними для них є функції локальна і темпоральна. тому деякі з названих сполучень передають синкретичні 003 з додаткогнмі! відтінкам! часу, місця, умови:

Зажурився князь Данило: "ї.їи стомились в боротьбі. Але, хане, . мого краю но угледіти тобі" (0.0.) - Т.: ”";і стомились під чао боротьби..." ("Ми стомились борючись...") - "І.:и стомились під боротьби..." - "Ми стомились, бо гала боротьба..." - Гпла боротьба + Ги стомились. І от знову лід ногам: тверді бакаї рідного призагюлдч, зустрічають тебе акації, обважнілі під сагор та пі:лико:о (О.Г.). Вітер над неп /пташкою/ затуло. Трави прикриють її (0.0.). Хоч крові немає - так лихо, як мати. Печеться щоденно об дітях своїх!

. (0.0.)

0б"єктно-каузально-ц1льові відношення передаються прийменнико-во-відмінковиш зворотами "для + род.в.", "задля + род.в.", "ради + род.в.", "заради + род.в.". "до + род.в.", "за + орудн.в.", "по + знах.в.":

Не шукав я до тебе ні СТОЇКИ, ні броду, бо від тебе узбіччям ніколи не брів - Я для тебе горів, український народе... (B.C.) Гетьман не любив грати, зробив це ради гостя, котрий був охотник до гри, а не грав часто, бо Любов Хведоріпна гризла його за то (Е.Л.) ...і не сиділося старому, не їлася йому саламата, свербіла рука до шаблюки, до бою серце кликало (Г.Т.) Знаю, Ви з тих, хто б на землю вигнання іддов за коханим - і tit тіні скорботи (С.й.) А з прірви відьми чи баби Летять на мітлах по гриби (0.0.).

- 18 -

ЕозприГшшнковий спосіб вирагення 00В каузальності представленій! в українській ь'ові конструкціями з орудним, гавальнил та (контекстуально) родовим відмінками. Дієслівні сполучення з орудним б-эприНменниковим передають об"єкгно-каузаяьні відношення зовнішньої несприятливої (сприятливої) спонукальної причини: Моя душа здригнулася сювег.н. Співають пісню, боке мій поп! (Л.К.);

сб"є:<тно-і:аузгільні відношення зовнішньої та неусвідомленої внутрішньої причини (ари дієсловах релятивної семантики): Вона пгогеннгься банальним здоров"ям, смаглявим. гарячим, вишневим ру-м"янцам! (Л.К.); '

інструментально-каузальні: Любились ми. не крилися. У мене душа, було, піснями ак бринить (Л.К.)

та інструі'.ентально-об"єктно-каузальні відношення: Слова ці були вимовлені так щиро 1 просто, шо ними зворушився Кочубей (Б.Л.)

Через подібність формально-граматичного плану вираження ' об"єктно-каузальних тр інструментально-каузальних відношень основним критерієм їх розрізнення є трансформаційний, ио передбачає мог-ливість перетворення аналізованої конструкції у відповідний зворот із значенням інструментальиості ("за'допомогою + род.в.", через (рос. "посредством") + род.в.", зміна форми залаяного іменника з орудного на називний) або каузальності ("від + род.в."):

- Би любите поезію? - мене питанням спантеличили. їй-право (С.Й.). - Т.: ...мене цо питання спантеличило, їй-право. - ...мене за допомогою питання спантеличили, їй-право.

Ви премудрі, багато знаєте. Ви умієте геть усе. Анекдотами позіхаєте, копи вибухом землю трясе (B.C.). - Т.: ...від анекдотів позіхаєте... ■ '

Якщо п конструкція дозволяє трансформаційні перетворення па виявлення обох відтінків, то маніфеотовані нею ССВ мовна кваліфі-

кувати як інструі.’.ектально-об"єктно-каузальнІ. шо зумов ієн о відповідним лексичним наповненням структури: синтаксично головний компонент вирагениіі релятивним дієсловом із постфіксом -ся, а залегний -іменниками будь-якої сеганткки. крім назв осіб та істот взагалі, бо у цьому випадку значення суб'єкта затемнює всі іі'пі відтінки: Орися зіскакує з лави,очі її туманяться слізьми (Г.Т.). - Т.: ...сльози туманять очі. - ...очі тут;ан«ться через сльози. - ...очі т;маняться від сліз.

Синтаксично головним компонентом конструкція з оруднім без- . прийменниковим виступають також дієприкметники, дієприслівники, шо виражають аналогічні відповідним дієслівним зворотам ССЗ, та предикативні прислівники: То немов стоїть він /Тимко/ на Есєвій горі

І, прощаючись, дивиться на село і! на братову гиглянцьосрлу Л2И23" ком від вил долоню (Г.Т.). І, захлинутись тугоп терпкою, лягав чут.-.ак пилюці на крило (Л.К.). Хай буде легко. Л.отиком пері. Хай буде вічно. Спомином пресвітлим... Хай буде гірко. Спогадом про . Вас. Хай буде світло, спогадом предивним (Л.К.).

Ад"єКТИВНІ конструкції 3 орудним причини ПОрОДПЮТЬ синкретичні об"єктно-каузальні відношення при відповідному лексичному наповненні структури: прикметники на позначення психо-*Нзіолог!чного стану, особливосте?! характеру І психічного складу людини, фізичних властивостей 1 якостей предметів тошо:

Я вастям п"яна. така п"яна, шо й протверекуватися не хочу (Б.Л.). Чого не квітне тобі поле із теплих волами допіів?.. (Т.О.)

Ад"єктивн1 конструкції з об"єктно-каузальним значенням за формально-граматичним планом вирашння близькі до оймв:кутіялг.них зворотів типу важливий результатами, гарний душею тошо. Основнім критерієм їх розрізнення в трансформаційний, шо передбачає перетворення сполучень обмежувального значення з ад"єктивних у субстантивні: важливі результати, гарна душа тошо. Об"єктно-каузаиьнІ

конструкції, у більшості випадків, не підлягають таким перетяорен-* ням. хоча звороти з підпорядковуючим компонентом - прикметником на позначення кольору. сг.акових та нюхових якостей - моуна транс-і|огійуБат;і. як і обмежувальні (вино, надіє» зелене - зелена надія. смердючі діуон - смердпчіїіі дим). але для цих сполучень характерні таког траноТормації на виявлення каузального значення (зелене від надії, сг.ордоч 1 від д:и:у). чого не могна зробити з обмегувальними конструкціями.

Звороти з давальним безприйменниковим репрезентують об"єктно-каузаньні відношення, якщо підпорядковуючий компонент виражений дієсловами типу усміхатися, посміхатися, радіти, заздрити, дивуватися. саботувати та прикметником ради'*:

Погомонів голова, подивувався ше раз Ягоровій груші-безнасіи-нкці. з тим і відбув (О.Г.). У заквітчаній Елладі Всі були Олені раді (В.С.).

Синтаксично зале~ні елементи представлені іменниками різної семантики при умові, шо позиція каузального поширювача не заповнена .іншими компонентами: (пор.: Я ночі рад, бо погані не Іачу (Т.О.) - об"єктні відношення). ’

Контекстуально об"єктно-каузальні відношення можуть бути виражені зворотом з родовим безприйменниковим, який детермінує дієслова типу засоромитися, злякатися, настрашитися, гахатися. завидувати (заст.) тошо:

Мотря засоромилася своєї гадки (Б.Л.). Один другому завидує багатства, значення, слави (Б.Л.).

Семантичне наповнення безприйменникових та приііменниково-від-мішсових поширювачів синкретичних конструкцій з об"єктно-каузаявним значенням обкеяується відтінком зовнішньої причини. Орудний внутрішньої причши передає об"єктно-каузальн! відношення лише у

сполученні з дієсловами та прикметниками релятивної семантики.

В усіх інша випадках значення внутрішньої причини но с синкрстич-ним. •

Наявність синтезованих відтінків ССВ підтверджується шляхом транссТоігіаііГ.них перетворень, а саме: на виявлення обставинного значення умокливлення дії - у зворот "за допомогою + рол.в.", "через (рос. "посредством") + знах.в.": каузального - у лілрідні речення причини, різні лрі;і;?.'0і! : ико ІЗ о-в і ціпкові конструкції з більшою міро» вияву каузальності (трансформації безприйменникових зворотів у прийменниково-відмінкові "від + роп.в.", "через + рол.в." тогао), умовного та цільового - у відлог і ін і .підрядні речення, об’єктного - розчеплення речення (поясність семантики залежної словоформі ПРОЯСНЮЄТЬСЯ синтаксично Ч ІТК0Ю ПОЗИЦІЄ» Ц^ОГО КОМПОНОНТЛ у семантично модельованому реченні: Сорта казн-к ого або знахідного відмінків).

Загальні висновки містять підсумок проведеного гослід'инкя.

У додатку подається зрізок лінгвістичного аналізу ССВ, виражених прийменник ово-ніди інковимл конструкціями "за + орудн.в.", із застосуванням запропонованої методики.

Основні полопзння дисертації викладені в таких публікаціях:

. І. Синкретизм категоріального значення інфінітива (на матеріалі поетичних текстів Т.Шевченка) // Т.Г.Еевченко і загальнолюдські ідеали: Тези доповідей та повідомлень на обласні!! науково-практичній конференції. - Черкаси, Г5Э1. - С. 51-61.

2. Опозиційний аналіз синкретичних об"єктко-обставинних відношень // Семантика мови І тексту: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1993. - С. 208-210.

3. Синкретичні обставинні відношення та особливості їх фор-мально-гр?матичного плану вираження // Питання синтаксису україн-

ської нови: Г.атеріали республіканської наукової конференції. -Запоріххя, 1993. - С. 55-58.

4. Пробтсі.'.а значеннєвого синкретизму у сфері семантико-сш-таксичних відношень // Язык и культура.; Третья і/.еудународная консервация: Тезиси докладов. - К., 19Э4. - С. 158-160: ■

Ь. Застосування методики лінгвістичного аналізу семантико-синтаксичних відношень при характеристиці другорядних членів речення // Інтеграція науки у систему підготовки учителів: Збірник наукових праць. - Черкаси, 1995. - С. 183-186.

6. Синкретичні конструкції з орудним безприйменниковим у по-ез*ях Т.Ссьмачки // Творчість і доля Т.С.Осьмачки в контексті українського письменства XX століття: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Черкаси, 1995. - С. 34-86.

Шитик Я.В. Синкретические объвктно-обстоятельственние отно-иения и средства их выражения в современна! украинском яитератур-нш языке (На правах рукописи).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - украинский язык. Украинский государственный педагогический университет. Киев. 1995.

Предпогеннаядиссертация посвящена исследованию семантико-син-таксических аспектов синкретических объектно-оботоятепьственних отношении инструментальности и каузальности в структуре предложения в современном украинском литературном языке. Установлена причини синкретизма, определены разновидности синкретических объект-но-обстоятельствешшх отношений инструментальности и каузальности, средства их выражения, выработана методика лшгвистического ана-

- 23 -

лиза семантико-синтаксических отношений.

ShytyV I.V. Syncretic objoctive-and-adverbial relnt'^ne nrd means of their expression in modern literary TTrrainlan language /a mar.uscript/.

The thesla for the academic degree of the Candidate of ph'lo-logical sciences In speciality IP.01.02 - TTVralnlnn language, state TJVrain'an Pedagogical Ппiversity, ^yiv, T°95.

The given thesis is dedicated to the investigation of э?цг>п-t1o and syntactic aspects of ayncretio object •vo-nr,d-n'V/srb,nl ■ relation of instrumentality and cnsuality in the structure of a sentence 1n modern TIVrainian language.

The thesis determines the rensons of syncretism, varieties of ayncretic objective-nnd-odverblnl relations "f inatrnaent'-l'i-y and casuallty, means of their expression; worVs out the aotho^3 ^ of .linguistic analysis of acaantlc-snd-ayntactle Telntloris.

Ключові слова: семантико-синтаксичні підиомешш, сішкротігсні об"єктно-обставинні відношення інструментальності, об"вктно-каузальні відношення, значеннєвий синкретизм сомантико-еннтакслч-них відношень» функціональний синкретизм засобів вирагрннл, трансформації, опозиційний аналіз.

Підписано до друку 2^.01.1996 р. 0б.І,2.їорнат 60x8і* 1/16. Друк офсетний,Тир. 100.3*м.9.Безхоштомо.

ДОД ЗГДПУ іи.Драгоманом, Шэ,Пирогом,9.