автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему:
Синтаксис и семантика чешских двусоставных предложений с одним конститутивным объектом

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Баландина, Надежда Францевна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.03
Автореферат по филологии на тему 'Синтаксис и семантика чешских двусоставных предложений с одним конститутивным объектом'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синтаксис и семантика чешских двусоставных предложений с одним конститутивным объектом"

РГб од

АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НК ШСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА 1ы.О.О-ПОТЕБН1

H8 npSBBï рукопист

БАШЩНА Над1я Франц1вна

УДК 806.50: 801.561.3

СйКГАШК I СШАгГПШ. ЧЕСЬКИХ ДВОСКВДШЕ РЕЧЕЙЪ S ОДНЙК КОНСТКУТЙВНКМ ОБ'ЕЖТШ

СпеЕс1альЕ1сть 10.02.03 - слов'янсье! ионе

д г i о р е I е р г т sxoeprssLl ее щкктгтя вгукевотс ступеаг сацЕздвта <?1лолог1чнкг катс

КЙВ - 1954

Прадя вккоиана у в1дц1я! слов' янсьхи нов 1астатуту мовозвавства 1м.О.О.Потебн1

доктор ф1лолог1чЕИХ наук, професор Й.Ф. АНДЕРШ доктор Ф1лолог1чеих наук, професор А.Й. БАГМГГ кандидат ф1лолог1чних наук Л.I). НАЗДРЕНКО

Пров1дна установа - кафедра слов'янськс! ф1лолог11

Льв1вського державного ун!верситету Г.Франка

Захист дасертацИ в1дбудеться 1994 р.

о 15" " год. на зас1данн! спе«1ал1зовано1 вчено! рада Д. 016.28.01 для замету дисертац1Я на здобуття наукового ступени доктора ф1лолог!чнях наук при 1нститут1 иовозкэветва 1м.О.О.Потебк1 АН УкрзХни (252001, Ки1в - 1, вул.Грушевськото, 4).

3 дасертац1ев ложна ознзйошгтись у <Ибл1отец1 Хнституту мовозвавства АН Укра1на.

Автореферат роз1сланий " " кв1тня 1994 р.

Учений секретар

спец1ал1зовано1 ради

доктор ф!долог1чннх наук

НауковиЯ квр1внлк -0ф1ц1йн1 опоненти:

Досл1дкеанк останн1х десятар1ч досять вотззгю показали, "цо основное сферой сннтексично! одшпщ! в сфера значения, що зпрадя висдсввеккя думки приводиться у д!в весь складний ыехаш1зы мови"'. Розхриття прнродя цього иехан1зму е об'сктоы бэгатьох кзук, пов'язатшх з питаниями комуткацИ. Однзк лИггво-стнчку селшггиху, на Binwiiry в1д нях, ц1кавпть, головшш чалсм, onociö орг8к1зац11 значения i процее його реал!зац11 у сф-spi мозн. Iirrcpec до nie! проблеии зуысвив вяшкненш: терц1ну "сеивктнчна структура" ("глибшна структура", "пропозтд;1йкя структура", "Сизова структура" toüjo), ккйЗ, з'тгвшаоь ncpimmH» недавно «je нэ д1с?ав 'ч1тквго- визнэтензя, 150 пояски сться, зокрека, складкою природою самого явиза. Еоприклцд, С1льп1сть теор1й, sopleHrosamix на гдасХкативку сутн1сть рачения, в яксму роль денотата виконуе в1добрззгувакэ Ш5Ы екстрал1нгз1спгша «;тугц1я. пов'язуе. сензнтияу, onplK денстгдИ, ще й з сстЕ1ф1кец1сп та способои 11 сянтйксшпю! рвал1зац11, тсбго з фориазтько-гршвтачяов . (повёрхнсво®, гаштаксичнов) структуре».

Teopi« декотзцП та снгн1^1кац11, по суй» ставгя- освовс© сеетзкскчео! сэкептикя, ярсдоЕжус прквертвтя увзту досл!дес:1в. ПотрХйно зйзначктн, г;о сгиэ вопа criimi.rrtiocrrfi в творэтичшшз Дрвэы»! той», ввраеешми, ''аередуо1и,' у

прзцях •Ср.Дивйа^ U.Трепля, Г.Нс.четово!, Я.Есраепськогб та 1л. I хоча сенахша'л-скцтгЕсячзпй йезл1з будош речешш тяэ зб!ггеться познхето з ¿оПчнки, кор1кшг його сятаз багатьох понять, огфгцьоБаних лог1ног>. До них, зркреия,' на лакать ,так1 аоняття, я; предакат, суб'ект, об'ект, властив1сть, в1лнсгепля гещо, цо, вкпккнувЕИ па основ! анал1зу судааяня, зкаходять гастосуваиня при сецанткчнсму анал!з1 речения. Конкретна фориз зэыантичного досл!даенкя залвкить в!д того, яка логАчпа тэор!я 5ереться за основу. Нзприклад, гласична (ар!стотелева) лсг1ка знсунула теор1в про атрибутйвнв судяення, шдАляпчн в ньоыу сза основних члени - суб'ект 1 предикат, vis якнда зставовлдсться в1дношенвя налеяност! у широкому posyuiEHl i

Вкховеиець I.P., Городенська К.Г., Русан1вськяй B.U. ¡емантико-сянтаксична структура речевня. - К: Наук, душа, £83..- С. 3.

яке в!дпов1дае формул! "Суб'ект е та не с Предикатом". У схмвып чк!£ (иатекатичнАй, релятивк!Я) лог!ц1 основу простого судхснкя становись сукулн!сть оубстакцИ*. (кисленневнх предмета 5, соз'язани* певшая в1дагошешшии з предиката*. СекаптЕЧна структура 1нтерпретуеться и; значения," що виникав в результат! взаеиодИ семантики предиката 1 1км1коваких шц аргументов. Дей' п!да1д реая!густься 'в сокантйчких кокцвпцЗяг В.Г.Гака, Т.Е.АлХсово!, Й.Ф. Аддерка, Фр.Даней*, Ч.Ф1шшора, У.Чейфз та 1Е.

Црац! саец1ад1ет1Е у гадуз! теорП 'речения з.зсв!дчують згачннй 1нтс|»с до осшшленкЕ предикатно-вргуьек'пза вХдкоиень. Серед проблей, що виникають у зь'язку з цик пн не не£в2Клеь1вог> с роакриття мехак!зму вз&еь'одИ поверхкево! 'структура з предккятко-зрхумантшж. Сугасний р1аен» теоретично!' л1кгв1стаке .вздег&е в!д досл1г,удк1в каленного ие?одолог1чного Щдходу, гашиу була б вяаотив» адекватнЮть 1. несуперёчашз^ть. Сстагайы' чгсои' вяправдав себе таккЁ метод нзукового п1зигкЕя'. 1 влвчешш реченисво.1 • струкгурк, е: иоделзввЕЕп. I 20чз теор1я уод&лвзанвк досягла знаеда уеп1х1в, багато понять вотребуоть уточнения.

В1юи1сть дося*даик1в, що шеруютъ понятии: "модель реченнк", погодауиться" в га, що 'побудова кодел! - ца в1дтьорзккя най1стотн1иш.' рнс ориг!налу, в1доиреиданва е!д окзз1онального, неткпового, це кристал1зац1и вроцесу. Одаак пктакня про те, як! сане компонент ыодел! здатк! адекватно в1добразкта "стан речей" псгаковкоХ д!йсност!, залшааетьса Е1дкрктЕИ. Одкгксво Бразлквиик е спроби ототогнюзатг-конструктивн! компонента 'нодея! лиае. з суб'-скток 1 предиката: Эбо, ор!ентуючись на сеыактичну заЕершенАсть ( • вепсхгХрно зб1лы5ГватЕ склад иодел!. Особливо сушйвнии 0. представлений структура речения як двокомпонентно! сргак!зац!1. НеупередЕений анал!а переконуе нас у тощ, що так зван! двочленн! структури с лише ода!ею формою виракення з к1льк6х мсогливих. Суб1 екгно-предикатною ыоделлю не вичерпуються конструктивн! ыохливост! синтаксису: досл1дкення мае пошнрюатнся 1 на 1нш! модел!, эокрема 1 т1, що вклвчають до своего складу один об'екткяй компонент, наприклад, Некоо

v ! I . v f í

klepe na d?ere. - Marketa ;зе boji hloubky. - Dedecka trap! kasel. - ITlice c'^ou pina lidi тз in. Сгма так! i под1<5н! 1я речення сбрзко с5' дктса пэшого досл!дяення.

Сизтаксячнай ксзагскан? речэзня, нзд1л8ннй ознакоп có'skteoctí, . занзда привзртав увагу иозозяавц1в. Зусяялпш в1ттхизняни1 i згруб1ззза л1ягз!ст!з (7 тему тасл! чесысих t 'словацьхих) нгыХчен! аароааютвз! шотп до йото значения та piBKi реченнево! структура. -Однак лроблтает ласе поставлен!, алэ недостатньо олрацьоааа!. Спсстераяэння язд двоскладаки речэшяа .з одшш конетатутивнам сб' ектсм охашве ц1яе коло "часткових": питань, ' сэрзд • лких кайвэгят йгагет зваяаюгься tí, 40 стосувться сеиактшсг i отрукт7ри преджкаПв, здатажх конституввати так! рпчашш.

Актуальн1сть досл!д;гзшгя синтаксису i сенантаиа чэськлх двоскладнях речень з одкгш конституткЕшш сб'эктон 0взз1даосно до того, чи вирэггють вот одя7 nponesnais, чи кзлька - «отлсуеться ;-:асбх1дн1сгл:

а)з'ясуваякя «exaHizaiy породяення семзнтично! стружтури рзчекня;

б)удоскокал8няя теорэтнчних основ сеиантико-сгштаксичного иоделювання структур:! речешш;

в)досл1даекня .природа центрального компонента структура -предиката i його вкрзла.лъного гшазу на соиаятпяо-сантзксичн! характеристики аргумснт!з;. ' ••

г)осяислення • -взаемодИ семантшю-синтаксячао! 1 формально-грэматично! структур;

д)в!дсутн1стэ в укра1нськсыу í ззруб!эшсиу мсаозиавств! 1х опнеу.

Метод дасертац1Дкого досл1давння е вивчення i теоретичне обгрунтування принцип1в комплексного иоделювання структура речения i на ц1й основ! псбудова структурно-сеыантично1 типолог!! деоскладних речень з одним консгатутаввям об'ектоц в сучасн!Я чеськ!й л!тературн1й uorí.

Ц!ею цетоя обумевлен! завдаяня, як! з методачнкх н!ркувань могена розмезЕувзти на так!, що стосуються, з одного боку, семантлко-синтаксачного р!вня, а з !шого фориально-грзиатичного.

Досл1д*ення сеиантико-синтаксачного р!вня кипкае:

а)вивчення ыехая!зму всродзэннн саманпгшо! структура речввня на основ! дредакатно-аргу шнтшх в!днсиэнь;

б)вн£влевня дистивктавшх сеыантичних ркс предякэт±в з урахуваккЕУ 1х !атезц!йних вдазтивостеЯ;

в)встановлетая свмантячно! специфики аргу45энт!в ка основ! референцИ з предзаатази 1 явжцзда позамсвко! д!йсност!;

г)визначеняя д!апазону свыаятпчнпх реал1зац±й чеських двоскдадних реченъ з одниц кокстктуптиш об' ёктсы.

Моделгзвання речанъ на формально-граматнчнсну р!вн! вамагае:

а )досл!дження ■' валентных властивостей предлкат!в 1 1х епливу на хонстатуввакЕЯ фзрна/аша~,граыатичяо1 структура речения;

б)встзновлення основного кос!я валзнтнсст! в реченневях ' структурах з1 складении предикатен:

в)ввд1яеши критерИв нонстатутивясст! (а в II иаках -сбов'язковост! й потекц!йксст1) 1 нехопстятутизкост! (факультативное?!) ко1шопант1в речеяня.

Пр2 розв'язаш! поставланях завдакь ми керувалкся Енх1дааа для пре.щгкатно-артуменлю! семантики пологеннны про центральн1сгь позицИ предиката, якай -вазнзчае конструктивная склад речевая, Ца дозволяв гякбсе п1зната иехзв1зм сшантихо-СЕнтахсично! будоет ре чеши, його членуванш нз кошоааЕти 1 всталовлення 1х !ерарх!1.

Взукозз новизна врац! полягае в тому, що вперве робнться строба на основ! досяг-некь сучасыо! синтакеачво! теорИ досл!дата чеськ! речьшя з одним консеттутивгши сб'ектои у взасиозв'азку 1х формально-граматкчно1 !

семантвхо-сантаксачно! структур. До анал!зу залучавться речения на лише з д!есл!ввиы, а й з Ранним предакатсы, а такса.. структура з так звашии залежнтаа пропозиц!язгя, реал!зоваяиш п!дряднщи реченняыи 1 морфолог!чниш групаыи сл±в з г^юпозитавною секактнкою, Комплексна досл1дзвеня двор!ввево1 орган!зац11 речения зд!Йснюеться на основ! валентно-!нтенц!Янга властявостей предакат!в, зокреиа таких дистннхтзвних рис, як властав!сть / в!дношення, статичнють J

денек!чн1сть, акц!он2льн1сть / неакц1она8Ья1отЬ', !-?угац:Ш"!сть / иеггутецШйсть. Р!эневий характер сеыантспно1 структура зуиовлис вивчестл рефергптко! спегткфйш яртумеиПв ! одпочасно 1х. рйлрр.рэнтгци es Еоверхневску р!вк1. У дасертац!! запрепопована нова аргумектац!я визначвнвк основного нос1я вялентноет! в структурах' si складекшга• пре.ткгтс»и, a Taxes сгстеизткг.ог.ан! ' фсрталыр-тожгзтгтоа. rpsfrepii вйтековлзйая КГ-::~'ПГ?ТТ-ГГКРЭТ1 бо5ов*ягкозоо?1 i EcrsiarJÄrocTi) 1

?frcK*nTT;te 1" тгеакртоге г-.ня'татн.ч врйц! згга^гчзсться кя-'» rp пзггтй. s 'п1я.' isrcköbioj i полсяэпей -capsstkiiy?b розк'язгшг гяггег» сэтггаксш*по1 секетгает' 1 глеттрухтавяпгл (ггягжзял?, осс-Зжвостей p^axisniil прй,с-з:2т1& у

япзквк егр??ггурзпх тазах рэчеяъ, яоЗудгог! кшодог11 с zee * яте? Kfcj'c1 рэчезнг. 15атер1агп досл1дсевая кгщп-ртжсркствгуягтася sps* кзкяадгне! тесретзхпаг я$рг!в о • ctorrsiißscx' 'чгсько! ' исзк, написехж! курсояех та дадоннга: ■ фгда.- Ь.-'такйЯ сря рсяа'язетгй ззпдгии» псв'язэягх s теср1со i ■ прзгашюэ' перекладу.; .

.т.';. Д0ся1даеайя була к.тртстакз взязпгяоет1 siccslö i йряялялет*!» (блтгзкзд Tp'iox тяяга 'врвксгд&в)» сжяэдэкб я?» оггав!'' »¡тиэпйёх та трмишдвйг слозятейЦв (SlovniJi spisovueho ¡Sasyfea сеяУ.эйо, Г7, Praha, 1960-1971; PrtraSni aioralU Jasylsa cecksho, I-VTII, Praha, 1937-1957; ■ Slcrnlit splsome cestlay pro skolu a • tefejnost, . Prafca, 1978; *1есй.а£>-у1фя1еяйа®' славягйк, T-IIt Kals, I93a - 152Э; безко-тийКу aloraix, 1-Ц, Praha-MosTwa, 1ST3), а 'такой, картотека речея» (вевад трз ' TKOjni пр:таэд1в>, уеятпх. з твф1в згдагэгы)!^ пгуксво!.. ?г публЩйстачпо! л!тгрэтурн та ствбраяя ad hoe.

Иатодкка досл^егаа. Для розв'язает: ксЕпретпзх звбдзеь ! досяткення основ:; ol кетк досл1дж?кея у прац! застосовуеться метод се'_'ггтжо-с;п».7екс1гчпсго иодеяаваншг, поз'язяиий з установленная иоде лей речень як абстрактшк сянтаксячнзг зразк!в, за лиши 'исауть бута побудоввя! ospeui и1я!изльн!( але граиатячЕо прашльн! рэтення. У процедур! досл1даення ошсовий метод посднуетьсй з дастртбутивЕШ i з иэтодсы ксжшовентного анад!зу, а такса впжорастсвувться дряйею.

eJiiuiEsuil,; тракофорызцИ та гяьтеркгтизно' заи1ни. Деяк! чеськ! конструкцИ характеризувться нз фон1 укра!нських та реяШсыая, ас погляблюё ,з1ставний аспект досяЛдаэння.

Результата npaqi апробор.ан! у дояав'1дях, вкголовених на на у ков о-ие тодгчнкг кок$ерекцШ:' "Дктуальн! питания вйвченнк г вуг! курсу метсдмхк вйклздзння моей, та датературк в школ!" .'Нжп:, 1S30., "Нс-гл; ъ cvszTfewi почьткокогс кёвчакнк" (Полтава, * ;, "Суч&сйА досл!дг.ешиг грамьтикк укра!ксько! иови" Полткьг,, 195"', "Духовке кдродження слов'яп у контекст! европейсько! та готово" ку^ьтури" '(Черн!вц1, 1332), 'на Макаре;п;1&сыет чртданх вчклэдяч1е 1 студент!в Полтавського пед!к6тктуту (1930, ibvi, 195?). дкс&ртзк!я обговорювадась на. зас1дагю1 в!дд!-лу ело;? ¡.ш мог- 1ксгтуту ковознавства ly.O.O.HoTftOiii АК Укр51?д,

3.«io? робота щдбито в li'XibJflf публ!кзц!ях.

Структура складаеться з! вотуму, деох розд1л!в,'

дшаа. nisc-yMKib' -г« улегглькень, списку 'лЗ-тературк, 'списку; дагерел та пояснекш (давол1в.

У в о т у и ! обгрух^товуютьск актуалькХсть i вкб!р теш, форфщться кетэ 'те эввдзшхя дослйдаекзй, розкривасться 0ого иауксша . новизна, тевреглчке й. щшгогчае значешя, ошеуеться "метода»», та фаадясей нзтер!ад, вцхористагай у врац!., а tskos ввд!ляэтьсе полоаеккя, що наноситься на вахист.'

П е р и и fi р о з д !'л - "Коиплексне модалювання структура простого' речения" - прйсвячекий Бизнзченшь основных подать предикатно-аргументного представления семантики реченкя, з'ясуЕашаз рол! предиката при встановленк! структур них моделей речения, розыегуваннг. взлентша i невалектних позиц!й у реченн!.

У гфедикатно-аргумантн!й Teopi'i важлнве ulcus пос1дають поняття ситуац!!, трансфориаца! денотативно!• ситуацИ в поняттевий образ - пропозхздгю, оргак!зац!! пропозиц!! ! впливу граиатичних перетворекь нг вропозвд!йну семантику речения. Ситуац!я як факт об'ективко! . дойсност! знаходать свое воображения е . реченн! не прямо, а опосередковано, через 11 трансформац!» у сЫдоыост! !ндав!дз. Мисланшг конгролэе в!дб!р елемеЕТхв реально! ситуац!! i конструве "преднетно-лог!чну

схеиу" д1йснос?1 (нонкретняй II факт), яку яриЯнято називяти

пропозаЩев. У сеыантачному синтаксис!., як i в лот tai,

прспогяш1з иоделвють у виглдд1 предикатного вяразу, що

формуеться э предиката та його аргуненИв. Структуру

пропозипИ виз патае предикат; в1н вказуе на певн1 м1еця

яредает1в - учасшк1в сэтуацИ, ix к!льк1сть i рол!. Предикат

представляе н1би вс® ггоопозицИ), а отхе, ситуац!® у згорне'-к о *

зигляд! ЗдатШстъ предаюзта регулювати я1льк1сть i ;гк1сть необх1дгон для даного предиката эргуиент!в, ¡до залегать винятково в!д значения ' слова, назяваеться 1нтенц1в®. "-она г основою для семантичного модалкваши i сднакова для б1лыаост1 нов.

На ■ стадИ ыовного втглевня пропозицИ, або, Шакзпе, il Формзл1зацП, в!дбувйеться яэаарування пропозитивно! семантики на грзматичну, що сане вшиикае труднояд в 1нтерпретац11 сеиантичних функц!й. аргументов 1, в1дпов1дно, семзнткчках структур рече1шя. Особ jareo часто це в!дбуваеться при так званому . кетдаовоиу вираяенн! пропозицИ. Налржлад, з1ставлязочи чеськ! речения, нояиа спостер1гати перем±п;эн!Ш ' агенса не лише з номинативно! позицИ' в Хнструнентальну (bekari pfedepsall Pavlov! leky. - Leky Pavlov! byly precLepsany lekari), a й подальшу його трансформация в прийменвйково-в1дм1нкову позиц1зо (Od lekaru byly predepsany Paviovl leky), яка значке» uipcn посялюе спряыован1стъ д!1.

Такай чином, при досл1дхенк! препозитивно! гллбипно! семантики доводиться звертатися до 11 мовного виражешм. яке в cbç® черту, иоже вносяти подалыа! корективи в 1нтерпретад1ю семантично! структура речения.

Дая з'ясування валентних 1 1нтеыц1йннх влзстивостей предиката необхАдяо вказати типов! особливост1 класу предикат1в узагал!, в якому д1всл1вн! предиката в!д1грають найпоказовйяу роль. За сво1ш семаатячвныи параметрами предиката под!ляються на • два наЯб1льш узагальнея! клася: предиката властивостей i предиката в1даошань, лоПчвшга формулами: яких В1дпов1дно s Рх 1 хРу . (xFyn..). Це основне

2 Касевич В.Б. Семантика. Синтаксис. Морфология. -М. : Наука, 19857 - С.61.

семзнтична проткетавлення всередеш! предасзт!в, оск!льгс,; стосуеться Ii свшштично! структура, валй1тю-1нтеи;1йцого потанц!алу та характеру розгсрташш у ковдеяк!. Предакаташ-власптостши: . s одном i cal предккатк! . сзнзжа, значения якйх включав yes те, цо иска бути сказана про лос!а ц!е! вяэстивост!. Власткв1сть, sata е ознакош одного предаета (чи сукупност! прадцет!в), на. иояе одночасна в меаах одного S того висловлення стосуватися 1нного предыета. На ц!й шдстав! предакаташ-властивостяш ся1д взахата цзхпгралья1 компонента рачень, напр.: Kava í)e slaöka. - СЫарес bisi. - Trouba ресе dobfe та 1н. Предикат в1дшжанЕя позначаз предихатну ознаку, Hita виникав в результат! взаемод!!, сп!в!снування двох 1 01лыге . предаат!в. Предикатк-в1днозення конститусють так! речевнев! структура, як Jan s! vsal Marli. - Ctenasnil паи зтй.1 prljesd. - Francie soused! se ávycarskem та 1я.

Ц1 даа класи предикат !в розчяановуються дал! на семантичн! п!дкласи - статачн! ! данаи!чн!, основу под!лу яних схшадзе ознака обивке ноет! У необиеаеност! у час!. ПершнЯ член шозиц!! перадз? в!даосно; назм!1шзанкй стан, другая - рух, saÍHj (у ш^акону розуы!да!), пор.: Bocines se Dilli 4ili na stare a nove. - Soused seka di-ovo тоцо. У кедах дянаыАчша цредикат!в вэд1ля®ться акц!ональн1 i веакц!ональн!. Дю&оналышш- ввазаоться т! предиката, 1ктенц1ане пола, яких включав позиц!в з семантика» агенса, капр.: Soña vyrobila draka vlastnlma гикаша. Еастункаг ступеней протнетавдошя дЕнаы!чш£1 предикат1в е ознака 11утац1йх!сть/нааутац1йн1сть. Ддя предакат!в з nyraitfUass характерно надавати "фенову" кормач!» 1 пов1домдяти про пе|ех1д в!д одн!г! ситуац!! до lBBoI, напр.: Matka atame. - Trida se rozdelila ? dva tabory та 1h. Таге! предякзти називаються под1яма, на в!да!ну в!д нвмутац!йнкх, як! називаються процесаыл^.

Уявлення про предикат як абсолютной центр рачекнево! структур® булоб дещо спрощеним без зверкенння увага на його аргуиентна оточення, зокреыа реферектну специфику аргумент!в 1 спос!б II реал!зад!1 у цовленк!. Синтаксичка семантика оперуе

О ■ • ^ „ V

Залез ?r., Hlavsa 2d. a kol. Vetne vzorce v ees tine. -РгаЬа,: Academia, 198T. - S.7Q-71.

двотга моклееюк рйфарептзка сргуыазткнх kociCksbtIb: прадоетск i сктугц1сп. Яогэтгво впрагек? прадаетну рспрзззнтыфз ыгвть ii-'янгсзи вв позцачгжгя ляг-sS,. тезрив, rn-azis тсзо . ебо Iz сукуппоет!. Дев,© ослаблеиог. рот: г в шскпккгх, • по возначайи пп- предает, а узатал^тну еупасть заедаете ча яшша. & влзспазо зяегпгжш на пезкачення в1др1зка часу, äisiniaa. г.пракстр1в, зрззкз, -'методу тово. • . Сктуа'ткваб'' рефьрагзил птагтяугвпа гргукеятак, впракеннк. п1дэкдши. речекаяк, ь tskos. йострактпии • 1неппкаи, 1нф1н1твва«, кк! чаете с trcMiBaalsaslfir^ ni;gwgocc£ рзчеш>. Конкретному üieairatj lisscTEBO кзга сзтуаткЕяу ре$ерокц1ю при шждазост! його рЬ&гарт&тя в . пргдякзтквну конструкц!». Прздаетва чи, сагуашзка. рсфарагайя, а такся- саяетщИйй. санаив тая? '¿сготв*, 'особа*, 'шгаийзи', 'стгпЛя' та Is., воз'язаШ з яевекуя сб!/г!гленго£п,. гуисзлеепкяг секанттэд-сзет'ахвдичшки влзстквестгягп пв=дкх:гта. th«s, .mptesjibay роль у семакткчкШ АктедаретацИ ергукектаз з1д1гряе природа прэдавата.

Д16Слойз i гд* сктазн, вгтступ'8оть у @гккц11 .предаю?*», кг звене арогкозують и1дь?;1сгь 1 фужцИ' своЗх "тартнерав", as© Д керукь каш на • ф^фмальцо-храматЕчгжиу plEHi. К1льк1сгь 1 i.Tder;. оточакая аредааатз' зумовяясться. сецгцггчнвха факгорагк; . Y залезп:ост1 в!д. six д!пть 1 фгкгорп' issi: грг»глтита1, юзтекстуЕЯьн!, 1пФорк2ТШ?н1. Побудова 'н1н1маяьно1 иодол! речевая обов'язкозо пов'язана s розмегуванняи валенпшх i к валентна nosjajta. Осташг im входить у. структура^ uiniuyu. Соыпонекти речениево! структура, зуиовлен! валентнЮтс ¡редаката, казявавться констктутявними. У мегах ванститзтжввнх. »•^1оиапт1в внд1ляетъся обов'язков! i потвндШИ. До. nepsnax ткзхать Ti компонента, ревл1заа1я яких у цовлеш! е v-э'кзковою;inai - хоча й 1адл1кувться предикатов - у "jGKHi иохутъ реал1зуватися вбо не реалз.зуватися

четитутивн! (фзкультативн1) компонента з предикатом * сятнЮтю не псв'язан!, к1яьк1сно не обиежен! 1, як правило, ; ваатично не детерм1нован1.

Андерш й.Ф. йшолоПя простях д1есл1вких речевь у чеськ1й oai в з1ставлепя1 з украХвськог. - К.: Наук, дунка, 1SÖ7. -.31.

Мдоио, що б!льа!стъ чзсышх речевь е д1есл!Бкаш: або прэдикаг вирагаетьса д!есловсм, або предакат вкявчае до свого складу д!есдово, щоб виразати каггвгср!алън! значения часу, способу, особи. Однак при вкзначенн! основного нос!я аалентноет! ср!знтац!я на дйеслово як абсолвтний центр реченнезо! структура на завзди в1даов!дае д1йсност!. В аеяах рачения не д!есл1вка лексема, а предикат у Шлему е тии вкусом, зв1дки починае. розгсртатися рвчанкеаа структура. Допоы!ан! д!еслова, що мають грэначно узагзльнену семантику, переводять в предахатавну позидЮ словсфораи, зш не властиво 11 займзти. Кз наау думку, центральная компонент валентно! структуры (проспй чн склздзкзЯ псвер^неваЗ предикат) коре лее з> глибшешм предакатси.

У другому розд!л1- ""Грикомповентя! модел! з одшш конститутйвн1Ш об'ектса (БиЬЗ - Ргзей - ¡ВД)" -розглядэеться блок раченяевах структур, централь ну позиц!х> яках ззуодузлъ прост! 1 складен! предиката (д!есл!вн! ! ад'ахтизн!), що паредаать р!з1к&шн!тн! з1дксшешм. Ц! в1днозеная разл1зутяься структурной иодедяздг !з ззлгзаим правам комаенгнтом у в!да!дксв1Л (2а, й, 1) . або

пряшгенЕИК0£о-з!да!ккрв!а (ргаер За, gI й, 1, 1/ форм!. У магах окреьзгх структурна* мад&дай вад1,лдаться р!зн! семанпгш! структура за такгаш сеыантячннйа озязкаш предякат!в, як статича!сть / дивам!чн!сть, акц!ональн!сть / Еаакв!онадьн1сть, мутацЗйяйсть / немутац!йн!сть Усього вияалеко 170 семэнтачнах структур, з-пом!я шаа стгтнчн! предстзадан! 42 ыоделямя» дшзаш.чщ - 128. У мехах дан£м1чшх в!даоийвь внд!лако 46 моделай, аобудоагжх на основ! а;пй.ональних ггредикзт!в без иутац!й, 22 - наакц1окальних предакат!в без мутад!й, 35 - акд!ональких прадакат1в з мутац!ямя 1 25 - наакц1оаадьнях предикат!в з мутац!яги. Статичя! предиката. що 1шд1кувть одну об'ехтну аозхщ!», передают» вЦснсвнкня м!ж' двома сутностями предметного, ситуативного або предметного ! ситуативного характеру. Воки встансвлгвться на основ! д!есл!вяо-ад'активных прадихат!в, д!есл!з статично! семантика 1 дакам!чзшх д!зсд!3. ухитих атемпералько. Дивам1чш. вЦщошання конститухються на основ!

предка т1в динаи!чного Характеру, ко найЯаыпоо uipon в1яюв1дзпть д!еслсву.

Предиката в1даоазйь хопстатутаоть структура, як! вступзвть у в!дношення сянон!ыИ {вена становлять значну к1льк!сгь >, о«он1л!1 1 навХть антон!м!1. Дэяк! речения засзХдчутггь принцип екокоя!! ыоешгх зассб1в, ¡50 зиявляеться, зокрема, з структурах, що кснстутутжться предякатаыи з1 значе-тии мак1луляц1й, як! лише при необх!даост! ШшИкуеть 1яструме!П,альну позщХп детйл!зац11.

Обсяг реферату не .дозволяе.подати вс! структурн1■иодел!, тону, щоб уявити со6J, структуру другого рсзд!лу, йоге , композите, эутинздаося на одн!Д !з структурных моделей, а саае ка «одел! з правою валентн1стю у форм! Sg. Реченнев! структура з об'ектом у фори! родового в!ды!кка кснститутаоться на ochobî статичних 1 динацачнах предикат!в, hkï за csoiii загзлыпщ знзченяяы найбляяче стоять до тих, до керуоть знах!днм з!дя!нкоы. Базов для утворенкя статжчпях' 21дксшекь ё г.ераважо д!5сл!вно-адтектавн! предиката. Вони 1\тл1к7т,тъ структуру "нос!й квал!ф1хатязнйга в!дксте1шя - кзал!ф!кат:тна вЬщогення - об'ект квзл!3!кзт:шного в1дноаення", напр.: Peîr Je chtivy pensa. - Byl .73'dy paàétl'lTy toho, se -¡e ucitelem. Ад'екягоа дЮТться на дз! . ci.Masmnio-rpaiia'nrmi п1дгрупя: до caps»! налезать т!, значения яках кэ «отазовакэ д!еслезоа: oiny,

т > ^

hodny, daleky та !н., до друго! -г девевбатизн! ад'ективп:

» I ■ „ » »

snaly, . dbaly, potrebny, vedomy та 1н. . Тахкй розподи кэобх!дяий для встанозлекня заливу д1есл1зно! ccuaimnct на значения 1иал!кованях девербатиЕнйыг ' ад'екткзаия аргуыант1в. Яева'рбзтизи, на з!ди!ну з!д недевербатзгахз, !гяш!кувть структура, позиц1йшЗ.. плав якзх ио.тэ зб!тз?пся або ш зб!татися з позицШей! планом д!еслова. Оссблив!стп девербатнв!в, 1Цо керувть Оезприйаевниковта родовим в1ди!кксч в те, да позпц!я з еймантикоя нос1я'квал1ф1катпвйого в1дногенпя зб1гаеться з позиц!ев агенса чи нсс!я д!ссл!ено! струхтупи, пор.: Marketa zna sve povlnnosti. - Marketa Je anala svych. povlnnosti. Своер!дн!сть квал!ф!катявного bLshoeshhh визначаетъея ! лакепчнов семантикою прикыетнщс!в ; наприкяад, прикаетникя piny, praadny вказують на . квал!ф!латяшв-

вЗдеошеквЕ фстжи 1 зк!сту (Bystrina byla plna vira a balvanu), Dlisliy, daleky - ва в1дноаен~я в1дстак1 ular двоиа суОстащ1лш ■ Lis ,1е blisek reesta), schopny, inocny, iicdny - на в1даотеиня ес.с1я квал1ф1катизвЬХ сзкакн до здатнсстй виконуватк якусь д!ю чи знаходкякж у певноку .стан! (Jen рак jsl hoden svobody а zitl, Kiyi. se rves.-o ne ceri со 'den).

У цхй се«знтичк1й структур! -об'ект квалитативного вЗдаожгиня,' - позначавчд предмет або сктуаШх, ■ кока реал1зуватися конкретнис* або абстрактных*. lUdH-sziauu 1 пЗдрядаашй речениями з1 снсшучиикака ze 1 aby або 5.2 кон1Еал!взц!ямй ! с .переваяно обов'язковк». ' Ситуативной naqieiic' при деяккх -«¡д'октавах, доковнхтй 1зал1ф1катЕкку сеыантшсу Kccifi квал1ф1кац11, . йоге'- еиктезуваткек з предикатом, пор.: Je hoden cixysly• /"odsouzeni't/ pozoru. - Je cbvalyhodny'/ odsouzenliiodiiy / pozoinihodny.- У. багатьо^ вва&дхах прзвосторонкя позет&я мгс аяьгеркатюгне вкракегазг';' Пр;: прщгметвиках chtlyy,- poslustiyi snaly, dbaly, lacny Форма' Sg алътеркуе з Sa,. ггри прхиаетшжу dbaly з о Sa, а пряккеукш«ах saduostivy, dyohtivy,- Заспу - s ро Si тощо.

Огатаяне. вЗдаоаеннв койетктуюеться такой на основ!

д1всл!бни2 предш:ат!в, ¡у? ифакаать ЫдкиаенЕЯ в!дяов1дност1

кьад!ф1кац1!, посесшйост! м!к д!вям та правим-" артумекхмда,

наго.: Pavel'zasluhule odmeny. - То se vas ovsera nemusl tykat * . • t {K.V.Eratochrll). - Nemaai soli. При заперечекн! посесивяого

в!двоЕешя. reHiTi®2!y. no3iri!i£j в чеськ!й ков!, на в!ди1ку ь!д

укра1ксько! та pociAcbKOi, кайже вкт!скила' акузатквка, а

ген1тивна, яидо ! зустр1чаетъск, то зр!дка 1 спркймаеться як

кншша чи застар!ла.

йинаы!чн!. в!даотвення (акц1ональн! без . кутац!й) ; ' представлен! структурою ."агенс'/кос1й псиПчного в!дношення -псюачне в1даошення - пац!енс/об'ект пскх1чного в!днсЕекня": Vasil ¿sem,' si Jeho pozornosti a pile '(".Nefi). - ¿ak si . hledel, aby 'vsechnd •. dohonil^'vJEUocT<spoaHlfl-' аргумент цього в!двошення, будучи переважно особо», своей д! ею чи повед!нков Засв1дчуе певне ставлення до .«шогось цредкета чи ситуац!!, що стали об'ектоы йогр. уваги. Сктуатквнкй аргумент вирахаеться здеб!льшого абстрактким !ые!Шико«; ni.'-рядне речения з!

спалучнияси se i aby нссгливе лиса при д1гсловах litoyat, hledet, übat.

Наакц1ояадьн! . в!даосашя без мутацЗЛ представлен! структурой "нос!Д пенх1чкого в1днсиевЕЯ - псих!чнв в1дношання - об'ект/збудник псих1чного вАдноиевня": Díte se balo esa. -Obaval se, ze Petr lze. - Varoval se, aby neonemocnél. Д1еслова побовванкя-, як! каяститутавть ци структуру, за своХм значениям под!бн! до д!зсл1в .позбаалзяня: англпат!я. чя а!драза, як! вянякзютъ з перэдйачувано! чл удззано! небезпенз, вимагаютъ в!д. яно!сь !стота (св!домо чи несв!домо) уникатя контакту з тии, ¡¡¡о вдасликае ци реакцш. Однэк д!еслова-предикэти позбавлення s акц!ональишл, д1еслова-предакат*д побовванвя - кеакы!ональшши. Щодо референтно! в1дпов!дност1. правого аргумента, то, мавчн узагальнениЯ характер об'екта/збудника псих!чного в!дношенЕЯ, в!н йоге, бута коккретяям предметом к? широкому розуы!ян! слова), який порода?с реякц!» побеввання або ж вЦповЗдатя ц!л!й ситуапИ, пор.: fcat se' psü. - bat se Improvisaos, i в!дпов!дко до. яього реал!зуватися 1ианншсзми з конкретаов i препозитивно» сэцаятико», п1дрядниы речеявям з! сполучняяаш ce i aby та-но1!нал!за1?1гал1 п!дрядазп; речень, як! моллшз! при тотожяоет! суб'ект!в пэнтра-тьЕо! 1 ззлезно! пропозпд1й, пор.:

Varoval se, aby se satkal se seíem /.'aétkat' se se sefem / » » ■ ^-

setkani se seíen. Д1еслсвэ побеювання декензпего виду налезать .до цутацЗДнях, пор.: Dite se balo psü. - Dite se pclekaJo psü.

Акц!ональн! в!днсзгення з мутац!яик прздетазлея! такпш структурами: 1 .Агенс --квантитативна д!я г партиткзнкй пзЩенс: Kuti se: nalokalo. vody. - Maníelka znovu napekla kolacu. - Prráe otrnsil . Ззет . toho masa na óstrové Kalalo (J.Easek) та !я. РодсвиЗ bíxsjíbok об'екта з дах: речекнях, супроводгувчи перехода! д!сслова, в1др!зняеться в!д знах1дяото тин, що виразас квантитат:гзну сторону перех!дност!. Ца i е там значениям ген1тнва, so на залезггь в!д сиктзксичних умов". Д1есдова, як! керуютъ родовим пзргатизнкц, за своев семантика»

5 Пор.: Oravec =7. Vasba slovles v slovencine. - Bratialava: Vyd-stvo Slovenake.l akaderr.is vied, 1S67. - S.lOt.

десять р1зноиан±тн1, ала об'еднуе lz csua кзаятатативност!, яка! зона кабувають за рахунок преф1ксад11 (префХкся па-, pfl-, do-, po-, roz-, u-): naüelat, nadoJit, odlit, dodal, pojlst, rozsypat, ubrat, pfllit tcsjo. При нерефлексквких д!есловах партятавниа родовий псступово внт1саяеться знах1 д-даг в1да!нхса. Ген1тпвнз форма вззшаеться передус!« тод!, кола нооблдко п1дяре слита кваититативннй характер пац1гяса: nacepovax trocirá piva, namllt dost kavy. При зворотнах д1есловах родовий конкуруе з акузативои, оск1яька компонент за сприйыаеться як акузативна форма. Hi д1еслова вишзоться переваано э тфеф1лсш ш- 1 лозначавть здебХлызого значннй квантуй дЦ, пор.: nadychat se, nakrast se, пас ist se та 1н. Пад1гнс при них жиге бути кивки i нехявш: navolat se sastry, nariltat se käse.. Неетвяй пац!екс раал!зуетъся 1метшкаш, як1 позначакгь переважно под!льне дгле. У переносному взиванк! мохлив! абстракта! ímebhhkh.

2.Агенс - досягнешш - паЩенс досггнення/иета: Bratr se dcpracoval do fare ho postarail. - Dobral ¿seoi ss kofenu ¿eho miade duse (J.Toman) та 1н. Раченнев! структура цього тнцу передашь 1ятенснвве {фХзхчяз ча 1нтелектуальне) зусшиш агенса в досягнеш! \ якогссь стану чи властавост!. Правосторонн1п аргумент, позначашчи ситуэц1х, рсал1зуеться формами ZB Sent i aby Sent, а такт Ix 1вф1н1тявнов та субстантивною вои1нал1зад*1яыя. Конституюють д» структуру переваяшо преф!ксован1 д1ееяова з преф1ксом do-: dohospodarit se, dokopat se, dopocitat se та ta. Д1еслова недоконаного вкду (dovolarat se, dofcopavat se та 1н.) стоять на переход! до ненутац!йних. Перех1дшй 1х характер зуыовлветъся склада!«® спецафХкацИ початкс®о1 та завершально1 сятуацШ.

3.Агенс - зд1йснеиня контакту - пац1енс здШснекнн контакту: Horolezec se chytil proyazu. - Nepritel se zmocnil mesta. та 1н. 0соблив1стю niel структур» е те, що валентШ позицИ предикат!в типу äotlmout se, do^it, nabyí реал1зуюгься 1менникаыи в конкретною семантикою 1 лише в метафоризованих структурах iioaunrei в1долення в!д не!, пор.: Nezname ráelostne. tusen! se me zaiocnilo (К.барек). Агенсу властивэ риса 1стоти, naqiracy - Хстоти i ье1стотя. Деяк! д1есловз при втрат!

рефяексквност! набувають акузативного керування, nop.: chopit se kolio/ceho i choplt koho/cc. Правоваленткнй коипонент маге кати альтернативке внракення, пор.: chyte.t se operadle. ' zí-operadlo; do^lt brefru / fe brehu. Иого позиция e обов'кзковоь.

4.Агенс - подавления - пац!енс 'позбавленвя: Ote" sr •

' V ' ' - • ? ,

7Sdal odmsny.. - Bratr . se sbavil nevíxanycti ftoctü. Лекслко-сеиактичкою базою для утворенкя них речень б д}еслов£ sric'i se, ' pus tit se, shóstií se ra íh.,. -skí, за винятк ou neihat, e' рефяексивними.. Втрата рефлеасявкост! збйшвус Ki.íKKicrb валенткях позтцХй i зы!нюе 1нтроьертну не»

екстровертну, пор.: kdc se zbavi koiio/ceho i kdc sbar: koíto/co, koiio/ceho. Рсдовяй позбааяейш в слов'янсьгап. иовах, nocibsm kicue хидсеврспейського аблативу, знэчяо змапщустьея у к1лышсп, поступово еиг1сняючись пр1йг.!8шпясовс>-в1ди1ш:огл2л форивт, вор.: uletrit se koho, ceho / prea Kj®, cim. Для згекса позбавлеетш властява риса /íстога' <пергвшшо 'особа'), для muíesca -■ 'íctots', 'особа.' ибо 'абстракц1я'. Об'ект цЗ.с" структури здеб1яьЕгого обов'язковкй.

Наакц1окадьЕ1 Е1дкошеикя з цутац1яик представлен! структурой "нос 13. 1снуваг-:ик - 1спувапня - кошя)етизэц1п 1снуЕЗШш": Dosll se tobo, ze ho vsícíml usnavall. - Matka se dtockal'a stari. У цих. речаннеЕнх структурах йдеться про перех1д з!д ода!с! ситуацИ до IheoI птачому завершзльва стад1я переходу конкретизуеться. Л!вссторошШ5 аргумент предикат!в, по конституювть да структуру, е перевагно особою. Конкретизация, цапчи ситуатквяу референц1в, реал!зуеться збстрактнкни i конкретзиш пенниками, а таког п1дрвдшши речекняш. Компонент з! значениям конкретизац!! обов'язковий.

Реферована правд заверкусться нороткиик п i д с у ы к а-ш i у з а г а л ь я е н н я м и, як! ыозсуть бути сформульовз-ai так:

1. Досд!ххеккя коигоетних речень-висловлень Biaiarac звеся: ix до констругаПЙ з обнэяеною к!лък!ств , компонента? (и1ншальких структурнкх моделей), як! в той же час здатн! зЗбр1га*к кайголовк±в! i нвйтиповШ! ознаки реченнк i ил'.онувати основну i першнну фуккц1ю речения — поз1дсшятй про якусь сятуац1ю об' ективко! д!йсност! динам!чного чн

статичного характеру.

2.Сетуад1я як /факт екстрал!нГЕ!сткчшй знаходгггь свое вздображенкя б речеша не пряко, аопосередховако, через 11 трансфорнацХю у ев!дс«ост! .1ндаз1да,. X поста б у вигаад!

КОВф1гур2Ц11 СККСДОЕКХ. СДИКИЗЬ - Пр0П031£Ц!1. Пр0П03»Щ1Я МЗЕ

скпифисативкай характер; вела в!лькг Ыд кодалько-чйсовкх чинвшяь. 1 стеешеть основу дне. огкгу с2ы2яп5чн01 структурп речепк. ■ ЦрспсзнтиЕку модель кЬккротноГ 'рьально!-.. сктуацИ склздге' системе' ь1дношень предакг?ш 1 йсг-о аргу^анташг; прздакату калагкть гсдсмаз роль: гредгеаьдке. Ерозознка;, £-ста», 1 СЕтугд!» у оХ-орнгксцу штг^Д..

2.1ктапц!£н1 злистквесг! гф^дакы^. р&гу&шхь к1л1.к1схь 1 {зз&гь нбосоЗдаод ддг. узкого Ьл-оийл

пргдаюгз ю згаб1гы£2- . зор 1снтоз£кз ез

ех««рая1вгв1отЕчжй фактор. 1 ПрЛ гвд1язЕЕ±

^сишктеьекх . р^с ецйдик&тЗз, до як.;'. Егдайягсь: ы»астии1с'2Ь.' / виаивекаа, . са-атича1ст.ь / даиайчк!««, ЕкЩсналыйсть / шааахоаааыйс«^, «уйахййЩс?^ У »афтг^ц^ать.-

4.7 склад! л.првдккат.1в. Ыижкша., що кскстгггуЕзть 5$йк£ш£>квв7в$ струкяйз»- ,а .сдаа оо'шггеа. у

чеськ.12 ьгоь!, два угрузс©£«Е£ вргдака?1в: стгтпчк!

<иорфслог!чко сев;¿лаа!' ва&ааерзд а 'ад''«жгкааиг 1', .ызкааэ и1рсяа, .з д1еслог&1£К) ть жашк1ча1-.-'. пов'язаа! .а д1еслэ£аыа. Данзк!чк! предакгти кЦскраець ас кабсрск такое, двдткнкткеннх рис, «к 8Кц1огц.льн1сть 1 .утвсрзЬть групк:

а; акцЮнальЕ! Ыдисгшння без': , б) а^адмый в1деоасрая

з мутрц!ямк, в)веакц1рЕалы11. ? ь^&аазашй без «утгц!Я, г)пеакц!окэльк! Б1днощенкя:.з иггад!^«. К&ак;:з .цзз. груп с своср'тнкк 1дентиф1катороу для вад!лення в И мехах евмантичних угруповань на основ! з1сгз8Лв1ия лаксичвхх зн2?епь д!есл!в 1 прикметкж'ав, як! внетунззеть у функ11!!'предккгт!в.

. 5. Оли с сеиантично! Мадел! речекня на. оскоы !нтёнц!йша властивостей предккат1в, окр!ы обов'язково! сеиантично! класкф!кац!1 предЕкат!в, вклхгчае ке й характеристику оточення, яка виражаеться . в уточкенк! референц!! аргумент!^ що !шийкуються Предикатом, ! способом !х реал!зад!, у мовленн!. Характер референтного значения аргумента 1•: семантика

речеяяя т!сио поз'яззн! и!я собой. За денотативная стзтусон аргумента под!яя»ться на предмета! ! ситуатзгвя!, Прэдаетна .денотац1я властяза там аргументам, що рзалгзуэться коккретзимя Хиакташэмя, сятуативяз - тип, до реал!зу*тьея п!дряда^мя речениями ¡1х субстаятавиаот 1 1я$1н1тявнимя ном1нал1ззц1яш), з!дд!есл!вними, Б1дпряю1етаизсоваыи ! 'в1дпрнсл1вняковима деризатаыа. Ц! рвал!зац!1 стэновлять -полюса, ы!ж якпми розташоваШ займенников! резл1зац11, що мохутъ позкачати як .предмета, так 1 слтуац!!. Про«1жгу зону попс-ветжть ! деях! конкретн! аменнаки, чо супроводзують перезгяно предакзта психхчного вШюшешя 1 мектзлънях д!3 ! дзлявть собою згсрнен! комЛнааН.

6.Аргумента преднкз?!з,. реализован! в формально-грзматятн!й (залзитни) структур! пэвняда иорфолог1чнизш кдгсзмг сл!з 1 предикатизнимя ксяетрух-ойями, отрзмуэть статус кскституткэ^х (валентна*). Констятугаэк! компонента мсзсуть бутя обоз'язкоэими ! пстен^йзпми. Обов'язковим ззахазться ховстатутивкгй компонент, реал1зацоя якого у цовленн! «з сбов'йзксьсв, аотевдйним - сеалхзащя лкого аожяиза, але нз зиклпкака у.смунАхатаэкаш потребами. Лнэл!з конкретного аовного цатзр1злу, яо зд&йсиввався в!д "форми до с^асту", по.каззз: х!дьк!сть 1 як1сть залентних .поззц1й зуыовлюгться нэ .сие семзггяпгвши, а й морфо-1ог1чнязза !. словотворчиш характеристиками предикэт!в, серед явза д!еслову наложить нзйпоказовхаа роль. Однак дсслЗдгення статичпих в!дношень св!дчить, ео ! .прикметЕНкя у склад! д1есл!вно-ад'ектиЕки преди1сат!в, псд!бно д!еслсвам, вкявляять сво! валентн1 спроаозшост!-! !мпл1хувт& аргумента! псзиц!!.

7.Досл!дяещш валентно-1нтенцШшх властизостей предакат!з (простих 1 складзких! е зручшш способом розв.'язання кардинальаих шггзнь комплексного модеджвання структура речения у двох аспактзх: формальному 1 сэиантячноау. 1нтенц!йн! (семантичн!) 1 валентн! (форыальк!) структура, хорелювчи н!я собою, утворввть коьшлекся! ы!н:шальн! реченнсз! структура. Проте, будучи. нев!д'ешш одна з!д одно!, вони не з аорстко взаемообумовлешша. Асшетр!я ыовного знака виявляеться тут доситв багатограяяо: одна валентна модель може

внразата к1лькл 1нтенц1йких структур i, навпака, - одна 1нтенд1йна структура здатна реал!зуватися в..к1лькох валентних моделях. '

Осноен! псяоаення дасертац11 Bi^o6pa^aai в таких. аубл±кац1ях:

1)Зотетйчэекая функция языка в сжшйссачаекоы аспекта (за материала славянских языков) .//Осрмированнё нравственности и эстетической культуры учащейся молодеги в условиях обисвлакая социализма: Тезиса областной нзучно-практяческой кодеренши. -Полтава, 1990. - С.90-91.

2)Элементы сеиавг^ако-саатакснческого. анализа продясяензя . в школе //Актуальные вопросы изучения в вуза курса методика преподавания языка и литератур« в .'школе: Тезиса республиканской научно-практической конференции. ~ Неакн, 1Э30. - С.67-68.'

3)Структурно-семантические свойства подлежащего я дополнения //йшгводздэктические аспекты преподавания русского языка. - Полтава, 1990. - C.I2I-I30.

4)Конструированиа предяозекй! на начальной этапа обучения яззасу //Ыова в систем! почзткового навчаякя: Теза реслубл1кансько1 наукаво-практично! конференд!!. - Полтава,

1991. - С.112-113.

,5)Цредйкатяо-аргуменгке представления семантжги речзння //Мовозкавство. - 1932. - ?Г2. - С. 60-65.

6) Три аспекта значения предложная //Переходность и синкретизм в структуре языка а речи. - Полтава, 1992. -С.77-84. ,

• 7)Р1вневиЗ п1дх!д при досл1даенн! семакчично! структура речения //Духовне в1дродх&ння слов'ян у.контекст! европейсько! та CBlTOBol культура: Тези X Всеукра1нсько1 слав!стично1 конферзнци. - Черн!вц1, 1ЭЭ2. - С.236-238.

8)Сеиантична структура речань з д!есл!вно-ад'ектквшш предикатом (на uarepiaiii чесько! та укра1нсько! nob) //Сучаен'1 аспекта досл!дження граматики украХнсько! ыови i л1нгЕометодичн1 основи викладання шк!льного курсу: Тези Всеукра1нсько1 науково-практкчно1 конференцИ. - Полтава,

1992. - С.111-113.