автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Системные отношения компонентов фразеологических единиц (на материале русского и украинского языков)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Системные отношения компонентов фразеологических единиц (на материале русского и украинского языков)"

од

Ь* ЯН В ■ ¡1А^10!1АЛЬ!й АКАДО11Я НАУК УКРАГНИ 1ЖТШУГ МОВОЗНАЕСТЗА 1ы.О.О. П01ЕБН1

На правах рукопису АРХАКГЕЛЬСЬКА. АЛЛА' ШТЮДАЫВНА

СИСТЕШГ В1ДОПЕННЯ КОМПОНЕНТ^ . £РА330Л0Г1ЧШХ . одиниць /на шгэр^ал! росхйськоЗЕ та украшськох нов/

Спегцальнхсть 10.02.01' - рос1Йська нова 10.02.02 - укро-шсысэ шва

. . . А В ТОРЕ'ФЁРАГ-дисертац11 на здобуття вченого ступеня кандидата $1Л0Л0Г1чних наук

Ниш - 1994

Дисертацхя е рукописоя.

Робота виконана на.кафедрх росяйсько! шеи Льв1всъкого державного университету Я.Франка

Шуковий кэр: вник

- доктор $1долог1чних наук, професор Алекссенко И.А.

0{лц1йн1 олонеоти

-доктор ф1лолог1чкшс наук,

професор Кочерган ii.Il. - кандидат <{лдолог1чних наук Шлоноженхо В.М.

Пров1дна оргашзащя

- Волинсышй державши университет хм.Я.Украиши

3 ахнет вхдбудоться -Ж/« явтого 1995 року о_ , годит

на засгданж слоцхал1зовано1 езди по захисту докторсысих дисер-тацхй a0I6.28.0I при 1нституп нозвозиавства 1цон1 О.О.Потебн: йШ УкраТиа /252001, Ки!в-1, вуд. Груповського, 4/

3 дисертац1св иожка озкайоиыткся в б1йл1отсц1 1цститу?у иовознавотва О.О.Иотебш НАН Укр&гня.

Автореферат роз!сдано" 40 ** с!чня 1925 р. Учета секретар

/

/

Серэд актуальная проблем суча с н о I яешсхологхх особлнву увагу дослхдншиз прлвертапть питания сег.'днтичч01 счстегаоот: 4разеологхчннх засобгв мовн. Дя увага до проблем секзнтиют, парадкгматичних та синтаг-гагачних зв"язк1в 4разеолог1чних оди-нкць /30/ та тх конструктивах елекенпв /когаонентхв/ зуковяе-на специй коп, структурно-семантичноп С55ладн1СТВ,- кошл1катав-шсти, шц10.чальноо унгкальнхсто 40.

Кзнг аспекта систеьших В1дн спень коклонентгв £0 стали предметом аналхзу у 4рззеологгчних розв!дках рос1йеышх та ук-ра&ських мовознавцхв.. В.Л.Архангельского, В.Л.Жукова, В.М.Мо-!пенка, 0.1.Мологкова, Р.М.Попова, ЛЛ.Рзйзензона, Л.Г.Авксен-гьсза, И. Ф.Алефхренка, Н.Д.Бабич, Л.Г.Скрипкик, В.д.Уэтенка га 1н., однак внр1Еення цхлого ряду проблем, пов"язаних.з дослхд-Ее.чкям сешнтнки коютонента 40, галжзаегься акт.уалылш як на

матер1ал1. онреыих нов, -Т.а'к.х выставному .аслент1.......

Рзс^ерошна дксертацхя приовячакз _ досл1даеннв семантики компонентов' £0, вивченню цеханхзыу'взаекод11 5х-семантичного сшзрозшчэння та 4рззеолог1чного значения у проекцхх на паковке 31ставлення. .............................

... Мата робоги - визначит, та одисати.слецнфхку скстеших се-шнтичних 'вхдноиень. компонентов.трьох структурно-сегантичних тшпв £0 у .росхйськхй .га укразнськ1Й мзва?с, Поставлена кэта визнзчае такг осно'вн1 завдання: ..1/-дослхдити стушнь. лкгсних трансёормзщй слхвннх параметров компонент в хдхом,. празем та паремхй I (^акторха, ц.0 дх зушвлтть; .2/. вкявити узуагзнэ ! спв-цисЦчне у ..системнкх зхднозеннях компонентов 30 ном1нативно-харак-теролопчного. га костлхкативно^коцунхглтивного- типхв у. близько-спорхдкешх швах; вивчити кеханггм вззешздПрхзних.т;шя пара-' дип.агичних зхднозень на рхвнх. комтонентхв £0; 3/систегзтгзу-вати §акт дхалхнгзальнох симогрх 2 га асйметрхг сксгеккзх в дао-

шень компонент^ 50; 4/ дослхдити динамхчний аспект сешнтики компонент '40 у рос^йсыий та укратасыпй'мовах,' У вирхшеннх псетавлених завданъ вюадними були:

- широкий пхдх1Д до розум1ння об"екту 4разеологх1 як найбхльш прийнятний для вивчення системних вхдношень компонент:в 50 у близькоспорхднених мовах та гх специ^ки;

- теза 0.1.6мирницьког0 про компонент як слово,- специ<Цчио вад-те;

- диаеренцхйований пхдххд до <|разеолог1чного 4онду двох сх1Дно-слов"янсыгах мов з огляду на три структурно-седантичн! тили $0 /Шоми, ^разеш та паремхх/ та два <|ункцхонально-семантачн1 типи 5.0 /ном1нативно-характеролог1чш та кощшкативно-комуш-катиЕН1/;

- рОЗуЬИННЯ СЛХВНОСТХ К0ЫП0НеНТ1В &0 ЯК ОДНОГО 13 ЦрОЯВХВ 130-

мор^ззму лексичного та 4раэеолог1чного р!внхв ыови;

- розуьання 4разеолог1чного значения як значения комбинаторного, оск1 льки вон о по-р13ноку детершнуеться селантичною взаеш-Д1со компонентов 50. .

05"ектом досмдження стали компонента 30 суча оно I росзйсь-ко1 та украшсько1 мовк у систем! гх ларадигштичних I синтаг-матичких зв"язмв. .'-, ■••..'.

Матерталои для дослхдження послукйли 40 близькоспорхднених ков iз скнонп'лчниыи, .гхпошшчниш та антон1М1чниИ1 компонентами, за^ксованх у тлумачних словниках рос1йськох таукра-хнськох «ови: Словнику сучасноХ рсс1йськ01 мови. у 17-ти тошх» Словнику украшськох мови у 11-тл томах, ¿разеологичному словнику украшсьно£ ыови Г.Ы.Удовиченко, 5разеологхчному словнику украхнсьхох мови у 2,-х книгах /за ред. Л.С.ГЬлакарчука, йразе-ол>Нчному словнику росхйськох мови /за ред. ОЛ.Ыолоткава, у збхрниках та словниках пареыхйннх утворень росхйськох та ух-

ра&СЬК01 МОБ. '.

■Кэшлексне дослхдження 50 та 5ос кошоневтхв як об"скту семасхологИ обумовило використаяня у дисергацН методов мхж-рхвнево! лексик0-$рззе0лрг1чн01 аплхиацхх, ¡ижмовнох та внуг-ршньоковноЗс <{разеолог1чно1 алл^юцо, компонентного аналхзу I компонентного синтезу, лорхшялгно-типологгчного, контрастивко-го га методу л1нгвхсгичного олчсу. ..-'.■•'

Кетодологгчнон основой с принят дхалектаки - принцип сие-темносгг, до мотиву с вивчення 4разеологх1 як дннам1чн01 систе-ш се;,антично, 4орудльно й (|ункщопально неоднорхдних одшшць.

Жукова новизна дисертацИ полягяз у тому, до в нхй вперив простежуеться залег.нгсть ступени якхсних трансс[ос\пц1Й ком- . поненгхв £0 В1Д специяхки сгруктурно-семантичного типу та $уик-щональнох ускладненостх. фразеологизму..

. У .роботг зд1Йснено комплексне дослхдаення вхдношень семак-тичнох под1бноси та протилётшостх • компонентов. 50,. Ьс специй-ки,. описано механхзы.взасмодН рхзних тишв парадигматичних 'вхдношень.на рхвнх койпонентгв 40....... : ' ...

У дисертащ х влвчено та. систештизовано у зхставному аспект! факти та чнкники./Л1ьгв1стичш та екстрал1нгв1стичн1/ шкковноХ симетрх! Я асиметр11 системних. вхдношень компонентов спхввгдносних 40. Шляхом зхставлення синхроночного та дхахро-ночного аспектов 'сзшнтики ко.млонентхв £0 та хх етимонов у лекеико-сешктичних системах б.тазысоспорхдвеннх мов зиявхеез результат« вплкву ргзних семасгологхчних ггроцесга на ох. парадигма тичнх й синтагттичнг зв"язки.

Теоретично I практична значения робота вбачасться перт за все у запропонованой концепхц! комплексного зивченнл. иоьнШ система у план! взаеиод!2. лексичного о Зрааеолоияноп» тааетз.' Крш того, дисертацхя поглибяпз дано про спенМ^ку • семантики..

компонента 30, с'пр.ияс. вйвченнв глибинн'их семантичнйх структур кошоненмв 50 р1эких тише. /

Новх данх про вдави системшх. ввдюшень компонентхв 40 та к спег^Здку- мокуть викоркстовувлтися у дослхдженнях при опрзцюзанш загадьних пктань теорП <£разеологх I, у-прамвдр перекладу на близъкоспорхднену к.ову, у вузхвських курсах л.ексико-логх1 та 4разеологх1 рос!йськ01 та укра'шськох нов, эх ставного мовознавства, у спецкурсах I спецоеы1нарах з контра стивно! 4ра-зеояог!! -та практично I тран'слятологхх. -

Проведен1 досидкення дозволять винзсти на захист так! положения:

1. Компонента трьох структурно-сешнтичних типхв $0 /мхом, ¿[разем та-парем1й/ - слова, специфично вжит1. Сгупхнь якхс-них трансформаций компонентов обумовлвдться комгшкатившстю . 4разеологхчно1 одинищ, : .'.■-.

2. Сешнтична структура компонентхв фразеологизму та IX етимон1В у лексико-сеыантичмй систем! вхдрхзнявться хара;:?е~ ром херарххчпо!' залежное« сем.

3. Синонхшчнх, гхпоншпшх та антонш1ч(и компонента 40 секангичио спхввхдносяться з елеыентами вхдповвдшх парадигм у лексико-с.етнтич'гПЙ системх. Разом з ткм систеын! вхдношен--ня коьяонентхв, . як: грунтуоться га семантичнхй подобное?! та . протилетностх ковних-одиниць, мають специйку, сутн^ть яно2 складають I/ своер1Дн1сть вияву узуалышх-х ситуативних систем-них вхдноаень кошонентхв; 21 особливий характер взаемодГх ' р1эних локгако-семавтичшх категорий; 3/ сиецифхчнкИ вплиз се-кастлгхчшх процзЫв на.'парадигиатичн1 /у т.ч. 1 внутршньо-кародишатичн1/-.то .'синтапаточн! зв"язки,- мг<& якиыи лснуе _взармообу1'.овлен1сть каузального*плану.

4. СккеловМ взаеыод11 сиконхмхчних, гтон1м1чних та ан-

тоноьачних компонентов 10 властив1 значн1. прогнозуючо потенцох стосовно загально! семантики 4разеологхзму. Ступхнь передбаче-носто Зразеологочного значения зуыовлено лонгвостичними /у т.ч. внутрошньоЗразеологгчники/ та екстралонгвхстичними (¡акторам.

• 5. Дгалхнгвальна 4разеолог-1чна сиыегрхя як один гз вияагв генетично! та типологччно! спольносто ыовних систем деох сх1ц-нослов"янських мов зуиовила зиач!>кй озомор<Цзм системних вшно-шень компонентов 50.

. Якосно та кхлыисно водьпнностх синоноыхчшх, гопономоч-ких та антон1!«чних опознав, а такоя вхдсутнхсть у складо спов-в1Дносних 40 парадигматично протиотавлених корелятов спричши-лися семоологочно релевантная та орелевантними факторами: спе-цяЗокою секантично1 структур;! одиниць сильного лексичного 4он-ду; свосрхдностю дикамочного аспекту '¿х семантики; вхдмонностя-ки у се ¡/античной структур! сшвводносних £0 росойсько! та укра-1нсько1 >,!ОЕП. Ало};.орй1зн . системах втднсиень- компонентов йО у двох сходное лоз" якських мовах - природний вияз нацоональ-ко-культурнох специ<|оки. •

6.' Слхвний статус компонента 40, наивность зовншпх.та внутрйнох системних воднозень коетонектхв, спеш£ока Зразео-югочного значения I (¡ункцоонування 20 визначапть. рхвнзвий статус 4рззеолог:чнох системи у мовщй стратисокацох.

Дпробащя уобота. Основно- спостереяення I результата до-слда.ення викладено у наукових дояовгдях I поводоылешях на-кон<|еренцоях розного рангу/Львов, '1990-1994; Ровне, 19901994; Полтава, 1993; 1кЖо-.2ранк?всьй, 1993/. Крш того, прог-блемих питания дисертацох неоДноразоЕС обгОЕСрз'залися на теоретично«? сейонаро аспхрантхв, докторантов та с^оЕлукачоз- I из. засоданно ка^едри росойсьйоД .моей ЛьтДдського. дер^/ноперсгггету. Дюертацгя обговорена- на рЩйсЩоЩ ззсгдайнх кМедри £о-

б.

слйськох нови ^лологхчного факультету -Львхвського держунхвер-ситвту за участю провхдних спец:ал1ст1в кафедр укра:шськ01 ыо-ви, загального та хсторичного.мовознавотва, а. та кож на сильному засхданн: Вхдцхлу р0С1Йськ01 мови 1нституту мовознавства 1М. 0.0. ГЬтебн1.

0сновн1 положения дослдаення викладено у п"яти опублхко-ваних та двох прийнятих до друку працях автора. •

Структура I об" ем дисертащ!. Д'.сертащя обоягом 210 сторх-нок машинописного тексту складаеться хз вступу, трьох роздхлгв, висновк1в та списку викориотано1 лхтератури.

У вступт обгрунтовуеться актуальшсть теми, новизна прац!, визначаеться мета г завдання робота, 11 теоретичне 1 практичне значения, характеризуются джерела х фактичний матер1ал, викла-даються методологхчнх основи х методи дослгдження, формуявиться положения, до виносяться на захист.

У перпому роздтл! "Компонент <10 як об"ект семасхолог!!" вивчаеться питания про Л1нгв1стичний статус компонента 40. Методом 1,ижр1вневох лексико-4разеолог1чн6х. аплхкаци встановлю-еться ступхнь якхсних трансформаций сл^вних ознак компонентов ¿0 трьох структурно-семантичних типхв. Сутнхсть методу полягае у з1 ставлениг та протиставлеши компонента йО його отимону у лексико-сетнтичн1й системх» Шдсумковоя е думка про те, цо компонент 40 - не десемантизований елемент, а слово, до у рхз-Н1Й м:р1 зберегло сьо'1 ознаки тд впливоы компл1кативност1 хдг-ои, фразеи та паремгй.

йшвнхсть спхльнях тедаенщй, цо виявляться шляхом 31став-;.<зння структурноI хсрарх!! сеы у сешнтичнхй структур! кокпонен-?зр 1д10м 1 фразем та Ьс етиыошв у лаксико-сеюнташпй систем: пае змогу протиставити хх па рем! ям, д© у перевакшй бхльаосг: виг.здххв уел секантична структура етикона компонента е базовой

для ноглнативно-поххдного чи експреоивно-поулдного значения метафоричного або ыетон1мхчного характеру, що s значениям ока-3iональним. Цх аломорЗнх ознаки хдгом та празем, з одного боку, та паремхй, з гнсого, но спричикилися комплхкаТивнхстю 50, покладено у основу ди4еренцгац11 дразеологхчного катер1алу на но?.пвативно-харантсролог1чн1 i ко'лшкативно-ксмунхкативнх 2.0.

У щй частинг роботи вивчасться тююлагхя скстемних лекси-ко-семантичних вхдношень у проекщх на логхко-секантичш вхдно-пення включения та пересечения, . якх утворюэть структуру лекси-' ко-сетнтично1 система. 3 о гладу на це визначаеться своерхднхсть лвксико-сеыантичних категорий синонтИ, rxnofmui, ангонхмхх та хх взаелюдхя. При в'лвтчешп крлтерххв синонхмхчкастг, rino-нхмхчностх та антошмхчностх одиниць лексико-се;.знтично1 систа-ми анал1зувться релевантнх та 1релевантн1 елементи ix денотативного i прагматичного значения.

Синтагттичнх вхдноаення лексичних одиниць вивчапться у проекцх х на ix парадигматичнх характеристики, оск1Льки wis парадигматикою i синтагматикою слова хснуе взземообумовленхсть

каузального плану. . ... .....

Розягл 2. Системнх вхднозення компонентов. 20 иомтнатияко-характеролог!чного типу.

1VT дослхдяуються системнх вхдноиення котснентхв хцхом та празем та ix сйеци^хка.

Зхставлення скстемних вхднозень синонхтчних компонентов SO цього типу i ix-етимоноз у лексико-семантичшй систем! дае змогу констатуватинаявшсть узуальних та ситуативних проявхв системносто синонхмочних компонентов хдхом. та.празем.

.. -Л^ узуальних виявгв скстемних воднотень сиионилчних компонент^ водносимо реальну мояяив1СТЬ сегантичнох сповввдиесе-ностх компонентов' iflioM та празем з елсментами семантичшх та

ст1шстичних оинон1м1чних парадигм як на внутр1Шньому ртвнт /в мире и оогласш//у мир! х злагодг; есть/пожирать/ глазами// хсти/пожирати/ очима/, так х на зоввхшньоглу Р1внх /встать на пути - встать на дороге// стати на шляху - ста,ти__на дороз 1 /.

Саке узуальнх сеш'нтичт характеристики скнонхмхв /гаяв-ихсгь у хх семантицноиу сб"еш хденти^куючих та дийеренщш)-чих-елемент I в/ дозволяють еидхлитк 2 групя 80, компонента яких по-рхзному вкявляють себе вхдносно сгпльного 1 вхдмпшого у хх сеьантичнхй структур! внаслхдок контактного семантичного спхвроз-мНення. .

• Перша група 2,0 — э синонхмхчними компонентами хнтегруючого типу.. Вэаемодхя компонентов таких 5.0 породкуе секантичну дад-лИ1лков1Сть х, як результат, - актуалхзацхю та шдсилення пев-иих характеристик, якостей, дШ I тЛн. /стыд и срам//стид I сором; на волосок от смерти/гибели//на волосин! в!д смер1/зага-ну/. /¡ругу групу 20 - з синонпячними компонентами диферентюа-чого типу - складають хд1оми, у яких-секантичка взаемодхя компонентов 1нтенсифпсус вияви вшинного 'у IX семантицх /вкось и . вкривь//косо I криво; честь и хвала//честь 1 шана/.

Ситуативна синонхмхчнх вхдноиення компонента 1 дхом та фразем обуыовлааться синон1шчною ситуахцею, сутн'хсть якох полягае у викоркстанн1 хсну»чо_1 у мовленнх можливоси по-р13ному нззвати одне й те к, яка спираеться на синон1М1ю як'властив1сть мовнох системи. Шд впливом синон1мхчнох ситуацП I/ у синонх-шчнх вхдношення включаться не .ильки повнозначнх:, а й службой слова /охи да ахи//охи та ахи/; 2/ як синонпичьи квал^-кувться "позасистемнх" значения компонентов /худой взгляд -косса взгляд "недоброжелательно-подозрительный взгляд"//косо пидитися - зизом дивитися "дивитиел неприязно. недоброзичливо, кароу.е'7; 3/ нейтрал! зувтъся семантачн! в!дмхнност1 не синонх-

• .мочних у. лексико-семантичн1й системо компонентов ¿0 поп впл1-вом сешнтики ([разеолойзму /вокруг да около// коло та на в ко г,о ; на кран могилы/гроба//на краю могили/помовини/: 4/ здойснюеть-ся взаемодхя ргзних лексико-семантичшх категоргй по лхн11 си-нон1М1чних компонентов Шом та 4разем: у рол1 вар1антних кокпо-. нент1в виотупають рхзнх ЛСВ багатозначного слова /земля/почва/ уходит из-под ног//земля/грунг/ икае з-шд н!г/, синонхмхчно • опозити виступають у рол! антон1ьав /из огня да в полшя//з вог-ню га в полу?/1 я/, Г1пон1М1чно водмшносто постають як несуттевI пхд впливом сивонхмхчноо ситуацН у йО на устах - на языке//на - устах - на язицх. Одним !з специ$1чних прояв1в синонтмочноо вза-емодН компонентов 50 е явице сшсловоо конфзонтацо х семантично-го результату £0 о лексичних значень компонентов, трансфорнацоя оцхнних характеристик яких призве-ла до цього результату /сказать ' пару тегглых/неяных/ слов//сказати колька теплих сл!в "сказаги цо-небудь рхзке, иелриемне"/. -

Зоставлення синхроночного та Д1ахроночного аспекту, семантики комлонентов-сигуативних синон1м!в дае пгдстави для теоретич-пих еисновк1в стосовно впливу рхзних еегасхолог1чних процесхв на системнх характеристики компонентов.

Ззстосування методу зхставлення гхпотьпчних ко;.тсне;г::з 5.0 номхнативно-характерологочного типу з .елеменааш в1.ш10в1!«глх парадигм у лексико-семантичяхй системх дозволяе зробити гиско-бок про те, до г1перо-гхпон1М1чн1 та гшо-гхпоншочн! компонента йО ! ох етимони у системх сповводносяться 13 складниками класов розно!' внутрхшньох структури, яко репрезентують вхдповт.дно логхко-селантично вхдношення включения та перссхчення /пересчитать косги/ребра//лолочити кост!/ребра/; ни сват ни брат//ч! сват но брат/.

Йзсладження семантично! взаемодхх rinoHiwiuHHX компонашв на зовнхшньому рх'внх' пров'одилооя на vaîepiani синонппчних 40, ockîльки реамзащя родо-видових вгдношень засобами ЗразеологН е нетиповою: 40 вк знаки вториннох ноыхнащ! не пристосован! для реал1защ1 4ункц1й гхперонхма, який мхсткть гхпероему у чистому вигляд1.

Швчення семантично1 взаемодхх Г1перо-Г1Пон1М1чних кото-нентхв у метах 40 дозволяв з"ясувати закономхрнхсть порушення "суборцинацхйнох шдпорядкованостх" гхпонхма гхперонхму, а, от-же, набуття опозитаии .можливост!. двосторонньох iMnjiiitaipï на В1Д-мхну вхд Ъс етимонхв. Щд впливом тако1 седантичнох взаемодГх rinepoHÏM i rinoHÎM стають взаемозамхнними i пркзводять до ви-никнення кхлькох р1вноправних BapiaHTÎB однхех 40 /узяти на придал/на мушку//взять на прицел/на мушку//.

Специ41ку смисловох взаемод1х гхп0-г1п01пм1чних компонентов складають законOHipuocTi: I/ вхдншення пересхчення семантичних об"ешв ct;iBrino;iiMiB вхдкривать можливост1 для нхвелвванш вхдмшюго та актуалхзащх спхльного, узуальна властивхсть rino-rinoHXMiB е поштовхом до нейтралхзащ ï семантичних в1дм1Н-ностей видових ноьцнацхй /медведь/слон/, на ухо н а с туп и л / / в едш д ь /слон/ на вухо наступив/; :якщо у лексико-семантичнхй систем1 таке нвиде е нетиповим, то у межах 40 вон'о регулярнё ; 2/ cKiiinojiesiTHicTb гхпонхмхчиих опозитхв зумовлюе не tïльки хнтеграцхю, а й дш1еренц1а1цю семантичних ознак на внутрганьому piBHi у ).:еках СО, де вони, доповнюючи один одного, сприяоть 4°Р~ муваннп семанчти граиичностх вияву певно1 ознаки, fliï, стану /в хаост и в гриву//в XBÎcT.i в гриву "на повну силу, дуясе сильно"/, сеязнтаки неыизяаченосг! /ни пава' ни ворона//tii пава нх ¿ороиа "про хюдкну, яка га свовш поглядами вШйщда sia одних ;:.о.;еЯ i ке'присшалася до-iœna"/, а такок здатнх ди<1еренц1юва-

ти в!дшнност1 до рхвня протеставленост! /ни дна ни покрызки// >п дна Н1 покришки/, яка с промхжним етапом формування семантики 40 /"побажання невдачь незгод'кому-небудь"/; 3/ на зов-ншньому ргвн1 сешнтична взаеыодхя Г1п0-Г1п0нгм1чних компонентхв призводить як до хнгегращх сешнтичних ознак спхвНпонх-М1в /ни на грош - ни на алтын - ни на копейку - ня на полушку// нх на гртш - их на .алтин - нг на шаг - н1 на шеляг "ичого"/, так х до ди^еренцгацхI до рхвня протаставленостх /поворачиваться лицом - поворачиваться спиной//повертатися лицем/обличчям/ -повертатися плечима/спиною/ "виявяяти зац1кавлен1сть, сп1вчут-тя" - "биявлнти зневагу, байдувдсть"/.

йким чином, специ^хка вияву г1пон1М1Чних вхднояень кон-понентхв 40 но;.« натизко-характеро логичного типу зумовлена узу-альними семантичними ознаками гхперо-гхпонхмгв та Г1по-гхпонх-

Ы1В. • . , •

Узуалып прояви вхдношень протистазленоотх компонентов 1Д10М та (¿рэзем вивчзлися на Бнутрхшньому .та зовшшньоыу р1В-нях у проекцх1 на. семантичну спхввхднесенхсть.компонентхв з . • елементами антон1мхчних опозищй, цо виявляють контрарну /от начала до концз//в:д початку до кхнця/, кошлементарну /одержать победу - потерпеть пораяение//взяти гору. - аазнати поразки/.та... векторну /ни вперед ни пазад//н1 вперед нх назад/ протилезшоста. та антонхмо-синоншхчних опозицхй /не робкого десяти - нз гвД-рого десягка//не полохливого десятка - не хороброго десятка/.

Вра.ховуочи специ^хку вияву вхднаяень протилеяност! компонентхв 50, пропонуемо лодхл ^разеологхчних одиниць з антонхнхч-ними компонентами на СО, ант0н1мхчн1сть компонентхв котр-сс ба-зусться на aнтатeзi /експл1ц!тка антонхмхя/ та СО, у осеозг ая-тон:м1Чностх компонентхв яких летать алогхзм /хшлхдатна анто-

. .. .Др своеродних виявов скстемност: антономочних компонентов, до базуиться на антитез!, водносимо:

I/ 4разеологхчну активность службових слов, яко безпосередньо впливають на формування семантики $0 /из уст в уста//оз вуст в уста "вод однхех лвдини до другох /передавати/"; 2/ специ£!чну взаеыодою на внутрошньому ровно семантики повно-значних г службових слов, яка зумовлве формування семантики оц-ночасносто дой, ознак, явищ /смех и слезы//смох о сльози "одно-часно смоино ! сумно, трагоком1чно"; глсбальнох семантики /зве- . дення до аильного семантичного цолого/ /от начала до конца// вхд початку до К1нця "все, повностю"/; семантики заперечення /ни днем ни ночью//но вдень н! вночо "ноколи"/; прободного змос-гу, коли об"ем результату знаходйться моя кракноыи точками анто-номочного протиставлення /ни холодно ни жарко// но холодно но жарко "ночого певного; нг те н! се"/;

3/ антоном1а "позасистеыякх значень" компонента, яка пхдтриму-ёться семантичиими характеристиками антономочних прийыенников /с больной головы на здоровую//з хворох голови на здорову "пере-кладати вину л винного на невинного";

4/ результата впливу антоношчнох ситуацхЗ: вживання у межах 50 антоноио-синочоыочних опозитхв у роло антон!мхв /стар и млад// старе I шле/; поява у не антоншхчних у систем! лексичних оди-ниць протилеашого узагальненого значения /слон и моська //слон х моська/; випадки протиставлення, але не ангономхчностх компонентов 50 /не ь-службу, а в дружбу//не з неволх, а а придан!/.

На эовнганьому рхвнх спещ^хчно вияви систеыностх антоншоч-них коиконенгхв стосуоться;

I/ овосрхдного впливу частхи НЕ на семантику 40 у'близькоспород-нених ионах /по силам - не по силам//п!д силу - не п!д силу "кожлизо, легко" - "зовсхы неыонливо, ваяно"; от большого ума -

не от большого ума//з великого розуму - з дурного' розуму "по дуросто"/; • ■ .

2/ специ41чного вияву антономочност1 слов у систем! та XI травсформацхх на ровно компонентов 50 /тяжелая рука//важка рука "про дужу лвдину, удар якох визначаетъся великою фхзичною силою" - легкая рука//легка рука "про вдале починання"/.

Дэ спецц4хчних прояв1в семантичних водношень протилежнос-то вхдносимо I взаеыодхп компонентов 40 оксшоронного типу, як1 сумхцують у собо антитезу 1 алогозы: вклгачаючи. експлодатно. вира-, жене протиставлення,.компонента поеднуються всупереч,закону се-ыантично1 сполучуваносто /белая ворона//бхла ворона/.

$0, у основх яких лежить алогхзм, грунтупться на поеднанн1 логхчно несумосних понять, протиставленость. яких не експлоку-еться нх узуально, н1 ситуативно.. Цз утворено. всупереч закону . еемантичноЗЕ сполучуваносто лексичних одиниць 4разеолог1зми типу гром среди ясного неба//гром серед ясного неба; ломиться в открытую дверь//добуватися у водчинен! двер!.. . ■. . .

Методом порхвняльного аналозу узуальних та ситуативних вия-вхв системностх компонентов, поеднаних водношеннями сешнткчно1 подобност! та протилежностх, у проенщх на можыовне фразеологоч-не З1ставлення подсумовуеться елольне та в1дыонне у системних характеристиках компонентов одЗЬом та. <|разем, визначавться чинни-ки д1алхнгвальнох.сиыетр11 таасиметрН,. ....

У третьому роздолх "Систеьш водношення компонентов коыпло-кативно-комунхкативних йСР дослоджуеть'ея своероднхсть вияву слов-них ознак компоненте паремой та хх взаемодхя з фразеологхчним значениям.

У роботх зазначаеться, цо сеыантичной сп1ввхднесеност1 компонента образних та безобразии* паре^й э хх етимонами властива певна специфика, зумовлена комплокативн1сто цього типу. Якцо

компонента безобразиях паремхй /таких, якх узагальншть за змхстоы/ безпосередньо сп1вв1Дцосяться 13 семантикою етимонхв, то в образних 40 цього типу така спхввхднесенхсть опосередкова-ьа ока310нальниы ноьинативно-поххдним чи-експресивно-похвдним значениям метафоричного або мвтон1ыгчного типу, до ним надхля-егься компонент-слово пгёд вгшвоы узагальнено-метафоричного значения паремН, яка узагальнюе за функцхею /Нэ спрашивай старого, спрашивай бьвалого//На питай старого, питай бувалого; Покорную . /повинную/ голову шч не сечетХ/Локтрнот/повинно У голови й меч

не ймэ /нэ бере/. .......

3 огладу на синон1М1чн1 вгдношення компонентов паремхй у у близькоспораднених мовах визначаоться узуальт та ситуативна факти Их вияву. Виходячи 1о специфики седангичних ознак синонх-М1в у систем1, пролонуеТься подхл ларемхй з синон1Мхчниш компонентами на 50 з синонхыхчниыи компонентами тнтегруичого /ЬЬпо-ролся плут на мошенника//Наскочив чорг на бхса/ га диферепцша-*' чого типу /Дружба да братство Дороже всякого богатства//Дру.?.ба та братство краце за багатство/. .

. Дослхдкення вдливу. син0н1ы1чн01 ситуац1х, зуновлеиох алего-ричною седантикоп паремхх, на систеынх характеристики компонентов дозволило виявити факти. та чинники синошм1чнох взаемодхх у мехах СО не синон!ихчних у систе«1 лексичних одиниць /Беда/напраслина/ не по лесу ходит, а по людям//Лихо/хвороба/ на по лхсх ходить, а по лвдях/, у тому числ1 х службових слгв /Авось да небось доводят до того, что хоть брось/. ЗРясування наслхдкхв дх1 р1зних сеыасхологхчних процесхв та "хх впливу на семантичну структуру лексичних одиниць спхльного словникового фонду дало змогу визначити ввдшнносгх д1ахр0Н1ЧН0Г0 аспекту семантики коыпонен-Т1в спхввгдносних $0. Вивчення механ1зму взаемодхх рхзних лек-сико-сешнтичних категорий на р!внх кошонентхв паремгй свхдчить

про те, до така взаемодхя викликана переваано узуальними семан-тичшми характеристиками лексичних одиниць, до виступають у межах 50 ЯК синон1ми.

Вивчення г!Пон1М1чних вхдношень компонентхв паремтй та Ёс специ41ки проводилося з урахуванням 4ункц1онально-сегантично1 ускладненостх 5.0 цього типу. У перевалил й б1льшост1 так1 40 об- ■ разн1, отже, загальна конкретна семантика Г1пер0-Г1п0н1м1в та г!по-г1пон1М1В у рол1 компонентхв 10 суперечить узагальнено-мета-4оричноыу значению парем11. Саые така нев1Дпов1ДН1Сть дае змогу з"ясувати кеханхзы $орыування на базх первинних денотатхв пошна-тивно-похвдних або експресивно-поххдних значень метафоричного чи метошм1чного типу, специ^чних для компонентхв парем1Й, визна-чити спхввхдношення Л1нгв1стичних та екстраЛ1нгвтстичнкх хх чинни-К1в /Копейками рубль крепок//Осьмак копи береае; Вороне соколом не бывать//Сова хоч би л!тала попхд небеса, то все соколом не бу~. де, Сова не приведе сокола/.

03"ектом досл1дження стали 1 результата сеыантично1 взаеыодхх соматичних компонентхв та Ъс алегоричного значения у склад: па-ремхй. ;

. Вивчено у дисертащйнхй роботх <£акти впливу семантичнох взасмодхх г1пон1М1чних компонентхв на,4разеолог1чне значения.

Зхставлення вадношень протилежност1 компонента хдхом /празем/ та парем1Й дозволило дхйти висновку, цо к узуальним виявам властива. значна хзомор^тсть. Компонента ларемхй також проекуять-ся на вех рхзновиди антон1м1Х у систеьа /контрарну, комплементар-ну I вокторну/ та. елементи антон1мо-синон1м1чних опозищй. Шре-мх1 з антонхшчнтш компонентами також подхляються у досл!д-:ен-Н1 на 40,.у основ1 антонхмхчностх компонентхв яких лепить'антитеза, I 5.0, • антонхыхя компонентхв якихбазуеться на алог!змх.

Однак з"ясування механ!зму протеставлення компонентхв Ы-

о5л 1 $разем у пор1внянно з паремоями дало змогу визначити &с принципово водм1нностх. Кэмпонекти 50 номонативно-характероло-гочного типу включаються у водношення протиставленостх на лодста-вх певних сем денотативного або прагматичного значения /реалышх чи потенцойних/, актуалхзованих под впливом Зразеологочного контексту /как мед - как полынь//як мед - як полип/. Компонента па-ремой протиставляються на ровно оказоональних значень, власти-вих компонентам цього типу /Один ура кричит, другой караул// Один плаче, другим скаче/.

Набуття ознак антон1мочносто компонентами, ям сповводнося-ться з одиницями конкретное: лексики, супроводхуеться внникненням у них узагальненого значения, однак його механозм у одоомах /4ра-зелах/ та парем1ях суттево вхдрхзняеться. Про це сводчить з1став-лекня сешнтичних-ознак компонентов у складо двох ¿ункцхокаль-но-семантичних типов 20 /до седьмого пота//до сьомого поту "до крайньох втоми"; Озин с сошкой, а семеро с -локкой//0лин хз сод-ко<а, а семеро з ложкою "працюе один, а гопуються його працез ба-гато.хто".

Дослхдження механхзму ^орьування узагальнеккх значень апто-номхчних компонентов свхдчигь, до та к г значения ыозуть грунтува-тися на узуальних сешнтичних характеристиках /колькхсних, мет-ричних, параыетричних та он./ компонентов споввоаносних 5.0 /В -чужом глазу сучок видит, а в свое?,; бревна не за?.:ечзет//У чу-жоду оцо й порошну бачить, а в свое;.у пенька не помочзе, Чухе бзчить пiд лхсом, а свого не бачить под носом/. У ряд1 випадков тако значения ыають екстрал1нгз1стачну основу /релогов, ш£оло-гхю, фольклор, символхку/: Полюбится сатана пуде ясна сокола// Полюбиться сатана краще за ясна сокола, Кому - я;: кара, Полу -як зоря, або спираються на прагкаткчиу проскстс^с ¿сть компо-'нентгв, у систем! не. антономошшх /Речи. кду: кзд, полз, как по-

лть//Реч1, як мед. дхла, як полшУ

• Заменено досл1д:хення доззоляе констатувати високий стутпнь 1зомор41з'му означзючого i означуваного парем1Й з антон1!.пчн:ши компонентами /як узуаяьними. так i ситуа'гивними/, який поясняет ься спеижЦкою антонхмпз як полярних виявхв oflHieï сутностх, як i при семантичному сгпврозмхцетй максимально пхдсилюють про-тиле'янхсть cboïx значень.

С6"екишний аналхз (¡разеологхчного матергалу pociñcbKoi' та yKpaïncbKOï мов у проекцгх на ыхжмбвне з1ставлення .системних зхдношень компонентгв та хх cneiçi^ÎKH дае пхдстави для таких узагальнень.

Системи зв"язки, hkí грунтуються на секантичн1Й noniönocTi та протилехыостх /chhohímí4hí, rinOHÍMÍ4Hi, антон1М1чнх/ маить у б лиэькоспорхднених ковах сшльну лог1ко-сешнтичну основу. Генегична та типолог1чна бллзьк1сть мовних систем, сшльшсть мислешш та верба лхзащх об"ективнох дхйсностх, культурних, ic-'торичних, ареальних та íh. с[актор1в спричинилися до того, до загальний механизм взаемодхх комлонентхв £0 як chhohímí4hhx, гхпоншхчних, антонхмхчних опозитхв симэтричний у мовах, до 3Í-ставлявдься.

Той 4акт, ajo-о.циниц1 ¿[разеологхчнох системи i хх компонента у б1льшхй Mipi, hí<k одинищ будь-якого хншого рхвня, надхле-Hi нащональним колоритом, спичинився дошямовно1 асиметрН скстемних вдаошень компонентов, якт вхдобрахають характер«i ри-си етнокультурного обличчя народхв-нос'гхв мов.

Ввд.ш!не у виявх cííhohímívmíx, rxnohímí4hnx та антонхмхч-

»

них В1дяшень компонент!з стввкдностх 50 стосусться конкрет-hoï резлхзацхх компонентам цих системних зв"язк1в.

У межах ([разеологхчних тотожностей bíamíhhoctí сист'емнкх вхдношень компонен!в 10 кннхшльнх. Вони пов"язан! з специях коз

системных опозитхв у мехах хдентичпих лексико-семаптичнкх парадигм /як у Ю переливать из пустого в порсжнее//переливати ¿з пустого в порожне, де кошоненти-синонпм пустой, порожний та пуетий, порожнхй розрхзняються дше стийстично маркованим мц-ношенням до д1Йсностх/.

У складг (¿разеологхчних еквгвалентхв В1дмгшшсгх систекних зв"язк1в кошокенив виявляються у розбхкностях яхисних та кхль-кхсних властквостей вар1антних рядов компонент! в, як1 обугювла-ються I/ генетичнои рхзнорхднхстю лексичних компонентов /кромешный ад/тыла, ырак//кроммне пекло/, 2/ вадшшостями компоненте денотативного ¿прагматичного значения одиниць сильного словни-кового йоццу /остер на язык/слово// гострий на язик/слово, речо/, 3/ динамхчним аспектом семантики компонент!в /нечиста сила /дтдь-ко,- гаспвд, лихий/ принос/принесла// нечистая сила /черт, дьявол, ' леикй/ принес /принесла/, 4/ дпосторонном процесом запозичень-я ■ йО, яко включають у ролх вароантних нащонально каркован! компонент /моя хата/изба/ с краю// моя хата с краю/.

Наявихсть у складх таких можмовних £раззологочких водповоз-ыикхв лексичних екпгвалентхв, до вкниклн укасл1лок певних соне-тичиих, словотворних, граштичних та семантичних процэств, с чинником асикетрох внутртньопарадигштичиих сис^емних характеристик компонентов /так, водмонносп темпоральных ознак компонентов пора, время// пора, час_у складо £.0 до поры по времени// до пори до часу призводять до того, до у рос!Йеьк1Й мовх огпо-квалхфгкована нами як 40 хз синонхшчними компонентами ди£е-ренщюачого типу, а в украшськой мЪвх - як ¿0 13 синон1М1чтк.« компонентами хнтегруючого типу х тЛн./

Розб1жностх внутрхшньох 4ор:>м як компонента семантичнох структури 5разеолог1чних аналогов 'мозуть породгувати I/ наяв-1псгь/в1.дсут'н1сть парадигматично протиставлених кореляив у ме-

;ках фразеологхчних вхдпогйднимв /Нэпе счастье - дождь да нена-стъе//До иашого берега до не пристане - як не кхзяк, то.тр^ка/, 2/ збереження загальних семантичних зв"язкхв /синонхмхчних, гшо-нтмхчних, антон!М1Чних/ при рхзному лексичному наповненнх компонентов /Чужая беда смех, своя беда - грех//Чуяе лихо за ласодг, свое за хрхн/, 3/ наявнхсть вхдношень семантичнох подхбност! та протилежностх при невхдповхдностх хх типхв /у т.ч. I функщональ-них/: синон1м1чн1-гхпонхм1чн1; синон1МГчн1 1нтегруючого типу - си-нонхм1чнх диференцхюючого типу; гхперо-гхпоншхчнх - Г1П0-Г1П0Н1-М1чш; антон1мхчн1 - антонхмо-синонхмхчнх; узуальнх - сятуативнх /Напоролся плут на мошенника//Шскочив чорт на б!са/, 4/ вхдмгн-ност1 у механ1зм! включения., коыпонентхв у системш зв"язки / в однгй 13 мов виххдниыи е семи денотативного значения компо-нент1в, у гашхй - семи прагматичного. значения; в одН1Й з мов уза-гальнен1 значения компонент1в ыаоть лхнгвхстичну базу, у другМ -екстрал1нгвхстичну /За двумя зайцами погонишься - ни одного не пойщешь//Цурався с хряка, а тепер онучх радий/.

Сл1д зазначити, до мхж зб1гом внугр1шньо2'форми, образностг х. системних вадношень компонентов спхввадносних 50#та хх фразе-, ологочним значениям прямох залеяиостх немае /рос. близкий свет -неблизкий свет магать значения "далеко", укр. близький свот -не близький свт? мають антонхмхчно значения "блиэько" - "далеко"/; .40 рхэнох семантики в паремг'х На битой дороге трава не растет// На битхй дорозх трава не росте та он./. ЪкГ факти свхдчать про ; вхдносно незалежне вшикнення фразеологхчних паралелей под впли-. вом л1игвхстичних та нелонгвостичних уноверсалой у близькоспорхд-нених мовах.

У заключи!Я частинх роботи подаються основнх висновки та узагальнення.

I. Сутнхсть специфхки взшвання • слова у ролх конструктиг-

ного елемента 40 складае розний стутпнь якхсних транс4оршцхй слхвних ознак компонентов адоом, фразеы та паремгй. Щ транс-4орыащ1 назначаться розноо семантичною о 4ункц1опальною усклад-неностю од!ом та празем, з одного боку, та паремой, з ошдого.

2. У основ! сеыантичних трансформацой компонентов ¿0 ном1-нативно-характерологочного типу лежить перерозподхл рангових по-зицхй та змхна значиыост1 сем семантично! структура компонентхв. У семантичну взаеыодою компонента Шом та празем включаатьсл на

■падставх актуал1зованих основних/неосновнпх, реальних/потенцхй-них сем IX:денотативного значения /у пооднноких випалках - прагматичного/, Семантично трансформацИ компонента ксыплокатнвно-комунхкативних. £0 базувться переважно на усхй семантичн1Й структур! компонентхв, яка стае виходною для оказхонального номхнатив-но-походного чи експресивмо -походного значения метафоричного або мзтономочного типу, цо е сПецифтчтш для компонентов паремхй.

3. Синоноыочно, антонхм1чн! та Г1пономхчн1 систеын! в1Дно-иення компонентов виявлявться одночзсно у дбох плодинах - узуаль-Н1Й та ситуативной з перевагои останньо1,-цо обновлено лхнгв1-стичшш статусом компонента 5.0.

4. Спстемн: семантично вг.цкозенкя компонентов 40 номхкаткз-но-характерологичного х комллхкатиБно-комунхкативкого тап15 значков м!роа ¿зсыорфнх. ,Це пояснюеться ёс сяхльниш ка т е го с I а хь н;; ' властивостями як о.цнницъ фразеологх'ио! система. Внутри ньойразе-ологочно члшиоси аломор^нлх биябхв - рхзна 4ункц10нальна усклад-неность хдхом /празем/ та пареьай.

5. Вивчення семантичн01 взаез&шг синоноы1чних, г1пснхм1ч-. них та антон1М1.чних компонентов 50 у проекцп на 4разеолог1чне

значения свхдчить про регулярность тих чи хкпих елемектхв значения у СО з лексичними компонентами, ям зв"язанх водногенн-ями се' дантичнй! подхбносгх або протилезносрх. На перепбачувзн х с ть сё-

мантики йО впливають Л1нгвхстич1п та екстралхнгвхстичн! чикни-ки. Як Л1нгв1стичн1 хвалх^куеш а'ктуалхзацгю оем /семем/ компонента внаслхдок IX сп1врозм1дення з семантично близькими чи протилежниш лексичними одиницями, яке виконуе.у такому випадку роль дхагностичного контексту. Як екстралхнгв1стичн1 чинники розглядаемо ввдображення у м1Н1мальмому внутршньофразеологхчно-му контекстх усталених сиотемних^в1дношень, ЯК1 у етнолхнгвхстич-нхй св1Д0м0ст1 народхв. отримали.статус. символ1в це на дофразеоло-гхчному р1внх, народних уявлень, пов"язаних хз певними денотатами. ..■.■.:

6. Системна вхдноиення компонентов 40 вйявляютъ пряму залея-Н1сть В1Д динамичного аспекту семантики хх етимонхв...Семантичне змтдення у напрямку переосшслення, розширення, звуження семантики слова обуыовлюе. I/ руйнування узуальнкх семантичшх зв"язкхв; 2/. включения у системна вхдноаення одиниць, янх ранте не були. парадиплгично протиставленими;. 3/ змхни на мхжпарацигматичному ■ рхвн1 ./орансфоркацхх семхоломчно релевантного категор1ального статусу сл1в/. На внутрщньопарадигштнчкому-р1вн1.результат Д11 сешсхолоичних процесхв .ыожугь стиыуловати перерозпод1л ло- , гххю-сешнтичних вхдношень, збхльшенач моаливостей елементхв пев-нох лексико-сешнтачноГларадигми стосовно Семантично.! взаемод1$.

. 7. йззультати вивчення снотемних ввдношэнь та гх специфхки у проекц11 на ыхжмовне з!ставлення свхдчзть про те, чо козна з двох сххднослов"янсь;шх мов с нац1онально-ун1кальнон, до етнолхнг-вхсткчнхй св1домост1 народ 1в-н0с11в мов властива спецфка, обу-мовлена национальною менгалыистю. Контрастнвний аналхз шильного та вхдкинного у системник виявах компонент' £0 висахтлив ряд хзоморфних та аломорфних 4акт1в, Я1П е вхдображенням сильного та взгдапнного у ыовних системах росхйського та украхнського народов.

Ochobhi положения дисертацх! викладенх у таких публхкащ-ях автора: - ,

1. К вопросу о характере'компонентов фразеологических единиц в современном русском языке //Единицы русского языка: структура, -семантика, функция. 2удз, 1991, с. 91-95.

2. О словной природе кошонентов фразеологических единиц

в современном русском языке //Тезиса докл. регион, научн. конф. "Профессор Е.В.Кротевич и современное языкознание /К 90-летию - со дня ровдешя/". ;Львов,.1991, с.50-52.

3. Спещфика внутрисистемных семантических отношений компонентов фразеологических единиц в. русском и украинском языке //Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания /Материалы докладов Г Ганичёвских чтений/. В 2 т. Полтава, 1993. Т.I, с.23-24.

■4. До питання -про лексшсо-сеюнтичну категор1Ю .г1понхых1 //'Гезк доп. тук. конф. "Сеьантика мови i текст". 1взно-Зран-. кхвськ, 1993, с.44-46.

5. Спещфика системных отношений кошонентов фразеологических единиц /на материале русского языка/ //Bichhk Хгьвхвського унхверситету, cepin фхлолойчна. .\'24, 1993, с.92-99.

Архангельская А. М. Системные отношения кошонентов фразеологических единиц /на катер-нале русского и украинского языков/.

Дюсертах^-ш на соискание ученой степени кандидата филологи чесхскх наук1 по специальностям Ю-ÖI..02 - русский язык и 10.02.02 - украинский язык, .Институт языкознания им.А.А. Потеб-ни HAH Украины,' Ккез, . 1994. . .

'Зачитается рукопись диссертации./21С с. манпнзлпс*.:/. В работе :исследовалась-.'.'семантика фразеологических единиц и их кокпо,-

♦íshtoq в русском и украинском языках, системные синонимичные, гипонимичные и антонимичные отношения компонентов фразеологизмов и их специфика. Установлена зависимость.меаду системными отношениями кошонентов и динамичным аспектом их семантики.

i

Archangelskaya A.M. System relations oí phraseological units /on the Ъазе of Russian and Ukrainian/.

Dissertation for the degree Candidate of Sciences,Linguistics, Speciality 10.02.01 - Russian language, 10.02.02 Ukrainian language.

National Academy of Sciencea O.Potebnya Institute of Linguistics, Xyiv, 1994.

The present dissertation comprising 210 typewritten pageo investigates se-iantic of the phraseological units and their components in Russian.and Ukrainian synantieal, synonimic, hyponi-mio entoncaic connections of the phraseological components.It is established the dependence Detween the вузtea relations of the components and semantics' dynamic aspect.

Ключов1 слова: семантика, компонент фразеолог1чнох одинииД, семантична трансформация, семантичне сп1врозм! дення, система В1Дношення. ■