автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Системные отношения слов категории и стану в современном русском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Системные отношения слов категории и стану в современном русском языке"

РГ6 од

1 и дереавии щагопчние 1штктут

1г..].: .п .лрагоыа коа\

На правах рукоплсу

РИСКАЛЬ Натал¡я Никола!вна '

СИСТЕШ В1ДНОИЕНШ СЛ1В КАТБГОРМ СТАНУ

. В СУЧАСНШ. РОСГйСЬШТ'х КОВ1 . , . /

Ю.02.01 - РосНйська мова

АВТОРЕФЕРАТ. дисертапН на здобуття. наукового ступени кандидата ф!лолог1чншс наук

Ки!в - 1993

Робота виконана в Черкаському державному педагогичному шститут I .

Кауковий. кер!вник - доктор ¿Илолог1чк;:х наук,

профэсор Кочерга н ¡/.Л.

0ф1цШн1 опокентк: доктор ф!лолог1чнлх наук,

професор ЦАКЕЖЧ ГЛ.-

кандидат фшшнМчгих наук, . . доцент Ы0СКВ1Н В Л.

Пров^дна установа - Ки!вскки& ушверситет пл.-Тараса \ Шевченка.

-Захист дисертапП в1дбудеться " " ССШССЛ 199ЭР.

_год. на зао1даннх спешал1зов£.но! вче:-:о! ради

К Il3.0l.03 в КиГвському державному -педагог!чному шститузи !м.М.Е.Драгоманова / ы. Ки!в-30, вул.Дирогова,9./

3 •дисертац1ею ионна ознайомитися .в. <Ибл1отещ. шституту.

Автореферат роз1слании ' 1993 о. '

Вчешй. секретар '. 4 ' опеп1ал1зовано1 вчено! ради ^¿¿««¡¡1#-^Вшпневсыса ГЛ..

о

. Лексичний склад мови як один з мовних. рхвнхв становить склад-

ну, з рхзнонаправленими ± багатожрншли зв'язками, систему*. Б теоретичных доицдкеннях П.М.Денисова, Е.О.Плотникова, Ж.П.Соко-ловсъкох, Ю.С.Степанова, Д.М.Шмельова видаляються два фундаментальна типи системних вхдношень, до яких можна звести вех хне: -парадогматичнх х синтагматичн1. Парадагматичнх I ейнтагматичнх 'з1дноиення-'розглядазоться вченими, як правило, вхдокремлено /А.Ю.Анто:.:онов, Л. В. Балашова, I.Д.Гончаренко, б.Б.Шчман та хн./, I- лише деякх дослхдники анагазують спхввхдношення "парадигматика -синтагматика" та характер под1бнох ззаемодгг /О.Б.Гришанхна, . М.1.3адорозкний, М.П.Кочерган /, що, на наш погляд, е одним хз найб1льш персцективних напрямхв, тому що "парадигматичнх та син-

тагматичнх вхдношення - це крайш;, .полюенх точки парасинтагматич-

/

нох ос1, якими розм1щуеться щла гама переххдних випадкгв, як1 ще чекають на свое дослхдження"?

Адекватне уявлення про системк1сть лексико-семантичних одишщь монливе ильки в ход1 системного опису, що означав по-будозу модел1 системних вхдношень в лексивд на основ1 даних про структуру значень, особливосгс компонентав, якх складають те чи 1нше значения.

На сучасному етал1 анайз системних вхдношень лексико-семан-тичних одиниць. проводиться на матерхата емоцхйно-оцхннох лексики /З.С.Фоглхна/, субстантивованих эайменшыав /0.1.Коваленко/, прик-метниив./Г.М.Щшпцина/, 'груп хменникгв /О.М.Рудяков/, присиавня-кхв'/Н.Л.Туманова/ тощо.

1 Див.: Попова З.Л., Стернин И.А. Лексическая система языка.- Ворс ней: Изд-во Воронежск.ун-та, 1984.-148с.

2 Задорожный Н.И. Русское слово как объект описания на разных уровнях языковой структуры: Автореф.дис. ... канд.филол.наук.- Ы., 1987.-С.23. .".'"."';"

Частина лексико-семантичнсн система, що складазться зх сл1В з загальнокатегорхалышм значениям стану, ще не була об'ектом системного дослхдження, хоча х мае батата традици вивчення. Теоретичною розробкою питания про категорхю стану зайлалися тага мовознавцх, як В.В.Виноградов, 1.1 .Мещанинов, Л.В.Щерба. Слова категор11 стану, що хменуються так о.т. предикативными прислхвника-ыи /Д.М.Овсянико-Кулкковський, О.О.Шахматов, Росхйська грамати-ка, 1980 /, безособово-предикативними словами /ел.Гащана-Федо-рук, В.В.Еабайцева, Н.М.Арват /, предикатива™^на -о /Гра\;атика сучаснох росхйськох лхтературно1 дави, 1970, В.С.Лх /, розгляда-лися здебгльшого з точки зору частиномовнох'надежноста /О.ВЛса-ченко, Т.М.Мгипна, В.МЛйгхрхн, А.Е.Шапхро, А.М.Тихонов та т./., Шд кутом зору названо? проблема розглядалися 1 лексик'о-семантич-нх властивостх сл1в категори стану. Лише в деяких роботах про-водився аналхз цих «ив в хнших аспектах. Та::, генетиликй аспект розглядався О.В.1саченко та В.М.Панфхловигл; результата вивчення СЛ1В категорх1 стану в дхахронхчному планх'наведенх в робой Т.Г.Козирево1; О.В.Чичикова дослгдила сташстичне функщонування " речень зх словами категор11 стану. Семантика слхв категорх1 стану розглядалася частково - або як аргумент в дискуси щодо вхдкесення до Т1вй чи 1ншо1 частини мови, або у зв'язку з вивченнямфушайо- ■ нально-семантичного доля стану в росхйськхй мовх /Л.О.Кам&яова,, 0.1^.Сирота/., або к при вйвченнх семантики речення /Н.М.Арга*, . Г.М.Еерляева, Г. 0. Болотова,' А.Г.Кендюшенко/. Кглыисть роСхт, при-свячених словам категорхг стану, свхдчить про неослабний 1нтерес до даех групи сл1в I визначаа акт?аяън1сть реферованого дослхдаен-ня, .яка зумовленанагальною потребою у Еивченн1 "ц1е1 частини мош/ що активно розвиваеться"® на сучасному еташ. .

° Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение.-М. ¿Высшая ' пкола,1?72.-С.335. •

На сьогоднх ше не.чае роб1т, якх вхдобракали б сис-

темы:!:': азалхз сл1в ::атегор1х стану. Така:л чипом, каукоза новизна дослтг?.ення деляга? ? тому,- ло обрано новий аспект вивченнк слхь 31 значения?.: ст:ц-:у - сг.стеглнх в1даогскн.г-. Састеглн:;!! олко с акту-альн::'.: ял у гланх ¿¿но? труп:: слге, так I з план1

вдзчо:;:;я с::с:^...:: гоь:; ь ад:::« лив» на сспов! ретельнсгс

груд лг:-:с;:::и :.:о.т2т ЕеревгрЕхи, чи я лексика системною.

теоретичне значения дослхд^екня полягае в тому, шо одержан! результата дозволять розширити тесретичш знания шодо системно! будови лексики мови, будуть сприяти розробцх питань синонхмхх та антон1.м11, вести до глибшого розумхння семантики стану. Висновки, якх 'здобуто в дисертац11, можуть бути використанх при вивченн! 1нших лексико-граматйчних кяасхв з иогляду особливостей хх пара-дигматлчних I сиатагматичнюс вхдношень, при подальшому дослтджен-н1 сл1в категор11 стану як неоднорхдно1 за сеош складом групи слхв.

Драктичне значения роботи полягае в тому, що отриманх дан1 можуть бути використанх при створеннх посхбникхв та теоретичних спецкурсхв з морфологхх, лексичнох семантики, семантики тексту. Результата дослхдаення мояуть бути корисними 1 е лексикогра$1Чнхё практнцх для б1льш точного I всеб1чного опису слгв категортт стану.

Еезпосереднш объектом дослхдження виступаютв лексеми, що • позначають стан, оскхлыш саме вони складавть основу категорн стану як частини мови. При цьому вони вгдмеаовуютьск за свох'м лексико-гр&матячним статусом вхд неповнозначних модалышх сл1в та слхв категор11 оцгяки^ що таког, як лравило, вклотаються до

4 Див.: Золотова Г.А. Коммуникативные, аспекта русского синтаксиса.

:Нзука ,1582. -368с.

категор11 стану як частини мови.Об'ект дослхднення позначаеться в робой термином "слова категори стану" /"слова КС" /.

Метод дослхдження е системний одис слхв категорхх стану, що передбачае вирхшення таких конкретних завдань:

- виявити основний семний склад та специфику структури значень слхв КС; '

- визначити лексико-семантичнх об'еднання СЛ1В КС, встановити херархз:ю даних об'еднань, хх типи, характер взаемоди;

- ошсати синон1мхчн1 та антонхмхчкх вгдношення як базовг для парадигматики слхв КС;

- дати характеристику синтагматичних зв'язкхв слхв КС, виявити облхгаторш та факультативна, типов! та нетиповх ¡.юделх сполу-

' чення; ■

- простедити взаемозалеянгсть парадигматики та синтагматики дослхджувано5 групи слхв. '

Дгерелами дослхдаення стали лексикограф! чй видання рхзних тшпв, лексикограф!чна картотека Санкт-Петербурзького вгдоцлення 1нституту мовознавства Босхйсъкох Академ!х Наук, з1брання творхз Ю.Еондарева, Г.Еунхаа, А.Вознесенського, М.Горького, 0.Куприна,

0.Толстого, Р.Роадественсъкого, М.Цветавво1, А .Чехова," В.Шукпшна, окремх твори деяких ¿нших пясь.менникхв. Кглыасть взятих для аналхзу М1кротекстхз становить б1льше 6 тисяч одиниць. -

Основнх полоябння. шо виносяться на захист: "• V. ••

1. Слова категорп стану з денотативним".значениям стану яшовть -собою органхзовану систему найменувань, бсобливосм якох зумовле-нх -семантикою стану.

2. 3 семактико-парадигматичиому ас.пекй дослх даунам одинищ ' утворюютъ едине об'еднання, структура якого складаеться з макро-груа та лексако-семантичних груп,. якх об'еднуються завдяки "гота- • зоптальним" "/усэредюн макрогруп/ та "гертикальним". /мй: макро-

трупами/ зв^язкам; структуротворчу ¡Ьункцхю при цьому виконують семантичнх ознаки "позитивнхсть/йегатлснгсть", "стушив озкаки", -якхсна 'семактична- ознака;' головним типом -семантичних вхдношень..

слхд вкзаатг гядиоЕопая перехрегелня, цэ розлхзуються з санок:-мо-актопхмхчппх опозицхях.'

о. Структура створквслих словами КС лексхко-г.емант'.'чппх труп характеризуятьск за НЕЯвахстю/зхдсутпхстл порл^ерхх, ксяшлстг? ■ вхдсутнхстю центральних члешь , а тахсо;-;; з точки зору яктсно-г.гль-кхснюс особливоетой'"знутрхпихх" та "зсяшхинхх" опозидай; типовою для ЛСГ слхв КС е бхдолярна структура з переваканням негативно "зарядаених" лекскко-семантичних вархантхв та з нечисельною пери-йерхйною зоною.

4. В скнтагматичному плащ системшсть сл1в КС простеяуеться в

/ * . •

единому набор1 потирювачхв," що утворюють зх словами КС шдряднх сполучення: облхгаторнпй суб'сктний конкретизатор та факультатив-К1 конкретизатори - квалхтативний, каузативний, темпоральний, локальнип, об'ектний. Основна семантична модель пхдрядних сполу-ченъ слхв КС реалхзуеться в рхзновидах "Стан+Суб'ект" та "Стан + Суб'ект локальний", а також маа ел1птичну форму. Специфика синтагматики слхв КС з рхзних парадигматичних об'еднань полягае в переварному викорксташи тоге чи 1ншого поширювача.

5. Гозб1янх.сть синтагматичних характеристик члейв рхзних пара-дигштичннх об'еднань,демонетрують.такол сурядн1 сполучення слхв КС: окреш ЛСГ / а хнколи - I окремх ЛСВ/ мають своЗс типовх "низки" копулятивних спслук.

■ Аптобад1я робота. Маторхалк дослхдаення обговорен! на заседаниях ка^едри загального та росхйського мовознавства Черкаського державного педагог::чюго 1нституту, а таког. Сули представлем в допов1дях на. конференцгях:. "Мхсце та роль Черкаського пединституту в ррзвптку вхтчпзняно! науки, осз!ти та культури"/Черкаси,1991/

обласнох науково-практичнох конференцхх "Т.Г.Еевчекко'та загально-людськх хдеали" /Черкаси,1291/, ремублхканськох науковед конфе- ■ ренвдг "Актуальна проблема -зз:ставно1 семантики близькоспорхдне-них мов" /Черкаси,1992/, республхканськох науково-практичнох коь> ференцп "Семантика мови i тексту" /1вано-Фракк1вськ,19£0/. За материалами дослхдаення шдготозлено 5 публхкацхй.

Структура дисертац!''. Робота складаеться хз вступу, дзех роз-дхл1в, висновкхв, додатк1В у виглядх схем, списку осноьнох вико-рнстанох лхтератури.

У вступ! обгрунтовуеться вибхр теми, ii актуашпеть, науко-ва новизна, визначаються мета та завдання, теоретична та практична цгшисть роботи, висвхтлюються термхнологхчний хнстру.ментар1й, метода та структура, наведен1 дангпро апробадаю основных поло,™ень дасертацн. .

. Пеший розд!л "Парадигматичш вхдношен::л слхз KaTeropii стану" складаБТься з чотирьох параграф!в, пераий з як'зс.присвяче-ний семантицх слхвкатегори стану як визначальному факторозх в формуваннх парадигматичних опозицхй. У роботх сеглантлчнх компонента розглядаються як компонента, то гданшестуються словкаковими . • • 5

деф1н1щяш. У семантицл: отав КС видхлено р1знозначущ1 та рхзно-piBHeBi семантичнх компонента, а саме: класема "стан", арххсеми

"ф1зичний стан","психхчний стан","стан середовища", як1 конкрети-

«

зують значения стану вхдповгдао до певних типхз стану, що розр1з-' няються залежно вхд косхя ста"у. Серед семантичних компонентав

4

наступного рангу сл1Д видхлити яменх -та неслецифхчно hkichi компонента. Пхд яххеними розушються семи, що вазначають спещйячлх сснаки певного стану, вхдеутнхеть яких призводать дэ -змш! самого

з.мхоту денотату; до неспещйхчно яхаских налезать "унхверезльах"

\ -

" Ю.Н. Общая и русская ядеогра^ия. —Л. :Наука,1976.-С.ХЬ Ь.

семи, що видхляються за семантичними ознакаыи "позитивахсть/нега-тивн1сть"."ступхнь ознаки", "велика/мала кхлькхсть". Структура слхв КС рхдко зключае неосновн1 семи - елементи ще бхльш низько-го рангу, як1 конкретизують змхст семантики ошсуваних одиниць за додатковими ознаками.

Певне значения для опису системних вхдношень мае х той с&акт, що третина слхв КС кале.тлть до' багатозначних одиниць, в семантяч-нхй структур! яких основним виступае або значения "стан середо-.виша", або ж "фхзичний стан".

Впзначекх особливоси семантично1 структура -сл1В КС дозволили побудувати модель парадигматичних вхдношень слхв КС. Так, за диференцхйною ознакой "йаявнгсть/вхдсутн1сть суб'екта" /маеться на уваз1 суб'ект як конкретний предмет, ¿стота/усх слова КС по-дгляються на двх груш: група лексико-семантичних вар1антхв, що позначають стан конкретного' суб'екта, та грудаЛСВ, що по знача- " ють стан середовжца. Семантичний компонент "суб'ект" мае три ргз-новиди конкретно! реагазаци: "суб'ект як ф1зичне тало","суб'ект як особистхсть" та "суб'ект локалъний". Стосовно цьох^о ус1 лекси-ко-семантичн1 вархаяти 31 значениям стану становлять крушх се-мантичн1 об'еднання - макрогрупи: макрогрупа /МГ/"ф1зичний стан", ИГ "Псюачний ст&ч",.'Л?"Стан середовища". В макрогрупах за дифе-ренцхйними семами визначаються лексико-семантичнх груш. ■

Визначення складу та парадигматично1 структури назвачих об'еднань слхв КС, вияв можливих зв'язкгв шг лексико-семантични-ми трупами в межах одще? макрогруш, а. також М1Ж ЛСГ, ш на- • лежать до рхзних макрогруп, характеристика ц1лхснох пар»адигмокон-струкцхх слхв КС становлять комплекс конкретних завдань, якх рея-глядаються в першому роздхлх.

.'/■" Лексико-семантичнх одиницх зх значениям "$1зичний стан" утво-рюящ> 4 лексико-семантичнх груш: I/ ЛСГ'Фтзичний стан, зумовлений

, т 8 -

дхеп температуряV, 2/ ЛСГ"Фхзичний стан, зумовлений розташуванням у npocTopi", 3/ 1СГ "Смаковх'вхдчуття", 4/ ЛСГ "Фхзхологхчний стан".' дет "фхзичний стан-, зумовлений дхею температуря" утворена лексико-семантичними вархантами, в словникових дефхнхцхях яких диференцхйна ознака "тешературне вхдчуття" ексгшкуеться за до-помогою дескрипторов з загальним ношнативним значениям "температура" /горячо, жарко, прохладно та íh./.

1ексико-семантичн1 одиницх данох групп розташовуються в се-мантичиому просторх вхдносно двох полярних центр1в "тепло - холод", таким чином, амшнтуда ознаки .'.'тешературне вхдчуття" зна-ходиться в межах вхд "г se висока температура" до "дуке низька температура". Крайнхм точкам шкали в1дповхдають ЛСВ горячо, кар-. ко, холрдно.Вхдомо. що коли м±а двома.полюсами ознаки допускаеть-ся градация, то заввди моаливий i середнхй член. Середмми членами данох градуально? шкали виступають прохладно. свежс. тепло. Одиницг, яка б позначала "точку вхдлхку" /''не тепло i не холодно"/., в росгйськхй mobí немаё. Особлив!стю еемантично5 шкали, що позначаеться названими одиницями, е i те, що внаслхдок суб'ектив-ного характеру "точки вхдапку" вхдетань míe двома полюсами мохе' змхнюватися, як може змхнюватися i вхдетань мха точками, що по-, значаються середими членами градуаяьно1 шкали.

*

Значения "фхзичний стан, зумовлений дгею високог температура" передаеться градуальними синонхмами яащо, горячо, тепло'., значения "фхзичний стан, зумовлений дхею низькох температури" -градуальними синонхмами свежо, прохладно.- холодно. Приблизно одну й ту а точку градуальнох шкали позначають ЛСВ горячо - жарко. свежо - прохладно.

Члени данох ЛСГ- вступают i в антонхм1чн1 в:сдношення. Явшце -регулярно! антон1:Я1 подано в парах тепло - холодно, жарко - хо-

лодно. Нерегулярнип характер мають антонхм1чн1 опозицХ1 тепло -прохладно. тепло - свежо. тепло' г- жарко, горячо - тепло, горячо -прохладно. с вегкс - холодно. прохладно - холодно. све^о - карко, прохладно - ;;лрко. Удатнхсть до утворення таких пар пояснюеться ссосливхст» сгксугоього семаытлчного простору, в якому "здатнхстъ дс долярхзахях :хать не тгльки пслюси, але и будъ-який осередок поля, то несе елементи протилежних начал"?

Цег.тр ЛСГ створюоться антонх:лхчною парою ЛСВ тепло I холодно та ЛСВ жарко. в1даосно центральних ЛСВ розташовувться ЛСВ парно та душно, ь сеший структур! яких зидхлясться сема "висока тенпе-ратура". Таким чином, структура ЛСГ "Ф1зичний стан, зумовлений Д1ею температури" мае таку форму:

- тепло -—»-холодно

*II

жарко —~ прохладно

горячо^ ^свежо

\

душно

парно

Лналогхчно розглядаоться г хнш ЛСГ макрогруп "Ф1зичний стан", "Психхчнкп стан" та "Стан середовища". В макрогруш "Пси-х1чний стан" вид1ленх тара ЛСГ, як "Наявн1сть/в1дсутн1сть спокою", "Позитивний псих1чний стан", "Негативний дсиххчний стан", "Тяж-х::'.Л .^оральки!: стан",. "?ад1сть", "Сум", "Збентеяення","Почуття са-мотносм","Почуття свобода". В макрогруыу "Стан середовища" ввхйш-ли ЛСГ "Стан середовшца залекно вхд дхх температури", "Стан середовища заленно зхд ступеня ссвгтленостх", "Стан середовиша залея-но в1д наявностх асо идсутноси яких-иеоудь предает!в, явив,

ь Львов М.Р. Словарь антонимов русского языка.- М.:Русский язык, 1984,-С.16.

- io -

ртрсту ictot" з пхдгрупаьш "Пгроскоичний стан", "Явища погода", • "Наявнхсть/вхдсутетсть чого-н. у noBiipi", "Характеристика ко—, верхнх", "Наявнхсть/biдсутнхсть забрудненосй", "Наявн1сть/в1Д-сутшсть предает!в, живих ictot", ЛСГ "Звуковий стан", "Стан се-редовища залежно вхд наявноста вгльного простору", "Стан с ере довита залежно ^хд ступеня зручноста". Кокна з макрогруп мае такоа оказ1окальнх засоби передач1 значень "стан середовища", "ф1зич-ний стан", "псшсхчний стан" i вхдповхднх шляхи розшрення корпусу смв КС.

Аналхз парадагматичних вхдношень сл1в КС у шелому дозволяв зробити висновки щодо характерних ознак саме uiei системи. Зокре-ма, визначено, шо структуротворчу роль для парадигматики сл1в КС виконують три семантичнх компонента: специфхчний семантичний-компонент /айо комплекс таких компонента в/, що передав якхений змгет стану, семантичний компонент "студгнь о'знаки", семантичний компонент "позитивнхсть/негативиссть". Названх семантичпх компонента е своерхднями "векторами"» що вказують напрягли подхлу семантично-го простору, з яким сгЯЕвхдноснться слова КС.. Колна макрогрупа по-своему реагуе на вказанх "вектори". Макрогрупи "фхзичнийстан" та "Стан, середовища" подхляютьей. на ЛСГ вхдносно першого "векто-■ ра", тобто даферендайним, виступае специфхчний семантичний компонент^/ЛСГ ."Смаком вхдчуття", "Ф1310лЬкчний стан" та 1н./.' Семан-тичн -ii компонент "ступхнь ознаки" визначае парадигматичм вхда&тг • шення членгв МГ "Фхзичний .стан" та "Стан середовища"' на.наступно- .. му piBHi - в межах лексико-семанталнох групй...-BiH корелюе лекси- ' ко-семаитичнх вархантя або в обсязх y.ciex лексико-семантичнох" ■ ■ групи, як, наприклад, в ЛСГ "Стан середовяада' залеякг вхд д+х" тем-п^гатури", або на• окредах• дхлянках с-емангачного простору, ■ с::гпсцуютьсй лво?/а - трьема нолзнатлвнинл единицами /напр.-, града- : •}1ййл* сяконЬ-тчж;! пяд' сладко - ггрпторно. в ЛСГ "Счааовх Вхдчут-•

тя"/. У макрогруш: "Психхчний стан" подал на- менпп угрупування вхдбуваеться з урахузанкям усхх трьох "векторхз". Ввдхленх за спещ'!фхчним семантичннм компонентой! лекскко-семактичн1 групи водазчас розташовуютьдя х по рхзнх стороки "вектора" "дозитив-нгсть/негативнхсть", що дозволяв сб'еднувати хх у сп1вв1дноснх пари; члени таких ЛСГ зступають з антошшчях в1 дн.ошення /напр., члени ЛСГ "Радхсть" та ЛСГ "Сум"/- Самактстглй компонент " ступень ознаки" е основою для парадигматичних вхддошень нредставни-1ав одкхех дексико-семактичног груди. Ка вхдихну вхд ¿шшх мак-рогруп, в макрогруш "Психхчний стан" 'за даним "вектором" ви-даляються пхдгрупи /напр., "Вхдчуття неприязнх" в ЛСГ "Негатив-ний психхчний стан"/.

Таким чином, названх семантичнх компонента е:::жачають;;зсю , систему парадигматичних•вхдношень слгв КС, сисоч.у, в якгйгрд овнами визнано вхдношення перехрещеяня, що вира^йатться в.синонхмхч-них та антон1гачних опозиздях. Але, кр1м того, зустрхчаються та-кож х опозиц1х, ям вхдповхдають родо-видовим вхдношенням /ЛСГ "Фхзичний стан, зумовлений розмхщенням у простор!", шдгрупа "Наявн1сть/вхдсутн1сть кого-, чого-н."/.

Детальне аивчення окрешрс парадигматичних угрупувань лексико-сеглантичних одиниць дозволило визначити хх характернх рися. Эокрв-ма, виявлено, що лексико-семантичнх групи за внутрхпшьою структурою подхляються. на два типа: I/ лексико-семантичнх груда /х дгд-групи/, яга маить два семантячнх центра /бхполярна структура/ та ■ 2/ ЛСГ," як1 не мапть центральных членхз /безполюснг/. Для систегли' елхз КС зревашгавл вызнано бххоляртй тип иссухозг ЛСГ/ЛСГ"Свхт-

дздксозх сз:.знтйчногс простору зггдсггдяг одгя: : .нхмхз, напр.. ттао -отмяо з'ЛСГ "Сзуксзий' ста?"/. Силадсоки .такж: ЛСГ розподхляззть'ся .из двока •сикокхмгшг.сх • рядада .з дсгдяанта^я -

Центральной® аятонхмами /СР "спокойно" г СР "беспокойно" в ЛСР "Наявн1сть/в1деутн1сть спокою"/, або синонхмхчн1 опозиц11 утворю-ються тхльки з одним хз центральних членов ЛОТ, як.наприклад, в пхдгруйх "Кгроскопхчний стан"/шГ "Стан середовища"/. У першому випадку лбксШсо-семантичн! групп виявляються бгльш "ццльними", утворюйчи единий сиаонтшчно-антонхмгчнш! блок. Члени таких ЛСГ ргдко вхдтягуються до периферии 1шпих лексико-семантичних труп. ЛСГ безполюсного типу також маоть два ргзновиди: це ЛСГ, якг ста-новлять один синонхм1чний ряд, та ЛСГ, в яких за додатковими дифе-ренщйними семами видаляються декхлъка синонгшчних рядав або труп г:£пое1м1в /шдгрупа "Явища погоди"/. У безполюсних трупах спостерггасться тендещця до поляризацгх за певною семантичною ознакою /найчастхше за семантичною ознакою "позитивисть/кегатив-ягсть"/ або гграгнення до лротиставлення з' хняю» ЛСГ,: тобто спосте-рхгасТься та z сама тенденция, але вяе на рхвнх макрогруди..

Лексико-семантичнх груш розрхзняються також х за.наявнхстю або вхдсутнхстю пбриферхйног зони. В окремих групах перифергя е широкою, представлено» великою кхльк!стю ЛСВ /ЛСГ "Позитивный психхчний стан"/, в хнших - вузькою, що складаеться з одного -двох ЛСВ /"Наявн1сть/в1дсутш;сть чого-н. у повхтрх"/, а в деяких ЛСГ х зовс1М в1дсутня. Широка периферхя* для слхв КС. е нетиповим явшцем, що зумовлюеться незначною кхлыастю неосновних сем в се-мантичнхй структур! слхв КС.

' 1снування перифер1ЙКйх зон шдтверджуе факт поеднання- вгдпо-В1дних ЛСГ в о дине дале - макрогрупу. Такому об'еднанню ЛСГ по . "горизонтаях" сприйють г синонхм1чно-антон1М1чн1 опозлц11, що мають мхсце I м±ж оредставникаш рхзних ЛСГ однхех макрогруш.. Локазовою в цьоглу плам с макрогрупа "Псих|чний стан", члени яког виявляють здатнхсть вступатя у вхдношення синонхмх? та антон1Щ1 завдяки вхдповхдшм компонентам.

Кр1м."горизонтальних" зв'язмв, в парадигматлчнхй конструктах СЛ1В КС хснують тако:х I "вертккаяънз:" зз'язки, якх монливх через багатозначнх лексеми. Кглыасть "зертикальних"; зз'язкхз мха окрешии Д1длинами макрогруп /фактично не зв'язкз мгл: лексико-семантичними вархантами, що склада&ть семантичну структуру багато-значного слова/ кеоднакова: в окремих мгсцях таш зв'язки бглып гл!Щ1, усталенх /яапряклад, мх~ ЛСГ "Згзичнгй стан, зумовлений д1сю температури" та ЛСГ "Стан саредовища зало&но зхд дхх температури"", або мгж ЛСГ "Стан середовища залелно в:хд ступени освхтле-ностх та ЛСГ" Позитивная психхчний стан", "Негативный псшйчнии стан" макрогрупи "Псюачний стан"/.В 1ншх шснях вд зв'язки по-, одинокс або ж ильки намхчаються, про що свхдчать оказхональнх засоби передач! того чи гншого -значения стану.

Багатозначн1 лексеми е тими ланками, що нов'язують парадиг-мосистему сл1в КС з 1ншими парадигматичними об'еднанняш - лекси-ко-семантичними одиницями з модалъним та/або одгнишл значения:,?. 31дтак, з парадигматичному аспекта група сл1з КС с системою, ко входить ян П1дсистема з 1ншх - бхльш значпх - системл, з тому числх, I в систему ттови в-цхлому.

Склад сл1з КС характеризуешься асиметричшстк, яка виявля-еться в перева:каннх лексико-семантичних одиниць, якх ексгшкують значения стану, що негативно'сприймаеться людиною, незаяежно вгд .того, чи йдеться про стан середовища /ЛСГ "Язиаа погоди" включае лише .три ЛСВ, що вказують на сприятливг погодн1 умови/, чи фхзич-ний стан.суб'екта- /напр., ЛСГ "Ф131олог1чний стан" повн1стю скла-дарться з ЛСВ, якд г.озпачають пеприемк1, хвороблив1 зхдчуття/.

В цхлому семантичлий обсяг коашя ¿¡акрогрупи удалявться цс-лхснил, але дуне нер1вном1рним, 31 "згущеннями" з одних даляннах та "розрхдяенхстю" в хншях. Полюси одних ЛСГ мають сильне притя-гання, яке дте I за меяаш дажя.групи: за хнтегральнсю семою до

таких полюс!в притягаються члени 1нпшх ЛСГ. Не можна не. .вхдзначити I характер меж лексйко-семантичних груп: прошкнхсть, в деяких випадках дафузнхсть, коли одна ЛСГ можа поступово переходити в . 1ншу. Нацриклад, ЛСГ "Радхсть" в прямим продовженням ЛСГ "Позитивней психхчний стан" i може розглядатися як 11 пхдгрупа. Сема "сум" вклшаеться до семно1 структури сл1в КС з ЛСГ "Негативний психхчний стан" /як неосновний компонент/ 1 дозволяз, таким чином, роз-ширити Сферу ЛСГ "Сум" завдяки периферхх - членам ЛСГ "Негативний психхчний стан".

Особливостт синтагматики сл1в КС простежуються у двох напрям-ках: в с получениях з шдрядним зв'язком та в сполученнях з суряд-ним типом зв'язку /розу!л "р^нуаум^тучн! .угасуивост^ слхв.КС"/.

• 1налхз синтагматичних особливостей суп: в КС в шдрядних сполученнях аасвхдчуе хснування единого ряду лоширювачхв сл1в, серед яких /поширювачхв/ головним визнано суб'ектний як обов'язковий. Облхгаторний характер суб'ектного поширювача, який вщцляеться в семантичн1й структур? шдрядних сполучень, зумовлений характером самого явища дхйсносй, позначеного словами КС, - стану. Розрхз-няпться три ритш семантичного суб'ектного поширювача, що шдтвер-дадге дощльнхсть видхлення трьох макрогруп.в.парадигмативд мовних одиниць - об'екту дослхдження.

Кожний з рхзноввдхв семантичного суб'ектного компонента мае свою специфику в семантичному план:: та в засобаг граматичного вираження. Зокрема,. для слгв КС з макрогруш "Фгзичний стан" суб 'ект визначаеться як фгзичне кло, бхологхчна хстота 1 виража-еться за допомогою ¿менника в давальному вхдошшу. Значения фхзич-ного стану може передаватися х для суб'екта, який визначено як "суб'ект розчленований", що складаеться з компонента, який позна-час того, хто вхдчувае певнпй стан, I з компонента, що називае певну частику тхла: ■

- 15.3 груди. Новикова.стало горячо / ...//Гроссман/.

Пви словах КС зг значениям психгчного стану суб'ект визнача-еться як особисисть, духовна, сутнгстъ:'.

На одну минуту ему стало совестно /Куприн/. Особлявий характер суб'ектногс компонента визначае специфику його варганта - "розчленованого суб'екта", де першхй частинг вгдпов1-дае г^орма гменника /особового займенника/ в завальному В1дм1нку з прийменником а в ролх другох частини виступаз стгйке сполу-. чення д§/ з душе або да/ в рердле:

ZJiSES, бШ1° нерадостно и смутно /Тургенев/. Використання саме цього поширювача е "лакмусовим папхрцем" для розрхзнення ЛСВ "йязичний стан" та "психгчний стан" однгех лек-семи.

• Для.члегав макрогрупи "Стан середовшца" обов'язковим е.семан-гичний компонент "суб'ект-локальний", який'передаешься, за до ломотою хменника в одн1й is локативних йорм /типовою е озорма мхецево-?о вгдмхнка з прийменником в/н§/або прислхвнико.м з просторовим значениям :

На^щшце ясно и ветрено /Ильина/.

Хргм суб'ектного поширювача-, деякх лексико-семантичнх Bapi-шти мають i. хншх обов'язков1 поширювачх:, зокрема, ЛСЗ обидно. госадно. таль, ?алко утзорюють сполучения за глезллв "Суб'ект* ¡тан + Об'ект":

Не заяь мне лет, растраченных напрасно/ ...//Есенин/.

Для лексико-свмант:1Чн;:х едкниць, що мають з свохй .семантяпх оцхнн:!:'; компонент, основною г. се:.:антична модель +

'рст--зс", де другому уятситгг? -i^rosirne 3iec.ioso з тн*>Ьп?яз-

''•ог.мх :

Да уз. очень пр::зн_авать<;яг-тр /А.Сс?:,сзон;:;:/.

гшаднхсть первого компскента наззаяог меделх зу*.<озлгр fyracaio-

-нальну вархативйсть моделх + 'Лроцес". У конкретному кон-

текста вона "читаетъся" як "стан,який вгдчуваятъся пгд час пев- . ного процесу" /при цьому саме стан мае позитивно чи негативне за-барвлення/, або насамперед позначае .оценку процесу. При: актуалх-зац1х першого значения компонент "щЦ^" викллкае появу суб'ект- ' ыого компонента, виникае трикомпонентна .семантична модель

"Суб'ект + Су^н + Дшцес": . Оцхнка

Старику становилось подчас горько и: обидно смотреть на строгого, мо бесполезного святого /Катаев/-.

Роль необов'язкових поширйвачхв слхв КС виконують г.валхтатив-ний, темпоральний, каузативняк, локальний конкретязатори, об'ект-ний поширдаач /необов'язковип для .тих ЛСВ, що не були вказанх/. У результат аналхзу зроблено висновок,-що ... В1дмгнн1сть синтагматики слхв КС лолягас не сильки в наявноси або вгдсутносп ■ якого-небудь поширювача, н'е силыш в засобах Його граматичного-внрамення, скхльки в лерев&тному-/використаннх одного конкретиза-тора в з:хставленн1 з ходим.

Проведене пор1вняняя синтагматячних властивостей сл1в КС окремих лексико-семантичних груп колно!' з макрогруп дозволило / вяявитя Б1далхнпостх мхж ними х завдяки цьому уточнити ступхнь. близькосгс пор1внюваних ЛСГ в семантичному простор! певнох мак-рогрупи. Наприклад, в какрогрупх "Психхчний стан" оЗ'еднання ЛСВ, видIленI як 'гадгрупи ЛСГ "Негативний псшачний стан",: бЬхьт до-цхльно розглядати як окремх ЛСГ /"Почуття образи", "Почуття спхв-чування"/, пхдгрупами к названо!' ЛСГ- - "Негативний психхчний стан" - слхд ввазхати об'еднання "Почуття. сачотноск ", "Почуття не-приязнг". В;1ходячл з род!' ь 'Сййтахматацх член1в ЛСГ "Збентезення" та "Тяекий ;.:оралышИ стай" каузативного' та темпорального поширюва-чхв, данх ЛСГ необххд:ю розтаоувам ¿люте одне до одного, .слово сткдпо займе при цьому кроткие кхсцб. ПодгСнхсть синтагматотнЕх .

властивостей член1в таких ЛСГ, як "Сум"-, "Радгсть", ЛСГ "Позитивней психхчний стан" та "Негативник психхчний стан", гадтверджують глоишвгсть хх сб'еднапня в щлхсне утворення з бптрною структ;/-рою вгдпоэгдно за дйсТ'еренщйною ознакою' "наязнхстъ/ЕхДсутнхстъ радеет!" та "позативний/кегатяБкай псязачшй стан". Окремх ЛСГ демонструють резбхгдюстх I в частой використадая головног модели та II варианта. Так, ел1дтичнйй.вархант семантичнох моделх "Стан + Суб.лок." практично ке реалхзуеться членами ЛСГ "Стан ■середовища залехно вхд ступеня зручност1", "Стан середовища-за-де.-дю вхд наявностх зольного простору","Натзп1сть/в1дсутн1сть яивих 1стот, предаетхв", для 1нших ЛСГ. макрогрупи "Стан середовища" головна модель та названий вархант е рхвноправними.

Парадигматична модель слхв-категорхх стану уточнюеться I.в результат! дослхдаення'сурядаих ейолучень. Синтагматика кожного Лексико-семантичного об'еднання мае наборн характерных низок сго-лучуваностх, наявнхеть яких гадтвердасуе та поширюе уявлення про "горизонтальн1" зв'язки всерединх парадигматичнох модел1 слхв КС.

Зокрема, широко- представлем копулятнзнх спслучепня, то ха-рактеризуготь психхчний стан людини. Так1 лхдрядта сполучення утворюють два потоки: сполучення зх знаком "плюс" та сполучення зх знаком "мхнус". Першх складаються з позитизних емотивхв, другх-з негативных. Наприклад, для слхв-КС хз ЛСГ "Т^ясий моральний -стан" характерна суряднх сполучення за такими семантичнями ком-бхнадхями, як •

а/ "тяякий моральний стан" + ."тяжкий моралышй стан" /о0%/: ' Но почему же теперь стало так тоскливо. так четно. так ^азнаделш на как никогда не Скзало /Кочетез/;

V меральнлг стан" + "обреза" /22%/:

■ Зто сооСраг.слдо, ::оночнс, , ::о пс5-то.т::1 сбил-

но и горько: зачем на езете такой страикы:! порядок /Чехсз/-

ъ/ "тяжкий моральний стан" +- "вгдгуткгсть спокою/страх" /20$/: -На душе было трево;що п горестно, чувствовала ока: воз- ■ кошостя человеческой жизни сходят на нет /Быков/; • г/ "тяжкий :.!оральнкй стан" +- "'сум" /10%/:

Так совестно, больно к грустно. что поссорилась из-за денег /...//С.Толстая/.

Теповх сполучення емотивних слгв КС в копулятивних конструкциях свхдчать про полярни,': характер вс1ех макрогрупи "Психхчний стан". Фактячно копулятивнх сполучення е готовит рядами сккок1-'. м1в. Саму васоку актквнхеть проявляють члени ЛСГ "Позптивний психхчний стан" та "Радхсть" /позитшй еглотиви/, члени ЛСГ "Тял-клй лгоралъклй стан", "Збентег.енкя", "Су..?", СР "неспокойю" /не'га-тивн1 е.мотиаи/. 31 скяадникхв даних об'еддаань'формуються "гроно-влднх" модел1, коли паявнхеть одного .слова КС поредбачае наяв- ' нхеть Другого - члена певно"1 ЛСГ. Це тага семантичнх "низки", як "тяжкий моралышй стан" + "образа" 4- "зСенте:;:енпя", "тя;аи1й\:ло-ралышй стан" + "образа", "тяжкий моралышй стан" +- "сум", "за-доволення" + "радхсть" + "спой Г:". Назван! типов! семантичнх ком-бхнацхх мозауть бути розширенх за рахунок членгв ¿нших ЛСГ. Як при-клади використання таких "низок" можна навести речения:

Неспокойно на душе, томительно /Шукшин/; Л потом всем ■ было стыдно и тошно /Чехов/; И. до боли стало вдруг горько. пур^о и обидно /Твардовский/; /.../ мне стадо хорошо и весело. так что я несколько'минут рассматривал /.. ./ новые предметы /С.Аксаков/; 'Л тогда, точно грехи ей простятся, станет на дуле легко и радостно /Че::ев/.

У. моделг пагадигсатпчпех структура :.:акрогрупл "Ястачний ста! у центр! слхд роз:лстлти ЛСГ "Пбзитивн;.'^ -пепхгчни!:- стан" та ."Не--гативний- пгшчн1!:: -ста::", як ЛСГ, «ца глауггь седину пито?.5у .вату, вгд-кЬско нлх розт£г:ову.!л ьс <т ¿них .-ЛСГ. Якзо крадиплатячшш шляхом

були-вщдленх тхсш зв'язки мхн ЛСГ "Позитивная психхчний стая" та "Легатизпи;: ггсийчилЗ стан", "Позитявнлй поиххчикй стан" та "Збенте;-::о;;ня", "Збенте::;ення" та "Почуття свобода", "Збентедення" та "Наязн!сть/Бхдоутн!сть спокою", то синтагматика сурядних спо-лучень вказуе на тюне спхврозмщення труп "Тядкий моральний стан" та "Зселгагення", "Почуття спхдчуваяня", "Почуття оОразя"; ЛСГ ' "Почуттг образк" збл!спуеться з склаятачнгай обсягами ЛСГ "Сум" та .моральний стая", ЛСГ "Сум" - з ЛСГ "Збонтезення".

Таким чином,- у результат! вивчення синтатматичних власти-зсстей слхз КС стало мс^лквим отршлати не тхлъкд данх про типк та особливостх сполучувальних моделей сл1в КС, що мае самостгйну наукову ц1нн±сть, але й провести коригування уявлень про парадиг-матичну структуру аналхзованих- одиниць. Зокрема, зазначаетъся, ио макрогрупи "Ф1зичний стан". та "Психхчний стан" знаходяться блиаче одна до одно5, ия кожназ них до макрогрупи "Стан середовища". Е макрогрум "Стан середовища" у центр1 розташовузоться ЛСГ "Стан середовища залежно В1д д1х температуря" та "Стан середови д за-леяно В1Д ступеня осв1тленост1" як'найбхльш значим:, в безпосеред-.41 и близькоси до них розташовуються лексико-семантичнг групи "Наязн1сть/в1дсутн1сть чого-, кого-н.", "Явища погоди", "Звукови;: стан"; група "Явища погоди" утримуе б1ля себе ЛСГ наступного кола-"Гхгроскошчний стан", недалеко вхд ЛСГ "Стан середовища залеяно 31д ступеня осз1тленост1" та "Сзуковий стан" знаходяться ДСГ "Стан середовища'залезаю .вхд наявностг вхльног.о' простору" та "Стан середовища залетао в1д ступеня-зручност1". Останнг з назва-об»едаань та усх групи складають перигЬер1;!ну частику г,;а::-

р сгруди - б1льш розргдгзену дглянку, ыеияе насичеяу се.мантитП1д.'.-л зз'гг.-.а'.тя як "горнзонтзлькигли", так х "зертикалъними". '.'лкрсгругга "2131гши;; стан" уявляеться таким чином: три лексико-се-.гачтичпх груда з бхльш конкретнлм сс-кантичнии наповкенняц значения

ниЕ стан" /ЛСГ "Фхзичний стан, зумовлений Д1ею температуря", "фх--зечеий стан, 'зумовлений розташуванням у npocTopi", "Смаковх' шд-чуття"/ оточують четверту ЛСГ "Ф131олог1чнил стан", члени яко1 Бкзначаить стан суб'екта в цхлому.-

' У висновках до bcígí: роботи в розширеному виглядх подаються ■ полоаення, що виносяться на захист, провхдним серед яких в по---ложення про системн1сть сл1в KaTeropii стану. Проведена досл1джен-ня показуе, що анашзовапа трупа сл1в-3Í значениям стану д1йсно -являе собою щлхену систему з особливими парадигматлчними. та син-тагматичними властивостями - систему В1дкриту, що. знаходиться в постайному розвитку та органхчно вписуеться в систему сл1в кате-ropii стану як частник мови.

Ochobhí положения дисертац11 вхдобраяено в наступних публ1-кацгях: -

1. Синонимические отношения в группе предикативов эмотивпого состояния // Семантика мови i тексту: Тез.докл.рдавуз.респ.наук, конф. - Iвано-Фрашй вськ: Íвано-Франк1 вськ. держ. пед. íh-t, 1990.-С.322-324.

2. Про змгну семантики слхв у.контекст! // Micue та роль Чер-каськогб державного педагоичногр хнетитуту у. розвитку В1тчизня- . HOi науки, ocbíth й культури: Тез.докл.наук;-практ.конф.-Черкаси:•■ Черк.держ.пед.;сн-т,1991.-С.70-71.

3. Предикатива в noeMi "Гайдамаки" Т.Г.Шевченка // Т.Г.Шев-'/ чекко i загальлолюдськх хдеали: Тез. д окл. обл.наук. -практ.конф. -Чертей: Черк.дерк.пед.1н-т,1991.-С.70.

4. Структурно-семантические особенности корпуса предикативов в русском и украинском языках // Проблема-зхставжя семантики:Ма-терхали респ.кар-.,конф.-Ки1 в-Черкаси:Черк.дерз.пед.íh-t,1992,-<358-59.

Б. Скнтагаатичнх зв'язки i ларадигматичнг в1дношення слхв :-атс.горхг стану // Мовознавство.-К. ,1993 / у друцг/.