автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.15
диссертация на тему: Словоизменительная система существительного в русскоми абхазском языках

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словоизменительная система существительного в русскоми абхазском языках"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОІЗИ

і' ) □ и й

ЛМІ'ШЛ. Діг.ігііт Ніггрнні;;:

і- і і^си г—У) у

(г П^-"

УДК 801.52:6808.2+8111.52:809.13

СЛОВОЗМІННА СИСТЕМА ІМЕННИКА В РОСІЙСЬКІЙ ї АБХАЗЬКІЙ МОВАХ

)(! 0

АВТОРЧ^ЕІ'.'Л’

писер'ідції ип злобуї і.і іілуїіог.сго ¡:р, іс.чі і кпндплапі філологічнії:; ц:;\ і,-

ІГиїи- ІООО

\

Дисертацією є рукопис. ,

Робота виконана на кафедрі лінгвістично? підготовки іноземців Дніпропетровського державного університету

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

СТОЛЯРОВА Любов Проюріспа,

' Дніпропетровський дерлсаащгн університет

завідувач кафедри лінгвістичної .

, . ПІДГОТОВКИ іноземців

Офіційні опонента: дозстор фуіологічплх паук, професор

БОДЩІРЄВ Ростислав Васильович, академік АН ВШ Укрзіші завідувач кафедри фонетики та граштпкп слов’яксьхас; дав Київського державного лінгвістичного університету

кандидат фшологішпк наук, доцент . МОСЕШЯС Юрій Леонідович,

Київський національний університет ім. Т.Шевчешса, докторант '

Провідна установа: ' Донецький деріхавшій університет, кафедра загального ыовазиавсгва та історії мови

Захист відбудеться «££» січня 2000 р. о 14 годшіі на засідшші спеціалізованої вченої ради Д 26.173,01 в Інституті української мови НАН України за адресою: 01001, ІСиїв-1, вул. Грушезсьі:ого,4.

З днеертаціао можна ознайомитись у бібліотеці Іисттуту української мови НАН України (01001, Клїв-1, вул. Грушевського,4)

Автореферат розісланий 24 грудня 1999 року Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради /*, —- ' Г.ІЛиса

1 ■ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Порівняння як загальнонауковий прийоме вивчення явиш, дійсності, як пізнавальна операція ле;кить в основі будь-якого судження. У лінгвістці допускається не лише «генетичне», але й «аналогічне» зіставлення,~ порівнюються однорідні авшца і в мовах неспоріднених. Виходячи з цієї теоретичної передумови, можна зробити висновок про те, що методу псріїїішіьншо аналізу підлягають зовсім протилежні, такі, що мають великі генетичні й типологічні розбіжності, мови - абхазька і російська. Перша стоїть осібно і не мас ніякої нодібносіі з відомими індоєвропейськими мовами, друга репрезентує слов’янську гілку і;; лор?ропгйської сім’ї моа

Граматична будова ябх.ііо-аднїьісих мов була і залишається нредмеїо.и ди-слідаеши багатьох учених. Важливо при цьому згадати, що специфічність граматичної будови західнокавказьких мо» лбу»*«?-ет:з cr:cpwti-iw «ішмілжмпгч-ніі і Ці мови сл_П..;;;.і ри>ьш&ом

слииоімшн в системі імен і належать до аглютинативного мовного типу з сильно розвинутою тенденцією до префіксальної будови; надзвичайно багата морфологічна структура дієслівних словоформ дозволяє відносити цю групу мов до полісинтетичних. Іменник і дієслово виконують основну словозмінну функцію: всі елементи іменної і дієслівної словозміни виявляють риси, характерні для ергативної системи.

Прн порівнянні цих двох моз за основу було взято абхазьку мову з різних причин: по-перше, вона репрезентує одну із споріднених гілок- зйу.іднскавкгп:.-;™: мг.о і залишається малозняченоіо; г.о-друге, дослідження цій мови не втрачає актуальності й сьогодні хоча б тому, що багато мовознавців у свій час нада ради великого значення даним аналізовано'! мови у вирішенні ішіань лк 'uciiw пого, ¡ак і загального мовозназетвз; по-третє, вибір цієї мові; ше раз нідіїп-р д?:уе і виправдовує головну тезу компаративістики, або коптрасіивної ліш инли-кн, згідно з яким еталоном або зразком типологічного порівняння вис ¡упас рідна мова

Актуальність обраної тгмк пояснюється посиленим ішерс-і м до порівнрлмга-зіставного вивчення мок, що особливо спостериаєтьсл и осіаіші роки. Суттєиїм залишається й те, що в каш час висунення малодослідженнх мов на передній план вйвчення їх зв’»-«™ та стссуигаз з іншими иу.іь;\;¡и па сі о годні иабусас ггклигого значіння. Повага до національних оссш;мв...::‘.;'і і і.» розуміння зміцнює ззцікаплсністі- одного народу' а іншому. Тема має принципово наукове значення з ряду причин. Перш за все, робиться, можливо, перша спроба зіставити факти абхазької і російської мов (на матеріалі граматичних категорій), НаСКІЛЬКМ ВІДОМО, ПОДІбиу ДОСЛІДНИЦЬКУ роботу НЄ ЗПІЙетппя»

Кандидатська дисертація г частиною иаукшіо-досділі'ої робиш 1 нікагнвіїо-функціональні і прагматичні аспекти опису моннл, яка вш.онуї-.хіас-па кафедрі лінгвістичної підготовки іноземній Дніпропетропсі і.»н о університету під реєстраційним номером MS6.

Предмет дослідження. Для порівняльно-зіставного аналізу граматичних характеристик іменника в російській та абхазькій мовах за основу були взяті граматичні категорії роду, числа, відмінка першого класу, числа, відмінка другого. '

Мета роботи - виявити в аналізованих мовах універсальний характер граматичних категорій іменника. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1) порівняти і зіставите словозмінну систему іменника в російській і абхазькій мовах;

2) показати, як співвідносяться граматичні категорії роду в російській мові та класу в абхазькій мові;

3) проаналізувати функціональні особливості класифікуючої категорії числа в російській і абхазькій мовах;

4) дати характеристику відмінкової системи російської мови з урахуванням Г/ парадигматичних і синтагматичних властивостей;

5) описати способи вираження відмінкових функцій в абхазькій мові.

З методологічного боку ця робота спирається на принцип про мову як найважливіший засіб людського спілкування, на обумовленість мови історичним розвитком суспільства і єдііість та цілісність її функціонування.

Матеріал дисертаційної робота. Основним джерелом фактичного матеріалу є художня література, перекладена як з однієї, так і з іншої мови, лексикографічні праці, періодика, підручники, навчальні посібники з абхазо-адизьких мов. За методико» суцільної і несуцільної вибірки добиралися приклади як з книжкового, літературного, так і розмовного моалсішя.

Наукова новизна робота полягає в тому, що в пій вперше дасться порівня-льио-зіставний опис граматичної системи .іменника в російській і абхазькій мовах. Мало вивчена словозмінна система іменника в абхазькій мові в цій роботі зіставляється з відмінкового системою російської мови. Таким чином, ставиться під сумнів традиційний погляд в абхазознавстві, згідно з яким словозмінна система іменника не може бути представлена через її відсутність. Порівнюючи і зіставляючи такі різносистемні мови, якими є російська й абхазька, встановили, що:

* словозмінна система абхазької мови на відміну від відмінкової системи російської мови характеризується специфічними рисами, притаманними лише абхазо-адизькому мовному середовищу;

* своєрідна система поєднання дієслівних та іменних парадигм формує дериваційні компоненти (післяйменники, локативні преверби, форманти особи), які виражають на синтагматичному рівні відношення до словоформ, словосполучень та речень;

* означення/неозначення - категоріальна форма імені в російській мові реалізується на синтагматичному рівні, а в абхазькій мові - за допомогою артиклів;

з

* екстралінгвістичні фактори, інтерференція, територіальна близькість захі-днокавказьких і російської мов сприяли тому, що в системі абхазької іменної парадигми були виявлені форми: означений (рос. определенньїй), орудний, позбавлення (лишения), ергатив та перегворювальнші (превратительньїй), які відсутні в декяшаційнін термінології російської мови, але мають співвідношення з називним, родевим, давальним, орудним, місцевим відмінками останньої;

* граматична категорія роду в російській мові внаслідок класифікуючих ха-

рактеристик може виступати аналогом граматичної категорії класу в абхазькій мові; .

* категорія числа в російській мові з урахуванням її синтагматичних властивостей може так само, як і дана категорія в абхазькії! мові, бути класифікуючою.

Автор уперше зіставляє факти абхазької і російської мов, комплексно порівнює іменники, розглядає в зіставному плані такі особливості-

•* спіямдкєгєїтісПі з пргдметами, ашщами, процесами;

* відмінність лексико-граматичних розрядів (конкретні -абстрактні - збірні);

* спільне й відмінне в роді, числі, відмінку; •

* спільне й відмінне у парадигматнці та синтагматиці іменників.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що ряд положень, які виносяться на захист, можуть бути відправним пунктом у подальших дослідженнях із абхазознавства. Виникає безліч питань, на які ще треба відповісти. Серед них головними залишаються проблема синтаксису, станових суб’єктио-об’сктішх БІдяотпот». взаємозв’язок і недиференційованість імені та діп-лова, функції відмінка і відмінкових значень. Усі ці названі проблеми посядуть спог особливе місце в майбутніх працях з контрастивної лінгвістики.

Практичне шачпиі'.: .дисертації. Ряд розглянутих положень матої прані можуть принесім практичну користь в опануванні російською- моь'чо абхазами, з тако-к познайомити носіїв російської та української мов з особливостями граматичної будови абхазької мови, знання про яку сприятимуть зближенню західнокапказького та слов’янського мовинх світів. Дисертація може бути також використана у роботі зі студентами-іноземцями. Враховуючи особливості граматичної будоЕн рідної мови студенііа, знаючи про наявні або відсутні в ній категорії, викладач-практик зможе попередити помилки учнів, спет”ш>'?!гі мячито штерфсреицісю.

Апробацій робити За матеріалами роботи були зроблені доповіді па Міжнародній науково-методичній конференції (Дніпропетровськ, 1995), Першій Міжнародній науковій конференції «Наука і освіта - 98» (Дніпропетровськ -Одеса - Кривий Ріг - Київ - Харків - Диіпродзсржинськ, 1998), V Міжнаоодній

пауково-прашичніГі конференції «Франція та Україна: науково-практичний лоск ід у контексті діалогу національних культур» (Дніпропетровськ, 1998), підсумковій науковій конференції професорсько-пиісладанького складу (ДДУ, 1907),

Міжвуз|вській науково-практичній конференції "Актуальні питання навчання іноземних студентів" (Дніпропетровськ, 1999).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в шести статтях і двох збірниках тез конференцій. .

Структура дисертації. Дисертація складається із вступної частини, трьох розділів та висновків. Джерела фактичного матеріалу та література, шо використовувалася, наводяться у бібліоірафії. Дисертація містить 8 таблиць, які відтворюють результати проведеного дослідження. Загальний обсяг роботи 188 сторінок. Список використаної літератури нараховує 300 джерел.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення. Сформульовані мета і завданім роботи, основні положення, що виносяться на захист. Визначені роль і місце порівняльного аналізу різносистемних мов, якими є російська і абхазька.

Порівняльне, або конграстивне, вивчення названих мов може носити за-гальносистемний характер. Метод контрастивного дослідження d цій дисертації використаний з подвійною метою: по-перше, для виявлення мовних універсалій, по-друге, для «добуваній історичних відомостей». Предметом останнього, як відомо, служить лінгвістична спорідненість, і тому розглядати загальномовознавчі проблеми абхазької мови відірвано від блнзько-споріднених адгаьких мов неможливо. Тим більше, що граматична основа названої мови ні в кавказознавстві, ні в абхазознавстві не одержала достатньо повного висвітлення.

Вивченню граматичних категорій і їх функціональних характеристик у лінгвістичній літературі відводиться чимало місця, але особливо в осташіі роки вчені схильні розглядати ці категорії з урахуванням їх синтагматичних властивостей. Вирішити проблему граматичної будови абхазької мови без залучення синтаксису неможливо, тому аналіз функціональні«; особливостей граматичних категорій був проведений як на парадигматичному, так і на синтагматичному рівнях '

Особливий інтерес як у русистів, так і в кавказознавців викликає категорія відмінка. До цього часу не втратила своєї актуальності проблема цієї категорії і в абхазознавстві, оскільки словозмінна система аналізованої мови сфокусувала всі рівні, які, як відомо, досліджені недостатньою мірою.

У першому розділі «Мовна унікальність іменника як основа для повної характеристики відмінкової системи в російській мові» розглядаються лексико-граматичні характеристики цієї частішії мови, проводиться аналіз граматичної категорії роду в російській мові, вивчається функціональна специфіка категорії числа, трактується концепція відмінка, розглядаються функція відмінкових значень у русистиці, дається аналіз системи відмінювання в російській мові.

Іменна словозміна в російській мові не одержить вичерпного аналізу ні з позиції типів відмін, ні з точки зору морфонології, морфологічна категорія роду

також не може послідовно вирішити цю проблему. Відмінкова система взагалі, російська зокрема, не може бути детально досліджена, якщо при аналізі не звернутися до її синтагматичних властивостей. Основою таких досліджень може бути текстова теорія. ■

Перепила 'семантична фушщія^відмінкл не може оутн визначена в межах одного речення, попа виявляється в мінімальній системі перифраз або у трансформації. Трансформовані речення типу 1. «Марья Ивановна пригласила родителей Саши в школу» та 2. «Родители Сайт пииииіи в школу к Марье Ивановне» - це синтаксично складні утворення, які складаються із спільного денотата, але з різною сигшфікативною функцією. Структури типу 1. «Родители Сайт быт приглашены в и/колу Марьей Ивановной»; 2. «Родители Саши, которых Марья Ивановна пригласила а школу»; 3. «Приглашённые Марьей Ивановной родители Саши пришли в школу»; 4. «Родители Саши, приглаи1ённые Марьей Ивановной, і&ииим ¿і школу» £шши>»хь різні граматичні функції, на попелінку млмінковоі іщзздііг:.кі о цих цснструицях впливають активний і пасивний стан.

У системі перифраз типу 1. «Рубить лёд»: 2. «Рубится лёд»: 3. «Атомоход рубит лёд» називний відмінок визначається через дієслівні форми, а суб’єкти одержують семантичну характеристику за ознаками: активність/неактивність, істота/неістота. Називний відмінок у російській мові виражає відношення до: а) активного живого суб’єкта {агенс) - «Девушка пела в церковном хоре»; б) неактивного неживого суб’єкта (пацієнс) — «Сорванные ветром листья лежали на земле»; в) активного неживого суб’єкта (інструмеиталіс) - «Огонь охватил есе зтажи»; г) неактивного живого суб’єкта (пацієнс) - «.4:тср сдохпссснпо читает свои стихи» - «Присутствующие, затаив дыхание, слушают чтение автором сеоих стихов».

Знахідний відмінок визнається неактивним живим суб’єктом (фацісисом) -«Экзаменатор слушает абитуриента». Родовий відмінок в аналізованій системі утворює трансформації типу 1. «ОіЬииео встретил» - наз. о., агенс; 2. «Офи-, пера сстретили» - зн. в., фацієнс; 3. «Встреча оАииепп».

Синтагматичний аналіз відмінкової системи може стати відправним пунктом у дослідженні категорії означеність/неозначеність. Поведінка, зокрема, родового відмінка в системі перифраз типу «Ранение солдата>> ще раз підтверджує думку про універсальність цієї категорії, яка здатна на синтагматичному рівні виражати відмінкові відношення. Безперечним дня нас с той факт, що родовий відмінок, як зрештою і знахідній, тісно пов’язаний з вищеназваною категорією. Означеність/неозначеність як категорія в ряді індоєвропейських мов, зокрема в німецькій, французькій і деяких кавказьких, в таких, як абхазо-адизькі, виконує функцію відмітав.

Дааачьчнії нідчічеч предстаялений нмктнпнгтм гггипии суб'єктом (фзцісн-сом), активним живим суб’єктом (агенсом) з називному відмінку і неактивним неживим суб’єктом (паціснсом) у знахідному відмінку - «Марші прислала детям подарт». Орудний - це відмінок активного неживого суб’єкта (інструмеи-тачіса), який поєднується з активним жипим суб'єктом (агенсом) і ніжіішним

неживим суб’єктом (пацієнсом) у знахідному відмінку - «Художник рисует картину масляными красками».

Місцевий відмінок, який завжди поєднуєтеся з прийменником, утворює особливу групу своїх форм. Форми місцевого відмінка у відношенні до іншої словоформи виражають реляцію незалежності - «Убрать о квартире - Уборка с квартире. Відношення, які складаються в синтагмі між даними формами, можуть мати характер: а) двосторонньої залежності - «Свернуть с дороги»: б) односторонньої залежності - «Въезд в город», але «Прибытие в город»', в) двосторонньої незалежності - «Жить на этой земле»: «Приехать на эту землю».

Прийменник і відмінок мають спільну природу - реляційну, вони на синтагматичному рівні виражають відмінкові відношення.

Іменники, які, будучи одним з найпоширеніших компонентів у процесі спілкування, вбирають в себе досїггь широкий клас слів, що мають предметне значення, виконують у реченні функцію підмета і дидаткз.

У другому розділі «Іменник е абхазькій мові» основний акцент ставиться на тому, що відмінок є універсальною категорією і може бути наявною у граматичній структурі будь-якої мови.

Словозмінна система абхазької мови маг відмінний від словозмінної системи східнослов’янських мов характер. Афіксальні морфеми, які несуть семантичні та синтагматичні елементи значень, виражають не реляціГші відношення до словоформ та всієї системи їхніх форм як у флектуючих мовах, а деріваційні. Тому в айхазозиавстві звичайно мова йде не про словозміну (у широкому сенсі цього поняття), а про словотворення,- оскільки саме до словотвірної системи залучені як іменна (іменник, прикметник, приймеїшкк, числівник, займенник), так і дієслівна парадигми, в яких сформувалася "глибинна" відмінкова система; де післяложні афікси, локативні прсперби та класові форманти виражають на синтагматичному рівні відиошення до слів, словосполучень та синтаксичних конструкцій.

У західнокавказьких мовах, і зокрема в абхазькій, система словозміни розвинута досить слабо: в імскішків немає яскраво вираженої категорії відмінювання. система відмінювання іменника в абхазькій мові може бути представлена в таких формах: означеності - a-хучы «дитина»; неозначеності - хучык «якась дитина»; післяймешшковій, або орудній - схучлы-ла «мот дитиною»; позбавлення - схучлы-да «без моєТ дитини», перетворюваності - дхучхаиїт нперетворитися на дитину або стати дитиною».

Відсутність категорії відмінкової словозміни компенсується в абхазькій мові, по-перше, післяймешшками, по-друге, дієслівними префіксами локативно! семантики, по-третє, займенниковими префіксами.

До словозмінних дієслівних префіксів належать особові займенникові префікси, які становлять основу дієслівних форм - с-ыпоит «я стрибаю» (перша особа однини) від опара «стрибати». Особові дієслівні префікси, локативні преверби вживаються для вираження часу, способу, напряму дії, заперечення. Складаючи систему словозміни, ці афікси створюють структуру реченій, вста-

новлюють граматичний (синтаксичний) зв’язок слів у реченні, вказують на особу, число, клас, виражають відмінкові відношення.

Іменник в абхазькій мові називає конкретні'предмети, абстрактні поняття, але на відміну від другої, має такі граматичні категорії, як число, присвійність, спільність, означеність/неозначеність, граматичний клас, які тіе відомі слов’янським мовам і, зокрема, російській. Граматичний клас в абхазькій мові формується в особових показниках, які виражені лексико-граматичним розрядом «жи-ва/иежігеа природа», а відношення, які визначаються цими розрядами, передані все тими ж класно-особовими афіксами, в яких також сильно розвинута система узгодження.

Категорія числа в абхазькій мові є класифікуючою: морфеми, що передають її значення, співвідносяться зі словоформами не однієї, а різних лексем.

В абхазькій мові парадигматичний аспект аналізованої категорії не може дати повної хяпяктрписттгеи яексемм без ург.хувашш її синтагматичних властивостей: іменник у цій мом вимагає свого поясненім як на парадигматичному, так і на синтагматичному- рівнях. Агуреэа и-а-хзааз «горе, яке спіткало нас» -«іменник в ергативі + дієслово» несуть повну інформацію про особу, число, клас, які виконують основну роль у системі поєднування іменника і без яких критерій «обов’язковість» і «регулярність» не вирішить ніяких проблем. (Пор., рос. две парикмахерские, три шашлычные, золото, тряпье, які також позбавлені цього критерію).

Третій розділ "Порівняльно-зіставне вивчення словозмінно! системи в російській та абхазькій магах".

Незважаючи на існуючі відмінності в названих мовах, можна виявити і спільні рис» в граматичних категоріях, що розглядаються. І в усному, і в писемному мовленні цих мов використовуємо такі лексико-граматичні розряди (див табл.1). .

Збірні іменники на основі своїх лексико-граматичних критеріїв у сучасній ■■ російській мові проявляються по-різному; в абхазькій мові названий розряд слів не несе відомої ознаки збірності. Дані слова просто прилягають до конкретних іменників, у яких є корелятивні форми однинн/множиші (ачар - ачарацза «молодь»).

Словотвірний критерій, покладений в основу виділення збірних іменників,

виправдовує себе і з російській, і з абхазькі* мовах (Пор : рос. моншиесіта, кедровник, зверьё, аспирантура і збхаз. алтра - «у віяьшанику», алптра - «у коріннику»).

Яскраво вираженим афіксом збірності в абхазькій мові можна вважати не тільки -аа, але й -т, в якому наявний номінативний елемент «місце», пін також оформлює ще й місцевий відмінок.

Категорія істоіп/нгістотн тісно взаємодіє з категоріями роду і особи. Типологічний аналіз порівнюваних мои свідчить про те, що мови ябхал.м ч абалін-смсз не включені я цю категорію, але в них назви тварин чиуж>іот».ся до меж ■осоОп. Класно-особові афікси, які оформлюють клас людини, відринхкчьси ві;і

афіксів, які означають клас живої природи (тваринний світ). Пор.: аусзьі д-ху-цуент «людина думає» (клас людини) - ацгу и - афеит «кішка з’їла» (клас живої природц). Іменники в названих мовах не розрізняють істоту/неістоту, в них вони можуть бути охарактеризовані, по-перше, наявністю номінативного елемента, який визначається семантичною ознакою «жива/нежива природа», подруге, граматична категорія класу в даних мовах, як і розглянута категорія в російській. мові, має синтаксичний елемент значення. Не викликає сумніву й те, що категорія особи в мові виникла раніше категорії істоти/неістоти хоча б тому, що перша несе в собі граматичну інформацію про словоформу і є основним синтаксичним компонентом, який виконує поєдцувальну функцію між іменем і дієсловом. :

. Таблиця 1

Лексико-граматичні розряди імсшшків у російській та абхазькій мовах

Лексико-граматичні розряди Російська мова Абхазька мова

Власні Кавказ, Карпаты, «Украйна» (кінотеатр), <3а рулем» (журнал), «Тропшсанка» ’ (кінофільм), «Маленький прішц» і под. ' • Урыстэыла (Росія), Украип-тэыла (Україна), «Апсны» (кінотеатр «Абхазія»), «Ахуч-куа рдунеи» (журнал «Детский мир»), «Ас ду» (роман А.Гогуа «Великий сніг»), «А-пхэыс лыпату» (рошн А.Па-паскір «Жіноча честь»)

Загальні (конкретні) або конкретно-предметні Тетрадь, ручка, двери, книга, дом, улица, магазин і под. Ашхуа(човен),амч (клен), айны (дім), ацые (гнах), ач-кун (хлопчик), апхэьпба (жінка), ахакьнм (лікар)

Речовинні Нефть, сливки, масло, мед, чан, молоко, чугун, сталь і под. • Аиха (залізо), ахьы (золото), атзтьш (гитов), ашьахар (цукор), ахш (молоко), ахача (сир)

Абстрактні . Злоба, ненависть, смех, шутка, возш, крик, горе, испуг, всплеск, ужас, шум, страсть, любовь, восторг і под Аныхуара (ходьба), абжьы (голос), абзнабара (любов),арыихара (нещастя), ачымазара (хвороба), оюы-мыгра (ненависть)

Збірні Студенчество, братство, юношество, монархия, аристократій, дворянство, зверье, комсомолия, пионерия І ПОД Ахра (монархія), тауадра (дворянство, шляхта), аамыс-та (аристократія),- абгьра (листя), влтра (вільшаних), аш> ттра (квітник), ажьтра (корт-ник) і под.

Щоб визнати наявність морфологічного класу в російській мові, необхідні такі умови: присутність у словоформах іменника морфологічного роду (-а, -я -

жін. рід; -о, -е - сер. рід; нульова флексія - чол. рід) та категорії істоти/иеістоти, яка є константою для іменних форм.

Для сучасної російсько! мови ці два факти є безперечними: категорія роду виявляє себе не тільки в граматичних формах одного и того :х слова, але ґі у співвідношенні різних слів з усією системою їх форм. Зв’язок між цією, категорією і зовнішнім виглядом іменників ймовірних: не завжди рід тієї чи іншої словоформи іменників відображається в структурі його парадигм. Словотвірний критерій у словах типу трусость - ж.p., стукач - ч.р., усульничестго - с.р.; .ryds-жниип - ж.р. може вирішити проблему роду, але він є недостатні»! і не здатним бути послідовним у словоформах срач, задира, агроном і под. Виявляється, що для впзиачсіпія родової приналежності номінативний елемент матиме половинчастий характер, якщо для аналізу синтаксичних конструкцій типу агроном Петрова не залучити синтагматичний аспект.

Граматична категорія роду одержить свої характеристики тоді, коли олиа-мірою будуть гітгсрттстзпі і перазлппшгші (іісрфсдоіічішїі клас), і синтагматичні особливості словоформ.

Граматичний клас - поняття ширше, ніж морфологічний рід. Вибір форм узгоджуваних слів (прикметника, дієприкметника, займенника тощо) в російській мові визначається не тільки родом, але й категорією істоти/неістоти Отого несносного старикашку не стоит брать со внимание - чол. рід, назва істота та Несносный ветер пробрал до костей - чол. рід, назва неістоти). Названий клас в абхазькій і абазинській мовах, як і морфологічний клас в російській мові, увібрав у себе узгоджувальну систему, до якої увійшли; а) морфологічний рід і б) категорія Ісшіи/ікіешш. Перший в айхззї.кШ ї гбятопемпй мозях таявллється ? класно-осоСових афіксах, а друга категорія виражена лексико-семлнтичною ознакою «жива/нежива природа» (Пор.: рос. городишко - чол. і сер. морф, рід, них. алсьякуа «зайці» - юь жив. пр., множ.; аезпкуа «будинки» - кл. мпож.; аз-цабіра «дівчата» - кл. людей, множ. .

Граматичні категорії роду і класу я аналізованих мовах взаємопов’язані: перша бере свій початок у другій, і разом вони здатні виразити в свідомості людського колективу категоріальні властивості предметів навколишньої діяльності. Граматичний рід і клас - це морфосіштакснчні категорії, які повніше виявляють свої властивості в синтаксичних структурах. Рід у російській мові розкриває свій потенціал у різних деклінаційнпх системах, оскільки маркується він у парадигмі словозміни. Клас же в абхазькій мові утворюється шляхом поєднання и системі іменних форм і кЛасно-дієсліпного дієвідмінювання.

Категорія числа з російській та абхазькій мовах- зоссредттла в собі граматичні й лексшсо-семаїтпші особливості іменників, має елемеїгги - номінативний (одиничність/множинність) і сшітаксичіпш, які виявляються на узгоджу-иальному рівні іменника з прикметником, займенником, дієсловом тещо (глубокая река - глубокие реки, рака начинается - реки начинаются, разлившаяся рака - разлившиеся реки; она - река, они - реки і т.д.).

Синтаксичний елемент, який є обов’язковим складником цієї категорії, допоміг у виявленні категорії істоти/неістоти в структурі типу «К сожалению, продолжается напористая игра в одни ворота и без того запуганного и обездоленного квартиросъёмщика». Зіставний аналіз показав, що, дійсно, категорія числа, яка, несе в собі і номінативний, і синтаксичний елементи значення, здатна реалізувати означеність/неозначеність. Сама суть названої категорії в російській мові виражена у відмінках: називному, родовому і знахідному, в абхазькій мові - в натетиві та ергативі. Означеність у конкретно-предметних іменників у російській мові виявляється в називному і знахідному відмінках множини; в абхазькій мові у даного розряду слів означеність реалізується в датетиві або ергативі однини, неозначеність - в патетиві або ергативі множини (див.табл.2). У слів групи singularia tantum у російській мові означеність оформлюється називним і знахідним відмінками, а в слів pluraüa tantum - родовим відмінком. Абхазька мова не розрізняє цю ірулу слів; слова типу ножницы вказують або на однину, або на множину (див. табл.З). .

Таблиця 2

Вираження семантичної ознаки означеність/ііеозначеііість ____________. в російській та абхазькій мова»__________________________

Російська мова Абхазька мова

однина і кножина означ. неознач. однина і множина означ. неознач.

стол. СТОЛЫ стол столи . аишэа - аишэакуа ¿ишэа аишэак

хвост - хвосты хвост . хвосты ацыхуа- auuxvaKva ацыхуа цыхуак

головач- голо в ьі голова головы ахы- axKva ахы . ХЫ£

старик- старики старик старики алыгажэ- алыгажэша ¿лыгажэ лыгажэж

Таблиця З

Наявність ознаки означеність/неозначеність у слів груші

Російська мова * Абхазька мова ’

Singularia tantum Pluralia tantum однина і множина означ. неознач.

означ. неознач означ. неознач.

вино вина асэы- асэкуй ft-СЭЫ СЗЫ*£

серебро серебра аразьш- аоазынкуа S-разын разын-ü

трдльс тряпья акужэмыжэ вкужэ- МЫЖЭКУа й-куж> МЫЖЗ . кужз- мыж>ь

перила ' перил амардуан- амар-дуашсуа й-марду-ан мардуан-g

Число як універсальна категорія в словозмінній і словотвірній системі абхазької мови, без сумніву, виступає класифікуючою категорією. Такою вола може бути і в російській мові, якщо врахувати ті аналітичні тенденції, які спостерігаються останнім часом в граматичній системі цієї мови, але, віддаючи перевагу традиційному розумінню цієї категорії ж слосозлгітюГ, зуийшшося на цьому погляді, тим більше, що більшість конкретно-предметних іменників російської мови мають словозмінну категорію .числа. . . .

Систему як абхазьких, так і російських відмінків неможливо визначити п рамках традиційних шести відмінків. У російській мові ця категорія розкриває свої можливості на рівні внугрішньопарадигмзтичного проти ставлення, щ ¡абхазькій мові вона ¡шражзє синтагматичні відношення.

У виділенні ¡юаих відмінкових форм велика роль належить таким відношенням, які встановлюються мі;:с предметом і його станом. Невідповідність відмінкових фопи п jmsk? тазу ~ 1 ¿Зйхь^иыь в земм

ийк&МсМШЇ, «Причалить, иуяп, <чм«т»« • «ff- ZCZT.',2'j ІІЦ рІЗіШЙ

стан предмета. На синтагматичному різні виявляються такі відмінкові форми, як лічнльшій (счётный), очікувальний (ждателыгай), перетворювальний (превратн-тельиый). І в російській, і в абхазькій мовах перетворювальні формп, які обов’язково поєднуються з дієсловами, иесугь у собі семантичний елемент «перетворитися». (Пор.: рос. выйти о игроки', абх. дьшат-хеит «ein. вона (іаас. люд.) перетворився (лася) на змію, зробився (пася) зміаоя).

Очікувальні форми в структурі російської мови, як і означеність/неозначеність я сбхгпш’Я, пнржтаоть Eic.ninxsi еіпшшсішя. Тлкі ,!.пг,ми а мої-.: ;:{;сргг;тт:с' rs системі - ‘іаз'.шниїї, роде:::;;, зпахідппл; у сф'.ру цій зхсдіііі дігс.ето з:сдг.тъ і похідні иід нього, л іиші дісскозз ікну w-.acci-сст?у:<о>тся і под. Названі форми рзплізу ючъ ;<а сп-ггагмгпнчн.':'-”' ріши озпачгпістіУнгсзпслсим-д. {Жду ео^.-ащстіч іу'’>‘дп - род. siSM. : Жду ппг-іі -зп.п.). Озі:ат;г::ісгй«'іігозначенісі* не :ге яргігпа російського '.¡осою, а, мавпа:::::, цл г.:о;а збереглз її, і вона функціонує як відчішова.

Місцїг.ій відмінок з російській мозі представлений у сгру,-лурі inciwof слолоз.чіїш і його функціональні х?р?стср:істп:сі гролзлясться в спнггкси-ашл конструкцій; типу «Я доме сс" л;щ;;:а спали',), а г-Сглгьхій v.oa; а подібних структурах при наявності семантичного елементу «місцеперебування» також реалізується міслетіий ЯІІТМІНО». ■

І?гпсмодііо мозких фактів ;.:о>:.з:а полонити як мовною інтерференціао, гак і їс;'.!гср.;:іл: пик) бдизікістю. Таму püccxspirsciias sesua гідпоаіднісів у ряді від-

• мінхозих форм (див. табл.4). . .

Післяйменникп так само, як і приймегапш!, пов’язані живими словотвірними відношеннями із повнозначними частгатш мови, випажатть піпмшігппі фуіпоіії лк на ріалі скік, а'г.тогполу'ссиь, так і ргчеиь, ішділяіоться на ос»огі сшпаксппшїх елгмеміз ачачс'іпя. Післяйменннки млють відповідності з російськими прийменниками (лі,п. табя. 5). ‘

\

. Таблиця 4

Відмінкові форми в російській та абхазькій мовах

Від- миті і назив- ний Російська мова Від- міяш Абхазька мова •'

Рід Клас

чол. р. жш. р. сер. р. КЛ. чол. кл. жш. кл. жшг. природи кл. речей

студент коза поле означений - рус. арцасэ «учи- тель» атыпха <<девушка» * амшэ «мед- ведь» алаба «палка»

родовий студен- та козы поля позбавлення - рус. ардасэ; да «без учителя» атыпха- № «без девушки» амшэ-дз «без . медведя» алаба*дз «без палки»

даваль- ний студен- ту козе ПОЛЮ дайаль- ннн- рус. арцасэ- ЁШ«К нему учите- лю» атыпха-лахь «к ней девушке» амшэахь «к медведю» алабахи «к палке»

знахід- ний студен- та козу поле ергатив -рус. арцасэ «учите- ля» атыпха «девуш- ку» амшэ «мед- ведя» алаба «палку»

орудний студен- том козой полем орудний -рус. арцасэ-илд «им учителем» ашгка- льита «его девуш- кой» амшэ-ала «им медведем» алабада «ей палкой»

місце- вий (пред П.) місцев. (месг^ НЬІЙ) осту- ' денге о козе в козу (выстрелить) о поле в поле (собирать) місце- вий амшэ-Iра «вбер- ' логе» алаба-зра «В футляре для палки» .

пере- творю- кальний в студенты (пробиться) пере- творю- вальний - рус. д-рцасэ -хсиу «он (она) стал(а) учите- лем» д-тып- ха-хеет «стала девуш- кой» ц-ишэ хетт «он (она, оно) стал (а, о) медведем» Н-лаба хеит «он (она, оно) стал(а,о) палкой»

. - Таблиця 5

Порівняльна характеристика приймешпіків в російській

та післяйменннкія в абхазькій мовах .

Російська мова Абхазька мсез

Псрвкіїі гпслчГімгішіжи

5п (безо); громе гіХатрл-лз кбгз гроігли», ссетаи-лі «5сз ного друга»; аттккуарм-лч «урім речїіг»

*гттт,_гт.і(гцоз'гп,т «удг.орі», яннстіггута-ктт «в інституті»

дія, об, о, про пчм (апппзр-пзн «для крясії», нрмрц-гам «для переправи рікігч, атсьт-гпн «про долго»

пп, от гт-ггтз (:ту.. .трй рттплгтзз «зо сусідів», сзхеіпч лкш пгг?» «від ссстрії»

х(їго) гхь (азьі-яхь «до річки», абн:>'п> «до лісу»

па гті<гдп.мл-я'П| «па землі»; аіібзшіра-аігч «на війні»

Л (м\ V 1 1 • 1 га-за, через ЛііиПКШ» - ді (амптгогьа ацмхуалз «через погану погоду»)

Здійснене порівняльно-зіставне дослідження словозмінної системи російської й абхазької мов дозволило зробити такі загальні висновки:

1. Словозмінна система як універсальна граматична категорія виступає базовим компонентом будь-якої мови.

2. Проблему відмінкових функцій слід шукати не тільки в їх парадигматич-

них, але й синтагматичних характеристиках. Як з’ясувалося, оститі гнкоігуїоть .-.уттгг.у п.-,тг~ у иерзяпиих фунтліНі ч» прямого, пк і гід-

чітгіп.

З О^іачеиістг./нсочиякпіість - к-пт^гґ'рі", <»»••» повинна р'пгяч.’гтес« нг-..:.г.і.г,г-.г,„,,іпчу. тпк і сшгиггчатп’чшглу ріт’.мпх, Сичтагчпти.пірЧ під''іл ,"?п ».„•,Сг.;п:г;і. 2;«2и.пі:ти нглгзну ;.т.тсгорі:п те Ц чк мпрі1>оііого-еччг,*'С!!”!:у. гиді-»снпрі і "рчіпапіг.і’ого. і стгтксичіїого спеченії* значені"».

л Гг, і.«.1т.рг,г:! категорії кл?су п абхазькій молі »?от»:е яистши янп.тогоч гр'-мзіп»-пої категорії роду в російській мові. Перша, як і лруга, мас тяччщіап ‘іі’сднупхіьчих можливостей, які найчіткіше резлічуготься на < интпгматнчпочу рівні. ' .

Основні положення ппсептапії пілпбпя-яеміі п тяіту тЯтипі»»'

!. Система еточочзчсисшп я абхазском языке II Доклади Ме:тщуи?родноі1 кон'Ьереничч.—Днепропетровск: ДГУ, 1995.-C.4~5.

• 2. Функциональные характеристики предлогов в русском языке и послело-

гов з абхазском языке II Дослідження з мовознавства: 36. наук, праць / За ред.

В.О.Ґорішіщча.-Дніпропгтровськ: Навчальна книга, 1996.-Т.З.-С.15-19.

іКфяисснче категории опрегеленности/иеопределеиности ч русском н гб'.тлї’.-о» -лыках // Теория »» практика преподавгиия русского и украинского

\

языков иностранным студентам: Сб. науч. тр. / Под ред. Л.П.Столяровой.-Днепропетровск: ДГУ,1997.-С,4-6.

4. Категория падежа в абхазском языке (теоретический аспект) // Теория и практика преподавания русского и украинского языков иностранным студентам: Сб. науч. тр. / Под ред. Л.П.Столяровой.-Днепропетровск: ДГУ.1997. -

С.1-13.

5. Функциональная характеристика превратигельных форм в разных языковых системах // Франція та Україна, науково-практичний досвід у кон тексті діалогу національних культур: 36. наук, праць V Міжнар. конф.-Дніпропетровськ: Арг-Прес, 1998.-Т.1.-4.1.-С.7-10.

6. Комитативиые и социативные элементы в русском и абхазском языках // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство: 36. наук, праць / За ред. Л.П.Столярової.Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.- Вип.З.-С.ІЗ-Іб.

7. О соотношении классификационных категорий рода в русском языке и класса в абхазском языке (сравнительный аспект) // Матеріали Першої Міжнар. конф. «Наука і Освіта’98».-Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998.-Т.14.-С.598-599.

8. Функциональная специфика категории числа в русском и абхазском языках // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов: Материалы межвуз. науч.-практ. конф.-Днепропетровск: Наука и образование,1999-С.5.

Амічба Д.П. Словозмінна система іменника в російській і абхазькій мовах. - Рукопис.

Дисертація ііа здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство.-Інститут української мови НАН України, Київ,1999.

Дослідження присвячене проблемам порівняльно-зіставного вивчення словозмінної системи іменника російської і абхазької мов. На матеріалі перекладної художньої літератури, періодики, лексикографічних праць виявлені й проаналізовані граматичні характеристики іменника в російській та абхазькій мовах; визначені спільні й специфічні риси граматичних категорій (роду, числа, відмінка; класу); розглянуто універсальний характер названих категорій. Встановлено, що комплексне дослідження іменника і його морфолого-синтаксичшіх категорій можливе лише тоді, коли синтагматичний аспект цієї проблеми буде визнаний пріоритетним.

Ключові слова: порівняльно-зіставне вивчення, граматична характеристика, іменник, категорія, рід, число, відмінок, клас.

Амнчба Д.П. Словоизменительная система существительного в русс- '' ком и абхазском тыках.-Рукопись. . '

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических паук по специальности 10.02.15-общсе языкознание.-Инстшут украинскою языка НАН Украины, Киев,1999.

Исследование посвящено проблемам сравнительно-сопоставительного изучения словоизменительной системы существительного русского н абхазского языков. Специфичность грамматического строя западнокавказских языков обусловлена своеобразием соотношения словоизменения и словообразования. Язы- , т;т! данной группы'характеризуется слабым развитием словоизменения п системе имен » представляют агглютинативный тип с ярко выраженным префиксальным строем, Иш существительное и глагол выполняют основную словоизменительную функцию: все элементы именного и глагольного словоизменения обнаруживают черты, свойственные эргативной системе.

Для сравнительно-сопоставительного зтли?*» гр?ммзтн"еск!тх характерттс-тик имени существительного в русском и абхазском языках за основу были гля-; :л категории рода, числа, падежа первого и класса, числа, П2дс:::а - второго.

На материале переводной художественной литературы, периодической пе-посоони быямлёнм и иппяияпичипппоич в<тп>«мп«. irnicrcp:::: z русс;;с,\; « абхазском языках; определены общие и специфические черты указанных категорий, рассмотрен их универсальный характер.

Комплексное исследование имеют существительного и его морфолого-син-таксических категорий в русском и абхазском языках возможно лишь тогда, когда синтагмаппгескпй аспект дагагой проблемы будет признан приоритетным. Грамматический род в русском языке и класс а абхазском языке являют собой морфосинтакснческне категории, которые полисе проявляют свои способности В синтаксических кпнг/гпуктгаау. КйТеГСр!:" 'SOSZ " ГГ.’ССТ“.: — т.™ р-.'--рт.1л-,ег

погеппизл п рглличимх д*.“с.ч.чн:.цнс!ч;;г: <:кст?г.те:. та:; тгглс маркируете"' п г: :с сляг,ли 'с 1;п7т:т,т "атегорнм ? ;!G”mcvc,M ти:г гбрат.’атся па, '.лчетргм^'гп n cr.rгемс гл"п;н.мп''о гг.”7-

1Г1.

Сс.’.о’ЛЙ ПнТСрСХ г.мч-imct <.'ЛОпОЧ’»«СМ!!ТСЛ’'!ГГЛ CHCTCM3 СУТ!!аСТВИТ"Я! ПОГО. •о'Г'.'р..' лшообиа оСплру:-;лп. cc6i « структуре любого «гзмга. Пздс:ет»п." снеге• ян с:.-о!щснф''ров.гчп г,о*:руг себя :<с;; парадигматический, так и енптгг-

латнчсский урег.ки; абхазехал словоизменительная система' существительного сфокусировала также все языковые уровни, которые до сих пор исследованы в недостаточной степени. Сделан вывод, на осповашш которого можно судить о те-:, -77- cfp -~г,~аглг г, na«c:’3iciî системе абхазского язпкл тзкнх ферм, гот; определенный, орудный, лишения, зргатга п прегратптелытый, имеющие соот-¡яияаия именигельному, родительному, дательпому, творительному, предложному (местному) з русском, украинском и белорусском языках, вполне объяснимы зкстралннгвистическнмн факгерзг.т.

Категория ияслч п ергтоязченител^не?! т? слсгесбразсватслвной системе абхазского языка выступает классифицирующей. Морфемы, передающие ее значение, соотносятся не со словоформами 0,a.'j0iî лексемы, а с разными. Эта категория сосредоточила в себе как грамматические, так и лексико-семантические

особенности существительных, обладает номинативным и синтаксическим элементами значений, которые проявляются на сочетаемостном уровне.

Сравнительный анализ показал, что в рассматриваемых языках категория числа, несущая в себе вышеназванные элементы значений, способна реализовать определенность/неопределенность, суть которой выражена в падежах: нме-ш&елышП, родительный, вннителгный (русский язык), патетив либо эргатив (абхазский язык).

Учитывая аналитические тенденции русского языка, мы вправе говорить и о том, что категория числа также является классифицирующей, но отдавая предпочтение традиционному толкованию данной категории как словоизменительной, мы остановимся на этой точке зрения, тем более *по большинство русских конкретно-предметных существительных обладают словоизменительной категорией числа. _

Категория одушевленность/неодушевленность в русском языке не только выражает лексико-грамматические разряды существительных, но и является но- ' сителем синтаксического элемента значения, который раскрывает свои сочетае-мостные способности на синтагматическом уровне. Данная категория тесно связана с категорией рода. В абхазском языке аналогом последней может выступить лексико-грамматический разряд живая/неживая природа. Отношения, определяющие эти разряды, передаются классно-личными аффиксами, у которых сильно развита система согласования.

Ключевые слова: сравнительно-сопоставительное изучение, грамматическая характеристика, категории существительных, род, число, падеж, класс.

Amichba D.P. Word change system in the Russian and Abkhazian languages (comparative aspect).-Afattuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 10.02.15 - general linguistics.-The Ukrainian Language Institute, The Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 1999.

The thesis is devoted to the problems of comparative investigation of word change system in the Russian and Abkhazian languages. On the materials of bilingual fiction, periodical press, lexicographical textbooks grammatical characteristics of the noun in the Russian and Abkhazian languages are determined and analyzed, general and specific features of grammatical categories (gender, number, case, class) are defined, the universal character of the above mentioned categories is considered. It is determined that complex investigation of the noun and its morphological and syntactical categories (gender, number, case, class) is possible only when syntagmatic aspects of the problem is acknowledged as a priority.

Key words: comparative study, grammatical characteristics, noun, category, ' gender, number, case, class, {//¡л "