автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Словообразовательная семантика существительных- отадъективов современного украинского языка (проблема фразеологизации значений дериватов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словообразовательная семантика существительных- отадъективов современного украинского языка (проблема фразеологизации значений дериватов)"

РГБ ОД

_ ^ - Г' ХАРХIВСЬКИЙ ДЕРЖАВИНА УН IВЕРСИТЕТ

словотв1рна шшгшка 1шшик1в -в1дад'екпш1в сучасяоК укрлКнськоК моей (проблема йразишпзащ* значень дериват1в)

Спец1а11ьн1сть 10.02.01 - укра^нська мова

автореферат

дисертацП на здобуття наукового ступени глндвдата фх долог Мних наук

На правах рукопису

ПОНОМАРЕНКО

ВАЛЕНТИНА ДМИТРШНА

Харк1п - 1995

Робота виконана в Харк1вському державному ун!верситет1.

Науковий кер1вкин: кандидат ф!лолог1чних наук, доцент Муромцев 1.В.

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1лолог1чних наук, професор Лисиченко Д.А.

ПроЫдна установа: Дн1пропетровський державний

Захист в!дбудеться " 11" грчанл 199 6' р. о Ш годин1 на аас1данн! спец1ал1зовано1<' вчено'1 ради К 02.02.21 при Харк1вському державному ун1верситет1 за адресою: 310077, м.Харк1в-77, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.

3 дисертац!ею ыожна оанаиомитись у Центральн1й науков1й С1бл1отец1 Харк1вського державного ун1верситету.

Автореферат роаЮлано " "/..." (./чО-и хС/Л 199£_. р.

1сандидат ф1лолог1чних наук, доцент Нелюба А.М.

ун!верситет

Учений секретар спсц1ая1аовано1 вчено! ради доцент

На сучасному етап! вивчення словотворення спостер!гаемо перех1д в!д накопичення та анал1зу окремих факт!в до вивчення Их системних ав'язк1в у парадигматиц! та синтагматиц!, а такоас до досл!дження орган 1зацП певних п!дсистем у сло-вотворенн! 1 словотв1рно'1 системи в ц!лому.

Дисертац1я присвячена досл1дженню проблем словотв1рно! семантики в1дад'ектив!в сучасно! укра!нсько! мови. Семантика е нев1д'емною 1 основною частиною впорядкування процес!в словотворення. Бона передуе дериващ иному процесу 1 в той же час е його результатом. Досл1дження словотв1рно! семантики допоможе розкрити сутнЮть р!знор1вневих мовних явищ, а та-кож тих процес1в, що в1дбуваються на мели окремих р1вн!в.

Незвакаючи на те, що за останн1 десятир1ччя маемо 1н-тенсивне досл!дження словотвору з боку семантики (див. прац1 I.1.Ковалика, I.С.Улуханова, В.В.Лопат1на, Г.П.Циганенко, Н.Ф.Клименко, Л.0.Родн1но5, Р.С.Манучаряна, О.П.ермаково'1, В.В.Грещука, О.К.Везпояско та 1н. автор1в, на результата досл1дженъ яких ми спираемось у сво!й робот1), багато пи-тань, пов'язаних 1з проблемою словотв1рно1 семантики, зали-шаються дискус!йними 1 потребують глибокого й детального роэгляду.

Сутн1сть деривац1йного процесу а семантично! точки зору вводиться до так званого семантичного нарощення, бо б!ль-шЮть пох!дних сл1в семантично не б простою сумою значень тв1рних основ та форматов. Спец1альн1 досл1дження семантич-них нарощень у структур1 пох!дного слова, зокрема пох1дних в1дад'ектив1в, в украШстюЦ в1дсутн1, хоча цього питания торкалися Н.Ф.Клименко, В.В.Грешук, Л.М.Третевич, Л.О.РоднЬ на та 1н., а в рос!йському мовознавств1 - О.П.брмакова, О.С.Кубрякова, О.А.Земська, ЬГ.Милославський, ЬС.Улухачоа.

Актуалътсть пропоиовано! теми зумовлена, по-перие, не-обх1дн!стю уточнити деяк1 теоретичн1 аспект« словотв1рно! семантики, зокрема сутн1сть явища фрззеолог1чност1 семантики пох!дного слова, по-друге, потребою вид1лити й описати се-мантичн! нарощення у структур! пох!дних сл1в.

Основною метою 'роботи е анал!з вузлових питаяь слово-тв1рно! семантики мотивованих в!дад'ектив1в, що мають ви-х!д на формування фразеолог!чних нарощень у дериватах.

Поставлена мета визначила конкретн! эавдання досд1дкен-

ня:

1) виявити вс! в1дад'ективи,-як! е результатом мутац!й-но'1 транзитивацП прикметник!в у !менники;

2) установити семантико-словотв1рн! в!дношення м!ж членами словотв1рно1 пари (ад'ектив - субстантив) та визначити семантику мотивованого в1дад'ектива;

3) у результат! анал1зу та систематизацП деривац1йних семантико-структурних в1дношень, властивих в!дад'ективам су-часно! укра!нсько1 мови, уточнити меж1 1снуючих словотв1рних тип!в та видШти нов! словотв1рн1 типи вказаного класу по-х!дних;

4) розглянути словотв!рну спроможн!сть прикметникових основ у творенн! нетранспозиц!йних значень субстантив1в;

5) установити фразеолог!чн!сть семантики пох!дних в!д-ад'ектив1в та вичленувати семантичн! нарощення у структур! пох!дних;

6) досл!дити причини появи фразеолог1чних нарощень;

7) згрупувати семантичн! нарощення за типами;

8) показати взаемозв'язок явищ семантичних нарощень, омон!мП та пол1семП суф!кс!в.

Об'ектом досл!дження обрано фрагмент словотв!рно! п!д-системи мови, а саме: пох!дн! !менники, утворен! в1д ад'ек-тив1в сучасно'1 украшськоТ мови. Виб!р об'екта дослЛджен-ня зумовлений в!дсутн!стю в укра'1нському мовознавств! моно-граф!чних роб1т, присвячених виробленню типологП семантичних нарощень у структур! пох!дних в!дад'ектив!в. До анал!зу залучаемо в!дад'ективну лексику, яка за попередтми спосте-ременнями показуе тяж!ння семантичних нарощень до систем-ност! ! переходу деяких нарощень у сферу словотв!рних значень. Ссобливу увагу авертаемо на коло в!дад*ектив!в, у се-мантичн!й структур! яких нарощення демонструють формальну хаотичн!сть ! а цього погляду е непередбачуваними.

Досл!дження проводилося на матер1ал! таких лексикогра-ф1чних джерел: "Словника укра1нсько'1 мови" в 11-и томах (Ки-1в: Наукова думка, 197СЫ980); "1нверс!йного словника укра-1нсько1 мови" у 3-х випусках (Одеса, 1971-1976); "Словаря укра'1нсько! мови / За ред. Б.Д.Гршченка" в 4-х томах (КиЧ'в: Вид-во АН УРСР, 1958-1959). Як дов!дковий матер!ал викорис-товувалися дан! "Обратного словаря русского языка", "Укра-1 нсъ ко- рос г йського словника" у 6-х томах, поспбнюав э укра-1нсько1 та роспгсько! мов.

Наукова новизна роботи полягае у тому, що в н!й уперше проведено р!зноаспектний анал!а семантичних нарощень на ма-тер!ал! в!дад'ектив!в укра!нсько! мови; зд1йснено спросу з'ясувати причини, як! зумовдююгь появу передбачуваних 1 не-передбачуваних, мотивованих 1 немотивованих (значениям тв!р-но1 основи та форманта) нарощень значень пох!дних, що мають лексичний та словотв1рний характер. Уперше в укра!нськ!й мо-вознавч1Й л1тератур1 розглянуто також питания взаемодП семантичних нарощень, пол!семП та омон1м11 суф!кс!в.

Для реал!зацП поставлених у робот1 завдань було засто-совано к1лька метод1в досл1дження. Основними !з них е метод лШгвЮтичного опису у поеднанн! э елементами синхрон!ч-но-з1ставного 1 дистрибутивного та метод компонентного ана-л1зу. При визначенн! продуктивное^ пох!дних в!дад'ектив!в 1з фрагеолог1чн!стю семантики використовувався також метод статистичних оц!нок.

На захист виносяться так! положения:

1) в!дад'ективи сучасно'1 укра!нсько1 мови неоднор1дн1 щодо семантико-словотв1рно! сп1вв!днесеност! з тв!рними прикметниками;

2) дериващйна эдатн1сть прикметника залежить в!д його м1сця у структур! лексйчно! парадигми тв!рнйх сл1в, к1лькос-т! значень лексеми, характеру семантично"1 та морфемно! структури;

3) фразеолог!чн!сть семантики притаманна переважн1й б1льшост1 в1дад'ектив1в, якл е результатом мутац!йноК трак-зитивацП прикметник!в у 1менники;

4) характер семантичних нарощень у р!зних тип1в пох!д-них неоднор!дний (вид!ляемо 2 основн! типи семантичних нарощень: т1, як1 тя«1ють до ле1ссичних, 1 т!, що тякЗптъ до сло-вотв!рних);

5) причинами виникнення фразеолог!чних нарощень у структур! в1дад'ектив!в е: семантика тв1рного слова, його специф!ка, характер мотивацП, лексико-граматична та семан-тична властивЮть пох!дного, метафоричний 1 метонШчний розвиток значения, гдатн!сть суфхкс!в до омон!мП та пол1се-мп, позалгнгвальн! чинники;

6) регулярн1 семантичн1 нарощенкя. що вйникли внасл!док суфжсально! омон 1м 11 або полисом!'!, . ведуть до розши-рення словотв!рних т/п!в.

Теоретичне та практичне значения. Результати проведено-го досл!дження сприятимуть подальшому поглибленому вивченню деяких теоретичних питань словотв1рно! семантики. Спроба систематизацН семантичних нарощень у межах окремих слово-тв!рних тип!в в!дад'ектив1в сучасно! укра'1нсько! мови допо-може проводити аналог1чний анал1з 1 в межах 1нших словотв1р-них тип1в р1зних частин мови. Матер1али дисертацП можуть знайти застосування при п!дготовц1 в!дпов1дних розд1л!в п!д-ручник1в, навчальних пос10ник!в, лекц1йних курс1в, спецкур-С1в 1з питань словотв1рно! семантики, при проведенн1 прак-тичних, сем1нарських занять 1з ц1е! тематики у вищих навчальних закладах, зокрема при побудов! курс!в украЧнсько! мови для 1ноземц1в. Гадаемо, зроблен! спостереження можуть придатися й у практичн1й лексикограф!чн1й робот1 щодо' уточнения тлумачень в!дад'ективних дериват!в при перевиданн! словник1в укра!нсько'1 мови та укладанн1 нових тлумачних, морфемних 1 словотв1рних словник1в украшсько! мови.

АпробаЩя. 0сновн1 положения роботи висв1тлен1 у п'яти публ1кац1ях. Результати дисертац1йного досл!дження обговорю-валися на зас1дашп кафедри укра! нсько'! мови Харк1вського державного ун1верситету, науково-методичних сем1нарах (1993, 1995, 1996). За матер!алами дисертацП прочитан! допол1д! та пов!домлення на м1жнародн1й науков!й конференцП, присвяче-н!й пам'ят! Т.Возного "Словотв1р як вияв динам!ки мови" (Льв1в, 1994), на науково-ыетодичн!й конференцП, присвяче-н!й Ю.Шевельову (Харк1в, 1993).

Структура роботи. Дисертац1я складаеться з! вступу; двох роздШв, як1 включають в1дпов1дно чотири та в1с1мна-дцять параграф!в, а також висновк1в та списку використа-но1 л1тератури, що м1стить дв1ст1 сорок п'ять позиц1й.

• ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обГрунтовуеться виб!р теми, П актуальн1сть, визначаються мета, завдання 1 методи досл1дження, наукова новизна, теоретичне 1 практичне значения роботи, сформу-льовано осковн1 положения, як1 виносяться на захист.

У перв'ому роздШ "Ооновн! проблеми словотв1рно5 семантики" висв1тлено теоретичн1 питания вузлових проблем слово-тв1рно! семантики: р1зноман1тн! аспекти мотивахЦйних в!дно-

шень м1ж членами словотвхрно! пари та семантики мотивованого слова; фразеолог!чн1сть семантики пох1дних сл!з; р!зн! точки зору на сутн!сть словотв!рного значения та роль аф1кса у творенн! пох!дно! семантики; окреслено власн! теоретичн1 по-

8ИЦ11.

Наше розум!ння явкшд мотивацП Грунтуеться передус1м на досл1дженнях О.О.Потебн!, Г.0.Винокура, Ю.С.Маслова та 1н. Основою для формування вначень пох1дних сл1в, 1х основним семантичним показником е мотивован!сть. Бона ж е явищем фор-мально-семантичним, оск1льки формально виявляеться у внут-р!шн!й форм! пох1дного слова, а семантично - у його значен-н1. Отже, словотв1рна мотивац!я в!дображае одночасно 1 се-мантичн!, 1 формально-структурн! зв'язки м1ж словами, що вступають у мотивад!йн1 в1дношення.

При встановленн! смислово! структури пох!дно! 1 тв1рно! одиниць основну увагу у своему досл!дженн! зосереджуемо на розгляд1 словотв!рних процес!в у межах словотв1рних тип!в в1дад'Бктив1в сучасно! укра'1нсько! мови (ввд1ленкя типу Грунтуеться на визначенн1 останнього, поданому О.С.КуСряко-всао).

Сп!вв!дношения мотивованого 1 мотивуючого, на думку ЬС.Улуханова, "е зразком для виникнення нових сл1в", тому важливо пор1внювати смислову структуру пох1дно! 1 тв!рно! одиниць, бо таке пор!вняння дозволяе встановловати в1дсут-н1сть чи наявн1сть так званого нарощеного значения.

У робот! узагальнюються 1снуюч! класиф!кац!1 семантич-них в!дношень словотв1рно! мотивованост1 (О.А.ЗемськоЧ, Г.С.Улуханова, М.ВЛерепанова, В.М.Немченко).

Вивчення мотивад1йних в1дношень у словотв1рн1й- пар! та семантики цих сл!в дозволяе виявити деяк! законом!рност! формування семантично! структури пох!дного:

а) семантична структура пох1дного слова спрсзсуеться а ускладненням дериваЩйно! структури (1дея, пр. йде це в!д О.Потебн! про "пад!ння" зм!сту, пов'я.зане 1з "зройтанням" форми);

б) семантична структура пох1дного слова маже дор1в!Юва-ти семантичн!й структур! тв1рного;

в) у семантичн!й структур! пох1дного можуть формуватися нов! значения, нев1дом1 тв!рному слову, тобто в1дбувазться ускладнення семантично! структури пох!дного.

Таким чином, вивчення семантики пох1дних потребуе: 1) виявлення наявност1 чи в!дсутн1ст! в1дношення семантично! пох1дност! м!ж словами; 2) встановлення тип!в смислових зв'язк!в м!ж словами, пов'язаними в!дношеннями пох1дност1; 3) визначення напрямку мотивацп; 4) вивчення додаткових се-мантичних компонент1в у семантиц! пох1дного слова; 5) визначення та розр1знення словотв1рних значень.

У цьому ж роздШ з'ясовуються !снуюч1 в науц! проти-р1ччя у розум!нн! словотв!рного значения (СЗ) та роль суф1к-са у творенн! пох1дноЗ семантики.

Нами приймаеться тлумачення терм1на СЗ, за яким СЗ одержуб свое структурне вираження в рамках типу, тому у сво'1й робот! виходимо 1з розум1ння СЗ як семантичного в1дно-шення м1ж двома словами, що утворюють словотв!рну пару, як узагальнення елемент!в значень пох1дних сл1в, що характеризуются однаковими формантами чи формами одного семантичного класу. СЗ становить собою "додаток" до значения тв1рного слова, передаеться словотвгрними засобами ! не досягае р1вня узагальнення, властивого частиномовному значению.

Учен1 намагаються в!дмежувати СЗ в!д !нших тшпв значень, як1 певним чином пов'язан1 з семантикою пох!дних сл1в. Проголошуеться думка про особливий статус мотивад!йних значень пох1дних сл!в (0.¡.Блинова), узагальнен1сть значень словотв1рних тиШв (М.М.Янценецька), деривац1йне значения як поняття родове стосовно СЗ (В.М.Никитевич). Досл!дники в1д-эначають також наявн1сть словотв!рно значущих семантичних елемент!в слова, як1 не входять до СЗ О.С.Улуханов), 1 на-явн!сть нерегулярних пох!дних лексем, • позбавлених СЗ (В.М.Хохлачова).

На нашу думку, розв'язання згадано! вище проблеми зале-жить в!д'вир1шення таких завдань:

- визначення специф!ки СЗ в лексичн1й 1 синтаксичн1й деривадИ;

- м1ри вумовленосц! СЗ лексичним значениям тв1рно'1 ос-

нови;

- м1сця фразеолог1чних нарощень у семантичн!й структур! пох!дних сл!в;

- способу опису. семантики пох1дних сл1В, тобто в!добра-ження в ньому лексичного, словотв1рного ! граматичного значень .

У першому роздШ розглядаеться також питания фразеоло-г1чност! семантики пох!дних сл1в. Фразеолог!чн!сть пох1дних сл1в визначаеться тим, що 1х значения включають додатков1 компоненти - нарощен! значения, як1 не одержують вираження у формальн1й структур! пох1дного.

Одн! вчен! (М.В.Панов, Г.С.Торопцев, О.О.Панова) роз-глядають фразеолог!чн!сть значения як властив!сть ус!х по-х!дних сл!в, !нш! (КС.Улуханов, ЬГ.Милославський) - як властив!сть лише деяких груп сл1в.

Семантичними нарощеннями, за О.П.ермаковою, називаемо компоненти значения пох1дних, як1 не одержали формального вираження. На противагу вченим, як! розглядають додатков! семантичн1 компоненти у склад1 лексичного значения слова (див. роботи 0.А.Земсько'1, В.О.Кудрявцевод), ми дотримуемося точки эору, що семантичн! нарощення залежно в1д р!аних умов можуть входити до складу 1 словотв!рного, 1 лексичного зна-.чень.

• У другому розд!л! висв1тлюються р!аноман!тн1 проблеми словотв!рно'1 семантики в1дад'ектив1в.

Розглянувши питания словотв1рно! спроможност1 прикмет-никових основ, ми прийшли до висновку, що як1сн! 1 в!дносн!' прикметники виявляють р!зну словотв!рну спроможн!сть у тво-ренн! предметно"! семантики. Особливо широкими словотв1рними можливостями характеризуются як!сн! прикметники 1з значениям кольорово! та! оц!нно1 характеристики (б!дан, 61 дивна, б!лизна, б!лина, бШсть, б!лок, б!луга та !н.; або хитрик, хитринка, хитр!сть, хитрощ!, хитрун. хитрюга, хитряк).

.0бмежеи1 словотв1рн! можливост! у сфер! деривац11 !мен-ника мають прикметники 1з значениям !нтелектуально1, мораль-но-етично'1 оц!нки, а також як!сн! прикметники, як1 майть об-межений денотлтивний зв'язок !з предметом (багаткй - багач, гн1дий - гн!дко, гн1даш, гШдан). Говорячи про деривац!йний потенц!ал в!дносних прикметншав, треба мати на уваз!, що пох!дний прикметник з.вужуе вюидну семантику (братнзй -братство, вантажний - вантачкик). Мотивац!я значения пох1д-них Дменник!в, утворбних вад в1дносних прикметник!в, у б!ль-шост1 випадк!в е дифузною. Отже, словотБ1рна спромсшйсть прикметникових основ у творенн! !менник!в сучасно! укра'ш-сько! мови зумовлена формально-структурними й лексико-семантичними особливостями тв!рких.

Анал1з семантико-словотвгрних в!дношень м1ж тв!рними прикметниками 1 пох!дними 1менниками дозволив простежити р1зний характер цих в!дношень:

1. Семантика 1менник1в, мотивованих однозначними прикметниками, формуеться повн1стю на основ! семантики тв1рного прикметника (доречний -»' доречн!сть, кал!чний -*■ кал1чник).

2. На баз! однозначного тв!рного може формуватися бага-тоэначне пох1дне (бувалий "який багато бачив" - бувальщина "1) те, що було ран!ше; 2) щось д1йсне, реальне").

3. При утворенн1 1менник1в в1д багатозначних прикметни-к1в значения в!дад'ектива найчастше сп1вв1дноситься з одним, як правило, основним, значениям пол1сем!чного тв1рного прикметника Цменник гаряч!нь мотивуеться лише прямим значениям прикметника гарячий "який мае високу температуру; сильно кагр!тий").

Основне прикметникове значения трансформуеться в 1мен-никове переважно тод1, коли 1нш1 значения прикметника не Пена пов'язан1 з основним (гарачий "2) перен. сповненйй енергП, енерПйний, пристрасний; 3) перен. який легко збу-джуеться, запальний; 4) надавичайно напружений").

4. Нер1дко мотивуючим для моносем1чного 1менника е не основне, а переносив значения прикметника (для пох1дяих га-ряч!сть, гарячков!сть- та 1н.).

6. Семантична структура пол1сем!чного 1менника може повторювати семантичну структуру тв1рного прикметника з ус1-ма .його •значениями. Очевидному цьому випадку маемо складну вааемод1ю словотв1рних 1 власне семантичних процес!в. Таке в!дтворення в1дбуваеться в. результат! актуал1зацП лекси-ко-семантичних вар!ант1в 1менника на баз1 його первинного значения. При цьому, безумовно, мае м1сце 1 явище опссеред-кованих мотивац1йних зв'язмв (див. семантичну" структуру 1менник1в горд!стъ, ген1альн!сть тощо).

6. Лексико-семантична структура в1дад'ектив1в 1нколи сум1шде значения мотивуючого прикметника 1 значения, що роа-винулося на Саз! аасвоеного. Так, наприклад, ц!кавим 1а се-малтичного боку е зв'язок 1менника др!бниця 1 мотивуючого прикметника дргбний. Первинне (сучасне ва СУМ) значения 1менника др!бниця "щось др1бне, незначне, таке, що не мае 1стотного значения". Вторинне 1менникове значения "предмет невеликого розм1ру 1 другорядного значения" розвинулооя на

основ1 поеднання першого значения прикметника "малий -розм1-ром, об'емом" 1 першого значения пох1дного 1менника.

7. 1нколи-актуальне лексичне значения безпосередньо ви-водиться !з значения складових частин. Тод! лексичне значения 1 внутр1тня форма слова тяжшть одне до одного. В. !нших випадках утворюються.одиниц1 з таким значениям, окрем1 компонента якого породжуються шляхом компонентного синтезу тв!рних елемент!в. у результат! '¡х ц!л!сно! в!диесеност1 до денотата. Мотивован!сть значения пох!дного слова елементами, з яких воно складаеться, частково або повн!стю в!дсутня, наприклад, у словах: .водяник, загадьник, старець. бабйнець. т!снина, молочн!сть, нерухом!сть, мокрота. вес!лля, об1дня тощо.

8. Деяк1 в!дад'ективи мають розд!льну структурну ! се-мантичну мотивац!ю, тобто лексико-семантична структура таких пох!дних сп1вв!дносна також !з значениям однокореневих !мен-ник!в (водн1сть, авар1йн1сть, вар!аитн1сть, багажник, п!чник та багато 1н.). Подв!йна мотивация властива в!дад'ективам сучасно!. украУнсько! мови, тому св1домо до анал!зу залучали-сл пох!дн1, як! можуть розглядатися одночасио як насл!док р1зних способ!в словотворёння.

Таким чином, семантика похгдного !менника перебувае у . т1сному зв'язку ! залежност! в1д семантики тв!рного прикмет-ника. .

У процес! досл!джения нами вид1лен! так1 р1зновиди се-мантичних структур в1дад'ектив!в:

1) значения мотивованого 1менника дор!внюв сум1 знзчень тв1рно! прикметниковоТ основи 1 форманта (злхсть, давнина, сл!пець, 1стота тощо);

2) у пох!дному !менников! спостер!гавться нарощення значения, яке не мае формального виражеиня (водяник, • старець, молодець, сухар тощо).

Як свгдчать спостереження, семантична структура другого виду властива для б1льшост1 псххднях в!дад'ективгв.

Сл1д зазначити, ко ступиш !д1оматичност! слоЕОТгарного значения в утвореннях рлд як!сних прикметник!в в основному низький, майже не виражений. 1стота або предмет вивначаються за !х характерною ознакога, вираженою мотивуючим прикметником (б!лик, б1дняк, сл1пецьг. добряга,- дикуи, г!рчиця тощо). Семантика цих з1дад*ективав становить собою суму значень

структурних елемент1в деривата: .значения ознаки. виражене тв!рною основою, плюс загальне значения нос1я ознаки - люди-ни, тварини, предмета (б!дняк - б1дна людина).

В1дад'ективн1 1менники, утворен! в!д в!дносних прикмет-ник!в, характеризуються високим ступенем 1д1оматичност1 семантики (пам'ятник, верховник, садовина, л!вшун тощо), яка (1д1оматичн1сть) мае лексичний та словотв!рний характер.

Анал1з семантично! структури шмидних в1дад'ектив!в показав, щр нарощене значения е специф!чною рисою б1льшост! пох1дних в!дад'ектив1в 13 фразеолог!чною семантикою. Семан-тичн! нарощення у структур! пох!дних в1дад'ектив1в, як! пе-реважно стали предметом аналазу в другому роздШ, досл1джу-емо за словотв1рними типами. Було розглянуто продуктиви1 словотв1рн1 типи з -ик, гець, -ин-а, -иц-я (загальне слово-тв!рне значения "нос1й ознаки"), продуктивн1 словотвхрн! типи з -1сть, -от-а, -изм (-1вм) (загальне словотв!рне значения абстрактна ознака) та деяк1 1нип малопродуктивн! й непро-дуктивн! словотв!рн1 типи 1з вказаними словотв1рними значениями.

Використовуючи р!зн1 спроби класиф1кацП тип!в семан-тичних нарощень (див., наприклад, студП О.П.брмаково!, В.М.Гряэново!), видхляемо два основн! типи семантичних нарощень, як! розр!зняються за вм^стом 1 за Ыдношенням до семантики тв1рного слова: т1, як1 тялиють до леиснчюп, 1 т1, що тяжЬсть до словотв1рних.

. Аягл1з в!дпов1дного матер!алу дав змогу констатувати, цо характер семантичних нарощень у р1зних тип1в пох1дних духе неоднор1дний.

Семантичн! нарощення словотв1рного характеру е типови-ми, демонструшть певну системн1сть 1 регулярн!сть, у б!ль-шост! Еипадклв е передбачуваними зм!стом словотв!рно1 модел1 та значениям словотв!рних формант!в, а також можуть бути насл1дком абереження у пох!днсму слов1 1мпл1иитних сем тв1р-ного слова.

Найхарактерн1шими нарощеннями словотв!рно1 семантики досл1джуваних' сл1в е семи, р!вн1 за ступенем узагадьнення: 1. "Профешйна характеристика" (в основному у в!дад'ективах 1з загальнил еловотвхрним значениям "нос1й ознаки"), висту-пае у вигляд! конкретних оловотв1рних реал1заЩй (професШю створюе, реал!вуе те, що назвало мотивуючою основою, займа-

етъся, вододю тнм, що названо мотивуючою основою), у пох!д-•них мебельник. м!дник, в!дерник, хл1бник, г!рняк, фрукт1вник тощо;

2. "Атрибутивна характеристика". Цей компонент у словотв1р-ному значена в!дад'ектив1в репрезентуеться як моноЛтна се-мантична одиниця, що мае значения: "в!дносна характеристика" (бути ким-небудь, яким-небудь). Модиф!катор""атрибутивна характеристика" Грунтуетьса на широк!й понятШий основ1. Указана сема властива словотв!рн1й семантшЦ 1менник1В мудрець, молодець, грибник, каторжник, кгннотник тощо.

У словотв1рн1й семантиц1 в!дад'ектив!в, яким притаманна подв!йна мотивавдя Цменникова та прикметникова),. компонент "атрибутивна характеристика" реал!вуеться через наб1р кон-кретних словотв!рних модиф!кац!й: "охоче використовув те, що названо мотивуючою основою", "мае схильн!сть до того, що названо мотивуючою основою" тощо.

3. Значения аб1рност! в основному властиве для словотв1рно! семантики в1дад'ектив1в 1з загальнимсловотв!рним значениям "абстрактна ознака": живн!сть, рослиннЮть, людськ!сть.

4. Нарощення конкретно-предметного значения, особовост! ха-рактерн! лише для в1дад'ектив1в на позначення абстраговано1 якост!, властивост!. Шд впливом рхвномаШтних чинник1в в1д-буваеться нейтрал1зац1я загалыюго словотв!рного значения 1 нарощення предметност! та особовост;: нерухом!сть, влад-н!сть,.вельможн1сть тощо.

5. Значения процесуальноет! досить регулярно виступае наро-щеним у структур! поххдних в1дад'ектив!в з -!сть: грубЮть, п!дл1сть, урочист!сть, жорсток!сть тощо.

Отже, семантичн! нарощення славотв!рного характеру ста-новлять собою частину словотв1рпо1 семантики, яка б формально не вираженою. Нг£рощен! компонента значения словотв!рно! семзнтики виражають в1дношення м!ж категориальною 1 узагадь-неною семантикою лексико-граматичного розряду чи семантично-го класу мотивуючого слова, з одного боку, 1 категор!алыюю та частковою семантикою форманта, з другого.

Семантичн! нарощення лексичного характеру виступають у семантичн!й структур! пох1дного як нетипов1, вони регулярно не повторюються ! часто е ун1кальними. Молоде" с т ат н а, здорова молода людина м!цного складу;. бравого вигляду". Мо-тивуюче слово молодий_у лексико-семантичному вар!ант! "який

мае небагато рок1в, не досяг зр!лого в!ку; юний". 1нформад1я "статна, здорова, ы1циого складу, бравого вигляду" е нароще-ною, формально не вираженою, а також такою, що не повторю-етьсяу семантиц! лексем словотв1рного типу, до якого входить це слово. Ця нарощена нетипова 1нформац1я 1 зумовлюв наявн1сть у семантиц1 1менника молодець лексично! фразеоло-г1чност1.

Лексема пустельник "людина, що з рел1Пйних м!ркувань оселилася у в!длюдному м1сц! й в!дмовилася в!д сп1лкування з людьми; сам1тник" волод!-е лексичною фразеолог !чн!сто, бо !н-формац!я "а рел!г!йюя ы1ркувань", "в!дмовнлася в!д сп1лку-вания в лмдьии" становить собою нарощення, яке не повторю-еться у структур! значения 1нших в!дад'ектив!в цього слово-тв1рного типу.

У слов1 т!снина також спостер1гаемо явище лексично! фразеолог1чност!, яке эумовлене наявн!стю у семантичн!й структур! лексеми додатково! !нформацН "р1чяова долина", "дуже крут! схнлн", в!дсутньо! у значенн! мотивуючого при-кметника ! форманта (пор!вн. т!сний - "у якому мало в!льного м!сця, недостатньо простору через невеликий розм1р - проти-лежний "просторий").

Розглянут! вище семантичн! нарощення, а також багато 1нших додаткових компонент!в значения (див. семаитичну ■структуру пох!дних водяник, денник, молодик, загальник, дощаник, кал1чник, т!льник, законник, старець, черв!нець, ба-бинець, очевидець, п!хотинець, р!внина, величина, светлина, здравиця, ■ з1рниця, правиця, б!лиця, старун, с!ряк, д!визна, веселка тощо) в нетиповими, нестандартизованими, !нод! ун1-кальними -1 ва своею суттстю мають лексичний характер. Б1ль-ш1сть !з нарощених значень становлять собою окрему сему у семантичн!й структур! пох!дних в!дад'ектив!в або семантичний юмпонент з обмежувальним чи оц!нним значениям, що н1би ускладнюе семантику пох!дно'1 основи (див. семантичну структуру пох!дних в!дад'ектив!в водяник, загальник, м!шечник. вул'ичник, язичник тощо).

Розглянут! вище семантичн1 нарощення е нерегуляршми у межах дано! групп або словотв1рного ряду ! властив! лише ок-ремим словам у межах певних словотв!рних тип!в,. а семантика IX, у тому числ1 й семантичн! нарощення, найб1льшою м1рою залежать в!д лексико-тематично! групи сл1в, до яко! вони на-

лежать. Слова а нарощеннями такого типу, як в1дома, станов-лять найб!лып! труднощ! при эасвоенн! 1х 1ноземцями.

Вщцляемо так1 групи семантичних нарощень лексичного характеру:

1. Предметно-понят!йн1: конкретизац!я сфери використан-ня (дощаник), виду д1яльност! (дух!вник), об'екта виконання дП (кал!чник), приналежност1 конкретн!й особ! (т!льник), функционального призначенння (грузовик), !нтенсивного вияву ознаки (т!снина), оСмежений характер вияву ознаки (гроыад-ськ1сть). розширення або звуження значения (01лодеревник, гнилиця), розрив 1 втрата семантичного вв'язку. з тв1рним (старець. весела), значения к1льк1сно'! характеристики й одиниц1 вим1ру (водн!сть, молочн!сть); нарощення окремих не-регулярних сем: вз.йськово'1 спещал1зац11 (чорномореиь), гро-шово! одиниц1 (черв!нець), часово! 1 кл1матично! характеристики (луговина, з1рниця), спортивно! ор1бнтацП (саночник), виду одягу (с!ряк) тощо.

2. Еыоц!йно-експрэсивн! з позитивном 1 негативном оц!н-н1стм (язичник, л1вша, гуртк!вщина тощо).

Характер семантичних нарощень може бути неоднаковим за-лежно в!д р1зного обсягу, котрий займав семантичне нарощенн? у структур! пох!дного слова. Так, у семантичн1й структур! значения одних пох!дних в!дад'ектив!в (водяник, низовина, луговина) воно е незначним, а в !нших (молодець, суботник, т!снина) - значним.

1снуе також, як було зазначено, певна регулярн!сть чи нерегулярн!сть семантичних нарощень. Налрикл'ад, у в!дад'ек-тивах на -ик на позначення особи регулярно не знаходить формального вираження профес!йна характеристика та значения д1! (мебельник - "особа, яка займаеться профессиям виготовлен-ням мебл1в"; хл1бник - "той, хто профес!йно виготовляе та реал!зуе хл!б"; броварник - "той, хто волод!е броварнею як об'ектом застосування профес!йних !нтерес1в").

Нарощення, як1 спостер1гаемо у значенн1 предметних найменувань, у б!льшост! сво!й нере^'улярн!, хоча деяк1 в!дад'ективи, як! належать до р!зних словотв1рних тип!в, де-монструють певну регулярн!сть семантичних нарощень. Прикладом може бути словотв1рний тип з -!сть, у межах якого з пев-ною регулярн!стю вид!ляються нарощення конкретно-предметного значения, що мають слсвотв1рний'характер.

Отже, певна тип1эац1я окремих семантичних нарощень до-вволяб говорити i про певну регулярнЮть розглянутого.явища. Значна частина семантичних нарощень тяж!е вже не до лексич-них значень, а до словотв1рних. Це сприяе розвитков1 слово-тв1рних аначень i, тагатм чином, розширенио певних словотв!р-них тип!в в1дад'ектив1в 1 вид1ленню на 1х основ! часткових словотв!рних значень. Нами Оуло уточнено значения п'яти сло-вотв1рних тип!в в1дад'ектив!в сучасно! укра'1нсько'1 мови (так, анаяХэ понад 700 пох1дних в1дад'ектив!в на -1сть дав вмогу говорити про необх!дн!сть розширення цього словотв1р-ного типу i вид1лення к!лькох в!дт1нк1в у аиаченн1 пол!се-м1чного суф!кса -1сть: а) значения абстрагованоЧ якост1 або як1сного стану: бадьор1сть, горд!сть; б) конкретно-предметного значения: власн!сть, нерухом!сть; в) значения зб1рнос-т1: рослинн!сть, античн!сть; г) значения особи: мил!сть, Севдарн1сть (хоча останнБ слово е маловживаним, бо його видение слово нездара 8 таким же значениям).

На наш погляд, визиачен! типи семантичних нарощень дозволять, на наш погляд, ГрунтовнИпе роз1братися у специф1-ц! смислово! 1нформацН мотивованих сл!в, точнШе охаракте-ризувати саме явище фразеолог1чност1 слова 1 досл1дити м!сце семантичних нарощень у структур! пох!дного слова.

У другому розд1л! також робиться спроба досл1дити причини появи семантичних нарощень. Р1зн1 погляди на цю проблему О.С.Улуханова, Н.О.Янко-Триницько!, 0.0.Паново1, 0.П.ер-маково!) аалишили поки що це питания не розв'яааним.

1. Поява багатьох семантичних нарощень визначаеться, передуезм, семантикою тв!рних, 'ix характером. фразеолог!ч-н1сть семантики не s властивою для в!дад'ектив!в, утворених в!д як!сних прикметншив, хоча ми не погоджуемось is твер-дженнями тих автор!в, як1 взагал! заперечують наявн1сть семантичних нарощень у пох!дних такого типу. Нами заф!ксовано понад 90 пох1дних лексем, для семантично1 структури яких властива фразеолог1чн!сть значения (молодик, синець, величина, т!сиина, молодиця', сухар, кислота, вес!лля тощо)..

Б1лыи1сть семантичних нарощень зафжсована у в1дад'ек-тивах, утворених в1д в!дносних прикметник!в (саночник, зв1-рипець, луговина, з!рниця, молочн1сть, правиця, верх1в'я, духовка,' власн1сть, громадсьюсть тощо). 0ск1льки TBipHi такого типу мають опосередковане значения, вони виражають

ознаку за в!дноаеиням до 1ншого предмета, явища, людини, об-ставини, абстрактного поняття тоща. Ц1 значения можуть бути застосован1 до в!дносно широкого кола предмет!в 1 ос1б, спо-лучаючись 1з значениям певного суф!кса (1нколи пол1сем1чного чи омон1м1чного).

2. Iнколи семантичн! нарощення е результатом д!1 внут-р!шньо1 форми тв1рного слова, у як!й наявн1 !мпл!цитн! реми, що у процес! деривац1'1 у пох1дному стають експл1цитними, а також наявнЮтю потенц1йних сем, як! виникають на основ1 асоц1ац1й, пов'язаних 1з уявленнями про те явище, яке означав слово. Семантичн! ознаки, як! черпае пох!дний !менник, заснован1 на тих чи !нших псих!чних асоц1ац1ях. 1.тод! бувае важко провести пряму в!дпов1дн1сть 1з тим чи 1ншим лекси-ко-семантичним вар!антом базового ад'ектива. У зв'язку а цим може порушуватися семантичний зв'язок пох1дно! одиниц1 з тв1рною, що 1нколи веде 1 до розриву та втрати семантичного зв'язку м1ж тв1рним 1 пох1дним. Наприклад, у семантичн1й структур! пох!дного глушина "в1ддален! в1д культурних центра, малолюдн!, тих1 м1сця", котра, на перший погляд, не мо-тивуеться лексико-семантичним вар1антом тв1рного глухий "в!ддалений в!д культурних центр!в, в!дсталий". Але у структур! значения прикметника вид!ляеться семантичний компонент "в1ддален!сть в!д чогось", який призводить до виникнення певних асоц!ац!й, закрШлених у семантиц! пох!дного слова (в1ддалений -* отже, малолюдний -♦ отже, тихий).

Багатозначн! тв!рн1 основи також впливають на розвиток 1д!оматичност! пох!дних в!дад'ектив1в. Як правило, на 1х основ1 утворюються пох1дн1, що в!дзначаються складною семан-тичною структурою ! майже завжди !д1оматичн! (пам'ятник, сп!льник, сальник, старець, молодець, величина та !н.).

3. Високим ступеней !д!оматичност! семантики характери-зуються в!дад'ективи, яким властива внутр!шньосл!вна (лекси-ко-семантичний вар1ант пох!дного глевтяк "пов1льна у рухах, неповоротка людина" мотивуеться власиим першим значениям !меиника) та подв!йна мотивац!я (захДдник, калШник, табачник, пам'ятник, агрегатник тощо).

4. Лексико-граматичн! та семантичн! властивост! пох!д-но'1 одиниц! також можуть бути причиною '1! фразеолог!зацП (у пор!внянн! з особовими назвами в!дад'ективам на позначеиня предметних назв притамзшшй високий ступ!нь 1д1оматичност!).

б. Вир1шення питания про умови та причини появи - семан-тичних нарощень у структур! пох1дно! одиниц1 !нколи не можна пояснити лише л!нгвальними чинниками. Тод1 ввертаемося до позал!нгв!стичних, вокрема культурно-!сторичннх даних, за допомогою яких внаходимо р!аноман1тн! аналог!чн! реал!1 д1йсност!. Це дав змогу визначити характер деяких семантич-них. нарощень, як1 мають м!сце у фактах сучасного. словогв!р-ного процесу (водяник, веселик, чорноморець. молочнЮть ! т.1н.).

6. У багатьох 1а проанал!зованих в!дад'ектив!в сти-каемося в метафоризац!ею чи метон!м!аац!ен значень пох!дних, що подеколи служить причиною появи семантичних нарощень. Найчаст!ше для в!дад'ектив!в властив! так! типи перенесень эначень:

1) абстрагована ознака - значения особи (величн!сть, бездарк1сть. ген!альн!сть):

2) характерна ознака - вчинки лидини (нетактовн!сть, зв!тн!сть);

3) стан - вас!б оформления цього стану (в1дом!сть, люб'язн!сть, н!жн!сть);

4) абстрагована ознака - конкретно-предметне значения (неточность, прийдешн!сть. св!дом!сть, новина):

Б) ознака - явище, яке характеризуе певну ознаку (не-нормальн!сть, 8аконн1сть);

6) ознака - псих1чний стан людини, що оц!юоеться негативно (1нертн1сть, др!б'язков!сть).

У словах влочинн!сть "наявн!сть злочину", усп!шн!сть "ступ1нь засвоення учнями знань, навичок", смертн!сть "к!ль-к1сть випадк!в смерт! за який-небудь пер!од" спостер1гаемо розвиток к1льк1сно'1 характеристики. У пох!дних стар!сть, врШстъ, молод 1сть (певний перЮд життя людини) на р!вн! розвитку значения з'являеться окреслвн!сть певними часовими рамками.

У деяких тип1в пох1дних сл!в розвиток значения певною м!рою зумовлений характером мотивацП, а в !нших спиравться на словотв!рну структуру.

V. Анал1з значно'1 частини в!дад'ектив!в дае змогу стверджувати, що омон!м!я та пол1сем!я суф1кс1в також може бути причиною фрааеолог1зацп значень пох!дних.

3!ставлення тв!рних ! пох!дних у межах парадигми в!-

дад'ектив1в дало можлив1сть вичленувати ряд семантичних на-рощень у структур! пох!дних 1менник1в, пов'язаних з оыон!ы1-ею суф!кс1в. Так, нарощення особовост1 (веч!рник. абрикос-ник. голота, босота), предметыост! (н!чник, березник), зб!р-ност! (в1тчизна) спричинен1 омон1м1ею певких суф!кс1в, а нарощення експресгано-оц1кио¥ характеристики (м!иечник, вулич-ник), конкретно-предметного значения (величина, нерухом!сть,' власн!сть), зб!рност! (живн!сть. росдинн!сть) - здатн!стю суф!кс1в до пол1сем1'1.

Отже, частина семантичних нарощень, виявлена у структу-р!.пох1дних в1дад'ектив1в, е результатом омон1м1чност1 або багатозначност1 суф1кс1в, як! виникають унасл^док взае-мовпливу значения словотв!рного типу 1 значения твгрних основ. Уживання р1зних тип!в семантичних одиниць як тв!рних приводить до виникнення к!лькох значень аф1кса, кожне з яких може бути розглянуте як актуал1зац1я в!дносно незалежно'1 абстрактно'1 суф1ксально! семантики. Як зазначалося вще, ре-гулярн1 семантичн! нарощення, котр1 б насл1дком омон1м1'1 чи пол1сем1! аф!кс1в, 1нколи ведуть до розширення певних сло-вотв1рних тип!в 1 вид1лення у межах даного словотв1рного типу к1лькох в1дт1нк1в у значенн1 пол!сем1чного суф!кса або е причиною появи нових словотв!рних тип!в, пов'язаних з омон1-м1ею суф1кс1в.

У висновках п!дсумовуються результати досл!дження. В1дприкметников1 1менники становлять значний лексичний масив серед граматичного класу 1менник1в. Своер1дн1сть цих одиниць полягае у поедналн1 деяких елеменпв прикметниково! семантики з категор1альним.значениям 1менника. Для значно! частили пох1дних в1дад'ектив1в, як! б результатом мутац1йно'1 транзи-тивац11 прикметник!в у 1менники, характерною е фразеолог1ч-н1сть семантики, яка властива не вс1м пох1дним словам, а лише деяким трупам пох1дних сл1в. Бона часто виникае у момент творения слова, а не лише у процес! його функц1онування. За-гальна к1льк1сть пох1дних в1дад*ектив1в, у семантичн1й та словотв1рн!й структур! яких були вичленоват семантичн1 нарощення р1зного характеру - 1354 1з 1871 нроанал1но8аних одиниць.

За темою досл1дження опубл1ковано так1 робота:-

1. Словотв1рна пол1сем!я та омон1м1я в сучасн1й укра-1нськ1й мов1 (проблеми '¡х розмежування) // Украхнська мова:

1стор1я i стил!. - Харк1в. 1992. - C. 122-125.

2. Семантичн1 нарощення у структур! пох!дного слова // Матер1али науково! конференцН "Словотв1р як вияв ди-нам1ки мови". Ч. II. - Льв!в, 1994. - С. 50-51.

3. Семантичн! нарощення у терм1нах в1дприкметникового походження // Укра1нська та !ншомовна терм1нолог1я: Науко-во-методичн1 матер1алк. Вип. 8. - Житомир 1555. - с. 48-49.

4. Семантичн! нарощення у в1дад"ективах на -1сть // Ше-вельовськ! читання. - Харк!в, 1996. - С. 75-73.

5. Предметно-понят!йн1 семантичн! нарощення у в!дад'ек-тивах на -ик // Семантика слова 1 тексту: Матер!али V м1жна-родно! науково! конференц!i. 4.1. - 1вано-Франк1вськ, 1996. - С. 132-133.

АННО. ТАЦИЯ

Пономаренко В.Д. Словообразовательная семантика существительных - отадъективов современного украинского языка (проблема фразеологизации значений дериватов). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Харьковский государственный университет, Харьков, 1996. Диссертация является рукописью.

В работе исследуются проблемы словообразовательной семантики отадъективов современного украинского языка, в частности вопросы фразеологизации производных. Осуществлена классификация семантических приращений словообразовательного и лексического характера, выяснены причины их возникновения, изучена взаимосвязь семантических приращений, омонимии и полисемии суффиксов.

ABSTRACT

Ponomarenko V.D. "Word building semantics of nouns -adadjectives of modern Ukrainian language (the promblem of phraseologatlon of meanings of derivation)".

Dissartation (thesis) for academic degree of Candidate of Philologic Sciences in speciality 10.02.01 - Ukrainian language.

Kharkov State University, Kharkov, 1996.

The problems of world building semantics of adadjectives of modern Ukrainian language, in particular, the questions of phraseologisation of derivatives are under the investigations in this manuscript.

The classification of semantical •» adhering of word's building and lexical character is realized, the causes of their origin are brought to light, the correlation of semantical derivates, omoriims and suffixes' polysemy are studied.

OnopHi слова: мотивад!йн1 в1дношення, сдовотв1рний тип, словотв1рна пара, тв!рн1 та noxiflHi. одиниц1, мотийуюче i мо-тивоване, семантична та словотв1рна структура, семантичн! иарощення, словотв!рне значения.

Пономаренко Валентина Дмитр1вна

семанщша структура 1менник1в -в1дад'ектив1в сучасн01 укра!нсько1 мови (проблема фразеолог13ацii значень дериватiв)

Спец1алън1сть ю.02.01. - укра'1нська мова

автореферат дисертац11 на адобутта наукового ступени кандидата ф!лолог1чних наук

В1дпов1дальний за випуск О.С.Юрченко

ПаШр друкарський Тираж 100 прим. Зам. N £1/432

Шдписано до друку 29.10.96р. Друк офсетний N 1. ООсяг 1,0 др.а. Формат 60x84 1/16.

Везкоштовно

ХВУ, 310056, м.Харк!в, и. Свобод«, С