автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Сопоставительное исследование семантической деривации в современных русском и английском языках (в аспекте концептуально-языковой картины мира).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Сопоставительное исследование семантической деривации в современных русском и английском языках (в аспекте концептуально-языковой картины мира)."

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І. !. МЕЧНИКОВА

ОД

На правах рукопису

ПОПОВ ЮРІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

ЗІСТАВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАТИЧНОІ ДЕРИВАЦІЇ В СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ ( В АСПЕКТІ КОНЦЕПТУАЛЬНО - МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ)

/л оі. 4 в

Спеціальність 10.02.15 - Загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Одеса - 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному університеті іп. І.І.Мечникова

Науковий керівник: кандидат Філологічних наук, доцент

ІШЕНКО ДМИТРО СЕМЕНОВИЧ

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

КОЛЕГАЄВА ІРИНА МИХАЙЛІВНА

кандидат Філологічних наук, доцент КІРШО СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний

університет

Захист відбудеться " 22 " чер&ня 1996 р. , о 13.00 на засі данні вченої ради з філологічних наук, шифр К. 05.01.12, в Олесь кому державному університеті за адресою: 270058, м. Одеса, Фран

цузький бульвар, 24/26, ауд. 130.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Одеського університету

Автореферат розісланий "•2./" іддб р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ТХОР Н. М.

Російська та англійська мори є дзояа спгцифічники концап-тиально-попнипи систеяа*іи, які к&ггть подібні та зіяпіякі засоби зісо'зраження реальності. Активний npoL.cc поповнення елазккхіа ;шк исв новини одиницями, неологізмами, станоакте епія:?г „етичний план або/ иор. Нгісбхіляі.сть реєстрації, . класифікації та опису меоло-

ГІЗПІВ ГіИІ'.^МКЯ.^с. гояси НЗЗИХ РОЗДІЛІВ ■ГЯКСНХО ДОГ ЛІ та .ксксикогра-0І1 - кезяогії ТЗ «‘•огглфії.

Слопяиковкй скла.я псяое^иється нз тільки й кй стільки позику. словіпм сззяипи лекснчииии кєологігпайЮг стер* слзкесг.д

4‘орп». часто по чина»: аигоркстозиз^гчся з швян злй*:гнкпк, 1 тоді говорять про появу у слсал кссогу гисчсіїий - синаяїкчисге глянгіт-та (термін а. X. Хчвльоеа) ч:і ьнникиекнз коивздсмзяпгЬ ог.ся 1яг„

Як припустиз 5. А. азегінікг. еег&мткчні зніия ке яомзть катя формул. ?ог&льнкх аля псіи глй та пегіояіз (В. А. Ззггіип?р. 125?). Ллє, як гохазгв ?.0.3ул?.гов за п?ин.пз.лі ропрл-.си^іп: псп. к«ззші®-ь”іи на та. :-.ш т*пль і рззультпта семантичного розвите-у а :;^вак :ітолн?.кои5, слоуа, гкі зиинкли з огного і тогз <» с^аг'гіг., ллт, опкіікглнсп у рітїмих спо;/ідгї'знял повгк. часто ?‘ї.*тіг5сть спілміі контори спислззого руку в икя »чайг: (?. 0. Булчгвз» і“63). Тяжки

чаном. сито спорілютіст» твкмх по" а а0сск>»-;т;ісй і-'.іі.-.-ь.чість » с с р: .з,! і т 11 ч н і;!: п Р1 ‘і1 •і с ах.

РосіПевда т-і гиіг.-ДДсьхо коз:« ко з Злизьхо спорідн-'к-іг.'л і з понокту рогпелу Іяяоевропейської яраяоза ко пали еззпі с-р*-«кі:і контакті», генії спільності в процесе» «енектячкоі лйривгіііЬ & російській ТЛ г'ГІГЛІЙСЬГ.ІЙ логая не мокуть бути ПЯЯСНОНІ СПОІ-ігквІІІ-стю ішя пбь. Текі спільності, семантичне «алььуваийч з огтатьзЕ випадках »о*уть бати обумовлені поайроййЯї*. англійсмісі повіг •,.• ро-сійсьиокориойу сзреловиіііі. иі^коакипи контектапи, а.ге свос іл'рокс яЬ-лародне визмпина цп яопх одержала .таля у 20-ку столітті.

К*хамізпи н&роЯ'язния новин значень якопога 5і.тьш »мрг.зно 4.3-крмвакггь есошвтияно-ясйкологічний план російської та йнглійськсі «.онцчпууально-повник картин світ, ио сбивозило' вк4ір їіі’С.й.’їііЯ м~ слілкеаня цієї дисертаційної роботи - сег!а.ч?кч;:о1 л^рн^г-ції з російській га англійській повгк у. зіст&внонр йснзіїт^ ~ і ' зпгкгічи.га її ИйХііг кр тільки виявити гпількості та аідгзіш.'сеті п копсиігпг^. с ‘.зктмчнзі лврквації. як« рз5лізуе>ться з лзкілйкоя секгпотворчиа ТИП9К у російській та англійській яовак, яа яігрорівні. ало и спробувати наблизитися та зідзоаіді-кл.азаизісзма пкісаинд ксс «і-

?V КОШЕПТУЕЛЬІТОІ глкбинко-розчмової роз'єднаності чи спільності саяаитйчкмк счстга иов як специфічних картин дійсності. В цц-геу плані наш аослівжгянс у«ї»лясться «гага ль ниє

Дисертаційна робоча спирається на велику кількість нзогр?-еічнмк вмаиь. «кі ьіяображи.ють динаміку сучасних російської га англійської nos. Матеріалом дослідження сепантичкої деривації(СД)

8 90СІЙСьйДй йозі стада такі дчавре и: Новые слове и знацеїіяяі

Слоаарь-сяравочних я о материален прессы я литературы 60-х голод: Новые слова и значеная’. Словарь-справочнип. . . 70-х годов: щорічні

випуски ’’Новое в руссгой лэкснке. Словарике материалы - 77, Т8,?Э, SO, 81, 82,63, 84"; 5акк російських кєологізпіе з 1945 20 IS83 року, спадений М. 3. Котадсшою. Матеріал дослідження СД в англійській козі - В,ояолпа1-.и'2 к Больиаку англо-русскону слов»р» под общин pv-х»»зо£стаог! И. Р.Гальперина. 1980» 5 Dictionary of New English 19631972 by С. t. Barnhart. S. Steinrestz, R. K. 2ernf<J.rU Uabiier's ЄООСЗ tsbrds, ft Supplement *o Uebster’s Third New International Dictionary, i3'?6s A Supplc-raent to the Oxford English Dictionary. 1972-7Ss Чзрная ft. И. Словарь-справочник неологизпов в американской каучно--так;н;»;еской литератур». 1971; Й/to J. The Longman Rsgistar of New Ucrds, 199C.

Результатом суцільного аналізу названия д.-карол є складзиа. Hams картотека семантичних дериватів, нха нараховує а аіложи 5318 озинмиь російської тг 4943 одиниці англійської пов. Ция забезпечуються наукова достовірність та об'єктивність результатів Дослідження.

На«г.0Е<? новизна і теоретичне зкачзнчя дисеутаиіі обумовлені, пэрп за все. тик, ко вперше на емроксму оахтичнпму патеріалі про-волйтьсс зіст&Е-ке дослідження СД ь російській та англійській новак У спробі дати зідгоеіль на питания, якою кірок» різні повні СНСТЄИМ ЛСТерНІНУЮТЬ процеси КИСЛЭКНЯ обок народів пря УТЄОРЄШІІ. K235SX значень і наскільки адекватна поставленій проблемі пояснв-вча скла гіпотез лінгвістичної відносності та лінгвістичної ло-ватковості.

Теоретичне значення роботи також полягає у послідовному г,д-ренесенпі категорій словотвору в сфери семасіології, у впровал-явнні понять і термінів "хонцептуально-мо&ка картина світу", "специфічно-мовна семантична епідигяатика". яка знаходить реалізація у декількох, секєяотворчмх типах СД. поняття і терміну

"сепзнткко-хонзе.-рсивчкл тип конверснвного словоійор»**. Послі зобно розиєжовусться окстенсіопально і к.онтенсю!Пль»;о об»ноя,кта СД, лкийпзчна діахронія, яикзкі“на сиіі&рол.ія і статична синхронія в сфері сияілгтигиих та іппліквиі'ікчи ■зе'я-’кі» значень полісі’комткчкого слоза. Уточнюються поняття кслряиої та посеред-ньг.і зтор^шоі моітіааиіі. [■.очікативкчк і карактерчзї.-кчкх вторни-них значень, агрегатування значень.

Пг.і?у,ііічте іичність дисертації визначається їтогшїзісгг. зико-рксга^пя 11 результатів у зу^івсьхих хурсая загального козозиав-стза, англо-рос^ської коитростивкоі лексикології і еепасіології. теорії та практики переклад», з теоретичній і практичній л*асн-кографіі. ■

Специфіка матеріалу пь-редбачас використання аеекр-аїтнвиого ЕЕіадй дослідження. кетолики когтиненткого аналізу. аігте.виого кегоду. С- гзго^ одержання цнррсвин показникій при оброзі' гліктяч-ного матеріали застосований кількісний негод акадіоу.

Основна мета л».чо! рсЗсті: визначає постановки і риуі’етккя таких гдайї*

—виязлзння роді кози з латегозизаиіі дійсності!

—визначення співвідяокаиня вовн»! їа ісон«епгуалічс.І хартію

СВІТУ! ’

—виявлення рівкей сліазідносзния відповідних зкачзкь .нкскч-ни)' одиниць коа. які зістазляютьса*

— визначення стриктурної організації лексичного зкачокня слсаа. його спізпіяношйннл з Формальними і акістозйия логічними г.онаття-йк, явіїщз.ч полісемії;

—встановлення ситологічної сутності. СЯ та 11 причин!

— характеристика результатів дії непряиоі та посерзяньої Етиркя-■ноЗ копінаиіі на різні діакооніі та динамічної синхронії і ріьчі статичної синхроііі специфічно-модної семантичної епілигнатики з утворенні нотн&тивнші і нарактеризуючин семантичний етриватів;

— аигньчсння залежностей появи нового значення на аіяяіиу вія

нового смислу, відноивния значзнья слова і контехсту а сзітді проблеми коом як кода» •

-розиежувакня екстинсіок^льно і аонтенсіриалаїио обунозленоі СУ особливо стосовно ідентифікуючої та пралияатаоі лвксяккі

--ииділення різних типів СЯ російської та англійської ■ пой « сфері віддієслівних ікенннхів. кокзерсивкої оионівії. ке-

миіиіза&іЗ. метафоризації. родо-ьидового варіювання, агрегату-йання 23£йЧ0Ио, зіетавнмй аналіз цмн типів»

•к-вс¥ааовдаи!*8 Інь^риама переклад» позик значень російської та &нглі$емо! ноз. .

Ката і задачі доеліджзини «кзн&чакть основні 'полотенна.. яйі

Ші2£ЯХ2ЛаЛ^ШЦа5£*

1. Спеїшоїчно-могна семантична епідигпатмка російської та ан-

глійської коа, які. є особливими нгрозчленованими яонаеп-тиальяо-во аикка кортииаии світу, реалізується за допомогою ДСКІЛЬКОХ СОйЄКОТЕОРЧИ’і типів вкутрисловксі '(сенантичної) дери-гаиіі. Ш. типи наить у данйк козах риси спільності та відмінності, В р-йпк&к сенемстворчик типіь нами виділені структурно-семантичні гіі.гоїгш СД„ ьяроваджамий термін "сенантико-'кочвор-еивнмй ї»:п ксжсгрсивного слоаг твооу**. адекеатні відображуючий оссблиаий ї}»п коньзесії е англійській поь!.. ■

2. 5ільсість сенаигйчмих лернватіо російської та англійської кое о&уковлеиа к» «з&стоксіонально. а лите конівнсіонально. Прєди-іюхшпі еяое&а алгстква тільки контенсіональ.на СД. ідвнтифіку* г<чм.ч ' як козітгпсіоіі&льнс. так і єкстєнсіопально обуповлзка СД. ЙЛЗ РОЗУ^.Ї&ТОК еїок ВИЛІЗ СД В КОКТЄНСІОН&Дї-ИИІ'і розвиток.

3. И противагу достатньо розпог.сйл'кркій дуииі. на наа погляд,

спік гсворктн мз про снитагватнчну датеркінсваність метонімізації та яарйлмгп&Тйчау дотерніковвність метафоризації, а про гт-тонінічиу сбуяовлзхість синтагматики і сиіітагпатичко обумовлену яєто&ориз&иіе. ’

4. Велика кількість випадків Сй в обок новая становить агрега-тувйинй атчзаь. В російській козі іш явмаз репрезентоване агр©- . гатуаанкям афіксальним та пов'язаний із семантичним кальху-н-нкяи. в англійській - афіксальним.і конаєрсивиип. Ляшз для російської коем характерна інтерсереатиа ізосепія значень.,

- 8. Хоч® російська та англійська иови с специфічними воншзп-

туально-иоБкияй картинами світу, з чия пов'язані встаноалзні нами відмінності а пєхаиізяах СД у цих новах на рівні 11 иікросис- ■ теи, ці картини світу в цілому подібні а аспекті сеяантичної дц-ригаиіі, тобто глиСг.;<:кі неханізяи мислення людини в цьону вілко-К2ННІ є слільмиии.

Апробація роботи Результати дослідження обговорювались зче- • викк кафедр російської иови, лексикології та стилістики аи-

глі іісь/.оі гот, з-тгального та слов'янського мовознавства Одесокс-го державного університету V жовтні 1995 г. , на яаукозій .чон^';— Ре«ц:. і професорсь&о-вяклгд.?иякого скл®.лу Одеського уяі гррсятсті; у каїни і525 Р. , на реслнЯлікгнсьчик і яілйіороднч;: коііфєрєніііч;;

С Ізиоїл, Кірсвогред, 1933.- Оласа, і 993; Івано-Франківськ, 1933;

Жкто-к?, 19>;4.;. '

СТРУКТУРА РОБОТИ Дисертація складається із вступу, трьох розлхдіз та в»с»іо»-:: Із члгальнкч ойсягоп 170 сторінок друкованого третії. Лі рсооти додасться список ціігогіікоі літаротири та лексикегре#ічрих ажзрел (477 назв, з яких ’’3 назви - іноземними иозлми» внг.чірг'ьк.ои. Сг.чіінсгькои, німснькок?, а такох лодатох. який ь аяракітясі”. м--?лл:-у містить спочатку російський, а исгіл лнг-чіПсьі;і; і.-::ст?а-ТІ1ЕІ1ИИ Матеріал ЛОСЛІЙ-ВИНЯ.

З !1 І с т роботі?

Ч _b_i_i.ji_.n_JL. таясігевться я:-:5ір тсчк апі>:::-р. е: ,-р літо-"уїіться її -^тиалміість, нвуное-з. новизна, тео?гг;’:гін і г.г^.к .’іікііість, еїсзї'.ечант^с.''. гл;т;.\ залг.чі ґі кгтояі: і*:п:лі„ ?№-

с'./«тьс." ггатгріал і. структуро дисс-рт&иіі, нз.еолг.тьсл г;г>..-о-

і'ізн.ій. со вігногдться на захист.

У р п я о п у п с ~і л 1 л і "Сєгактпчні д»ркгії.і,г.::

5ігсб£-9>-і?ння руяаассуі концвяіувльно-иорної карті-тчи світ:," .>ч.и.' склгг»-еті>ся з- еОь-ьйи па?агрс!?іо, .пояснюяться оснзбкі тїгмічи лч-СЄ!>Т*«5 1, ОПЧСІЮТЬСЧ 1 ГО.ТрОб.ПЯНТбСЯ георетичкі ПОСТУЛ&ТМ ІЇГ.'ЇОТЧ. кекреслпгтася ОС!*ОЕНЄ КОЛО ПРОЙЛЯЯ, зкалізупться ПРКЧЯКМ С.". ?о ?-глздо.ггься голоркі теоретичні проблеми- псн^ттеаоі прикола ле-.-’ич-НОГО 3«ЇЧЄИЛЯ. С.ЬГ.ТОРІи, яг.І 2зго абуповлпить, СТРУКТУРИ ЗН^ІЄ:<-кя, тп’.,:г:-л полісеиіі. ■

ДгаїїГ,іР._Д2РаГ2.&1 присасчекйй проблемі ковкої клтегогиазі Л лійсііості. У випадку. кол« деякі об'єкти яоиікаиіі с >-гітєсо зблизиш: для олнісі нації. "їло в.‘ дсуткі з екстралі.нгпе/.оіїску оточенні Інсзі нзлі 1. ці сЗ'еятк для другої нації е с.5со.ї»т«ияе. нер-й*льтакй лмі’иани СВ. Л. Мурави©», 18Є0). і варігигккя сззенті-чкі'.х сисгсіч цих поз тут слід поясншатк аілкоя вксерви'ікг»»л‘>но.

Натотокисть езідпоіїі/іНц;: значгі;8> різник кой - відносні лінг-зістичні .“аг.у!!;; ~ ко:-з б»ти 05уйоалзаа ааріизанняя лійсиссті н ,?г:'ат5'.гг '.зі гд!"іг поіфодіш-гєограоїчккн'-г. наиіснзльно-

культі'ринпи уловами житія народів, але « геликій кількості випадків відносні лакуни обі'мослані "припкою" ковнсй системи, коли іаеьтмчнм!» рааліяи різники иовани налаються нетотожні хзрак-тарметм&м.

Вмйовячі» г ер&нчсуваміія сен V в і аг,овіяних значеннях різних йор. розаехоауено три рівні співвіансічення значень! 1) рівень Відносних лакуй, обумовлених варіюванням предметного ряду і соціально-історичного досвіду народів Слінійна еквівалентність); 25 ріводь гіпо-гіперокігіічнях ежекторна еквівалентність) і від-косн/.х лакуй. чия яояьа не ноже бути пояснена єкстралінгвально; 33 різань низькочастотним значень-"унівсрсалій“. -

Особливо наївна картина світу, притаманна кожному народові, становить ту с$єру, -в© своєрідне баченая конкретно» пево» реальності не поясню&ться екстралінгвзльяо, бо. на наш погляд. безоЕІ поняття цієї мртаки світу ке залежать значком мірс» аід ступеня соціалько-істормчпсго розвитку народів. Для росіян та ук-рєі.№І& тільки се5*ца е осеронаяк аяоиій. для Французів, крій серия. - седезіикв.*дке китайців - нирхи. ; для пешканиів 'Західної. Аернкй - пг?чімка СВ. й. Плі>нгагїЛ991>.

. йете^ніковане ноаннкн снстеиами різне розуміння однакових сутяостеЯ лосйтіь назву "лінгвістичної відносності". Теорія '‘лінгвістичної відносності" спираахься на труди ,Сж. Лоїска, ‘ В. Оои Гунбольятз, але достатньо повно її було розроблено американськими лін^вістми Е. Сепірои і Б. Ь’орїюи га доповнено .. Л. Вейс'чзрберои, й, Трірои, И. Хьйдеггсрок, Л. Віттениггейиом, Л. БлупФільдои та іи.

<2Р5Уйй_ПйР&Г£&£. Лексичне значення, яке відображає референцій слова ао світу дійсності, за змістом адекветне логічному по-, няттю. але, на. віаміну від нього., становить мовну сутність і меса у собі пеоні лінгвістичні хйрак.терисглки. Сигніфікат е лінгвістичний термін, рівний за свосю суттю пониттю к логіці, він яяяг собою зображений поьоїс уявний аналог властивостей і карак-•тєоисїих однотипного предметного ряду ' - денотату як класу подібних одиничних референтів - і кає екстенсіонзльнмй (обсяжкий) та контенсіональний (змістовий) бок.и.

Лвксичие значення загальновживаного слова за змістои аналогічне формальному логічноиу поняттю СС.Д. К&цнельсон. 1985). яке відбиває середнє і "^агальнозрозукіле" для ковкого колективу осягі’єнкй об'єкту дійсності. Системи Формальних понять у «ова.ч

рухокі та мають нз -гільли ніжмзані. &ле й вкутрішьоиоані зідмікності. Значення, ям базуються на змістових поняттях, пожить бути бнциклопеличьо-наиковики га іклішідїалько-особистісіш--ич, як і сані ці поняття. Лексичне значення слоп'-териіна за ьиістеп гстожне нерозчленовеному ДЛЯ НЬОГО ООРИЗЛЬНО-ЗМІСТОВОМУ псьягси Спго ие йдоться у їР£тьспу_пар&г£адіі).

Теорія '‘-лінгвістичної лодатковості" СВ. А. Звегінцег, 1968! Г. В. Колталський, 1375; Г. й. Брутян. 1373г Л. А. Черияновська, 1973 та ін. ; сгверджис. тс різне членування народаяи дійсності е специфікою лексичних значень моз цих народів, ео зегальиаляяські поняття "викривлюються" иовниші сксхемаяи і постають у сиг лялі специфічної ЛЛЯ \oxnol кови системи лсксичиия значень. гі-ЯЗ ці “загальнолюдські" поняття ке лають для росіян, і»краінціг<. англійців чи ср-інииаіа іншого засобу існування, хріп <іе чєрєл слова їхніх власних ков. Голу ми не'ковзно зілокрвмлазаги одну ьід оя-ио* логічну, і'.оііііоптуальну і лінгзістичну колоді дійсності. ііоакз логічне поняття з специфічно иовкия, -і, відзначагіча відмінності в скстекгк значень різки/: ков, констатуємо також аіякінкссті ?. сп-стегсая логічнім лопязь. Це зеде зо необхідності ої'ото.теєгшя ііок-■ аептуаяькоХ та ковиоі карти» сзіту в кеяак одніс?! нозйої с истат.

. І Ї1И НІЯКОГО Пірого НР исгжемо погсюітася З ЗУ«50Я І.*. КїІИННЧ

‘ ■ 1 - • . , ' ■ 1 * про те». ста СД обумовлена нгясвното» давкої картини світу по віл-

неевика «з «оинвптиальяоі ть.е юивдаи.ивродр від яое*.іо! картини

свій». яка містить лакуни, ло концептуальної картини С ’. (\ К» мі~

кич. „І59й3. Йовка картина світу самодостатня, V ній немас лакук

лля ііосііз кови» говорити про лакуни правомірне . лиши у ті-р-

, пінах зігг&вкого яислідяпняя поз. *

. 'Іроте теорія "лікгвістичяаі додаткавості“ к вірное в току скислі, па. по-перше; якіео яри зіставленні ков одходити не з ;оз-різ.теїда.ч лексичних Фактів, а з цілих лзксико-сеиантичких сист*'г, Пігаовкмх. розСіяностеЯ буде яеоагато СР. П. Р&обсон, І3в5; В. К. Солі-аьп. 1377; Н. ТІ. Кочзргак, 1Р84 та ів> >, а, по-яриг®. існус иевер-бальке кислзния сяйв. Р й. Яас5со«Л935), яіял&иісгь якого, йк как здаєтеся. впливає на концептуальну ггкість саітоупорядкування ял:! і.'із чия н-зродів. Як: ідеться V н®Х5аРХ0йУ_ПйРАі*Р.а®і» яеханізиа С. яка е одним із сшіКІа встїяс&лзкйя суттглик зв'язків яіж слова та його зяісток. іновірно. поо'в^аиі з діяльністю ,обо« - ®еі>йллької та ггесербалької ' ліееуль когар люд>»ни, то від-

бивасться я рис-ак відмінностей І подібностей СЯ в російській та англійській коаагг.

' У Іі'йтапц иа2а£Р.еіФІ розглядаються різні точки зору из причини еепаг»тмч»ш;ї зяін. яхі розроблялися ь рамках логічного, психологічного, традинійііого та фунлцікналістського підходів £0 знї-чяннй. Сй, обумовлена зяінаии в сутності чи інвентарі понотата, косить об єктизний позаліигвальний :-:арактер і визначається наш; як акстоисіонзльно активована СД. У більшості випадків СД сьунов-лапа ліг&е зиінои»: V сигніфікаті. тобто клнтенсіонально, і пое'я-

зз.іл з ліс* гозаиорнях суб'єктивних Факторів чи тактог-ів інтрелінгвальних. котрі яожуть насити позьсловгіий Споєний та мов-лвннгокй) і внутріишьослоаиий карзктер, Контеисіонально те, зк-стенсіо.члльно яотиаозано СЛ мо*е супроводжуватися лозалінгвалька обуйовлєн~.:о конотативною СД.

Іі°£їЙй-~йР£”й.а& присвячений дериваційної!-./, чи епіднгизтично-пу виау вілкожгнь у лексиці СД. М. Шкельоз, 1971). який утворюються е&оляиійннпк Сйіггкрокія) та нєеволюціЯкими Сдинамічна синхронія) повииин зпінаїїй <Д. О. і'.уярягшзаз. 1992). Розуміючи під сеиеиою ок-реиз значення слова. (Ж. П. Соколовська,1979), за аналогією із словотворчий ткпои афіксальної деривації можім виділити сепепо-гвор-чий тил СД Сане. С. Л, Гікзбург .і 979і 3. Д. Полоз*. І936): набір цих

■типів у иобі складає II спеиифічяо-мовни сеиактички епіяигиотику.

У Еьа.иц.И51 йаЕ.аСР£ФІ. розглядається проблема полісзмакт^чкого слова. На иаиу думху, таке слово пов'язане з декількоиг Фос-кальнмии поняттями, а упорядкованість його значень - відношення покірності та ієрархії. Типологічне еизначагтьс:! те. то лзксичні одиниці аналітичних пов Навантажені значеннями більш. ні*. оп-иіпті синтетичних иое (Г. І. Овсянников. 1979). З появою нового знл’-емня у слозз зростає ймовірність виживання цього слова у мові С А. й. По.:і-карпов. 1973.1587.1990). .

£о£ьа«а цав.аср£ф першого розділу присвячений сгруктурі лексичного значення слова. Воно містить а собі денотативно-сигніїрі-кативний кояпонект, який складається із кдасеп. чи кадегоріально-гракатичиих сем. архісеи, чи гіперсеи. лиферениійних, чи гіпосем. потенційних, чи асоціативних сем, а також ксиотзтивниа хояпонент. Семи можуть бути інтеисіонзльннпи 'ядерники) та ікплікаціональ-нйїім. ■

• Д р и г и Я розділ. "Загальногкосеологічкі основи се-

неетично*. лерчвзиП з російській та англійській поааи**. сялміь-еть” г иізсти рзрзгр^Нв. 0«ьасій_пйР‘УЗДЗі присвяччииЯ .-іриролі вторинне! номінації, яка йол? бігти иепряиіз» та посерелнься 1Л. Л. Аритюноаа. і973. 13?9 і т. а. ). При пераїй утворення сепаїітнчнкя 5”ї~ риззтіе са допомого» яетааоричного і метонімічного переносія СРі— зїкь діє,кроні! та синанічноі ciuivportilJ косить HOJiiHaTHEHsi:? характер С Н. Д. АрУт»ноааЛ9?8?. Такі нові значення реалізиятьсй баз згори на сигніфікати пєрзинних значень, носять нозний характер і. ча рівні статичної синхронії зв'язані з иипн сипілятиз.чими та ім-плікаційниии‘нетропзічними за' язками (за термінологіє-.ч 11 3. Нікі-тіна.іЗРЗ): UfilTH ROOM 'приміщення з особливо чистою атиосозрсю'.

Посередня вторинна нопінація язляє собся дію тільки пвтаФо-ричнего сєі-і-члотборчого типу. Нові значення носять у.зоактєризу-кчий чзрактер (Н. Д. Арутгоноза), реалізуються тільки з опоро» па сигніфікати пєрзинних значень, обумовлені, як правило. специфічними актами кокунікац? 1 та зе’яздні з перзиннияи значеннями і на рівні діахронії та ди.чамічної сигіяранії, і на ріпні статичної синхронії кетафорячники тропеїчними зв'язками: ГУЛЇЗЕ?

’про крупного діяча'. .

У ДРіТйкц паааср&бі йдеться про те, що нова не е однозначно колом по відношенню до мовлення. Цей код, ях і окреме значзякя слГ'Ва, "зчкрксталізоаується'* в мозленні. а потіл ізаЗувзе сметанного ;;ar-a:iTSDV- після чого для системного значення с.чова контекст стає системою, яка актуалізує, а не конструює. Проте, потрапляючи до ї!ЄІ, значення зноеу почйааа варіюватися, по коже принести до появи його нових смислів чи навіть нозого значення. <іей двобічний лроаес е несхіяченнии.

Іретій_пйрагаа£ пев'заний з розмежуванням новий яиачень і їіозик сяисліз значень. Нове значення з’являється тоаі. коли а КОЛІ СПОЛУЧУЕаНОСТІ слова з'являються слова іншої поняттєвої сфери. поняття зміняє свої суттєві ознаки, і народжується носе значення. яке з обох ноБвх ноже бути вільний та зв'язаним, ііі процеси більш» пірон характергі для посередньої зторьнної номінації. Вільні та зв'язані характеризуючі значення відбивають млзкии Сконвенціональний, прогнозований) і иезленнєвий Соказіональнкй) характер вторинної посередньо! номінації, між якими немає онтологічної РІЗНИЦІ.

У пйрезажяій більшості випадків поява семантичних дериватів

у російській г® англійській мовах обумовлена контексіонально, прк иьону один і гой її® денотат є основою для декількох поняттєвих узагальнень і ноиінованмй кількопа лзксичнкки одиницям;: оіьіе-« в первішкоиу С часто єдиному) значенні, другою - в новоку. для неї переносному: значения слова "свердло" і нове значення слова Г>АРАК ’ <ьлак.тричкг ручке свердло*.

ііетв§рхий. Е.ар.АПР&Ф присвячений ідентифікуючи.!* та озг.аковчк Спрвакиг-п-йки? словак. Перші носять дєкотативко-сигкіФікагивний, другі - скгиіФікативний характер, з ч.-н пов'язані їхні різкі ек-стралінгвольні та повні ознаки та різна природа СД..

Дієслово тяжіє до СД в силу своєї багатоознаковості, вьлю-чення до свого значення секантичник та синтаксичних затактів. Синтаксичні дзривати-віддіеслівні іменники, про які йдеться и Д'атонн. ааЕ.аПР£ФІ. поєднуючи ознаки предикатккк та ідаитиФікуючих слів, ще більш прагнуть до СД, яка носить дієслівний та ’.кеїший характер. . . .

Віддієслівні ЇИ0ННИ1Ш в обох иовак активно копіювть ■ покілні значения дієслів-ноткваторів, до того ж. для англійської коеи характерне також копіювання г.окіснкк зкачєнь дієслів іиешшсакк, {/твореними Еід ния за конверсією.

9 противаги існуючій дуииі СА. В. Короа,ов/Х9в8), в обок -шзвах-луже частотний е процес виникнення $і відаієслівиик іиешшіїа- новик- значень незалежно від семантичної стрїлітурк котикуечого дієслова. Нами виявлені ява структурні різноакак цього процес». По-перше. такі значення з'являються він гсераиикого ,знвчєк«я віддієслівного іменника при відсутності похідшга значення V иоїиеукічо^ го дієслова. По-друге, віддієслівні ійєкніжк и російській та англійській коьах спочатку набувають нове значення під впливом пояси: такого ж нового значення у иотивуючого дієслова, гфкедкшоть . його до сьоеі сегангичио] структури, а погін це нове ~зкаЧЄ£«кя іггекнк- . ка, лоза орієнтацією на семан.ичну структуру дієслова, сгакозкгь базу подальшої СД. В англійській моєї вказані процеси, прокод&їь і. ц раякак конверсивного, е. не тільки афіксального словотвору. • .

Частотність конверсії, якій присвячений 2рцтцв:_^п£р&гця£. £3 англійській нові зростає на відміну в'л російської моей, дэ сока є рідкісний «інишєи. яке виявляється в субстантивації. Сер&д йгч-бєрсивів а англійській псві ии виділагв© дві грипи; і) слова, яйі в процесі переходу до Іншої частими поки зкінкл» . свої значакил

лике за рахунок, зтни граматичних can Cfunctioas.! shlftJs йІІТИПЯ» -» ТО AUTHOR; 2' слова. ~на'-еы!я яких поряд з грапатичними сйяаим змінили А яи?іерешіійні ознаки, такі значення є перетюсяигш: PING-PONG -> T9 PING-PONG ’аіяфутболизати пацієнтів на аналізи і процедури*, За аналогіє» Із сєиа.нтико-!!ор<9еиник способов словотвору, коли одночасно має иісие використання пезного афіксального способу словотвору і переніс найменування, аш веде до існування у похідного слова тільки переносного значення С8ТЫК). ки для. способу утворення кснзерсивів другої групи впровадили термін "с<з-мантико-конвєрсивний спосіб кокзерсивного слозотеору". -

Зроблений ііаки підрахунок показав, шо з бО-ч - першої половини ?0~х років до другої половини 80-.Ч років головним типом конверсії, в англійській нові залишається вербалізааід іпенників з твндеішією до 11 .зростання; почастішали випадки ноиіналізації прикметників .1 дієслів. стали більш рідкісними процеси ад'єктивації іменників.

Третій розділ. "Зістаамшй аналіз різних типів сеиенотвору російської та англійської мов", складають п'ять параграфів. У Цв2.шаиа даааГРйФІ виявлений ряд спільностей та э!а-иінностей и моделях метонімічного типу семекотвору з російській та англійській поаах. Метонімія а прикметниках описується паки не в траяииійнин термінах суміжності ознак., а а термінах їхньої сумілногті. бо тут переніс має місие з опорою на денотат б.'.дпобіw-oro іменника. . ' ■

Базою усякого метонімічного пєренйси с позамовна, реальна суміжність денотатів, а не контекстуальна, тону ии не погоджуємося а Л. G. Кудрявцеве» (1987) в тому, що метоніиія становить синтагматичне, тобто суто мовне явише, і з'являється з результаті конденсації плгну виразу. Синтагма - us лінгвістичне відбиття еісстралінгзальної суміжності денотатів, позамовне заміщення одним денотатом іншого веде го еліптування членів синтагми, в зв'язку з чим слід '•оворити не про синтагматично обумовлену метонімію, а про метонімічнг обумовлену синтагматику.

ЗР5ІГ!ІЙ_ПаР21Г'£.«!& присвячений найбільш продуктивному в обок мовах сеиепотворчойУ типу - метафоризації, яка складає 507. від усіх випадків СД а російській та англійській мовах. Найбільш активним у цих мовях є власне-асоціативний метафоричний переніс з перевагою в російській нові. В англійській мові порівняно л

російською 6ільвз|Пвтолі' иагу займає иег&іїоригаиіп за зовкішмьок. скожістй (1/2 ао 1/4 від загальної кількості гі'зтаооричги»:

иоиіі'ацій). У Сфері ПРОСТОРОВИХ НРИККііТНИКІВ СПИННІ оЬЬЧЄННК, її я і

розіхивью'гься ь оСо~л пеках, пгаг.тично не біт,изькю~ься, ма підміну еій 'лількіск’л»; значень. ,

• У ХР°Ге.,зе»_пйР2.ге.з-£і розгляластіїся зьуження ть розширення ЗйЬЧЄНЬ ВІДбИТТС СТЄТК«КО- СИНХРОННИХ ВІВЯОШВгіЬ родо-вивового Сйуіхіь»-.;:л не. ріс:гі яик&кічної сикироиіі. Звуження ть ро.-шчрєн’ій и російській та 'англійській- ьоз&х коють г-ійсбраддасати ескгамсіокадьгіз >;£.ріві,ак:ш яснсть/ті;', V цьопу Бипалііу пи р^Ж'лг-.з::лі:і ці крс-илсі*. и-і ;Дю салсстійгшк сєкепотсорчкч' типіп. В ри.ілск Цп,< їулі'Є оакь.коио актикьо в оь'ок ксбеї: іг.з утгсрен^я зьу-'йарйіиологічкі-п; ан&чснь не. йагЛ з&~ал:гГ;оЕ..;-.'./..зак|і:., ь. та;сох г&р»с?г;іі« 5йач:,й& вх Сс-ді з&тель коо*«г,єкч:і слів 5зз пере коду іч ге 'РЛг-іЛі'-пі&гікноі скеус-ии. ?о;;шлре.'Кну значень як спссі.6 д-зрксаиіі г російській г.ОІ.І, ->а иаахг.і. йак«:кк. праокчио відсутнє. е в йкгдійгькій - со ',ц.-у.г; пзргг»;-у;рц2. -

ЗьіУкхшй ?Єоі:-г>'Ск»я значень почуть Суті-: результате.:^. ;!>г~ ■ї'С^й^гічга’-?;; ксіізєі'.кіе. н еьоп',: випггку роііо-гиіоаи пароклг.-ЄЬї'ЗІВіПІІЯ ?; ЕТбИІГ.іОІЯ КУ Й1ЛК0ІЄІГКЮ ЕЗ СКПІЛК?КГ.І10І і г.рипксісті-.-сс іаіепейШ» кз?зкк кз-гзитиаок. топу це коміа гоеоритл лро взавпо-ліез лиши СД, йй не гсЗкть І. А. Кічякхч с 13333. ■

І> е£ш: га'Еій’-: £ екгкЕИШі проін-с кокікагкскс5 ;;єт£і?орк2:їііі'і. хсліі злгал&коВАййлні слота отримують- нові сг.еціалігозакі теркімо-логічаі значеної# £УР5ій 'отвір' ■* 'нз зайнятий слсіігро.чоя оиерге-гичгшй стак кгяіііПРовіяаикг'. РАІСЯ 'латат»*’ -* 'робитк /'латку”; ькпуавлятк крогрск;; ЕОМ зо еопог.огою пілагогрдкь*. Випадки гва-імоі-ікк зкачень бес пзреколу Ік ло я:;с.ісь териіносі-істс-ки б російській ноьі яечастотиі. а в англійській аілсуткі. '

Угпегеика розкіреинх пареиссних значакь у тєркінів в рзсійсьгій козі БІгЄ»в«сться „ гзкількс разів час гіаа. ніж г: акглійсьаій. Утсорокия ’« пгреносао-розізгре«ку значень у ід-ге..,'оі5оа?йіі',аж‘-:2ї слів, як показує яак аналіз, зовсік ».с хгрйктерке сиглійсьаоі нош-;, їоді як у російській цз в^дзглчайко ахгив-ішй происс. яккЧ відбкваг загальну ге'глвіїиі» рукр віл коіікр&тмогй

іо &Лстзакткого а сеи&итнчкіп: зяікак: ПРЕМ’ЄРА 'пзрел те?ьтралгмо ц;іста?в' Чі.-'їо пояйм чсгсеь иок-ого. початок чогось'.

Прзшх’Е-і і5ізу;ик:ія та розайреиня зі:&чєі-.і>, пов'язані з теркіно-

логічний лвксіЛ'?». відбивають рик зід Формального поняття до змістового і навпаки. .

Прозелене досліджгняа є снід-чєнияи того, ию а акглі.іїСьГ.І’Л нові розїирскнй значень як спосіб леривзиіі і утворення персквс-нс-розимреник значень :іають палу питолу вагу І порівняно а процесами зьих^ннії значень відбуваються у три рази р ідіте з тєчдекчіея знаніїемня з 60-70-х років до почахну ЗО-х.

Випадки зидо-видового варіювання, чи семантичного зрушення, в обом лоеак нерегулярні.

БлизьгіО ЗО/ семантичних дериватів в російській та 20/. а англійській лмва.ч кають розглядатися а рачках ггрегатизання значень. «копи присвячений ЦвхзчрхиЙ параСРйО. Під агрегатуванням значемь Ствряія Н. 3. Котелозо 1.1932) розуміється процес, коли з'являється афіксальний дериват сіл одного з значень вихідного слова, а потій його значення приєднується до лиачоння співпадаючого за осрпоа похідного слова, яко раміа» було утворене зід іншого значсаия вихідного слояа. Загато випадків агрзгатукання чзстс поичлхосо розглядуються г,к розультят иетаФоризгиН СЛ.0. 'Луйряварза. 1532'). .

"Ьласкі" переносні значення розвивають непохідні слова І нояідні з фразеологічною сепантихою. Агрегатують переносні .•••::;> панн я своїх з^чідк^н, у цілому. пскідні з нефразєологічною свнак-т о», тому кп блискучо словотворча нотивосаиість руйнує іккі зллснїз асоціаткскз полз Сприкладом е віддіеслійлі іненилкиЗ.

Приблизно 50/. змпадкіз агрегатування в обол кован спостерігається в пракнотмихая, бо вони пайжз завжди утворені зід іиеаии-пі.3 і ді гелів. .

Не підтверджується думка про та, ио дериваційні пропаси, які проходять за олмакезин елоаотгорчип типом зід одні«і вихідної ба-

зи, ио зеде до появи полісєнанткчної структура паралельного типу, характерні лист для російської пози, а з англійській на зустрічаються (0. М. Бобройсьла, 1985). .

Сврод найбільшого иас-оу випадків агрегатування значень а російській та англійській ловах - у сфері утворення дериватів зід декількох значень, лкі належать одному слову, чи слован-онсиікан, чи від різних сліз - зиділяаться три типи агрегатування: -

і) значзння просто агрегатується до існуючого значення похідного сло$а, пря иьопУ значення вихідного слова ножуть бути -за своє»

прмэояои сак і егрєгатосаними, а чожуть бути зв'язаними сегсактич-кою покідністюі 2) значення агрегатується, ч потій вступая до Еіапоіезиь сеиентичьоі иоткваціЗ г існиг.чик зиглчеиняп похідного словзг ні вілнохмння чк копіюються з г-іяношень ніж значеннями Бкгіілиого слова, чи з'являються сап; по собі. гіри ьідсутності подібних бідкєїзнь пік значеяяяил вихідного слова; S') знал^і^я пожа раш-.оййоеЛрис бути значенняв с Л0еа-азіксс!Льк.~гс дсривг.та чи сенанти-ч.йк аериваток від існуючого значення похілно: о с^оаа.

Агрегатування зиачєкь б англійській косі проходить тако* у рейках конверсії.

Лііла для росі?,~ь!іо! иови характерна ікте?їереі:тив ізосекія. значень. ю е слізсіаок їсв.лькуваі'ля російський слоь&п значень ІШГЛІЙСЬКСІ їіОБИ, ЯКІ агрегат УЮЇЬСП де С ОКаНТИЧЬОІ «"ТРУКТУРИ РОСІЙСЬКОГО СЛОЙС. і МОЖУТЬ ьступати з існуючими зічлченнямь у відношаккр котквэцИ.

Стосовно проблиг.и перекладання иоаих лиачєнь іншою ногою, про кз йдеться у д'я~е.и]і ца2а£Реьі, -трєСз зазначити, то вичлзко-вамуій накк інваріант ги?зкладу не тотожк/.й ні лекекчноиу значення слава, ні денотатмаиій піднесеності, ні сигніфікату, е. являє есбои повкий набір поняттєво-іитенсіскаяіник сен повного систси-иогв значення. .

S в и с ?.» о в к а x . крій omtcy окремих результатів дс-сліяяания. кайодкїьса загальний висновок про 7п, що, незважаючи на той фчкі. ш російська та англійська пози - ие яві спєииоічкі концептуальио-иоані картини світу, з чик пов'язані виявлені нами в результаті пильного аналізу фактичного г.ятеріалу достатньо сер.--казні гі£иікиості е кехакізиах СЯ на рівні її пікросйстзп в російській та англійській косак, 11 сепактичні доривати в обок иовах зберігають приблизно однаковий кількісний г.клаг по еідко-ibskhjo до загального числа кеологізяів Соя свідчить про існування спільних глибинних йеканізиів регулювання цього складу},

25 СД s чбок «озаг. ке.5 багато спільного і на рівні тик .т сапих psj '.росистей', ue відбивається час-^о у схожості з виборі сепего-творчмн типів. в утворанні пезнкх типів значень С наприклад, клу-затнвктО, а току, чю слова зі схохс» значенням в обок-поводе па-ють подібну семасіологічну історію незалежно одне від одного, по ніж дБона аналогічнияи ленсико-сеиантичниіш групами російської та англійської ков & створенні переносник значень більш схожості.

НІЖ Л І /К ISOtld груп акл я одній НОВІ.

Головне * ПОЛЯГйС В томи, !1Ш ПРСЗбДСЬе ДОСЛІД>*-?КИЛ Д033Э..ТЯ? Нам У ЦІЛОКУ ГОЗОРИТИ Про подібність російської та вКГ.«ІЙСвЕОІ

концепти •lJiiilir» - мовних картин СВІТУ я аспекті сеноятичної деривації. тобто про спільність глибинного „едгіхо-психологічного яєхянізиу иислення людини з цьоп" зідиоінзнкі.

Основні положення дисертації відображені у таямк п г; б л 1 к а 1 -я :< автора:

1) Нові значення слів як. окреп і езмантичкі одиниці// Семантика повм і тчкету. Матеріали иіл<нвр. наук. конф. іЗ-15 жовтня 1<333 ?. Част. 2.- Ізано-^ранкізськ.1993. - С. 109-111.

2) Р phenomenon. its rsrloction In different languages, and

translation// Questions of applied linguistics. Матеріали піадяр. нгуу. KOnS. 1-4 лютого 1394 p. - йїмтопир, 1934. - P. 37-^8.

З' О сояангической неологизации н сфере словосочетаний// Проблемы описания грамматических систэя славянских языков. Тезггсм

докл. и сооеи. науч. ком9. 14-15 алрзля 1992 Г.-

Измаил-Одесса. 1992. - С. 105-106. -

4) Деякі лексикографічні проблеми багатозначного слова// Проб-ле "и контрастяяної лінгвістики. Тези міжзуз. наук. гишФ. 18-20 травня 1S93 p.- Кіровоград. 1SS3. - С. 211-212. ' *

£) Перекладання нових значень полісемантичного слоза як практична проблема// «їуикиіонування української культури та кози в уиозах регіонів України з багатонаціональним складом населення. Всеукр. наук.-метод, конф. 18-19 листопада 1993 p.- Одеса,1893.-С. 122-124. .

АННОТАЦИЯ Попоа Ю. В. Сопостазитэльное исследование семантической деривации в созрекенных русском и английскоп языках С в аспекте кон-иептиально-языковой картины «мра). ;

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. Одесский гос. ун-т, Одесса. 199S.

ЗаіджЕдетсй рикопясь диссертации и пять публикации, coastжэ-вке исслзЕованио еепздтической церквацяи в русской и енглийскоя языкам, избранных для сепостовлания в силу их типологического несходства с uei.it-к определить степень разобщенности к ли свлзен-ности семантических систем языков. Несмотря на то, что эти языки яа.яквтся авуяя спеикфлчн&мк концептуально-языковыяк картинами мира, С Чвй связеки обнаруженные ке«« расхождения В йехенизмйх се-ийктьч&ской. деривации на уроьне ее иккросистеи 2 pyccr.o.i к ш*.-глкйскзй агыкак, проаздеНнай анализ позволяет нак е излей г с so-put ь о паззбкк русской w английской г^окиептуально-язъ'.г.сьин хар-теш ивр<г. в аспекта сепактачоской цоривааик, т. е. о5 обииости г-іу-бккного логиао- пскхолаг кческо го кеханизке кшьлзнкй челэдс&е. в

ДІЛ'НІОП ОТНОІІЗЯМІЇ.

і&ятоаі слаза* сгагштичка дог ішаці £. кеицалгуельно-новиг. &ар-rnyjk світо, сеігваоїкорчий тип, іісжтехсіои&льция. «пстосе іоиальниг;.

V! К 0 І Я Т ! 0 !і Popov V. V. Contrsstiva rcsearch cf sscsntic derivation £a побеги Russian and English tin the espsct of conf.-ptucl-lin'.uii.s'Un world picture).

Dissertation for e candidate decree In Philology. Speciality iO. 02.15 - general linguistics. Odasss Stetc University, Odessa, 1333. ' ' '

Presented for асікпсє c.rc thss twnu-cript and fivo m'oltcfi-tions containing research of senantic tie-г і vat ion in Г.изііап tvnd Bncllsh chosan for tha cor-parisor. Ьзсаизз nf t.l«ir typolo-ital dissimilar!ty In order to define a degrc;? of dissociation or- connection Of SviWmtix SVStBKS of ttV-i Isx.guo-gec. QuC-pitO these i&tl-guage-s beinp two specific conceptuol-1 inguistic uc rid pictures, by which divergences in rachcnisiw of semantic derivation зі its Klcrosysteis level in Russian and Enclish nay !>s explained, the an- lysis Mds? allows us to spa&fc зОэоа! similarity of Russian and English conceptual-linguistic world pictures in ttw aspect of s?-rjajntis derivation. i.e. about мяаа character of doep logical and psychological Rschanisiss of (шкал thinking in this rt*spcc ., Key-wordss semantic derivation, conceptual-linguistic world picture, serasres-forraative typfc% cor.tensi.onsI. estensional.