автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Состав и функции частиц современного французского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Состав и функции частиц современного французского языка"

Київський університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

. з од

М є л і ш к е в »і ч Сергій Васильович

СКЛАД І ФУНКЦІЇ ЧАСТОК СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового сіугіеня кандидата філологічних наук

Київ - 1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі французької філолог ії Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук,

Захист дисертації відбудеться 22 лютого 1996 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 01.01.09 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий ■Ц" січня 1996 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат філологічних наук,

доцент О.О.СОЛОМАРСЬКА.

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

професор Н.М.КОРБОЗЕРОВА,

- кандидат філологічних наук, доцент В.Я.ЖАЛАЙ.

Провідна установа - Одеський державний

університет імені І І.Мечникова.

доцент

З.О.ГЕТЬМАН

Б лінгвістичних дослідженнях на матеріалі ріпних мов осо

бливого значення набуває вивчення семантики та,функцій—сдуж— бошіх частин мови, які визначаютігформл.шю-смислові зв’яаки 'як-у" середині окремих речень, так і міх реченнями. іі сучасній французькій мові неповно та недостатньо вивченими є ті слу>/;о ві слова, які в багатьох монах прийнято відносити до часїю/с.

одтию з найактуальніших проблем сучасного мовознавства гі кр< .клема опису семантики висловлювання. Важливим поштовхом п ній галуаі досліджень упродовж останніх двох деоятилпь сім!; ро^ии/ок у лінгвістиці поняття прєсупозиці і. Вивчаючи останню, переважна більшість лінгвістів рр-’ртасіьоа до частої'; !». »кт:ш- ьисідн*<чи їх пссілий нр^'-упоанцій, виразниками ■Ь.т«у ’іпн: у .горнутому вигляді, "пресупоаиціінший отвора ми", які поопускають прєсупозиців у висловлювання.

■Частки також нерідко використовуються як ілюстративний матеріал до проблеми актуального членування висловлювання, існує точка зору, згідно з якою вони е рематизаторами, тобто засобом увиразнення ядра висловлювання, змісту повідомлення.

Актуальність та необхідність визначення складу франиуаь ких часток і дослідження їх функцій у висловлюванні зумовлені тим, що протягом тривалого чагу частки як граматичний клас нвгміік-паиих службових слів, які вирадшог*. різноманітні відношення і.і середині висловлювання на морі}юлоі і чному, син-токсичному та Семантичному рівнях, ьа-чншалнсі. на периферії літ мотичних досліджень. Інтерес до них рі;жо ,<ріс лиш» ь >Л0'.0 рр. і» лінгвістичних дослідленняч на матеріалі різних мов Хоча частки іі відносять до службових слів, іх роль І: зміетошю-ф'ірмальи>й організації висловлювані важко перс піл нити. "З-они належать до тієї сі)ери мовної семантики, яка віддзеркалює найбільш загальні, аРстрчктні к ітегорі і бутте ви:; В1 ДНі'К Ні " ( і). "Яудучи ВіШ<ЄеЄІШШ1 ДО <.'р.1ііУ олуйкікіи слів, часіки ал ніяк не е другорядними слонами, оскільки в

(1) Виноградов ЕЕ Русский яанк /Граям-ииь-а ко»; учг.и»с

о слове/. - М.: Рисиш школа, і'Знб о.

- г -

мові немає нічого другорядного” (1).

00’ ектом даного дослідження е частки сучасної французької мови. Вибір об'єкту пояснюється як важливістю проблеми семантико-синтаксичного опису часток у будь-якій мові, так і тим фактом, що в традиційній французькій лінгвістиці цей клас службових слів донині не вирізняється з низки інших лексико-граматичних класів слів. Французькі та більшість іноземних дослідників не відмежовують частки гід тих частіш мови, з яких вони вичленувалися. Деякі французькі частки виділені в окрему частину мови зовсім недавно лише небагатьма дослідниками з СІЩ. Однак значна їх.кількість все ще залишається поза полем зору дослідників, оскільки без попереднього визначення іх належності до окремого лексико-граматичного класу, вони не можуть адекватно трактуватися, залишаючись в межах тих частин мови,' до яких їх традиційно відносять.

В результаті аналізу змістовної сторони відношень, виражених частками у висловловлюванні, описано 102 частки, шр мають 135 значень. Увесь клас часток поділяється на три підкласи /модальні, логічні та логіко-модальні частки/, які, в свою чергу, поділяються на відповідні розряди. Така функціонально-семантична класифікація французьких часток грунтується на текстових значеннях і відрізняється від їх традиційної класифікації. Таким чином, предметом даного досліджень ня є особливості функціснування французьких часток у висловлюванні. ■

Основна мета дослідження полягає в тоілу, шрб визначити та теоретично обгрунтувати лінгвістичний статус часток, дослідити їх семантичний і прагматичний зміст, а також особливості їх Функціонування у висловлюванні /тексті/. '

Робоча гіпотеза полягає в припущенні про те, що в сучасній французькій мові, як і в багатьох інших мовах, існує клас часток як окремий лексико-граматичний клас службових слів, власне лексичне значення яких визначається змістовною стороною відношень, що встановлюються у висловлюванні.

Мета та гіпотеза роботи зумовили необхідність вирішення *

(1) Будагов Р. А., Репина Т. А. Аналитизм романского имени // Сб. научн. докладов N0 5. Изд-во ЛГУ, 1974. - М.: -

Высшая школа, 1975. - С. 108.

таких конкретних завдань: ___________

- розробити критерії..відмежування_ часток від етимолог і ч _____________по зв’язаних з ними лексичних одиниць французької мови;

- визначити повний склад Французьких часток; визначити семантику та прагматику модальних, логічних

і логіко-модальних часток;

- дослідити функції французьких місток у висловлюванні

на синтаксичному, просодичному, стилістичному та логіко-ко муіп нативному рівнях; , . '

- користуючись методом синонімічного перефразувати! и<* ОСНОВІ ПОНЯТТЯ пресупозиціІ , ВИЯВИТИ ПНуїріШНі вВ'ЯЗКИ фраи цузьиих часток між собою як в межах одного підкласу, так і іі межах однієї групи /підгрупи/.

Матеріалом для дослідження послужили 10 000 уривків текстів, до складу яких входять частки, з понад 60 художніх творів франкомовних авторів XX століття, а також оригінальних лексикографічних джерел. Загальний обсяг проаналізованих творів становить близько 20 000 сторінок. Оскільки більшість часток Функціонують в емоційному спонтанному мовленні, ти більша частина проаналізованих творів • де драматичні твири, твори, написані від першої особи /від автора/, твори, що ми-тять у собі велику кількість "обрамлених" діалогів, і тон звані усні романи /наприклад, "Метелик" А. Шаре/ера та "Шаф"

С. Берто/, мова яких не сублімується, максимально наближають ся до розмовної мови, до розповіді в чистому вигляді. Доби раючи ілюстративні приклади, ми керувалися тин, що в реченні, крім досліджуваної частки, не повинно бути інших засобів ви раження суб’єктивної модальності: інших часток, вставних слів тощо, які можуть вплинути на результативний зміст цілого висловлювання.

Теоретичною базою дослідження є роботи впчианяних та іноземних вчених у галуаі граматики, лексикології, стилістики, семасіології, лінгвістики тексту, а також роботи а психолінгвістики, естетики, прагматики, шр в тій чи іншій'мірі торкаються визначення статусу та лінгвістичного опису часток

Наукова новизна роботи полягав в системному ишсі часток сучасної французької мови як окремого лексико-граматичної о клаї’у на основі контекстної о підходу. мі-п.,іу {-піюншічної і>

перефразування на основі поняття нресупозиці і э урахуванням екстралінгвістичних чинників. Значення досліджуваних лексичних одиниць трактується як змістовна характеристика відношень, які встановлюються ними у висловлюванні /тексті/. Такт"! підхід дозволив по-новому перегрупувати частки і врахувати ті мовні одиниці., які раніше лишалися поза увагою і які за своїм значенням, властивостями та функціями наближаються до вага відомих традиційних часток.

Поставлені завдання а умовили вибір описового методу дослідження э елементами дистрибутивного, контекстологічного, порівняльного, трансформаційного, комутаційного, фонологічного та лінгвостилістичного аналізів.

Теоретична значимість роботи полягає в тому, що і і результати вносять певний вклад в розробку- теорії часток, в лінгвістику тексту, ирагмалінгвістику /в тому числі в розробку теорії непрямих мовленнєвих актів/, поглиблюють уявлення про структуру лексичної системи та таксономічні категорії французької мови.

’ Практична цінність дослідження полягає в тому, що його матеріали та результати в галузі подальшої розробки теорі ї -часток можуть'використовуватись в курсі теоретичної та практичної граматики французької мови при вивченні тем "Частини мови", "Прислівник”, "Службові слова”, ’’Актуальне членування речення" тощо. Поглиблене розуміння природи часток допоможе у викладанні французької мови студентам мовних вузів, у набутті ними навичок вільного вживання часток, шр зробить їх мову більш ємною, природною та економно».

Значення досліджень семантики та функцій часток важко переоцінити. З одного боку, вони вносять вклад у розвиток концептуального апарату лінгвістики, оскільки дослідники часток перевіряють на своєму матеріалі "чужі" теоретичні концепції та виробляють СВОЇ, З ІНШОГО боку, ці дослідження сприяють в значній мірі оволодінню іноземними мовами. "Якщо людина, яка вивчає якусь мову, не може оволодіти значеннями її часток, то комунікативна компетенція такої людини буде трагічно неповною" (1). Існує й більш категорична думка про значен-

' (1) Николаева Т. М. Функции частиц в высказывания /на

материале славянских языков/. - М. : Наука. 1985. - С. 80.

ня часток: "Вільне й правильне вживання часток і їх комилек--------------

сів є свідченням досконального володіння'моиою сбід

_—чештм' пріГ визначенні мовно і належності автора тексту" (1).

Апробація роботи. Основні положення та результати до-слідлення доповідались і обговорювались на засіданнях кафелри Французької філологи в Київському університеті імен» Тараса Шевченка, на науково-методичній кон<!»ренцп "Проблемні ш< тання методики викладання іноземних мов у вищій школі" в Ші івоькому державному університеті ім. Т. Г, Шевченка (1991 р.), на наукових конференціях в Запорізькому держуніверситеті ь квітні 1988 р. , в Київському держуніверситеті і м. Т. Г. Шевченка в квітні 1030 р. і в січні 1293 р. , в Національному університеті імені Тараса ИЬвченка в квітні та червні 1995'р. , а та кож відображені в восьми публікзціях. Матеріали та результати дослідження використовуються в курсі теоретичної граматики ' французької мови та на практичних заняттях з французької мови викладачами кафедри французької філології Національного університету імені Тараса Шевченка, а також в дипломних роботах студентів і в дисертаційних дослідженнях а романістки

Положений, ер виносяться нз захист:

1. Французькі частки - це окрема службова чистина мови Вони мають специфічно виражене несамостійне лексичне значен нн, яке визначається змістовною стороно» відношень, шо всті новлюються частками у висловлюванні /тексті/. Як і новин значним словам, їм притаманні полісемія, сининімія, антоні мія та омонімія.

2. Однією з основних функцій часток, що проявляються на логіко-комунікативному рівні, е їх здатність маркувати логіч ний предикат /рему/ висловлювання в цілому або виділяти сі:па дову, яка входить в рему висловлювання як 11 частина.

Я На основну семзнтику часток за певних умов конї-екиту та ситуаціі нашаровуються їх конкретні прагматичні значення. Основною прагматичною функцією часток е значне збільшений іллокутивноі сили висловлювань, які містять частки.

4. Частки відіграють важливу роль в організації тексту.

(1) Лингвистический энциклопедический словарь /Гл ред. В. Н. Ярпевн/. - М.: Оов.. энциклопедия, К>У0. 0. ПІЧ).

є вагомим лінгвістичним засобом насичення тексту імпліцитшю сешнттшою та прагматичною інформацією, створюючи підгрунтя для економії мовних засобів.

5. У просодичному аспекті більшість часток вживаються в передцентровій частині інтонаційної конструкції, тобто тяжіють до ненаголошеної позиції, близької до наголошеного нача- ' ла, утворюючи разом а протичленами тло, на якому увиразнюються ядерні елементи часток.

Мета, завдання та методи дослідження обумовили обсяг і структуру дисертації, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків /обсягом 188 сторінок/ і списків використаної літератури, джерел ілюстративного матеріалу, лексикографічних джерел, а' також додатків.

У вступі обгрунтовуються вибір теми дослідження, її актуальність та наукова новизна, теоретична значимість і практична цінність, визначаються його основна мета та конкретні'-завдання, виділяються об'єкт, предмет і методи дослідження, формулюються положення, ар виносяться на захист.

У першому розділі наводиться короткий огляд історії досліджень Французьких часток і сучасного етану питання. Розкриваються основні теоретичні засади дослідження. Розробляються критерії відмежування часток від матеріально тотожних їм слів. Розроблена розгорнута делімітативна схема, яка дозволила визначити повний склад часток сучасної французької мови.

У другому розділі викладаються принципи:

а) синонімічного перефразування висловлювань, шр містять частки, на основі поняття пресупозиції, використаний'для опису семантики та прагматики часток;

б) аналізу основних функцій часток у висловлюваннях у

функціонально-синтаксичному та логіко-комунікативному аспектах; .

в) функціонально-семантичної класифікації французьких

часток. . '

У третьому розділі досліджуються семантика та прагматика француаысих часток, визначаються їх основні функції у висловлюванні у функціонально-синтаксичному, стилістичному та логіко-комунікативному аспектах, виявляються” відношення, шр

існують між частками в межах підкласів і груп /підгруп/. Здійснюється: функціонально-семантична класифікацій французі, кия часток.

У висновках узагальнюються результати дослідження, намі чаються шляхи та перспективи подальшої розробки досліджуваної npo6.8et.fii.

у додатках містяться схеми, що відображлють функціоналі, но-семантичну класифікацію часток сучасної французької мови, а також притаманну їм полісемію. .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОКОТИ

Дане дисертаційне дослідшння є спробою системного опису часток сучасної французької мови на різних її рівнях. Результати дослідження підтверджують правомірність виділенім часток як окремого лексико-граматичного класу слуайових слів на основі їх сполучної та комунікативної функцій.

До часток належать ті службові слова, які, винанукгт функцій увиразнення в висловлюванні, мчить- особлиье дамашг/а Тіют, нєсз/joctj йяі? лексичне итчсння, яке виражаї риіюнз тгт суб'єктивні та об'єктивні ставлення суб’екта мик.врння /ді і/стану до певного відрізку об’ активної дійсності чи др висловлювання про неї.

В 70-Р0 pp. різними авторами різноманітними методами ви ділено всього 61 частку, включаючи так звані гібридні частії» сучасної французької мови: aussi, autant, bie-n, ga, ce que. certaiііепвій. cartes, -сі, conbien, comm, conmnt, -da, chL J a, done, du tout, еіюоге, enfin, environ, est - ce que, et, juste, -lit, mis, ms, aim, m, re... gu^re, ne... p^s, m?,.. plus, ne... point, ne... que, n’est-ce pas, №», non plus, hl>iiь, oui, par, pas, piutdt, pourvu que, plesque, (tnt;que, qua/лі, quASi, quo, quel que, qu'est-ce que, quoi, nen que, seule ment, si, surtout, ~ti /-t-il, -tv/, toujours, tout, un i-vu, void, voilb, voir, vo)re, vraint-nt.

Для вирішення проблеми системного ЛіНГВП'ГИЧЦОГі, Ulllli У часток сучасної французької мови розроблюй критерії відмежування часток від матеріально тотожних їм с-лій . омонімів З цірм метою створена розгорнута делімітатйен:) схема, яка

складається з низки ознак, що стосуються основних аспектів л і нгв і етичного анал і зу:.

1) форматно-морфологічний аспект:

- відсутність словозміни; ■

- нерозчленованість лексичних одиниць без втрати змісту;

- здатність об’єднуватись в комплекси, тобто взаємна сполучуваність часток j утворення складених часток;

- етимологічна співвідносність з різними лексико-граматичними класами слів; .

2) категоріально-семантичний аспект.

- відсутність самостійного номінативного значення;

- номінація не самих явищ /предметів/ реальної дійсності /висловлюваних'або домислюваних/,- а різного роду відношень між ними: висловлювання до дійсності, мовця до висловлювання

ТОЩО;

- можливість заміни /методом комутації/ синонімічною

часткою; .

- контекстуальна багатозначність;

- вираження основної пресупозиці і висловлювання, тобто виконання частками ролі так званих "пресулозщійшіх отворів". Так, наприклад, висловлювання "Elle ne salt seuleeorrt pas que sa fills est ]&" (Gide) має лише одну пресупоэицт 'вона навіть і не знає, up П дочка тут', яка реалізується в мовленнєвій ситуації в згорнутому вигляді лог і ко- модальною уточню-вально-деталізуючою часткою seuleaent. При вилученні цієї частки з висловлювання: ”Е11е ne salt pas que sa fille est 1&” пресупозиційний отвір виявляється закритим, і кількість пресу-позицій збільшується, тобто зростає обсяг інформації,'закладеної у висловлюванні: 1) Можливо, вона й здогадується, шр її дочка тут; 2) Вона не впевнена, щр її дочка тут; 3) Бона навіть і не знає, що її дочка тут. Вилучення матеріально тотожного частці повнозначного слова призводить до часткової втрати змісту, висловлювання. Так, при вилученні частки ббе і demerit з висловлювання "Elle ne s' habituerai t d£cid£ment jamais к cette chambre”(Sagan) його зміст залишається практично без змін, лише значно зменшується його іллокутивна сила та експресивність. При•вилученні ж омонімічного прислівника з висловлювання ”J'en parlai к та mfere, crainti vement d'abord, puis d£cid6»ent" (Du-

crot) зміст останнього частково втрачається; - -•----------

_ ____3) функіЦанально:сюп,акси,іний аспект:

- відносно вільна позиція в реченні;

- обмежена здатність до самостійного вживання;

- неможливість виділення будь-яким способом /наприклад,

за допомогою емфатичної конструкції c’est______que;

- відношення до всього складу речення або ж увиразнення

окремого члена речення; , ,

- можливість /теоретична/ паралельного функціонування частки та її омоніма в одному й тому ж реченні. Це можна проілюструвати на прикладі: Tout finira bien / blen demain. . Така теоретична можливість функціонування слів-омонімів в одно-му висловлюванні свідчить про їх різні синтаксичні ав’яаки в реченні, а, отже, про їх приналежність до рівних частин мови;

4) лог і ко-комун1кативний аспект:

- ремовидільна функція в висловлюванні;

5) просодичний аспект:

- переважно ненаголошена позиція часток. Виняток складають лише ті випадки, коли частка функціонує ізольовано в еліптичних конструкціях або закінчує синтагму при наявності простих часових конструкцій, тоді як в складних часових конструкціях частка займає, як правило, ненаголошену позицію;

- позиція часток переважно в передцентровій частині інтонаційної конструкції /незалежно від типу останньої/. У лінійному відношенні це явище виражається препозицією частки до виділеного члена висловлювання чи до висловлювання в цілому.

Шкодячи з визначення часток як окремого лексико-грама-'; тичіюго класу та користуючись наведеними вида дел імітативними критеріями, МИ ВИДІЛЯЄМО Щй 41 словникову одиницю, що за своєю роллю в змістовно-формальній організації тексту належить до класу часток: й peine, А peu pres, absolumnt, ар-

proxiratJ vement, assurAmspt, au (du) nvins, aucunement, bon-nemnt, carrimnt, cependant, de, dtcid^msnt, exacterrent, ex-clusiveimnt, franchement, Jtou, juste-mnt, 11 ttffralermnt, п£пє qrue, n4anmins, nonobs tant, non seuleirent... mis, nuJJe-msnt, parfaitemnt, posits vement, pourtant, prattquemen t, pr£cis4nBnt,, puremnt, Quand 'нёпв,' quasimnt, quelque part, seul, si nplenpnt, stirenent, te, te vous, tout de mm, toute-

Гоіs, uniquen&nt, vous.

Переважна більшість /68,3 7J виділених наш часток ви-членувалися з класу прислівників, 17,3 % - si сполучників, 7,1 І - із займенників, 4,9 X - з прикметників, 2,4 Z - з прийменників. ■

Правильність обраного шляху делімітації французьких часток підтверджується тим фактом, щр аналогічні їм лексичні одиниці в інших мовах /українській, російській, англійській, німецькій, іспанській, португальській, румунській та ін. / трактуються багатьма дослідниками також як частки. ,

Контекстний підхід і метод синонімічного перефразування висловлювань, шр містять частки, зі збереженням єдиної семантичної лресупозиції /загальновідомого фонду знань/ дозволили створити близькі за змістом перифрастичні набори, в яких частки мають однакове значення та виконують аналогічні функції у висловлюванні на різних рівнях. Так, висловлювання "Ses oraisons du matin et du soir n’avaient pour objet que le sa-lut du pays” (Druon) з неконтактною обмежувально-виключаючою часткою ne...que може бути перефразоване таким чином: 1-5) Ses oraisons avaient pour objet seuleaent (imiquenent, ei-

clusiveaent, juste, siaplenent) le salut. du pays; 6) Ses orai sons avaient pour.objet le salut du pays, rien que le

salut du pays. Or же, таким методом ми визначили синонімічний ряд часток (ne. ..que, seulement, uniquement, excluslvenent, juste, sinplement,' rien que), шр належать до одного розряду, а саме логічних обмежувально-виключаючих часток. Синонімічне перефразування на основі поняття пресупозиції уможливило не тільки визначення семантики часток, а й виявлення тих зв’язків, які існують між ними внаслідок їх взаємодії між собою.

В результаті аналізу 'змістовної сторони відношень які, виражаються частками у висловлюванні, встановлено, щр часткам, як і повнозначним словам, притаманні синонімія, антонімія, омонімія. Синонімія часток спостерігається в тому випадку, коли внаслідок заміни однієї частки іншими частками семантика висловлювання залишається практично незмінною. Це явище належить до синтаксичної синонімії, за якої можливі деякі синтаксичні трансформації речень і зміна набору службових слів. Цей факт свідчить про наявність у часток власно-

го специфічно вираженого лексичного_значення, хоча-йне номі-

_____нативного, ке самостійного. Установлено також, щр багато які

частім виявляють полісемію. Всього /з урахуванням полісемії/ виявлено 135 значень французьких часток. Найбільш полісемантичними виявилися частки: иаіа /6 значень/, Ьіеп /5 зна-

чень/, done, encore, seulenent - по три значення кожна Так, наприклад, частка Ьіеп може належати до таких розрядів: 1)

модальних птадьно-увнразнххчих часток Qa’est-ce qu’on pour-rait bien me trouver? Je ne suis ni beau ni laid, ni b£te n'i supergenial (Conod) /= done, mais, alora/; 2) мо дата них іюн-Ф>p'.mtf sVmy. часток Lui, il nx? trajisformerait bien en Marlene Dietrich! (Berteaut) /- sflremenfc* 333ur^aent, certaine-ment, certes/; 3) логічних обмежувально-деталізукних часток C’est Ьіеп ce que je me demande, e’est bien ce que tout le monde dit (Druon) /■= eiactement, juste, justement, ргбсігзб-■ent/; 4) логічних обмежувадьно-приференційнях часток Се n'est pas son p&re, mais bien son parrain (Thomas)/- plutfit/;

5) логічних кількісно-уточнхтих часток II у a deux mois-qu'il apprend k jouer du piano. Mais c’est joll... Oui, il у a bien deux mois (Duras) /= quelque, environ, & peu рг&з, pratiquement, approx і mat і vewent/.

До часток ми також віднесли деякі лексичні одиниці /так звані гібридні частки/, які виконують функції часток у ви-, словлюванні, не пориваючи при цьому смислових зв’язків в іншими частинами мови.

Результатом дослідження є створення.загальної функціонально-семантичної класифікації французьких часток, згідно з' якою весь клас часток поділяється на три підкласи:

1) модальні частки /60 одиниць/, що виявляють категоріально-комунікативні та модально-експресивні значення;

2) логічні частки /54 одиниці/, лексичне значення яких

визначається змістобною стороною логічних /раціональних, не емотивних/ відношень, які виражаються частками у висловлюванні; .

' 3) логіко-модальні частки /21 одиниця/, лексичне зна-

чення яких відображає перехресні відношення емотивного та раціонального характеру.

В свою чергу, частки кожного підкласу поділяються на,

відповідні групи та підгрупи залежно від семантичних пресу-позицій, вір реалізуються частками у висловлюванні.

Слід відзначити,- що повнозначні слова, які виділяються логічними частками, не вживаються в переносному значенні, оскільки вони позбавлені експресивності, на відміну від повнозначних слів, щр увиразнюються частками двох інших підкласів. Цим, очевидно, й пояснюється той факт, шр в багатьох ми -вах /українській, російській, англійській, німецькій, іспанській та ін. / існують прямі лексичні відповідники французьким логічним часткам. Підтвердженням цьому е також положення загальної теорії перекладу, згідно з яким ”до постійних і еквівалентних відповідників, шр встановлюються між двома чи кількома мовами незалежно від контексту, належать передусім однозначні слова, позбавлені коннотативного та експресивного аначення" (1). Переклад модальних і логіко-модальних часток зв’язаний з деякими труднощами, оскільки в кожному окремому випадку.перекладач опиняється перед вибором певного лексичного чи фразеологічного засобу, певної синтаксичної конструк ції чи граматичної категорії, враховуючи при цьому стилістичні функції цих засобів.

Всі аспекти функціонування часток - це взаємозв’язані процеси. Семантика та прагматика часток залежать насамперед від синтаксичних конструкцій, в яких вони функціонують, від комунікативного типу висловлювань, від стилістичного значення висловлювань. І, навпаки, самі частки, як правило, вимагають певної синтаксичної конструкції, можуть служити ознако» того чи іншого функціонального стилю тексту. Так, ненормативна модальна інтенсивно-означальна частка ccawent е ознакою фамільярного чи просторічного стилів і вживається виключно з синонімічною часткою que: OotMent qu’ils nous ont

eusl (Grevisse); Ocament qu’pn l’a remis & sa place! (Petit Robert). Синонімічні частки que, сейме, coabien знаходяться в нижньому ярусі книжної лексики, >шр межуе а нейтральним пластом, а се que та qu'est-ce que с фамільярними, стилістич-

(1) Tcherednytchenko 0., Koval У. Th^orie et pratique de la traduction. Le franca і s. - Kiev: Editions Lybid, 199ІЇ.

- P. 21-22. , .

но дещо зниженими частками___________________

В прагматичному аспекті частки служать для створення пегної атмосфери спілкування, для підсилення впливу мовця на адресата в потрібному напрямку /гбільшення іллокутивної сили висловлювання/. Важлива роль часток в цьому плані полягає вч економи мовних засобів шляхом створення непрямих мовленнєвих актів. Це дозволяє пропускати у висловлюванні про-тичле-ни. пропускаючи тим самим цілі судження і створюючи основу мовної економії, не завдаючи шкоди вмісту. Результати спостережень підтверджують теау, відповідно до якої прагматика модальних часток домінує над іх семантикою (1), а семантика логічних часток домінує над їх прагматикоп.

Модальні частки здатні виражати широку гаму почуттів /емоційних станів/ людини, Можна припустити, цр вони охоплюють всі відомі почуття, які людина спроможна переживати, (а їх існує,принаймні, 140). Але підтвердження цього припущення є-предметом додаткових досліджень, до виходять ва рамки даної роботи.

йунгадіснування модальних часток характерне, насамперед, для спонтанного мовлення. Модальні частки практично не вно-. сить у висловлювання власне нову інформацію, а лише уточнив «ть ставлення мовця до навколишньої дійсності, до висловлювання про неї або до учасників мовленнєвого акту, до також е вельми важливою інформацією для адресата.

В плані стилістичного значення модальні частки емоціонально забарвлені. Логічні та більшість дог іко~модальних часток практично нейтральні з точки зору емоціональнрго забарвлення. Вони набувають позитивної чи негативної емоційної забарвленості залежно від контексту чи ситуації. З точки зору соціально-жанрового забарвлення всі частки відносяться до нормативних лексичних одиниць сучасної французької мови, за

(1) Беличенко Г. Д. К вопросу о функциях частицы Denn // Новые тенденции в лингвистике и методике преподавания ино- N странных языков /Теа. конф. - Пермь: Пермский гос. пед. ин-'i*,

1992. - С. 19.

винятком часток camnent, itou, юёие que,-ty, quelque part та

складеної емфатичної частки te vous, які на даній стадіі еволюції мови розглядаються як ненормативні лексичні одиниці, наприклад: Zutl Ой est pa&so се livre? Je suis sm

qu'il etait sur ma table tout a l'heure, ®fe*e que j’en ai iu quelques pages (Dubois); Quelque part si se prend pour bun Juan (Lire); Avez-vous vu coirne- je te vous lui ai crache a la figure? (Qrevisse).

В просодичному аспекті переважна більшість часток вживається в передцентровій частині інтонаційної конструкції. Аналогічне явище спостерігається і в слов'янських мовах, де "частки швидше тяжіють до ненаголошеності до ненаго-

лощеної позиції, близької до наголошеного начала” (1). ‘

В рамках теорії тексту однією з основних функцій французьких часток, що проявляються на лог і ко-комун і катишюму рівні речень і надфразових едностей, е здатність часток маркувати логічний предикат /рему/ висловлювання в цілому аоо виділяти складову, яка входить п рему висловлювання нк п частина. Порівняймо вирази: 1) Je n'avais pas peur (.T) /

qu’ils d£couvrent notre cacliette (R) > 2) Je n'avais pa-i иоие peur (R) / qu’ils dt=couvrent notre cachette (T) (Card і na!).

Введення у висловлювання частки ш&ше призвело до того, шр його тема й рема міняються місцями. Даний аспект функціонування французьких часток відображає їх сутність, але залишається шр маловивченим у сучасній лінгвістиці.

Дане дослідження не може претендувати на вичерпну відповідь, на поставлені питання. Мова, як соціальне явище, пере буває в постійному розвитку. Зміни відбуваються на всіх її рівнях. Насамперед змін зазнає спонтанна розмовна мова як джерело абагачення нормалізованої національної мови. Розмовна мова невпинно збагачується дедалі новими формами, емоційної' оцінки, її експресивного вираження. Лексико-граматичний клас французьких часток постійно оновлюється■й поповнюється шляхом залучення нових повнозначних Гслужбових слів,'семантика яких постійно стирається. Однак процес цей складний і' тривалий.

(1) Николаева Т. М. Функции частиц в высказывании /на ' материале славянских языков/. - М.: Наука, 1985. - С. 119.

Досл і дникам французьких-часток необх і дно пост і йно слід-купати за процесом десемантизаціі різних лексичних одиниць в живому спонтанному мовленні носіів французької мови, за надбанням ними часом оказіональних значень функціональних час.-' ток, які згодом можуть стати регулярними та нормативними.

Для вирішення завдань даного дослідження були використані два основні підходи: семантичний і прагматичний. Ягаир при семантично орієнтованому підході ми зосереджувалися на розкритті мовного значення часток, на розробці формальної семантичної моделі, то при прагматично орієнтованому підході ми враховували необхідність розв’язання питань прикладного характеру і, насамперед,- проблем навчання французькій мові як іноземній.

Дане дисертаційне дослідження, здійснене на матеріалі однієї мови /французької/, показує, шр частки становлять окремий самостійний лексико-граматичний клас, е важливою складового частиною сучасної французької мови, відіграють неабияку роль в організації тексту та його насиченні семантичною та прагматичною інформацією. -

Французькі частки переважно одно- та двоскладові, крім того, практично всі вони значаться в словнику основного словникового фонду сучасної французької мови "Larousse de base” Ж. Дюбуа, шр свідчить про їх високу частотність. Висока частотність часток свідчить про природний потяг людини до інтенсифікації своєї мови з метою найповнішого самовираження, ефективного впливу на співрозмовника, створення ефекту присутності й невимушеності. Ретельний статистичний аналіз частотності французьких часток є черговим актуальним завданням для дослідників службових слів сучасної французької мови.

Жодний інший мовний засіб - НІ стилістичний, ні лексичний, ні просодичний - не спроможний виконати в повному обсязі функції часток у висловлювані, тобто передати складні семантичні, прагматичні, логічні експресивно-модальні відношення.- '

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1. Семантика французских частиц // Вестник Киев, ун-та. Романо-германская филология. - Вып. 23. - К., 1989. - С. 40-43.

2. Определение семантики французских частиц на основе по-

нятия пресуппозиции // Контрастивная лексикология и лекси ног рафия. - Киев: Киевский гос. ун-т, 19S3. - Деп. в ИШОІ1

АН СССР, 1938, No 35217. - С. 116-121.

3. Лингвистический статус и лексикографическое описанії'-французских частиц // Теория и практика терминологическим лексикографии.. - Киев: Киевский гос. ун-т, 1992. - Деп. с

Укр. ИНТЭИ 26.06.1992, Но 924 - Ук. 92. - 10 с.

4. Лексикографическое описание французских частиц // функциональные и семантические корреляции языковых единиц / Тез. конф. - Киев: КГУ им. Т. Г. Шевченко, 3990. - С. 33-34.

б. Методика введення часток французької мови в навчальному процесі мовного вузу // Проблемні питання методики викладання іноземних мов у вищій школі / Тез. конф. - Київ: ИДУ їм Т. Г. Шевченка, 1991. - С. 45.

6. Рестрикция и актуальное членение предложения во фран цузском языке // Филологические чтения, посвяшашше памяти проф Я Н. Раевской / Тез. конф. - Киев: Киевский гос. ун-т.

1993. - Ден. В Укр. ИНТЗИ 2?. 01.19'J3, No 61 - Ук. 93. - С. 141-142.

7. Семантика и функции утвердителыю-акцентируюших модалі. ных частиц современного французского языка // Лтгвомето -дичні концепції навчання мови для спеціальних цілей / Те». Міжнарод. конф. - Київ:. Національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут Міжнародних відносин, 1995. - С. 207-208.

•8. Семантические, прагматические и стилистические особенности выражения приблизительной количественной характерноїи-' ки во французском языке // Язык и культура / Тез. Международ. конф. - Киев: Международный Зонд гуманитарного развития "Collegium", 1995. - 2 с.

Піди, до друку rA.ct !>С. ФорматЧіО ' вІ'/,£. |1амі|і

друк. Н* X . Друк офсетний. Ьмовм, друк. арк. C,9j Умови, фарбо-відб. /'OV. Об-яІк.-вид, арк. /р-

Інрцж tee . Зам, Ht . ‘

Фірма «ВІПОЛ».

252151, Київ, вул. Ьо.імнила, Г»0.

Annotation

Melishketfich b.V. Composition and functions of particles in If it! modem Fiench language

Dissertation lot the degree of Mastei of Philologv, speciality 10.02.05 - Romanic languages, Kiev laras Shevchenko University, 1996

Defended on Hie basis of 3 articles and 5 theses reflecting the mam points of the research rlevoted to the determination of the complete composition of particles in the modem French language, to the description of their semantics and of their pragmatic. nlot phosyntactic, linguostylistic and logical-communicative functions in the utterance. It ascertains that: I) French particles constitute a separate lexical-grammatical class including 102 lexical units; 2) The foim-words belonging to paiticles aie used lot an intensifying function in the utterance and they possess a par ticular non-nominative dependent lexical meaning that denotes various subjective and objective relations in the utterance. The proposed methods of the delimitation and of the linguistic description of French particles have been inculcated in the educational process of higher educational linguistic institutions.

Key-words : actual devision of the sentence, lexical meaning, modality, part of speech, synonymic periphrasis, semantic and pragmatic presumption.

Аннотация

Мепишюнич С В. Состав и функции частиц современ-мок) французскою языка

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки, Киевский университет им.Тараса Шевченко.1996.

Защищается на основе 3 статей и 5 тезисов, отражающих содержание исследования, посвящённого определению полною состава чаешц современного французского языка, описанию их семантики, прагмаїических, морфосинтаксических. лині восгилисіических и логико-коммуникативных функций в высказывании. Установлено, что: 1J французские частицы составляют огдельный лексико-грамматический класс слов, включающий 102 лексические единицы; 2) к частицам относятся те служебные слова, коюрые, выполняя выделительную функцию в высказывании, обладают особым неноминативным лексическим значением, которое выражает различные субъективные и объективные отношения в высказывании. Осуществлено внедрение предложенных приёмов делимитации и лингвистического описания французских частиц в учебный процесс в языковом вузе.

Ключові слова: актуальне членування речення, лексичне значення, модальність, частина мови, семантична та прагматична пресупозиція.