автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Социально-политическая, экономическая и культурная жизнь греческого населения Украины. 20-е - начало 30-х годов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социально-политическая, экономическая и культурная жизнь греческого населения Украины. 20-е - начало 30-х годов"

РГВ од

/ 3 МАЙ 1993

шдш1я нш укра1ни

1аотигуг юторП укрйни

На правах рукопиоу

НАСвДКШ Лариса Диитр1вня

СОЩАЛЫЮ-ЛОЛТИЧНВ, ЕЮ01ЮМ1ЧНЕ й ВДШРНЕ игтя дацьюго щовлвши ш&т. '¿а-т ~ початок ЗО-х рок1В.

07,00.08 ~ 1СТ0Р1Я УКРАШ

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата 1еторичних наук

МВ - 1993

Ройота виконана в 1нститут1 icTopi'i Украпш АН Украхни

Науковнй керхвник - доктор icTopjiqinix наук, професор Сшэненко Р. Г.

0$iuiftni опонвити:

- доктор гсторлчнях наук, про^сор Кульчлцышй C.B.

- кандидат хсгоричних наук Рубльов О.С.

Провхдна установа - Донецышй дэряавпий унхверситет

Бахлст в1дбуЦ&ться _1993 р,

о__flf год. на зас1данн1 опетЦал1эовяпо1 вчэнся ради

ДО 16.31.01 по захисту дисертшйй в 1нстятут1 icTopix Ук-ра'хни АП Украхня / адреса: 252001, Kkïb, рул, М. Грутпев-ського 4 /.

3 дисартавдею можна ознайомигись у ditfaioieni Хнотиту-ту icTopiï Украх ни АН Украхнн.

Автореферат роз1сланий " ¿Т » ït/uijAbJi 1993 р.

ИттлсгаЛ г>в Г.'Г\ЛФПТ>

Актуальней, дослокшшд. Вхдпсв1далышЛ чао будхвшщтга суверенно! укрмнсько! доргавносп стег) серйозною перетиркою вхдносин, що еклалпея мхж народами Укршни. Ширяться нашональ-но-демократпчнх рухи. Сусшльство все б1лш иастШиво ставить перед I стариками питания:"Що пов"язувало числоннх отнхчлх компонент республ1кп в усх часи хх складно? I драматично! хсто-рп? Була вона об"еш'1шноя реалхзаиею спглыю! ¿сторичнох до-л1, чл лише втхлэнням ¿мпороьюк уподойань Мостаг?"

Без сумшву, вгдповгдь на до питания необхвдт вехм народам Угсра1ни та укрохнськхй дергавг для подалыдого розкктку. А вона неможлива без ловернення кояному народов! цглко.м природ-нього ¡! справедливого бажання тти 1! зкати свою 1с.тор1Ю. Цо вхдкршзае шидну пврепвктиву створенш поупородяенох I полхфо-И1Чнох хсторп нашох Вхтчизни, яка з давнхх давок развевалась як багатонацхональна толораитна держава. Давно пае назр1ла потреба написания такох: хстор.и У крах ни, яка б включала гсторш вс1х кащй, народхв, етнхчннх г рул, що насоллють 21.

В цьому планх ыинувияка грекхв Украхнп для хсгсрикхв являв собою шлвну, адаэ вона майже но вивчвпа по-нвуковог/у, спое-нена перекручень I бхлих плям.

Метоп д0сл!джепня е комплексная аналхз доевхду нац1ональ~ яо! политики стссовчо грзыв Украхни в 20-х - на початку 30-х РР..

Виходячи з чього, дисертантом пирпаувалися такх конкретно заьданпя:

розгляд особливостей нац1опального розвитку грецького населения до 1917 р.{

еналхз розстааовки г сгиввхдношоння суспхлышх сил гро~ ЦЬК01 ЛЮДН0СТ1 В р9В0ЛЮЦ1Ш1ГЕ П0Д1ЯХ 1917 г. 1 в роки громадяп-ськох вхйни;

визначення особливостей вхдбудови господарського потон-И1влу грецького населения на початку 20-х рр»;

вивчання тоорх! й практики наш ояальнох полхтяки Радяп-сько1 влади шодо грекхв Украхни, нащонально-дерлавного будхв-ництва в грепьких населених пунктах, полгтпкя .кореш защи, эа-кладених у них хдей х результатов конкретно! д1яльностх;

- розкриття специ$1ки содхальио-вконоыхчят: вхдносин х культурного життя грецького населения У крах ни в 20-х - на початку 30-х рр.

Стая ватково! розробки ппоблеми. Донедавна пошуки в галу-8i ет!Пчяо1 icxopir В1дноаии до "вуэькох проблематики", a ic-нуваная Ц1дах купи закртгих пои периоду 20-х - початку 30-х рр. робили бхльшсть прадь малохнформативними. Тому не дивно, -що довгий чао коло poóiT з iciopii rpeKiB Украхни обмежувалося досЛ1давншши дороволгцхйних авторхв, що впсвхтлювали лише гре-иъку кашиэацш Укрш ни HanpHKiHui ХУ111 ст.

В nepaifl половин! XIX ст. лша в роботах О.О.Скальковсько-го* розгляаалися OKpeMí проблема освоения HoBopocii, в тому числх i грецышш переоелондамл. В другiй половинх XIX ст. Шв-денна Украхиа стала одним з найбхдьш розвкнэних райоихв Pociíi-cbKoi imepii, зрхс пауковий iinepec до регхону в цхлому i до rpeKiB, зокрвма. Б цоК час вийшло двкхлька робхт хсторико-втно-графхчного плану.^ НаШлыа значпога серед них був збгршк "Мариуполь и его окрестности"^, да вмщено сгаттх визнаних до суп д-пикхв /Г.Г.Писаревський/ та любителхв-ентузхастхв, що вшзчали яобут i культуру мархуподьських грекхв /С.1.Марков/. Традиция звернаяяя до ictopii гршьких поселяй продовжувалась у книгах багатьох ввтор1в kíhlui XIX - початку XX ст. ст.4

Слхд зазначити, що робстп дореволюцШшх дослхдникхв /за винятком О.О.Скальковського i Г.Г.Писаревського/ шли описовий i скорхше популярний, Hin науковий, характер. Розглядалися головням чином проблеш масового тяонхзахцйного руху на níBflHi Украх ни Я icropix виникнення тут грецьких населения пунктхв, як силадовох Його частини. Пробдеми освоения краю, без сумшву важливх Й эначущх, обмехшш хнтерес дс винчения етн1чнох хсто-pii гродшвс поселян. Внасл1Док цього майке IOO-jiíthííí siítpisoi ix киття в Вриазов"! / 20-tí рр. XIX ст. - 191? р. / виявився не висв1тлйним'в 1стсричнхй Л1тсратур1.

Наступили етап у вивченнх rpeKiB на Украхнх припадав на

1. Скальковський A.A. Хронологическое обозрение истории Ново российского края. 1731 - 1623 гг. - Одесса,1836. - ЧЛ.; 3838. Ч.П.; его же. Опыт статистического описания Новороссийского края. - Одесса,1851. - ЧЛ - П.; его же. Географическая и этно графическая терминология Новороссийского края. - СПб..1868.-25

2. Хартахай Т. Христианство в Крыму. - Симферополь,1864. -179 е.; Григорович В.И. Записка антиквара о поездка ого на Кал ку и Калмиус...- 0десса,1874. - 48 е..

3. Мариуполь и его окрестности. - Мариуполь, 1892.- 462 о.

4. Браун Ф. Мариупольские греки/Давая старина. - Вып.2. -1690.- 0.78-93.; Багалей Д.И. Колонизация Новороссийского кра; и первые шага его по пути культуры.-К.,1898.-427 е.; Латышев В.В....К лачальной истории г. Мариуполя. -Одесса,1914. - 219 (

20-тх - початок 30-х рр. ХК ст. Bík повпязапий а полхти-кои кац1овально-державного будхвшщтва в Украдш та дгяльп}-стю Центрально* Komícíi у справах надхокальких меииостай /ЦКШ/ при ВУЦВН. Ате сгвсролня грецьких схльрад га paJioifin Йуло н9можлшим без вивчоння кииувшшш грацького народу, особ-ливостей його культури й псбуту. Розультати niéi робота знай-шли cBüt найповшший вхдйсток в статтях i монографп перпого иерхвника грецькох сеюдх ЦКШ, виххдця xa середоввда i.iapiyno-льських rpeKÍB - Сави Георгхйовича Ялi /1895 - 1938 рр./. Його книга "Греки в УСРР"1 дотепер эалшаеться единим спещальнкм комплексним дослхджонням icropii rpe:<is в Украпй.

Окремх питания грецыго! колонхзош! на гпвдкх ресгтублпм в KOHTOKCTÍ мовозяавтах проблем ставились в 30-тг рр. в статтях проф. Ленхнградсьиого университету I.I.Соколова.2

3 уН1тар1!зац:ео лолхтичяого i сусального жяття Рздяпсько! дерхави в kíhhí ЭО-х рр. традтпя вивчення минул ого грецышх по-Л0Л10Т1в на Украхнг пряпянилась. Проте досягаення попереднього нетрквалого периоду були значниш: за цей чао хсторикамя, крае-энавцями, працхвниками архгвхв i муэохв була проведана величез-на робота по збиранню lt первхснхЯ обробцх джерел дореволюцхй-Hoi епохи, эроблена спроба обмркуватп iciopin rpeKÍB У крах ни з позицхй нового чагу.

Лише з виходом у cbít трудхв е.Я.Друянлпго! та В.М.Кабуза-на^ окремх питания Грецию! колояхзаuii, як сютадовох частяш продесу заселения Я освоения пхвдешюх У крах ¡ni, зкову стали предметом i сторичпих дослхдяень. Однотес но окремих проблем ет-hímho'í icTopii мар1упольськвх rpeKÍB торкались у свохх роботах етнографи i лгкгшстя. Деякх x'i епхзодя зойняли свое Micue в

1. Ял1 С.Г. Грокя в УСРР. - Харкхв,1931. - 208 с.

2. Соколое И.И. 0 языко треков Мариупольского и Сталинского округов//Язык я литература. - Л.,1931. - Т.Л. - C.I24-I67.; його я. мариупользкие греки/Друды института славяноведения Ад СССР. - Л.,1932. -T.I. - С.297-321.; його я. Об определении национальности греков//Револщия н национальности. - 1936. -№. - С.68-71.

3. Дружинина Е.И. Кочук-Кайяаржийокяй мир 1774 г, - М„ 1955.367 е.; ii ж. Северное Причерноморье в 1775 - 1600 гг. - и., 1959. - 279 е.; i i ж. Южная Украина в Г600 - 1825 гг. - М., 1970. - 383 е.; ii ж. Южная Украина в период кризиса феодализма. 1825 - 1860 гг. - М.,1981. - 215 е.; Кабузан В.М. Народонаселение России в ХУШ - первой половине XIX в. - м.,1963. -

222 е.; його я. Изменения в размещении населення России в ХУШ-первой половине XIX в, — К., 1971. - 189 е."; його е. Народа России в ХУШ в. Численность и этнический состав. -М.,1990.-254 о.

нарисах э «тори грецьких населаних пунткхв, якх увхйлиш до багатстошюх "1стори кист 1 схл УРСР".1

Оотаннгм часом ла гсвал! навдояалыюго в1дродження в Укра-хн! визначилося помхтш хпдвкцення интересу до минулого ткна-ц1ональких вгдносин у распубл1вд в 20 - 30-х рр., 1стори ок-ромих народхв I етнхчиих груп. Деякх факти про нацхональну политику стосовно грекIв У крайни та IX культурна життя мхстяться в працях Л.Ф.Болтенковох й Б.ВЛирко.2 Значке шсце питания рхзних сторхн життя греяхв Украхни зайняли в спощалыпй стат-тх Ар.А.Улуняна,3 написаний на матерхалах грекодавлох преси 20 - 30-х рр.

Окремх данх про грек!в Пршзов"я наведено в збхрнд науко-во-поггуляршхх иарпсхв з хсторп Дошцъкох область складояхй сшвробтшкаыи ДоцРУ, Донецького обласного архгву 1 музеи кра-ознааства.1* Зростаз поло пуеШкахцй краезнавцхн. Певну роль в популярна аци хсторичнш; зиань вхдхграе газета "Стилки грек1в Украх ли" "Логос".

Вггчизняяа ¡хторхографхя жлття грекхв в УкраМт дужо бхд-на, узагальнюкт Праги з проблематики В1дсутш. НаШлыи детально розроблвна хсгорхя грецького пореселення в Украхну на-прикхшц ХУШ ст. i близького до нього десятилхття. Час з 20-х рр. XIX ст. до гючатку XX ст. доелхдаений повархово. Практично ш зкайшов вхдбитку комплекс проблем, пов"яэанлх з.револхшй-ними процесаш в серадовицх грекхв Украхни, хх участи в грома-дянськхИ Б1йи1, боротьбсю за владу в грацьких селадах в 1917 -1921 рр. На винчений багагий подхямп перход 20 - 30-х рр.

Наукова новизна роботи полягае в тхм, що в н1й на основ! широкого кола арххвилх матерхалхв, як1 впорше вводиться до на-укового обхгу, 'та вясе опубл1Кованих документов дано комплвкс-ний анал13 хстори грецького населения Украхни першо1 третини XX ст. Автор базувала свое дослхдаеяня на достов1рнях матерха-лах I документах, сшвставляючи хх, проводила критичну оцхяку

1. История городов и сел УССР. Б 26-ти т. Донецкая область.-К.,1976. - 811 с.} Одесская область. - К.,1970. - 865 с.

2. Болтеикова Л.Ф. Интернационализм в действии. - Ы.,1988,-221 е.; Чирко Б.В. Робота парторганхзашй з нащональщми меншостями на У крах И1 /1923-1930 рр./ /Дкр. хст. журн. -1988. - № 6. -С.68-77.; Кого к. Нящональш меншоси на Укра-1Я1 в 20-30-х рр.//Укр, 1ст. курн.-1990.-ОИ.-С.51-64.

3. Улунян Ар.А. Греки СССР в мвжвоешшй период//Материали к У1 Мевдународноот конгрессу по изучению стран Юго-Восточной ЕвропнГ- И., 1985. - С. 130 - 138.

4. Возвращаясь к истокам: Иаучно-популяряыв очерки. - Донецк, 1990. - 299 с.

BMimeratx у них данях. 3 метою запосНгти однойхчпоот! вона при-тягала максимально мокливу ¡илькхсть даерол, що вхдображяшь ставлення до uiei проблема досайдникхв i пракгикхв ргзшгх полх-тичних уподобаяь,

Хронолопчц! Mpsj /20-тх - початок 30-х рр./ дослхдаоння дозволяюгь розглянути dcí наййхлш вежливi тенденцп социально-вкономхчного й нашоначью-иультурного яиття гремв Украхни в бурхливу злзмну опоху 20-х - початку 30-х рр. В результат! ство-рюеться мояливхсть показам на конкретному гсторичному изторха-ni взазмозалеяшсть сгайально-нолппчного й культурного acneit-tíb 1слуваши QTiii'iHoi групп / грокхв Украхни / та хх норозрпв-нкй зв"зок з icTopieto крах ни в цхлому. Ваяливо, ¡до в такому ра-3i процэс реалхзащх 1дех всеб1чного розвит!су "нащ опально! мепшостх" i практичного забезпечэння xí прав можна розглянути в хсторичшй ретроспектив!. А ш дозволяя шдобразитп процос, що вивчаеться, з floro внутрхшнхми сулерэчностями i скяадноипш, проаналхзувати причини ííoro нагилынщького збоченяя.

Дхогельна база. Основну частицу даершг дослхдашшя станов-лять apxíBHi документа та ыатерхали, розшукагй автором у Центральному дэряавшму хсторичнолу apxiBÍ Pocii /и. Санкт-Петербург/, Центральному державному гсторичному apxiBÍ Украхни /м. Ки!в/, Центральному деркавнсму apxisi видах органхв агвдя i управлпшя /м. Кие/, Центральному державному apx.iBÍ громад-ськнх об"еднань ' органхзащ!1 /м. Кихв/, ApxiBÍ 1иституту ic-тортх Украхни АН 3 крах ни /м. Кщв/, ApxiBÍ Служби 11ацхоиалыю1 Базпоки Украхни /м. Кихв, Донецьк/, Державному apxiBÍ Донець-кох облаетi /м. Донецьк/. Перебудова apxiBHox справи па демо-кратичлнх засадах, зняття забороив з йхльиост1 недостушшх ра-uiiuo для касового вквчення матерхалхв сприяпть залученкя до паукового об ir:' якоиога бхлгзпох К1Лькоетх джерэл, як1 достатньо рхзнобхчно характеризуют особливостх сошального, екошшчно-го та культурного етття rpeftiB Украхш в досл1дауваят.Й пер1од.

В poóori впиористано тапод збхрки документов та MaTOpia-л1в, як дореволпщйиих 4acÍB /найбхльш фаетограф1чншй та пов-ними з Ш1х е Яурнялл, Доповда та Постанови Мартупольських земських установ за 1880 - 1916 рр./, так i радянського часу, xona ocTawii окреслюготь люто ochobhí тапрямки' нахЦональяох по-лхтики в Укра!нх в 20-tí - на початку 30-х_рр.

В npoueci робота автором вквчалксь документ« правлячих

- б -

партгЯ ВКП/б/ - КП/б/У /матархали УП конфэренци К1/6Д, 5П вмхзду ВКП/б/, IXД та XI з"!агив. червневого 1933 р. Пленуму КП/бД /, здко в них визначоях осиовлх папрямки державно! политики щодо иацхональних мекпостей у 20-х - на початку 30-х рр. Головка и яроблема, що постас пород Рюриком при використагап цих матергшгхв, полагав у пшаРдсшщ реального с1пвв1дноиення теори национального питания I праэтики хх в1дтвореши.

До внршоння Ц1сх проблема слрямовано й залучошя до анализу прадь вхдомих дорхавних Д1ЯЧ1В /0.1 .Буценка, В.П.Затонсько-го, Х.Г.Ршсовсьхого, М.С.Скрипнлка/, сгпвроб1тникхв ЦКШ /О.С.Гхтлянського, О.В.Глинського, Д.М.Маца/, матерхал1в Всеук-рахиських та окруаших нарад по робсгп саред нащональних машо-стей,

1 фактичну амшптуду дослдаэння, I принцип осе розумхиня хсторхх нашоначью! хдох та национального руху в Украх кх роз-ширяють 1СТоричнх роботи украхнськох дхаспорд, цо виходили в 20 - 40—вх рр. за кордоном. Саред них окремо слхд зазначити пра-В.К.Бишигченка, М.С.Грушевського, 1 .П.Мазоля, В.Садовсько-го, И.Христюка.

В дослхдашш ликористовув&лися також даих, що наприкхщц XIX ст. - на початку 30-х рр. П ст. шлщувалися в 32 газетах. . Автор вивчала спогада НЛ.Махт, якяй вхдхграв 1сторичну роль у життх прказовського селянства за часхв громадянськох вхйни, а також вхдошх представшшхв грепького народу /П.Ангелхнох, М.Давидова, Г.Сатарова/. Бонн дозвошяють персонхфхкувати 1сто-ричне досупджэкня, наловнити Лого атмосферою мхяособових вхднс -син.

Структура роботи. Дисертащя складаеться з вступу, трьох роздхлхв /десяти шдроздШв/, вионовк1в, списку використаног лхтератури та даерал.

У в ступ ; обгрунтовано актуадьнхсть теми, хронологхчнх т-XI, предмет дослхдаотш, визначено ступ1нь вивчоностх проблеет, мету та наукову новизну дясвртащ1, представлено огляц друксовашк та арххвних даерел.

Пептид создгл мхстить стислий хсторичнпй екскурс грецькох колонхзацх! на 1ивднх У крах ни, ох-ляд полхтики царського уряду щодо грвкхв, IX содхального та економичного становица в доре-волюцхйну добу.

Мархупольська грецька громада, заонована в кiнцi ХУШ ст.

виххдцяш э Кркму /ix було щось б i ля 18 тис./, до соредини XIX ст. тонув ала в умовах вдаоскох согиально-економхчно'х i культурно! хзольованостх, яка пiдтркмувелась органами самоврядувап-ня - Грецьким Судом та Mari стратом - в' можах автономист Грець-koï округи / вхдокрешгена в IB07 р. /. 1778 - 1858 pp. - перший перход лороволгллдШго! icTopix припэовеькпх гремв, яклй эаШн-чшзся лхквхдацхею ¿нституту колонхй i sbtohomîï MapiyrumcbKoï греиько! громади внаслгдок роформунання 60 - 70-х pp. XIX ст.

Реформи спрямували вкоиомхчний розвлток лхвдекнсх 7крахкл кап1тал1стични.1 шляхом, а певна нерозвиненхсть у иьоку perioHi KpinocmnibKiH В1Дносин забозпочила 1нтбнсквн1сть процосу капхта-Л13ац1г. Вке наприкпяц XIX ст. Приазоп"я стало районом высокопродуктивно! npoMiiMOBocTi i с1Льського господарство. В селах КОЛИШНГХ ХН039МКИХ КОЛОШC7Í3 рШГКОВÍ В1ДН0СШШ розпивалися швидше, híz у сус1ДН1х украгяських та росхйськях. До кпшя XIX ст. вони noBHicT» переорхснгували cboï господарства на вироб-ництво експортного хл1ба,

. Другий перход /1859 р. - К1нець XIX ст./ - наШлып dypx-ливий у дореволюцхйнхй icTopiï грекхв /Kpaïra, адав рвфорш 60 - 70-х pp. XIX ст. рхзко вхдбилися Я на ходх национально-культурного розвитку. Створення в греньких солах земських уста-нов, з одного боку, в1дкрило перед мхсцевимк жителями hobí мож-ливостх здобуття оспхти, активно'! участ1 у сусхпльнсму ииттх; э i иного, привело до розииречня сфери дхплыюстх асммлядхйшос прсдесхв. В 1ШЭ р. практично sei дхта икхльного хпку в гроць-ких селах здобували початкову осв1ту. За переписом 1897 р. Ма-р1увольський noBÍT за писемнхстю займав перше мгеце в Катерино-славськхй rydepHiï. Проте в npyriil шлoEiïнi XIX ст. система народно! ocbíth в грецьких селах функщонувала виклкчно росiЙ- • ськои гювею, внаслхдоя чого шргупольсый греки само в дай чао втратпли свою писекну традиШю.

Докорхнко зм1НШгося й спхввхдноыення нацхональних труп на терен1 Мар1упольшиня. Яйцо в 1779 р. хштогиа вага rpeKÍB тут сягала 77,8^, то в 1834 р. - лша 34^. Гекдегайя до змеияення долх колояхетхв в загальнхй kímkoctí населения стала очевдд-ною.

Початок XX ст. - I9IS р. - межi тратього отапу дореволю-HifiHoï icTopiï rpeKÍB Украгня. Сутгхсть його визначаеться розыском i эмщненшш тих тевд8нйй соцхально-еконотчного i

культурного життя, що офоршиися в 2-й половши XIX ст., тепер ше в умовах прогресуточого розвитку каттаизму, пггонышндх Mis6THÍ4HHx контактхв.

До революцхйша подий 1917 р. греки грийшли як складова процесгв, до виэначали сощально-економхчне, полхтично i национальна гштгя рогхону прискоренох-о розвитку каштшизму. Разом з цим вони маля певнх особлявсст1. Г1о-перпе, вони, як i i mai на-híohanbhi мйншостх, характеризувалися нвповною социальною структурою, i являла собою селянську епнчну трупу /бхля 90# грець-кох лэдностх проживало в сгльськхй MicneBocTi/, lío-друга, аси-мхляшйнх проноси в ïx середовинц займи далх, híx: у будь-якох 6THÎ4H0Ï смльностх, як i компактно мешкали на територи Украхпи, Грош /як елпю-, так i татаро-<£оня/ не мала своех писемяоси, № хснувгло наадокальнях учбових i культурних установ, сустль-них оргашзапцй» грецька /за походаанням/ ипгелхгонцхя асимглю-валась, По-трета, греки не булп ьхдсталою народнхстю /як до ствердаувад в соредяш 20-х pp., виходячи з даних про вхдсут-кхсть напхонатьюго робхтничого класу, украхнськпй уряд/. 1 за piBHöM загальнох кульгурн, i за ступеней розвитку продуктивних сил, виробшгчох культурп, вони но лиие не вЁдставали, а в де-яких моментах кавхть випаредтали мхсцево украхнське та pociS- . ськв селянство. Аж до 1917 р. формування сумйлыю-класових оз-нак грецького народу вхдбувалося в систем! соцхально-економхч-них вхдносия Швденного проыпслового району, i за свохми темпами поотупалося лше аяалогхчшш процееам в нхмецьких свлицах.

Окресленх ocoöäbbooti соцгольтя структура та навдональнс -культурного розвитку гроцького населения визначили характер ре-волюцхйних nponeciB ISI7 - 1920 pp. в його сере довили, форми i напрямок участ! в гротдяяськЩ niñui, змхст i гостроту "грецького питания", спрямовашсть нац1оналького руху. - В 1917 р. лише др1бяа та саредня (Зуржуазхя uicTa та села брала активну участь у суспхлыюму pyci. lï нацхснальна органхэацхя /"Mapi-упольська Спхлка RiíhíbV в листопадх виступила проти Радян-ськох влади.

На вздахну в1д 1917 p., у 1918 р. основною д1ючою особою революшйних зрушень у грэцькому суспхльотвх стае селянство. Е;:;в напрякхщц 1918 р. "селянська хвиля" пШм"яла i захльос-нула мхото, вочався етап селянського руху грекхв у складх загонов Н.Махна. Разом з бригадою, а гогхм i армхею "батьки"

г 9 -

Bocmii формувашш грецьких селищ /загош та групп З.Цололо, В.Тахтамишева, П.Малая, Г.Мовродх, В.Аврагмова, П.Богадивд, И.Давидова, Г.Сагхрова, В.Шурди та гнш., hkî тзшщв увхйшш до окладу 9-го /грецького/ та 10-го Радянських полкхв З-ï бри-гади Н.Махно/ пройшли бурхливу й наоднозначпу эпопею "махновци-нн", почавши боротися П1Д гаслом:"За владу Рад!", а скпмивши -у OTani ïx супротившшв.

Громадянська niitea привела до зруйнування виробничнх i гор-гхвелышх зв"язк!в у Приазов"г, загального яогхршвння екошшч-ного становища населения, в тому числх й rpeiîiB. Роки военних flifi завдали hhuuphux втрат системг народно! ocbîtii та культур-них установ у грецьких селах, эагострпвши но лише проблем ira-щонально-культурного розвитку, a i суто культурницый.

У другому розд!Д1 розглядаються особливосТ1 розвитку грецького населения Украхни в 20-Ti pp. i ïx взаемоэв"язок з нащо-налыюга полтгеою украхнського уряду щодо нього.

Становления Радянськох плади на щвднх Украхни проходило в складнёй економгчшй, полхгичщй i культурней ситуацп. Приз-зсв"я, знекровлене за роки в:йш, приступило до мирного життя економхчно виснакеним, з тягарем соцёвлышх проблем i мхянавдо-налышх суперечыостей, Рхзке скорочення промислового i сёльсько-господарського Еиробнщтва стало основою екоготчнох криэл в лгвденно-заххдному perioiii Украхни, яка поеилшгася голодомором 1921 - 1923 pp.

Грецькё селища Приазов"я бёлыае ¿нших постраядали вёд нього. В 1921 - 1923 pp. лише людсы<1 реоурси в них змэшшлися на 10 - 25%. Порёвшшо з дореволюцШшга часами nociBHÎ площх змешюшсЯ в 2,5 рази, KMbKicTb ковдй - в 5 разхв. Голод да-вався взнаки ая до середини 20-х pp. В травнх 3925 р., коли на бхлыпхй частшп Украхни вхн залшився лиие згадкою, на Mapiy-полыцинх голодувало 56 схл /9896 чол./, головням чином грецьких.

Отже, основнии завдакням в галузх економхчного розвитку rpetciB Украхни стало вёдродження господарств, що втратили еконо-мхчну стап1сть. Головна ж проблема була не в труднощах вёдбудо-ви, а в тому, що вона мала зддйсяюватись на баз4 принципово новях суспхльних вхднослн /с oui ал i с тигних/. A ycnix вяршення завдашш, природньо, був нврозривно пов"язаний з характером ввдносин Рад i мхсцавого населения.

Ради були ortpani в ycix грецьких селищах ете восени 1921р, Броте стан нових органхв влади до середини 20-х pp. був не за-

довхлышм. В бйыиостх з тх виборта активнхсть не перевщува-ла що св1дчило про дасивнгсть, абоентвхзм мхсцевого населения.

Досягненню рх экого вламу суспхлыюх х нацхональнох думки щодо влади рад шла спршгти змхна курсу ншпональнох полIтики, шо вадбулася навеснх 1924 р. 29 квхтня 1924 р, постановов Велико! Президх! ВУЦВК була створена Центральна Комхсхя у справах навдональнях меиностей /ЦИГ-!/ при ВУЦВК. В середеш 1925 р. ЦКШ эвернула схай погляд на гремв Украхни. Роботом специально! урядово! КомхсЛ в поршхй половши вересня 1925 р. були за-кладенх П1двалини деряавно:£ полхтики щодо грекхв Украхни, окрес-лен1 докорхннх проблем хх життя. 15 грудня 1925 р. у ЦКШ бу-ло оформлено грецьку секцхи, яку очолив визначниб громадоький Д1яч Сава Георгхйович Ялх. Програма робхт, розроблена секшею, була схвалена на засадами Мало* Президх1 ВУЦВК 19 схчня 1926р. х на довгх роки стала основою Д1й у цхй галузх. Дослхдовке втх-лення IX в життя в друггй половинх 20-х рр. привело до пожвав-лення суспального життя грекхв Унра1нп.

За переписом 1926 р. на Украхт нараховувалося 63 населе-них пункти э грецьким населениям Д04666 чсш./. Як I до рево-лгащ1, греки являли собою перевагао селянську етшчну групу. У § 2 дисертахш окремо розглдааються сошальш групп грецького селянства та £х гооподарське становище. Зокрема, показано, що питома вага 1 незаможного селянства, х так званих куркулхв в грецьких селах не вхдповхдала середньоукрахнським показникам. У 1927 р. бхднякхв серед грекхв було 18,22#, маломхцних - 41, середшшв - 32,35%, заможних - 7,64#. Господарчий стан /перед-усхм, зешезабезпеченхсть/ усхх совдальних груп грецького селянства був кращим Н1Ж у сус1Днхх украхнсышх селах. Щ особ-ливостх совдального становища грецького селянства визначили специфику перобхгу в його середсшицх економ1чних процесхв за часхв непу.

Економхчна ситуащя в крахнг склалася таким чином, до за-безпечення рхвностх /народхв х громадяя/ зд1йснювалось шляхом у сере дне нюх вяройнлдхв /"посвреднячення"/. Стосовно грекхв во-но набрало форму штучного стримування економхчного росту селян-ських гослодароиз. А це шшшкало перемхщеняя капIталу э ви-робничох сфери в сферу накопичонпя, що загальмувало вхдродаен-ня еконоыпчного цотенцхалу грецького села.

3 I ншого боку, вхдсутшсть зваженого методу,- який би вра-

ховував яац1онально-господарську спеццф:ку, при здхйснэннг со-цхальних зaxoдiв Радянськох влачи /зокрема, податково1 пол:тили/ в грецыдах селах давала б!льпи к1лькхск1 показники, нгж, скачимо, в украЗшських. /Це виявилося перш за все в перерозпо-дШ земельних волод1нь грецьмсг колонгстгв на корисгь украхн-ських селищ./ У селянства, необхзнаяого в хдеологхчних виклад-ках х иа.'.ирах уряду, не часто-густо викликало 1люзхю "особливого утиску iнтepeciв". Незадоволення набирало нац1ояалыюго зэ-барвления, пог1рзуши М13шад1ональш вхдносини /перш за все з украхнпями та рос1янаш/. Важливу роль у толу", що хд супереч-ностх не набуль гострого характеру х не захопили. широкх селян-сьК1 юси Приазов"я, без су№1ву, вхд1грало створвняя иацхональних рад х райоя1в.

У 1925 - 1926 рр. в мхсвдх компактного проживания гремв було створено 30 грепьких схльрад /14 греко-татарських I 16 греко-елхнсьиих /. 30 травня 1928 р. Презвдя ВУЦВК затвердила постанову про утвореняя на терорп Мзрхупольщини 2-х грецьких раПошв Мангуського I Сартаноького. В жовтнх того ж року в Ста-л1нськ1й окруз1 також було сформовано надхональний грецький район - В.Янисольоький. Початковий етап 1снування яащоналъних адмхнхстративно-територ1альних один1Шь /1925 - 1928 рр./ пов"-язаний 13 эросташшм довхри щсцевого населения до основних заходхв украх нсысого уряду в гaлyзi нацхональнох пол1тшш. Цьо-му великою мхрою сприяло послхдовне здхйснення в ней час коре-шзшШ »лсцевих сргейв влади.

В кти 1929 р. почавоя розгорнутий наступ на каштаяхс-тичний соктор у смьському господарствх, що вилився у суцмь-ну колсктигпзащю. Загальна замояшсть грепького селянства, в1дсут1исть национального роб1тнячого класу призвели до того, мо прсдашя примусовому усуспхльнешда власностх окремих госпо-дарств набрала ознаки наш онального опору. Вяе наприКхщц 20-х рр. грецып схльради та райони опинились перед дилемою: проводити полхтику, яка не вхдповхдала ппересам грепького селянства, або чинити огпр колективхзадхх, що об"сктивно вело до перетворення хх на органа "мхсцевого нацIопального сепаратизму". Незалежно вхд вибору, на цьому етапх вирхшувалась торична доля навдональних ацш н!стративно-територхальних одиниць. Нащональт автономп чим далх, тйм бхлыне попадали пхд жорстокий адмтстративний тиск, вграчаючи демократий ознаки.

Друга половина 20-х рр. стала часом активхзапп культурного киття грэкхв. Серед найважшш1пшх досягнет, цього першду було майже 100$ забезпечення дхтей початковою осЕ1Тою, зрость -ня мзреяи загальноосЕ1ТИ1х 1 епещальних уставов, оргаяхзаШя культурно-касовох роботи на сел:, Проте головною культурною проблемою 2-х половили 20-х рр, була неписемнхсть грекхв национальною новою. В 1923 р. чпгома вага пнсемних рхлною мовоп гре-К1В становяла 2,1% I була найшэтоя серед яагг¡оиалыш тшвоо-тэй республкщ, в той чао, як росхйською - найвияою - 62,4$.

Полхгина ухрэзнсъхого уряду сгосовно грегпв у культурнМ сфер! набула форми "греипзаихх", побто переведения учбопого лроцосу I сусшлышго киття на ¡ювогрепьку /в гроко-елл1Нськях/ й урумську /в греко-татарських селах/ мови. В 1920/1929 учб, р, в Приазов"! грояькою мовоя викладали в 52 перших, 25 других, 15 третхх трупах. У 9-ти сеыярхчках у старших трупах грехцлса мена "вивчалась як предмет, Проте "гракохзагця" просувалаея дуже пов1льно. В 1929 р. напдональною мовою навчалося лпие 26,5$ грецьких дхтэй, основною викладовою мовою залшалася рос1Яська. /Нэп навчалося 73,дгтей./

На даному этап: почалося олстаматичне, глибоко наукогэ ви-вчення культури х побуту мархупол^ських грекхв, яке в основному проводив грепький вшил Мар1упольського музею красзнавст-ва, створений у ковтя1 1926 р. В ОдесыиА окруз1 мпнуле грепь -хюго населения досл1дяувала Секцхя вивчеиня грецькох нпшоиать-шх мвниоотх на Украхи Одесько! Ко(.иси красзнавства при ВУАН.

В цхлому пасл1дксй) 20-х рр. було зростапня пггвресу широких нас грвцького населения УкрахЯ1 до питань нацхопального розвитку, формування наш опально! самосв1домост1. Тему в пами-ят! народу цей пер1од закарбувався як час "нац!онального рона-сансу".

1 згхй розд!л дисерташг вхдведено дослхдгегого складових буття грецького населения Украхни на початку ЗО-х рр. Головний акцент зроблено на роэкритп ходи колактивхзацхг в грецьких селах та XI впливу на сощально-бкономхчне киття, д1яльн1сть ад-м1И1страгивно-теряторхальмп одяпинь та тенденпп нащонально-культуриого розвитку грокхв Укразши,

Завдання суцхльнох кол9лтив1за1их гредысого села на иротя-31 веешшох посхвно! кампапи 1930 р. м1сцеБШ/,и органа,'® влади 6y.iv прийгнте в,те в кглш 1929 р. До бэрезня 1930 р. у бхльиос-т1 навд ональних рад було колектпвхзовано близько 60^ госпо-

дарсгв. Taiti тегша "соцхалхсглчнях пэрегворедь" шшгакали спрайт й кок у мгсцевого населения те й тому, ¡до колективхза-Ц1Я тут вхдбувалася у вкрай лхвацышх формах - грецьм селища перетворивали на~показов! "комуни-села".

1-й етап колектив1зад1х завершився в травиi 1930 р. пов-ною дискредитэвдеп iдет комунхзацхг. Проте, на дивлячись на onip грецького селянства, вже в жовтнх 1930 р. наступ колектив-ного сектору був в1дновлвяий. На даноыу етапх усуспхльнения го-еподарств вхдбувалося перевално у форм: схльгоспартхлей i не так ctpifáko, як в першхй половши 1930 р. Шацо в jkobthí 1930 р, но грепъких селах Приазовья було усуспоьшно в.езредньому di-ля 1/3 госяодарств, то лиэ в kíhuí Еесни, на початку л1та 1931 р. питома вага колекхив1зовб1ш господаретв в грецьких районах шровгацила 80$. До ocíhí 1931 р. колективний сектор об"~ еднав майлсе вех государства /так, в Сартанському paftoni pi~ Еень г.олективхзандх сягав 9Ъ% /, суепмьна колективхзшйя грецького селянства завершилась.

1930-1932 рр. - час загальнох кризи в грецькому селх, що пошнрюючись míсядь за мхсядем, привела до розвалу виробничих вшюсин, зубожхкня мхецевого населения. В результат! ате взим-ку 1930 - навесях 1931 р., весною 1932 р., населения бхлыиостх грецьких схл голодувало, а наприм шц oceHi 1932 р. над ниш нависла загроза голодомору,

3 колектгапашею пов"язанх nepmi з дореволгаййних час i в суттевх зм1ни у сп1вв1дношенш соцхалышх версгв грецько! Д1ас-пори У крах ни. Особливостх coui альнох структура грецького селянства, про якх йшла мова в 2-му роздШ, привели до того, що -л1кв1дащя куркуля в грецьких селах найула форма кацхонольнох трагедп. На протязх Г931 р. було розкур!сулено й виселено не меншэ 1/10 частини населения. Майже гаку ж кглькхсть господаротв було розпродано через невакояаняя хлхбозаготгвельних планхв. 3 урахуванням роэкуркуленого i виселеного за межх Украхни селянства втрати трудовкх ресурсхв в грецьких селах склали Bi.n 10 до 20$ ix населения. За таких обставин пхеля притягнення до проведения колективхзаци представникхв i шли национальностей /серед "25-тисячникхв" грек i в Matee не було/ нона стала сприйматися мхецевиы населениям не лише як антисе-лянська, а й як антигрецька пол1тика. А до привело до загост-рення м i зг нал i о нал ь них суперочностей.

Селянство т i кало в Mi ста. Змёка спёввёднотання Mi ж мёсь-ким i сёльськш населениям грецького походаення, що зберёгало-ся з часёв переселения в У крах ну дотепер /1:9/, було иай-ваишвёшпм дэмографёчним наслёдком колективёзацёх в грецьких селах.

Sa cboïm впливом на найдрёбнёпи детатп життя грецько1 люд-ностё в роки Радянськох влади колектпвёзацёя посёдае центральна мёсце серед суспёльно-полётичних кампанёй цёех доби. Се род 1шх i змёни, що вона викликала в дёяльностё грецьких адмёнёст-ратнвио-територёалышх оданиць. Вже до кёнця 1930 р. на ochobî нових По л оке нь "Про организацию с1льоыих Рад в Согазё PCP" Ради абсолютиэували cboï адаёнёстрапшнё функцё1, перетворившяоь на органа дэржавного свавёлля,- Шляхом "класововитриманих" ви~ борчдх кашаяёй, цёлеспрлмовано1 кадрово1 полётики на початку 30-х pp. активна, опозицёйно настроена частина грецького селянства була позбавяена можливостей впливати ка суспёльяо-полхтдч-Н8 життя в грецькому селё, а"нацёональнё" ради i райони стали слухняшшг шяонавцями полётики, спрямовашн проти свого народу,

На ïx дёяльностё негативно вёдбилася i адаёнёстративна реформа початку 30-х pp. Згёдно Постанови ЦБК УРСР "Про ство-рення в УРСР Донецькох областё" /2.07.1932 р./ Сартанський i Мангуський райони булп роз$ормованё й приеднанё до Марёуполь-cbKoï мёськради. В результатё кадрових перемёщень, що супро-вожували реформ, на початку 30-х pp. були майже втрачонё иа-дбання полётики коренёзацёх в грецьких населених пунктах. В трав к i 1931 р. греки в керёвних органах нацёоналышх районёв складали бёля 30J», сёльських рад - 40^, на чолё ж громадських органёзацёй та колгоспёв ïx майже не було.

На початку 30-х pp. вёдбувалися також певнё зрушення в культурному життё грекёв Украх ни, що були прямо пов"язанё з "великим стрибком" меасё 20 - ЗО-х pp. В цёлому культурна робота серед грекёв рвспублёки на початку 30-х pp. розвивалась за напрямкаш, розробленими в 2-й половияё 20-х pp. У вёдзначе-яий пергод мали мёсце певнё досягненпя. На початку 30-х pp. проблема початково1 освёти в грецьких селищах в основному була вир:иена, В 1931/32 учб. р. школу вёдвёдувало 92/. грецьких дё-тей. У 1930 р. Марёупольський педгехшкум було перетворено на нацёоналышй. На початку 30-х pp. було створено низку спецёа-лиованих учбових закладёв для грэкёв. В листопадё IS30 р. у Марёуполё була замолена полхграфёчна база грецвко'ё газета

"Колезгивхстгс", а в 1932 р; <|Ша грвцькото ввдавництва орган: зували в Харковг. В травнх 1932 р. в Мархуполх було в!д-крито грецышй нащокалышй театр. У цх ж роки почалася твор-чхоть грецьких письменншив - Г.Ностоправа, ДЛеленч1, К.Гал-ла, М.Тишлека, О.Чгбарова, К.Пастура.

Неоднозначшсть початку 30-х рр. полягаа в тому, що яканий стан роботи далеко не поеною мхроп вхдпов!дав кхлькшшм показникам. "Грекохзгвдя", як I в друг1й половит 20-х рр., на була забезпечена яеобххдяиш профессиями х матергальяими ресурсами. В результат! вона здхйснювалася лише в галуз1 ое-вхти, шйжэ не ¿ачапявии сферу сусП1Льяого жпття. Поспхшнхсть I яеквалхфхкованхсть рхшень другох половина 80-х рр. стали основою накоплявши явгатизних момент г в у цхй галуз{ на початку 30-х рр. Подальша 1цеолог:зац1я ВС1Х стор1н життя су-спьльотва зробпла неыоилшэими об"ективний аналхз ходи I результат "грекохзадхх", розробку якхояо нових пiдxoдiв до вирхшеши проблевд. Як вях1д було обраяо тгорування недол1-К1В.

У висновках п1дведен1 пхдсумки дослхдження, основн1 положения яких виносяться автором на захист:

3 моменту переселения в Украину аа до кхнвд XIX от. грецып громада /пери за вое наЯбхльша э них - Мархупольська/ розвивалися в умовах вхдиоснох соцгально-еконоыхчнох Й культурно! хзольоваяосгх. Цв стало базов формування IX як особливого типу етнхчно1 спхльностх эх спецйфхчнкми соцхально-економхчниш х нацхоналыю-культуряйиа ознаками. На початок ад1йснення основних заходхв Радяноькох влади щодо грвив вони являли собою селянську дтнхчпу трупу, х основною проблемой II нацхонально-культурного розвнтку була боротьба двох тендешдй: I/ до консервацхх народно'* культуру 2/ до асимх-ляцхх. Асишляцхйнх вродесл в серадовЕшц грек1в зайшли дал1, нхк у будь-лко1 етнхчнох груш, що компактно мешкали на терем Украхни.

0фхц1йно проголошеною метою явдхональнох пол1Тикя украгнського уряду отооовно грэцького населения в друг!й половин! 20-х - на початку 30-х рр. було послабления дхх дах тенденцхй, пробуджэння внугрхяшмх енэрги народу для його нац10налыю-культуряого вхдродаення. Головнх ¿дох, що булн покладенх в основу державно* пол!Тики щодо грекхв, мали про-

гресивний, новаторсышй характер i вжэ яапршшщх 20-х pp. вона мала певнх позитявнх результат, найголовшшпм соред яких було зросташш национально! самосв1домостх.

Наслхдки uiex. политики фли вагомпш у порхвнянпх з умовами пац1ояально-кульгурного розвитку rpeiuB до револэтгцх, проге ix не треба переощкювати, оймеяуючись лише аналхзом К1ЛЬК1сних локазникхв /да них про створення пашоналъшхх учбо-вих i культургшх замадхв, ввдашш лхторатури iiaui оншгьшхмя мовами, тгацо/. Адае надхональнх процэси Hiколи но протхкають у чистому вигляд1, поза зв"язком з соцгальшши та економхчнп-ми.

- Вже неп спршпвився штучному стримуванн» еконоьичного зросту господарств грецького селянства, чим виклнкав напруяе-нхсть у сферх М1Жнац1ональних в1дпосии. Колективхзацхя по сво!й cyTi була антинародною полхтикою. Bona pi3KO негативно втянула на всi телу вi жяття грецьког, селянськох за свохм сападом, етнхчно1 групя, вихолостила докорпшу демократичну основу нацхонально1 дол1тикп сгосовно останяьох, лэретворившл ix на свое зааряддя.

IleBHi ознаки гальмуванкя головшхх складових нацхоначь-noi полiтики щодо rpoKiB УкраЗиш мали Micne вжо напрягши 20-х pp. 1Нсля насадження судхльно1 колоктив1заш1 в грепькиг селах у Bcix ii сферах стали очевидяими деградап1я i запепад.

Сутнхсть навдонально-культурного розвитку rpeKiB Ук-рахни в 20-Ti - на початку 30-х pp. полягав в тому, що в цей час хснувала реальна мояштхсть переборення ineptui асимля-цхйнжх процесхв. Але дхйсне стхевотгопюнпя сошалмого i пя-хцоналыгаго аспектов внутршньо1 полхтики тодхшньох влади, а в Tim багатопланов1сть i нетривалхств политики "коренхзацГх", привели до того, що цей шапс використоний на був. Асшлляшй-на iHt^niH i nanani набирала силу.

Апробахия робота. Дисертацхя обговорена i схвалона на засхдапш в1ДД1лу IcTopii й iQopii MijtnaqionanbHKX в1дносин 1яституту icTOpii 7крах га АН У краг ни. Основш результата до-оодаення допов1далися на ofoiacRifl науково-прэктичшй конфе-peimii "Нечислегоп нащональност1 шедпя У крах пи: 1стор1я i сучаснхстъ" - и. Sanopixnw / 1990 р./, га У республ1канськга суспхльно-полхтичлих чигаяннх "Молодь i актуалып лробломи {с- ричнох науки" - м. Кихв / 1990 р. /, науково-ттрактичнхА

- Г7 -

конференцП Треки Украхюя: потук 1 форнуваякя лац]онплвяо2 культури" - м. Дояецьк / 1991 р. /, м1жнародн1Я ¡mynoBifl конфзренц» "Етнограф1чпа спалэтина i натцональне вхдродявн-ня" - м. Кихв / 1992 р. /, кеордштэгпйнхй парадí "Етнопол!-тячгп процеси в Украпа: Актуальнх проблеми i перспективп нащональннх дослхдкеяь" - м. Кгаз / 1992 р. /.'

Практична значпм1сть. Фактичний матсрхшх дпсертгцпйкого дсмпджошщ та зроблоиг яа його основх виснопкп мояуть бутл використаих для г^дготоекй спецхалышх нрахш з етнхчнох ic-Topii rpflKiB Украхни, icTopii мхжиахцонольннх вхдноспц у роо-пу&пцх, а також эагального курсу iciopii Укрохня. 1х молена використати для роэробкл лекщйних KypciB для вузхв, к рас-знавчо1 роботи в мхсцях компактного прошшагаш грецького на-селешш, популярнаац i х в Його середовищх icTopirnuix зншгь.

Ociiobhí положения дисортацхх biicbímeni в таких публх-каыхях автора:

1. Мархупольська Грецхя//Иаука i Суспмьство. - 1990, -№ 7. - С.44 - 47. - пэредрук: Знамя Труда. - 1990. - 11,16 жовтня.

2. Грвцький кацхокальннй рух у Pocix й па У крах их: 1917 р./Л'ололь i актуальнх проблема 1сгоричнох наугш: Тезл У республхкансышх суспмьно-полгтичних чигаиь. - К. ,1990.-С.59 - 62. / рос. мовою /

3. Грецыа nanionajibiii с1льради на Украхп{ у в з ас мод i i нац1оналыто1 i сощальног гол i тшги//Грск п. IcTopin i сучао-яхсть: пошук i формула яги пашсналыгох культури. - Доиецыс, 1991. - С.118 - 127. / рос. мовою /

4. Еллхтзацхя грецького населения в У прах ni Д926 -1938 рр./ //Етпографхчна спадаина i нашопальнв вхдродден-1И. 7 Тези доловхдей та гтовхдомлепь мхклароднох науковозс конфёрекщх. - К., 1992. - С.66 -68. / рос. мовога//

5. Грецьк1 нац1ональн1 смьради в Украхнi /друга половина 20-х - 30-тх рр./ /Дкр. icT. куря. - 1992. - Л 6. -С.64 - 72..