автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Социальный потенциал современной сельской семьи: проблемы формирования и реализации

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социальный потенциал современной сельской семьи: проблемы формирования и реализации"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

державшій університет «львівська політехніка» _

На правах рукопису

П [ ;

'5 ; і :

САВКА Віктор Євгенович

СОЦІАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОЇ СІЛЬСЬКОЇ СІМ’Ї: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 22.00.03 — соціальна структура, соціальні інститути та соціальні відносини

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата соціологічних наук

КИЇВ — 1996

Дисертацією є рукогшс.

Дисертацію виконано в Державному університеті "Львівська політехніка" •

Науковий керівник - доктор філософських наук Гринів 0.1.

Офіційні опоненти: - доктор філософських наук Мокляк М.М.

- кандидат філософських наук Лавриненко Н.В.

Провідна організація: Інститут регіональних досліджень

• НАН України (Львів)

ЗаХИСТ Відбудеться "28" дорите___________ 1996 р. о (10) годині • •

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 01.08.01 у ¡Інституті соціології НАН України за адресою: 252021 Київ. вул.Шовковична 12.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці . •

' Інституту соціології НАН України.

Автореферат розіслано " "____________________ 1996 п.

Вчений секретар спеціалізованої А/ Вишняк 0.1,

вченої ради ' кандидат філософських наук

Актуальність тс?'я лослілгення. Проблемам сім’ї приділяють велику увагу уряди. вчені, громадськість всіх цивілізованих країн світу. За рііг^нням Генеральної Асамблеї 00Н 1994 рік був проголошений Міжнародним роком сім’ї. Це пояснюється значимістю ролі родини в сучасному суспільстві. Зростання інтересу до вивчення ніттедіяльності сім’ї, модернізації її соціального потенціалу спричиняється загостренням проблем поауку адекватних демократичному суспільству шляхів самореалізації особистості, нарощенням тенденції до приватизації особистісного хиття громадян та становленням нового балансу суспільних 1-особистих орієнтирів, мотивів, стимулів життєдіяльності людини.,

Українська родина зустрічається не тільки з об'єктивними трудноцгми, ЯКІ зумовлюються зміною ролі сім’ї у світовій цивілізації в кінці XX століття.! її становище ускладнюється 1 там. що вона функціонуй в суперечливих умовах кризового, перехідного суспільства. В її соціальному потенціалі негармонійно поєднуються характеристики, властиві сім’ї тоталітарного суспільства та паростки нових, котрі відповідають вимогам демократичної системи суспільного устрою. На використанні потенцій сім’ї робиться акцент у пошуках шляхів утвердження держави, відродження нації, оскільки це забезпечує. з одного боку, - природний поступ суспільства, а з другого - нз вимагає значних капіталовкладень, дає довготривалі результата. Особлива увага в зв язку з цим звертається на сільську родину. . яка має стати одніс» з основних ланок ринкової системи аграрного виробництва та базовим інститутом

громадянського суспільства. Сім’я має не тільки ефективно Функціонувати в умовах сучасного суспільства, але 1 стимулювати становлення нове, о соціально-економічного ладу. Таю*/, чином, соціально-економічні 1. врешті-решт, політичні зміни в українському суспільстві тісио пов’язані з проблемою приведення соціального потенціалу сільської сім'ї у відповідність до нових»суспільних реалій та II перетворенням в одну з основних рушійних сил розвитку сучасного села, суспільства з цілому. .

Кео' ідною передумовою вироблення програми ' соціально-економічних, перетворень села, джерелом II інформаційного забезпечення 1 ме'тодичного обгрунтування є соціологічний аналіг- стану та тенденцій розвитку соціального потенціалу сім'ї, олращевання поточних та довготривалих прогнозів його розвитку. '

Актуальність теми дослідження зумовлена також недостатнім висвітленням означених проблем у науковій літературі, потребою весіічного критичного аналізу нинішнього, стану од1 ного з найважливіших чинників, які визначають соціально-економічний, демографічний та духовний розвиток сучасного села,-. становлення нового типу особистості селянина, суспільства в цілому, е перспективним у пошук/ шляхів їх подальшого прогресу - соціального потенціалу родини в сучасному українському селі. ■

Ступінь оплато, тня проблеми. . Аналізом різних аспектів функціонування ¿їм'!. II соціального потенціалу 1 способів та масштабів його реалізації залежно від системи суспільних чинників займалися філософи, починаючи з античних, часів. Селянську родину в Україні, її функціонування в системі

- з -

соціальних Інститутів села вивчали М. Костомаров, в.Тарновсь-кий. А. Ефименко. І.Фрянко, М.Грушевський.

У перші роки Радянської влади проблемами соціології української сім'ї плідно займалися А. Хоменко та В. Дмитровсь-кий. В силу об'єктивних причин до 50-60-х років соціологічні дослідження сім'ї на Україні . як 1 з цілому в ЄРСР„ практично не проводилися, за останні десятиліття проблеми функціонування сім’ї зайняли одне з провідних місць у роботах соціологів колишнього Радянського Союзу 1 України зокрема. В нашому дослідженні проаналізовано рял Фундаментальних робіт, які визначали розвиток соціології сім' І в СРСР* а також праці, ірисвячені соціології сільської сім'ї**.

Особливості функціонування української сім'ї, деякі напрями реалізації II соціального потенціалу знайшли своє відображення у працях етнографів та етносоціологів О.М. Кравця, В. І.Наулко, В. В. Ииронова, А.П. Пономарьова / проблеми модифікації націотально-куль^-фних особливостей організації сім'ї, сімейного побуту в зв'язку із.заілами в політичному.

. * Королев В. А. Брак и развод. - 9,. 1978;

Харчев А. Г. Брак и семья в СССР, Опыт социологического исследования. - М., 1979; Янкова 3. А. Городская семья - М., 1S79;Соловьев Н. Я. Семья в социалистическом обшествз. - М., 1S81; Елизаров В. В. Перспективы ..сследования семьи. - М. „ 1987; Языкова В. С. Кир семьи: ожидания и реальность.- М.. 1987; МацковсКий М. С. Социология семьи. Проблема теории, методологии и методики. - М.,1989;

а* Панкратова М.Г. Сэльская семья в СССР.-М.. 197#; Фи-

соціально-економічному розвитку суспільства/, * спеціалістів у галузі педагогіки Е.І. Сявавко та М.Г. Стельмаховича / питання міхіособових відносин в родині, зміні; у обсязі, спрямованості, шляхах та методах реалізації виховних функцій сім’ї/ ** демографа Л.В.Чуйко / соціально - демографічна проблематика шлюбно-сімейних стосунків, зокрема у кризових ситуація”***

Цікаві думки про специфіку функціонування української родини, зокрема про її вплив на формування ментальності народу, кореляцію особливостей формування та функціонування сім’ї з національним характером містяться в роботах авторів, які донедавна з політичних причин були недоступними для вітчизняних дослідників: В. Янева, Б. Цимбалістого, М. Шлемке-

вича.**** .

Незважаючи на те, що українські дослідники зробили вагомий внесок у вивчення названих проблем, до цього часу цз

лакова Л. Ф. Сельская семья.- Минск, 1979; Симуш П.И.Облик хозяина землк: новейшие и традиционные черта.- М., .1987.

* Кравець О.М. Сімейний п^ут 1 звичаї українського народу.-К., 1966; Наулко В.И., Миронов В.В. Культура и быт украинского народа. - К.,1977; Пономарев А.П. Развитие семьи и брачно-семейных отношений к Украине.- К., 1988.

** Сявавко Е.І. Українська ^тнопедагогіка в И історичному розвитку.- К.,1974; Стельмахович М.Г. Народне дитиноз-навство.-К., 1991; |

*** Чуйко Л. В. Браки и разводы. -М., 1975; ■

«*** Янів В. Українська вдача 1 наш виховний Ідеал.//

немає цілісної соціологічної картини розвитку української родини, зміни II соціального потенціалу з часи тоталітарної системи та її розпаду 1 періоду переходу до демократії.

Велика увага проблемам Функціонурання сільської сім'ї, формування та використання її соціального потенціалу приділялася в роботах дослідників країн так званого "реального соціалізму".* Викладений у них матеріал особливо цінний з огляду на те. що каить в часі, тоталітарних пежгаів у тих країнах зберігалися елементи ринкового господарства, а отже і соціальний потенціал сім’ї не зазнав таких втрат, як у Ра-. донському Союзі. .

Визначенло одного з головних виявів реалізації соціального потенціалу родини - взаємодії сім І з Іншими соціальними інститутами, систематизації II соціальних функцій відво

Лі- топис Червоної Калини. -1992. тії 6-7.-С. 6-23; Цимбамстий Б. Ролика 1 душа народу // Українська душа. -К. , 1992. -С. 63-93 : Шлемкевич М. Загублена українська людина. -К., 1992.

' Szepanskl I. Elementarne pojecla socjologll.-Viarszawa. 1970; Plwowarskl W. Przerulany w strukturze 1 funkcyah rodziny.- W-wa., 1972; Koclk L. Przeobrazenl^ iunkcyl wspulczeaiiej rodziny wle.yskiey. - Wroclaw. 1976; Tyszka Y. Socyologla rodziny.-W-wa.. 1979; Adams; i F.

Socyologia malzenstwa і rodziny.- W-wa., i984; Ignar s. 4od-zlna ciilopska і gospodarstwo rolr.e. 'J-wa., 1986; Gospodarka rodzlnna w rolnlctv’e. Teraznlejshosc 1 prryszlosc. Pou red. F. Tomczaka. - W-wa.. 1983; Вктек K. Проблеми супрргского

литься чимало уваги в роботах багатьох соціологів* . Однак відмінність в їх підходах до розв'язання проблем, з одного боку, 1 якісні зміни, пов’язані з переходом до ; ^вого ступеня політичного та соціально-економічного розвитку суспільства, - з другого, ставлять це питанші по-новому і вимагають дослідження.

У 80-ті рокт- радянські соціологи зосередилися на пошуку шляхів використання потенційних можливостей сім’ї для хоча б часткового /відповідно до тодішніх умов/ подолання кризових явищ у тих сфеоах, де вони набула особливо гострого характеру: відтворенні соціально-професійної структури населення,

ьабезпеченні села'робои"<о силою через отримання масс Я міграції до міст 1 відповідну організацію системи соціально-професійної орієнтації молоді**.

Зваживши складі:'оть нових проблем 1 неможливість їх розь лзання традиційними ме.лдами. прихильники одержавленого

благополучия./ пер. с чешек./-М., 1988: Кубадинскг П.Долг

семейный и обшяственний./ пер. с Оолг./-М..1988.

* Див.напр.: Васильева Е.п. Семм и ее функции.- М. 1975; Харчев А.Г. Брак и семья в СССР.- М-,1979; Янйова З.А. Городская семья. - М.,1979; Левин Б.М., Петрог ч М. В. экономическая функш:я семьи.-М.. 1931; Маковский М. С. Онтология проблемы теории, методологии и методики. - К.. 1989; Чухно В. П. Общество к семоя: в-;ара. сегодня, завтра.-Донецк, 1990.

** Пав эшенков Е.К. Профессиональная ориентация учапдах-ся.-К.,1953; Семья и воспроизводства структуры трудовой занятости. -К.. 1981; Горд1ечко Л. М. \г/доза зи1на сз-

сільського господарства, погодилися на певні відступи від соціалістичних канонів, що виявилося, зокрема, у спробах перетворення сільської сім’ї у відносно автономну соціально-економічну одиницю, яка б інтегрувалася у існуючу колгоспі: ^-радгоспну систему. Вивченню цих проблем присвячені роботи Г. І. Ечельова, А.Б. Крисального, С. А. Тивончука, М..\ Копанева, Г.В.Чуб/кова, Л.О. Шепотько.І.В. Прокопи' «.

Становлення української держави, II курс на утвердження демократичного ринкового суспільства, постави., .-.нові завдання перед українськими дослідниками. Аналіз кризових явищ в агропромисловому комплексі України, обгрунтування нових концептуальних підходів до формування багатоукладного ринкового аграрного виробництва, дослідження шляхів реформування сільського господарс іа. в тому числі 1 за рахунок актуалізації потенційних можливостей Лм’ї, викладено у працях економістів ¿й вчених-аграрників, опублікованих на початку 90-х років**.

ла.-К.,1987; Лавриненко Н.В., Небоженко В.С. Роль семьи в трудовом воспитании.-K.,1988; Якуба К.І. Поліпшення використання трудових ресурсіг села.- К.,1989; Социальные ресурсы и социальная политика.-М..1S90. '

* Шмелев Г.И. ЛИЧНОе ПОДСОбНОе . j3fiHCTB0: возможности и перспективы.-М., 1983; Шмелев Г.И. Семья С рет подряд.-М., 1987; Крысальный A.B., Тывончук С.А. Но- ге Форш кооперации в АПК'.- М..1^57; Ш£..отько Л.0.. Прокопа І.В. Господарство особисте - вигода спільна. - K. .1989; Копанез Н. Г. Семейный к личный подряд на селе.- М., 1989.

** Сургай 1.Г. Сільське господарство України: уроки т-

У названих дослідженнях значні"’ Інтерес становлять фактологічні дані про хід реорганізації колгоспів та радгоспів у господарства, засновані на засадах реальної кооперації, новій майновій основі, про розвиток фермерства , що безпосереднє відношення до зміні: соціального потенціалу сільської родини, відкриття нових можливостей для його відновлення, карзщзгчя та реалізації.

Незважаючи на це, в соціологічній науці практично відсутні глибокі дослідження впливу сучасного соціуму, котрий перетворюється в ході становлення ринкової економічної с: з-теми, демократизації суспільства, на сім'ю, II соціальний потенціал; Не проаналізовані іакоа основні тенденції змін, що детермінуються як загальлоцивілізаційними, так 1 спзци-фічними для нашої країни чинниками. Відсутність наукових де сліджень потенційних можливостей оільської сім'ї частково компенсується науково-публіцистичними публікаціями. Проте їм властиві традиційні вади журналістського, публіцистичного підходу до висвітлення проблеми: Фрагментарність, несистем-ність, відсутність глибокого аналізу проблеми, слабка емпірична база, коньюнктурність. ■

нупого і сучасний курс. - К. ,1991; Лукінов І. Економічний розвиток села і ...грарна політика на сучасному егапі. //Економіка України.-1991.-N10.-С.3-14: Малиенко А.М. К вопросу о кризисных явлениях із сельскохозяйственном производстве Украины.//Вісник аграрної науки.-1991.-N7.-С. 13-21; Стеблицкий П. А. Социально-экономические условие развития фермерских хозяйств на Украине.//Вісник аграрної науки.-1991.-N8.-С.21-29: Радченко 3.. Агафонов М. Перетворення сучасних господарств

Таким чином, хоча в сучасній соціологічній літературі висвітлено ряд ва- тквих аспектів формування та реалізації соціального потенціалу сім'ї, ця проблема ще в'лмагас проведення системних дослідаекь тєлретичного та прикладного характеру. Без цього не може бути гіоЕИ про вироблення ефективної сімейної лолітики деряави та програм соціально-економічного перетворення cena, зокрзма його Фермерігзації.

Мета 1 завдання доплІА. ння Метою дисертаційної роботи с теоретичне осмислення сутності ■ соціального потенціалу сільської сім І, характеристика його окремих складників та чинників, котрі визначають .Формування соціального потенціалу сім'ї, передумов і шляхів його реалізації. Для досягненн-поставленої мети вирішено такі завдання:

- охарактеризовано основні напрями киттєдіяльнос?і сім'ї шляхом аналізу системи її функцій, через які соціальний потенціал родини може бути актуалізований:

- досліджено передумови реалізації сім'єю своїх функцій та умови подальшого нарощення її соціального потенціалу через вивчення соціуму,в якому функціонує сім'я, зокрема вп.п-ву 'основних чинників соціально- економічного розвитку села на еволюція сім’ї та її соціального потенціалу;

на орендні підприємства. /Акономікз. України. -1924. - N2. -С.57-63: Рубан 0. ■ ’етсдологічні та методичні питання створення концепції розвитку сільського і осподгрства.//Економіка України.-1994,- МІ.- С. 50-53; • Малєс М. В.. Стратілчт О А. керівництво розвитком АПК у системі економічної функції Дир-гави.// Вісник аграрної науки.-1894. - К4._ С. 28-34.

- 10 -

- вивчено умови відтворення соціально-професійної структури та соціуму села в цілому, а в кінцевому підсумку 1 самої сільської сім’ї, котрі зосереджуються в ній самій, є її властивістю 1 сутнісною характеристикою. Це простекено.на прикладі аналізу здійснення сучасною сільською сім'єю функції соціально-професійної орієнтації дітей; •

- проаналізовано один із шляхів пошуку нарощення соціального потенціалу найпоширенішого в сучасній Україні типу родини - нуклеарної сім'ї: через вивчення формування і функціонування родинних груп /об’єднань споріднених сімей/.

В роботі досліджується сучасна сільська сім’я як узагальнений суспільний тип родини. Водночас звертається увага, що обсяг та форми реалізації соціального потенціалу в різних соціально-економічних, соціально-демографічних та інших видах сільської сім’ї будуть істотно відрізнятися. ’

Об'єктом дослідження є сучасна сіль >ка сім’я як соціальний інститут 1 мала група, котра в умовах кризового соціуму здійснює пошук оптимальних шляхів та форм реалізації своїх соціальних потенцій. .

Предметом дослідження виступає формування та реалізація соціального потенціалу сім’ї в процесі переходу українського, села до ринкових форм організації праці.

Реалізувчи вказаний підхід, автор усвідомлює, що не всі аспекти означеної проблеми висвітлені одинаково повно та глибоко. Це зумовлено складністю предмету, його багатовимір-

ністю, відносною обмеженістю інформаційної бази дослідження.

1 - ( Теоретико-методологічну базу дослідження становлять ме- ’

тоди структурно-функціонального аналізу, які дозволяють оха-

рактеризувати основні зміни в сім'! під впливом чинників соціуму. модифікації її соціального потенціалу, окреслити перспективи їх подальшого розвитку. В роботі використано принцип системного підходу до предмету дослідження, основні положення якого в соціології сім'ї були опрацьовані М.С.Мацков-ед>ким*.Цей підхід дозволяє інтегрувати методи аналізу сім'ї, як соціального інституту та як малої групи 1 найповніше відповідає предмету дослідження: різноплановому і комплексному.

Емпіричну основу роботи становлять матеріали державної статистики, опубліковані результати соціологічних досліджень із вказаної проблеми. Нами було також проведене соціологічне дослідження ролі сучасної сільської сім'ї в соціально-професійній орієнтації дітей у формі анкетування, об’єктом якого ми обрали 500 випускників 24 середніх загальноосвітніх шкіл 5 районів /Бродівський, Городоцький, Золочівський, Ни-дачівський. Перемиїїшшський/ Львівської області та 150 вчителів 1 спеціалістів сільського господарства у цих же селах, які виступали в якості експертів.

. Виходячи з цього, нами були складені два опитувальні листи "Роль сім'ї в соціально-професійній орієнтації сільських школярів" для роботи з випускниками СШ та вчителями 1 спеціалістаї® сільського господарства. Обидві анкети складалися так. щоб їх результати можна було порівняти.

Окрім того, з допомогою довідок за спеціально розробленою формою, проведене соціолого-статистичне дослідження

. * Див.: Мацковский М.С. Социология семьи. Проблемы тео-

рии, методологии И методики.- М., 1989.-С.25-30.

соціально-економічного та демографічного станоЕища 13.605 сімей у 54 свйах названих районів Львівщини з ме^ов вивчення чинників, які впливають на формування 1 функціонування родинних г^та. .

Зібраний за допомогою опитув15льннх листів матеріал/ було опрацьовано на ЕОМ. Заповнені відповідальними працівниками сільської адміністрації довідки опрацьовувалися вручну. Обстеження проводилося в лютому-травні 1993 року. Анкетне опитування та заповнення довідок проводилося при безпосередній участі автора Із залученням у ряді випадів зчителів шкіл, які були попзрзіньо детально проінструктовані.

У роботі такои використані матеріали дослідження "Сім'я та шлаб очима молоді" Українського ЩЦ проблем молоді /керівник - 0.0. Яременко/, проведеного у 1994 році в 10 областях України, зокрема на Львівщині, яки:-, було охолпено 1458 о^іб.

Науюва новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний соціологічний аналіз суткпс:1 соціального потенціалу сільсько! сім'ї в умовах тоталітарного режиму, його краху та переходу до демократії і ринкозої економіки.

На .захист-виносяться полонення, які кістять наукову, новизну:

- соціальний потенціал сім'ї - це II сукупна здатність до виконання своїх функцій у певному соціумі, спосіб організації. регулювання виконання системи соціальних функцій родини. що спрямована на задоволення суспільних потреб, запитів індивідів - членів сім’ї. - також самої родини:

- найрозвиненіший соціальний потенціал мавть ті сім’ї та родинні групі!, котрі виконують у повному обсязі макси-

мально можливу для даної історичної, соціально-економічної сі туації кількість функцій, а їх сукупність складає певну гармонілну єдність;

- соціальні функції родини об’єднуються в такі групи: прокрсативні; виховання та соціалізації; господарські; духовної рекреації та організації вільного часу;.

- всі функції Сім’ї мають потрібну спрямованість: на задоволення потреб,вимог суспільства,самої родини,II членів;

- реалізація Функцій сім'ї маг на меті не тільки задоволення тих потреб, які дали їй назву, а й консолідацію самої сі.-’І, Л самозбереження та самовдосконалення;

- якісні зміни у організації та функціонуванні суспільної системи в цілому викликають відповідні модифікації у соціальному потенціалі нільської сім'ї і водночас родина, як до певної міри автоноїмий соціальний інститут, зберігає у своєму соціальному потенціалі в латентному стані такі елемента. які не відповідати вг’огам соціуму 1 мокуть як гальмувати його розвиток, так 1 служити чинником його прогресу:

- шляхи та способи реалізації потенційних мо&пивостоя сім’ї мояуть бути вкутрішьо непослідовними 1 суперечливими. піо ускладняє актуалізаи’в потенціалу родини в цілому;

- схильність сучасної сільської сім’ї до кооперації своїх зусиль у соціально-професійній ріснтації дітей з ін-гаа соціальними інститутами - цз вияв усвідонлє я родиною своєї ролі як одного із агентів соціалізації та водночас -наслідок недостатності розвитку окремих складників II соціального потенціалу;

- в результаті пошуку сучасноп малодітною нуклеаркою

сім'єю шляхів нарощення свого соціального потенціалу, пристосування до умов соціуму виникає родинна група - стабільне об'єднання споріднених автономних сімей,що виступають єдиним цілим при досягненні своїх довготермінових економічних, соціальних, демографічних та духовних потреб, Інтересів 1 призначене для стимулювання, оптимізації життєдіяльності всіх сімей, які входять до такої асоціації зокрема 1 групи в цілому, нарощення соціального потенціалу окремо взятої сім'ї:

- утворення та функціонування родинних груп є виявом високого рівня розвитку якісних вимірів соціального потенціалу сучасної нуклеарної зім'І - II пластичності та здатності пристосовуватися ‘до умов соціуму 1 впливати на його зміну у вигідному для себе напрямі;

- система соціальних функцій родинних груп в цілому аналогічна системі функцій сімей, які входять до II складу, хоч у їх реалізації втрачаться природно-біологічні аспекти

1 посилюються власне.соціальні. .

Науково-практичне значення роботи полягає у висвітленні актуальних проблем формування та.реалізації соціального потенціалу сучасної сільської сім'І. та в частковому опрацюванні методики їх аналізу.її результати можуть'бути використані для дослідження питань формування та функціонування соціальних інститутів в умовах нестабільного соціуму, зокрема у перехідному суспільстві.

Положення дисертації можна застосувати при виробленні прогнозів розвитку сім'ї, сімейної політики держави, програм соціально-економічних перетворень, фермеризації села, законодавства, яке регулює діяльність соціальних Інститутів у

- 15 -

посттоталітарному суспільстві.

Окремі положення роботи використовуються при читанні курсів соціології та політології, авторського спецкурсу "Соціологія сім'ї", введеного до програми Державного університету "Львівська політехніка" з 1992 року. *

Аппобапія роботи. Основні Ідеї дисертації обговорювалися на наукових конференціях викладачів Держуніверситету "Львівська політехніка" у 1989-1995 роках, міжнародних, 'всеукраїнських та регіональних конференціях:"Культура 1 перебудова: діалектика духовних процесів" /Львів, 1990/Г "Філософія. Культура. Цивілізація." /Львів, 1991/; "Сучасне село України: шляхи виходу з кризи” /Умань, 1992/; "Духовна діяльність та II специфіка" /Запоріжжя, 1993/; "Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі" /Чернівці, 1993/; "Проблеми розвитку соціології на сучасному етапі" /Київ, 1993/; "Молода сім’я у кризовому соціумі" /Київ, 1993/; "Україна: становлення незалежності" /Одеса. 1993/.

Структура роботи визначається специфікою теми, метою 1 основними завданнями дослідаення. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

* План спецсемінару "Соціологія сім’ї".//Плани- г.зторсь-ких спецсеміїшрів з політології для студентів 4 і 5 курсів . усіх спеціальностей. - Львів, 1993.- С. 66-73.

- 16 -

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність тзми. проаналізовано стан П вивчення, визначені мета 1 завдання, предмет та об’єкт дослідження, з’ясовані теоретична та методологічна основа і емпірична '■¡аза дисертації, описано інструментарій проведеного кс -фетно-соціологічного дослідхення тр сформульовано його основні гіпотези, виділено положення, ¡до становлять наукову новизну і виносяться на захист, висвітлень їх прикладну значимість та основні сфери застосування.

Перший ьозаіл "Соціальний потенціал сучасгої сільської сім’ї та його реалі за»-'я в системі Функцій" складеться з двох параграфів. У першому парагтоМ "Методологічні засти соціологічного аналізу соціального потенціалу сім’ї" узагальнено результаті, вивчення дослідниками колишнього СРСР та України, проблем формування 1 реалізації соціального потенціалу особистості, соціальних інституті? та малих груп, сформульовано основні методологічні принципи аналі: / проблеми взаємовідносин сім’ї та інших соціальних інститутів, у яких виявляється соціальний потенціал родини. Висвітлено специфіку вияву цих взаємин в українському суспільстві та особливості формування і функціонування української родини.

II соціального потенціалу. Обгрунтовано спосіб ане :1зу соціального потенціалу сім’ї через характеристику системи функцій і дано визначення категорії"ііоціальний потенціал сім'ї".

У другому паоаграйї . "Соціальні функції сучасної сільсько! с: І.як спосіб реалізації П соціального потенціалу?

) ' . . . *

соціальні Функції родини характеризуються як такі, що спря-

мовані ьа задоволення не тільки потреб, які дали назву функціям, але й па П самозберекиьня та самовдосконалення. У них переплітаються Інтереси суспільства, -*м’ї, оообистстп. пропонується новий підхід до систематизації функцій сім’ї, виходячи з комплексного, багатоаспехтного 1 не завжди однозначне -го характеру взаємодії особистості, сім’ї та суспільства, ьи-різняютьоя не окремі функції сім’ї, а групи функцій, у котрих об'єднується однолерядкозі напрями цігї взаємодії.Це Аозволяс побудувети містку, але негроміодку систему функцій сім'ї,придатну для наукового ооігу та наблиЕє; 7 до соціальних реалій, дає можливість конкретизувати у спеціальних дослідженнях окремі ьузькоспрямовані функції всередині виділених груп, виявляти серед них певну Ієрархію.

Охарактеризовано також об'єктиєні та суб'єкт.івн* чинники, які формують систему функцій сім'ї, її соціальний потенціал. При аналізі окремих груп функцій сім'ї особлива увага звертається на аналіз господарських функцій, їх нові аспекти.

Обгрунтовуються критерії оцінки рівня розвитку соціального потенціалу сім'ї, доводиться, що найрозвиненіший соціальний потенціал маять ті сім’ї, які виконують максимальні' мозливу в даній соціально-історичній ситуації кількість функцій, 1 їх сукупність складає гармонійний ансабль.СН:'! з вксо-корозвинутим соціальним потенціалом здатні адаптуватися до умов змінного соціум/, розвиватися 1, водночас, впливати на зміну соціуму в бажаному для них напрямі. у другому розд!л1"Вплив основних чинників соціально-економічного розвитку села на еволюцію сім'ї, формування II соціального потенц1алу"досл1дяується недостатньо опрацьована у вітчи-

. - ІЗ -

зняній соціології проблема впливу найважливіших соціально-економічних чинників на Формування соціального потенціалу сільської сім'ї від становлення тоталітарної системи до нинішнього часу Підкреслюється, що ці чинники мали 1 тепер носять Історичний, системний, внутрішньо суперечливії^ характер. На різних етапах розпитку суспільства у цій с..сте**1 виділялися пєрчі домінанти, зв'язки взаємопідпорлдкування та взаємозумовленості. їх дія кала неоднозначний, різноспрямо-ваний характер, зумовлений, з о-їого боку, внутрішніми, а з другого - соціально-територіальними, соціально-пьифес.йними, соціально-демографічні'ми. національно-культурними та Іншими особливостями родини. . 1 того ж. сама сім'я - це складний 1 суперечливий соціальний феномен, що завжди зберігає певну автономію щодо зьвніаьіх впливів, мас деяку інертьість.В зв’язку З ЦИМ вона не ТІЛЬКИ Підаоря'ХОБУЕ пася ДИКТ.""У суспільних умов 1 виробила зумовлений ними соціальний потенціал, а й зберегла у латентному стані певні елементи соціального потенціалу, які не були реалізовані в укозах тоталітаризму і повинні актуалізуватися тепер, стати базою фермеризації села,відродження багатоукладної ринкової економіки. Водночас нинішні роблеми у проведенні реформ аграрного комплексу спричинені,зокрема, Інерційним розвитком сільської сім’ї, труднощами подолання тих складників її соціального потенціалу, котрі не відповідають нинішнім.

соціально-економічним реаліям. Вказана проблема розглядається в контексті зміни с теми господарських Функцій сільської сім'ї та зумовлених нзю перетворень у формах організації сімейно-шлюбних відносин, виконання родиною інших своїх

функцій 1. відповідно,- в соціальному потенціалі сім’! в цілому.

На оснозі проведеного дослідження прогнозуються напря1 і розвитку сільської сім’ї, її соціального потенціалу, можливі труднощі у відродженні петаих елементів соціального по-тениіалу традиційної сільської сім'ї та шляхи їх .одоланмя.

У третьому розділі "Сільська сім'я в системі соціально-професійної орієнтації молоді", зокрема у його першому пяраграйї "Агенти соціально-проСєсІйної орієнтації га їх вплив на ф'рмування життєвого вибору молодих людей" на основі результатів проведеного соціологічного дослідження у формі анкетування випускників с!..оських середніх шкі. аналізуються форми та методи впливу найважливіших •агзнтів соціально-професійної орієнтації школярів (школи, селянських спілок, середніх спеціальних навчальних закладів, засобів масової комунікації, гр" • однолітків, родичів). г ізначається рів°нь їх авторитетності для школі із. Висвітлюються основні вади та слябкі місця перечислених агентів соціально-професійної орієнтації.

У другому параграфі "Роль сім’ї в соціалььи-поофесійиій орієнтації сі.іьсьпї молоді" розглядаються проблеми формування ціннісних,мотиваційних установок випускників шкіл у їх соціально-професійному виборі під впливам родини. Аналізується внутрі_ля суперєчн’ ль соціально-профрсійного вибору випускників середні; шкіл. Зокрема, виділяються так звані "перехілні види діяльності" молодої людини, п це ::е -робила остаточного вибо; зумовлені обмеженістю її і гтєвого досвіду та недостатнюз ефективністю дії агентів

- 20 -

соціалізації. Підтримка сім’єю такої форми поведінки дітей, її схильність до координації своїх зусиль з іншими інститутами розглядається нами як вияв усвідомлення родиною своєї ролі - одне, о з агентів системи соціалізації молоді та як ознака иєдост..ності розвитку окреіях складників її соціального потенціалу. .

Характеризуються нові можливості,фор’м та методи реалізації сім’єю соціально-професійного впливу на дітей в умова" становлення ринкової економіки.зокрема: розширення можливостей початкової фахової підготовки в сім’ї,- осередку організації виробництва, спільна праця всіх поколінь родини в одному колект»*“!. Відзначається зростання важливості чинника надання батьківською сім’єю певного соціального статусу та стартової економічної бази'молодшому поколінню. На прикладі навчаючі дітей у сім’ї різним видам побутової та виробничої праці простежується відмінність у підході сільської ро-диь до соціальна -професійної орієнтації,частково соціалізації в цілому, синів 1 дочок, що має важливе значення для прогнозування процесів ’ відтворення соціально-демог-ргфічної та соціально-професійної структури села.

у > гвегтому розпілі "Родинні групи як спосіб нарощення соціального потенціалу сільської сім’ї у сучасних умовах" аналізується порівняно новий та практично не висвітлений у вітчизняній соціології феномен - родинні групи. Висувається тз. с Згруповується гіпотеза, що в основі формування родинних груп леь-іто суперечність розвитку організаційних форм сімейно-шлюбних жасмин:між тенденцією до нуклеаризації сім'!, II економічної, соціальної та духог.ної самостійності, з одного

. - 21 -

боку, 1 прагненням до зберешшя єдності роду, культивування кровно-споріднених зв'язків між усамостійненими сім'ями, зокрема, батьківською та сім'ямі дорослих дітей, з другого. Показується якісна відмінність мін родинною групоо та складною розореною сім'єю, що полягає у високому рівні автономії окремих сійся, можливості їх самостійного функціонування без Істотних втрат для себе. Досліджується система функцій родинних груп та чинників, які впливавть на їх становлення 1 розвиток, а, отсе, і на зміни в соціальному потенціалі.

Значне місце займає аналіз системи ’Господарських Функцій родинних груп, і;;о дозволяють нарощувати соціаль-но-ехонснічнна потенціал як окремих сімей - членів об’єднання, так і групи в цілому. Обгрунтовується твердкзнш. про те, і",о хоча економічні чшпшіаі виступаоть вадливим моментом у складанні родинних гріті в ппніпііх умовах, всо у їх основі леглть соціальні та духовно-емоційні чшпики.

При дослідженні соціальних аспектів економічної діяльності родинних груп, характеризуються їх позитивні (спільна праця поколінь одного роду, їх взаємна підтримка) та нега-.тивні (гальмівний тиск старшого покоління на молодка, цо ко-ге викликати ефект "усереднення* особистості) сторони.

Обгрун:овується теза, п;о максимальний соціальний потенціал мояз сформуватися у родинних групах, котрі складаються із сімей, цо знаходяться на різних етапах яиттєвого циклу, охоплюють представників різних соціально-професійних верств, які Ейвуть у місті та в сел*.

Виникаючи в процесі пошуку нинішньою калою нуклезрною сім'єю засобів компенсації свого обметеного пот-нціалу, ро-

динна група дозволяє наростити можливості окремої автономної сімейної ланки. Так досягається подвійний результат: з одного боку, кожна окрема сім’я зберігає свою самостійність 1 відносну незалежність, а з другого,- може шляхом кооперації із спорідненими сім'ями реалізувати такі завдання, які їй самій не '.д силу. Родинна група також продукує'власні Інтереси, котрі, хоч-1 базуються на прагненнях автономних сімей, при певних обставинах можуть частково суперечити їм. коректувати їх.

Аналіз становлення та функціонування родинних груп свідчить про порівняно низький розвиток кількісних вимірів соціального потенціалу нуклеарних сімей. Водночас - це вияв їх пластичності та динамізму, присутності у . нуклеарної сім'ї ресурсів для пошуку виходу із скрутної ситуації. А це говорить про високий рівень розвиненості, якісних аспектів соціального потенціалу сім'ї, II здатність пристосовуватись до умов соціуму та змінювати його.

У Ечсновках узагальнено викладені в дисертації положення, сформульовано практичні рекомендації, які можуть застосовуватися у виробленні сімейної пг-’ітики держави, спрямованої на активізацію сільської сім'ї у реформуванні суспільства. ■

Податок складають зразки ошітуваль- чх листів "Роль сучасної сільської сім'ї у соціально-професійній орієнтації молоді" (один - для роботи з випускниками шкіл, другий - із вчителями, спеціалістами сільського господарства) та зразок довідки, дта соціолого-статистичного дослідження соціально-економічного та демографічного становища сімей. .

- 23 - . ■

Основуй зміст дисертаційного дослідження викладений у: статтях: Розвиток сімейно-шлюбних Г'.дносин у середовищі се-л.інотва західних областей УРСР/проблеми формування і функціонування сімейних груп/. //Шляхом Великого Жовтня,Вісник ЛПІ.-Львів. 1989.-С. 93-99; Процес політичної соціалізації: сучасні підходи.// Політологічний віс’ к.-К., 1993.-3.33-90 /у співавторстві/; Сі..і"я як інститут політичної соціалізації та етнізації особистості.//Політологічний вісник. Вип.З.-К.. 1994.-С.127-134; матеріалах конференцій: Тенденції розвитку сучасної сільської сім’І.//Культура 1 перебудова: діалектика духовних процесів. Тези доповідей республіканської науковоп-рактичної конференціїЛ. 2. -Львів»1990. -С. 77-79; Відродження деяких форм традиційних відносин в сучасному селі.// Філософія. Культура. Цивілізація. Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції.- Львів. 1991.-С.90-91; До питання про формування соціальної бази фермеризації сучасного сільського господарства.//Сучасне село України: шляхи виходу з кризи.Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції.Ч. 2. -Умань, 1992.-С. 23-25;Національний характер як чинник формування сім'ї.//Духовка діяльність та II специфіка.Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Ч. 3. -Запоріявя. 195~. -С. 29-30; Особистість-сім'я-суспільство: причини конфліктів у взаєминах. //Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі. Ть.л доповідей міжнародної науково-прак;;ічноІ конференції.Ч. 2.- Чернівці.1993.-С/90-91;Молода сім'я в сучасному селі: пошук шляхів нарощення соціального потенціалу.// Матеріали засідання секції "Соціологія молоді" міжнародної науково-прак ичної конфр-

ренціІ"Проблеми розвитку ссіології на сучасному стап1"та науково-практичної конференцІГКолода сім’я у кризовому соцІумГ-К., 1993. - С. 127-129;Проблеми с1мяІ в політичній

боротьбі.// Україна: становлення незалежності.Всеукраїнська

наук, -прахт.конф. Доповіді 1 виступи. Ч.З. -Одеса. 1993, -С. 89-91.

Савка В.Е. Социальный потенциал современной сельской семьи:проблемы формирования и реализации. Диссертация на соискание учёной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.03-социальная структура.социальные институты и социальные отношения. Государственный университет "Львовская политехника". 1995. .

Защищается рукопись, в которой проанализированы актуальные проблемы формирования и реализации социального потенциала современной сельской семьи. Характеризуются сущность социального потенциала сельской семьи, отдельные составные и факторы, определяющие его формирование, предпосылки и пути реализации.- Проанализирован наиболее распространенный в современном селе вариант наращивания социального потенциала нуклеарной малодетной семьи: через составление и функционирование семейных груп.

Результаты исследования внедрены при разработке и чтении курсов политологии , социологии , авторского спецкурса "Социолог. гия семьи" в Государственном университете"Львовская политехника" (Львов).

Savka.V.E. Social potential of modern rural family: prcb-leras of formation and realization. The dissertation Is submitted In fulflllement of the requirement for the degree candidate In sociological sciences In speciality 22.00.03: social structure,

social Institutes and social relation, state University "Lvlvska Polltechnlca". 1995.

This work Is dedicated to the actual problems of formation and realization of social potential of the modern rural family. Author characterize factors, that determine the process of formation of the social potential of the family, premises and ways of Its realization. Autor anallze the most vldespread variant of Increasing of social potential of nuclear scauty children family

- the creation and function of family groups.

'.uthor has realized the Inculcation of the results of this research In elaborationand reading of corses of polltology. sociology, author’s- course of sociology of family In the State University "Lvlvska polytechnlca" (Lviv). ’

Ключові слова: сільська сім’л. соціальні функції сім’ї.