автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Современные тенденции фонетической ассимиляции англоамериканских заимствований в студенческом социолекте немецкого языка (социолингвистический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Современные тенденции фонетической ассимиляции англоамериканских заимствований в студенческом социолекте немецкого языка (социолингвистический аспект)"

Мастерство осв1ти Укражи Ки1'вський университет ¡м. Тараса Шеаченка

РГВ Ой

На правах рукопису

о ОПТ <90/,

КУР 4 ЕН КО П1НА М И К О Л ЛI В Н А

СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦИ ФОНЕТИЧНСИ АСИМШЯЦИ АНГЛОАМЕРИКАНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СТУДЕНТСЬКОМУ С0Ц10ЛЕКТ1 Н1МЕЦЬК01 МОВИ (С0Ц10П1НГВ1СТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Спещальнють 10.02.04 - германсью мови

Автореферат дисертацГГ на эдобуття наукового ступеня кандидата ф!лолог1чних наук

Ки/в - 1Э94

Дисерташею е рукогшс.

Дисертаьию виконано на кафедр1 германськоТ фтологи КиТвсько уШверситету ¡м. Тараса Шевченка.

Науковий кер1вник: Оф1цШн1 опонвнти:

Пров1дна установа:

доктор фтолопчних наук, професор Прокопова П.1. . доктор ф!лолопчних наук, професор Златоустова Л.В.

кандидат фЬолопчних наук, професор Дворжецька М.П.

Симферопольський державний ужверситет

Захист в1дбудетьсп Р1994 р. о 10.00 на зас!дан

спец1ал1зовано'( ради Д.01.01.09 при Ки'шському университет! ¡м. Тараса Шевчен! (м.Ки1в, бульвар Шевченка, 14, актовий зал).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в науков!й б1бл1отец! КиТвсько ужверситету 1м. Тараса Шевченка (м.Ки'Гв, вул. Володимирська, 58).

Автореферат роз!слано

1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат ф!лолог!чних наук, доцент З.О.Гетьман

Загальна характеристика роботй

Пропонована уваз1 дисертац!я присвячена проблем! фонетичноТ асимтяцп • ових англоамериканських запозичень у сучаснШ жмецьюй мов! (СНМ) на рикпад! студентського соц'юлекту. Л]нгв1стичн1 аспекти фонвтичного засвоеннп ншомовних лексем у н1мецькому мовному середовищ! висв1тлюгаться в роботах агатьох в1тчизняних та н!мецьких автор!в. Проте в !снуючих досл1дженнпх не ереться до уваги вплив екстрал!нгв1стичних чинник1в на переб1г асимшяцшних' роцеЫв. У ц)й дисертацП' вперше розглядаеться соц!ол1нгвютичний аспект азначеноТ проблеми.

Об'сктивн! мовн! спостёреження виявляють той факт, що в залежносп в1д ультурно-осв1тнього р)вня та социального статусу мовця вщ життевого ередовища, в я кому вживасться запозичена слово, воно може реал1зувашся як в |Сим1льован1й, так I в неасим1льован!й фонетичн1й форм!. Оск!льки англо-1мерикан1 змй складають на сьогодн!шн)й день нев/д'емну частину СНМ, кожний |1м8цький коМун1кант мае вир1шувати цю проблему на пракгиц1, вживаючи той чи нший фонетичний вар!ант у процеЫ мовлення, причому його виб1р щоразу юэначаеться конкретною констеляцгёю екстрал!нгвютичних ознак. У ц1й ситуацн 1еобх!дн!сть наукового осмислення асим!ляц1йного процесу на засадах ;оц!ол!нгв!стики Стае бвззастережним фактом.

Актуальн(стъ досл1дження зумовлена такими чинниками: масивнмй наплив англоамерикансько? лексики до н!мецькоТ мови л'юля 1945 юку I до нашого часу (на сьогодн! англоамерикажзми складають близько 9% галокв|'ального лексичного запасу СНМ');

суперечлив!стъ лексикограф!чних даних про нормативну вимову англо-»мериканських запозичень у сучасн!й н1мецьк!й мов!;

п1двищена вар1ативн1сть вимови англоамерикашзм!в у портнянн! до епщ <!мецького походження та недостатн!сть знань про законом!рност! та обсяги цього зар!ювання, а також необх!дн!сть б!льш ловного й адекватного опису вимови англоамериканських запозичень у реальному н!мецькому мововжяванн!;

Мета цього досл1дження лолягае в опис! та соц1ол1нга1стичному анал1з! фонетичних форм англоамериканських запозичень СНМ у мовленн! н!мецьких :тудент1в у формальному та неформальному контекстуальних стилях. В зв'язку з цим в робот! вир'шиуються так! заедания: виявлення 1снукзчихвар!ант!в вимови англоамерикан!зм!в у студентському соц|Ьлект1 СНМ;

1 Коротких Ю.Г. Лексические заимствования в современном немецком пзыке.-Воронеж,1980,- С.20

дослщження кореляцП' фонетичних варшнтш та ектралшгвютичних параметр!в (соц1альний статус мовця, контекстуальний стиль);

встановлення фактичного переважання асимтьованих або неасимтьованих вар!ант1в вимови англоамериканюмщ у студентському соц!олект1;

з!ставлення емп!ричних матер!ал!в з даними орфоеп1чних словник!в; визначення тенденций фонетйчного засвоення англоамерикан1зм1в на сучасному еташ розвитку СНМ.

Предметом доспщження виступае вар1ювання фонем-1нновац)й у склад англоамериканських запозичень, а також ексграп!нгв 1стичнI детерм1нантй такогс варивания. в

Об'ект досл!джвння складають слова, що ув!йшли в н1мецьку мову г американського вар!анта англШськоУ мови шсля 1945 року. Для досл!джувани) запозичень характер™ таю ознаки, як наявн!сть у Тхньому склад! фонем, щ0»н« мають в!дпов'|дник1в (д1афон'1в) у фонолог!чн!й систем1 жмецько! мови, а тако> достатня розповсюджен'ють I вживашсть цих запозичень як у розмовнт н1мецькК мов1 азагал!, так \ зокрема в студентському соц!олект(.

Специфжога предмета I мети дослщження визначаеться застосуваню комплексно'! методики, що включас елементи соц!олог!чних, соц1ол1нгв!стичних т! 1нтрал1нЫстичних метод1в, елементи лЫгвостатистичного методу, кореляц!йни1 анал1з, аудитивний анал!з. Висновки про реальний статус римови англа аме|СИкан1зм1в зроблено на основ! ¡ндуктивного узагальнення даних, одэржаних I хоД1 соц1олжгвютичного експерименту. Найважлившу роль у цьому досл!дженн в1д1грае метод кореляц!йного анал!зу.

Наукова новизна даноТ роботи полягас в тому, що вперше здшснено спроб; р|'знастороннього розгляду процесу фонетично/ асимшяцГ» англоамериканськи: запозичень СНМ у сощапьному контексп. Доылджуеться кореляц1я звукових зм|н' аапозичених словах та - екстралшгв1стичних чинник!в по осях соц1альна лратиф1каци' та стилютичного вар|ювання. Проводиться пор1вняння встановлени: емп1ричним шляхом вар1ант1в вимови англоамерикан!зм|в ¡з нормативным! вариантами зпдно орфоешчних словник!в. Одержаний таким чином л!нгв!стични1 матершл дас змогу по-новому спостер!гати динам!ку асим!лятивних зм1н, а тако> визначити тенденцн фонетйчного засвосння англоамерикан!зм1в на даному втаг розвитку СНМ i встановити статус запозичених 'фонем у склад! 1ншомовних сл!е Соцюл^'вютичний пдаид до питания фонетично? асимЫяцП' уможлийлю прогиозування поррльших трансформац1й орфоепЫно! норми виходячи з ручасни соцюльних упвлень про престижжсть тих чи ¡нших вар1ант1в вимови. Загало! досл1джеш1П викона'не на матер1ал! живоУ мови студентш у 1989-1992 рр. таки! чином, [юно вщображас найсучасшшийстан асим1ляц1йних процесмв.

Теоретичне значении дослщження попнгас в застосуваннГ соц1ол1нгв!стичних метод!в щодо фонетичного матер!алу. В дисергацП' проанал1эовано ¡снуюч1 науковг п!дходи до пробяеми фонетичноТ асимтяци I показано переваги саме соц!ол1нгв1стичного пдооду. Експериментальний матерел дас емп1ричне обгрунтування положению про вплив екстрал!нгв(стичних фактор!в на фонетичну асим1ляц1ю англоамерикан1змт у СНМ. Дисертацшне дослщження робить внесок у б!льш повний опис сучасно/ вимови англоамерикажзмш, що необх!дно для роэвитку стилютики, орфоепм, викладання жмецько! мови. В адекватному опис1 мови I' соцюлекту заправлена також соц1олопчна наука.

Практично значения даноТ роботи полвгас в можливостях застосування накопиченого емп1ричного магер1алу для складання 'п!дручникш з питань соц!олект1в та комплексно'! асимтяци ¡ншомовноТ лексики для практичних курсив сучасноТ жмецькоУ мови у вищ1й школ1. Ц1 дан! можуть враховуватися тд час укладання словнике вимови англоамериканських запозичень. Кр1м того, видасться. дощльним на основ1 вид1лених фонетичних закономфностей сформулювати правила читання англоамерикашзм1в ! включати поширеш запозичення в систему гренувальних вправ курсу практично! фонетики на спещальних факультетах. В цьому досл1дженн! виносяться на захист так1 положения: фонетична реал1зац!я англоамериканських запозичень у СНМ с одн!ею з чутливих соц!ол1нгв1стичних змшних, корелятом сошального статусу мовця I контекстуального стилю мовлення;

студентський соцюлект мае власну норму вимови англоамериканських запозичень, дещо вщмжну в)д загальномовно'( орфоеглчно':' норми СНМ;

екстралжгв!стичж чинники, зокрема сощально орюнтоваж уявлення про престижн!сть певних вар1анлв вимови, сприяють гальмуванню фонетично'С асимшяци англоамериканських запозичень у СНМ.

Джерела та лкература. В дослщженж широко використовуються пексикограф1чж джерела та лпвратура. 3 метою добору мовного матер!алу для цисертацП' проанал13овано монографи э загальних питань англоамерикансько-н1мецького мовного контактування Б.Карстенсена, Е.Оскаара, П. фон Поленца, Г.ФЫка, В.Ф1река та 1н., а також сучасЫ лексикографии! данМ. Для визначення

1 Carstensen B. Englische Einflösse auf die deutsche Sprache nach 1945.-Heidelberg,1965; OskaarE. Therminologie jnd Gegenstand der SprachkontaWforschung//Sprachgeschichte.-Hrsg. W.Besch u.a.- Berlin, N.Y.,1984.-S.845-853; Viereck W. Britisches Englisch und amerikanisches Englisch//Ebda, S.938-943; Polenz P.von. Fremdwort und Lehnwort sprachwissenschaftlich gesehen//Frerndwort-Diskussion.-Hrsg.P.Braun.-Hünchen,1979.-S.9-31; Fink H. Amerikanisch-snglische und gesamtenglische Interferenzen der deutschen Allgemein- lind Werbesprache.-F/M, Bern,1983; Neste F., Neske I. dtv-Wörterbuch engl.und amer. Ausdrücke in der dt. Sprache.-München, 1970

особливостей фонегичного варновання англоамерикажзм1в у студентськом> соц!олект| щодо загальномовноТ норми використовуються найавторитетн!ш н)мецьк1 орфоеп1чн! джерела останн!х видань1.

У питаниях загальноУ теорП' мовного контактування на фонетичному р!вн вкгаристовувалисл пращ У.Вайнрайха, Е.Хаугена, Ю.Ю.Дешер1еао12 та ¡н. Зс основу лжгвютичного глдходу до проблеми запозичення Ышомовних фонем взятс концепцло фонетичних шновацм Ю.О.Жлуктенка3, а також тези про мовн! зм^ Р.Гросе та А.Нойберта4. 3 метою оцШки результатов трансформацп н!мецько' фонотично! системи пщ в^ливом англ1йсько'1 мови використовувалися дослщженнг П.Делаттра та Г.Майнгольда / Е.Штока5, а також вступи! статт! орфоеп!чни> словника.

Основу соц1ол1нгв1стичного тлумаченнг. асимтяцм англоамериканськи) запозичень у студентському соцюлект1 СНМ складае концепц1я соц'1ально стратифжацп та стшмстичного вартовання мови (т.з. концепц1я диференц1ацп) розроблена амориканським соцюл1нгв!стом У.Лабовим6. Значну зац!кавлежст1 в^кликають також дослщженнп п ослщовникт ц'1Е1 концепцп, передуем Н.Д|Ттмара, Г.Хоппе, У.Хеберл1на, Е.Н|клаус7.

Було проанал1зовано низку дисертацШних дослщжень в!тчизняних авторш, 1 яких згадувалися т1 чи ¡нил аспекти проблеми англоамериканського впливу н; шмецьку мову та 'Г( соцюлекти, а також тенденцп асимшяцшних процеЫв8.

1 Siebs. Deutsche Ausspiacf.e: Reine und gemäßigte Hochlautung mit Aussprache-Wörterbuch.- Berlin, 1969; Große Wörterbuch der dt. Aussprache.- Leipzig, 1Э82; Duden Aussprachewörterbuch: Wörterbuch der dt. Standard ausspräche II Duden in 10 Bdn.-Bd. б.-Mannheim, Wien, Zürich, 1990;

2 Вайнрайх У. Однопзычие и многоязычие // Новое в лингвистике.-Bbin.VI: Языковьп контакты/ под ред. И.Ю.Розенцвейга.-М., 1972.-С.25-61; Хауген Э. Процесс заимствована // Там же, с. 344-382; Дешериева Ю.Ю. Проблема лингвистической интерференции современном языкознании // Теорет. проблемы социолингвистики / Под рер Ю.Д.Дешериева.-М., 1981,- С. 240-255

3 Жпуктенко /O.A. Лингвистические аспекты двуязычия.-«., 1974

4 Großo Я., Neubert А. Soziolinguistische Aspekte der Theorie des Sprachwandels.-Berlin,1982

5 Delattre P. Studies in comparative phonetics: English, German, Spanish and French.-Heidelberg,1981; Meinhold G Stock E. Phonologie der dt. Gegenwartssprache.-Leipzig, 1980

6 Labov W. The social stratilication of English in New York city. Washington, 1966; Contraction, delection, and inherei variability ol English copula H Language, Vol.45.-1969, N0.4.-P.715-762; Sprache im Sozialen Kontext: Beschreiben und Erklärung strukt. und sozialer BedeuFung von Sprachvariation.- Königstein/Ts.-Bd.1.-1976.- Pd.2.-1978

7 Dittmar N. Soziolinguistik.-Königst3in/Ts., 1980; Hoppe D. Aussprache und sozialer Status.-Kronberg/Ts., 197' Haeberlin U. Wortschatz und Sozialstruktur.- Zürich, Köln, 1974. Haeberlin U, Nicklaus £ Identitätskrisen.-Ber; Stuttgart,1978

8 Дмнтровскап E. И. Фона-орфографическое, морфологическое и лексикосемантическо освоение англицизмов современным немецким языком: Автореф. дис...к.ф.н., Ль'во) 1969; Мошнина Т.В. Развитие орфоэпической нормы английского языка, обусловленнс социально-лингвистическими факторами: Автореф. Дис....к.ф.н., М.: 198! Петренко АДТвнденции развития немецкого произношения в студенческой среде ГД! Автореф. дис....к.ф н.-К.,1986; Слепухина Л.В. Системная ассимиляцу терминологических заимствований в современном немецком языке: ' Авторе^ дис....к.ф.н..-M., 1978 и др.

На основ! критичного анал!зу л!терагури дисьртант дтшов висновк/, що льний соц1ол1нгв!стичний п1дх!д до проблеми ¡ншомовного запозичаннп на онатичному р!вн! дос! не застосовувався ш у втизняному, ж в ааруб1жноыу эвознавств!. Кр!м того, позицн деяких лжгш'слв щодо вимови 1глоамерикан!зм!в у СНМ автор вважае категорично неприйнятними (наприклад, юолютизац!я асим!лпц!йного пронесу В.М.Раевським1) або полемнними априклад, пояснения упов!льнення асим!лнц1йного процесу виключно впливом соб!в масовоУ ¡нформацп2)! пропонуе власна пояснения зазначених проблем.

Алробац!я роботи. Дисертацно обговорено на кафедр! германсько!' ¡пологи Китського ужверситету та рекомендовано до захисту. Основы 1Ложення досп!дженнв обговорювалися ! були позитивно оцшеж пщ час нсультацм з професором 1нституту фонетики Й В.Гете-ужверситоту у ранкфурт1-на-Майн! доктором Г.В.Водарцом. Матер1али дисертацп ¡користовуралися на науковШ конференцм "Актуальн! проблеми мовного ртовання" (Симферопольський ун!верситет, Симферополь, кв!тень 1989 р.) I в блжащях дисертанта.

Структура досл1дження. Дисертащя складаетьсн ¡з вступу, трьох глав, 1Сновк!в, додатк!в та б1блюграф!7.

Зм!ст роботи

У вступ! висв!тлено теоретичж, практичш та методичж основи дослщження, 1Г0 актуальн!сть! новизна.

В пери)1й глав) даеться оглпд лиератури з питань англо-жмецького мовного мтактування та запозичення, фонетичноТ асимшяцн англоамерикажзш'в у часнш жмоцькш мов|, а також з загальноУ теорн варновання мови в сощальному нтекст'1.,

; На сучасному етаги розеитку жмецька мова перебувае гид значним впливом 1ериканського вар1анта англШсько1!' мови. Юльмсть англоамерикан!зм1в у СНМ 1Ст!йно зростас. ГНсля 1945 року процес запозичёння з американського вартнту 1гл1йсько|' мови набув !нтенсивного характеру I не припиняеться досьогодн!, що яснюетьсп особливостями Ыслнвоенного лерюду сошально-економ^чного квитку Н1меччини та високим загальним престижем американського способу *ття. Як показують «ослщження Б. Карстенсена, О.1. ДмитроаськоТ, В. СлепухжоТ, Ю.Г. Коротких, Г. Майнгольда I Е. Штока та ¡н., англоамерикансы« позичения надходять до жмецькоТ мови в автохтонжй, тобто притаманжй мов1-керелу, графемой та фонетичн!й формг У процес! функцюнувапня в систем!

__У*

Раевский В.М. Иноязычные звуки в. кодификационной деятельности нормализаторов мецкого произношения//ВМУ, сер.9.-1990.№ 1.-С.35

Дмитровская Е.И (1969) - с.12, Слепухина П В. (1976) - 0.7 (кие прим.8 на с -4)

жмецьксн мови англоамерикан1зми набувають ново! оформленооп. Засвоення ¡ншомовних шив розглядасться л1нгв!стами як максимальне лаближення Гхньо фонетичноУ, графнноУ та лексикосемантично! характеристик до вщповщних норь мови, що запозичуе. Процес фонетичного пристосування запозичень до систем!-жмецько)' мови ми називаемо фоиетичною асим1ляц1сю.

Оскшьки фонетмчн! единиц! пщлягають сильжи ¡нтерференцп, запозичення фонем - це досить р!дюсне явище. 3 точки зору фонологи, процес запозичення мэе наслщком заповнення прогалин у звуков1й систем) мови, а саме: розширеннг фонолопчно!' дистрибуцм та утворення або перенесеннп нових звуш.

Ще У.Вайнрайх вказував на можливють ¡снуваннн т.з. "порожжх М1'сць' (Holes) у дистрибутивних моделях конкретних мов, що контактують м!ж собою Предметом mobhoY ¡нтерференцп можуть бути також комбшаторж властивост фонем. Процес запозичення нових фонем у склад! ¡ншомовних слш уявлясться бтьш проблематичним, ж'ж розширення дистрибуцц. Питания про лшгвштичниР статус фонем, mi замщують у моа!-рецип1ент| "чужГ фонеми, виршуеться мовознавцями- неоднозначно.' Найбтьшого' поширення набула точка зор^ Е.Хаугена: "Якщо нам точно в!домий зразок, представлений у мовнджерел запозичення, то ми можемо портняти його з результатом, що утворився в mobi', яке запозичуе. Bei риси схожост! м)ж ними ми називатимемо перенесениям (importation), a eci BiflMiHHOCTi - пщетановкою (substitution) матер!алу мови, щс запозичуе"1. Оскшьки - пщетаноека i перенесения являють собою протилёжн: аспекти будь-якого мовленневого в!дтворення, Е.Хауген пропонуе описувати результаты фонетичного запозичення через епшвщношення м!ж цими двома аспектами. „

1нша точка зору представлена концепцию фонетичних новоутворань Ю.О.Жлуктенка2. При ототожнюванж р!зних ланок фонолоп'чних систем нерщке виявляеться в!дсутн!сть в еднш ¡з них аналопчно')' або близько/ фонеми, внаслщо* чого виникае -необх!дн!сть доповнити дану систему елементами ново! В такому випадку в систем!, що "сприймае", виникае додаткова одиниця, яка б!льш чи менш точно когиюе в!дпов1дну фонему протилежно! контактуючо( системи. Хоча цей процес традиц!йно й описусться як "запозичення" або "перенесения" фонем, е fliücHocTi це явище полягае у власному утворенн'! за певним ¡ншомовним зрачком HoBi фонолопчж одиниц'1 найчаст!шэ виникають у "порожжх клпгинках" дано! системи в npoueci кош'ювання звукового складу ¡ншомовних лексичних моделей, Фонеми, экопШован) з ¡ншомовних, часто залишаються на крайжх позишях у моашй структур!, фоте э часом частина таких фонем засвоюеться новою системой i поротворюсться нам постшж компоненти, складае нов! опозици з власними

' Хауген Е. (1Ö72), с.349 - див. прим. 2 на с.4 2 Жлукг^нко Ю А. (197-4), с 02-93 - див. прим.З на с.4

фонемами ц1еТ системи I нав1ть може в тш чи ¡нинй м.р1 аидозмншти звуковгй лад дано!' мови. Теоретична положения Ю.О.Жлуктенка знайшло цтковите п!дтверження в п!зн1шому досл1дженн! М.Д.НЫфорова, який експерименгально-статистичним методом дов!в функцюнальну самостмжсть щтинного [ ^ ] I африкати [ с^ ] у склад) залоэичених лексем I дшшов висновку про !х належжсть до "фонемних " Ыноващй, фонолопчний зм1ст якмх визначасться !хжми перифершними позицжми у фонолоп'чжй систем! СНМ"1. Фо^еми, регулярно вщтворюваж в СНМ у склад1 англоамериканських запоэичень, доцтьно розглядати не як чужерщж вкрапления, а як ¡нновацп в фонолопчнШ систем/' ншецько! мови. Такий п!дхщ уможливлюе як анагпз функцюнування нових елеменлв з позиц1й внутршньомовного розвитку, так I прогнозування подальшого переб1гу асимшяцШних процешв.

Поняття норми як "¡деально-типово! моделГ, як "системи повинносл" передбачас тлумачення мови як гомогенно!' системи, вырвано? в1д сусшльства (пор. лрипущення Хомського про "¡деального мовця") I тому не вщповщас мовнш д!йсност1. Ми приеднуемося до Т1С"(" точки зору, яка лередбачае ¡снування норми не лише в лтературнж мов1, айв уах жших формах и ¡снування. Мовна норма - це перш за все соцюлжгастична категор1я. Вилучення з поняття норми сошалы-шго аспекта позбавлпс П смиспу, оскшьки вона практично прир'тнюсться в цьому аипадку до системи мови як гомогенного утвореннп. Норма - це виб1р мовних мажфестанлв, що вщповщають заданим умовам прошання комужкативно! дтльност1, ) забезпечення реалЬацм цих мажфестантш вщповщно до вимог того чи ¡ншого типу комужкативних подш. Е.Г.Туманян пщкреслюе першочергову важливють тези, ще дос1 належно не опрацьовано! у сучасному мовознавств'|, про спШснування двох типт норм, пю ч1тко р!зняться за своТм походженням: 1) норма, що склалася стихжно (природня); 2) норма, вироблена свщомо (штучно спрямована)2.

У заруб1жжй соц1олшгв!стиц1 понятгям природньо! I' штучно спрямовано! норми вщповЩають поняття дескриптивно! (описовоО та прескриптивно! (наказово!) норми.. За визначеиням Р.Белла, "правило може бути дескриптивни м а тому розумшж, що воно намагаеться олисати те, що реально вщбуваеться, .або ж, навпаки, воно може бути првекрипти вним, таким, то встановлюе заколи того, чому слщ або не сш'д вщбуватися"3

1 Никифоров Н.Д. Консонантная структура иноязычных слов в всовременном немецком языке: Автореф. дис....к.ф.н.-Одесса, 1987.- С.9

2 Туманян З.Г. Язык как система социолингвистических сиотем.-М.,1985

р Белл Р. Социолингвистика: Цели, методы, проблемы.-М.,1980,- С 122

Сучасна соцЮшнгвютика в!ддае перевагу дескриптивнш ор!снтац>Т i вивчас норми, як1 базуються не на суб'сктивних установках, а на емлфичних св(доцтвах, одержаних ¡з спостережень над реальним мовленням. Проте прескриптивж норми також ц1кав> для соц1олшгвютики тим, що вони вттюють зформульоваж установки щодо вживання мови, яю нав:ть tor), коли нос» мови ними практично нехтують, служать ждикаторами соц1альних уявлень про "правильжсть" I вппивають на так1 види мовленнево/ повед'тки, як пперкорекцю.

Сощальна вар1ативжсть мови i мовлення характеризуемся наявжстю двох BHMipia: стратифтац!йного та ситуативного. Стратиф/кацШна вар'штивнють безпосередньо лов'язана з социальною структурою суспшьства i зумоелюе членування мови та Ti функцюнування в площиж сощальних груп i сусп!льних верста мовного колективу. Ситуативна вар'штивн'ють виявлясться у переважному використанж тих чи ¡нших мовних засобш - окремих одиниць, Ухжх вар1ант!в або ■ цших систем або пщсистем - залежно в!д социально! ситуаци'.

Основним чинником couianbHoi диференщацн мови е сощально-економнний статус, тобто розташування в соц1алыш та економ1чжй iepapxi'i суспшьства носив мови, що перш за все визначаеться родом дтльност!, матер'гальними доходами та pisnew ocbith. Вщповщно основною категорию стратиф|кацшно'( диференшацп мови с соц1олект - обумовлений сощальним класом або соц1альною верствою Bapianr мовного вживання, типовий для певного социального угруповання та мовленhcboi ситуац/i. Необх'щно наголосити на тому, що сощолект охоплюс сощально зумовлеж особливооп не лише лексичного запасу, але взагал1 мововживання на Bcix структурних р1внях мови.

У.Лабов видшяе у кожному соцюлект1 дв/ основш стил1стичн1 системи. Перша система - це природн'с, жчим не координоване мовлення, ждивщуальний нелтературний варШнт мовлення (casual style). Друга система, в як1й вже. спостер!гасться значний прошарок лиературних форм, виступае в урочистих або оф'щШних контекстах мовлення (official style).

" СоцюлЫгвютичний анал1з mobhoi i мовленнево'Г вар!ативност| мае дв'1 сторони - об'ективну та суб'ективну. До- об'ективноТ сторони належать даж спостережень над соцшльною диференц1ашеюта стил1стичним вариваниям мови i мовлення. До суб'ективноУ сторони належать даж, що характеризуют ц'жжену opicnTauira, яко1 додержуються члени даного мрвного колективу вщносно добору тих чи ¡нших соцюлшгв1стичних зм1нних. Особливютю стратиф!кац!йно-ситуативного вар!ювання мовлення с те, що в його ocnoBi лежить певна сощальна оц'жка мовного пар^нта. Престиж Tic! чи ¡ншоТ мовноТ форми с одним з найзначжших фактор1в и вживаност1, особливо в офщшних ситуациях. Пщ с о ni а л ьн им престижем мовного вар1анта ми розум1смо пор1вняльну

- э -

цжку cycninbCTBOM або грулою чи i'i членами сощального значения та цишосл ¡зномаш'тних мовних форм I явищ.

Запозиченни як особливмй лексичний шар несуть на cofii вщбиток овального престижу в кожжй конкретны Moei. Асощювання ¡ншомовно! лексики з пелектуальшстю мовця приводить до закршення за залозиченнями у свщомосл або п1дсвщомост0 людей високого сошального престижу. Б.Карстенсен ¡дкреслював, то гид час вибору англоамерикан!зм1в у процес! комуШкаци иршальну роль в^грають соц1альн1 фактори, зокрема "америкомант" багатьох, собливо молодих носив мови. Фонетична реал1'зац|'я того чи ¡ншого нглоамерикажзму також дас можливють "видтитися". СхильЫсть вимовлпти ншомовн! слова якнайближче до ]хнього орипнапьного звучания в мов1-джерел1 . юже в|дображати звичку до точное^ висловлювання, притаманну вченому, але й |увае проявом мажриосл, афектацн, намагання п!дкрёслиги переаагу в oceiTi або yflbrypi, вказати на належжеть мовця до вищоУ социально! верстан тощо. 1осгндження У.ХеберлЫа (1976) переконливо продемонструвало, що a соцюлекл н'мецького студенства англоамерикажзми виконують ропь мовного символа юцшлыюго статусу. Прота роль фонетичноУ peani3auii англоамерикажзшв як :пециф!чного засобу сощально? ¡денгифЫацн мовця залишиласл поза його 'вагою. В той же час саме вариовання фонетичних структур визнаеться тйчутлив!шим соц1олшгв1стичним показником, оск!льки вимова шдлягае ;вщомому контролю мовця в менонй Mipi, н!ж лексичж одиниц) або граматичж :онструкцп, ¡; таким чином, вона здатна постачати бтьш точку соцюлжгв!стичну нформацно.

У друг1й глав1, яка носить експериментальний характер, розглядаюгься 1айпоширени.ш та, з нашоЧ точки зору, найб1льш ¡нформативж випадки вар1юваннн знглмських фонем, як| входять до складу англоамериканських запозичень, або xHix окремих дистрибутивних впастивостей на pioni студентського ссцюлекту СНМ.

Вивчення MODHOI вар^ативnocri з необх/дш'стю передбачае застосуваиня *иетод1в статйстичного анал1зу. 3 ycix рпиовидт останнього в соцюлжгаютиц! гшйчасл'ше застосовусться корелящ'йний анал1'з. Основними операцжними одиницями виступають соцюл/нгв1стичн1 змтш, тобто будь-яю мовж та MOBnemieBi кореляти стратифжащйноТ та ситуативно'! варютивносл. У иашому дослщженж в рол! сощол!нгвютичних зммних виступають таю фонеми в склад1 англо-американських запозичень, яю не мають вщловщниюв у жмецькж фонолопчн/й систем) або в ¡У дистрибутивна моде/ii.

Вперше кореляцшний метод аналЬу фонетичних даних було устшно застосовано американс'ьким соц|'сл1'нгв(стом У.Лабоаим (196G). В лодалыиих працях У.Лабов розробив Teopira вар1ативних правил (variable rules), що врахувують • ймовфшений характер соц^опжгвштичних законом1рностей. Дня визначення

частотност! того чи ¡ншого вар1анта реал1зацГ( зм!нно1 у квантитативнШ л!нгв1стиц1 використовуються так1 валичини:

N - к!льк!сть досл!джуваних одиниць (у нашому випадку - фонеми, що

виконують роль соц1ол1нгвютичних зм1нних) у виб1рц1; I - абсолютна частотн1сть кожного окремого вар!анта, що зустр!чаеться у виб1рц1 N1;

р - в1дносна частотн1сть вар!анта, що розраховуеться за формулою: р = ^ За зм1стом величина р в'щпов!дае лабовськШ величин! ^ , що означас в!дносну частку випадк!ь, в яких застосовусться змжне правило, в загальн!Р структур! правила. ГНд час к!льк!сно1 обробки даних експеримента ми керувалися наведеними вище означениями та величинами N. •, р.

3 метою збору емп^ричних даних з вар!к;зання вимови англоамериканськи) запозичень у студентському соц!олект! СИМ було проведено соц!олЫгв!стичниС експеримент, в нкому основними одиницями досл!дження виступагм соцюлжгвютичш змжн! (фонеми) та Ухн! фонетичн! вар!анти. До груш-досг.'щжуваних приголосних ув!йшли фонеми / б /, /, / г / та / \п/ /. Кр1м того, булс досл!джено як соц1ол!нгв!стичну зм!нну принцип оглушення Приголосних 5 фшальтй лоэицм, який Д1Е як категоричне правило в н1мецьк1й мов! ! в!дсутн!й £ англмсьюй мов!. 3 1нвентаря голосних були детально дослщжеж найбтьи проблемн! фонеми /Э - / та /ех Л

Експериментальна частина дослщження складалася з трьох еташв. Перший, пщготовчий, етап полягав у збор! л!нгв!стичного матер!алу та йоге апробацл. На основ! сучасних словник!в !ншомовних сл1в, монографШ. тг матер1ал1В н!мецько'|' молод1жноТ преси було складено список ¡з 41 антло американського запозичення, як! мають високу частотн!сть вживання I молод!жному социолект! СНМ. Семантика цих сл!в, як правило, мае вЩношення дс тематичних кШ "мода", "музика", "(жа", "спорт", "дозв!лля", тобто передбача« вживання в розмовно-побутовому стил!. 3 точки зору фонетики досл!джен англоамерикажзми в1дзначаються фонетичним вариваниям досл!джувани: зм!нних.

Другий, основний, етап експеримента полягав у магн!тофонному запис живого Мовлення студенев з метою ф!ксацм вар!ант!в вимови досл!джувани: англоамерикан!зм1в. Була в!д!брана експериментальна трупа, до складу яке увШшли ¡нформанти з такими гомогенними соц!альними ознаками :

сощапьне походження. вих!дц'| з так званого "середнього класу" (з: терм!нолопсю зах1дноТ соц!олог!Т), тобто 1з службовц!в середньоТ ланки 13 середин р!чним доходом с!м'Т;

соц!альний стан-, студента ПНУ курс!в гуман!тарних факультет!; Лейпц1гського та Ьоннського ун!ёерситет!в (досл!Дникамй н!мецького студентськОп

соц!олекта встановлено, щр до початку п'ятого семестру студенти повшстю засвоюють "ун!верситетську" норму повед!нки, вклгочаючи мовну норму студентства);

■ в/к 21 -25 рок!в.

Осктьки ми зацжавлен! в !нформацн про мовленневу поведЫку студентства як ц1льноТ сощально! групи, в експеримент! брали участь особи обох статей, що проживають у р1зних реНонах Шмеччини: сх1дн!й частин! (Саксонш) та эахщн!й частин! (П|вн!чний Рейн - Вестфап!я). Такий в!дб1р ¡нформант'ш забезпечив експер"ментаторов! можлив'ють спостер'1гати кореляц!ю М1ж моелснневою повед1нкого студент'ю з гомогенним соц1ально-економ1чним статусом та соц1альним контекстом мовлення (контекстуальним стилем) за умови вщносно! нейтралЬацП' несуттсвих екстралжгв!стичних ознак.

Чисельн1сть експериментальноТ групи - 5 чолошк * забезпечус достатню репрезентативн1сть виб1рки. У.Лабов на пщстав! багатор1чних досл1джень з -питань соц1оп9Кт1& д!йшов такого висновку: "Для спростування вар1ативного правила необхщно лроаиал!зувати трупу висловлювань длл кожно? невелико! групи диктор'ш. На щастя, регулярн1сть мовленнево)' повед!нки насттьки велика, що ц! групи можуть бути дуже малими. Розглядуван! модел1 ... д1йсн! майже для кожного диктора, тому трупа у склад! п'яти диктор!в с бтьш жж достатньою"'.

В експерймент! було створено соц!альн1 умови для двох контекстуальних стил!в вимови (терм1н У.Пабова). Перший контексгуапьний стиль - ми назвали його неформальном (дал! - НС) - поеднуе а соб! риси структурованого ¡нтерв'ю та спонтанного мовлення. Особливост! цього стилю - в!дсутн1сть ц1леспрпмованого самоконтролю над еимовою, невимушешсть I деяка емоцЖжсть мовлення, сои!ально-рольова перевага ¡нформанта над експериментатором, адже перший виступав як б!льш компетентний нос!й мови. Другий контекстуальний стиль, що одержав назву формального (ФС), в1др1зняеться протилежними характеристиками: св!дома концентрац!я уваги 1нформанта на вимов!, в1дсутшсть емоц^йност!, розмежена артикулящя сл!в, соц!ально-рольова перевага експериментатора над "п!дконтрольнИм" 1нформантом. Заф!ксован1 на магн!тн!й пл!вц! чутлив!стю 120 рВ в!дпов!д1 1нформант1в склали 2 год. 45 хв. запису, який було використано як л1нгв1СТйчний Матер1ал для дисертац!7.

ТрвтШ етап експерименту - аудитивний - Мав на мет! одержання об'сктивних фонетичних даних. В цьому етап! брали участь п'ять аудиторш з вищою ф!лолог!чною осв!тою, як! повн1сгю волод1ли знаниям як жмецькоТ, так ! . англ1йсько! фонолог!чних систем. Завданням аудитора було фонетичне транскрибування зафтсованих на Магн1тн1й пл!вц! вар1антш вимови англоамерика-

1 1_аЬоу №. (1969), р. 737 -див. прим. 6 на с.4

шшв за допомогою основних фонолопчних, а також специф1чних фонетичних

СИМВОЛ1В.

В результат) эксперименту були виявлеж так! вар1анти реалшцп соц^о-лшгвютичних змжних та перерозподт |'хньо) вщносно!' частотносл за умов змши контекстуального стилю.

Сицюл1нгвютична зм!нна (э / е ¡нЩальнШ позицП'перед / р / або 14 [ э 1 - Рнс « 0.687, РФС = 0.657; [ $ ] - Рнс = 0.314, РФС = 0.343;

Соцюл/нгв/стична змтна / £ / в ¡нщальшй превокалын'й позицп [ в ]-Рнсв 0.640, РФС = 0.840; [ г ]-Рнс = 0.160, РФС = 0.120; [2 )-Рнс*= 0.200, РФС = 0.040.

Соцюлшгшстична зкинна / ^ / [«&! - Рнс ^ 0.290, РФС = 0.263; [ф - Рнс - 0.184, Рфс = 0.342; [ф-рнс = 0.500, Рфс = 0.395; { 3 ]-Рнс = 0.026,Р^» 0.000.

С0цюл1нгв1стична змшна ! г / [' 1" Рнс - 0.440, РФС = 0.400 ( аишйський какумшальний ); I К ] - Р„с = 0-560, Рас = 0.600 ( жмецький щтинний або увулярний);

Соц¡ол¡иге/стична зм'тна / м/ [у]-Рнс = 0.655, Р^ = 0.723; [ V ] - Рнс = 0 345, РФС = 0.207. Оглушения дзвпшх пригомосних у фшальнШ позицп Закон оглушання приголосних у фшальнж позицп поширюетьсн практично на вс1 досглджеж англоамерикансыа запозичення ( дю в студентському соцюлект| не як ймов^ршсне, а як категоричне правило. Соц1ол1нгв'1стична зьпнна / Э- /

Представлена десятьма фонетичними вар1антами: [Б'- 1, [ ое: ], [ое^], [0. ], [ ое ], [оеь'1, [0-.], IIВЧ I Т-Г^ 1- Осктьки зм'тна

характеризуется внутршньогруповою невпорндковажстю стильового вариовання, ми умоано розбили ¡снуюч'1 вар1ангм на компонент: -1x1- компонента; [ Ц" ],[ * ],шдсутн1сть звука; - голоси'! компонента:

I Э •• ] - Р№ = 0 205, Рфс - 0.308; [Ое-.] - Рнс = 0.410, Рфс = 0.359; [0:1- Рнс = 0.128, РФС = 0.051; [ Ое ) - Рнс = 0.154, РФС = 0.136; [ О: ] - Р„с = 0.051, РФС = 0.077; [ и" ] - Рнс = 0.051, РФС = 0.051; [ I )-Рис = 0.000, РФС = 0.026.

Соц1ол1нгоюпнна зм/нна !&}! {<у ] Р11С - 0.240, РФС = 0.220; ( у ] Рнс = 0.420, Рфс = 0.520; [е.] Рнс = 0.160,-'РФо = 0.100; [ £'. ] Рнс = 0.140, Рфс = 0. 120; [ 6 ] Рнс = 0 020, РФС = 0.040; [ е ] Рис = 0.020, Рфс = 0.000.

В ЛИШ!1-ШЗй1 на основ1 накопиченпх в ход! експеримента емшричних даних виьвдеио загалып закономерности фонетично) реал)заци англоамериканських

апозичень у студентському соцюлект! СНМ. ГИдтьердилося припущення, що роцес запозичення англоамерикансьш лексики може мати своТм наслщком ,еяку трансформащю фонетичноТ системи СНМ. На р1вн| студентського соцюлекту егулярно вЩтворюються як сегмонтн/, так ! дистрибутив^ фонетичн! ¡шювацЦ творен! внаслщокн!мецько-англ!йськогомовного контактувания : .) сегмента! (фонематична ЫновацП': •

фонема /с^ /, що реал1'зусться у вигляд! стилютичних алофожв ¡, [с!^ ],

Г У ], { 3 I: - *

фонема ],[ V ];

фонема /Э: /-[Э: ],[се*.],[0: ],[се], атакож вщловщно до графемного зображення [0:1,11 1, [ ТТ 1;

можлива також фонетична актуал1зацт звумв 1x1 • типу теля голосно"! компоненти змжноТ, а саме [ 15" 1 або [ * ]; фонема/ех /- [ег ], [у ], [ е: ], [¿: ], [ £ ], [ е ]; >) дистрибутивна ¡нновацГ! :

фонема / э / в анлауп перед / р /, /1 /, що реал1зусться у вигляд! стилютичних алофожв [ б ], [ ];

фонема I ь I в анлауп' перед голосними, що реал1'зусться у вигляд! стилютичних алофонт [ з ], [ £ ], [ г ].

Неасимшьован/' алофони домжують у реалпаци фонеми / э / в нетипових У1Я жмецькоТ мови умовах дистрибуцн, а також для фонеми / с!^ / в анлауп жглоамериканських запозичень. ~

Для фонеми/с^з/у решт! позиц!й та для фонеми /г / характерно юлью'сне 1ереважання повн!стю асим'мьованих вар1ант!в.

Фонеми / у/./, / 9 : / та / е! / найчасп'ше мажфестуються в!дпов!дно в злофонах. [и ], [ Се •] та [ ¿1 ]. Ц| звуки не належать ж до англоамерикансько/, . -11 до жмецько! фонетичноТ системи. Вони являють собою, за визначенням ".Майнгольда ! Е.Штока, чистий продукт ¡нтерференцИ, тобто так! фонетичн! -ювоутворення, як! виникають внаслщок мовноТ ¡нтерференцн I заповнюють трогалини у фонолопчжй систем! мови - рециш'ента.

, Експериментальне дослщження вимови англоамерикан!зм!в у студентському :оц1олект1 також показало, що процес оглушении дзв!нких приголосних в абсолютному ауслаут! носить характер категоричного правила I не ждлягае ;оц1альн9 релевантному вар!юванню, отже, ця асимшяцмна ознака не може зиконувати роль СОЦ!ОЛЖГВ1СТИЧНО( ЗМШН01.

Для того, щоб встановити ¡ерарх!ю фонемЧнноващй за м1рою Тхньо) асиммьованост! у студентському соцгалекп СНМ, ми визначили час тку асим!льованих та неасммжьованих-варюнтш для кожноТ змжноТ на загальному^ масив! даних Р ,нс + ФС), умовно роэдживши вар1анти кожно)' змжноТ на дш групи.

-141) звуки-шновацл, яю об'еднують неасимшьоваж англоамерикансью звуки або í'xhí дистрибутив^ властивост! та "продукти ¡нтерференцп", та 2) звуки - субституги, як! належать до лервинного звукового ладу СИМ ¡ симаол1эують повну асимтяц'но запозичених фонетичних одиниць. Узагальнивши ui дан1, ми Д1йшли таких висновюв:

в единому часовому та сощальному 3pi3¡ мови ствюнують фонетичж вар1анти ршного ступеню асимшяцн;

голоси! фонеми в склад1 англоамериканських запозичень мають ширший спектр варшвання i бшьшу кшькють жмецьких субститупв, жж приголосж; '

у студентському соцюлек™ ¡нновацШж вартнти запозичених фонем чисельно переважають над повжстю асимтьованими; виняток складас лише фонема 1x1. Завдяки ¡снузанню в1дловщного жмецького дтфона ¡нновашя I г ] закршилася на фоиетичному, але не на фонопопчному píbhí;

середня вщносна частотжсть ¡нновацшних Bapiat.rrm складас 0.65, а повн!стю асимтьованих - 0.35, тобто у сгудентському соцюлекл СИМ неасимшьоваж варшнто антогмержанишв на Були бшьшог'о поширення, жж асим|льоваж, Отже, студентський соцюлект СНМ на фонетичному píbhí ор1ентуеться на англомовж, а не на асимшьоваж зразки вимови англоамериканських запозичень..

АСИМ1ЛЯЦ1Я P¡3HHX ЗМШНИХ в одному й тому ж ¡ншомовному CnOBÍ вщбувасться нер1вном1рно. Через поршняння загальних вщносних частот встаноьпено таку взаемну залежи¡сть фонетичних змтних, що входять до складу одного й того.жанглоамериканського запазичення:

acHMinnuÍH рпних чужорщних фонем у склад1 англоамериканського запозичення, що зиаходиться на eTani алробаци, в!дбувасться з р'шою швидк1стю;

ступЫь асиммяцГ/оджсгзмжно! впливае на ступ1нь асимшяцн ¡нших змшних у склад1 англоамериканського запозичення. РЬницп вщносних частотностей ¡нновацшних aapiaHTia р1зних змшних в одному слов! звичайно коливаеться вщ 0.1 до 0.3.

' Соц/альне ставлення до асимдацйних явищ було визначене шляхом спостереження зм!ни мооленневоУ поведшки ¡нформаагпв за умови змжи контекстуального' стилю. Як було теоретично обгрунтовано у перцлй глав), в mooí закртлюються перш за все т! вар1анти, яким носи мови вщдають перевагу в зв'язку з делегуванням 1'м ознаки престижность Ми розглядасмо зростання частотности того чи minoro sapiama соцюлшгвютично! smíhhoí у формальному контекстуальному стил! вщносно неформального як експлщитний показник социального престижу даного варюнта. При розгляд! експерименталы'огс Marepiany ста с очевидным, що повжстю асимшьоваж вар1анти [ ^ ] та [ Ь" ] В(дзначаю1ься дуже малим зростаннпм показника в1дносно'( частотности у ФС щодс НС (О О Г: 9 i 0.040 о1дпоащно) у nopÍBHflHHi до реШти престижних BapianTÍB, як

1емомструють прирют ащносно/ частотност! у ФО не менш як на 0.100, тобто на 0%. KpiM того, nifl час вартованнп зм!нно'| / s 1 неасимтьований вар!ант [ s ] устр!чаеться приблизно у два рази част!ше, жж асимшьований [ | ]. Ознаки |рестижност! aapiaHTiB [ b" ] та [ ^ J виражеж настшьки слабо, шо íx не можма 1важати соц1ально маркованими мовними елементами, принаймж у студентському юцюлекл.Решта п'ять aapiaHTiB, що збшьшують частотн!сть у ФС, а сама: [ ц 1, ^ 1. [ У ]■ [-Э •]. ]>' мають яскраво виражеЫ ознаки престижность За мшцем у ¡агальжй структур! вар!юЕэання соц!ол!нгв!стично'| 3míhiioí престижн! вар!анти мэцшьно роздтити на peí групп.

Першу групу складаю1ь вар!анти, bk¡ в обох стилях мають найбшьшу 1бсолютну частотнють щод'> решти BapiaHTiB i при цьому збшьшують в!дносну .. tacTOTHicTb у формальному CTvini: [ s ] (эмЫна / s / в ¡н1ц1альнш превокальжй юзицП'), [u] (эм!нна / w /), i [ü] (змжна /ej/). Другу групу скпадають вар!анти, okí ш посщають першого мюця за абсолютною частотжстю серед ¡нших eapiaHTia, 1роте суттсво збшьшують в1дносну частотнють у формальному стил!: [dj] (змжна d^/i [Э-I (змжна/Э'-/).

На думку автора, емжрично видшен! в результат дослщу престижн! вар1анти ;оц!ол!нгв!стичних змЫних сшвпадають з реально ¡снуючою, але не содифжованою прескриптивною фонвтичною нормою студентського соцюлекту 2НМ. BapiaHTki smíhhhx, hkí мають найбтьшу абсолютну частотнють у ;тудентському соцюлеют, складають його дескриптивну фонетичну норму. Суттсва' эюниця м!ж с0цюл1нгв!стичними зм1нними першоУ та другоУ групп полягас в тому, до в перш!й rpyni прескриптивна норма студентського соцюлекту cnianaflae з хескриптивною, а а друлй rpyni прескриптивна i дескриптивна норми разняться М1ж ;обою. Прескриптивна норма студентського соцюлекту ор1ентована на »нглоамёриканськ! зразки вимови. Зрозумшо, 1до ця норма не вимагас звуковоТ эеал1зацГ|* фонем за оксфордським акцентом i допускас необхщний мМмум тристосування звук/'в • до н1мецько! артикуляц!йноУ бази. Проте зам1щення •шглмських зауюв н!мецькими субститутами на фонемному p¡bh¡ виключасться. Дескриптивна норма студентського соцюлекту в перш!й rpyni змжних сжвпадае з трескриптивною за означенням. У друг1й rpyni змжних дескриптивна норма здоначасться. б!льшою топерантжстю до асимшьованих BapiaHTiB, н!ж трескриптивна. Так, вар!ант { У даному випадку мае суто жмецьку природу. Загалом, дескриптивна норма представлена такими звуками, rk¡ являють собою найменш в1ддалену вщ прескриптивного вар1анта наступну фазу його асимшяцн.

Отже, прескриптивна норма студентського соцЮлекту слрямована на акор!нення в н1мецьк!й bhmobí англшських звуюв, модифшоааних жмецькою артикуляцШною базою, i закртлення цих "продуклв ¡нтерференцн" в жмецькж , фонолопчжй систем!. Таким чином, сощальн! уявг.ення про престижжсть саме

тако! вимови англоамериканських запозичень дескримЫугать асимшяцшний прсцес на фонотичному piBMi. Дескриптивна норма уршнрважуе заборони прескриптивна'! норми бтьшоютолерантнютю щодо асим1льованих форм, з одного боку, i забезпечус можлииють взаемодн фонетичних систем двох мов, з ¡ншого.

3 метою визначення poni i MicuH студентського соцюлекту в загальномовному npoueci асимшяци англоамериканських запозичень здшснено пор'шняння соц'1ал0ктально1 норми, встановлено'1 емшричним шляхом, i3 сучасною загальномовною орфоепнною нормою СНМ щодо вимови англоамериканських запозичень. Пор/вняння норм студентського соцюлекту з кодифжованими нормамй дало так! результат«.

1) Для зм^нних nepujoi групи:

дескриптивна i прескриптивна норми сл1аладають з основними нормативнймМ варшнтами зпдно ВСНМ. 1нформанти намагаються уникнути як повно! субституцП', • так i фонетичного цитування, запропонованих словником Дудена.

2) Для змжних другоТ групп:

а) соцтлектальна прескриптивна норма орюнтуеться на вимову англомовних фонем на жмецьмй артикуляторнш 6a3i за винятком фонеми /Э = /, для яко! схвалюеться фонетичне цитування, тобто ця норма сгивпадае з загальномовними нормами як за ВСНМ, так i за Дуденом;

б) соцюлектальна дескриптивна норма 6'тьш асим^льована щодо загальномовноТ кодифкованоТ' нцрми, за виняТком реал1зацн [ С£: ] для фонеми /а:/. . , -

Таким чином, прескриптивна фонетична норма студентського соцюлекту' вшповщае найбтыи вимогливим вз1рцвм сучасноТ кодифжованоТ загальномовноТ' норми, а дескриптивна норма допускае деяк1 в!дхилення в 6i'k бшьшо'1 асим!ляци.

Незважаючи на встдновлену загальну близьк'сть загапьномоано! орфоешчноТ' норми та норми • студентського соцюлекту щодо вимови англоамериканських запозичень, ¡снус ряд лексем, для яких це твердження випв/шеться недШсним. У фонетичнш реал^зацн окремих англоамерикажзмш Ыформанти продемонстрували когерентж В1дхмлення в'щ кодифтоааноТ норми:

1) вщхиленнп' в 0iк 6(льшоТ асимтяцп:

а) звуження вар1ативност1 в 6iK асишляцп:

Streß орфоегнчна норма передбачае два рар1анти: [ S ]та 1 j ].

У с jox стилях у 100 % випадкш зустржався лише BapiaHT [ J,].

б) асимшьована фонетична реал1заш'я:

Teenager йрфоепина норма передбачае единий eapiaHT - [dj ]. Цей

. вар1ант не було вжито жодного разу. Спостер1гався одиничний випадок лежзованоТ реалЬацп [ d^j], решта 90 % реал1зац1й 1

2) вщхилення а англшсько'; орфоеп'н: 0

а) эвуження вар1ат»}вност1 в бгк англШськоУ орфоеп!У:

Jazz орфоеп!чна норма допускае вживании асим!льованого вар1анта [ j ]. Цей вар1ант жодного разу не був аюуал1зований на npoTrai експеримента. Найчаст1ше зустр!часться aapiaHT [ dj ] та його 1нтерференц1йна модиф1кац!п [ch ], у 20 % випадкЬ -асим1льований вар!ант [ ^ ]. ■

б) менший ступ!нь фонетичноУ асим1ляц1У:

Sandwich орфоетчна норма кодмф1куе лише вар1ант [ v ], проте в

эксперимент! його було актуал!зовано лише у 30%випадк1'в. Решту реал1зац!й складас вар!ант [ у 1, тобто ¡нтерференцшна модиф!кац1я англ!йського [ w ].

Steak орфоеп!чна норма зупинясться на асимшьованому BapiaHTi [ е : ]. В експеримент! зустр!вся одиничний випадок такоТ peaniaauiT, переважну бшьоМсть реал1зац!й складали неасим!льований BapiaHT [el ] та його ¡нтерференцшна модифжац1я [(J ].

Наведен! приклади п1дтверджують лравильнють емш'ричного висновку, Зробленого на основ! к!льюсного аналЬу експериментальних даних, про ¡снування норми вимови англоамериканських запозичень студентського социолекту, дещо tíiflMiHHo'i Bin кодиф'1кованих загальномовних норм.

Дал! розглпдасться питання, яким чином екстралжгвютичн! фактори впливають на мовленнсву поведжку окремо!' особи ■ hocír певних сощальних ознак. Базуючись на даних експерименту,-ми вид!лили деям випадки мовленнсвого вжитку, коли ¡ндив!дуальний bh6¡p Bapiawa не в1дпов!дав загальжй модел! мовленнево'( повед!нки досл1джуваноУ соц!альноУ групи.

По-перше. спосте'р!галося явище надм1рно старанноУ вимови, вживання форм, як! тпж!готь до англ!йсько'| вимови б'тьше, н!ж до прескриптивноУ норми студентського couioneicry i кодиф!кованоУ орфоетчноУ норми. Таке перевищення мовно! норми називаеться г1перкорекц1ею. Спостер1галися випадки хибного пристосування до ангснйськоУ фонетичноУ системи, яке проявилося у лен!зац!У фЖальноТ глухо! приголосноУ: [dju-.ll ()нф. 5, HCJ.ÍSEndux^K^.S. ФС). ЬПкавий випадс< г!перкорекцП' продемонстрував 1нформант 1 у неформальному стил!^ вживаючи кнаклаут на усв1домлюван!й ним смисловт границ! морфем у слов! [ ti--, n'bltj-ej . Пперкорекц1я може виникати як у неформальному, так i в формальному контекстуальному cmni i властива мовленнев!й поведшщ bcíx ¡нформант!в.

По-друге. спостер!галися випадки, коли ¡нформгнти заметь вживання.у формальному стил! б!льш престижного пор!вняно з неформальном стилем вар!анта, обирали стил!стично знижену форму. Наприклад:

Sex [ 5 J у HC, [ Z ] у ФС (¡нф. 3, 5)

Flirt [ce ] у HC, [1С] у ФС (¡нф. 1)

Hamburger [c£l у HC, l у ФС (¡нф. 4) По-трете, звертають на себе увагу деяю моменти непосл1довност1 мовнс прведжки.в рамках ¡деолекту щодо одних i тих самих соцюл1нгв!стичних зм1нни> наприклад (перед стр(лкою вказано вар!ант вимови у неформальному стил1, nicn стршки - вариант у формальному стил1):

1нф. 1 : Breakdance [r =>m

Spray [is- ->lr]

¡нф. 2 : Softeis ls

Service, Set, Single l? =>[s]

1нф. 3 : Make-up ->[e=]

AIDS [£= -> 1У1

1нф. 4: Teenager =>[ij]

Image [tí =>Ш

!нф. 5: Spray [r

Story U => [ г]таíh.

Спостережуваж мовленнев1 явища зумовлеЫ софальними особливостям "студенства як сусшльноУ групи. Вступ до вищоУ школи створюе передумови дл еиникнення марпнальног ситуацГг. ЗПдно У.Хеберлжу та Е.Ыклаус, в марпнальн! сигуаци знаходятьсп особи, яю пщ впливом зовжшжх факторов перейшли оджеУ соц1альноУ групи або культури до ¡ншоУ, не маючи можливосл встановит задовтьж зв'язки в нов1й груги. Вихщ з кризи ¡дентичносл в маргЫальнм ситуац найчастше полягае у повному пристосуванн1 до норм ново! референтно'! гру^ У.Хёберлш вважас, идо в а студенти прагнуть пристосуватися до нормативног вживання мови. Ця теза тдтверджуеться його спостереженням, що ВС! студент неэалежно в'щ социального походження, теля вступу до уншерситету демонструют гндвищену частотнють вживання ¡ншомовних сл!в. Унашому досл1дженж дана тез знайшла п'щтвердження на фонетичному р'шнк було показано, що вимоа англоамериканЬм1в у студентському соцюлект'1 наближуеться до орфоетчне норми лтературноУ мови 1 часто нав1ть перевищус н.

У нашому досящженж факти вживання у формальному стил! б!лы асимтьованих вар1ант1в вимови, жж у неформальному стили не> п^длягают пояснению з точки зору ¡снуючих теорж. Хоча ця тенденция шльюсно проявляетьс дуже слабо, вона все ж властива мововживанню вах ¡нформант!в, отже, нею н слщ нехтувати. Ми припускаемо можливють пояснения цього явища недостатньо! диференшйованжетю прескриптивноУ та дескриптивно'! норм вимови англе америкажзмш у студентському соц!олекл. Та чи ¡нша якють вар1анта залежить, основному, вщ двох соц|'ол1'нгвютичних чинниюв: знания престижних мовних нор| (визначаеться соц1альним статусом мовця) I контролю над мовлення! (визначаеться контекстуальном стилем мовлення). Оскшьки контроль на мовленням у формальному стил1 було забезпечено, то причина в!дхилень вимов

в!д престижних вар1ант1в у формальному стил! попнгас або в незнанн! престижних норм студентського соц^лекту, або в ор1ентацЯ на дескриптивну норму нав1ть у формальному стил! з метою в!дпов1дати !м1джу "людини свого кола".

Необх1дно наголосити на специфнжй сусшльн!й функцн студентства як моб1льЬо'|' соц!альноУ групп, яка забезпечуе перех1д молодих представниюв р1эних верств населения до соц1ального прошарку 1нтел1генцп. Осктьки ¡нтел1генц(п справляе вир!шальний вплив на формуваннп та закр1плення л!тературноУ норми, то й студемтський соц1олект сл1д розглядати як важливу детермжанту розвитку норми вимови англоамериканських запозичень у СИМ в найближчому майбутньому. Як вилливае ¡з спостврвжень над фонетичною нормою студентського софолекту, вихонаних у цьому досл1дженн1, тенденц1я и розвитку на даному етат полягае у зведенн1 асикшяц!) фонетично)' оболонки . англоамерикан1зм1в до необидного мМмуму, зумовленого н!мецькок> артикуляц!йною базою. Це дас п ¡дета в и для прогнозу, що англШськ! фонеми, як! не мають д"!афон1в у Ымецьюй фонетико-фонолоп'чн1й систем1, надал1 закр!плюватимуться в н1й у вигляд! (нтерферент'йних новоутворень, наприклад, [61], [ее], I т.1н. У зв'язку з специфжою соцтльних уявлень про п'рестижн!сть неасим1льованих форм вимови звуки-субститути поступатимутьсв м1сцем чистим продуктам ¡нтерференци. ^ Висновки

1. Вимова англоамериканських запозичень, як! не втратили фонетично! вар!ативност1, с важливим та ¡нформативним з точки зору соц1ально'( визначенося мовним корелятом соц1ального статусу мовця та контекстуального стилю мовлення. -

2. Студентський соц!олект сучасноУ н!мецькоУ мови мае власну соц!олектальну норму вимови англоамериканських запозичень, в)дм(нну в!д загальномовноУ. Соц1олектальна норма реально 1снуе в групов!й св!домост1 студентства \ мае два аспекти: прескриптивний та дескриптивний.

3. Дескриптивна норма вимови англоамериканських запозичень у студентському соц1олект1 характеризуеться б1льшою толерантнютю до асим!льо-ааних фонетичних форм, н!ж кодиф1кована орфоеп!чна норма СНМ. Бона створюе необх!дн! передумови для збереження асим1льованих фонетичних форм в рамках стил1стичного вар!юваннн.

Прэскрйлтивна норма студентського соц1олекту, навпаки, ор!ентуеться на менш асим1льован1 форми, н!ж кодиф!кована орфоешчна норма. Тенденц!я до надання переваги найменш асимЫьованим фонетичним вар1анта^ англоамериканських запозичень за умови св1домого самоконтролю п1д час мовлення у •формальному контекстуальному стил! с св)дченням престижност| неасимтьовано! вимови англоамериканських запозичень'на данному етап! розвитку студентського соцтлекту. Уявляеться можливим прогнозувати, идо чайбпижчим часом

*

спостер1гатаметься процес уповшьнення фонетичнси асим!ляцП' англо-америкажзмш I закр!плення в шмецьюй фонетичн!й систем! продукт!в англо-н!мецькоУ мовноУ жтерференцп, таких як [ £1}, {и 1,а також [а^] та { 6 ] в анлаут!. англоамериканських запозичень. • • -V ■ ~

5. Сл!д вид!лити так! тенденцГ! асим1ляц!У чужор1дних фонем у склад! англоамериканських запозичень у студентському соц!олект1 СНМ:

а) асим1лятивне оглушення дзв!нких приголосних наприк!нц! англоамери/кан!зм1в д1с незалежно в!д екстрал!нгв!стичних фактор1в;

б) повна асим!ляц!я англжськоТ.-фонеми / г / еодночасно дескриптивною I прескриптивною нормою в студентському соц!олект!, щб п!дтверджус правило субституцн тих англШських звук!в, як1 перебувають у д!афон!чному за'язку з в!дповщними звуками МмецькоУфонетичноУсистеми;

в) фонема 15 1, хоча вона й мае д1афон у н!мецьк!й фонетичн1й систем!, не п!длягас повн!й асим!ляд!У внасл!док розходження Г! дистрибутивних власти воете й в англЖськШ та н(мецьк1й мовах;

с) англ^ськ! фонеми/Б / на початку слова, 3/, /w/, /е:/ та /е}/перебувають у стан! незавершеноУ асимтяцГУ I демонструють широкий спектр вар!юьання в!д неасим!льованих до повн1стю-.асим!льованих вар1ант!в вимови у р1зних к!льк!сни> сп!вв!дношеннях залежно в!д екстрал!нгв!стичних параметр^.

6. Перех!дний характер сусп!льноУ групп студентства зумовлюс так! особливост мововживання:

а) толерантшеть до асим!льованих фонетичних форм у неформальному контекстуальному стил! ! надання переваги неасим!льованим вар!антам у формальному,'оск!льки за останн1ми закр1плено соц1альн! уявлення про престиж

б) непосл!довшс}ь стил!стичного вар1ювайня, в!дхилення як в1д загальномовних так I вщ соц1олектальних моделей мовленнсвоУ п'овед!нки, причому ймов!рн!ст1 в!дхиленнь тим бшьша, чим бшьша соц!альна в!дстань в!д середовища, з якогс походить ¡нформант, до ун!верситетського середовища.

Основн1 положения роботи виклааено в публ'ташях аисертанта:

1. Дет! аспекти дослщження фонетичного р!вня соц!олекту н!мецьки студент!в (на матер!ал! запозичень з англШськоУ мови)-//' В!сник КиТвського ун-ту. Сер.: 1сторико-ф!лолоПчн! науки - 1992. - Вип. 5,- К.: Либ!дь.- С.94-97

2. Взаемод!я л!нгв!стичнихтасоц!ол1нгв!стичних чинник!в у процесс ¡ншомов него запозичення на фонетичному р!вн1. - КиУвський ун-т.- КиУв, 1994.-17 с. - Деп.! ДНТБ УкраУни,- № 921 - УК 94

3. Соц!ально детерм!нован1 особливост! мовленнсвоУ повед!нки н!мецькоп студентства: На матер!ал! вимови англоамерикан!зм!в.- КтУвський ун-т. - '<и'к. 1994,- 15 с. - Деп. в ДНТБ УкраУни. - № 922-УК 94

Аннотация

Курченко Л.Н. Современные тенденции фонетической ассимиляции англоамериканских заимствований в студенческом социолекте немецкого языка (социолингвистический аспект): Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук. / Рукопись. - Специальность 10.02.04 - германские языки,- Киевский университет им.Тараса Шевченко.-Киев, 1994.

В диссертации впервые с позиций социолингвистики рассмотрен процесс фонетической ассимиляции заимствований. На материале вариативного произношения англоамериканизмов в студенческой среде Германии исследуется корреляционная связь между степенью ассимиляции фонетического варианта и экстралингвистическими факторами по осям социальной стратификации и стилистического варьирования. Рассматриваются особенности произносительной нормы и стилистического варьирования произношения англоамериканизмов в студенческом социолекте. В качестве современных тенденций языкового развития автор выделяет замедление фонетической ассимиляции заимствований и закрепление в немецкой фонологической системе некоторых продуктов англо-немецкой интерференции.

Annotation

Kurchenko L.N. Contemporary Trends of Phonetic Assimilation of American English Loan-Words in the Student Sociolect of German (the Sociolinguistic Aspect): Dissertation submitted for a Candidate of Philology degree / Manuscript.- Speciality 10.02.04 - Germanic languages.- Kiev Taras Shevchenko University.- Kiev,1994.

The dissertation introduces a sociolinguistic approach to the process of loan-words phonetic assimilation. On the material of varying pronunciation of American English loan-words by German students the correlation between the assimilation degree of a phonetic variant and extralinguistic factors applied to the axes of the social stratification and the stylistic variation is examined. The peculiarities of the pronunciation standards and the stylistic variation of pronouncing American English loan-words in the student sociolect are considered. The author points out slowing down of phonetic assimilation of loan-words and establishing of some products of English-German interference in the German phonological system as contemporary trends of the language development.

Ключов1 слова:

соцюлект, запозичення, фонетична асимтящя, соц1альна стратиф1кац1я, стилютичне вар1ювання, соцюлшгвютична змшна