автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Средневековая культура городв и поселений Таласской долины (VI - начала XIII вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Средневековая культура городв и поселений Таласской долины (VI - начала XIII вв.)"

Казахстан FEca/Bsaaca їшщ »шм шдеашсн

if. іГ.ЙляхСїД» итындлгы гарих жене етнояогия гагетитуту.

1 П ' ' Ьттжрт».

МАРАТ СШШШ tyCEHOB

ТЛЛАС еііІРІШН О^ТАГАСЫРЭД НАЛА ЛАРЫ і£Н ЕДІ ШБІЩьРІНІН ВДі^НКБТІ /її-Xffl гшснрларда/ Археология - Cf7.00.06 - тармх nutmni

Тарих гилшд&рынын кандидаты пишмя дервіявін алу yafo дайындалган диссертация АВТОРЕФЕРАТИ

Алмати - 1995 ж*

Жумш &4аквхаи РаопуСликасы У« -«ж 1'шши пкадвиидсы-ныц А.Х.Иаргулан «киндатм Археология кнститупавщ ортагасыр белЬ<1нде орынцадды. Тшшин ш»к>и1в1 - К.Ы.Байпаков-НР УГА-иуц коррвслои-дат икшвс!, тарих гьшшдаринш?

- докторы, профессор.

Реоыи сарапшыяар - О.И.Нсыагудов-Щ5 УГА-кщ коррвспои-дан* иушвс*, *арих пдамдарыиын док-«ори, профессор. .

С.Жолдасб&ев-З’арих гшшидаришц каи-дидаш. Жву*кп{ уй>«< -■ Кмргыа Республикасы Удттык Гыдш ькацэ-ммясцниц Тарлх институты.

Коргау ЪЬи аил — сагм—•—^макстан

Рвсцубладасы Ултгшс Гилыы ахадаыиюы Ш.Ш.Уалихановатындагы «арих вана ьтноло^чя «нститутываяындагы, *арчх пшмодщ доморыдадаасЬ) алу» Д, 53.89.01. мадаш’-'ндырнлган качеств »»*1в!с1ндав»вд!.

Дюодгяцкжиш Кдохмав йаепубликаои УГА-юэд Я*ВЦУа»»-хаиоя Иццууц «а^кх жм» **иовогя* йяянгау*» дол*ааба «ал*-мЬщй «аиыауга боаады. /Алмяы каласн, Шевченко кггвз!, 89/.

' Аморафв^а» 2#б л. ..>■■ «афатшдц.

ктаятШнт «**#«? *чтш хаааод, гихшя/кяыии*

к*нзрца*ы ".'

^■С •

10.И.Романов

-з -

тажтвд шиш шати

Та іі н пт и ц м а н ыэ и. Талас еціріяіч УІ*

ХШ гасырлар аралигындагы Орта гасырлык хдааяар иен иакзндер-. ді ідазмвтінв кар&Йтопка иіктеу^жздя уаіфігца жїйвлву, кенв Яала вираттарыныц иайда бояуин вврттеу фвацсїаи жене Орта Ави* тарют ти археология піятщі.- кеяеяі иасвлвлердіц бірі.

Кала мел мв кейдердін ■гіфяерінв цкр&й олардон ідазмвт ін аныцтауга боляды. КелвміИ і® к і едрлнсы мен буЛшдарыиа царай маї^сатегн яші^тауга бо лади. . .

Ескерткіштерді нацта жікггеу, тїрга белу-олардач тарихи даіуш терец тусінуге кеувктеевді* Сокымвя біргв уяіфтт жуй-олоу оцірдіц саяс..-таряхкныц дйыунй вічс^тайді.

Дала згфата ол «иа мэдеяйс тічін, д1м кен ейірге ш»з іуїрасм» салт : лрй«й(Ин яжнтнгн болган. Олар щпа емірінда зргкпе іс аотдарган, Кси^ ойрдтгяан йаЯда болуы кен кхрлыси Талас онірінїн і?оі*егіда; да^ткиш* кврінісі болди. Сондуцтан ол-ардн эертт^у )еэн9 корші айтцгаруен саянсіару, серттеліп отир-ган ауд?лшн. зрекавліктврін вкьщтауга ілгнкіїідік вереді.

Талас енірініц кчлалары »еи искендврік «ІкТвумеН ш^шл-данган: /Бергентам А.Н. /1941, І949/, Пацввяч ГД. /І9Б4/, Агеева А.Е. Сснйгава Т.Н. /1972/» Байтаксв Н.Ы. /198Є, 1974, 1986» 1989//. Зар^тоуяіявр бвлгіяі твоііадвіді паЙдиаііШі саны мен гобасын аныдтаумен айналысцаи. Бурынгн варттеувілвр ецірдіц бїИілесгерткіитєрін тойлк яіктой алмады. Диссертант буркнгьт зерттеулерп ті.ллай сяпаетаиі бере кеяіп, олярдац эркрйсчсын тїгелд5Й. дагнуга гырускдк.

бцірде археологиялыц зсрттоулер каптеи бері япгргШяіп ' ’ • ^ ; ■ • «атцанымен коне кдлалт^ зир-т мардамсыз эерттелгэн отд бір

жуйеге келт1р1лмеген, аюкедора царалган. #р.ял цалкиныц еалт-корасн туралы, д!н} мьн наньаы тура ли верттеулер каеалмаган.

Зе^тте^ м«н м1ндет|. 1984-4993 ж. юищрф'

Талас e^ipinin эертеаяген ^адалауы ыек елд! мекендершац fifi-ргкfepiK гылымн айналшч'ц екг!зу. Tapaa, Цсстабе, Керуенсарий, Тврткул, (зрнвк кряаяьрнмш илнадган «,ыш б^вшдарда аогйелеп уа^ыттьщ кеоецгв t'SAin, ескертНгатерд! кацвша топца *1итеу ) звл^с!* усдаыдавн. Одардац каллы саны аництадып, t^ianeTihd дараЛ тпптйс'гырылды. Нала аиратын аерттеу ар*рлы*,ала ывден-ир-г! |№к салт-корасы, д!ни нашмы аныцталда. Баскза аудандаркен мэдени байланысы царялада.

Jfepjarij^SKjeg. К? Щ Археология инегитушшщ Жаыбил археология р'тшедацияснниц ?оа бастыгы болып, Та*ас

ipi цаласы фотебе до верате.у щшсш жургхзд!. 1шк1 Какая тояыц цазы-шп, 20 балме аршы/ып тазаргмлды. 1шк1 дамал-дан cofltvcTiK вене шыгыо хагта кг 1мдЛ itaeCa jwpriaijy;!,

мвдвни циоаты аныцталд- , 1,2 - цаяа аираты цреылып 21 сагана

• * ■ . ' ашядн,

Керувн сарай T*p»iСУад» ждмв врнек цаласьшда цааба ж^шси вургШдд!. •

*£арав кдльсынын 1вк1 црмалына, аахристанына ла з коалит XMbtyi tt/яабл чи.жЯ1. fytwfa* * тебе, 5©менг1 Барс хан, Адеи<;кво, .^арвка^фр, Шелтвб» цалаларында барлау цаабалары жур-г}в1*д1,

Бердыгы 13.1 iguta мен е«-д4 иеке' верттедд!. Кептеген ца-лалардан Увш цабмргадары мен топографиясы ашкт&Лди. Ваца жуй«»; мен ж1ктеу жумисы *пгрг1*1лд1. Ецбект! «азу кез!нде: кептеген 1иел1мв«вр» КР НА Археология инотитутынын * «)Хив1н1ц,

Накбал облнстнк тарихи - елкетану ыуражайыннч» КР VTA МейЛё-kcttIk Орталыц мураляйикьщ, Kjjpnra Распубткесшщ У ГА Ъ) тйрих жена археология секторы архив ihfn тгериалдар« ваЙда,-

ЯШ1ДЫ.

■ 1904-1093 ж—дары Те лас onipf-

^аяаяпры нен iiPKeHf.epivi^ картасии жаеау j.;ai;ci'nn'eH бар-лау sywcM Jtvpriai дь 123 [даланмц Ьобасы ензылап, «арта^ ту» cipinin топка ж!ктел4п, yaigwifa япгйедеид!, »шдсни ^.бл-ад тт\-таллм, узим рдиалдарн еерттеЯд!. фш& мен мекендердщ даьуы , wch пайда бодун зерттелд!. Квдени фбатыв айыцтау ybj|h Keoits-д! ^збалары еалинда.

Кала яамалдарй, орланы, эираттарн, or храмдара зерттол-дЬ Цма. т$ждат цурылнс*ярг$ 1^6$ я^ыстара «vpriirbifii. Тараэ 1{аласыньщ 2000ь^.юадргы‘: . .

- тоПографшгсыя анццеву

,tsin жаэба дероктврд!, картаязрдэ* ysairraH ^аряау каркасам гене яскери карганы гсайдаланвдвди. . ■ • . ■ ’

jBogeptl. Bipittai рет Яостебе • imai W

налы1* туралн толнк; зерттоу жушеа ж&рияланда.Сарайдо*сэуле~

?! мен fmici грбмргаою-ернег! туралы эорттеу карияланда. : .

Нала зираты ндзылт. ец}рд!н жарлеу мен дЬш наныш зб~ ^телдЬ Зсор^стризм RiHinin та'ралу epiBBBeairl мен табыну яо-^алаун айщждалды. . ' ,

Кеетебе» К,о14п!рбаЯтебе, Караторткул» Шелтббевдл&лары-ныч узда цабьгргалары ак,'чда. КеруенсараЙ Т9рткул, 0рнвк Нота г«.лалары туралм мэлшеттер жариял&нды. Халас &nipinin оарлш{ калаларн мен мэкендер1 жхктел1п, жгЙвлвнд!. Дрхеологиялш'х карта жасада. ^алалар кап мокендер sfiasxin ояар^Н

'*ері керсеті^,!. Цостабе, Тараа, Терткул, Орнек жена <г,б. крае, кен кекендердіц ,фвп бї&аідарьі уацымыц кезецге ауйвле-нді. Узьш к^малда кдлэ, |&кі уамадды цала, І^оріаньїс' їдала, Керуенсарай жзд* ьуыл,дац мйкендер хіктеліп тодыц сшш аньщ~ тлады. Гу^гыш рзтуиаі;тьіксуре¥тер жарияландц.

__Е^«стнц £Олдаіистьг£ УА]|.:зиі Ікшщ аерттеулер «єн штєриалдар, І^зццствн ыек К^іргазстаншц орта гасырлыд тардас-ын уасауга, пай да папуга болада. Арнайы курс оиува бола&д. Казахстан Респуилккасыльщ хане ЕаКіил облысцнщ елквтану ы*р-ажайына бї^мдар цоАщгвн. К°стебе «аласывда археологиялыц цормц іурвііай їйшдіісшрилди ішкі каыьлда сактау ыен ідадшнь келтіру ж^мыпн *ург!з!лд|. и¥лн ЖіСгх жоли" багдарламасына цабылдавдл. Цазак,гтаншц "Тарифи йене надени ескерткіштврі-иіч тіаіміне" кірд!.

£а2и5л£нй1'й- Диссортацияныц негізіидв <5 Ірі^а— тар ї>.лиш »шналалар басылып, инс:итуттыц ар аылдац . всвп беру л,.наяыстарында *аяндрлды.

ЭДР ЇІ> Археология инстизутшдщ есеп беру к^сында баяндэяда /Аядаты І9вБ,і996, 1987, 1988 ж.д./, "Маргуландж оку" киылыош^ла /Алмати Ї989-19&3 ж.а./, "Афвдкшшвтыц оку" «ашлысшда /Ашаты, Ї99Л-І993 *.*./, Вакбыл облысыш^ саясн цогашныц кокферени.ичг.цнда /Нклібнл 1969 «і./, жзнв еовет-фран-цуа симпоаиуаднда /Длицш, І987 *./ баяндалдц.

ш Диссертация кіріспвден, аврт тарау-дан, цортындыдан, пайдаланшгган адес'иеттер тіеімінен, ідастарган тівіиінен жайе срысша-чааацва оездіктен Сурет аль-

бомі аоалган.

- 7 -

^кмстыц иег1зг{_уазыуг!^

Кіціснеде - зорітгу жушсыныч уаиыздалыгы нсгізделіп, ыак- • саты мен кіндеттері, гмлымй жацалнгн яян тірактикалнк, ггеиі ' ачщталип хронологиями сєгі керсет І ліп* пайдалвшлган дерек-тер і'он зд<-£иеттЄрге колу жасаяг&н. Соїплісн цатар, к.оргауга ус!гчйііюн цалалар тн елді мекснде^ аіктелігі жене жуйєлвиіп і ,рсетШп» зерттоудін дрлаяац адістеріуен сиппттат С^рілді

І. ЇДО. У. Табйги жаграфияльп; колу. Талас ецірініц тарига* їфшгар іиен елді мекендерціц тарихндаасы. !

Тарауда Талас оцірініц тзбиги - каграфиялыц сипаттаі/а® сілі бзрілді. І^іОУфГй тарітх жот орта, гасырлыц ескертківтерге касалгаи археояогяядыь, зерттеулерге толу касалада.

• Талас ецірі е; :лгі те гаскршща ац адам крнь’снна цояе*« йлы аПмацболда. Алгагасн цала мрн темір дауірініц турацтари да оцірдв кептап кездесоді. АуараЙы жумсац, эдиарлы ецір ер-теден адам яонмстауга яайлы болди, бсімдік пен яануарлардыч йеке сдан турлері болда. !

Таулы аудандарыи^а пайдалн іф-Збалар цола деуїріндв ендірхлді. Еаграфяялыц ждгынан ©те цолайды жердв орналасцаи к/лвларн ген елді лекендерді орта гаснрда кылдам еркеидеді.

Кейінгі кяздегі Тао'иги-жетрафяялыц хагдайы айтарлыг.тяй взгерген жоц. .

Зг.рі'гел іп отырга*’ аудап Те.лас езенініц жогаргы явне тої-енгі вцїрія яаутиды. Ол солтустігіндє Кулан :хотаоьа :н шек-т«лрді, ал сктустігіндс %ратау ястасымеи, кишеиндг. Талас Алатауш'Рн, солтус? ік-батьгсьппл ‘Ь'пни.ум иедін цамтнда.

Сош-ч>п бІргл Їере-Асса евені і-.гт- Г-еліиоя алцабнн ВДЛТВДЦ.

■■ .. :■ '■ :' - б - .• ' . ■

УІ ортаскчда Тйлас енірі ^ркі

іщ*тша;Кірді. Ал 60'і шш .Башо-турк} цшшаїншщ кїрамшіда боадиі 704 отлі ЕєтДсуда билік ТургеетердЦ цольша етті, А.л 766 кила Сул ецірічі ^ряуцтар Силік жьсада. 013 а. Талас щііінїц сцтус^ігіп:&ріф&р тщуяііП йщз. Ислам діні тарады.

099 ялядарн аз^їтвліп сонргал аудан ЭДараханид і-еилекеті ц¥Р-йгаида бада. И8І-І200 жыадары Ср верді царедытайлар, со-най сон иаймандар басып влда. І2ІС жылдары Талас ©цірі ХореЭ-іі/дік Мухемед-Фацтын цоя астина етті. І2І9 шяи Талас вцірін уонголдар жаудап авда. .

Тчтс ецірінщ «алалары іуральї ыагулыаты алгаш рет фіть ай «гарихшнсы Оюань Цаан /620 яУ берді. "Новая Танская история и сочинение "Ііубяо" /079 %,/ Евелгі цалалар туралы, ал Хорезм /І?: г.Д Курдама Д г./ И(5н Хорд&д<5е»к, Махмуд Каигарский ДІг./ Вку? /ЩЛШ гг./ Ражид-ед-да /2Ш г./ Бильгельи да ї^гбрук ДЛ г./ ■ .■

. ©цірдіц екелгі длалары мен ыекеядзрзл зерттоуді екіге белугэ ■ |#вадвйт дааія «вне кє^евтік кезец.

• . . ї^волюсдага дєйЬ^гІ ойр-гї-еіг арыс«!Г;В.:В,Вартояьде жене

Ї!фІ£іотандалії арзиояощнад оуеефйгар УГфмесвш* гтзеяєрі ку-^гіаді*' ■ ■ ' '-ї- ..■ ■■./■ ■ ■ .

.., Кептегш Сікврткістер апылда, кинацталдо, тізімге алын-•$я, алтазда аертгеулзр фо кез*.

ецто белуга болада. 192ГЛ4933 ги, І93д-І£>45 юх,4 1956-155? яа., •Ї9$0Д09Ї как,. Адеодед кеден револющ-лга дей1Н1>1.;зерствулвр-дїц к&красы болда. Екіші кэзецдо /1926^1945/ шлдарй^ЗКеїіоу йрхеолргйядак ©йспеляциасы 1^38-1941 к. /А.Н.Бернш-

там/ няне "&^бия прсеохбпшлы^ мекеніхрие істедї",

/Г.И.Пацович/. Вул коптегви есксртяіптер зерпеліп,

турацты г,ізба я'/шстара .’Л’ргІзілді. Архбояогяяящ ескерткіш-тер картаси насадят адрїіха - мздсші байлашсы оерттелді. .

. Елді мекендор кен палаларга едгапйс» жікгеу ті уаягітНа йуйє-

• - . * ' ’ лі?у кристарм яургізілд:. . . . .

, Упіігаі кєзоц /1946-1569/ квддара Талас оцірінде "Нвті-су археолопшйан з- :пзйі:иііясв’, оз а:р«исш яалгаетарда. Оя Талас енірі** дегод атпен ецбек г«*.р&яла$«. ЛШ> Талаская долина, 1949/. Кыргыз ССР ЇІ таріїх дасймушщ экспсдйцкялару архео-логиялни зе^гтеу аушс'гарет іетрНадІ. 1556-І957 кмфги цур* гвзстан аеріидегі археояогаяяац •ескерткідаер ворттеяді. Олар кбЯін жпші?галяі бчсищг, ‘\

Ї557 етлд5рн Л.А.Буб£ЮггТалас''©чІрі}ідегі ортагаеырлы.% ■тау-№н 1533(5аяарый зергтеді.. ./ . .

. Гортіняі кеэзц. 1950 -.ллдйрдал.басйи'з.гп гдзіррі коаец-ге дейінгх уаддаги* ідагади.- кеЗевдр Тарао, Шаіл»Текенг$ . Барсхан, Туйідакепг* Сххум,.. Шоятвб** Дн те^а* брнок ’

•р.б, ескерткіотер аерттелді.. ^НірдІ • зартееугй Тараа археодо-сіїяхгвЩ акспедицітса* На»,'был срхеолопіяліщ опсЯ0д!щ:шсы, Цаяз-ларди зерттеу археологшшщ бкспод^адкеа* Одг/стік гчйшіг,стан~ лиц жалпн. архсолопїллин; экспедиция, і'дкбул об&ггжд олкетшіу муратайкньгіі архео„.лггоиггіч зкспедиц:гяс«, І^.За'г.о'ган Шилеквттік Ушвррситетінщ зксподздтялара гдїьтстіЗі Бр ксзєіідо турами “онга каца твсїяксн ;<дзу здісі кец і^лданда. 1\&гдла? кєн алді мекєндяр і'аііта кіктоліп, усипищ ксзсіігє дїйєлєіщ::. Кытз буй-ш'дярдац уаі^ііттнц явне топгщ лпгйесі гасалдц. ¥оаї{ уаз^.г йор-ттеу ;ку№СЫ хгурсо де оцірдін кейбір ескерткіштвр ЗЛІ Тй.«ГЛІ зерттвліп болган код. Віктеу. «єн. і'афгп^ї йУйєдау ескерк ’жг^» ді толнц. щигшадьг. %ла зііраїзардаа зерттоу ж*ргіз|яуе?діі

- Ю

Дазба аукысы код турде, турак^хы иурхпзхлмедь

II. ТШ\У. бцхидщ цалалари ш елдгкекендер!.

Рул тарауда Талас оц}р]шц еэдне <ген, 1;елалары дан еед| иекендер1{т1ц-саддауы кян аюб&сы, ода^дкц адиздео’з иен болшу!ня “галдау жасаллда. Орта Дзш? мен ^здсетд етрйдегх ор*ы»сщрдав4 Ь'ейокдердхц ж|кфелу1ке <иадгшда. Вздттелт отырган ец$рд:щ ескертк!щ'га|)| ,5 <гурге бая1недх,

’' .. . • 2®2^ЙР8» *?®в* ЩагаЛ/Ц щьяалар" кобаларында

Зикх даьидаз!,ш&хрлстан, рабаттаи кенс ыаруащьишц айщплш! ту рада, Бушц бар! к-чл к^палгаз дориадган. Оныц узындыга он-даган гсакмрыуге. г*отвД1. Олар кеб1несв кртайлы аудандарда орна-ласдан. Уаын дамалдар н8гхэ1нен а;/ыл иаруашлыд ауданш тл-дан гэне жаудаи ^оргап жатцан. Сонымен бхрге од. акхьФхл^ккв Сол1ну к,ызметхн атдаргон. Талас. ед!ухнде ¥зын ^амалды к,а ланиц савдП’, цамалдац ей! б -20.м.» бихктх.гх. 2-5, ыцтр болда.

"ч^кшх^бал^е; |да| ^амаад далала^дьщ дометх иобаси,

скличу ссбептер5 даролади. Огар тср^кул, немесе шарда жобаяы больш келедх. Сктгш койцда дога лжи доркалады. КедеыдерЬ ,

• 20Ох2РО| §О0.ыОД м. > дейЛа кс^едЗ;, Шазфиотен, раба?* хек! да-каддан -ФЦРМЙ». 3©к$ о^асьэда неыесе; бурыгдшда орнала-

оа$ьь Ощщ б1‘4к^!гх & уэардгн £0 ыочрге дейзл,. келем! 20x50; 4.0x40 д&йзи га??ед|Дщрдо даззргх 26 дала белгзях «.

Олар У1«ХП 5гасур ор^щ{да сарган. ; . . - .•

.. . ; ^.пала)?и-дащ адааш*!, яобасы,

салыну себете|4 г^аралада. Олар яврткул некесо доцрелзк кеп-бурыш болш кояад5. 1^ыалдаряок, ормгп доргалган. ^маеды бой-лай мунаралар орнаяаедан, Л^адльлари "Г1’ турлх намалмен кущей-Нлген, Квлеадер! 200x200; 600x500 м, дашл бл!ктхг| 1,5-5 ме-

гр, ей! 2-7 г-'“трг0' деіігн боящп Г^ла ini 0,5-1 mvpre де*-йіи, nevece маденя цабатснз болади. Олар ІХ-Х1І гасьтрядр са~ яшган. Онїпдо Т2 доргагша дала бар. . . .

^Тсртїнші болія: "Керуен сарай’* і&раладя. Олар Ьрта Азип.ї/ем Казахстан ^ерікде Улз Шйеі« бойш-. . орналасі^ан. Галас ецірїндо Баркуабіан - Tapaa «•. Дфртобеге дейін-йоя тар-гагннда керуєм cap. Злар еялцяга». Оларда саны- Я. Йобасында олтемі: 50x50 м., ІСОхІСО щ ктшлниі биіктігі '2-4* єні 3~ б п. Ортасм аищ алац,. умлсрі цабыргага канасып салшгай. Кобіїїесо ІХ-ХІІ гасі-ірда сатшган.

Бесініві -0ОЛМІМДО? ец so» кездесетін ауцадлд изкендвр' зерттелген. Олар доцгелек,' тортбурыв, irapsa.sBiie еісг болектел чурада. Оаарддн колені 30x20; 60x60 м арашгсгіда. Кдмал єні 2-4 и» бкїктігі 0,5-3 V,. їйлер « і'сшзлга їа^алкя/ортаси агл-щ алац долган. Кздйіго 0,D •* 2 кетр аріалагаедх. YII-XII

гасьгрлар Ш! белгілетюді. Талас зцірінда 55. аунлдаї; !.тв№н cap. .. ' . ’

Cc.u- аталган і'алалар неп 'влд! ттщёр опара саясі: s-зив окопоиікйлні? байлакгтета болнії, -Yswf* щггщ$і Ища m$m погыр-лтшнтг тс*ш*ггр*м гіудаїідгіу цурда» -Вїл 'аудзддар csapa байлаше*.

боля о*№ртг р'стапял^ Тераз кяяаоннмц. ищш • гіогнрлонш б?р*гутпс е.адеи-экигегткагащ .аймак курди. Тараэ асїандлш;-.-ак~ Una'i'K ерталнд болдм. YI-.YIH гасьтрларда пайда болган ^орган.» wr «алалар к«н п-тг' гекендяр, XXw© таелгрларяа ірт далалг-рга аЯкалда. 'Comvm бтргя i?e"6fp киййдер саясії-оксножкалж. се-баптррга байлашета owfp -сурулерія тЦтіи. Sana далалар «гн-олд? мєкєпдердїц салїзнум іс'еїзпсндгЛСрдтц .^-Йїгїай ОТ^І?.ет.їГ яогіу'ш баїітнчоте болди. ■ . '

- 12 - .

ИЗ, Ш&У* Калалар мен едді мекендердегі . . археологияльщ зерттеулєр. .

Бірінчі бклігдз Ежелгі Тараэ і^аласшдагьі казба і >щс-ынын натинасі »вна оніїц екі мы*?шддащ тарихша арналады.

Тараэ щшси туралы кьэбаша дерен 568 жылы бір інші рат кел-тїрілгвн. Буя кезеаде Гараа^Виаантиямен,. Цытаймен, Саканид ішрериялармон ірлннас зкасады. 693 жьмыГариЗДьгарабтар жаула-да, ислам дін| «ірадк, Арьбтар Талас взонніц оц ®ац кагалау-шда гана туракдап івдди. ІХ-Х гг. Тараз Уш Кібек жолындагы ipt сауда і^іласьі бслнп пгдденв тусті. бсіресе ошн &коношка-сы урін Швлавдвн ендірілгви кумісгріц мацизы врексв болда. ХІг. ол І^ра»вним,вр »іемл0йе75’іч орталнгн бозды.

. ІЗП г. ол і^раіфиай * яайш» гана Мде&мед Хорашвах-гнн гасдадага езгас кеаіндв доадан адисда оїьірда. Мрсаыед

Хорьщтах ©міріиен 1212 дала ол >ш>і?оддарт етпеу ушін тол-ї^андагшп, тоналда. ХЩг. басынд№Ы монгол юада^ишлыга Лаш чоїщ кУЙрв7їІ . ;ЗУ-^\' гасирларда ts/im ем і*» суруін тоц-яатп&ган. Б}ра^ бурыигы цаящдаа. квяа алмаган. у

сурген. XXX ггиївдде і^ала ^ляе-Аїа дэген&таенКар&хан кесв-’ нес|ив у'". у..; , .';;уу.- \ ■

^ хатш

Иїрдат і не атадгаи. 2939«ь*ядан бері Шыбт атемен атлудо. Вскіїеш аач^ і&л#нш* аетыеда Я&ланнц ортагвеырлыц

шахрястаянын кє^іі 'солигстірІ 370 ы, батысы-1б0 ы, оцтус-Tfri aOO к* Шхрі«¥а*»вад ойЛїїстгін* ішкі цанад жалгаскан. 0№^ влввИі 00лт№їірІ-І76 »с, бвтыоы-.Ц7 у, шшси-ІІб м, оц-їУвтІгі-ЇІЗ м* :

- ІЗ -

3 ррзба піхристонньщ пышсшдо . кургізілген. Ауг-лгы 200 шарш метр, ся монта гитра.пш атти. Олкемі 16,5x12,5 м.

Ол 7 белмоден , їуратин курде лі сзулетті курьамс. Менша су быры арцрлы еумені^итасцзетілген, олшемі: уеьдадога 0,25-0,8 и.» .дйг.метр! 0,21-0,22 н„ Одар б1р-<5ірінв рггаримєн кірігїп турады. Вємї арцаш Таластан су алган. 2ІШ г, су hv-бырлары істен шодаи. Тараэ ионзасы Орта *вияныд монваларннй украйда. Бундай монігалар Щ г. пайда боягея.

. Тараэ нотисы саулвтеі, едрщкса далыту мвк су «уйвсі, бевендірїлуі аагинц ХЦЕИ »т, твн,

* II. ^абба. 2sai щіщь сагшгая яесінді і^азба паза ©мірШц mrttiri кевецрррія вкшетвуга іт^кіидік йвуді. ВІрій-аі цабау /1*42 гг./. Одан кірпіз сыикцтауы,хум сщіщгару кез-дбсвді и^жиудат /0,6 м./. Е»інз1іф,бат /IY-YII гг./ m I,S m. и!рп!и влземі 60x20, £я9,б г,аСцрга биіктігі 2 м, ца« лынднш 1,5 м. кезеяєр, чуі'нралар, тостагандці дано тендер от-твбалда. . , . \ ; • ’ ' ;

Упіиоі ^бат Аї-Ж г</ v.4 баршц кссїнді крзбеда бар /шахристан, ішкі ідакая/ г?атдагы 1,5-2,Б м.,- іші єні

бвлме жене дзліз бау кірпія влгаміі 26x28x30 сы. Кыщ буйьа^зр ке*аял тгіаінді, авдтырлатнлган. Ойып ашекейлеген к^дпактар , квадєседі. Тортінші ка<ат /Ш-Х г./. Вденіно фпз кірпіш /0л-шеИ: О,22зЮ,22х0,ОБ у, яэке тас теселген.

Терт інші фба? /Х1-ЗШ г./ ішкі к/шал. улкєн "”/тсс ке-сектен тане кірпіштвя цаяаиган. Едендері тегіс силанш цабыр-галары зктелген. Оймаяы о» колдашлган коптегон і^ня б^йкудар кеталл, шны уоішк, лане тгшдар кездесоді. Язиіатпа идые кеп.

Вес інші цабат /ХЗ-ЯІУ гг./ цактида. Буя кааен?»ін мзде-;пг к^яты натр сакталган. Кия буйьандер аркади гана лны^тауга

*» 14 — ■

болади. Бурш ги цуршшс калдацтарьі пайдаланган. Тараэ г.'Здеии к,абати, ©цірдін баск,а калаларыне, уцсас. Сеулеті пен гкобасы оцтусНк коне Орта Азия іїілаларЕша гзн. . . ■

’’ОртагёсырАач Доствбе .^ласшдащ" верттоу куьшскна арналган бе^ім. КостбСз ц&лаш ЕауДыд ^.л&сшнч. оіупсгігінде 15 падырым г рдо Толас взенініц сал гкагында орналасц&н. .

' Кержахидтыц айтуынша цвдаад УІ гасырда В^харалыь; кеді-

псёктер салил они Еамэдпт деп атагаи. Оннц колёкх 420x450 ы. Сьтрт^мсынкц бкіктігі 3,5; іекісі 5 ьи болатыл к,аь;аляек і;оп_ таяган. Ортасннда цмшідардрн - терен ор бар, ЭДайалде муйара уеи кднрг крлдвдгары. седталган. Ішкі і^іиал батыа дабыр*'ашц ортасша тама» орчаласкан, бяатиі 70хШ ід. биікіігі 25 м. Шах-ристаи іикі цатлга капает катар в’-чегі 150x15.0ли '

І^амалдан сйлтїстігінда }&т вирата орналас«ан. 'Колем! 50x50 м, бихкгігі 3-3 и. Ек|йз|.скра.т дашддач солткстік ба-тыеында- Ю0 м. жеще ориааасірк. Еахрисшгааи 2С0 и, солгус-тікте от хріма бэр, даоибтрі ВО и.' бкійт-ігі 25 -и. Далайыц ау~ ня таруашли?, аймага 3-5 е&ьздзым аорді '^штидй. іпікі в;аыалда жургіоілгсн цаабадан УП-ЙЇЇ. гасырларге, -цурылас ашылди.

Еогаргы цабаты ДИ'?»/ -іфиишаидай зиратца г,ояданыяыгг 0%$ыл-ган. 1\урилыср,а саікі кіопіа геєіг тугае кесек найда, лашлган. 0л-В.9МІ 0,45x0,25x0,8 м. ; О,7x0,О і-:. ' . .

І і$аобадан 20 бвялёден туратын іпкі кдгал єшлда. Бел-нелрр бір-бірімеп, И балке - д?ліз аріфнгн калгаокди. 6, 20 са-лтанат .болмелерД болган, Онцд ортасннда колемі - 3 гетр бохатнн биік алап-тапиа• орналасцам-. Ортаскнда диауетрі 1,40 болатын ' Курбан ~ осщ бар. Г^бнргаларди бойл&П єні 2 і?, биіктігі 0,5м. болатии гі&кілрр саліигаи. Да5кргалаун «йод-овлярмен безендір* ілррН. 12, Г?, 18,1?,20 бе.пі'е.-іер -лСналщ доліздкр* Ккэбадан .

табнжан буйшлдар окыц УІ~>ЇЇІ гасища емір сургенін далелдей-ді. Со улет отуіирр «ане кихаздардец улгісіндє шгыс енерініц напала бар.

Ушітпі болім "Керуен-сарай Твргн-уддегі" о&рттеу скна аркаяган. Ол 2а»бця- каласкшц Сатыс ше?індо орнолас-цач. Бурьгатзры тустікіерге Ураган. Отазмі 00x80 и, єні б м., б»їкгігі 2 м.

І гдзба яоаіндв 4 болиз ашлди.. Бздме 1. Ол ;вадрат ліиіндї ожси* 3,.4x4 а. Солз>ус?Ік'гат> доргпшз іфбиряасвиа ■,-йчалган. Оцтумік цабургасинда піп інде сшн; орналас-

{£». Еііі гагандагы цунскд Зд!-*4?а і^ойнлган. Болив 2 а доліз 'ісшіп кгледх. Оєьйідій зсобагц уй бапіздер кагалда оойлай сагш-уак. Ортаса мв»і алз.ц бо ладі, їертаУл керуен сарай болган, ;>Ц~КШ гасырларда саазнпш.

^Уоргінпі- болім: /’’Ортагаеирлкд Кулвуб ^адасын" зорттеуги аоталган. Оряок цаласи - бривк аунлігнізд сцтус ,• ігінде б шаадрш керд<%, сулу^'ер сайында.орналасідан. Олбуркзтарьп'єн тїсїіктвр-багда'їаяган/герїбурілз піяінд'. влшемдері- 165x160 м., цаи-•рлдац 6:іїк-?1гі 5 і-?., «ні П-І5 >«, ї^барга бойында мунаралар йаїм ЗІ. ї*рт тагандо. їдщпа ор«идз.рі сацталган. Солтуст ігінде су тогаидара бар. Дала маїрада дой тастармен цоршалган, зер болімдері еоцтдлгаи, Слардац колезі 250-300 ден 1000-2000 ша-ран матрге дейін кєїєді. Свдц галла ауданн 500 гвктарга трц. йул ^аланыц ауил. иаруаа&швда болхнген :::ер болікгері болган.

І к,аеба. 1*алаімц орталыц болігінде зкургізілді. Олшсмі 40x20 м. гпмарат пенлдн. Гузбнргаларн ірпц нірпіштєн цаланып ^дені гастан теселген. Діцгзктердщ пас 'гїптерз табылда. Олар-:^ыц елвіркдері: 0,5x05x13 м.» 1,1x1,25x1 м., І,Бхі,2х1 и. діц-

- Х6 -

. ' . v •

гектер саны -14, аралары 2-3,5 ы. болып цр-тарыен орнслас^ан.

Бїл бэгашлы ьешіт і^алдаш болган. 1'еілї.т Х-ХИ гасырлармен

■даталеиоды. - . ... "

2 «езба. Шиіттін'сцтустігіндє аургізіяді. бжеяі 8x7м. уй шшіда. Ол тьстан, .^.ш кірпітеи саланган. Кдбырг&сшщц еи| 0,9 биіктігї 3,5 к. Кет б^йыэдардан цазандар, цукыраяар, Хуь,-дар кездеседі. Олар X-J23 гг. доталанада.

3 дазба. фланыц оцтустік батыс С^гашданургізілді.

. • ' ' * • ’ ' . ■ ■ •■ ’ *-Келесі 00 ваг®: метр. Казба биіктігі 0,4 ы. тастан саланган

цурнлне егчлда. Хум, чайпя* цушра» тостагаи, шыны буйшдар

табылды. Слар Х-Ш гасьгрларті есєптеяеді. брнвк цаласыныц

в те кїрдслі «обайш зерттеу онщ ортагашрлнц. їдала болганын.

кэпе тайпальщ одац орташш болгаїшн к^тевтеді, ’ .

JSectefjSefli&u "Ортагаоарлыц Коотобв нала зиратьгн" ае-рттеуге арналгаїї. Зерггеу нг-тюкссіндв YI-IX гг. і^ала тургшда-рітщ ксрлеу саят жорасы аШ^далда. І Зират {шкі цаланьщ сол-тустігіндє 500 V. цаш^та орналасі^ш. ' :

2 цасбе.-1 зиратта куррізійді, ОшН елшемі 35;:25 їл. блік-тігі 5 м. Ортаоы аула тор і од J ойье. Саг&наЛар бір жу#єм&й сц-тустік батыстан - соятусгік щгаска сошлып гагар. І^ур&шс пшкї кірпіотен, влаемі: 45x22x0; 47x20x10 с». sypri&ixrfm. Зи-ратта яерлеудіц терт турі болган: сагагада, хунда, уйіч -кане дабірдй жврлеу. . ■ •.

^Сагакала^ - тікбурьіптд немссе карен і;алшта болган. вя~ шемдері: 3,3x3,4 і?} 33x3,5 ш; 2,7x4 щ 2,5x2,? м. Кірпіш кол-емі - 44x20x9; 42x20x8 сгл. і^абнрга з^лыцдагы 0,5-0,6 м.Едені-№> кірпіш тоеелген. Олардд' 2~2Рдсйін адак аерленген.

Набуи KvwCes твсілімда кургзэзлген, Табнлган заттар куміс сыр-

- 17 - .

галар, кола айна, алца моиаац, бїлезік т.б. Сагана УІ-ІХ га-

Снр^Э СІШВІГР}?. .

2е2л£У_ ~ сдтапа араейна ^ойыяган. Еиіктігі: 0,5-І м, аунздары таспек, ху1':сьпшгымек жабнлгаи. Оларгя кащаинц басы, узин тутік счгйектері саяьтнган. Сігрга, эта!к, сатина т.б. аябкрйлік эеттар »;осв.яеряеигси.

Набїрдр лер.теу - кірпіет да<5}рдз ивмесе же" оуэдавда жургізіл-ді. Еандарыпа цт ыдлстяр аріїтд*. Еагип* ботя&г.

^УЯЇп у,'2л£7 бос аяаадарда кездесвді, Кан^алар» уіЦліп ултіне баа.еуйакдойигада. члгвкеЯяі буйядарн бірге жерленеді. Іфетабенїкіндзй аират Орта Азия і.:еи йятісу вэке оцтустік я^э-аквтан деріндо тараган. Тараз. Пйндкякєнт, Верігдр, Еага,Кизил езен іфяаларшптч аяраттармна уг,сас". Огдр УІ-Х гг. ара,пыгш.мн датаглнадч..Злраута пор.теу зорострязм дінініц яергілікті мада-кпотеп -ЛсПімдалге» сапт-зяраг;тіьп^ ггашїііга болдц.

ї’дт сггратдада ййр"знгякдор аргурл? дінп-нагашда болтая «ші гїртгряргтщ гфИряерК Сотщ іпЬідз «реши отца їзбіїгу гурті бастг солгл’и ' '

■■ Йазадстая'Геріадо отца та&язу ттгси, ота срта иеэдсн квло гдтг,гл дэстур. Коптсгсп аертгпуп5лор 0!!щ отака Орта Агяя дерен їрмрїгмга иеледі. Врі.дІн сртагаеурда Ираккан келгеи «яаееяиаяш? еораг^тркен дін!шн к&бітсшт астт!. Соїшмсн сїіргв ол ясргїл}нт?.'г:ярдїц рвоггрЬюп езгоркгсо тусті. Ивй!н еигсн типи дтнінч онвч а^йб?р гуритітарна спдг.

Орта гетр цаяпхпріща 0Ї зфац^рй', будда габидатцат-йарн, кркстаи штрксулсрі, мусша-ап ^сзїттярї садаяади. Ссиккеи туптеп крягєіщз :;агд т/ргуидпрті днглвтшлмда' зсро&сризім,

медахризм, хркст&п,-ислам»буд^си Аіид^Р? ^Ир г*ур<п езара гаснем" їе.«ячинсмгг гдттм. ■

IY. Ї&ЙІУ. КаЛаяар мен влд! ійкевдердіц йвдвниеті.

Віріняі белЬ* njaQ бу&»щардн сгпаттау вен уаідя. жуй-елі*,у ге ярналган. Киш СуЯтаїдар калпм те уакмттак кеаефтен й?ар-* атдн: YI-W г., 1К-Х ’ г., ХЇ-ХН racwp баси. ,

Haris-* топтасткру мен жгйеле? ї^уралнмйна, сапаснна кане саньїна сипатнна крртЛ жгргізілді. Штйел*?у тобм тУріне ц»-рай жгргізілді. Рчделу белгісі; к°-%дан тс&у же не жабдтета *ц-саяу болнп б«ліноді. Cohhvw бірг* кдйїара евдеу 5<*лгілері ан-мкталлм: jnwrrwpavy, бону, tm warn св»?д«у, ' .. ■.

Кргчетінз stsHe турїн* кар?й топтастирьтлду: кезе, цушрй, к'їг'р, казан т.б. ИоЯянна чініне, вдяересіне, <гтбіне, тутгдсмпа

іррай тур~тургр болінді. -

Казбалардан, кєсінділерден алшгай кьпптарди 7 ттгрге бе-

лймі8: Олар, І коодан жасалган кьгптар, ІІ-агошналкк щштар,

В—туршстщ мдастар, Н-хумдар, У-жалачтга мдастар,- Yt-арнайьг касалгак буКьімдо-Р /сїйір піиіяді кубирлар/ YII-курилнс буйим-дарвг/кірпіт, тандЕ-тр, сайдік ітадталар/т.б. .

УІ-Тй гг. куй буІ5«гдар- Брстебе каласнтщ томрнгі губатішая, Тарардан>крла вяратшан, кала.-^рга жургізілгеп кес|нді шундарларгдн жане баска мскендердвн жиналган буйшдардан кур- . алган, Бул уакьггтьщ ща буАиіадарь; біріїті жзке екінші *рге жатада. Олар дврєкі ггрде цолдак ж&с&яшї, асхапалнк жзне коае-tt! иецбврікде жасалган, еазмна Ірі куу косклган. Кий буйнмдар-дан бундай тягісіне; кмандар, туткаснз козелг^, тйбадг.у, сута-снгкш «уммраяар, хумдар, дае-гархандар, келілер, мїсінді буйнк-дар жатада. МундаЙ улгідєгі кря буйнмдар Tame квне % ецірі-нін калаларннда кездееєді. .

. ІХ-Х гаснр фаз буйнндарн етвен квзецнен айнр**апильігн квбіяясв-.кйзвші в^цберінде жаоалган. Шлтнрату троілі кьіш бу-

- 19 -

йии жасяуда кед колцакнлда. Оларга яобінесе -і^юьгл дяра, цоц-ир бояулар ^олданьюїди, Кара, к«знл боя/ларксн есівдік су$ет-тер і свлі’нда. ї^сандар, кезєлор, ту!/.ст;ти кї^ьіраяар, кеселер, табактар, ху»;дар, кр.д^іак,тар, келілер, кірлендер, шьіуантар, аюстагандврдан гака Улгілері пайда болда. Ойн^-ернектері: снзип, ойда, баснп, жпокцашш засаддн.

ХІ-ХШ гаснряар »іиз б^Йнидари. Бурннгн кезецдегі їУрлер уен улгілерді „.етіедірє о'гнрі.тп, жана жалатпа идаст т гасала басталдн. Ац бону усті, меддір жалатпамен цдптелда, Кегілді^, сгфьі, цовді тусті згалатпалг ; болда: сизидтн, оеі^ікт}, епи-ррафиялнч жане ойьщтн. Зрбір ернех Еєберлікпен оридалган. .

Улгісіиіц ер турлігі явне керном ввберлігі, квгеиілер кгсіпвШгініц Талас очір^Дв дамьгганнн білдіреді. Соншиен бір-ге сауда цаттасшиц ядкуьі аяра алНалмсдаин кецеюі ~ ідаш буй-нвдарга улкєн сурашо тудцрдо• онерініц дамунна Оцтустік

і^ааацстан, 2етісу дане Орта Азияннн їдьпз ивбеглері улкєн ицпал жасада. Од вцірдіц аковоиихаоа мєн мадениетінін гулденуініц цорнтиндаси бслдь».

Екідаі бслімдо - твмірден жасалган б^йьоедарга талдау жа-салада. 0; р цазбалардан, цорлардел яиналган. Шпак, Йалта, кетп^н, назан, жабе V™, гсегслерге-далпн сипатила бері леді, Кумістєн, коладан, иют&н: снргалар, жузіктср, сак^на^ лар, білеаіктер, алцалер» тиинде;', тогалар т.б, вергврлік «/-йимдар жааалган. Кумістєн жасялган еагтардиц кептзп табнлуи Вал»:! куиіс-цоргпсии кенурасша йаЯлагасчи болі ви. Суйектерд^н: пдаан саба, туймє, алк», к?:ршз, іар&и,> іяі'ійі масалган.

Гщвд.ян; тоотаган тубек, куталар лдсалгон. Олер жуца пабир- . галіт, акрил, кок, к.сн^р тУоті больїп келвд?. Таслн: МУСІндер,

т 20 *•

диірмен тастары, діцгектер» гас адцрлар, тас тацтплпр» дэн укіптвр т.б. ааттар аасалган. Вул ааттар уйдцтіда .чсгйеленіп брлінгпн. ■

J^pHTbtnflbtga^- жалпн кумыс дорытындаланады. Eaqa археология лик; заттар негіБІнде Талас ецірініц ортагасырлад пэден-' ' ’ ' ' ' • ■. < ■ ■ ’ иегі туралы олыд доритЫндылауга бодады, Бул жердіц ец ірі

далясы, астатсы - Гараэ Далас/ болтан, 0л оцірдіц мздони

економикалыд, салси зкзне сауда ортаянгы болган. бцірдід бас- . • , ' . • - . ‘ ' . - ’ . »

їда єлді «вкеидерініч тіриШгі Таразга датысты болгаи. Оцтус-. тік Казахстан мен Жетісудагн екішц жааднд тариди бар «ала емір cvpyfH жалгастыруда. бцірдіц негізгі отнрыдшы ескертків-.

, т.ррін цорганнс - і$ал«^ івхі дамищц дяии, сарай, аунлдьгд мекен курайды. Алгагг?? отыракры елді мєкегдерціц пайда болуы УІ-УШ гаснрл&р аралнга болды, ©лар ауылд^ мвкендер, порramc цала-лар. Талас ецірініц адуда; айиацтарннда цссїар і ієн мекєйдер пайда волда. ІХ-Х гасырларда ірі далалид орталндтар пайда бол-’ да. Одо.р ет"з кіфделі сеулр-т - д’/рнлыс *и»гаыгы Солда. 1Й-ХИ га-сирларда Ірі кдлалар одан зрі гтлденіп, кейбір ыекендер емір суруін тодтатты. Улы Жібек «одакем саудашц арцасындд щалалау жедел керкейіп жз"Р. саулєтгія, вкіьг.і.пік, «здаш орталк^тарга пйиялды. Керуен сарайлар салыинп, олардьгн к^змоті артты.

Коленєр v.en ауыя таруойылыго даккда. бцірдід оксноми-каснпда. Шелжі куміс кен рудеиНнін «аннзы sop болда. Toma *tui-дь-ц то рабы, дунарлы ецір, яуусщ «яишт - отырынди ивдеішетініц дануына крпіл бодда, Бірад монгол Еапдьшвдльтгннан кеРіін отырык-вм ■идадинивті тез дуядарап квттІ. Кввшенд! .тайпалар вцірді тл жпПлья'ына вПиалдалн. ХУІ гасырлпрда чок дана Тараэ і ana емір суруіи псалгастырды. Од бурыкгыдей ірі оргалыд болудан даліан

ад i. 6ц1рд1»1 жогаргь жэне увменр! жагшадц *дяалары мен некви-

дер1 йы1р CYpyiH Ю^ТРГГЫ.

Диссортаукя бойынш_кея€с| сцбокте^_:шупялш1'^1^

1. Раскопки клралр’-сцрая йблизиУ/ВзайкодейстБиэ кочевмх и

оспдлых культур ня Великом Шелковом пути. - Алма-Ата,1901, с .17- 18. '

2. Украшения и- некрополя городища Костобь// Архвотгичэокие памятники иа Великом Швлковоы пути, Алма-Ата, 3993. с. 173,

/В const, о А«А.Цур*&н0В’л1,/

3. Карлукско© городищ Орнех // Бваимодействиб кочевых культур

и и доеаяих цигилиааций. Агш-Ата, 1987. ~Д68,<* Т6У.

4. Раскопки городов^ Торг куль // Археологические Открытия Х98бг. К. ,''1987. с.С72,- 57J.

Б. Талас ец|у{цдег1 орте1*сырлнц *рл«я»р ♦'вдбнивттt. //

Алкаты, 1992. с.00» /К.К«Ввйпако* •втордагшен/.

Касшїов Марат Сзйтаакович

"Средневековая культура городов я поселений

ТЧяасоко^ долины /УІ - качала Шве/.'* .

/07.00.Об. - археология/

Диссертация посвятден& вопросам типологизации городищи поселенні* Таласскоі Долины УІ-начала Ш вв., иотории возникнем вения и дияаликв развития их струї ура. .

Исследованием установлено, что в средневековый ьариод в Таласской долине фондируются города и поселения пяти типов: городищ о длинными валами, городища с цитаделью, городища-ставки, караван-сараи и сельские поселения.

Рассматриваются типы городищ и поселений, выполклющиеся ими функции, параметры памятников, структурные особенности и состав находок.

впервые предпринята попытка комллеконого изучения городского некрополя в структуре городского организма.

Проведенные иес^доввивд по изучению памятников материальной культура средневековья вносят новые понятия в традиционные представления о культуре Казахстана УІ-ЯШзв.

ttaeotur* tswal Cslrta Jacovioh Itsdiaval aulturs at tow53 .i estttewnta cf C&Isos Vailsy"

a o

H i »

a g

» 7}

• V* o &

8 /T*T' § s?

« o O §

a ►

*

»

1

\2.

«

5

•H

tt

I

*

fHttlcumt», tb*is fuaatloaa, pararr^'tsi .cf rsliaa, atrviatVL'rai

ptcoleritles & ecapoeitica of finda( ,

S&9 efferts ef ccs^lnsd inveatication c{ usfcan neoropol«a

1

I

1 3

§

*3

5 1

І- 2-

w І t) U 4*

% 5 -**

" .

** . 'S

O •

о

•I

« I » **

is

si

e

4-t

♦»

«

0

<3

*

ІЗ . *•

I

-3

5

•3

e

■1

"S

I