автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Средневековые археологические памятники Келесской долины (VI-XVIII вв.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Средневековые археологические памятники Келесской долины (VI-XVIII вв.)"

РГЬ ии

2 2 МАЙ ®

КАЗАХСТАН РЕСПУБЛИК АСЫ \'ЛТТЬЩ ГЫЛЫМ АКАДЕМИЯСЫ

Ш. Ш. УЭЛИХАНОВ АТЫНДАГЫ ТАРИХ ЖЭНЕ ЭТНОЛОГИЯ ИНСТИТУТЫ

Колжазба т;угсында

Докей Эбдшерш^лы ТЭЛЕЕВ

келес ещртт ор тара сырльщ

АРХЕОЛОГИЯЛЬЩ ЕСКЕРТК1ШТЕР1 (VI— XVIII ГР.)

Археология — 07.00.06. — тарах гылымы

Тарих гыиидарыныц кандидаты гылмми дэрежест алу ушпг дакмпдалган диссертадияныц

авторефераты

АЛМАТЫ 1995

Жум.ыс К,азак,стан Республнкасы ¥лттьщ Рылым академнясыныц

Э. X. Маргулан атындагы Археология Институтыныц ортагасыр белЬ мшде орындалды.

Рылыми жетекнпм — К. М. Банпацов — КР ¥ГА-ныц корреспондент мушеЫ, тарнх гылымдарыныц докторы, профессор.

Ресмн сарапшылар — К. А. Акишев — тарих гылымдарыныц докторы.

М. Е. Елеуов — тарих гылымдарыныц кандидаты, доцент.

Жетскнп уйым — Цыргыз Республнкасы ¥лттыц Рылым акаделшя-сьшыц Тарих институты.

Цоргау 1995 жылы сагат Цазацстап

Республнкасы ¥лттыц Рылым академиясы Ш. Ш. Уалиханов атындагы тарих жопе этиология институты л-санындагы, тарих гылымдарыныц докторы дэрсжесш алу, Д 53.33.01. мамандандырылган кецестщ молй-л1сшде етедь (Алматы каласы, Шевченко кошем 28-уй).

Диссертацнямен Цазацстан Республнкасы ¥лттыц гылым академиясы III. Ш. Уэлиханов атындагы тарнх жэне этнология институтыныц цолжазбалар цорында танысуга болады.

Автореферат 1995 ж. таратылды.

Мамаидандырылган кецестщ гылыми-хатшысы, тарих гылымдарыныц. кандидаты

И. РОМАНОВ.

' ■ - г -

яшяда ЯАДН СІ51АШ

ТА.'фЕРШШШ МАЩЗДИЛЫГН. Колес ецірініи сртагасырлчч чада-лари мен цоньтстары бїгінгі кгнга яейін археологкялчк тургнлан

. V . ' ■

толык чарттелмей келе капсан ауландарячн бірі. Б/л ен:р уацьгттар бойн екі мзлантттіц /квадвяі raise стчриіда/ арасын-га аралчі; кмчмвт ат^арып квлгзн аупан. Мунпа яаруааилычтчя екі ыэявняагкв пв тэн турлері жа(;еч лаичльг. Ыысалы, кошполіязр нг-гіяінен нал есірсе, отмрдаспы таПпалар бау-ба?;за мои огін «искан, цол внері буйымларчи хасаган. Колестіц бойчнла ыаруаячлчцтчн осч аталган тїрлерініц бэр і да кацсы паштга. Осыган орай мунпа мехвн еткв» тайлалар лгартчлай кэиявл! яане жартмлай открчцач тіршілік кз у ті теп аПта ала№t. Sep каглайч ;лзн екі шпзктеттіи есері бул ецірге бірлей «нпал втті. Соняянтан ла Келсс оцірінія ортагасмрлык ескерткішторін ясрттеу, екі кагенивттін арасчнл^гм вяара байланысты аныктау улін лв мадаллч.

Сонкмэн катар осн енірпін калаляры ksh еллі изкенлерін тк-пологиялш; тургндан лерттеу, вцірдегі тарихч прсцзстзрпін яаму-нн терен лв жан-какты угі&уга. мумкіндік боролі.

Кзлес енірі * їлн Іібак жолыныц * нзггчгі тармацтарч^ц бі-. рі ететін аулан болганлыктан, бунлагы налаларпзд калштасуч мзн памуннцагы калщаралчк сауланчн зсерін аннктау па ногпгі мзселелерлін бірі.

Оси тургылан алганла Колес зчірініц калаларч мзн еллі ке— кенкерін, баска ла артурлі кэкен хайларлын срнч болота їайняатчн твбеларпі толик ашчп, арнайн жїйвгв тусіру, оларлч аипологияячк* хронологиялчц тургвдан жіктеу, »г цагч кала мзленизтін'ч калш-тасуы мзн ламуы барнсынпагы зсэр еткен ішкі-счрткн фактор,чарлы жан-жактн черттеу і^мацстан тарихч мзн архзологиясчкьщ, тіпті Орта Аят тарихыныц изсвлзлврінін бірі болта табнлалч.

Келес 0н1р*н1ч ортагаснрлщ ёскертк1штер4н есеаке алш, топтастмр.у жумчстарымен кея!нпе А.Н.Бернщтак*, Е.И.Агеева мен Г.Й.Пацевчч /1947-194ояж./*\ А.Г.Цаксимоза / 19&7-1953жж./?

Н.П.Понупжин / 1962,1934 таг./^, А.Гри^нко /1966-1987яж./^аП-налысты. БолгШ археолог Г.В.Григорьев кеч1нпе Келес паласч- . шц археологиями тургнпан курчелг черттвупх кажет етвтхн, ерекше аупан екеипгг!н аскертв кал1п Таэкент- Шымкент тао жолч бсйчнга орчаласцан б!рнеаа табаларлх атал кеткен болатчн.^

Бхрац жогаршта, айтылнп кеткен лерттеу кужстары Келестхн боЯын толмк камтымапы кэнэ олар секзрткхктер ясайлы бхр^атар малгмзттар жинаупан эрг аспалы. Аамлган ескерткдлтер арнайч жгйзге т'/с1р1глп,тт1Г10л0гяялык ка не хронологиялчг< тургыпан хйк-телмеген. Кэлестхн бойынлагн архоологиялч^ еокартк1штерп1ц кар-таоы жасалмаган. Б/л внхрпе епщанпай качбг жуьмстарч яургхя1л-меген. • ■ . .

Оси писсертациянын наг1яг! иаксатн жогарыпа аКтнлган ма-селзлерп! тслынтнрыя орынпау болпы. • 1

1. Бзрнлтам А.Н. Древний- Ограр// ИАН Кал ССР, 1951. Н.107. СЕР.

археол. зчп. 61. С.81-37. . ■ ■ ■ ;

2. Агеева Е.И., Пацззчч Г.К. Ия история осэплнх поселений

и горопоэ ЗОяного Казахстана // ТИИАЭ АН КачССР, 1958;. ТЛ.,32г- ' ; 2153. ' [

Я, Археологическая карта Казахстана. - Алма-Ата;, ИЖ Кая®2? “

1960. С.344-348.

5- От«ат. об охранных археологических радкопках^дооввзданнва эксазлядавй Чямхвнтского обласного исхорико-кравввпчввсаго» мз?— чая е- 6 ао> 20 июля 1986-1937 гг- в гсрояна^ Еуяумпик /ЁЬш»С£гая/| иса* *и Грл^нко., Архив Инв. Археол. Ш Й{. йонл 1.ДЛЗ. ;

^Лаол памятников, истории и культуры Казахстана / макет яля !.

обсуждения/ Т.Г. Часть III. Ал&а- Ата, 1933.0.368-388.448-470. I

б._ Григорьев Г.В. Кел-зсская степь в археологическом отнозш-нэд // ИАН КазССР. Сэр. археол., 1У43. Вып. 1.С.47-ТО. I

Зврттчу жумчсчччн мщсатч шн міннеттері. «іелес анірінпе жургічілгвн жогарупа айтчлган чарттву жушстарч мен 1952- 1594 жнляарпз осч ецбе.чтін ачторч я»ргіг»гвн черттеу жу(дустарн квз типе жиналган материалпарпч гчлчми пйналчмга яібсру.

- Нвлвс взвяінін боЯынпагч аліпв Солса белгісі* жатцан ее- * керткігатврпі ашу жена аесапке алу.

- Аиылган бар лык ескврткіштерді емір сургвн уавр-ггина, квлеміна, атцарган цшивтіна, орналаецан жаріне жанч счртцч кур-лмстарчннн врекшвліктврінв царай тгрлергв оэлу /жіктву/.

- Зврттву барысчнла жиналган яаттар комплвксін бурын гчлчм-яа белгілі улгілермак салчстыра отырда, нуняагы тіряілік еткен цалаларлыц емір сургвн уацчтнн анчктау.

- Ортагаснрлчц барячц вскврткіштерпі бір жуйзгв топтастчркп,

оларлчн архаологиялык картасчн жасау. >

- Квлвс вцірін мчквнпвгвн тайпалар мен халыцтарпчн айналыс-цін касібі йен цалалартхн яаиуынпагн ерекявліктврді яврттеу.

- Каламзпвнивтініц цалчптасуы мен пиаучнпагн карпі кэпе- : нивттврпіч жан-жацтч чвдіаднн ашу. ■

Жуммстмн первктік : нвгіяі. Зврттеуліч НвРІДГІ яч-

ректорі ретінле Оцтустіи $чацстан комплекс?! экспвпицяясчнчн осч жумчстчц авторы басшчлч^ еткен Келес отрялннчн 1992-1994 жыляары осн вцірив яургізген аркеологияячч чврттву квпінле ли-налган материалпары алкнпч. СонялЯ-ац осч ецірпа І943,І9а7-І953, 1982, 1984, 1906- І9В7 жнллары жургіяіяган барлау жуыустарчнчн материалпарн га пайлаланчлті.

1992-1994 жыллары в/ргіяілгвн яврттеудін барысынпа топтас-тчрнлган вскзрткіштердіч жалпы санн 63. Олардчц 36-счн осч жу-ычстын ачторч аша, яерттвпі.Звртгеугэ ілікквн барлмц табелерпіц жобасч царапга ттсіріліп, артурді ервюаліктерінв зарай турлар-ге балікпі. Зврттву барнсьма вжналган матвриалп&р тойы гняыш

сурчптан отті.

Е.чбектін яерттеу анісі. Келвс ецірінпо орналасцан цалалар кея елпі кекенперді бір яїйега топтастмрып, олардын археология?- ; лчк картасян жасау ма^сатнизн 1992 -1994 жчлпарч еявннін бастау алар тусчнан бастал, Счргар.чяга барьга куяр сагасмна пвйінгі ара-лч«та арнаЯн язрттеу жумнстарч жургіяілпі. Осы чорттеу барысчнпа топтастмрчлган зсксрткіотердін орналаскан жері мен жобасм,модеми Кабатчнчц цалыдачгы, смргкн цорганыс чурлыстарынчц ерекшеліктері анмкталып, буршан балгілі 27 уэнэ автор аикан 36 ескерткіятін маячная жер бетіне шмгш калган яаттай дврвктерпін бвлаїектері жи-налгк.

1’іалалар мзн цошстарлич хронологиялщ взцбзрін мажзлэу олар-пчн яаттай геректврін уина^тау жэне мэпени цабитннын цалнцпнгчн анмг^тау мацеатымзн бірнатар ескер-гкіштерде кіаігірім шуіфтар са-лчяча, стр&тиррафиялнк тачарту жушетарн кен цнма чаябалар жїргі-

ч Іллі. Барлay барменида аннкталган • кала журттарын^н бірнеазоуі ортагаснрлшс жа^ба. лерэктерпв аталатнн цаяадармен .баламаланпн.

:%І,!Ь!СТНН гшпгди «ацалыгы. Бурын бвлгісЬ болвд кзлген 36 тебе анчлча, оларяин кзліметтврі гылымя талггаутан втті. Барячу Калалар мзн елпі мвкендвр /-жалпн сана 63 / бір зкї.Чегв топтас-тмрчллч; Олардч'н жоСасн тусіріллі; Кскерткіштерді како аупанпар-га белу мэселзсх ^арастчрчлг.н; Азчлган барл«н ескерткігатерпін археологиям лк картаєм касалпи. Цапал ар 'мен коннстар. т/рлерго бэл-ініп / типология / , оларпын атісарган нч-тзттері / цаланчн, елпі мс.соннін нзмгсе кучзт мунарамныц op і п і окенпігі / корсетіллі. Заттаіі пероктйр гкшті-м сур"ятан етті. Колос виірінгегі «салалар мзн коныстарпч чврттеу барысынга жиналган ттэраалларлн бурын гнли:.;:;а белгілх кзлхмвттарызн салыотыра откраа, оларпын емір

сурген уа^чтм акчкталгш.

Зумчстын твж!рябвд!к мэн1. Осы яерттеуп1ч материаляарч млн рчлчми тужчрчмлари Цачацстан таряхм кен архэологяясчн терен*рвк чврттвупв жэнэ когампнк жукмстардч уйчмпастмру ба-рнечнпа пайлалануга болапм. Тарах маманпарки яаярлаЯтчн яо -раргы о«у оруиларчнын стуленттерЫа Кмацстаннчч ортагасчр-лшс цалалары" такырыбииа арна.Ты саба* охчган квяде яв пайпа-ланнлалч. Сонымвн цатар жвргШкт! орта / Келзс

вн!рШн / жогаргы класс оцупыларцка " Тугаи элквман татасу" цосымаа о^эту пэн!мен сабак еткеипэ «айдаданылуч цаует.

Квлест1ч бойннпа журггч1ягвн вврттеу бзрчсынпа зглналган б1рнеше бгтхн ыпкстар /глквн цушра, су тасятын итас, путмяар, к!ржугыз жэне какпа^тар/ Шымквнт облксынчч Ка*крурт аупатена царасты С.Акимов атынпагы паруазылнп - б4рлес?1гМн тарпхи-елкетану ыураяайыняа, осч ш<£рп!ц бврэт!:! яврвк

рвт{нпв пайпаланчлупа. Еанапан аачлган ескер?к1в?вр туралч мал{мвттвр . фяацстаннчц тарихи жанв мзпвни зсквртк1Етар!н1ц жчнагнна к1рг!чугв лайчн материал.

БнбекНн мачулдануч /апробация/. Диссертация Кача^стан Рэспубликасы УГА. Э.Х.Йаргулач атннпггч археология имстятутч -кмн орта гасыр бал{ч!н1ц кв«о!Ылгвн мэдШс4икв жэнв яис-тптугащ гылчми квквс1ндв талкыланыа, цоргауга усчячлкя. Зерт-твуп4н натнжелер! бойыняа б!рцагор бп^ададар басыяяч. Оен тацырш бойынаа шргулантаиу гкдыми конфврвнцктшца /Алиатч 1У90- 13УI ж./. Археология инетифутнчн 1992 - 1994 жчляарпагч осва бэру жинадмотарыияа, Агсгнжановчн зеке алу кенферокцля-емняа баянпака жасалвд. Сонымен катар язрт?вл!п отыргаи вц!р-я!н жвргШет2 ивктептэрШк жогаргы класс о^узыяарчна 1952-

ІУУЗ жчллары " Туган жерлі тани білейік " -дерен таадмпта баянпама Офшш.

Дчссертацияннн курылчмы. Жуїме кіріспапен , тар? «араулан, чсрчтмнпмлан, влебивгтер їЬімІ, чірзамлалган свялерпін тіяімі-нен жэне илдюстрздчялчгс матеряаллардан курнлган.

1Н2ШЕНШСГ1Ы НЕПЭП ШЗШН

Kipicnene лиссертациялыц жуинсгчн еяектілігі теориялчк тур-гылан негіалвлген. Жумистын їакнрьстца eat) иаксаты мен міндет-тері.чзртголу лентойі мзн зеретву ацістері карсетілвлі. Сон»-май цатар яунуотнн гш&ш жа^алыгн иен тзвірибвлік їдені саралан-т.

І- ТДРДУ. Кзлес онірінін тарикй- географиялык очаркі жене археологиялыч тургыпан яерггелу тарихы.

Адгаакы тараупа Калео внірінін таімги- географияяац жаг пайы иен откан тарнхына кысцзда волу жасалыя, оняа орналаецан . археояогияянк ескарткіштерлін яерттелу венгейіне тоцт&ялым.

Зарделin отырган ецір Квлзстін баегау алар туетары фр-жантзу, вгем, Иосиола, фпыгурт тау яогаларинан басталкп,смчц Сырга барда чуЯар сагасына явйінгі аралыцтч камтилч.

Бул бціргшї табигат жаглайм етв вгумсшс. Жачы ыстщ.кысм жмлч,азбі шуйгін. і^отмч кгниврі кар аса цалчн туспайпі жэне • тая ерчлі. їабигат яагяайнлын осынпай їіраілікка нолайды бояуы-на баЯланыи . ,болс% кврзк, бул &цірпі алам баласч ерта взуір-г.ен бастаа макан ехкен.

Сонга уацдатагы аркзологиаяад яерттаулврпін малімат-теріне нараганпа бул ецірп* алам баяаеы сонау вртв тас лзуі-рінаи ^ баетап мзкэн стіп келаяі екеп.

І. Алпчсбадв X.A. О нахопках инлустрма каменного века вКарган-тау и Караоба // Аркаолэгичаств памятники Казахстана.Ал ка-Ата, 197S. С.120.

- а -

Калас ечірінін тарихчна «немала холу яасайтчн Солсяч*біолін жнл санауыммяпмн бас качінда бул аупанпа зйгілі Квдлн

р

тайвалыц бірластігі гстсмдік цурот турля. Китай перектарініц ідалімпвуінва 'Цанлн мамлвквті бас иоліктвн / Су-св,вурму,10е-ни /ІОни/, Ги, іОзчань/ турнп, срталчгч Бтгямь каласч боягги*} Кміяч тур алы маліметтер біяпіц яул санаучанялан буръщгы II—І гаснрл&рпа жалылган Иранныц ліня вскерткіпі "Аязстала" Каихе-квнв цала нвмвсв квнв вл туріняв кврсетілген?

Келес внірі її гасмряа калчптасцан кугірвтті Турік к*гана-тчнын «урашна кірпі па кеЯіннен ол екігв белініп кеткен йелпв

5

Оатчс турік цаганатмиыч куракшла цалям.

УШ гдсырпыя баснняа Оі?тустік Калакатан кврі Тургвпггврпіи коластмна втті. Осы гасмрдчн вкінаї їхартчсуняа Квлас анірі араб аапкынвчлыгына уочралн. Шгпчынячлчктын салпарчнач Орта А*>-ия ягаріняв муенлман діні тарала бастапн. 739 ж. т/ррезтсрпін соцгн кагана Ц&рсу^ нвмвсв Кгличора7 Скрпария макнняа араб-тарлын колчнан «а*>а таптч. Віч *врттеп отчрраи виір Е£-К г.

2. Бичурин НЛ. /йакин $/ Собрание сведений о народах,обитаз-

оих в Средней Алия а сравнив врвкэча Йяд-во Ш СССР,

19Ъ0.Т.2.С.15О; Байпаков К.М. По еладац презник городов Ла^ах-стаяа,- Аяам-Ата: Наука І9&і). С.ІО-І2; Кяящторнмй С.Р.Дрзвн«-твркскив рунические памятник-.; .-а:І964.С.167-170;

3. К^чак ССИ тарияа.- Алиа-Ата, 1957.-ІГ. 47 б.

4. Байпасов Л.М. По следам дровник городов іСаяакетака.-Алма-Ата; Наука 1990. С.ХО-ІХ.

5. Агаева сі.И.,Цацввнч Р.И. ІЬ истории осаялых посалений «городов іОжного Казахстана // ТИИАЭ АН КачССР, І958.ТУ. С.9.

6. Бартольд В.В. Соч.Т.2. 4,1, ЕбЗ. С.34.

7. КляаторнчД С.Р., Султанов Г.Н. Казахстан летопись трак тися»»

латяй. - Ата- Ата: І&уаи, 1992. С.ІОІ. .

"здренахрпчц, опан кеМн.Х гасырпыч соцн мен XI гасырдын басын-па Трахан мемлекетШн ыкгсалчнла болт, Хореям шах пен кара-кмтайгарпын арасынла болган удкон урыстан кей!н Кореям шах-тчц коластчна толчтгммэн втт!. 2Ш г. басдала Ыонгол шапкында-лчгнна ушыралч. Х1У-ХУ гасырлгрпа Ак Орланмч цурамчнла бол-льт. ХУ г. ек!нш1 жартнсынла 15аяац хашшгн кУРнлганнан кай4н, Яэн!бак суятаннын Саласы 1*гсым хан ханпык курчп турган каппе Кэлес ен^Р4 0нтгс?1к фяакстанмен 61рге толнгымвн Наяац хан -лмганыч цурамана этт!.

Калес вмДр!н!ц архэологиялнц аскорткхитер! туралы мал!-мэтт! Х1Хг. сончнпа курылган Турк1станпы1{ эуесцой археологтар клубннын протоколяарыаан кечлест*руге боласы.®

XX г. 30-40-зы кчлкарынца белгШ архоолог Г.В, Григорьев Колее, даласынпа б!р^атар эерттеу жумыстарын жургЬп!? бкШш- ' ке ораП бул яерттау Кэлест1ц Эзбакстанга царайтын бал!г1н га- -на цамтнпы. • • • ■

194?-1943 у. л'элсзстщ бо&ында Октустхк фланстан археоло-' гиялнк экспеляцияси барлау жумыстарыи жургЬп!. Осы экспа-ячциянчч барлау тумыстарчнын барысынпа ашмлган терт тебе-я!н / ^артэйе, Каратвбе, Аг;паЯтынкан жэне ШарапханаЛ® б!реу1,

6. Протоколы Туркестанского клуба любителей археологии. 1696.

С. 7-17. П.47. •

9. Гр-.;горье!. Г.В. Кзлзсская степь в археологическом отношении // 1Ьч. АН К'хчССР. Сар. архзол. 1943,- Бни. I. -С. 47-48.

1и. Борнитам А.Н. Древний Отрар // КАн Кач ССР. Сер. археол.-Взди

3. К51. К 107. С. 87-80.

- Iu -

Варапхана цала яуртн ортагасыряыц яервктерде кечлесетін Галії 12 гиря каяаскмен баламаланм.

1957- 1958 я. А.Г.УіїСимова Квлвс еніріндв каЯта барлау *'/-

шстарчн жургізлі. ІІзтижзсінгіО аячлгаи 15 ортагас^рячц тоб^.-^р

ІЛ

м Казакстанннн археологиялк*; картаен " аттч жииаада енпі.

ІУ02 - 1984 шлпара Калестік бойчнда Зимквнт иуралімгер институтыннн археологиялчц отряди барлау жумнстарнн ягургЬяі. Осы отряптын аакан ескерткігатврі бурннгнсчмзя косцанда жалпч санч 2? тебе тяряхи ясзна мэдени вс.чврткіатврпіч игикагмна в.ч-РІЯІЯЯІ*^

1936- 1987 я. Шчихвмт цаласынлагч таряхи- влкатану музеЯі-ніч ескчртніщтврді коргау бзліиінін отрядч Квявстін тоаднгі

агыскнпагы Жгоімлік / Еокі^орган/ чала журткппа , булчлган во-

т5

кврткіпті чсргау іодеагкнпі уйымдастнрнярак ідоба »ургЬїді.

Жогарчяа атаяиа каткек явртїеу 'яумыатары: біріняіден -Келестін бойдапагм ескзрткізтерді tojms ^аіггч аямапч, вкінзі-двн - ояар Квдзе смірін таран яв тя~ згачтн яврттеуяі аллармна иаксат втіп цоймапч. Дпилган барлкц .вскврткіптвр арнайи strife-рв топтаетнрчлып, типологкялмц *?(Н9 хронолоркялых тургодач тал-даура тгсіріиедрвк.'бчірм «цтлаеісам твбвлврпін аадіш аретоло-риялын картаєм жасаямагаи.

11. Волян С. Сведения арабских источнике* IX* ПІ з?. О поляне

реки Талас я снежных районах // ПШЭ /И КачССР.Т.8.1960.0.73,74, 76,73,83. . ■

12. Агеева Е.И., Пацэвнч Г.й. Ия история оседлчх пасвлвняй п городов Южного Казахстана // ТНИАЭ АН ИачССР. 1950. T.Y.C.I45.

И. Археологическая карта Казахстана, Алма-Ата, I960.0Л44-348.

14. Сзбд памятников истории а культури КазакекойССР.Т.І.Ч.Ш.

С .359- 388. .

15. Of чет Чимкентского историко-краеввДческего музея за 19Э6-1987 .

гоя // Архив йна. архвол. ІШі FK. 5.1. Д35.

Осм кемяіліктерві толмістнру мацсатнняа 1992- 1994 хняяар арісчнпа Кзлес енірїнпв жургізілген звр?тву жумистарчнчц на*и-*всі осч яиссертацияпа баянлалапм.

IX- ТАРАУ. Квлвс енірінір» ортагасмрлмц есквртктятері.

Бул тараупа Колос енірінін бїтінг! кунгв пеПін белгілі бол-гші ортагасмрлмк 63 калаларч иан кончстарм, виір сургвн уакмтм-са карай отмрш уя кеяекге топтастмрчлна, оларпмц орналаскан жзрі тн калам! тата баска ерчкввліктері сипатталчп жачмлім.

Зірінзі балімлз:- Ерга ортагасмрлнк вскерткіетвр /УІ- ДОгг./ топтасїмрмллм. Оларпнн барлмга 27 тебе. Бул табелер квлвмі жа-гкнан аса глквн емес, сирткм піаінларі лвцгелзк, сопак, тра-пвцмя тарімпвс канз алачггм тебе турінпв кеядесалі. Бунлай тв-белерпін калзадорі оздамвн 90- 76 м, О-ІОа, ал аланта

тзбелерпін жалом келвиі Них 35 м, биіктігі 9-10 м келелі. Ер-тв ортагаснрга кататмн ївболвр атцарган цнямахінв карай, кі-аігірів вллі изквнлгряін • бокініс- чалаларішн * усапбаларяун тагьг бас.ч* ла паруавшіші' іщшстаршшн орннларь» болия табнла-

174. ■ • . ’

Ал калзмі жагинан вквуі гана / З^антвбв УІ-&г.,Култвбв У- IX гг./ ківі иавтаатогн ^алаяадямя орпн. Ерга ортагаснрга' шматин тобзлеряін баснм каоаілігі еяаннін жогаргн агисмнпа орнал-сса, Еучнтабе мен Култебв ^ала журттаоч Келвстін гемвнгі агчсннла срналасцан. Б/я най кзлаларднч калмптасун мвн ламум в^енніц Т0мангі агеочиан бастална, біртінлва,уакчт втквн сайки жогарн карай орл^гвн бе? пзгон оЯ тугччапч.

Екінаі бал імла ортагаснрлнц вскврткіштор /К- £2! гр./ топгастурн^га. Зерттоп отнрган екіряс бул кадансе катати» вс-

~ li -

керткіотер санч 20 тебе. Буларпчн жетеуі / НзлібаП caff, Тен-тектебе, Эулиэтэбе, Иарбулак.Есекягуыа, Наклад, Жетімпік/ ківі коленлегі калаларлмн калган 13-і артгрлі елпі мекенпврдін ор-ннла^м. Екінші кепенпе калалар саиыныц артмп, оларльщ біртін-гвп Келостіи жогаргы агысына карай ауысуы баПхалаяы.Олай лвП-тініміз жогарчпа аталган ? кала журтынын Дїяімяік пен Ксак -жумапаи басцась» вченніч жогаргы сагасынла орналасцая. 1&ла-ляр санчнчн артун отарнцяч мэгениетке тан касіптерліц /егінші-лік, цолзиері, явргерлік жэнв саула ісі/ оаруадаяыктын негізгі формасчна аПланганлыгын ангартацы.

УїзІнлі белімлв кейінгі ортагаснрлчк осквртніатер /Ш-Г/Ш гг./ топтастчрыляы. виірпз мунпай тебвлчрпіп санч 16. Ол-арпчн жартчсчнан аетамя цалаларлин /Твсіктзбз, Шзгірбай тебе* Алтннтвбэ, їлгілі, Счнтас, шарапхана, Еауиантеба, Торткглтобе, Турбат I /0рНН> Монгол шагосннянлчгчннн саяпарннан Снттстік фча^станнчн коптагвн tpi. чалаяарн талканпаяка катті. Ояарвмн колзілігі емір с'/руін токтатта. Иапкингшыягыя кала маланиеті-не тягЬгон аучр паряабьгн* карамай Келестін бойнняагн візі , мазтаптагы ^алалар «эн еляІ мзкенпер еі тірчілігін оды» opі яалгастар* бзрген. .

Хї2 г. «кінзі яартьгенна» бастап кала тірзілігінін кур» лагпарчсца упырауы байцалаяч, Далалар біртіняеп бірінеи соп бірі емір еїруін токата барді. Онтустій Казаксгін шн Karoo еніріндвгі ^алаяаркнн еч тірзілігін точтатун оол кеяиегі ірі кеяпелі камлекет Еонгар аапкннпалчги кен Россиянин отарлау саясатч!«н тчгда байланксти бо«са кврэк.

!Гр- ТАРАУ. Келес оцірінін цаяаларч тн г;0!шсгарчнчц тнполо-гиясч мян хронологилсу.

- га -

Ескврткіотврді охартч артуряі врвкшвліктврінв карай /асіресе ортагасмрхкк/ типологиялчц жанв хронодогиялык вен-бврге жіктеу архвологияда халчптасцан гылчмя алістердіи бі-рі (киш всвптелелі. вйткені вртурлі пауірлерге жатятмн вскерт-кіотерді жіктеу нэивсв туугв бел іа чврттву.тірики ароцастіц па-цумн терен яв жан- жакты угынуга мшкінпік бврвпі.

Уоіноі тараунын алпына койган максаты Квлвс внірінін орта-гасыряык калалары мен коныстарын, оларлын орналаскан жврінв, каламіне, жобасмнын жэне іяхі- сырткы цортаныс цурлыстарыныц врвкшвліктврінв тагы басца квптвген белгілвріне иан баре ом* рда, оларде. типология лык /тургв балу/ жане кронологияшк/уа-кы*к* межелеу/ тургыяан жіктеуболлн.

Осыгам орай май взіма явйінгі зврттеушілердін Орта Алия пен Онтустік Ца*акстан жерікяегі калалар иан еллі мекенперлі типодогкялык тургмпан жіктеу аяІстврін басшылыкка ала отмрмп, Квлчс внірінін ортагасмрлыц твбвлэрЫ аяінпік ерекшвліктврі-не карай 5 тургв балпік: І. Екі иемвсв уа бзліктен тураткн тэ-бэлер; 2. Бурызтары тік квлгвн тебвявр; 3. Дланям тебвмр;

4. Сопак тебелер; 5. Двцгелек квлгвн твбелер;

Ендх буларлыц аркайсысына жекв- жекв кыскаша ттоініктемв бврвйін.

І. Екі не масо уш боліктвн туратын твбелер е'чінін ату ай-тып турганпай екі нвмесв уш бвліктвн турам, ягни археология тіліион айтканла цитадель лва /билвушілзроіч сарайлары/.аакрке-таннан / сарай кмяматкерлері йен ірі саудагерлер туратии балік/ . жане рабаттан / каланын карапайым халкы туратын беліг і/ турадм. Осы топка жататын тсбвлврді калемі йен курлыс ерекшвліктвріне карай кіпі жане орта келеилегі кал ал ар дик орны дел есеатеймія.

БунпаЯ твбвлерлін езды 17. Олардан ІЗ- і вя'еннін жогаргы іп»-сынпа орналасса, калган 4т і темвнгі агысчнпа орналаскан. Кэ-лемпері шамамен 200 X 150 м, мэлвни кабатынчч бчіктігі 8-10м тамасчнла болалч. Кешпілік жаглайпа бунгтдй твбеларпін таіниі бвлігі /счрткн белігі/ ягни рабатчичн толчк хелемі сактялмаган. Олар зртурлі ааруашчлнк жумыстарн квчінпв жэнв очен суынмн зсерінвн буччлш кетквн. Сонпчктан па квбінв алгашки в«і бв-лірінін гана жобасы тїсірілгвн.

2. Бурнатары тік келгвн тебвлер. БунпаП твбвлерпіи бу-рчщтарн тік, цабнргаларн тучу келзпі. Сирткы кврінісі твртбурчш

. нвмэсв упбурш тзрілпес. Бірац барлык кабыргалзрнныч твн болун шар? емго. Элеттв бір немэсв вкі к*быргасн езвн жиегінлвгі жар-кабацк* жзлгастчрчла салчнада г>а калган швттврі терен ормвн кориалалч. Зэрттвя отнрган очірдв бундай таболврпін саны Ш. Олардчн 14—і оченнін жогаргы агисынпа, ая калган 2-і ташнгі агнскнла . орналаскан. Квлвмпврі арт/рлі, глкзнпарі 100 X 60 м, биіктігі 12 -15 м, кішілерінін хелеиі ЗОК 25 ц, биіктігі 2 -З», Оларітн снртцч корганыс цурдчстарнннн барм яогнна карай оты-рчп, цорганысч бар юно корганкс кабыргасн жок алпі каквнпвр-яін орчнларч пап болемія.

3. Аяакпн тейолвр. Б^нпай твбахврпін смрткч формаларч эр-тур лі сопак, пангвлек жэнэ трацеция тэрЬпео болчп кала боратті. НзгЬгі твбанін бір, кайло барж; свтін коряай „ іаігза ориала-сато. Бунпай алацшалар орталык тэбогэ цосчмаа яаруаичлчк КУР-лнстарынчн орынларн боями всзптолвлі. Кайла норі^рі тебе ман алакнь?ц арасмн ор баліп жататіч. Зерттеліп отнрган оніртіе бун-паП твбзлврпіч 3-і бар. Оларпчц 6-м е*еннін яогарги , калган

вкяуі твмвнгі агноннла орналаснан. Кзломпврі: орталчц тебані-хі бо Х50 м, биіктігі б -8 м, аланзаларчнчн каламі шамаман

ІДО X 75 м, биіктігі 2 -3 и квлвлі.

4. Соа&ц калмн тебвлер. Сирткм формалірм сопац болчп.ігс-?іцгі кабатч ортаснна цараП 1-к. м вніс калган. Календарі аса удквн еиес, 100 X 75 м, биіктігі 10-12 м шамасмнла. Квлес вкірін-лв бунлай ескерткіштерлін II-і ашлган. Оларпьгн 9-м ачзннін яогаргч агмсннла орналасса, калган екеуі еавннін твмвнгі агмсннла

' • ' . ' • • • орналасцан. Бунпай твбелвр ортагасчрлнк бакіністі вллі мекен мен усапбаларинн орнм болун мпікін.

5. "ангелвк квлгвн твбвлер. Снрт^н формалари ленгелвк кол-гвн, келвмпврі кішкенв. впетте айналалагм цалалар мвн влпі ив-канпер айкнн кврінвтін биі« жоталарпчи басьшпа нчмвсв цала-лар мчн ірі вллі мвквнпвргв жа^ин манпа орналасалн. Зерттеліп отчрг!8^8|5лай твбвларлін &гі ашнллн. Оларлнн бвсвуі /Квктвба, Какбел, &раунлтвбв, Жушсши, Составе/ кучвт мунараларннин ,калган гшвуі / Сауап Ш, Еирмажшілнк* Акансай/ глкзн влпі мвкзнпер-гв царасти ^урлнс оршларь». Бунлай твбвлврдін квлампврі 40 К 35м,

бчікгігі 3-5а квлвлі.

. • • . * '

Диссвртацияпа 1592 - 1994 *. жургіаілгвн явртгяу ^арнсчнпа жяналган 8 бутін члнсгарпмн/400-гв тарта оларпчн бвлячктері гч-льши сураатан вткічіллі. Олар гильміїа бвлгілі • глгілермен салчс-тчра отнрмп, вяяері жиналгая твбвлврдін жасаи анчцтаула аай-паяаччл',ч. Зчналгая архоологиялнк яаттар комплвКі.сінін і(урашнла ас паймнпайгнн , ас ілілвтін, су таситан «пнс фрагианттеріман ца-тар тенгелвр, турччстчц яаттар, зивквйлгк буйимпар мвн суйехтвн жасалган яатгаргмн жвквлві-вн турлврі бар. Ертв ортагасчрга .жа-татнн шчс счнчктарн толмгммвн боялмаган карамикапан турапн. Смрткм формасн турп«.Йа, цоллан,. яапснрма аліспвя жасалган. Орта гасчрга жагатмн мітмс фрагмвнттврінін 80 % арнайм шнгчряа

жасалші, коллан аштьіратнлган Бояулн нпмстарянн балшвктері па кечпесепі, Осн пауіргв жататнн кацпацтарпчн* квчви-іц, пастар-хаіпши» су таситан цумнраннц» кіржугьгатарпчч бвлшвктврі коптеп жиналгн.

Ал утаінщі дауіргв, ягни кейінгі ортагасчрга тан нлчстар толнга мен арнайм швбврханаларла жасалчп втв салаті кгДпіріл-гвн. Табнлгая ипнстарднч 80 % жунгн аннчлтнрланган нямс бел-швктері. Оларпчн врнвктері всімпін таріялес, геомвтриялнк фор-мала салчнган. Куйчн тарЬлвс врнвктвр лв квяпесвпі. КвПбір чпчстарлмн врнеуінзн арап агфабиіінпв яаянлган жаяулар па квз-тиселі. Осч пауіргв жататнн бія жинаган нгчстарішн копшілігі ас іпетін нпмстар / кесв, каяв» тостак/ мвн май иамяартн бвл-швктчрі, .

IV- ТАРАУ. Келес вніріицвгі кала малвнчетінін гаму качвн-лорі ман орекавліктврі.

‘ Бул тараупа Квлас вніріндегі кала иалвииетікін калипта'чгм ман ламуч уш коявцгв /І» VI - IX гг; 2. X- ХЩ гг; 3. ХІЇ- ХШгг/ бзлініп чарастнрилш.

Квл?с анірі ерто яаманнан-ац зтно- вкономикалмц тоатарцин арасьініта буферлік роль атн.лрган аупан болатнн. Сонднчтаи бул в«-іриа отмрдарач тіряілік ол бастан-а* калнптасканн анн^. Ерте . ортагасмр кзпіндегі изкен яаЯлар зконоштнасн алі жвнлі пошмагай, колемі аса глкзя емвс коннстар впі. ваоланлич чатчнас -тар налнптаспаган, алі по болса шаруалчликтнн кашпвлі мал⹫т-кв тан турлчрі устзмпік *урш турган квг». Осмган «арамай Ка-лес внірпп біртінлвп отчракпл» иапвн/ет канат *ая бастапч. і^ала-ларпчц цалнптасу процзсінін балу яа болса жургвнлігі баЯнаяапн.

Бурчнгы кіші-гірім влді меквндер ман зртурлі коннстар квппея-пілврлік конче тебуінін асврінчн кенвйіп цалаларга айналлы. Калаларпыч калыптасуына саула цатынасы мен квріпілес отырыцтч оапиетвриін есері лв ач волмалн. Кала мзпвниотініц цалнптасуы єні шдениеттіч / кешеві жэне отырыкшм/ вчара оргак ы^палын-чн нзтижвсінпв дамилн.

Калалардыч калыптасуы юн ламуы в.чвнніч таменгі арысынан басталып уакыт еткен саЯчн жогары карай врлеп отырлы. Ертв ортагасчр квяінле кала болыа калчптаенп улгергон Жуантвбв мен Кглтебе яв взенніц твиангі агысынпа орналаскан. Ал воєнній жогаргы агысынпа бул пауірге жахатнн ^алаларпыч орны кв.* лвспвйлі.

флаларлнч даьіумннн вкінаі кеяецінда вяенніч жогаргы агы-ечнла падалар саны артнп, онын асесіне темвнгі сагасннпа кері-сіняв токырап чаллч. Калвстіч бойынлагы Х-ХШ гасчрлариа омір суррен калаларттын жалпы саны жетеу болса, соларпын вквуі рана /Йїяімлік пен Есэкжуиа/ вченніч твкенгі агысннла, калган бесву' /Генмктвбв, Налібайсай, Шарбулак, Эулимвбв, Какпак/жопргы агысыида орналаскан , Осыннч 03і чала малекивтінін біртіндеї жогары карай ауче^анын квревтквйлей. • .

Бр кечеч Келвс вчірініч тарикчнда елеулі орнн аллы. исы квчпв «алыкаралык ианчяга ие бояган " їли Еібвк жоды* осч вні лі басчп втті. Уды Хібвк жолынчч мандаты кала мзпениетінінА*' квркейуінв носкії /ласі чом. Исаилжабтан Шашка, іаштан Испил жабка карай втетін ірі керувнлерлін квпаіяігі Квлестіч боЯ-ынпагы Гаягиря каласына токгап, вп тїктерін швшті. Жергілікгі халыкпен саула жасаіім. Иуннц взі кала халкыныч сырттан келетін сан алуан тоаарларга кол кеткічіп, вч буйммпарын счртка шчга-

руга мумніндік тугкпалн. Сончмзн катар жібок жолчнчн жергі-лікті тораптарч ла аш.чла басталн. Счрттан кзліп Гаягирлкв тускен тоэарлар осы саула тораптарч аркчлч влкчнін баска па цалаларчна тарапзш.

Монгол шапкнншлмгч кала мвн лаланчц арасьгнпагч. сауна катчнастармна па злеулі ^сер зтті. Арага бірая уачнт салчп, саупа доллары мен халыкаралык липломатиялчк жолпар ач тірзі-лігін цайта жалгастарин. Осчнчн эсері болу кзрвк кзйінгі орта-гаснр ксяінлз Келестіч бойынпагы каяалар вч тірлілігін бу-рннгчсчнша кайта жалгастмрлч. Кялзстіч бойнн.пагн ХІУ-ХУШ га-счрларга жататнн Твсіктабз , Шагірбайтвбе, Алтчнтвбз, Улгілі, Смнтао, Шірапкана, Турбат І, Жаумантобо, Тортнултобз сакіллі улквнпі кішілі калалар тіршілігін зкалгастнрлч#

Кчлвс зчірінлвгі калаларпагьі тіряіліктін ітттврі XVII га-счрпчц ортасч мен ХУШ г. алгаакы жартнснна лойінгі аралчкта сацталган. і^алаларпнн опаи аргч емірі жайлі марпшяч мзлікат зяок- Осчгаи царай отнрш ірлаларішн кгйреуі мвн тїрзілігін ток-татуга, сол качлв болган Еоцгар папкииинлнгн шн Роооиякнн отаряау саясатч осор атті .кз логвн ойга каламчя.

. корншітя. .

Дис'сертациянчя корчтмнпч бвлімінлз жумчотчя‘алг.нна койган м-гксат- мінлвтторі мзн жоепарга саі синнган бівнвяв проблзма-лчк мзселчлвряін орнняалу леягзйі «орсатіллі.

Атаа аЯтатьгн болеік Кзлас зяірінія бггінгх кетго 'поЯін алчлган ортагасчрль’К ескорткіштері бір зкуйвгэ топтастнрчлчп, оларпыя архаологиялчк жалпы картасн жасалпн. І^алалар мвн кончс-тардчц каллнктарч классифякациялчк яіктоулон отті. Явлвс вчірінпвгі кала молонігаїінін кал’-пггасуч мзн ламуын, колла бар

матерналпари квраіі елкелердегі мапениоттерпіч улгілерінен са-лнстыра отырып ашып кврсетугв умтнлімм. Соцгы уш жил ішінлв жур-гічілген эврттеу жумыстары кечінде жиналган кыш ыдыстардыч бвлшектері арнайы лабораториялык сурнптаулан втіп, олардын ана-логяясы карастырчлды.

Алайпа жиналган кыа ыпнотар мэн оларпнч бвліктерін мртте; ойлагчдай денгейге жвтпей отыр. Квлво онірін археология лык тур-гнпан барлау толыц аякталиапы, ягни внірдін квйбір учасквлврі чврттвупян тыс цаллы. Квптеген еске^ткіштер буліняіліике уиыра-ган. Оларямч жер бетіне шыгып налган чаттай дерчктері еяен суч агычнп немесе колпу болш кэтуде.

Диссертациям Квлвс внірінлегі кала мэплниетШн цалыпта-суы йен дамуьінин^вяінпік орекшвліктері толнк цамтыллм песекте, елі пв болса терен пв *ан- *ацты зерттейтін тустарч квп.Солар-пан бір Квлво еиірінін этно- экономикалык топтарпын арасында-гы буфорлік ічУямвті жайлы мэседе. Бул кччметтіц мані мен иацч-чын толы* ащда керсету ушін, яврттауді теран жэне кврлі ел-келермен тнгыя байланысга жургіяу цажвт. Сонла гана Квіте єні-рінін вкі изпвнивтті байланыстырушы аудан ретінпегі ролі адак кврініс табадч. ' •

Диссертацияичн негіягі мачмуны твлвчпвгі .«ацадаларда жарияландн:

1. Келес еиірініи жогаргр агыснндагм археологиялыч вскерткіш-тер // Археологические памятники на Великом шєлііовом пути.-Ал-

маты : - 1993. - С. І45- 157. '

2. Кчлчс даласчнла орналаскан ескерткіштердін зврттзлу тарихм// ИЛИ ЕН. Сер. обц, наук.- №5. 1993. - С. 34- 36.

3. Кане ескерткіштвр эерттеу кутеді // Цачак тарикы. Алматы.1994, » I. 20-22 б.

4. Ескерткіштер -вл мурасн// ^алгурт тынчсы .!? 18 .1992. 0,2 б.т.

5. Келес онірінпвгі жакапан. ашылган цалалар // ИАН РК. 1995.

/ басьиічм"!!./ 9 бет.

"СРЕДНЕВЕКОВЫЕ АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПАМЯТНИКИ

КЕЛЕССКОЙ ДОЛИШ С П-ХУШ вв)". -

Диссертация поспящоиа вопросам Свода, типологии и хронологии средневековых памятников Келесской долиньт ХГ-ХУШвв. а также истории возникновения и динамике развития городов и поселений, и” структуре. .

Исследование»! установлено, что в средневековая период в Келесскэ" долине формируются города и поселения пяти типов:

1. Городища с двух или трехчастнмли делениями;

2.Г1од'<,р.лдрятше тобе;

3. То1е с пяоцадкоЯ; • .

4. Овальные -тобо;

5.Круглые в плане тобе. '

■ Рассматриваются типи городищ и поселения, выполняемые ими функции, параметр» памятников, структурные особенности и состав находок. .

■ Впервые составлена архелдогичеекагг нарта средаевековкх ппктгтзг.гот» РГслэсс’.гай доданы. '

П^педояа» 1кег»доэаякЙ по :азу’-генмэ памятников матери-ааытЯ ереднегекопы? гносст ноше понятия в тради-

цяаншо продставтеяия о куяиуре Итого Каза сстанз с fl-Ш ШЗ. ■ ' •

• TALESV DMEI ЛНИЖЇЯШЯІСН

Medieval «гebaaolegleal шоттяЛа оf the Xelea T«U«y (УІ-ХУГІІ c.i.D.)

Dlls dissertation la focoaed on aooe jvoblena of the

heditval history period 1 typology aad chronology of Medieval

' • • . ' '' ". ' * . eoauaenta of the Kales Valley (П-ЯП A.D.); the rise of

tovua «al eettleaenta asxl the dynamics of their develojaent

and etruoture,

rh* author established the ixictanee of 5 tjrpsa of

Medieval tonne in the Kelea Valley» 1. towisitea divided into

two or three parte і 2. Square tobe; J. ЛЬ* with earth ground»

4. Oval tobei J.Bouad tobe.

№e following problem were «remitted in the dleaartatloni

1. TJrpee of tovnsites and settleaenta, their function and

etruoture; 2. Information about monuaeata and 3. TVpea of artifacts

found 'in the Каїеа Valley. The author constructed a aap shaving

all of the bxLleval aomunnta of the Celeo Talley. 1

Shia investigation of the oosments and material oulture

brine* чти Ideas to the traditional conception of ЮагаїсЬ culture

in VI-ХГОІ oenturiea. ' .