автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Средства массовой информации Украины в условиях политического трансформирования общества.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Средства массовой информации Украины в условиях политического трансформирования общества."

MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРАШИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ IM. 11. МЕЧНИКОВА

FT 5 ОД

На правах рукопису

1 з

НЕНОВ 1ван Георпйович

ЗАСОБИ MACOBOÏ 1НФОРМАЦН УКРАШИ В УМОВАХ

ПОЛ1ТИЧНОГО ТРАНСФОРМУВАННЯ СУСШЛЪСТВА

Спещальшсть 23.00.02 - пол1тичш шститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата псиптичних наук

Одеса - 1997

Дисертащя с рукописом.

Робота виконана на кафедр! сощологп та психологи Одеського державного пол1техшчного ушверситету.

Науковий кер1вник доктор шторичних наук, професор СОКОЛОВ Вячеслав Миколайович. ОфщШт опоненти доктор кторичних наук, професор СТЬОПШ Анатолш Опанасович; кандидат пол1тичних наук С1ЛЕНКО Алла Олекспвна Провщна оргашзащя: Одеська державна академия харчових технологш

Захист вщбудеться.

ради К.05.(Я.09 в

_на зас1данш

Спещал1зовано1 вчено! ради К.05.(Я.09 в Одеському державному ушверситет1 !м. I. I. Мечникова за адресою: 270058, м. Одеса, Фран-цузький бульвар, 24/26.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Одеського державного ушверситету 1м. 1.1. Мечникова за адресою: 270021, м. Одеса, вул. Преображенська, 24. ,

О "

Автореферат розюланий

.1997 р.

Вчений секретар Спец1ал!зовано1 вчено! ради канд. ¿ст. наук, доцент

П. О. Вал1гурський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЩЙНО! РОБОТИ

Актуальтсть дослшження

Роль масово! комуншаци у житп сучасного суспшьетва важко переоцшити. Осмислення яшсних змт у житт! людства внаслщок розвитку шформацШних процес1в призвело до розробки р1зного роду теорш "шформацШного сустльсгва" га до усвщомлення шформацп як глобально! проблеми шнування людства. Так, американський по-лгголог О. Тоффлер рушшною силою ягасно нового постшдустрь ального етапу розвитку сощуму вважае передуам шформацшт технологи. Вторуе О. Тоффлеру шший провщний американський вчений Дж. Нейсб1т, який серед найбичыл кардинальних напрямгав розвитку сусшльства на пороз! XXI сто.тпття перевагу вщдае знаниям та шформацп.

1нформащя перетворюсться у силу, здатну ввдгравати значну роль у сустльному зютт, у т!м числ1 1 в пол1тиц), особливо у переломи! момента, один 13 яких 1 переживав сьогодш Украша в умовах ново! полтччно! парадигми.

Пол1тична трансформац1я украшського суспшьства насамперед пов'язана з модершзац^ею його псштично! системи, тобто зростанням п спроможносэт пост1Йно 1 вдало адаптуватися до нових сощальних цшей та створювати нов1 види шститут!в, яга б забезпечували не тшьки контроль за полггичними ресурсами, але й канали для ефек-тивного д!алогу м1ж пол1тичною владою та населениям. 1нформащя с не ильки одним ьч основних каналов такого д! а логу, але й складовою частиною вах ¡нших можливих канал1в пол1тично! взаемодп влади та населения.

Розвиток демократичних ироцеств в Украпп вимагае все бшьшо! вдаритоспй державно! д1яльност1, шформування про це громадян.

Конкретним шдтвердженням наведених тез е стр!мке зростання потогав р1зномап1тно1 шформацп на планет!, зокрема 1 в У крапп. На 1 ачня 1997 року в кра5га було зареестровано 5497 перюдичних ви-дань. Нацюнальна рада теле- 1 радюмовлення мае в своему розпо-ряджент 169 телерадткомпатй. Щоденно нащональне радюмов-

лення веде передач! обсягом 19 годин 30 хвилин по першш программ 19 годин - по другш та 24 години - по третш.

Засоби масово! шформацп збертають гайку тенденщю до роз-ширення сфери Д1ялыюсп та яюсного 1 гальгасного насичення шфор-мацшного поля Украши.

Сл1д мати на уваз! також I те, що сьогодш загострюеться по-лггична боротьба за оволодшкя та контроль над засобами масово! шформацп. Особливо це стосуеться перюду президентеьких, парламентских виборгв тощо. Р^зш аспекти проблеми об'ективностс, правдивое« шформацп в цих умовах - актуальний напрямок наукових дослщжень.

Утвердження шформащйиого суверештету Украши в процест розширення форм кпжнародного ствробтшцтва в сфер! шформацп також потребуе наукового анал]зу та вироблення вщповвдних реко-мендацш.

Таким чином, як глобальш процеси розвитку цивШзацп, так 1 конкретно - кторичш проблеми полкично! модершзащ! сучасно! Украши роблять вельми актуальною заявлену тему дисертавдйного дослщження.

Предметом дисерташйного дослшження виступае процес взаемо-д!5 засоб1в масово! шформацп з шшими шститутами полгеично! си-стеми укра!нського сустльства в умовах його политично! модершзацп.

Модершзащя в УкраШ неможлива без одночасно! гкштично!, соц1ально-екопом!чно1, правово! стабШзацп сусшльства. В1д багатьох фактор1в залежить, чи пол1тичне трансформування останнього буде розгортатися в напрямку модершзацп в р1чшщ св^ового розвитку, а чи ж приведе до вкоршення державно-бюрократично!, компрадор-сько!, корумповано! системи. Засоби масово! шформацп в под1бних умовах можуть сприяти наростанню як позитивних, так 1 негативних тенденщй в полгтичному розвитку сусшльства.

Певною м!рою вектор взаемоди засоб1в масово! шформацп з шшими шститутами пол!тично! системи визначаеться правовими основами !хньо! Д1яльност1 Так, в стагп 34 Конституцп Укра!ни кожному гарантусться право вшьно збирати, зберпати, використовувати \

поширювати шформацпо. Прийнят1 Закони Украши "Про шформацпо", "Про телебачення 1 радюмовлення", "Про друковаш засоби ма-сово5 шформацп" тощо покликат утверджувати цивШзоваш форми взаемодп ЗМ1 з такими суб'ектами политики як держава, псштичт партп, сусшльш групи, окрем1 громадшш тощо.

Зрозумшо, що пpaвoвi основи дiяльнocтi ЗМ1 не вичерпують вае! р1зноматтност1 процесу взаемодп засоб1в масово! шформацп з суб'ектами пол^ики. Бшып того, в умовах недостатньо! сформованост1 правового поля Украши в цш взаемод15 першочергового значення на-бувають шип фактори: пол1толопчш, психолопчш, сощолопчш тощо.

Саме тому автор обгрунтовуе тезу, що тшьки едшсть полштчного, соцюлопчного та психолопчного тдход1в до вивчення проблеми спри-ятиме дослщженню рол1 ЗМ1 в подоланш дестабшзуючих впливiв перех1дного етапу та створенню реальних умов для полггичних мо-дерщзащйних процеав в Украхш.

Таким чином, М1сце та роль ЗМ1 в лжв1дацп антагошстичного характеру вщносин ]\шк офщшною владого та опозищею, лептимащя режиму, штегращя великих фрагментов полночного та економ1чпого простору, змщнення багатопартшно! системи, сощальна мобшзащя, змша в установках \ поведшщ людей тощо \ е предметом дисер-тацшного дослщження.

Об'скт дослшження - засоби масовог шформацп. Основним ноа-ем зм!сту та визначення ЗМ1 е понятгя шформацп. Автор не розгля-дае шформацпо з точки зору техшчних параметр1в (отримання, збepiгaння, пошук, передача шформацп тощо). 1нформащя розгля-даеться як штелектуальний продукт, що мае сощально-полкичний характер. Отже, об'ектом дослщження е засоби масово1 шформацп, як певний сощальпо-полтгчний шститут, функщонування в сусшльств1 якого характеризуется певними параметрами. Це, перш за все, за-гальна характеристика ЗМ1, 5хт кшьгасш показники, структура, ефектившсть д1яльност1, политична ор1ентащя засоб1в масово! шформацп тощо.

Основними сощально-пол!тичними функщями засоб!в масово1 шформацп е пропагандистська, комуткативна, науково-прогностична,

виховна, вдеолопчна тощо.

Таким чином, об'ектом дисертацжного дослщжешгя е та кий со-щально-пол1гичний шститут, як засоби масово! шформацп в едност1 ixнix структурно-функцюнальних параметр]в.

Ступмь науково! розробки проблеми. В1тчизняна наука довшй час не придшяла достатньо! уваги проблемам шформацп та д1яль-ноеп засоб!в масово! шформацп.

До того ж, в тих небагатьох працях, що знаходили тдхщ до !хнього вивчення, обмежувався вщомим визначенням засоб1в масово! шформацп як колективного вихователя, пропагандиста та организатора з метою обслуговування певного поличного режиму та його щеолопчно-пропагандистсько! практики. Це обумовило дефщит науково! л!тератури з дано! проблематики. Навпаки, захцща заруб1жна полггична наука, особливо останшм часом, плщно розробляла проблему: шформащя та пол ¡тика. Роль шформацп, засоб^в масово! ш-формацп в процесах досягнення та порушення политично! стабшь-носп, сощально! напруженост! ! конфлжив, пол1тично! модершзацп, формуванш поспндустр1ального сощуму тощо - пров1дш теми дослщ-жень Т. Парсонса, Д. 1стона, О. Тоффлера, Дж. Нейсб1та, С. Лшсета та ш.

Все ж потр1бно вказати, що науковий штерес до ще! проблематики мае тенденщю до зростання I серед науковщв Укра!ни та мших держав СНД.

Так Б. ¿Епрсов, Я. Капелюш, В. Сазонов, Л. Федотова, Н. Фог.пчова вивчали р1зномаштш аспекти д1яльност1 телебачення.

Значна гальгасть праць певною м!рою досл1джуе деяга аспекти д1яльност1 такого засобу шформацп, як преса (Н. Лисакова, В. Коро-бейшков, А. Баришголець, Ю. Ковальов та шип). Значно менше до-слвджень, пов'язаних з д1яльтстю радю. Це, перш за все, пращ I. Фом1чова, В. Смирненка, В. Миронченка.

Особливо потр1бно, мабуть, виокремити пращ, присвячеш викори-станню р!зштх метод1в при дослвдженш д1ялыюст! засоб1в масово! шформацп. Це пращ Стацевич Т., Яковенко Ю. 1 Патотто В., Купрь ян А., Ноель £., Гуршова Н., 1ванова В., Воловича В. та шших.

Найб1льше значения для дослщжувально! проблеми мають прац1, пов'язаш з вивченням рол! та мкця засоСпв масово! шформацп у формуванш масово! политично! свщомосгп та одного з 11 прояв1в -громадсько! думки. Це пращ А. Леонтьева, Б. Грушина, В. Агеева, М. Попова, А. Саунша та шших. Певне висв1тлення теми присутне в працях та виступах кер1внигав держави 1 державних засоГпв масово! шформацп.

Але ва щ пращ вщображають 11льки деяш аспекта багатоплано-во!1 складно! проблеми, яка стимулювала це дослщження.

Натомкть, так! наукоз! проблеми теми, як особливосэт методо-лопчних тдход!в до вивчення пол!тично! рол! засоб^в масово! шформацп, суть та сощально-пол^тичш функцп ЗМ1, критерп ефективност! д!яльност! ЗМ1 в умовах ново! политично! парадигми, вплив засоб1в масово! ]'нформац! Украши на пол!тичну св!дом!сть як фактор поль тично! модершзацп укра!нського сощуму тощо вимагають бшыл гли-боких та комплексних дослщжень.

Мета ! завдання дисертащйного дослшження. Головна мета до-слщження - це пошук оптимальних моделей функц!онування такого сощально-пол!тичного шституту, як засоби масово! шформацп в умовах полггичного трансформування украшського сусшльства, як! б сприяли пол!тичнш, сощально-економ!чнщ стабтзацп та подальшш модершзацп !! шштично!, сощально-економ!чно!, нацюнально-етшч-но!, правово! систем тощо. У вщповдаюст! з цим в завдання дослвд-ження входять:

- анал!з сучасних сощальних, економ!чних ! пол!тичних процеав в Укра!т та впливу на них засоб1в масово! шформацп;

- вивчення особливост! методололчних тдход!в до досл!дження тиитично! рол! ЗМ1;

- штерпретащя самого поняття ЗМ1 як сусп!льно-пол!тичного шституту, дослщження його функщональних особливостей, природи, критерпв ефективност!;

- вивчення мехашзм!в впливу ЗМ1 на пол1тичну св!дом!сть та громадську думку;

- вивчення проблеми дов!ри до засоб!в масово! шформацп з боку громадян;

- дослвдження нових можливостей засоб1в масово! шформацп в умовах политичного плюрал1зму та демократизации

- анализ впливу ЗМ1 на виховання полггично! культури населения;

- на основ1 вивчення м1жнародного та в!тчизняного досвщу дь яльност! засойв масово! шформацп запропонувати певш практичш рекомендацп щодо полшшення якост! процеав, яга розгортаються в шформацшному простор! Укра1ни.

Теоретико-методолопчна та джерельна основа дисертаци

Теоретико-методолопчною базою дослщження стали концепцп про роль 1 ьпсце засоб1в масовох шформацп в сустльно-полггичному розвитку. В основу пращ покладеш ¡де! теоретиюв полтгшгп науки Н. Макюавелл1, К. Маркса, М. Вебера, Г. Спенсера, Т. Парсонса, О. Тоффлера, К. Ясперса, Р. М1хельса та шших.

Автор використав також певш ще! украшських псштолопв М. Драгоманова, I. Франка, М. Грушевського, В. Липинського, С. Руд-ницького, Р. Лашенка, С. Дшстрянського, В. Старосольського, I. Ли-сяк-Рудницького, С. Пизюра, Я. Пеленського та шших.

Слад зазначити, що в арсенал1 диеертацШного дослщження певш науков1 футуролопчш концепцп, в першу чергу ¡де! синергетичного бачення свиу. Не обшшов увагою автор також модел1 функ-цюнування полггичних систем, розроблених Д. 1стоном, Г. Сгиро, Г. Олмондом та шшими.

Серед метод1в, на основ! яких здйснено дисертащйне досл!д-ження, - методи системного анал!зу, пор1вняльш, статистичш, сощо-лопчш методи пол!толопчного моделювання тощо.

Джерельну базу досл!дженкя склали матер!али заесгав масово! шформацп, документа державних шституцш та пол!тичних партш, громадських об'еднань.

Автором проведен! також соцюлопчш досл!дження р!зних ас-пек'пв теми. Використан! також соцюлопчш досл!дження проблеми, проведен! кафедрою соцюлоги та психологи Одеського державного поллехшчного ушверситету, центром соцюлопчних дослвджень "Пульс" Одеського держутверситету соцюлопчною лаборатор1сю УкрНД!

проблем молод1 та шших.

Наукова новизна дисертацп пов'язана з комплексним шдходом до вивчення засоб1В масово! тформацп як суспшьно-пол1тичного шсти-туту в умовах полт1чного трансформування украшського сусгаль-етва.

Розгляд засоб1в масово! шформацн в якосп тр1ади (джерело пол1тично1 та шшо1 шформацп - зааб комушкацп - аудитор1я) дае можливкть детально вивчити як всю систему, так 1 кожен з п еле-мент1в.

Новизна дисертацп полягае також в тому, що дiяльнicть засоб1в масово! шформацп розглядаеться через призму 1х впливу на поль тичну свщомють, пол1тичт процеси взагал! в конкретночсторичних умовах сучасно! Украши. Вивчаються також напрямки зростання ефективност! д1яльност1 ЗМ1 з метою сприяння саме модертзацп украшського сощуму, подолання негативних тенденцш його розвитку.

Практична я нанимать дослщження у тому, що основш його положения, узагальнення та висновки можуть стати у нагод1 пращв-никам державних законодавчих та виконавчих оргашв влади, кер!в-никам партшно-полгшчних, громадських об'еднань, ствробггникам засоб1в масовог шформацп. 1х можна буде використати при розробщ навчальних програм 1 тдручнигав з псттологп, сощологп, журналю-тики, для гадготовки спещальних курйв у вищих навчальних закладах.

Дощльно звернути увагу на те, що дисертант багато рогав працюе в царит журналистики 1 на ocнoвi його практичного досвщу зроблено багато висновюв, науково обгрунтованих в дисертащйному дослщжен-ш. Таке шидне поеднання практики та теорп надае бшьшост! поло-жень дисертацп практичного спрямування.

На захист виносяться там положения:

1. Украшське суспшьство в умовах политичного та сощально-економ1чного трансформування неможливо уявити без розвинено! си-стеми засоб1в шформацп, яю, з одного боку, вщдзеркалюють суспшь-но-пол1Тичш процеси, а з шшого - активно впливають на них. 1нформащя та П носи стають одним 13 важливих фактор1в модер-

тзацп Украши.

2. Засоби масово! шформацп е дуже складним за змгстом та формою сощально-пол1тичним шститутом. Тому тдходи до його вивчення мають певну специфшу. Необх1дне поеднання полптолопчпих, сощо-лопчних та психолопчних гадход1в до дослвдження ЗМ1.

3. Засоби масово! шформацп е виразниками полтшних та шших пггерейв сощальних груп, партш, державних шститущй тощо. Пропа-гуючи чи критикуючи т1 чи шип ¡де1, теорп, пол1тичш програми, розповсюджуючи ту чи шшу шформацпо, ЗМ1 формують шштичш постанови у людей, впливають на !хню пол!тичну поведшку 1 таким чином беруть участь в процес! управлшня суспшьством.

4. В умовах ново! гкиптично! парадигми д1яльшсть засоб1в масово! шформацп Укра!ни може мати як позитивний, так I негативний вплив на процеси полстично! модершзацп украшсысого социуму. Для подолання можливих негативних вплив!в ЗМ1 на полггичш процеси слвд мати на уваз!, що моношшя на ЗМ1, одну з полт-гчпих ш-ститущй сусшльства, жорстка, позаправова м1жпартШна боротьба за вплив на ЗМ1 та шформацшний проспр, ввдсутшсть ¡нформацШного суверештету Украши, вщсутшсть достатньо опрадьованих правових засад д!яльност1 ЗМ1 не сприяють поличному модершзацшно-кон-структивному впливу засоб1в масово! шформацп на пол^тичне життя сусшльства.

5. Покращенню оргашзацп д1яльност1 засоо1в масово! шформацп в Укра!ш, посиленню !х конструктивного впливу на пол1тичну свщо-мгсть громадян сприятимуть:

- удосконалення правово! бази д1яльност! ЗМ1;

- створення аналтшних служб в телерадюкомпашях, в редак-щях перюдичних видань для анал1зу впливу !хньо! д1яльноси на громадську думку;

- тдвищення р1вня полтшно! та сощально-психолопчно! осв1че-ност1 журнал!стського корпусу;

- тдвищення р1вня правово! та морально! ввдповщальност! кер:в-нишв ЗМ1 за об'ектившсть та науковкть соцюлолчних опитувань, що проводяться та оприлюднюються ЗМ1, об'ектившсть та всеб!чшсть

шформацп, яка розповсюджуеться ними;

- удосконалення мехашзм1в оперативного зворотнього зв'язку за-соб1в масово! шформацп та громадсько! думки, в!дпрацювання ка-нал!в доведения гострих проблем сучасност1, настроТв у сустльств! тощо до вс1х шституцш держави.

6. Шдвищення ефективност! державного управлшня в Укра!ш ! забезпечення стабшьного розвитку крапш багато в чому залежить вщ посилення шформащйного забезпечення управлшеького процесу, зо-крема 1 завдяки д1яльност1 ЗМ1.

7. Змют, структура, форма розповсюдження шформацп сприяють створеншо т1е! чи шшо! сусгально-пол1тично1 атмосфери в сустльств!, домшуючо! громадсько! думки щодо тих чи ¡нших суб'егспв полтпш, пол!тичних та шших сощальних процеств.

Наукова апробашя дисертащ! проводилася в Одеському державному пол1техтчному ушверситет!, Одеському державному утверси-тет! !м. I. I. Мечникова, Одеському облдержрадю. Результати роботи автора над полгголопчшши проблемами Д1ялыюст1 засоб1в масово! шформацп Украши викладет у публжащях, серед яких е науков1 ста та, брошури, науково-популярт стати, в и дат в У крапп та за кордоном, а також у виступах на радш, телебаченш, у перюдичнш прей, на журналюгсышх сомшарах та симпоз!умах в Укра!ш, Бол-гарп, 1талп та Югослави.

Публшацп та шил пауков! доробки за темою дисертащ! отряжали позитивш рецензп й в^дгуки.

Основний змют дисертащйно! роботи

У встут обгрунтовуеться актуальность теми, охарактеризовано ступшь !! науково! опрацьованост1, визначеш мета та конкретш зав-дання дисертащйного дослщження, наукова новизна 1 практична цштсть роботи. Вказано на теоретико-методолопчш принципи, основ-ш методи, джерельну базу подано! до захисту дисертащ!.

Перша глава дисертацн "Особливост! методолойчних пщход!в до дослщження пол!тично! рол! засоб!в масово! шформацп в сустльств!" складаеться з двох параграф!в. В першому параграф! "вдтсть по-

л1толопчного, соцюлопчного та психолопчного аспект1в у вивченш проблеми" розкриваються основш методолопчт особливос-п у вивчен-ш теми. Зв'язок пол^олопчного, соцшлопчного та психолопчного ас-пекэтв феномену ЗМ1 розглядаеться як очевидний, взаемозворотнш, тому що в основ! вивчення знаходяться загальш об'екти - шдивщ, сощальш сшльноти, суспшьство взагал!

Полгголопчний аспект феномену ЗМ1 особливий. Для пол1тики ЗМ1 - це не тшьки 1 не стшьки зааб, за допомогою якого досягаеться влада, а вони сам1 по соб1 - е влада. Засоби масово! ¡нформацп здатш до сощально! дп. Ступшь використання ЗМ1 влади бувае р1зшш 1 од-наково може як сприяти стабШзацп сусшльства, так 1 порушувати таку.

Яким же чином пол1тична влада делегуеться засобам масово! ¡нформащ!? Перш за все сустльним визнанням важливост! та не-обх1дност1 ¡снувагшя самого щституту ЗМ1. По-друге, знаходячись все б!льше в розвинутому шформащйному пол!, людина стае все бшьш залежною в!д нього. Тому владу, зокрема пол!тичну, суспшьство взддае ЗМ1 добров!льно.

Контроль за пол1тичною д!яльшстго ЗМ1 кнуе у двох формах: офщШно-державнш та неформально-сустльшй. Перша здшснюеться державою, I! шститущями, друга - опосередковано, через прийняття чи неприйняття органу ЗМ1 як такого.

"Четверта плка влади" - ЗМ1 - повинна бути або в гармони з !снуючими трьома шшими, або в режим! критичного конструктив!зму, або ж в опозицп. Аполиичшсть - також по л кика. ЗМ1 обов'язково пол!тично зор!ентован!, нав!ть якщо вони е формально незалежними В1Д тих чи шших парт!йно-пол!тичних сил.

Джерела пол!тично! влади вкоршеш не стшьки в правове поле сустльства, сюльки опираються на демократичн! традицп, культур-но-пол!тичш щнност!, на силу громадських шститупв.

Викладених пол!толопчних п!дход!в не достатньо для дослщ-ження такого сусгально-пол!тичного шституту як ЗМ1. В параграф! тдкреслюеться та обгрунтовуеться важливють едност! пол!толопчних та психолопчних аспект!в в анал!з! д!яльноеп ЗМ1.

Д1яльшсть ЗМ1 мае прихований характер влливу на людину. ОстаннШ залежить також вщ багатьох психолопчних характеристик 1ндив1дума. Психолопчне сприйнятгя любого джерела засоб1в масово! шформацп базуеться на симпаэтях та антипа-пях такого з боку об'ек-та шформацп.

Для пояснения цього феномену будусться математична модель, яка складаеться з трьох елеме1тв: шдивщума (I), пращвника ЗМ1 (3) та об'екта настанови (О).

В параграф! також анал1зуються шип психолопчш момента в сприйнятт1 шформацп, яку розповсюджують засоби масово! шформацп. Вони базуються на тезц що весь загал можна подати як певну систему М1Жособисткних ввдчутав та насганов, в яку вклинюеться ¡нформащя. Тому при вивченн! полтмно! д1яльност1 ЗМ1 повинш братися до уваги та дослщжуватися якост1 ще! системи, засоби впли-ву на не! шформацп. Одним з можливих методхв такого анал1зу, за думкою автора, може бути метод, аналопчний математичному методу граф1в.

Специфжа сощолопчних шдход1в до вивчення полтшно! ;цяль-ност! ЗМ1 мае низку параметров. По-перше, не можна вивчати ЗМ1 у в1дрив! вщ конкретного сустльного життя, загальних та специф1чних законом1рностей становления держави як социального шституту. Подруге, потр1бно враховувати теорш шформацп, яка вивчае зако-ном1рност1 взаемодп та взаемовпливу ЗМ1 та сусп!льства. По-третс, потр1бно враховувати зростаюч1 техшчш можливост1 ЗМ1 в умовах науково-техтчно! револгоцн.

Таким чином, визначаючи пол1толопчний, психолопчний та соцю-лопчний аспекта феномену засоб!в масово! шформацп, тдкреслимо основну особлив1сть 1х дослщження: повний взаемозв'язок вс1Х аспектов.

У другому параграф! "Викорисгання метод1в сощолопчних до-сладжень у вивченш ЗМР' анал1зуюгься особливост!, специф!ка, допустим! меж! використання р!зноматтних сощолопчних метод!в при вивченн! пол!тичних аспекте д!яльност! ЗМ1.

Анал1зуються особливост1 побудови попередшх ппотез соцюло-

пчного дослвдження, основного завдання, другорядних завдань тощо. Наводяться конкретш методики сощолопчних дослщжень, приведе-них автором дисертацп. Особлива увага звертаеться на В1рне ро-зумшня таких понять як "функцп ЗМ1", "профес1онал1зм в ЗМГ', "сощальш технологи", "сощальний факт" тощо.

В параграф! також дослдокуються особливоси використання сощолопчних метод1в для вивчення не тшьки д1яльност1 ЗМ1 взагал!', а яко!сь одн1С1 з проблем сустльно-пол1тичного життя, що знайшла свое вщображення в дшлыюст! засоб1в масово! шформаци.

Обгрунтовуеться необхвдшсть використання у сощолопчних до-слщженнях таких принцитв як пор1вняльтсть даних, комплексшсть дослвдження, повторне вивчення тих же самих масивш.

У висновках по першш глав! тдкреслюеться, що пол!толопчний, психолоичний та сощолопчний аспект такого феномену як засоби масово! шформаци потр!бно розглядатм та вивчати як едину складову, що характеризуе ЗМ1.

Можливе дослвдження 1 шших аспектов вказаного суспшьно-пол^тичного шституту, наприклад, педагопчного, культуролопчного тощо.

Не зважаючи на це, головний аспект в дослщженш ЗМ1 - псип-толопчний. Розглядаючи ЗМ1 саме шд таким кутом, можемо виз-начити та дослвдити гх роль як повноправного учасника политичного процесу, що формуе пол1тичну культуру, впливае на пол^тичну сввдомгсть, вдеолопю тощо.

Використання р1зпих методцв при дослвдженш такого складного сощально-пол1тичного шституту як засоби масово! шформаци не тшьки виправдане, але й абсолютно пеобхвдне. В залежносп вщ по-ставленого завдання можуть бути взят! п чи та шип методи дослщ-ження, але найкращого результату можна досягти, використовуючи галька методов одночасно, в першу чергу сощолопчних. Це пояс-нюеться тим, що об'ектом пол1тичного впливу ЗМ1 с в першу чергу политична сввдомкть та громадська думка, як! характеризуються ду-же динам!чними параметрами. Ягасний та гальгасний !х анал!з може бути досягнутий ильки при коректному, науково обгрунтованому

проведенш соцшлопчних дослдакень, при глибокому опрацювант та анал!з! отриманих даних, в1рнш !х штерпретацп. Останнс залежить ввд професшних якостей социолога, анал1тика, жу риал ¡ста, яга спшьно виршують проблему.

Друга глава "Полтхчш напрямки в Д1Яльност1 ЗМ1" складаеться з двох параграф1в. В першому параграф! "Суть та сощально-поль тичш функцп ЗМГ' анал1зуеться природа засоб1в маеово! шформацп як суспшьно-полп'ичного институту, визначаються та дослщжуються його функцп.

Автор розглядае проблему визначення поняття, категорп засоби маеово! шформацп. Вказано, що пров^дне смислове слово у визна-ченш ЗМ1 - шформац1я, зокрема соц1ально-пол1тична. Бона, як вщомо, несе на соб1 слщи людських вцшосин (иолггичних, нацю-нальних, сощальних тощо), вщбиток потреб та штереи'в людей, соц!-альних груп, суб'ект1в полтпт. Сощально-пол1тична шформащя с найвищим та найбшьш складцим типом шформацп. Бона виконуе ; щеолопчш, пол1тико-виховт, аналтпт, пропагандистсью, комушка-тивш та шип функцп. Врахування особливостей такого явища як сусшльно-пол1тична шформащя мае стати основою при визначенш сут1 та функцш засоб1в маеово! !нформац!1 як сустльно-пол!тичного шетитуту.

ЗМ1 - сустльно-пол!тичний шетитут - ввдграють особливу роль у полгтичтй систем! суспшьства. Природньо, що ва засоби маеово! шформацп не тичьки !нформують, але й пропагують певн! !де!, погляди, вчення, пол!тичга позицп та программ р1зних полкичних та гро-мадських об'еднань. Полггична роль засоб1в маеово! шформацп обу-мовлена перш за все !хшми сутшсними характеристиками:

- вони е достатньо самостшними тдприемствами з виробництва поли-ично! шформацп;

- в демократичних системах вони дпоть достатньо автономно, тому шформащя, яку вони створюють, може бути зовс!м не пол!тично нейтральною;

- можливост! засоб^в маеово! шформацп пояснюються наявтетю р1зномаштних канал1в взаемозворотнього зв'язку ЗМ1 та населения;

- засоби масово! шформацп як сустльний шститут не носять повшстю политичного характеру. В них гапдно перешптаеться подлинна та неполитична природа. Щодо останньо!, то це - культурна, вп'альна, особисткна тощо.

Розглядаючи засоби масово! шформацп не просто як окремий шститут подлинно! системи, а 1 як певну самостшну тдсистему, автор аналгзуе 11 структуру на основ! ргзних пщход1в, що мають м^сце в сучасшй псттичшй наущ.

Так, на основ: рольового уявлення про системи (Г. Алмонд, М. Вайнштейн) виокремлюються в структур! засоб1в масово! шформацп так! первинш елементи, як рол], взаемодп, види та приклади пол!тично! поведшки окремих ЗМ1. В образ! пол!тично! системи як сукупност! сощально-полтгагих груп та шститупв (Д. 1стон, Р. Кан та !нш!) присутш так! клтпш, як окрем! ЗМ1, державн! та недер-жавн! ЗМ1, засоби масово! шформацп окремих полгаичних партш, груп тиску тощо.

Використовуючи розробки автор!в так звано! шбернетично! мо-дед1 пол1тичних систем, дисертант проаналгзував вх!д в тдсистему засоб!в масово! шформацп - вимоги, тдтримка, !х характер, щтен-сивн!сть та вихщ - форму, структуру, способи розповсюдження ш-формацп тощо.

Анал13 шдсистеми - засоби масово! шформацп - на основ! габер-нетичних теор!й здшснюеться на основ! модел! взасмозв'язку сощ-ально-пол!тично! реальност! та сусп!льно-пол!тично! шформацп. В модел! враховуються як фундаментальна так ! випадков! обставини, що впливають на п функцюнування.

Анал1зуючи та пор!внюючи р!зш тдходи, автор пропонуе серед р!зномаштних функцш засоб!в масово! шформацп виокремити тага:

- пол!тична сощал!защя, тобто залучення до подлинного процесу все бшьшо! юлькосп громадян п!д впливом отримано! шформацп, яку розповсюджують ЗМ1;

- артикулящя штереств, тобто висунення та оприлюдення вимог р!зних суб'ектш пол!тики;

- агрегування штереав, тобто ствставлення, узгодження штере-

ciB, вимог piaunx суб'екпв пол1гики за допомогою 3aco6ie масово! шформацп та вироблення певно! полггично! платформи;

- пол1Тична комушкащя, тобто шформацшна взаемсшя лпж вла-дою та населениям, державою та громадським сусшльством тощо;

- контрольна, тобто ¡нформащйний контроль за д1яльтстю pi3-них суб'ишв пол1тики;

- мобшзацшна, тобто мобЫзащя полтхчних pecypciB за допомогою розповсюдження певно! шформацп для досягнення Tie! чи !ншо! мети;

- лептимацшна, тобто сприяння чи шдрив лептимацп полггично! влади, шститут1в держави, окремих пол1тигав тощо.

Разом з тим, автор не стверджуе, що приведена модель е абсолютно идеальною, можлив! i шил шдходи до пояснения cyTi та суспшьно-пол1тичних функцш засоб1в масово! шформацп. Так, автор вважае та кож тпдним анал!з пщсистеми 3aco6iB масово! шформацп за р1внем !! aBTonoMi! в пол^тичшй систем! суспшьства, а також на основ! принцишв вщкритост! чи закритост!, тобто за шириною та гли-биною взаемозв'язку з зовшшшм середовищем.

У другому параграф! глави "Критерп ефективност1 3MI в пол1-тичшй систем! сустльетва" достпджуються критерп, на основ! яких можна визначити ефектившсть полггично! д!яльност! 3MI, тобто сту-niHb та напрям !х впливу на полтшш процеси в сусшльствь

KpnTepi! ефективносп засоб!в масово! шформацп р!зномаштш за масштабом, соц1альною вщповщальшстю, зм!стом, структурою, природою, цариною !х д!яльноеи, мехашзмом зд!йснення, формою прояву тощо.

Вивчення та визначення основних критерпв мае бути нацшене на джерело шформацп. Таким е cnenjajiicT з радю-, тележурнал!стики, журнал!ст взагал!. Bin е HocieM та виробником шформацп, який вико-ристовуе певш техшчш засоби. Bin не може бути вьчьний вщ су-сп!льно-пол!тичних вщносин, Bin залежить В1Д власних погляд!в, ште-peciB, думок, полггичних позищй, морал!, психолопчних якостей. Журналют виступас в рол! посередника, адвоката тощо м!ж осо-бистютю та державою, м!ж окремою сощальною групою та су-

сгальством. Тому його професшш, громадсьга та людсыа якосп скла-дають цглу тдгрупу критерпв ефективносп д1яльноси ЗМ1. В тексн дисертацн звертаеться увага на них. Вказуеться, що це скор!ш умови ефективно! д1ялыюст1 ЗМ1, хоча умови специф1чгп, яга е складововд частиною критерпв ефективноси пол!тично! д!яльносн ЗМ1.

Для вивчення ступеня впливу на полгеичт процеси автор здш-снював комплексний пщхщ, застосовуючи таю методи, як спостере-ження, опитування, контент-аналгз письмових джерел ЗМ1, анал1з статистичних даних тощо.

Для визначення критерии ефективноси автором також врахову-валася неоднор!дн!сть аудиторы засоб!в масово! шформацп. 3 щею метою розроблена вздповщна модель, яка враховуе тага параметри: сощальне становище, сощально-пол!тичну ор1ентащю, р1вень культу-ри, особиепсне сприйняття засоб1в масово! шформацп, вщношення до ЗМ1, мотиващя сприйняття та тдготовлетсть до сприйняття шформацп, регуляртсть звернення до ЗМ1, а також особист! показники шдивщцв.

Таким чином, дослщження ефективност! засоб1в масово! шформацп в основному вводиться до вивчення "аудитор!!", точн!ше п реально! комушкативно! повед!нки. Зворотнш зв'язок "аудитор!я -джерело шформацп" проявляеться у форм! громадсько! думки, хоча ця форма не е единою та абсолютною.

Критерн ефективност! ЗМ1 не моэкна розглядати як раз ! на-завжди визначеш. Вони можуть змшюватися у зв'язку з р!зними об-ставинами, а також у зв'язку з конкретною метою дослщження.

Якщо говорити про ефектившсть засоб!в масово! шформацп ильки з позицп сприйняття (прийняття чи вщторгнення) шформацп, то найкращий результат можна отримати ильки при комплексному розгляд! триади: джерело - зашб комуншацп - аудитор!я.

На основ! анал!зу викладених положень автор наводить перелш критер!!в ефективноси д!яльноси засоб!в масово! шформацп в по-л!тичнш царин! сустльства.

Для пол!толопчного прогнозування ефективноси д1яльност! засо-б!в масово! шформащ! побудована вщповвдна модель. Вона мктить:

1. Визначення мети псштично! шформацп. 2. Професшш якосп та техшчш можливост! джерела шформацп. 3. Особливост1 сприйняття шформацп аудитор5ею. 4. Корелящя вщповщного змюту шформацп з фундаментальними та випадковими обставинами, що впливають на поведшку населения. 4. Можлив1 вар1анти впливу громадсько! думки на полп'ичш модершзацшш процеси.

Дана Модель граф1чно мае такий вигляд:

життя 4. Професштсть та техшчш можливо-сп ЗМ1

Таким чином робиться висновок у друпй глав1, засоби масово! шформацп багатогранш за своею природою та функщями. Критерп оцшки полт-гчно! ефективност! складт, р1зномаштш, дипамлчш.

Третя глава "Засоби масово! шформацп в умовах ново! поль тично! парадигми" мютить два параграфи. У першому параграф! "Роль ЗМ1 у формуванш масово! пол1Тично! св1домост1 на етат ут-вердження украшсько! державностГ' анал!зуеться роль засоб!в масо-

во! шформацп у формуванш пол1тично! свщомост!

Автор обгрунтовуе тезу, що засоби масово! шформацп грають величезну роль у формуванш политично! свщомость Саме завдяки !м homo politicus отримуе величезну долю шформацп про гаштичш про-цеси в сустльств!. Це накладае величезну гоштичну в^дповщальшсть на засоби масово! шформацп.

Враховуючи наведен! вище положения, автор анал!зуе структуру шформащйного потоку, що впливае на масову свщомють. Це, по-пер-ше, окрем! факти пол!тичного життя, по-друге, фрагмента пол1тич-ного простору, по-трете, теоретичн! знания про пол1тичш явища та процеси, по-четверте, анал!з всього вище наведеного та вщпов)дш пол!тичт висновки, ят пропонуються аудитор!!.

В дисертацп анал!зуюгься також гага процеси як формування масово! пол1тично! св!домост! гад впливом не!стинного знания та роль у цьому засоб!в масово! шформацп.

У зв'язку з цим дослщжуеться така проблема як маншулювання масовою пол1тичною св!дом!стю за допомогою засоб!в масово! шформацп. Наводяться конкретш приклади такого машпулювання в сучасшй Украпп. Наприклад, розпалювання антидержавницьких настро!в, реакцшно! туги за авторитарно-чмперським минулим тощо.

Схема ман!пулювання масовою пол!тичною св1дом!стю завжди базуеться на певних вдейно-теоретичних поглядах. Машпулювання використовуе авторитет знания, але головними для нього е демагопя, соф!стика. Щ засоби позбавлен! морал1стсько! оцшки, вщповщальност за насл!дки розповсюдження тако! шформацп.

Автор обгрунтовуе тезу, що з поглибленням процесу пол!тично! модертзаци засоби масово! шформацп будуть грати все бьлыл кон-структивну роль в поличному жита сусп^льства. Це не означас, що вони будуть виховувати пол1тичне замовлення груп, защкавлених в шдтримц! штучно! полтгчно! етабшыгосп, а навпаки, виявляючи та оприлюднюючи icHyi04i об'ективно р!зноповерторш пол!тичн! про-

цеси, готувати основу для Тх гармошзацп та модертзацп политично! си-стеми.

Дослщжуеться щла сукушйсть форм д1яльност! ЗМ1, як! можуть бути використага ними для запоб1гання неконструктивних прояв1в масово! полггично! поведшки. Це об'ектившсть шформацп, додаткова шформащя, виховання полшгчно! толерантност!, загально! полп-ично! культури. Наводяться конкретш приклади дгяльноеп засоб!в масово! шформацп У крайни в цьому напрямку. Автор тдтверджуе сво! вис-новки даними широких соцюлопчних досладжень.

Величезний вплив на щ процеси здшсшоють пол1тичш пари! Украши. Враховуючи те, що з прийняттям нового виборчого законодав-ства IX роль в полггичному жита зростатиме, автор проанал1зував взае-мини м\ж пол1тичними париями Украши та засобами масово! шформацп. Вони визначаються, по-перше, ввдстоюванням пол!тичними париями свободи, об'ективносп }нформацп, !! р!зноман!тност!, а з шшого, на-маганням широко пропагувати, часом нав1ть некоректно, сво! про-грами, платформи тощо шляхом використання засоб!в масово! шформацп.

Проблема в тому, щоб вд два д!алектично взаемопов'язан!, але й протир1чш аспекти д!яльноота партШно-поли-ичних сил в царит ш-формацп пов'язувались з потребами суспшьства, з правом кожно! людини на об'ективну 1 всеб!чну шформацто.

Таким чином, розглядаючи проблему шформованост!, яка впли-вае на масову полй-ичну св!дом!сть, автор п!дкреслюе два моменти. Перший - величезна роль засоб1в масово! шформацп у формуванш масово! пол!тично! сввдомост!, впливу на не!. Другий - засоби масово! шформацп так ни !накше в1ддзеркалюють полп'ичну дшстсть: р!вень пол!тики, економжи, культури.

У другому параграф! "Вплив ЗМ1 на громадську думку як фактор шттично! модершзацп украшського сусп!льства" розглядаються проблеми впливу засоб^в масово! шформацп на громадську думку як фактор пол!тично! модершзацп Украши. Автор доошджуе характери-

стики громадсько! думки та вплив на них засоб1в масово! шформацп. Перша показуе, в якш цариш полггичного спектру знаходяться думки, позицп, настро! громадян з тих чи шших конкретних проблем. Друга характеристика пов'язана з штенсившстю, а точшше з пол1тич-ною актившстю людей, що виражають сво! думки. До третьо! характеристики громадсько! думки в!дноеягься стабкльшсть та однознач-шсть. Але е випадки, коли ця стабшыпсть докоршно змшюеться, по-рушуеться тощо. В дисертащйному дослщженш анал1зуються форми, напрямки, меж! впливу засоб1в масово! шформацп на щ еумшвш характеристики громадсько! думки.

3 можливостями впливу засоб!в масово! шформацп на громадську думку пов'язана !хня роль як конструктивно-модершзацшного чинника поличного життя сучасно! Украши. В дисертацл на кон1фетних прикладах ълюструеться конструктивно-позитивна та деструктивна роль засоб1в масово! шформацп в справ! впливу на громадську думку.

В дисертацп дослзджуегься проблема, пов'язана з тим, що засоби масово! шформацп не тшьки впливають на громадську думку, але й вивчають !!, а пот!м трансформують !!.

В дисертацшному дослщжешп шюструються, анал!зуються можливост! впливу засоб!в масово! шформацп на громадську думку в перюд електоральних кампашй. Виявляються т; параметри та напрямки д1яльност1 засоб!в масово! шформацп, яш сприя-ють перетворенню громадсько! думки в конструктивно-модер-шзацшний чинник пол1тично! трансформацп укра!нського сусшль-ства.

У висновках узагальнено основш п!дсумки дисертацШного дослщ-ження, сформульовано висновки та запропоновано певт практичн! рекомендацп щодо д1ялы10С1п засоб1в масово! шформацп як конструктивно-модершзацшного чинника пол1тичного трансформування укра-!нського сусп!льства.

Список основних опублшованих наукових праць дисертанта

1. Монография "Четверта влада..." - Одеса: Маяк, 1997. — 116 с. (в соавт.).

2. Журналштсьга ситуацп: як себе поводити // 1нформацшно-мето-дичний зб1рник Держтелерадю Украши. - К. - 1993. - № 2, с. 55-58.

3. Сощальне самопочуття радюаудиторп // 1нформацшно-мето-дичний aöipHiiic Держтелерадю Украши. - К. - 1997. - № 1. -С. 36-37.

4. Пути формирования национального самосознания у ученической радиоаудитории // Наша школа. - 1996 - № 5-6, с. 45 (бол-гарською мовою).

5. Функции радио в период строительства независимого государства II Наша школа. - 1996. - № 5-6, с. 46 (румунською мовою).

6. Функциональные особенности и природа средств массовой информации II Ученые труды молодых ученых. Одесский политехнический университет. - Одесса, 1997. - С. 40-43.

7. Использование социологических исследований для определения путей совершенствования школьного образования. В кн.: Современные проблемы образования и воспитания. - Одесса-Запорожье. — 1996. - С. 48-54.

8. Дискуссия в молодежных телерадиопрограммах как форма выражения проблем социальной действительности // Взгляд в будущее: молодежь, общество, цивилизация. Матер, межд. научной конф. -Одесса, 17-19 июня 1996 г. - С. 80-82.

Ненов И. Г. Средства массовой информации Украины в условиях политического трансформирования общества.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова. Одесса, 1997.

В диссертации исследуются основные проблемы деятельности средств массовой информации Украины в условиях политической мо дернизации украинского общества. Автор проанализировал особенности методологических подходов к изучению средств массовой информации как социально-политического института. В диссертации исследуется сущность и социально-политические функции средств массовой информации, критерии эффективности их деятельности в политической системе общества.

Проведен комплексный анализ факторов, определяющих роль и место СМИ в формировании массового политического сознания, их влияние на политические процессы в современной Украине.

Проанализировано влияние СМИ на общественное мнение, выявлены условия, способствующие конструктивно-модернизационной направленности этого влияния и блокирующие возможные отрицательные политические последствия деятельности СМИ в условиях переходного этапа развития украинского общества.

Сделаны соответствующие выводы и выработаны практические рекомендации для улучшения деятельности СМИ в условиях новой политической парадигмы.

Nenov I. G.

Mass média in Ukraine under the conditions of political transformation of the society.

Dissertation presented for the maintenance of the degree of candidate of political sciene 23.00.02 - political institutes and process. Odessa Mechnikov State University. Odessa, 1997.

The dissertation exploreo major problems of mass media in the Ukraine during political modernization of the sotiety. The author has analysed specifics of methodological approaches to studying mass media as a socio-political institute. He has also explored the essense and sociopolitical functions of mass media, and the criteria of theer effectiveness in the political system of the society.

There has also been conducted systematic analysis of the factors and the place of mass media in the shaping of mass political conscience in modern Ukraine.

Also, there have been analysed the influence of mass media upon the public opinion and the conditions facilitating constructive modernisation of the latter while blocking occasional negative political effect of mass media under the conditions of the transition of the Ukrainian society.

The dissertation offers corresponding resuelts and practical recommendations for the improvement of mass media within the new political paradigm.

Ключов1 слова: сощально-полггичний шститут, засоби масово!"

щформацп, полтина сввдомють, громадська думка, полкична модергазащя, нова полггична парадигма.