автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.01
диссертация на тему: Становление и развитие ВУЗов культуры и искусствана Украине в советский период

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление и развитие ВУЗов культуры и искусствана Украине в советский период"

ЮИВСЬКИИ ЛЕРЖАВНИИ 1НСТИТУТ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

СВЯТНКНКО ГАНКА ВАСИЛ1ВНА

становления i розшгпж вузгв культуря яг иистептва в укра1н1 в раяяпсыол пер10л

спетальиють: it.oo.oi. Теор|я та 1с*ор1я культур»

Автореферат

виевртапИ на эловуття наукового стуленя «аншлага юторттх наук

КиХв - 1996

ЯисегтаШею с рукопис

Рибота виконзна на каФелр! ¡сторМ кшвського державного

¡нституту культури

науковяа кер1вник

доктор i сторичних наук. проФесор Горд1енко Леон¡л МитроФанович

оф iu íhh i опоненти

доктор (сторичних наук. проФесор КУэьишеиь олександр Васильович

кандидат юторичних наук, доцент И1нгазуд1нов ал(к Фасх1тдинович

tlroBiJHí устанпва

Укра1нськия лержавний педагог iч-ний Ун1верситет 1н. Н.П.Драгоманов а

Эахист в1лбулеться уч \^V\Xy\sill996 р

о .\\ г

один!

на эас1ланн! сп?.ц|лл1зоваио1 вчено! ради Л 01.34.02. при Ки1всь-ксшу державному ¡нотитут! культуги ( Ки1в. вул. торса. 36).

3 дисерташш можна оэнайонитися У б1Сл1отеи! Ки1вського державного 1нституту культури ( кшв. вул. Шорса. 36).

Автореферат роз1сланип " „ * _ 1996 року.

Бчений секретар (>0 Л /

Спец{ал|Ьовано1 вчеио! ради /УшпУ' Г.м, Загадарчук

ЭЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТЯ

лхтуаяыисть жосжшхеняя. На злам! епох. коли вШОУваеться складнил проиес переходу во нового сусшльства. эагострилася погреба в глибоких нзукових яосл1дхеннях з в1тчизняно! 1сторИ. Об'сктивния анал1з набутого досв1ду ласть мокдив!сть переоснисли-ти нинуле. элобути уроки для сьогояення. А ив сьогояення на ко*-нону нашону невпевненому поки шо крош до нового »чтя яокаэус нам. як багато ни втратили. зневахаючи эвичаянI люяськ! тниост!. руйнуючи споконв1чн1 норальи! принципи. часто зам1нюючи ix 1лео~ дог Iчнини догмами.

Немало зусиль яоклала до иього я осв1тянська система, -зокрена вузи культури та нистептва як складова II частина.Роэви-ток та вяосконалення роСоти вуз1в пього про®1л» прямо залехить в1д вивчення 1стор1I 1х становления, критичного осмислення эдо-6утк1в та недол1к1в. помилок. лопуиених на р|зних еталах еволюпП хра1ня. Пе долонохе пересудов! вс!е1 систени мистеиько! освии. повуку нових Форм орган 1заШ I шдготовки квал1Ф1ковапих калр1в.

Вэасмозв'язох сусшльства I вето! сколи нерозривния. Загаль-на атмосфера здеформованого сусшльяого хиття протягом семи десяти? 1ч негативно впливала на розвитох вуэ1в в Укра(н1. комаид-во-ади1и1стративн1 нетояи управл1ння визою вхолою проявилися у волюнтаризм! та пол!тиэап11 II д1яльност1. починаючи з добору пе-дагомчних калр1в. розвитку наукових напрямк!в I закжчуючи про-Фес1пною Шдготовкою та вихованням студент1в. У результат! скла-лася запентрал1эована неповоротка. IнерпIта осв!тяяська система. Оск1лькя в держав! панував водьовия принцип управл1ння. пя система «оркувалася по вионствах I галузях I. прирояно. була эоПснтована на шдготовку вуэькопроФ1льних Фах1ва1в э великою к1льх1ст» спешальностея та слетал !эап1й. При пьону втрачалися ун!версальн1сть та Фунианентальн1сть осв!ти. Шоправда. серед ви-пускяия1в вуз1в було чин ало обяарованях. веоряяяарних осо-бйстостея, як1 зголон ставали горя I. сто краши. прославлявчи укра!ясьхе нистептво эавляки тин аяаянян I навкчкам. як1 вони отнимали в навчальяих еокладах. Проте 1стор!я вяшо! школи засвичуе. во влаян! структура спрямовували к эде01льшого яа Шдготовку ФУнкп1онер1в, вянояавШв. Фориуваяяя "ново1 люлиня". •гоио советшус» - суняий паслИок тотатаряо! лер*авя.

В умовах. коли ламаються стар! стереотипи I виробляються нов! Шлхоли ло вир!шеиня суспМьних проблем, перед вишою школою постають складн! й в1апов1дальн1 завдання: необхино пол1пшувати як1сть п!лготовки спеШал1ст!в. Шавитувати р1вень 1х про-Фес1Иноот! та кокпетентност!. 11е зумовлюс перебуаову гоботи вито| околи на основ! державно! пол!тики, адекватно! сучасним вимоган до спеп!ал1ст!в. Перо! кроки до аього вхе эроблено - урядом Укра1ни в ховтн! 1995 р. створено нове Н1н1стерство культури та иистецтв. на яке покладасться эавдання п!днести щдпорядкован! иону вузи на як!сно новий ступ1нь.

В1дповиного сучасним потребам р1вня в1тчизняна наука, культура и осв!та досягне лише у випалку кор!нно1 переор1ентаи!I кав-чально-виховного провесу на основ! приниипово 1нших соШаль-но~еконон!чних чинник)в. нетрадиц!йних п1дход1в. нових конпелп1Я.

Денократизап!я сусп!льного життя, яка денонтувала адм!н1ст-ративну систему управления, поступово проникае I в вуэи. Фор-нуеться новий тип управл!ння навчальнини закладами, суть якого полягас у роэнежуванн! стратеги I тактики керування IX в1пдьн|стю. у впровадхенн! самоврядування. Стратег1чн! питания перебудови й роэвитку вуэ1всько1 осв!ти е прерогативою II иент-ральних кер|вних орган 1в, а тактичн! переходить у конпетенШю вуэ1в та каФедр.

Радикальн! зн!ни. як! в1дбуваються сьогоан! у виш!й школ!, зуновили перебудову виновного провесу, який зазнав наяб1льшо1 де-Фогмапи. Особливо нашкодили догиатизования виклаа у вузах поло-«еяь нарксизну-лен!н1зку та т| перекручення. по буди допущенI в 1х 1нтерпретап!I.

Зростання самосв!доност! укра!нського народу, його потяг до знания власно! 1сторЦ та культури винагае поглибленого вивчення та анал!зу осв!тянських проблем, особливо'в доел1дхуваних нав-чальних закладах. випускники яких покликав! в!дрол«увати нашональн! тралиа! 1. самобугню укра!нську культуру.

Все водезазначеяе св1дчить про актуальнють вибрано! тени.

Хроношог/чно жосл!жженвя охоплюс пер!од в!д 20-х рок!в. коли почала «ориуватися система нистеаьких вуз!в, до 90-х рок1в. коли роэгорнувся в незалежнШ Укра!нськ!Я держав! пропес докор1нно! перебудови вс!с! осв!тянсько! галуэ!. Так! хронолог1чн1 ранки дисертаоН дозволили проел 1дкувати 1стор1ю становления I функто-

- з -

нування сисгеми вуз1в культури та мистецтва в динакш!. виявити теплена!I II розвитку I вдосконалення. лроанал1зувати вплив на внутр)вуз1вське життя I орган1эап1ю навчально-виховного прочес/ леретвосень I эн1н. шо в1дбувалися в сусл1льно-лол1тичнону життг кра1ни на р1зних етапах II розвитку.

оо'ект лосл/лжевпя ; виш1 навчальн! заклали культури я ниотеитва в Украпп.

Пгехиет мел ¡жжения : 0Рган1эаи1йн1 засали. »орни й нетоди роботи вуз1в. а такох кер1вна д1яльн1сть навчальнини закладами лерхавних. парпйних. влалних структур.

Стая Каткова! розроокя проыенп. загальн I питания »ормування сисгеми вишо1 осв!ти в укра1н1 | державно! полтеки в галуэ! культури певною юрою в1лобрахен1 в лублЖаШях 20-30-х pokib.ii) Лля 61лыпост1 з. них хэрактерниЯ популяризаторськия виклал натер 1алу. недостатнють аргументаш i, в|дсутн)сть глибокого анал1эу стану виио1 осв1ти. лосягнення в галуэ! шлготовки кадр1в приписувалися конун1стичн1Я лартп. а прорэхунки - "натоналютичним" та'воро-хим елементан".

У прапях нер1вннк(в осв1тп в Укра!н1 Г.Ф.Гринька. Н.о.Скрип-ника (2). Я.П.Ряппо (3) (останн! налггунтовн1и| шоло насиченоси 1нФорнаи1яним та «актичнин натер Iалон) зроблено спросу уэагальни-ти початковия лосв1л л1яльност1 радянсько! виао) вколи, проте вуэькокласовия. парпйнип поглял па поставлен! провлени эавахав

1. наяолна осв1та па вкра1н!.- х.: Червония шлях. 1923: 0&-раэпов в., Эв1гальськия я.. Iванов И. про*ес1яна освиа на Ук-ра1н1.- х.. 192Т.- авШснко и.о. Народна осв1та на Укра!н1.- х., 1927: овсиенков К. Классовая борьба в высшей школе и задачи консонола.- К.. 1931: Л1зель е.. Баунштеян В. Боротьба за вишу школу,- х.. 1931.

2. Гринько г.Ф. Очередные задачи советского строительства в области просвещения.- X.. 1920: Скрипник и.о. геконструкшя кра!ни | леребуоови сколи: Лоповшь та .юнпеве слово на IV Всеук-рашськону Э*!ЭЛ1 "Робос",- X.. 1932.

3. Ряппо я.П. РеФорна выспей школы на Украине в голы револю-шм (1920-1924).-К.: Гос. иэл-во Украины. 1925: Ряппо я.П. Народна осв1 та на УкраШ! за ю рок1в революпП.-*.. 1927: Ряппо Я.п. Радянське студентство. характеристика вуэ1в Укра1ни.- X.. 1938.

авторам об'ехгивно отиити поди i Факти. Стан нистеиьких вуз1в окреслено схематично, шляхи 1х роэвитк» висв1тлюються поверхово. Все х ш публ 1кац1I. хоч I позначен! певною пекларативнютю. пасть загальне уявлення про способи та форми становления вишо! осв 1 ти I започатковують провес накопичення конкретного Юторично-го матер|алу.

Стан мистеиько! школи анал!зувався у ряд! статей. в них йшлося про переп!дготовку кадр!в художньо! осв1ти, про не-обх!дн1сть лострокового випуску спеШал 1ст1в. про Приноипи по- у будови навчальних ллан!в II). особливост! систени вито! осв1ти в -Укра1н1 та и прояви в нузичних вузах, дискутувалися питания вдосконалення зн!сту та Форм роооти навчальних заклад!в. розроб-лялися нетоди укра!н1зац11 навчання.(2) Проблени становления б16лIотечно! освIти. реорган|эаа11 в1лпов!дних !нститут1в I зн1ни иМьових установок, а також принпипи конплектування вуз1в студентами висв1тлювалися в публ!каа1ях Ф.Фр1дьсва. О.ТраШько!, А.Э1льберштеПна. I.Соловей.(3) У них ПРааях багато Фактичного на-тер|алу. але брая/е критичного п1дгоду. саност1йно! оШнки стр1нких эм1н у систем! осв!ти. анал!эу причин низько! яност1 п!дготовки кадр!в. 1накое не ногло й Сути, адхе автори - сучасни-ки та безпосередн! творц! ре«орн - вюображали характера! для того часу тендеин!! радянсько! !стор!ограФ11. ■ зокрена субъективно

1. ПолФеров Я. Реформа профессионально-художественного образования // Шлях освГти,- 1924.— N11-12; Врона И.И. Худохествей-вое образование и рабочая иолодежь // Путь просвещения.- 1923.-N3: Киевский художественный институт.- К.. 192В.

2. Зенкевич С. Музична школа на шляху Жовтня //Пузика.-1927. - N4; Безъкий А.К. Иузична освПа на Укра1н1 //Нузика.-1925.- Н2: Бабий А. Музыкальное образование ва Украине после Октября //Сов. нуэыка,- 1935.- Hl.

3. «ридьев 9. Подготовка библиотечных кадров на Украине // Красный библиотекарь,- 1930.- N10: Тра!пька О. Б1бл!отечний Факультет ВУ1КО в 1933-1934 рр. // Б1Сл!отека у соп1ал(стичнону йуд1вя1штв11934.-N9: ЭМьСерштеяв А. ПР0«ес1я пол 1тосв1тника та його Швготовка // Шлях осв1ти.~ 1927.- N6: Соловея X. Яо перспектив п1лготовки поя!тосв1тв!х кадр 1в та реорган1зап11 Х1ПО //Пол1тосв!тник.— 1930.— N1(31.

висШтлеяня пропе?1в розвитку ocbIth. прикрашування л1Ясност), приховувэння негативних явиш.

через лва лесяпшття. э лруго! половини зо-х pokib. знову я'являютьоя пгаш. як1 безпосерелньо торкаються тени нашого лосл/яження.Ш у них висв/тлювалися леяк! проблени скрених вуз1в. при цьому увага акпентувалася на юльюсних покаэниках. а проблеми як1сно| п1лготовки зановчувалися. Невеликий обсяг роб1т не лав змоги авторам летальнИсе проанал1зувати навч мьно-виховния проиео. npani зяеб1льшого характеризуются описовютю. схематич-но-ретроспеитивним поланням натер|алу.

у колективних моногяаФ 1ях, де узагалшювався швв1ковия лосв)д Функпюнування систени oobItiiIx эаклая1в, лростежувалося становления 1нституа1я вишо! школ и. анал1зувався соШальнип стан студент1в. яиов пошук тип!в вило! школи та форм i метол!в навчан-ня. шо наяб!льше в!лпов1яали потребам Радянського лаяу (2). в1лп0в1ян0 до виног часу пропес пол!тизапП вшо1 школи ошню-вався як досягнепня. Неможливють вияти за неж! встановлених доктрин поэбавляла ц| роботи критячностГ та об'ективност!■ 'зволи-ла ло коментаторотва я стаплартизапн у виклаленн! натер 1алу. питания нистепько! осв1ти акреслюиалися Фрагментарно, стисло. пере-вахно в цифрах.

ЧасткоЕия анал1э особливостея Форнування система вишо! ocbIth в Укра(н1 зробл'ено в прапях л.с.сокальського, н.н.ляшенка, ЯЛ.Носова. Г.М.Шевчука. А.I.Лутченка.

1стор|ю становления ленки/ кистепьких вуз)в можна в!ятворити за вилакнями. лрисвяченини Ix юв!леяним латан.(3) У них простежу-

1. Евсеев о. 1., виноградов A.n.. НаЯборола o.a. шлготовка кулыосв1ти1х лрап1внин1в у хагк!вському б 1 бл iотечному ihcth-тут!.- х.. 1937! виноградов A.B., витяхков в.т.. Евсеев ол. з Ictopii харк1вського державного 1нституту культури Н937-1ЭВ7 рр.) //вюлютекознавство та б!блюграФ1я.- х.. 19бт. - вип.З: Ильчна Л.Г. Вузы искусства и культури на ¡¡ороге нового учебного гола // вес.тя. выси, шк , - 1939.- n8.

2. виаа скола УкгаШсько! рср за зо pokib (i917-19bt).- к.. 1987; Розвиток укрзикько! культури за роки Раляясько! влали,-к.. 1987.

3. харьковски? государственный институт культури (1929 -t979).— X.. 1979; 30 лет Киевской консерватории.- К.. 1963.

ються структурн! эм1ни. процеси реорган1заШi вуэ1в. певною м1рою обгруктовуеться 1х необх1дн1сть. аналIзуються метпди роботи вик-ладапького складу вуз!в. Акцентуеться увага на в1дк1нност1 ук-ра!нсько1 систр.ни мистепько! осв1ти у 20-т: роки в1д росШсько). Спрошения п1дх!д до проблем розеитку навчальних заклад(в. нама-га^ня показати пей провес як пост1йне влосконалення yclx ланок вуэ!вського життя - характерна риса них прапь.

Натер1али сем!нар1в-нград. республ1канських наукоЕО-ПРактич-ких конференций '.акож в1яобража»ть о.срен! аспекти влосконалення навчального процесу. питания добору и п'дашення квал1Ф;каШ1 проФвсорсько-викладаиького складу. < 1 )

Р1зень ропвлтку мистепько! осв1ти в1добрахено у в1дпов!д-них розд1лах таких Фундакентальних праць, як "Ictopih Укра!нсько! PCP", "1стор1я mIct I С1л Украшсько! PCP" та в еншвслопе д I ях.

Проакалiзувавши згадан! npaat. можна впеанитися. го npouec становления i розвктку вуэ1в культури та нистептва висв!тлрно у науковШ лИеяатурГ недостатньо. Не було жодно! роботи узагальию-ючого характеру, виобрахалися лише зк?ем! аспекти проблеми. об-нехен! невеликим перюдон дослшхення. Введения в науковий об1г нового Фактичного матеп1алу в ц|ломг використовувалсся для 1люст-рап)! вхе |снуючих висновк1в. Закородавпем в 1сторичн1й науп1 6у-ла оФ!в!йна (деолоПя. яка винагала догматичного. тендешИйного я Сезпробленного викладання Факт!в. На пептону план! сули позитивн! явша. негагивн! х розглядалися як випадхоз1. не типов! для ра-

дянськ01 виш01 школи.

31 зм1ною у 80-х - на початку 50-х pokIb пол1тияно! ситуauII в KpalHi складаюгься унови для неупередженого висв!тлення IctopII в1тчизнянс! осв1ти. Розогюеться дхерельна база. виасл!док чого розробляються нов1 1де1. конпеппи. В ряд! монограФ!и автори комплексно показують негативн! насл|дки командно - адм1н1стратив-hoi системи кер1вниитва вузами, подають реконендаи!I шодо

I. совершенствование подготовки культурло-просветительских кадров в Украинской ССР: Материала респ. науч.-практ. конференции,- X.. 1975: Республиканская научно-теоретическая конференция "Актуальные проблемы подготовки кадров в области искусства и культуры в свете перестройки высшего и среднего специального образования: Тез. докл.- Николаев. 1988.

полшшення як ост I Шлготовки Фах1вц|в. (1) П1лн1каються питания ьеобх|дност! гуман1тариэаШ I павчання. перебудови знЮту сусп1ль-них диснишнь 1 налання вузам б1льшо| саност1яност! в пьому нап-рянку.(2) Леям проблени улосконалення роботи лосл!лжуваних вуэ1в вирЮуються в отаттях В.Г.Захарова. Н.в.Льяченка. н.н.кушнаренка. В.С.Вабича. Л.З.Анд 1нського. 3 нових поэмпШ висв!тлюеться 1СТОР1Я ралянського сусшльства, зокрема Я 1;гановлеш:я та роэви-ток вито! осв1ти, в прапях В К.Барана. С.В.Кульчигького. В.М.Ла-нилыгка. ЮЛ.Шаповала, Л.а.Шевченко, висновки яких грунтуються на аIлону ряд' нових локунент!в,

Своер1лн| погляди на. досл1лжув;ший перюл энахолино в л!те-ратур! укра!нсько1 Жаспоги. Так. пранян О.СУбтельного. С.Николи-шина, I.лисак-Руднипьксго. л.Андр!евськиго притаманщ абсолютно 1нш) пшхоли до осв1тянських проблем, дсслIлжуеться Фэктичний натерт. який ранние не використовувався вичпзчяною (сторюг-раФ1ею. вивчення пих публ!кап|я лало зчогу б1льш об'ективно оШнити становише вишо! околи ралянського часу.

Петя мосл1дхешя : на основ) об'ективногс висвилепчя Фак-т)в, анал)зу арх)вних лжерел та Юторично! лиергтури показати склалн!сть I супеяечливгсть прсзесу становления я розвитку вуз(в культури та нистеигыа.

В1лпов!дно до пього ставляться так1 завяавая :

- роэглянути динан)чния прояес становления мережI я улосконалення структури нистепьких вуз!в, проаналIзувати причини числениих реорган1зап1й. виявити эв'язок розвитку досжлжуваних вуэ1в 1з загальнини прсаесани еволюпн зусШльства:

- виэначити особливост) розвитку нистепьких навчал^них заклад1в, розкритн причини, по обумовлювали 1х;

- окресляти проблени калроиого забезпечення вуз1в квал)Ф1ксва-нини спет ал Ютами. виявити причини 1х невирюення:

1. старченко Т.Я., стоян О.М.. Бобик пл. виша школа на шляху оновлення,- льв)в. 1991: КанНпенко Л.О., литвин в.ч. виша школа: шляхи перебудови,- к.. 1988.

2. Купев Р. Гуманитаризация образования и перестройка преподавания сопиально-политических наук // вестн, внеш. шк,- 19?».— Ш: Пархоменко В. Высшая школа Украины: от усрелненлости - к индивидуальности // Вести, выев, шк,- 1991.- N9.

- в -

- розглянути питания матер!ально - техн!чного'забезпечення наз-чальних заклал1в. виявити основи недостатнього Ф1нансування 1нс-титут1в культури й нистеитва:

- проанал1зувати вплив пол!тичних та соиIгльно-еконон1чних Фактор i в на розвиток эн1сту та Форн органоапИ навчально-виховного пронесу;

- на основ! наукового узагальнення основних тенденШй роэвитку вузiв у доел1джуваний пер!сл сФорнулювати пропозицИ та реконея-дс-и!!. як1. на лунку автора, мохуть сприяти улосконаленню д1яль-ност! вуз!в культури й нистеитва на сучасному етап! розвитку. •

Теоретшсо — нетололог 1чною основою досл|дження стали принци-пи об'сктивност! та 1сторизну. до дають зногу неупереджено и правдиво в!добразити широкий аспект проблем, пов'язаних з Фсрну-ванням ! гозвитком системи вшшх навчальиих заклад!в культури й нистеитва в Укра!н! в роки рааянсько! влали.

'Лжерелъвою база? доелIдасення стали головним чином арИвн! матер1али. Дисертантом використано документи Центрального державного арх!ву вших орган!в влади та упрзеЖння Укра1ни (Ф.!66 -Фонд Нарконосу Укра!ни). в основному - пе постанови та розпоРяд-ження ради Н!н!стр!в сртр I УРСР та ради Народного Ком!сар1ату осв!ти. а також допов1лн! записки, стенограми республ'канських нарад з проблем вишо! школи. матер!али эас!дань колег!й НКО Ук-ра!ни та окремих його структурних п1дрьад1л!в. кошторисн! документи. Ретельно вивчалися в!дпов!дн! докуиенти Фонду Управл1ння в справах вшо! школи при Рад! И!н!стр1в УРСР за 1946-1953 рр. (Ф.4849) та Фонди КонIтету в справах мистептв при Рад! И!н1стр!в Укра1ни за 1936—1953 рр. (Ф.4763) I К0н1тету в справах куллтур-но-просв!тнииьких заклад1г УРСР (ф.4762). в п!дпорялкува:ш! яких у зазначен! роки знаходилися нистецьк! вузи. ПроаналIзовано иака-зи ком!тет!в. зведен! зв!ти про роботу ■ вуз!в. документи республ1кансьмих нарад творчих навчальних.заклал1в, листування э керуючини орган1заи!ями з проблем упорядкування навчання та вихо-вання. Натер!али фонду Н!н!стерства культури Укра!ни (Ф. 5116) за 1953-1975 рр. дають уявлення про син 1 заходи по вдосконаленню структури й метол!в навчання у вузах. Щоб мати максимум !нФор-мапИ для об'сктивного анал1эу поставлених проблем, автор зьер-нувся до арх!ву Н1н1стерства культури Укра!ни. Вивчалися документи перIоду 1976-1994 рр.: накази та розпорядхення. протоколи й

стенограми эас1лачь колегН мЫстерства культури.звелен! зв1тл э р|эких лйтань роботй вуз!в. шо дало эногу проанал1эувати линамму рорвйтку навчальних заклал 1в. чиселыЧсть та контингент стулент1в. к)лыНсяе та як1сне забе.зпечення проФесорсЬко-виклалапьким скла-лон. 1х наукову л1яльн1сть. натер1ально-техн1чний стан вуз1в.

3 локуненпв Центрального державного арх!ву громадських об'сл-нань УкрзНни переважло використано П. шо висв!тлюють пол1тику ПК КП(б)У в галуэ) осв!ти. роль парт!Яних орган!запII у житт( вуэ1в.

1стор1ю кожного окремого вузу досл1яжено за документами Харк!всько1'о державного обласного арх1ву та Державного арх1ву м. Киева, вивчення арх1вних натерIалIв показало. пг> в б1льшост1 документа акаентусться увага на к)льк1сн1 покаэники. переважае тенленшя до зглажування 1снуючих проблей у л1яльност1 вуз|в.

Лхерелон лля досл1лжения послужили також э61рншш документа з проблем культурного бул!вниптва та осв1ти а Укра!н1.(1) вони п1нн1 тин. по склалалися на основ! натер1ал1в пентральних та м1спсвих арх1в1в. Р1вень археограФ1чного опрашзвання. зм!ст та тенатика локумент!в св!дчать. ио створен! п1 зб1рники в перюл уперелженого ставлення до 1сторичних энань. со зумсыило наявнють 1леолог!чного догматизму, безпюблемност! та тенленшпно! олносп-ряйованост!. Тоото. матер|али п1лб!ралися так, ооб шлтверлити усп1хи у справ! перетворень у вит!й сколь

301РНИКЯ локуненпв I натер!ал 1в. вияан! в!лпов1лними н!н1стерствани (2), дають краше уявлення про атмосферу того часу.

1. культурна буЖвниптво на укра!я! (1917-1960): Зб. документ^.- К.. 1967: Коммунистическая партия Украины в резолюциях и решениях сьезлов. конференция й пленумов ПК (1941-1976).- к.. 1977! 351рник постанов i роэпорялхень урялу tpcp.-н., 1930-1990: Вопросы идеологической работы КПСС: Сб. важнейших решения кпсс (1965-1972).- !Г.. (972.

2. Эб|рник яекрет1в. постанов. наказ!в та розпорялжень по нко усрр.- х.. 1920¡ Бкиетень нко усрр за 1921—1932 рр. - х.' Зб1рник наказ!в та роэпорялхень М!н|стерства вито) 1 серелньо! спеШально! осв!ти (IJ45-1989 рр. )К.. 19S9: приказы и решения коллегии по организации научно-исследовательской работы в вузах Министерства высшего и среднего специального образования Украинской сср за 1975-1977 гг.-' К.. 1977. •

про турботи тод1шньо! вишо! осв1ти. Разом з тин вони св1ячать лро жорстке шдпорядкування вуз1вського хиття партжним та дерхавиим органам. про недосгатню увагу владних структур до проблен мистецько1 школи.

Важливим джерелом для нас стали також с.'атистичн! та довIдков 1 видання.М) Вони м)стять численн) Фактичн! дан1. Протв тут треба пам'ятати. то оФ1Шйна статистика нала стильнють ло переб1лывення. Другорядне в1дношення до вуэ1в культури та н-лстецтва зумовлюьало неповне ( несистьнатичне введения хавих про них У И) змрники. ■

Бикористано в дисергаи!йн1й робот) також матер1али пер1одич-' них виг.ань ("Рьдянська осв1та". "Осв)та". "Культура I життя". "Соц1ал)стична культура", "Л)тературна Укра1на", "Радянське нис-тецтво", "Bien з Укра1нн" та 1н.)

Няукова новизна дисертацЦ полягяе в тону, do в н1й уперше в укра!нськ1й юторюграФ) I на основ! значного Фактичного на-тер!алу, часгина якого ран1ше не була в науковоку об)гу. досл1джуеться проиес становления ть гозвитку ьуз1в культури та мистеатва в Укра)н1 за радянськ'Ш перIод. В .чисертзпм вивчаеться проблема кадрового згбезпечення навчальних заклад1з. подасться реальния стан матер)ально-тегшчного оснащения вуз1в. 3 сучасних позидШ проаяал Iзовано навчально-вихозний пропео у наьчальних закладах.просл!дковано зм!ни в кого орган Isaali та зн!ст1. 1х эа-лежн!сть в)д тендеити пол)тичного п духовного розвитку сусп1льства. Узагальнено як позитивн! результата д!яльност1 вуч1в по п)дгптовц1 квал1Ф)кованих Фах1вч1в, так I суттев! недолЖи И прорахукки, сФорнУльовано практичн1 рекоменд?ц11. спрянован! на вдосконале.шя роботи вуз)г.ських колектив!в.

Практична значим Ictl дисерта'Ш в тому, ' то 11натеР1али. а також висновки та рекомендап!I можуть бути використан! при п1дго-товц| спетальних I уэагальнгиочих прапь з Ictopii Укра!ни. з IctopII il культури, при укладанн) п!дручник1в. п)дготовШ спещальних I норнативвих курсfв э IctopII Укра1ни в навчальних

t. Осв1та на Укра1н1 в яифрах: Стат. дов)дник за 1933-1934. 1955-1936 pp.- X., 1936: Народне господарство УРСР: Стат. довIдник.— X.. 1936; Народне господарство Укра!ни: Стат. зб. за 1965. 1970. 1980, 1985, 19&0 PP.

закладах.

Апробашя гагсертап! / ; основн! ii положения та висновки об-говорювалися на эас1данн1 каФедри 1стор|I Ки1вського державного 1яституту культури. за натер|алани досл1дження пшготовлено виступи на всоукра!нськ1я науков1Я конФерешш "Б!блютека I б 1бл1 отечна про»ес1я в уновах ШФОРнатизаш I сусп!льства" (Ки1в. 1993). науковШ конСеренп! I проФесерсько-виклаланы:ого окладу К31К "Проолени вдосконалення напюнально! Г1бл|етечно! системн Укра!ни" (1994) та знаяшли воображения в -лести публ!каи1ях.

Структура шсергзп!I поставлен! лосл!дшшьк1 завдання, лоПка !х розв'язання визначили структуру роботи. Бона скла-дасться э1 вступу. чотигьох розд1л1в, висновюв, списку вико-ристаних джерел та л1тератури.

ОСПОПШПТ ЗЯ1СТ РОБОТИ

У першонг розлШ "Створення мереж! та вдс-сконалення структу-ри вуз1в культури я нистептва" показано, но н: початку XX стол1ття в Укра1н1 виникають пера! нистепьк! виги навчальн) заклали; консерваторп (в Киев! та ОдесП. УкраШська акздбм!я нистептв тощо, 1х я!яльн1сть лов'язана э женани таких клтшв ук-ра1нсько! культури. як и.лисенко. р.гл1ср. О.Нурашо. В.пухальсь-кия та 1я. Сане на баз! них навчальних заклад!в I Формувалася мережа вуз!в культури я нистептва шсля жовтневого перевороту, в лисертапп роскяиваеться склзллия I суперечливия пошук новою вла-дою Форм i методiв п!дготовки нистеиьких кадр|в. Як св!лчать вив-чен1 матер|али. спочагку пей пронес був хаотичним. нер|дко виш) навчальн) заклали створювались з !нШ!ативи нюиевих Рад без ура-хування матерIальних можливосгея. наявност! в!лпов1лних калив. Такими були Факультета при народних ун!верситетах. "акалеми нистептв". иузичн! школи тошо.

вахливу роль в роэгортанн! орган!зованого буд!в:пгатва вишо! околи в1д!грало проведения укра1н1эап1!. в пергня половин! 20-х рок1в роэпочинають активну л1яльн!сть нуэично-драматичк! я ху-ложн! 1нотитути та технжуми (вони в той час також давали вишу осв1ту) в Киев!. Одес!. Харков!. 1нших м!стах УкраГнл. Для эабез-печення притоку до вуэ'в роб!тничо) 1 .селянсько! молод! було

створено роб1т«ак1| в Киев|. нютах донбасу. (1) вчилися в пих зу-эах не лише укра1нп|' а й лрелотавиики (нших етн|41шх груп -польськоь еврейсько). нолдавсько) та {н. В роэл(л| в|дзнач<исться I нелолжи в орган¡эацп п!лготовки Фах1вп)в культури та мистеит-ва. эокреиа, штучне роэмежування ниьових завдань вуэ1в - олн1 готуеали орган(затор 1в, 1иш1 - В1:конавц1в. проведена В <929 Р. реорган!эац|я нала на нет! усунути цеп та 1нш| нелэл!ки. Проте реоргашэгшя зуновила ун'ФЖаШю сиотени вишо| освIти в ус|х ра-лянських республ1ках, шо неминуче вело до (гнорування спеии«|ки нюиевих умов. наиюналышх традишя. шел я реорган|Заа! I к!льк!сть ми^теаьких вуз1в в Укра1н| зросла з 5 до II. а контингент ст/лент!в зсНльвився в 2.4 рази. (2)

На основ) арх)вних лжерел та л1терату?>и в лисертап)! проа-нал>зовано полальшия роэвчток мереж! вуз1в культури я нистеатва. В1ябувалися зн1ни в органоаиП структур« вуз!в. в!п.ривадися нов! оакультети. виникали нов! слеа1альност{< эскрена. в Харк!вськону 1нститут1 пол!тосв!ти почали готувати кадри орган! затор! в ! нетолисцв б!бл!отечно|. клубно!. иузично). екскурсшно!, туристично! роботи. (3) На конкретнону натер!ал! лисертант роэкривае хи перебудови нистеиько! осв1ти в Укра|н1 в 19?4 р. зПлно в)лпов!лно1 постанови РНК. У перелвоенний чао в)лновила свою л1яльн)сть Ки1вська конаерватор)я. було органковано Украшськия художнШ 1нститут у Киев!, роэпочав готувати кадри Всеукра!нськиа бюлютечний 1нститут (згодок - Ха"к!вський державнип сюлютечния (нститут). з приеднаннян зах!дних областей Укра!ни мережа нистецьких вуз!в лоповиилася льв!вською консерватор! ею.

3 проведеного досл!л«ення зроблеио висновок. шо пост!йн1 ре-орган!зап!1 нистеиько| осв|ти в гэ-ЗО-т! роки зуновлювалися не спльки проФес|йнини, екмьки пол1тичнини та иеолоичьики цотя-вани. пе робилося для того, шез посилити контроль держави я прав-лячо! партИ нал осв!тянською сферою. забезпечити потр16ния 1сну-ючому режиму соиIальния склад студеитських I викладаиьких кашЧв.

1. культура I жит?я.~ 1903Е.— го жовтня.

2. Бюлетень НКО УСРР,- !932.-Ы25.- с.4.

3. централ ышя яержавния арх!в виших орган!в влади та управления Укра!ни (дал!: ШАВОУ). ф. 1. оп. 2. спр. 3610. арк. 120.

порушити ленократичн! приншши кер|вниитва навчальним пропеосн, двнапЮнал 1зувати та русинкувати вишу школу.

дал) в роэл1л1 илвтьоя про д!яльн!сть мистепьких вуз|в ли чао евакуаим в роки велико! В1тчизняно! в1йни. про IX вшбудову та в1лнов1е!:ня робот;, у повоенния час. В остатки р!к в!йни почали прашовати одеська консерватор1я. в як!и кавчалгоя 104 студенти. Льв1вська консерватор^ - 102 студенти. харк|вський хуложн!я ¡нотитут - 92 студенти,<11 Розширюеться i нереха мистепьких въэ)в - розпочали пIдготовку :садр|в Харк1вськия театральния 1нституг, Льв1вський 1нститут прикладного Я декоративного иистеатва. В 50-т1 роки мистецьк! вуэи Шлпорядковую-гься створеному в Укра1н! Шнютерству культури. Вюсконалюеться 1х внутршня структура -в!дхриваються нов! Факультета та в!лл1дення. георган!зук>ться ка-Федри. уточтоеться перелж спеп!альностея. роэпочннаеться п!дго-товка студент!в на заочному та веч:Рньому в1дд|денняз. В1в з 1961/1962 навчальнону рои! штии Форнани нав-;ання було охоплено 3459 эсIб. по нав!ть перевишувалс чисельн!сть студент1в стаШона-

РУЛ2)

нова реорган!зап!я вуэ1в кистеитва я культури. эаэначасться в дисертапп. пов'язана з прийнятою в 1963 р. постановок) "Про заходи по далызому розвитку вшо! i середньо! спешально! осв!ти. пол!пшенню п1дг0т0вки та використання спешал !ст!в". Нуло вста-норлено нову структуру нуэичьих вуз 1в. об'еднано Харк1вську консерватор!» i театрачьннп 1нститут. в!лкрито кшвськия ыститут культури. внасл!лок зшн розширилася мережа вуз!в культури. шоло мистепьких навчальних заклал!в. то !хне об'еднання 1 переп-роФ1л!заи!л негативно позначилися на п!лготова! в!лпов|дних Фах!яа!в.

У г.олальа! роки влосконалювалася мережа вуз!в. в!лкривалися нов! Факультети я каФедри. розпочалася Щдготовка спеп!ал!ст!в для крат Аз!!. Африки та Лативсько1 Анерики. Узагальнения в лисертап! I матер!ал св!дчить. во суперечлив! явииа сусшль-но-пол1тичного життя 70-80-х рок!в позначилися я на д!яльност! виио! вколи. в п1л0ку в робот! эроблено висновок. е0 попри вс1

1. ЦЛАВОУ. Ф. 4763. оп. К спр. 34. арк. 16: лержавния арх!в Н.Киева. Ф.Р-622. оп. 2. спр. 1. арк. 6.

2. ЦЛАВОУ. ф. 5116. оп. 2. спр. 34. аРК. 1-2.

нелолши. мережа вуз!в культури я иистептва, яка склалася в роки ралянськоi влали, задовольняла певною mípo» потреби кра!ни в кадрах творчо! 1нтел|генаП та культосв!тн!х пратвник1в.

упругому розя/л1 "Кадрове забезпечення л(яльност1 вуз1в культури я иистептва" ана." I зуються принпипи Формуванпя ьиклалапь-кого корпусу, яого динан1ка. форми я неголи Шдготоаки та п!лви-шення квал 14 (каш i викладач1в. у перш) роки ралянсько! влали вуэи культури та иистептва мали квал!Ф1козан1 виклалапьк! калри. як! у свою д|дльност1 спиралися на передовия педагог i чния доев i д. знания нашональчо! та св!тово1 культури. так. у музичио-лрама-тичнону ¡нститут! 1и.И.В.Лисенка прашовали в1дон1 Д1яч! укра!нсь-ко1 культури в.Стенен'.'о. к.Леонгович, Л.РевупькиЯ. Б.Лятошигськия та 1н.(1) всього в 19ZI р. в нистепьких вузах прагювало 120 вих-ладач)в при контингент! стулелт!в бсо ocia.(z) Проте за сво!ни полничнили поглялани значна частина "старо! )нтел!генп11" не влаштовувала радянську владу. в зв'язку з чин б!льо!сть пго-Фесорсько-викладапького складу або добров!льно заливши Укна!ну. або були насильно вислан) за мех! республ1ки. В результат! вуэи, в тону чиол! я мистеаьк!. в!дчували гостру потребу у викладачах: у 192Í/IS30 рр. !х ьараховувалося лише 2567 ocio при потреб! 6700.(3) в Розд!л1 розкриваються шляхи комплектування педагог 1чного корпусу - близько 30* яого складу планувалося п^повннти за рахунок залучення по нистепьких вуз iв спео1ал!ст!в без викла-даиького лосв|ду. решту мали • шлготувчти в асшрантур!. як свичать вквчекI документе й катер1али. асп1рантура стала вах*и-вин лхерелом подготовки викладач!в. Бона почала Л1яти в 1922 р. -спочатку в 1нс1итут1 марксизму, а з 1930 р. Сезпосереаньо при вузах. (4) Пол!пшенню справи пшготовки науково-педагог1чних калр!в сприяла реал1зав1я постанови уряду про ввелення вчених эвань та стулен!в (1934 р.). В результат! вхитих заход!в у вузах культури я иистептва напередолн! лруго! cbitobo! В1яни прагював великий эа-

1. нузик?.- 1923.- ы1.- С. 18-19.

2. Ряппо я.П. Просвешение на Украине за голы революции // Путь просвещения.- 1922.- N16.- С.22.

3. ПДАВОУ. ф. 166. сп. 9. опр. 838. врк. 44.

4. 36!рнин постанов I розпорялжень урялу СРСР,- К.. 1ü?5.-Ç.248.

г1н виклалач1в.зокрема 418 проФесор)в. 47t лопент. 588 асистент1в.

Не об)яшлося я без суттевих вал у Форнуванн) кадрового корпусу викладач)в вишо1 вколи. в роки ралчнсько! влали зн!нилися основнI лжерела яого поповнекня. Проголошення i сл)пе лотринання класового принципу Сормування ново) 1нтел)генпи проклалало шлях до 1нтелектуально1 пращ виюлоян з роб)тник)в та селян t зволило •чтучн! перешколи .-ля прелставниюв 1нших верг.тв населения. Факти св1дчать» то визначальними в доборI кадр)в до асп!рантури 6ул1. не р|вень знань. практичних навик)в чи зд>бностея люлини до творчэ! л1яльност1. а и соШольне походження. свИоглялна позиа1я. на-лехя)сть до правлячо! паяти. лояльнють до II полIтики. Тону часто траллялося. то викладач! нали недостатню проФес1яну пглго-товку. низькия загальнокультурния р!вень, зато були переконан) у сво!я клаооаш винятковост!. у своему прав) заперечуваги я в)дки-лати в культурней спадшин) кинулого всс. шо не в)дпов1дало IхяIч уявленнян про класов! пр1оритети я спра*>жн| луховн! uihhocti.

Непоправнл пкоди викладапьним надран вуз)в Укра1ни завЛали стгл!нськ1 репресИ, жертвами, яких ст?ли мистептвознавеаь 1.1.2Рона. художники Ю.С.Михайлов. I.I. Палаша. Л.Г.седляр. композитор Толстяков та 1н.

у роэл:л1 розкриваються заходи шодо поповнення виклалапьких колект;т1в вуз1в квал1Ф1кованиьи Фах1впями. П1сля завершения в)яни до кер1вниитьа каФедРани були запрошен! пров)лн1 маястри кистептва я талановит) педагоги ьревуаькия. 1.Паторжилськия. I.нар'яненко, П.коэипький. к.Михаилое та |н. проте значна частина виклалач)в вуз!й не мала вчених ступен)в i звань.п) у зв'язку з нин було з51льшеко прияон ло асшрантури. а в 1947 р. орган)зова-но докторантуру. На ochobI арх1вних та опубл1кованих натерIалiв оп шивши стан шдготовпи калр1в, дисертедт доходить висновку. т еФективнЮть у шя справ! залишалася низькою. так. у Б0-т1 роки 1з 785 виклалач)в лише два нали вчену ступ1нь доктора i 48 - кандидата наук. Вжит! в полальшому заходи дешо пол1пшили Шлготовку науково-пелагопчних калпв. так, в 70-ti роки в'шлалачани було захишено 7 локторських лисерташя, б1льш!сть асп;рант1в завегшу-вали написания лисерташя у естановления терм1н. (2) Волночас "ва-

1. 11ЛАВ0У, Ф. 4763, оп. 1. спр. 79. эрк. 71. 79.

2. Арх)в М)н1стерства культури Укра)ни. ф. 5116. оп. 19. спр. 909, арк. 13.

ловия п 1лх |д" до планування п1лготовки науково-пелагоПчних праШвнш1в призподив л5 того, шо зростала к!лькить доктор 1в i кандилат!в наук з тих спещальностеп. дё 1х було достатньо. а для виклаланнк нових листании квал!Ф1кованих кадр)в не вистачало; своечасния захист дисерташя асп1 рантами эатРимувався в зв'язчу э недостатньою к1льк!стю спеШал 1зованих рад тошо. В розлШ на конкретному Фактичному натер)ал 1 розкриваються р|эн( форми Шдви-шення квал 14>|каш 1 виклалапьких калр(в.

ТреПя розЩл дисертаим - "ЭнИшення натер 1 алъно-технI чнр 1 бази видах навчальних заклал!в". тут проаналiэовано стан натер! ально-техн!чного эабезпечення вуэ1в. побутов! унови життя студзнив у досл!л*Уваний пер Юл. Локументи показують. шо в перш! роки радянсько! влади ФШаисовия стан нистепьких вуз!в 6ув нелегким. Не магачи змоги заловольнити матер:альн! потреби вуз)в. л°р-' жава перевозила 1х на сакоопяатн!сть. яоводилося злавати в оренду кониертн! зали та 1нш! прин!иення. за колективами закрЩлювалнся зенельн1 д1лянки тошо. у 1930-1931 рр. вс! мистепьк! учбов! заклали було переведено на державний бюджет. Проте I в подалыдому вузам не вистачало примНдець. облалнання. наистерень. Ф1нансЫ.

Значно! околи, як показано в лисертапп, завлала вуэан -в!йна: за час окупав! I ка територЦ республ!ки було знишено 116 навчальних корпуПв. 3/4 б!бл!отек I лабораториях ФондIв Збитки т)льки в1л руянування вуз1в становили близько 438 или. крб. Лише Харк1вська консерватор|я зазнала збитк!в на суму 3.3 млн..крб.(п Наведений у розл!л1 конкретния матер!ал лае уявлеяья про £!л в!дсуловких роб!т в Укра1н1, в результат! чого вльлося налати вузам придатн! навчальн! примшення. вишовити устаткування. Проте залишалося те чимало проблем. Так. у 60-т1 роки у Льв!вськ!й та Одеськт консерватор!ях. Харк1вськону 1нститут1 нистептв не було оперних студ1Я. конпертних зал!в, забезпечен1сгь вуэ!в техн!чнини ' засобами яавчання була недостатньою. обмежеиими ножливост! комп-лектування Фонд!в каб!нет!в I б1Сл!отек.(2>

1. Центральная державний арх!в громадських об'еднань Ук-ра1ни (дал): ПЛАГОУ). «. I. оп. 1в. спр. 389. арк. 18: ХарЮвсь-кия державния обласния арх!в. ф. 5795. оп. 1, спр. г. арг. 1-2.

2. Б1блютеноэнавство та б1бл!ограФ1Я: И1жв1лончия респ. зб.-x..1987.- n5.- с.36-37.

- 17 -

Фактичн! дан! переконують. шо не зважаючи на зусилля деРжаии шоло полИппення матер¡ально-техн!чного постачапня мистепьких зак-лап1в. нав1ть в 70-80-х роках за обоягом учбово! плош! на олного студента вузи в1лставали в1л встановлечих норм в 2-3 рази, у ма-лоприлатнпх лля навчання приШшеннях тривалия час праювали КЖвськип та Харювськил 1нститути культури, незал-}в!лышм було забезпечення вуз1в 1нструнентальним фондом, не в|дпов!лала су-часним вимогам звуко- I Б1деов1лтворююча апаратура та (н.О)

Шоло натер 1ально-побуточого становшяа студент1в. то замЮть лекларованого в 1919 р. безплатного навчання. до 1934*р. частин| стулентШ ловолилося за нього платити. ие вистачало гуртожитк|в та 1далень. серяознГ нелол!ки були в неличному обслуговуваннг. шоб полiпшити становише. в друпя половин! 20-х рок!в утримання ГУРТ0ЖИТК1В стало Ф1нансуватися з держбюджету. вшплялися кошги на бУЛ1вниптво нових та ренонт лШчих гуртожитк!в. невелик! с/ми налавалися студентським гдальням. шоб зяеиевити харчування. у 1933 р. рш: прийняла р!шення лро повернення п!д гуртожитки примшень, як! вчнористовув?лися не за пркзначенням. (21 турбота лержави шоло матер!ально-побутових умов життя стулент!в виявля-лася I в годальшону. Зокрема. на зас1лаянях колегИ ШнЮтерства культури Укра1ни в 1987 I 1969 pp. обговорювалися питания "Про полипвення житлово-побУтових умов, гроналського харчування та неличного обслуговування студенив". розроблялися конкретн! плани виконаняя лриинятих РШень.(з) АналоПчн! питания колег!я |>озгля-г.ала I в 1978 та 1986 pp.. а весною 1987 р. Рала HIhIctpib Ук-ра!ни пркяяяла постанову про пол|пшення натер1альних та житлових умов acniPdHTiB. стулент!в вуз!в I учн!в середн|х спешальних уч-бових заклал1в. Перелеачалося розширити буд|вниитво гуртожитк1в. переглянутя э урахуванням нових архиектурних та естетичних вимог 1х типов! проекти. за якими гуртожитки повинн! були мати примшення лля саност!йяо! роботи. б юл 1 отеки, читальн! зали. студентськ! 1дальн1. молол 1жн1 кафе тошо. Проте б!льш|сть н.->м1че-них заход!в яе було реал!зовано.

Отхе. Шдсуновус писертант. притаманния ралянськ!й систен!

1. цдавоу. Ф. 3116. оп. 12. спр. 373. арк. 43-31.

2. Зб1рник постанов I р|шень уряду СРСР.- к.. 1933.- с.9«.

3. цдавоу. Ф. 5116. оп. 12, спр. 559. арк. 49-54.

залиажовии принцип Ф1нансування сФери ocbith я культури эалишався незмшник протягон дослИжуваного перiоду. t ае негативно позна-чалося на матер!ально-техн!чному забэзпеченнI вуз1в.

В четвертою розлШ "Орган1эац|я I влосконалення навчаль-но-виховного пронесу" анал;зуються знют I форми виклалання, не-тоди опанування студенпв иистедьких вуэ!в теореткчиини I прак-тичними навичками э обрано! спеа1альност1. Проведене доел Iдхення лае п!дстави твердити. шо в доел1джуваний пер Юл навчально-вихов-нии проаес часто ставав об'сктон для експеРинент1Е та новашя. 1нол1 поэитивних. а нер|дко я негатквних. П1сля ховтневого перевороту новою влалою було внесено коргктиви в систему вуз!вського навчання э /рахуванням 1Собливостей студентського контингенту, якия не мае в1апов!дно1 щдготовки. Зокрена, було введено курсову систему з II ч!тким граФ1ком навчального провесу я розклалом диспипл1н зг!лнэ учбового плану, навчально! та виробничо! практики. а танож эал1.;1в 1 екзанен!в по лекШйних курсах та сем)нарах. Встановлювалися певн( строки ярийому до вуз!в. тривалост! навчання. Студента кали обоэ'язково в!лв1лувати заняття. Навчальн! плани Формувалися з урахуванням щдготовки не просто Фах1впя. а я гро-мадського д!яча, дюдини широкого св1тогляду та загальио! культури. Погляд на вишу школу як на виробяичий осередок зумовив введения виробничо) практики як складово! частини учбового рроиесу.

Так! нетоди викладапьКо! роботи. як дальтон-план. запровал-жения у 30-х роках лабораторкс-бригалния метод навчання. не вип-равдали себе, оск!льки сули сдробою мехгнШно перенести заруб 1хния доев!д у в!тчизнян! унови, протиставляли навчальну ак-тивнють студента спрлмовупч 1Я рол! виклалача. иородхували бе?в!дпов!дальн!сть студент!в тово.И) У 1932 р. постало питания про докор!нну зн1ну нетол!в I Форм навчання с1'удент1в. як! в наступи 1 роки вдссконалювалися. Як показано в дисертапП. не-обх!дв!сть цього була обуиовлена. по-перве. беэперервним зростан-нян обсягу 1иФормац11. активно» диФерентгШею та 1нтеграи1ею энань: по-друге. високими темпами науково-техн1чного прог°есу я стар!нням конкретних теоретичних та профеояних зналь I навичок:

1. Покровский И.О. О ' програнмио-нетодическоя работе ГУСа: Тез. докл. // Бюллетень IV Всероссийского съезда заведующих губо-но.-Я.. 1923.- С. !2( ЦПАВОУ. Ф. 166. on. 10. СПР. 1309. арк. 33.

по-трете. еволюШето само! вишо! школ и. роэширеннян нерех! учбо-во-досл1лнипьких п1др?зл!л1в. ростон контингенту студент1в: по-черверте. роэширеннян ноненклатури спец!альностея I спеп!ал|-заа!Я. Виходячи з цього. велика увагг прид1ля;.агя дидактичнин приниипан н?вчальнсгс процесу, методип! лекц|йно-сем!нарських. ла-бораторно-ярактичних Форн навчання. орган1зап11 самостшно! робо-ти студент1в. п!дьчиенню Р1вня !хньо! активно п1энавально| д!яль-ност!. В Розд1л1 наголошуеться на эначенн! введения в 70-х роках проблемного навчання, розроблено! в 80-т1 роки комллексно1 систе-ми управл!ння як!стю Шдготовки спеа1ал!ст1в.(1) На конкретному натер)ал1 проанал1зовано доевIл орган!зап|| в вузах навчально1 I виробничо! практики, науково-дослЫноI та саност1йно1 роботи сту-лент!в. В1дзначаються I недолГки в орган1зацII навчально-виховно-го лропео в досл1дхувания перI од: дом1нування 1нформап1йного пIдходу у зиклаланн!. для иного були характерн! монолог!чне проведения занять I консультаи1я. конфронтатикия п!дх!л до отнки немарксистських теч)с I кониепа1п. засвосння студентами готових знань без самост!иного творчого пошуку та !н. На приклад! викла-дання суспIльно-полIтичних диспипл1н показано таку ваду навчаль-ного пронесу, як його надм1рна чапол1тизован1сть та 1деохог1зап1я.

У закжхчевв! писертацп на основ! проведеного досл!дхення зроблено узагальнююч! висновки, сФормульовано полохення. як! вк-носяться на захист:

1. У рокк ргдянсько! влади сФормувалася I динам!чно розвива-лася я;: складова частина вишо! школп Укра!ни така система вуз!в культури та мистептва. яка повнЮтю в1 длзеркалювала суперечяив! сотально-економин!. пол(тичн1 та наШонально-культурн! пропеси, по в!дбувалися в республ1ц| в лосл!дхувания перIод. иистепьк! ву-зи забезпечували, в ц!лому. п1лготовку кадрIв наа!онально1 ху-дохньо! 1нтел1генп11 та культосв1тн1х прап!вник!в.

2. ЕФективнЮть роботи вуз!в вир Шальною н'рою визначалася добором, вихованнян 1 розстановкою викладаиьких кадрIв, Шдвишен-нян р!вня !хньо! квал1Ф1кац|I, матер!ально-техн1чним забезпечен-нян навчального пронесу. В розв'язанн! пих питань поряд з пози-тивним леев!дом роботи мали ч!спе сгряозн! трудной!, понилки I

1. Материалы комплексной системы управления качествон подготовки специалистов.- Л.. 1982.

• - 20 -

наэ!ть элочинн! лП, пов'яэанГз репр»о|яни творчо! |нтел! гении Укра!ни.

3, Якють пШготовки спеа1ашст 1в у мистеиьких вузах эабеэ-печувалазя належною орган!заи!ею навчально-виховного провесу, улосноналеннян зм!сту Биклалання i форм навчально! роботи. орган 1чним поелначням теоретично! л!дготовки стулент!в 1э оэб-роснняк IX практичними навичкани I вм1нням. Вояночас на Р!вень Фаховог п1лготовки негативно влливали притананн! ралянсымя 0С31ТН1Я скстен! надм!рна централ 1эатя управлшня внутр!вуэ1всь-ким життян. схоластика у виклаланн! та !чш! недол1ки, на пололан-ня як их нас сути спрямована реоргашзашя вино! школи Укра1ни на сучаснону етап!.

з розвалон тотал!тарно! систени. утвореннян неэалежних держав розгорнувся проиес рефорну^ання вило! школи. Нин! в Укра!н! створено умови для улорчдкуваиня системи Я структур» видах нав-чальних заклад!в в!дпив)дно ло эагальноприйнятих У св|т! стан-ларт!в. Псребуловусться навчально-виховниЯ пронес. н?Х1чено заходи шодо видання навчально! лИератури. покрашення сошального захисуу яого учасник!в. як викладач!в. так I студент1в тошо. певн! л03итивн! зн1н- вiлбулися i в д1яльн0ст) ву31в культури та млстеитва. Закр!пленню i прискореншо пих процесс слрияла б реал 1зап!я ряду практичних реконенлатя.

На луику лисертаита. лотребуе дальшого влосконалення Юнуюча ния! мережа вуз!в. назР!ла необх!дн!сть в1дкриття. точн1ше, в!лновлення л1яльност! б1бл1отечного 1нституту в киев! або ха?-ков1. якия и!г би розпочати роботу на баз! в!лпов1лного Факультету ктвського И'.ституту культури. Для заловолення потреб у кадрах культосв1тн1х праи1Еник!в пентральних областей Укра!ни варто 6уло б в! дкрити I не гиту т культури в Дн1пропетровську. дошльно роэгля-нути питания про в!дкриття (нституту для п!¿готовки ®ах1вп1в у галуэ! ювокистептва. якия, до реч!. прашивав у повоснний час у Киев). В уновах нао!ональяо-культурного в!дроджевня. яке охопило як кор!нния етнос, так ! иапюяэльн! чекшини. варто було б в1лно-вити л!яльи(сть нашональних в<лл!леяь при Юститутах культури. театрадьногонистептва. кояиерватоЯях.

Актуально» залишаетьгя проблена л!лготовки та переШлготовки науково-пелагог!чних калр!в для лосл1лжуваних вуз1в. на иаоту лунку. в!дчуваеться потреба у ролпиренн! прияому до асшраитури Э1

спетальноотей 1н»орнатика та 1н*ормап!ян1 пронеси, кшонистеиг-во. телебачення. нузеезнавотво. консервашя. реставрашя та абер|ганкя хуяожн1х Шнностей.

потреоус зншнення натерIально-техн1чна база вуз!в культури Я нистептва. Навчальн! плои! нають в!лпов!лати св1товин норнати-ван. також нае бути эабезпечетмсть гуртожиткани вс!х студент!в. як1 1х потребую». та недичне обслуговування.

Варто переглянути навчальн! плаяи з нетою оптнн!зац|| сп!в-виношеяяя »ахово 1 I загальноосв!тньо1 Шлготовки стулент1в. пле-ться про те. иоб спеп!альна. Фахова щдготовка була нев!л'емною в!л виховання особистост!. 1ятел1гента. а лля иього необх1лна гу-нан!заи1я осв1ти. яка б орган!чно послнувала спеШальн! знання з оволол1ниян на сучасному Р1вп1 Ф1лосоФ!ею. 1стоР!ею. лиературою. новою. сл)л було б п!лготУвати "Нариси |стор|i вуэ1в культури й нистептва Укра1ни". вилати пращ, присвячен! окренин вузан. по нало б не лише Шзнавальне значения, а й сприяло б вихованню на славних тралшпях новях покожнь художиьо! 1нтел1гени11. культ-осв1тн1х прашвник1в незалежно! Украши.

Основнил зн1ст лисертапП виклаяено в публжашях:

1. ки1вськ| 1нститути нистептва: пропес становления та роз-витку // Б1бл1отека I б!бл!отечна проФес)я в уновах !нФорнати~ запи сусп1льства: тези лоп. всеукр. кон®.. 22-24 вегесня 1993 р. - К.. 1993.- с.123-124.

2. До питання яро створеняя i розвиток ки!вського державного Шституту культури // Тези XXV зв1т. наук. конФ. проФесорсько-ви-клалааького складу 1 асп1Рант!в Факультету б1бл!отечно-!н®орма-Шйяих систен за 1993-1994 навч. р1к.-к.. 1994,- С.77-79.

3. До питания про роэвиреняя нереж! Г вдосконалення структу-ри вуз1в культури та нистептва Укра!ни // Питання культуролог!I.-К.» 1994.- N13.-С.80-90. (у СШвавт.)

4. Питання про забезпеченяя проФесорсько-виклалапькини кал-раки виикх навчальккх эаялая1в культури я нистептва Украти// зб. статей асп!ранив ки1в. лерж. 1н-гу культури.- к.. 1994.- с.13-го

3. Шлготовка калр|в^для заклал!в культури на украил (то-и рокл)//Зб. наук, прапь.-К..1994.-вил.2.-с.144-154. |у сшвавт.)

6. зншяення натер)ально-техн1чно1 баэи" виаих навчальних заклал1в культури я нистептва Укра1ни в 30-90-т1 рр. // Питання юторп культури Укра!ни: Зб„ наук, прапь.-к.. 1995.- с. 121-130.

Святненко А.в. становление и развитие вузов культуры и искусства на Украине в советский период.

диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 17.00.01.- теория и история культуры. Киевский государственный институт культуры. Киев, 19«в.

В диссертации расснатривается процесс становления сети и усовершенствование структуры вузов культуры и искусства в Украине с момента их возникновения до 1991 года. Проведен комплексный анализ форм и методов учебно-воспитательного процесса. охарактеризована проблема кадрового обеспечения вузов квалифицированными специалистами, материально-технический уровень учебных заведений.

ключов! слова-, вуэи нультури I нистептва Укра1ни. становления. розвиток.

Svyatnenko a.v. Formation' and development of- Hither Educational Institution* of culture and art In Ukraine during the Soviet epoch.

Thesis for a caddldatea of historical sciences decree in field 1T.00.0t. - theory and hi«torr of culture, Kiev. 1995.

The thesis deals with the procès« of the network formation and structure of Higher Educational Institutions of culture and art improvement in Ukraine from the moment of Its origin till 1991.

A composite analysis of forms and methods of educational process was conducted. a problem of Higher Educational Institutions' personnel ensuring with a qualified specialists and material and technical level of Higher Educational Institutions was described.

Key words: Higher Educational Institutions of culture and art of Ukraine, formation, development.

Друк. IПК ПК. Заи. 61 Тир. ЮС