автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему:
Становление русской диалектологии как самостоятельной науки

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Макаров, Владимир Иванович
  • Ученая cтепень: доктора филологических наук
  • Место защиты диссертации: Днепропетровск
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.01
Автореферат по филологии на тему 'Становление русской диалектологии как самостоятельной науки'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление русской диалектологии как самостоятельной науки"

ДНШРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

л_ _ ____ __ _ _______

На правах рукопису

МАКАРОВ Володимир 1ванович

СТАНОВЛЕНИЯ РОСШСЬКОГ Д1АЛЕКТОЛОГ1Т ЯК САМОСТ1ЙНОТ НАУКИ

10.02.01 — росшська мова

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступепя доктора фиолопчних наук

Дшпропетровськ —1993

- г -

ДисартаЦою е рукопио. Роботу виконоио ко кафедр! рос1йсько1 нови <}1лолог1чного факультету Юпвського ун!верситоту N. Тараса Исрченкя.

0ф1цНш1 олоненти:

1. Доктор ф1лолог!чиих наук, профссор 4ранчук ¡Ира 1ир11биа,

2. Доктор ф1лолог1чиих наук, професор Карпенко Юр1й Олоксяндрович,

3. Доктор ф!лолог1чпих наук, профеоор ТуркЫ Володимир МиколгШо -

бич

Пров1дяп устапова: ШПпсышй педагог 1чша уи1ш}рсита» 1н. М.П .Драгомааона «■

Зазшот в1д<5удэ1ься » 25 " лш'ого 1534 року о 1-2, годил! па зао1дашИ споц!ая!зоишш1 вчшш1 ради Д 053.24,04 для пахнем дасзргацШ на здобуття вчоного стуканд дэхгора ф1лолог1чшис наук при Да 1ироЕ01роБОЬког.!У дерааипому уяЬор-си-мг! за сдросов: 320625, »1,Дн1проттроюсы: 10, пр.Гагар!яа, 72, кЛ- ауд.Ш. ■

3 даоархацка шаша азш&онюася у веувовН! 61бл!стец1

УН1В£ЗрСИ10ТУ.

■ Авхорофэрат роэ1сшшяй п " 1923 р.

Вчвшй сежрогар споц1гя1зовано! вчаноХ рада

профзсор А МД.Кадом1ець

АктуальШстт дослЬташи.

1стор5ограф1я науки, яка е ваюшвим даорзлим п1зпапвя 1пта-лектулльяо! д1ялглгост{ сусп1льстаа, иадйань його доовно! культур:!, стала самосяШгим р1заопадои 1сгори»о-пауковшс досл1джовь.

1стор1я pooificbicol л>ягв!отгса усп!шно розроблялзся 1 рээ-робллсться в працл.х <5.М.Борвз1на, М.Г.Булахова, В.В.Виноградова, П.О.Д!,'л:гр)ебп, В.В.Колесова, Я.О.Мэдзрського, С.В.Смнрдова, Ф.П. ФШпа, В.Ю.Фргипук та 1н.

Сх1д1шсловнлнська, в TO'.ty чвсл! рооШська, д1алзктолог!я, яка дослгла п друг1й половин! XI ст. зш-ших ycnlxin яа грунт! л 1 игаогзографIчипж досл1джедъ, отворзши д!алектяих атлсо1з, бу-дуваязся на п1двал1шах, закледагах традшиянимп складшют ü pío— пюан^нкмр напрягами паукового позуку протягои yolot свое! uono-р.-)дльо1 icropif. Сучасиз 1Г ссмаоланпя a i дгсриваа n niíl по т!льчи поз! jskoctí, a Й пов! псгагтцП, ваялив! для иайбутаього паугл.

HcMlKctil в'шсок л (стор1ограф!о сх1днослсз"япсьы>! дКгтакго-логИ зрoóiuni Р. ЬАвапосоз,. С.П.Беазаяко, В.С.Вздэнпо, С.С.Епсог-сьглЗ,. 1Л\Гагалов, Н.П.Гршкова, Й.О,Лзопд50л1есыш1!, М.М.Дурло-бо, Ф.Т.Еигдо, И.Л.Ясптобрвж, Ю.Ф.Карський, М.М.КаршюышЛ, 2.0. Кокяйлова, А.П.!'эгила, Д.Л.Москаленко, В.Г.Оцчова, Й.А.Оссвсць-ккй, М.1 .Толстой, Д.Н.Ушаков та' 1и. Протэ !стор!и рооШоько! д1-пяоктологН залппалася поки що иабутком порзвашго "малшс фор:.»" гшуковпх доол1дань: стагоП, нарпо1в, рецаизШ, спогад!э, ¡г,о зз-груддло узогальпояня в сфер! (стор!огрз-')И наука. Вашиком сгала монография "История русской диалектологии" /М., ISSI/, яка отворота учопвш Шотатугу рооШсько! нова АН Pool! И.А.ОсовецькЕм, С.С.Виеоцьклм, В.Г.Остовов. В колактшэяШ монограф i! розглп?д?гэ ?х>орп1сть багатьох сх1доослопияисыи1х учопих d галуз! д'алзхтзхз-x'ü, зиюиачоно осповп! папряшш 1х д1яльност1, mea спратла ¡}ojí<y-г.2йнэ co!íocTiñnoí галузi сх 1даослов"яцського швознавства. В íc3 тш чао d цШ ваяянвМ робот 1 з-эа II пзвелшеого обсях'У чимаяо кошгротшк питань Зорлувшгяя пауки, и а каль.^озкратг" из доегт coa-no; порзвап:о порсояалыю-хропологИиий níjx* 1д до викладаяяя иа-тор!алу такоя на оирпяп скетемяоех! й повпог! його в ¡доЗрзкзшш. Ала ц.ч праця стала порпшм вагливвм кроком т пллху отторгших acs-nol tcropforpa|>ii pociScbKo! д!а^екгологи.

Ол.п!сп з актуальная t таорзтешо в яливйх про<Зкоц кауиззааз-о?ла с розкрагтл сгиадаого, Оггатогралиого процдегу фо^тят'л пгд-кп, 1сгор!л С£!д!ослов"л11Сько1 д1алзктолог11 протагоа ХУП-Х1Х 01.

посхупово иакопнгувала нову яхс!сть, щоб на початку XX ст., врос-рев!1» розмззкуватися з ехнографгеп, в склад! лкоI вона порсбу-вада досН. Доол1дкенш ц1в! ¡схорП дао змогу побачиха загальни-та чаотковонэукоб I компонента становления дано! науки - результату спецдф!чно1 д1ялыюст! сусшльства за конкретны: гстормкпх умов, слугять ыатер1алом для виспов!'лв ..е дшве о 1Стор1I лЬта!» икки, а й 13' проблем наукозназстхл. Б цьоуу полягае актуалыЛсть обраио! наш Д0СЛ1Дгеш1я.

Мота й задания прац{. Мегою досл1дхзшш е вивчешш пшях1в, ташя здШсйшалосщ розцелувшия росШськоГ диалектологи з ег-псграф1чно» цаукоэ прогягом XIX - початку XX ст. 1 ваявлзшт в п№ озиак 1 рас саиосхШю! лпигэютично! дьсщшлпш.

Рэал1зутак од тему., г-'Л перодбачагко ицмпштл так 1 завдашш: ■ I/ вогановити, як у, период, ¡;о вицаетьоя, складалося уявлапня про об"екз! доел¡дгопня ще! -науки; 21 вщгчаха становления ¡/.екод!в даукк;

3/ розгяяцутц фэр!<*увалня прищшив членування та 1сласзф1кад11 говор 1в; ; . ■ 4/ ишшлга специфику сх I гшосдов-'Уиюьксго картографування як одного в ка%Ш!1в розви.ку диалектолог! I; 5/ шзкачлти роль Вдоуленшг роеШсько! »гавл га словоопосг! /ВН,:с/

в орган'зад И вквадавя говорив слов"яЕ.ськйх тв; 6/ розгам ну ти ДсхорЫ д1яльносх1 Косковсько1 д1алектолог1чио! ко-м!с*1 /Щ</ на а^ад. О.О.Шахматова, слряморапо! на здШснешщ кертографуваиня сххднослов"аксьюа ыов. МатетЯал доол!джв!им, Днсерхац^Ма робоха грултуеться пзре-вакно па йауковьс текстах другоТ доловинл ХУШ - перко! чверт! XX се.; доробку рос1йсшк, а такок укра1нсыщх 1 б I лору сыта; учошис, иредсгавядв!» зйх1даосвропейоьг.о1 наукл Х1Х-ХХ ст. з проблем тоорИ 'й Ьтор!! швозяавства, д1алекхологИ та дисцеп-л!П| що з нею поэ'^занЬ

В робот! впюристодуегься злачна к!льк1сть докукй;тв, ц:д-наЯденшс автором в арх!вах РосН та Укра1ни: Арх1ву РАН у Ко сиз I, Сапкх-Нехзрбурзького В1ДД1Л0ННЯ /СПбВ/ Арх!ву РАН, Центрального вторичного архиву Рос И у Санкт-Потербурз!, Цеихрадьнс?о архиву литература. й ъшетецтва /ЦЛШ.1/ у Москв1, Рукописного в1дд!лу 1и-ституху роо$йсько! д1хоратург /йушк1нська2 Д1м/ у Санкт-Пехар- • бурз1, Рукописного з!дд!лу Цубд1чно! б!бл1охекк 1ц.М.е.Салтакова-

Щвдр1нэ в Саш!т-Пехвр0урз 1, 1Ндд1лу pyitonuciB Деркавио! Рос Ii1.-сысо! б1бл!огена у IAochbI , В1дд1лу ру копне !в Центрально! поуко-ио1 б1бл!отаки im.В. 1.Еернадсысого в Клев!, Центрального державного ¡старинного apxiny Укра1па в Kaenl, Державного арх1ву Одо-сько! облает{, Державного архиву Харк1всысо! облает!.

В дкеертanlüaauj досл}джеяи1 вшсориотовуються арх!шг! чар-uötoobI начорки наукопах досл1даеиь, листуваннп вчених 1з проб-лам науки та 5! орган!зацП /листа 0.0. Шахматов а, II. Ф. Фортунатова, 0.1.Соболезського, б.ф.Еуддэ, М.М.Дурпсво, Д.М.Ушакова, П.О, Еатецького, Д.Ю.Крамсысого, В.М.Перотця, М.Ф.Сумцова, М.С.Грушов-ського, 1Л1. Гранка, Т.Д.Флорииського, 1.В.Ягяча та In./, матвр!-алп з "Гзд!в, учетк пар ад, пауков! ызвдара, документа, поз"лзап1 з Ai.^LiiiC'Tio DR,1С, XaptiBCbKoro 5стор;!"о-ф1лолох,Няого товарист-ва, Паукового товараства ш.Шевчеика у Львовi та 1н.

Мотоди i принципа досл1дкеппя.

1с?ор1ограф1Я науки, яка природно вдаоться до KG^niTimncro аспекту розЕптку паукового знания, в1дображао його зм!смву сторону, посднус в coöi даа аспекта досл1дшшя: I/ !стор!а науки, 2/ II тпг>п1ю. Тому icropiorpa$i4»ju"i метод досл1ддошш, и;о (Терпеться в цей час, характеризуется повдааппям принцип1в власно л Ih-гв {стачного доелгдяеннл з принципами, як! вироблои! в с фор! 1сто-ptorpaüil.

Г[!д час рононструкцП !сторП МалектологП ми виходали 3 таких паХваглшНсзи: принцип1в: I/ !оторизму; 2/ зв"яшу loropll науки з Ic-ropiGH сусп!льств?; 3/ беэпсрорвпост! снадаоем г ют! ¡сх'огшт-пзукового прсцосу; 4/ систзйпост! вавчання 1стори"«ого материалу; 5/ порг-нншм досл1дкуланого матер!алу /напряи1в,шн»я, очр'Л'.их т-?ор!П/ ö точки зору синхрон! I та д5охроа! I, ретроопок-цИ тл пг jonoj-jti! 6/ срахувшшя сдностi гиосоолог1чного та соц!о-логгглпг.- л iüTJpif паукового процосу; ?/ Гюго едяоет! та р!зно~ j.üiuis;ioc7i: В/ ofoxynamm зи1п в обсяз! паунояих понять та еомая-TK«i изуковах vopwiuiB; -1/ вшшлу па роэваток наука <5!ографП "оол1днкко но ичлгкп як првдегицшка ду овао! культура та соц!-:1лыю-и0л1и".ч!;с1 дшльнпт! сусп¡льства, а й як окрзио! особа тос;о.

'Упрактиц! досл!дхеши ми под!ляемо .ра розроблоних а !сто-piorp::-!ii4a ¡3 a.vyiti аслоктя ."оол1дсгаяня mepiasy: !/ !ШйММ2й~ пий, iii'.i'Ji полягае в то(,«у, цо насв!тлеикя та а и ал 1 з ^м'.т.того ил-тср!алу зл1"с1кетьсл з точм зору в(дойрлмнпя поз mix. н-г'Ломль-

ппх особливостей н^ки та П оргшПзацН; 2j 1стор;г-птП, якай по-родбачас еквчонкл icTopil наукп полного {зароду в пор1вяяпн! а наукою linsoc народíb, цо дае змогу розглядатк II результата як складозу чаетииу пз т 1льш; пац1олельно!, а ñ 1нтерлац1ояалшо! sa soocslmol культура; 3/ кошекодд|, якпй порвдбачае вивчэн-ия но г!лы;ц д1алектолог1чнкх i нав1ть пс тткн л1нгв1сткчпах проблзи, а й соц!алыю-кулмурпнх iüTcpocis i потреб сусп{льства sa иршЕувшш зв"яэу in дано! шукд s 1шшмп.

Робота будусться на посдпаил1 двох план In досл!дшшя! хро-пэлог1чисго й зи1отоБНо-продаехиого» яхиЯ pcaalcycixca у виглчд! копцоктрездюго проблеьщого виклалу.

Пскова ноттка досяпгутих результат íb дисл1даошя:

- Ecsötoo досл!дауетьоя 1стор1я форадувшшя роо!2оько1 д!а-локтологП як нтадосу знахгдош! статусу самостШвэ'1 иауновэ! дасцшш1ка з уразувашяы -як ntiyrpitmibol лог1ки розвптку само! пауки, гак П зв"язк1в з Içïopleio духовно! культура й затолыюГ !сто-piî;

- системно подана icxopl.i ропробки проблема класиф1кувашш ïa члэщ'ваппя сх1ДноеловпЯ11ського_д1алзкиюго лавдпэфзу, розиря-ïo пров!ди! иршщтш та'кршгорП вказапих яаукових операцШ;

- ракояотруАовапа îcxopla д!алектаого картогра^ваяял т'осШ-cîikoi i a tokos iuaiix ex1ддослов"янськнх ков як попоредн!й о тал йор^'вааш! л1ягвогеогра${шшго П1дхсду до д1апектяого лаядаафту

в pooiiîCbKia, öiJSojycbKlfi та укра1нсысЫ ковах у пор1вняяя1 is sax 1 даоевроцайськвм картогра^вшшяы;

- розкрлта роль ВМС в оргшйзацП д!алектолог' -»nix досл5д~ конь па TopnTopi î Рос i î та 1яаих с.-.ов"явсышх краТи;

- до паукового ваджу введеао значинй фактичяяй матер!ал иа-укових opxiaiB Росil та Украиш.

Теоретпчпз зтчелпя робота: I/ розкрдто бозцбрврчя1с1Ь t «падкошйсть еволюцН pociîicbKGl д1-алоктологН як поредЮторП "дзуковсЛ рвволщП" с к1й. що явилася на початку засхосуваняя л1ядзогсограф1чяого катоду до-сл1дкая?лУБузькоиу його розум1йн1-й ]нтерщ>зтацЦ факткадого матер tajiyj

2/ эд!йснено процедуру анад!зу процос!в (|оркуваяпя д1аяектолог1ч-hoÎ наука;

3/ визначояо загальне та чаотково в еводвдЦ д!алектолог11 ча-ет-. нографЩ • • - ''■

4/ обгрунтовакий f рзал1оонашШ lcxoplorpaälinnö п!дх!д до nepio-

дпзацИ розШсько! д1алег.то.~огИ; 5/ ипяялеи1 принципов! розМгкост! а'?злдзпц1ях розвнгку ох!дао-словняпсько1 *га з ах f дао словила сысо I flfaxaKTMorll оотапньо1 •raopsi XIX - ncpnol tnspii XX с?.; 6/ встаиовлено, ¡до егпограф1я та д1ачззтолог1я: еоелого з1 ох!д-аослов"ш1сыт яарод{в розвшзалгся як cssacriüHl пауков! на-пр.ч.\'л за Ttcnol взгеггэдЦ та сз!врс<5!?гтацтва япуково-оргая1за-цШаазс цантр1в, пклл, Ькрзиях д1пч!в паука» Практично пначйигл rrpaqi. Досл!дгеьт зпкорастовуегься э про-цвс! впкладання у пясл1 poaiScbEoï д1алестаззгИ, ScTcplt. л1нгв1сгачншс учопч, у саецсомШарах о стпол!¡iraiстая, л i iura 1о-тзтшо! гзографИ, спецкурсах "'."осг.оЕСЬка л1ага!ст2чпа Екола" та "Вгтгопзй i œétг. О.О.Шахг.'дтоЕа", прз паагсапп! студентаза

курсовах I дялломих poöi? л!д явтарз лзоэргацН.

!'лт-зп1алд. публ1кац!П автора впкорястовуатася прз спяадапп! пав-чаяышх пос1бпак1в /аокреиа кг^дроэ pocißcbsol кави ЯыИесьеого у«1варсптоту/, у робо?! знклздач1а ~rvrtn.-2pcbr.oro, На.*5"янаць-Ло-д1льськ0г0 под1нституг1в годо.

Матзр!ала лрзд! иозуть бута вшзрястан! такой пра впдаип! та перавадапл! б1сб1бл!ограф1чн2х словйнк1в з icropll сзйддсодо-в"янсысого шзоэнаасгвэ,

АптебацЗя робот. 3: матзр^тшлп дксертацН була црочатаа! допсш f дi в Сзгедськсцу под!аоra^sJ /и.Сегэд, Угорцзпа, 1971/,па пауковвх конфзреяа!язс у Теггтрозькоц? под1потяту?1 /1956, 19л7, I3S9» 1972/, на ВсзсопзяШ колфэрзпцЦ "Мзтододогля я гатодака исторако-слоБарипх юатадовшшЭ, псторотзскоэ кзучапаэ славянских языков, славянской пвемяпзостя и культура" /Ленинград, 1983/, na nayi:oBl3 cgoii, аряспячеа1й 125-р1чча з для нородлэикя о.о.Шах-штова /Лси1нград, Р39/, па п1зззуз1вс5к1й :аукоз!й ков$араяц1Г "CQupe-.'.aü- цэ проблэкц русского язшшзнаняя /памятя акадзмшса A.A. Шахматова/" /Горький, 1990./» па Шгвуз!воьк!й кау коез-мэ годочн 13 коифорзнцН "Шляха посшюеня афзитнвиоот! практичного курсу укрз-1нсысо! т.'овд та вихоаания чятацько! иаЯстериост!" /Одзса, 1902/, па над ковах кон!$еронц1ях профзсогсько-вшщаданького кладу Ка1&-оького yaiBapcuTâty /1982, 1984, IS87, IS.I/, на Ш Ш*народяоау ceuiuapl "Славянская культура в совреие -во« идрз. . Изучонпа & преподавание в шюазотйой а7датог2ап /йи!а, 1993/.

!.'лтор!алл npaui, II грунтсвя! яолохввня а!до<Зракзи1 в nyüal-

квц 1ях автора в Укга!н1, Pocll, Угорцан!, НДР загаяыш обсдгом óIjs&bo 60 д.а,, вддавнх як авторсыП та колоктлвп! конографП, orarг! в республ 1каяоышх зб!рагках иауковдх пращ», журналах "Русское язакозваняе" яра КаГвськочу ун1вврсатст1, "Мовозиавотво", "йаЕОЛОгвчаакпа науки" /Москва/, чСав8тсхое славяковеденпо" /Коек-во/, "фоаш речь" /Москва/та 1д.

Структура та обсяг робот. Дисер?ац1п складаеться 1з встуду /о. 4-26/, парного ролд!ду "Изучешь говоров во 2-й половаке Ш-XIX вв. в контексте,культура а этнографац" /с.27-67/, другого роз-"Фцшровахш йссладовахедьского метода в сфера изучения территориального говора" /о.68-150/, тратього роздЬлу "Фор.'лрованиа принципов классификаций а члащшя говоров" Д.151-2П/, четвертого розд1ку "Теадещдц картографирования в русской диалектологии 2-й подовым XIX - дарвоЙ ^птверта ГХ вв." /о.212-250/, висповеЛв /с<,Т56-2ВЭ/, .«шоку осяоваах ввкррдвтанпх у прац1 паукових даарал ' Ш-ХХ ст. /с,230-329/л ЙМШВД /С.1-1Х/. Положения. пинозятъеч па захист:

- а прсцес1 надбанш csuoctJSüooxí рооШоька д1адвктолог1я зазнала Едабоких як1сн®£ 3uíDi як$ йозаачвлися вв т1лька аа переедав! в!дао&ш з *.тш пвршк, а I в suíal в саи!й caolfi оут1 II !ЕТрацаукавих характерйсзмк i комдонват!в /ускладноняя структура паука, йорзраназ истод!в дооуНдгвши тещ)/;

- пгвд ^орауззання i р^зватф с21двослов"даоько1 д1алект£ш>г11 в звачн!й w!pi буда офыошкщ! обатавщшав 1сторячдого, сусп!ль-ao-eicoKCMíiiioro sa кудьтурадо.г1чдога характеру ;

- фор^ваавд кати та методолог! ? д1адеетшазс досл1даевь зд1йсюова-лас& рос12ськш гтвяш в flmoi7 аз"язку з дЬгчамв науки ш-езк сгов'дашшх пзродхв, того створвзадась основа для влр]швлдя а ка&зушьод? загальнословпяиськах диалектологlíame проблем; '

- б1льш1сть ЗушялрягзлШх пошхь pociiTobKoI д1алеэтологП В-17 чвертеЗ XX ст. /"caweusl аэвязка гозор!в", "диалектна мэаа". "в 1даов 1днэ двлдо"» в1даосааЗ характер иогять "ыова", "яар1ччя",

"roDlp" тоще/ так та ÍEaiaia аедуть свое висодгзяня в!д спосте-режеаь I васношк!» езукя XIX - тчатку XX ст.;

- pootficbsl доолЮТка гозор!в в Klnai XIX - аа саноьд початку' XX се» на с г а в а я й со61 еаметзг створэддя д1алахышх arsaolB t в цьоыу яащанадька poatümcá в дгсяШшцм;1й арак-твд! з заг {дваевропвйсьетия вчошшя, ала теоретичн! вксповкя

з досл1давпь обох науковпх шд1л вшшилися дооить йлазькгаш; - розвиток гумая 1таряо1, в тому чпсл! л1нгв!стично1, яауки use CBOD споцнф1ку, 1 II пер1одазац1я потребуе багатоы1рпого п!д-ходу до II створояпя, в 1 добралаппя в п1й ряду 1с?о?яих процас1в, як! характеризуюсь еволвц1о науки у в!дпов!д1ШЙ пэ-р!од.

Зм1от робота

Форь^увашш д!алектолог11 як науки зд1Йснивалося в процэо! посгупового II вЦокрзмлвпяя в1д етяограф!чно1 наука, то на той час такоя остаточяо ща пе сфорг<уваиася. а1ставлепня цих паук опраяло Еасв1тливашш спецйф!ка тдя~1п, котрама Лила до cbooI повно! саиост1йност1 паука про говора.

IoTopirf фэрмуваяпя науки - «а поступово зародаеняя 1 розва-• гок II осяоБ1шх озцак, характерах для nal як результату св!до-iíoI сусп!льпо1 практики та 1нтвлектуальпо1 д1яльноот1 сусп1льот-ва, саряшвапо! яа форуптшя: I/ особливого об"ек1у I продагту науки; 2/ частково-яауковпх метод (в 1 способ1в збпранпя, обробка та 1нтерпретац11 фактичного ыатер!алу; 3/ зовп1шп1х оэяак, характеристик, властпвостай i структура пауки; 4/ законin розвитку продмета чау.а ! И само!.

Розпочатв в сорвдан! ХУП1 ст.вРосП досл1дхення м1сцевих говор Ib cncpqy шло суто емп!рняяяа характер i вводило цэ досл!д-жеяня в коло етлограф1чних характэрвстяк сусп!льства, о так! з оып1рачн1 етнограг51чя1 добл!дання спри:1малися За аломият антро-полоПчно! науки, об"ектом я.ш1 Суда людшш як б»олог1чиа та оо-ц!альяе яваде. Щз у 60-х роках XIX ст. Abiyct Шлвпхвр I його по-сл1довшша зд1йсюзвали пошукй закон!в мова за допомогою природо-заавства та обгргунтовуЕ-али антрополог 1чипа принцип у науц! про кову.

"История Государства Российского" М.М.Караиз1на стапливала рог читок 1стор1ограф1чяого шшрямку, акий спраяв пробуджешш ща б1льшого (ктаресу до ÍCToplI народу й дэряави, що впкл икало йзобх1дн1сть широкого вавчения паи"яток а".оамност! - основного та, як тод1 гадаj, вэль..л над1йаого дюрала 1пфо1шц11 про loury-ле, fi зумовило inrepac О.Х.Воотокова до систеиатвзацИ публ!кац!Ь та вшачаяья паы"яток дасемяостЬ 40 стала початком 1сторотно1 ф1лолог11 в PocII.

Протяго! 20-30-х рок1в у Focll та в УираШ значяо зосалжв-

ся iHiopec до вевч^язя характеру народу, якпй розкрявся Л у зби-раян! та публ!кац!1 таор!в фольклору, у веечоеш! традиции звачв-1в I отаровпяЕ й сучаснсст!, у пронякнавд! в "лаборатор!пя народного шютедтва /Цартолов, Какспяозаз, Сн!гирьов, Срсзпевськпй, Костоиаров та la./.

СтЕорешя при АкадецiI каук у. 1841 р. В1дд'лешш рос!йсько1 цовн та словесность а в 1845 р» - Foe!йсь"ого гсографЬшого то-вараотва /ИТ/ з В1дд1лояяшл етаографИ при ньему /куди yBißnwii Ы. 1.Надевд1я, ВЛ.Далв, Ы.Срэзкевськйй, П.С.Савельев, В.В.Грп-гор"ев та 1н./ цз б!льаэ збудало inrepec до отиографИ, издало абарашт матар!аяу характзру ц1яеспряыозапсго й планои1рного, зав-дякй чоъ& отногрзфгя 3i стадН c;.uiipS4Hol почала псм!гно nspexo-дзта в стад!п теерзтлчяу. Розроблсна в 1846 р. у РГТ порта программ етпограф1чллх досл!д2§1г надавала ыов! рол! "голоьпого органу пароддсст!" /Надегд!п/.

У Б'.лорусй та в УкраШ етиограф!ча! досл!даоиня таг-is роз-ввваяяся creseon.de /особливо в Украип/ через и!знания гате-р!альво1 та духовно! культура народу, епраякнп П1днессшш 2ого сусп!льио! та корйльЕоГ самзсв!дсмос:?! Я п1дкзерд^лчп фактами Я ВЕОНзвпаиа s них його ода!члу саиобутя1сть i 1ггльтурну самост!П-л!сть /¿Иаксикоют, 2п?едькиЗ, Сранхо, Л^нничгш-со, Сущов, 6ф1мон-ко» Взрхратськьй та in,/»

Розвитиов! етвогр2$1чц2х досл!д£32Ь допечатали створен! в 30-х роках при университетах тогочасио! Рос П. кафодра. слав1стиг.а, рег!ональн! в!дц1леиня ИТ, цо 5"явеллся в 60-х роках: Кп1воы"!, Казансы«, Орзпбурзькз, СшИрськз /Зге: ¡дна та Cxi дао/, Кавказьке, у 80-20-х роках -Харв!вське 1сторт1'.о-ф!лолог!чпз товярис-иэо, Кзу-ксао товаряство ш.Шевчскка у Львов! го^о, як! здШсшэали слано- ; uiptic вавчеадя побуту й юаа н!дпда1дошс терятзрШ.

Широко розгорталиоь пу0я1кац!1 з1брааш: иатср!ал!в па т5ль-ш в органах РГТ та ОРКС, а й у пзр!одачиих заданиях ушьсрскто-т!б, науковкх товчрссгв, у сусп1лыю-пол1г;нш1х i «ультур&втчп-лих ввданнях як столзць» так i тардйерП.

Зтнограф!чяай ош:о здШашзааеа в si ели; едлост! егяограф1ч-пого га лiera!стачного, ся¡льеогс В гиду! иного з культур! га ио~ в! сх!даослозпяаськи£ нарэд1в у 1хяШ icTopil та сучасноьд станз.

Разом !з там иазрик!Ец! Еврсо! » на рочатку друга! чверт! XIX ст. ыоза пароду ставала в kossx отяограйИ саиоетхйяаа об"ек-тога доел!де0Нвя: розяочгналдсь. ошюа р!зккх томатячнлх рруп .

лексика /яойусовМ, культурно!, спец1алы;о!/.

Пород !з тортгор1а5ЬНш.а говзргми сб"егегеи 'дооя1дгзяшг созвала таког д!алсг.та соц1альн1: нова рс51тпг.::1г., рзм!сп?д»з, солдат моряк 13, догл«соваипх слог.оит1з; пзчалл гаэтагзса крго, нзргсип, унззн1 та £1учн! (.•ол!, алз 2х зкзчзчдя птПтпо гЛ.гз'Г'шч-ла п!д освоения г-рп'-'^ал&яих говор!в :шз!гь на яочатку XI сг., 140 псясюзвалсся р!з:ш/л ступаня:."Д ваетлзос?! торктор1влип2з: I со-ц1альнпх говори для рзкапсгрукцИ 1сторП иовр. та псрэду.

Егв 3 СерСДГНЯ ХУШ СТ. ЗДШСЯВВаЛЯСЯ спрзби ЧЛС!Г/ваННЯ га класхф1г»ац11 гзворЬ /Ломоносов, Трзд{пкэзсы'.::й, Сунарзкоз, Подлее/, л:;1 з XIX ст. набрал? зяачлого роз::.агу /Ддзяупг, Добрсзоь-кв2, Давядоз, У.аксг.поггл, Сахаров, Надезд!й,*Д2Л5, Шефзрлк, Срзз-кегяыпа, Лазропст.ягЛ, 1'дхальчук га !я./.

йшченкя гсг.ор1з пг.м дач! б1лш> розкрззояо 1гяо Р.1ид1с?ь ляп рзкокструкцИ 1стор11 та 1схорП дуговяого глг/л,

цэ зяайзло оосбл;^о яскрозо в!дсбрагзшп л прзгепп! стаопзяш слзваакЬ иародяо! г.-эг.ч ВЛ«Долом га 0.Х.Е0С'.-о201;г.а.

50-? 1 роки XIX ст. стали эаяляЕСЯ в1хсэ з рзззя^гу рзэ12сг>-ко!, як I б1лорусько! та уягя!язысо1, д!алз::тологН: прп! Сгзз-нсгського, Яотгбп! та Лшзровського започатку^пет кспаЛ, теорэтп-пх2, II пар!од I слгтт йорупае® еп«г.§!»|пгк задашь, сспзя-способ!а доол1д-кя!!л, О.О.Яоибпеэ <3уа с^ор-дльсзаила осяо-попояомкЯ виеиозся про гэ, г.о 1отор1п коса в 1сгор1сэ I! д 1 л» л а к ? I в, АктаЫзувэлося познания пояоогрлфИ ягт.Г-гся пгзь-

з д5алоктамг1сз, потаишся почуз авуио ого знзчозяя сгарэдзвп1х пзпгс-г'т,,

?1еобх1дт{1с?Г) лг;'-:<зши д 1але::?1в капулого булз продлтес^яд нз яЬака сзорзтгг-ивж Ьчгоросом, а гахоз 1 г.ообх1дн1стэ ,-з допо-тчзгоп л1кгз!сиа:д в!дкови?з ».газ! довпюрусыт пяэиза зз -гвора-кз Егсторл-л I гоапсця, ко тло посетим рог "азалия проблема по-суку сх}^;-за~св"г.пс!,г.ог прзба?ы(1в2£!ни» Ця пеобх&л<11огь зуцэзлз-палгея таког, вгклго*» зроотаотого я РооИ 1пторосу т о^оп"пг,-сыск народа, зщдтая чо'-у дос 11д':еши 1 голуз! сх 1д1Юслоз"яп-ськлх нар!ч орган 1чяо лет 1 таллея а загалы10слопияиськяЗ коа' э г:эгоэ вир1иония проблем загалх.нослов"яяського отпо- та глото-генэз.,.

3 д]т/го1 тоорт! XIX ст. роо!йсы;1 вчая! додал! .г.'.ткпп!пв по'ишпли вквчати ф!лолог(о то втиогра^ш 1послови«наьхях иарод!п!

п1вдеиаослсш,1янс!-ких /Венол1п, Григорович, Срезпевсышй, у дру-rlß половин! сгол1ття - Соболевськай> Шахматов, ДэрЕав!н, Кар-ськлй, да початку XX от. - Лук"янанко та ii¡./ I зах 1дносдов"ян-сыщх /Гпльферд^нг, Соболевськдй, Пор,тазаяеькиП, 1фльбак1и, Щзр-ба та 1и./.

1послгз"янськ: вчец!, в своз чзргу. ваявлхли зпачняй íutü-рзо до csüqI PocîI та II ф!лолог1Чао! пауки, цо пояснввадося зростаяняы поцулярг'осг i s пауковоцу св!т1 роо1йсысих науковлх шк1л Петербурга, '.'осзша, Харкоза, Киева, ' Казая!, васом im антора-твгсы Pooißcbüo'i дерхази у с.юв"яиськот.у cbít! й', г-.ропт!, зрос-ташш вопудярзосх1^рос1йсько1 шва серзд слоз"яп i псслов"ян Европа. .

BR.ÎQ значною Mipoo спряяло розвдткоа1 диалектолог 1чявх до-сд1дкаяь слов"янсыспх mob: I/ орг?*Пзад!еэ сязц1ояыах пауковкх огспздвдШ як у Pooíl» гак-1 за Í3 мегача; 2/ субслдоанням дос-л!даонь учвшк р1зшзх-кра1п та публ!кац1ез 1хгЛх результат 1в; 3/ коордл»ац!еэ до ал i дань шитом розробкп спец1альгпх програ^ змштальпяк!в, аавдякй викораохздно яках збпрачамд забззпечував-ся епас говор!? piздих ков да грудг! в1доов1давх яващ; А/ aicyas-лешил öIо б'бл1ограф Îод га яраць is plsnax галузей л1пгв$стичво1 н су lui; Б/ безкоштовивм ^¡Зеадешншям учэяах písnax кра!п пауко-еоэ л1юрат5?раэ si cxobíe ДкздомП наук; 6/ apraniaaulca э"1зд1в, царад» прасвячених сгоа*|шоькпм дасл1дбаншш /зохроиа, здлдошшх тс проведоаяя Попорздаьсго а'Чэд/ ф!лолог{в Fe с И/, 7/ зусглляиа, спряиованамя на sísbíctíwiísx сил слов"яноьках держав

яавадло розв"язашш езгадьакх цзуковше проблем /вкзчвдця сорбо-хорватського нагодооу, с*а2Лшсъ?<зге ялотхогапззу, засаувашк Ccssy слвв"яиоькпх академН'с та iß./; В/ заснувайшад иових друкар-' Cbi'Jix оргш'Дв Is ф!дологП /"Известий ОШС. "Сборпкха ОШС"» "Задакдоаздва елгшшокой тздодогаа" та i г:./; 2/ стеу^/жззнням картографувапяя сдов"язхсх.ках ъяв Í ï.iii.

Потербурзька Акадек1я наук <5атак>разсво вядавада зченам, ввдавнЕчам органам р1зпих слоз"Я1Г.ысп2 ïçpala. Так, прите-гем 1893-1895 ре® is ir. ааоднеразево «щэргувээ з ьзхоз пу&пкацИ фаньклорпах î г,^82чШ!-е2Нограф1чн1гх цраць часы?иЗ узднн'"' Людэаг 1^'ба; Акадзьйя а в сво! козгг нада'к?ваяа грагаатлк^ î сяовкек sa-nyíc&Koí ^озз §„Лорощй, домоглаоя в!д Деркавао! Лу^а асагцувань • па вндадня словндка нгхаьолудаько! ыова' е.Ь^кв. Була вадана ■

грошова доаомога '.О.Бодуепу до Куртэяе на вяготовлолця для загадь йога викорисганпя зроблашк пям числоняях д!алоктолсг!чнах заппс!п /блкзько 2С00 стор!нок/ за 20 говорами: рэз^япсыик, сло-в1яоькнх та (и. /СЯбП Арх1ву РАН, ф.90, сл.З, од.зб.98, арк.43/.

Друга половила XII - гкьатсг. XX ст. зяанэнувались уоп1спю.т. розробкека проблей 1сторячяо1 д!алвктолог11: I/ збправся ведпкгП фактичпиЯ шгзр!ал для впзначенпя ступэня посл!довкост! пров оделяя сую графЬшпх явигд /Сг^олевськиа, Шахматов, Васильев та I«./; 2/ с£ормузалося перс-колаши в яеобх!дяоот! пра вар1шзкия граб 1ч-тх та фояетичнпх проблем тексту врахува.»ня ханру та зм!сту памятки /СрозневськлЛ, Пагшгов/; 3/ була усв1домквна наукова доц!ль-я!сть уратуваияя трздацН! орфограф1чялх шс!л 1 вшотзу культурнях цзп?р1в яа ор$ограф1э паи"яток /Соболевсысий, Шахматов, Каряя-сбкей та Iя./; 4/ гроблено впскоы'.и про яаявп!сть.повио1 залзрно-ст! витания радукозаикх "Ь 1 "Ь в1д м!сця !х у рядку /Потебая, Колосов, Соболавськ'Л, Шахматов, Обпорський/; 5/ набула пршвдшо-вого характеру проблл.л якосгI тубл1кацИ пам"яток та порэвагя впвчеиня рукописных ор:!г1яал1в /Шахматов/,

Була такой поставлен! 51 ця ы початку XX ст. дзскутувалцся лроблспи допустимое?I лог1ч.чого "доглслювання" пром!хяих етап!в у розватку на зайЛксовапах ш:ссмн1ста фоявтпчпих явищ шшулого /дпскусгя иазколо досв!ду Шахматова/ та пор1впяльного ступопя значения для !стор11 г.озн св!дазгаш граиот та 1п. /двскус!я Шахматова й Каряяського/ тогдо.

Нвзввжатя па веляку к!-ьв!сть в !сторичяШ д!аяектолог!1 сво!х д1нгв1стичппх проблем кав!ть яа початку XX ст., взяа опраЛ-малося як вагглива яШ'.зга у варганя! пауком !сторичяих I культуролог 1ч!та завдаяь.

Показов! п цьогу план! уявлонкя 0.0.Шахматова цодз завдап*, як! стоять пзрзд 1стсрачягя д!алзктолог1еэ й налагать до к1аця 1-го дзсяги.рЬгчя хх ст.: I/ змясувата процео взд!лаякя руського плзмая! ¡з загальпсслов"янськоГ о й розгляцутц npc6.Tci.iy його горп!сш>1 батьк1ияпяп; 2/ простаята яр;, шла розпад? Ка!вобко! дор.?.аш! та ?! нот»! угруггвапяп пасвлеипя, як! зуковлсталася :дяа-часпо д1отш.'л прглииамя; 3/ вказчти на отяограф1чя1 основа ?з голоь I пол!тичш фактора, як! продола до атвореыня яоиах пел!-тачя'ос оргац(зац!3 у р(заах рзг!онах русько! тврзтор'Л; 4/ згя-супатя х!д колоя[зацП ¡мМлиетах областаЗ дарааьноа гладса ! !в.

/С116В ApxtBjf PAIÍ, ф. 134, оп.1, од.об.59-А, прк. 16-1/.

У сфэр! ю^одологiI та кзхо;;глк !сгорглно1 д!алектологП та отпогрлфИ в XIX ст. було чвмадо блг.зького: I/ застосовувався ьо-píвеельпо-!сторглппй мзтад досл!дзшш откосу та'мова; 2/ порвtono порзвсгав ицопршшйм, ашссзшй {."«од абпрзиш! фактэтпого што-р!аду з пастуяовшл розищреиндм вихирцсгаакя полх,обого штогу доел 1дгзнь ta техп Ьтх aacodtc aanitqy паукового !.:а?ер!аду. Етпо-rpa|kni ажои1-за1Д1Таяьши1й, nr.l ствосэвалглп в ГТТ з 1845 р., да просто поздпуЕазп п соб! аашггшшя з етпографИ та д1алектоло-ril, ало д!алзктаоку иатер1аду' в1двэдплося зкачно м!сцо /Срг'зкев-сышй, Дакарзв та 1и./* У сеов чергу tíaraio програм цав!ть напрп-гЛпц! XIX - иа початку XX от, /Шахматов, Сооолевськдй, Шхальчук, Крамзькяй, Тклчеихо sa 1н,/порадбачалл дрп обпраин! катерla.Tiy roBopis брата ю уваги елемзага рзг1ошлыю1 иахор1алыю1 та ду-xobíioI кульжура.

Заотосуваиш пор1вшшяо-1сторля£с)го методу в. обох р!зиови-дах ап?1>од&яог1чпо1 шуяя "аракторазувалося деякама особливостя-Б д!алектолог11 цэЯштод но у1лыш uso д!сгав повн!щу апро-бац!ю, ала з часом 1.використовувався оиршо, а напрлк1вд1 XIX ст. його почали заотоаовуватк паз i ть дал вивчшш сучаеяпх говор!в /Богородпцькай,-Будде/. В омограф!! друге! половила XIX ст. з пор 1в1шлыю-1 стордчплм заадшурував кулыурдо-1сторлчнпй метод, цо а"явився в зах1дП|й лзуц! у c^pl одаоИ'/.лшо! охяограф!чяо1 школа /Ра-.гцолу, Сробелlyc, CíjIt» Гребпзр таЛн./, а в Pocil пе ваюшчпв викориохалш: такая шр1вшш>но-1схор;:чпого методу, який набув дооить великого засгооуваяия в ЗстортгаНй л!пгз JcTimí.

У д1алектодог11 к!пця XIX ст., кр!м того, формувався так званий сшкрояпо-д1ахрон1пп2Я готод, заспозштй В.О.Богородаць-•кдм. Цей метод ор!еигуваа досд1дияк1в па позук у сучаскотф соьс-pl шар i в г.шулоги й зачатк!в майбутдього, Б так-од п!дход1 певая-ко побачптп пршцижшу з1дмйи!схь в1д "статичного синхрон 1зirj" Фердинанда де Ссзсэра. Ер1м того, в другШ половин! X!* с?. в л iнгв iсткц 11 на в!дм1пу в!д етяографП, з "явится перш! паростки отатвстдчЕОГо методу /Дитэцъкай, Бод/еп. ;;з Куртенз, Динаров/.Був розроблеш-Л В.О.Ъогородицькил таког часткозаИ метод в1д'юст! хронолог П.

S 70-80-х рск!в XIX ст. у д!але1:тол,сгП зпязляэ»ся тацдан- -цП, як! се пошхн1аз вогэш&ишь сдециф!ку niel наука: 1/.ста-

яяон )м!р.зоц!жа j/jTt rf!üt"«KOK къ'гж nwza ca ;-хз«Е uasts и речоа-струкцП icTopí! мэва: :глаа мова E-aoyi маоя tía рожь кров 8 д-я о £• о даорола IS адстэагного еквтоекя /Потебш, L'ozyas да Кур-тане га in./; 2/ зарсдеувалась ©пксаза я®авзгс5£злар!я => П cpote-иатшса, методолог1л та мтодака Еявчвшт гсяоде, a тоэюг фэриа взасч&дИ з д1алоь-*'ояог1ео 1сзорячаоо5 3/ змбцкозалась 8 угэ ре~ ал!зуттасл в доа^ЛдИй пртстпц! Едая CROsewRüQCÜ говэ£ф.

Ь досл1лжоппях гозор1в у рамках опесоео! дЕслактелогбЕ sapí-шувалося богато складкпх дроблен: I/ си!яьез 8 п!да11шэ з л5то~ paiypaiB ыоз! га з гонор!; 2/ норковаяIc-i'b нова га рола я tara I-otíb у фориуваин! портя? 3/ характер нормн з л5тора«ураЕЕ хла! га з rosopass 4/ цооух шттну з!дл!к/ при впзежвей! статут пору i 5/ рсзроо'ка катод1в ! прш!он!в збаргагч фактзчдсго EíasapSa« ays 6/ назначен« соц1йлыгого та 8идЕв1дуал530гэ я resopí; 7/ piaTaBiUoib в roaopi ía II дхарма? В/ гепзрац^аа«, в!кэгз» ота« тева, 1ителсктуаэ1 па кг4<эрзяд!ац!я говору? S/ торптор1ш»г<з-соз$~ гльна суть оучаспс-го гогюру; IV разробка проблем системяэЕ oprg-¡ilsaull TopsTopIa)¡6noro говору» II/ вивчепия npaaecía nlBS££3&&> пд сучасного говору nts ешшвом ссц!алы10-1сультурак2 фанторИз друга! половина XIX - начатяу XX ст.: 12/ поглвблешя п!д£Од1е до члзвувавяя та класл^куодкпя говор!л; 13/ проблема роалькоогИ кордоя!Э говор!в та cnocotíis Ix впзиаченпя; 14/ сб"сш? каргогра-фугашя з точки зору розШсько! наука про говори та la,

Вяр1шуочи проблему сп1вв!диошеш1Я л1тературно! кош га resopla» вха О.О.ПзтсЛя, а ел!доа за няи О.О.Шашатоз кобачйла i cáox кокяокеитаг «ffltfoimsnol мовя ф/нкц1ояальяо р Í в я о «и у а а и i екяадсп!.

Вяходпх пкраз 1з такого тракарвапял» вчеивй лазнпвав sí ц$ле,нз будуватм icinpio л!торатуриоГ мови в карозрявпоыу зв"яо-•«7 з fciopiea говору. Ш лунка була покладаьа вчошш в основу розробча яоацопцП с.чсвптш-тззауруса рос!йсько1 иовя, в ¡¡кому nncpza у в1тчязшиПП локсш:ограф1чнШ празднц! ергаа!чао nsojyiy— в аллея !'зви кпияаа i вародпа й був в!д«нутай корглатЕззнпЛ п!дх1д. У цах п^шщ'яах пнцзпц!я Пахматоьа доситъ паблазглася до г.элдое-ц11 Даля, шенй у сиосцу йювшнеу показав юультуру народу, Кого св!гогляд. На глль, у иаотупи! дегчтлр1ччя кра1иозпозч^й, куль-Туро.:ог1чпий п!т!х!д ф!лолог! :аях еловая,.!» poclOciKOl иопиях plдно! був зи-vinoa nipoa атра анД, { т!лькд tseoj зипочатздзуп-

- IS -

ться окром1 спробч об"едната у словнику ф!лолог!чпу та онцшслопо-днаду 1нформац1га кра!нознавчого характеру. 1дея функц1онально1 р1вяояравност1 л1гературно1 мови та говор!в досить пл!дно розроб-дюеться такок сучасноп наукою /Бромлей, Катишь та In./.

Пршщшово важлквим будо ввр1шення проблема розмелування та оп1вв!даошешш понять "ыова" - "нар1ччл™ - "гоз!р" /Форту потов, Потебяя, Михальчук, Шахматов та in./. Боно иереступало оа мен1 суто тесротнчнп результата цього мали ваклива практичне значения в установлена! набору та lepapxlj д^лектних одшшць охдао-еяов"яяського ШВШГ70 ландаафту, а такой зачunarm сферу в!дн-..шзц-Ш1 до яац1ояаль:1й! еол!тшш уряду. Б1льш1сть учених дШшла вис-певку про в i да о оц I on цих понять ! терм1и!в /Потебня, §ор1уцатов, йихаяьчуц/.

Проблема фородеання орищдоив розмеяувашзя Д1алектяйх одя-шщь поотала пород дослШшшш вда ча из в перших олисах гово-р!в 1 чвраз свою склада1сть заляшаегься одною з головнях протя-гом yciel icTOpil роо!3сько1 та сх 1диослов"яасько Г л i алектолог11.

Чле^/шт схi даоолов''янаького ыасшзу - родата, сярямоваяа на; I/ розяшреанд складу р1вя!в класифисацП та членуваши; 2/ исщук на р1гних р!внях д!алокту найбмьш зиачущих, характеристичная oaaaitj 3/ впвчешш тазу мед за ступеней 1хньо1 проникност!/ замкцутоог!.

Клаоиф1кагороьке д1ялыпсгь учаднх здШсшзвалася як рух в!д Еайзагальг 1ших, емких оддаиць до др1бя1шюс. Ця зумовлюваяося провесом тотуповсго ца£ромадаршдя фактичного матзр!алу та веяв-лешшм вових лшференц1алъЕщх озиак у мзках ширншх одшшць, при дьоод в pisHiix автор 1в тыЦ одашг.1 набувала pisuoro тершноло-гИного позначеиня, що було эгЖотШршш наслЛдшл мастиво1 то- ' щ часов! BS^ItKOCTi самих вонять, Тхнього обсяду та ьшсту.,

У б!льшост1 дося1док1в OT-XIX от, великорусы«) та малорусь-ке кар!ччя вмтупзли як одв0пцр!отсод1,*одаор1вяов1 /Ломоносов, Тродшшзськйй, Сумароков, Замас, Давидов, Сразкевським, Лдвров-ськеЯ, Потебня, Шахматов та inj, з -son чго як нархччя биорусько рядом ученпх еяршшалося як певна перзх!даа слуга й п1зн1ша iHuo-вац!я, ¡цо з"явилася як результат рогпаду широко! одшшд! /див. таблица Л I/.

Упершз Еаашвн1иу дшх його часу iepapxia д!гшектйих одшшць • зобразшз М.О.Ышссшлозпч:

Таолиця I.

Перипй стуыкь /иалвктного членування /нар1ччя/

о О • Й <в

о ш М к а) <3 К

С) 1 и м >4 >а 1 К (Ч л

и I» »я м 1 О о « »а ш о о

л Р,аз о о о >4 о о 1 £2 •-« о

о о« кл в В5 в: то О и § Е РЦ о (Ч о

• »4 ЙО о о П »Я « § Сч ш к И ва

о Ч .2 Р<о га § 0л ЧМ и 2

о О р>> -> Л о — о

» п 2 ■3 о Я « о Н « И

к ял

О о

0) о чо я р< о

Ломоносов 1755 + + +

Гред1аков-ський-1773 + + + + + +

Сумароков 1782 + н-

Паллао 1737 + +

А делуяг 1806 + + +

Добров-ський-1822 +

Давидов 1834 + +• -

Максимович 1837-1839

Сахаров 1838-1841 + +

Надезкдш 1841 + + +

Даль 1842 + +

ШаФарик 1825-1842 + + +

Срезневоыш'! 1845-1349 + н (Н +

Лавровсыслй 1852 +

Потебня {866 + + (+)

¡ЦИТЭЦЫШЙ 1878 + +

Григорович + +

иоОплевськай 188С-1390 + У *

Шахматов 1893-1 ЗУ 4- + <+<>.

m

о

w о

u ¡5

V ra

Ol

to

. > V J

fe S

о ï=t к

~ в §

— ra

oí sa

'S §

i.

co co 03

сл ¿,

to

8 8 S

43 со ! if*

+ + +

+ + +

+ +

í» to

•vi

КЗСКОВСЫСИЯ

яшнИио-

еолнкорос iíi-сбкий

+ + + h- •

швдешю-. вэлшсороо Ш-ський

вовгорол-

ськпй

суздаль-+ i С51СИЙ

рязак-05КВЙ

волслгаяр-

оьней .

заволзь-кай

ярослаз-сышй

СЕ0ЯЗЯ-СЬКИЙ

новорос!й-

CbKliff

донськой

я

í4

» е=3

g

й;

в ез

I &

Ъ *

St « et

«3

ía

t a

Kl §

к; 03

кпрпптеько галицъке

под1льсько= волиисвко,

П0д1ЛоСЫ.З= ХОЛМОЬКС

Швдеано-

>кэа1нська=

стёповз

сорздкг.р-укрзьюька

ч JIÎBffî'Wiû/Jt--ра'нськл-üonlev.'o

рр!.орусъке= аблудЪсь;;е

е1версшз«

пол!ськея сзродпьспол1ське

п 1д,тасыте*

особ¡дс&чо-

'ykpslhcsko

JcaafBObKO-

-полтавська

п!ковко- mpr-'лолавоько

п1кансысо-•пзрйпя.чапет-но

.сарсдпьоуква -ïnebkn^nnaicbv1

заблудьсь:«5

елок1мсько-а!пськз

мозярсько

влаезе oiuopcbKtf

о!ветоько-волако-' роо!Ясышй

.корол1вськиа -власпо п!дш1ський

й Ч »0"S

S S5 a dt

M & fiJ ГЗ

й-. ft .5 ñ

ftca Of

» и

í=Tv, ЕГ^

ч

¡Sekt? hSh

—« о i*>ptc«

I р!аень /стуяШь/ - мова

П р?зепь /ступ1нь/ - "нар1ччя"

Ш р!вень /стун1нь/ ' - "п!диарея"

1У р1вень /ступ!нь/ - "р1зкор1ччя", "р1знс чад"

Вчоний застер!гав проти будь-яких "стри&йв" через "ступе-я!" Я говорвв про веобх!дп1сть додеркаяня постуаовност! 'сродства", тобто давився нч одшшц! члонуваняя як на прояв полно I одстаиност! в !х орган!зац11 в меках одайеГ вдел або вс{е1 сутдп-н^ст! сх!днс-слов"янсы*-1х мов.

В!да1я1'ост1 в члзкувакн! та класкф1кацП говорк стасували-оя но т!лыш терм ¡но логичного с значения одиниць, и;о вид1ляються, ЕЛ01д1 цих одяняць та по-р! яног.ту вятлумачешк зон передних гово-р!в м!гг. ншш, а також м!сця т!е! ча !ншо1 сдалицI в !хнН: 1ерар-х11. Та.;, О.О.Потебия подавав у сво!х працях п1вп1чно- та п1вдоц-н^великорос1йськ& нар!ччя результатом розпаду колноь порпняно-едино! великорус!.х^! мова, таким чином, ввдиення ншл яазваиах нор 1ч здШсшшлось на 2~мУ Р1 елI члояуваняя. В той же чао у 0.0. Шахматова, який вважав ввяшюния роснйсько! мови пася!дком б!льш п1знього обиедааняя в едина ц1ле - "вэлшсоросИкька мова" - п1в-п1чао- та швденяоросШського нар1ч, процзс створеиня говп в!дпо-в1дав 2-ыу р!внев1 чяонувашш, а двсх названих нар!ч - /дпв. табл. }а I/.

Для пор1вняння скагаыо, цо в ЗсторП члодуваши укра1нсько1 мовц. спостар1галась ааалог1чка картина, й у К.П.1«ихальчука глв-дзняоукра!нс:-кай гов!р ..ад1ло!шй на р1ва1, р1вн1 "п1выар1ч" /ддв, табл. 1« 3/, у той чао як у Вс.Ганцова - на 2-щ р!вн1. По-д!бш1х приклад1в впабдепо нами немало,

Протягом 1шрого1-третьл1 чвертзЯ XIX ст. члаиувшшя та кла-ацЛкуваши закох.ом1рно опаралося на 1сторачн1, точШио ¡сторико-д1нгв1стича1 даШ: врахсшувавса гоиззас говор!в та гЦютези в1д-яосно 1хнь^го зв"язку з тиш або ¡нижи стар^дава1мк сх1дносло-в?янськнш алсманамя. Иапрак1щ1 ХГ,Г ст. у практик делких учопих стало влявлятися прагненяя вийти за мое! гоястичпого п!дходу до членування та кл?спф1кадШ говорив I зд1йск/г,'. ц! шшрацП на бонов! суча^яо1 картшш розподизу говор 1в /С.Скаль-Стоцьквй, 1.31, л1нсысн£ та 1н./. Тахай п!дх1д перодбачався не для Юторично! д1-аяектологН, ^ припускав д!алок1 :лог!п опиоову, сшосрон1чку, цо в1дооа1дало нова реал1яы наука к1нцд XIX - початку УХ ст.

Готовя рос!йського /I взагал! сх!длослов"янс1:сого/ клаоЕ$1-кування та члзнуванпя розгорталася в!дразу я як рзал1вад}я одпо-озпачпих та багатоозиачних опзрр;'!Я. Максимович вид!лпв у мехах взлЕкоруськс! моей яар!ччя за деякямя озншшмя, в той ге чао Надежд 1и д!лив цо мову на яар!ччя з ознагсою 'Чпзму" та "о!зцу". Одгоозиачн! класиф!каг!1 знс.содпмо у В. 1.Даля, О.О.Потебя!, 0.0. Шахматова, П.М.Попова та 1н. !стор!я науки розкривар величсзя1 трудпощ!, з якими з! ткну лися вчон! на шляху иощу..у иди!е1 иаЛйаж-лив!пг! ознвкн, ию повинна була б мати так! якост!, як сяокои-в!чн!оть, масштаба поширення, блпзьк!сть до. "ядра" гочору, харак-терязуватися зв"язав!отю з !ншемй д1алекадш яввщама г!в! ж единиц! членування тощо.

Наш! спостережання дають Ыдставу говсраи про пзвну спзд!-ал!зац1о одяо- та багатоозначних класнф!кац!й, про звяязок к!ло-кост! озяак !з р!впе>д членування говор!в. Одштц! аайвицого р'1в-пя, як правило, ввд!лялисл н^ основ! к!лькох ознак, иаЙважшНш-мп з яких -даша в традац!ях пор!вняльно-1стор;таого .»«задняя та падаиня особливо! ваги репетичному законов I ввашлися «знаки фо-пагичн!} одщшцГх нпзысого р!вня /д!алзктм, говори/ молчи визпа-чатися за единою озпакоп /Даль* Потебня, Шахматове Михаяьчук,1й.р-ськай, Соколов, 3!л!нсью1й та 1н./<>

У м!ру розшироивя уявлвнь про сов!р дедал! оч0видн!шов стала зв"нзап!сть багатьох ознак шк собою та, чяасл'док м!грзцН населения, затегвднпя якщо не запуди спокопзКшк, то в у сякому раз! стародавн!х контакт!в м!х говорами 5 1хи!ми д1аяектт!ш ознакачл. '

Так, Е.Ф.Будда в акавчшс гоьорах Касчм!вськ~го пов, Бьш-сько! губ. виявив пра су з п!ви1чяоввлакороо!йсбку вимову пшля-чих та свистячгх: М.М.Дурпово в!дмовигся вЦ перв!сно! ссроби розме^уватп б)лоруоьку та рос!йську мови на основ! дисим1дятивно-го ахания, оск!лыш з ряд! певних пэрзхгдних б1лоруськзх говор {в була знайдеяа втрата цього типу та зам1на його лигами явищами.

3 часом, у пвр:од робота над д!алектнтя атласами, токий п!д-х'1Д д!став числена! п1дгв9рджоння: зв"язаипш1 виявашг! тага якай-кя з територ!еп побутування Соз та !зоглоси пероходу Сдз

в 05] м!я м"якима праголосними в ко роняя: сл!в з одного боку та в основах: деякшс груп д!есл!в з 1шиого тощо.

За вс!е1" багаторрашюст! тя багатоозначност! клаоаф!кац!й

i чяаиушшк pootßo&ssax rsropls wosna r.ua & »пдЫт« нз2б1лш частота! oE.iaKKp qo клалася з основу цюс Л1нгп1сшч:шк операцШ I/ тип пзредкатксшгкога вскал18ИУ Шоля твордшс та м"якпх upare-лозких; характер psaníseyH задооя1дозб1нно1 rmiscual фонам: у и1даоз1дцвх ягаг,ах; 8/ шг д{еов1ваого сак1нченяя осеба; 4/ частка фзпсш у слабей иэзшШ, IÍ як1с-гь у оальнИи 5/ рзф-лакси иагогивовог® звуку на Mtcuf етародозвьсго t i 6/ кайбут-но авукЬ DU sa Cî3 .

Пра posxpuîïI cy?î говору i озяа*еш1 Roso tätmuoy л1«га!ога аор!дво вш>рйсгозувалй як додатковЁ. "п f Асизрда^'й^ tR оав&кя влаз-нз огпо:*раф1чл1 /Ьахметов, Довпар-ЗвпмьсышЗ» Собоязвськнй« Ми-хаиьчук, Бу«да, ХалаясышЗ, Дурново та in./. У сеоэ чаргу oîeo-i-рафц придймлд увагу л1шз1стичяШ cpopont сэлянсысого ааття: по иошлв, nlz Jiiamlcm ~ сяюграф1чп1й /3 зло к! г: та ш.Л

Як показало паше досл{даепня, вашшов складзяов чаотшюа роэробяи ïeopil та роал1зац11 II в практик д1я;:зктного члеяуван-Ш5 I в ïeopil 1 прйктвд! д1еязктяого картогра$увашш стало ootac-лапяя ь друг 1 й пойовпл! XIX ст. факту парех1днах ra suteanox го-Eopiu, i да поиятей вякористовувалсся s працях герзо! яоловшщ та сзродшш XIX ст. /Срезнавсышй, Даль та in./.

У серодпя! 90-х poicíB 0.0.Шахматов розпочав рооробку особливого р1зновнду пареж1дних roBopiB - говор!в сарздльорасШсышх, a tokos досл1дкзння говор/ Москва лк койне.

Продовгуючя » цьому г. яацряы! почаге О.О.Иахкатовни, В. 1,Чер-лшов, Е.Ф.Будде, М.Ы.Соколо'вУ Н.М.Дурпово, М.М.Каринський, Q.M. Гвоздгл та 1н. збатагили tísyitf валикам фактичшш матер ¡ало;.! про говори цього типу. Зазналй роа^йбкв такой зм!шал1 говори. Так, М.Н.Каршюькяй у продебГ шшчан'вл гсворш Вятського крав, ¡цо ви-юыков хиазай liiropecf JUüsov.vüJorin, етнэгрзф!» та 1сторяк1в, д!йшов висповку про таТшшГо-пёрех1да1й характер цкх говор1ве !х-шз оалаш1сть в1л ьшвазу Ыййих г/овних труп i:a fis i, a tokos t в1д вшшву цова Шс-гл. Тим самим в!н п1дтвоццив внсловлснi рая1-шз Ы.О.Колосове!,' Д;Й;2е:лгн1шш прияущоння про зшпшшй характер даяогс ro-opj /Ápzíü ?AÜ, ф.4В8, on. I, од.кб.75, арк.143-М4/.

Dpa BUBíStíaf пе1хзх1дш!х та зм i каких X'usopiu були" знайдэн! прдячеяг>во ¿ÓBÍ rmiíí часгкс/внх д1алактяйх язиш., як; вшшкають у ' 1«зудг,тат1 вз?еыод11 р!знвх кокликатиппих рег1ональнвх систем. Зокревд, Б.Ф.Буддз в1дафив та пояснил особласкИ хпрактар

оо — —

Hocicorcr,!'wro акишл як "mulpnoro", що склазсл вязсл5док пзпяру-nnmw :зв»чаГшсго атсаняя та екапия па окадия л!гл!чнорус!в. По твердаопня було п!дтраманв й ргетшутй епочатку М.М.Дуряовэ, а nianiE3 it В.М.Сндоровсл.

FoapoöKa пройтемл пврех ¡дпаст! та пюгшгеяш лорех!дтах гого-р!ь практично па ва!х кордонах сх!днослов"яяськпх ков та лар!ч певно» шрои похитнула кошгапцЬэ роальност! говору та пиэлачояпя Пого KSS, яка до того буда дссать crlílaon.

С початку осташшоГ чвзрт! XIX ст. позпц!! зах!дяоевропэй-сько1 та pooSîicbuoî /як 1 в ц|яоку сх!днослоз"япо5ко!/ д1алокт-яо! пауки, як! рэншч багато в чсг.7 зб к-алпсл. топор кррданаяыю розШшлксь, оск1льки розкрпяпся дрЕГЩппоз; po3ö!ai;oo?J -з ¡кзйголов-Hiaoro паташш - про продаж I метод цеа^детнкя.

Бпслсплавэлпя А.Пакта про "бозпэрзрзя!сг& опеца?1чяшс ?.та-иих зв"язк!в" /1859/, Г.Иухардта - про йз^тлзв1сть стаяовлза-я мсs д1адзкт!в /1870/, 1,Ш.м1д?а - "про дхшчЛсттту <1ззпорорвп1сть" /1872/ факлото п1двэлв базу п!д "яаукову ревоЛюц!и" а галуз! регионально! л1кгв!сгвкп, Швдцьхай учятелъ Г.&зшсвр, слгасуэтась на матор!ол1 р-зНпськнх говор!п iдтвирдита парушим!сть фоногичио-го закону, п!д тлоком факт!з, отрамллх з м1<*ць, твчогх дШшов ллс-иовку, блазького до вшцозгадгшах теор î ft, t став запорзчувата го-з1р як заккнепу в соб1 одаашго та peamnicra дИаязктнпх тж.1.%вяъ- ■ с poil назвав фопьтачн! закона "фшетгляякп н1ражшГ й, под ióm до Воикора, взтгея за вивчаяяя гяс?раф{1 nr- rosopja, а окрошх ковннх яезд. niDiiíno посл!довкдк Воккара ф. Вроде з ыетоо вивчоя-ия IcTopH д!аяокт!в вимагав фояотаст!в зм!яита па !оторик!в,

Дв! пайб!льш! д1алектаяог!чь1 школа /н!кецька та оооШеькя/ п!шла ппраяельаам.- шляхами, У nim цъкШ пауков (Ж л!торагур! гс'я-ця XIX - початку XX ст. ыаЯжо не було будь-яких згадок т>э досяг-пепач та проблема д!адектолог!в Poolï, як i г рос!пськШ иауи! до 20-х рок i в XX ст. знайдсло лишз поодянск! згадка про зах!дю-европеЯсысай тетод вавчення м!сцево! шва, точите - про теор!а йогзнпа Еч1дта ! ставл^ння до из!. Соболевсысяй. Будде, а потim i Караясвкий побЬша писала про лемизшив1сть зпзпачвння ч !тка" • мог. чороз !хнэ в!дсутн!сть, Шмтворджуюча сбо! переконаяня поса-лашмм аа й.Ш!дта, ал е. б!лыз!сть pociücsicax уча mix, ггк î ран'шо, продоввувала шукатя гоглри те !хя! мол!, тобго йшга граднц!й1шш пкяхама. .

Причини niel градац№шсг1 наы вбачааться такаш: I/ издания особливл2 ваги шцЯшошш за допоггогою д1алектологй прлкигаао цаок1ш?знпого чксла питала, пов"цзаш1х з iCTapiea РооЦ та II народ!»; 2/ на и t да i ну л1д Г.Ванкара va Ф.Врадз, фундагор!к атласу пШедыЫ ыови на освов! перевааио фоаатичюах j-лшд, i, на а1дм1ку в1д Е.Евльерона, який прасвятив свов. д1яльа!сгь зп,oponas атласу фраацузьхо! копа на иатер1ал1 лзксачщис, сецаптачаих д1алак1Ези(ь та ет:шграф1зм£в, росШс&ка, б ¡яоруська та yspaln-■ съиа наука чамагалася вивчаи вс1 piB.it д!алскту /хоча перева-хали всо ж. фзнзтачк! та лаксичк! описи/, що вшлагало пзлпчззно-го коатапгекту (JaxtimlB, "яках у Fooll aaBÍib на почат^ XX сто-д1?тя браковало, та взлшсех матвр1алышх кошт1в, яккх у достат-ulü kUbküctI для niel робота Акадешя наук ре мала.

В ода«.?/ суттевощ} момент! л1нгв1стгиш5 географ !д всо х зблахувалася з росШськоэ д1алэктолог1ею, juta, в свой чсргу, бу-яа в пьоуу в1двошенн1 блазьхов етпограф1ча1й пауц!. 1деться про аашгашм; д!адактолоПв трьох сх1двослов"янсвкех ков пов"дзува-тд Joup.tB говору та отсремпх йога ябед is р1зшоли екстрал1игв1с-тачаш1 факторами: соц1альпо-»сторач1шз,т, геогрч$1чкша, кл!ма-тияшша. тощо, У в1вдыс1й л!пгв1ствд1 XIX ст. перевахадо прагнзи-ая розглядата молол.як "фоиететнй феномен", з позицИ звукова! психолог i I, тобто'з позшП 1щшв1да. На праг.тагл було сама так, хоча ваз В.Гукбольдт розуШв л1пхт1стглгу ш: пауку про 1ндав1дуи t як науку сйц1альну. Нав1ть у 70-х роках XIX ст. безл!ч праць я1мацышх д(алоктолог!в фаиткчно опасувала фопетглн! явнща мови самих автор 1з, що в Pocll по пракъйкувалосч. Розвигок д1алекто-графН в Н!шччеи1 спршз зм!цнешш в ивуц! npaíim соц!алы:о-л!ц-гв[стачного цогляду па шву.

Прс&теыа вжзначаши сод1альаого та 1шшв {дуального в шв! ■поо1дала вакливе м1сцз в теорИ й праг.тац! д!адоктояог!в РосЦ. OOTaaatu студеней у отановленн! tepaprl! д1адектпих одд.ащь В.О. Богородвдький вигиавав "гов!р 1кдав!дуу:ла", а К.ПД'ахальч^.;, вп-д1длвчи як вайлакцу оданицв д!алек?псго члзцувашщ, гов!р "пёв-nol групп людей", п!дкрзсяввав, цо вопа сглздасться з "окремах 1ед1ш1®гм1ви. Досл1апекп сх1дв0сл0вв)шс1>кшс д1алект11. аер1дао вкааувала па т!лыш ва 1цдоз1дуальгЛ bíbííesioctI б uobI ptaanx ' oatfl одного поселзаня, а такок на ВЕХ^аиы одп1сл) г ?1сю z осо-базз лрого С toro s слова в р1знгм с.вл1стдч!!Е^ забезпоченшд

- яг>

асо з р1з.т-л мрТ'О.тогЬгпл.чл есобливостямл, або р1пгвш звудямя /Арх{в РАН, ф.403, оп.1, од.зб.73, арк.И5/.

Однак под1б!п твердкошм нз, свОшть про зяперзчешзл обо ла-в1ть про иедооц!яку соц!альпо! сутпос?! кови або говору, як цв 1пколд отвордауеться в пауков ¡Я д!торатур{» Спвц1альпо лзивпашш нага ц1с1 проблема з урахувсаням п1дгекот1в { контексту дас п!д-ставу ввахата, що автора доел1джень акцоигувапа своп увагу по об"едяаШ|1 "1ндив!дуалытх ков" у врактиц! си!лк,'валпя вое1!т?1-г1 чи IшлоI мовп або говору. О.О.Потебнл поворы1 про з!браши "зза2мод1ючкх 1пдив1дуалынк говор 1в", О.О.Шахматов - про под 1л !пдяв1дуалышх ков "на групп, як! могла вазвптя "говорами". В1т-чвзшш! пч2н1, теоретично роэм1рковутп про *Чндив1дуальну шву", в сво1й досл1дпяцыс1Я прзктиц! фактично таз?л1ф1кували моту як лвища колсктивпз» соц1алыю. 0,0.Шахматов докладио розглядаз но проблем в лекц1ях з волкхорооШсько! д!алектолог'1 1919/1320' иавчалыюго рису, аосеред^уичи увагу на боротьб! !вдш1душп»пого начата в породзенн! ковлеиня /в генетпчиому т& фупкц1о.;злы!С»# планах/ та "гд>влеяневого серэдовища", тобто зорэдяеппл остального, протид1ючого 1пдяв!дуально!.у та затршлувчого доз1льп1 зм1-пд гав.ч /СПбВ Арх1ву РАН, фЛ34, оп.1, од изб. 273, ош.П/.

Внливом саго соЫпльяого оеродозотв вчеикй подснював викля-чонич буль-жпх р!злих стрчй[1я у з;Ьп звук!в ! форм нови та д:злекгу, пега.тлдв!сть пгопикпппя в коюу будь-як х пилсдкових олгмепт1я, поротдепнх 1гщлд? дальними пспхо-ф1зячигмк и1дхилеи-

НЯМйо

Тагам чином," уяина с>пергчя1сть в утазрдаеннях ряда вчекях-е в д!йспоот1 послгдовне проведе::«« аротаставлоння того, що у Фердинанда да Сосспра отрккае впзначетй "мовп" - "мовлзщщ".

Розгляд гг,вор!Б як оргакИяо! едчосг! соц1альпого т-т гядлЬ.-ду^шюго знайаов свое в1добрагвння в штуках рос!йсьноа пауков елях!в адекватного п! знамя говору в уковах усЬшсюс эовн1еш1г впдшЛв «а .чьего та багатьох внутренних соц1альдо-б1олог!чаях в^.иняостей 1,пж ясоЬи/д; говору: I/ пом5тно поиприлос.1 викорио-тгшш 1ятансщшого методу вивчення ,'овору; 2/ зростав 1яторзс до розкраття ссц[аль;ю1, в!коеоГ та 11шаа дифзренц1ац!й пооПп говору; 3/ посилавалося спрпШига говору як система та як ежз-мзата система говорив-,,4/ пробудяузадась увага до з^добрахзяил оооблгвоией^гэвору в м1сдзв!3 ооц1ально-д!лов1й ш.сеш1й мов1;

5/ почалося »зачеши дммчо! нови тода.

llnul л tostcTKim науко злпсодать в!д посднаная прЬрпиту в розройц! 1дз& олат«лост1 - шва лаао з 1м"«ц ^рдиисища да Сос-сйра. ЕЬадао nls усп1пдо оазороив шзрзйп пар ¡од рогргбпц цьаго уявлоппя uflffi uisn, падазча ïoopiî hítküx взраг^шш.

У рзоШськШ науц! 1даг оп«окш>е»1 д1ал8Ктяо1 пови iiixyî-тдвно та hrozirpisno проел 1даувадаоь, на паи погляд,. ехс в спро-бох учеплх пь т{лы;п взд1днта д1алсктн! оданшЦ в гоках нова, а й опрайшягс кожну з шзх як оргаа1чпу частшзу бLn-n Ejipo¡:ol мр-л-тор1альпо-ыовпо1 одшпзц! sa в прагнвдн! г {довью si oae:;snï2, як! об"сдаузть ода i з тщх одпшць з або проткста£л.-шгь

одя1 1кшгл, 1доя снскшого характеру говору стае цз очощдя!по у j3jia¡wax иовдого i всоб!чаэго вшгаэняя Coro /Колосов, Бзгорзди-цшШ, Шахкатоэ, Гояаноз sa in,/. Щэ в Î87I poui Годуeu до Кур-WU0 пассэ про мозу як езлздэду s частая, матер lomeo р1зкор!д-иях» ала у tena пов"язаша ule собсэ 1шутр1шк1и за"яз1;оы /"Нзкс-торыа общаз ашэчщш о язиаоводовнн и языке'/* У яавд1яг 187678 poiîlB jo t il' нгшгасга особливо п1якреслати, «о ф1з1олог1чш posesa! siyiLi plsüEí коз «а»» р!эво заглавия в1даш1днз да or-oeï звуково!. шегап, о йЛдцесошш до 1впзх звук!» /"Протрч:и-сдй по общецу курсу азцяовздекгя"/.

■О.О.Потссш вЧдкрав сасзюку кзааголоаеяого £зкоя1гц/ и1в.псц-HopooifiobKBX rocopÍB, а В.О.БорородйцькзЛ в чг^.о;: nopiii!í;¡i, и в ceotquod prolacbitol л1торасурао1 шва, Ыдзаа&Еоь ¡хна под1ба1сть, Цэ дадо п!дстзва говорит! про "зе*«о:ц кокггади^оньх голосачх Потебн! на Еогородндакого'. О.О.Иэхшхов в!дар;ш закок-в1сть у говорах головного пзродаагояосеного складу в!д п1дкяггя патолозопого головного»' osolun досмйдалыяш nouas вочагок скс-taitiûi тйяологИ в галуеf голосяах облаошас говор!в.

1стор(я науки п1дтвзрдпла правадыисть впсиовку upo ю, с;а ВЕТОКа фоириор1чного п1вс0ду до фЗКТ1В зиухйбогз устрою jocîp.cï.-EBi roBopin лвгать -у досл1клеишх В.0.Бг ?ородацыюго, O.O.!. чгоаа» JI.fi.BacasboBa, Олафа'Гзрска, М.М.Дуряово, i .Г.Голааова, вашялк основа i фжотаян.! законси1риос«1, sa яз&ул фори^увалася plsnl телч BOKaütavy /'О.И.Мораховоька/.

ПостуooBicib 1 складаierb становления свстсннгго до

говору знаавлЕ свое в1добрахэш1й, яласив, у непрост И: ici tipil йорадвааид тер:л{№лог11 взрздааголошьлого вохад1зад, и тааод у

8м1н1 прохрам для збпрання вЦомостей про говора,ï якпх ужа на-npniïltml XIX ст. н1сгилпся питания про тяпп паредоагзлошеного во-кал!зму. Всо цо усхыаднюзало структуру д1алэктолог1чно! nayitH та II продают.

Ду.-м ц1яншл влявялпся досл!длоняя В. ЬЧорштаова» якпЛ П9 т1лысл став вядатпгм споц!ал.сто?л у галуз! говору Москве ïa Шд-москов"л, а на практлц! зд!йсяав с^юрмовап i в яауц! вимогл дглиоя-пя всього говору, Bciel його систем?, а нз и¡дькя окэоикв, шса-езв, в говор! нав!ть "л1горатурн1" елешяха р!з.ч.к р!впЗз п!д тяоком boIgI його система зазнакть зм!н, формальн! та зм1стсзн1 трансфориацИ спршЧмяитвся як полноправна ггородшшя того чп, 1п-иого говору.

Це положения лабуло це актива!шо! тазал!зацП з прак'.зщ! пс-дальшого л!пгвогеогроТЛтшого втзченяя д1ашстпого ландшафту, киля, зокрема, було створзпо перппД у росШськШ ло!Соккограф1чл1Я практлц! нодгфорощШозанйй гповти одного говору - солкда Даул!-аа Рязацс&..о1 облает! /ЬА.ОсовецькаЗ/« *

Напри: I nui XIX - на початку XX ст. д5алекгн1 досл1даеппя сх1даослов"янськях мои почали торкатися також проолемй н1в9ли-вопня торитор1алып::с говор5э ш'д вппввом соц1ольнях рзфирм /скс.-сувапня крЛпосного права, зонсксо! реформп, розоиреяпя осз!тя то^о, 1, як результат, вялив л1таратурпо1 гловз» mIcbkoî мавя /КарлясышП, Чернигов га 1н-./. 1стор!я розро^ки цьогб аспекту стосовно дорсвогвшЯнях roBopin у пас пош до но пабула вясв!т-лвиня, ое:с!л?.тга вивчэнат зводллося поропаячо до анал1зу.пар1оду соп!ал1отглпого буд1вияцтва, -коля говоря я.д зплшзом л1торатурпо1 мовя стали с правд! зм^юватися дуже пом1т.чо# хочп й по да ст!яь-кя ярямод1к1йно, як цо 1якола зобрзяуютв.

Багато результат^ д1алеютпх досл1дяонь XIX - початку XX'ст. зваходяла св!й узагальдеша'! в!дбю?ои у практик pocHScsicoro кар-тогрздуьання, Кя особливо п1дкрэсявемо положоппя, якэ в працях з ictopii тех чя iimax проблаи науки по д! стало адекватного тлу-иаченвя: рссШська /яте ! украГнська та б1лорусвкз/ д1алектолог1я пав!ть папрщ1щ1 XIX - в порсску Д1асятяр1чч1 XX с?, по с г а-зила перед собою метя створшшя дЬттектнзх атлас 1в, хоча ВИС у I8S3 poiîi опубл1куза>го атлас литовских говорЬ БглекштоЗ-яа. PocificbKa наука предаззувала вдосконалюватя придала створе аня карт говор1в та кархч, як цэ вланував т,о в »851 роц! ■

Ы.Срааневськай, :який хот!в бачитя на карт! "л!нгв!стдчну р!зно-ман1ш1отг народ'ш" /"Замечаян* о материалах для географии русского 1зша"/.

Б1ля ваток!в рос!йеького картографування стояв ВЛ.Даль, якпй склав карту говор!в Луколн!вського п. Ш1Ейьогородсьхо1 губ., в б!ля укра1ноысого - К.П.Махал&чук. Карта говор1в укра1ясько! нови Махадьчука стала вз!рцеи як у теха!чно:лу, так I в теоретичном? в1днопмян1 дгд 1нпшх унорядашс1в д1алектнях карт у слов,,ян-оько! частпик РосН. В и!й було розрсблеао иоваторську для свого часу систем? граф!чно1 првзаятацИ д! алеет ншс одшшць ц1ло! кови /кольору, цафр, л!тер, л1нШшх ! крапкових зкаг<1в/. На карт! впзриа в сх1днослов"лнсько!.у картографу Баян! д!сталя в1добрахеи-ця парах¡даI говори, хоча |хя1й характер^ спряк^ванпя !хяього розвлгку передай! щэ аз булн.

3 ррьох д1алакгяих карг /М.М.Дурдово, М.М.Карвнського та е.Ф.Кароького/, як! змяаилися в 1903 роц!, вайц!яв!шоп була карта б!лорусько1 мовп Кароького - не т1лы:и у звияэку з воображения., ца п!И говор!в дави, а й тому, по э допомогою особливах граф!чних ааооб!в зобразила двнам!ку га напряи розвитку перох!д-вих говор!в. Суттеьо, що вго в парЬд врад! над картой Карсышй1 ир!яв про створаннд не одн!е1, а гЛлькох карт - за к!льк!ств ос-вовшис рас б!лов?ського "нар!ччя". У цей ¿а час в!я бачив I оер-йоэн! нэдол1кн у використанн! !згглос для передач! двскратних ыовввх фаг:Т1в /Арх!в РАН, $.468, он Л, од.зб.170, арк.12-13/.

Особливу опоху в 1огорН с*|днослов"яяського картограйгван-ия становила п!дготовха та публ!кац!я "Опыта диалектологической карта русского яэыка в Европе" /1915/, яку було зд!йснено 1Ьсков-оькоо д!алектолог 1чнов ком!с!ею з Ыщатнви та з великою науко-ьзю ! илтер1адыюа {¡{подкоп акад.Шахматопа та ВГОС.

1дея карте аоцулкрцаувалася в прес{, в науковшс товараствах, взловя вепвкв диотувавяя, зв"язуваяиея изав1 стооункк з населении пунктами. За редакц!ев Д.М.Ушакова вдходала "Пред! ЦДК".

Завдяки яостШновд Шглувашш О.О.Шахкатова ЩК розвшгуло базпрвцадаятчу дяя !сгорИ росШоысо! д1алокталог!I колзктивцу правд в шаах программ створааяя узагальншчо! д!але: гно! карта. Д1ядьв1сть Кои1сН виявлялася в: I/ эбиравв! та гпвчеия! натер!-аду шдлхом проведения планом1ри гас 1 ¿коордвиоьаявх экскурс !й т 2/ склалчаня карточного каталогу вагальнлх пращ. 1з ро-

с1йсько1 шил вяагал! та з д!алектолог11 зокрема; Г' обговореп-ня допов1дей з !сторячного та статистпчиого вшления говор!в у зв"язку з показавшим сум1жних дрсцппл.н - етиографН, археологи, загальпо! 1сгорН й т. !и.; 4/ заслуховуванпя звЫв про чаргов! екокурсН та 1п, За перш десятир!ччя свого 1опуванпя ЩК зд1 Пенила пе кепа ян ?2 $уядлмзнтаяьппх по!здки в Мосновсвку, Нгс-занську, Тамболську, Нплшьогородську губ., досл1даувалисп прп-кордо1Ш1, перех1дя1 говори н!к трьома словпяш>к.ш ыов&иш, .' такоя, за пропозщ!ео Шахматова, вазначаллея межа iioi.ilя онаяпям та аканням/Арх1в РАН, ф.502. оп.З. од.8б.71» арк.1. - Протокол зас!дання ЩК в1д б литого 192Э-р./.

У ВДК проводалася велика робота по вгвчанно ф1з!олог!1 роо!й~ ського мовлення, з"ясуванш фЫолог!чпого тппу московского мгв-лепня. У 1903-ПЮ рр. Д.М.Ушаяоэ I Н.М.Дурново притязали такой над системе» фопетгчпо! трапскряпцМ и впробдлп ообллву сиезг!# знак!в. Члепл ЩШ розггпрнла .т,осв 1д аияд.Шгвнатова п^ элкорвотап-пп дач затсу яявого ^оэлеппя на м1ец1 фояограуа, якай до Шахматова та Ь'ДК трохи вириа вяпвазел в етпографИ.

"Опытом" було створецо велич:гу картину сх1диослов"лпсытах нов та 1хп1х гоэор!в, по сут1 накреслено обрясп розеелення дав пьоруськпх племен. Зокрека карта ф!ксувала стаи иародго! мови па-передодв! першо! св1тово1 в ¡йен та ¿.зволицИ,

Багато деталей "Опыта" й доданого до яього "Эче^г.а" паука эгодом п!дгвортла. Так, кай?-е Ьтчтвчняш впявт'лкся евгдчэпкя картп ЦДК та упорядялк1в Атласу росЫсыжх говор1в в1дпов1дно до меж сергдпьоросШьках гоьор!в, мен! пом!.ч ««аняям-аканяям па ' п!вноч! та сход! середньорос1йсы:т« говор!в тощо. Прац! В.Г.Орло-го1, Л.Н.^?лзтоео! , К.Ф.Захарозо1, О.'М.Морпхозсысо!, Т.Г.Строра-лово!, Д.П.Нуисвсько!, 1.Б.Кузыл1но1, в.В.Немчеяко та 1н,, поряд 1з в!дм!штстядл, сказала па зелаку к!льк1стг в1дар51тг1в, що стала пр1орятстом д1алеетолог:1 XIX - початку XX ст. 7 1Щ створпав-ся зове!« новяй, в!да1нялй в!д зах!дно! науги» ^атод ппвчешт го-вср!в: I/ вхн потребував ллио безпосередоього контакту досл1днш?а з говором? 2/ уводив спорадачя! порив!рпи та переяров1рка факт!в-па шсаях; 3/ аеревага з1ддавалаая вивчент» система говор? . окреяого 1адвв1дууаа з заезупнея !ятеград!езэ ас 1х покпзаль 1 вя-ведэшш "еередоього" стаду говору з урахувавяям 1одушпх сед1-ягъпвх, яулы^рних, в! кош* та в1да1етостэ' м1я ноо

голоду» 4/ одяакозий iiiTapec виявлявся до вс1х jjíbhíb д!алзк5у.

У 1915 роц1 ОЛ.Соболевськпй лаполягав на необх!дяост1 роз. робки д1алектяого атласу рос12сько! ыови. Ця 1деа п1дтркыаз Ы.М. Дурново, а згодом 1 О.О.Шахматов.

Яаьршйш;! 1918 р. Kouioifl ухвалнла розпо:атя роботу над Атаасои росШоько! нова /СНбВ Apxiuy РАН, ф,197, оп.1, од.зб.И, арк.З/. Htsntno прапускалася моаянв1сть роздочата такоя розробку та вавченяя атласIn 1ншах íoparopifi ира!яв.

У 20-х роках у Пост1йиШ kowícü з д1аязктологИ /колхш!й ВДВ/ розпечалося узагальнеяпя досв5ду зах1даоовропз8сько! л!пг-вогоографП, вх-заапштася паЙактуачьпlai завдашиг рооШсько1 д1а-лектопогН, яка вещ лала в пршщииовэ яоваГх пар i од свое! 1сторП.

Пост i Сна komIoís а д1алек?алогН нз-отрицала ai ового штатного паредяалу, ni 1гатор1альавх засоб1в, а па початку 30-х рок1в була ваагад! л!вв1довапа. Але воезиа 1939 року з Ьйц1атааа Д.М. Уиакова був- в1дновленаЙ цаатр доелíдаоиь а диалектологи upa Iit-ститут! шве та м&слепия /Apxts РАН» $.502, сп.2, од.зб,14-а, арк.64/. lloro колектив почав створавзда програму для збору фак-®дчяого штер!аду.

Доказано, що, розвпвавчксь самостШппма шляхами, спов^дуоча приадапово вfдмíhhi п!д*.ода до д1електнсго ландшафту, зах1дпоев-рэцейоька та сх{дяослов'*яяеька пауки про говора в часом прийиа Д8 дужз блязысах bhchoekíb про 1счуваякя говорив як комплекс íb пучк1в tsoraoc 1 чаеленних "переливíb", парзход!в, цо i зв"язують oí'hb з одаим i розд1ляють говора, але ввесь лавдаафт у ц^лоад уавлявоя еаостэр1гачев1 як щось ьргаи1чпо едино, то, що в pooii'i-оыгШ aayut в аодалшоцу д1стало назв" "fitaseicTuoí кова" /Ананасов/, tCTopin формування та суть футаионувашм яг.ого зуновилися "сприяЕ-ЛУ" i взаемовшшвом загальнол1ягв1стичнпх, 1втрад1алакт-шх i соцiально-полiтичь^х, кулътурних та 1наих (¡ajciopis.

В на?ц| остаяпього часу васловлюеться душа про те, що по-чатковлм этапом лиш1стчао! географ!Е в ВссН трзба ввазага а® т1лька п1до*говчу д1яльн!сгь до створецпя araaciB i наи!ть па sJjiíiiai каотографуваняя Даля i Мкхальчука, a ees пер1од створа шщ паршах рт;8т-Ш1толъг1ак1в й эадум обстакенпя яародгах rosopla upa-loa за owaleo анкетзь /Б.О.Лар1а, Й.Ю.Грицзил/. Цзй п!дх1д,бвс-церзчав, иае ово! лог1чн1 & Icíopaco-HajKOBl гЛдстави, ала при вахрцу plsnsaai проблема в процео! стаыовлаяня та еыолицИ сх.дяо-сло»*янсько1 л1агвогеографП иэобх1дио Ч1д1ляти два пар!вдп, як!

маять суттгз! як!сн! а!дм!шюст!. ВнрШэянз ц!сI проблема горнав-' ться друго!, но ызпш вгжвшо1 - пзр1одазац11 !е?орИ, ввроблеппя прннцап 1в тако! пар!одиэац11. В .науках гуман!тарногэ циклу, у току часл! в л!нгв1стэд1, розвиток по в глобальна поступояыт зм1-иа одного етапу ча одного кошуштуальпого отапу другим у во!й су-купносг! II тоорШ. Тут розглтск наука - да зг-пгга И окрег.вгх коп-;!'3![цIП, спЫсдувошш проталелшпх пяпря!.и1в, мояливай зворог до концащ1П старях, бо сама практика як криторМ ¡сшш тут нзр!д- ' "о бупас досать тсорзтпчпоя. •

Така спзцпф1ка розвитку гукан!тарш?х паук робать дууо вахкоп 1х пзр!одаэац!и, яка будувться часто па г!постазувшщ! якоГоь од-Ше! ознакл та якогоеь одного стану й т п1добраягзв картина наука в ц!лог.;у. На наи погллд, в !огор!ограф!чп!£ наун! б ¡лил усорпоио нор!одязац1я, що являв собоэ к о м п л о к о н о, багатом1рЕв в!добрз.тешш 1стор11 р!эппх иппрямхЬ пауиово! д!яшюот! /дав. т°бл» Й V.

1стор(я буда-якоГ наука - да пз тьтыси !с-гор1я 1дой, а й та-:сож 1стор1я II тлорц.'п: учоних-доол!дпйк!в, паукових та ввБчаль-П1_с заклад1в. Про ваюпЫсть влзчеядя ссобиотост! вчэного писала Г.Шухпрдт, О.МЛпп!п в XIX ст.", вгауть сучаси1 1отор!огряфи й таоратпка науки: Р.О.Будпгов, С.О.Ромсжо, ЮЛ,1.Караулов, Н.О.Сдю-сорова ! 1н. Нош® досл!деизшш з ц!о! проблема також показало, що пс. фореванш р'сШько! д1аляктолог11 справляли вплав по т!лтл<и ноуковт та нзуково-орга1ПзацШна д!яльн!сть вчеппх, а Е фактора особист!сно-псвхолог!чного характеру. ЗдШснон! в робот! спроба узагальлата спестероштя з дано! проблема реализован! на матор!-ач! життп та творчсст! ахад.О.О.'йахматова.

¿»дегазатшй вясвовок про характер няукоззо! дЬгяьпост! особио-тост! вягко зробата боз знаяш соя!алыю-пол1тпгшо1 обстановка, баз урахуваипя культурная ! иауковах тепдепц1й у кра!н! в!дпов!д-но1 епо„а.

О.О.Шзхматов, як ! багато !шшх л!бера*ьнс настроения учопих, був утянутиа подЬслд з пол! тагану боротЕбу в Рос 11. Пост!йнз п!к-лувалня академ!ка про студзнгську молодь,.учонах, у тсглу чпсл! й укра!лсышх /Натецького» Грушевського, Франка, Лободу, Д'тахов-сысого, Таьпо1ка,Пзратца, Мпхзльчука, Крамсыгого та !п./, його прагненпя залучатд в Академ!а паук продставник!в укшТнсько! чау-ки /Еатецького» Франка, Халансрчого, Овсяяако-Ку; аковськога та !н./

Таблшя & '4

Проблемна пер1оддзад1я icTopiï росШськоГ д1алектолог1!

Пэр iод sdip йакткчл. мат-тлу класифirania та чле-нуваиня говори картогра- фування традкцИЛе разу мвт йиво! мова як першо-дтерела теоретична сскаслення говпру системна уявления про roBip л!нгво- географ.кар- тограй-ван- ня* ■

'i пал. )yj ст. -*0~. роки XIX ст. + +

50-й рэ^ XIX от. + + - - т -

60-îi роки + + - - т -

70-"' i рога: + д. + + - i c¿ w 1

80-Ti рока + о- - + + -

ЭО-Ti ром -г + т + + +

ISOö-1910-ti роки + + + + + -г

20-50-г1 роет + - + + + +

Умовн! позяачеявя: / - / -. З1дсутв1сть продеру

/ + / - наявн icrb ироцосу / -;-/ - зародження та згаеання процесу

усо цп дли п!цставу бачитч в учаио'лу не т!льки пбдыяника науки, а й громпдчнима свое! в1тчигии.

Частипою пробами "наука та, особист !сть" е л1пгв1стп'ШЭ кра-езцавство, що вкличае 2 компонента; 1/ 1сторико~д1нгв!стичипй /вивченпл 1/овп в його сод!элыю~геэграф1чнШ проокц! 1/\ 2/ 1сто-р1сграф1чппй /доел! дат чня !сгор!1 пауки в II вдаошвни! до дапо-го гЛкро- Я макророг1ону/. ЛпччПстичнз краезяавство розширве й поглиблпе знання в галузI лт'гЛож-н та II ап"язкЬ) !з суспьль-ством. його ¡стор1п та культуроз. Продукгпвшьм дашрелом л!агз1~ стачного краезнавства е м!сдав I й цептрзлья! ар«ви, тшапом!ряе вивчення яких с причло б створе л га спед!альних поз) б игле! в про жат • тя та тЕорч1сть впдагнпх л5нгв1ст!в кра!ни, збагачешю вко вида-нлх ярадь у раз1 1х иереввдзнпя новимя ц!пкши тттор!алалп. Одним 1з важливмх рззультаг1в коордипацИ зусиль ученпх у цьому папргл! могли б статп л1нгз1стична енциклопедш, б!об1бл!ограф1чпяй словник Л1пгв1ст1в з особлавшл культуролог1чпам та л1нгвокра1позпав~ чим ухилок, ряд впдань !нггого характеру.

ОсновгаШ зм!ст даоортацН в1добраштй у працах:

1. А.А.Шахматов.' - Москва:..Просвзщзипо, 1981. - С. 1-159. Взд.: ЬХабургаов Г.А.: 1^сокий язцк в школа, 1382, $ 4. 2. тГоя -

г.: Пипку Л^ук. - Гги1ш, 598Э> II. • .

2. Словарь лексических трудностей худохеогвешюй лпторзтурц. -Киев: Радянсла школа, 1-23Э. - С. 1-367 /сп1вазт,Н.П.Матве<ЯБа/. Рзц-: I. Не тиков Л.А., Йуравипкая М.П.: русский язык зг рубе-гом, 1909, й 6. 2. Фонякова 0.1.: ГУсспй язнк в национальной пкох<з, 1990, № 3. 3. Хаустова Ю.Ф.: Нардаоа образованна, 1990, В б. 4. Сапллл Ю.Ю.: РусскнЛ лзак и литература в средних учеб-1Ш заведениях УССР, 1990, й 4.

3. Источник» изучения истории языка в концепции А.А.Шахматова.//' й/сскоз языкознание. - Киев, 1990. - Вып."I. - С.66-71.

4. Московская диалектологическая лошзсая и А.А.Шахматов.//Рус-скоз языкознание. - Киев, 1931. - В.22. • С,45-51.

5. Вшая речь как с^ера действия фонетического закона п основной источник изучения истории языка.//й'сскоо язшео знание.-Ккоч, . 1992. - В.25. - С.30-99»

6. Формирование систомеого подхода к территориальном? гозору в русской исторической лиягаясгико ./Дусскоо язакозканиа. - Киев, 19Э2.4- В.25. - С.18-27.

7. Историография наука и украинское дшшиитачсскос краеведзнш.// Шляхи госаленяя ефеятшшсот! практичного курсу угра!нсько1 моря. Материала ооласно! и1пвуз1всько1 иауково-кэтодачно! консТй-рзвдИ /Одзського пад1потпгуту/. /Головн.ред.В.Г.Орпчсшко. -Одесь, 1932. -4.2. - С.54-55.

8. Становление русской диалектологии как самостоятельной отрасли лингвистической науки.//í/ar орлэлы Ш Маадулародяого соьшара "Славянская культура в современном мирз./Изучение и преподава-[iri в иноязшшой аудитор«;;/. - Киев: КГПШ, 1993. - 0,75 ар;с.

9. Мэтафоричамсий способ образования профессиональной и даалакт-ной декешеи.//Вопроси лексики п фразеологии современного русского литературного язнка./Редг.олл.: В.Л.Архангельский и др. -Ростов-на-Дону: изд-во К"/, 1933. - G.48-56.

10. Влияние ыастшх говоров на прсфэосиональну» лексику .//Ш научно-теоретическая конференция института /ТГШ'/./Отв.рад. П.ВЛесноков. - Таганрог, 1863. - 0.43-56.

11. Диалект я грамотность учащихся. - Начальная школа, 1969, Jí 3. -С.32^3;

lis. Процессу воыянацди в egepe рыболовецкой лексики русского язи-ка./ДЗ Согедохсого пединститута /Венгрия/. - Сегед, 1971. -I п.л.

13. .О.О.Шахмагов i укра1иська фЬюлоМя./Д'овознаЕотао. - Ки1в,

1934. - Д 4. - С.60-63.

14. А.Л.Шахматов и Предварительный охозд pyccicux йилологов,//1ус-сков языкозетшю./Отв.рзд.М.А.иарпэшю. - Киев, 1984. - B.D. -С-41-47.

15. Влияние творчества А.А.Потабни на научило взгляд» А.А.Шахматова.//Теза геол. иауково! кош|орзнцИ "Творча сна,здшщ 0.0. Потернt й cy4SOHt (ШюдоПчи! науки. До 150-1нччя з да на— родшш 0.0.11отеб!11"./Головя.род.ВЛ,!.р1'сая1всы<иа. - Харк1в,

1935. - С.39-40.

16. У истоков русской диалектологии XX вака.//йаучпцо докдддц вшива икол:, Сидологачосш» науки. - !.!., IDS'i, - i'- ¡. -С.34-39.

17. К истории определения славянской прародшш. Письма А.А.Шахиа-ТС- а Ф.Е.Корлу. По материалам архива. 1!убликацкя.//Советское славяноведение. - Москва, 1989. - К 5. - С.88-93.

' 10, Иекоторае аспекта взаимоотношений русского литературного языка a ыэотшх народклх говоров в советский париод.//Руссади язц&оэваппэ,/Огв.ред.И.А.Кйрпеш'.о. - Каев, 193::. - ч,4. -С.49-52.

1*9. riioaiochc Sprache in Bildun;j; und Erziehung.'Collektivc !,*onc-r;iphie / НогаизцосоЬоп von Prof ,K .Dut tke.Prof.R.Eckart, i'rof .M.A.Karpoi ,:o u.;). -VEP, Vovluj Enzyklopädie. -Leipzig, 1983. - 3.1-255 .

20. Влияние адой И.II.Срезневского m развитие отечеств-иной дна-локтологии конца XIX - i-ачала XX века,//В с о с о аз и я л конференция "Методология и гдэтодака цсторйко-словаряых исслздоьаниД, историческое изучение славянских язшеов, славяпокоЛ писпзн-н;ста и культуры"./К 175-дстиэ со дня роадашм академика

И.И.Срезневского/. Тезяси докладов, - Ленинград, 1986. -С.27-23.

21. Источники педагогического воздействия в процессе преподавания истордко-лингвпстяческнх д;; ецнялнн.//Ру сс:а;Я язня: предка? изучения и сродство воспитания./Под ред.И.Ф.Протчонко л др. - Киев: азд-во при Киевском ун-та; Leipzigs Enzyklop" -

- dio , ISOI. - С.157—IGT.

22. А, А Щг.-платов и Московская диалектологическая кош!Ссал,//Со-Bpct/.OHraie проблемы русского язнкознания,/Памята академика • А.А.Шахматова/. Тезяси, докладез мзкьузовской научной копфз-ретщи./0Т1.ред.Н.Д.1^с1ШоЬ. - Горький: нзд-во ПУ, 19у0,

- C.3I.

23. Алексей Александрович Шахматов /1854-1920/. /веская речь, 1904. - й S. - С.77-81<

24. "Деятельная любовь".•Воспошшшшя об А.А.Шахыагоав П.М.Ездо-клыова.//Гусская речь, 1984, ß 3. - С.82-86.

25. "Oh увеличивал суму добра па земле..." /К 125-лоит А.А.Шах-матова/.//"Лананградокьй ун-т", JS у6/3222/, 1989. - С,8-10.

26. "Я исполнил свой гражданский долг..." /К 125-летию академика Л.А.Шахматова.//Прометей. Ксторикэ-биографачоскай ольмаиа* серпа "Екзнь замечательных людей". - Москва: Молодая гвардия, ' ISSJ. - Т.16. - C.28I-298.

hutn Ла^. 48i ivtuо11DO