автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности метатекстовых единиц современного английского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантические и коммуникативно-прагматические особенности метатекстовых единиц современного английского языка"

МШстерство освИи Укра1ни КиГвський Ун!вероятен 1м. Тараса Шевченка

Г.; ' "г':.-",.-.: " е..-: ..!

Г.

На правах рукопиоу МАЛ1К0ВА Ольга Валер!1вна

СГРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНI I КШУН 1К.АТИВИО-ПРА™АТИЧНГ ОСОБЛИВОСТ1 МЕТАТЕКСТОВИХ. ОДШИЦЬ СУЧАСН01 АНГЛ1ЙСЬК01 ЫОВИ

Спец!альн1сть 10.02.04 - гериансыс! мови

АВТОРЕФЕРАТ .

дисертац!! на здобутхя вченого стуленя кандидата ф1лолог1чних наук .

КШв - 1993

Робота виконака на кафедр1 англ1йсысо1 $1лолог11 КиГвського ун!лерситету 1ы. Тараса Шевченка

Науковий кер!вник - доктор ф1лолог1чних наук, лрофесор Л.М. Медведева

Оф1п1йн! опоненги - доктор ф!лолог!чних наук, профеоор Л.I. Сахарчук кандидат ф!лолог!чних наук, доцент A.B. Синга1вська

Пров!дна орган!зац!я - Донецький державний

ун!верситет

Захисх в!дбудвгься ¿5 кв!тня 1993 року о Ю годин1 на зас1даьн1 спец!ал1зовано! ради Д 068. 18. II при КШвському yHiBepcvwesi !ы. Тараса ^евченка аа адресов: 252017, Kais, бульвар йевчевка 14.

Ь дисертагЦею ыожна ознайоштися в науков!й бКШоте-ui ун1верси1е1у /Кк!в, вул. Володимярська, 58/.

Автореферат роз!сланий в_" березня 1993 р.

Вчений секретар слга1ал1воьано1 ради кандидат ф1лолог1чних наук доцеаг

•■.■*.>; Е. I. Лисенко /

Вивчення нови як засобу сп1лкування, засобу оби¡ну 1нфораа-ц!ею передбачае анал1э мовних одиниць, як! в нос1яки не лише фактуально!, або пропоэиц!овальноI 1нфориац11, але гакоа I Еласге комун1кативно1 1нформацП, тобго до! пов1доыйигЮ1ь про наявнЮть пропозиц!овально! 1нформац1I, органГзують 11 I доводя» до в1дома адресата. Нови! одиниц1-нос1I коиун1кативно! 1нфорцацН е .. прагыатичними за своею ппиродов, оск 1льк1 вони в1добраяають вза-еиод!ю и!х авторомыовлення! його адресатом /Богданов 1988/. Гак! одиниц! спец1ал18ус?ьоя навккокаин! ц!ло1 низки еШфунк-ц!й, як! сп!вв1дносяться э р!зниш аспектами ыовленнево1 комун!-нац 1!. 0дн1ею 8 таких еп1функп!й е мегаиовна, ао'о иегаксаунНаивна функц!я, пов'язана, зокреиа, 8 иетакоиун!кац!еи, тобто ко-|ун1кац1ею про коиун!кац1о, застои якоГ выступать явища само! <ови.

На реал1зац11 нетакоиун|каглвно1 функц!! у дирокоыу розуи1нн! ¡пец)ал!зуються одиниц! р1зного сгуленя уоталеиост!, як! характв-тзуоть, зокреыа, зас!б, манеру, спос!б вирадення дуыки, вказу-1ть на ставлення автора до свого иовлення, до 1нших учасник!в Шлкування, органIзують сиислову структуру дискурсу» забезпечу-чи, гяы сашш, гнучкЮть нови як 1негруиекта коыун1кац11, спрятан ефемивному ыовленневону сгЛлкуваиню. саие тал! истагексто-I одиниц! сучасио1 англ1йсько! аови 1 е об'екгоы нашого юсл!д-вння. Чап! утворення не в!.днося1ься безпосередньо до пропозиц!-гально! 1нфориац11 висловлоЕання, до теин розаова, до ¡¡оед^ету )влення. Прояснвоти сеиантичняй в1зсруиок влисла тексту, д1ало-[чний характер якого обновлений його усгацовлен1ста на ишагае дпавинб розуи1ння /Бахтин 197У/, повднуоч« р!зи1 арапка*':! ¡кету у вдяав 'иле, вакокулчи .5у«кц1э азадрсксого нп створююль, як слуяно заушила А. ьвабяцька, у

— с. —

у текст! /Вежо'лцкя 1978/. .: . . . <-•.■ : .

Актуальн!сть дано! робрти зумовлена зростанцяк Интересу су-часно1 л!нгв1сгики до Ш1ал1зу функц!онування мовшх одиниць э ' урахованням не лише ¡х структура о-семаио-ичних, але .також 1 кому-1пкативно-прагматичних особливоет,ей, а також до ,дид1лення мета- ■ конуи1кахивних одиниць як .об'екта спец1альйих дослгдаень /А. Вежбицька, В. Девкин,М. Драздаускене,,Л. Медведева,Г. По- -чепцов, Т. Чхет!ан!, К. Кафф!, Дк. Холмз .1 ¡к/.. Акхуальн!еть' дое-: л!джеаня пояснюеться також ваиливою роллю иетакомун!кативних, або ыетатркстових утворень у зд1йснени}. ефективн.с.?о мовленневого сп!лкування, як!, як влучнр заузажив У. Чейф, контролю»ть пот!к. 1нфор:.;ац!1 1 д!ють як ворота шлюзу у потоц! мовлення /Че£!ф 1985/.

НаявнГ ДослШения проблей метакоыун1кац1I ! метатексту в1т-чизняних 1 заруб1кних л!нгв1ст!в.присвячен!,'головнш-чином, функц!онуванню мовлих одиниць, «гк! зиконувгь-яеррвакно фатичну цетакомун1кат1'зну функц1ю, в той час як .одиниц!як! здатн!"ви~ конувати IщиI, не иенш важлив1 еп!функд1! у текст! /фу.чкцН автё-ризацП, модиф!кац11 прагматично! сили висло'влювання, тлумачення, представления тощо/ до цього часу не.були/об'ектом системного, комплексного досл1дкення. ■--- ■ '■•

Пов'язан! з експл1кац!ею в1днощень '.'адресакт-текст-адресат", зазначен1 та !ши! функцП метатекстових■одиниць-■• видашЪся' вавли-вшл: з точки зору реал!зац!! -иовлвнневиу --страгег1й 1 тактик кому к!кант!в, побудови 5 розум!ння.дискурсу. ; ...■■>•■ •■

Ваглива роль иетатекстових одиниць-у-забезпеченн!' ефективного' цовлениевого ея!лкування вказуе на необх!дн!сть !-нвентаряза!ц11, х:1гюл6г1зацн даних утворень, усвгдоиленняГх функционально! сае-' цл,р1к! у рамках коиуи1катквно-прагматично! парадягии лшиПстлкл.

Голоьна пета дисертаЩйного досл1д*еаая полягае у встановлеи-н! корпусу англШсьхих иетатекстовлх утьорень г влвченн! отру!-

турно-семантичних ! коиун!каглвно-прагматичних особливосгей. До-сягиення ц|е| метя пов'язане з вир!шенням таких конкретних завдань:

- обгрунтува'ння необх!дност! вид!лення метатекстових одиниць як окремого класу пратматичних одинииь;

'- вивчення структурно-семантичних оссоливостей метатекстових одиниць;

- выявления ноыунШатявно-ггагмашчних функц!й иетагекстових одиниць;

- анал!з кетатексхбвих утворень з точки зору 1х здатност! до прагматичного-ва'р!!ювання 1 прагматичного синкретизму;

- вязначення-перспектив подалыаого досл!дження метатекстоЕих ОД'/ШДЦЬ.

В основ! вивчення англ!йських метатекстозих одиниць лекихь !ндуктивно-дедуктивний метод досл!доення, який полягае у накопи-ченн! мовиих даних, 1х узагальненн! I пиступовои„ комплексному аналШ зг!дно з д1лши ; завданнями дано! роботи. Кр!и того, у робот!- використовуеться функц1онально-семантичний, трансформации ний, актомовленневкй ! контекстолог!чний методи анал!зу.

В!дгов!дно до результат!в доел¡даення на захлег виносяться так! положения:

I. У корпус! мовних носНв комун!кативно! ¡нформацН вид!ля-еться трупа одиниць р!зних р1вн!в мовно! структур;: / слова, сло-восполучегня» речения/, своер!дн! маркери дискурсу, як! спец!алЬ зуються на орган!зацП пропозиЩокалько! ШтюриацП, влконакн! функЩй авторсьного коыентаря до тексту тодо I тому каагь розгл* датися як ыега^ексгов! одинлц!.

2» Метатекстовин сдинацян власгивий р|зкяй с-зуп!нь усгаленосз. цо зуцовлено ф!ксчванол або. у певннх меках з»ля:оа сангахелчног; оргац1зац!ею 1х лексичного складу I ;.:орйолог!чкоа .$ор::оэ !>; :с■■• -

попент!в. 3 ц1е! точки зору иоана вид1}шти два типи метатексто-вих утвопень: I/ стал! утвореиня фрааеолоНзовано! структура I 2/ структурно в1дносно в1льа! утворевня, як! будуються за пев-ияии сЕруктурно-сеианз-ичниш! иоделами. Одиниц! обох а:ип1в мають закр1плен! контексги ^¡сиванкя, характеризуются послабленою !н-форматявн1ст».

3. ОуккцЮнування кетатекстових утворень переванно у повто-рюваних коиув]катлвних ситуац1ях епричяияе 1х десеиантизац1ю, або стираная 1х ввутр1шиьоТ форки, 1х перегвореяая у стереотип-н1 фориули, речанцй-штаипд, розиовн! кл1те з послгблеиим семан-':ичнли значениям.

Метатекстов! одкйиц1 несуть р!зне функцЮнальне навантакен-кя. Комун1кативн1 особлчвост! иетатекс'х'ових одшшць ьизиачаються 1х спрошжн !с?ю виконузати функи1ю орган1вац1I дискурсу, а також шракати з(дкошення автора до зи1сту пов!доилення, до адресата.

5. Ыет&техстов) угворення здатн! иодиф!кувати прагиатичну<.силу ь'лсловлввания, яка поедвув його »локутивну I риторичпу силу, тобхо вони иожуть виступати у рол! операхор!в аб1льшення/зиеншеа-ня категоричное»I васловл«вання.

6. Метатекстовии утворения иоке бути властива потенц1йна I синхронна прагматична багатозначн!сть, яка полягае у 1х здатноей реал1зувати р1зн! нрагшгичн! значения у р18них 1 тих самих контекстах «ункц1онуванкя в1дпов1дко.

У. Игроке.'ЬушсцЮнуьання метатексхових одлниць у ыовах р1зиих с.юзеи сь1дчи?ь про уШверсэдаПсхь цих одшшць, яка у певноыу рэзуШшМ зумовдена.1х здага1стю в1добракати природну схильн!сть лодського клелення не лиае сприймати, в!дтаорььати ыоилення, але I коменгувата, свое глаове 'ковлення •! ¡.¡овлення пар5нер!в : по >:с,ку«|кац|!. • •. • . '

Наукова новизна роботи полягае в тому, чо вона в перший ком-некснии, сисхемним досл!дасенням метатекстових одиниць сучасно! 1гл1йсько1 ыови. В дисертацИ вперше обгрунтова-о можлив^ть видения.; i видИено метатекстов! единиц! як окремий клас коыуи!-1гивних одиниць; посл!довнс описан i структурно-семантичн! 1 ко-гн1кативно-пр-гматичн! особливост! англ!йсышх метатекстових ут->рень.

Теоретичне значения робэти визначагться II конкретним внескои розробку теоретячних проблем, як1 пов'язан! з виявленням специ-ки функцЮнування мови як комун!кативно1 еистеии. Обгрунтування явност! труп метатекстових одиниць у корпус! носНв коыун1катив-! 1нформацН видаеться важливки для розробки загально! теорН citypcv, проблем комун!кативно! стилЮтики, колун!кативно! гра-тики, прагматики тексту. Вяявлен! структурно-семантичн! i кому-катлвно-прагиатичн! особливост! метатекстових одиниць е внескси розробку таких проблеи прагматичного синтаксису, як проблема «Ил!зацН прагматичного значения одиниць йоги, иодиф!кац1I *гматичного значения висловлювання, прагматично! пол!семи ко-Мкативних одиниць.

Практична ц!нн!сть виконаного доелfдвення вязначаеться можди-¡TD використання його основних положень ! висновк!в у лекц!йиих >сах теоретично! граыатики сучасно1 англ!йсько! мови /розд!л |агыатичний синтаксис"/, у курсах лексикологи, стил!стигя, зеолох'11, при написанн1 навчальнихпос1бкнк!в, курсових1 дип-них роб!т, у практиц1 лексикографН. Результата дослШення на застосувати на заняттях з практики англ1йсько1 иови /нав-ня письиовому иовленню, практично! граматнки/, вони влдаються пивими такох для розвитку коиун!казивно1 коипехенцЯ I, зокре-иетакомун!ка_ивно1 коапетенцН, яка вклачае таконзнания i ; > {ти.вне викрристання метатекстових засоб!в, у touy числ! 1 чхц

- о -

1до розглянут! у дан1й робогЬ

Матер)алом досл!дхення слугували бливько 3 тисяч англ!йських мататексювих одиниць 1 приклад!в !х вживания» д1браних 1з лекси-корраф!чних дяерел, сучасних художя!х I наукових гексИв авгл!й-ських I америкаксысих авгор!в. Анал1з викорисгання иеяагекстових угворень у гексзах р1зяих функц1ональяих сзилей являе собою неа-биякий 1 нтерес у план! подальшо^о досл1дкення с!йл1стичних аспек-фуккцЮнування англ1йсько! нови.

АпробаЩя робоги За зм1сгон диоераац!Иного досл1даеяия було зроблено допов1д! на иауково-георвгичн!й конференцП молодих вче-них /березень 1991 м. Вороне»/ } на Всесоюзна науков!й конференцП "О.О. Погебня - исследователь славянских взаимосвязей" /яовтень 1991 р., и. Харк1в/. Результат досд1дження обговорюва-лись на каукових се«!нарах аспирант5в I на эас!даннях кафедри ан-гл$йсько1 ф!лологН КШвського уяШерсйтегу /1990-1993/. За1с1 дисергацН виобранено у чогирьох публ1кац1ях /сгаттях I маах-допов!дей/.

Структура яа обсяг дисертац!I Робота окладаегься 1а всгупу, гръох роздШв, ад супроводжундься вясновкан^ эаключно! часгия^ списк1в науково! л!тературц, словник]® га даерел 1люоЕративкого иагер1алу.

У вотуп! обгрунговуеться влб!р теми дисертац!I, 1! актуальн!сть, новизна, практична 1 теоревична ц1нн1сяь, формулюються лолоаенн^, Я1:1 в;ш0ся1ься ив захисх, визначаються мена, завдання та меюДа досл1дхення. •

У перегону роэдм розглядаеться природа метакоыуи1кац1!> иега-новноГ функцН ыовййх оданиць. Кр1и того, роэглядаеться стан вив-чеяня дано! проблею, даегься зах'альиа характеристика аетатексто-вих утво^ень.,

У другому роздШ анал1зу»хься струкгурно-сеиантичи] особли-

ост! англ1йських метатенстових одиниць, як! пов'язан!, зокпеиа, лексичними, морфолог1ЧНИИИ, граыатичнини особливостями !х ком-онеяНв,

у третьому роэд!л! вид!ля»ться i вивчаються осаовн! функцЮ»-, альн! типи метатенстових одиниць, як! спец!ал!эуються, на вяконан-I ц1ло! низки ет!функц!й у текст!. Кр!н того, розглядавтьоя здаг-1сть метатенстових одиниць до прагматичного вар!ювання i прагмат 1чного синкретизму. У загальних висновках подаються Шдсумки роботи, формулюю^ься новн! II висновки, ваи1чаються перспектива розробки дано1 тема-ки.

Зм!ст роботи Е$ективн!сть спртйняття тексту адресатом може беэпочуЕатися, крШ усього !яшого, наявними у ньоыу мовиики за-, бами, цо'Ьбслуговують" один !э acneKîis категорИ модуса вислов-зання, а само - його аетааспект. Зв'яэанай з в!дправником тек-*' ?, метааспект в!добракае його "турботу" про аде«<ватне декоду-шя когн1тивного зи!сту тексту або коыун!кативно! йети адреса-u Метааспект новлення, тобто сфера, у як!й виявляеться позя-ï автора тексту, його знания эакон!в мовленнезо! повед!иви, чнов м!рою сприяе ефекшвност! иовяенневого опГлкування. 1нак-кажучи, иетааспект слряиовапий на дооягнення взаБморозум!шш ко«ун!кантаыи иляхом уточнения форыи, ианери вираженнп дунки, рктурно! ! комун1кативно! орган!зац11 тексту та 1нших иомен, вд стсоуютьоя побудови 1 розум1ния диснуроу як певно! ПОСЛ1-юст! ыовленневих акт!в, зв'яэаних у глобвльн1 ! локальн! тен-Л структура /Петров 1987/. Отже, иетааспект иовлення проявляЯ як результат "турботи" автора про ефективн!оть иовленневого кування, яке навряд чи моиливе без повного ! адекватного, йняття тексту адресатом. Особливого значения иетааспект.нов-

лвння набувае у сфер! лИературно! комун1кацП, коли безпосеред-н1й своротн!й зв'язок е в!дсутн!м. У таких зипадках автор не лае можливост] контролювати с*уп!нь повноти I адекватност! сприйняття тексту адресатом i скорегуЕати сво» мовленневу повед!нку таким < чином, щоб уникнути 1.оиун1кативно1 невдач!. Таким чином, у про-цес1 створення будь-якого тексту /художнього, наукового/, який зориентований на "активне в1дпов|дне розум!ння" /по £ахт!ну/, духе вежливо враховувати закони слрийняття 1нформацП, осоо'ливос-xl реал!зацН комун!кагивно1 стратеги, планування оптимально! реал!зац1! певного конун(квтивного нам!ру.

Виконання цих вииог безпооередньо пов'язане з викорястанням мовних засо(Ив, як! обслуговують метааспект мовленнево! комун!-кацП, тобто сприяють оптимальному проПканни мовленневого сп!л-кування, дають ыожлив1сгь автору пивищити ефективн!сть сприйняття тексту адресатом. X сучасн!й англ!йоьк1й мов! вид1ляються одиниц! р!зних р1вн!в, р1ано1 структурно-сеыантично! орган!за-цИ, як! спец!ал1зуються на обслуговуванн! метааспекту модуса, наприклад, admittedly, allegedly, as a matter of fact, as far as 3 Joiov. as it ввегав to me, in a word, to cut a long story ehartiw

Сукупн!сть 8асоС1в, що обслуговують метааспект мовленнево! коцун1кац!1 1 використовуються у конкретному текст!, що вшб-раяае фрагмент об'сктивмоТ д1йсност!, розглядашь як своерЦний метатекст у текст 1 /Веябицка 1978/.

Ыетатекстов! одиниц! широко функц!ону»ть не лише в англ!йськИ, але також i в 1лешх иовах. Пор., наприклад, англ. in other words,

in the first place...in the second place, for example, to sum' itup,

in general, in fact, so to say, between you and me, in a word

фр. autrement dire, premièrement, secondement, par example, en somme, en generale, en fait, c'est-à-dire, en confidence, ¿h Itiôt

'УКР* !иакие кагсуча, no-nepue, по-друге, аапрлклад, на загал, взагал!, фэктлчио, так ба «овпта, uls нами какуч;!, словом

рос. иначе говоря, во-первых, во-вторых, например, подв^еы итоги, вообще говоря, фактически, гак сказать, иенду наии говоря, эдним еловой тощо.

Широке фут:щ!онування метатекстових одиниць у мовах р1зних шетем пояснюеться !х здатн1сю в!добракати природну схяльн1сть иодського ми^лення не лише сприймати 1 в!дтворювати новлення, 1ле також i коиентувати, модиф1кувати, орган!зовувати свое влас® [овлення i новлення napiHepiB по конун1кац11. У результат! ко-1ентування свого 1 чужого новлення у ов!домоет! адресата виникае !Воер1дний двотекст, якяй виступае як посл!довн1сть речень, оди-иць, що налекать йоыу як в!дправнику 1нфорнац1! I виступае його ласнии коиентареи в|дпов1дно. ТакиЯ "двотекс?" складаеться з ислоплювань про предмет иовлення i вясловлювань про висловлю-ання.

0ск1льк! метатекотов! одиниц! типу In other words, in fact, i general...in particular, that's all. What do you иеапТ тощо, HKopHCTOBjлться переваяно у повторованих коиун1кативних скту-ц1ях, 1х {нфориахивн!схь е послаблемв. Викорисювуючд поняття lyrplEHbol форми слога, зпэрие обгрунтованв 0.0. Потебнею, у.ое-1 сказали, що фуикцЮнування иегатекстових одиниць як конпонен-1в стандартизованих мовленневих акт!в спричиняе стирання 1х 1утр1шньо1 форми, або десенгтгизац!®. ПодК^но до того як, вжива-ги слова 0.0. Потебн!, стирання внугр1шньо! форми слова! епричи-[е перех!д в!д поезИ до прози, стмрання внутр!13ньо1 Фораи ие-текстових утворень спричиняе перегворешя моваого naxepia^y у ереотипну формулу, речеияя-итаып, роз:.:овне кл{ше з послаблс-н семантичним значениям.

Корпус англ 1йських-метатекстових о;;:гнлць гкличае сл^ьа, слово-олучення, речения. •

¡¡ршеладгшл сл!в - конхенцЮнальипх засоб!в реал 1о:нН г ьезз-

'ГбаСховоI функцП можуть бути сенгенц1ональн! приел 1вники типу: s.mittedly, allegedly, apparently, assuredly, reportedly тощо. Ьг.лдчаачись у висловлювання як йоге модус, вони представлять Лого у делерсонал}зованиму зигляд!, оск1льк! 1шл{кують суб'ект ковгдшлення, тли самим лоедкувчи його з 1ншями особами, наирик-зад?Apparently. since hs inherited the title some years ago, he hat 'eoome restive and irretable, drinks more than is good for him and has been indulging in a constant round of "affairs" (A. Kiltcn), 3 точки зору сыислозо! структур« одишщ! даного типу мокна роз-

глядати як скоыпресован] речення з д1ееловом-присудком у пасив-KOiiy с/ан1. дор., напряклад, She is supposedly the best mathematician at the departnerit -5- She is supposed to be the best mathematician at the department (Ed. McBain).

Kpfu того, метатекстову функц1Ю здатн! вяконувати також присг

л!ЕН.!КИ типу: actually, briefly, generally, crudely, candidly, honestly, figuratively, metaphorically, naturally,simply Т0Щ0.

Депк! з зазаачеиих одиниць иожуть вживатися з ыодиф1кагораии, як! забезпечуюгь конкретияат», 1нтенсиф1кац1в тощо семантики иетатеястових одиниць, наариклад, ... Or more briefly still: gi-шша (in т,:? broadest sense) ¡suet be separated from pragmatics (u. Leech).

Me-'ExeKcioEi 0Диниц1-сл0Е0сп0лучення включають утворення р!з-horo ступени стандартизацП, зип!ззцН, Шоматизац!!, наприклад

*.s a raatter of fact, in a word, in other words, in fact, for example for want of a better tern/nans, speaking purely for myself ТОЧО.

3 гочхк зору лекекко-граматичних. особлквостей, у Kopnyci сд.!ь.:':ь даного типу видхляються Д1ес.*чвк1 i iiietmiiKOBi утворення. i'o г-хН! опис морфологНнкх особливостей нетатексгових од/лнлць дг".;ог'-> мпу даречно пов'язуьатя з частшовною належв!стю 1х ком-»:0;«ект1в.

- и -

Пост1йням, тиловим компонентом Д!есл1вних мегатексгових ут-ворень е д1еслова иовлення, як! беруть участь у реал1зацП одного з вид1леш!х Дн. OctIhom п'яти клао!в мовлекнеЕйХ акт1в, а саке зкспозитив1в - мовленневнх акт!в тлумачечня, що стоеуютьоя роз-зитку точки зору, ведения дискус! I,-уточнения референцП, вико-зистання мови тощо /Ост!н 1977/. До таких д!есл!в, як! можуть ииватися в особов!й i безособовШ форн$, належать, зокрена, IhinK, Knots, Ull, say, j/>eaf,sUie. тоцо. ■

У корпус! одиниць даного типу помине мЮце лос1даюхь а/ 1н-)IHfTHBHi, б/ д!еприкметников1 i в/ герунд!альн! звороти: У to begin with, to conclude with, to crown it all, to cap it all,

speak more crudely, to sum it up, to Start with гощо;

I/broadly speaking, confidentially speaking, talcing it all in all, tting it miiaiy/crudely/roughly, strictly ¿peaking; stated bluntly/-udely/mildly, as was priviously stated, as was stated аЬоУ^оцо; /I'm going to conclude by saying that, it goes without saying, thout mentioning/saying, in a manner of speaking Г0Щ0.

Отже, як бачимо, до складу метатекстових утворень даного типу ходять д1еслова нейтрально! семантики, тобто д!ерлова з найб1льк агальним, сеьантично неспедиф!кованим значениям мовленнево! Ai-nbhocti.

1иенниковх метатекстов! одиниц!-словосполучення KpiM ¡менникм зжуть включати також займенники, прикметники, прийненнини гощо. з корпусу одиниць даного типу входять такок napHi слозосполучек-I з! сполучниновим зв'язком, компонент якнх е словами а/ одн!ег Tieх к або б/ ргзних частин иови: а/ and. such and "that, and so on Л во forth, between you.and me, in general and in particulgj:n. ' above all and in particular, by and large i'0.(0.

им того, метатекстов! одикицГ даного типу кокуть такса включа-

сполучення сл!в з приймекиковим зв'язком тину,'

as a matter of fact, in fact, the fact of the matter тощо.

Метатекстов! оди;шц!-речения включають розпов!дн!, питальн!,

епопукальн! речения фразеолоПзовано! структур», а також р!знома-

#

h'uhI псевдоп1дрядн1у . ieaocetfoBi речения тоцо.

Пркклэдами роапов!дши речень иохуть бути:К<>*. I'« going to tell

you about..., I'd like to tell/add/say гощо. Прикладами cno-

ьукальних речень можуть бути: let's change the subject, let's talk

about something elae, let's return to the subject Ю.ца

Так! речения виконуоть роль метагекстового попередхення, тобго ¡нформують адресата про теку подал ылого висловлюваннл.

Прикладами лнхальних речень мохуть бутя гак зван! «егамовн! заплтання, тобто запитання, як! !дуть не в1д ситуацН, а в!д тексту: What on earth do you шеап Ъу? Do you eee what I mean? тощО. Так! реччння вжиьаються у ситуац!ях реального сп!лкування, то i . ексш:!цит«о ор{ектуються на адресата.

Kplit того, у рол! »«етатекстових оператор!в иохухь виступати безособов! речения типу: it ia well known that, it goee wixi.out eayine, it should be noticed, it is clear that, ющо»

Так! утворення характеризуються високин р!внеы сеыантпчно! узага/fr-неност! { ножугь бути включен! до корпусу нейтрально одлнидь, нк1 орган 1зують пропозиаЮнальну !нфорыацЮ, оформлюють основну тканину дискурсу. Саке- ц! одашц! викликають найоЧльший !нтерес з точки зору. ыоделэвання наукового тексту.

'.¡ет^гексгову ф/нкц1ю у текст! можуть виконузатл, кр!ы того, пр'.кд;;угепы1! структура типу that's all, that's all I can ay, that seemed to be that, which was more to the point тоэд.

З&оначеа! o;u:;:u;l характерлзуйться ф!ксованов синтаксичиою позицию, а иаме посглозиниа в!дносно власне влсловлюванкя, ! вако-о.-л:. /iy-ji-bcij для .Идкресления думки, коиун!катцвного нам|ру авто-.а, ..лноччгьо за^езлечуачи !ь^с»а!кац!«<

або де1нтенсиф!кац!ю зЩсту висловлювання, наприклад, Ие би11е,;1

a b_t, losing some of hie tightness: «I'm sorry you had to sea it, that's all". "Don't Worry about that", I eaifl (L. Dunne).

У рол! метатекстових jnepaioplB мохуть також виступ&ти так! псевдоп!дрядн! речения уиови як, напринлад, if i may be frank, if I may say ao, if I may be blunt, If I nay put it mildly подо. Зазначен! утворешш характеризуются певним зрушенняи, асаиетрию форми ! зм!сту. Виступавчи конввкц!ональниии засобами вв!чливос-

дан! утворення використовуютьсн для пом'якшення кагегорлч-ност! висловлювання ! забеапечують, тик сашш, п!дтримання кооперативного характеру мовленневого сп!лкування. 1накше какучи, дан! одпниц! е засобаыи реал!зац!1 принципу кооперацН /Грайс який вииагае в!д мовця на говоряти того, для чого у шього немае достатШх п!дстав, а такой принципу вв!чливосс! /Лнч 1987/, экий вииагае пои'якпення нам!р!в думок ио^ця, що е небажаними №1 сп1врозиовника, >' наприклад, if I may put it frankly, iie is not quite good for you (E. McBein).

Наведен! тут утворення конвенцЮнально вживаються для вира-;ення р!знояан!тних тип!в в!дношень и!к в!дправдиком 1 одержува-еи (нфориац!!, пов!дош1еннк I тоиу иояуть розглядатися як ыета-екстов! засоо'п. Шоиатнчи1с?ъ таких прагиатлчно суттевих оди-иць е прагматично» sa своею природою, вона зумовлена !х снец!а-1зац!ею на виконанн! певного комун!кативного лризначення Медведева 1992/.'

МетатекстовГ утворення включають одиниц! planoro ст^пеня ус-»леност!, цо зумовлено ф!ксованою або у певьик иейах в!льном штаксичною орган!зац1ею !х лекснчного складу ! в1Дпов1дням ха-штером морТ)олог)чао! фории !х коип.жепг! в. 3 ц!е! точка зору sua шд!л1ти два осйовнях типи ..схатекс/оьих одиииць: 1/с2ал!

/творения фгазеолог]эоваяо! структура i 2/ структурно в!дносно «1льн1 утворення, як! формуються за певними струкгурно-семантич-и;ми моделями,

Од'шиц! иершого типу, семантично 1зольован! утворення, характеризуются сшсяовою спаян1стю, ц1льн1счю яексичного значения, пивтррюван1стю викорис^ання в однаковому склад!, наприклад,

in fact, in my opinion, speaking purely for myself 1040.

Устален!сть комун1кативио! сеыантики зазначених одинаць значною м!рою спираеться на незм!нн{сть морфолоПчно! фории !х конституэнт ! в. Комб!йування елеиент!в метатекстового утворення п!дпо-рядковане правилам складання смисл)в, семантичного узгоднення, тобто в1дбуваеться з урахованняы 1х лексично!, або лексико-семан-тично! сдн!стi. ПОГ», наприклад, in a word -*in воте words;

it goes without saying -*it went without saying ТОЩО.

Одиниц1 другого типу допускаюсь вар!ативне лексячне наповнен-ня, але характеризуются в!дн.оснс/Ю сг1йк1сги структурно-семантич— но] модел! } мають, як 1 одяниц! першого типу, закр1плеь1 кон-тексти вкиваиня, наприклад, as 1 tell you - аз I'll tell you in a minute - ag I told you.

Деяк! метатекстов! утворення виявляють эдатн!сть до розширення, шее проявляемся у вигдяд1 семантико-синтаксичних процес1В адицП ■ i специф!кац!1 /Почепцов 1978/. У випадках адицП в1дбуваеться поповнення метатерстових одииидь новим компонентом, яний фактич-но, не несе ново! !нформацП, тобто е сеиаятично зайвим. Пор., наприклад, between you and те - between you and me and th^ajgg^st

У випадку специф!кацИ в!дбуваеться смислове уточнения базового компонента иетатекстового.утворення, наприклад, in confidence - in

strict confidence; in my opinion - in my humble opinion . ТОЩО. -

Ъикористання специф}катор1в /конкретизааор!в, ¡нтенои^като^в тодо/ як компонент 1в ыегатекстових утворень лосилюе !х виразн!сть,

- 15 -

експресивн!сть, конкретизуе ïx конун1кативну семантику.

Сдиннц! обох ianiB характеризуются стереотипною, 1д1ома-тлчнлетю, послабленою ^формативную, а такой тик, що воин ыа-ють закр1плен1 контексти вяивання. Кр!и того, одини'шм обох ти-niB властива здатн!сть до розширення, вони не фуннц1онують са-MocTitiHO, окремо в!д влэсне вясловлювання.

Oise, навряд чи можна говорит про проведения коротких меж м1а одинидямл обох тип!в. Вони cicopiuie пов'язан1 багатоыарови-1,1И в!дношепяями перехрещення J компл!ментарност1.

Метатексгов! одяниц! лише формально включаютъея у власне текст, тобто семантично вони не в1дносягься до предмету мовлеяпя, до когнГгизного зм!сту тексту. Прояснюичи сешитичяий в1зерунок власне тексту, поеднуючи pi знI Його частики у едине ц1ле, вшеону-ючи функц!ю своер1дного коменгаря, иетатекстов! ут'ворення монуть включатися у текст як його обл!гаторя1 i факультативн! комун!ка-ривн! компонента. Обл1гаторний характер зв'язк!в метатекстових ггворень з текстом мае м!сце у тих випадках, коли в1дсугяЮть югатекстово! одиниц! ноже спричиняти дво!сге тлумачення зм!сту ¡исловлювання або низки висловлювань, дискурсу в ц!лому. в !нших ипадках метатексгов! одляиц! мояна опустити без порушеиня сшсло-oï i к о му яi к ат и вно i ц!л!сност! дискурсу, що вказуе на ïx факуль-ативний характер, необов'язков!сть включения иетатекстовлх оди-яць у дискурс.

Включаючись у висловлюваняя як компонент«, не зв'язан! з ним (дношеннями обов'язкових синтаксичних або семантичних зв'язк!в, !татекстов! одиниц! можуть висиватись на початку вясловлювання, його середин!, або у kîhuî висловлювання. Звертае на себе увагу вна обумовлен1сть позиц!! метатекстових одйниць у вясловлюваш! початок', середина, або к!нець, а такок б1лыи менш ф1ксований рактер само! позицИ/ особдивостжгл !х коиуп1кативно! семантики.

На початку I на к!нц! висловлювання /тобто у пре- i пост- пози-II.i I до власне висловлювання в!дпов!дно/ вкиваються переваяно одиниц!, як!, головним чином, спец1ал1зу»гься на структуруванн! влсловлювання, Дискурсу, э допомогоо яких автор розставляе акцен-ти у подана! 1нформац11. У середин! висловлювання можуть вживати-ся перевяжно метатекстов! оданиц1, коиун!кативна семантика яких полягае не сИлыш у структуру ванн! висловлювання, дискурса, ск1льк! у вираженн1 в!дношення прагматичного суб'екта до його 3MicTy, причому ця !х позиц!я не е пост!йною, ф!ксованою.

Метатекстов! одиниц!, як! вяиваються у прелозицИ до власне висловлювання виконують роль метатекстових антедуктор!в. Ця 1х спздиф!ка;! стосуеться лише висловлювання, а не тексту. Одиниц!, що"в!дкривавгь" висловлювання можуть одночасно не лише "в1дкри-вати", але й "закравяти" ц!лий текст, дискурс. Пор., наприклад,

1) "What are your objections to the suggestion?" "Well, for a star! it doesn't meet the real problem" (HcBain Ed.^. 1

2) In this only Orice's Cooperative Principié, but other principle^

such as those of Politeness and Irony play an important■role.

To sum up: pragmatics diffère from grammar in that it is essentia.! 1 goal-directed and evaluative (G. Leech). '

це також властиво таким одиницям, як: to begin with, to start with

to conclude with, in conclusion, to summarise, to cap It allFOmo. .

Вмиваючись в !нтерпозяц!I, тобто виконуючи роль метатекстових íHTepflyitropiB, метатекстов! одиниц! забезпечують вид!леиня т!е! чи Ih'uoï частиии влсловлювання, набликаать суб'ективну оц!н-ку до il безпосереднього суб'екта, уточншть або конкретизують :.

його 1'ощо, наприклад, one forget во quickly one's own youth: once

1 was interested myself in what, for want of a better.tern, they call news(L. Dunne);

Аналопчьу роль метатекстових !нтердуктор!в шиуть виконувати га-коа одинлц! frankly speaking, generally epealcing, crudely upeaking, putting it mildly/bluntly, frankly, to be more precise ТОЩО,

Вхивання метатекстових еп!дуктор!в, тобто иетатекстових одиниць, як! використовуються у к!нц! висловлввання, визначаеться праг-нениям автора 1нтенС'йф!кувати або де!нтенсйф1Куватн власне шслов-лювання, наприклад,Apart from any of this, it's up to me to decine who plays what... 1 pay the wages an* that makes me thé Нова.That'a it Аналог !чну функц!ю мокуть гаколивиконуаати: .йдишци Bunn®^* that seemed to he that, that's all, that does it ТОЦО,

Метатекстов! одиниц!, як правило, виявляють здатн!сть до пози-ц1йного вар1ювання, що проявляемся у спромокност! Tiei само!

одиниц! вживатяся у р1зних синтаксачних позиц1ях. Цег св!дчитъ

<.

про синтаксичну автономн1сть иетатекстових утворень, про дискурсивШ зв'язки цих одиниць, а такоа про те, що вони лише формально включаються у дискурс, не виявляючи при цьому обов'язко-вих семантичних зв'язкхв з предметом мовлення, з когн!тивним змь-том висловлювання, дискурсу. Кр!м того, в!дсуТА1сть позяд1йно! ф!ксованост1 метатекстових одиниць дае цожлив!сть новцю досить в!льно оперувати ними у прочее! мовленнево! !нтеракцП, що забез-печуе гнучк1сть виракення думки, комун!кагивного naufpy i, отжо, . п!двищуе ефективн!сть мовленневого сп!лкувания.

3 точки зору коиук!кативно-прагматичних псобливосгей у корпус с! англ!йських метатекстових утворень можна влд!лити кглыса труп, як!, у.свою чергу, розпод!ляютгся на п!дгрупи. Так, трупа мегатек-зтових одиниць, як1 виконують функц!ю введения тлумаченая, вклю-tae п!дгрупу одиниць, як! виконуоть функц!» екземпл1ф!кац1î, 'обто спец!ал!зуються на -введен»! у текст р1зноман!тних TuriiB

ЛЮСТраЩЙ, напршелад, for example, for instance, to give/take an xample/illustration, by way of illustration/example I0>)|0.

ана група включав такой одиниц!, hkî спец!ал[зуки'ься на о^>ор.член-! I/ превентивного i 2/реак'Х'.шшго уточнения, наприклад, 1/ in ûtf,ëi. i«*ds, to put it another way, to be more preciee/exact 104ц

2/i a ear», that's what a meant, what 1 really mean ie ' Мегагеистов! утворевня даного типу аабезпечують введения найб!лыи точного, з точки зору автора, вар!анта словесного оформления Tjei к cauol думки !, тщ самим, забезпечують адеквагне сприй-няття когн)тишого зм!сту тексту, що в!дпов1цае умоваы усп!шно1

коиун}К8Ц{ I г наприклад, Such utter&pcee Auetin described as "performatives" ,,, To be more precise. utteranoee euch as (17) and (18) ar

examples of explioite performatives whipJi are not just a special group of ritual forme (G, Brovn).

KplM того, дана група внлючае единиц!, як! оформлюать пояснюваль-

Н0-узагалЬ»ЮВЧ{ В!ДН0И0ННЯ у текст}, наприклад, In а *оШ, in цепега

to sum it up, to nut a.long story ehort, the long and the short of i ie, in a nutshell, to риг it briefly, to be short ГСЩО.

Утворення цього типу вказують ua та, що наступив висловлюваввя не лише уточное, але тако» I узагальнве эм!ст попереднього вислов-э.щвання, наприклад, Whan lis returned with the drinks belaid, the 1опк and the «hört of it ipt Bunder and those pals of his aren't

bad at the job, 2hey could dp all right if they vere content to etici to it and do one job at a time. But they aren't (J, Wain).

, i Kopn,v ii одинаць, як1 оФорвдшить вШошення протиставлення у текст!, вид!дяються одиниц!, .як! спсц|ал!ауютьоя на введши контрадикторного ! неконтрадикторного протиотавления. Одиниц! першо-ГО типу /on the contrary, auite the contrary, to the OontrarjrOÖJO/

аикоряетовуються у. сучасн!й англ!йськ!й мов! для найбиъш повно-■го i однозначного вираяення контрадикторвих вГдношень як на р!вй влсловлюяавня, так I на р!вк! дискурсу у Щлоыу, Оооблив!отв ви-корартання таких отшиъ у д!алог!чноиу сп!лкуванн! е те, но вош можуть слугувати заоооои його опшИзацН, наприклад, "When I was

a girl X ueeä to be a nevepaper gal. If anything wrong?" - "Not at all, Quite the contrary, if anything (L. Waller), У наведендау приклад! одиницяquite the сопиачайконуе роль реплЬ ки-piдпов!д!, яка "запрошуе" до продоввення мовленневого контак,«-.

у, п!дкреолючи, щ полередня 1нфорыац!я йв выкликав негативно! закцИ, а такой сигнал!зуючи про те, цо мовленневоыу оп!лкуваннк> з aarposye комун!нативний зрив. '

Вказуши на помилковКзть лолереднього вйсловлввання, i, отже, 1авом1рн!сть наступяого вйсловлввання, одиниц! даного типу нада-ь б1льшо! впевненост! словам автора, зб1лыаують кагегоричн!сть словлювання, наяриклад, йо they love each other? -On the contrary. ire is no love lost between them (E. MaBain).

Викорисговуючи одиниц! другого типу in сontreat, by way of contraJ

comparison, on the one band...on the other band ТОЩО ,

зець п!дкреслюе контраст, р|зницй uts вясловлюваяняни, одне а

IX»/ наводиться як приклад для пор!вняння, виракае р!зноман1т1|1'

хи зору на той самий об'вкт, як1 не заперечують, а доловнюють

i одну, напраклад, The basio statements about grainmatidal rules are ventional, whereas the m&tagramrsatical explanations are not. contrast, constraints in pragaatics are primarily Motivated, and

Ir secondarily, if at all, conventional (0. leech).

ixpeuy трупу складають иетатекстоз! утвореаня, оановнни коыу-thbhkii призначеиияи л к их е введения додатково! (нЙормацП, >: покликана розкрйвати, поглиблювати," ^Ьэпирювати, розвиватй а . т попереднього вяслошшвання або вибловлшань, с лугу ваш ni£-

дженнял або, навпаки, спростовуванням йибловлено! думки, нйп

• ' * '

ЯКЛЭД, You keep on saying "that a camping holliday will be no real

for me', but tho fact of the ¡Batter la8 you don't want to go ;' : э бXf ( D• Сsijct^?^^™- '

лахекстов! одиняц!, як! виконуюгь фуикц!» авторизацН вира. суб'ективне-вГдношёнйя автора до виоловяювання з точки зору особисто! думки, об!знаност1, вол! ! почутт!в тщо. У яорлу-лниць даного типу модна вид!лати дв! групп: I/ одиниц!, як! истовуюгься у тих вяпадках, коли иовець ! суб'ент модуса -! та ж особа; 2/ одиниц!, як! викорйсговуються у тих випад-коли мовець 1 суб'ект модуса - р!зн! особи, причоиу остаик-f

— си -

Hifi н!коли не заражений експл!цитно.

До першо! групи належать одиниц!: in my opinion, to my mind, to mj

knowledge, speaking ¡purely for myself, believe пе ТОЦО.

Так! утвореннн виракають високий ступ!нь причетност! иовця чи

того хто пише до зи!сту висловлювання, показують, то в!н несе

особисту в!дпов1дальн!сть за правдив1сть, в!рог1дн1сть пов!дом-

лення, напряклад, Believe де. the gallary was to put on a one-man

show and give everyone a chance to see my work and talk about it and make .\me famous (J. Wain).

Другу трупу складаютв одиниц! типу allegedly, admittedly,

reportedly, on one's own admission, to one's knowledge ТОЩО.

Так! одиниц! виражають в!дношеяня автора до висловлювання як до чужого, показують, що пов!домлення належить не лише йому, але й iHiuiiii особам, оск!льк! воно одержано "з !нших рук". Утворення вдного типу ШгоПкують суб»ект иовлення, до якого приеднуеться i cau автор висловлювання, передають особисту точку зору у безо-собовоыу вигляд!, наприклад, 1'» «ot sure, but as they say, we may get some profit of it (E.MoBain).

Сл!д зазначити, що иетатекстов! одиниц! з сеиантичним компонентой "знания" в!др!зяяоться в!д аналог1чяих одяниць з сеиантичним коыяонен'лШдУдуиКа". Одиниц! з семантичшш компонентом "знания" ! "думка" виражаюгь Ютинносну та !ыов!рну оц!нку висловлювання в!дпов!Дно. Пор., наприклад, It's wrong of Annie to say he fato'ly never visit her. Jhou and hie wife have been up there .to шу knowledge, at least three times in the last month(D, Carter).

Men who «-ouldn't get a living in tiieir own country could do all right

in England if they were willing to work hard.' Whicn, to my mind, coul hardly be a bad thing (L. Dunne).

У корпус! метатекстових одиниць, як1 ексгаПкують в!днощеиня

"адресаи-гекст-адресат" ви.Шляються. одиниц!, як! спец!ал1зуютьс» на мрахенн! в!днощення иирост! 1 конфЦенцШшст!. Шдкреслюючи правдл]з1сть, IcMHHicrb висловлювання, яке вони вводять, одиниц! necuoiv типу in «-U honesty, to be quite frank, frankly Toao

сприяють виконанню уаови цирост!, яка полягае в тому, щоб не го-

ворити того, для чого у мовця немае достатн!х п!дстав, а також .

того, що иовець вважаь неправдою 1,тим самим, сприяють ефектив-

ност! иовленневого сп1лкування, наприклад,i bad imagined, in the event of revelation, a i'lanirig row, mutual accusations, Rachell in tears. Or rather, to be more UoneBt, 1 had not imagined anything in detail (A. Murdoch).

Одиниц! другого типу between you and oe, if you can keep a secret,

I tell you privately, Juet between friends, in confidence тоцо п!дкреслюють конф!денц1йн!сть !нформацП, яку вони оформлвють, виражають !нтенц!ю .довця зберегти цо !нфориац|ю в секрет! i, таким чяшж, вносить у д!алог!чне сп!лкуваная в!дносини дов!ри I конф!денц!йност! м!ж комун!кантаыи, напмклал. Between you and me. 1 believe, his domestic life has been one long martyrdom (W.Maxwell)

Наступну групу метагекстових утворень складають одиниц!, як1

виконують функцЮ орган!зац!! дискурсу. Використання таких оди-

1иць дае можлив!сть автору виосити в структуру дискурсу сво! ко-

)е;стиви, буду ват и саислову структуру дискурсу таким чином, то б

двести до адресата 8м1от окрешх висловлювань i дискурсу в ц!лэ-

iy як можна точн!ше. У такому раз! мовець одночасьо Д1е як автор

!нтерпретатор моаления, тобто иетаадресант. Цкиваиня одшиць

ипу in the first place...in the second plqftftjo Дае Ы0ялмв!сть ыо

овцю/тому хто пише лог1чно упорядкувати зм!сг повШмлення, тек-

ту. Так! утворення ьказують на чергов!сгь подання 1ь.рораац11, щ

о, зокрема, мае неабияке значения у процес1 аргументац!I.

диниц! типу let's change the subject, by the way, to retujp. tp ie point/subject tohp.

иракають !нтеиц!» учасник!в сп!ляування зм!нити годоьну теау роз-эви, ••в!д»здятася в!д не! або повернуглся до нопередньо! теми 13'до в л в: дпоВ!дно.

. Одн!ев з вь,.Л:1в''1х особлльостей'иётатекот OiMX одиниць е IX WiuiCi'b- влконузютл роль оператор!в зб!льмення/зь{еияення n.ua,\,.u-

тично! сили висловлювання. Осгання поеднуе поняття !ллокутивно! сили, тобто,сили, яка визначае те, як пропозиЩя сп!вв!дноситься 3i CBiTOM, i поняття так звано! риторично! сили, тобто того, HacKisbKi мовець е правдивяй, точний або !рон!чний /Л

Основною сеиантико-праг'иаткчною функцию метатекстових опера-торгв зб!льшёння прагматично! сили висловлювання е вкрадення п!д-креслено! !сишност!, достов1рлост} вислоишвання. 1'ак! одиниц! моиуть зб^ыиувати прагма^ичну силу на основ! упевненост1 мовця у достов!рност!, правдивости точност! ¡нфорыацН, яка переда-еться, наприклад, beyond doubt, without doubt, I'm certain TOtHO. Кр!)д того, аналог!чну"функц!ю аожутъ виконувати одиниц!, як! ви-ражають модальне значения фактуальност!, "пШреслено! ¡стинаост! схпляючи тим самим адресата до прийняття пропозицН висловлюван-;.я mc icTviHHOI на основ! очевидном!, ¡ф^родностi факт1в, як! викладаються, наприклад, it is natural, it ьеегаз to be natural, сев without еаущ^адс, а такок одиниц!, якi влракавть KaTeropiio "акцеи'увашш", йокусуючи увагу адресата на прагиатичн!й сил! мовленневих акг!в, як! вот вводять, напрш.лад, and i repeat, and would emphasise, let me stress тощо

У-корпус! операторов зыеныення прагматично! сила, вяд1ляються оданпЩ, як! а/ виракають сушИви автора biahocho об'ективносл! висловлвваного стверджекня (as it seems to me, as X know ющо, б/ акиентуюгь увагу адресата на застерекеннях автора стосовно його в!цпов!дальност! за безпомилков!сть, правильн!сть !нфорвд-" цН, яка передаеться (if I'm not mistaken, ur.lees 1 heard it i..

: incorrectly тоцо); в/ вказують на двозкачнЮть, невлзна

чен!сть suicxy пов!доылення ( to speak approximately тоцо

г/ спец!ал!зуються на сигнал!зац|| семантачно! р!зняц! а!х "ви-

д!ы!стэ" 1 "реальн!сго"(т fact, in theory, strictly speakingOSW Викорястанкя метатекстовых операторГз змегшенля пэагматичноТ ол-ли висловлювання дае автору мкслив!сть .дотрииувнтяся прпщ.жа

- 23 - .

кооперацП, який вимагае в1д мовць не говорити того, :для чого у нього немае достатн1х п!дстав, а також принципа вв!чливост!, 'nicitl вимагае пом'якиеичя нам!р1в думок иовця, що е небажатш для:еп1ь-

- розмовника. '

'-Деяк1 англ!йсвк! метатекстов1' одиниц! характериз'уюгьс'я здат-нхстю до прагматичного вар1;ованНя,- в основ! як ого -¡пожить- !х по- ' ■ "тенц!йна багатозначн1сть, власяивий 1м подвШшй еп!стемолог!чн1!* статус, тобто спросом!сть !х ■викэристання: або'як 6лемев"т1в "мо-ви-об'екта" або "метамови". 1накше кажучи, одн! одиииц! спец1ал1-

- зуються на виконанн! шключно метакомун!катйвно! фуккц!! in'other' 'words, to put it another way, What do you mean by? " тощсг

iHiiil - здатн! поеднувати цю опроможн!сть з виконанням iHinuX фушс-ц!й у р!зних контекстах виивання at last, at long last, after ail, ■ generally,firstly, naturally. 10що 3 ц!е! точки зору у корпус! метатекстовях одиниць можна вид!лити одиниц!, як! спец1ал!зу«ш>ся на виконанн i метатекоговоГ функцП i -одиниц!, для' яних'иетатексто-ва функц!я е не единою, а одн!ею з властивих 1м'$уйкц!й,' тобто'..

- як1- виконують метатекстову функц!ю так би мовити "за сум1сництшм"

' Проведена !нвентаризац!я метат'екстових одиниць, а такса вняв» лена ^озгалужена система.!х комун!кати^них функц1й доэволяе зро-' битй попередШй висновок про схильн!сть одних одиниць фушпИону»-вати в усному мовленш, у-живому д1алоз1 з властиво» йому високою адресатЬцентрован1ств, т!сним, конкретним контактом Mia учасника-мисп!лкування, a inatix одиниць - у письмових текстах, у текстах !нтелектуального зм^сту, яким властивий не !ндо!дуальний, а .ко-." лективний або иасовий адресат. Отже, так! одиниц! можуть розгля-датися як своер!дн! "маркери" стилю.

Подальше досл!дкення метатеястових одиниць сучаоно! англглсъког мови видаеться перспекмвним у план!: I/ зЮтавлення 1х коиуи!ка-тивно-прэгматпчпих с$уакц1й в залеяност! Bifl стило мовл, ливчення

стил!стичних параметр!в !х вживания в текстах, що наленать до р!зних иовпих стил!в; 2/виявлення ы1жмовного сп!вв!дношення ые-татекстових одиниць, пов'язаного а IX анал!зои у контрастивноыу план!. Подальше вивчення таких одиниць видаеться вакливиы також 1 з точки зору розвитку коиуЫкативно! компетенцН, п!д якою ро-зум!еться знания правил вибору ! вживання оптимальних ыовних засоси в, у тому числ! ! тих, цо були розглянут! у дан!й ройот!, як1 впливавть на адресата 8 метой досягненая баканого результату мов-ленневого сп1лкування.

Основн! положения дисертацН в!добракен! у таких публ!кац1ях

автора:

1. Функцюнальная семантика метакомуникативннх единиц!.// Прагматические аспекты функционирования языковых единиц, тезисы докладов. Воронеж, 1990. - С. 121.

2. О внутренней форие и конвенциональной семантике иетакоиу-иякативнных единиц // А.А. Потебня - исследователь славянских взаимосвязей. Тезисы докладов. Харьков, 1991. - С. 25-27.

3. Про гипи метакоиун1кативннх одиниць // Синтаксис, семантика I прагматика ковних одиниць / 36!рник наукових праць. Ки!в НМК ВО, 1992. - С. 157-164.

4» Про функцЮнальн! типя ыетатекстових одиниць // Ыовоэнав-ство. - Ки!в, 1993, К» I. С. 40-52. .

ШК(№'Ж

Зак.» ¿/ Тир. 100 1993 г.