автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Структурно-семантическое освоение заимствованных слов в современной украинском литературном языке (на материале бытовой лексики)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическое освоение заимствованных слов в современной украинском литературном языке (на материале бытовой лексики)"

м1н1стерство о с вiт и украТни

ХАРЮВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УШ8ЕРСИТЕТ __»мен» Г. С. СКОВОРОДИ _

На правах рукопнсу КАМИН1Н 1ГОР МИКОЛАЙОВИЧ

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ 0СВ06ННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛ1В У СУЧАСН1Й УКРА1НСЬК1Й Л1ТЕРАТУРШЙ МОВ1

(на матер1*ал1а побутовоУ лексики)

Спещальшсть 10.02.02 — Укра1нська мова

Автореферат дисертацИ на здобуття вченого ступеня кандидата ф1лолопчних наук

X а р к 1 в —

1994

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! украТнськоТ мови Харк1вського державного педагопчного уШверситету ¡м. Г. С. Сковороди.

Науковий кер1вник:

— доктор 4Нлолопчних наук, професор Л. А. Лисиченко.

Оф1цШн1 опоненти:

— доктор ф1лолопчних наук, професор М. М. Пилинський;

— кандидат ф!лолог1чних наук, доцент Л. Г. Савченко.

Пров1дна оргатзац1я — 1нститут укра1нсько! мови АН Ук-

раТни.

Захист дисертаци в1дбудеться ,, 3 " р.

о ^ г. на зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради К 113.24.01 у Харк1вському державному педагопчному ушверситеп 1меш Г. С. Сковороди (310Э78, м. Харк1в, вул. Чернишевського, 60).

3 дисертащею можн&ознайомитися у б1блютец1 Харк1всько-го державного педагогичного университету 1м. Г. С. Сковороди (м. Харк1в, вул. Артема, 29).

Автореферат роз1сланий " СуЪч^З^ 1994 року.

Вчений секретар спешал1зовано! вченоТ ради {ДрЛ - в- с- ПРИХОДЬКО

Запозичен1 слова е орган!чною складовою час тиною майи о кож-но! сучасно'х розвияонох моэи. 0ск1льки вони лають девн! озобли-вост! функц1онуьання 1 входження в мовну систему, '¿х вишення не-обххдне для з"ясування ряду, теоретичних I практичних питань структурування лексичного складу. ,

Дисертац1я, яка реферувться, являв собою досл1дкення отрук-турно-семантичних особливостей запозичених лексичних одиниць, що входить до сюаду темагично!' групи "побут" у сучасн!й укра'1нськ1й л1торатурн1Й мовК У робот! розглядаються структурно-семантичн! гипи обрано!" групп сл{в, що 1 зумовлюе ?! Шсце в ряд! досл1джень/ з лексичнох семантики. Об"ектом досл{дження е запозичен1 слова, об"еднан! тематичною сп!льн!стю, я^ ув1йшли в украгнську мову в рхзнх пер годи Г1 гсторячного розштку, алэ функцхояують у с;ш-хронП.

Актуальн1о;гь робот зумовлена тим, що, ло-пергсе, запозичен-ня було I залита етьзя одним хз продуктивных шлях1в попов.чення лекального скляду укра'хнськоУ мови 1 потребуе докладного вивчен-ня р1зних аспект ¿в уходження, фунюцонуванкя 1 розштку корпусу запозичених сл!в. По-друге, досл!джсння розвитку севангнчно'1 структури запозичених сд!в у однхй г/.ов! дозволяв виявити типодо-Г1чн1 особливост! входження 1ншомовно1 лексики в мови взагал!.

У сучаснШ укра'/нхстнщ питания про запозичення та асимЬчя-лексичних одиниць вивчаються досать активно /¡0. А,Жлуктенко, 0.Г.Муромцева, С.В.Селяинський, В.П.Симонок, В.П.Скачкова та 1ц-ш1/, ала б1льш1сть дослхджень »лае переважно класиф1кац1йний ха-рактар, не торказться глибших оешнтичних процаогв. Запозичен!. лексичн! одияиц! вивчаються як чаотина б1лыя загально? проблема - формування сяовкикозого окладу сучасно'х укра'/нсько'/ мови. У план! ж досл1дж0н1ш структурно-семантичних особливостей запозичених сл1 в певно" тематичнох групи робляться лише парах кроки. Тому струкгурно-сеыангнчний аиалхз запозичених сл!в у межах пенно I -тематично!" групп, на наш погляд, дозволяв глибша вивчиги систему запозичених лексичних одиииць укра'х'нсьшх шва ! сприяс выявлению деяких особливостей лексичного складу в цхлому. Цами факторами й зумовдюсться теоретична значуцЦсть дисертацхйного досл!дкекня.

Метою роботи б вивчеяня особливостей розвитку оемантично? структури лексема 1 структури значения ЛСВ запозичених сл!в у сучасн!й украхнськп! литературой мов1, що входять

до окладу тематично* грули "побут". Досягнешю щеУ мети оприяе вир!шення таких конкретних задач:

- встановити зм!ст та обсяг тематичнох грули "лобут" у сучаон!й укра1нськ!й мов! та вид!лити запознченх леколчн! одшшЦ, що входять.до складу ще1 тематично1 груш;

- визначити семантичну структуру лексем та структуру /семний : оклад/ значения цах лексичних одиниць;

- встановити типи сл!вв!дносност1 семантично'1 структура запози-. некого слова та структура його етимона в мов!-джерел!}

- досл!дити найб!льш характер« семантичн! зм!ки, що в!дйувають-ся в структур! значения запозичених сл!В дано'х тематичнох грули.

Цатер|али досл!дження. Експериментальнов основою робота е понад 400 запозичених ел!в з англ{йсью1, нхыецЕкох та французь-ко! шв, що входять до складу тештично! групп "лобут" у сучао-н!й украшсШй ыов!. Виб!рка зд!йснювалась шляхом суц!льного в!Дбору запозичених СЛ1В з Ц-томного Словника укра^нськоХ мови, Словника !шиомобних ол!в, !сторачних словникхв украхнсько!' мови ха Етимолог !чного словника украхнсьно? мови. За мехами досл!дкен-ня заливались давно застарШ лексичн! одиниц!, а та кок так!, як! щойяо ув!йшли в лексичну систему украхнськог мови, фушц(окуюгь в н!й пареважно на правах вкивання 1 не фхксуються сучасними словниками.

Методолог}я 1 методика. Методолог1чною базою для розв"язан-ня поставлених задач е вчення про зв"язок мови з позамовною" д1йсн1оте, про система зв"язки мовних одиниць, взаемод1ю мов но!' субстанцх'х'та Юнуючкх у мов! в!дношень,

Семантична структура запозичених лексичних одиниць 1 структура значения досл!даувались за допомогою комплексно! методики, основу яко'х складае метод компонентно-опозитивного анал1зу. Ва-користовування ко мпо не н тно-о по з итивног о а нал 1 зу в лексикологи грунтуетьоя на визнанн! структурно! орган!защ1 лексично!' одиниц! в ц!лому та структур! Гх значения 1 полягае в розкладанн! зы!сгу слова на його складов! частини - окремI лексико-самантич-в1 вар1анти /Л0£/ та семи. Як-конкретщй Инструмент досл!дження оСскта були використан!; лекоикограф!чний метод, який дозволяв на основ! ашл!зу репрезентативных лексикографхчних дхерел !н-. вентаризувати зшюзичеЩ лексичн! одиниц!; дбф1нщШю-шня11й-

най метод, який полягас в анал1зоБ1 дефШц!й запозичених сл!в як засобу актуал!зац11 понять, що виражаються ними;, метод дистрибутивного аналхзу; метод етидалог!чного анал!зу. Уся сукуп-нхсть ,метод1в, п'рийом1в та засоб!в спрямована на вмвлення та систематлзац1ю структурно-семантичних особливостей запозичених лексичних одиниць.

• Наукова новизна доол!дкення полягае в тому, що:

1. Банозичен1 лексичн! одиниц1, що входять до складу тема-тячног групп "побут" у сучаснхй украхнськ1й мовх, впарша моно-граф!чно дослЪшуюгься в укра'шському мовознавств!.

2. ЗдгЯснювхьая одна з перших спроО предотавити типолог!ю струх<турно-оемантичних зм1н у лексемх 1 семантачних процес1в уоаредин1 лаксичшго значения запозиченох" лекснчног одишщЬ

3. Встановлюються деяк! закономхрносп зм!н у семантиц! запозичених сл1в.

4. Еизаачаються найважливМ типи семантичних пврегворэнь лексичного значения в запозиченШ локсем!.

Проведено досл1дкення дае п!дсхави сформулювати ряд положень I висновк!в, як! виносятьоя на. захиот:

- у систем! запозичоно'1 лексики слова, якх належать до тема-тичнох групп "побут", е каЯб1льш дкнамхчними з погляду розпит-ку 1х.сешктичяо? структура;

- у запозичених слошх 1снупть рхзиг гипя сп1еб!дкосност{ '¿х со-мантачно'х структура в украхкськхй мов1 1з структурой в!дпов!,ч-ного етимона;

- зм1ни в семанглчн1й структур! лексеыя залегать як в!д внутр{~ мовних (5актор1в'/м!сцв лексеми в ковн!й систем!/, гак 1 в!д , позамовних, що знаходить виракенпя у в1дч^нностях розвитку структури лексеми у рхзних шдгрупах тематично! групп "побут* /отрави I напох; одяг, тканини, предмета галантерей; обладная-ня китла, частики клтла, забудова прилеггМ до китла терито-рП/;

- у процес1 розвитку сеыантично'х структура запозиченого слова

можуть впникатп лексичн1 омон1мя,у систем! яких спостер!таиться своср1дн1 явища, зокрема виникнвння омон1м!1 на баз! ок?е-

шх ЛСБ олова-етимона та об"еднання омон!м!чних сл!в у багато-зиачну лексему;

- розвиток сеыантично! структура лексеми в приймакн1й MOBi даже супроводкуватися зм!наыи в юполог1чн1й структур! /уокладнення 1 спрощення структура, пере!нтаграц1я значена/;

~ зм1ни в семантичн!й структур! запозичено! лексеми мокуть супро-воджуватися зм!нами в структур! окремих значейь на семному piB-Hi - розаиренням, зву«енням та переносом.значения. Шляха перенесения значень е традиЦ1Йшши. У межах певних тетатичких гпд-груп. можна ввд1лити специфхчн! мод ел i метафоричного та мвтонх-м!чиого переносу.

Практичне i теоретичне значения робоги полягае в тому, що в я!й запропоноваяо рад положень, як1 можуть бути викориотан! для дальшого доелдаання проблем лексикологii та семантики. Результата досл1дкення юша використовувати при викладанн! курсу "Сучасна укра!нська шва" та спецкурсхв з проблем лексиколог!! та семантики укра'шешл мови. Проанал!йований матер!ал може при- . олукитися для складашш етимолог!чного словника украшсько! мови, учбово-методичних поо!бник!в з укрв.1'нсько1 лексиколог i'i i семантики. -

.АдробаШл роботи. Основн! положения i висновки досл1джея-ня апробован1 в допов!дях i пов!домленкях на п!дсумкових-науко-вих конференциях у Харк!вському державному педаго^чному институт! 1м. Г. С. Сковороди /1990-1993 p.p./, а та ко к на Унауковгй конференцН з проблем семантичнихдослхдж.ень /Москва-Харк!в, "1991 р./. Диоертац!я обговорювалась на зас!даннях кафедри укра-YHCbKoY' мови Харк1вського державного педагоПчного !нституту 1м.Г.С.Сковорода. По тем! дисертащi надруковано п"ять публ1Ка-Щй. -- .. .... ....... -

• Структура' дисертацП. Робота складаеться i3 вступу; трьох глав, висновк!в, списку Л1тератури та додатка. Список лхтератури включав 183 роботи, вк1 були використан! автором при написанн! диоертацН. У додатку м!отиться перел!кпроанал!зованих запози-чених лексичшх одиниць, що входять до окладу тештично!' групи "побут" у сучасн!й укра^ноьк!й мов1.

Обояг дисертацП' - 191 друкована сгор!нка. .

У вотуп! обгрунтовуеться актуальн!сть теш, наукова новизна, теоретична та практична значущ!оть досл!д»ення< ставитьоя мета 1 задач! робота, визначаеться методика анал!зу л!нгв!отичного матер!алу та фэрмулпоться основн! положения, як! виносятьоя на захиог.

Перша глава "Теоретичн! передумови досл!длсення оемантичноУ отруктури запозичених сл1в" присвячена викладов! теоретячних основ досл!дження, розглядов! стану та перспектив вивчення оеман-тичноУ структура запозичених лексичних одиниць, конкретизацИ терм!нолог!чного апарату. У н!й наводяться дефШцН терм!на "запозичене слово", як! !снують у 'сучасному монознавотв!, айал!-зуються класиф!кац!х запозичених сл!в, представлен! в роботах в1тчизняних та !нозеших-вчених/Л.Блумф1лд, У.Вайнрайх, Ю.0.Жлук-тенко, Б.Н„Забавников, Л.П.Крио!н, 1.1.0гхенко, С.В.Семчинсышй, Е.Хауген та !нш!/. Р!зиоман!тн! погляди мокна пояонити р!зними мегодолог!чнш/л настановами автор!в - представник!в р!зних напрям-к!в у мовознавств!, а такой р!знш1И аспектами ! завданнями до-сл!дженяя цього иару лексячно'/ систелш, р!зною глибяною класиф!-кацИ.

Удан!й глав! визначаеться ш.ист та обсяг тематично! • група "побут" в укра!нськ!й мов!, роль I н!сце в н!й запозичених лексичних одиниць, умови та причини запозпчення. Беручи за основу енциклопедично вазначення побуту:! досв!д побудови щех тематкч-но! групи у сучасному мовознавств!, пропонуеться гака лог!ко-?8-матична орган!защя лексики, що надегить до .сфери побуту:

1. Продукти харчування: отрави, няпо!, прянощ}, !от!вн! рослккл.

2. Одяг, взуття, прадмети туалету, коштовностх , галантерея, ткашши.

3. Житло, мебл!, оздоблення житла; .хатн!й !нтер"ер.

4. Житлов! прим!щення, хх частини; забудова прилегло! до будин-ку тераторИ.

Виб!р групи сл!в зумовлений тим, що, по-перше, побутова лексика належать в основному до широко вхиваних иар!в словнико-вого складу, по-друге, внасл!док своеУ поширенсст! серед косНв нови ! прияалежност! переваяно до активного словнигового запасу, в груп! сл!в, що анал!зуеться', в!дбуваються данам!чн! ! б!льш р!зноман!тн1 семантичн! процеси в пор!внянн! з !ншами трупами; це дае можлив!сть б1льш глибоко простежити оемантичн! процесс в

структур! слова в приймаюч!й мов!,в даному раз1 в укра!нськ1й.

Друга глава "Розвиток семантичнох структура запозичених ол1в в украх'ноьМй швх" являе собою дослхдкення розвитку семан-тично! структури запозичених сл1в у сучасн1й укра1нськ1й мов! з гогляду сп!вв!дносност! IX семантичнох структури хз структурою в!дпов!дних етимоШв у мов!-джерел!. Анал1з здхйснюеться шляхом пор1 вняння семантичних структур слхв у вхдповхдних мовах з вико-рйстовуванняы словникових дефхшцхй, якх наводяться в ооновних лексакограф!чнах дкерелах.

Серед заьоэичено'1' побутовоУ лексики в украЯноькхй аюв1 !с-яуе. вначна кхльк1сть сл1В однозначних. Однак вони неоднотипн! за в!дношенням до слова-етимона в мовх-джерел!. Тут спостер!га-еться к!лька тип! в залекностх: украхяське однозначна слов о чохе в!дпов1дати однозначному слову-етимону; украХнське однозначна слово може сп!вв1дноситись з одним 1з значень багатозначного слова-етимона.

До першоХ групи в!дносимо слова, як1 е однозначними як у мо-в1-джврел1, так ! в укра'1'нськ!й довЬ У цьому разх було запози-чене однозначна олово, 1 ця однозначшсть збер!гаеться 1 в сучас-н1й украУноыай мов!, причому гоштлих зм!н у семаятицх. слова не в!дбуваеться. Таку сп1вв1дносн1сгь значень запозиченого слова в укра?нськ!й мов1 аа його етимона в мов1-джерея1 можна визначити яксиметричну одно -одно зяач н I сть. Слова з таким типом- спхвв!д-носност!» як правило, мають обмежену сферу вживания 1 за значен-ням наближаються'до терд!н!в: гл!нтвейн, грог, ромштекс, сабайон. попл!н, ратин, боскет тощо. Серед причин, якх консервують розвиток сеыантично'х структури под!бних лексем, модна ввд!лити так!, як1 е сп1льними для сл!в з кохно'х п^групи: обмежешсть сфера, вживания,терм!нолог!чний характер, нещодавне входження в лексич-ну систему або застарШсть, вираэний культурно-1 сторичний колорит 1 наявн!сть в1дпов!днох семи. 1снують також причини, специ-ф!чн1 для певних п!дгруп: у падгруп! страв 1 нашЯв однозначними залишаютьсялекснчн! одиниц!,. якх в сво!'й семантиц! . мають вираз-кий локальний свмантичний компонент /рейнввГ.н, пармезан тощо/. Под!бн! слова завжди сприймаються як екзотичнх, через що й се-мантична структура Ух мало динам!чна. Для п!дгрупи запозичень, що означають яазви одлгу, тканин, предмет!в галантереУ бхльш ха-рактернами в так!: короткочасне життя слова в активному мовленн!

що пов"язаН8 з м!нлив!стю моди /креп-жоржет, ф!льдекос. мак!нтош тощо/5 терм!нолог!чний характер назв тканин, особдиво таких, як! утворенi ттучнб /орлон, нейлон тощо/; деяк! слош не зб!льшу-ють к!лькост! значень з етичних м!ркувань /бюстгальтер, труси/.

Однак симзтричнхсть тополог!чно!' структури не виключаз аси-метричнЮть значень, яка виникае внасл!док розвитку значения в приймаюч!й MOBi. Збереження однозначност! при запозиченн! не завкди означав тотокн!сть значень у мов!~джерел! i в приймаюч1й MOBi. б ряд випадк!в, коли при збереженн! к!лькост! значень /в даному pa3i одного значения/, в слов! в!дбуваються семактичн! зм!ни. Т&кий тип сшвв1дношекня однозначност! в укра'1нськ1й MOBi i в мов!-джерел! ми називаемо асиметричною одно-однозначц{ста. Так, серед сл!в на позначения предметов одягу слово пхджак одно-значне в укра^нськШ mob! i мае однозначний етимон в англ!йськ1й, i3 якох й було запозичене. Ане порхвняння Yx значень виявляв, що в англ!йоьк!й mobi слово-етимон / ре е-j octet /означав, "ша-року ко ротку куртку!з цупко!" вовняно'1 тканини, яку зараз зви-чайно носять матроси". У сучаснхй укра'1нськ1й мовi це "верхня частина чолов!чого костюма у вигляд! куртки з рукавами й полами на азст!бц!, звичайно з в!днритим в!дкладним ком!ром". Як мояна побачити !з словникових дефШ^й, у приймагач!й мов! слово эм!ни-ло значения. Закозкчене слово в украУяськгй мов! о'эначас не эов-с!м те, що в!дпов!;,не слово в MOBi-дкерел!. Отже, в!дбуваеться розвиток значения у зв"язку is особливостями денотата, значения якого сбмежуеться в!дшншша функц1ональн.1Ми ! структурними осодтвоотямк Тобто значения слова в укра5?нськ!3 мов! тез по-в"язане i3 чолов!чою курткою, але емхнюються семи, пов"язан! is обмеясенкям сфери Yх викорисганяя /"магросько!"/ i матер!алу /"цупка вовняна тканина"/, зашсть чого в!дбуваеться розширсная значения до "ворхньох частили чоловхчого одягу" взагал! у вигля-д! певного крою куртки. В англ!йоьк!й же мов! для позначенкя пьо-го предмета вкивасться слово jacket або waist-coat У под!бних випадках важко сказати, чи зм1нюеться денотат, чи в!дбуваеться перенесения значения на !нший предает.

Отже збереження однсзйачност! не означае застигл!сть значения, Еопо в украгнськхй мовх^ частин! однозначних запозичених сл1в може зазнаггтл зкияи внасл!док переносення назви на !нший денотат, впаслгдок зшненкя або появи нових !деограф!чних сем або ж унаслх.док змхни у денотат!.

Досл!дники в1дзначають, що оемантична структура багатознач-ного олова-етимона при запозиченн!, як правило, спрощуетьоя? Ба-гатозначнв слово приходить у приймаючу мову з б!льш обмекеним колом значень у пор!внянн! з мовою-джерелом. Наше досл!дження доводить, то це положения не в ушверсальяим, однак у багатьох випадках воно слушне. У дереважнИ б1льшост! випадк!в запозичу-еться, справд!, не вса оемантична структура шШсемантичного олова-етимона^ т!льки частила И. При цьому, як по казус каш ана-л!з, слово в укра1ноьк1й мов! може в!дпов!дати основному номинативному /як у словах вельвет, галета/ або ж одному з пох!дних значень етимона у мов!-джерел1 /як у словах асзент. желе, паштет. молес'к!н/. Якдо подивитися на них з погляду причин, що обыежу-ють розвиток 1х семантично"! структура в приймаюч!й мов!, то вони так1 ж, як 1 в !нших одно значних словах, 1 в1дпов1дають загаль-н!й 8аконом1рност1 укра1ясько'1 шви.

Явище пол! семи в груш багатозначних запозичених СЛ1В 1 семантичн! процеси в нхй значно оклада!Ш1 н!ж в однозначних сло-.ваШ розр1знябмо тут гак! групи:

Т/ пол1семантичн1 укра1нськ1 лексеми» сп!вв!дносн! з одно-значним словом у мрв!-джерел1. У таких словах пох!дн! значения викикають у. семантичн!й систем! укра1'нсько* мови ! спостер!га-егьоя певиа аоиметр!я: вапозичена форма ! одно значения плюс пох!дн! значения укра!'нсько1 мовно!' система. При цьому виявля-ються п.звнI законом!рносг! розвитку семантичнох структура слова, зумовлан! ТИЯОЛОГ1ЧНИЛШ рообливостями украУноы.оУ мови. Приймаю-ча аова розвивае поххдн! значения переважно за рахунок властивих украхноьк!й мов! метон!м!чних перенос!в„ як у словах грейпфрут, мандарин, шпроги, ватерпруф, ,уя!й?рма. Щ переноси мокна пояснию семантичною аналог!ею, яка забезпечуе у творения пол!семп за рахунок розгортання певних семантичних моделей;

Ч/ запозичен! слова, як! е багатозначними в у.<та?нськ!й мов! ! в мов!-джерел!. При цьому можлив! р1зн! вар!анти розвитку оемантичнох структура запозиченого олова в украшоыЧй мовп

а/ оемантична структура запозиченого олова може бути оимэтричною ---- «

1 Еиржакова Е.Э., Войнова Л.А., фтина Л.Л. (йерки по иоторичео-ной лекоикологии русского языка ХУШ века. Языковые контакты

и заимствования. - Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1972. -

. С. 256.

до отруктури слова-етимона в мов!-джерел!. У цьому рак! спостар!-гаеться повна в!дпов!дн!сть як м!ж к!льк!стю значень /ЛСВ'' в обох мовах, так 1 м!ж 1х обсягом, тобто пом!тних гмШ у якому-не-будь !з значень не вилвляеться. Таку сп1вв!дносн1оть ми називае-мо оиметричнои багато-багатозначн1стю. У первважн1й б!льшост! цях сл!в семантична структура складаеться з двох або трьох ЛСВ /як правило, спостер1гаетьоя ланцюжкова залежн!сгь м1к значениями/, причому пох!дне значения - результат метон!м!чного ларэна-оення найменування основного ном!нативного значения, як, наприк-лад, за моделлю предмет /сировина/=;продукт /вир|с/ у словах' каберне, рисл!нг. в!гонь. або частина' = ц1ле, як у слов! реглан. Деяк! пох!дн! значения утворен! шляхом метафоричного переносу, як у словах бордо. мундштук. У таких оловах значения за-позичувались одночасно або з невеликими перервали, чому сприяв ун!версадьний характер перенесения найменувань в укра!ноьк1й мо-в! ! в мовах-джерелах. П!дпорядкована залекн1оть м!х значениями, як! Юнують.у мов!-джерел!, збер!гаетьоя в цьому раз! 1 в прайма-» взч1й мов!;

6/ оемантнчна структура запозиченого слова може бути асиметрич-■ нею "до структури слова-етимона в шв!-дкерел!, то ми назвали асиметричною багато-багагозпачн!отю. У даному випадку асиметр!я може бути зумовлена або там, що в укра'1'нську мову запозичен! не вс! значения, а тгпьки частина ¥х, як у словах буфет, душ, крем. М&ЕЬ м!коер. або тим, що до запозичених значень додаються ще 1 влаоне украКнськ!, що виникли в оеманхичн!й систем! укра1'нсько'г мови, як у словах галерея, кабинет, манеж, портфель, тамбур, або тим, що в одному або Ольгах значениях уже в укра'/нськхй мов! в!дбулися певн! зм!ни, як у слов! трюфель.

Серед проанал!зованих нами запозичень, що входять до складу тематично"! групи "побут" в укра'/нськхй мов!, такая,.що мають ов-мантичну структуру, симетричну до ааявно! в мов!-джерел!, пор!в-няно не бага то /близько 80 сл!в, або до наявних у наш!й картотек/. В основн!й мае! ол!в в1дбуваються оуттвв! зм!яи як у значениях окремих ЛСВ, так 1 в 1(х к!лькоот! та взаемних зв"яз-ках. При цьому сл!д в!.др!зняти ц! два явища - в!дм!нн!оть у ое-мантичн!й структур! олова ! в!дм!нност! в значениях ЛСВ.

В!дм1нн!оть у семангичн!й структур! слова полягаа в мль-к!сн!й несп!вв!дносност! елемент!в оемантично'/ отруктури та '/х

lepapxHHOï орган!зацП в пряжат!й mobí t в мов!-дкерел!. В!д-MiHKtCTb у значениях ЛСБ мае як!сний характер t залежить В1Д наявност!/в!дсутност! певних сем у структур! самого значения..

Як один 1з аспект!в проблема багагозначност! i однозначнос-tí в робоЦ розглядаеться питания багагозначност! 1 omohímíí запозичених сл1в. Серед запозичених лексичних одиниць можна вид!ли-ти слова, як! вступають в omohímímhí вхдношення як t3 питомо украхнськими словами /медок I /в!д франц. mâdoo / "сорт столового виноградного фраяцузького вина", медок П "лестл. до мед/, так 1 з запозиченими лекоичними одинидями. В останньому ра-3i мокна вид!лити omoh!mí4hí пари або ряди, до складу яких вхо-дять одинвд!, эапозичен! э одн!е'/ мови /торг I /в1Д англ. toast / "коротка заст!льна проыова", тост П /в!д англ. teast > "хйдсмажений або гпдеушений тонкий шматочок хл!баи/, або з р1зни: мов /бот I /в!д англ. boat / "невелика веслове, паруснз /зви-чайно з одн!вю щоглою/ або моторне судно", бот П /в1д франц. botte / "зимове в^ття, яке носять поверх черевикхв"/. Зид!ля-еться окрема група запозичених сл!в, як1 перетворились на omohí-ми в приймаючхй шв! в результат! втрати зв"язку mík значениями багагозначного слова-етикона i неузгоджуваност! типу зв"кзку м!к значениями 1з ! сну шиш регуляршши моделями гоШсемп в у крах н-ськхй mobí: консерви i "харчов! продукта тваринного або рослин-ного походження, в!дпов!дно обробленх та влшцеш в герметично закрит! банки для збер!ганшх прстягом тривалого часу", кокса рви "окуляри з темнима' скельцями для-захисту очей в!д яскравого cbít ла, пилу тощо" i т. !н. №ш вэдЬчити два симетрично протилежних процвси: об"бднання в багатозначну лексему в приймаьшй mobí зяачень, що залогичек! в!д омонхмхчних сл!в-етимон!в, як в слов! шпагат. ! розщеплення «wxiceMiï слова-етимона при запозиченн! з перетвореяням запозичених значонь на о мои i ми в приймаюч!й мо-ai: щке I !. шке П.

Одн!вю !з форм зм i ни у сеыантичн!й структур! бага то знач ноге слова е зм1на Torawiori4Hoï структури-запозичених сл!в, при якП; в!дбуваатьоя так! семантичн! процеси: ускладнешш i спрощення структури, пере!ктегращя значень.

■" ' Ускладнення сешнтичноУ структури слова полягае в тому, що олово:з меншою к!льк1стго або з одним значениям набуBas в процес розвитку нових додатковиу значекь. Основним шляхом виникнення

нових значень у запозичених словах, як 1 в лексичн!й систем! вза-гал!, е перенесения найменуваяня.яке зд1йснгаеться за законами метафори 1 метон1м1*. В основ! запропоновано!' типолог!? усклад-нення структура лежить: I/ сп!вв!дносн1сть значения, що с в осно-вг виникнення нових пох1ДНих у прижаюч 1 й мов1, з елемеягаыи ое-мантично'1 структури слова-етимона; 2/ статуо цього значения в сучаойй семантячн!й структур! запозиченого слова в укра!'ноьк!й мов!. За нашит спостереженнями в переважнО к!лькост! запози-чань ускладнення структури вадбуваеться на основ! пряного ном!-нативного значения,яке сп!вв!дносне з прямим ном!нативним слова-етимона, як~ у словах багаж, глазу р. г!рлявда, манжета. мари~ над, тпроти. тар!лка, фарт.ух ! т.!н. !/ожлив1, але значно р!дше, 1 так! випадки, коли вих!дне значения сп1вв1дноситься з поххдним слова-етимона, але в сучаснхй структур! в приймаш!й мов! з прямим ном!нативним, як у словах бройлер, крекер, каб!нет -! т.!н. Ускладнення отруктури може супроводжуватися переходом лексичноХ одшид! з конкретно"! лексики в абстрактну ! з одн!е! тематично! групи в !ншу.

Спрощення структури супроводжуеться Е.'ргтоа о крем их значень при запозиченн!, Анал!з наявного у нас магер!алу дае п!дстави розр!зняти дек!лька вид!в спрощення семантично'г структури при запозиченн!, як! розр1зняються типом значения, на основ! якого в!дбуваеться спрощення, та К1льк!стга значень, як! збер!гають-ся при запозиченн!. У робот! розр!зняються:

I/ спрощення на баз! прямого ном1нативного значения, як при запозиченн! сл!в галета, драже, браслет, гамак, вестибюль тощо;

2/ спрощення на баз! прямого ном!нативного ! пох!дного або деК1ЛБК0Х пох!дних, як при запозиченн! сл!в мата, гардероб. балкон тощо; .

3/ спрощення на баз! пох!дного або дек!лькох поххдних значень слова-етимова, як, наприклад, у запозичених словах комб!не-зон, мкул!, крем тощо.

Пара!нтеграц1я значень мже вГцбуватася як за рахунок появи нових значень у приймаюч!й мов!, як у словах плахта та квартира, так ! за рахунок зм!яиИерарх!! в систем! запозичених значень, як у словах бюро, костюм, туалет.

У трет!й глав! "Зм1на структури значения в запозичених словах" анал!зуються процеси розширення,звуження та переносу значения.

Процеси розширення i звуження значения можуть в!дбуватися в запозич-ккх словах як результат розвигку íx семантики в прийма-юч!й мов!, коли поряд !з зм1неним значениям /б!лып ьузьким або широким/ у приймавчхй мов! продовжуе' сдШснувати i попередне ви-х|дне значения слова', а можуть в1дбуватися i п!д час самого щюцесу аапозичення, коли попередне виххдне значения i сну е Т1льки в мо-в!-дкерал1, а в-прийтхн!й mobí фуныцонуе вке лише зм!нене значения. На практиц! майке неможливо провести ч!тку межу м!ж цима двома явищами, tío iCTopifl будь-якого запозиченого слова почша-етьоя з його вживання в мовлень!, яке може i не йути заф!ксова-. ним у .писемних джерелах. Тобто не завжди можна пор1вняти обояг значения запозиченого слова п!д час його проникнення i в пар!од !нтеграц!! в приймаюч!й мобн!й систем!.

Для запозичених сл!в, розглянутих у робот!, звуження -б!льш характерний процес, який в!дбувасться при входкенн! запо-зиченоХ лаксично'1 одщщц! в приёмаючу мову. Але сп!бв!дносн!сть процес!в розширення i звуження у йдгрупах сл!в р!зна. Так, у п1дгруп! запозичень на позначення страв ! напо!в виявлеяо однако-ву к!льк!сть лаксичних одшщь, у яках вхдбулося розширення або зьуяення знетення, в!дпов!дно 4 та 4, а в niflrpynl запозичень на позначення назв тканин, одягу та талантеpeí ж внявили 8 cxíb, у яких в!дбулося звуження значения, i т!льки одно, значения якого ширше, Hi» в!дпов!дне вих!дне у слова-етимона. У деяких словах спостерхгаеться в!днооне звуження /смалець/ або розширен-ня /мак!нтоц. Фд1гель/. яке полягае у сп!в!снуванн! змхненого эначення ! вихЬцного.

Метафоричная ! метон!м!чний переноси найменування власгив! розвитков! значения у запозичень i3 кожно! з вид!лених тематич-них п!дгруп. У переважн1й б!льшост! випадк!в зм!на значения в!д-бувасться внасл1док дП !денхиф1куючо! метафори, яка грунтуеть-ся на схожост! soBHimHix ознак або функд!й предмет!в чи явищ. Мета тако! метафорично! зы i ни эначення - дати !ы"я тому, описати те, що вже 1снуе в реальн!й д!йсност!. Шляхом такого виду метафори в!дбулася 3MiKa значення, наприклад, у словах глазу р. фар-

тух, манжета, розетка. тар!лка. тамбур 1 т. !н. Досить значну к1льк10ть становлять приклади зм1ни значения, в основ! яких -ко гн! тина метафора, яка спираеться на под^нЮть абстрагованих в!д предмет!в понять х створюе новий концепт,при чому певна сема вихадного значения перетвороеться на окреме значения. Эмхна значения при цьому супроводжуеться переходом з конкгетмох лексики в аб~ страктну, за типом метафорична зм1на значения В1дбулася в словах флер, вуаль, ширма, багаж, гирлянда, галерея, шнур. Оц!ночно-експресивна метафора була в основ! зм!ни значения в словах лаятух ! пттшечка. як! позначаоти яивих !стот, .^иражаю'гь емоц!йне сдавленна мовця да позначуваного.

У певних вшадках можна говорити про залучення запозичених сл!в ! нав!ть групи сл1в, об"сднаних тематично, до регулярних моделей переносу, характзрних украКнськШ мов!. У п!дгруп! назв о.дягу це модель метафори "деталь або предает одягу - частина ме-хан!зму" /манжета, фартух/. Серед назв предметгв обладнання житла ! хатнього хитар^ру - "назва побитового предмета ~ назва спец!ального знаряддя або пристрою" /ванна. жалюз!, тарглка. шафа/. Серед назв тканин схож! метафоричи! значения маготь олова ¡з сп!льною семою "те, що покривае, застилае, оповивас" /вуаль. Флег/. можна говорити про розвиток семантики цих сл!в за аналогией /пор!вняймо под!бний розвиток слхв нзигтка. пелена. серпянок тощ о/. Схожий розвиток абстрактного значения характерная для сл!в, у сетятии яких приоутня сыа "ряд, низка" /юнур. г!рлянда. галерея/. Юнують характера в!й,инкост! щодо -типу метонЬЛчного переносу в кожнхй тематичнхй груп1. Для назв отрав ! напо!в це переважно модель "назва предмета =г продукт, ш-готовлений !з нього або за йога допокогою"/шпрота, маринад/, для назв одягу, тканин - "тканина, матер!ал = вир!б хз ц!е!' тканина, материалу" /дкеро!. трикотаж, плахта, мохер/, "предмет одягу = людина, яка на даний момент носить цей одяг", "назва фасону одягу = одяг, пошитий за таким фасоном", /реглан/; для назв частик китла - "кхмната = мебл! для кхмяати" /каб!нет/ та !нш!.

ГИдсумовуоти все сказано, можна зробити висновок, що сешн-тична структура запозичених сл!в тематично! групи "побут" зазнае в укра!нськ!й мое! зм!н на вс1х лексико-садантачних зр!зах: лексема - ЛСВ - сема. Щ перетворення можуть мати специ^чний ви-

яв у р!зних п!дгрупах дано! тематично! групи, що зумовлене взае-иод!ею позамовних I внутр!мовних чинник!в.

йд!ст роботи воображений у таких пу<Шкац!ях:

1. Семантична класиф!кащя англ1йських запозичень у сфер! побутово! лексики украхнсько!" мови /анотована пов!домлення/

// Програш 3~И науково! конференцН молодих вчених та виклада-Ч1в за 1989-1390 рр. - Харк1в: ХДП1, 1991. - С. 18.

2. К вопросу о заимствованиях в сфера бытовой лексики в украинском языке // Лингвистическая оемантика и прагматика. Материалы У научной конференции по проблемам семантических исследований. - Москва-Харьков, 1991. - С. 48-49.

'3. Семантичн! процеси в запозичених словах /анотована до-пов!дх/ // Програма 4-х науковох' кон^-еренцГх молодих вчених та викладач1в за 1990-1991 рр. - Харк1в, ЗЗДП1, 1992. - С. 20,

4. Семаитичне освоения запозичеяих сл!в /на катер!ал1 по-бутовоК лексики/ //• Л1нгв!стичн| 'дослхдження. - Харк{в: ХДП1, 1992. - Вип. 2. - С, 98-100.

5. Переинтеграция лексикох-семантичеоких вариантов в семантической структуре заимствованных слов // Лексика русского языка и методика" ео изучения в вузе и'в школе. Сборник научннх трудов. - Киев-Харьков: ИЯ ЛНУ - ХП1И, 1993. - С, 58-60,

В1дпов1дальнч'л за випуск - канд. ф!лол. наук, доцент Стасевсысий С.Б.