автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Структурные особенности и прагматическое значение номинативных предложений-текстем английского языка (на материале драматургических произведений англоязычных авторов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурные особенности и прагматическое значение номинативных предложений-текстем английского языка (на материале драматургических произведений англоязычных авторов)"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЕАВНЙЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ л „ ІБСЗЕЖЯХ МОВ

РГ6 ов - 'і АПР В9'і

На правах рукопису ЗГОРОВА Олена Миколаївна

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ 1 ПРАГМАТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ НОМІНАТИВНИХ Р2ЧЕ:ІЬ-ГЕКСГЗи АНГЛІЙСЬКОЇ №1 /на матеріалі драішургічюгх творів актлоиовшп: авторів/

Спепіальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ1 яиоертаггії на здобуття вченого ступеня кандидата Філологічних наук

Робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови Київського державного педагогічного інституту іноземних мов

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, професор ' І.Б. КОРУНЕЦЬ

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Захист відбудеться ’’ 8 * квітня 1594 року о 10 годині па засіданні спеціалізованої ради К ІІЗ.І4.СІ по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Київської^ державному педагогічному інституті іноземних мов /252150, Київ, вул. Черво-ноармііська, 73/. ’

З дисертацією моана ознайомитися в бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий " 1954 року.

Г.П. ЯГЕЛЬ

кандидат філологічних наук, доцент

І.М. ІОНОВА

Провідна установа - Харківський державшій педагогічний . університет ім. Г.С. Сковорода

ічензгй сэкге'гар 'пеіподізоваяої рапз

Сучасне мовознавство характеризується посиленням інтересу лінгвістів до екстралінгвістичних явищ, зокрема до вивчення' прагматика речення-висловлюваяня, яке поєднує в собі функцію номінації з комунікативнои функцією. Оскільки комунікація являє собою мсвлекнсдіяльність, що знаходить відображення в тексті, речення набуває статусу висловлювання. Тому на даному етапі розвитку вчення про речення природним є залучення до кола синтаксичних досліджень і поняття "текст". За цех умов першочергового значення набуває питання синтаксичної позиції речення в тексті.

Комунікативний процес включає не тільки текст, але й не-вербальяі кореляти, тобто акти мовлення, що.забезпечують спілкування. У мовленнєвих актах істотного значення набуває з'ясування стосунків між партнерам комунікації, що передашься за допомогою речень-висловлювань, які сгалл об'єктом дослідження на матеріалі різних мов такими лі::гвїста\оі як В.Г. Адасні, В.В. Богданов, Г.В. Колшалськгй, 1.Б. Морозова, Г.Г. Почепцсв, 1.П. Сусов, 1.Г. Горсуева, 0.1. Федотова,

2-А. Ві^Зс, О.Н. ЬєесЬ, J.H. Зеагіе, А.А. УаеггМска та ІНШІ.

Яросте речення може вивчатися в плані його структури, семантики або прагматики. Байбільш повним бачиться вивчення будь-якого речення в не єднанні його сксгешо-мозігих та ко-мунікатизно-моЕлекнсвих властивостей. Такий підхід моге забезпечити всебічну інтерпретацію’і номінативного речення, яке празодіряіпе називати, як підтверджуе і прозедзнкі аналіз логіко-семаятшпого та прагматичного діапазону його значень, "нсмІЕативязм речзккяк-тскегемоа" /ЕР-Т/.

Предметом' реферованого досяідавнк е структурно-се-казтзчні, Ерагаазгачні ж текстові характеристики н?-Т.

0 б'с я ■? досліюезнея складають блокові та позабллсогл НР-? у г^а*.т:тургічнсау тексті с його діалогзчаси хо:.:укіка-цісв, грло~н'а;:: ггатгснентгл; я.>ої е прості /в тс:.:/, числі й яояіййг’хкг/ • :че;п-:'; я я;слх ааОДяа тропо зрбяв^яотьег. і п Т екд і с нал :-ча с яр ї :сп ан і с т ь о п і: пп '■зання.

А :: г у а ;• ь ч і с і ь обраного Д7с?ггпці‘ічого ”осл.Ьі,-гє'п.ї з:'з:.глас?к,я У.ого палезягств до олісто з п|*гві дгз'х калі: от4 з ст'їа.иг&гс >:о.юзнавоївз - по:д«Ї8£газкоі.лі іп^ісїккг ,

а такон недостатнім вивченням конкретних питань, пов’язаних з виявленням формальної організації ІіР-Т, їх семантичної структури і функціонування у складі блоків актів мовлення.

Метою дослідження є встановлення й опис структурних особливостей, семантичних і прагматичних значень НР-Т англійської мови у діалогічному тексті.

Мета дослідження визначила необхідність вирішення таких завдань:

а/ відмежування НР-Т від подібних за формою конструкцій і визначення їх статусу;

б/ проведення компонентного аналізу синтаксичної структури НР-Т;

в/ визначення конструктивно-синтаксичних і комунікативно-синтаксичних категорій, що передають семантичну структуру НР-Т; .

г/ диференціація НР-Т за синтаксємними ознаками; д/ встановлення і характеристика логіко-семантичних зв'язків НР-Т первинної і повторної номінації у текстовому блоці; ■

е/ -розгляд НР-Т в аспекті основних і додаткових прагматичних функцій у межах однорідних/неоднорідних блоків /як позаблокових реплік або ремарок .

Науково-те о'.р.е тич я а новизна дисертаційної роботи полягає у встановленні та системному описанні НР-Т на матеріалі англійської мови художнього діа-лога, у .поглибленому .багатоаспектному аналізі їх структур--них, синтаксико-семантичних, логіко-семантичних та прагматичних особливостей. Уперше НР-Т визначається конструкцією, яка складається з простого чи складного ядра і се:,«античною структурою, яка може характеризуватися не тільки категоріальною синтаксико-семантичною ознакою субстанціальності, але й пекатегоріальними синтаксико-йемантичними ознаками актуальності, емотивності і спонукальності.

У реферованому дослідженні НР-Т вперше піддаються аналізові у складі діалогічних єдностей. Досі не здійснювалось і праггяатичне вивчення евалюативних значень на матеріалі одиниць, ідо розглядаються. Новвш, зокрема, є і введені

в роботі поняття "актуальна сянтансема", "позаблокова репліка" , "номінативне речення-текстема" та їх інтерпретація.

Методика дослідження обумовлена поставленими в дисертації завданнями. В роботі використовуються такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу мовних одиниць: контекстуальний, синтаксємний, логіко-семаятичний, прагматичний, елементи трансформаційного аналізу. Гіпотетико-дедук-тивна методика включає: І/ пошук матеріалу, 2/ побудову гіпотези, 3/ перевірку її істинності, 4/ формулювання висновків. Провідним у роботі е контекстуальний аналіз, що дав змогу встановити залежність значення НР-Т від його вербального оточення. ' . ‘ .

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в одержанні нових даних про лінгвістичний статус НР-Т, що характеризуються замкненою комунікативною перспективо®, даних про ознаки, які відрізняють НР-Т від подібних за формою структур /парцеляти, неповні речення, називний представлення, номінативні заголовки, деякі еза-лвативяі презентації/.

Вичленування НР-Т не тільки з простиглі, але й з складніші ядерна,ж компонентами на основі поняття про ядерний предикативний зз'язок розширює інформацію про синтаксичну структуру речень, що досліджуються. ‘

Введення категорії актуальності як гояоеної семантичної ознаки НР-Т зміняю загальновизнане трактування номінативних речень як буттєзих або екзистенціальних.

Бсгаясвлеяня класифікаційних модальних характеристик, детальний компонентний та синтаксешяй аналіз НР-Т допомагає виявлення їх синтаксико-семангичної специфіки.

Розкриття текстоутаорввчих зв'язгеіз на основі логіко-семантичних кореляції; ЕР-Т, зонрокз за допомогою КР-Т погторяої "сжінадії. сприяє ьстапоз.тенни .закснсяітностьй змістсзої організації тексту.

іаьра'іслсїака з дс-с.'і,згаяні кпо. огія НР-Т рзбкть псв-киіі вкєсск у розпито с теорії сиятлислсу діалогічного ;:сг-ленпя, розкривав сеоб.гт?сс?*і кс,г/г,г'сат.т:ьло-:раг'<:атігч?;ог і ■ блскогог? і гозаіяохозсго функціонування НР-Т складі

діалога, а також використання їх в актах иетаиовлення.

Практична цінність роботи визначається тим, що її основні положення і висновки можуть бути використані в лекціях, на семінарських і практичних заняттях з теоретичної і практичної граматики англійської мови в розділах "Синтаксис речення", "Прагматика речення","Структурна організація діалогічного мовлення", а такоя у курсах порівняльної типології та стилістики. Результати дослідження мокуть знайти використання у навчанні студентів діалогічного мовлення, у написанні ними курсових і дипломних робіт, у створенні навчальних посібників.

Матеріалом для дослідне ння послужили БОСО прикладів із драматургічних творів англійських та американських авторів другої половині! XX. століття, які являють собою літературний варіант діалога. Звернення до текстів реалістичних п'єс Б. Шоу, Е. Хемікгуея та інших авторів відповідає головному завданню - виявленню контекстуальної обумовленості номінативного речення, його текс-тєілності. Добір матеріалу проводився методом суцільної вибірки. • '

Апроба.ція. роботи.' Дослідження, виконані по темі дисертації, викладались і.обговорювались на засіданнях кафедри іноземних мов Харківського авіаційного інституту в 1890-1933 роках, знайшли відображення у. трьох публікаціях,. знаходять застосування у навчальному процесі. ■

Положення, які захищаються в ' дисертації: •

І. Синтаксична структура ЕР-Т коке складатися з простого чи складного ядра. ' ’ . '

ЇІР—Т могуть бути непотіренями, якщо складаться з одного ядерного компонента, і поширеними-, коли ядерний ко;.пгонент . поєднуємся з неядерними, функцір головного компонента ЕР-Т моге виконувати не тільки іменник, але й займенник або числівник. Основна частина поширених структурних типів НР-Т представлена моделями, в яких прості ядерні компоненти погортаться неядерними на основі субординатішного зв'язку /аслндетично або за допомогою прийменників/.

Іменники, що входять до складних ядер НР-Т, мояуть поєд- . нуватися координативно або аппозитивно. Такі іменники е однорідними, якщо належать до однієї лексико-семантичної групи. Неоднорідними є іменники різних лексико-семантичних груп.

2. НР-Т могуть бути пов’язані з попереднім і з наступним текстом одним з таких видів зв'язку:

а/ тотоиіісгь - / - тотожність, -

б/ тотокність - / - супідрядність,

в/ тотокність - / - /прілина » наслідок/,

г/ включення - / - включення,

д/ включення - / - тотокність,

е/ перехрещення - / - тотожність,

е/ перехрещення - / - включення,

V супідрядність - / - супідрядність.

У відповідності з логіко-сеиаятнчнлми кореляціям виділені два типи номінація НР-Т в текстовому блоці: І/ пзрвшті та 2/ повторні. НР-Т повторної' номінації виконують функції заміщення, уточнення та конкретизації, а гакон надають додаткову інформації} про референта.

. Наявність логічних та понятійних відношень міг кореферент-кзпли номінаціями свідчт'ть про взаемоосЗумовленість та ззаемо-залегність мін ЇІР~Т і текстовім блоком.

Ідентифікація тотожних за формою НР-Т, що мають різні ло-гіко-семант:гчні зв'язки в різних текстових блоках і нззіть у мегах одного текстового блоку, з доказом смислової обумовленості структурних типів НР-Т контекстуальним оточзнням.

3. Семаятгчча структура номінативного речекля-текстемп

ігрсявлчетьск у взаємодії категоріальної силтаксЕпс-семантлч-неї езнами суЗстакітіалікссті з пекатсгоріальїпши синтаксіїко-«•зглантячнииз озяакаш актуальності, емотивності чз сяопу-кзльності. Всі НР-Т характеризуються категоріальною згіктах-С'іко--сгмонт;ічно:а оггагзю оубатавдІеліз'Ч>ті. Ігаиж-ц слова.';, -всі Н?-Г: .гіенл:ік-п5і' його еквів^ент у Оункції гслс

ИСГО компонента. Субссанціальліогь персдбачас мо.тллзість іг.сдає.тгсЕ скптаг.;сміі, ео нас цю ознаку, я за:: .;енктл;ог і

аг’с.тітїк.г: с.ясмглтами, а такої з артакл-гк.

4. РР-Т входять до складу однорідних або льод.орідая:

блоків чи функціонують як позаблскові репліки.

Однорідні комунікативні блоки характеризує поодинокий обмін репліками однакової цілеспрямованості. Неоднорідними блока.-®! вважаються такі блоки, в яких репліки-стпмули прагматично відрізняються від реплік-реакдій. НР-Т як блокові репліки можуть бути унісонними або контрадикторними, ініцію-ючими або реагуючими. У діалогічному тексті НР-Т виявляють свою прагматичну спрямованість не тільки в кезках однорідних і неоднорідних блоків реплік, але й у формі іяіціхючпх та реагуючих позаблоковпх реплік. '

5. Номінативні речення є текстемами. Поняття текстег.іності передбачав їх логіко-сетлантичну та прагматичну обумовленість контекстом. У конструктивному плані вони е автоно.-дашп оди-НИЦЯШ. '

Мін номінативними реченнями-текстекаш і сусідніми речен-няі.ш мояуть встановлюватись логіко-семантичні відношення то-тогності, включення, перехрещення, супідрядності, тсг;о.

Еичленування номінативних речень-текстем у тексті е :.:оя-ливш ляше на рівні мовлення і тільки за допомого» яекатего-ріальних синтаксико-сеыантичнях ознак актуальності, емотяв-ності чи спонукальності. '

Формально подібні структурні типи номінативних речень- . текстем виявляють' свои варіативність під впливом контекстуальних углов, охоплюючи два чи-більше прагматичних типи.

Структура дисертації; Дисертація складається із вступу,' трьох глав, висновків, списка використаної наукової літератури,- списка дкіерел ілюстративного матеріалу і списка скорочень. '

Т в с т. у п і‘ дається обгрунтування вибору теми дослідження, визначення актуальності, мети, завдань і наукової новизни праці, її теоретичної і практичної цінності,' перелік методів лінгвістичного аналізу, формулювання основних положень, які захищаються в дисертації.

Перша глава присвячена розгляду концептуальних основ вивчення КР-Г, їх контекстуальної обумовленості, характерних особливостей семантики. НР-Т відмежовуються від подібних за формой конструкцій, здійснюється їх компонентний

і синтаксемний аналіз. ■

У другій главі проводиться аналіз логіко-се-мантичних кореляцій НР-Т у текстовому блоці.

У третій главі досліджуються прагматичні значення НР-Т, що входять до складу однорідних і неоднорідних блоків реплік і функціонують як позаблокові репліки Й авторські ремарки.

У висновках узагальнюються результати проведеного дослідження, накреслюються напрямки подальших досліджень проблемі:.

Список використаної літератури містить перелік праць вітчизняних і зарубіших авторів, на які робляться посилання у дисертації. .

Основний зміст роботи.

Проведенії’! аналіз НР-Т заперечує традиційне віднесення ОДИНИЦЬ, ЩО ДОСЛІДЕУВТЬСЯ, до типу односкладових. Поняття односкладовості залипає лоза уваго» ті словофоржі, які не входять до складу обов'язкових хошонентіз. Надзвичайна абстрактність двоскладової і односкладової моделі обмейуе монливісїь продукувати за їхнім зразком реальні речення з урахуванням номінативного аспекту одиниць мовлення. Найбільш перспективнім бачиться конструктивний анатіз речення, якиіі грунтується на понятті про ядерний, предикативний зв'язок. Смислова зазериеність повідомлення молсе забезпечуватись- липе граматично і семантично позначеніп.ш компонентами речення, які беруть участь у форкувакні його предикативного ядра /Г.Г.Почепі: ов/. '

- .Ьазрзлом НР-Т і подібних гг нього за формою конструкцій е мовлення. Але на-відміну від сегментованих конструкцій, які не е рс-ченняет через відкриту комунікативну перспективу /пврцеляти, яазиэнлй представления, називний теж, квазі-течення/ або чррег: її відсутність’/каяви установ/, ІГР-Т ?л-рактеризується замгкэйо;а яоііуніка^чвігоіо перспективою. Еко-сліцитпо днязлена в ІГР-Г реиа співвідноситься з нульовою тог'ои. Гл відміну від неловких речень, НР-Т не містить ; свослу складі гезамівдккх сннтаксичнлх ігозкдііі - нереалі-’оганих зв'язків керування та прилягання. Комунікативні

складові НР-Т такоя не можуть бута ідентифіковані у контекстуальному оточенні.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що семантична структура ІІР-Т утворюється внаслідок взаємодії таких конструктивно-синтаксичних категорій: І/ актуальності,

2/ предикативності та 2/ часової віднесеності, а такок комунікативно-синтаксичних категорій: 4/ модальності і 5/ комунікативної перспективи. Лексичне наповнення структурної схеми НР-Т відіграє не менш важливу роль в організації його змісту. •

І працях більшості лінгвістів констатація позначеного в номінативному реченні предмета визнається як ствердження його буття, існування, а самі висловлювання називаються Суттєвими або екзистенціальними. 7 нашій праці, всупереч прийнятій традиції, розрізняються два способи мовного подання фрагмента дійсності - ствердження реальності предмета /предметної ситуації/ в момент спілкування, а, з іншого боку, ствердження буття, існування предоета /З.П.Про-нічев/. Відомо, їда будь-яке поняття закріплюється з слові, в тог.іу числі і поняття про буття. Тплчасом НР-Т відображає фрагмент дійсності непропозиціональко. Час спілкування в КР-Т не тотогзши часу існування предметної ситуації. НР-Т є лише частиною великої системи вираження буття у мовленні. Таким чаном, термін "актуальність" стосовно до ЕР-Т більш прийнятний, ніж термін "буттєвість". Актуальність передбачає наявність конкретного реального значення і функції НР-Т . в контексті певної визначеної ситуації в момент мовлення.

У НР-Т моріїЬлогічна природа, головного компонента несе подвійне граматичне навантагення: вона позначає водночас і форт.у слова і предикативну функцій. В КР-Т моюшвість .-і необхідність відображення присудкових часових значень -відсутня, оскільки значення моменту мовлення виконує самостійну граматичну'функцію антропоцентричного /неспіввіднос-ного/ теперішнього часу.

7 нашій праці модальність чітко відмежовується від категорії цільового призначення і емоційно-експреспвнюс значень. В НР-Т об'єктивної і суб'єктивної модальності

ситуація зав~яи описується як реальна або нереальна /спонукальна/. Прагматична спрямованість властива всім п'ятьом розглянуті аспектам.

Враховуючи те, ко проблеми контекстуального функціонування ЬТ-Т поки що недостатньо вивчені, в даному дослідженні пропонується комплексний синтаксико-семантичний, ло-гіко-семантпчш;й і прагматичний розгляд питання про позиції IIP—Т в контексті. Такий аналіз хоч і складний, проте він s найбільш повним. •

Виявлення спнтаксико-семантнчної специфіки НР-Т проводиться на основі синтаксемяого аналізу /А.М. Мухін/. НР-Т, як і будь-який інтзий тил речення, що функціонує у мовленні, складається з елементарних синтаксичних одиниць двох видів: компонентів речення і спнтаксем. Компоненти речення асеман-тичяі і мають суто синтаксичну природу. Бони мояуть бути ядегнтзі і неядерними, їх змістовні ознаки встановлюються в синтагматичному плані. Синтаксеш за своїм змістом пов'язані з позначення:,! явищ позамовно! дійсності, їхні диференціальні ознаки визначаються парадигматично при зіставленні речень. Зміст синтаксем складає сукупність синтаксино-се-мактичних ознак, цо виявляються в таких дистрибутивних особливостях синтаксем як сполучуваність з іншими сянтад-семами, иісцерозміщення /позиційні можливості/, а також у характерній для них системі варіантів. ' . '

Сзнтаксиго-се:'античні ознаки можуть бути категоріальними і кекатегоріальнпш, Взаклозв'язои'мія компонентами НР^Т

і синтахсемаї.я проявляється в тому, ко компоненти є позиціями для спнтаксем, а синтаксеми в свою чергу можна виявити на основі синтаксичних конструкцій, тог ідеться не про семантичні, а про сиптаксико-семактичні ознаки.

Виходячи з цього, на перпому етапі аналізується компонентний склад НР-Т, їхня поверхнева'структура, встановлюються синтаксичні зв'язки мін компонентами і властивості цих компонентів. НР-Т мокуть бути непоширеними і поширеними. Основна частина поширених структурних типів НР-Т представлена моделями, в яких прості ядерні компоненти поширюються неядерними на базі субординативного зв'язку

/асиндетотно або за допомогою прийменників/. Так, були виявлені НР-Т не тільки з обставинами "вільної дистрибуції" /місця, часу/, але й НР-Т з "комплетивишк" обставинами способу дії, які вважаються деякими лінгвісташ суто придієслівними і не пов'язуються з усім реченням. Насправді, вилучення таких обставин є немокливзн, бо робить НР-Т граматично і семантично нєпозначеними. Наприклад: Uoral to the last! (Shaw). Такі факти, з одного боку, ствердгують дієслівну природу головного компонента НР-Т, й отке його структуру завершеною, а з іниого боку, уможливлюють припущення, шо дистрибутивні властивості обставин у складі НР-Т визначаються синтагматичним класом ядерного іменника.

За допомогою кооригеативного зв’язку здійснюється поєднання однорідних і неоднорідних іменників та повтор тієї самої структури. Компоненти в мехах НР-Т можуть поєднуватись такок за допомогою аппозитивного зв'язку.

Внаслідок проведеного синтаксепного аналізу встановлено, що всі НР-Т характеризуються категоріальною сннтаксико-се-мантичяои ознакою субстанціальності, яка встановлюється поряд з ■ некагегоріальшгмн сгнтаксЕКо-семантичнгаги ознаками актуальності, емотивності або спонукальності.

• Система-варіактів актуальної скЕтаксзми включає такі сивтакоеш": актуальну предметну, актуальну опредоечеяу, • актуальну ідентифіковану, актуальну активну, актуальну тем-поральну, актуальну носія стану суб'єкта, актуальну носія стану середовища і актуальну докатшзну. Варіативність актуальної синтаксєми детермінується семантикою ядерного- іменника і контекстом.

Складні ядерні компоненти HP-Т мокуть охоплювати два однакових варіанти актуальної синтаксеїя;: Earknsoo and d^ad silence (зьа">) або два рівнях варіанта: General laughter . and ''ood Iwir.oux (Star/). '

EP-T ? екотЕхнов о:ікта:-ссемоЕ з позиції г&еркогс koi.lio-нент звкча&о вкрагаоть позитивно-екоіірзсилне або кега-тихно-ексггрескзве значення. Батіота-ність зітотизкої сі.нгак-оеш детермінована семантикою ядерного іменника, атрзсутш-пого кокпогентг або контекпом. йкихкі сглтаксех:, які

координують у ралках одного НР-Т, розкривають значення якогось певного варіанта емотивної синтаксеми.

Варіанта'® спонукальної спнтаксеш а значення вимоги( замовлення, прохання і порада. Використання того чи іншого значення цілком визначається тям контекстом, у якому функціонує НР-Т. Як і емотивні синтаксеш, спонукальні синтак-се-.п в :.:є;гах НР-Т можуть бути виразниками значення лише одного певного варіанта. .

їїорлд з дослідженням компонентного і синтаксемного складу іїР-Т, велике значення для виявлення їхньої природа має розгляд логіхо-се’.гантичнлх відношень ІЗР—Т з контекстом, в яке:,у всі речення с::нсе:гант™ні. Жодне речення не може бути вилучене з контекстуального оточення, оскільки воно СВОЇРЛ значення:.! поєднується з інпими реченнями. Зовнішні засоби зв'язку є лттке виразниками глибинної сапсемантії. Текстова зв'язність здійснюється різними компонентами змісту НР-Т. Одягі із засобів забезпечення такої зв'язності виступає номінація /ге-Т.егенція/, іцо передбачав віднесення мовних одиниць ло об'єктів позамовної реальності.

Зняття багатозначності і перетворення простої структур-ног моделі ЯР-Г в речення-текстему є можливим тільки в межах текстового блоку. В свов чергу,' забезпечення структурно-змістової цілісності текстового блоку здійснюється лише • завдяки збереження сюжетних тематичних ліній оповіді, що базуються па логіко-понятгєвях семантичних відношеннях ніж НР-Т і контекстуальним оточенням.

Дослідження прагматичного діапазону значень, які пере--даать НР-Т, передбачає виявлення можливих модифікацій цих значень залегко від типу акту мовлення. Прагматичний аналіз будь-якої синтаксичної структури став ефективний, йоли він здійснюється не в межах одного окремого акту мовлення, а при встановленні закономірностей сполучуваності мовленнєвих актів у тексті. . ■

' Визначене прагматичне значення пов'язане системними від-нонеянями з певними мовними характеристиками речень. Незважаючи на те, що в залежності від ситуації граматичне значення певного типу речення мо~е мати різні ілокутивні

- ГІ -

функції, один тип речення вое к співвідноситься із скінченим числом ілокуцій і не реалізує нетипові ілокуції /О.Г. Почеп-цов/. Наприклад, реальна функція розповідних речень полягає у передачі значення наказу тільки в деяких ситуаціях. Характерною або потенційною ілокуцієв цих речень є констатація.

Запропонований у даній праці аналіз НР-Т в драматургічному тексті враховує всі три складові мовленнєвого акту:

І/ ілокуцію /ілокутивну функцію НР-Т/, 2/ локуцію /синтаксичну і лексичну офоркленість НР-Т/, З/ перлокуцію /впливову силу мовленнєвого акту на -nat гнера, яка виявляється у відповідному акті мовлення/. Головна увага приділяється іло-кутивніш функціям БР-Т у складі текстового блоку. Такий блок становить собою тісну послідовність прагматичних типів висловлювань - обмін діями ковлекня.

У діалогічному тексті п’сси за допомогою НР-Т реалізуються такі основні ілокутивпі акти: конотативні, експресивні, рек-вестивкі, ін’юнкгизні, адвіснвні або декларативні.

Крім основної прагматичної функції ЕР-Т мають и;е дві додаткові - інтеракціоиальну, ио е специфічним виявом основної • прагматичної функції, та емотивну в одно;.іу з таких варіантів: емоційно-інформативному, емоційно-регулятизноліу й еаіоційи -евалпоатиззому.

Як показав аналіз матеріалу, йюдійво-ікфориагивна кому- . иіхагивла кета властива НР-Т конотативного й декларативного типів. Емоційно-ргг’ляяткЕну і.уккціи здійсняють IIP—Т ііг’юяк-тивеого, реквестиьнога і адвістіого тіші.ч, а єкоідііео-оці-ночна інтекція властива НР-І-ексггреояззм.

Оціночне- значення НГ-Г коге експлікуватися чи псрзОузати В Ішлікадії. ВІДПОВІДНО ЛЕДЇЛШОТЬСЯ оцікочпо-екслліізшіі ікгерзитні НР-Т, оліночііо-ексігліцзтзі адгере:пні Е?-ї й КБгзіоціпочнх ;кггрєнг::і НР-Т.

2 оціно'ліс-екссгліціг'гни.': ійтсректЕИ^ НГ-Т сє:.и .оцінки міс-титіся ь препозиції, протезу :1Р" актуалізації-оцікочі.е аг.г-чеяю: Г^-Г зскрібається. ІІацрг;клад: Лиг. оь, that etupia old joke oi уоцгз аЬо’лт -леї Do рісагз arop it •'Shr.v). Ту? ое:,:антгчне значения лрг.и.'етк-~іь -tuple ■ ole і:.р: актуалізації не втра-їсться. '

Для оціиочно-експліцитігах адгерєнтшх КР-Т характерною є. взаємодія узуального значення з оказіональним змістом контексту. Наприклад: Caesar (coaxing). I vd.ll send you a beautiful preuent from Rome, Cleopatra (proudly). Beauty fron to Egypt indeed! (Shav/). Сема оцінки МІСТИТЬСЯ в іменникові beauty і в прислівникові indeed, але при актуалізації контекстуальне Оточення може змінювати ці значення.

Хвазіоціночні інгерентні IIP—Т виражають оцінність іі.галі-шітпо. Значення оцінки в них визначається відповідністю чи невідповідністю відображеного ними факту поняттю норга. Діючі соціальні норми поведінці передбачають появу у комуні-кантів таких, наприклад, почуттів, як співчуття, антипатія тощо-з наступно» їх реалізацією в мовленні. Невиконання пєешіх мовленнєвих проявів коте привести до порупення рівноваги міялвдеькзх стосунків комунікантів. Ішлідатний зміст квазіоціночнлх інгерентнях НР-Т уточнюється контекстом, але не змітається під його впливом. Наприклад: Шшз-den. And Annie Tilth Ил! Aniie! (Shav/). Негативне СЦІНОЧНв значення КР-Т цілком обумовлюється контекстом. Сама лише констатація факту спільного перебування дійових осіб є ім-пліцитшга осудом поведінки однієї з них. Винесене за межі текстового блоку НР-Т не має більш-менш завершеного змісту. Діалогічні репліки можуть входити до складу як однорідних, так і неоднорідних блоків /Н.А. Ко.чіна/. Однорідні блоки . реплік явяя ;ть собой пов'язані послідовності висловлювань одного- й того z прагматичного тину. Вони можуть бути одновершинними, коли повідомлення адресанта підхоплюється адресатом і, так7.м чином, ко-луніканти відіграють одау й ту саму роль. У двовергмнних однорідних блоках, реплік ко.муніканти виступають у різних ролях, як от обмін мовленням типу "statensat - reply". У випадку узгодження комунікативних функцій їх могна вважати унісонними. Коли ж відповідь суперечить іктенції ініцівючого повідомлення, то послідовності . діалогічних дій в контрадикторними. НР-Т мояуть бути ініці-ювчюm або реаіувчлжг репліками, бони можуть поєднувати основні прагматичні функції з додатковими прагматичними функціями.

- ІЗ -

Аналогічному дослідженню у нашій праці піддано й послідовності висловлювань різних прагматичних типів, які утворюють неоднорідні блоки реплік за допомогою КР-Т,

Аналіз фактичного матеріалу дав змогу виявити також по-заблокові репліки, що є характерною особливістю діалогічного мовлення.

Позаблокові ініціюі: іі НР-Т, як правило, започатковують або припиняють невербальні дії безпосереднього адресата/ адресатів чи змінюють ситуаці» спілкування. Наприклад: Сокапє (... calling peremptorily to the v/aiter). Гг/о Ьес-з for us out bere. (Shaw).

Бозабло'кові реагуючі НР-Т звичайно відобрахають реакцію на звуковий сигнал, характеризуь/гь місце дії. Наприклад: Emmy... Ihere goas the bell. (She looks out of the Yrindov?). A doctor’s carriage.(Shaw). Дескриптивне значення позаблокових НР-Т-реаїцій моке модифікуватися суб'октавною оціночною семантикою. Тоді вони передають оцінку мовцем своєї власної дії, -поведінки інлої особи/неособи або групи осіб, зовнішнього вигляду або характеру адресата, явищ природи. їм притаманна позитивно-експресивна оцінка /захоплення, палке здавування/ або негативно-експресивна оцінка /обурення, докір/.

Наприклад: Vivie (She opens the cottage door). What a 'beautiful night! (Shaw). .

Прагматичний аналіз діалогічного тексту п’єси не може бути повним без урахування авторських' ремарок, які підказують, яке саме враження маа отрішатк читач/глядач і сприяють адекватній інтерпретації реплік дійових осіб п'єси.

У зв'язку з це,і ремарки вгзяачаоться як метамовленнові акти. ПР-Т-ремарки виступають як іктродуктЕані або супроЕОд-зувчі кокотатлвк. .

Усі інгродужтявні ремарці/ініціюють зміну с: гуаціі спілкування і слугать- j оз:;р;;тт;о сятуагїга.-іо значень їіасгуїялх дій - 'ісдя дії, часу дії чи місця і часу дії одночасно, ьовьіьаіг уксе ;шьколахилго сзредо^'ща, пейзаж, події *z її місця ЇОЩС.

Супроводг"очі ремарки вказуюзь на досягнєннд/педосягнеш’

перлокутпвного ефекту мовленнєвого акту адресанта. Вони можуть передавати раптову зміну ситуації спілкування, посилювати акти мовлення попередніх реплік, здійснювати структурно-семантичну взаємодію з наступними репліками, конкретизувати багатозначність цих реплік, ідо забезпечує логічний ■ зв'язок тексту. Наприклад: Ridgeon... (A inock at the door). Хоиіз зоєз unconcernedly to open it. (Shaw). HP-T a knock at the door вказує на зміну ситуації спілкування й експлікує елемент it наступної репліки, замінює собою репліку, викопуючи функцію поєднання компонентів тексту.

НР-Т-супроводауючі ремарки передають зовнішні звукові ефекти, які супроводжують процес спілкування, почуття й емоції коїлунікантів, паузи, зовнішні умови спілкування. Прагматичний аналіз НР-Т підтвердаує їх текстемність.

Еа сенові проведеного дослідження НР-Т в компонентному, синтаксемному, логіко-семантичноілу і прагматичному планах можна дата його визначення.

НР-Т - це синтаксична конструкція, основу якої- складає простий чи складний ядерний компонент у форлі загального /в англійській мові/ або називного /в українській мові/ відаінка іменника, займенника, числівника або поєднання числівника з іменником. . . .

НР-Т - це струзгаура, яка характеризується значенням теперішнього часу моменту мовлення, інтонаційною монолітністю і певшп.. значенням логічної модальності /реальності чи ірреальності/. . •

НР-Т - це функціональна одиниця, наділена категоріальною синтаксшсо-семантичною ознакою субстанціальності і некате-горїальнииа синтаксико-семантичними ознаками актуальності, •емотивності або спонукальності, яка має замкнену комунікативну перспективу. ■

НР-Т - це одиниця мовлення, семантично і прагматично детермінована текстовим блоком, здатна виражати,зміст конкретного акту мовлення і тому є насправді текстемою.

Перспективним бачиться подальший розгляд НР-Т в плані актуалізаціаних ситуацій. Плідним має бути також порівняльно-типологічне дослідження ЯР-Г на матеріалі різних мов.

Основні положення дгсертадії знайшли відображення у таких публікаціях:

1. ОггранЕчение номинативных предлокенин от сходных по форме других язнковах единиц / Харьк. кн-т пнненєроЕ г.д. транспорта. - Харьков, т.988. - ЗІ с. - Деп. в КННОН АН СССР от ЗІ. 05. 88, № 3407Є.

2. Блоковые ж внеблоковые номинативные предложения-текстемы в драматургическом тексте / Харьк. авиац. жн-т.

- Харьков, Г993. - 24 с. - Деп. в ГЕГБ Украины от 04. 10. 93, & 1925.'

3. Компонентные, сингаксемные к лсгико-семаятические особенности номннативншс цредложенлй-текстем английского языка / Харьк. авиац. ия-т. - Харьков, 1993. - 13 с. -Дєп. в ГІПБ Украины от 18. II. 93, & 2321. \