автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.10
диссертация на тему: Свобода печати в современном обществе: генезис, содержание, структура

Полный текст автореферата диссертации по теме "Свобода печати в современном обществе: генезис, содержание, структура"

^' <§>

‘О ,§>

5 і4^3СЬКІШ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА / ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

ГВОЗДЄВ Володимир Миколайович

У,ЦК 070 123 .>42 727

СВОКОДД ПРЕСИ В СУЧАСНОМУ' СУСПІЛЬСТВІ: ГЕПЕЗИС, ЗМІСТ, СТРУКТУРА

Спеціальність 10. 01. журналістика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації масово-інформаційної діяльності Інституту журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ,

ІВАНОВ Валерій Феліксович,

Інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри організації масово-інформаційної діяльності

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ШКЛЯР Володимир Іванович, Інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародної журналістики

кандидат історичних наук, професор КРИВОШЕЯ Григорій Пет рович, Міжнародний Інститут лінгвістики і права (м. Київ), декан факультету журналістики Провідна установа - Дніпропетровський державний університет

Захист відбудеться “ „2“ О 000 р о/ годині па засіданні спеціалізованої вченої

"_3" 000 р о "/(одиш

ради Д 26. 001. 34 при Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою 04119, м Київ, пул Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського Національного універ ситету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий^«--’’ А^/У^І&ОО р

(іВАНОВ В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема свободи преси є однією з центральних у сфері наукових знань про журналістику і водночас зачіпає складний комплекс проблем журналістської практики Отже, проблема свободи преси є однією з найважливіших як у теоретичному, так і в практичному плані. •

Проблема свободи преси - “не суто українська проблема”1. Вона довго і активно дискутується у багатьох країнах. В наукових колах домінує точка зору, що проблема свободи преси є найбільш фундаментальною у будь-якій системі засобів масової інформації (надалі - ЗМІ)2. Ця проблема зачіпає не тільки інтереси мас-медіа, але й усіх громадян.

Нині дискусії стосовно свободи преси ведуться здебільшого навколо того, якою має бути ця свобода - повноіо, абсолютною, чи вона завжди обмежена, відносна. Але сьогодні постає необхідність перевести ці дискусії та відповідні наукові розвідки у площину конкретизації, структурн-зації поняття "свобода преси" з метою його кращого розуміння,

Необхідність розв’язання даної проблеми дедалі більше актуалізується у зв’язку з тим, що ніші відбувається оновлення, корегування поняттєвого апарату журналістики, трансформація ро/ зуміння багатьох термінів, які його складають. їх уточнення потрібно задля вирішення актуальних питань журналістської теорії та практики, запобігання помилок, непорозумінь стосовно вживання тих чи інших журналістських термінів. -

Свобода преси, як і всяка інша, не є якоюсь абстракцією. Ця свобода має дуже конкретний зміст3. Сьогодні, за словами журналіста газети “Сільські вісті” І. Бокія4, про свободу слова дозволено говорити, писати, сперечатись, але реально держава нічого не робить для наповнення її реальним змістом, навпаки, все робиться для його звуження. Так, новим явищем сьогодення стали позбавлення та обмеження свободи преси квазідемократичним шляхом.

З метою вияснення, уточнення реального змісту свободи преси необхідно дослідити поняття свободи преси зсередини, проникнути якомога глибше у суть цього поняття, базуючись на працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Саме такого підходу інколи бракує журналістикозна-вцям при дослідженні проблеми свободи преси В результаті ми часто обговорюємо проблему

1 Дни.: ”1 (і-1 пер 1-і колона". Свобода та залежність мас-медіа в Україні / Укл.: В. Піховшск та іп. - К-: "Агенте і по "Україна", 1997. С. 16.

2 Дни.: Длішіс Э., М.іріілл Д. Бсседм о масс-.'шдма. - М.: ІЬд-во “Внгриус”, 1997. С. 21.

у Дм».: Владимиров В. М. Основи журналистики п поіііп ііііх и комментариях. Учеб. пособие для студ. спсц-тм “Жур-ка”. - Луганск*: Шд-ш» Восючноукр. гос. ун-та, 1998. С. 95.

Свобода слова и Україні: стан, проблем», перспектшш: Матеріали нярлам. слухань у Верховній Раді України III квітня 1997 року / Упор яд. Є. І. Лукашенко. - К. : ГІарлам. внд-во,. 1997. С. 51.

свободи преси, чітко не розуміючи, про що саме говоримо, тобто фактично оперуємо термін без значення.

Сьогодні свобода слова і преси має дійсно непересічне значення для становлення й розві ку нашої молодої держави1, яка проголосила себе незалежною і самостійною, а “всяка самосі нісгь не там, де більше крику, а там, де більше самостійної, розумної праці... треба вперед доб; собі повну свободу політичну і суспільну, без котрої й праця свобідна та широка - зовсім не мс лива.”2 Але не можна здобути справжню свободу преси чи будь-яку іншу політичну свободу, розуміючи, що вона насправді означає. Адже, чого не розуміють, тим не володіють3.

Загострення проблеми свободи преси в сучасному українському суспільстві передуі пов’язано з радикальною трансформацією, структурною перебудовою суспільства та системи З як його підсистеми. Цей процес характерний для усіх країн пострадянського простору.

Аналізуючи проблему свободи преси з позицій сьогодення, необхідно перш за все_остаті но відмовитися від старих стереотипів радянських часів, тобто від класового підходу до розуми свободи преси, який отримав назву “комуністичної партійністі”. Саме він скрізь домінував в СР

- у науковому, літературному, журналістському середовищі тощо.

У той період розповсюджувалась офіційна точка зору, що ніякої проблеми свободи прес СРСР взагалі немає, що ця проблема тут начебто давно і цілком вирішена. Однозначно стверд) валось, що справжня свобода преси та інші демократичні свободи можуть бути забезпечені лиш соціалістичній державі, де вони не тільки проголошуються, але на відміну від буржуазних кр ще й гарантуються. Тому радянські теоретики журналістики, котрі були змушені обслуговує, існуючий режим московської “імперії зла”, прагнули довести, що свобода преси не має нічого с льного з професійною практикою радянського журналіста. Вітчизняні науковці вели досліджеі в дусі потреб тоталітарної системи, догоджали політичному курсу КПРС, підходили до розгляд ня проблеми свободи преси тенденційно, з позицій комуністичної ідеології. Тому праці радян ких вчених, де порушувалась тема свободи преси, позбавлені об’єктивного підходу, заполітизо ні, концептуально замкнуті на офіційних догматах марксистсько-ленінської ідеології, ю партійних директивних документах, тобто ідеологічно упереджені. Показовими у цьому від

'Дпіі.: Лубченко 1. Свобода слова на всіх одна // Урядовий кур'єр. - 199$.-б червим.

2 Фргшко І. Література, іТиавдання і наґшажніші ціхи // Вибрані твори. -Львів: Бнд-во “Каменяр”, 1977. С. 185-18

*Діт.: Это сказал великий Гете // Журналист. - 1989. - № 7. С. 95.

шеіші с, зокрема, книги В. Ученової1, Д. Григораша2, А. Гребнсва3, а також деякі збірники того періоду4.

За радянських часів більш менш об’єктивні праці українських дослідників журналістики, де розглядається проблема свободи преси, з’являлися й перевидавалися здебільшого за кордоном, на заході. Це, зокрема, книги О. І. Бочковського і С. Сірополка*, А. Животка6. Останній, наприклад, розглядає проблему свободи преси в контексті історії української журналістики “на підставі довголітнього глибокого вивчення джерел"7. ■

До того, як Україна здобула незалежність, проблему свободи преси у своїх працях розглядали відомі діячі національно-визвольного руху М. Драгоманов8, І. Франко9, С. Єфремов10, 1 Огієнко11 та інші. Дослідженій стану свободи преси з’являлися також в українській підпільній пресі, самвидаві. Так, проблему свободи слова і преси у своїх аналітичних статтях порушують С Бандера12, О. Дяків (Горновий)1’, П. Федун (Полтава)14 тощо.

У пострадянський період значний внесок до наукової розробки проблеми свободи преси зробили українські пресознавці: А. Москаленко15, В. Іванов16, В Шкляр17, В. Здоровега18, Б. Потя-тинник і М. Лозинський19, В. Лнзанчук20, Т. Приступенко1, В. ІІіховшек2, В. Владимиров3, О

1 Див., напр: Ученова В. В. Беседы о журналистике. - М., "Молодая гвардия", 1978. С. 12-17.

2 Днв.:Г[шгораш Д. С Журналістика у термінах і виразах. - Львів: “Вища школа”, 1974. С. 220-221.

3 Гребпев А. В. Газета. Организация работы редакции. Шд. 2-е, доп. - М.: Политиздат, 1974. С. 8-9.

4 Дип., напр.: В. И. Ленин, КПСС о печати. - Изд. 2-е, доп. - М.: Политиздат, 1974; ТАСС сообщает... / Сост. Д.

II. Горюнов, Л. Ю. Зубкова. - М.: Политиздат, 1988. С. 21; Слово во имя дела: актуальные проблемы советской журналистики. - Баку: Азернешр, 1985. С. 122-123. • -

5 Див.: Бочковський О. І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К Костсва й Г. Комаринського. - Мюнхен, 1993.

6 Див.: Животко А. Історія української пресн. - Мюнхен, 1989-1990.

7 Там само. С. 7.

8 Див.: Драгоманов М. П. Борьба за духовную власть н свободу совести в XVI -XVII столетии //Вибране / Упорнд. Р. С. Мііцук. * К.: Либідь, 3991. С. 84-174.

5 Див., напр: Фрапко Ь Темне царство// Вибране. - Львів: Вид-во“Камсняр”, 1977. С. 192-215.

10 Див.: Єфремов С. О. Історія українського письменства. - К.: “Фемша”, 1995. - 688 с.

11 Див.: Огіснко Ь І. Історія українського друкарства. - К.: Либідь, 1994. - 448 с.

12 Див., напр.: Бандера С. З невичерпаного джерела // Преса боротьби й ідеї / західноукраїнська публіцистика

XX століття/ Укл. С. Кость. - Львів, 1994. С. 64- 66. '

13 Див.: Горновий О. Про свободу преси в СРСР // Літопис Української Повстанської Армії. Т. 9. Українська Головна Визвольна Рада: Документи, офіційні публікації, матеріали. Кн. друга: 1946-1948 / За ред. П.

Потічного і Є. Шсндери. - Львів; “Літопис”, 1992.

14 Див., напр.: Полтава П. Хто такі бандерівці та за що воші борються // Преса боротьби н ідей. С. 385-387.

Див., напр.: Москаленко А. Теорія журналістики. - К.: Ексирес-об’ява, 1998.С. 81-95;

16 Див., напр : Іванов В. Правові умови діяльності ЗМІ України // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали наук.- иракт. укр.- швеі'ш. семінару / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. - К.: Центр вільної преси, 1999. С. 66-75.

17 Див., напр.: Шкляр В. І., Мслешснко О. К., Мукомсла О. Г., ІІаримський І. С. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. - К., 1996. С. 48-100;

18 Див., пагір: Здоровега В. Й. Вступ до журналістики: Текст лекцій. - Львів: Ред.- вид. відділ Львів, уи- ту,

1993. '

ІУ Потяппіиик Б., Лолшськпй М. Патогенний текст. - Львів: “Місіонер”, 1996.

!и Див., папр.: Лпзанчук В. Українське державотворення і свобода слова // Вісник Київського ун - іу імені Тараса Шевченка. Серія: Жур-ка. - Вип. 2. - К., 1995. С. 26-43.

Кузнецова4 та інші. Проблеми забезпечення правової, політичної та економічної свободи прес розглядаються також у науково-популярних збірниках3, хцо з'явилися в Україні у другій полови 90-рр. XX сторіччя.

Достатньо глибокий аналіз проблеми свободи преси містять праці зарубіжних вчених -; Дениіса і Д. Мсррілла6, Т. Уайта7, Б. Шмідта8, Б. Багдікяна9, Р. Пека10, Р. Бамстеда11, Д. Каррі12,, Блека і Ф. Уїтні13 (СІЛА), Р. Блюма14, Й. Мюллера15 (Швейцарія), Е. Штратеншульте16 (Німечч. на), С. Прохорова17, С. Беглова18, А. Грабельникова19, В. Ворошилова20 (Росія) та інших

Отже, основні аспекти проблеми свободи преси розглядаються багатьма авторами. Одн« названі дослідники здебільшого приділяють увагу зовнішньому середовищу, умовам, в яких існ вала й нині функціонує преса. У працях вітчизняних та зарубіжних науковців недостатньо розкр] то внутрішній зміст, структура свободи преси. Наприклад, навіть у новітніх наукових працях, прі свячених поняттєвому апарату журналістики, свобода преси - одне з ключових понять у сучасн журналістській термінології - фактично залишилося поза увагою авторів на відміну від інших кат горій журналістики, яким присвячені окремі статті вітчизняних пресознавців21. Крім того, грунті

I Див., напр.: Прлступспко Т. О. Сучасна українська журналістика і проблеми свободи преси // 36. праці» наут - досл. центру періодики / Ред. кол.: М. М. Ромашок (відп. ред.) та ін. - Вип. IL - Львів, 1995.

* Див.: “Четверта колона”. Свобода та залежність мас-медіа в Україні / Укл.: В. Піховшек та ін. - К.: "Аг ентство "Україна", 1997.

3 Див., иапр.: Владимиров В. М. Цит. віщання.

4 Див., иапр.: Кузнецова О. Д. Свобода ЗМІ та її правові гарантії// Вісник Київ.ун - ту імені Тараса Шевченка Серія: Жур - ка. - Вип. 7 / В їди. ред. А* 3- Москаленко. - K.: Вид. центр “Київський університет”, 1999. С. 78-8

5 Див., напр: Свобода слова в Україні: етап, проблеми, перспективи...; Україна: інформація і свобода слова /

Упоряд. А. М. Задворний. - K.: Молодь, 1997. - 832 с.; . •

6 Див.: Дэшшс Э., Мэррилл Д. Цит. віщання.

7 Див.: White T. H. Power Struggle: President Versus Press // Mass Media: The Invisible Environment Revisited / Glessing R. X, White W. P. - California: SRA, 1976. P. 173-185.

8 Див.: Schmidt В. C. The Decision Is Tentative // Mass Media: The Invisible Environment Revisited... - P. 202-207.

9 Див.: Bagdikian В. H. The American Newspaper Is Neither Record, Telegram, Examiner, Observer, Monitor... // Mass Media: The Invisible Environment Revisited... - P. 47- 52.

10 Див.: Пек P. С. Конституційний захист // Вільна преса / Ред. Г. Беррелл. - Інформ. агентство США, 1992. C. 12-16.

II Дни.: Бамстед Р. А Право знати // Там само. С. 16-21.

12 Див.: Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки. - K.: Веселка, 1993.C. 83-91.

13 Див.: Когда вашу статыо не находят смешной и предъявляют вам иск на 14 миллионов долларов... // Журна лист. - 1996. - As 8. С. 48-55.

14 Див., напр.: Блюм Р. Від інструменту боротьби до товару. За соби масової інформації як частина індустрії розваг // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві... С. 114-121;

15 Див.: Мюллер Її. II. Право мас медіа - навіщо? // Там само. С. 57-65.

14 Див.: Штратеншульте Е. Демократія, відкритість, мас-медіа // Нові тенденції розвитку ЗМІ в постто-талітарниїі період / За ред. проф А. Москаленка. - K.: Центр вільної преси, 1999. С. 9-11.

17 Див.: Прохоров Е. П. Цит. нидашія.

,н Див.: Ксглов С. И. Империя меняет адрес. Британская печать на рубеже тысячелетий. - М. : lin-г межд. права н экономики нм. А. С. Грибоедова, Фак-тжур-кн МГУ, 1997.

,ÿ Дни.: Грабелышков А. А. Средства массовой информации постсоветской России: Учеб. пособие для uvjob ii< спец. “Жур-ка’\ - М.: Изд-uo РУДН, 1996. - 167 с;

îü Дин.: Ворошило» В. В. Журналистика: Учебник. - Снб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999. - 304 с.

21 Дни.: Сучасна українська журналістика: попяггсвнії апарат / За ред. А. 3. Москаленка. - K., 1997. - 54 с.

вних наукових праць, повністю присвячених проблемі свободи преси, де б ця проблема всебічно розглядалася, в Україні практично не існує.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему цього дослідження обрано згідно з основними напрямами наукових досліджень Інституту журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (аспірантом цього інституту є дисертант). Такими напрямами сьогодні с: вільна преса в демократичній державі, інформаційний простір як глобальна проблема сучасності, комунікація, особа, суспільство, тенденції розвитку новітньої української преси, правові основи функціонування ЗМЗ; зарубіжні теорії і доктрини журналістики.

Дисертація пов’язана також з основними напрямками наукових досліджень кафедри організації масово-інформаційної діяльності названого інституту, якими є: вивчення взаємодії соціальних факторів і преси, проблеми розвитку масової комунікації на сучасному етапі, роль ЗМІ у процесах державотворення в Україні1. Розробку теми цього дослідження здійснено з урахуванням того, що основним призначення названої кафедри є створення теоретичних і методологічних передумов, необхідних для вироблення принципових основ журналістської діяльності.

Тема дисертації пов’язана з розробленою в Інституті журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка науковою програмою “Вільна преса в демократичній державі”, низкою міжнародних науково-дослідних проектів, що здійснюються в Україні в рамках програми TACIS, а також за сприянням Центру вільної пресн (м. Київ), Фонду Конрада Аденауе-ра, Європейської Академії Берліну, Швейцарської дирекції з розвитку та співробітництва (DEFA), інших організацій, і мають на меті утвердження принципів свободи преси в Україні.

Дане дослідження відповідає також науковим планам кафедри журналістики Східноукраїнського державного університету, де дисертант працює на посаді старшого викладача.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - максимально і достовірно конкретизувати зміст поняття свободи преси задля кращого розуміння і правильного трактування свободи преси.

Задачі дослідження:

- дослідити генезис свободи преси, причини і закономірності трансформації розуміння цієї свободи;

- з’ясувати значення понять “свобода” і “преса” як складових поняття свободи пресн, проаналізувати їх інтерпретації;

- розглянути варіанти існуючих визначень поняття свободи преси;

- зробити порівняльний аналіз визначень поняття свободи преси сучасних українських і зарубіжних дослідників, ■

1 Дій*-: Іігсмпуі |ііі;сіістіік‘м: Довідник / 3:* рид. гірш]». А. 3. Москаленка. - K.: "Полігрифщчігр Кшиа.коп» уиіиерснтсту і.м. Тириса Шевченка", 1998. С. 9.

- виділити оптимальні визначення свободи преси;

- висунути власні версії визначення свободи преси;

- розглянути співвідношення і з'ясувати наявність спільності та відмінностей у спорідненії поняттях: "свобода преси", "свобода слова", "свобода ЗМГ, “свобода інформації”, "свобода жур папістської діяльності", “свобода вираження поглядів”, встановити взаємозв’язок між ними;

- структурувати проблему свободи преси;

- виділити та охарактеризувати основні аспекти проблеми свободи преси.

Наукова новизна одержаних результатів значною мірою обумовлена характером ро: робки теми. Дане дослідження - одна з перших спроб в сучасній Україні наблизитись до розумінн свободи преси як абсолютно конкретного поняття.

Новизна дослідження визначається також тим, що дисертант одним з перших в Україні зг стасував комплексний, системний підхід до детального вивчення проблеми свободи преси. Робот мас междисциплінарпий характер, оскільки зачіпає методи досліджень і галузі знання різних гумг нітарних наук - журналістики, філософії, філології, юриспруденції, історії, політології, психологі етики, логіки.

Крім того, дисертація репрезентує один з нових напрямків в теорії журналістики, який тілі ки починає розвиватися в Україні, - філософія журналістикознавства. Робота може служити пі/ грунтям для подальших досліджень у цьому напрямку.

Новизна даного дослідження визначається також тим, що в ньому:

- дані нові визначення поняття “свобода преси” та наведено їх обгрунтування;

- здійснена одна з перших спроб в незалежній Україні чітко встановити спільність та вц мінності у споріднених поняттях: “свобода вираження поглядів”, “свобода слова”, “свобода пре си”, “свобода ЗМГ, “свобода інформації”, “свобода журналістської діяльності”, дати їх конкреті визначення;

- запропоновано нову класифікацію цензури;

- виведено п’ять нових історичних моделей преси;

- вперше виділено дев’ять основних аспектів проблеми свободи преси і охараістеризован сутність кожного з них;

Практичне значення одержаних результатів. Тема даного дослідження пов'язана н тільки з минулим та сучасністю, але й націлена у майбутнє, бо невід'ємним елементом, основої цивілізованого життя, до якого прагнутиме Україна вже у XXI столітті, має бути саме свобод слова і преси як найдорожчі завоювання демократії.

Результати даного дослідження, відповідні висновки можуть мати практичне значення н тільки для пресознавців, журналістів-практиків, але й для законотворців, що працюють над праве

:ою концепцією свободи преси, створенням відповідних нормативних документів, а також мають прияти оптимізації стосунків між ЗК11 та їх засновниками, видавцями, читачами, владними струк-урами.

Крім того, знання особливостей функціонування преси у той чи інший період історії, зако-юмірностей ії розвитку має допомогти глибше осмислити процеси, що відбуваються у жур-іалістиці та суспільстві сьогодні, правильно оцінювати причини та прогнозувати наслідки цих кладних процесів. Досвід свободи і несвободи преси повинен навчити сучасні ЗМІ правильно удувати свою економічну політику, відносини з політичними силами, органами влади, ефективно :ротидіяти спробам приборкати ЗМІ, особливо під час виборчих кампаній.

Результати дослідження можна використовувати у практиці викладання курсів з основ жу-налістики, інформаційного законодавства, етики журналістської творчості, історії вітчизняної реси, як теоретично-практичну основу чи допоміжний матеріал для вивчення проблем взаємин реси і влади.

Апробації! результатів дисертації. Окремі результати даного дослідження було оприлюд-ено дисертантом під час його виступів на наукових і науково-практичних конференціях, семіна-ах, в тому числі міжнародних, зокрема:

українсько-швейцарському науково-практичному семінарі "Сучасне та майбутнє ЗМІ в люралістичному суспільстві" (Інститут журналістики Київського Національного університету -ієні Тараса Шевченка, 7-8 вересня 1998 р.); .

українсько-німецько-ірландсько-білоруській науковій конференції "Нові тенденції розвитку Ш в посттоталітарний період" (там само, 11-12 грудня 1998 р);

міжнародній українсько-німецько-білоруській науковій конференції "Праця журналіста" -ам само, 14-15 травня 1999 р.);

міжнародній науково-практичній конференції “Університет та регіон” (Східноукраїнським :ржавний університет (м. Луганськ, 14-16 жовтня 1997 р.);

німецько-українському семінарі з радіожурналістики "Новини та інформаційні програми" нститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, 21 черв-ї-2 липня 1999 р.); .

обласній науково-практичній конференції “Основні аспекти становлення державності в ре-оні”(м. Луганськ, 25-26 листопада 1997 р ).

Крім того, у 1999 р. дисертант став лауреатом всеукраїнського конкурсу "Громада”- Україні XI століття". Представлений ним реферат з проблеми свободи преси в Україні був удостоєний цілому другого ступеня та грошової премії.

Окремі положення і висновки свого дослідження дисертант використовував у практичній роботі, зокрема: в процесі викладання у Східноукраїнському державному університеті таких дисциплін, як “Політична публіцистика”, "Журналістика екстремальних подій", "Наукова публіцистика", "Преса як фактор культурного життя", “Преса як фактор духовного удосконалення особистості”, "Етика журналістської творчості", "Проблеми економіки в ЗМІ", для підготовки проі'рам на Луганському обласному державному телебаченні, де він працював політичним коментатором, а також низки публікацій в пресі, що містять окремі принципові положення цієї роботи, порушують проблеми свободи преси в Україні.

Особистий внесок автора. На всіх етапах проведення даного дослідження здобувач одержав результати особисто і опублікував наукові праці без участі співавторів

Публікації. Окремі результати цього дослідження опубліковано в 3 статтях, що увійшли до збірників наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел й п’яти додатків. Обсяг дисертації становить І80 сторінок. Список використаних джерел містить 255 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сутність, значущість і стан дослідження наукової проблеми, що розглядається. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження. Показано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Визначено об’єкт, предмет, мету, задачі й методи дослідження. Подано відомості про наукову новизну одержаних результатів, їх апробацію та практичне значення.

У першому розділі дисертації - “Філософські витоки свободи преси” - свобода преси розглядається в контексті “вічного” філософського питання про свободу як найвищу загальнолюдську цінність, бо без розуміння того, що є свободою, неможливо з'ясувати справжню сутність свободи преси.

У першому підрозділі першого розділу - "Свобода як одна з основних категорій філософії і журналістики як науки. Свобода преси як частина загальної свободи. Свобода як вихідне поняття свободи преси ” - доведено, що свобода є не тільки однією з центральних філософських категорій, але й виступає як одна з основних категорій науки про журналістику, невід'ємний компонент її сучасного поняттєвого апарату, до якого належить чимало термінів, де ключовим виступає саме поняття “свобода’Чусього наведено 27 термінів зі словом “свобода”, що застосовуються в сфері теоретичної та практичної журналістики й зафіксовані у правових документах). Свобода становить

одне з ключових понять, що розкриває предмет, сутність та зміст журналістики як науки (однак “слід чітко розрізняти поняття свободи як категорії загальної філософії та поняття свободи ЗМІ як категорії філософії журналістикознавства”', а також професійну філософію і філософську журналістику). Свобода служить своєрідним політичним киснем преси, без якого вона не може нормально функціонувати й належним чином викопувати свою громадську функцію2.

У другому підрозділі пертого розділу - “Зміст поняття “свобода". Свобода як найвища загальнолюдська цінність. Свобода преси у контексті філософії свободи " - розглянуто філософські концепції свободи, погляди видатних мислителів на свободу взагалі і свободу думки та слова, зокрема. Виділено найбільш оптимальні визначення поняття “свобода”.

У третьому підрозділі першого розділу - “Види свободи, їх особливості та значення ” - названо основні види свободи. Розкрито значення свободи думки й свободи слова, які становлять свободу духовного “я” людини. Показано їх місце серед інших свобод.

У четвертому підрозділі першого розділу - “Свобода та необхідність у журналістській ді-ягьності” - зроблено спробу відійти від старих уявлень про взаємозв’язок цих філософських категорій і об’єктивно оцінити закономірності взаємодії, співвідношення між свободою та необхідністю, зокрема, у журналістській діяльності Показано принципову різницю між свободою та необхідністю. Розкрито сутність, об’єктивні та суб’єктивні причини несвободи журналіста, зпрогнозо-вано її можливі наслідки. Названо види обмежувачів вільної діяльності журналістів (природні, соціальні, особові), а також умови вільної та осмисленої праці журналіста.

У другому розділі - “Поняття “свобода преси”: зміст, проблеми та варіанти визначення” - розглянуто існуючі версії визначення поняття свободи преси з метою встановлення його імісту.

У першому підрозділі другого розділу - "Обгрунтування необхідності уточнення визначеної свободи преси. Поняття дефініції. Види дефініцій” - ми намагалися довести, що визначення івляє собою єдиний спосіб, за допомогою якого можна достовірно з’ясувати точний смисл того ш іншого поняття. Користуючись методологією пізнання І. Канта3, основне питання нашого до-;лідження - що таке свобола преси? - ми умовно поділили на три таких питання: 1) що ми можемо знати про свободу преси? 2) що ми повинні знати про свободу преси? 3) на що ми можемо :подіватися, з’ясовуючи зміст поняття свободи преси?

У другому підрозділі другого розділу - “Поняття “преса". Причини та закономірності трансформації його розуміння на сучасному етапі" - в історичному контексті аналізується понят-

Днв.:Кул(с-цовіі О. Д. Цпг. (шдашія. С. 78.

Див.: Бочкоксмсіїн О. І., Сіроиолко С. Цнт. виданий. С. 12.

Див.:Кант II. Критика чистого |)аз}ма. - Симферополі.: “Реноме”, І9У8. С. 10-11.

тя "преса” як одна із складових поняття “свобода преси”. Такий аналіз необхідний для того, щоб, принаймні, з’ясувати про свободу чого саме, власне, йдеться.

У третьому підрозділі другого розділу - "Свобода преси як складне багатогранне поняття. Причини дискусій навколо свободи преси" - доведено, що свобода преси є одним з найбільш дискусійних та глобальних питань, “вічною” темою, причому не тільки журналістики, але й людства Розкрито причини та сутність розходжень щодо цього питання.

У четвертому підрозділі другого розділу - "Свобода преси: варіанти визначення та їх обгрунтування" - наведено різноманітні версії визначеній поняття свободи слова і преси Серед розглянутих дефініцій визначено чотири найбільш оптимальні. Представлено також чотири власні версії визначення поняття “свобода преси”.

У першому пункті четвертого підрозділу другого розділу - "Визначення свободи слова і преси у творчості діячів українського національно-визвольного руху" - розглянуто, як тлумачили цю свободу М Драгоманов, І. Франко, С. Єфремов, О. Дяків (Горновий), перша україномовна газета в Російській імперії “Хлібороб”.

У другому пункті четвертого підрозділу другого розділу - “Більшовицьке розуміння свободи слова і преси. Визначення свободи пресу в СРСР" - критично оцінено ленінське розуміння свободи преси, інтерпретації цієї свободи в СРСР як такі, що не повинні мати майбутнього. Однак, з іншого боку, досвід діяльності сучасних мас-медіа підтверджує, що проблема залежності преси від грошового мішка, капіталу, на чому, зокрема, акцентував В. Ленін1, не тільки не втратила своєї актуальності, але й ще більше загострилася, щоправда, вже в нових соціально-історичних умовах.

У третьому пункті четвертого підрозділу другого розділу - “Трактування свободи слова і преси в сучасній Україні" - наведено варіанти визначення свободи преси у працях сучасних українських науковців, політиків, журналістів.

У четвертому пункті четвертого підрозділу другого розділу - "Визначення свободи преси у працях зарубіжних дослідників’’ - розглянуто трактуваїпія свободи слова і преси вченими США, Німеччини, Росії, Швейцарії та інших країн.

У п’ятому підрозділі другого розділу - "Проблеми правового визначення свободи преси: вітчизняний та зарубіжний досвід" - акцентовано на відсутності в українському правовому полі терміну “свобода преси” і необхідності впровадження цього терміну у вітчизняне законодавство.

У першому пункті п’ятого підрозділу другого розділу - "Поняття "свобода преси" в контекст/ міжнародного права" - розглянуто акти міжнародного права стосовно гарантій свободи слова і преси.

1 Дії»., иаир.: Леніні В. И. Партийная органшация п партішнаи литература //' Сб. произведений 1і. II. Ленина. -М.: Политиздат, 1976. С. 50-51.

У другому пункті п’ятого підрозділу другого розділу - “Конституціоналізм і свобода преси" - порівняно вітчизняний та зарубіжний досвід щодо конституційних гарантій свободи преси.

У третьому пункті п’ятого підрозділу другого розділу - “Поняття "свобода преси " в контексті інформаційного законодавства України" - розглянуто причини відсутності поняття “свободи преси” в сучасному інформаційному законодавстві України, розроблено відповідні рекомендації.

У шостому підрозділі другого розділу - “Повна (абсолютна) і певна (обмежена) свобода преси. Свобода і відповідальність преси" - розглянуто співвідношення цих понять. Визначено шість видів відповідальності журналіста, найголовнішими з яких є юридична та моральна, а також види обмежень діяльності журналіста, які поділяються на зовнішні та внутрішні. Показано визначальну роль самообмежень свободи журналіста.

У сьомому підрозділі другого розділу - “Свобода преси і незалежність преси ” - розглянуто суперечливі підходи до інтерпретації цих двох понять. Уточнення понять “свобода преси” та “незалежність преси” с надзвичайно актуальним завданням, бо воно стосується проблеми балансу прав і обов'язків ЗМІ та журналістів, яка є визначальним чинником, що обумовлює реальний рівень їх свободи. Визначено, що під незалежними ЗМІ правильно розуміти недержавні ЗМІ.

У восьмому підрозділі другого розділу - "Свобода преси і гласність" - розглянуто відмінності цих понять, їх розуміння за часів горбачовської перебудови.

У дев’ятому підрозділі другого розділу - “Поняття “свобода вираження поглядів", “свобода слова”, “свобода преси", "свобода ЗМІ", “свобода інформації", "свобода журналістської діяльності (творчості)”: спільність та відмінності” - максимально конкретизовано зміст кожного з них.

У першому пункті дев’ятого підрозділу другого розділу - “Свобода преси, свобода слова і свобода ЗМІ” - здійснено спробу відділити поняття ’’свобода преси” від понять “свобода слова” та “свобода ЗМІ”, що є доволі складним завданням: багато хто з науковців навіть не намагаються цього робити, змішуючи згадані поняття, в чому ми переконалися в процесі проведення дослідження.

У другому пункті дев’ятого підрозділу другого розділу - “Свобода преси і свобода інформації” - з’ясовано спільність та відмінності даних понять.

У третьому пункті дев’ятого підрозділу другого розділу - "Свобода преси і свобода журналістської діяльності (творчості) ” - порівняно значення цих двох термінів.

У третьому розділі - “Генезис свободи преси” - розглянуто походження і процес подальшого розвитку свободи преси, оскільки з метою правильного вирішення будь-якого питання, необхідно знати історію цього питання.

У першому підрозділі третього розділу - “Свобода преси і цензура" - проаналізовано вплив цензури на свободу преси. Розкрито поняття і генезис цензури. Досліджено факти з історії цензури в Україні, бо нинішня гострота питання про свободу преси значною мірою зумовлена трагічною історією цього питання у минулому. Складено періодизацію цензури. Проаналізовано цензуру сьогодення, її типи, причини сучасних дискусій навколо цензури, а також процес її трансформації. Запропоновано нову класифікацію цензури.

У другому підрозділі третього розділу - “Історія свободи преси як історія боротьби" -свобода преси розглядається в контексті змагань людства за духовну, політичну та економічну свободу.

У третьому підрозділі третього розділу - "Свобода преси: декларована, реальна, презумпо-вана" - досліджено проблеми та діалектику переходу свободи преси з одного стану в інший.

У четвертому підрозділі третього розділу - "Конкретио-історичний характер свободи преси” - доведено, що проблему свободи преси слід неодмінно розглядати у контексті реалій тієї чи іншої історичної епохи. Розкрито сутність історичного аспекту проблеми свободи преси.

У п’ятому підрозділі третього розділу - "Чотири теорії преси як відображення трансформації розуміння свободи преси" - розглянуто концепції свободи преси у кожній з чотирьох моделей преси - авторитарній, лібертаріанській, тоталітарній, соціально відповідальній. Зроблено відповідний порівняльний аналіз.

У четвертому розділі - “Струїсгура проблеми свободи преси” - розглянуто будову об’єкт)' дослідження.

У першому підрозділі четвертого розділу - “Обгрунтування необхідності структуризації об’єкту. Структуралізм і журналістика. Поняття структури” - розкрито поняття структури, сутність структурного методу, важливість застосування при дослідженнях в галузі журналістики структуралізму як конкретно-наукової методологічної орієнтації, що має на меті виявлення внутрішньої структури об’єктів.

У другому підрозділі четвертого розділу - “Підходи до визначення структури проблеми слободи преси. Аспекти проблеми свободи преси та їх характеристика" - проаналізовано висновки дослідників журналістики щодо структури проблеми свободи преси. Вперше в Україні виділено дев’ять аспектів цієї проблеми і розкрито сутність кожного з них.

ВИСНОВКИ

І. Свобода слова і преси може розглядатися як гарант, основа свободи взагалі, оскільки остання означає передусім можливість свідомого вибору індивіда, а такий вибір можливий лише на основі різноманітної оперативної та об’єктивної інформації.

2. Основну різницю між свободою та необхідністю, в тому числі у журналістській діяльності, слід вбачати в тому, що: 1) свобода - це усвідомлена діяльність, необхідність - підсвідома; 2) необхідність - це закономірність, свобода - відсутність останньої; 3) свобода - це можливість вибору, необхідність - його обмежувач. Нехтування принципом необхідності у журналістській діяльності є неприпустимим, бо може призвести до небажаних, навіть трагічних наслідків. Для журналіста дія в рамках необхідності означає перш за все не порушувати закон.

3. Тлумачення необхідності як протилежності свободи є помилковим. Свободу слід протиставляти не необхідності, а несвободі, яка с єдиним справжнім антонімом свободи. Причини несвободи журналіста: 1) об’єктивні (несприятливе становище на ринку праці, відсутність альтернативних ЗМІ, наявність житлово-побутових проблем тощо); 2) суб’єктивні (відсутність професіоналізму, таланту, популярності, тобто відсутність професійної цінності журналіста).

4. Трактування свободи преси великою мірою залежить саме від тлумачення терміну "преса", в тому числі юридичного. З метою запобігання плутанини стосовно того, що вважати пресою, було б доречно вживати термін “преса” як прийнятний лише для позначення традиційних ЗМІ, тобто тих, що пов'язані з поліграфією, а не усіх мас - медіа. Отже, під пресою ми маємо розуміти тільки друковані ЗМІ, як це встановлено українським законодавство, а, відтак, свобода преси - це поняття, що охоплює періодичні друковані видання, і, відповідно, не поширюється на телерадіо-мовні та інші електронні ЗМІ.

5. Можна виділити, принаймні, три підходи до розв’язання проблеми свободи преси, що спостерігалися впродовж світової історії. 1) революційно-класовий; 2) комерційний; 3) демократично-правовий.

6. Спроби дати визначення свободи преси робилися й робляться, принаймні, на чотирьох рівнях: 1) юридичному (законодавчому), 2) науковому, 3) публіцистичному, 4) побутовому. Іноді визначення свободи преси можуть вживатися одразу на кількох указаних вище рівнях, а також мати універсальний характер, тобто застосовуватися на усіх рівнях.

7. Можна визначити такі рівні свободи преси: 1) свобода преси для всіх (загальна свобода преси); 2) свобода преси для мас-медіа; 2) свобода преси для еліти (елітарна свобода преси).

8. Власні версії визначення поняття “свобода преси”: 1) свобода преси - це одна із форм свободи слова і вираження; 2) свобода преси - це необхідний компонент свободи слова і вираження пог лядів, який служить для поширення інформації у друкованому вигляді, адресованої читачеві, 3) свобода преси - це право (можливість) видавати, читати друковані ЗМІ на власний вибір та публікуватися у них; 4) свобода преси - це право (можливість) видавати друковані ЗМІ, одержувати через них інформацію та свобода бути надрукованим (синонімічний варіант попереднього ви-

значения). Наведені вище визначення можуть служити своєрідним фундаментом для побудови загальної платформи щодо розуміння свободи преси.

9. Нова Конституція України зафіксувала право кожного па свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань. Однак поняття "свобода преси" залишилося поза рамками Основного Закону, що можна кваліфікувати як ущемлення свободи масової інформації. Цей факт по суті означає, що свобода преси в Україні не гарантується, особливо, якщо враховувати обмеження свободи слова, встановлені другою частиною статті 34. Свобода преса має бути закріплена у Основному Законі України на взірець попередньої Конституції України, а також Конституцій США, ФРН та інших країн.

10. Оскільки термін “свобода преси” відсутній у правовому полі України, він має бути запроваджений у вітчизняне інформаційне законодавство. В Законі “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (1992 р.) дається визначення свободи діяльності друкованих ЗМІ, але це не є безпосередньо визначенням свободи преси, яка є правом не тільки друкованих ЗМІ, але й усіх громадян.

11. Гласність преси, яка трактується як публічність, відкритість друкованих видань, не слід ототожнювати зі свободою преси. Головна різниця між ними полягає в тому, що гласність може існувати в умовах функціонування офіційної цензури, а справжня свобода преси - ні.

12. Пропозиція щодо застосування у ніуковій термінології поняття “свобода ЗМІ” не поряд, а замість терміну “свободи преси” у зв’язку з тим, що останній є вже нібито застарілим на тлі бурхливого розвитку новітніх електронних ЗМІ, уявляється недоцільною. Визнання терміну “свобода преси” застарілим є явно передчасним. Поняттєвий апарат сучасної журналістики не може обійтись без терміну “свобода преси”, який є одним з найбільш ключових і розповсюджених у галузі діяльності друкованих ЗМІ.

13. Реалізація права на свободу слова не означає автоматично реалізацію права на свободу преси. Проблема свободи преси часто проявляється в обмеженні доступу до друкованих ЗМІ.

14. Свобода преси не є синонімом свободи інформації. Преса вільна публікувати усе, що вона вважає за потрібне, але вона не зобов’язана надавати читачеві усю ту інформацію, яку мас редакція. У цьому сенсі свобода преси не передбачає свободи інформації як права читачів. Але свобода преси обов’язково передбачає свободу інформації як право самої преси: щоб оприлюднити інформацію, її треба спочатку добути, одержати доступ до неї. У такому розумінні свобода інформації не завжди передбачає свободу преси: журналіст може отримати інформацію, але не опублікувати її з будь-яких причин. У такому разі він реалізує право на свободу інформації, але не реалізує право на свободу преси Свобода преси передбачає доступ до друкованих ЗМІ, свобода інформації - до будь-яких інформаційних джерел.

15. “Свобода вираження поглядів”, “свобода слова”, “свобода преси”, “свобода ЗМІ”, “свобода інформації”, “свобода журналістської діяльності” - не тотожні поняття. Найширшим за усіх наведених понять є “свобода вираження поглядів”, що дедалі частіше застосовується останнім часом, зокрема, у міжнародних правових актах. Цей термін передбачає можливість вільного вияву у будь-якій формі, навіть безсловесній (символічне вираження).' Свобода вираження поглядів мас три основні ступеня (стадії): 1) свобода думки; 2) свобода слова; 3) свобода преси. Свободу преси та свободу ЗМІ слід розглядати як істотні компоненти, як форми прояву свободи слова та свободи вираження поглядів. Зіставляючи названі терміни з метою кращого розуміння семантичної спільності та різниці між ними, можна дійти таких висновків: свобода слова - це право (можливість) вільно та публічно висловлювати свої думки у формі слів - вимовлених, письмових або друкованих; свобода преси - це право видавати та читати друковані ЗМІ на власний вибір та публікуватися у них; слобода інформації - це право громадян знати, а також шукати, одержувати та поширювати інформацію, мати доступ до будь-яких джерел інформації; свобода ЗМІ - це свобода преси (друкованих ЗМІ) і електронних ЗМІ; свобода журналістської діяльності - це професійна свобода журналістів, їх право самостійно приймати рішення. Усі ці свободи мають тісний взаємозв’язок. їм притаманні відносини взаємозалежності.

16. Аналіз процесу трансформації цензури засвідчує: 1) будь-яке суспільство неможливе без цензури; 2) якщо цензури немає, то “не настільки, щоб її не було взагалі”1; 3) відсутність цензури ще не означає наявність свобода преси.

17. Цензуру можна поділити на: м’яку та жорстку, внутрішньоредакційну та зовнішню, а також на такі п’ять видів: 1) відкриту; 2) приховану; 3) комерційну; 4) технічну; 5) особисту або самоцензуру, яка має два різновиди: позитивна та негативна. Будь-який тип цензури, за винятком позитивної самоцензури (самообмеження), є неприйнятним для демократичного суспільства.

18. Проблема свободи преси складається, принаймні, з дев’яти аспектів: 1) філософський, 2) історичний; 3) правовий (юридичний); 4) політичний; 5) соціальний; 6) фінансово-економічний (матеріально-технічний); 7) моральний (етичний); 8) психологічний; 9) творчо-особистісний, причому стверджувати однозначно, який з них є найважливішим, досить важко.

19. Базуючись на ученні античного філософа Іілатона, який виділив п’ять види державного устрою (аристократія, тимократія, олігархія, демократія, тиранія) і вважав, що кожному з них відповідає певний тип душевного складу людини (звідси - так- .звана “аристократична людина”,1“тимократична людина” тощо), можемо, за цією аналогію, дійти висновку, що існують п’ять історичних моделей преси: 1) аристократична, 2) тимократична; 3) олігархічна (нинішня модель преси з країнах СНД) ; 4) демократична; 5) тиранічна Будь - який суспільний лад по - своєму

формує характер преси так само, як він формує характер індивідів. Той чи інший тип преси визна чається характером влади.

Список опублікованих праць автора за темою дисертації

Гвоздев В. Мас-медіа і влада: антагоністи чи союзники? // Нові тенденції розвитку ЗМІ посттоталітарний період / За ред. проф. А. Москаленка. - К.: Центр вільної преси, 1999. - С. 184 187.

Гвоздев В. Свобода слова та філософія свободи Миколи Бердяева // Сучасна інформаційн, політика / За ред. проф. А. Москаленка. - К.: Центр вільної преси, 1999. - С. 150-152.

Гвоздев В, М. Функціонування української мови в умовах становлення інформаційногі ринку на сході України // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві / 3; ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В Іванова. - К.: Центр вільної преси, 1999 - С. 244 248.

Анотація

Г воздев В. М. Свобода преси в сучасному суспільстві: генезис, зміст, структура. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністк 10 01. 08 - журналістика. - Інститут журналістики Київського Національного університету імен Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертація присвячена одній з фундаментальних проблем сучасної журналістики. Застосо' вано комплексний, системний підхід з метою детального вивчення проблеми свободи преси. V дослідженні конкретизовано зміст, розкрито сутність свободи преси. Проаналізовано існуючі тг сформульовано нові визначення поняття “свобода преси”. Розглянуто філософські витоки, генезис, структуру даної свободи, її взаємозв’язок з іншими свободами. Виявлено спільність та відмінності у спорідненнях поняттях: “свобода вираження поглядів”, “свобода слова”, ’’свобода преси” “свобода ЗМІ”, “свобода інформації”, “свобода журналістської діяльності”, а також у таких термінах, як “вільна преси” і “незалежна преса”, “свобода преси” і “гласність”. Проаналізовано проблеми співвідношення повної та відносної свободи преси, свободи і необхідності, свободи і відповідальності у журналістській діяльності.

Вперше в Україні виділено дев’ять аспектів проблеми свободи преси і охарактеризоване сутність кожного з них. Запропоновано нову класифікацію видів цензури та історичних моделеі: преси. Дисертація репрезентує один з нових напрямків теорії журналістики, який тільки починає

1 Діш.:”Чсіш:рта колони”./ Уісл. В. Пі.\оіішсіс та ім. - К.: “Агснтстио країна”, 1У97. С. 74.

розвиватися в незалежній України, - філософська журналістика. Робота мас міждисциплінарний характер і зачіпає, галузі знання різних іумапітарних наук - журналістики, філософії, філології, юриспруденції, історії, політології, психології, етики, логіки

Ключові слова: свобода, преса, свобода преси, свобода слова, засоби масової інформації (ЗМІ), генезис, зміст, структура, поняття, визначення

Аннотация

Гвоздев В. Н. Свобода печати в современном обществе: генезис, содержание, структура -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 08 - журналистика. - Институт журналистики Киевского Национального университета имени Тараса Шевченка, Киев, 2000

Диссертация посвящена одной из фундаментальных проблем современной журналистики. Применен комплексный, системный подход с целью детального изучения проблемы свободы прессы.

В исследовании конкретизировано содержание, раскрыта сущность свободы печати. Диссертация дает возможность приблизиться к пониманию свободы печати как абсолютно конкретному понятию.

Проанализированы существующие и сформулированы новые определения понятия “свобода печати”. Рассмотрены философские и филологические истоки, генезис, структура данной свободы, ее взаимосвязь с другими свободами. Виявлены общность и различия в родственных понятиях: “свобода выражения взглядов”, “свобода слова”, “свобода печати”, “свобода СМИ”, ’’свобода информации”,“свобода журналистской деятельности”, а также в таких терминах, как “свободная пресса” и “независимая пресса”, “свобода печати” и “гласность". Рассмотрены проблемы соотношения полной и относительной свободы прессы, свободы и необходимости, свободы и ответственности в журналистской деятельности.

Впервые в Украине выделено девять аспектов проблемы свободы печати и охарактеризована сущность каждого из них. Предложены новые классификации видов цензуры и исторических ■ моделей прессы. ■ ,

Диссертация представляет одно из новых направлений теории журналистики, которое только начинает развиваться в независимой Украине, - философская журналистика Данное исс- ■ ледование может служить основанием для дальнейших научных разработок в этом направлении.

Свобода печати рассматривается здесь в контексте “вечного” философского вопроса о сво-

боде как наивысшей общечеловеческой ценности. Рассмотрены различные философские концепции свободы, взгляды выдающихся мыслителей на свободу вообще и свободу мысли, слова и печати, в частности. Исследование доказывает, что свобода является не только одной из центральных философских категорий, но и выступает как одна из основных категорий науки о журналистике, неотъемлемый компонент се современного категориального аппарата, который включает в себя целый ряд терминов, где ключевым является именно понятие “свобода” (всего приведено 27 терминов со словом “свобода”, которые употребляются в сфере теоретической и практической журналистики, зафиксированы в международных правовых документах, Конституциях и законодательных актах большинства стран).

Исследованы проблемы правового определения свободы печати. С этой целью осуществлен сравнительный анализ украинского н зарубежного законодательства об информации.

Работа имеет междисциплинарный характер и затрагивает области знаний различных гуманитарных наук - журналистики, философии, филологии, юриспруденции, истории, политологии, психологии, этики, логики.

Ключевые слова: свобода, пресса, свобода печати, свобода слова, средства массовой информации (СМИ), содержание, генезис, структура, понятие, определение.

Annotation

Gvozdyev V. N. The freedom of the press in the modern society: genesis, content, structure. -Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree by speciality 10. 01. 08 - journalism. The Institute of Journalism of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to one of the most fundumental problems of modem journalism. For studying the press freedom problem the complex system approach is used. The problem of the press freedom essense is revealed in the given thesis. The definition of the press freedom is given and deeply analysed. The philosophical and philological genesis, the structure of the above mentioned freedom its interdependence with the other freedoms are considered.

The common meaning and the difference in meaning of the freedom speech and expression, the press freedom, the mass media freedom, the freedom of communication and information,the freedom of journalist activity, the free press, the glasnost is determined in the dissertation. The problems of interdependence full and partial of press freedom, the freedom and the necessity, the freedom and the responsibility in the journalist activity.

Nine main aspects of the problem of the press freedom are determined for the firsl time in Ukraine

Besides each phenomenon is characterised, the new classifications of censorship and the press historical models are suggested. The dissertation represents one of the new aspects in the theory of journalism that is the philosophical journalism, the trend which begins to develop in the independent Ukraine. The dissertation deals with different humanitarian sciences such as journalism, philosophy, philology, law, history, politology, psychology, ethics, logic.

Key words: the freedom, the press, the freedom of the press, the freedom of speech, the mass media, content, genesis, structure, conception, definition. -

Підписано до друку 02.2000р. Формат 60x90/16

• Гарнітура «Таймс». Обл.-вид арк. 1,38. Умов. друк.арк. 1,05 Наклад 100 прим. Зам. О

Надруковано в навчальній друкарні Інституту журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка.

04119, м.Київ, вул. Мельникова, 36/1