автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.05
диссертация на тему: Сюжет об Александре Македонском и его модификациив мировой литературе

Полный текст автореферата диссертации по теме "Сюжет об Александре Македонском и его модификациив мировой литературе"

Київський університет Імені Тараса Шевченка

ОД

На правах рукопису

ТКАЧОВ Юрій Геннадійович

СЮЖЕТ ПРО АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ТА ЙОГО МОДИФІКАЦІЇ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

10.01.05 — Порівняльне літературознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та історії світової літератури Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Абрамович Семен Дмитрович.

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Шахова Кіра Олександрівна, кандидат філологічних наук Мнхед Тетяна Василівна.

Провідна організація: Київський державний лінгвістичний

• університет, кафедра світової літератури. '

Захист дисертації відбудеться •&). 05. /Я?7*4. о </41 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.01.28 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017, Київ-17, бульвар Шевченка, 14, конференц-зал).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул. Ві^іоднмнрська, 58).

Автореферат розіслано " К&/Т&3 199£ц.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, ^

доцент , / /// /С-і 7 Л.Ф.Дунаєвська

Актуальність те;ли. В гуманітарній культурі наиаго часу події епохи Алекоандра Македонського та'їх висвітлення у ові-товія літературі и фольклорі, суспільно-політичні ідеї полководця, вчинки Александра я-к Історичної особистості та худогне зображення його діяльності - завойовницької, просвітянської, павцов мірою '¿'ілоооі’оької, його Ситя, дивовизнюс подорожай тощо - набувають все більшого значені!::. 1 нз тільки тої'у, г;о романтична постать та завоевания. Александра, походи якого отали одним 1? невважливіших ігачтів стародавньої історії, справляли 1 аправляЕть виклично сильне вра~мда на людеД, ¡до не сгаоае з часом, алч л тому, що овіяна легендаїм Історія походів Александра, створення Чого Імперії та 11 ро паду, стає актуальним для сьогодення., яке починає уозідошюяати ¡геобхідність нової парадигил яяттеустрою. При цьому актусльпість вбачається по тільки в розгляді саші іотіїричної основи подій далекого мипу-лого, але а у вивченні процеоу міфологізації образу полководця та подій його доби, особливостей сприйняття, цього образу різними народами протягом багатьох століть.

Дослідження дІтєратурно-Сольклорного сюжету про Александра Македонського допомога краще зрозуміти не тільки опецифіку та багатогранність цього традиційного образу, але й культуру різних народів, їхню духовну слизькість, а також ще раз підтвердить тісніший зв'язок далекого минулого Із оучасніотш.

Крім цього, воно тіоно пов»язан0 з психологічними дослідженнями рміни г.гаолення льдини в Історичному просторі, що, безумовно, е падзвичаіугз важливим сьогодні, коли відбуваються значні г’яіг.и в суспільному читті напої країни та всього людства. Таким іит»ом, у латачу доояід-течні тіоно пов"азуьться аспекти різних нау.ч: л:1те^атурозттт>стяг\, фольклористики, Історії, со-

ц1олог11, психології та Інших.

Гіеред нони унікальнії!! приклад Функціонування традиційного образу іга величезній території євразійського та африканського континентів. Про чодпу Історичну оообистість немає отільки творів літератури та Фольклору, скільки е про Александра Македонського. В багатьох творах Александр зе має нічого опільного з реальним полководцем давнини. В них він е 1 посланцем ііога,

1 хоробрий казковим героєм, 1 шляхетним лицарем, 1 мудрецем, тобто постає у різноманітних виглядах, його постать міцно ввійшла в культуру різних народів світу, значно вплинула на їхній менталітет 1 и ІоторН багатьох Із них залишила свій ' відбиток.

Отие, образ Александра ч літературі та фольклорі різних народів є одним із найпоширеніших традиційних образів та становить ватаивиіі аспект наукового вивчення. Виходячи з цього, матою нашого доолідтсенвд; е комплексний аналіз багатогранного оюлету про Александра Македонського та його модифікацій у літературі народів світу /з перспективою на подальше введення отриманих результатів до теорії традиційних сюжетів та образів/, визначення, основних етапів розвитку традиційної постаті полководця, трансформацій цієї постаті в різних національних літературах, виявлення спільних рио та відмінностей"між його національними та територіальними модифікаціями, а також впяв-Ліенва зв'язку образу Алекоандра з Іншими традиційними образами у світовій літературі.

Розгляд Історії розвитку традиційного образу Александра Иакодочоького в цьому доолідяепні проводиться:

1/ за хронологіє^ створений певних літературнії:: пам'яток, виділивші ооновні етапи літератур ’о-уольклорчого розаитку /ан-

тичніоть, Середньовіччя, Ренесанс, піоляргнеоансна епоха, новий та новітнії! часи/; -

2/ га національно-територіальним розподілом зон функціонування традиційного образу; .

З/ за релігійно-етичним розподілом цих зон /тобто, враховуючі: вплив різши ролігіано-отичнкс оисгєн на формування модифікацій образу полководця/.

Крім цього, поставлені .такі завдання доояіджонна:

1/ рос-ляпутп історичні підстави для появи образу Алек-оандпа як таадпцНного ° різних народів оаїту;

2/ визначити національно-тсриторіальзі групи функціонування традиційного сілету про Аяександрь та шляхи, якими він запозичувапся. одними народами в Інших;

З/ визначити виутріині оуперечливіоть, образу полководця у овітовіа літературі;

4/ доолідити відмінності у підходах до його розгляду та висвітлення в різній культурно-територіальних зонах та національних літературах, а також у різних конкретних авторів;

5/ визначити низку причин популярності сваету про Алет:-сандра Македонського в різних народів;

6/ виявити зв»язоіс образу Алекоандра з Іншими найбільш значними традиційними образами у овітовій літературі;

7/ виявити гїіру Іоторичної правди та худояньої вигадки у творах про полководця;

8/ показати взаємозв'язок західної та охідної літературних традицій оприїдеї! про Алекоандра на прикладі конкретних творів про нього;

9/ доолідити історіз розвитку та основні функції тради-

■ ї 1 ’інітх аимголічних атрибутів легендарного образу полководця;

10/ розглянути вплив ооновиих релігійно-етичних оистем на Формування певних рис різних модифікацій цього образу.

Мета та завдачнп дослідження зумовили використання досить великого за обсягом матеріалу. Основна увага акцентується, на європейських та азійських творах анткчнооті та XX ст., п яких Ідеться про Алекоандра Македонського, оскільки на прикладі Пїрсих простежується зародження та становлення традиційного сшету, а на ооиові других - найбільш активна його трансформацій. Проте аналІвуБтьоа І твори Інших епох: Середньовіччя, Ренеоаноу тоще. Отже, проведене а мзяах цієї дисертації дослідненп.7. модифікацій традиційного оіжату про Алек-сандга Македонського, їх опецифіки в різних національних літературах, в дуке широким ш: за географічним охопленням територій функціогуванця цьо^о отету, так 1 за хронологічними рамками розгляду процесів його розвитку, починаючи з часів походів славнозвісного полководці 1 закінчуючи оучасністю.

Наукова новизна нашого дослідження, полягає не тільки у опробі комплексного вирішення завдань, пов"яваних з функціонуванням у літературах гізких народів світу 1 в різні Історичні епохн образу Алекоандра Македонського, але у опробі . заповнити прогалини в комшгекої іануючих досліджень з ціпі проблеми, зооереджоині ооосілизої уваги на тих питаннях, чо по були достатньо та пoзнoгJ мірою розглянуті в цих дослідженнях. Зокрема, е певні прогалпчи у вивченні цілих раціональних комплексів творів про Алекоандра, у розгляді його образу чпрео його оимволічні атрибути або через відмінність худо-пііх підходів до його- зоЗраяекил в Європі ¡і Азії та вгаемог»"ісоч азійської та європейської л ітер атур 40-4 олШіор пдх 15 «дши Н, а також у дослід.-спяі вп»кву на ?оЗт п.'чин і ооуоя пек-о ’о", ;я

о .

гооподітачного середовища й Юторичних та національно-культурних континуумів, у ЯКИХ 3"ЯВЛЯВОЯ певпиа твір.

У дноертації, вперпо в аучасній філологічній науці, особливу увагу зосоредхано на проблемі формуванню модифікацій художнього ойразу Алєкоандра в пам»ятках його оучаоників та майне сучаоників, адяе оаме з них почалося зародження традиційного опзету про полководця. Впєрпе проводиться комплексне дослідження специфіки осіразу Алєкоандра п давньоєврейській літературі, а також розглядається специфіка ефіопських та афганоьких літературам творів про полководця. В перший раз ретельно до-слідяуетьоя і виникнення та процес поширення емблематичного акоеоуару рогів, а такок пов"Язангос з нами променів на голові Алєкоандра, як традиційних символічних атрибутів його літературно-фольклорної постаті. Через розгляд цього процеоу, у зв»язку атрибутів образу Алєкоандра з подібними та однофункці-оаальними атрибутами в Інших літературно-фольклорних постатях та взагалі" в культурах народів овіту, простежується процео мі-фологізації героя.

Різноманітність матеріалу вимагала використання різних принципів наукового дослідження. Так, щодо творів, опоотере-изякя над якими вже проводилося раніше, виникала необхідність З ’•зведенні до опільного ¡знаменника», тобто в оиотематизації.

В інших випадках доцільним було викордзтания дескриптивного методу чи аналізу окремих аспектів твору, з цілому ж робота базуетьоя на клаоичніа методології культурно-іоторичного літературознавства, у зв"Язку з чим має здебільшого іоторико-опи-оовий характер. 49 зумовлено завданнями дослідження, що виходять за мст:1 суто літературознавчого аналізу. Зазначимо, г,о чоботу виконано з використанням досвіду як старої, так 1 нової

компаративістики. Синтез компаративіотичних традицій О.Веое-лоеоького, В.Жирмуноького та ївших учених із оучаоними методами компаративістики, р о зр о Од сними у працях Д.ДюрІиииа,

О.Діми, М.Аяекоеева, здаетьоя доолідникові доцільним для вирішення поставленої перед ний проблеми.

Практичне значення роОоти. Результати дослідження можуть бути застосовані в подальшії; розробці теорії традиційних сюжетів та образів. Доцільним видається внесення окремих положень дисертації до іоторико-літературних куроїв 1е зарубіжної літератури різних Історичних періодів. Матеріали роботи можуть скласти основу нового опецкуроу з проблеми Функціонування традиційних сюжетів та образів Юторичвого походження.

Ооновні положення роботи апробовані на наукових семінарах кафедри теорії та ЮторИ світової літератури Чернівецького держуніверситету та на Ч Воеукраіноькій науковій конференції «Украіноька періодика: Юторія 1 оучаоність" Львівський держуніверситет, 1ЄЄ6/.

Структура роботи. Диоертація окладаетьоя зі вступу, трьох розділів, висновків та описку літератури, що нараховує 136 позицій.

• ЗКІОТ роботи.

У вотупі обгруптовуетьоя актуальність теми дослідження, формуються мета та завданна, з'ясовуються методологічні та методичні заоади диоертації. Автор зупиняється на тому, що було досягнуто в сучасному літературознавстві у сфері вивченая традиційного образу Александра 1 які аопекти проблеми потребують наукового аналізу. Формуючи основу для вирішення окремих завдань з теми роботи, автор порупуе важливі загальні питання щодо літературно-фольклорної постаті Александра:

1/ на чолу базуються уявлення про Алакоандра, цо склалкоя 1о-торично? 2/ в чому полягає проблема традиції Л новаторотва у висвітленні традиційного образу полководцяї 3/ які чинники впливають на створы;;::;. цього oâpauj в літературі та фольклорі? 4/ в чому в:малпотьс;; типовість образу Александра; 5/ як поао-нюетьоя в оучаоні:* походяэния східного й західного імен

цього образ?? в/ як віг.міиаіоть у типах миолвнаа народів різних великих культурних зон вплинула на формування декількох модифікацій образу Александра? 7/ які худозні заооби ваотооо-вувть різні азторя при художньому висвітленні образу полководця 7

Розділ 1. Александр Македонський як герой давнього овіту. в 1.1 - "Осраз Александра у творах давньогрецьких та давньоримських пиоьмензиків" - розкрито проблему формування традиційного сімету про полководця у ранках грецької та римської давніх культур. Саме давньогрецькі автори - сучаоникУ та майже оучасники Александра - створили перші пам"Ятки, приовячені цьому rapos давнини. У них ідеться не тільки про його походи та завоевания, аче й про :іого чудесне народження, дивовияні пригоди та ранню омярть. У цих пак"Д'л:ах Історичні фвкти тісно переплетені з міфами, легендами га вільною автороькос вигадкою. З перших творів про полководця пізніші античні історики та-письменники /Плутарх, Арріан, Курд 12 Руф, Діодор/ черпали г,ідомоот1 про нього. ЦІ твори вплинули також на розвиток фольклорного образу Александра в багатьох народів євразійського та африканського континентів.

Oopas Александра, котюий ¿пазав оеОа сином египотиьного оога Акмона /цо н Греції ототозлг.вавса Із'Зевсом/, вже після иег"щх уопілїіих походів полководця па Схід почав поступово

Ідеадізовуватиоя. Це яскраво видко на прикладі найдавніших творів про цього герон. В доолід^екні зазначаетьоа, що за менша нік сторічний період, включаючи час легендарних завоювань, про них пиоали десятки авторів. їх можна розділити на декілька груп: і/ учаоники походів Алакоандра /оервд яких були 1 яиди, спеціально виділені царем для ведення похідного журналу "Ефемер Ід И" , - Бвмен, Діодот, Харчо, - 1 освічені воїни, товариші Алвкоапдра - Птолемей, Аріотобуя, Неарх, - 1 філооофи та історики - Калдіофев, Анакоарх, Онеоікріт/; 2/ сучасники полководця, що мешкаяи'в Греції, Македонії, Єгипті та на Інших землях /Менакдр, Кяітарх тощо/; 3/ майта оучасвкки, Іоторикл, цо жила невдовзі пісяж доби сзаветного завойовника /їратссфєн, Агвтар-хід тощо/.

Зупиняючись на творчості неНзначвіших авторів з вищеназваних груп /здебільшого через посилання на них Плутерха, Кур-ціа Руфа та Інших письменників та Істориків/, зокрема, досліджуючи творчіоть Птоліємєя, Аріотобула, Каллісфена, Онеоікріта, Ератосфена, Клітарха, твори яких або зовсім не збереглися, або дійшли до вас у невеликих уривках, автор досдідяоння врешті приходить до висновку, що вке на першій отадії формування літературно-фольклорного обрацу Александра визначилися дві різних тенденції: і/ ровкритта його реаііних рио характчру та подій під чао походів; 2/ створення, його легендарного образу, фантазування та Ідеалізація цього образу. Іншими словами, вже перші автори, л;о пиоали про Александра, оули схильні як до реальності, так 1 до вигадки, причому у творчості одних переважала перша, а у творчості інших - друга. Твпрк обох груп найдавніших Іоториків та письменник!ь стали початком величезного дакцсгп модифікацій поотаті одного з пайславоТніипх людей ста-

родавнього світу.

В 1.2 - "Роман про Алаксандра" Паывдо-КалкЮ^ена та його вплив на розаигок образу полководца" - розкривається історія поступового створеная /протягом декількох оголіть 1 різними авторами/ одного з наїіпопулярніших романів давнини - "Роману про Александра" /або "Алсксандпіі"/. Сьает цього елліністичного ро;,!£щу був протягом багатьох, століть опяетом-Еразиом ддя численних творів як європейської, так 1 азійської літератур, він значно вплинув на розвиток найрізноманітніших модифікацій образу Алекоакдра у світовій літературі, 1 парсдуоїм на розвиток худогпііх образів Александра Великого на Заході та 1с-кандьра Дворогого /Оулькарнейнв/ на Сході /як традиційно йме-нугть полководця в цій культурній зоні/. "Алекоандріа» створювалася у овоему первіоному варіанті з П от. до н.е. а* до Ш ст. а.е. в Єгипетській Алекоандрп. Поотуповв фориування цього роману почалооя завдяки поєднанню елемента мандрівок та легендарно-історичної біографії в античн»гу романі взагалі в елліністичний та римський періоди, тобто тоді, коли окрема людина в літературі переотае бути прив"я.зааою до оовніапіх сил;.

"Роман про Александра" дійаов до нас у багатьох вероіах /або редакціях/. Поширеного у Греції та Єгипті невдовзі піоля оы.Гм написання грецької! мовою, його ще у АУ1 от. було перероблено девяносто разів та перекладено двадцатьна чотирма •ловами світу, а оьогодні існує вїє більше ота перероблених версій, що їх перекладено більш як тридцятьма мовами! Очевидно, що за кількіоти переробок, які збагатили культуру бага-

^Бойназьроз <*’. Проблеми традиции и современности: Образ и личность Ап^ксандра Македонского. - М.: Наука, 1ВВО. - С.244.

тьох парадів, цей тьір пас-іД'іа ь к.р ж: місць у світі.

Ві:і проникнув у маяжо воі куточки еаропя, був кадр.чсчаііцо п1-ц яр о ним в ісламських країнах Азії та Африки, дій'яов навіть до таких ктаін, як ;/алайь1)і та ікдолззіл, тобто був р о зп о а а вдоєним на иеличсз;і1:і території земної кулі, ¿лементи "Алексаа-дрії" ь.Чіі їли /-.о численних літературних тііО';.а рігьиі історичних . t-агато які .з циг творів становлять волику ісудож-не цінність 1 стнорг-л.’ і.о.. уодао-’/скиин постами 1 »прозаїками, примірзм, "j!yp 1с"анд«ра» 'Лзазі j Аг." і та "АлександрЬ:." Лг.м-Оо~т.ч Т-зрськоі-о та Аг.исоїидрл де ьеркуа ь Свропх. історій функ;;ізиува:;‘іч "Роману про Ал<.:-:сиіідра", істот -и ьиііикигннд ЙОГО лероі:1, безумовно, гі унікальним КВГС'иМ світової культури.

J дисертації пілкреолЕстьол, j.o »Роиан про Александра" є рідкісним зразком усної народної тьорчоогі, хоча повної мірою віднести його до фольклору не могна. ЦеЯ твір посідає проміжну позиція міх фольклором та літературо:), зберігаючи їх ознаки а новому художньому оинтезі. Дооліднйк простежує, як формувався; роман, які нові компоненти, літературні й фольклорні, він уоирав, як зиІііЕ-вавса на тому чи ївшому національному грунті. .

Вирішуючи питання, чому "Адекоандрія" приваблюваїа а ідей у різні епохи та в різних культурно-історичних гонах, автор дослідження виділяє не тільки такі чинники, як синтетичніоть та багатогранність твору, але в першу чергу такі, як вигадка, повнос мірою відірваність від реальних рио полководця та реальних подій його доби, тобто початкова художність з усіма її ознаками, отвороння паралельного реальному художнього світу.

В 1.3 - "Формування, традиційних символічних атрибутів

• античного образу Александра" - порушується весь комплекс пи-

тань, повдяганих Із традиційними символічними атрибутами образу Алокоандра Македонського - баранячими або бичачими рогами, а такол подібними до рогів промиїями на гонові царя: процео виникнення емблематично:’о акоесуару рогів Александра, специфіка цих атриауті.з, особливості їх функціонування та трактування в певних терлторіальпо-кулітурниг еонах тощо. Перед цим до-олідженішк робиться аналіз того, як взагалі роги отаяи траци-цінними атрибутами в культурах" народів світу, як ці атрибути були пов"Явані з ін-ими, над ким вони зобрагалиая 1 як змінювалося, ставлений до них у процео 1 Історичного ¿1 культурного розвитку різчих народів. Зазначається, ідо ця. »гичницька початково символіка - роги - корениться це а первісному тотемізмі. "Боги" мусять бути рогатими, крилатими тоцо, адио первіона овідоміоть обокнпв тзарину як Істоту більш "досконалу" та загадкову, ніж людина. Далі досліджується багато фольклорних та літературних творів, в яких центральне міоце посідають символічні атрибути ооразу Александра Македонського. Так, розглядається охідниа Фольклорний ОЕгот про дворогого цара іокандера, цо приховував свої роги як тілеоігай гандк, - овкет, пов"зза~ пий з давньогрецьким tilmos« про цара Мі дао а. При запозичанні олдмэнтХв цього мі^а та паренеоенні їх до ооразу іскандора смізьктьоя 1 символічні атрибути: цапині вуха Шдаоа паретво-рсютгся на сичачі роги Юкандяра.

Розглядаючи окремо функціонування; рогів традиційних образів Іокандера Сулькарнейна в Азії та Александра Великого в бв-ропі, доояідник виявляв відміпнооті у призначенні атрибутів обох цих образів: роги постаті Александра Великого здебільшого

о ознакою або божого гніву на полководца, або подружньої зрада ¡toro пінок, тоді як роги поотаті іокандера в літературі та

фольклорі азійських та північиоафрнкаксьхих народів часто означають Зоздст-звяний дар, який отримав іскаідуг>. лоти ііамь магічну силу та підтверд^іть по::одк®нна Іскаидсра від бога. В Корані замість рогів у іокандера фігурують два сонячних промені, лкі показують, що іскандег е "пророком Істинної віри", хоча в ці а книзі полководця названо саме дворовим /тобто Зуль-KapaeRKOM/.* Рог и образу ІсксиАора можуть означати 1 просто ті-леониа гавда, наприклад, в багатіях оередньоазійоьких казках, і талісман долі, як в а^ароаидхаксииз каз;;1 про Іскандср-аа-ха. Таким чинок, :;і ьгркоути полг..уі;кц1оьальи1. Длолідлуючк . їх, амор pocarnt ари»здиті. до висновку, :\о &"яьплас: ця скиво-ліка цо за иитт.і полководця. а пориих творах, до фігурують ¡-о-ги цього герпіі, по ни о атрке; тами со£«ч.іоп сотоства; пізніше поступово ^"яат.-іктіо.-і п ііші.тлумаченая цієї символіки. Вона відігршта важливу роль у формуванні образу великого полководця.

В 1.4,- »Специфіка oOpasj Александра в давньоєврейській літературі" - досліджується образ Александра в одній з найдав-

- віиих літератур світу. Серед іниих літератур стародавніх чаоїг давньоєврейська поо’їдае о оо сіл иве місце. Причино» цього е те, цо культура та релігі* авреїв, завд&ки своіа специфіці, пов"з.-заній з найдавнішім монотеїзмом, значною мірою вплинули на духовний розвиток як христиан, так 1 иусульман. Образ Апекоандра в давньоеврейоькій літературі посідає важливе міоце в іоторлі розвитку цієї постаті, визначаючи наперед 11 європейські та азійоькі модифікації, ахе впритул не наближуючись до жодної з них. Проте, деякі характерні елементи в образах Александра Ье-

*Коран / Пер. и коммент. И.Крачковского. --2-е изд. - М.: Нау-ха,’ 1850. - Сура їв.

ллкого та іскацдера походить саме з аиреііоьких джерел. Наприклад, подібні до рогів промені на .’оаоїіі сулькарнеяна а Корані* генетично пов"Язан1 з елеиептехи ооразу Мо:ісея в Біблії, божественні промені якого йухи апекси прихильності небесної сили? .

ДавньоевреЗсіьзяа літературніш півз Адександра заснований на ч'акті переоувашз полководця в маленькій країні Ідеї а виявленого ним дойрс^зчлилог'о ставлення до 11 народу. Цаа факт

посдузспв /уги створений легенд та переказів. Протй образ Алек- "

сандра у євреїв роаггадаотьоа вельми критично, за вянатком пізніших витаоріа «¿-зяьилору: гут постає не хоробрий та еляхот-ний лицар /¡і.н а европзйс ікону Середньовіччі/, не посланець Всевишнього, з чарівниця атрибутами на голові /як в Корані та численних худогаїх творах Сходу/, ало цар, хоча й безстрашний та ціяеопряцоваїгва, цо дюбать та повагез культуру та вченість, однак такій!, г>о пкзезбсз нз дуга хмітлявги у складних зиттввпх ситуаціях і, більзо того, жадібним та пихатим, самозакохана та дузе іюоротояіш. Поряд з ним істинно иляхетнкдя та дотепніша лвдьші поотаг/гь еврайсьні мудреці та царі, яхі дано протиотаз-лявться Алексеядраві. .

. Дисертант ро^гладав особливості зображонна Алоіссандра в "ІдеЯськет давностях» Йосифв Флавін, Першій книзі Ііаккавеїв, оповіданнях з Талмуду та деяких Іниих творах, порівнввчя иодя-фікації образу полководця в них та виявляючії багато цотивів, подібних до иотзвів з ікагос національних літературах. Це, зокрема, могнз подврузашхя Александрові людського ока біля рай-

*Там же, сурз 16.

^Зійігія, або Нплгя святого письма Старого та Нового Гаповіту. -Б.М.: Об"еднз.,т:із бІйтІЗнях товариств, 1950. - Вях., 34:29.

оьких воріт, мотив подороні гьрод до Країни Тємглви тоїцо.

Розділ Модифікації сюжету про Адександта в середньовічній овідомос».. В Z. I - ’■ Західноєвропейська : е еі аантійоька літепатура про Александра" - дослідаустьсд середньовічні західноєвропейські та вігаптіїїські твори про полководца. Еазпа-чавтьсп, ідо у Середні віки сь.ї^т про цього був надзпичадно ио-пуязрьиы. Про полководца отворазалію.-: як Історико-теологічні твори, так 1 худокні твори пригодлидькогэ характеру. Яскравим прикладом одних е "Сім книг історії проти язичників" християнського Історика Орозія /У ст./, яки,і докоряє горою дьвпини за жадібність та взагалі ставить під сумнів цінність житта та оа-вовзань Александра? А щодо Інсих, то в порау чергу це оули середньовічні вороіі античної "АлекаандрИ" /лицарські поеми Яагяірохта, АльОеріха Безакооноького, Рудольфа фон Емоа тощо/, кріп яких створсвалисд й епічні твори на основі переробок творів деяких античних історикіз /наприклад, єпічни;! твір "Александр Великий” француза Вальтера да Іііатільйона /11Є0 рік/, цо був вільним переказом "Історії Александра Македонського" Кур-ціа Руфа, або придворнкм роман "Анексаадр Великий" фламандця й.ваа Мерланта /1257-1260/, ;;ки;і у свою чергу базувався на . тігорі де Шатільиопа/.

З роботі зазначаетьоя, що в епоху Середньовіччя Александр був цайвідомішим античним гороеы по лише через чудеоа Сходу, aid були пов»язан1 з ним, але пера за вое чарез пов"Язан1стъ

■• • • • Z '

його образу з видіннями пророка Даніїла в Вібліі. Згідно з хееотззноькеы трактуванням функцій Аяекоандра, він "уводитьоя

*Коотехин Е. Александр Македонский в литературной и фольклорной традиции. - Ы. : Наука, 1872. - С.115.

*161 с&Щ, Даа. 17.

- 15. '

до величезного плану Бога по духовному опаоїпнв людатва"*. Для цієї. епохи Алекоандр не був романтичное поотатть, а оув уоооб-ленням лвдшш, якій Бор доручив робити великі вчинки і яку згубила власна велич. До того *, у середньовічній літературі про полководця підкреслеотьоя божественна з/мовленіать усього існуючого на звмлі.

У дослідженні дається стислий аналіз багатьох гворів сс-радпюзічш::. ззторіа, присвячених Александру Македонському. Зизначаетісн, .тими " ¡'-ролами користувалися ці автори, які твори надихали певних азго^ів па створеная подібчш поем чи епічних оповідей, тобто які твори ставали тзорами-архвткпами, як відоуваяион гміни з літературними памятками при іх перенесенні на Інший національним грунт. Оярзмі твори, яа відміну від іниих, проаналізовані значно ширив, наприклад, "Міріобіб-лон" візантійського культурного та релігійного діяча Фотія. Це пояснюється яскравими особливостями модифікацій традиційного образу Александра Македонського, відбитими в цих творах, а та-нон їх загал;мою леподібпіагв до І/сих творів про цього героя. Дисертант підкреслює, ¡до більшість європейських середньовічних літературних пам'Мток, з яких модифікується сгхет про Агіексак-дра, - цо поетичні- твори, по переносять на образ полководця -рион героя свого чаау - шляхетного лицаря, для якого власна чєстб - передусім.

В 2.3 - "Модифікації худоенього образу Адокоандра на українському національному грунті" - доодідягуатьоа історія розвитку літературно-фольклорної постаті Александра Македонського в давньоукраїнській літературі. Зазначааться, що в давньоруоь-

#Кстркн 13. Александрия руооких хронографов. Исследование и техот. - И.; Л;: Иэд-во императ. АН, 1883. - С.106.

іб

кому пиоьменотві, оеред памияток літератури, цо були створені сх1дн'.:«л олов»я;іамч на території. сучасної ./.-сраіци, поотать Алексак.г.го ппер*« а"явяяеть0г; ц& uu, початку -\П ст. В той час література Київської Русі збарігао тіонни зв"Ясок lu грецькими та п1вйвннослов"Дноь;<ими літе: атурают пш^'Ятками, 1 дс-jkI мотиви грецької "АлександрП" /ала цг "в са;ла "АлексаидріЯ" в одній із своїх редакцій/, з пізиілими додатками релігійного змісту, поступиш з"являеться 1 в різних твори.: па східноСЛОВ'ЯНСЬКИХ землях.

Пєраов згадкою пса славетного полководця в давньоукраїнській літературі була згадка про нього в оповіданні про кця-зквання Святополка в Києві as до Лого смерті /»Кндленіе Свк,-тополка в KloBt'"/, написаному-попом Василем І124 року, а пізніше. переписаному Ігуменом Сільваотр.гл, автором славнозвіоно-г0іКиївського, літопяау. Тут, крім Іншого, іідеться про те, г;о половецький хан ионяк 1С96 року цапал на Київ, розбив Печєр-ськпй монастир та спалив ного. Риск ьок-яка змальовані таким чшюа, цо доолідники цього твору /І.Франко, м.Костомаров та деякі Інаї/ зробили припущення про трансформацію на давньо-руоькому грунті елементів азійського літературно-фольклорного о^азу Дворогого Іскандера 1 втілення цих елементів в образі хана. На підставі цього припуценн» видно, цо дворогість іо-’ кандера ак його тілеона вада перетворилася в образі Бонака на його шолудивість. В оповіданні попа Василя в також згадка про походження половців, які належать до тих нечистих племен /тобто гогів 1 магогів/, що мають перед кінцем світу вийти з-са гір. Де їх заклепав Апександр Македонський?

^рашео і. Зібрання творів у 50-ти т. - Т.32. - К.: Наук, думка, 1ЄЄ1. ~ С.67.

У досдіджонні розглядаються такі олов"яноьк1 літературні пам"атки, як "Синопсис Іннокентіп, Гізела, перша східпо-слов"янська енциклопедія "ПалеЯ" тоцо. Іннокентій Гізель /ХП от./ вніс у овій теологічний та аюдаотичний твір оповіданій про привілеї, нібито надані слов"Яітм Александром Македонським? А в "Палеї", її було написано у ХП от. в південній Русі, е згадка про те, ніс полководець відвідав храм в і

' Єруоалині. Далі дослідяувтьсл різні версії »АлекаандрП", цо певнпч чийом пов"ясан1 з Україною. Розглядаються вівантійоька та сербська "АлсксандрН", до набула в Україні величезної популярності, а потім - три українських переробки ХУП от. сербської "АлекоандрП": угроруоька /з північної Угорщини/, хі-тароька /вціцена а Хітарськотлу рукописі/ та їлинецька /про яку'у ороему літописі подав коротку звістку отець А.Потруяо-зич - доконана в оелі Ілннцах Коломийського повіту/? -

Дослідник підкреслив, цо ще з давніх часів в Україні Існувала окрема культурна зона, в якій, починавша з ХП от., та аз до ХУЛІ ст. поотупово зростала популярність худоянього образу Алекоандра Макадонського.

• А 2.3 - "Специфіка традиційного образу Алзксандпа /іокан-двра/ в літературах азійських та північдоафршсаноькпх народів" - доолідзуетьсн специфіка образу Аленсандра /Іокандера/ в літературах та уснііі творчості народів Азії та північної Афри-

,кя. При цьому паралельно рогтиздавться муоудьмаяоьаі та хрп-

^арамзпз Н. Иотория гооударотва Росоийокого: В 12 т. - Т.і. -!і.: Наука, 1985. -С.197. '

г4ранко 1. Зібрання творів у 50-ти т. - ТЛО. -К.: Паук. дуи-

- на, 1983. - С . 293.

3Там зо, с.299. .

1 ь

отияноькі твори про полководца, вказуотьоа на Лх взаємовплив.

Образ Александра Дскандера/ в літературах тих азійських та африканських народів, земні зкіи. Сули захоплені під чао походів славнозвісного македонця та включені до окладу його величезної імперії, пооідае дуже вашікве місце. Письменники приділяли та приділяють цьому образу особливу увагу, він е одним іо центральних у фольклорі народів Сходу. 1 оамв тс, цо завоювання Александра е часткою їхньої національної історії, значно сприяло формуванЕіз специфіки східного погляду на його постать в літературі та фольклорі.

Дисертант доолідзуе 1 хроніки арабоьких та перських письменників /Габарі /IX ст./, Баяамі /X ст./ тощо/, 1 величезцу поему Фірдоуоі "Еах-ііаме", 1 етико-дидактичну книгу XI ст. "Кабус-намо", 1 перські зоїркн повчань Туртуиі та Газали, 1, иареиті, Ісламські класичні поеми про полководца: "Іскандер-намс" Кізамі, "Двєркало іскандера” Аміра Хосрова, "Мур іскан-дера» Навої, »Книга мудрощів Іскандера" Дкамі. Приділено увагу й Іншим поемам про іокандера, створеним гдейільяого у традиції назіре. Від творів з Ісламським підтекстом дисертант переходить до творів про Александра, написаних у християнському дусі. В Азії прикладом таких творів е поема вірменського поета ХЛ1-Х1У ст. Хачатура Гочареці "Життєпис Александра Вваикого", а в північній Африці - коптська та ефіопська версії "АлекоандрИ" Поевдо-Каллісфена.

Підкреслено, що на Сході ооновним дверелом даа напиоан-ня творів про полководця був ромав Поевдо-Кояліофена. Крім нього, на розвиток літературного образу Іскандера значною мірою вплинули зороаогрійоькі рукописи, Біблія, Коран та його

• тлумаченню, давні епоон /"Каліда й Дімна", »Доропнама"/ та

. . 19

класичні книги найвизначніших пиоьмек-міків Сходу, з також фольклорні перекази, серед яких перовагали порикаги про царя, що приховував авов дворогіоть. Образ Александра /Іскандіфа/ втілювався до новітнього чаоу у охідних літературах і в Історичних хроніках, 1 в прозаїчних етикп-дидактич і:« книгах, 1 в поемах, в тому числі й величезнії поетичних «попоях /таких, приміром, 'Зк "Шах-наие" <Ирдоуоі/, і a j:азидах /ихідгих одах/, 1 в епічних повістях. /наприклад, в повіоті "K1ocq-1 Іскандер" турецького письменника Х1У ст. Ааммві/. При цьому, якцо в зороастрійаьхих книгах полководець гооракавс:?, як негативний горой, то в іоламоьких та християнських Інтерпретаціях він набузае позитивних рис 1, більше того, стаи відповідно або мусульманином, або християнином.

Розділ 3. Худоана втілений образ;/ Александра в ренесансну. піоляренеоанону епоху та в новий 1 новітній часи. В 3.1 -''Історія розвитку образу античного героя в західпоевропей-ській літературі ХУ1-ХЛ1 століть" - розгяядаезтьоя процес по-иироякя образу Александра Македонського в літературі ¡Західної Сиропи в ренесансну та піоляраисоанзну епоху, в барокових та кдаоицяотичних творах.

З початку ХУ1 от. 1 до кіпця ЛУП от. а бвропі отворюгіть-ся не тільри поэма та епічні романи про Александра Великого, але й драми про нього. Сusar про славетного полководца давнини продовжує бути надзвичайно популярним, ало підхід до художнього висвітлення цієї постаті певнов віірою сміпгатьоя. По-перше, літературний образ Александра поступово стає образом типу "романтичпого героя". Західноєвропейських'авторів /але в ХУ1 ст. це далеко не всіх/ починавть привасїіюпати не битви Алекоапдра, не думки про хоробрість 1 чеоть та на Ідеї'

марнооті всього Юнуючого, а лабовні пригоди героя, інтриги на оонові ревноців, галантний характер полководця тощо. Романтика пригод та порадій пошуки героя виходять на перпші план. Подруге, поступово зникають релігійні мотиви в зобраяенні Александра, він переотае бути уооойшекням шляхетного лицаря, ».кому •Ьог доручив робити великі вчинки 1 якого згубила вваона велич. По-трете, такі легенди, ак легенда про позаалюзн.*, чарівне походження Алекоондра та деякі інші, що пе знаходили відгуку п багатьох середньовічних поемах, . знову повертаються до літературних творів. Образ полководця, це більше оброотае легендами, а також заповнюється авторською вигадкою. А по-четверте, цей образ в європейській літературі починає значно більше вбирати в себе 1 різні елементи античних юторичних творів про нього /Курці* Руфа, Плутарха тощо/, які в нових парекладах поширюються в Європі. Крій цього, необхідіи підкреслити, що й естетичні принципи барокко та клаоицигму, Овзперечго, реалізувалися, 1 в худокньсшу образі великого подкородця. В літературі барокко Александр постав пвредуоїм свавільним та сповненим бахань. Він то бажає досягти божественної величі, ставай царем царів, то мріє зректиоя від преотму та знайти просте людоьке цаотя поза тягарем влади. А в класицистичній літературі про Александра,' в якій відчуваетьоя культ аатичнооті й розуму, основою конфлікту отае боротьба почуттів 1 військового обов"Яз-ку. ,

Дисертант доолідхуе низку західноєвропейських творів ХУ1-ХУП ст. про Александра Великого, виявляючи художню опецифіку цих творів, наавніоть середньовічних 1 ренесансних рио у них те оооегаквооті певних національних мод*і1кацій традиційного .оюжету. Зокрема, розглядаються німецький /"Алексакдг Великий"

Ганса Сахоа/, англійські /-Александр та Каипаопв" ДхЛІллІ, "Дарііі" 31л»>*ма Александра/, французькі /п”вои Г.дв ля Калпре-нада, Н.де ля Толя*., А.Гарді, Раоїна та інших/, іопаноькі /драми Лопе дв Вега та Кальдерона/ та ітшіїаоькі /драми ЯЛ1-коньїні та Сорра/ твори про славетного полководця давнини.

З 3.2 - »Поотать Адбкоандра в європейській літературі XX стоя 1ття" - дисертант досліджує особливості висвітлення, традиційного образу Алокоандра Македонського в новітній європейській літературі. Вказуетьоя на то, що в XX от. намітилооя значне піднсооння інтересу до Юторкчної постаті полководца та яміна підходів до 11 виовітленза в літературі. На це вплинуло багато чинників: активізація процеоїв літературного розвитку, поява нових літературних напрямів, течії), пробудження Інтереоу до стародавньої ІоторИ, до культури античних народів, що, у овою чергу, було пов"Язанв с новітніми дооягнешіями науки Я культури в цілому, аргеологічними знахідками, а також ооосаи-вими настроями в суспільстві, процесами дуопільно-політичного життя, значними подіями в ньому, цо викликали асоціації з подіями далекого минулого. -

о XX от. Енову, як 1 в античні чаои, чітко визначилиоа дві літзратурних тенденції: 1/ виовітленна реальних рио характеру Александра /аоо близьких до реальних/, з о0ов"язковою працдсі под 1 Окістя подій, що описуються; 2/ зоОраяенйа легендарного о Стазу полководця, фантазування та'ідеалізація цього образу. Але, ка відміну від літератури давнини, в новітній чао обидві тенденції яокраво виявили сабе 1 в романі, 1 в повісті,

1 в оповіданні, 1 в п"есі, воші булл пристосовані до сучасного світосприйняття. .

Дисертант звертає увагу ка те, що в XX от. в Росії, Ні-

'

мвччині та Австрії інтерес піісмиж'ілків до героїчної поотагі Адіко'іидра /тар: само, як 1 до noov¿rni¡ Ццосг::; та ікиііх иаа-значніті« правителів минулих часів/ був трохи ви^.к;*, ¡ця на Іншій території Європи. Це мох;а половити авторитаризмом та-olidOLKOl, ::1мв4ь:со1 та австрійської иевтальноо-г і, а такоі енними оіспілі'іо-політігчшіи’.т процесам’.; в цих країнах. При до-таньному висвітленні ьсіх ч:ііШ!и:1»в,- <о сприяли прооудасві'.иї. інтересу до чоотаті Алекоаздра а гаа.іачег.ііх країна*, j д:ісиг'та-ціі розглянуто художні ооосмцаоо'іЧ зз'ї>'Л.-гв;г.ія Ачикоаидра -¡ úi-гдтьох художніх, творах, подібні мотіівч у вковітпиіїні оі.чьту про нього. Прк цьому,, оідчупаячи багато оп1льі;о',о мії: творами, що їх Оуло написцц'і, а од;;ого боку, в Pooil 1, з іншого боку, в Німеччині' та Австрі-1., дослідник проводить деакі паралелі, зокрема порівнює "Подвиги Великого Апекоаадра" М.Кугміна о "АлекЬаидром у Вавілоні" &.Васоермана; «Вогні на курганах”

В.&ца - з "Александром" К.Манна; "Talc Азійську" і.Єфремова -з "Алекоавдром" Т.СЛокора, 1 вказує на специфіку дих творів.

В роботі зазначено, цо траджціниіоть j :.обрааенн1 великого полководця в новітній літературі поступово відходить на другий план, часто замінюючись прагнопням зобразити яого реалістично, правдиво /або максимально правдоподібно/ ¿ аа основі матеріалів як античних Істориків /передуоїм Арріана/, так 1 сучаоних.

З з.з - »Азійська література Х1Х-ХХ століть про Юканде-ра» - доолідїуютьоя модифікації оіїету про іокандера Дворогого в азійських літературах Х1Х-ХХ от., коли в раді цих літератур /приміром, в Середній Азії/ починають ламатися, закоотенілі літературні та патріархально-фольклорні традиції, у роботі підкреслено значення впливу рооійоької літератури з 11 реалістичним аналізом оуопільних ав«язк1в та вмотивуваннам характсріз

/

' 23 '

соціальністю на таогічіоть оередньоазіііоьких поетів та прозаїків. А г,одо культури Ісламського Сходу в цілому, то, як зазначено в роботі, тут з XIX ст. в літературі та мпотоцтзі намічається піднесення інтересу до класичних худоашії взірців, прагнення досягти коллічи оі літературної та мнотецької величі. У ’ зв".чзку з цим відбуваються процес поступового піднесення: інтересу до постаті Іскандера /Адександра/, про якого пишеться (Загато новпх творів.

¡і XIX ст. у творах про полюмдця цс зберігається давня фольклорно-літературна тра/чі.ція зображення, іокакдера Дворогого, в рамках якої він виглядав як лигивдцрнкИ, казісовий герой, а пи як історична особистість, цо реально існувала. П появою я на Сході таких нових літературних жанрів, як історичний роман, історична повіоть /ця поява мала безпосередній зв'язок із змінами в суспільному тситті, розпиранням літературних контактів з європейцями тощо/,виникла потреба у написанні книг із принципово новоп дла Сходу точкою зору на завміванка Длскоандра, по-в'-язанов з реалістичніш підходом до його зображення.

Враховуючи зазначені факти, дисертант досліджує опочатку азійські твори Х1Х-ХХ от. про іоканддра, напиоані в дусі давньої поетичної традиції, а потім переходить до висвітлення художньої специфіки східних реалістичних Історичних романів та повістей про полководця. Серед творів першої групи розгяяда-вться, зокрема, поеми під однаковою назвою "іокандер-нама" Ма::суда Алайа, Міра Азіма Алі, Наоїрі Керчані, напиоані ту-* рець.соз та пероьков мовами, та поема "Скандар-наме" пуштумов-ного автора Фазла зр-Рахмана Файзана. Особливу увагу приділено худояніа специфіці поеми класика казахської літератури Абая Куканбаева "Ескандср", відчіпної від Інших східних поем про

полководця, від яітератур ко і .'гціі лааіри, лзлгсскої ¡і ба-

гатьох азіїіоіккх л1таратура.<\ У дисиртадії вкаоуллч’н літора-туркі та фольклорні дгіирела для цаписанші певних ■''рорів лро Іокандиоа, опоцкфіка аідосраїх-чт: сизоту про нього ріи'.л:гл авторами. А сьред творі а другої групи, написаних у другій почэ-вк.іі XX и?., вкаэувтъсл рола^і й.’ипаького пиаьинлнкка Гулзда Рауао і.auoapl "Третя ійЧ’’ va створюй в Сиг«дн1и Азії роман» "Согдіани" а Лль-чоова, '"Спітамо.'і;' М.КарІева, "іокалдар і Сні-тмсі:» М.ОсІма, "Чліітча" L. ісфанд1:ір іва. Для доолід^оп». лп-браііі одна Із цих творів - "С.о.-діану узо&ка й.іліпс;оуі, а .ікіі' фігурує ціла низка побрано ом&гьопанах героїв va висвіт-нсьтьан глибокі філософські думка про ое.чо життя., чеоть 1 патріотизм?

У висновках у загалінюьтіоа результата дослідження функціонування у овітовій літературі традиційного одразу Александра Македонського, опецифіки модифікацій оюздту про нього в різних національних літературах, оистематизуотьоя дані, отримані в процеві аналізу розвитку худоанього образу великого полководця давнини від античнооті до наших днів.

Образ Александра ввійшов у національні літератури та . фольклор ыайхе всіх народів Європи, північної Африки л пі в денно-охідної, центральної та південно-західної Азії, дійшовши аче до Таїланду, Малайзії та Індонезії. Де е унікальний приклад функціонуванни традиційного образу на трьох різних контіїаел-

тах. Переходячи з'одного національного грунту на інший, дел

• /'

^Аоа# Дбай Кунавбаев/. Эокандер // Избранное: Стихотворения. Поэмы. Слова-назидания / Пер- о казах. - М.: Худо«, лит., . 1881. - С.181-190.

*Идьяоова. Согдиана. - Тшакент: Мехнат, 1965. - ЗРЗ с. '

офаз збагачувавсь та наоузаа нових рис. .

Літературні та фольклорні твори про Алекоандра, що з"ави-ляон в Європі й Азії, меють суттєві, відніпнооті, пов"Язан1 з геополітичцим' оередовищем, в якому ТО;! ЧИ ІНШИЙ з цих було створено, з урахуванная історичних та національно-культурних особливостей європейського та азійського регіонів, а також релігійної опецифікп цих газонів. Раапьі'а Історична особистість Алекоандра Македонського трансформується в літературно-фольклорній традиції в декілька різних модифікацій його худогаього образу, серед яких виділяються два ооновних модифікаційних комплекси: образи Алекоандра Великого та іокандера Еуяькарней-на, парший з яких увібрав у себе риси европейца-хриотиянина, а другий - азійця-муоульманинз. Це особливо помітно при порівнянні лицароьких поем європейського Середньовіччя та класичних і східних поем. ,

Образ Алекоандра наотільки глибоко вві ¿лов у о». ' окість багатьох народів Європи, Азії та Африки, цо сприймається пп:,ш як їхній національний герой, представите їхньої релігії, яозіл їхньої культури, а кь як пркпелець г іишої краінл п Іпоаі- ‘

радь. У різних кул ьтур по-г е ог в а чгал соисх цей о'і? аз було вчавлено в меаах різних літератур видів 1 «а^рів. в ба-

роні про Алекоандра' писали«;: ¡,¡юрські подми та романи, пелі-г-і ііло-атпчці твори, літописі!, іоторшсо-літал атур’іі п.іцшиїопо-:\П ;’0;іи Сетсдньопіччл; п"оок та ег1-:;:1 романи доби Реііеоаі'оу; іатопичіїї, психологічні тощо дра;.:п, рочеш;, подісті, оиові;;а.--нового те човітяьогз часів, в А Лі а п,-о поїкоаоадя г.тлорк-*їяпоя свічні яо(-*гд /часто - 4 нагляді ведикиї худояньо-Юта-

.... <»пзпе.4 або гіоемя, . ;о у одять до окладу традиційних по--

" 'тс ітол1 л - п". т-г'-.: ,т , ¡.отоу.ічні хроніка, повтіїчгі

■ переробки давнього фольклорного епосу, каовди /оди/, еткко-дк~ дактичні книги, різці тлумачення, Корану, а й XX от. також історичні романи й повіоті. Нацпопупярнішим твором про Апекоан-дра, що переройнавоя величезну кількість разів у різних національних літературах 1 дав поштовх до створення багатьох яскравих літературних пам,,яток, був античний "Роман про Алекоандра" Псевдо-Калліофена.

Протягом багатьох віків у світовій літературі вия вдалися дві протилежних тенденції, пов"язан1 з образом ілекзандра. З одного боку, його оооба прят-ігувала до себе найрізніші міфологічні, легендарні, казкові 2 навіть новелістичні мотиви. А з Іншого боку, мотиви, оброблені у творах про Алекоандра, згодом відривалиоа від них, починали вити окремий життям, робилися основою нових творів, з новими геро&ми.

У замазку з осоСш!вим о прийняттям образу Алекоандра Македонського на східнослов'янському грунті, ца якому він заявився кількома шляхами /з Візантії та п1вдвЕнг)одов"Яноьккх земель, зі Сходу та Із Західної 1 Східної Європи/, важливий аопект.до-слідкевня отановить розвиток цього образу в українській літературі. В ній та в українському фольклорі було отворено и інші образи, що ввібрали в оебв риои літературно-фольклорних постатей Алекоандра Великого таіокандера /наприклад, образ полуди-вого Боїшга/.

Результати проведеного дослідження дозволяють розраховувати на те, що Історія функціонування художньої постаті великого полководця давнини, Іоторія появи й розвитку різноманітних модифікацій цієї'постаті як феномен світової літератури Суде в орбіті поотійних Інтвреоїв теорії традиційних оюютів, мотивів га образів.

Ооновиі положения дисертації відображені в таких публікаціях: ■ .

1. Символические атрибута фольклорно-литературного обра-

за Александра Македонокого. - 35 о. - Деп. в ДНТВ України £5.01.05, и 232 - Ук Й5. • .

2. Модификации образа Алекаандра Македонокого в западной и вооточаой лятератург.ах традиции. - 22 о. - Деп. в ДНТВ України 25.01.95, № 233 - Ук 95.

3. Іван іранко - піонер висвітлення в українській періодиці Іаторії розвитку аітаратуриоі постаті Александра Македонського // Матеріали Воеукраіноької конференції »Украіяоька періодика: Іоторія 1 оучасніоть». - Львів: /ІДУ, 1Є95. -

С. 210-214.

4. Роги Алекоандра Македонського: правда та вигадка про символічні атрибути героя, даваооті // Світо-вид. - » 1У /25/, 1606. - С.110-115.

5. Модифікації літературного образу Александра Македонського на українському національному грунті // Мова та Юто-рія: Періодичний зоїрнпк наукових праць. - Київ, 1956. -

№ яз. - 0.3-10.

в. Специфіка образу Александра Македонського в давньоєврейськії* літературі // Слово 1 чао. - № 4, 1697. - 0,5 д.а.

28

SUMMARY

Tkachev Y.G. The plot based on Alexander the Oreat and Its variants occuping in the world literatures.

The dissertation to be submitted for the Candidate of philology degree in the speciality 10.0V.05 — Comparative Study of Literature, at the Taras Shevchenko University* Kyiv, 1.997-

'The typescript presented for defence reviews the image of Alexander the Great as traditionally functioning in the world literatures. The specific characteristic of the plot modifications based on the pbove iniiipe differs in national literatures worldwide. The traditional plot has been studied according to the times ef creation of some certain literary works telling about Alexander the Great. His inage as variously treated and the development ef the above plot have been shown to uniergo the influence #f some certain factors,

АННОТАЦИЙ

Ткачёв Б.Г. Сюжет об Александре Македонском и его моди-фккации в мировой литератора. .

Диссертация на ооисканне учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.05 - Сравнительное литературоведение, Киевский университет имени Тараоа Шевченко, Киев, 1S97.

Защищается рукопись, в которой исследуется функционирование в мировой литературе традиционного образа Александра Македонского, виявлается специфика модификаций сюжета о ном а различных национальных литературах. Данной сгсгет рассматривается в соответствии о хронологией создания определённых литературных произведений, повествующих об Александре Македоп-