автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.04
диссертация на тему: Тема "бюрократии", "бюрократизма" в политическом дискурсе: анализ языковых элементов политической борьбы в СССР

Полный текст автореферата диссертации по теме "Тема "бюрократии", "бюрократизма" в политическом дискурсе: анализ языковых элементов политической борьбы в СССР"

ММИСТКРСТВО ОСИП II УКРАПП 1 ОД1Х ЬК1Ш ДЕРЖАВМПМ УШВЕРСПТЕТ Ш.1.1.ЛП.Ч1ШКОВА

р г и од

Пи прчччх руыопш 1

2 2 АПР Ш>

СВ1Р1Н

МИХЛПЛО ГЕНПАДШОВПЧ

КМ А "БЮРОКРАТ!!", "КЮРОКРЛТИЧМУ" В ПО.'НТПЧПОМУ Д1СКУРС1: ПАЛПЛЕКСПЧПОГО АСПЕКТУ НОЛИ ИЧИОПЮРО ГЫП1 В СРСР

Спецкшыпеть 23.00.04 - Полтонн проблеми мгжнародиих систем га глобального розвитку

А В Т О Р 1?. Ф Г: Р А Т лисерташ! па здобузтя паукового ступени кандидата полшиних наук

Одеса

1996

Дисертац1ео е рукопис

Дисертац1я виконана на кафедр1 соц1альних теор1й Одеського державного ун1верситету.

Науковий кер1вник: доктор оридичних наук, чл. - кореспондент АкадемИ правових наук Погр1бний олекс1й 0лекс1йович.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор соц1олог1чних наук, професор Гансова Е.А.

Прово.дна орган1зац1я: П1вденно-Укра1нський педагог1чний ун1верситет

зас1данн1 Спец1ал1зовано1 вчено! ради К. 050109 в Одеському державному ун1верситет1 1и. Г.I.Мечникова за адресою: 270058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 60.

3 дисертац1ео можна ознайонитися у б1бл1отец1 Одеського державного ун1верс1тету 1м. I.I.Мечникова за адресою: 270100, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

кандидат 1сторичних наук, доцент Кормич А.1.

кв1тня 1996 р., о 15.00 годин1 на

Автореферат роз1сланий "__ березня 1996 року

Вчений секретар Спец1ал1зовано1 вчено! ради доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕ1ТАЦ1ЙНО!С РОБОТИ

Актуальн1сть тени досл1дження.

Роль масовоХ комун1кацх!' у житт! сучасюго суспхльства пажко пераоцхлити. Оснислення якхсних зм!н у жигтх людства внасл1док розвитку 1нфориа1иГших процесхв призвело до роэробки р1зного роду теорхй и1нформацх.йного сусп1льства" та до усвхдомлення хиформац1х як глобально! проблеми Д.снувания лодства. Масова комуткац1я стала сприйнатись як сила, що здатна в1дхгравати значну роль у су спальному хситт!, у тому чйсл! i в пол1т::ц!, особливо у переламн! иоменти. Вивчення кахан1зи1в хомун!кацх£ стае важливим та актуальним заеданиям yci.il снстеми наук про сусп!льство.

Иова одкочаско с засобом та серодовищен комун1кац1£. При цъ-оку важливо в1даначити, що об'екти навколисного св!ту ие т!льки энаходять в!.дображекня поперв у св!домоет!, а пот!н у Mosi, але й створгаоться caiflCKiCTD п!д впливом иови. Особливо иаочно ца можна просежити у тих випадках, коли сприймання процесхв, подхя bi-дбу-ваеться поза беэпоеереднього спостереження, поза безпосереднього досв!ду. Тода наш! уявлення формувться виклочно п!д впливом слова - найважлив! гаого засобу комун1кацИ.

Те, як подаються реальн1 подП', як вони номхиувться i у зв'язку э ции сприймаються, мае в свхтл! полхтики значения не меньш, н1ж caMi ui реальнх дИ. Справа в току, що слова вяе кесуть в co6i визначену оц1нку, яка слриймасться разом з ними. !Трииусити прийняти сво! виэначення - це дуже важливий хнструкант сокхально! владй. На думку французького соцхолога i псл1толога п'сра Бурд'е, хатегорх!, що конструтаоть соц!альну реальнхсть, с виклочно зажли-вими ставками та "головной задачей" у полхтичнз.й боротьб1, яка'од-ночасио е боротьбою за монополию на виробництво та поширення лег хтикни.х погляд!в та суджень (Див.: П.Бурдьг Социология политики. - К., 1993. - С. 66, П.Бурдье. Начала. - П., 1994. - С. 198).

У поя1тичн!й сферх ии каско справу з таким видои кокунХкацИ", який ор1ентовано на обм1ркування тих значуцих проблей, рхиекня яких передбачае несбхд.дн1сть використання полхтичноГ влади. ПолЛтичний д1скурс (букв, текст, кова) - :шструкент тако! кокун1-кацИ, в!н с об'ектом специфХчно пол1толог1чного анализу [1]. Категория "пол1тичний д1скурс" мае на уваза урахування соц1окультур-них особливостей середовища, де проходить пол1тична комуихкац1я.

В СРСР виникло та 1скувало на протяз! тривалого часу особливе семд-отичне середовище (найб1льа в1домик Гюго компонентом е так званий "новояз"), елененти якого оберегались аж до недавнього часу в державах лострадянського простору. 1х вивчення сприяе формиванно наукових уявлень щодо сфери пл1тично! комуткац!! в нових незалежких державах, а також для розробкк теоретичних аспектов в област1 иови пол1тиц1. Вивчення кеханХэиу форкування политично значущих тем с не т1льки теоретичною, але й практично важливоо задачей пол1тично£ науки, оск1льки кова йде про розкриття кожливсстей ¡зпливу на касового учасника политичного процесу.

Виключним феноменом, своерхдноо темоа-довгржителъкою у радянськону пол3.тичноиу дз.скурс1 е тека борократИ, бюрократизму. Ще на початку столл.ття тезою про бсрократизацз-Ю дёржавних структур обгрунтовуьалась необх1дн1стъ Их злаку та зам1нн на небсрократична форки суспйльяоа орган1зацИ 'у фразсологИ раволюц1йко1 соц1ал-де::схрат11'. "Панування пол£цейсько-бюрократично1 держави"

1 Див.:Гаджиев К. Политическая наука. -К., 1395.- С. 53., Белий о. Д1скурс влади и тип шит // Полз-ткчна думка. - 1994. - И 2. - с.111-115, Клепиков Д. гооп роИ'Ьд.соп вчится разпоЕлятп: пол1тичний дискурс в г.1сляконун1ст1:чн1й УкраЗСнх // Пол1тична думка.- 1994. -КЗ- - С. 25-31, Вовк В. Монологизк сознания и язык политики // Политическая мысль. - 1995. - К 2-3. - С.21-26 та З-н.

в!.дзначалссь серед кагативних рис соц1ального життя початку стопхття в nporpaHi naprií уяраХксьхих соц1ал1ст1в-реЕолсц1онср!3 (Днз.: Canocriñfia УкраХна. - Тернопхль, 1991. - С.78). 3 inaoro боку "влада борократ!!** ф! гуру вал а серед тих "сил зла", боротьба з якики оголозувалась метоп конарх1чно1 Сп1яки рос1йськкх лодей (Див.: Маслов И., Хрустаяев М. Многопартийность в России // Проблекы Вост. Европы. - 1991. - N 31-32. - С. 87). Вимоги внкоренитн бюрократизм в систем! державно! владк здобуяи практично пост1Яну прописку в c0iaíñHift сусп1льмо-яол1т;1ч::о£ лексицх радянськоГ епохи. Публ1цистичкий буи 1нтересу до niel теми ми спостер1гали в период "персбудоз:!". Посклания на бюрократизации подводила базу п!д г.яногу зн1ки Tiet систеки сусп!льного яаду, ¡г,о icHysaaa. Одкак, i пХсяя 19Э1 року, коли здавалось, що "бврохратичниЯ Карфаген" зруЯновано, тепа' "бюрократ! 1'" та "бюрократизму" ка т1льяи Н9 з!г.ше з полÍличного д!скурсу, а щв й nÓMÍTiio актуад1эуеться. Цо трапяясться i в Укра1'н1, i в Pocil (иаприклад, а ход! останньо! передвиборчо! кампанН в Pocil Г.Х.Попов закликав у SKI до створення единого "антибюрокрзтичного блоку"). КатегорИ "бврократ1яп та "бюрократизм" використозувались та використовуоться дяк збагнення суетйльно! системи, що 1сиувала, а також посткоиун1стичного стану сусп!льства, його ово.шцИ та криз.

' Стан иаукояо!' роэпоКжи -»«»»м

Тома берохрагИ с трад!ц1йнин согетоге наук про jycnínbCTBO." До аная1зу бюрократ!X эвэрталися иайяскравийп! цредэтавиики eyeni лыюэнавчо! думки (Г.Гоголь, К.Изркс, И.асб«? та 1н.). KnTaropií "бЕрозсрл^я**, абарократ1змя виксрастовувля:'« яг злпчов! сод о аиал!зу сусл1льно£ систекя, як a 1с:!узаяа на тярсну СРСР i здобула назву "тоталАтарна", "ота^ська", "адиЪЯстратишсо-кокгиад-

иаю (Л.Троцький, B.Piuui, М.Ддй.лас, М.Восленський та íh.). Нова йшла нав1ть про появу борократП "sobcím нового типу" (Див.: Гайденко П.П., Давыдов D.M. История и рациональность: социология М.Вебера и веберовский ренессанс. - И., 1991. - С.354).

В радянськ1й литератур!, мабуть, найб1лыге висвз-тлення здобув такий аспект заявлено! теки, як погляд на бюрократ!!! та бюрократизм провхдних д1ячхв кокун1стично1' партИ. Пера за все -B.I.JIebiHa, М.I.ByxapiHa, Л.Д.Троцького. Однак, якцо поглядам першого були присЕячен1 слецХальн! досл1дження, то ifiel та судження íhbisíx анал!зувались переважно у ранках вивчення ix пол1тичних 6iorpa$ift або сюжет1в внутр1пньопарт1йно! боротьби [1]. Kpiw того, в niTepaTypi висловлсвались oKpatti зауваження та оценки з приводу и!сця гасла боротьби з борократипкои в пол!тичн1й icTopii СРСР. Так, на погляд ряду авторiв, тема бюрократичного переродження апарату була централькии питаниям у внутр1гзньопарт1йннх днскус!ях 20-х рок i б [2]. Актуал1зац1я гасла

1 Коэн С. Бухарин. Политическая биография. 1888-1933, - М., 1988. - С. 177-178, 369, Макаренко В.П. Бюрократия и сталинизм. -Ростов-н/Д, 1989. - С.189, Ватлин Л.О. Н.И.Бухарин глазами зарубежных советологов // История СССР. - 1989. - N 6. - С. 201-202, Мау в. Бюрократизм и плановое хозяйствование: исследование первого послеревогаоционного десятилетия // Вопросы экономики. - 1989. - 1! 12. - С.79, Подщеколдин Л. "Новый курс": пролог трагедии // Молодой коммунист. - 1990. - ü 8. - С. 45-50, Роговин В.В. Л.Д.Троцкий о социальных отношениях в СССР // Социс. - 1990. - и 5. - С. 23-40, Сеиененко В.И. В трудных поисках истины: по страница»! советской и зарубежной литературы о Троцком и "троцкизме". - Харьков, 1991. - С.125-126 та ÍH.

2 Белади Л., Клаус Т. Сталин. - И., 1989. - С.125, Козн С. Указ. соч. - С.159, Ватлин А.Ю, Указ. соч. - С. 200.

боротьби з бюрократизмом эв'язувалась деякини досл!дникаии Í3 зд1йснениян кардинальних эи!н у эасобах упраял!ння в радянськ1й icTopiX [1].

3 точки зору нашего досл!дження, його гггодологИ сл1д особливо видхлити npaqi В.П.Какаренко, В.О.Левади, О.Г.Лев1нссна.

Автор док!лыса нонографК! з проблем бюрократ!! та бюрократизму В.П.Какарсико вважае, qo антибюрократична кампан!я Л.Д.Троцько-го во внутр1шяьопарт1йн1й боротьб! 1923 р. була "пХдручною зброс» у 6opoTb6i за владу та елекйнтон звичайно! пояхтнчно! соф1стикнп. nisHiffl, у рамках "круглого столу* *Бк>рократ1я, авторитаризк та каПбутнс демократ!I в Pocii" (1993 р.) В.П.Макаренко сфсрмулював б1яьа категортшу тезу: ""Боротьба з бюрократизмом" - це дииова завхса, якоо ксристуються пол!тики з нетоо приховатк в!д сусп1льно! CBiflotticTi процеси переходу влади в1д одн1е! пан!вноХ групи до iiKsoí, з иетоо спрянувати соц!альне незадоволгння туди, куди Хп внгАдно" [2]. Такий висновок дозволяс поставити питания про те, n¡o сама робить эвинувачепня в бпрократизацИ таким ун1версальккн та р1зн0ц1льовим гаслом в пол1тиц1.

О.Г.Лев1йсонон такоэк була висловлена Лдея про те, п>о TepiiiH иборократ1я" - традкц!пна полХтична зброя опозицх! у В1тчизнян1й пол!Тичн1й культура Терн1н "бюрократ!, я", на його погляд, несо в cofii поняття, яке wicTHTb flOKip спец!алiзованоI групи службовцхв з боку суспхльства в невкконанн! нев своХ'х зобов'язаяь перед суспгльством, в зловживанн! владо'о. О.Г. Лев!нсон звериув у вагу на

1 Попов Г.Х. Об эволюции бюрократизма и путях вге преодоления' //Наука и жизнь. - 1983. - И 10. - С. 30, Бюрократия и общество. - И., 1990. - С. 156.

2 Макаренко В.П. Указ соч. - С. 150, Бюрократия, авторитаризм и будущее демократии в России // Вопр. философии. - 1993. - II 2. -С. 8.

унхверсальнхсть актибпрократи'шо! критики в полЛтичнхй боротьб!

Ш-

спробн осмислення феномену теми бюрократ^ та бюрократизму В подлинному д!скурс! були зд1йскен1 у рамках дискусИ" "СоцЛальна природа та функцИ бюрократ! , орган1зованоЗС в рубриц! "Глобальн! пр,i:\ecii на руб1»1 тисячолать" редакц!еп журналу пСв:1това економхка та и!жнародн! в1дносини". В колективнЛй ста'гтл "Феномен бюрократ!! ь 1стор:гко-соц1олог1ЧН1П перспектив!" була поставлена проблема багатозначнхстх тзрм!ну "бюрократхя", а також висловлено важливе для петодолог 11 нашого аналхзу положения про необх1д!асть врахування эалежностх терид.ну в1д пол!тичних та хдейиих ор!ентацхй людей i груп, цо беруть його на озброення [2].

у 1989 р. ».Левада проаналхзував результата соц!ологхчних опит1в з петою виявлення тип1в образ!в бпрократИ т-а бюрократизму, поданих у суспхльн1й свхдокостх. звертасчи увагу на трактувашхя "барократИ" як сустйьного класу, автор зозначив, цо таке уявлсн-ия не дае н1якого зб!яыаення знань н! про саму бюрохрат!п, н! про сусп!яьство в ц!лому. Шж тин для пол!тологхчного анал!зу ва»яивим с сап офект (лропагандистський, мобАлхзуючий) розумхиня бюрократ!! як сусп!лыюго класу та .нехаи1зн появи такого-* уязленкя (нав!ть поза шр1веннян питания про- правдив1сть цього уявлення). Проведений аналхз дав ¡0.Левад! - п!дстави для такого висновку: "• • • обр 'ч бярократИ' тд бюрократизму в нэс.овИ'-, сз!рокост.1 ие, по сут! сираси, деяке эбЛрие' удаления, яке з'еднуе Ш.£_£Ш1яьиан

1 Лявшюон а.Г. Термин "бюрократия" в российских контекстах // Вопр. философии. - 1994. - К 7-8. - 0.241, 242.

2 Гуйкоз Л., Левада ¡0., Лзвнксон А., Седов Л. Феномен бюрократии в -лсторико-социологкческой перспективе // Мировая экономика и кеждуиародныа отношения. - 1989. - N 4. - С. 57.

шяпкоп иил;№ ряд взаспоаз' язаних, але рхзн!х яоивд" [1].

У зв'язку з цим було б доречно поставит» питания про то, чим визначаеться !яднв!дуалыга (професхйних виробникхв полхтичних лсг-лядхв та суджень) трактовка "бпрократдЛ'", "бюрократизму" х, якщо говорити про пол1т!1чну сферу, то чи !снуе залежнхсть !нтерпретацх£ цих терм1н1в В1Д мхсцегтоложення суб'ект!в пол!?ичного процесу в систем! "Еладз - опозицхя".

Для цього ксо5х1дпо роз'сднати терм!н "бюрократхя" 1 поняття, як! з цим торм!нок ся1ав1днссяться (так! як пануючий пзразитичний клас, прозарарок лрофес1й:шх управл1нц1в, окрек! чиновники, дхюч! в ушкоду своХи функц!снзльним обов'яэкан 1 т.п.). Аналогично неоОх!дно зробити 1 з терихном "бюрократизм™. На наиу думку, такий п!х!д дозволив би простежити по контексту, яке поняття у кожному конкретному випздку сл1шз!дноситься з тик тсрм!кок, який нас ц!кавить, та слробуваги встановити характер цих <сп1еб1дноеснь. Кр1м того, подас хитерес питания, яким чином тема бюрократ!!, борократизму стае ссиовним предметом полЛтичного дхскурсу, пол!тично вагоиоп, актуальною темою (проблема механ!зму).

Таким чином, предметом дисертацхйного. дослхджання е тема бюрократа.!.' та бюрократизму в пол Личному д!.скурс!, а саке генезхс та еволюц!я у радянськхй полхтичнхи культурх уявлень про бюрократ!» та . бпрократнзм як найб!льи значних иегатипних соц!аяьно-пол!тичних явиц, що яерешкоджують реалхзацдЛ' сусп!лышас хнтересхв. Об'ект дослхдження - мова як !нструмс;гт поя!тичнох коиунхкацИ, а саме тексти програм, деклараций, маихфестхв та гасел полхтнчних руххв, партхй, парт!йних фракхЦй, ^рганхзацхк;' заяви, виступи двржавних та полхтичних дхяч!в, "¿%|$й¥кглдг!я соц1аль!Ю-полхтично1 теор!1, мова яубаидаяМШъ

• 1. Даа«яа ' О.А^ - (елешш ' ' бюрократии //

Вопр.экономитги. - 1ЭЕ9. - № 12 . -•'<?.

Мета - вивчити нехан1ан актуал!зац11 та 1итерпретац11 теми бюрократ!! та бюрократизму в политичному д!скурс!.

В ход! досл!дження автор вир1шував таки задач!:

- вивчити формування в соц!ально-пол1тичн1й теор!! попяття про пануючий експлуататорський паразитичний прошарок/клас "реального соц!ал!зму* та в!дображення цього поняття у терм1т "бюрократа";

- проанал!зувати та визначити особливост! суджень про бюрократизм та бюрократ!ю представник!в керуочих та опозиц1йних труп в субпол1 правлячо! пол!тичцоЗС партП (1918-1929 р.)»

- доол!джувати постановку та 1чтерпретац1с питания про борок-ратизк та бюрократ!» представникаии панусчих та опозицхйних пол!тичних сил в умогах роэгортання повноважного политичного спектру у роки перебудови, а також трактовку цих термгихв в публ!цистиц! пер!оду 1985-1991 рр.

В нашому досл!дженн! ни виходимо з того, що шлях до познания механ1зиу творения конкретних пол!тичних суджень лежить через розкриття особливостей !снусчо! "косно! три" в пол!тиц! 1 виявлення критерИв побудовк картини сопельного свхту, що спричиняють лодане бачення пол!тичних питань. У сво!й працг автор спирався на роботи Лосева О.Ф., Поршкева Б.И., Ши1та К., Бурд'е П. та !н. В ц!лому методолдг!ч"У о^рору дослхдження складае принцип систекност!, порХвяяльно-хсторичний п1дххд, кетоди енп!р1чного анализу.

Нооизиа дося^джешш полягае а наступноиу: вивчено широка коло джерея на предмет дослхдження механ!зну актуал!зац!! в пол!тичному д!.скурс1 питания про бюрократизм; дослужено процес формування а соц1алько~иол1тичн1й теорх! негативного образу • радянсько£ бюрократх!£, а також ототсжн<эння "бюрократ!*" э панувчоо политичное партхею; проанал!зозано 1нтерпратац1Х питания про бюрократ!», бюрократизм, а також значень терм!н1в "бюрократая", "бюрократизм"

а политичному д}скурс! суб'сктакк политичного процесу на рхвнях пэ.11ткчиоХ napTii та пол1тично1 систеки; виязлена зг пежн!сть цих irrrepnpprauiß з1д кхсцсполох'оння суб' cktib в систем! кзлада -опозкцз.я".

Па эахист внносяться наступи! положения:

- Тцчя про бюрскратхю як панувчий соцхальний клас буяа гфорйульована шасл!док внкористанпя в аналхз! суспхльства принципу, зг!дно з якп.ч суспхльство подхляеться на керуочих та керованих (основний vp;»Tcpin). Кореляц1я цього принципу з е1дониии .положениями тоор1Х класово! бсмотьбн породила 1део про берократ!о як експяуататорськш* пгрззитичйпй . клас/пропарок (Л.Д.Троцький, B.Pimi, Ii.Джил-?.с, И.Бссяеньсккй). Таким чином, буяо ороблено теоретична обгрунтуваин.т судагання "бЕрократ1я - пол!тичкий ворог суспХльства".

- Питания про берократхо, босократизн стае со'ектом пол!тичного я'.скурсу саке у тих внпадках, коли виникас уев!донлення необзЦдност! зихн в ctapi управления, особллво коли "бюрократ1яя, "бюрократизм" сЯрийкеЬться як "ворог сусп^г.-.-стпа" по тину inTenciiEiioi' супср.ачн1ст1 "ки" - "вони", урегулпвання яко! потробус сикористання iucTpyiieHTiB поя1тично1 владн.

- В- 1нтерпретац13С теки СврократП, бюрократизку спсстер!-гасться тала ззкоиом1рн!сть: . яка;о представники владн за причини бврократизацН госилаються на яааалекм! в!д пик фактори, г.-.агкуть эняти гостр!сть питания "хто винен", то продетагммки оказиях!

пов'язуоть причини бирократизацИ безпссерздньо з д1кяьн1ств* керхвких к!л к.л даноку рхвн± (пол!тична пара'1я, под!тй'Шй систэ-ка;, прагнуть глобал!зуэати пробяеиу. Очевидно isietjs учасгшх!в в ЛОл!ти'чиоку npoueci (в систем! "влада - опс э1ц!я") визначае 1мп;рпрэтау1к> шшв поэтична вагско! проблеин та трактовку /значения глрчових термин1в, а використанняк яких форкуяпсться ця

проблена'

- у период "перебудози" питания про бюрократизац!« сфари уп-равлЬшя буяо актуалхзоиано вархаки з метсо обгрунтувАння потреби в кардинальник перетворакнях. Полхсенхя (богатозиачк^-сть) тер!:;;нха "бюрократ!«", "бюрократизм" давала "домократичн1й опозицИ" кожли81сть вести за допомогою звинувачеиня в б/эрократизаци иироку антисистеину критику, пхдриваючи таким чинок псзицИ пола.тичко£ парт!}!, П(о пануваяа.

- ocKi.rn.Kii при форкуванн1 бажаноК картини соц!алького сзхту (приоритете суспхяьиого розвитку) суб'скти пол1тичного процесу в умовлх ноно1дэолсг1чно£ систем» обнажен! термЗ-гтолсгхе» хенуючо! сусихльно-пол1тично1 лексики, вони попнуд&'ен! вести боротьбу за придания власних значень ключовим категор1ям тюпхл'йчного д!скурса.

СТРУКТУРА X КОРОТКИЙ.ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦХХ

ДисертагЦйна робота складасться вступу, трьох розд1л1в, еись-озк!'!! та списку вниористаних джерел л лхтсратур;:.

У вступ! аргу!!ентовано виб1р теми, обгрунтовуеться 1£ акту-алыйсть. структура дослАджегшя, дастся оф-нка нгуково^ роаробкн тони, визначаетьсп гояоаиа концепц!я досл3.д:кення, розкрнзастьел истодолог1чна та джераяьна база роботи.

В пертоиу роэдхл! "Гекеаа 1 еволвцхя негатипиого обраьу бя-рократаа в соц5.алы1о-пол1тичн1й теорИ" ил ставили эапданил вивчи-ти, чояу слово "б;орократ1я;| почало внкористоаатися для вазначенпя пол1тичпого ворога пристосовно до умов пхсляреволоцхГшзго (ра-дянськогс) суспхяьства.

Насамперад ни лро&нал1зували 1стор1о застосузатш ге^ихну иб»рократ1я" в соц1альн1й гвор1£ (де Гурнс, Г.Гегель, К.Маркс, М.Вебер, Р.К1хельс) 1 виэначиля осковях вар!анти кого використан-ня. Иот1и було роэглянуго алрхорнх гхпотези вхдлосно 1слуспння с

coTiiü.-ri"т:г":о-лу сулЦяьсто! naHieworo пропарку: аде» Н.Бакун!на про ка::кнуч5.с?ь поикн в укозах дсржавпого соц1"л1зиу "нового ярии1 п^йснаккого шуясво-поягтичисго пропарку"? положат«! Я.В.Ка-r?';c;i:-oro про 1нтвд1г-.ч:цха як проазрок, який сец1ал1стич»и«Я1 гасла:« на осн«з! понополы/ого волод!кня культурник ocaiTHi« traniruct: прагнэ до пол1?и*'пого таиуваиня? припунення о.о.>огдано-аа roo Kopisay роль ерган!заторсько£ ¿ител1генц1£ при переход! вгд кап!тал!зпу да "Koner.TüBisKy*.

HplopiiTcv у .форг;уяосакй! уазявння про ковий rowlBUxa гтэраэи-тячнйй пршарох як - "бюрокрзгХа", на нашу дук'су, належав пр<\чставни-кая 'piaiaac .BKyTpiaaprifimix (яснпарт!я) onoamjia 20-х р.

Вгйяимя пр<зот-г)адт:1 подал «г/ свояоц!» !дех "бюрократ!* •• поиу-n4s::*í С0ц1аяыя1й ккас/проппр?«" ни праапая!зували осйовн! »сложения Праць Л.Д.Троч&кого ' Bl?o -гаке СРСР i худи ein аде?'-' (i!>36 р.)» E.Pitnsi RCPCFï с»рокр;'.т.мчг;:Г5 ko.iskthbíc«" (1929 р.)» Х.Джиласа *8оаий клас" if 1957 р.) i "Недосяскаяа еусп!льетвои, н.с.Вослеись-кого «Нонеггкяагура. Лануячкй клас Рапайсыкого Ссюзу" (1>»о j-.)-

Верпа спраба теоретичного рекпекепня "бюрократ!!-" •-ая!вно-.го npósapsy була зроСяенз на основ! коикретно-!стоэ:гж-то вг-•repiaay Л.Д.Троцькня. 3?. кп вегаиовили, nia терк!нок "CapcKpavin'' bíh posytÙLa сукуда!сть ysix яавоя i пел; ер;: i в пол!тнчиого i гоено-•дарчого • утвра«л1«йя. як! бувя' зи1цяен! 'партХвиики 1явяяу?аги.

Аргумента»leo Л.Л.Троцького• дяя оЗгрунтувапня вггс«г»Х !де£ про . пбврократ!оп як пак!внкя кяйс сиорчставгя Б.Piral . -Vte цоя автор isa аапрэпеяуваз ni розгорнутого кягначення "бврекру»£.Х", я! ^í-rr.aro .'cpirrcpis ,дяя ££ вид!лапяя„

Г,о одна спрсбз розроботи i£sn про бзрскрат!о як нов«* шл!вкий .клас буяа зробасна И.Длиласон. treppte; "нокей кяася Í "ßspoxpa-yln" ( "йоя£?б1грократ1яя ) шгеоригтовуа аяизя в работах • »гоставськото дотора як. wrc»ni. М.Джияас, нзбуть, с поргик з тео-ретлкха, хто поставка знак р!вняння ni* "бюрократ!«^ копия

пан1вним класоь - 1 пол1тичною парт!е», яка керувзяа. Яке,о говори-ти про слабк! боки його концепцИ, то, на пап погляд, вхи на ин!г залропонувати ч!ткий унгперсальний критер.1й для вид1лення "нового класу" ("тх, хто виклочно завдяки монопоя!! на кер!вництво, отри-кують особлив! лрив1ле! 1 катер!альн! переваги").

Детально роороблеиу концепц!» пан1вного класу -"номенклатури" - створюе М.Восленський, який спирався на роботи сво£х поперод-ник!в. Поняття лануючого класу у М.Восленського, як 1 у М.Джиласа, було висловлено в двох тотожн.гх поняттях:"номенклатура" I "пол1тборократ!я". М.ВосленськиЛ эапропонував, мабуть, найб1льо чггкий критер1й приналежност1 до пануочого класу ("штатна номенклатура", тобто особи, як! призначен1 на сво! посади вииестоячим парт!йним комЛтетом вхд райкому 1 вище),

Пан1вне становхще "борократ!!" у Я.Троцького пояенввалося потребою в умовах побудови соц1ал1зму регулювати рЛвень споживання при еконсм !чному деф1цит1 в кра1'н1. "Бюрократ1я", за Л.Троцькии, виколувдла позитивну роль доки збер1гала державну власн1сть на засоби виробництва 1 сприяла 1ндустр1ал1зау11 в хра1нх. В кон-цепцИ Б.Р!цц! новий устр1й ("бюрократичний колактия!зии) тракту-вапся як економхчно б1пьш ефективний, н!ж папередй1й. М.Джияао таком вва;кав зд1йснечня хндустр!ал!зац!1' критар!ем иозитивностх "бо-рократх!", причому тяжышя нового класу до проиислово^ мо-дерн!зац!1 в його концопц11 набуло майже нхетичний кгз'ясопнпя характер. Головною особлив!стю ''иоменклатури - пол I тборок«ат IXм И.Восленського стало !нанентне прагнення до безкежного пояиреиня власного ианування. Пануючому клдсу в дан!й концепцх* взагад! було вхдмовлпно в будь-якому прогресивному значен»! в !стор12.

Негативна роль бюрократичного проварку, яка дозволяла госори-ти про II сксплуататорську паразитичну сутн!сть, полягала, по Л.Троцькоиу, у пхдкхнх пса власниии корпоративнинн !нтересоми цхлей соцхалхстич>!ого перетворення, а також у безпрсцедентноку

стулй!«? ноэалежнсст! "бюрократ!!®* в!д пролотар1ату, панского класу. Б.Р!иц! налеккть приоритет у фориулюпанн! па-длнеого «вложения про "колективну власн1сть бюрократ!!". В!дпсв1дно до цього "бчрскратхя" вважалася колективним власником нац!оиал!эованих эасоб!в виробннцтва, вона вилучаяа додатковиЛ продукт, оск!льки волод1ла держэвоо де-факто. 1дея нолективно! власност! бюрократ!!! п!зн!пе була роэвинута М.Джиласон, ! вже в такому вигяяд! спряйил-та м.Восленськин: при монопольному роэпоряджеин! доркапноы власн!с'то "бюрократ!я" одержуе дни!денди у внгляд! матер ильких прия!ла!в. М.Джияас розробии схему еволвцу,Х "нового класу" ("бюрократ! ) э революц!йно! парт!5 в ехсплуататорський наразитичний клас. М.Восленьский ¡.нтерпретував ця схему п!дпов!дно до рлдялсь-ких умов. 1стсричне мхсце 1 роль "номенклатура" {"пол1т6срок-р»т!Хп) М.Восленський уявляв як реахц!о феодальних соц1альних структур, яка сд!йснюется методом "аэиатського засобу виребницт-ра".

Таким чином, в роботах Л.Д.Троцького, Б.Р!цц1, М.Л*1шаса, Н.С.Восленсько'-о було вироблено "науково"-теоретичне обгрунтупаиня ■ ¿»явления про !снуаання в радянському суся!льг:тв! пануячого екслуа-таторського (паразитичного) класу/прошарку, познзченого ях "бюрократ!я" (ипол!тбюрократ1яи).

Пкаслйдок семантичного визиачаиня поняття "плн.1иннЛ ехсплуататорський клас" в термгн! "борократ!я" в!дбулося эм!щогшя базового нормативного зпачення цього терншу (прошарск профес!киг. уп~ равл!нц!в). Гдея про геиозу нового панхвного класу г» револенЦйио! г.артИ {М.Джил ас, М.Воспенсъкий) вхдкриваяа алях до ототоджо^ня "бирократП"" э.лйн1внох> политично» ларт!ею.

Х-ЛРЫ:вяУ_Е02д1а1 "Тема "бюрократизму" у внутр!лэрт1кни:с дискус^х (1918-1929 рр.)>" хроиояог!чн! не«! досл!джуваного переду - це час генування в!диосного пл»рал!эму думой в середо-вищ! вицого парт!йного кер!виицтва. Ця обставина, на наау думку.

довг.ог.яо адекинтно уяву.ги i оцмити становище сфаря хдр-й у досл!.д*уеанану шуаин!.

Положения про кежлкаост! i пляхи подоланкя бюрократизму у сфер! ксрХвництва суспильник« справаик (коныетЦя "дерх^Еи-кону-h:í") складаво одик с важянвих еяекпн?!в обгрунту»а»я1я H¡so5xiflKceTi рсвояац!йних паратвор&иЬ. -П!сяя закьату »яади б!л>,вовика«к терк1н "бюрократ!?." (як оэкачсккя разноге роду негативных я:.;;г, в сцатагЛ управл!кия, цо форкуааяось). з'явився у д1яо»оиу листуванн! ввдого партийного ;сер!»киц'?ва, а пот!и - о текста?: o^inißBKx Пйрт!йзшх докуконт!в в!дпов!дпс до псстреволюцхинох реал'мтс-от!. 3 початку 1919 року тема бюрократизму ув1йюкачз .кодо -тих. питаш., то назя!ико ставали фоном або об'ектои обгоьоронь на з'1здах парт!! у' период, який ш'.зчаско (з VIH до XV з'!Сзду).

В данону роздалi проанал!зовано тексти докунентхв i виотуп!в Предстаеникха «нутр!парт!йних опозии!й, егеред яких трупа "демократичного Ц5гнтрал!акуя (1913-1921 рр.), "рсбхтнича опозшд!яге. (1921-1922 рр.), троцк!стська onosnnis (1923 р.), "об'сднана опо-зиц!я" (1926 р.), так зван! "прав!". (1929 р.).

Встановлена, що ochoehí розходження .kíjk представяяками шлдано!' i опознц!йшх груп цодо теки бюрократизму - торкалися сл!дуючих питаны про пр!оритет у прид!ленн! уваги до небеэпечкого соцхалького явища i про роль кожно£ !э ctodíh у бсротьб! э б»рок-ратязкск; про причини пиникнення бюрократизму ка новоку грунт!; • г.ро характер явица i масвтаби його розповсюдження. . .

Про пр!оритет у asQpHcHHi уваги до небезпечного С'эд!альаого ' ;.»ич» i яро роль коию! !з стор!н у 6opori.6i з бюрократизмов!. . 'Гут i вдада, , ! .опозкийк накагалися закр!пити ва собоа rípicpírrcr у постаковцх шгташгл про появу барократизку, а -такс« згкр1ппда , статус "едино oipBor.o" i «теоретично' правклг.:юго,,за сьоЬ: sap!a:rro» трактувакяя теми. На настушк»5у .етап! ог<соипДй в-.-кунала на' адресу адади док!р у кездаткос-ri. бсротиск а -.Зюрокра'л^кгл;».

вхдпогЛдъ прадс-гавники ис-р!вн!П?тза доводили ефвкт:5зи!с*гь влрсяса активности в борот?ьб! э б»рократ:«кон , 1 э1дсяяади опознав звляувачаинд у потураш! бюрегёргтезахЦЕ папа;;.

Про причини вияикнмжя 'бюрократизиу на кзвеку грунт!. «лени опозицИ пов'япуваяи вияикиения «ього явэда Зеспосередньо з д1яльн!с№в витого партхйного кер1ш«!цтва (асзбиачЧ яхаегх, стиль х метода роботк). Представнихи вяади пояскп^лк «а яарввзядао пссн-лаикяк «а так!, фактори, ях1 ио оалижипи зХ,ц гато особзето {вШга, ру1на, ' економхчнпй роп.гр1б, скстеяз упрззлз.ш-:я. яка 1с?орично складася, низьхий культурнкй рхвань х

Про характер явища й •масо'уаби його розпезсгукггения. Г'!зно-кая!ти1сть суджеиь, цо були внолоаяеи! по цьому пункту, ми вважал« кожливик эвести до трыз" осковнк:: тнп1в:

1) "бюрократизм" з сфэр! управления явлле собоо окрой! випад-г.к ("окреих елекзпт!"} > топу питания про борократнзя ггсиао са~ ясстхЯмого пол!т1!ЧПого значения?

2) подокон! шкн! 1 с«родн1 поверхи . снстени упразл1вяя, Ь'свилмся перошкоди в процэс! передач! ! виксяаная р1шон1>, явнз;е "борократкэн™ вииагае уваги ! систематичного "я1куваина")

I

3) "бюрократизм" с хворобою вс1е1 систеии управл.1ння ахд н!оу до верху, у оаиязку з'цик винихае загроза реал1зац1Х ви:«.дноХ кон-цопцх.'С плрйбудови суспхлвства (симптом "перерсджекня").

Члени еиозицИ (Зули схильн! глобад1зувлти проблему, предстаз-пкгя бгзроярагизи у виглядх хворсби скстакиого характеру {тр»т1й тип еудксеиь). ГТктакнп фор«уи»валоса в такий снос 15-, "бжрократичкяй 1Д»;ггралхзк", "парт!я - бюрократична организация", "секротарс&кий бюрэкратизн", "апарат складаеться ц!лкон э бярозсратични:? едементхв", "6-ерокр»тиэаш.я партапарзту дссягла нечувакого рззвитку", -''кояссалька политична х госггодарс.ька роль бюрократ^*', "барокрагичие перароджэкня 'пролзтарсько£ держави*. Са.чв у. ппадсгаяяикхв опоэицх£ з'яеилося прагнс-иня трактуя ати феденен

шшнкнекня бсрократиэку як касл1док со^альио-клаеоеих о!дносин ("борократиэац>' я - соц1алм!е питания" пбюрократизац1я - скко поруионня ооцХаяыюЯ р1вновагн", "кяасова роль борократз.)'"). Прсдставники кир1вництва або нанагалися "приглушити" гостроту питания, або визнавали 1снування явица, але практично завжди у масштабах пекших 1 1нвого характеру, н1х; опоэиц!я (див-; перший 1 другий типи суджень). 1х формулювання: "окрен! елененти бюрократизму", "заражения борократизмок", "елементк бюрократичного викриюлення держапарату", "спостср.1гасться бюрократизация партэйчих апарат1в", "борократизм, який вкрадасться в парпю", "парт!я ноже 1снувати 1 розвиватися нав1ть при бюрократичних недол^ках", "бюрократизм 1снус всупереч класовхй природ! радянськоХ державн" и т.п. Анал1з зм!нювання суджень про борократизи у прадставник!в кср1вництва дае п1дставу говорит« про з.снуваннк залежност! характеру цизс суджень в!д стаб!льксст1 положения бхльоовикхв у ллади, а пот!и 1 в!д трактування питания про борократизм у хер!вних документах попереднього порХоду.

Важяиво в!дзначити, ио перех!д будь-кого з представник1в би-щого парт1йного кер1вництва до опозицН (протягок дослхджуБанного пер!оду це стаяося э Л.Д.Троцьким у 1923 р., э Л.Б.Каменевим 1 Г.е.31ноБ'сЫ!к у 1925-1926 рр., з Н.1.Бухар1ник у 1929 р.) кожний раз супроводлувався д!аметральноо зк1ноп 1х суджень з питань про бюрократизм в основних пунктах розходження олозицИ 1 впади. Ця обставнна дозволяс зфоркуловати висновки про те., цо характер суджень по актуальн!й тек!, а також трактування значении клечових ■г '5рк1н1в, залежить в!д положения а систем! "влада - опозиц!?." того, хто трактус.

дроблений акал1з показав, цо у продставник!н пануочо* груш I у пред ста они к 1 в опозшЦйккх груп лова йзла про авища р!эмо£ якост!. У спозицИ - про хворобу упраыиння системного характеру, у олади -про дефекти в иехан!зм1 управл1ння 1 в какцогарськхй

- 1.7 -

техниц!. Проте для позначення цих по сут! р!знил явиз пикористову-вався один 1 той же тсрк1н - "бирократиак". Боротьба, таким чином, йшла за можлио1сть дативласно трактупаннл тони бюрократизму ъ текстах п!дсумкових оф1ц1йни5с документ!в, як! буди !нструиантон цХлеспрякованого форнування суворо визначено! картини св!ту (аба уявлень) - вони моб1л!зуваяи, служили кер1вннцтвои до пол!тично\' д!Х (*кер!вн1 документа").

супервчки н!ж представникани владн 1 опоэицИ в разук1нн! феномену "бюрократизму", на нэп пагляд, являли собоп бороьбу за важливу п!дставу лег!тинност! хер!вного становища для одних 1 притязания на нього з !нш!х. Ц» ставку в пол!тичн!й боротьб! можна позначити як иволод!ння полхтичним чуттям" - виэнання за собою зд1бност1 в!дчувати зм!ни в сусп!лыюну житт! I свосчасно оцЬповати поя1тична аначання.

В тратьону розл!л1 "тана боротьби э бюрократизмом 1 борок-рат!е» в пол!тичн!й лаксиц! пор!оду "перобудовн" (1005 -1991 рр.)" значения терм1ну "бюрг-кратиэм" в о.}!ц!йн!й рлторнц! допаробудовно-го пер1оду (як наел!док д!яльиост! окремих чиновник!*!, як! став-лять вльсн! !нтерееи вище фунхц!ональних) ки лрийняли за вих!дна для оц!нки його наступив! овояюц!!.

Анал!э кер!вйих парт!йно-державннх докуиачт!в початку "паре-будови" (1985-1983 рр.) показав, ¡цо тери!н "бюрократизм" в оф!ц!йних текстах почав Еикористовувятися на означопня комплексу умов несприятливого соц!ально~ексиок!чного стану п кра!»!, для позначення клочово! персикоди на шляху суеп!льк<эго прогресу. тин самим у терн!«! "бюрократизм" було в!доб?а'.шно поияття "головного соц!альиого зла". Виксристання слова "бюрократизм" при створанн! ново! негативно! картнни согЦального сп!ту, яка задаваяася зверку (¡цо було необхАдно для проведения кардикальних реформ) було ауной-яано тим, що воио вже традиц!йно служило назвою виэнанкх зльдсп соц!альних порахав.

Вхдсутнхсть у гадсункозих партхйко-державних документах четкого визначенкя клопового для пол1тачнаго дискурса тернхну зу-мовило несбхадгисть яоелхджання його використакня в текстах першох особи двржави того пер!оду (проаиалхзовано бхля трьох дсс.яткхб роЫт м.с.Горбачева, серед яхих стзттх, промови,Чнтерв'с, книги). Внаслхдок цього ли прийали до висновку про те, цо у И.С.Горбачова в трактуванн! теки бюрократизму спостерхгався певний дуал!зк. 3 одного боку, ник бук введений в обсяг ноиий терм1н "адммистратив-но-конандна система" (19Е7 р.), аларат керхвництва критккувазся як "бюрократичний" (що само по соб1 було серьозпик обвииуваченняи з погляду сфхцхйно! !деолог!£, але по форм! не суперечило традкц!ям »исловяения критики зверху - закони "ковноЗС гри" додержувалися). Пршсципоао новям булс вислослене положения про !снування в суеп1льсрв1 "зпливевего борократичного проварку" (в кн.: "Перебу-дова 1 нове кисленкя для нашо£ крайни Л есього св!ту"). Правда, сака ця категорхя автором детально не розхрнвалася. 3 другого боку, пост!йно робилися спроби захистити систему управл!няя в1д радикально! критики з боку слонент1в,. звучали застереження з метою заспоко£тн пра1дхвник1в апарату управлхння. Цод!бна двозначн1сть словах, на нашу дунху, стала наслхдкси подвхйного , становища лег!т!многс лхдера - !кхц!атора кардинальких перетворекь.

Еисловлення перто£ особи держави фактичяо давали "карт-бланш" для розгортання теми радянського бюрократизму 1 бюрократ!! в лублхцистиц! х науков!й л1тератур!. До того ж на адресу соцхальких наук було спрямовэно оф1ц!йне замовлекня на роэробху проблеют "по-дояанкя бюрократизму". Пертою вхдпов!дде стали численнх роботи про ленхнсьхе розумхння фенокенхв борократх! ! бюрократизму. В них ахдтоорозалося ! тиражувалося дон!нське уявлення про бюрократ!» як вяаду, хлдчужену вхд народу 1 току, це яасе зло.

Ко»!тснт-аная1з • иаребудовио£ публицистики дозволиа виясити оспоьн! пози«!£ спектру х дхапззон ак!ми значения терм!и1в

"бсрократхя" 1 "бюрократизм".• Словом "бюрократизк" визначалися поняття в!д дефектов у канцслирск!й тохнхц! до протидИ уг.равлхнського апарату реформам, а також специф!чна псро-н. система управления сусп1льствок в цаяону. Викриття "бпрократА!" як класу (групп), цо створюе перешкоди для сусгп льнсго прогреса, в1дбулося в уковах раагортання гласности - бума публд кац1Я про "нов!" соц1ально-пол1тичн1 1 !стори«нг лроблеки (в статтях Т.1.3аславсько1, В.Шубк!на, С..Андреева, Л.ПукЛна). П1д "бпрокр'ат1еом маян на увазх: 1) прац!вник!в сдстени управления, яки д1»ть всупереч сзохм функ.цхояаяьиии обов'яэкан; 2) аларат управл!нмя сусп!льнини справами; 3) управ.'инський апарат лаихакоХ политично! партII (ш.сля опубя1кування фрагмент!в книги М.Восленського це поняття яайчаслаие виражалося тернйюн "номенклатура").

В1дбулося розкиваиия базовж значень - численн! аизначення 1 метафори но стАльки пояснваали сутн1сть яввд, пеоначених твриХнани "бюрократизм", "бюрократия", ск:.льки сприяди йориузАниг. негативного образу (стереотипу), лкий повинен бу» з1явллтися при »жигани! цих сл!в. В т.ерн1иах "бюрократ!»." х "бюрократией"' утил1эувалося уявлсння про несправедиивкй рооподхл в оусгильстз! ' матер!аяьн1« благ, прав, влади,

В публ1ц!сткц1 в явн!й ! 'непрям!й форм! генарувалася картина социального са.гту, якнй уявлявся у еигязд! двох противоречия частин - "борократН" та "народу", хятенсивнс протиставяапнд за схемою "пи" - "вони" (де п!д калося ка унаэх "здорова части-

на" сусгп. льстна, а п!д "вони" - пареикода для оуспхльного прог-ресу, тобто ворог), яке мае на уваз! 1:аобк1дн1сть використаннл !яструкент!в влади для розв'язання дакогс яротир!ччя, - «о тип специф!чно-поя1тичиого способу еприйиаття социального сп!ту. Кол;; биполярна картина соц!алыюго св.гту ("сиро крат! я" - "нооол") сприйиаеться як справжнс, гacJ¿o необкДдиост! боротьби з 5:орок-

pa-ri.cn ста с зфективник, тобто иоб!л!эупчик. Те ж сане 1 з гаслон Ьоротьби з бюрократизмом, коли "бврократизи" приэнасться як "головне соц!альне зло". Розкит!сть семантики клочових терн!н!в дозволяла вибирати об'ект боротьби з бюрократизмом i борохрат!ес в □алежност! вАд конкретних пол!тичких цхлей.

В posfliai анал1зусться тексти програнних документ!в перцих альторнатиэких i опоэиц!Р,них пол1тичних орган! sauiii, рух!в, парт!й, виступи Хх кер!вник!в, а також тексти !деолог!в i л!дер!в "демократичного табору", стенограки X зЧзду народних депутат!в. Встановлено, «о оф!ц!йна заклопотан!сть "бюрократизмом" була сприйнята нобими пол!тичними фориуваннями. Гасло про иеобх!дн!сть боротъби а борократизисн був взятий на озброеиия. Але опозиц!я 1нтсрпретувала його як необх!дн!сть боротъби з "бюрократичным апа-ратом". Тим сакик ефективне гасло було спряновано на адресу перт!йно-державиих структур, апарату пануючо! парт!*.

3 кетою виявяекня особливост! використання теки бюрократ!!" 1 бсрократизму в пол!тичнону дискурс! в умовах Укра£ни Сули проа-нал!зоьан! програкн! документа КПУ,. виступи II кер!вника В.А.1ваш-ка, оф!ц!йн! документи Докплатформи в КЛУ;. виступи л!дер1в нац!онально-деиократичного табору, стенограф!чния эват X э'Хэду народного Руху Украйни, зм!ни в редакциях його програк, программ! докуиенти нових пол!тичних парт!й. Кер!виицтво КПУ - правлячоХ парт!Х - прагкуло зняти питания про борократизаи!» парт!йно-дер^ жавякх структур як пол!тично неактуально (актуадьиин його вважали представиики онутр1парт!йноХ опоэицИ).

Включения нових парт!й в полЛтичиий прочее супроводжувалося зас&осинях ними вжа иапроцьованоХ лексики - теза про нообх!дн!сть боротьби з бюрократизмом. борохратичним апаратоп, яка в1дтаоревадась у програкних документах новкх под1?г!чмих napvifi i pyxis, в току числ! i як центрально завдания (Pyx - парса редахц1я програии isss p., yUlv. Конфедерата анарх!ст!в УхраХмл, УкраХксьха

селянська демократична партия). Разом э тми, пнтакня про бюрократизм трактувалося як питания про борократнчний Цэнтр, зд служило обгруитуванням спочатку економ1чного, а пот!« пол1тичн.ч ? суверенитету.

Можлиз!сть радикал1зацП пол!тчних виког спричинилася до зм1ни лексики опозтййиих пол!тичних сдл. Для позначення об'схту критики ("образ ворога") почали вихористовуватн нов! кате гор! А': "номенклатура" - неприховано вказувала на рааяьно д!пчого суб'схта политично! системи - пан^вну пол^тичну парт!о, "тоталитаризм" -н!с в соб! поняття порочност1 системи орган!эац!1 життя сусгильст-ва в ц1лому.

У висновках П1дваден1 пхдсумкн эд1йсненого досл1джоння;

сформульован! эагальн! рекомендац!Х, цо зводяться до наступного*.

було б користно схластн частотний словник !скуочо!

сусп!льно-пол!тично£ лекс!ки; цв, по-перпв, дало С змогу шляхоя

дослхд-.кения динам!.чи та характеру виксристання кязэчовик ?еси!и!в

суб'ектами политичного процссу прогнозувати эи1нм у розклад!

пол1тичних с.-ял. та, по-друге, дозволило б створити Зазу данних для

досл!д:х шня (э метоп формулявания ефективних пол!ткчних гасл)

)

характеру сприйняття ключових категорий сучасно!

сусп!яьно-пол!тичноХ лекс!ки р1эноман1тнинк соц!альними трупами та проверками; така робота, на наи погляд, дала б багатий «мгирхчннЛ иатерхал для розробки теорвтичних аспект!» сем!отики пол!тикн.

Основн! положения дисертац!ЗС викладен! в сладусчнх працях:

1. Свирин Н.Г. Термин "бюрократия" в социальной теории и общественно-политической лексике // Оридичесхий вес.тник. - 1996. -Н 1. - 0,35 друк. арк.

2. сз!р!н И-Г. Державна бюрократия в уновах демократично! правовоК держави ! особливост! сучаского иол!тнчного процссу в Ух-

paini // УкрзХна: становления нэзалежностх. 3MicT i методика висв!тлення в курсах ссц1альних та гуиан1ториих наук. Всеукра1нсь-ка науково-методкчна конфаренц!я. Одеса, жовтень 19S3 р. Допов1д1 i виступи. - В 4-х ч. - Одеса, 1993. - Ч. 1. - 0,1 друк. арк.

3. Свирин М.Г. Общественно-политическая лексика как элемент политической культуры // Культурно-1стор1чн1, соцхальн! й правовх аспекти державотворення в Ухра^н!. Шжнародна науково-практичка конференция. Допов1д1 i виступи. Сакцхя III. Пол!тичн1 процесх в yKpaiHi: icTopiH та сучасн!сть. -Одеса, 1996. - 0,1 друк. арк.

4. Образ бюрократ!! в пол1тичних уявленнях (анал1э деяких елемент1в сусп1льно-пол1тичноХ лексики nepi-оду перебудови) / Св1р1н К.Г.; Одес. ун-т. - Одеса, 1996. - 2 друк. арк. -В1бл1огр.: 149. - Рос. - Деп. ГНТБ УкраЗСни от 18.01.96. N 320 - Ук 96.

5. CBipi» И.Г. Проект розбудови УкраЛнсько! держави на початку XX стол!ття // Укра1нське нац!ональне в!дродження: проблема, прогноза, державна полз.тика: Тези виступхв. - Одеса, 1995. - 0,1 друк. арк.

Svirin M.G. The thews of "bureaucracy" and "bureaucratiaaH in political discourse: tho analisia of tha lanquaga elestants of political struggle in the Soviet Onion.

Tho dissertation papers is subaitted in fulfillment of requirement for the degree of candidate in political scions in speciality 23.00.04 - Political problems of the international systems and global development. Odessa State University. Odessa, 1996.

The dissertation paper is submitted as a manuscript and is dedicated to the stady of setting and interpretation of tho issue of bureaucracy and bureaucratic^ in political discurse. The process of formation of negative iaede of soviet bureaucracy in socio-political theory and the phenomenon of full associating of "bureaucracy" with the dominating party vera research in the paper. The analiais of the interpretation of the taras "burtaucracy" and "bueaucrat-isa" by the participants of political process at the period of this theae actualization on fchs level of

doainanting political party (1220-s) fnd on the level of polinical

>

sisten (second half of 1980-s) has bean done. The dependence of • these interpretations froxs' the participants standing in the "authority - opposition" was determined.

Свирин М.Г. Тема "бюрократии", "берократмона" в политической дискурса: анализ языковых элементов политической борьбы в СССР. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04. - Политические проблека международных систем и глобального развития. Одесский государственник университет им. Я.И.Мечникова. Одесса, 1396.

Диссертационная работа представлена в вида рукописи и посвя-вена исследованию постановки и интерпретации вопроса о бюрократии и бюрократизма в политическом дискурсе. В работе исследуется процесс формирования в социально-политической теории негативного образа советской бюрократии и отождествления "бюрократии" с господствовавшей политической партией. Анализируются интерпретации терминов "бюрократия" и "бюрократизм" субъектами политического процесса в период актуализации темы на уровне господствовавшей политической партии {20-е гг.) и на уровне политической системы (2-я пол. 80-х). Выявлена зависимость этих интерпретаций от положения субъектов в системе "власть - оппозиция".

Клочов! слова: пол!тична комун!кац1я, пол!тичний д!скурс, бюрократ!я, бюрократизм.