автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Теоретические основы системно-функциональной организации процесса звукоизлечения на скрипке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Теоретические основы системно-функциональной организации процесса звукоизлечения на скрипке"

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

? 10 ОДім. П.І.ЧАНКОВСЬКОГО

-д * ' і *• -,

/ /•>.; 4..,

УДК 785.1+787.1

СЕМЕНЯК НІНА МИХАЙЛІВНА

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ЗВУКОУТВОРЕННЯ ІІА СКРИПЦІ

Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Київ 1999

Робота виконана на кафедрі музично-інформаційних технологій Націоначьної музичної академії України ім. ГІ.І.Чанковського Міністерства культури і мистецтв України

Науковий керівник: доктор мистецтвознавства К'озлін Валерій Йосипович,

професор кафедри музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України ім. П.І.Чапковського

Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Давидов Микола Андрійович, завідувач кафедри народних інструментів Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського

кандидат мистецтвознавства, професор Щелкановцсва Олена Михайлівна, кафедра струнних інструментів Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П.Котляревського

Провідна організація: Вишій державний музичний інститут ім.М.В.Лисенка, кафедра скрипки (Львів)

Захист відбудеться березня 2000 року о 15год.30хв. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора нау к у Національній музичній академії України ім. ГІ.І.Чанковського за адресою: м.Кнїв. вул. Архитектора Г'ородецького, 1/3, 2-й поверх, ауд.36.

Автореферат розіслано ‘

-Дг-

..2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат мистецтвознавства, доцент к/Ог/ І.М.Коханнк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОНОТП

Робота належить до науково-теоретичного напрямку музичної науки, у основі якого є дослідження, теоретичне обгрунтування умов функціонування виконавського апарату інструменталістів, як важливої складової частішії розвитку виконавської майстерності. У роботі вивчається та частіша виконавського апарату, що забезпечує звуковідтворення на інструменті -роботу правої руки скрппаїя її смичка, оскільки ззук є одним з основних якісних критеріїв виконавства.

Актуальність теми, що розроблялася, ми вбачаємо:

- в необхідності узагальнення емпіричного та теоретичного досвіду, накопиченого скрипковими виконавськими школами минулого, а також дослідженні та обгрунтуванні технології звукоутворення па скрипці на сучасному рівні розвитку науки;

- у необхідності наукового обгрунтування технологічних процесів скрипкового виконавства, і, таким чином, забезпеченні надійності ігрових рухів скрипаля;

- у необхідності подальшого вдосконалення педагогічного прцесу навчання

гри на скрипці з урахуванням сучасних технолгій. .

Розробка теми здіснена у рамках наукової програми розвитку виконавської майстерності Національної музичної академії України ім.П. І. Чапковського.

М е т а роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні, розрахунках та експеримента'іьніГі перевірці закономірностей реагування скрипкових струн на константні та адекватні дії на них скрипкового смичка в різних умовах його роботи, і встановленні доцільності формування технології рухів звуковидобуваючої частішії виконавського апарату скрипалів, науковому обгрунтуванні таких аспектив виконавства як: технологія професійних рухів, психологічні передумови формування та розвитку виконавського та навчапьпого процесів, організація практичної діяльності.

Завдання :

п визначити рівень теоретичної розробки теми скрипкового виконавства в її історнко-теоретнчному аспекті; ■ ’

п проаналізувати, ;і/;им чином суперечливість теоретичних висновків попередніх досліджень впливає на сучасний стан ігрового апарату скрипалів;

а вивчити рівень психологічного впливу на стан та умови формування професійно доцільних рухів скрипаля;

в визначити теоретпко - методологічні основи дослідження;

в ро ¡робиш методику експериментального дослідження іч застосуванням сучасних наукових технологій:

в ііронесгп дослідження звукоутворення па скрипці за допомогою смичка, то вільно і неіаіежно віл індивідуальних виконавських особливостей рухається по струнам у різних ігрових умовах;

в на основі експериментального дослідження зробити висновки та надати меі одичні рекомендації щодо формування та функціонування технологічних процесів скрипкового виконавства;

я визначили шляхи та засоби впровадження підсумків дослідження у виконавську практику.

Скрипкове виконавство < обЧктом нашого дослідження, а процес звукоутворепия па скрипці смичком - предметом дослідження.

Гіпоіеличпо можна стверджували, шо наукове обгрунтування умов формування виконавського апарат) скрипаля передбачає:

- значне спрощення процесу оволодіння ігровими рухами і технологічними прийомами функціонування правої руки скрипаля;

- усунення перед)мов виникнення помилок у поб>лові ігрового пронесу,

- вдосконалення скрипкової о виконавства в цілому;

- створення умов для втілення у творчий га навчальний процеси досягнеш, сучасних наукових досліджень, зокрема комп’ютерних технологій.

І! а у к о п а н о п и п а визначена саме напрямком дослідження, тут вперше:

В проблемні 11 мі а ш і ц форм)ваппя та функціонування іірового апарату скрипаля висвітлені як наслідок ¡сторпчпо-теоретчиого розвитку;

в виконавський апарат скрипаля роидядапься як цілісна система, із власної» структурою, її функціями л_а технологічними особливостями;

В для вирішення дослідницьких завдань щодо виконавського процесу скрипалів застосовано сучасні комп'ютерні лехнояогії;

В запропонована нова методика визначення якісних та кількісних характеристик звукоутворення па скрипці: .

в пачково визначені, унаочнені характерні особливості реакції скрипкових струн на константні і тотожні умови їх збудження.

Крізь призму такої системності науково обгрунтовується процес формування і функціонування правої руки скрипаля і смичка. Результати дослідження можуть були викорпсіані у різних галузях практичної діядьиосл|

скрипалів, зокрема, виконавському проносі, навчальній практииі, лекційних курсах . теоретичних дисциплін з історії скрипкового виконавства та педагогіки та з методики навчання гри на скрипці; науковому дослідженні технології виконавською процесу на різних музичних іисіру ментах, насамперед, струнно-смичкових; створенні допоміжних навчально-методичних систем на основі комп'ютерних технологій та кібернетичного системного моделювання. '

Практичне з п а ч е п її п дослідження полягає в тому, що його висновки сприяють науковій організації виконавського і навчального процесів (в усіх ланках) і, таким чином, забезпечують доцільність їх формування та функціонування, а також висвітлять сучасний погляд на ісіорично-теоретнчнпй розвиток скрипкового виконавства та деякі психологічні проблеми процесу, що досліджується.

Результати дисертації опубліковані у 4 статтях п фахових збірниках пауковпх праць..

В и с и о п к и досліджень були п и р о в а ж д е н і в практику в навчальних закладах м.Києва та Донецької області та творчому колективі -симфонічному оркестрі •Ренесанс" м.Київ (диз. ДОДАТКИ А. Б, В) та проходили а проб а и і ю :

» протягом дослідно-експериментальної роботи на кафедрі музично-інформаційних технологій НМАУ; ’

• на науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-творча

конференція ‘Проблеми художньої творчості”, Київ, 1994; Всеукраїнська наукопо-творча конференція “ Художня культура: проблеми, перспективи'’, Київ, 1995; XXVIII звітна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу та аспірантів КД1К, Київ, 1997; Науково-практична конференція ''Сучасне мистецтво: проблеми наукової та виконавської інтерпретації". Київ, 1999.

Основні положення, що викладені у роботі, грунтуються на досягненнях сучасних наук: біомеханіки, комп'ютерних звукових програмах,

комп'ютерної графіки, технічного моделювання, а також працях з проблем інструментального виконавства, загальної теорії та музичної психології. Це роботи К.Флешп, Ф.Штейнгаузена. Б.Струве, В.Стеценка, О.Орбелі. А. Папа, П. Анохіиз. М. Давидова, ¡.Котляревського, Ю.Полянського. В.Козліна, Ю.Бая, Н. Брояко та ін.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків. Обсяг роботи дорівнює 165 сторінок, в тому числі 14 сторінок бібліографії (181 примірник ) та 5 сторінок додатків. Текст дисертації містить 21 малюнок, 8 таблиць, 3 схеми, І фотографію, 4 нотних приклада.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

V' ВСТУПІ викладено обгрунтування актуальності теми дисертації, вказано на її зв'язок із науковою програмою закладу, де виконувалась робота, визначені мета та завдання дослідження, обгрунтована її наукова новина та практичне значення, подано відомості про публікацію у наукових фахових виданнях, апробацію та впровадження у практику результатів дослідження.

РОЗДІЛ І. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ПРОЦЕСУ ЗВУКОУТВОРЕННЯ НА СКРИПЦІ. В розділі 1.1 дисертації дано аналіз історичного розвитку теорії формування технологічних особливостей скрипкового виконавства. Попри усю корисність набутою емпіричним шляхом практичного досвіду, окреслено коло наявних численних- суперечностей у методиці навчання, особливостях штрихової техніки,тощо. Кожен з авторів методичних, теоретичних, педагогічних праць декларував наслідки власних досліджень, спостережень, узагальнень, не обгрунтовуючії їх науковими висновками.

У роботі проведено аналіз історичних ут>юв формування технологічних особливостей сіфипкової постановки. Зауважено, що були спроби систематизувати як явище еволюційні зміни у постановці, зокрема, правої рука скрипаля. Наведено приклади такої систематизації, у якій визначено З або 5 періодів у розвитку та трансформуванні способів сполучення право руш скрипаля із смичком. Як характерна особливість багатьох концепцій досліджень, що існують, та періодизації в еволюційному процесі постанови визначено, що автори приймали за основу зовнішні розбіжності у трнманн смичка, віддавали перевагу зо механічному, то анатомічно-фізіологічному підходу у методиці вирішення проблем формування елементів поетановкі правої руки скрипаля, при тому кожен з них керувався у своїх висновки.' власними критеріями оцінок (слух, досвід). Тому дійти згоди, визначнії причини виникнення суперечностей за допомогою існуючих методів і засобії досліджень було практично неможливо.

Автор висловлює думку', що у істеричному розвитку музично-теоретично науки насгав такий період, коли необхідні концептуально нові підходи ; дослідженні функціонування і розвитку її процесів, до вирішення її проблем Автор у своєму дослідженні історичного процесу розвитку теорії постановк правої руки скрипаля пропонує власну періодизації: згідно із загально історичним розвитком науки, у теорії скрипкової постановки залроваджуєтьс три періоди. Вони визначені як донауковий, емпіричної науки та науковій Встановлено, що межі першого - залежно від напрямку науки - закінчуються XVI - на початку XVIII сторіччя; другого - у середині 50-х років XX сторіччі з цього ж часу розпочинається третій і набуває розвитку у наш час.

Перший, донауковий період не залишив нам по собі дешо шачних теоретичних і методичних пам'яток Усі дослідження др>гого періоду ЦІЛКОМ відповідають рівневі розвитку науки на цьому сіаиі її розвитку - дослідження га висновки мають емпіричний характер і. внаслідок підсудності науково обгрунтованих критеріїв оцінок, їм притаманний суперечливий харакіер. що відображає різшшю у шляхах дослідження, а не у сутності процесів.

Проте належить відмітити, то бурхливий розвиток таких наук як анатомія, фізіологія, фізика (зокрема, механіка, акустика, матеріалознавство надали дослідникам змогу заглибній і розширити межі пошуків і розвідок у галузі скрипкового виконавства, але загальним недоліком усіх них робіт була відсутність можливості отримані об'єктивні науково обгрунтовані висновки досліджень. Й лише з початком 3-го, за визначенням дисертації, періоду, коли набувають широкого розвитку такі науки як кібернетика, теорія систем, комп’ютерні технології, дослідники отримали можливість робітні гру нтовні наукові висновки. ‘

Отож, існуючі методичні, теоретичні, педаїогічні праці, які присвячені вивченню теоретичних основ скрипкового виконавства, містять у собі численні суперечності, їх висновки зроблено емпіричним шляхом, вимагають наукової перевірки та спростування або підтвердження. Через порівняння етапів, що існують у історичному розвитку теорії скрипкового виконавства із періодизацією загаїьното розвитку’ науки, виявлено тотожність у.змісті цих історичних етапів розвитку, шо надає пояснення історичним особливостям кожного періода. За визначенням праці. їх 3 - донауковий, емпіричної науки, двомірної науки - у тлумаченні ігрових процесів і форм ігрових рухів скрипаля. ‘

У розділі 1.2 автор дає докладний аналіз стану практичного виконавства, що утворився внаслідок певних особливостей, шо мають місце у скрипковій теорії виконавства та методиці. Аьгор продовжує аналіз меіодичної літератури, у якій відображено' приклади, що свідчать про наявні наслідки помазок у постановці виконавського апарату скрнпазіз, які мають негативний »плив на роботу на інструменті у творчій біографії відомих скрнпаліп. Проводить опитування широкого загату скрішазів-пракзиків, які у відповідях опигувальних аркушів" одностайно дійшли згоди, то помилки у функціонуванні виконавського апарату скрипалів існують, значно газьмують, і іноді унеможливлюють розвиток професійно необхідних рухів, іедосконалість у функціонуванні іірового апарату супроводжує оцім паля зротягом усього періоду його навчання і подазьшо» професійної роботи. Цумки респондентів розійшлися лише у визначенні терміну можливості зсунення недоліків: певна частина вбачає необхідність впорядкувати стан шконавського апарату на рівні середньої ланки музичної освіти, решта іважають проблему такою, шо вона не підлягає вирішенню. Але ніхто не шеловлює думки про те, шо таких помилок у постанови! не повинно існувати

взагалі, і для їх профілактики необхідно шукати причини, шо сприяють ишшкнешію.

У роботі зосереджено увагу па наявних помилкових елементах рухових дій скрипаля; шо з’явились на підгрупи відсутності наукового дослідження звуковидобування і, головне, звуковідтворення па скрипці. Автор вказує зовнішні причини і характерні признаки цих помилок у процесі виконання на скрипці. Недосконалість скрипкової постановки може мати настільки негативні наслідки, шо вони стають предметом дослідження лікарів. Про це свідчать твердження фахівців, що займалися дослідженням професійних захворювань музикантів, оскільки скрипалі не у змозі подолати проблеми патології, що виникають у апараті при наявності помилок у його побудові. Адже кожний технологічний елемент скрипкового виконавства с проблемним внаслідок відсутності його наукового дослідження.

Таким чином, недослідженісіь технології скрипкового виконавства і об'єктивна неспроможність до цього часу знайти теоретичне обгрунтування технологічним особливостям звукоутворення на скрипці, є причиною виникнення помилок у організації ігрового процесу, які призводять до виникнення професійних захворювань. Будь-яка недосконалість технології скрипкового виконавства негативно впливає на якісні показники звуковидобування на інструменті, огже, оскільки якість звуковідтворення с одним з основних оціночних критеріїв виконавської майстерності, ці процеси підлягають дослідженню у першу чергу.

Розліт 2, ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗВУКОУТВОРЕННЯ НА СКРИПЦІ. У роіОі.пі 2.1 дисертації дана традиційна, дуже докладна характеристика процесові звуковидобування та звукошдтвореіпія на скрипці, ного параметри та вихідні дані, визначено його особливості. Підкреслено, що звуковидобування на скрипці можливо здійснювати двома способами - за допомогою смичка і щипком. Щодо звуковідтворення, воно відбувається лише за допомогою коливного процесу струни. Обумовлено, що у роботі розглядається лише звуковидобування за допомогою смичка, оскільки гра щипком має вже досить грунтовне наукове підгрунтя у останніх дослідженнях технології інструментального виконавства на щипкових інструментах (гітарі та бандурі). .

Боротися з недоліками у технології виконавських рухів скрипаля - це означає намагатися усунути лише наслідок певного явища, яким є відсутність і!зуковго обгрунтування скрипкового виконавського процесу, звукоутворення зокрема.Традпційш, загальновідомі якісні та кількісні характеристики звукоутворення на скрипці не в змозі обгрунтувати технологічні процеси, що супроводжують скрипкове виконавство від початкових постановчих елементів до глобальних проблем концертного виконавства. Актуальним постає питання пошуків нових наукових методик дослідження технології скрипкового виконавства.

У розділі 2.2 виконавський апарат скрипаля вперше віпначсно як біомеханічну систему, складові частини якої: біологічна - пнкопапець і механічна, то складається, у свою чергу, з двох частин - скрипки та смичка. Смичок с тою складовою біомеханічної системи, що персдас >сі дії біологічної складової системи - виконавські рухи, зусилля, шо спрямовані на відтворення вихідної функції системи - звуку. У дослідженні системність у визначенні процесу скрипкового виконавства не обмежується лише визначенням виконавського апарату скрипаля як системи. Її розуміння сягас від усвідомлення явища системності при навчанні початкових навчальних рухів, протягом усього навчапьного процесу, з виходом на кінцевиП результат

- виконавський творчий процес.

Одже, концептуально нове тлумачення процесів звуковндобування та звуковідтворення на скрипці- як вихідної функції кібернетичної біомеханічної системи надас наукове підгрунтя скрипковому виконавству в цілому.

Розділ 2.3 дисертації розглядає психологічні передумови формування- і функціонування системи звукоутворепня на скрипці. Визначити проблему дослідження технологічних характеристик ігрових рухів, створити об'ектнпні умови їх побудови і практичних дій, впроваджувати результати у виконавську практику, можливо лише за умови психологічного усвідомлення необхідності переосмислення існуючих технологій і ігрових рухів, а також створення психологічних передумов для започаткування позитивного підгрунтя для формування і функціонування виконавського процесу о цілому. На підстазі аналізу сучасних досліджень □ галузі психологічного прогнозування, зроблено спробу прогнозування передумов звукоутворення на скрипці на основі особливостей психологічних .стереотипів, що мас суттєве значення для дослідження і висновків з питання.

Заглиблена всебічна психологічна робота є необхідною передумовою успішного формування професійних рухів скрипаля, технологічно доиільїшх початкових елементів звукоутзорюючої системи ігрозого апарату, що с . підгрунтям для отримання лкісннх звукових параметрів виконавства. Психологічне прогнозування щодо залежності якості технологічних процесів виконавства від наявних рис психологічного стереотипу, діагностика здібностей та професійного стану виконавця і взагалі психологія осмислення виконавського процесу, має вирішальне значення для успішного опанування процесом опанування ігрових рухів в цілому.

Розділ 3. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК' ЗВУКОУТВОРЕННЯ НА СКРИПЦІ. В іюздіяі 3.1 викладено експериментальну методику визначення лкісннх і кількісних характеристик звукозндоСіузання та звуковідтворення на скрипці за допомогою смичка У розділі 2.2. ми розглядати смАчок як складову частину біомеханічної системи. Для того, щоб уявити цілісну картину формування і

функціонування системи, шо шпначена нами, належить дослідити і науково обгрунтувати характеристики роботи кожної з її складових частин.

Функцію видобування звуку в системі виконує дві складових системи -біологічна - виконавець, права рука якого з’єднана із однією із механічних складових - смичком. Тобто на параметри роботи звуковндобуваїочої частини біомеханічної системи виконавець мас можливість впливати безпосередньо. Оскільки кожному виконавцеві властиві певні суб'єктивні фізичні і психологічні якості, незважаючи на константні (у певннх ігрових умовах) якості механічної складової звуковндобування - смичка, слід вести розмову про неконстантність процесу як звуковидобувашія у визначеній нами системі.

Функцію звуковідтворення виконує лише механічна складова - струна, що з’єднана також з механічною складовою - корпусом скрипки, і якісні динамічні параметри звуковідтворення залежать від фізичних (акустичних, механічних) властивостей інструменту, його корпуса, струн, підставки тощо та акустичних можливостей приміщення, де відбувається процес виконавства. Тобто об’єктивно, звуковідтворення має бути процесом константним. Але враховуючи, що збудження коливного процесу струн - константної складової системи, відбувається за допомого::» неконстантної складової - виконавця, належить підкреслити надзвичайну мінливість та складність процесу звуковидобувашія та звуковідтворення на скрипці. До того ж, в силу об’єктивних історичних причин цей процес є найменш Д0СЛІДЖЄНИМ.

Необхідність виявлення закономірностей у багатоплошшшому процесі звуковндобування та звуковідтворення па скрипці, спонукала пас до проведення експериментів, які складаються з числених досліджень та дослідів, що дозволило визначити об’єктивні оціночні критерії щодо звуковндобувного . та звуковідтворювального процесу у скрипковому виконавстві, підтвердити або спростувати доцільність застосування певних ігрових прийомів, для чого зняти у різноманітних ігрових умовах, зафіксувати та піддати зрівняльному аналізу його звукові характеристики.

Для визначення цих характеристик, які надає смичок під час внконаїшя на скрипці, нам необхідно відокремити його від системи й дослідити у динаміці ігрових рулів. До того ж належало забезпеч.тгн абсолютно тотожні умови для проведення необхідної кількості експериментів, при адекватних вихідних параметрах. Для цього потрібно створити таки умови, при яких смичок міг функціонувати стабільно і незалежно від індивідуальних особливостей біологічної системи. Ігрові рухи було відтворено за допомогою електромеханічного приладу постійного електричного струму. Прилад функціонував таким чином, що перед початком досліджень вихідні дані були такими:

-смичок вільно лежав на струні і діяв на неї лише під впливом власної ваги;

- рух смичка відбувайся за допомогою рухомої платформи, що приводилась у дію електромотором постійного струму;

- напрямок руху смичка корегувався за допомогою обмежувачі», що запобігали не перпендикулярному його рухові щодо сі руни.

В дослідах аналізу піддавалися повні цикли руху смичка. За повнпії цикл руху смичка в наших експериментах, дослідженнях, дослідах приймали його рух від кінця (списа) до колодки (вверх) і під колодки до кінця (списа) (піші), Було забешечеио абсолютно тотожні умови проведення всіх експериментів Пружність волосу на смичку не змінювалась, стрій струни постійно перевірявся за допомогою комп'ютерної програми. В дослідженнях попередників контрольним інструментом для вимірювання якісні:', характеристик звукових коливань скрипкової струпи було вухо. Лди-.с оскільки такий рівень оціночного критерію с достатньо суб’єктивним, нам здалося необхідним піддати технологічні параметри звуковідтворення дослідженню па « мікроструктурпому» рівні. За допомогою комп’ютерної звукової « Cool Edit Program » через мікрофон записували ззук, що видобувався смичком, який вільно рухався у певних умовах за допомогою електроприладу, та відтворювався струною, встановленою на скрипці, Для чистоти експерименту на скрипці залишали одну сіру ну.

Створювались різноманітні умови роботи смнчк.і і тпначадся їх вплнп на якість звуковидобування на скрипці.

Досліджувались показники змін таких параметрів: •

и місця сполучення смичка із струною; п швидкості руху смичка; л силн тиску на смичок; я місця сполучення правої руки із смичком ;

53 зхтежність динаміки змін на вказані ком.чонснтп від піддослідної струп;!.

Місце сполучення смичуі із струною, у роботі позначено літерою Ln, де L - відстань від верхнього краю грифа до внутрішнього краю стрічки волосу isa смичку. Вимірювання проводилось у сантиметрах. Відповідно до умов послідів смичок переміщайся ближче або далі від грифу, бліг.кче або далі від підставки. , Вивчались реакції всіх чотирьох скрипкових струн на зміну параметру L. Отже L1 = 1,1 cm.. L2 = 2,8 см.. ІЛ =5с.м.

Швидкість, з якою смичок рухається по струні, у роботі познзчгно :ітерою V, Оскільки вимірювання абсолютної величин» шшикості для фактичного BIIKOH31CTB5 не має суттсвого значення і є по суті абсурдним, пас іікзвили параметри відносного значення збільшення або зменшення іівидсості пересування смичка по струні. Діл' цього використовували ідастивіст». електромеханічного приладу із псстіПшім струмом за допомогою івготрансформатора змінювати тнеї: слекірпчного струму у електричній

мережі приладу і таким чином змінювати швидкість руху платформи із закріпленим на ній смичком. За одиницю виміру швидкості руху смичка по струні приймаємо умовні одиниці (у.о.), що відповідають числовим значенням одиниць виміру напруги електроструму при русі смичка із певною швидкістю, при:

U=25 в, Vl=25 у.о., що дорівнює = 44 Largo, U=50b, V2=50 у. о. що дорівнює = 112 Allegretto, U=75b, \'3=75 у. о., що дорівнює = 184 Presto.

Ми мали можливість регулювати і встановлювати швидкість незмішю протягом дослідження, або, навпаки, змінювати швидкість протягом експерименту, дослідження, досліду зважаючи на умови їх проведення. До того ж у наших дослідження ми знехтували числовими значеннями сил тертя смичка об струну та сили опору струни, оскільки воші є тотожними, константними протягом кожного з експериментів.

Сила тиску смичка на струну позначена літерою G. Вона дорівнює силі опору струни. Значення G може бути константним або змінним, залежно від завдань та умов проведення у кожному з тотожних досліджень. G може дорівнювати лише вазі смичка, або збільшуватись через додаткове навантаження за допомогою ваги заздалегідь відомого значення. Вимірювання проводилось у грамах ( гр. ). Отже: G1 =00 rp., G2 = 05 rp., G3 =10 rp., G4 =25 гр. '

Місце сполучення смичка із шарніром рухомої платформи, щодо біомеханічної системи, якою визнано виконавськії!*! апарат скрипаля, це -місце тримання смичка правою рукою. Метою експерименту було визначення експериментальним шляхом впливу на якість звукошідобування зменшення плеча сили, яким є довжина смичка при збереженні сили тиску, що діс на струну через смичок. У нашій роботі цей показник позначено літерою М і відповідає відстані від колодки до місця сполучення смичка із шарніром на рухомій платформі. Смичок закріплюється до шарніра у традиційному місці тримання - біля колодки, або, за умовами дослідження, цю відстань від колодки до шарніру збільшено. Вимірювання проводилось у сантиметрах. Отже, МІ = 00 січ., M2 = 05 см., M3 =10 с.ч.

Експеримеїгги проводились за такою схемою:

встановлювали на електроприладі належну напругу електричного струму, на шарнірі рухомої платформи встановлювали смичок, що мав змогу вільно рухатися по струні. Натяжіння волосу було незмінним. Кожен дослід у дослідженні та експерименті провадився по 10 разів, результати фіксувалися за допомогою комп’ютерної програми. Пересзідчиашнсь у абсолютній тотожності усіх записів, ми залатали для звіту лише два.

Внаслідок проведеної роботи було виявлено існування зон ‘’активної” та "пасивної" реакцій скрипкових струн ; кожна скрипкова струна реагує на

константні і тотожні рухи смичка по-різному: особливостями реакції відзначається скрипкова струна №3 - О; зміна швидкості руху впливає на гучність скрипкового звуку - прискорення швидкості рух) смичка призводить до значного збільшення гучності: від зміни тиску на смичок гучність не

змінюється, тиск має позитивне значення лише для усунення (при необхідності) "зони пасивної реакції”: найкращі умови звуковідтворення виникають при зміщенні правої руки скрипаля на 5 см. від колодки смичка.

У розділі 3.2 визначено практичне значення одержаних висновків з експериментів. Будь-яке теоретичне дослідження в інструментальному виконавстві є виправданим, має сенс, якщо його результати знаходять вихід на певні галузі практичної діяльності. Результати проведеного теоретичного дослідження технології звукоутворення па скрипці охоплюють скрипкове виконавство у повному обсязі - історію, теорію, практику.

На підставі роботи виникає можливість знайти об’єктивне тлумачення історичним процесам, що супроводжують багатовіковий шлях розвитку інструменту, надати з наукових позицій теоретичне обгрунтування технології ігрових рухів, а таким чином внести численні зміни і вдосконалення в виконавський та, зокрема, в навчальний процеси, піднести на належний рівень психологічні аспекти, що мають місце у скрипковому виконавстві.

Теоретичні дослідження, що торкаються технології виконавства, окрім багатьох практичних завдань, завжди, або, можливо, в першу чергу, мають позитивний вплив на навчальний процес, одже зміни чи вдосконалення технології опанування інструменту або виконання певних ігрових прийомів закладаються з основ майстерності. Адже використання методів дослідження, що запропоновані нами у роботі, і одержані з їх' допомогою результати сприятимуть втіленню в усі напрямки розвитку скрішкозого виконавства комп’ютерних технологій, іцо надасть йому наукового обгрунтувати, об’єктивності функціонування та прискорення процесу опанупання одного зі складніших музичних інструментів на усіх професійних рівнях.

Подібне дослідження немає аналогів ні в Україні, ні за її межами. Наприклад, цьому свідченням є вивчення досвіду роботи, змісту навчальних планів, а також пропозицій щодо перспектив розвитку Європейських вищих навчальних'закладів, членів програми "Сократ”, діяльність якої покликана координувати професійні пошуки і роботу по вдосконаленню професійної підготовки впкладачів-струннпків. Лише в Гілдхолській вишні музичній школі (Англія) існує дисципліна ‘Комп’ютер і музика", спрямована на задоволення елементарних вимог шодо роботи на інструменті із застосуванням комп’ютера - запис, прослуховування власного виконання музичних творів і внесення не підставі цих записів певних корективів та вдосконалень. У дисертації також пропонується застосування комп’ютерних технологій практично в усіх сферах скрипкового виконавства, але в іншому, ексклюзивному аспекті, введення у виконавську освіту нових теоретичних курсів: "Комп’ютерна корекція скрипкового виконавського пронесу”,

"Психологія скрипкового виконавства". "Історія скрипкової педаюгікн", удосконалення змісту курсу “ Історія смичкового мистецтва".

Запропонована методика визначення відсоткового рівня відтворення звуку на скрипці кожною дільницею кожної струни за допомогою смичка падала можливість робити науковий аналіз технології виконання музичною гаору. (При необхідності нею можна скористатися для дослідження гри на скрипці щипком). Виконавцеві не потрібно витрачати багатогодинні заняття на "пошуки” (на слух!) параметрів звукоутворенпя. Користуючись числовими підсоткопнми характеристиками, можна свідомо регулювати зусилля виконавця для корекції звуку вихідної функції роботи виконавського апарату.

Виникає можливість скласти (усно або письмово) "технологічну карту” твору - напрямок та швидкість руху, ступінь тиску смичка, переосмислити його розподіл тощо. Ллє користуватися при цьому не традиціями, шо встановились протягом багатовікового існування скрипки, внаслідок яких не завжди можна отримати бажаний результат, а беззаперечлпвими науковими розрахунками, які дозволяють заздалегідь передбачити вихідні параметри, І під час занять зусилля скрипаля мають бути спрямовані лише на відтворення попередніх розрахунків в практичному виконанні, з огляду на технологію та емоційне наповнення твору, що виконується. До того ж більша частина уваги та зусиль може бути сконцентрована на виконавському інтерпретаторському аспекті, художньому відтворенні авторського задуму.

Результати дослідження безпосередньо шідображаються на якісиих характеристиках інтерпретації. Удосконалення технології роботи на інструменті дозволяє виконавцеві отримати бажані ним результати якості виконання, надає можливість досконаліше втілювані в музиці зміст, що його вкладено-композитором. Та, нарешті, відсутність технологічних ват надає виконавцеві (на будь-якому професійному рівні - від учнл-початківця до професіонала) впевненості, психологічної стійкості та рівноваги під час виконання, шо у свою чергу відкриває простір для безперешкодного слухацького сприймання твору, що виконується. . .

Створення таких “технологічних карт" музичного твору набуває важливого значення у практиці виконання оркестрових скрипкових партій. Результати дослідження дають можливість науково обгрунтувати відсотковий рівень звучання кожної зі складових струнної групи оркестрової партитури, що створює умови яскравого виконання музичного твору, видобування максимально якісного звуку. Відтворення неоптимальних звукових параметрів інструменту у сольному гпісоианж музичного твору не мас помітних негативних якісних результатів і часом усвідомлюється лише самим виконавцем, але в оркестровому звучанні (коли ірупа відтворює практично різні за якістю звукові параметри інструменту) це пріиводшь до значного погіршення виконавського рівня оркестру.

На особливу увагу заслуговує наявна ось^ ¡нчість реакції скрмнкосої струни Л1>3 - визначення преродної ''зони активної реакції ", що триває

сприятливих умон для засвоєння почаїкових ігрових рухів скрипалі». Такі умови звуковідтворення не вимагають від початківців додаткових зусиль для подолання “зони пасивної реакції", яка існує на інших струнах та у інших ігрових точках струни D, що може сприяти виникненню небажаної скутості у апараті скрипаля. Напевно, з часом маїиме сенс написання сучасної "Школи гри на скрипці’' з урахуванням результатів дослідження. Зараз на практиці допустимо використання існуючих посібників для початківців авюрів М. Лнсаковського, О.Пархоменко і А.Зельдіса, ІС. Тахтаджієва, збірок під редакцією О.Родіонова, М.Гарлицького та інших із звичайним транспонуванням п’єс, що написані для виконання на струні Е, A, G на струну D. Надавати рекомендації щодо тривалості періоду гри на струні D не вважаємо за доцільне, оскільки цей термін цілком залежатиме від індивідуальних особливостей розвитку виконавського апарату кожного початківця, педагогічної .майстерності та досвідченості викладача. Важливим здобутком дослідницької роботи є визначення умов наіірівпішого звуковідтворення при зміщенні правої руки на 5 сантиметрів від колодки. Таке зміщення значно полегшує не лише засвоєння початкових ігрових рухів, а і подальшу професійну роботу. При подібному сполученні правої руки із смичком вдається позбавитися необхідності користування "нсігровою зоною” смичка, що була виявлена в результаті експериментів і знаходиться біля колодки. Для дотримання "зон” реакції скрипкових струн (па підставі досліджень), необхідно позначити ці “зони” на ігрових частинах скрипкових струн від грифа до підставки, за допомогою кольорових, або просто яскравих смужок, які дорівнюють ширині волоса на смичку. .

Результати експериментів із зміною тиску на смичок та шзидкості його проведення дозволяють зробити висновки щодо природи скрипкових штрихів. Традиційні їх характеристики відображають художнє призначення, а не технологію виконання кожного із штрихів. Оскільки відомо, що природність звуковідтворення на скрипці полягає у наданні скрипковим струнам горизонтатьннх коливань і від величини амплітуди залежить ного гучність, а тривалість при звуковндобуванні смичком ■залежить від терміну збудження струїш, належить зробити висновок, шо іг/ класичні скрипкові штрихи мають спільне походження - вони відтворюються через надання струні горизонтальних коливань різних за трнвалістк> і сплою, від чого залежігть тривалість і якість штриха. Дослідами встановлено природне прагнення смичка, що вільно рухається по струні, до відтворення “crescendo” при напрямку руху до колодки, і “diminuendo” при напрямку руху до кінця смичка. У скрипкових партіях численних музичних творів встановлено протилежні природним напрямки руху смичка, що також вимагає від виконавців необгрунтованих і, часом, надмірних зусиль для подолання опору струни, створює передумови для виникнення негативної м’язової реакції. Традиційний розподіл смичка на ігрові частини - рівні верхня, нігжня половіпіа, ис рівні частини смичка, кінець, середина, “колодка” - але для усіх

Традиційний ролюділ смичка на ігрові частішії - рівні перхня. ііижш половина, не рівні мастінні смичка, кінець, середина, "колодка” - але для усі.' струн однаковіш, втрачас сенс з огляду на результати досліджень, оскількі кожна струна при константних і тотожних умовах збудження утворю« абсолюїно інші ігрові зони на смичку і відповідає коливаннями, шо мають ік тотожні рівні амплітуди. Для практики виконавства визначення “зон реакції струн" відіграє суттєве значення, оскільки дозволяє' прогнозувати розподіл ігрових зусиль.

Втілення в практику виконавства результатів експериментів суттєво торкається всіх ного сфер - початкових елементів постановки, розподілу смичка, високоякісного виконання штрихів через визначення їх природного походження, яскравого виконання нюансів, дозволяє займатися виконавським процесом на скрипці на суцільно нових засадах.

Висновки

Дослідження процесу звуковцдобування смичком і - вперше - зворотного йому, процесу звуковідтворення на скрипці за допомогою сучасних комп’ютерних технологій дозволяють зробити такі висновки:

• багатовікова історія розвитку теорії скрипкового виконавства містить у собі надзвичайно суперечливі висновки щодо технології звуковцдобування лише тому, шо маючи спільний розвиток із загапьннмн законами розвитку науки, лнше зараз набула можливості одержувати науково обгрунтовані критерії оцінки кожної із складових виконавського процесу, звуковідтворення, зокрема;

• наукове підгруїгтя технологічних процесів скрипкового виконавства, основи,якого закладаються даною працею, допоможе не лнше успішно долати наявні помилки у технології виконавства, а П матиме суттєве профілактичне значення для запобігання їх виникнення;

• психологічні аспекти процесу звуковцдобування на скрипці -орієнтування, діагностика, прогнозування, переосмислення методики виконання технологічних елементів скрипкового виконавства із врахуванням результатів досліджень, мають вирішальне значення для подальшого перспективного розвитку і успішного втілення у виконавську практику сучасних наукових досліджень;

• експериментальне дослідження процесів звуковцдобування і звуковідтворення на скрипці за допомогою смичка, що працює незалежно від особнстісного впливу виконавця, унаочнило та виявило досі невідомі якісні характеристики інструменту і надало наукового підгрунтя багатьом технологічним особливостям скрипкового виконавства;

• як свідчить практика, застосування нових технологічних ігрових характеристик скрипки значно спрощує пргчесн оволодіння певнимн

виконавськими приГюА.лмн ззуковпдобуваннн, покрашус звуковідтворення, завдяки удосконаленню технології значно прискорює процес оволодіння навичками гри на скрипці, підвищує доцільність ігрових рухів у цілому.

Основні положения дисертації відображені у публікаціях:

1 .Теорія постановки звуковпдобуваючої частини виконавського апарату скрипаля в контексті історично-теоретичного розвитку // Проблеми сучасного мистецтва і культури: Зб.науковпх праць. - Харків,1998. -С.41-45.

2. Психологічні передумови формування виконавського апарату скрипаля. // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць.- Впп.3,- Харків, 1999. - С.47-53.

3.Теоретнчні основи скрипкового виконавства // Науковий вісник Національної музичної академії Украйні. Музичне виконавство,- Внп.1.- Київ, 1999. - С.106-112.

4.Впконавський апарат скрипаля як система // Науковий вісник Національної музичної академії України. Музичне виконавство,- Вип.2.- Київ, 1999,- С. 113-126.

АНОТАЦІЇ

Семсіїяк Ніна Михайлівна Теоретичні основи системно-функціональної організації процесу звукоутворення на скрипці.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата .мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03.- Музичне мистецтво,- Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, Київ, 1999.

Робота належить до науково-теоретичного напрямку музичної науки, у основі якого є дослідження та теоретичне обгрунтування доцільності формування та умов функціонування виконавського апарату-інструменталістів, зокрема звуковпдобуваючої та звуковідтворюючої системи виконавського апарату скрипаля. Простежено історичний шлях розвитку цієї проблеми, надано аналіз стану практичного виконавства на сучасному етапі його розвитку, досліджено психологічні передумови формування ігрових рухів правої руки скрипаля і особливості звуковцдобування на' скрипці. Виконавський апарат скрипаля визначено як біомеханічну систему, і, згідно цьому визначенню, побудовано усе подальше цого дослідження. Створено електронно-механічний прилад, за допомогою якого було виконано експериментальну частину дисертаційного дослідження, що забезпечило отримання об'єктивних ігрових характеристик скрипкового смичка та струн ви. За допомогою комп'ютерних технологій досліджено процеси звуковцдобування та звуковідтворення на скрипці у різних ігрових умовах,

внасліток чого отримано досі невідомі якісні характеристики скрипкових струн та смичка. За результатами експерименту надані рекомендації щодо їх застосування у практику навчання грі на скрипці та практичне виконавство. Ключові слова: виконавський апарат скрипаля як система, звуковідтворення та звуковидобування, зони реакції скрипкових струн.

Scmenyak Nina. Theoretical basis the system-functionary organization of the process of sound-making on violin.- Manuscript.

Thesis for a candidate of art degree by speciality 17.00.03. - Musical art.- National Tchaikovsky Academy of Music, Kyiv, 1999.

In the introduction it is underlined, that the work belongs to is scientific -theoretical direction of a musical science in which basis - research and theoretical substantiation of expediency of formation and conditions of functioning of the performing device violinist’s, in particular sound-extraction and sound-reproduction system of the performing device of the violinist, as by a major component in development of performing of skill. In work is studied the performing device of the violinist, which is considered as the system phenomenon, however to detailed research is exposed its that part, which provides sound-extraction and sound-reproduction on violin : work of the right hand of the violinist, bows, and also - for the first time - answer-back reaction of strings.

The study of violinist’s technology of playing, in opinion of the author, represents interest for research in two aspects: .

- for improvement actually of process of performing;

- as way to an explanation of technological processes from the point of view of technique of teaching of playing on violin.

In the chapter /. / of the dissertation the author makes the analysis of the literature -methodical, theoretical, pedagogical - in which the problem of formation of playing movements of the violinist, in particular, its right hand is to some extent covered. As a result of study and analysis of the literature, the author comes to a conclusion that the theory of violin’s performing was improved according to whole-historical laws of development of a science and in a history of its development the author allocates three periods - out-scientific, impirical and scientific, when deduce of all researches receive deeply scientific substantiation. However, as a whole in a r.cience, this period is beginnings in the middle of the 50-th years of the 20-th i^ntury. In a musical science, the works concerning this direction, have appeared in the 80-th years.

In the chapter 1.2 of work the author pays attention to a practical condition of violin performing. Supervision thirty-years of practical activity, the continuation of the analysis of the literature, questionnaire of a wide circle of the persons, why take part in pedagogical practice and in violin performing, results in a conclusion, that the presence of the contradictions in the theory, and accordingly, and technique of teaching of sound-extraction technology on a violin negatively has effect for the certain moments of practice. The author studies examples of performing activity of

the outstanding musicians of modernity, teachers, when (he mistakes in functioning a right-hand part of the performing device, early or lute gave about themselves to know and compelled to stop work on the tool for their elimination. The performing device of the violinists becomes a subject of attention by doctors, as in time the not corrected mistake in the device in due course can become the reason of occupational disease. The author comes to a conclusion, that it is necessary to search the reason not-perfection of the performing device of the violinists in not-perfection of knowledge of technological processes of violin performing and offers the ways of i its research.

In chapter 2 the description of methodological bases of research is given, in section 2.1 authors stop on features of sound-extraction on a violin.

in section 2.2 dissertations are offered author's definition of the performing device of the violinist, as bio-mechanical system consisting of two cooperating parts: biological, as the executor whish is, both mechanical - violin and bow.

In section 2.3 authors stop on the psychological preconditions of successful formation and functioning of system sound - reproduction on a violin. Perspective in this direction the author considers in psychological diagnostics and forecasting of conditions of sound-extraction on a violin, and also creation of a positive psychological atmosphere at initial formation of performing movements and further mastering as complexities of violin technology.

In chanters 3.1, which is experimental, are given the detailed description of a technique, which purpose was definition of the qualitative and quantitative characteristics sound-extraction and sound-reproduction on a violin. For this purpose the electronic-mechanical device is made, by the purpose of which creation was exclude individual influence of the executor on technological processes of work of a violin bow, and to receive thus objective characteristics of its influence on a string in various game conditions and, accordingly, objective characteristics of reproduction of a sound by a violin string. The task was put to take off the playing characteristics at movements of a bow on all four violin strings with moving along a playing part of each of them; influence on change of parameters of such parameters as: change of speed of conducting a bow. the forces of pressure on a bow, reduction are long canes by moving of a point of holding on to a bow near the heel. As a result of the put experiment with the help of the modem computer programs, it was possible for the first time to receive the unknown qualitative characteristics of violin strings and bow, that essentially has changed our representations about technology of violin performing and gives explanations to its many features. '

In chapter 3.2 of the works are given to the recommendation to practical application in a technique of training to play on a violin and in to performing practice of theoretical results of experimental researches, on examples from the musical literature demonstrates the certain moments of violin technology of performance, which are subject to reconsideration in light of results of the carried out experiment. _

Finish work conclusions on each of sections of the dissertation.

Key words: the performing device of the violinist as system, sound-extraclion an soimd-reproduction, zone of reaction of violin's strings:

Ccmciihk Пипа Михайловна Теоретические основы снсгемно функциональной организации процесса звукообразования на скрипке. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения н< специальности 17.00.03 - Музыкальное искусство .- Национальна; музыкальная академия Украины им. П.И.Чайковского, Киев, 1999.

Работа принадлежит к направлению в музыкально-теоретической науки которое занимается исследованием и теоретическим обоснованиеу

целесообразности формирования и условий функционирования исполнительского аппарата инструменталистов, а именно; звуковоспроизводящей системы исполнительского аппарата скрипача. Прослежен исторический путь разв1ггня этой проблемы, дан анализ состояния практического исполнительства на современном этапе развития, исследованы психологические предпосылки формирования игровых движений скрипача и особенности звуковоспроизведения на скрипке. Дано определение исполнительского аппарата скрипача как биомеханической системы, и,

соответственно этому определению, построено все дальнейшее исследование. Изготовлено электротю-мехаинческнй прибор, с помощью которого проведена экспериментальная часть исследования, что обеспечило получение объективных игровых характеристик скрипичного смычка и струн. С

номощыо компьютерной программы исследованы процессы звукообразования на скрипке в различных игровых условиях, в результате чего получены уникальные характеристики скрипичных струн и смычка. По результатам эксперимента даны рекомендации к их практическому применению £

исполнительской и учебной практике.

Ключевые слова: псполшгтельскнй аппарат скрипача как система.

звуковоспронзведеш1е и звукоизвлечение, зоны реакции скрипичных струн.