автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Термин в семантической структуре английского научного текста (на материале текстов вычислительной техники)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Термин в семантической структуре английского научного текста (на материале текстов вычислительной техники)"

Р ї" в НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

. ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

спеціалізована вчена рада Д 26.001.11.

СКОПЮК Тетяна Георгіївна

УДК 802.0:801.316.4+801.5

ТЕРМІН У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ АНГЛОМОІШОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ (па матеріалі текстів з обчислювальної техніки)

Спеціальність 10.02.04. - германські мони

Автореферат .

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

\

\

Київ- 1997

Дисертацією е рукопис

Роботу виконано на кафедрі англійської філології -

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук,

професор Скороходько Едуард Федорович,

Інститут прикладної,інформатики

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

член-кореспондент НАН України,

Акулснко Валерій Вікторович, директор Центру мовної підготовки і наукоиих досліджень НАН України,

кандидат філологічних наук, доцент Ушакова Валентина Тихонівіїа, доцент кафедри іноземних мов . факультету міжнародної економіки та права

Київського національного економічного університету

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет

Захист дисертації відбудеться 19 грудня 1997 року

о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.001.11 нрп Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252033, м. Київ, бульвар Т.Шевчснка, 14, ауд. 56

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано .. ” /VСгО^0^1^' 1997 року

Вчений секретар спеціалізованої ради

кандидат філологічних наук, Доцент^^Г^ £«■ Бєлоиа А.Д.

з

Проблема творення та функціонування термінів залишається у центрі уваги сучасної лінгвістики.

Загальне спрямування пропонованої дисертації пов’язане з проблемами комунікації за посередництвом мовних текстів, що передбачає розмежування субстанціонального і функціонального аспектів тексту і мови, з переважною увагою до їхнього функціонального аспекту, який вивчається в теоретичному контексті комунікації, знакового трактування тексту, функціонально-знакових форм організації комунікації.

Протягом останніх років розвивалися психологічні і соціальні теорії спілкування, тепер же до них приєднався когіїітивіїиіі аспект мовленнєвої комунікації зі своєю фундаментальною проблемою знакових носіїв комунікативного процесу.

Дана робота базується на концепції функціонального ситнаксису, який пов’язаний з розглядом мови як функціональної системи. В основі цієї концепції лежить вияв синтаксичних першоелемснтів-синтаксем - як конструктивних носіїв змісту, які дозволяють побудувати типологію тексту, спираючись па співвідношення семантичних, морфологічних структурних ознак та навести систему синтаксичних моделей як способів вираження типових комунікативних значень.

Будь-який текст побутує у певному предметно-функціональному середовищі. Текст, зокрема науковий, репрезентуючи когнітипиу функцію мовн і функціонуючи у соціумі, входить п його культуру та історичну нам’ять, відображає та документує соціальпо-закріплсні форми спілкування і є результатом складної взаємодії великої кількості чинників - мовних та позамовних. Термін, як один із найважливіших елементів структури наукового тексту, яскраво віддзеркалює цю взаємодію. У рамках даної роботи особливий інтерес викликає -залежність між семантичними і дискурсивними характеристиками терміну як елементу тексту.

Об’єктом дослідження є терміни та їхнє функціонування у науковому тексті. .

З а в д а н н я м пропонованої дисертації є дати відповідь на т<*кі питання:

- чи існує залежність між когнітивпою вартістю та семантичною.складністю термінів та їхнім входженням до різних компонентів лінійно-композиційної структури наукового тексту, тобто, до вступу, центральної частини, висновків;

- чи існує залежність між сннтактико-морфолопчіиши характеристиками

термінів (зокрема, між кількістю слів, морфем, літер, які входять до складу терміну) та їхньою копіітивною вартістю та інформативною місткістю;

- чи існує залежність між копіітивною вартістю та інформативною місткістю термінів та їхнім входженням до різних комунікативних типів дискурсу.

Метою пропонованої роботи є дослідження зв’язку між систсмообумовленими семантичними властивостями наукового терміну (семантичною складністю і копіітивною вартістю) та його дискурсивними характеристиками, зокрема, приналежністю до тих чи інших компонентів л і ні й по- композиці йі юі структури наукового тексту.

А к т у а л ь н і с т ь теми зумовлена необхідністю розробки питань комунікативної лінгвістики тексту, пов’язаних із вивченням мовленнєвої комунікації як цілеспрямованого комплексного процесу, організованого відповідними текстовими, мовленнєвими і мовними структурами. Актуальність проблеми визначається ще й тим, що при компьютеризації виробництва, навчання, при включені країни-носіи псиної мови до комньютерішх мереж інших регіонів, необхідно виробити той єдиний принцип кодування і декодування тексту, зрозумілий усім користувачам.

Подібні дослідження до цього часу не здійснювалися, отже пауков а н о в и з н а висновків є безумовною. Уперше, з залученням строгих математичних прийомів, отримано результати, що 'підтверджують гіпотезу про наявність закономірного зв’язку між семантичною складністю та копіітивною вартістю терміну, з одного боку, та лінійно-композиційним членуванням тексту і типом дискурсу, з іншого. Про іхню достовірність свідчать результати статистичного опрацювання і мають значення для створення оптимальних методів реферування, а також автоматичного перекладу, оскільки дозволяють враховувати індивідуальні характеристики тексту і завдяки цьому вибирати процедуру реферування або перекладу, ідо найкращим способом відповідає саме даному тексту. .

Теоретична значущість дослідження полягяс у виявленні ще одного аспекту зв’язків між різними рівнями мови і мовлення. Методика аналізу структури наукового тексту може бути инкористана для аналізу аналогічних структур в інших підмовах та для аналізу різнотипних структур у межах однієї терміносиетеми. Основні дані про функціонування терміну у семантичній структурі наукового тексту підмови обчислювальної техніки у зіставленні ч іншими підмовами можіть бути розглянуті як внесок у вивченим не

тільки лексичної системи даної підмови, але й мови в цілому.

Аналіз і розв'язання загальнолінгвістичних проблем фуикціоиунання терміну в семантичній структурі наукового тексту сприяє розвитку загальної теорії терміну. .

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони дозволяють оптимізувати аналіз фахового тексту, зокрема, у навчальному процесі.

Частково матеріали роботи були використані у дослідженні номенклатури міжгалузевої лексики в підмовах природничих наук та створенні на цій основі учбового англо-російсько-українського словника загальїкшауконої термінології для фахівців природничих наук (реєстраційний номер 0196 У 004890. Тема помер No. 226 ). .

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження були повідомлені на засіданнях кафедри англійської мови природничих факультетів, кафедри англійської мови гуманітарних факультетів, кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також викладені у доповідях на Міжнародній Конференції у Полтаві „Лінгвістичні та методичні проблеми викладання мови як іноземної”, 24-25 червня 1994 року, на 2-й Міжнародній Конференції „Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому навчальному закладі”, 24 - 27 січня 1996 року у Львові, на 1-й Міжнародній Конференції „Язьік и культура”, 25 - 27 квітня 1996 року у Воронежі, на Міжвузівській науково-практичній конференції „Отраслевая терминологня: лнпгво-ирагматические аспекти”. 19-20 листопада 1996 року у Воронежі, на Міжнародній Конференції „Southwestern Circle: Old Tales - New Traditions Making Connections”, 17 - 19 жовтня 1996 року у Мейсі, штат Арнзона, Аризонський Державний Університет, Сполучені Штати Америки, на Міжнародній Конференції „Переклад на рубежі XXI століття: історія, теорія, методологія”, 29 - 31 травня 1997 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, на 28-й щорічній конференції „ Canadian Association of Applied Linguistics (CAAL)” 2-4 червня 1997 року v ' лшреалі, Канада, па 4-й Міжнародній Конференції ЛАТЕУМ (Linguistic Association of Teachers of English at University of Moscow) 17 - 20 вересня 1997 року на базі Московського Державного Університету ім. Ломопосова, Росія, а також викладені у дванадцятьох публікаціях (тези доповідей, етапі).

П о л о ж е її н я, що виносяться на з а х и с т:

1. Загальна кількість семантичних компонентів терміну (безпосередніх та опосередкованих ) у системі мови характеризує його семантичну складність, або інформативну місткість. Загальна кількість семантичних дериватів терміну (безпосередніх та опосередкованих) у системі мови характеризує його семантичну продуктивність, або когнігишіу вартість.

У науковому тексті терміни з високою когнітивною вартістю несуть не стільки нону інформацію, скільки прив’язують її до певних базових категорій відповідної галузі науки, виконуючи роль категоріальних або індикативних маркерів. Іхнч основна дискурсивна функція - індикативна: воші є показниками поняггаїих семантичних категорій тієї галузі науки, до якої відноситься даний текст.

Семантично складні терміни (терміни з великою кількістю семантичних компонентів) виражають складні фахові поняття. У тексті воии виступають носіями пової інформації, заради якої і створюється даний науковий текст. Вони виконують роль інформативних маркерів. їхня основна дискурсивна функція -інформативна.

2. Англомовним науковим текстам теоретичного характеру властива така загальна закономірність:

- середня когнітишіа вартість термінів с найбільшою у вступі, зменшується в центральній частині і знову збільшується або залишається на тому ж рівні у висновках;

- середня інформативна місткість термінів є найменшою у вступі, найбільшою - в центральній частині і знову зменшується або залишається па тому ж.рівні у висновках.

Ці співвідношення на кількісному рівні відображають явище семантичної неоднорідності термінів, що входять до складу різних компонентів структури наукового текст}'. Цс. явище на описовому рівні можна охарактеризувати так: на початку наукового тексту у вступі, коли автор уперше розкриває свою іптепцію і коли тезауруси автора та потенційного читача, ймовірно, мають досить великі розходження, автор звичайно уникає термінів з вузькоспеціальними значеннями, формулюючи проблему у загальнозрозумілих словах. Пояснюючи у наступних розділах свою думку, ангор поступово зменшує розрив між своїм тезаурусом і тезаурусом читача, переходить до більш спеціальних термінів. Наприкінці, узагальнюючи викладене, автор знову звертається до термінів із більш широким

значенням. .

3. Відбираючи терміни для написання різних розділі» тексту (йдеться, виключно, про наукові тсксти теоретичного характеру), автор немовби розчленовує слошшк (фактичний чи уяншш), яким пін користується, на окремі частини. Одну частину вій використовує для написання вступу, другу - для центральних розділів, третю - для висновків. Ці частини можна умовно інтерпретувати як окремі словники - складові частини спільного (генерального) словника. Кожний з таких словників можна розглядати як підмножину генерального словника.

Отримані таким чином словники вступу, центральної частини та висновків не є жорстко розмежованими. Практично, слошшк центральної частини містить в собі більшу частішу термінів із словників вступу та висновків. У той же час, па відбір термінів до цих трьох словників впливають специфічні комунікативно-прагматичні установки, які обумовлюються різною комунікативною спрямованістю відповідних розділів тексту (попереднє ознайомлення читача з предметом обговорення, викладення основного змісту наукового дослідження, узагальнення). Тому у три перелічені словники відбираються (цілеспрямовано чи інтуїтивно) різні терміни. Різииця стосується як досліджуваних систсмо-обумовлсншіх характеристик, тобто когнітивпої вартості та інформативної місткості, гак і деяких морфолого-синтаксичних характеристик, а саме, синтаксичної довжини (кількості слів, з яких складається термін), морфологіїюї довжини (кількості морфем у складі терміну), графічної довжини (кілі.кості літер).

Словники вступу та висновків складаються, переважно, з коротких термінів з великими значеннями когнітивпої вартості та малими значеннями інформативної місткосості.

Словник центральної частини наукового тексту складається, переважно, з довших термінів з малими значеннями когнітивпої вартості та великими значеннями інформативної місткості.

4. Проведені дослідження показали, па рінні тенденції, що існує зв’язок між середньою інформативною місткістю і середньою когнітивиою вартістю терміну, з одного боку, та типом дискурсу, з другого. Якщо під типом дискурсу мати на увазі належність даного тексту до „опису” деяких явищ або до „міркувань”, то в „описових'’ типах дискурсу порівняно з типом „міркування" середня когнітивна вартість термінів є більшою, а інформативна місткість -

меншою. Це відповідає комунікативній спрямоваїшості відповідних дискурсів: перші мають менш спеціалізований характер і розраховані на ширше коло читачів, а другі - орієнтовані на фахівців вужчого профілю.

Крім середніх значень когнітивпої вартості та інформативної місткості до дистинктивних ознак різних типів дискурсу належать, також, особливості семантичних копекторів міжфразового зв’язку. В „описових” типах дискурсу в якості копекторів виступають, переважно, лексичні повтори термінів з великою когнітивікж) вартістю. У дискурсі типу „міркування” терміни - лексичні повтори мають, переважно, невелику когиітивну вартість.

Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновку і списку використаної літератури. Всього: 149 стор., 50 таблиць, 9 рисунків.

У в с т у п і визначаються завдання, мета, метод дослідження обгрунтовується актуальність і новизна дослідження, визначаються об’єкт, предмет, теоретична й практична значущість роботи; описується матеріал дослідження.

У першому теоретичному розділі дисертації „Текстяк об’єкт лінгвістичного дослідження” розглядаються науково-теоретичні засновки роботи і концепція тексту, прийнята в роботі, її аргументування; проводиться огляд різних точок зору на сутність наукового тексту та ролі терміну у тексті в загальному плані. Подається характеристика та визначення семантичної структури наукового ісксту.

Наступні три розділи мають дослідницький характер.

У д р у г о м у розділі „Семантика терміну та його позиція в лінійно-композиційній структурі наукового тексту” описується дослідження, яке проводилося на двох рівнях - на рівні макроструктури тексту і на рівні мсзоструктури.

У першому випадку лінійно-композиційне струк'туруваїшя наукового тексту обмежувалось виділенням макроструктурних одиниць або структурних компонентів першого рівня, які співпадають з розділами тексту. Аналізувалися когнітивна вартість та інформативна місткість термінів, які містяться у вступі, центральній частині, висновках. У другому випадку аналізувалися та порівнювалися когнітивна вартість та інформативна місткість термвів, які входили до складу окремих підрозділів центральної частини (мсзостр) ктурний аналіз). .

Для тс о. щоб визначити ступні, достовірності одержаних результатів

з

проводилось обчислення середніх значень семантичних параметрі» (копіітишюі вартості та інформативно! місткості) всіх термінів та тсрміповживань. які містяться у відповідних розділах текстів, знаходилися 95-відсотконі довірчі інтервали для середніх, обчислювалася частота вживання терміні» з великою га малою когнітивною вартістю (інформативною місткістю) у різних розділах текстів і визначалося, чи є статистично достовірною різниця між знайденими частотами у ріних розділах текстів, а також, чи є статистично достовірною різниця між середніми значеннями семантичних параметрів (когнітшшоі вартості та інформативно! місткості) термінів та терміновживань, які входять до складу відповідних розділів текстів.

Вихідні дані для розрахунків всіх цих статистичних параметрі» отримувалися шляхом сіткового моделювання лексики.

Третій розділ „Текстоцентрнчнс структурування термінології” містить аналіз англійських термінів з обчислювальної техніки з їх поділом на умовні авторські словники, що пов’язані з різними частинами тексту (вступом, центральною частиною та висновками).

У четвертому розділі „Семантика терміну та тип дискурсу” розглядається взаємозв’язок між типами наукового тексту та семантичними особливостями термінів, що в них використовуються.

Висновок містить висновки по всій дисертації.

Список використаної літератури налічує понад 150 найменувань російською, українською та англійською мовами.

Теоретичну основу дисертації складає систсмпо-фуикціональнс трактування тексту і лексики, в поєднанні з методами кількісної оцінки характерних особливостей термінів як базових елементів текста. Підхід до вивчення мови ик системи або сукупності систем допомагає білі,ні глибоко проникати у сутність мови, висвітлювати її внутрішню природу, розкривати первинні залежності між її компонентами і механізми їхньої взаємодії в процесі творення цілісного тексту. „Одно из наиболее важных преимуществ систсмио-структурного подхода к языку заключаешься в том, что возможность произвольного отбора структурных признаков языка в определенном аспекте для построения задаваемой абстрактной структуры позволяет создать такие абстрактные структуры языка, которые поддаются обработке средствами современной математики и математической логики. Это, с одной стороны, ведет к

повышению строгости методик языкознания и доказательной силы выводов, относящихся к даному аспекту языка, с другой - обеспечивает возможность применения вычислительной техники для исследования языка и механической обработкы даных в прикладных целях". (Мельничук А.С. Понятие системы и структуры языка. // ВЯ. 1970. N 1. - С. 19). Схема досліджень, що викладена в дисертацій, с одним з варіантів реалізації такого підходу. ■

У дисертації представлені результати досліджень наукових англомовних текстів з обчислювальної техніки. Науковий текст є результатом складної взаємодії мовних и позамовних факторів. У процесі творення наукового тексту автор здійснює свій намір не тільки шляхом підбору сліп, іцо передають поняття предметів та явищ об’єктивної дійсності, і'.че й шляхом певної організації мовного матеріалу, об’єднання його у речення та абзаци, а абзаци - у текст. Текст будується таким чином, що не тільки логіка розвитку думки автора, але й форма її вираженим сприяє успішному сприйняттю переданої інформації. В тексті інформативним є не тільки внутрішній зміст, але й зовнішня структура. І як результат, науковий текст, як правило, має досить чітку лінійно-композиційну структуру, що проявляється у його члену ванні на семантично і тематично цілісні фрагменти. Об’єктивний характер такого структурування приводить до того, що науковий текст, незалежно від мови, на якій він написаний, від проблеми, яку він висвітлює складається із вступу, основної частшґи ( яка часто членується на складові більш низького рівня структуризації - теоретичне обгрунтування, опис методики і ходу експерименту, пояснения, інтерпретація і обговорення результатів, тощо) та висновків. З іншого боку, до складу тексту входять, на нравах базового елементу, спеціальні слова - терміни відповідної підмови. Результат взаємодії системи термінів і тексту, як системи, виявляється в явищі, яке на описовому рівні зводиться до слідуючого: на початку наукового тексту, у вступі, коли автор шіерше розкриває своіо інтенцію і коли тезауруси автора та потенційного читача, ймовірно, мають досить великі розходження, автор звичайно уникає термінів з вузькоспсціалізованими значеннями, формуючи проблему у загальнозрозумілих словах. Пояснюючи у наступних розділах свою думку, автор поступово зменшує розрив між своїм тезаурусом і тезаурусом читача, переходить до більш спеціальних термінів. У висновках, узагальнюючи викладене, автор знову звертається до термінів з більш широким значенням.

Для дослідження явищ структуроутворення і особливостей функціюііання

термінів в тексті на кількісному рівні розроблена схема, яка складається з ряду формальних процедур. На першому кроці оцінювали семантичні властивості термінів з використання методу сіткового моделювання мови. Цей метод базується на побудові специфічних об’єктів - семантичних сіток, які в математиці називаються графами. При досліджені лексики методом сіткового моделювання для опису характерних властивостей термінів, як елементів єдиної лексико-семантичної системи, використовується відношення семантичної деривації / декомпозиції. Це відношення пов’язує слово, значення якого тлумачиться, зі словом, через яке його тлумачать, причому перше називають дериватом другого, а друге - компонентом першого.

Схема моделювання лексики і побудова семантичної сітки включає ряд етапів. Спочатку складається слопник термінів які входить до досліджуваних статтей. Далі, для кожного з цих слів знаходять його тлумачення згідно спеціалізованих тлумачних словників. В результаті формується масив виразів (робочий список), які містять і терміни і їх семантичні складові.

Наступним етапом. є аналіз одержаного масиву термінів, їхніх тлумачень і взаємозв’язків в рамках єдиного об’єкту. Для цього робочий список термінів переводиться в граф - математичний об’єкт, вершинами якого служать терміни , ребра відображають наявність семантичного зв’язку між термінами.

Сумарна кількість дериватів терміну як елементу лексико-семантичної сітки характеризує його семантичну продуктивність або пояснювальну силу відповідної лексеми і може бути інтерпретована як когнітивна вартість значення слова, поскільки визначає кількість значень і понять, оволодіти якими неможливо не оволодівши значенням даного слова. Стосовно термінів, які розглядаються як одиниці тексту, кількість семантичних дериватів, як показано в даній роботі, повинна бути інтерпретована не стільки як когнітивна, скільки як індикативна вартість.' Відповідно, сумарна кількість семантичних компонентів терміну характеризує компонентну складність значення або семантичну складність лексеми і, по відношенню до термінології, може бути інтерпретована як ступінь інформативної місткості відповідного терміну. Властивість даних кількісних параметрів інтегровано передавати важливі характеристики терміну, як елементу лексико-семантичної системи, зумовила їх вибір в якості основних характеристик для опису терміну як елемента тексту.

. Для цього, па наступному кроці вводиться поняття семантичних параметрів фрагменту тексту. Процедура знаходження таких величин відпрацьована в теорії

випадкових процесів і зводиться до знаходженім середніх значень. Подальший кількісний аналіз проводиться за процедурами теорії ймовірності і зводиться в основному до порівняння випадкових вибірок з деяких числових рядів. ,

У підсумку, схема, яка застосована в дисертації, при дослідженні лексики в цілому, а також особливостей її використання в текстах, має певні переваги.

По-перше, семантичні зв’язки між словами відображаються в явному-вигляді, а елементи системи (синсми і семантичні відношення) представляються однозначно. Це дає можливість формалізувати ряд процедур по аналізу семантичних зв’язків між словами і словосполученнями на рівні мови.

По-друї с, схема сіткового моделювання дозволяє працювати з системою семантичних зв'язків і семантичних структур лексики і тексту п масиві кількісних сіткових параметрів, що, в свою чергу, дає змогу об’єктивно сіііідставляти лексику як різних підмов так і різних мов. Ця можливість особливо актуальна при цільовому впливу па лексику, наприклад, при впорядкуванні або введенні в користування термінологічної лексики підмов.

По-третє, можливість визначення на кількісному рівні об’єктивних характерних семантичних властивостей окремого слова в лексико семантичній системі мови і тексту разом з його частотними і змістовими характеристиками дозволяє спростити і формалізувати відбір лексики в словники різного призначення: машинні, які використовуються при автоматичній обробці текстів, і „звичайні" - термінологічні, тлумачні, перекладацькі.

І, накінець, можливість визначення наявності семантичного зв’язку між будь-якими одиницями лексико-ссмантичпої системи і/або тексту, сили семантичного зв'язку, змісту і напрямку дозволяє досліджувати взаємодію будь-якою елементу лексики як з будь-яким іншим елементом так і з лексичною системою в цілому, що, в свою чергу, відкриває доступ до найбільш тонких механізмів функціювашш окремих слів або групи слів в комунікативних системах типу науково-технічних текстів.

На наступному етапі, розроблена схема дослідження наукових текстів була застосована для аналізу функціонування термінів в конкретних текстах теоретичного характеру з обчислювальної техніки. Всього було обстежено чотири статті загальним обсягом понад 3500 терміновживаш. (600 термінів, якщо враховувати лише терміни з обчислювальної техніки): A RISC Processor Architecture with a Versatile Stack System; Overview of the Vesta Paralled File

1 з .

System; The MaStA [Massachusets St. Andrews] I/O Cost Model and its Validation Strategy; ORACLE 7 for Data General AVIION. Перші три тексти мають суго теоретичний характер. За споїм комунікативним завданням, стилем, орієнтацією на певного читача нони були об’єднані в одну типологічну групу. Четвертий текст носить дещо описовий характер, і в даному дослідженні його було використано для порівняння результатів аналізу.

Дослідження проводились па двох рівнях - на рівні макроструктури тексту і на рівні мезоструктури. У першому випадку лінійно-композиційне структурування наукового тексту обмежувалось (з «діленням макроструктурних одиниць або структурних компонентів першого рівня, які співпадають -розділами тексту. Аналізувалися когнітшша вартість та інформативна місткість термінів, які містяться у вступі, центральній частині (скорочено центрі), висновках. У другому випадку аналізувалися та порівнювалися когнітишіа вартість та інформативна місткість термінів, які входили до складу окремих підрозділів центральної частини (мезоструктурний аналіз).

Перші два тексти піддано суцільному аналізу. У третьому проаналізовано вступ, висновки і перші три з п’яти підрозділів центру, у четвертому - вступ, висновки і сім з дев’яти підрозділів нейтральної частини.

Для конкретної перевірки існування зв’язку між мовними і дгскурсиипими характеристиками терміну визначалась різниця між середніми значеннями семантичних параметрі» (копіітишюї вартості та інформативної місткості) термінів, які містяться у вступі, центрі та висновках і між частотою вживання термінів з великою та малою когнітипною вартістю (інформативною місткістю) у вступі, центрі та висновках наукового тексту. Для визначення ступеня достовірності одержаних результатів було проведено порівняння довільних вибірок з випадкових величин статистичними методами.

Наявність статистично значущої різниці в середніх значеннях і між дисперсіями двох вибірок (наприклад, між дисперсією когнітивної вартості термінів, які містяться у вступі, та дисперсією когпітішіюї вартості термінів, які містяться и центральній частині етап і) встановлювалось за допомогою критеріїв Стыодеита та Фішера. Перевірка однорідності проводилась за критеріями Мана-Уітіїі та Колмогоропа-Сміриова. а різниця в частотах вживання термінів з великими і малими значениями семантичних параметрів за критерієм Пірсона-Фііпсра. Підсумкові результати досліджень па рівні окремих текстів відображено у табл. 1*.

Таблиця 1

Порівняння множин термінів, які містяться у різних структурних компонентах тексту за різними критеріями

Текст Критерій Порівнювані структурні компоненти тексту

Ц-іггр - Вступ Центр - Висновки

копі. варт. інф. містк. когн. варт. інф. містк.

MASTA. Сгьюдепта + 0.07 + 0.00 + 0.01 + 0.00

Уітні + 0.05 + 0.00 + 0.00 + 0.00

Колмогорова + 0.00 + 0.00 + 0.00 + 0.00

Фііиера + - + -

Пірсона 0.07 + 0.01 + 0.00 + 0.00

VESTA Огьюдеігга + .0.04 - 0.15 - 0.27 - 0.54

Уітні + 0.03 - 0.17 - 0.48 - 0.52

Колмогорова + 0.00 - 0.99 + 0.00 - 0.99

Фішсра + - - ' - '

Пірсона + 0.04 - 0.27 - 0.15 - 0.54

RISC Сгмодента + 0.10 - 0.28 - 0.71 0.33

Уітні + 0.00 - 0.52 - 0.48 - 0.53

Колмогорова + 0.00 - 0.99 0.00 - 0.41

Фішсра + - +

Пірсона + 0.10 - 0.71 « 0.2.8 - 0.33

* Знак „+” означає, іцо існує 90-відсоткова ймовірність різниці між цими показниками (точніше, ця ймовірність дорівнює одиниці мінус ймовірність нульової гіпотези, наведена у клітншц); знак означає, що різишу між показниками .

В результаті виконання етапу визначено, що науковим текстам теоретичного

• характеру притаманна, з різною ймовірністю, така загальна закономірність: середня когнітишіа вартість термінів є найбільшою у вступі, зменшується в центральній частині, знову збільшується або залишається :іа тому ж рівні у висновках; і середня інформативна місткість термінів є найменшою у вступі, найбільшою - в центральній частині, знову зменшується або залишається на тому ж рівні у висновках. В середньому, співвідношення між когнітивною вартістю термінів у різних структурних компонентах наукового тексту становить 70 : 21: 27; а співвідношення між інформативною місткістю становить 19 : 22: 18 (рисі.).

Основною задачею наступного розділу даної дисертації був збір доказів для об’єкт ивного обгрунтування існування комунікативно - прагматичних тексто-центричних структур в англомовній термінології з обчислювальної техніки. З

Рис.). Когнітшша вартість та інформатиці!а місткість термінів в структурах науконого тексту

цією мстою терміни, які використані у всіх проаналізованих статтях розглядали як єдину генеральну сукупність, а терміни, які використані у вступах, центральних розділах та висновках складають окремі випадкові шібірки з даної генеральної сукупності. Далі було проведено порівняння одержаних вибірок методами аналізу випадкових процесії!, аналогічно тому, як це було зроблено при аналізі функціонування термінів в окремих текстах.

Дослідження, па даному етапі роботи, показали, що за своїм лексичним складом словники вступу та висновків не відрізняються, и значній мірі, від словника центральних розділів, але. якщо під час написання центральних розділів практично повністю використовується термінологічна база генерального словника, то при написанні вступу та висионкін деякі терміни з генерального словника це використовуються. Різниця середніх значень когнітивпої вартості та інформативної місткості термінів у різних словниках обумовлюється, головним чином, різним розподілом семантичних параметрів (днв рис. 2).

На описовому рівні це явице виглядає так. Відбираючи терміни для написания різних розділів наукового тексту теоретичної спрямованості, ангор немовби розчленовує словник (фактичний чи уявний), яким він користується, на окремі частини. Одну частину він використовує для написания вступу, другу - для центральних розділів, третю - для висновків. Ці частини можна умовно ідентифікувати як окремі словники - складові частини генерального словника.

Рис.2. Функції розподілу терміні» у вступах, висновках та центральних розділах текстів.

Отримані таким чином словники вступу, центрального розділу та висік вків не є жорстко розмежованими. Практично словник центрального розділу містить у собі більшість термінів із словників вступу та висновків. У той же час на підбір термінів до дискурс-орієнтопаннх словників впливають специфічні комунікативно-прагматичні установки, які обумовлюються різною комунікативною спрямованістю відповідних розділів тексту (попереднє ознайомлення читача з предметом обговорення, викладення основного змісту наукового дослідження, узагальнення). Тому у словники підбираються (цілеспрямовано чи інтуїтивно) дещо різні терміни. Різниця стосується як системообумовлених характеристик, таких як когнітипна вартість та інформативна місткість, так і деяких морфологосиїггаксичиих параметрів, а саме, синтаксичної (кількість слів, з яких складається термін) довжини, морфологічної (кількість морфем, з яких складається термін) довжини, графічної (кількість літер, з яких складається термін) довжини. Словники вступу та висновків складаються переважно з коротких термінів з великими значеннями копіітивиої вартості та малими значеннями інформативної місткості. Словник центрального розділу складається переважно з довших термінів з малими значеннями

17 , копіітишіої вартості та великими знаменнями інформативної місткості.

Це явище є наслідком закону економії мовних засобі», чим більше комунікативне навантаження лексичної одиниці, чим частіше доводиться вживати цю одиницю, тим простішу, коротшу, зручнішу для користування форму вона набуває (data, computer, information тощо). Саме ця форма характерна для термінів, які використовуються у вступних і підсумкових частинах наукового тексту. їх характерним параметром є когнітивна вартість. У той же час. для вираження складних понять, опис яких становить мсту наукового тексту, використовуються структурно більш складні лексичні одиниці. Такі одиниці характерні для центральних розділів наукового тексту. Кількісним параметром складності поняття, яке становить зміст наукового терміну є інформативна місткість. _

Предметом дослідження в даній роботі були, також, явища пилину типу дискурсу па вибір термінів. На рівні тенденції (яку, за браком обсягу розглянутих статтей, не вдалося підтвердити відповідним статистичним обгрунтуванням) визначено, що існує зв’язок між середньою когнітивною вартістю та середньою інформативною місткістю, з одного боку, та типом дискурсу („міркування”, „опис”) з іншого. В описових типах дискурсу, порівняно з типом „міркування”, середня когнітшша вартість термінів є більшою, а інформативна місткість - меншою. Це відповідає комунікативній спрямованності відповідних дискурсів: перші мають мешп спеціалізований характер і розраховані на ширше коло читачів, а другі орієнтовані па фахівців вужчого профілю.

Процес творення наукового тексту як цілісної завершеної упорядкованої та ієрархічної структури до складу якої, на правах її основного елементу, входять терміни відповідної підмови, с результатом взаємодії об’єктивних (мовних) і суб'єктивних (позамовних) чинників. Одним із об’єктивних наслідків цієї взаємодії є тс, що в річних структурних одиницях наукового тексту використовуються здебільшого терміни з відповідними і різними характерними ознаками.

З тим щоб сформулювати необхідну структуру наукового тексту і надати їй відповідну інформаційну спрямованість, автор, в межах загального словника підмови, вибирає терміни з різною семантичною складністю і продуктивністю як для різних структурних складових тексту, так і для різних варіантів його інформативного насичення.

Функціональна, прагматично-комунікативна спрямованість дослідження передбачає пріоритетний розгляд семантичного оформлення структури наукового тексту.

Основний зміст дисертації викладеію у таких публікаціях:

1. Скошок Т.Г. Теоретическое обоснование профессиональной направленности в обучении ИЯ // Профессиональная направленность в обучении иностранным языкам. Материалы Всесоюзного научно-технического общества радиотехники, электроники и связи имени А.С.Понона. Киевское городское правление. Киевский государственный университет имени Т.Г.Шевченко. - К., 1991. 4.1. - С. 29- 33.

2. Скошок Т.Г. Система отбора учебного материала // Проблемы активизации обучения иностранным языкам в неязыковых вузах. Материалы научной конференции. Киевское городское правление научно-технического общества радиотехники, электроники и связи Украины. Киевский государс'і ,'Спный университет имени Т.Г.Шснченко. - К., 1992. - С. 103 - 108.

3. Скошок Т.Г. Роль артикля в текстообразовании научно-технического текста // Міжпар. конф. „Лінгвістичні та методичні проблеми викладання мови як іноземної”. Тези доповідей та повідомлень.- Полтава, 1994. - С. 77 - 78.

4. Скошок Т.Г. Коммуникативная направленность' средств связи внутри

сверхфразового единства и текста // Міжпар. конф.,, Лінгвістичні та методичні проблеми викладання мови як іноземної”. Тези доповідей та повідомлень.-Полтава, 1994. - С. 144 - 145. .

5. Скошок Т.Г. Проблема зв’язності науково-технічного тексту // Тези 2-і Міжнар. конф. ’’Лексикографічні та методичні концепції викладання чужоземних мов у вищому навчальному закладі”. Ч. 1. - Львів, 1996. - С. 107 - 108.

6. Скошок Т.Г. Семантическая сложность термина и его позиция в научнотехническом тексте //1-я Междунар. конф. „Язык и культура”. Тезисы докладов. - Воронеж, 1996. - С. 123 - 124.

7. Скошок Т.Г. Семантична складність терміну та його кількісна оцінка // Провідні ліні містичні концепції XX столі ття. Тези Всеукр. наук, конф.- Львів,

1996. - С. 231 - 232.

8. Скошок Т.Г. Семантическая сложность термина и его позиция в научнотехническом тексте// Отраслевая терминология: лиш воирагматические аспекты

19 . ,

Тезисы докл. Мсжпузоиской научно-практической конф. - Воронеж, 1996. - С. 18.

9. Скошок Т.Г. Роль артикля в оформлении семантической структуры текста

II Філологія і Культура. Сбіриик наук, праць. - Киіи, 1996. - С. 104 - 112.

10. Скошок Т.Г., Скороходько Е. Ф. Зілєжііість терміну від його позиції в тексті // Переклад па рубежі XXI століття: історія, теорія, методологія. Тези доп. Міжнар. наук. копф. - Київ, 1997. - С. 74 - 'її.

11. Скопіок Т.Г. Семантическая сложность термина и его позиция в научнотехническом тексте И Отраслевая терминология: Лилпюнрагматичссхис аспекты. Материалы Межвузовской научно-практической конф. - Воронеж,

1997. - С. 40 - 45.

12. Скошок Т.Г., Скороходько Е.Ф. С-іі/г.лтиктерміну та його позиція в тексті // Іноземна філологія. Вин. 111. - Львіп, 1997. - С.

АНОТАЦІЯ

Скошок Т.Г. ’’Термін в семантичній структурі англомовного наукового тексту”.

Дисертація (рукопис) на здобуїтя наукового ступеню кандидата філологічних наук. '

Спеціальність - 10.02.04. - германські мови

Захист дисертації відбудеться при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київ, 1997 рік

Уперше, з залученням строгих математичних прийомів, розглядається взаємозв’язок між системообумоилепими семантичними властивостями наукового терміну (семантичною складністю та кої пітнішою вартістю) та його дискурсивними характеристиками, зокрема, приналежністю до різних компонентів лінійно-комиозиційної структури наукового тексту. Отримано статистично достовірні результати щодо взаємодії мовних та дискурсивних характеристик наукового терміну. Подібні дослідження до цього часу не здійснювалися, отже паукона новизна гпспонків є безсумнівною. Про їхню достовірність свідчать результати статистичного опрацювання. Семантична складність терміну визначається загальною кількістю його семантичних

компоненті и. Копйтишіа вартість - загальною кількістю його семантичних дериватів.

Ключові слова: семантична складність, когнітивпа вартість, сіткове моделювання, статистично достовірні результати, семантичний компонент, семантичний дериват, дискурсишіі характеристик!:.

АННОТАЦИЯ

Впервые, с привлечением строгих математических приемов, рассматривается взаимосвязь между систсмообусловленными особенностями научного термина (семантической сложностью и когнитивной значимостью) и его дискурсивными характеристиками, в частности, позицией в линейно-комнозиционной структуре научного текста. Получены статистически достоверные результаты относительно взаимодействия языковых и дискурсивных характеристик научного термина. Подобные исследования ранее не проводились, поэтому научная новизна выводов несомненна. О их достоверности свидетельствуют результаты статистической обработки. Семантическая сложность термина определяется общим количеством его семантических компонентов. Когнитшшая значимость - общим количество'.; его семантических дериватов.

’ Ключевые слона: семантическая сложность, когнитивная значимость, сетевое моделирование, статистически достоверные результаты, семантический компонент, семантический дериват, дискурсивные характеристики.

ANNOTATION

The interdependence between semantic complexity and cognitive value of the term and.its position in the linear compositional structure of the text is studied. The dissertation reveals, for the first time, statistical trustworthy results of interaction between linguistic and discourse characteristics of the scientific tcria/The semantic complexity of the term is determined as a quantity of its semantic constituents. The cognitive value - as a quantity of its semantic derivatives.

Key-words: semantic complexity, cognitive value, semantic network , statistical trustworthy results, semantic component, semantic derivative, discourse characteristics.