автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Типология и прагматика начального фрагмента текста (на материале английского романа ХVIII - XX веков)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Типология и прагматика начального фрагмента текста (на материале английского романа ХVIII - XX веков)"

Р Г 5 ОД „

На прлпах рукопису

ЛОТОЦЬКА Кароліна 51 рос.л п пі ті а

ТИПОЛОГІЯ І ПРАГМАТИКА ПОЧАТКОВОГО ФРАГМЕНТА ТЕКСТУ (на матеріалі англіііського роману XVIII—XX століть)

Спеціальність 10, 02. 01 — германські мови

Л і! г о р е ф е р а т

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

.11 Ь В 1 Г? — І9М

Робота виконана на кафедрі англійської філології

Львівського державного університету ім. І.Франка*

Науковий керівник : кандвдат філологічних наук,

доцент Кузнецова Е.А.

Офіційні опоненті: : доктор філологічних наук,

професор Денисенко С.Е. кандвдат філологічних наук, доцент Байбакова 1.11.

Провідна організація : Ужгородський державний університет

Захист відбудеться "Зі "/іилГ&шім 1994 р. о Р& на засіданні регіональної спеціалізованої вченої ради К 063.26.ІС при Львівському державному університеті т. І.Франка за адресою: 290000, к.Львів, вул. Університетська, 1. - '

З дисертацією кожна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету: м.Львів, вул.Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий'" / і_од4 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філблогічнкх наук, доцент

Т.О.Буйницька

Одним із напрямів сучасної лінгвістики тексту, що вивчає текст як специфічно організоване комунікативне ціле, в виявлення, опис і комплексне дослідження різних текстових компонентів, їх структурно-семантичних, прагматичних, типологічних та інших характеристик. Вивчення текстових сегментів як підсистем, що інтегруються єдиною системою тексту, має велике значення як стосовно вузькоспеціальних завдань лінгвістики тексту, так і в плані виявлення узагальнених моделей різних рівнів текстової організації та встановлення основних закономірностей породження художньої системи твору, що функціонує у взаємодії із зовнішнім Середовищем.

Дисертація являє собою комплексне дослідження початкового фрагмента /ПФ/ тексту художнього твору, яке було проведене на матеріалі понад 400 англійських романів ХУ111 - XX ст. Обов’язковий корпус текстів становить.250 творів майже 60 авторів, які вважаються, класиками рог/анного жанру і 'внесені у більшість англомовних антологій з історії англійської літературі». Аналіз додаткового, факультативного, корпусу, що становив понад 150 текстів № популярної романної прози.різних авторів кінця XIX - XX ст., не виявив нових суттєвих даних, проте’підтвердив виділену загальну структурно-типологічну, функціонально-прагшгичну схему, на якій базується абстрактна інваріантна модель текстового початку англійського роману. Конкретним об’пктом дослідження виступають структурно-семантичні, композиційно-мовлешіяві, функЦіональнп--прагматичні і: категоріальні характеристики мікротвксту початкового 'ї'}агмента роману. ' •

У тих нечисленних дослідженнях початку їиксту, які нам відомі, аіаліз пг оводи лея в основному ьа матеріалі творів так зва-ног тяг,і і1-0(.г,к, а саго: науковії', статей, казок, оповідань, пое-чічні,/. тло) ів не вашого обсягу. Як правило, об’єктом вивчення у такгл дослід;.-с«і.нях с.лугсгіть ст)укч’ургіо-сеьагіти'їні аспекти /пошуки

критеріїв виділення інтродуктивного сегмента, його мовне офор- ' млення/ або комунікативно-функціональні характеристики текстового початку /введення часових і просторових координат, інтродукція основної проблеми, таємниці - в детективній прозі, розвиток комунікативної ситуації, введення іменної координати, зв'язок із заголовком, визначення жанрового різновиду, моделювання прагматичного змісту тексту/. Відомі також спроби різнорідних типологічних описів. Відзначимо праці таких авторів, як І.В.Арнольд /1978/, О.П.'Воробйова /1978, 1981/, О.П.Воронцова /1986/, Н.К.Данилова'/1981/, З.Каньо /1977/, В.А.Кухаренко /1985, 1988/,M.Mafia-нова /1978/, Л.Мисишина /1987/, Л.А.Ноздріна /1980, 1982/, Петрова Н.В. /1983/, А.А.Пінкевич /1986/, А.К.Соловйова /1976/, л.В.Сирцова /2988/, Е.Ф.Щербина /1985/, D.Lodge /1990/, J.Lothe /1989/. Однак проблеми типологічного та функціонально-системного дослідження початкових фрагментів у"великій художній формі до цього часу майже не розроблялися. .

Проведення комплексного аналізу і систематизації формально-змістових, функціональних і текстологічних характеристик романного початку на основі врахування його основних текстових, логі-ко-смислових, мовних і екстралінгвістичних ЗВ’ЯЗКІВ зумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження, результати якого можуть бути плідники для подальшого вивчення різноманітних параметрів тексту-системи. Актуальність дисертації пов’язана також з підвищенням інтересу лінгвістів до текстового початку у зв’язку із аначним поширенням функціонально-системного і комунікативно--прагмятичного підходів до аналізу літератури у сучасній філоло-ГІ ї.

Особливий інтерес до вивчення початку художнього твору пояснюється ?ого своєрідним статусом у формальній та змістовій

структурах тексту; його специфічним функціонально-рольовим потенціалом "найчутливішої точки" у комунікативному ланцюзі "автор-

- літературний текст - читач".. • •

Мета дисертації полягав у виявленні загальних характеристик текстового початку творів великої літературної форми /роману/, виділенні й комплексному описі інваріантної умовної моделі мікро-тексту початкового фрагмента, систематизації його основних структурно-типологічних, функціонально-прагматичних, семантико-стилі-стичних і загальнотекстових ознак відповідно до принципів доцільності, частотності і традиційності. '■

Мета дослідження зумовлює необхідність вирішення таких завдань: .'

1. визначення вихідних теоретичних позицій стосовно статусу ПФ тексту як його підсистеми;

2. виявлення структурно-семантичних особливостей і принципів композиційної побудови тексту ПФ, виділення та опис основних структурно-семантичних типів і різновидів ПФ тексту англійського роману;

3. вивчення особливостей композиційно-мовленневого оформлення найбільш частотних типів ПФ, механізму розвитку компози-ційно-мовленневої структури ПФ у діахронічному плані;

4. виявлення і аналіз комунікативно-прагматичних функцій початкового Фрагмента - підсистемі цілого тексту твору, дослідження особливостей реалізації“функціонального потенціалу початкового фрагмента тексту;

5. виявлення домінуючих текстових категорій І1Ф і вивчення специфіки їх реалізації у ПФ тексту роману;

6. розгляд особлгпостеГ: і характеру здійснення глибинного сміслоього зв’язку ПФ з художньою системою цілого твору через взасі.-оді» текстових категорії'.;

7. опис абстрактної Інваріантної моделі мікротексту ПФ на основі систематизації типізованих властивостей і ознак початкових фрагменті в конкретних текстів англійських романів ХУ111 -

- XX ст. . .

Наукова новизна дослідження полягає в постановці та вирішенні завдань, пов’язаних з проблемою функціонально-системного і типологічного аналізу одного з найбільш значущих у комунікативно-прагматичному й психолінгвістичному аспектах компонентів художньої системи тексту. Вперше зроблено спробу багатоаспектно-го вивчення інтродуктивних текстових сегментів великої поліфонічної літературної форми і виявлення ролі текстових категорій у забезпеченій загального структурно-смислового зв’язку ПФ і цілого твору. .

Характер мети й специфіка завдань зумовлюють поєднання методів дослідження, що застосовуються в дисертації. Основу становлять індуктивний та дедуктивний підходи до вивчення типології і прагматики ПФ тексту, комплексний структурно-функціональний метод, а також використання деяких принципів контекстологіч-ного аналізу, а саме: врахування комунікативної ситуації, фонових знань і рольових характеристик-комуніканті в. Конкретними методами й способами виступають описово-порівняльний, семанти-ко-структурний, лексико-стилістичний і метод кількісного аналізу.

Теоретичне значення дослідження полягає в його певному внеску в розробку загальної концепції системного характеру літературно-художнього тексту, яка становить основу розвитку різних напрямків загальної теорії тексту, прягмаліигвістики Е семіотики, а також у можливих перспективах використання запропонованого методу комплексного аналізу константних ознак ПФ конкретних художніх текстів у вирішенні окром-х іц облом лінгвістики тексту: і:;;: ьпгчонні ролі токсторгх гатьго! і і1 у забезпеченні

структурної цілісності художнього тексту та його інтегруючого потенціалу відносно всіх його компонентів, у дослідженні особливостей функціонування текстових одиниць різних рівнів, у типологічному аналізі текстів. ■

Практична цінність дисертаційної роботи визначається можливістю використання її теоретичних положень і практичних результатів в аналогічні;* дослідженнях текстових компонентів і текстів різних функціональних типів і жанрів, на матеріалі інших мов і літератур /з іу'єтою порівняльного аналізу, при вивченні індивідуальних стилів авторів/, а також під час складання спецкурсів і уетодичішх посібників з лінгвістики тексту, лінгвостилістики, літературознавства, з історії англійської літератури, на практичних заняттях з аналітичного читання та в науково-дослідній роботі студентів.

Апробація дисертаціг проходила у вигляді доповідей на наукових конференціях піофосорсько-внкладацького складу факультету іноземних мов Львівського державного університету ім. ¡.Франка, на міжнародній науково-ьетодичній конференції викладачів іно-земііїх мов вузів /Львів ІЬЬО, 1ЬІ/2, 1М4/ та шляхом публікацій /три статті і тези доповіді/.

На захі ст виносяться такі основні- положення:

1. Початковий (мкротєкст англійського роману а відносно

са*остіУ.ь№ структурі.о-секянгпчнми цілим певної семантико-син-таксичної ирі’іоди, споцифіка прагматичного потенціалу якого полягає п ¡того двосторонній спрямованості - на читача і на текст цілого г"їіор/. ї.'.іь роте кет? початкового фрагмента Функціонує як під-скстє», а гетерогенної су стек її туаокіг >.го твор.у. -

2. Ті-ва; і.ч;.тніс!ь коиюзгці Гиіог і логіко-№ксловог побудови іікг/огорсі-у ІІ& роїйііу в'-ратаеться у начвності трьох основних птіуі-турнгх типір ІІФ тогсту, які розрізпяються за об'ємом /калий,

- 6 -

середній, великий/, внутрішньою композицією /вільна і типова трискладова - зачин, середня частина 11 кінцівка/ та характерними особливостями мовного і мовленнєвого оформлення. Вплив жанрово-стилістичних і історико-літературних чинників на художню систему цілого твору відображається на вищевказаних основних параметрах мікротексту Пф роману,

3. Реалізація специфічного комунікативно-прагматичного потенціалу Пф тексту здійснюється за допомогою чотирьох основних макрофункцій'мікротексту ПФ /інформаційної, фатичної, функції впливу і структурушої/, які розпадаються на групи окремих /обов’язкових і факультативних/ мікрофункцій.

4. Специфічна проспективна спрямованість мікротексту ПФ, яка становить основу глибинного змістового взаємозв’язку між текстом ПФ і цілим текстом твору, реалізується через дію деяких основних загальнотекстових категорій: інформативності, пресупозкції, авторської суб’єктивної модальності і прагмаустанавки, які наділяють різнорівневі елементи текстової структури ПФ частками єдиної концептуальності, що пронизує твір з самого його початку.

5. Варіативність способів реалізації комплексного взаємозв’язку між мікротекстом ПФ і цілим текстом твору є результатом впливу таких чинників, як жанрова специфіка й тематика роману, індивідуальний авторський стиль, історико-літературні стереотипи, а також мовленнєва композиція даного ПФ токсту.

6. Константні типологічні ознаки 1ІФ у сукупності створюють функціонально-комунікативний структурно-семантичний комплекс, який являє собою інваріантну абстрактну модель початкового мікротексту, що реалізується у конкретних І1Ф конкретних текстів англійських романів.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослід-

- 7 -

ження і складається із вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури і додатка.

У вступі обгрунтовується.актуальність теми, дається короткий огляд проблем, ідо вивчаються .формулюються мета, висвітлюються конкретні завдання й методи дослідження, вихідні тези і загально-концептуальні принципи, а також новизна, теоретико-практична цінність дисертації і положення, що виносяться на захист.

Чинніш системності художнього твору лежить в основі, з одного боку, структурно-функціонадьної й смолової взаємозалежності усіх елементів гёксту-системи, а з другого - зумовлює відносну самостійність його компонентів. У зв’язку з цш вихідним теоретичним положенням комплексного аналізу початкового фрагмента роману е визначення Щ як ввідного - "вводящего"* к.ік-ротексту, підсистеми, логіко-смкслової одиниці художньої структури твору., тобто відносно самостійного цілісного утворення певної семантико-синтакспчної природи.

Поняття "початок тексту" в різних дослідників трактуаться від дуже поширеного уявлення про початок, яккй вміщує в собі назву твору, факультативний епіграф, пролог і перші рядки /Арнольд 1978/,до зведення його до початку власна оповіді з його чітко оформленою схемою подання суб’єкта дії у часі й просторі /Арутюнова 1Ь7б, Каньо’ 1^77/. В дисертації текст розглядається з позицій кої-уиікотквиого підходу, тогіто вій трактуються но як аб-

* Російський терр.'і'н "иводяшіїй" іі:о.до абзаці в июрпа використовуй Т.С.Рчшюря, яка дослід.у.ус складні синтаксичні конструкції /Гяяьоііа 1Л62/. Даний тс(\ін сліде?.: за Рядноіюя вг.коїкстовуз КЛ'.Іі.'м-гі'.т.а при ипіу-кніні Г'.очат!<орі::і абзаців дотекткшпх опові-І,є; г'піа і оагляпча тею іі "ьпси/пцпи" абзац як конструктивну од: ні ір;, оск і слои*, і р: і гг. о і; т зй'яз.юі’о* тексту /Щоі бу.на Г.;&5:149/.

солютно автономна сутність, а як елемент взаємодії адресанта й адресата. У зв'язку з цим з метою вивчення текстових початків, які забезпечують первинний контакт автора і читача, особливо релеванг-ними виявляються ідеї М.М.Бахтіна про авторську інтенцію як один з найвачипівіших факторів комунікації, а також про активну роль читача, котрий входить у структуру тексту /Бахтін 1979/. Тому відокремлення деякими авторами в процесі аналізу текстових иочат-ків перших рядків, абзаців або ввідних глав з авторськими звертаннями Й коментарями від основного корпусу тексту на підставі невідповідності критеріям власне оповіді уявляється неправомірним: як невід’ємна частіша образного світу твору, І1Ф виступає в ролі підсистемі; в системі художнього тексту - складному об’єднанні уявлення про дійсність і свідомого вибогу засобів ХУЛОК-нього впливу автора на читача /Москадьська 19Б0/.

За ліву./верхню/ границю початкового фрагмента в даному дослідженні прийнята початкова фраза периюї глави /частині-/ основного корпусу роману, яка відмежовується від різного роду ие-редтекстів факультативними епіграфом, присвяченням і власне назвою першої глави твору; Права /нижня/ гранищі І1Ф тексту у великій художній формі не може бути абсолютном. Як правило', методика виділення таких одиниць тексту залежить не стільки від наукових концепцій авторів, скільки, від конкретної мети аналізу і від матеріалу дослідження /ко майже завада тлі шуп твори малої літературної форми/. Залежно від цих факторів наголошується ьа компо-зпційно-змістопо або на сіштакту.ко-архітекюііічіш членування тексту. В даному дгсортяційному дослідниці як одне з вихідних теоретичних таз викоп:стопу,гтт..ся відоме гололениі, згідно з якім текст е поняття Функціонально-семантичне і іозміром по. визначається /нпіііііяу 1074/. З ці с і точи;’ зо:, у ¡'¡птор оС'^лу виявляється несуттєвім і для вг.зимісіЛіч ііо.іят'1*/! "кочагген;’': ¡. ік-отекст",

- 9 -

оскільки йому притаманна відносна структурно-смислова цілісність інтродуктивного комунікативного блоку художнього твору. Тому При вивченні ПФ тексту англійського роману /як великої літературної форми/ основними об'єктами аналізу й пераюряднші характеристиками для виявлення та опису його інваріантної уодолі о потенційна змістова значущість ПФ і його комунікативно-функціональна уста-' новка в системі цілого тексту. Об'єм початкового фрагмента і його компонентні параметри стають релевантними лише гірк типологічних характеризаціях.* .

При дослідженні мікротексту ПФ функція і зміст були прийші-ті як першорядні два основних чиннику, щ,о дало можливість провести адекватний комплексний аналіз і типологічний опис початкових фрагментів текстів англійських романів. Дані аналізу свідчать, що способів початкового розгортання роману дужо багато, але їх на нескінченно багато, тобто конкретні неповторні почитки творів мають ті інваріантні параметри, які створюють прагмапотенціал П5 твору і лежать в основі загальної абстрактної моделі початкового мікротексту - підсистеми художньої системи тексту.

Відносна структурно-смислова цілісність, самостійність і комунікативна стратегія мікротексту 11Ф роману співвідносяться між

* Для виділення ПФ тексту в дисертації використовуються деякі принципи їх делімітації, запропоновані О.ІІ.ВоробПовою, яка визначає границі складових тексту залежно від ступеня їх .синсем.античності , зменшення пкого служить сигналом кінця певної одиниці тексту, у тону числі і ¡:ого початкового фрагмента. О.П.Воробііова досліджуй типи текстових дслімітаторів, котрі будуються на основі функціонального г.ту речень - ін^ератапів, комунікатквним якгх с узагальнення інформації, що міститься у по-П''4 оі'і ї.огу іготсуу /іУп обйогсі* 1948, 1901/.

codon як форма, зміст і функція. У ав'язку з цим початковий фрагмент тексту англійського роману розглядається у трьох основних , • аспектах: формально-смисловому, функціонально-прагматичному й текстологічному. Такий підхід і визначив структуру й логіку дисертаційного дослідження.

Чета глава дисертації "Структурно-семантичні особливості початкового фрагмента тексту англійського роману ХУ111 - XX от." присвячена виявленню найбільш частотних структурних типів ПФ і аналізу їх композиційно-мовленневнх параметрів у синхронічному і діахронічному планах. Проведене дослідження показало, що мікро-текст ПФ англійського роману являє собою утворення певної семан-тико-синтаксичяої природи, відносна цілісність і структурність яі.ого виявляються у наявності трьох основних структурно-семантичних типів ПФ, різних за об’ємом: малий /ПФ-абзац і ПФ-абзац--речення/, середній /ЛФ-абзацний комплекс/ і великий /ПФ-глава/. Найбільш частотним типом ПФ /59* матеріалу/ незалежно від часової приналежності твору е другий тип, а саме ГІФ-абзацний комплекс, відсоток використання якого в романах ХУ111 - XX ст. поступово зростає /від 44 до 54$/. Зростав також і частота використання першого типу ПФ у романах XIX - XX ст. у порівнянні з ХУ111 ст., тоді як третій тил стає менш популярним у міру розвитку романної форми.

Загальною характеристикою всіх трьох типів ПФ тексту роману в композиційно-тематичне членування мікротексту на три складові частини - зачин, середню частину й кінцівку. Крім типової трискладової композиції /80Ї для першого типу, 73& для другого типу і 50£ для третього типу/, аналіз показав наявність початкових фрагментів вільної композиції, які не мають чітко виділених структурних сегментіп.

• . В окремому виді .ПФ першого типу - Пф-реченні - спостеріга-

ється компресія типів інформації та функціональної спрямованості. Такі ПФ являють собою ускладнені періоди. Потенціальні зачин, середня частина і кінцівка зливаються тут у єдиний комплекс. Прикладом МОЖО служити Пї> роману Т.ГарДІ "Desperate Remedies" і "In the long and intricately inwrought chain of circumstance which renders worthy of record some experiences of Cytheria Gray, Edward Springrove, and others, the first event directly influencing the issue was a Christmas visit".

Перший тип ПФ ромайу /ПФ-абзац/ є найбільш близьким за об’а-мом, смисловою схемою, прагматикою, а також чітко визначеними кінцівками до типу початків у текстах малих літературних форм -

- в оповіданнях, казках, повістях. Наведемо приклад інферативно--проспективної кінцівки І® роману Г.Д.Уеллса "Ann Veronica"i "It is for.that reason that novel begins with har /Ann Veronica/ there, and neither earlier nor l^ter, for it is the history of this crisis and its consequences that this novel has to tell".

У другом? типі ПФ /ПФ-абзадному комплексі/ делімітація початкового мікротексту здійснюється /окрім використання речень-інфа-ративів/ за допомогою особливих графічних і композиційно-синтаксичних сигналів /подвійний абзац, курсіїв, пуант та ін./, а також через використання так'званого твердого нарратквного початку в абзаці, який сто'гть слідом за ПФ типу авторських міркувань, оглядових або ввідно-ілюстративних передісторій /частіше - в історичних, мемуарних романах, романах-хроніках/, наприклад: "One summer morning, in the year 1756 /.../ the "Young Eachel", Virginian ship, cams up the Avon river ..." /VI.U.Thackeray "The Virginians"/,

Третій структурний тип /12і матеріалу/ - це перша глава, що3 вгділлється автором як вступна, попередня, оглядова і в компози-

цінному плані являє собою початковий фрагмент тексту роману. Ііа відміну від односторонньої валентності будь-яких перодтекстів, валентніснцИ взаємозв’язок таких увідних глав-ПФ двосторонній -

- без 1ШХ цілісність тексту твору порушується.

Внаслідок особливостей свого функціонального статусу у третьому типі ПФ розрі зняпгъся два основних варіанти - інтродуктив-нкіі /73 Я/ і традиційно-експозиційний /27,6/, який в структурному плані правомірно вважати розширеним варіантом другого типу ® тексту. Інтродуктивннй варіант третього типу їй, як показує аналіз, також мас два різновиди: перший за своїми функціонально--стилістичніші ознаками тяжіє до передтекстів типу передмови і характеризується яскраво вираженого прагматичною спрямованістю на реципієнта. Він визначається в дисертації як "інтродукція-мірку-вання". Другий різновид е близьким за функціями й змістом до прологів і характеризується як "оглядова інтродукція". В історичних романах цей різновид має історико-подійове забарвлення, а в інших романних жанрах передуе власне оповіді описами різних даних про'місце, час або родину персонажа. Яскравим прикладом може СЛУЖИТИ Глава перша роману Ч.ДІККеНСа "Martin Chuzzlewit", назва ЯКОЇ говорить сама за себе: "Introductory, Concerning the Pedigree of the Chuzzlewit Family".

Типологічною ознакою ізоморфізму композиції мікротексту ПФ /окрім структурних параметрів/ є також його тяжіння до рамкової схеми внутрішньої будови як щодо лексисо-тематичного, так і ком-позиційно-мовлвннсвого оформлення. Найчіткішо це виявляється в структурі ПФ типу абзашшх комплексів, які в абсолютній більшості випадків містять понад одну надфразову єдність. Взаємозв’язок зачину fi кінцівки в таких їй кільцевої композиції експлікується на лексг.ко-томатпчному ріпні /чоіез лексг.чнпй, синонімічний та се-хміітичкн'і пі'дг повтору/, граматичному /чо]сз повернення у кінців-

ці ПФ до часової перспективи зачину: так, відсоток збігу дінслів-НО-ЧаСОВИХ форм у зачині Й КІНЦІВЦІ ДЛЯ Past Indefinitd досягає 81%/ і на загаліноксмпозиціИному рівні - через особливості розподілу й співвідношення різних композиційно-мовленневнх форм /КМІ/ і типів викладу у трьох композиційно-тематичних частинах мікро-тексту ПФ, якиіі тяяіа до рамкового мовленнєвого оформлення. Наведений графік ілюструє це положення /Кій "оповідь" і "оішс-опо-відь" -суцільна лінія, варіанти КМЇ "авторське міркування" -

- пунктирна лінія/:

Кінцівка .

Середам частіша >

Зачин --------------------------------

27 І 44* 56* 73 і 10055

Взаємозв'язок між композяційно-мовленневою структурою Г№ тексту й основними композиційними характеристиками цілого твору виявляється в тому, то основні тенденції спіралеподібного розвитку художньої та мовної форми роману відображаються у початковому фрагменті тексту твору.* Відображення даного процесу простежується у другому параграфі глави першої дисертації на численних прикладах мікротекстів ПФ англійських романів таких відомих авторів ХУ111 г XX ст., як Д.Дефо, Г.Філдінг, В.Скотт, Ч.Діккенс.Е.Гаскелл, Е. і Ш.Бронтв, Ч.Рід, Д.Еліот, С.Батлер, Т.Гарді, О.Уальд, Д.Конрад, Р.Кіплінг, Г.Уоллс, А.Бєршєтт, Д.Лоренс, О.Хакслі.Д.Б.Пріст-лі, І.Бо, Е.Уілсон, Л.Даррелл, А.Мердок, У.Голдінг, К.Екіс, А.біллі тоу, Д.Брейн та ін. Проведений аналіз мовної і композиційно-мов-

* Тенденції спіралеподібного розвитку романної (Іормн виявляються в еволюції від оповіді від 1-ої особи з нечітким поділом на тини і способи викладу і нерозвинутою системою КМЇ раннього роману до суб'єктивованої оповіді сучасного роману .з Його синтезом і нейтралізаціє» опозицій між різниця мовленнслими площинами.

- 14 -

леннавої структур ЕФ текстів, розглянутих у діахронічному аспекті підтвердив тезу про те, ідо структурно-мовленнєве оформлення роману моделюється на самому Його початку. Аналіз також показав, що композиційно-мовленнєва структура ПФ тексту тісно пов’язана а загальним змістовим контекстом твору, що виявляється у функціональній значущості композиційно-мовлзнневих параметрів мікротексту ПФ для макротексту твору: висування і/або домінування тих чк інших мовленнєвих контекстів у ПФ романів виявляється релевантним для тексту твору ЯК ЦІЛОГО, ЩО забезпечуй розкриття ЙОГО ЗМІСТОВ<?-КОН-цептуальної інформації.

У другій главі дг.сертаці ї - "Основні комунікативно-прагма- • тачні. функції ПФ тексту роману" - досліджується функціонально-прагматичний потенціал ПФ англійського роману, описується його . типовий рольовий статус і систематизуються основні функціональні навантаження початкового мікротексту. _

Функціонально-системний підхід у комплексному вивченні об’єкта передбачає рух від складу системи /з чого складається/ до структури /внутрішньої будови/, а далі - до функцій /як діе//Каменська 1990/. Функція компонента художньої системи тексту - ца його призначення, роль, його прагматичний потенціал, який являє собою "комунікативне завдання" /Арнольд 1%0/. Мікротексту 11Ф роману як одиниці ко?(’унікаці ї і відносно самостійному текстовому утворенню притаманна специфічна комунікативна стратегія, яка полягає в реалізації його загальної настанови: 1/ увійти в контакт з читачем, зацікавити його; 2/ настроїти і підготувати рецинієнта до адекватного сприйняття різноманітних особливостей художньо? системи тексту /мовних, стилістичних, жанрових, індивідуально-авторських та інших характеристик/ і З/ підштовхнути думку і уяву читача у ■ потрібному авторові твору напрямку.

В процесі дослідження були виявлені, охарактеризовані Й сис-

тематизовані основні комунікативно-прагматичні макрофункції ПФ тексту: інформаційна, фатична і функція впливу, онтологічний характер зв'язку між якими лежить в основі їх реалізації у тексті в тісній взаємодії і в переплетенні. Статус субтексту, підсистеми зумовлює виділення ше однієї функції ПФ - структуруючої макрофункції, яка характеризує початковий мікротекст як невід’ємну частішу художньої системи твору і носія його основних різнорівне-вих ознак, рис і особливостей.

Кожна з основних макрофункцій ГІФ реалізується у тексті через групу окремих /обов'язкових і факультативних/ мікрофункцій, представлених у вигляді розгалужених діаграм:

1. Інформаційна Інтродукція локально-тем-

макрофункція поральної перспективи

'Інтродукція ^-Генералізація основної те-

проблеми, еле- \ маткки тексту

ментів майбутньо- ^Організація сюжетно-смисло-

го конфлікту вої перспективи

І0ці нно-характе-

рологічна функція

Інтродукція іменної координати

2. Фатична

Гдентифікація Автономінація

макрофункціяД, адресанта і

контакту

адресата

Встановлення

-Номінація реципієнта /читача/

Привертання уваги Залучення до "діалогу", співтворчості

■Збереження • заці кавленості /інтересу/

Створення ентропії /змістової непевності/ Насичення внутрішньо-текстової проспекції

- 16 -

3. Макрофункція ч— Директивна /сигнально-пристосувальна/ функція

впливу '''Емотивно-експресивна функція

4. Структуруюча,-—Метал і нгв і стична /зазначення мовного коду, тоб-какрофункція \\ то жанрові особливості, тил викладу/

' \ Лінгвопоетична /вибір мовних засобів, тобто

\ особливості лексичної, стилістичної і сштак-\сичної організації тексту/

. Текстуальна /організація зовнішньої та внутрішньої, змістової, зв’язності ПФ і тексту твору/..

Функціонування І1Ф у процесі виконання цих рольових навантажень здіііснюсгься завдяки тісній взаємодії цілого комплексу різнопланових елементів мовної і смислової структур ПФ тексту.

•Э

Основними чинниками впливу на підбір, своєрідність і специфіку полі функціонального статусу даиих мовних засобів, е темати-ко-жанрові характеристики твору і авторський індивідуальний стиль. Дія виділених комунікативно-прагматичних функцій ПФ в процесі комплексного настроившая рецшііснта-читача на певні параметри впливаючої системи' - тексту твору - простежується на численних прикладах ГІФ англійських романів різних атпрових модифікацій і часових літературних епох /відзначимо таких авторів, як Д.Дефо, Д.Свіфт, У.Годвін, В.Скотт, Д.Остін, Ч.Діккенс, У.М.Теккерой, • сестри Бронте* Е.Гаскелл, Д.Еліот, Т.Гарді, Р.Л.Стівенсон.О.Уильд, Г.Уеллс, Хью Уолпол, Р.Олдінгтон, Г.Трін, А.Мердок,- У.Ґолдінг,

А.Крісті, А.Кларк та інші/. Наведемо тут з матою ілюстрації лішг деякі дані по вивченню таких мікроііуккцііі ІІФ, як і ь.їорі.аці £ліа функція інтродукції лоь-алыю-темпоралышх координат і атичіїі функції привертання уваги іі збереженії;! зацікавленості /інтересу/.1.

Як показав аналіз, деталізація щ осторово-часової перспективи у зачині Г№ е характерною для ранніх романів, для ПФ з віль-

ноч композицією, для романів з хронікально-мемуарною схемою розвитку /романи "великої дорогі!", "робінзонади", "романи виховання" - "initiation no-vel'j", сімейні, /авто/сЧограрічіп тя історичні хроніки/. У "м’яких" початках, початках "in-modlna-гея", які поступово стають домінуючими у романі XIX -XX ст., як правило, використовується неповний хронотоп або зазначення найбільш загальних обставин місця /гранично широкої - in Hritnin, in' the country або гранично вузької семантики - in the pnr’-г, on the bench/ і темпоративів відносного часу або часового співвідношення: "Dorn Greenfield left her husband Ъеспияе а!ю »na afraid of him. She decided зіх months later to return to him for the вале reason" /I.Murdoch "The Bell"/.

Композиці ііно-мовленневе оформлення ПФ також сплава« на введення елементів хронотопу на початку роману. Наприклад, яскравий опис узбережжя Генуезької затоки з Il‘i роману Д.Конрада "Зияряпзе" характеризуються абсолютним переважанням просторових індикаторів, локативів: L-L-L-T-Li-L-L-L.*

' Така властивість олементів-хронотопу, як поліфункціональ-ність, виявляється в тому, що,'виникаючи на початку тексту, вони не тільки визначають просторово-часові рамки сповіді, але й викликають певні асоціації у свідомості читача. Так, незвичайність і тривожність подій підсилюється в Г№ роману Дд.Мередита "The Adventures of Harry Richmond" за допомогою темлораткву, який означає зимову /п ОТЛ'9, темну/ ніч, а сильний стук у двері вночі завад: асоціюється з почуттям остороги і страху: "Ош: midniRht of

а winter noiitli the піеерегя in River^loy Grange were awakened by n ringing of tho outer bell and blown upon the f;rcnt hnll-dooro".

1 Li - локатив, wo пкзначас реальну географічну назву, ї - тєу- • поратпв, томпоральний індикатор.

- іа -

У цілому результати проведеного аналізу свідчать про те, що хронотоп у ПФ твору /крім свого основного функціонального навантаження/ реалізує також інші мікрофункціг початкового фрагмента тексту, а саме: емотивну функцію, функцію насичення текстової проспекції, інтродукції елементів майбутнього конфлікту, передачі оцінної інформації, привертання уваги, частково - функцію визначання жанрового різновиду, тобто хронотоп сприяє проспективному сприйняттю смислового наповнення тексту. ■

Друга невід'ємна функціональна характеристика мікротексту Г№ роману - фатична - набуває особливого значенім в зв'язку з його позицією в тексті /на вході у систему/, оскільки початок тексту - це найважливіший з психологічної точкк зору первинний момент авторсько-читацького спілкування. Початковий мікротекст роману націлений на привертання уваги та на забезпечення в по-дальмому переведення мимовільної уваги-читача, в основі якої лежить передусім чинник новизни, у довільну, тобто в генезисі функція встановлення контакту е первинною цодо функції збереження інтересу, незважаючи на переплетення засобів і способів їх реалізації в системі тексту твору. Дані аналізу ІІФ роману А.Беннатта "The old wives' Taie", наведені б дисертації у вигляді ілюстрації, показали, що такі засоби, як порушення звичайного стереотипу введення хроногоиу на початку тексту роману, ритмічна аранасу-вання/тобто зіііна типів інфо£мації і КЮ/, ретардація, пресупо-зиція, яка повністю не зніиае змістової непевності,- використання синтаксичних засобів - повторів, паралельних конструкцій, розрядки, рад декснко-слт.лістичних зас'обів Лд»та1ора, персоніфікація/, а також інші аналогічні вриИокі: в йомьлексі онрнлить реалізації даних фатичних мікрофункцік початкового фрагмента тексту.*

Отже, дослідження рІЗ!10(Лі'.іІТЦ"Х VÿUVUiOi.iUlLlii'.), нппанчшої.ь мікротексту Пї роману підтвердило cco«!.ij:<icrr> iipa:-i.:ai;’4t!or ctiju-

- 19 -

тегії початку тексту і чітко виявило специфіку комунікативно--прагматіпного потенціалу початкового мікротексту, яка'полягав в його двосторонній спрямованості. В основі спрямованості на реципієнта лежить активізація слівтворчог діяльності читача.’Спрямованість на текст полягав в репрезентації /підготовці репрезентації/ і відображенні у мікротексті ПФ основних структурно-композиційних і семантичних характеристик художнього твору.

Третя глава дисертації присвячена аналізу дії деяких основних текстових категорій, які забезпечують комплексний взаємозв’язок ПФ і цілого тексту твору, що е третьою інваріантною типологічною характеристикою мікротексту ПФ /поряд з його відносноп структурно-смисловою цілісністю й специфічною комунікативною стратегією/. Комплексний зв’язок ПФ і цілого тексту виявляється як у структурних, так і у функціональних параметрах, що логічно випливає з підсумкових положень зо результата»/к аналізу формально-смислового й комунікатигшс-праплатгдіюго аспектів текстів ПФ, який був проведений в пєриіій та другій главах дисертації. Однак найяскравіше багаторівневий змістовий зв’язок мікротексту їй з текстом цілого твору виявляється шляхом дослідження такої специфічної властивості ПФ, як текстологічність, під якою розуміють наявність і дій в тексті їй деяких загальпотекстових категорій.

Обов’язковими категоріями мікротексту ПФ, як показав аналіз, я інформативність, авторська суб’єктивна модальність і прагмаустановка, а також пресупозиція, що базується на зовнішньому контексті. Інформативність і авторська суб’єктивна модальність ГІФ підпорядковані загальній ангропоцентричності художнього твору, а також прагмаустановці мікротексту ПФ на привертання уваги і початкову орієнтацію читача, одним з функціональних проявів яких на початку тексту є певний вибір об'єкта кваліфікації.

Серед основних чинш кіл впливу на особливості виявлення та

- 20 - ■

співвідношення текстових категорій ГІФ, а також на їх роль у забезпеченні глобального семантичного зв’язку ПФ з художньою системою всього твору виділяються жанрово-тематичні характеристики роману, індивідуальний авторський стиль, історико-літературні традиції і структурно-семантичний тип конкретного ГІФ, тобто його мовленнєві параметри і використані типи викладу. Аналіз дії даних чинників впливу на актуалізацію кожної з домінуючих категорій початкового мікротексту, поданий у третій главі дисертації на матеріалі ГІФ романів Т.Смоллзтта, Г.Уолпола, Ч.Діккенса, Т.Гарді, Д.Конрада, Д.Голсуорсі, підтвердив, проте, незмінність важливої суттєвої характеристики текстових .категорій - їх властивості наділяти різні елементи текстової структури ІІФ мікрочастками тієї єдиної концептуальності ,и;о пронизує твір із самих перших його рядків.

У висновках на основі узагальнення одержаних результатів комплексного аналізу типологічних ознак початкового мікротексту англійського роману моделюється умовна схема взаємодії інваріантних параметрів текстового початку, який займає особливу позицію в комунікативному ланцюзі "автор - художній текст - читач" /див. схему/.Накреслюються можливі напрямки подальших наукових досліджень, зокрема використання запропонованої схеми аналізу інва[і-антних властивостей текстів і текстових компонентів прп вивченні творів інших літературних жанрів і функціональних стилів, при інтерпретації конкретних художніх ‘творів /у току числі и на матеріалі інших мов/, при дослідженні індивідуальних авторських стилів, а також у галузі типології текстів та'іішпх капі ямках загальної теорії тексту.

У додатну наведені оіцемі таблиці іі паніки за дапи.ш п^о-ведшюго дослідження. В кіпці додано список творів, урі вки з початкових фрагментів яких використовуються з метою ілюстрації у трьох главах дисертації.

Схема-моЗель Ььа&мосНг осноани.х параметріЬ мікротексту ГІФ роману.

Ьнутрї-ихи^ Б^ЭоЬа (склад і структура)

Спрямованість ¡Проспекти 5 аа спрд4 іАо&вність ua текст 1

- 22 -

Основні положення дисертації висвітлюються у таких публікаціях:

1. Семіотичний аналіз художнього прозаїчного тексту //Іно-

земна філологія: Респ. міжвід. зб. - Львів, 1991. - Вип. 102. -С. 86-91. ' . -

2. Типологія початкових фрагментів історичних романів

В.Скотта // Іноземна філологія: Реоп. міжвід. зб. - Львів, 1992.-Вип. 104. - С. 114-121. • .

3. Іінгвофункціовальні типи початкових фрагментів у романах Г.Д.Уеллса // Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики:

Тези доповідей міжнародної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вузів. - Львів, 1992. - С. 123-124.

4. Структурно-композиційні та стилістичні особливості початкового фрагмента у романах Д.Конрада /у співавторстві 8 ЛЛ.Кузнецовою/ //Іноземна філологія: Респ. міжвід. дб. - Львів, 1993. - Вип. 105. - С. 103-109.

Synopsis

Lototaka C.Ya. typology and Pragmatica of Text Initial Fragment /baaed on the English novels of the XYIII - XX centuries/, ’

Dissertation submitted for a degree of Candidate of Philological Science /= PhD (Philology)/ in speciality 10.02.04 - Germanic languages, i.Pranko Lviv State University, Lviv, 1994.

Ihe dissertation ia a complex investigation of text initial fragments of a large literary form. A multi-aapeot study of the initial microtexta of English novels made it possible to single out, systematize and describe the main structural types of text beginnings, the peculiarities of the evolution of the narrative composition of novels' beginnings Btudied diachronically, the chief nacro- and microfunotiona realizing the specific cojnroutiica-

А,«.! «■»

tive pragmapotential of text beginnings, text categories and their role in organizing a complex Interconnection between the initial microtext and the macrotext of a literary work. The analysis has shown that the paramount influencing factors causing modifications in the parameters under study are found to be gann and thematic characteristics of the novol, historical-literary stereotypes, the author's individual style and the narrative composition of the initial microtext.

On the basis of the analysed constant typological featur3S of text initial fragments an abstract schene of the interaction of the invariant parameters of text beginnings has been modelled. It can be applied in the investigation of text components and texts in other languages and literatures, in the typological analysis of tsxts, and in studying various problems of general theory of the text.

.Потоцкая К.Я. Типология и прагматика начального фрагмента текста /на материале английского романа ХУ 111 - XX веков/.

Диссертащм на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10,02.04 - германские языки, Львовский государственный университет им. И.Франко, Львов, 1994.

Диссертация представляэт codoll комплексное исследование начального фрагмента текста крупной литературной формы. Многоаспектное изучение начальных микротекстов английских романов позволило выделить, систематизировать и описать основные структурные тилы 'начальннх фрагментов, особенности развития речевой композиции романных начал в диахронии, основные макро- и микро^ункции, реализующие специфический прагмапотенциал текстовых начал, текстовые категории и их роль в организации комплексной взаимосвязи начального микротекста и макротекста произведения. В ходе анализа уста-

новлено, что первостепенными фактораш влияния ка вариативность исследуемих параметров являются жанрово-тематкческие характеристики произведения, историко-литературные стереотипы, авторский индивидуальный стиль и речевая композиция данного начального микротакста'. .

На осново вцделешшх константных типологических признаков начального фрагменти текста в диссертации моделируется условная схема взаимодействия инвариантных параметров текстового начала художественного произведения, которая может бить использована при изучении текстовых компонентов и текстов на материале других языков и литератур, 'в типологическом исследовании текстов и при. ранении различных проблем обшей теории текста.

Ключові слова: лінгвістика тексту, початковий мікротекст, інваріантна типологічна модель.