автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Типология контрастивных единиц в лексике русского языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Типология контрастивных единиц в лексике русского языка"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ.

. УНІВЕРСИТЕТ

3 ^ Я ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Фціі іЗ£ 5

На правах рукопису

СІНГАЇВСЬКА Ольга Степанівна

ТИПОЛОГІЯ КОНТРАСТИВНИХ одиниць У ЛЕКСИЦІ РОСІЙСЬКОЇ мови

10.02.01 - російська мова

АВТО РЕФЕРАТ

дисертації на здобутая наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1995

Дисертація е рукописом.

Робота виконана на кафедрі російської мови Українського державного педагогічного університету ім. М.II.Драгоманова

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор

Муравицька Маргарита Петрівна Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор

Бріціїн Віктор Михайлович, кандидат філологічних наук, доценг

Матвеева ІІаталія Петрівна

Провідна організація - Інститут мовознавства

ім. О.О.Потебні ПАН України

Захист відбудетеся 1995 р.

о_____год. на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 113.01.03 в Українському державному' педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова (252030, м. Київ, вуя. Пирогова 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного педагогічного університету' ім. М.П.Драгоманова.

Автореферат розіслано "ЛЧ' січня 1995 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради ($&&{/Вишневсша Г.П.

з

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ві-тчеїшя складних діалектичних процесів у мові як динамічній системі, и якій розкривається суперечливість процесу пізнання, включаючи способи номінації. Категорія протилежності відіграє значну роль у лексичній семантиці, в її збагаченні. Поляризовані компоненти семантики лексичних одиниць мови, конірасгивний пш зв'язку між значеннями слова та між різними словами широко представлені у мові. Вибір теми визначається потребою систематизації лексичних одиішць конграсгивної семантики у системі мови та мовленні, комплексного аналізу їх семасіологічного значення та особливостей функціонування в тексті. Необхідність аналізу цієї лексики диктується як її вагою у практиці мовного спілкування, так і особливою її виразністю в системі експресивних засобів мови, ефективністю в плані мовленнєвого впливу. Аналіз семантичних протилежностей пов'язаний і з проблематикою суміжних галузей знань: когніїнвною психологією, психосеманшкою,

пратмалінгвістикою. ■

У лінгвістичній літературі розглядались питання про фактори поляризації значень у межах слова (В.І.Шерцль, Л.А.Булаховський, Л.О.Новіков, О.М.Соколов, В.Н.Прохорова т. і.), пропонувались класифікації енажіосемічної лексики (О.М.Соколов, В.Н.Прохорова, О.X.Жаркова). Ряд робіт присвячено енантіосемії у функціональному аспекті (Л.И.Климова,

О.А.Наз&рцева, Т.Г.Пономаренко т.і.) та в аспекті взаємодії лексичної і фонетичної семантики (М.В.Давидов га С.С.Смоленська, О.С.Міндрул, Н.П.ГІлющ). Багатоас.пектний аналіз прппі лежносгі.в лексичній семантиці здійслеїшй Л. 0.11 »віковим на магерЙлГ російської антоніміі, включаючи енантіосемію як один із її різновидів. ; Семантику ' оксюморону досліджувала

Н.Б.Н.івлович.

Предмет даною дослідження - лексичні одиниці мови чи монлеїшя, між компонентами семантики яких (значеннями слова, фразеологізму, ('.ловами у синтагмі чи парадигмі) діє комтрасшшшй семантичний зв'язок. У дисертації здійснюється тілт одиниці- контрастпшіої семантики впутріслівиого тішу (Лексико-с**маіітичі<ий та семпий контрастне) та мЬкслівного типу (різновиди синтагматичної о контраспшу і парадигмагичні проіиставлешш у худ-жньому ієксіі).

Мета іа завдання дослідження. Мета роботи - аналіз.лексичних одиниць російської мови з контраетивпим семантичним ;ш'я:шом внутрішньої1'.) (ц лексемі./фраземі.) та зовнішнього (в сиіпаїмі і парадигмі) лшів у аспекті двох напрямків сучасної лінтпістіши; системному га функціонально комунікативному.

Виходячи з ц^но Лули поставлені такі завдання.

- визначній одиниці, які маюіь у семантичній структурі лек-

сичних значень поляризовані компоненти і реалізують коиірастшіу семантику, ..

- с.истематизуі'апі енаїїтіосемічну лексику, проаналізувати її

¡ечаїнку і особливості семантики; .

- розкріпи механізм створення, показані умоші та засоби реалізації ирошлежімго смислу,

- :<п.іпачши характер поляризованих' ./ контрас!ивтп ознак у гематині леїч.ем та фра..юм;

- визначнії! тематику контраеіитмі'Пі синтаїм і їх (-емантичні рііііоьндч.

Ні-ІЛНиПН/Н і}м1:тири, ІН” И0ро.іжуі>мь контрас !!!І!Н сингат-мгпінюи 1.1 ий|іа.чигмаїнчікіїо міпів.

Намита иоткяга дослідження поляї ас у комплексному під

ь

ході до матеріалу, що вивчається и системному та футщіпцазь ному аспектах, у спробі йоі о сисгемагизацн.

У роботі пропонуються тематичні класифікації контраопшів, визначені семантичні особливості одиниць з контрас тнвннмп чом-понеитами, встановлено характер поляризованих сем у семаипші лексем/фразам; вивчені фактори, що впливають на створення контраспівинх зв'язків між значениями слова,' фраземи, між словами у синтагмі і парадигмі, .

Теоретична цінність га практичне значення. Теоретична цін нісіь робот визначається зв'язком її проблематики з кардинальними питаннями теорії слова, проблемами взаємодії мовного, пси хологічного га соціального моментів у функціонуванні мови та в її розвитку, у спробі узагальнення наслідків вивчення яеиша енантіосемії. Результати дослідження можуть бути корисними для лексикології, стилістики, прагмалінгвісгпкп, а також для суміж них наук, об'єктом увати яких с. мова і мовленнєва діяльність -соціології, психології, філософії (зокрема для розробки перспективної проблеми подвійного смислу).

. Результат роботи га фактичний матеріал можуть бути використані у викладанні вузівських дисциплін; теоретичих курсів з лексикології сучасної російської мови та загальною мовознавства, у спецкурсах з лексичної семантики і сппіспікн, у'практикумах з розвитку мовлення, при підготовні вімеювіднич підручників та навчальних. посібників. Матеріали дослідження могли б знати застосування і в лекожоїрафічній практиці, зокрема мри укладанні словника нових значень, словника лексичних одні піші з контрастивною о'патикоу і.

Магеї і і лі і . дос чідження. Іімніричну бачу /¡(’слідження складаюгь дві картотеки: слоининобн (800 слів) та текстова (1200

літературних та розмовних контекстів). ІІри вивченні мовної енангіосемії основним джерелом були словинки: "Словарь

современного русскою языка” АН , СРСР в 4-х томах, "Фразеологический Ьловарь русского языка" за ред. 0.1.Молоткова, "Словарь справочник но русской фразеологии" Р.1.Яранцева, Як допоміжні використовувались; "Словарь современного русского лигерагурного языка” АН СРСР в 17 томах, "Толковый словарь русского язмка" у 4-х томах- за ред. Д.М.Ушакова, "Словарь русского яаы^а" С.I.Ожегова, а також (при вивченні функціональної епашіосемп) лексикшрафічне видання "Новые слова и значения: Словарь справочник по материалам прессы и лшераіурьі 70 х годов" (М., 1984) та випуски серії "Новое в русской лексике. Словарные материалы-77" і далі - до -84.

...,гТенетова картотека складена за матеріалами російської проаїї, драматургії та поезії XX сторіччя, матеріалів періодики, теле та радиопередач, записів усного мовлення. Використано твори В.Акі'.ьонова, Л.Бородіна, Г.Голопіна, В.Єрофєсва, Ф.іекандера, О.Кабакова, С.Кржижанівського, Л.Платонова, Ю.Полякова, Б Пошіавськш о, В.іТсцуха, Ю.Слсяухіна, Л. і Б, Счруїацьких, Т.Талсюї, іГсе А.Вампілова, ' О.Кургатнікова,

A.Яуоніогл, віршів М.Лішакумоної, А.Ахмаїової, О,Блока,

B. Приюти, в.Свтуиіенка, О, Мандельштама, Б.Пастернака,

1.0 вср'-инна, ІЇ.Сожніїіова, В.Хлеґініковл, М.Пвєгагпої та інших авторів. ,

Мсюдологічяо» основою дослідження с діалектична вчення Іірп (10.11, ‘ЮНН у процесі пізнання, про сиішзідноіпешім ініелекту альної та емоційної сторін пізнавальної діяльності людини, об’гк-іинівіім га е',,!м:ктні«!іото в ниц про ваашозв'доок емоції та ОЦІНКИ.

Менша дрхлІіШення. В роооті використано ошісовиті моіод, Прийомі) ЛІНГВІСТИЧНОГО сіюслережеиіія, ОПОЗИЦІЙНОГО, И Of. lliOHCHT ного та контекстуального аналізу.

Апробація. p<Mk>ni ■ Матеріали і результат дослідження обго ворювались на засіданнях кафедри російської попи філологічного факультету та кафедри мовознавства і методики викладання мови педагогічної о факультету Державного педагогічною університету ім. М Л .Драї оманова, були викладені у доповідях на конфврен ціях, що проводились у Державному педагогічному університеті ім. М.ІІ.Драгоманова (1991, 1993), і відбиті у публікаціях.

Зміссробогц. Дисертація складається із вступу, чошрьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У_Бі;щіі розкрішається актуальність дослідження, мою нау нова новизна, теоретичне та практичне значенню, мета та завдання роботи, характеризуепля матеріал і методи дослідження.

Перший р_<ы діл ’’Категорія нрошлеисносіі і семантика слова" присвячений катеторії протилежності у .філософському аспекті , бінарним структурам мислення як остюні протиставлень, питаниям .про вираження протилежностей у лексико-семантичній системі мови, про природу і структуру значення слова.

Закон взаємодії, або діалектичного синтезу протилежностей як ядро діалектики у своему абстрактному вираженні дік через койкреттгі проптлежиосп об'гьптті та суб'єк пінної- р>*а иьи<хті , Єдність, тотожність та пласмоперсхід проги ложностей притаманні всім явищам, характеризують усі сфери дійсності. Категорія про шлежпосгі існує як результат осмиг.лоння іт оцінки тих 'ЦІ ІНШНХ явищ, якостей ТОЩО З боку суб'єкта (Геге Гп).

• Контраст мані зп'ялпі між .одиницями і компонентами семантики підпоіііцатоїт, контраспшЛому асоціаишному зпялку в

психології. Вивченню бінарних структур мислення людини присвячені культурологічні, психологічні, лінгвістичні та інші дослідження. Висновки їх свідчать про те, що модель світу може бути описана як набір семантичних протиставлень, які мають для народів світу універсальний характер (К.Леві-Сірос, І.Франк-Каменецькиіі, В.В.Іванов і В. М. Топоров, Б.Ф.ІІоршнєв,

Г.Л. Пермяков т.і.) Саме ні протилежності, протиставлення

спливали на формування відповідних структур мислення

(КЛевіСгрос).

Психічний феномен ототожнення двох елементі«, що

одночасно виключають один одного, властивий тільки людині. В генетичній психології по явище названо дииластісю. В дипластії здійснкхгься психологічний' притщип: усяке протиставлення

об'єднує, міра протиставлення с мірою поєднання Ш.ФДІоршнп»). Сучасна наука знаходить все більше проявів універсальності нього принципу.

Мова безпосередньо поіз'язана з механізмами мислення. Асоціація за контрастом е однією з найважливіших асоціацій, тому антоніми займають значне місце у словниковому складі будь якої мови. Антонімічні відношення існують І МІЖ компонентами семантичної структури слова - при енантіосемії, і між словами, пов'язаними сиігпітмагичтю, попи пронизують усі рівьі мови, іруиуючи її одиниці. Таким чином, пропілечшоеті ножна вважати фактором сисгемнопі в локенко-оемашичній системі моїй;.

Слово, як і вся лексична система в. цілому, с динамічною системою, в якій, з нотний діалектики, не може бути абсолютно рі.ікич рпзмеж)ианк Йото ссмашииа зміию^іься під пплпи"М ч'Чиекс*іп і ситуацій (Е.С.Лэнгуропа. М.В.Иікімн, В.МЛелія,

э

Б.І.Шаховськиіі, Д.М.Шмельо» і,і.). Комунікативний підхід передбачає інтегральну концеппію значення олова, згідно з якою поняття значення включає всі семантичні ознаки, що виявляються у слові. Ці ознаки можуть бути як структурно релеваппшми, гак

і структурно збитковими , але всі вони комунікативно значимі (Й. А.Стерши).

У сучасних роботах з прагматики використовується кон цепнія значення як вживання, згідно з якою необхідно враховувані не тільки мошша контекст, але й позамовну ситуацію, фонові знання. Контекст при цьому включає історико-пулмур-ний, психологічний, соціальний та інші аспекти, а значення формують мовні та позамовні «лементи. Звичайно, таке розуміння відходить від традиційно лішвістичного аналізу, але, враховуючи загальну тенденцію в науці до синтезу та інтеграції, треба визнати, що заслуговує увалі і така теза; лінгвістика є комплексною наукою завдяки різноманітності Ті предмета - мопи (М.Москов, В.Анастасов), .

У розв'язанні питання про компоненти структури лексичного значення ми дотримуємось точки пору, ЗІІДНО з якою поняттєвий та емотивно-оцінний зміст у слові взаємодіють, і не повинні проти ставлятись як головний і допоміжний (В.І.ІПаховеький, Н О.Лу к'янова т.і.). Це твердження базується на положенні теорії пі знання про єдність, взаємодію раціонального і емоційною, інте лектуальното іі афективною в мисленні (.Е.Косеріу, 11 В.Копнт, В.П.Тугарінов, Г.В.Колпійнськнй.К

У другому розділі "Системно -функпіоііальмі властивості енантіосеміТ" у,таї алміюється досвід штчоннл пієТ складної кагеюрн, дослід;куті.)гься фактори розвитку ¿нангіпі.-гміТ, ії якісний склад . га характер поляріт.н.наннх ошак у <<м титлі

лексеми га фраземи.

Синхронічну енантіосемію сучасної російської мови репрезентують: ■ .• -

1. Лексеми, пЦ)вшиіе значення яких іце не забуте, але вже витісняється протилежним і в словниках подається з поміткою '’застаріле": амбре, бесценный, небывалый.

2. Лексеми, ь яких одне із значень має обмежену сферу

вживання, є діалектним: благой; спеціальним: задуть І.домну, 2.свечу; просторічним: занять, одолжить; жаргонним: завязать, щодох. ■

3. Лексеми, антонімічні значення яких однаково активно функціонують у сучасній мові: удружигь, уррслучиатъ.

Вивчення лінгвістичної літератури та аналіз мовного матеріалу приводить до висновку, іцо на розвиток енантіосемії як лексико синтаксичного явища виливають такі фактори: словотвірний, морфологічний та оцінно-емотивний. Енантіосемія словотвірного пшу розповсюджена серед дієслівної лексики і зумовлена багатозначністю словотвірних морфем, зокрема протилежних значень префіксів - просторових, темноральних га кількісних їх відношень. Це дієслова із значеннями:

1.) ііропілежної спрямованості дії, напряму руху, значенням появи чи віддалення/зникнення: взбежать 1. откуда, 2.куда; ,!л<}ха її 1. приехать ненадолго, 2. уехать далеко 2) конструктивної та деструктивної дії: выложпп. 1. положить наружу, выкуп 2. сложил», соорудить; пырубип» 1. срубить совсем 2, изготовить; 3) початку дії за Ті результату: заговорить, зашрагь, запылить; 4) початку та кінця дії: завязать [.разговор, ингршу 2, узелок 3, прост, бросить, заниматься чем-л.; 5) •юзнитного та негативного результату дії: залечить, прослушать.

1ДЦІ)(>ШД)ЄГЬ.

Морфологічний фактор розвиту епантіосеми діє.

1) у безпрефіксних дієсловах зі значенням спрямованості дії на досяїнения результату, в яких підбинастіля семантичний 'процес конкретизації значення, диференціювання' за ознаками з’єднання - роз'єднання; двоить 1. сдваивать 2. раздваивать; пюрення - руйнування; рубить І.с'фоить 2. целое на часта; за ознакою "напрям руху”; толкать 1. выталкивать откуда

2. проталкивать куда; нести 1. приносить 2. уносить;

2) у зміщенні суб'єктно-об'єктних відношень, прочилнжмої направленості об'итшх лі;игошсиь: п^иягь, одолжить (частіше зустрічається як явище історичної семантики; баловник. должник, преданный).

Енантіосемія оцінно емошвної о типу - тобто розвиток проти лежкого значення внаслідок зміни емотивності, пжішашія з іронією-п системі мопп представлена невеликою кількістю лексем; ставить, удружить, честить та деякі інші, але дуже поширена як явище мовленнєвого характеру. Від інших тіш і и еианііосемії відрізняється гам, що реалізується просодичними засобами.

У певних коні «кетах, завдяки іронічній інтонації, лексеми оіримуюгь смисл, протилежний звичайному. Емотивна елантіосемія представлена здебільшот оцінними іменниками, ирикмешшгами, прислівниками, дієсловами, модальними словами, а також фразеологічними одиницями; герой, работяга,

іуул. комплимент. золотой, ленный, цешіьіо________________указания,

ос'іас г^инуїь, ііоговорнть по дувіам т.* ініні.

Чає піна лексики реалілус контра, пвчгу семантику завдяки комплексному ВПЛИВОВІ КІЛЬКОХ факіі>|Ш*. ГІовну роль у цьому процесі, разом з фактором оціїїки .'переоцінки, відіграє

внутрішня форма одиниці, особливості її семантики. Цей тип енантіосемії можна названі асоціативно-оцінлим. Семаніика загальної невизначеності допускає плюралізм інтерпретацій, протилежні трактування, вживання у протилежних ситуаціях. Це стосується, наприклад, загальнооцінних одиниць з семантикою якісної або кількісної Невизначеності, в яких виражена емотивна амбівалентність; ничего, ничего себе, нормально.' без J^цIкaкиx, невесть что / как / какой / сколько.

У ряді випадків '.постерігаються і більш складні стосунки між внутрішньою формою та оцінкою, що призводить до розвитку антонімічних значень. Наприклад, у лексемах, іцо позначають фізичний стан, відчуття, викликане протилежними причинами; жгучий, жечь (від дуже високої чи низької температури); лоск, лосниться (вигляд гарний, чистий чи забруднений); обомлеть (від радості чи переляку). .

Асоціативно-оцінний фактор є основним у формуванні протилежних значень фразеологічних одиниць. Конкретизація семантики за ознакою "оцінка" призводить до поляризації в одиницях, що характеризують різні аспекти діяльності людини, пов'язані з оцінкою Її результатів; далеко пойти; пройти„огонь, ВШУ. и мелнце трубы (позитивна чи негативна оцінка життєвого досвіду); вкуцшть/гіожпнать плоды чего (про успіхи чи невдачі); войгн в историю, воиги в гіос^ожл [у (про погану чи добру славу); гюговоригь по душам (відперто з підтримкою чи з осуд-жр.і'Ням). \

Наявщсіь у'семантичній структурі лексеми / фраземи компонентів, що передбачають конкретизатори, може призвести до поляризації!їй ознакою "оцінка". Якню конкретизагор формально (лексично) ‘виражений, виникають одиниці, які можна ппажапі

контраспшами змішаного, або перехідного типу, бо в них є риси внутріслівиого і синтагматичного конграсптів. У таких випадках контраст формується на рівні лРксшсо-синтаксичної сполучуваності. Тепдениіііна зміна партнера на одиницю з протилежною (логічно чи асоціативно) семантикою може призвести до формування у слові протилежного значення. Лексеми, що формують змішаний контрастно, поділяються на дві групи: дії слівну та іменну. Першу складають дієслова (і дієслівні форми), що потребують додатка, в яких виражена бажаність / небажаність дії з точки зору суб'єкта мовлення: избежать чего (благополучия не набежать), • быть обреченным (обречен на успех), устроить кому что (позитивне чи негативне), угостить кого чем (приємним чи неприємним) та інші. Іменна група включає іменники, семантика яких вимагає додатка, та деякі сталі сполучення: апогей (перен.) чего (позитивного чи негативного), букет (перен.) чего (наград - болезней), мастер на что (позитивне чи негативне), внести свой вклад во что (про позитивний чи негативний вплив на щось).

Ецангіосемічну (в системному і функціональному планах) лексику переважно складають одиниці, що відносяться до сфери "людина та її діяльність" і так чи інакше пов'язані з оцінкою (тематичні трутні "характеристика особи за її якостями", "фізичний стан людини, емоції", "кваліфікація дії, явища, ситуації", '"характеристика предмета за ного якостями" т.і.). Деяка частина такої лексики, здебільшого дієслівної, має відношення до сфер "простір” і "час" (тобто дія / процес у просторі і часі) і поц’язана з поняттями: рух, початок - кінець, частина - ціле. . .

При енантіосемії дієслів (сло-іитярнші або морфологічний тиші) найбільше розповсюджена поляризація за ознаками;

шори пі - руйнувати, .'з'являтися - зникати, початок дії-Ті кінець, результат.

При енантіоеемії оції іно-емо пінного ішіу (здебільшого функціональній) поляризовані ознаки являють собою опозиції, що включать різновиди оцінки: епічну, інтелектуальну, емоційну, естетичну. їх об'єднує полярність універсальних ознак, що посідають провідне місце у відображенні каршнн світу: добре -погано, правда - неправда. Такі опозиції можна розглядати і як контраст між сказаним — домисленим, видимим - прихованим. Основними серед них є: хорошо - плохо, приятно - неприятно, красиво - некрасиво, важно - неважно, ценный - неценный, Лл'бимьш - нелюбимый, радом ь огорченно, счаеіьо - ¡оре, успех неудача, умньиі - глупый, умелый - неумелый, добрілії - недобрый, безгрешный - грешный, смелый - трусливый, ласковый -грубый, заслуга - вина, награда - наказание га деякі інші. В афективній лексиці (у стійких сполученнях вигуковото харак-іеру, пестливих та лайливих) виражені протилежності емоційних еганіи.-іцо відповідають амбівалентності почуттів.

Третій___РОЗДІЛ "Фунісціонапьніш аспект протилежності

значень" присвячено полярності емотивно-оцішшнх елементів значення, засобам створення ситуативної енантіоеемії у художньому тексті.

З оцінкою та переоцінкою ікш'язана значна частина змін у лексико-семантичній системі мотш. В історії російської лексики відомі факти витіснення нейтрального значення оцінним - як правило, нейораптішм: бюрократ,. отпрыск, ренегат, іпіородец та інші.

Оцінка може входити у денотат або до конотативного компонента значення, бути їх постійніш чи ймовірним, неприхованим

або прихованим, актуалізованим або пеактуалізоианим елементом (Стерши Й.Л.). Оцінні та емотивні семи мають поляризований характер, що уможливліое перехід від одною полюса до проти ложного. Функціональна зміна оиінноегі, хоча п дуже поширена, але не завжди призводить до формування протилежного значення

- власне енантюеемп. .

За ознакою належності до емоційної зони і напрямом розпишу оцінного знака кількісно переважає група одиниць з інге-реишою (узуальною) позитивном оцінкою, що підшерджує иис-ПОШ(И інших дослідппк'т стосовно тенденції До розширення пейорапшної семантики при зміні оцішіості. Серед таких одиниць агентивні імена, найменування, пов'язані з діяльністю, поиеділ кою людини, соціальних явищ: работяга, трудяга, шедевр т і.. Поляризація оціїпюсгі в словах може бути наслідком ідеологіч ного протистояння соціальних угруиуваиь. Значення деяких сліп використовуються для вираження не протилежного смислу, а для вираження несхвалення; оригинал (про людину), эстет, писуслспающчіі. идеалист, правильный (лживый, лицемерный). Наир.;

- Погоди, перспг.ктнпные люди, насколько я понимаю, это люди, от которых можно ждать чего-то п перспективе. Так с оптимистической точки зрения псе люди - перспективные.

Да пет, Лешка, ты не в курсе, гут один дядечка выступил с речью. И по смыслу, перспективные - кто делает карьеру, а неперспективные - кто'не делает... (Л.Кургапшкоп. В гостях у Донны Анны).

Часто зміна оції шості пов'язана з семантичним зсувом, формуванням нового значення: классика (перон, ірои.) "о чем л. тпнчном, характерним, обычном"; легендарный 'лживый, выду-

манный"; фшюеофетвовагь "предавайся бесполезным рассуждениям", В експлікації новоі оцінки значна роль належить контекстові; "После работы в раздевалке пьянствовали. Употребляли портвейн "Агдам" под кильки. Классика" (Н.Иовлев. Я ничего не боюсь).

Ясісраиі коіг.раегп створюються іронічними контекстами за допомогою слів, а. > мають ознаки "висока / найвища ступінь якості" або "висока оцінка". Напр.: "Ты, Чистяков, станешь большим человеком. - грустно предсказала Надя. - У нас любят пуганых...” (Ю.Поляков "Апофетей").

Закріпленню полярної емотивності в узусі сприяє актуалізація певних слів у комунікації, при цьому важливими є і особливості семантики, характер вираженого в одиниці мови фрагмента дійсності. При цьому іронічне вживання у відповідних ситуаціях може стати поширеним серед членів соціуму завдяки знеціненню позитивного смислу.

Аналіз сучасних художніх і публіцистичних текстів показав, що лексичні одиниці, які у процесі мовлення набувають іронічного забарвлення, часто відображають специфіку відповідного періоду у житті суспільства. Так, серед іронізмів, характерних для епохи "розвинутого соціалізму", провідне місце посідає лексика, пов'язана з компартією, комсомолом, показовою героїкою,

ідеологією, мораллю, особливостями побуту: слуги___народа,

гордость нации, лучшие люди, партийный бог, гегемон, историческое решение, руководящая роль, ценные указания,

: комсомольский бог, пожат.' морально________устойчивый, светоч

нравственности, идейная чистота, хрусталь (о стеклотаре), ппща счастья (о курах сомнительного качества - синих) і і.і.

Іронія '..може призвести до зміни семантики лексичних

одиниць. Ці зміни мають власне семантичний, стилістичний або структурний характер: 1. витіснеїшя високого, урочистого

стилістичного забарвлення іронічним: ареопаг, благоверный, вещать; 2. часткова або повна десемантизація, іноді із семантичним зсувом: хороший —> "большой, сильный, значительный";

пд^ядочнш'і —5» "большой, значительный"; ііенньїе^^азіїнііл —> "распоряжение, просьба"; 3. фразеологізація: бездна вкуса, велика беда, мне это нравится. хорошенькое дело;

4. енангіосемія: удружить, перл, убить бобра.

Механізм формування енангіосемічного значення в результаті іронічного вживання слова пов'язаний із зміною його емотивності в узусі . Лексичні одиниці, що мають у структурі свого значення емотивно-оцінні компоненти, є іронізмами (в реалізованому варіанті чи потенційно), бо вираження оцінки має поляризований характер. Таку властивість семантичної сфукгурн сліп можна назвати енантіоморфізмом (термін з мінералогії). Актуальність висловлення (з соціальних причин) створює передумови для росту частоти вживання і закріплення п узусі або-іронічного, або енантіосемічного значення, в залежності від особливостей семантики одиниці.

У художній функції слово має найбільш широкі можливості для семантичіп'їх модифікацій. Протилежне значення у тексті формується в результаті зіткнеігня, протиставлення різних значень одиниці, що мають фразеологічнсимволічне, соціально-, історігчно"навантаження. Для створення ситуативної енантіосемії використовуються різноманітні художні прийоми: поступове

"переведення", смислу в протилежний: "Была одна старуха..., которая лечила от голода малолетних: она давала им грибной настойки пополам со сладкой травой, и дета мирно затихали с

сухой пеной на губах." (А. Платонов., Чевенгур); руйнув'ання фразеологізму: "Слов у Корнелия оказалось так много и они были так тяжелы, что в глотке его образовали холодную свинцовую пробку" - слов так много = не было слов (М.Палей. Кабнрия с Обводного канала); антонімізація синонімів, омонімів, полісемантів, напр.: "Часто говорят: я из народа вышел. Ну и что хорошего, что вышел? А ш не выходи" (М.Анчаров, Как птица Гаруда). Ситуативна протилежність значень може маскуватись подвійним смислом, розкриватись або не розкриватисБ контекстом, їло пов’язано з протиставленням (часом прихованим) поглядіз героя і автора: "...надо скорей коммунизм кончать. -обнадеживал себя Чепурный... и сказал им...: надо, ребята, поскорей коммунизм делать, а то ему исторический момент пройдет..." (А.Платонов. Чевенгур). Порівн.: жарг. кончать кого, что - "убивать, уничтожать". .

У четвертому розділі "Міжслівний конірасгив синтагматичного та ’парадигматичного типів" розглянуто різновиди синтагматичного контрастову, тематику синтагм з контрастивною семантикою, парадигматичні протиставлення .у художньому тексті та фактори, що породжують конграстивну семантику в синтагмі та парадигмі". - . 1

Під синтагматичним конграсіивом ми розуміємо одиницю

мовлсшія): шс) .складається з компонентів'- (слів), які мають

протилежні .'значення або полярні, контрастові» ознаки (семи)

значень. -Синтагматичний , контрастов1 може бути "стертим",

узуальним; 'страшно весело, ужасно красив^ жутко смевший,

І , ' ' ' ' формальним1 — якщо в ньому немає 'змістового протиріччя:

аморалміЬійі' моралист. идеалисты • своего . материализма.

Оксюморонні синтагми містять поняттєвий, оцінний чи емотивний

контраст (за характером конграсшвшіх ознак), але частіше -змішаний.

У російських художніх текстах досить поширений конт-растив емотивно-оцінного характеру - сполучення емотнвів з полярними знаками: невинное бесчинство, п ерп о к л ас <; і іьій 11 его дай, милый садист. У сполученнях іменник + прикметник пейоративнимн частіше бувають іменннки. Оцінні прикметники, прислівники та деякі іменники, що мають семи "висока / найвища ступінь якості", "вміння", часто вживаються зі словами пейоративно! оцінки: г^щажный^. іщісшюобленец, сказочно плохо, выдающаяся наглость). Експресивність подібних висловів не викликає сумніву, вона має психологічні та соціальні мотиви.

У художній прозі переважає синтагматичний конграспго іронічного чи жартівливого характеру, у поезії частіше зустрічається оксюморон, побудований на метафорах.

Тематика контрасгивних синтагм різноманітна. Значну їх частину складають ангропоніми (у широкому розумипіі), які молена об'єднати у тематичні групи:

І. Людина, її власпшості та якості: мораль (апостол цинизма, хам на цыпочках, честный предатель, жестокая доброта); почуття'та емоції (горькая радость, ласковый палач, скорбное ликование); розум, здібності, світогляд (умный дурак, идеалисты своего материализма); вид занять, соціальний стан: (свободный раб, честный вор, холостяки семейные, благодетели-запоевагелп); міжособові стосунки (враги-друзья, друг без друзей, нелюбимая возлюбленная).

II. Предмета та явища: поняття духовного життя людини (ложная прайда, фалинь истины, ад в раю, скрытое откровение); час та його1 сприйняття (далекое близкое, долгий миг, стреми-

тельная медлительность); світ природи (звонкая Тишина, жаркий колод, свег тьмы) т.і. '

. III. Дії га ситуації: міжособові стосунки (камнепад

подарков, одиночество вдвоем, щедры па равнодушие); вислів, розмова (предсказывать назад, положительный отказ, любезные колкости); суспільне життя (законное беззаконие, безвыборные выборы, в добровольно-принудительном порядке).

і

Суперечливість семантики оксюморону має об'єктивну основу, вона • мотивована протилежностями та протиріччями об'єктивного світу (макрокосму) та суб’єктивного світу людини (мікрокосму). Оксюморон породжують: зіткнення точок зору (старомодный новатор, несчастное счастье, созвездие обскурантов); конфлікт правда та неправди, найчастіше - в соціальному плані (врать правду, фанфарное безмолвие); протиставлення фізичного та духовного (молодая старость, одиночество вдвоем); формального та змістовного (безвыборные выборы, невзначай с Намеренья, красивая подлость); духовного та матеріального, "бути” - "мати" (ад в раю, роскошная бедность). Семантика контрастивів тематичної групи "Почуття, емоції" мотивована складністю емоційної сфери, особливостями прояву людських почуттів, їх головними параметрами -двоїстістю та амбівалентністю (ласковый палач, правда лжи - про кохання); співіснувашшм усвідомленого, і неусвідомленого, розумового й емоційного (сладкая скорбь, ирияпюе отвращение, сердитое удовлетворение); зіткненням емоційної та вольової систем (піхая свирепость, пламенное бесстрастие).

Контрастив парадигматичного типу в художньому тексті використовується як мовна гра, каламбур. Нри тотожності форми йоі о засобами є омоніми, варіанти багатозначних слів, частіше

метафоричного характеру: "...всем перьям у нас дано выбрать: пост или пост. Одіпім — бессменно на посту, другим — литературное постничество" (С. Кржижановский. Возвращение Мюнхгаузена); "Я, когда был молодой... все девки мои. Не успею закинуть - клюют! ,:.Ну а теперь старуха клюет... Бывало, как забурчит, ей телевизор включу” (О.Ждан. Телевизор).

Руйнування фразеологізму, переведеш ія фразеологічно зв'язаного значення у вільне чи навпаки здійснюється як через анпітезію, гак і синтезію (за термінами Г. [І.Мельникова) протиставних сутностей, напр.: "Из-за' ваших образов,_о^ьі£ііи я не вижу образа ваших мыслей’’ (С.Кржижановский. Разговор двух разговоров); "Монька в недавнем времени переболела ревматизмом, осложненным тяжелым ШТОКом_сердца. ...Именно с тек пор Монькино сердце принялось шумно пропускать сквозь себя черт знаег каких топов; ,..с неиссякаемой готовностью это цороу ное сердце принимало, размещало и согревало веек, мало мальски наделенных признаками мужской природы...” (М.Палей. Кабирия с Обводного канала).

При подібності форми парадигматичний контрасти формують парі) однокореневнх слів, у тому числі синоніми, пароніми, омофони, омографи. Як і в синтагматичних коніраелгоах, вони є протставленнями: фізичного та духовного (’'Город не знает разлук, ...люди в нем слишком близко друг от друта, чтобы быть друг другу ближними. С. Кржижановский. Чужая тема); зовнішнього, формального та внутрішнього, фактичного ("Меж мгновениями... вклинен миг, когда у глаза все уже'отнято и ничего еще не дано; в этот миг глаз перед пустотой, но он видит ее: видение йнится ему ведением. С.Кржижановский. Собиратель щелей); матеріального та духовного ("Иди за мной" - прозвучало

гг

поэту. "Куда?".- "От вешного к вечному". С.Кржижановский. Поэтому); зіткнення точок зору (—...Был просто внезапный случай, по распоряжению обычайки. — Чрезвычайки? — Ну да. Д.Платонов. Чевенгур).

1. Аналіз одишщь з протилежними значеннями, контрастив-ннм семантичним зв'язком свідчить про те, що контрастивність е суттєвою, динамічною властивістю лексичної системи в її функціонуванні і розвитку. Вона пов'язана з психологією мовлення та логікою мислення, що знаходить своє відображення, зокрема, в

*

художньому тексті.

2. Енантіосемія як семантичний процес зумовлена власне

мовними закономірностями семантичного розпитку, які взаємодіють із психологічними та соціальними факторами. Поляризація в семантиці лексичної одиниці нерозривно пов’язана з аксіоло-гічною рефлексІЕЮ. Вивчення цього процесу, спостереження за одиницями з контрастивною семантикою у тексті підтверджують справедливість тези про те, що логічні і психологічні фактори розвитку лексичної системи не є зовнішніми, оскільки стосуються внутрішніх характеристик самого мовця. ■

3. Тематика контрасгшших одиниць усіх типів в основному

антропологічна і відображає оцінний характер мислення людшш. Енантіосемгшу . лексику (в системному та функціональному аспектах) здебільшого репрезентують одиниці, що відносяться до сфери "людина та її діяльність" і виконують кваліфікагивну функцію. Певна частина такої лексики міг- відношення до сфери "дія у просторі і.часі" і пов'язана з категоріями: рух, початок -кінець, часрша - ціле. .

і. Основними факторами розвитку етітгіосемії с словотвір

ніш, морфологічний га оцінно-емотвішй. Певну роль в аитонімі-зації лексшш-семанпгших варіангів слова відіграють особлнвосгі семантики, піп значення. Розвиток протилежного значення в результаті взаємодії оцінки з внутрішньою формою одиніщі можна назвати асоціативно-оцінним фактором розвину снантіосемії. Наявність у семантичній структурі лексеми/фрадеми компонентів, що передбачають конкретизагори, може призвести до формування нової моделі сполучуваності за принципом протилежності до поляризації значень.

5. Найбільш типовою е поляризація за такими ознаками: добре - погано, приємно - неприємно, важливо - поважливо, гарно - негарно, радість - смуток, щастя - горе, вдача - невдача, розумний - нерозумний, грішний - безгрішний, добрий • недобрий, заслуга - провина.

6. Синтагматичний конграспів може бути узуальним, формальніш, емотивно-оцінним, з поняттєвою або словесною парадоксальністю. Оксюморон містить протиріччя і водночас його обгрунтування, бо в основі контрастивної семантики - протилежності і протиріччя макро- і мікрокосму. Як і парадигматичний контрастна, він побудований на протиставленні фізичного та духовного, духовного та матеріального, змістового та формального, на зіткненні точок зору.

5 теми дисертації опубліковано такі праці:

’ 1. Особенности выражения противоположностей в естествен-

ном яйнке // Закон единства прошвоположностей. - К.: Паук, думка, 1991. - С. 176 • 183, У співавт, з В.А.Рпжко.

2; Внутренняя форма слова и контекст ("рефлексия на слово*') /,/ Изучение творческого наследия проф. Г.О. Винокура: Теп: Дон. Регіон, наук. конф. - Київ, 1991. - С. 123 - 124. .

3.- Варіювання оцінки в семантиці слова / / Проблеми розвиту психолого-педагогічної науки в науково-технічній гворчосіі молоді. - Київ: КДІІІ, 1992.- С. 70 - 73.

4. Іронія як фактор семантичного розвитку (на матеріалі російської лексики та фразеології) // Наукові записки: Матеріали звіпіо-наук, конф. викладачів УДПУ ім. М.П.Драгоманова за 1993 р. - Київ: УДПУ. - Друкується. -

.5. Энаншосемичная фразеология в русском языке // Материалы международного семинара "Славянская культура в современном мире”. - Київ. - С. 194-195.

Singajevskaja O.S. Typology of' contrastive units in the vocabulary of the Russian language.

Thesis for scientific degree of candidate of phylological science in the specialty 10.02.01 (Russian language), M.P.Dragomanov Ukrainian State pedagogical University, Kiyiv 1995.

In the thesis lexical units with contrastive interrelation type between lexica] meanings of one word and speech enantiosemy, is collected and systemized in systematic and functional aspects. The results of the investigation of enantiosemy development factors are generalized. Thematic groups of the above-mentioned units and the character of polarized marks are defined. Semantic varieties and subjects of syntagmas with contrastive semantic interrelation between the components are established, text-contrastive yielding factors are defined.

' Сингаевская O.C. Типология контрастивных едіппщ n лексике русского языка.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - русский язык, Украинский государственный педагогический университет им. М.П.Драгоманова, Киев, 1994.

В диссертации в системном и функциональном аспектах исследуются лексические единицы с контрастивным типом связи между значениями одного слова и разными словами. Собран и систематизирован языковой материал, квалифицируемый как языковая и речевая энангаосемия, обобщены результаты исследований по факторам ее развития, осуществлена тематическая классификация контрастивных единиц, определен характер поляризованных признаков. Установлены также семантические разновидности и тематика синтагм с контрастивной семантической связью между компонентами, определены факторы, порождающие текстовый контрастов.

Ключові слона: протилежність, контрастов, еііантіосемія, іронія, оксюморон. .

[Идаксан« до друку 23.01,1995 р.С<5.І,2.формат 60х8<* І/І6. Друк офсетний Лир.100.Зам.15.Безплатно. .

ДОД УДПУ Ім.Драгонанова,Ккїя,Пирогога,9;